(До Розділу V: Економічне та галузеве співробітництво
Глава 7. Транспорт)

РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2019/1239
від 20 червня 2019 року
про запровадження системи Європейського морського «єдиного вікна» та скасування Директиви 2010/65/ЄС

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 100(2),

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам.

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (-1),

Після консультацій із Комітетом регіонів.

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (-2),

Оскільки:

(1) Директива Європейського Парламенту і Ради 2010/65/ЄС (-3) вимагає, щоб держави-члени прийняли виконання обов'язків щодо звітування суден, які прибувають у порти Союзу та відходять із таких портів, в електронному форматі та забезпечили передавання відповідних даних через «єдине вікно» для полегшення та прискорення морських перевезень.

(2) Морський транспорт складає основу торгівлі та комунікації як у межах єдиного ринку, так і поза ним. Для полегшення морських перевезень та для подальшого зменшення адміністративного тягаря на судноплавні компанії, інформаційні процедури для виконання обов’язків щодо звітування, які було запроваджено для судноплавних компаній правовими актами Союзу, міжнародними правовими актами та національним правом держав-членів, необхідно спростити та гармонізувати; такі процедури повинні бути технологічно нейтральними та сприяти віднаходженню рішень щодо звітування, які не втратять актуальності у майбутньому.

(3) Як Європейський Парламент, так і Рада неодноразово закликали до більшої взаємодійності, а також комплекснішої та зручнішої комунікації та інформаційних потоків для вдосконалення функціонування внутрішнього ринку та задоволення потреб громадян та підприємств.

(4) Головна мета цього Регламенту полягає у закріпленні гармонізованих правил надання інформації, необхідної для заходу в порт, зокрема шляхом забезпечення однакового передання тих самих наборів даних кожному національному морському «єдиному вікну». Цей Регламент також має на меті сприяти передаванню інформації між декларантами, відповідними органами та надавачами портових послуг у порту заходу, а також іншими державами-членами. Застосування цього Регламенту не повинне змінювати часових рамок для виконання обов'язків щодо звітування або сутності таких обов’язків та не повинне впливати на подальше зберігання та опрацювання інформації на рівні Союзу або на національному рівні.

(5) Наявні національні морські «єдині вікна» у кожній державі-члені необхідно зберегти як основу для технологічно нейтральної та взаємодійної системи Європейського морського «єдиного вікна» («ЄМЄВ»), Національне морське «єдине вікно» повинне містити комплексний пункт введення звітної інформації для морських транспортних операторів із передбаченими функціональностями збору даних від декларантів та поширення даних між усіма відповідними компетентними органами та надавачами портових послуг.

(6) Для вдосконалення ефективності національних морських «єдиних вікон» та з метою підготовки до майбутніх розробок повинна існувати можливість збереження в державах-членах наявних механізмів або запровадження нових механізмів використання національного морського «єдиного вікна» для передавання аналогічної інформації для інших видів транспорту.

(7) Зовнішні інтерфейси таких національних морських «єдиних вікон» для декларантів повинні бути гармонізованими на рівні Союзу для полегшення процесу звітування та подальшого зменшення адміністративного тягаря. Така гармонізація повинна здійснитися шляхом використання у кожному національному морському «єдиному вікні» програмного забезпечення спільного інтерфейсу для обміну інформацією між системами, розробленого на рівні Союзу. Держави-члени повинні нести відповідальність за інтегрування модуля інтерфейсу та за управління ним, а також за регулярне та вчасне оновлення програмного забезпечення у разі надання нових версій Комісією. Оскільки цифрові технології мають надзвичайно стрімкі темпи розвитку і будь-яке технологічне рішення може швидко застаріти внаслідок виникнення нових розробок, Комісія повинна продовжувати розробку зазначеного модуля та, у разі необхідності, оновлювати його.

(8) Інші канали звітування, що їх забезпечують держави-члени та надавачі послуг, як-от системи електронного обслуговування портів, можна зберегти як додаткові пункти введення звітної інформації; такі канали повинні мати змогу функціонувати як надавачі послуг, пов'язаних із даними.

(9) Щоб не накладати непропорційного адміністративного тягаря на держави-члени, які не мають морських портів, такі держави-члени необхідно звільнити від обов’язку розробляти та запроваджувати національне морське «єдине вікно» та забезпечувати його функціонування і доступність. Це означає, що від таких держав-членів, за умови що вони скористаються зазначеним звільненням, не можна вимагати виконання обов'язків, пов'язаних із розробкою, запровадженням та забезпеченням функціонування і доступності національного морського «єдиного вікна».

(10) Частину національного морського «єдиного вікна» повинен складати зручний для використання графічний інтерфейс користувача зі спільними функціональностями для ручного введення звітної інформації декларантами. Держави-члени повинні пропонувати графічний інтерфейс користувача для ручного введення даних декларантами також шляхом вивантаження гармонізованих електронних таблиць. Окрім забезпечення спільних функціональностей. Комісія та держави-члени також повинні координувати зусилля з метою забезпечення якомога подібнішого користувацького досвіду під час використання таких графічних інтерфейсів користувача.

(11) Виникнення нових цифрових технологій створює дедалі більше можливостей для вдосконалення ефективності сектора морського транспорту та зменшення адміністративного тягаря. Для якомога ранішого використання переваг таких нових технологій Комісії необхідно надати повноваження вносити зміни до технічних специфікацій, стандартів та процедур системи гармонізованого звітування через імплементаційні акти. При цьому учасникам ринку повинна надаватися свобода розробляти нові технології, і такі нові технології необхідно брати до уваги під час перегляду цього Регламенту.

(12) Декларантам необхідно надавати належну підтримку та інформацію щодо процесів та технічних вимог, пов'язаних із використанням національного морського «єдиного вікна», через легкодоступні та зручні у використанні національні вебсайти, вигляд яких відповідає спільним стандартам.

