(До Розділу ІV: Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею
Глава 5. Митні питання та сприяння торгівлі)

РЕГЛАМЕНТ РАДИ (ЄС) № 1186/2009
від 16 листопада 2009 року
про встановлення у Співтоваристві системи звільнень від сплати мита
(кодифікована версія)

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статті 26, 37 та 308,

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (-1),

Оскільки:

(1) До Регламенту Ради (ЄЕС) № 918/83 від 28 березня 1983 року про встановлення у Співтоваристві системи звільнень від сплати мита (-2) неодноразово вносили істотні зміни (-3). Для забезпечення ясності та раціональності зазначений Регламент необхідно кодифікувати.

(2) За відсутності конкретного механізму відступу, ухваленого відповідно до положень Договору, мита спільного митного тарифу застосовують до всіх товарів, що їх ввозять до Співтовариства. Те саме стосується сільськогосподарських зборів та всіх інших ввізних зборів, встановлених відповідно до спільної сільськогосподарської політики або спеціальних домовленостей, застосовних до певних товарів, отриманих у результаті перероблення сільськогосподарських продуктів.

(3) Однак за певних чітко визначених обставин, коли в силу особливих умов ввезення товарів звичайна потреба в захисті економіки відсутня, таке оподаткування стає невиправданим.

(4) За таких обставин бажано ухвалити механізми (що традиційно існували в більшості систем митних правил), які даватимуть змогу звільняти товари від застосування ввізного мита, яким їх зазвичай оподатковують.

(5) Такі механізми звільнення також можуть бути передбачені багатосторонніми міжнародними конвенціями, сторонами яких є всі або окремі держави-члени. Застосування Співтовариством таких конвенцій передбачає запровадження у Співтоваристві правил про звільнення від сплати мит, метою яких - згідно з вимогами Митного Союзу - є усунення відмінностей у меті, обсягах та умовах застосування звільнень, передбачених такими конвенціями, а також надання змоги всім зацікавленим сторонам користуватися однаковими перевагами на території Співтовариства.

(6) Деякі звільнення, що їх застосовують у державах-членах, випливають із конкретних конвенцій, укладених із третіми країнами або міжнародними організаціями. Такі конвенції, з огляду на їхню мету, стосуються лише держави-члена, яка їх підписала. Не вважається за необхідне визначати умови надання таких звільнень на рівні Співтовариства, достатньо лише дозволити відповідній державі-члену у відповідних випадках надавати такі звільнення з використанням створеної для такої мети належної процедури.

(7) Реалізація спільної сільськогосподарської політики передбачає, що за певних обставин на деякі товари можуть встановлюватися вивізні мита. Тому також необхідно визначити на рівні Співтовариства випадки, в яких може бути надано звільнення від таких мит.

(8) Для забезпечення правової ясності необхідно скласти перелік положень актів Співтовариства, що передбачають певні механізми звільнення, на які не впливає цей Регламент.

(9) Цей Регламент не перешкоджає застосуванню державами-членами ввізних або вивізних заборон чи обмежень, що є виправданими з точки зору суспільної моралі, громадського порядку або безпеки, захисту життя і здоров’я людей, тварин чи рослин, захисту національних цінностей, що мають мистецьке, історичне або археологічне значення, або захисту промислової чи комерційної власності.

(10) Стосовно звільнень, наданих у межах сум, виражених у євро, необхідно підготувати правила конвертації таких сум у національну валюту,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

РОЗДІЛ I
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ І ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ

Стаття 1

Цей Регламент визначає випадки, в яких через особливі обставини звільнення від сплати ввізних мит, вивізних мит і механізмів, ухвалених на підставі статті 133 Договору, надається, коли товари випускають для вільного обігу або вивозять із митної території Співтовариства.

Стаття 2

1. Для цілей цього Регламенту:

(a) «ввізні мита» означає митні платежі та збори еквівалентного впливу, а також сільськогосподарські збори та інші ввізні збори, передбачені відповідно до спільної сільськогосподарської політики або спеціальних домовленостей, що можуть бути застосовані до певних товарів, отриманих у результаті перероблення сільськогосподарських продуктів;

(b) «вивізні мита» означає сільськогосподарські збори та інші вивізні збори, передбачені відповідно до спільної сільськогосподарської політики або спеціальних домовленостей, що можуть бути застосовані до певних товарів, отриманих у результаті перероблення сільськогосподарських продуктів;

(c) «особисте майно» означає будь-яке майно, призначене для особистого використання відповідними особами або для задоволення їхніх побутових потреб.

Зокрема, «особистим майном» є:

(i) побутові речі;

(ii) велосипеди та мотоцикли, приватні моторні транспортні засоби та причепи до них, каравани для кемпінгу, прогулянкові судна та приватні літаки.

Речі домашнього вжитку, які відповідають звичайним потребам сім’ї, домашні та їздові тварини, а також портативні інструменти прикладного або вільного мистецтва, необхідні відповідній особі для заняття своїм ремеслом або професійною діяльністю, також є «особистим майном». Особисте майно не повинне бути таким, що за своїм характером або кількістю вказує на його ввезення для комерційних цілей;

(d) «побутові речі» означає особисті речі, домашній текстиль, меблі та обладнання, призначені для особистого використання відповідними особами або для задоволення їхніх побутових потреб;

(e) «алкогольні продукти» означає продукти (пиво, вино, аперитиви на винній або спиртовій основі, бренді, лікери або спиртовмісні напої тощо), що включені до товарних позицій 2203-2208 Комбінованої номенклатури.

2. Якщо інше не передбачено в цьому Регламенті для цілей застосування розділу II, «треті країни» також включають ті частини територій держав-членів, що виключені з митної території Співтовариства на підставі Регламенту Ради (ЄЕС) № 2913/92 від 12 жовтня 1992 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства (-4).

РОЗДІЛ II
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ ВВІЗНОГО МИТА

ГЛАВА I
Особисте майно, що належить фізичним особам, які переміщують своє звичайне місце проживання до Співтовариства із третьої країни

Стаття 3

Відповідно до статей 4-11 особисте майно, що його ввозять фізичні особи, які переміщують своє звичайне місце проживання на митну територію Співтовариства із третьої країни, ввозиться без сплати ввізних мит.

Стаття 4

Звільнення обмежується особистим майном, яке:

(a) окрім особливих виправданих обставинами випадків, перебувало у володінні та використовувалося (у випадку неспоживчих товарів) відповідною особою за її колишнім звичайним місцем проживання протягом щонайменше шести місяців до дати, коли особа покинула своє звичайне місце проживання в третій країні відправлення;

(b) призначене для використання з тією самою метою на новому звичайному місці проживання особи.

Крім того, держави-члени можуть обумовити звільнення сплатою мит та/або податкових зборів, якими зазвичай оподатковується таке майно, в країні походження або в країні відправлення.

Стаття 5

1. Звільнення може бути надане лише особам, звичайне місце проживання яких було розташоване за межами митної території Співтовариства протягом безперервного періоду щонайменше 12 місяців.

2. Однак компетентні органи можуть дозволяти винятки з положення параграфа 1, якщо відповідна особа мала явний намір проживати за межами митної території Співтовариства протягом безперервного періоду щонайменше 12 місяців.

Стаття 6

Звільнення не надають для:

(a) алкогольних продуктів;

(b) тютюну та тютюнових виробів;

(c) комерційних транспортних засобів;

(d) предметів, що їх використовують у ремеслі чи професійній діяльності, окрім портативних інструментів для прикладних чи вільних мистецтв.

Стаття 7

1. Окрім особливих випадків, звільнення надають лише щодо особистого майна, що прибуло для вільного обігу, протягом 12 місяців з дати встановлення відповідною особою свого звичайного місця проживання на митній території Співтовариства.

2. Особисте майно може бути випущене для вільного обігу кількома окремими відправленнями протягом періоду, зазначеного в параграфі 1.

Стаття 8

1. До завершення 12 місяців з дати, коли було дозволене його ввезення для вільного обігу, особисте майно, що ввозиться без сплати мита, не може бути позичене, надане як забезпечення, здане в оренду чи передане як за винагороду, так і безкоштовно, без попереднього повідомлення компетентних органів.

2. Будь-яка позичка, надання як забезпечення, здача в оренду або передача до закінчення періоду, зазначеного в параграфі 1, передбачає сплату відповідних ввізних мит на відповідне майно за ставкою, застосовною на дату такої позички, надання як забезпечення, здачі в оренду або передачі, на основі типу майна та митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Стаття 9

1. Як відступ від параграфа 1 статті 7, звільнення може бути надане щодо особистого майна, що прибуло для вільного обігу, до того, як відповідна особа встановить своє звичайне місце проживання на митній території Співтовариства, за умови прийняття нею зобов’язання встановити там своє звичайне місце проживання протягом 6 місяців. Таке зобов’язання супроводжується гарантією, форму та розмір якої визначають компетентні органи.

2. У випадку застосування положень параграфа 1, встановлений у статті 4(a) період обчислюють із дати, коли особисте майно ввезене на митну територію Співтовариства.

Стаття 10

1. Якщо у зв’язку з професійними зобов’язаннями відповідна особа залишає третю країну, де вона мала своє звичайне місце проживання, не встановлюючи при цьому своє звичайне місце проживання на митній території Співтовариства, хоча й має намір зрештою це зробити, компетентні органи можуть дозволити ввезення особистого майна, яке особа переміщує на зазначену територію з цією метою, без сплати мит.

2. Ввезення особистого майна, зазначеного в параграфі 1, без сплати мит дозволене відповідно до умов, викладених у статтях 3-8, за умови що:

(a) періоди, встановлені у статті 4(a) та параграфі 1 статті 7, обчислюють із дати, коли особисте майно ввезене на митну територію Співтовариства;

(b) період, зазначений у статті 8(1), обчислюють із дати, коли відповідна особа фактично встановлює своє звичайне місце проживання на митній території Співтовариства.

3. Ввезення особистого майна без сплати мит також залежить від прийняття відповідною особою зобов’язання щодо встановлення нею свого звичайного місця проживання на митній території Співтовариства протягом періоду, встановленого компетентними органами відповідно до обставин. Компетентні органи можуть вимагати, щоб таке зобов’язання супроводжувалося гарантією, форму та розмір якої визначають такі компетентні органи.

Стаття 11

Компетентні органи можуть відступити від статті 4(a) та (b), статті 6(c) та (d) і статті 8, якщо особа переміщує своє звичайне місце проживання із третьої країни до митної території Співтовариства у зв’язку з винятковими політичними обставинами.

ГЛАВА II
Товари, що їх ввозять у зв’язку з одруженням

Стаття 12

1. Відповідно до статей 13-16 придане та побутові речі, як нові, так і вживані, що належать особі, яка переміщує своє звичайне місце проживання із третьої країни на митну територію Співтовариства у зв’язку зі своїм одруженням, ввозяться без сплати ввізних мит.

