Рекомендація щодо забезпечення машин захисними пристроями N 118

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці і зібралася 5 червня 1963 року на свою 47-му сесію,

постановивши ухвалити ряд пропозицій щодо заборони продажу, здачі в оренду та використання машин, не обладнаних належними захисними пристроями, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форму рекомендації, що доповнює Конвенцію 1963 року про забезпечення машин захисними пристроями ( 993_064 ),

ухвалює цього двадцять п'ятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот шістдесят третього року нижченаведену рекомендацію, яка називатиметься Рекомендацією 1963 року щодо забезпечення машин захисними пристроями:

I. Виробництво, продаж, здача в оренду, передача будь-яким іншим чином та експонування

1. 1) Виробництво, продаж, здача в оренду і в тій мірі, в якій це може бути встановлено компетентними органами влади, передача будь-яким іншим чином, а також експонування певних типів машин, як вони визначені в статті 1 Конвенції 1963 року про забезпечення машин захисними пристроями, повинні заборонятися законодавством країни або відвертатися іншими однаково ефективними заходами, коли ці машини складаються, крім частин, перелічених у статті 2 зазначеної Конвенції, з небезпечних робочих частин (робоча зона), не обладнаних належними захисними пристроями.

2) Під час конструювання машин повинні враховуватися положення попереднього пункту, а також нижченаведеного параграфа 2.

3) Типи машин, які маються на увазі в пункті 1, повинні визначатися законодавством країни або іншими однаково ефективними заходами.

2. При визначенні типів машин, охоплених параграфом 1, треба також враховувати такі положення:

a) всі робочі частини машин, які в процесі роботи можуть розкидати скалки або стружку, мають бути відповідним чином захищені, щоб забезпечувати безпеку операторів;

b) всі частини машин, котрі перебувають під небезпечною електричною напругою, мають бути захищені так, щоб забезпечити повний захист працівників;

c) у всіх випадках, коли це можливо, повинні застосовуватися автоматичні запобіжні пристрої для захисту працівників у момент пуску машини, під час її роботи і в момент її зупинення;

d) машини слід конструювати таким чином, щоб у межах можливого виключити будь-які види небезпеки, понад зазначені в цьому параграфі, які можуть загрожувати особам, котрі мають справу з цими машинами, з урахуванням властивостей матеріалів, що використовуються, або виду небезпеки.

3. 1) Положення параграфа 1 не застосовуються до машин або робочих частин машин, перелічених в зазначеному параграфі, які:

a) забезпечують внаслідок своєї конструкції таку саму безпеку, яка створювалася б відповідними захисними пристроями;

b) призначені для встановлення або розміщення таким чином, що внаслідок свого встановлення або розміщення вони забезпечують таку саму безпеку, яка створювалася б відповідними захисними пристроями.

2) Сам факт конструювання машин таким чином, що вони не задовольняють вимог параграфа 1 під час операцій щодо догляду за ними, змащення, заміни робочих частин або регулювання, не є підставою для заборони виробництва, продажу, здачі в оренду, передачі будь-яким іншим чином або експонування, передбаченого в зазначеному параграфі, якщо ці операції можуть виконуватися з дотриманням прийнятих норм техніки безпеки.

3) Положення параграфа 1 не забороняють продаж або передачу будь-яким іншим чином машин для зберігання їх на складі, на скрап або модернізацію. Однак такі машини не повинні продаватися, здаватися в оренду, передаватися будь-яким іншим чином або експонуватися після зберігання на складі чи модернізації, якщо вони не задовольняють вимог параграфа 1.

4. Відповідальність за застосування положень параграфа 1 має покладатися на осіб, котрі виробляють, продають, здають в оренду, експонують чи передають будь-яким іншим чином машини і, у відповідних випадках, згідно із законодавством країни, на відповідних агентів цих осіб.

5. 1) Будь-який член Організації може передбачити тимчасове виключення з положень параграфа 1.

2) Умови такого тимчасового виключення та його тривалість, яка ні в якому разі не повинна перевищувати трьох років, повинні встановлюватися законодавством країни чи будь-якими іншими однаково ефективними заходами.

3) При застосовуванні цього параграфа компетентні органи влади повинні консультуватися з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників та, у відповідних випадках, з організаціями виготовлювачів машин.

6. Будь-яка інструкція з експлуатації машини повинна грунтуватися на надійних методах, котрі забезпечують цілковиту безпеку використання машини.