(13) Конвенція про полегшення міжнародного морського судноплавства («Конвенція FAL») (-4) передбачає, що органи публічної влади у будь-яких випадках повинні вимагати надання лише найголовнішої звітної інформації та зводити кількість її елементів до мінімуму. Утім, відповідно до місцевих умов можуть виникати потреби у наданні певної інформації для гарантування безпеки навігації.

(14) Для уможливлення функціонування ЄМЄВ необхідно визначити комплексний набір даних ЄМЄВ, який повинен охоплювати усі елементи інформації, щодо яких можуть здійснювати запит національні органи або портові оператори з адміністративною або оперативною метою у разі заходу судна в порт. Під час визначення набору даних ЄМЄВ Комісія повинна враховувати відповідну роботу, здійснену на міжнародному рівні. Оскільки обсяг обов'язків щодо звітування індивідуальний для кожної держави-члена, національне морське «єдине вікно» в кожній державі-члені необхідно розробляти таким чином, щоб набір даних ЄМЄВ приймали без жодних змін та без урахування будь-якої невідповідної для такої держави-члена інформації.

(15) За виняткових обставин держава-член повинна мати змогу здійснювати запит на додаткові елементи даних від декларантів. Такі виняткові обставини можуть виникати, наприклад, у разі нагальної потреби захисту внутрішнього порядку та безпеки або відвернення серйозної загрози для здоров'я людей чи тварин або загрози для довкілля. Поняття виняткових обставин повинне мати чітке тлумачення.

(16) Відповідні обов'язки щодо звітування, передбачені правовими актами Союзу та міжнародними правовими актами, повинні бути подані у вигляді переліку в додатку до цього Регламенту. Такі обов'язки щодо звітування повинні створити основу для визначення комплексного набору даних ЄМЄВ. У цьому додатку також необхідно зазначити відповідні категорії обов'язків щодо звітування на національному рівні, а держави-члени повинні мати змогу звернутися до Комісії з проханням внести зміни до набору даних ЄМЄВ на основі обов’язків щодо звітування, які передбачені їхнім національним законодавством та вимогами. Правові акти Союзу, які вносять зміни до набору даних ЄМЄВ на основі обов’язків щодо звітування, передбачених національним законодавством та вимогами, повинні містити відкрите чітке покликання на таке національне законодавство та вимоги.

(17) У випадках, коли інформацію з національного морського «єдиного вікна» передають компетентному органу, таке передання повинне відповідати спільним вимогам, форматам та кодам даних для обов'язків щодо звітування та пов’язаних зі звітуванням процедур, передбачених правовими актами, перелік яких надано в додатку, а також повинне здійснюватися через IT-системи, визначені в ньому, як-от засоби електронного опрацювання даних, згадані у статті 6(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 (-5).

(18) Під час імплементації цього Регламенту необхідно брати до уваги системи SafeSeaNet, запроваджені на національному рівні та на рівні Союзу, які повинні й надалі полегшувати обмін інформацією, отриманою через національне морське «єдине вікно», та її поширення між державами-членами відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2002/59/ЄС (-6).

(19) Порти не є остаточними пунктами призначення товарів. Ефективність заходів суден у порт має вплив на цілий логістичний ланцюг, пов’язаний із перевезенням товарів та пасажирів до портів та із них. Для забезпечення взаємодійності, мультимодальності та плавної інтеграції морського транспорту в загальний логістичний ланцюг, а також з метою полегшення інших видів перевезень, національні морські «єдині вікна» повинні передбачати можливість обміну відповідною інформацією, як-от інформацією щодо часу прибуття та відходу; подібні рамки необхідно розробити для інших видів транспорту.

(20) Для підвищення ефективності морського транспорту та обмеження дублювання інформації, яку необхідно надавати з оперативною метою у разі заходу судна в порт, інформацію, яку декларанти зазначають у національному морському «єдиному вікні» необхідно також передавати деяким іншим суб’єктам, як-от портовим операторам чи операторам терміналів, у випадках, коли на таке дав згоду декларант, та з урахуванням потреби дотримуватися конфіденційності, не розголошувати комерційно чутливої інформації та діяти в межах закону. Цей Регламент має на меті вдосконалити опрацювання даних відповідно до принципу одноразовості у рамках виконання обов'язків щодо звітування.

(21) Регламент (ЄС) № 952/2013 передбачає, що товари, які ввозять на митну територію Союзу, повинні бути задекларовані у загальній декларації прибуття, яку подають митним органам в електронному вигляді. Беручи до уваги важливість інформації, яку надають у загальній декларації прибуття, для управління безпекою та фінансовими ризиками, наразі розробляють окрему електронну систему для подання загальних декларацій прибуття та керування ними на митній території Союзу. Таким чином, подавати загальні декларації прибуття через модуль гармонізованого інтерфейсу для звітування буде неможливо. Однак, оскільки деякі елементи даних, які подають у загальній декларації прибуття, також необхідні для виконання інших обов’язків щодо митного звітування та передавання інформації про судна, коли судно заходить у порт Союзу, ЄМЄВ повинне мати змогу опрацьовувати елементи даних загальної декларації прибуття. Також необхідно передбачити можливість для національного морського «єдиного вікна» отримувати відповідну інформацію, яку вже подали у загальній декларації прибуття.

(22) 3 метою повної гармонізації вимог щодо звітування митні, морські та інші відповідні органи повинні співпрацювати як на національному рівні, так і на рівні Союзу. Національні координатори із конкретними зобов’язаннями повинні сприяти підвищенню ефективності такої співпраці та безперешкодному функціонуванню Національних морських «єдиних вікон».