2. Згідно з тими самими умовами подарунки, подаровані з нагоди одруження, отримані особою, яка відповідає умовам, викладеним у параграфі 1, від осіб, які мають звичайне місце проживання в третій країні, також ввозяться без сплати ввізних мит. Однак вартість кожного подарунка, що його ввозять без сплати мита, не повинна перевищувати 1000 євро.

Стаття 13

Зазначене у статті 12 звільнення може бути надане лише особам:

(a) звичайне місце проживання яких було розташоване за межами митної території Співтовариства протягом безперервного періоду щонайменше 12 місяців. Можуть бути дозволені винятки з цього правила, якщо відповідна особа мала явний намір проживати за межами митної території Співтовариства протягом безперервного періоду щонайменше 12 місяців.

(b) які надають докази одруження.

Стаття 14

Для алкогольних продуктів, тютюну та тютюнових виробів звільнення не надається.

Стаття 15

1. Окрім виняткових обставин, звільнення надається лише для товарів, що прибули для вільного обігу:

(a) не раніше, ніж за 2 місяці до призначеної дати весілля (в такому випадку звільнення обумовлене наданням відповідної гарантії, форму і розмір якої визначають компетентні органи); та

(b) не пізніше, ніж через 4 місяці після дати весілля.

2. Товари, зазначені у статті 12, можуть бути випущені для вільного обігу кількома окремими відправленнями протягом періоду, зазначеного в параграфі 1 цієї статті.

Стаття 16

1. До завершення 12 місяців з дати, коли було дозволене їхнє ввезення для вільного обігу, товари, що ввозяться без сплати мита відповідно до статті 12, не можуть бути позичені, надані як забезпечення, здані в оренду чи передані як за винагороду, так і безкоштовно, без попереднього повідомлення компетентних органів.

2. Будь-яка позичка, надання як забезпечення, здача в оренду або передача до закінчення періоду, зазначеного в параграфі 1, передбачає сплату відповідних ввізних мит на відповідні товари за ставкою, застосовною на дату такої позички, надання як забезпечення, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

ГЛАВА III
Особисте майно, набуте в порядку спадкування

Стаття 17

1. Відповідно до статей 18, 19 та 20 особисте майно, набуте в порядку спадкування фізичними особами, звичайне місце проживання яких розташоване на митній території Співтовариства, ввозиться без сплати ввізних мит.

2. Для цілей параграфа 1 «особисте майно» означає все майно, згадане у статті 2(1)(c), яке є спадщиною померлого.

Стаття 18

Звільнення не надають для:

(a) алкогольних продуктів;

(b) тютюну та тютюнових виробів;

(c) комерційних транспортних засобів;

(d) предметів, що їх використовують у ремеслі чи професійній діяльності, окрім портативних інструментів для прикладних чи вільних мистецтв, які були необхідними для виконання в ремеслі чи професійній діяльності померлого;

(e) запасів сировини та готової продукції або напівфабрикатів;

(f) сільськогосподарських тварин і запасів сільськогосподарських продуктів у кількості, що перевищує звичайні потреби сім’ї.

Стаття 19

1. Звільнення надають лише для особистого майна, що прибуло для вільного обігу, не пізніше ніж через 2 роки з дати, коли відповідна особа отримує право на майно (остаточне прийняття спадщини).

Однак компетентні органи можуть продовжити цей період за наявності особливих підстав.

2. Особисте майно може бути ввезене кількома окремими відправленнями протягом періоду, зазначеного в параграфі 1.

Стаття 20

Статті 17, 18 та 19 застосовують mutatis mutandis до особистого майна, набутого в порядку спадкування юридичними особами, що здійснюють неприбуткову діяльність і мають осідок на митній території Співтовариства.

ГЛАВА IV
Шкільні комплекти, шкільне приладдя та пов’язані побутові речі

Стаття 21

1. Шкільні комплекти, приладдя та пов’язані побутові речі, що є звичайними предметами оздоблення кімнати студента і належать учням або студентам, які прибувають на митну територію Співтовариства з метою навчання, та призначені для їхнього особистого користування протягом періоду навчання, ввозяться без сплати ввізних мит.

2. Для цілей параграфа 1:

(a) «учень або студент» означає будь-яку особу, зараховану до закладу освіти для відвідування пропонованих ним курсів;

(b) «комплект» означає нижню білизну або домашній текстиль, а також одяг, як новий, так і вживаний;

(c) «шкільне приладдя» означає предмети та інструменти (у тому числі калькулятори та друкарські машинки), якими зазвичай користуються учні або студенти для цілей навчання.

Стаття 22

Звільнення надають не рідше ніж один раз на навчальний рік.

ГЛАВА V
Відправлення незначної вартості

Стаття 23

1. Відповідно до статті 24 будь-які відправлення, що складаються з товарів незначної вартості, відправлені безпосередньо із третьої країни до одержувача у Співтоваристві, ввозяться без сплати ввізних мит.

2. Для цілей параграфа 1 «товари незначної вартості» означає товари, внутрішня вартість яких не перевищує 150 євро за відправлення.

Стаття 24

Звільнення не застосовують до:

(a) алкогольних продуктів;

(b) парфумів і туалетних вод;

(c) тютюну та тютюнових виробів.

ГЛАВА VI
Відправлення, що їх відправляє одна приватна особа іншій

Стаття 25

1. Відповідно до статей 26 та 27 товари у відправленнях, що їх відправляє із третьої країни одна приватна особа іншій приватній особі, яка проживає на митній території Співтовариства, ввозяться без сплати ввізних мит, за умови що таке ввезення має некомерційний характер.

Передбачене цим параграфом звільнення не застосовують до товарів у відправленнях, що їх відправляють з острова Гельголанд.

2. Для цілей параграфа 1 ввізні відправлення мають «некомерційний характер», якщо вони:

(a) мають нерегулярний характер;

(b) містять товари виключно для особистого користування одержувача або його сім’ї, характер або кількість яких не свідчить про жодну комерційну мету;

(c) відправляються відправником одержувачу без будь-якої плати.

Стаття 26

1. Передбачене статтею 25(1) звільнення застосовують до відправлень вартістю до 45 євро за відправлення, включно з вартістю товарів, згаданих у статті 27.

2. Якщо загальна вартість відправлення, до складу якого входять дві або більше позиції товарів, перевищує суму, зазначену в параграфі 1, звільнення у розмірі, що не перевищує зазначену суму, надається для тих позицій, до яких таке звільнення застосували б у разі їх роздільного ввезення, тобто вартість окремої позиції не підлягає поділу.

Стаття 27

Щодо кожного окремого відправлення передбачене статтею 25(1) звільнення обмежується кількостями товарів, що наведені нижче:

(a) тютюнові вироби:

- 50 сигарет;

- 25 сигарил (сигари вагою до 3 г кожна);

- 10 сигар;

- 50 грамів тютюну для куріння; або

- пропорційний асортимент інших таких продуктів;

(b) алкоголь та алкогольні напої:

- дистильовані напої та спиртні напої міцністю за об’ємною часткою спирту понад 22 %; спирт етиловий неденатурований міцністю за об’ємом 80 % і більше: 1 літр; або

- дистильовані напої та спиртні напої, аперитиви на винній або спиртовій основі, тафія, саке або подібні напої міцністю за об’ємною часткою спирту до 22 %; ігристі вина, лікерні вина: 1 літр або пропорційний асортимент інших таких продуктів; та

- неігристі вина: 2 літри;

(c) - парфуми: 50 грамів; або

- туалетні води: 0,25 літра.

ГЛАВА VII
Засоби виробництва та інше обладнання, що його ввозять у зв’язку з переміщенням діяльності із третьої країни до Співтовариства

Стаття 28

1. Без обмеження чинних механізмів держав-членів, що стосуються промислової та торговельної політики, та відповідно до статей 29-33, засоби виробництва та інше обладнання, які належать суб’єктам господарювання, що остаточно припиняють свою діяльність у третій країні та переміщують її на митну територію Співтовариства з метою ведення там подібної діяльності, ввозяться без сплати ввізних мит.

Якщо суб’єкт господарювання, що переміщує свою діяльність, є сільськогосподарським холдингом, свійські тварини такого суб’єкта також ввозяться без сплати ввізних мит.

2. Для цілей параграфа 1 «суб’єкт господарювання» означає незалежну економічну одиницю виробництва або сфери послуг.

Стаття 29

Звільнення обмежується засобами виробництва та іншим обладнанням, що:

(a) окрім особливих виправданих обставинами випадків, фактично використовувалися суб’єктом господарювання протягом щонайменше 12 місяців до дати, коли суб’єкт господарювання припинив діяльність у третій країні, з якої він перемістив свою діяльність;

(b) призначені для використання з тією самою метою після їх переміщення;

(c) відповідають характеру та розміру відповідного суб’єкта господарювання.

Стаття 30

Звільнення не надається суб’єктам господарювання, переміщення яких на митну територію Співтовариства є наслідком або має на меті злиття із суб’єктом господарювання, що має осідок на митній території Співтовариства, або поглинання ним без започаткування нової діяльності.

Стаття 31

Звільнення не надають для:

(a) транспортних засобів, які не мають характеру засобів виробництва чи сфери послуг;

(b) усіх видів запасів, призначених для споживання людиною або годування тварин;

(c) палива, запасів сировини або готової продукції чи напівфабрикатів;

(d) сільськогосподарських тварин, що перебувають у володінні дилерів.

Стаття 32

Окрім особливих виправданих обставинами випадків, передбачене статтею 28 звільнення надається лише для засобів виробництва та іншого обладнання, що прибули для вільного обігу, до закінчення періоду тривалістю 12 місяців з дати, коли суб’єкт господарювання припинив свою діяльність у третій країні відправлення.

Стаття 33

1. До завершення 12 місяців з дати, коли було дозволене їхнє ввезення для вільного обігу, засоби виробництва та інше обладнання, що ввозяться без сплати мита, не можуть бути позичені, надані як забезпечення, здані в оренду чи передані як за винагороду, так і безкоштовно, без попереднього повідомлення компетентних органів.

Цей період може бути продовжений до 36 місяців щодо оренди або передачі, якщо існує ризик зловживання.

2. Будь-яка позичка, надання як забезпечення, здача в оренду або передача до закінчення періоду, зазначеного в параграфі 1, передбачає сплату відповідних ввізних мит на відповідні товари за ставкою, застосовною на дату такої позички, надання як забезпечення, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Стаття 34

Статті 28-33 застосовують mutatis mutandis до засобів виробництва та іншого обладнання, що належать особам, які мають вільну професію, та юридичним особам, що займаються неприбутковою діяльністю, які переміщують таку діяльність із третьої країни на митну територію Співтовариства.