II. Використання

7. 1) Використання машин, будь-яка небезпечна частина яких, включаючи і робочі частини (робочу зону), не обладнана належними захисними пристроями, повинно заборонятися законодавством країни або відвертатися за допомогою інших однаково ефективних заходів. Однак, коли цієї заборони не може бути дотримано повністю, не створюючи перешкод для використання машини, її треба дотримуватися в тій мірі, в якій це допускає використання машини.

2) Машини повинні захищатися таким чином, щоб дотримувалися національні норми і правила техніки безпеки та гігієни праці.

8. Відповідальність за застосування положень параграфа 7 має покладатися на роботодавця.

9. 1) Положення параграфа 7 не застосовуються до машин або до частин машин, які внаслідок своєї конструкції, встановлення або розміщення забезпечують таку саму безпеку, яка створювалася б відповідними захисними пристроями.

2) Положення параграфа 7 та параграфа 12 не перешкоджають доглядові, змащенню, заміні робочих частин або регулюванню машини чи її частин, якщо ці операції виконуються відповідно до прийнятих норм техніки безпеки.

10. 1) Будь-який член Організації може передбачити тимчасове виключення з положень параграфа 7.

2) Умови і тривалість такого тимчасового виключення, яка ні в якому разі не може перевищувати трьох років, повинні бути встановлені законодавством країни або іншими однаково ефективними заходами.

3) При застосовуванні цього параграфа компетентні органи влади повинні консультуватися з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників.

11. 1) Роботодавець повинен вживати заходів для доведення до відома працівників законодавства країни відносно забезпечення машин захисними пристроями та повинен відповідним чином інформувати їх про небезпеки, що виникають під час використання машин, а також про необхідні запобіжні заходи.

2) Роботодавець повинен створити й підтримувати такі навколишні умови, щоб працівники, які мають справу з машинами, передбаченими у цій Рекомендації, не наражалися на жодну небезпеку.

12. 1) Жоден працівник не повинен використовувати машину без наявності на місці захисних пристроїв, якими вона обладнана. Не слід вимагати від працівника, щоб він використовував машину без наявності на місці захисних пристроїв, якими вона обладнана.

2) Жоден працівник, який використовує машину, не повинен відключати захисні пристрої, якими вона обладнана. Захисні пристрої, якими обладнано машину, призначену для використання працівником, не повинні відключатися.

13. Застосування цієї Рекомендації не зачіпає прав працівників, що випливають із законодавства країни з питань соціального забезпечення і соціального страхування.

14. Положення цього розділу даної Рекомендації, котрі стосуються зобов'язань та відповідальності роботодавців і працівників, повинні застосовуватися до працівників, які працюють на свій рахунок, якщо так буде вирішено компетентними органами влади, і в тій мірі, в якій ці органи встановлять.

15. В цілях застосування цього розділу Рекомендації термін "роботодавець" означає також, у відповідних випадках, агента роботодавця в тому розумінні, в якому він визначається законодавством країни.

III. Сфера застосування

16. Ця Рекомендація застосовується до всіх секторів економіки.

IV. Різні положення

17. 1) Має бути вжито всіх потрібних заходів для забезпечення ефективного застосування положень цієї Рекомендації. Ці заходи повинні передбачати детальні і якомога повніші положення, що вказують на те, за допомогою яких засобів машини або певні типи машин можуть розглядатися як захищені відповідним чином, положення відносно ефективної інспекції та заходи, що передбачають відповідні санкції.

2) Кожний член Організації повинен забезпечити відповідні служби інспекції для контролю за застосуванням положень цієї Рекомендації або стежити за тим, щоб було забезпечено відповідну інспекцію.

18. 1) Між членами Організації, що експортують або імпортують машини, мають укладатися двосторонні чи багатосторонні угоди, котрі передбачають взаємні консультації та співробітництво відносно застосування Конвенції 1963 року про забезпечення машин захисними пристроями, а також цієї Рекомендації, до операцій міжнародного плану, котрі стосуються продажу або здачі в оренду машин.

2) Ці угоди повинні бути зокрема спрямовані на уніфікацію норм техніки безпеки та гігієни праці, котрі стосуються машин.

3) Під час розроблення таких угод члени Організації повинні мати на увазі типові правила з техніки безпеки та зведення практичних директив, які час від часу публікує Міжнародне бюро праці, а також враховувати відповідні норми міжнародних організацій щодо стандартизації.

19. Національне законодавство, котре вводить в дію цю Рекомендацію, повинні розробляти компетентні органи влади після консультації з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників, а також, у відповідних випадках, з організаціями виготовлювачів машин.