(23) Для забезпечення можливості повторного використання інформації, наданої через національне морське «єдине вікно», та полегшення надання інформації декларантами необхідно забезпечити зберігання відповідних даних у спільних базах даних. Необхідно запровадити базу даних суден ЄМЄВ, до якої входитиме довідковий перелік даних суден та дані про звільнення суден від обов'язків щодо звітування через відповідне національне морське «єдине вікно». Для полегшення подання інформації декларантами необхідно запровадити спільну базу даних пунктів розташування із довідковим переліком кодів пунктів розташування, до якого входитимуть, зокрема, коди Класифікатора торговельних і транспортних пунктів Організації Об'єднаних Націй («UN/LOCODE»), коди, що стосуються систем SafeSeaNet, а також коди портових об'єктів, зареєстровані Глобальною інтегрованою інформаційною системою судноплавства («GISIS») Міжнародної морської організації («ММО»). Окрім цього, необхідно запровадити спільну базу даних небезпечних матеріалів, яка міститиме перелік небезпечних та забруднювальних вантажів, про які необхідно повідомляти через національне морське «єдине вікно» згідно з положеннями Директиви 2002/59/ЄС та з використанням форми FAL 7 ММО, з урахуванням відповідних елементів даних із конвенцій та класифікаторів ММО.

(24) Опрацювання персональних даних компетентними органами у рамках цього Регламенту повинне відповідати положенням Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 (-7). Опрацювання персональних даних Комісією в рамках цього Регламенту повинне відповідати положенням Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1725 (-8).

(25) ЄМЄВ та національні морські «єдині вікна» не повинні надавати жодних інших підстав для будь-якого опрацювання персональних даних, окрім тих, що необхідні для функціонування зазначених систем, та не повинні використовуватися для надання будь-яких додаткових прав доступу до персональних даних.

(26) Повноваження ухвалювати акти відповідно до статті 290 Договору про функціонування Європейського Союзу необхідно делегувати Комісії у зв’язку з необхідністю доповнення цього Регламенту щодо визначення набору даних ЄМЄВ та внесенням змін до нього, а також встановлення визначень, категорій та специфікацій для елементів даних, та у зв'язку з необхідністю внесення змін до додатка з метою впровадження обов’язків щодо звітування, які діють на національному рівні, а також врахування будь-яких нових обов'язків щодо звітування, передбачених правовими актами Союзу. Комісія повинна забезпечувати дотримання спільних вимог щодо даних, а також форматів та кодів даних, встановлених правовими актами Союзу та міжнародними правовими актами. Особливо важливим є проведення Комісією належних консультацій у процесі підготовчої роботи, у тому числі на експертному рівні, та проведення таких консультацій згідно з принципами, встановленими в Міжінституційній угоді про краще законотворення від 13 квітня 2016 року (-9). Зокрема, для забезпечення рівної участі у підготовці делегованих актів Європейський Парламент і Рада отримують усі документи одночасно з експертами держав-членів, а їхні експерти мають систематичний доступ до засідань груп експертів Комісії, які займаються підготовкою делегованих актів.

(27) У процесі підготовки делегованих актів Комісія повинна забезпечити проведення прозорих та завчасних консультацій із експертами держав-членів та бізнес-спільнотою.

(28) Для забезпечення однакових умов імплементації цього Регламенту необхідно надати Комісії виконавчі повноваження. Зазначені повноваження необхідно здійснювати відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (-10).

(29) Зокрема, Комісії повинні бути надані виконавчі повноваження визначати функціональні та технічні специфікації, механізми контролю якості та процедури для запуску, технічне обслуговування та використання модуля гармонізованого інтерфейсу та пов'язаних із ним гармонізованих елементів національних морських «єдиних вікон». Комісії також повинні бути надані виконавчі повноваження визначати технічні специфікації, стандарти та процедури спільних сервісів ЄМЄВ.

(30) Цей Регламент повинен спиратися на Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 910/2014 (-11), який встановлює умови визнання державами-членами деяких засобів електронної ідентифікації фізичних та юридичних осіб, на яких поширюється схема нотифікованої електронної ідентифікації іншої держави-члена. Регламент (ЄС) № 910/2014 встановлює умови, за яких користувачі мають змогу використовувати засоби електронної ідентифікації та автентифікації для отримання доступу до публічних онлайн-сервісів у разі перетину кордону.

(31) Комісія повинна провести оцінювання цього Регламенту. Потрібно збирати інформацію, необхідну для проведення такого оцінювання, а також для оцінювання результативності цього Регламенту відносно цілей, які він переслідує. Комісія також повинна оцінити, серед іншого, додану вартість запровадження централізованої та гармонізованої Європейської системи звітування, наприклад, центрального інтерфейсу для звітування.

(32) Директиву 2010/65/ЄС скасовано з дати набуття чинності цим Регламентом.

(33) Згідно зі статтею 28(2) Регламенту (ЄС) Європейського Парламенту і Ради № 45/2001 (-12) було проведено консультації з Європейським інспектором із захисту даних,

УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

ГЛАВА І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Предмет і сфера застосування

Цей Регламент запроваджує рамки для технологічно нейтральної та взаємодійної системи Європейського морського «єдиного вікна» («ЄМЄВ») із гармонізованими інтерфейсами для полегшення електронного передавання інформації, пов'язаного з обов'язками щодо звітування для суден, які прибувають у порти Союзу, перебувають у таких портах або відходять із них.