ГЛАВА VIII
Продукти, отримані фермерами Співтовариства на земельних ділянках, розташованих у третій країні

Стаття 35

1. Відповідно до статей 36 та 37 продукти сільського господарства, тваринництва, бджільництва, садівництва та лісництва із земельних ділянок, розташованих у третій країні, що межує із митною територією Співтовариства, які використовують сільськогосподарські виробники, головне підприємство яких розташоване на зазначеній митній території, що межує із відповідною третьою країною, ввозяться без сплати ввізних мит.

2. Щоб скористатися положеннями параграфа 1, продукція тваринництва повинна бути отримана від тварин, які походять із Співтовариства або були випущені у вільний обіг у Співтоваристві.

Стаття 36

Звільнення обмежується продуктами, які не піддавалися жодному обробленню, крім того, що зазвичай має місце після збирання врожаю або виробництва.

Стаття 37

Звільнення надається лише для продуктів, що їх ввозить на митну територію Співтовариства сільськогосподарський виробник або від його імені.

Стаття 38

Статті 35, 36 та 37 застосовують mutatis mutandis до продуктів рибальства або діяльності рибних ферм, що здійснюється в озерах або на водних шляхах на кордоні держави-члена та третьої країни рибалками Співтовариства, та продуктів мисливської діяльності, що здійснюється на таких озерах і водних шляхах мисливцями Співтовариства.

ГЛАВА IX
Насіння, добрива та продукти для оброблення ґрунту і культур, що їх ввозять сільськогосподарські виробники у треті країни для використання на прилеглих до цих країн ділянках

Стаття 39

Відповідно до статті 40 насіння, добрива та продукти для оброблення ґрунту і культур, призначені для використання на ділянках, розташованих на митній території Співтовариства, що межують із третьою країною і використовуються сільськогосподарськими виробниками, головне підприємство яких розташоване у зазначеній третій країні, що межує із митною територією Співтовариства, ввозяться без сплати ввізних мит.

Стаття 40

1. Звільнення обмежується тими кількостями насіння, добрив або інших продуктів, що необхідні для використання ділянок.

2. Звільнення надається лише для насіння, добрив або інших продуктів, що їх ввозить безпосередньо на митну територію Співтовариства сільськогосподарський виробник або від його імені.

3. Держави-члени можуть обумовити звільнення встановленням взаємного режиму.

ГЛАВА X
Товари, що містяться в особистому багажі осіб, що подорожують

Стаття 41

Товари, що містяться в особистому багажі осіб, що подорожують, які прибувають із третьої країни, ввозяться без сплати ввізних мит, за умови, що таке ввезення звільнене від податку на додану вартість (ПДВ) відповідно до положень національного законодавства, ухваленого згідно з положеннями Директиви Ради 2007/74/ЄС від 20 грудня 2007 року про звільнення від податку на додану вартість та акцизного податку товарів, що їх ввозять особи, які подорожують із третіх країн (-5).

На товари, що їх ввозять на території, перелічені в статті 6(1) Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість (-6), поширюються ті самі положення щодо звільнення від сплати мит, що й на товари, що їх ввозять на будь-які інші частини території відповідної держави-члена.

ГЛАВА XI
Освітні, наукові та культурні матеріали; наукові інструменти та обладнання

Стаття 42

Освітні, наукові та культурні матеріали, перелічені в додатку I, ввозяться без сплати ввізних мит, незалежно від того, хто є одержувачем і яким є цільове використання таких матеріалів.

Стаття 43

Освітні, наукові та культурні матеріали, перелічені в додатку II, ввозяться без сплати ввізних мит, якщо вони призначені для:

(a) державних освітніх, наукових або культурних установ чи організацій; або

(b) установ чи організацій, що належать до категорій, зазначених навпроти кожної товарної позиції в колонці 3 додатку II, за умови, що вони отримали дозвіл від компетентних органів держав-членів на безмитне отримання таких позицій.

Стаття 44

1. Відповідно до статей 45-49, наукові інструменти та обладнання, не включені до статті 43, ввозяться без сплати ввізних мит, якщо їх ввозять виключно для некомерційних цілей.

2. Передбачене параграфом 1 звільнення обмежується науковими інструментами та обладнанням, що призначені для:

(a) державних установ, які переважно займаються освітньою діяльністю або науковими дослідженнями, а також тих відділів державних установ, які переважно займаються освітньою діяльністю або науковими дослідженнями; або

(b) приватних установ, які переважно займаються освітньою діяльністю або науковими дослідженнями та мають дозвіл від компетентних органів держав-членів на отримання таких виробів без сплати мита.

Стаття 45

Зазначене у статті 44(1) звільнення також застосовують до:

(a) запасних частин, компонентів або приладдя, спеціально призначених для наукових інструментів або обладнання, за умови, що такі запасні частини, компоненти або приладдя ввозять одночасно з такими інструментами або обладнанням або, якщо їх ввозять пізніше, що їх можна ідентифікувати як такі, що призначені для інструментів або обладнання, які:

(i) були ввезені раніше без сплати мит, за умови, що такі інструменти або обладнання продовжують мати науковий характер на момент, коли здійснюється запит на звільнення від сплати мит щодо конкретних запасних частин, компонентів або приладдя; або

(ii) підпадали би під звільнення станом на момент, коли здійснюється запит на таке звільнення щодо конкретних запасних частин, компонентів або приладдя;

(b) знаряддя, які використовуватимуть для обслуговування, перевірки, калібрування або ремонту наукових інструментів чи обладнання, за умови, що такі знаряддя ввозять одночасно з інструментами та обладнанням або, якщо їх ввозять пізніше, що їх можна ідентифікувати як такі, що призначені для інструментів або обладнання, які:

(i) були ввезені раніше без сплати мит, за умови, що такі інструменти або обладнання продовжують мати науковий характер на момент, коли здійснюється запит на звільнення від сплати мит щодо таких знарядь; або

(ii) підпадали би під звільнення станом на момент, коли здійснюється запит на таке звільнення щодо знарядь.

Стаття 46

Для цілей статей 44 та 45:

(a) «науковий інструмент або обладнання» означає будь-який інструмент або обладнання, що - з огляду на його об’єктивні технічні характеристики та отримувані з його використанням результати - призначене переважно або виключно для наукової діяльності;

(b) «ввозяться для некомерційних цілей» застосовують до наукових інструментів або обладнання, що призначені для використання в некомерційних наукових дослідженнях або в освітніх цілях.

Стаття 47

За необхідності та відповідно до процедури, передбаченої статтею 247a Регламенту (ЄЕС) № 2913/92, певні інструменти або обладнання можуть бути виключені з переліку тих, які можуть бути звільнені від сплати мит, якщо буде встановлено, що ввезення таких інструментів або обладнання без сплати мит завдає шкоди інтересам промисловості Співтовариства у відповідному секторі виробництва.

Стаття 48

1. Вироби, зазначені у статті 43, а також наукові інструменти або обладнання, що їх ввозять без сплати мит згідно з умовами, встановленими статтями 45, 46 та 47, не можуть бути позичені, здані в оренду чи передані як за винагороду, так і безкоштовно, без попереднього повідомлення компетентних органів.

2. Якщо виріб було позичено, здано в оренду або передано установі чи організації, яка має право на звільнення відповідно до статті 43 або 44(2), звільнення продовжують застосовувати за умови, що установа чи організація використовує такий виріб, інструмент або обладнання для цілей, що дають право на таке звільнення.

В іншому випадку позичка, здача в оренду або передача передбачає попередню сплату ввізних мит за ставкою, застосовною на дату такої позички, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Стаття 49

1. Установи або організації, зазначені у статтях 43 та 44, які перестають відповідати умовам звільнення або які мають намір використовувати вироби, ввезені без сплати мит, для цілей, відмінних від тих, що передбачені зазначеними статтями, повинні повідомити про це компетентні органи.

2. Стосовно виробів, що залишаються у володінні установ або організацій, які перестають відповідати умовам звільнення, підлягають сплаті відповідні ввізні мита за ставкою, застосовною на дату, коли такі умови перестають виконуватися, на основі типу виробу та його митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Стосовно виробів, які установа або організація, що користується звільненням, використовує для цілей, відмінних від тих, що передбачені статтями 43 і 44, підлягають сплаті відповідні ввізні мита, обчислені за ставкою, застосовною на дату, коли їх почали використовувати для інших цілей, на основі типу виробів і їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Стаття 50

Статті 47, 48 і 49 застосовують mutatis mutandis до продуктів, зазначених у статті 45.

Стаття 51

1. Обладнання, що його ввозить для некомерційних цілей науково-дослідна установа або організація, розташована поза межами Співтовариства, або від її імені, ввозиться без сплати ввізних мит.

2. Звільнення надають за умови, що обладнання:

(a) призначене для використання членами або представниками установ і організацій, зазначених у параграфі 1, або за їхньою згодою, у контексті та в межах угод про наукову співпрацю, метою яких є виконання міжнародних науково-дослідних програм у науково-дослідних установах, розташованих на території Співтовариства, та затверджене для такої мети компетентними органами держав-членів;

(b) залишається у власності фізичної або юридичної особи, яка не є резидентом Співтовариства, під час її перебування на митній території Співтовариства.

3. Для цілей цієї статті та статті 52:

(a) «обладнання» означає інструменти, обладнання, машини та їхнє приладдя, у тому числі запасні частини та знаряддя, спеціально призначені для їх обслуговування, перевірки, калібрування або ремонту, що їх використовують з метою наукових досліджень;

(b) обладнання, призначене для використання з метою наукових досліджень, які проводять із некомерційною метою, вважається «ввезеним для некомерційний цілей».

Стаття 52

1. Обладнання, ввезене без сплати мит згідно з умовами, встановленими статтею 51, не може бути позичене, здане в оренду чи передане як за винагороду, так і безкоштовно, без попереднього повідомлення компетентних органів.

2. Якщо обладнання було позичене, здане в оренду або передане установі чи організації, яка має право на звільнення відповідно до статті 51, звільнення продовжують застосовувати за умови, що установа чи організація використовує таке обладнання для цілей, що дають право на таке звільнення.

В іншому випадку, без обмеження застосування статей 44 та 45, позичка, здача в оренду або передача передбачає попередню сплату ввізних мит за ставкою, застосовною на дату такої позички, здачі в оренду або передачі, на основі типу обладнання та його митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

3. Установи або організації, зазначені у статті 51(1), які більше не відповідають умовам звільнення або які мають намір використовувати обладнання, ввезене без сплати мит, для цілей, відмінних від тих, що передбачені зазначеною статтею, повинні повідомити про це компетентні органи.