Стаття 2
Терміни та означення

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) «система Європейського морського "єдиного вікна "» («ЄМЄВ») означає правові та технічні рамки для електронного передавання інформації, пов’язаного з обов’язками щодо звітування у разі заходу в порти Союзу, яка складається із мережі національних морських «єдиних вікон» із гармонізованим інтерфейсом для звітування та включає обмін даними через системи SafeSeaNet та інші відповідні системи, а також спільні сервіси реєстру користувачів та управління доступом, адресації, ідентифікації судна та визначення його пункту розташування, а також отримання інформації про небезпечні й забруднювальні вантажі та про відповідні питання у сфері охорони здоров’я;

(2) «судно» означає будь-яке морське судно, яке експлуатують у морському середовищі та на яке поширюється певний обов’язок щодо звітування із визначеного в додатку переліку;

(3) «національне морське “єдине вікно”» означає запроваджену та експлуатовану на національному рівні технічну платформу для отримання, обміну та пересилання в електронний спосіб інформації, необхідної для виконання обов’язків щодо звітування, яка охоплює спільно визначені права керування доступом, модуль гармонізованого інтерфейсу для звітування та графічний інтерфейс користувача для зв'язку з декларантами, а також зв'язки із системами та базами даних відповідних органів на національному рівні та на рівні Союзу, що уможливлює надсилання декларантам повідомлень або надання їм підтверджень щодо якнайширшого діапазону рішень, ухвалюваних усіма відповідними органами-учасниками, а також створює можливість, у відповідних випадках, зв'язку з іншими засобами звітування;

(4) «модуль гармонізованого інтерфейсу для звітування» означає проміжне програмне забезпечення для національного морського «єдиного вікна», яке уможливлює обмін інформацією між інформаційною системою, яку використовує декларант, та відповідним національним морським «єдиним вікном»;

(5) «обов'язок щодо звітування» означає інформацію, яку необхідно надавати у зв’язку із заходом у порт відповідно до правових актів Союзу та міжнародних правових актів, перелік яких подано в додатку, а також відповідно до національного законодавства та вимог, зазначених у додатку;

(6) «захід у порт» означає прибуття судна в морський порт у державі-члені, перебування судна в такому порту та його відхід із такого порту;

(7) «елемент даних» означає найменшу одиницю інформації, яка має унікальне визначення та точні технічні характеристики, як-от формат, довжина та символьний тип;

(8) «набір даних ЄМЄВ» означає повний перелік елементів даних, передбачених обов’язками щодо звітування;

(9) «графічний інтерфейс користувача» означає мережевий інтерфейс для двостороннього мережевого подання даних типу «користувач-система» через національне морське «єдине вікно», який надає декларантам змогу вводити дані вручну, між іншим, з використанням гармонізованих електронних таблиць та функцій, які уможливлюють отримання елементів звітних даних із таких таблиць, а також включають спільні функціональності та характеристики, які забезпечують спільний спосіб навігації та вивантаження даних для декларантів;

(10) «спільний сервіс адресації» означає додатковий добровільний сервіс для декларантів, який передбачає ініціювання прямих зв’язків передавання даних типу «користувач-система» між системою декларанта та модулем гармонізованого інтерфейсу для звітування відповідного національного морського «єдиного вікна»;

(11) «декларант» означає будь-яку фізичну або юридичну особу, на яку поширюються обов’язки щодо звітування, або будь-яку належним чином уповноважену фізичну або юридичну особу, яка діє від імені такої особи у межах відповідного обов’язку щодо звітування;

(12) «митні органи» означають органи, визначені в пункті (1) статті 5 Регламенту (ЄС) № 952/2013;

(13) «надавач послуг, пов’язаних із даними» означає фізичну або юридичну особу, яка надає послуги у сфері інформаційних та комунікаційних технологій декларанту у зв’язку із обов’язками щодо звітування;

(14) «електронне передавання даних» означає процес передавання закодованої у цифровий спосіб інформації з використанням змінюваного структурованого формату, який можна безпосередньо використовувати для зберігання даних та їх комп'ютерного опрацювання;

(15) «надавач портових послуг» означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка надає портові послуги однієї або більше категорії з переліку, наданого у статті 1(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/352 (-13).

ГЛАВА II
НАБІР ДАНИХ ЄМЄВ

Стаття 3
Визначення набору даних ЄМЄВ

1. Комісія повинна визначити набір даних ЄМЄВ та вносити до нього зміни відповідно до параграфа 3 цієї статті.

2. До 15 лютого 2020 року держави-члени повинні повідомити Комісію про будь-які обов'язки щодо звітування, передбачені національним законодавством та вимогами, а також про елементи даних, які буде включено до набору даних ЄМЄВ. Вони повинні давати точне визначення таким елементам даних.

3. Комісія має повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 23 для внесення змін до додатка до цього Регламенту з метою додавання або вилучення покликань на національне законодавство або вимоги, правові акти Союзу або міжнародні правові акти, а також внесення змін до таких покликань, та з метою визначення набору даних ЄМЄВ та внесення змін до такого набору.

Перший такий делегований акт повинен бути ухвалений до 15 серпня 2021 року.

Як визначено у статті 4, держава-член може звернутися до Комісії з проханням додати елементи даних до набору даних ЄМЄВ або внести зміни до таких елементів відповідно до обов'язків щодо звітування, передбачених національним законодавством та вимогами. Під час оцінювання щодо того, чи включатимуть певні елементи даних до набору даних ЄМЄВ, Комісія повинна брати до уваги міркування безпеки, а також принципи Конвенції FAL, зокрема принцип, за яким слід вимагати передання лише найголовнішої інформації та зводити кількість її елементів до мінімуму.

Комісія повинна ухвалювати рішення щодо того, чи включати певні елементи даних до набору даних ЄМЄВ, упродовж 3 місяців із моменту отримання відповідного запиту. Комісія повинна обґрунтовувати свої рішення.

Делегований акт. який додає певний елемент даних до набору даних ЄМЄВ або змінює такий елемент даних, повинен містити чітке покликання на національне законодавство та вимоги, згадані у третьому підпараграфі.