4. Стосовно обладнання, що його використовують установи або організації, які перестають відповідати умовам звільнення, підлягають сплаті відповідні ввізні мита за ставкою, застосовною на дату, коли такі умови перестають виконуватися, на основі типу виробу та його митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Без обмеження статей 44 та 45, стосовно обладнання, яке установа або організація, що користується звільненням, використовує для цілей, відмінних від тих, що передбачені статтею 51, підлягають сплаті відповідні ввізні мита, обчислені за ставкою, застосовною на дату, коли його почали використовувати для інших цілей, на основі типу обладнання і його митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

ГЛАВА XII
Лабораторні тварини та біологічні або хімічні речовини для досліджень

Стаття 53

1. Звільнення від сплати ввізних мит надають стосовно:

(a) тварин, спеціально підготовлених для використання в лабораторіях;

(b) біологічних або хімічних речовин, включених до переліку, складеного відповідно до процедури, зазначеної у статті 247a Регламенту (ЄЕС) № 2913/92, що їх ввозять виключно для некомерційних цілей.

2. Передбачене параграфом 1 звільнення обмежується тваринами та біологічними або хімічними речовинами, що призначені для:

(a) державних установ, які переважно займаються освітньою діяльністю чи науковими дослідженнями, або тих відділів державних установ, які переважно займаються освітньою діяльністю чи науковими дослідженнями; або

(b) приватних установ, які переважно займаються освітньою діяльністю або науковими дослідженнями та мають дозвіл від компетентних органів держав-членів на отримання таких виробів без сплати мита.

3. Згаданий у параграфі 1(b) перелік може включати лише біологічні або хімічні речовини, еквіваленти яких не виробляють на митній території Співтовариства та які, з огляду на їх специфічний характер або ступінь чистоти, призначені - переважно або виключно - для наукових досліджень.

ГЛАВА XIII
Терапевтичні речовини людського походження, реагенти для визначення групи крові та типування тканин

Стаття 54

1. Відповідно до статті 55 без сплати ввізних мит дозволено ввозити:

(a) терапевтичні речовини людського походження;

(b) реагенти для визначення групи крові;

(c) реагенти для типування тканин.

2. Для цілей параграфа 1:

(a) «терапевтичні речовини людського походження» означає кров людини та її похідні (цільну кров людини, висушену плазму крові людини, альбумін людини та фіксовані розчини білка плазми людини, імуноглобуліну людини та фібриногену людини);

(b) «реагенти для визначення групи крові» означає усі реагенти людського, тваринного, рослинного або іншого походження, які використовують для визначення групи крові та виявлення несумісності крові;

(c) «реагенти для типування тканин» означає усі реагенти людського, тваринного, рослинного або іншого походження, які використовують для визначення сумісності тканин людини.

Стаття 55

Звільнення обмежується продуктами, які:

(a) призначені для установ або лабораторій, схвалених компетентними органами, для використання виключно в некомерційних медичних або наукових цілях;

(b) супроводжуються сертифікатом відповідності, виданим належним чином уповноваженим органом у третій країні відправлення;

(c) знаходяться в контейнерах зі спеціальною етикеткою, що їх ідентифікує.

Стаття 56

Звільнення охоплює спеціальне паковання, необхідне для транспортування терапевтичних речовин людського походження або реагентів для визначення груп крові чи типування тканин, а також будь-які розчинники і супутні матеріали, необхідні для їх використання, що можуть входити до відправлення.

ГЛАВА XIV
Інструменти та апарати, призначені для медичних досліджень, встановлення медичних діагнозів або лікування

Стаття 57

1. Інструменти та апарати, призначені для медичних досліджень, встановлення медичних діагнозів або лікування, безоплатно передані благодійною або філантропічною організацією чи приватною особою органам охорони здоров’я, відділенням лікарень або медичним дослідним установам, схваленим компетентними органами держав-членів для отримання таких виробів без сплати мит, або придбані такими органами охорони здоров’я, лікарнями чи медичними дослідними установами повністю за кошти благодійної чи філантропічної організації чи завдяки добровільним внескам, ввозяться без сплати ввізних мит, лише якщо встановлено, що:

(a) безоплатна передача відповідних інструментів або апаратів не приховує будь-яких комерційних намірів організації-донора; та

(b) організація-донор жодним чином не пов’язана із виробником інструментів або апаратів, щодо яких здійснюється запит на звільнення.

2. Згідно з тими самими умовами звільнення також застосовують до:

(a) запасних частин, компонентів або приладдя, спеціально призначених для зазначених у параграфі 1 інструментів або апаратів, за умови, що такі запасні частини, компоненти або приладдя ввозять одночасно з такими інструментами або апаратами або, якщо їх ввозять пізніше, що їх можна ідентифікувати як такі, що призначені для інструментів або апаратів, які були ввезені без сплати мит;

(b) знаряддя, які використовуватимуть для обслуговування, перевірки, калібрування або ремонту інструментів чи апаратів, за умови, що такі знаряддя ввозять одночасно з інструментами та апаратами або, якщо їх ввозять пізніше, що їх можна ідентифікувати як такі, що призначені для інструментів або апаратів, які були ввезені без сплати мит.

Стаття 58

Для цілей статті 57 і, зокрема, стосовно інструментів або апаратів та зазначених у ній органів-одержувачів, статті 47, 48 та 49 застосовують mutatis mutandis.

ГЛАВА XV
Референтні речовини для контролю якості лікарських засобів

Стаття 59

Відправлення зі зразками референтних речовин, схвалених Всесвітньою організацією охорони здоров’я для контролю якості матеріалів, які використовують у виробництві лікарських засобів та які адресовані одержувачам, уповноваженим компетентними органами держав-членів отримувати такі відправлення без сплати мит, ввозяться без сплати ввізних мит.

ГЛАВА XVI
Фармацевтичні продукти, що їх використовують на міжнародних спортивних змаганнях

Стаття 60

Фармацевтичні продукти для використання людьми або тваринами у медичних цілях особами чи тваринами, які прибувають із третіх країн для участі в міжнародних спортивних заходах, організованих на митній території Співтовариства, ввозяться в межах, необхідних для задоволення їхніх потреб під час перебування на такій території, без сплати ввізних мит.

ГЛАВА XVII
Товари для благодійних або філантропічних організацій: вироби, призначені для незрячих осіб та інших осіб з інвалідністю

A. Для загальних потреб

Стаття 61

1. Відповідно до статей 63 та 64, якщо це не призводить до зловживань або серйозних спотворень конкуренції, без сплати ввізних мит дозволено ввозити:

(a) предмети першої необхідності, що їх ввозять державні організації чи інші благодійні або філантропічні організації, схвалені компетентними органами для їх безоплатного розповсюдження серед малозабезпечених осіб;

(b) товари будь-якого виду, що їх безкоштовно надсилає особа або організація, заснована за межами митної території Співтовариства, без жодних комерційних намірів з боку відправника державним організаціям або іншим благодійним чи філантропічним організаціям, схваленим компетентними органами, які використовуватимуться для збору коштів під час періодичних благодійних заходів на користь малозабезпечених осіб;

(c) обладнання та офісні матеріали, що їх безкоштовно надсилає особа або організація, заснована за межами митної території Співтовариства, без жодних комерційних намірів з боку відправника благодійним чи філантропічним організаціям, схваленим компетентними органами, які використовуватимуться виключно для задоволення своїх операційних потреб або досягнення благодійних чи філантропічних цілей.

2. Для цілей параграфа 1(a) «предмети першої необхідності» означає товари, необхідні для задоволення негайних потреб людини, наприклад, харчові продукти, ліки, одяг і постільна білизна.

Стаття 62

Звільнення не надають для:

(a) алкогольних продуктів;

(b) тютюну та тютюнових виробів;

(c) кави і чаю;

(d) моторних транспортних засобів, окрім машин швидкої допомоги.

Стаття 63

Звільнення надають лише організаціям, процедури бухгалтерського обліку яких дають компетентним органам змогу здійснювати нагляд за їхніми операціями та які надають усі необхідні гарантії.

Стаття 64

1. Організація, яка користується перевагами звільнення, не може позичати, здавати в оренду чи передавати як за винагороду, так і безкоштовно, товари та обладнання, зазначені у статті 61, для цілей, відмінних від тих, що встановлені в параграфі 1(a) та (b) зазначеної статті, без попереднього повідомлення компетентних органів.

2. Якщо товари та обладнання були позичені, здані в оренду або передані організації, яка має право на звільнення відповідно до статей 61 та 63, звільнення продовжують застосовувати за умови, що така організація використовує відповідні товари та обладнання для цілей, що дають право на таке звільнення.

В іншому випадку позичка, здача в оренду або передача передбачає попередню сплату ввізних мит за ставкою, застосовною на дату такої позички, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів або обладнання та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Стаття 65

1. Організації, зазначені у статті 61, які перестають відповідати умовам звільнення або які мають намір використовувати товари та обладнання, ввезені без сплати мит, для цілей, відмінних від тих, що передбачені зазначеною статтею, повинні повідомити про це компетентні органи.

2. Стосовно товарів та обладнання, що залишаються у володінні організацій, які перестають відповідати умовам звільнення, підлягають сплаті відповідні ввізні мита за ставкою, застосовною на дату, коли такі умови перестають виконуватися, на основі типу товарів та обладнання і їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

3. Стосовно товарів та обладнання, які організація, що користується звільненням, використовує для цілей, відмінних від тих, що передбачені статтею 61, підлягають сплаті відповідні ввізні мита, обчислені за ставкою, застосовною на дату, коли їх почали використовувати для інших цілей, на основі типу товарів та обладнання і їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

B. Для використання особами з інвалідністю

1. Вироби для незрячих осіб

Стаття 66

Вироби, спеціально призначені для освітнього, наукового або культурного розвитку незрячих осіб, перелічені в додатку III, ввозяться без сплати ввізних мит.

Стаття 67

1. Вироби, спеціально призначені для освітнього, наукового або культурного розвитку незрячих осіб, перелічені в додатку IV, ввозяться без сплати ввізних мит за умови їх ввезення:

(a) самими незрячими особами для власного використання; або

(b) установами або організаціями, які займаються освітою незрячих осіб або наданням їм допомоги та мають дозвіл від компетентних органів держав-членів на отримання таких виробів без сплати мита.

2. Згадане у параграфі 1 звільнення застосовують до запасних частин, компонентів або приладдя, спеціально призначених для відповідних виробів, а також до знаряддя, які використовуватимуть для обслуговування, перевірки, калібрування або ремонту згаданих виробів, за умови, що такі запасні частини, компоненти, приладдя або знаряддя ввозять одночасно з виробами або, якщо їх ввозять пізніше, що їх можна ідентифікувати як такі, що призначені для виробів, які були ввезені без сплати мит, або які підпадали би під звільнення станом на момент, коли здійснюється запит на таке звільнення щодо відповідних запасних частин, компонентів та приладдя або знаряддя.