У разі, якщо Комісія вирішує не додавати елемент даних, щодо якого було здійснено запит, Комісія повинна надати обґрунтовані причини для відмови з покликанням на безпеку навігації та принципи Конвенції FAL.

Стаття 4
Внесення змін до набору даних ЄМЄВ

1. Якщо держава-член має намір внести зміни до передбаченого її національним законодавством та вимогами обов'язку щодо звітування, які передбачають надання інформації, не включеної до набору даних ЄМЄВ, така держава-член повинна негайно повідомляти про свій намір Комісію. У такому повідомленні держава-член повинна дати чітке визначення інформації, яка не входить до набору даних ЄМЄВ, та повинна зазначити запланований період, упродовж якого застосовуватиметься відповідний обов’язок щодо звітування.

2. Державам-членам заборонено впроваджувати нові обов’язки щодо звітування, за винятком випадків, коли таке впровадження було схвалене Комісією відповідно до процедури, визначеної у статті 3, а відповідна інформація була додана до набору даних ЄМЄВ та застосована в гармонізованих інтерфейсах для звітування.

3. Комісія повинна оцінювати необхідність внесення змін до набору даних ЄМЄВ відповідно до статті 3(3). Внесення змін до набору даних ЄМЄВ повинне відбуватися лише один раз на рік, окрім випадків, коли такі зміни мають належне обґрунтування.

4. За виняткових обставин держава-член може звернутися до декларантів із проханням надати додаткові елементи даних без схвалення Комісією протягом періоду тривалістю до 3 місяців. Держави-члени повинні негайно повідомляти Комісію про такі елементи даних. Комісія може надавати державам-членам дозвіл продовжувати вимагати надання додаткових елементів даних упродовж іще 2 періодів тривалістю 3 місяці, якщо виняткові обставини тривають.

Не пізніше ніж за 1 місяць до завершення останнього 3-місячного періоду, згаданого в першому підпараграфі. держави-члени можуть звернутися до Комісії з проханням про включення додаткових елементів даних до набору даних ЄМЄВ згідно зі статею 3(3). Держава-член може й далі вимагати, щоб декларанти надавали додаткові елементи даних, до ухвалення Комісією рішення, а у випадку позитивного рішення - до імплементації зміненого набору даних ЄМЄВ.

ГЛАВА III
НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Стаття 5
Національне морське «єдине вікно»

1. Кожна держава-член повинна запровадити національне морське «єдине вікно», через яке, відповідно до цього Регламенту та без обмеження статей 7 та 11, уся інформація, необхідна для виконання обов’язків щодо звітування, повинна надаватися одноразово, із застосуванням та відповідно до набору даних ЄМЄВ, з використанням модуля гармонізованого інтерфейсу для звітування та графічного інтерфейсу користувача, як визначено у статті 6 та, у відповідних випадках, інших засобів звітування, як визначено у статті 7, з метою забезпечення доступу до цієї інформації для відповідних органів держав-членів до тієї міри, яка необхідна для надання змоги таким органам виконувати свої відповідні функції.

Держави-члени повинні нести відповідальність за функціонування їхніх національних морських «єдиних вікон».

Держава-член може запровадити морське «єдине вікно» спільно з іншою державою-членом або кількома іншими державами-членами. Такі держави-члени повинні призначити таке морське «єдине вікно» як їхнє національне морське «єдине вікно» та повинні й надалі нести відповідальність за його функціонування відповідно до цього Регламенту.

2. Держави-члени, які не мають морських портів, повинні бути звільнені від обов'язку розробляти та запроваджувати національне морське «єдине вікно» та забезпечувати його функціонування і доступність, який встановлено у параграфі 1.

3. Держави-члени повинні забезпечувати:

(a) сумісність національного морського «єдиного вікна» із модулем гармонізованого інтерфейсу для звітування та відповідність графічного інтерфейсу користувача їхніх національних морських «єдиних вікон» вимогам щодо спільних функціональностей відповідно до статті 6(2);

(b) своєчасну інтеграцію гармонізованих інтерфейсів для звітування відповідно до термінів імплементації, визначених в імплементаційних актах, згаданих у статті 6, та будь-яких подальших оновлень відповідно до термінів, узгоджених у багаторічному плані імплементації («БПІ»);

(c) зв’язок із відповідними системами компетентних органів для створення можливості передавання даних, які необхідно передати таким органам через національне морське «єдине вікно» та таким системам, відповідно до правових актів Союзу та національного законодавства та вимог, а також згідно з технічними специфікаціями таких систем.

(d) надання служби підтримки упродовж перших 12 місяців від 15 серпня 2025 року та вебсайту з надання онлайн-підтримки для їхнього національного морського «єдиного вікна» із чіткими вказівками офіційною мовою або офіційними мовами такої держави-члена та, у відповідних випадках, мовою міжнародного користування;

(e) проведення належної та необхідної професійної підготовки персоналу безпосередньо причетного до функціонування національного морського «єдиного вікна».

4. Держави-члени повинні забезпечувати передавання інформації органам, відповідальним за застосування відповідного законодавства, а також обмеження такої інформації відповідно до потреб таких органів. При цьому держави-члени повинні забезпечувати дотримання правових вимог, пов’язаних із передаванням інформації, передбачених правовими актами Союзу, перелік яких подано в додатку та, у відповідних випадках, користуватися засобами електронного опрацювання даних, згаданими у статті 6(1) Регламенту (ЄС) № 952/2013. Держави-члени повинні також забезпечувати взаємодійність із інформаційними системами, які використовують такі органи.

5. Національне морське «єдине вікно» повинне забезпечувати декларантам можливість окремо надавати надавачам портових послуг у порту призначення комплект елементів даних, попередньо визначених на національному рівні.