2. Вироби для інших осіб з інвалідністю

Стаття 68

1. Вироби, спеціально призначені для навчання, працевлаштування або соціального розвитку осіб з фізичними або розумовими вадами, крім незрячих осіб, ввозяться без сплати ввізних мит за умови їх ввезення:

(a) самими особами з інвалідністю для власного використання; або

(b) установами або організаціями, які переважно займаються освітою осіб з інвалідністю або наданням їм допомоги та мають дозвіл від компетентних органів держав-членів на отримання таких виробів без сплати мита.

2. Згадане у параграфі 1 звільнення застосовують до запасних частин, компонентів або приладдя, спеціально призначених для відповідних виробів, а також до знаряддя, які використовуватимуть для обслуговування, перевірки, калібрування або ремонту згаданих виробів, за умови, що такі запасні частини, компоненти, приладдя або знаряддя ввозять одночасно з виробами або, якщо їх ввозять пізніше, що їх можна ідентифікувати як такі, що призначені для виробів, які були ввезені без сплати мит, або які підпадали би під звільнення станом на момент, коли здійснюється запит на таке звільнення щодо відповідних запасних частин, компонентів та приладдя або знаряддя.

Стаття 69

За необхідності та відповідно до процедури, передбаченої статтею 247a Регламенту (ЄЕС) № 2913/92, певні вироби можуть бути виключені з переліку тих, які можуть бути звільнені від сплати мит, якщо буде встановлено, що ввезення таких виробів без сплати мит завдає шкоди інтересам промисловості Співтовариства у відповідному секторі виробництва.

3. Загальні положення

Стаття 70

Пряме звільнення надається для власного використання незрячим особам або іншим особам з інвалідністю, як це передбачено статтею 67(1)(a) та статтею 68(1)(a), за умови, що чинні положення в державах-членах дають змогу відповідним особам встановити свій статус незрячих осіб або осіб з інвалідністю, які мають право на таке звільнення.

Стаття 71

1. Вироби, що їх ввозять без сплати мит особи, зазначені у статтях 67 та 68, не можуть бути позичені, здані в оренду чи передані як за винагороду, так і безкоштовно, без попереднього повідомлення компетентних органів.

2. Якщо виріб було позичено, здано в оренду або передано особі, установі чи організації, яка має право на звільнення відповідно до статей 67 та 68, звільнення продовжують застосовувати за умови, що така особа, установа чи організація використовує відповідний виріб для цілей, що дають право на таке звільнення.

В іншому випадку позичка, здача в оренду або передача передбачає попередню сплату ввізних мит за ставкою, застосовною на дату такої позички, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів або обладнання та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Стаття 72

1. Вироби, ввезені установами або організаціями, які мають право на звільнення відповідно до умов, викладених у статтях 67 та 68, можуть бути позичені, здані в оренду чи передані як за винагороду, так і безкоштовно, такими установами чи організаціями на неприбутковій основі незрячим та іншим особам з інвалідністю, про яких вони піклуються, без сплати відповідних мит.

2. Жодна позика, здача в оренду або передача не можуть здійснюватися на умовах, відмінних від тих, що передбачені параграфом 1, без попереднього повідомлення про це компетентних органів.

Якщо виріб було позичено, здано в оренду або передано особі, установі чи організації, яка має право на звільнення відповідно до статті 67(1) або статті 68(1), звільнення продовжують застосовувати за умови, що така особа, установа чи організація використовує відповідний виріб для цілей, що дають право на таке звільнення.

В іншому випадку позичка, здача в оренду або передача передбачає попередню сплату мит за ставкою, застосовною на дату такої позички, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів або обладнання та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Стаття 73

1. Установи або організації, зазначені у статтях 67 та 68, які перестають відповідати умовам ввезення без сплати мит або які мають намір використовувати вироби, ввезені без сплати мит, для цілей, відмінних від тих, що передбачені зазначеними статтями, повинні повідомити про це компетентні органи.

2. Стосовно виробів, що залишаються у володінні установ або організацій, які перестають відповідати умовам звільнення, підлягають сплаті відповідні ввізні мита за ставкою, застосовною на дату, коли такі умови перестають виконуватися, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

3. Стосовно виробів, які установа або організація, що користується звільненням, використовує для цілей, відмінних від тих, що передбачені статтями 67 та 68, підлягають сплаті відповідні ввізні мита, обчислені за ставкою, застосовною на дату, коли їх почали використовувати для інших цілей, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

C. Для використання жертвами катастроф

Стаття 74

1. Відповідно до статей 75-80 товари, що їх ввозять державні організації чи інші благодійні або філантропічні організації, схвалені компетентними органами, ввозяться без сплати ввізних мит, якщо вони призначені:

(a) для їх безоплатного розповсюдження серед жертв катастроф, що сталися на території однієї чи кількох держав-членів; або

(b) для їх безоплатного надання жертвам таких катастроф, одночасно залишаючись у власності відповідних організацій.

2. Для товарів, що їх ввозять для вільного обігу організації з ліквідації наслідків катастроф для задоволення своїх потреб протягом періоду їхньої діяльності, також надають звільнення, зазначене в параграфі 1, на тих самих умовах.

Стаття 75

Звільнення не надають для матеріалів та обладнання, призначених для відновлення зон, що постраждали від катастрофи.

Стаття 76

Звільнення надають на підставі рішення Комісії, яка діє на запит відповідної держави-члена або держав-членів згідно з надзвичайною процедурою, що передбачає консультації з іншими державами-членами. За необхідності в такому рішенні встановлюють обсяг та умови звільнення.

Очікуючи повідомлення про рішення Комісії, держави-члени, які постраждали від катастрофи, можуть дозволити призупинення сплати будь-яких ввізних мит, якими оподатковують товари, що їх ввозять для цілей, описаних у статті 74, за умови прийняття організацією-імпортером зобов’язання сплатити такі мита, якщо звільнення не буде надане.

Стаття 77

Звільнення надають лише організаціям, процедури бухгалтерського обліку яких дають компетентним органам змогу здійснювати нагляд за їхніми операціями та які надають усі необхідні гарантії.

Стаття 78

1. Організації, яка користуються перевагами звільнення, не можуть позичати, здавати в оренду чи передавати як за винагороду, так і безкоштовно, товари, зазначені у статті 74(1), на умовах, відмінних від тих, що встановлені в зазначеній статті, без попереднього повідомлення таких умов компетентним органам.

2. Якщо товари були позичені, здані в оренду або передані організації, яка має право на звільнення відповідно до статті 74, звільнення продовжують застосовувати за умови, що така організація використовує відповідні товари для цілей, що дають їй право на таке звільнення.

В іншому випадку позичка, здача в оренду або передача передбачає попередню сплату ввізних мит за ставкою, застосовною на дату такої позички, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Стаття 79

1. Товари, зазначені у статті 74(1)(b), після того, як їх перестають використовувати жертви катастрофи, не можуть бути позичені, здані в оренду чи передані як за винагороду, так і безкоштовно, без попереднього повідомлення компетентних органів.

2. Якщо товари були позичені, здані в оренду або передані організації, яка має право на звільнення відповідно до статті 74, або, у відповідних випадках, організації, яка має право користуватися звільненням відповідно до статті 61(1)(a), звільнення продовжують застосовувати за умови, що такі організації використовують відповідні товари для цілей, що дають їм право на таке звільнення.

В іншому випадку позичка, здача в оренду або передача передбачає попередню сплату ввізних мит за ставкою, застосовною на дату такої позички, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Стаття 80

1. Організації, зазначені у статті 74, які перестають відповідати умовам звільнення або які мають намір використовувати товари, ввезені без сплати мит, для цілей, відмінних від тих, що передбачені зазначеною статтею, повинні повідомити про це компетентні органи.

2. Якщо товари, які залишаються у володінні організацій, що перестають відповідати умовам звільнення, передають організації, яка має право на звільнення відповідно до статті 74, або, у відповідних випадках, організації, яка має право користуватися звільненням відповідно до статті 61(1)(a), звільнення продовжують застосовувати за умови, що така організація використовує відповідні товари для цілей, що дають їй право на таке звільнення. В інших випадках стосовно товарів підлягають сплаті відповідні ввізні мита за ставкою, застосовною на дату, коли зазначені умови перестають виконуватися, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

3. Стосовно товарів, які організація, що користується звільненням, використовує для цілей, відмінних від тих, що передбачені статтею 74, підлягають сплаті відповідні ввізні мита, обчислені за ставкою, застосовною на дату, коли їх почали використовувати для інших цілей, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

ГЛАВА XVIII
Почесні відзнаки або нагороди

Стаття 81

Після надання компетентним органам задовільних доказів відповідними особами та за умови, що відповідні операції не мають комерційного характеру, наведені нижче товари ввозяться без сплати ввізних мит:

(a) нагороди, що їх надають уряди третіх країн особам, чиє звичайне місце проживання розташоване на митній території Співтовариства;

(b) кубки, медалі та подібні вироби символічного характеру, якими у третій країні нагороджено осіб, що мають своє звичайне місце проживання та митній території Співтовариства, для визнання їхньої діяльності в таких сферах, як мистецтво, наука, спорт або державна служба або для визнання заслуг у певній події, і які ці особи ввозять на митну територію Співтовариства особисто;

(c) кубки, медалі та подібні вироби символічного характеру, що їх безкоштовно надають органи влади або особи, які мають осідок у третій країні, для нагородження на митній території Співтовариства з метою, аналогічною тій, що визначена у пункті (b);

(d) нагороди, трофеї та сувеніри символічного характеру та обмеженої вартості, призначені для безкоштовного розповсюдження серед осіб, які мають звичайне місце проживання в третіх країнах, на бізнес-конференціях або подібних міжнародних подіях. Їхні характер, вартість за одиницю або інші характеристики не повинні бути такими, що вказують на їх ввезення з комерційних причин.

ГЛАВА XIX
Подарунки, отримані в контексті міжнародних відносин

Стаття 82

У відповідних випадках, без обмеження статті 41 та згідно зі статтями 83 та 84, звільнення надають для товарів, що їх:

(a) ввозять на митну територію Співтовариства особи, які здійснили офіційний візит до третьої країни та отримали такі товари з цієї нагоди як подарунки від органів влади у приймаючій країні;

(b) ввозять на митну територію Співтовариства особи, які прибувають для здійснення офіційного візиту на митній території Союзу та мають намір запропонувати такі товари з цієї нагоди у ролі подарунків органам влади у приймаючій країні;

(c) надсилає як подарунки у знак дружби або доброзичливості офіційний орган, орган публічної влади або група, що діє в суспільних інтересах, які розташовані в третій країні, офіційному органу, органу публічної влади або групі, що діє в публічних інтересах, які розташовані на митній території Співтовариства і схвалені компетентними органами для отримання таких виробів без сплати мит.