6. Якщо держава-член не вимагає усіх елементів набору даних ЄМЄВ для виконання обов’язків щодо звітування, національне морське «єдине вікно» повинне приймати інформацію, яка обмежується елементами даних, які вимагає така держава-член. Національне морське «єдине вікно» повинне також приймати надану декларантами інформацію, яка включає додаткові елементи набору даних ЄМЄВ; утім, воно не повинне опрацьовувати та зберігати такі додаткові елементи.

7. Держави-члени повинні зберігати інформацію, подану через їхні відповідні національні морські «єдині вікна», лише упродовж такого періоду часу, який необхідний, щоб забезпечити виконання вимог, визначених у цьому Регламенті, а також забезпечити дотримання положень правових актів Союзу та міжнародних і національних правових актів, перелік яких подано в додатку. Після того держави-члени повинні негайно видаляти таку інформацію.

8. Держави-члени повинні оприлюднювати запланований та дійсний час прибуття та відходу суден в електронному форматі, гармонізованому на рівні Союзу, на основі даних, поданих декларантами через національне морське «єдине вікно». Цей обов’язок не повинен застосовуватися до суден, які перевозять чутливий вантаж, якщо оприлюднення такої інформації національним морським «єдиним вікном» може становити загрозу для безпеки.

9. Національні морські «єдині вікна» повинні мати інтернет-адреси єдиного зразка.

10. Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти для визначення гармонізованої структури для вебсайтів підтримки, згаданих у пункті (d) параграфа 3, технічні специфікації для оприлюднення часу прибуття та відходу, зазначеного в параграфі 8, та єдиний зразок для інтернет-адрес, згаданих у параграфі 9. Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати згідно з дорадчою процедурою, передбаченою статтею 24(2).

Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 15 серпня 2021 року.

Стаття 6
Гармонізовані інтерфейси для звітування

1. Комісія повинна у тісній співпраці з державами-членами ухвалити імплементаційні акти, що встановлюють функціональні та технічні специфікації для модуля гармонізованого інтерфейсу для звітування для національних морських «єдиних вікон». Такі функціональні та технічні специфікації повинні мати на меті сприяння взаємодійності з різними технологіями та системами звітування користувачів.

Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 15 серпня 2021 року.

2. Комісія повинна у тісній співпраці з державами-членами розробити до 15 серпня 2022 року та надалі оновлювати модуль гармонізованого інтерфейсу для звітування для національних морських «єдиних вікон» відповідно до специфікацій, зазначених у параграфах 1 та 5 цієї статті.

3. Комісія повинна надати державам-членам модуль гармонізованого інтерфейсу для звітування та усю відповідну інформацію з їх подальшою інтеграцією у національні морські «єдині вікна» таких держав-членів.

4. Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти, які визначають спільні функціональності графічного інтерфейсу користувача та шаблонів гармонізованих електронних таблиць, згаданих у статті 2(9).

Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 15 серпня 2021 року.

5. Комісія повинна ухвалювати імплементаційні акти, які вносять зміни до технічних специфікацій, стандартів та процедур, для забезпечення відкритості гармонізованих інтерфейсів для звітування для майбутніх технологій.

6. Імплементаційні акти, зазначені в цій статті, необхідно ухвалювати згідно з дорадчою процедурою, зазначеною у статті 24(2).

Стаття 7
Інші засоби звітування

1. Держави-члени повинні надавати декларантам дозвіл, на добровільній основі, надавати інформацію до національного морського «єдиного вікна» через надавачів послуг, пов’язаних із даними, які відповідають вимогам модуля гармонізованого інтерфейсу для звітування.

2. Держави-члени можуть надавати декларантам дозвіл надавати інформацію через інші канали звітування, за умови що використання таких каналів декларантами є добровільним. У таких випадках держави-члени повинні забезпечити доступність відповідної інформації, яка міститься у таких інших каналах, для національного морського «єдиного вікна».

3. Держави-члени можуть використовувати альтернативні засоби надання інформації у разі тимчасового збою будь-якої з електронних систем, згаданих у статтях 5 та 6 та статтях 12-17.

Стаття 8
Принцип одноразовості

1. Без обмеження статті 11(1), якщо іншого не вимагає право Союзу, держави-члени повинні забезпечувати, щоб від декларанта вимагали надання інформації відповідно до цього Регламенту лише раз за захід у порт, і що відповідні елементи даних із набору даних ЄМЄВ стають доступними та використовуються повторно відповідно до параграфа 3 цієї статті.

2. Комісія повинна забезпечувати запис ідентифікаційних даних суден, а також інших даних стосовно них та застосовних до них звільнень, що надаються через національне морське «єдине вікно», у базі даних суден ЄМЄВ, згаданій у статті 14, та надання доступу до такої інформації для будь-яких подальших заходів у порти в межах Союзу.

3. Держави-члени повинні забезпечувати декларантам доступ до елементів даних із набору даних ЄМЄВ, наданих під час відходу з порту Союзу, з метою виконання обов’язків щодо звітування під час прибуття у наступний порт Союзу, за умови що під час такого рейсу судно не заходило в порт поза межами Союзу. Цей параграф не застосовують до інформації, яка була отримана відповідно до положень Регламенту (ЄС) № 952/2013, якщо у зазначеному Регламенті не передбачена можливість отримання доступу до такої інформації із такою метою.

4. Будь-які відповідні елементи даних із набору даних ЄМЄВ, отримані відповідно до положень цього Регламенту, повинні бути доступними для інших національних морських єдиних вікон через систему SafeSeaNet.

5. Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти, які визначають перелік відповідних елементів даних, згаданих у параграфах 3 і 4 цієї статті. Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати згідно з дорадчою процедурою, передбаченою статтею 24(2).