Стаття 83

Для алкогольних продуктів, тютюну та тютюнових виробів звільнення не надається.

Стаття 84

Звільнення надають, тільки якщо:

(a) вироби, що їх ввозять як подарунки, ввозяться на нерегулярній основі;

(b) вони за своїм характером, вартістю або кількістю не становлять жодного комерційного інтересу;

(c) їх не використовують для комерційних цілей.

ГЛАВА XX
Товари для використання монархами та главами держав

Стаття 85

У межах та на умовах, встановлених компетентними органами, без сплати ввізних мит дозволено ввозити:

(a) подарунки правлячим монархам і главам держав;

(b) товари, призначені для використання або споживання правлячими монархами і главами держав третіх країн або особами, які їх офіційно представляють, під час їх офіційного перебування на митній території Співтовариства. Однак держава-член ввозу може обумовити надання звільнення застосуванням принципу взаємності.

Положення першого абзацу також застосовують до осіб, які користуються привілеями на міжнародному рівні, що аналогічні тим, якими користуються правлячі монархи або глави держав.

ГЛАВА XXI
Товари, що їх ввозять для цілей просування торгівлі

A. Зразки товарів незначної вартості

Стаття 86

1. Без обмеження статті 90(1)(a), зразки товарів, які мають незначну вартість і можуть бути використані лише для отримання замовлень на товари того самого типу з метою їх подальшого ввезення на митну територію Співтовариства, ввозяться без сплати ввізних мит.

2. Для цілей надання звільнення компетентні органи можуть вимагати, щоб певні вироби були остаточно комерційно непридатними, наприклад, були надірвані, перфоровані або містили відповідні чіткі та незмивні позначки, чи були марковані будь-яким іншим способом, за умови, що така операція не псує сам зразок.

3. Для цілей параграфа 1 «зразки товарів» означає будь-який виріб, що представляє певний тип товарів, спосіб представлення та кількість якого - стосовно товарів того самого типу або якості - виключає його використання для будь-яких інших цілей, окрім отримання замовлень.

B. Друкована продукція та рекламні матеріали

Стаття 87

Відповідно до статті 88 друковані рекламні матеріали, такі як каталоги, прейскуранти, інструкції з використання або брошури, ввозяться без сплати ввізних мит за умови, що вони стосуються:

(a) товарів для продажу чи оренди; або

(b) транспортних, комерційних страхових або банківських послуг, пропонованих особою, що має осідок за межами митної території Співтовариства.

Стаття 88

Звільнення, зазначене у статті 87, поширюється на друковану рекламну продукцію, що відповідає таким умовам:

(a) друкована продукція повинна чітко містити назву суб’єкта господарювання, який виробляє, продає або здає в оренду товари, або який пропонує послуги, яких вона стосується;

(b) кожне відправлення повинне містити не більше одного документа або одного примірника кожного документа, якщо воно складається з кількох документів. Тим не менше, відправлення, що містять кілька копій одного документа, можуть бути звільнені від мит, якщо їхня загальна вага брутто не перевищує 1 кілограма;

(c) друкована продукція не може надсилатись у складі групових відправлень одного відправника одному одержувачу.

Стаття 89

Вироби незначної комерційної вартості для цілей реклами, які безкоштовно надсилають постачальники своїм клієнтам та які не можуть використовуватися для інших цілей, окрім їхньої рекламної функції, ввозяться без сплати ввізних мит.

C. Продукти, що їх використовують або споживають на торговельних ярмарках або подібних заходах

Стаття 90

1. Відповідно до статей 91-94 без сплати ввізних мит дозволено ввозити:

(a) маленькі репрезентативні зразки товарів, виготовлені за межами митної території Співтовариства, призначені для торговельних ярмарків або подібних заходів;

(b) товари, що їх ввозять лише для демонстрації або для демонстрації машин та апаратів, виготовлені за межами митної території Співтовариства, які виставляють на торговельних ярмарках або подібних заходах;

(c) різноманітні матеріали низької вартості, такі як фарби, лаки, шпалери тощо, що їх використовують для будівництва, монтажу та прикрашення тимчасових стендів, які займають представники третіх країн на торговельних ярмарках або подібних заходах, що знищуються внаслідок їх використання;

(d) друковані матеріали, каталоги, проспекти, прейскуранти, рекламні плакати, календарі, ілюстровані або неілюстровані, фотографії без рамок та інші вироби, що їх постачають безкоштовно для реклами товарів, виготовлені за межами митної території Співтовариства, що виставляються на торговельних ярмарках або подібних заходах.

2. Для цілей параграфа 1 «торговельні ярмарки або подібні заходи» означає:

(a) виставки, ярмарки, шоу та подібні заходи, пов’язані з торгівлею, промисловістю, сільським господарством або ремеслами;

(b) виставки та заходи, які проводять переважно з благодійними цілями;

(c) виставки та заходи, які проводять в основному з наукових, технічних, ремісничих, мистецьких, освітніх, культурних чи спортивних міркувань, з релігійних міркувань або з міркувань, пов’язаних із віросповіданням, профспілковою діяльністю чи туризмом, або з метою сприяння міжнародному взаєморозумінню;

(d) зустрічі представників міжнародних організацій або колегіальних органів;

(e) офіційні або пам’ятні церемонії та збори,

окрім виставок, організованих для особистих цілей в комерційних магазинах або приміщеннях для продажу товарів із третіх країн.

Стаття 91

Звільнення, зазначене у статті 90(1)(a), обмежується зразками, які:

(a) ввозять безоплатно з третіх країн або отримані на виставці з товарів, ввезених оптом із таких країн;

(b) виключно безкоштовно розповсюджують серед населення на виставці для використання або споживання особами, яким вони були запропоновані;

(c) можна ідентифікувати як рекламні зразки низької вартості за одиницю;

(d) важко продати і, у відповідних випадках, упаковані таким чином, щоб кількість відповідного товару у зразку була меншою, ніж найменша кількість того самого товару, що фактично продається на ринку;

(e) у випадку харчових продуктів і напоїв, що не упаковані, як зазначено в пункті (d) - які споживають безпосередньо на виставці;

(f) за своєю загальною вартістю та кількістю відповідають характеру виставки, кількості відвідувачів та масштабу участі учасника.

Стаття 92

Звільнення, зазначене у статті 90(1)(b), обмежується зразками, які:

(a) споживаються або знищуються на виставці; та

(b) за своєю загальною вартістю та кількістю відповідають характеру виставки, кількості відвідувачів та масштабу участі учасника.

Стаття 93

Звільнення, зазначене у статті 90(1)(d), обмежується друкованою продукцією та виробами для рекламних цілей, які:

(a) призначені виключно для безкоштовного розповсюдження серед населення в місці проведення виставки;

(b) за своєю загальною вартістю та кількістю відповідають характеру виставки, кількості відвідувачів та масштабу участі учасника.

Стаття 94

Звільнення, зазначене у статтях 90(1)(a) та (b), не надають для:

(a) алкогольних продуктів;

(b) тютюну та тютюнових виробів;

(c) палива, як твердого, так і рідкого або газоподібного.

ГЛАВА XXII
Товари, що їх ввозять для цілей перевірки, аналізу або випробування

Стаття 95

Відповідно до статей 96-101 товари, які підлягають перевірці, аналізу чи випробуванню для визначення складу, якості або інших технічних характеристик таких товарів із метою ознайомлення або для цілей промислових чи комерційних досліджень, ввозяться без сплати ввізних мит.

Стаття 96

Без обмеження статті 99, передбачене статтею 95 звільнення надається лише за умови, що товари, які підлягають перевірці, аналізу чи випробуванню, будуть повністю використані або знищені під час перевірки, аналізу або випробування.

Стаття 97

Для товарів, які використовують у процесі перевірки, аналізу або випробування, що самі по собі є маркетинговими акціями, звільнення не надають.

Стаття 98

Звільнення надають лише для тієї кількості товарів, яка є безумовно необхідною для мети, з якою здійснюють їх ввезення. Такі кількості в кожному конкретному випадку визначають компетентні органи з урахуванням зазначеної мети.

Стаття 99

1. Передбачене статтею 95 звільнення поширюється на товари, які не були повністю використані або знищені під час перевірки, аналізу чи випробувань, за умови, що за згодою та під наглядом компетентних органів залишкові продукти:

(a) будуть повністю знищені або втратять комерційну цінність після завершення перевірки, аналізу чи випробування; або

(b) будуть передані державі без створення для неї жодних витрат, якщо це можливо відповідно до національного законодавства; або

(c) за належним чином обґрунтованих обставин будуть вивезені за межі митної території Співтовариства.

2. Для цілей параграфа 1 «залишкові продукти» означає продукти, отримані в результаті перевірки, аналізу чи випробувань, або товари, які фактично не використовувалися.

Стаття 100

Окрім випадків застосування статті 99(1), стосовно залишкових продуктів перевірок, аналізів або випробувань, зазначених у статті 95, підлягають сплаті відповідні ввізні мита за ставкою, застосовною на дату завершення відповідних перевірок, аналізів або випробувань, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Проте за згодою та під наглядом компетентних органів зацікавлена сторона може перетворити залишкові продукти на відходи або брухт. У такому випадку сплаті підлягають ввізні мита, що їх застосовують до відповідних відходів чи брухту на момент перетворення.

Стаття 101

Період, протягом якого повинні бути проведені перевірки, аналізи чи випробування, а також завершені адміністративні формальності, які повинні бути виконані для забезпечення використання товарів за призначенням, визначають компетентні органи.

ГЛАВА XXIII
Відправлення, які надсилають організаціям, що захищають авторські права або патентні права на промислові зразки чи комерційні найменування

Стаття 102

Торговельні марки, моделі або промислові зразки та супровідні документи до них, а також заявки на отримання патентів на винаходи тощо, які подають до уповноважених органів захисту авторських прав або захисту патентних прав на промислові зразки чи комерційні найменування, ввозяться без сплати ввізних мит.

ГЛАВА XXIV
Література з туристичною інформацією

Стаття 103

Без обмеження статей 42-50, без сплати ввізних мит дозволено ввозити:

(a) матеріали (листівки, брошури, книги, журнали, путівники, плакати в рамках або без рамок, фотографії без рамок і фотографії у збільшеному масштабі, карти з ілюстраціями або без ілюстрацій, транспаранти та ілюстровані календарі), призначені для безкоштовного розповсюдження, основна мета яких полягає у заохоченні громадськості подорожувати до іноземних країн, зокрема для відвідування культурних, туристичних, спортивних, релігійних, торговельних чи професійних зустрічей або заходів, за умови, що такі матеріали містять не більше 25 % приватної комерційної реклами, без урахування всієї приватної комерційної реклами на користь фірм Співтовариства, і що загальний характер рекламних цілей таких матеріалів є очевидним;

(b) списки іноземні готелів і щорічники, видані офіційними туристичними агентствами або під їх егідою, а також графіки руху транспорту в іноземних країнах, якщо такі матеріали призначені для безкоштовного розповсюдження і містять не більше 25 % приватної комерційної реклами, без урахування всієї приватної комерційної реклами на користь фірм Співтовариства;

(c) довідкові матеріали, які надають акредитованим представникам або кореспондентам, призначеним офіційними національними туристичними агентствами, що не призначені для розповсюдження, а саме щорічники, списки телефонних чи телексних номерів, списки готелів, каталоги ярмарків, зразки виробів ручної роботи незначної вартості та матеріали про музеї, університети, курорти чи інші подібні установи.

ГЛАВА XXV
Інші документи та вироби

Стаття 104

Без сплати ввізних мит дозволено ввозити:

(a) документи, які безкоштовно надсилають державним службам держав-членів;

(b) публікації іноземних урядів та офіційних міжнародних органів, призначені для безкоштовного розповсюдження;

(c) бюлетені для голосування, організованого органами, створеними у третіх країнах;

(d) об’єкти, що їх надаватимуть як докази або для подібних цілей до судів чи інших офіційних агентств держав-членів;

(e) зразки підписів і друковані директиви, що стосуються підписів, надіслані в рамках звичайного обміну інформацією між державними службами або банківськими установами;

(f) офіційна друкована продукція, що її надсилають центральним банкам держав-членів;

(g) звіти, заяви, записи, проспекти, бланки заяв та інші документи, складені компаніями, зареєстрованими в третій країні, і надіслані пред’явникам або підписантам цінних паперів, випущених такими компаніями;

(h) носії інформації (перфоровані карти, звукозаписи, мікроплівки тощо), які використовують для передачі інформації, що її безкоштовно надсилають адресату, якщо ввезення без сплати мит не призводить до зловживань або істотного спотворення конкуренції;

(i) файли, архівні документи, друковані бланки та інші документи для використання на міжнародних зустрічах, конференціях чи конгресах, а також звіти про такі зібрання;

(j) плани, технічні креслення, проєктні креслення, описи та інші подібні документи, що їх ввозять із метою отримання або виконання замовлень у третіх країнах або для участі в конкурсі, що проводиться на митній території Співтовариства;

(k) документи, які використовуватимуться під час експертиз, що їх проводять на митній території Співтовариства установи, створені в третіх країнах;

(l) друковані бланки, які використовують як офіційні документи в міжнародному русі транспортних засобів або товарів у рамках міжнародних конвенцій;

(m) друковані бланки, етикетки, квитки та подібні документи, що їх надсилають транспортні підприємства або підприємства готельної індустрії в третіх країнах туристичним агентствам на митній території Співтовариства;

(n) друковані бланки та квитки, коносаменти, дорожні листи та інші використані комерційні або офісні документи;

(o) офіційні друковані бланки третіх країн або міжнародних органів, а також друковані матеріали, що відповідають міжнародним стандартам, які надсилають для розповсюдження асоціаціями третіх країн серед відповідних асоціацій, що розташовані на митній території Співтовариства;

(p) фотографії, слайди та стереотипні матриці для фотографій, з титрами чи без титрів, що їх надсилають пресагентствам або видавцям газет чи журналів;

(q) марки податку та аналогічні марки, що підтверджують сплату зборів у третіх країнах.

ГЛАВА XXVI
Допоміжні матеріали для укладання та зберігання товарів під час перевезення

Стаття 105

Різноманітні матеріали, зокрема мотузки, солома, тканина, папір і картон, деревина і полімерні матеріали, які використовують для укладання та захисту (у тому числі від тепла) товарів під час їх перевезення із третьої країни на митну територію Співтовариства, що, як правило, є матеріалами одноразового використання, ввозяться без сплати ввізних мит.

ГЛАВА XXVII
Наповнювачі для туалетів, фураж та корми для тварин під час їх перевезення

Стаття 106

Наповнювачі для туалетів, фураж та корми для тварин будь-якого виду, поміщені на борт транспортних засобів, що їх використовують для перевезення тварин із третьої країни на митну територію Співтовариства, з метою використання під час перевезення, ввозяться без сплати ввізних мит.

ГЛАВА XXVIII
Паливо та мастила, що містяться в наземних моторних транспортних засобах та спеціальних контейнерах

Стаття 107

1. Відповідно до статей 108, 109 і 110:

(a) паливо, що міститься у стандартних баках:

- приватних і комерційних моторних транспортних засобів і мотоциклів;

- спеціальних контейнерах;

які прибувають на митну територію Співтовариства;

(b) паливо, що міститься в переносних каністрах, які перевозять приватні моторні транспортні засоби та мотоцикли, кількість якого обмежується 10 літрами на транспортний засіб, без обмеження національних положень щодо зберігання та транспортування палива;

ввозиться без сплати ввізних мит.

2. Для цілей параграфа 1:

(a) «комерційний моторний транспортний засіб» означає будь-який моторний дорожній транспортний засіб (у тому числі трактори з причепами або без них), який за своїм типом конструкції та обладнанням призначений для перевезення і здатний перевозити, як на платній, так і безоплатній основі:

- більше ніж дев’ять осіб, включно з водієм;

- товари;

а також будь-який дорожній транспортний засіб для спеціального використання, крім перевезення;

(b) «приватний моторний транспортний засіб» означає будь-який моторний транспортний засіб, який не охоплено визначенням, наведеним у пункті (a);

(c) «стандартні баки» означає:

- баки, які стаціонарно встановлені виробником на всіх моторних транспортних засобах того самого типу відповідних транспортних засобів, стаціонарне обладнання яких дозволяє використовувати паливо безпосередньо як для цілий урухомлення, так і у відповідних випадках для цілей забезпечення функціонування систем охолодження та інших систем під час транспортування;

- газові баки, встановлені на моторних транспортних засобах і призначені для безпосереднього використання газу як палива, та газові баки, встановлені в інших системах, якими може бути оснащеного транспортний засіб;

- баки, які стаціонарно встановлені виробником на всіх контейнерах того самого типу відповідних контейнерів, стаціонарне обладнання яких дозволяє використовувати паливо безпосередньо для цілей забезпечення функціонування систем охолодження та інших систем, якими оснащені спеціальні контейнери, під час транспортування;

(d) «спеціальний контейнер» означає будь-який контейнер, обладнаний спеціально розробленим апаратом, для системи охолодження, системи подачі кисню, систем теплоізоляції та інших систем.

Стаття 108

Стосовно палива, що міститься в стандартних баках комерційних моторних транспортних засобів і спеціальних контейнерах, держави-члени можуть обмежити застосування звільнення 200 літрами на один транспортний засіб, один спеціальний контейнер та одну поїздку.

Стаття 109

1. Держави-члени можуть обмежити кількість палива, що його ввозять без сплати мит, для:

(a) комерційних моторних транспортних засобів, які здійснюють міжнародні перевезення у свою прикордонну зону на максимальну відстань до 25 км по прямій, якщо такі рейси здійснюють особи, які проживають у прикордонній зоні;

(b) приватних моторних транспортних засобів, що належать особам, які проживають у прикордонній зоні.

2. Для цілей застосування положень параграфа 1(b) «прикордонна зона» означає, без обмеження чинних конвенцій у цій сфері, зону, яка по прямій не простягається далі, ніж на 15 кілометрів від кордону. Місцеві адміністративні райони, частина території яких розташована в межах такої зони, також вважають частиною такої прикордонної зони. Держави-члени можуть передбачити винятки, що стосуються таких зон.

Стаття 110

1. Паливо, що його ввозять без сплати мит відповідно до статей 107, 108 та 109, не може використовуватися будь-яким іншим транспортним засобом, окрім того, в якому воно було ввезене, а також вилучатися з такого транспортного засобу та зберігатися, крім випадків необхідного ремонту відповідного транспортного засобу, або переміщуватися за винагороду чи безкоштовно особою, яка користується звільненням.

2. У разі невиконання вимог параграфа 1 підлягають застосуванню ввізні мита щодо відповідних продуктів за ставкою, застосовною на дату, коли зазначені вимоги не було виконано, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Стаття 111

Зазначене у статті 107 звільнення також поширюється на мастила, наявні в моторних транспортних засобах і необхідні для їх нормальної роботи під час відповідної поїздки.

ГЛАВА XXIX
Матеріали для будівництва, утримання чи оздоблення меморіалів або кладовищ для жертв війни

Стаття 112

Товари будь-якого виду, що їх ввозять організації, уповноважені для такої мети компетентними органами, які використовуватимуться для будівництва, утримання або оздоблення кладовищ і могил, а також меморіалів для жертв війни із третіх країн, які поховані на митній території Співтовариства, ввозяться без сплати ввізних мит.

ГЛАВА XXX
Домовини, поховальні урни та декоративні поховальні вироби

Стаття 113

Без сплати ввізних мит дозволено ввозити:

(a) домовини з тілами та урни із прахом померлих, а також квіти, похоронні вінки та інші декоративні предмети, які зазвичай їх супроводжують;

(b) квіти, вінки та інші декоративні предмети, привезені особами, які проживають у третіх країнах та які мають намір відвідати похорони або приїжджають, щоб прикрасити могили на митній території Співтовариства, за умови, що такі ввезення не свідчать - ані за своїм характером, ані за кількістю - про жодні комерційні наміри.

РОЗДІЛ III
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ ВИВІЗНИХ МИТ

ГЛАВА I
Відправлення незначної вартості

Стаття 114

Відправлення, що їх надсилають одержувачу листом або пакунком та які містять товари загальною вартістю, що не перевищує 10 євро, можуть бути вивезені без сплати вивізних мит.

ГЛАВА II
Одомашнені тварини, що їх вивозять у зв’язку з перенесенням сільськогосподарської діяльності із Співтовариства до третьої країни

Стаття 115

1. Одомашнених тварин, що є сільськогосподарськими тваринами сільськогосподарського суб’єкта господарювання, який припинив свою діяльність на митній території Співтовариства та переносить свою діяльність до третьої країни, можна вивозити без сплати вивізних мит.

2. Зазначене у параграфі 1 звільнення обмежується одомашненими тваринами у кількості, що відповідає характеру діяльності та розміру сільськогосподарського суб’єкта господарювання.

ГЛАВА III
Продукти, отримані сільськогосподарськими виробниками, що здійснюють сільськогосподарську діяльність на ділянках, розташованих на території Співтовариства

Стаття 116

1. Продукти сільського господарства або тваринництва, отримані на митній території Співтовариства на земельних ділянках, що межують із третьою країною, управління якими на правах власника або орендаря здійснюють особи, головне підприємство яких розташоване у третій країні, що межує із митною територією Співтовариства, можна вивозити без сплати вивізних мит.

2. Щоб скористатися положеннями параграфа 1, продукція, отримана від одомашнених тварин, повинна бути отримана від тварин, які походять із відповідної третьої країни або відповідають вимогам до вільного обігу в такій країні.

Стаття 117

Зазначене у статті 116(1) звільнення обмежується продуктами, які не піддавалися жодному обробленню, крім того, що зазвичай має місце після збирання врожаю або виробництва.

Стаття 118

Звільнення надається лише для продуктів, що їх ввозить у третю країну сільськогосподарський виробник або від його імені.

ГЛАВА IV
Насіння, що його вивозять сільськогосподарські виробники для використання на ділянках, розташованих у третіх країнах

Стаття 119

Насіння для використання на земельних ділянках, розташованих у третій країні, що межує із митною територією Співтовариства та управління якими на правах власника або орендаря здійснюють особи, головне підприємство яких розташоване на зазначеній митній території в безпосередній близькості до відповідної третьої країни, можна вивозити без сплати вивізних мит.

Стаття 120

Зазначене у статті 119 звільнення обмежується тією кількістю насіння, що необхідна для використання ділянок.

Звільнення надають лише для насіння, що їх вивозить безпосередньо з митної території Співтовариства сільськогосподарський виробник або від його імені.

ГЛАВА V
Фураж та корми, що супроводжують тварин під час їх вивезення

Стаття 121

Фураж та корми для тварин будь-якого виду, поміщені на борт транспортних засобів, що їх використовують для перевезення тварин із митної території Співтовариства у третю країну, з метою використання під час перевезення, можна вивозити без сплати вивізних мит.

РОЗДІЛ IV
ЗАГАЛЬНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 122

1. Відповідно до параграфа 2, розділ II застосовують як до товарів, задекларованих для вільного обігу, що прибувають безпосередньо із третіх країн, так і до товарів, задекларованих для вільного обігу після проходження ними інших митних процедур.

2. Випадки, в яких ввезення без сплати мит не може бути надане для товарів, задекларованих для вільного обігу після проходження ними іншої митної процедури, визначають відповідно до процедури, зазначеної у статті 247a Регламенту (ЄЕС) № 2913/92.

3. До товарів, які можуть бути ввезені зі звільненням від сплати мит відповідно до цього Регламенту, не застосовують кількісні обмеження, що їх застосовують згідно з інструментами, ухваленими на основі статті 133 Договору.

Стаття 123

Якщо звільнення від сплати ввізних мит надають на умовах використання товарів одержувачем для конкретних цілей, лише компетентні органи держави-члена, на території якої зазначені товари використовуватимуть для таких конкретних цілей, можуть надавати таке звільнення.

Стаття 124

Компетентні органи держав-членів вживають усіх належних заходів для забезпечення того, щоб у разі надання звільнення від сплати ввізних мит на умовах використання товарів одержувачем для конкретних цілей, товари, розміщені у вільному обігу, не використовувалися для інших цілей без попередньої сплати відповідних ввізних мит, якщо таке інше використання не відповідає умовам, встановленим цим Регламентом.

Стаття 125

Якщо одна й та сама особа одночасно виконує умови, необхідні для надання звільнення від ввізних або вивізних мит відповідно до різних положень цього Регламенту, відповідні положення застосовують одночасно.

Стаття 126

Якщо цим Регламентом передбачено, що надання звільнення обумовлене виконанням певних умов, відповідна особа повинна надати компетентним органам задовільний доказ того, що такі умови були виконані.

Стаття 127

У разі надання дозволу на ввезення або вивезення товарів без сплати мит у межах встановленої в євро суми, держави-члени можуть округлити в більшу або меншу сторону суму, отриману шляхом конвертації такої суми в національну валюту.

Держави-члени можуть також залишити незмінною обмінну вартість в національній валюті суми, встановленої в євро, якщо під час річного коригування, передбаченого статтею 18(2) Регламенту (ЄЕС) № 2913/92, конвертація цієї суми (до згаданого у першому параграфі заокруглення) призводить до зміни менш ніж на 5 % в обмінній вартості, вираженій у національній валюті, або до її зменшення.

Стаття 128

1. Жодне положення цього Регламенту не перешкоджає державам-членам надавати:

(a) звільнення відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні відносини від 18 квітня 1961 року, Віденської конвенції про консульські відносини від 24 квітня 1963 року, інших консульських конвенцій або Нью-Йоркської конвенції про спеціальні місії від 16 грудня 1969 року;

(b) звільнення згідно зі звичаєвими привілеями, наданими на підставі міжнародних угод або угод про штаб-квартири, стороною яких є третя країна або міжнародна організація, у тому числі звільнення, що їх надають із нагоди проведення міжнародних зустрічей;

(c) звільнення згідно зі звичаєвими привілеями та імунітетами, наданими у контексті міжнародних угод, укладених усіма державами-членами, та створення культурного або наукового інституту чи організації відповідно до норм міжнародного права;

(d) звільнення згідно зі звичаєвими привілеями та імунітетами, наданими у контексті угод про культурну, наукову чи технічну співпрацю, укладених із третіми країнами;

(e) спеціальні звільнення, впроваджені згідно з угодами, укладеними із третіми країнами, що передбачають спільні заходи для захисту населення або довкілля;

(f) спеціальні звільнення, впроваджені згідно з угодами, укладеними із прилеглими третіми країнами, що виправдані характером прикордонної торгівлі з відповідними країнами;

(g) звільнення в контексті угод, укладених на основі взаємності із третіми країнами, які є договірними сторонами Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944 р.), з метою впровадження Рекомендованих практик 4.42 і 4.44, вкладених у додатку 9 до Конвенції (восьме видання, липень 1980 р.).

2. Якщо міжнародна конвенція, що не охоплена жодною з категорій, зазначених у параграфі 1, до якої держава-член має намір приєднатися, передбачає надання звільнення, відповідна держава-член подає запит до Комісії щодо застосування такого звільнення, надаючи Комісії всю необхідну інформацію.

Рішення стосовно такого запиту ухвалюють відповідно до процедури, зазначеної у статті 247a Регламенту (ЄЕС) № 2913/92.

3. Надання зазначеної у параграфі 2 інформації вимагається, якщо відповідна міжнародна конвенція передбачає надання звільнення, що не виходить за межі обмежень, встановлених згідно з правом Співтовариства.

Стаття 129

1. Держави-члени повідомляють Комісію про митні положення, що містяться в міжнародних конвенціях та угодах, аналогічних тим, що згадані у статті 128(1)(b), (c), (d), (e), (f) та (g) і статті 128(3), укладених після 26 квітня 1983 року.

2. Комісія надсилає іншим державам-членам тексти конвенцій та угод, про які їй було повідомлено відповідно до параграфа 1.

Стаття 130

Цей Регламент не перешкоджає збереженню:

(a) Грецією особливого статусу, наданого горі Афон, як це гарантовано статтею 105 Конституції Греції;

(b) Іспанією та Францією до моменту набуття чинності домовленостями, що регулюють торговельні відносини між Співтовариством та Андоррою, звільнення, що випливає із Конвенції від 13 липня 1867 року та 22 і 23 листопада 1867 року відповідно між зазначеними країнами та Андоррою;

(c) державами-членами звільнення, що обмежується сумою у 210 євро, якщо таке існує, яке вони надали 1 січня 1983 року морякам торговельного флоту, які здійснюють міжнародні рейси;

(d) Великою Британією звільнень щодо товарів, які ввозять для використання її збройними силами чи цивільним персоналом, що їх супроводжує, або для постачання до їхніх їдалень, як це передбачено Угодою про утворення Республіки Кіпр від 16 серпня 1960 року.

Стаття 131

1. До встановлення положень Співтовариства у відповідній сфері держави-члени можуть надавати особливі звільнення збройним силам, які служать під прапорами третіх країн, але розміщені на їхніх територіях відповідно до міжнародних угод.

2. До встановлення положень Співтовариства у відповідній сфері цей Регламент не перешкоджає збереженню державами-членами звільнення, що його надають працівникам, які повертаються до своєї країни після проживання протягом принаймні шести місяців за межами митної території Співтовариства з причин, що пов’язані із професійною діяльністю.

Стаття 132

Цей Регламент застосовують без обмеження:

(a) Регламенту (ЄЕС) № 2913/92;

(b) чинних положень щодо запасів морських та повітряних суден і потягів міжнародного сполучення;

(c) положень про звільнення, впроваджених іншими актами Співтовариства.

Стаття 133

Регламент (ЄЕС) № 918/83 зі змінами, внесеними актами, переліченими в додатку V, скасовано.

Покликання на скасований Регламент необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент та читати відповідно до кореляційної таблиці в додатку VI.

Стаття 134

Цей Регламент набуває чинності на 20-й день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 1 січня 2010 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

Вчинено у Брюсселі 16 листопада 2009 року.

(-1) Висновок від 24 березня 2009 року (ще не опублікований в Офіційному віснику).
(-2) OB L 105, 23.04.1983, с. 1.
(-3) Див. додаток V.
(-4) OB L 302, 19.10.1992, с. 1.
(-5) OB L 346, 29.12.2007, с. 6.
(-6) OB L 347, 11.12.2006, с. 1.

ДОДАТОК I

A. Книги, публікації та документи

B. Візуальні і звукові матеріали освітнього, наукового або культурного характеру

Позиції, перелічені в додатку II(A), виготовлені Організацією Об’єднаних Націй або будь-яким з її спеціалізованих агентств.

(-1) Однак виключення не поширюється на вироби, реклама в/на яких займає більш ніж 25 % поверхні. У випадку рекламних туристичних публікацій і плакатів зазначений відсоток застосовують тільки до приватної комерційної реклами.

ДОДАТОК II

A. Візуальні і звукові матеріали освітнього, наукового або культурного характеру

B. Предмети колекціонування і твори мистецтва освітнього, наукового або культурного характеру

ДОДАТОК III

ДОДАТОК IV

ДОДАТОК V
СКАСОВАНИЙ РЕГЛАМЕНТ ЗІ СПИСКОМ ПОДАЛЬШИХ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ ДО НЬОГО

ДОДАТОК VI
КОРЕЛЯЦІЙНА ТАБЛИЦЯ