Стаття 9
Відповідальність за надану інформацію

Декларант повинен нести відповідальність за забезпечення надання елементів даних відповідно до застосовних правових та технічних вимог. Декларант повинен і надалі нести відповідальність за такі дані та за будь-яке оновлення інформації, яка змінилася після її передачі через національне морське «єдине вікно».

Стаття 10
Захист даних і конфіденційність

1. Опрацювання персональних даних компетентними органами в рамках цього Регламенту повинне відповідати положенням Регламенту (ЄС) 2016/679.

2. Опрацювання персональних даних Комісією в рамках цього Регламенту повинне відповідати положенням Регламенту (ЄС) 2018/1725.

3. Держави-члени та Комісія, повинні вживати необхідних заходів відповідно до застосовного права Союзу або національного права для забезпечення конфіденційності комерційної та іншої чутливої інформації, обмін якою відбувається згідно з положеннями цього Регламенту.

Стаття 11
Додаткові положення для митних органів

1. Цей Регламент не повинен перешкоджати обміну інформацією між митними органами держав-членів або між митними органами та суб’єктами господарювання з використанням засобів електронного опрацювання даних, зазначених у статті 6(1) Регламенту (ЄС) № 952/2013.

2. У випадках, сумісних із митним правом Союзу, національне морське «єдине вікно» повинне мати доступ до відповідної інформації у загальній декларації прибуття, згаданій у статті 127 Регламенту (ЄС) № 952/2013, як до довідкової інформації; у відповідних випадках таку інформацію необхідно використовувати повторно для виконання інших обов’язків щодо звітування, перелік яких подано у додатку.

3. Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти, які визначають перелік відповідних елементів інформації, згаданих у параграфі 2 цієї статті. Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати згідно з дорадчою процедурою, передбаченою статтею 24(2).

Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 15 серпня 2021 року.

ГЛАВА IV
СПІЛЬНІ СЕРВІСИ

Стаття 12
Реєстр користувачів ЄМЄВ та система управління доступом

1. Комісія повинна запровадити та забезпечити доступність спільного реєстру користувачів та системи управління доступом для декларантів та надавачів послуг, пов’язаних із даними, які використовують національне морське «єдине вікно», а також для національних органів, які отримують доступ до національного морського «єдиного вікна» у випадках, коли необхідна автентифікація. Такі спільні реєстр користувачів та система управління доступом повинні передбачати одноразову реєстрацію користувачів за допомогою наявного реєстру Союзу, визнаного на рівні Союзу, спільне управління користувачами та моніторинг користувачів на рівні Союзу.

2. Кожна держава-член повинна призначити національний орган, відповідальний за ідентифікацію та реєстрацію нових користувачів, а також внесення змін до наявних облікових записів та їх закриття через систему, згадану в параграфі 1.

3. Для цілей доступу до національного морського «єдиного вікна» в іншій державі-члені декларант або надавач послуг, пов’язаних із даними, який зареєстрований у реєстрі користувачів ЄМЄВ та системі управління доступом, повинен вважатися таким, що зареєстрований у національних морських «єдиних вікнах» в усіх державах-членах, та повинен діяти у межах прав доступу, наданих кожною державою-членом відповідно до її національних правил.

4. Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти, що встановлюють технічні специфікації, стандарти та процедури для створення спільного реєстру користувачів та системи управління доступом, згаданої у параграфі 1, зокрема функціональності, згадані у параграфі 2. Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати згідно з дорадчою процедурою, передбаченою статтею 24(2).

Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 15 серпня 2021 року.

Стаття 13
Спільний сервіс адресації

1. Комісія розробляє у тісній співпраці із державами-членами додатковий добровільний спільний сервіс адресації після повноцінної реалізації модуля гармонізованого інтерфейсу для звітування відповідно до статті 6.

2. Комісія повинна у тісній співпраці із державами-членами ухвалити імплементаційні акти, що встановлюють функціональні та технічні специфікації, механізми контролю якості та процедури запуску, технічного обслуговування та використання спільного сервісу адресації. Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати згідно з дорадчою процедурою, передбаченою статтею 24(2).

Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 15 серпня 2024 року.

Стаття 14
База даних суден ЄМЄВ

1. Відповідно до статті 8(2), Комісія повинна створити базу даних суден ЄМЄВ, що міститиме перелік ідентифікаційних даних суден та інших даних стосовно них, а також дані про звільнення суден від обов’язків щодо звітування.

2. Держави-члени повинні забезпечувати надання даних, згаданих у параграфі 1, у базу даних суден ЄМЄВ на основі даних, поданих декларантами через національне морське «єдине вікно».

3. Комісія повинна забезпечувати доступність бази даних суден національним морським «єдиним вікнам» для сприяння виконанню суднами обов'язків щодо звітування.

4. Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти, що встановлюють технічні специфікації, стандарти та процедури для створення бази даних, зазначеної в параграфі 1, у зв'язку зі збиранням, зберіганням, оновленням та наданням ідентифікаційних даних суден та інших даних стосовно них, а також записів про звільнення суден від обов'язків щодо звітування. Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати згідно з дорадчою процедурою, передбаченою статтею 24(2).

Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 15 серпня 2021 року.

Стаття 15
Спільна база даних пунктів розташування

1. Комісія повинна запровадити спільну базу даних пунктів розташування, яка міститиме довідковий перелік кодів пунктів розташування (-14) та кодів портових засобів, зареєстрованих у базі даних GISIS ММО.

2. Комісія повинна забезпечувати доступність бази даних пунктів розташування для національних морських «єдиних вікон» з метою сприяння виконанню суднами обов'язків щодо звітування.

3. Держави-члени повинні надавати доступ до інформації з бази даних пунктів розташування на національному рівні через національне морське «єдине вікно».

4. Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти, що встановлюють технічні специфікації, стандарти та процедури для створення спільної бази даних пунктів розташування, зазначеної в параграфі 1, у зв'язку зі збиранням, зберіганням, оновленням та наданням кодів пунктів розташування та портових засобів. Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати згідно з дорадчою процедурою, передбаченою статтею 24(2).

Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 15 серпня 2021 року.

Стаття 16
Спільна база даних небезпечних матеріалів

1. Комісія повинна запровадити спільну базу даних небезпечних матеріалів, яка міститиме перелік небезпечних та забруднювальних вантажів, про які необхідно повідомляти відповідно до положень Директиви 2002/59/ЄС та з використанням форми FAL 7 ММО, з урахуванням відповідних елементів даних із конвенцій та класифікаторів ММО.

2. Комісія повинна забезпечувати доступність спільної бази даних небезпечних матеріалів для національних морських «єдиних вікон» з метою сприяння виконанню суднами обов'язків щодо звітування.

3. Зазначена база даних повинна бути пов'язана із відповідними записами у базі даних MAR-CIS, розробленій Європейським агентством морської безпеки («EMSA»), стосовно інформації про небезпечні фактори та ризики небезпечних та забруднювальних вантажів.

4. Зазначена база даних повинна використовуватися як довідковий інструмент та інструмент верифікації на національному рівні та рівні Союзу під час процесу звітування через національне морське «єдине вікно».

5. Держави-члени повинні надавати доступ до інформації зі спільної бази даних небезпечних матеріалів на національному рівні через національне морське «єдине вікно».

6. Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти, що встановлюють технічні специфікації, стандарти та процедури для створення спільної бази даних небезпечних матеріалів, зазначеної в параграфі 1, у зв’язку зі збиранням, зберіганням, оновленням та наданням довідкової інформації про небезпечні матеріали. Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати згідно з дорадчою процедурою, передбаченою статтею 24(2).

Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 15 серпня 2021 року.

Стаття 17
Спільна база даних санітарних умов на суднах

1. Комісія повинна забезпечити доступність спільної бази даних санітарних умов на суднах, здатної приймати та зберігати дані, пов’язані із морськими медико-санітарними деклараціями відповідно до статті 37 Міжнародних медико-санітарних правил 2005 року («ММСП»). Персональні дані, що стосуються хворих на борту суден, не повинні зберігатися у такій базі даних.

Компетентні органи охорони здоров'я держав-членів повинні мати доступ до цього реєстру з метою отримання даних та обміну ними.

2. Держави-члени, які використовують базу даних санітарних умов на суднах, повинні повідомити Комісію про їхній національний орган, відповідальний за управління користувачами у зв’язку із зазначеною базою даних, зокрема за реєстрацію нових користувачів, за внесення змін до облікових записів та їх закриття.

3. Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти, що встановлюють технічні специфікації, стандарти та процедури для створення бази даних, зазначеної в параграфі 1. Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати згідно з дорадчою процедурою, передбаченою статтею 24(2).

ГЛАВА V
КООРДИНАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЄМЄВ

Стаття 18
Національні координатори

Кожна держава-член повинна призначити компетентний національний орган із чіткими юридичними повноваженнями для виконання функцій національного координатора ЄМЄВ. Національний координатор:

(a) виступає як національний контактний центр для користувачів та Комісії щодо будь-яких питань, які стосуються імплементації цього Регламенту;

(b) координує застосування цього Регламенту компетентними національними органами держав-членів та їх співпрацю;

(c) координує діяльність, спрямовану на забезпечення поширення даних та зв’язку із відповідними системами компетентних органів, як зазначено в пункті (с) статті 5(3).

Стаття 19
Багаторічний план імплементації

З метою сприяння вчасній імплементації цього Регламенту та забезпечення механізмів контролю якості та процедур запуску, технічного обслуговування та оновлення модуля гармонізованого інтерфейсу та пов’язаних із ним гармонізованих елементів ЄМЄВ, Комісія повинна ухвалити та щороку переглядати після проведення належних консультацій із експертами держав-членів багаторічний план імплементації, який повинен включати:

(a) план розробки та оновлення гармонізованих інтерфейсів для звітування та пов'язаних гармонізованих елементів ЄМЄВ упродовж наступних 18 місяців;

(b) план розробки спільного сервісу адресації до 15 серпня 2024 року;

(c) орієнтовні дати проведення консультацій із відповідними стейкхолдерами;

(d) орієнтовні кінцеві строки для подальшої інтеграції державами-членами гармонізованих інтерфейсів для звітування до національних морських «єдиних вікон»;

(e) орієнтовні кінцеві строки для розробки Комісією спільного сервісу адресації після імплементації модуля гармонізованого інтерфейсу для звітування;

(f) періоди тестування, упродовж яких держави-члени та декларанти тестують зв’язок із будь-якими новими версіями гармонізованих інтерфейсів для звітування;

(g) періоди тестування спільного сервісу адресації;

(h) орієнтовні кінцеві строки виведення з експлуатації старіших версій гармонізованих інтерфейсів для звітування для держав-членів та декларантів.

ГЛАВА VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 20
Витрати

Загальний бюджет Європейського Союзу повинен покривати витрати на:

(a) розробку та технічне обслуговування інструментів ІКТ Комісією та EMSA на підтримку імплементації цього Регламенту на рівні Союзу;

(b) просування ЄМЄВ на рівні Союзу, зокрема серед відповідних стейкхолдерів, та на рівні відповідних міжнародних організацій.

Стаття 21
Співпраця з іншими системами або сервісами, що полегшують торгівлі та перевезення

Якщо правовими актами Союзу були створені інші системи або сервіси, що полегшують торгівлю та перевезення, Комісія повинна координувати діяльність, пов’язану з такими системами або сервісами, з метою досягнення синергії та уникнення дублювання зусиль.

Стаття 22
Перегляд і звітування

Держави-члени повинні здійснювати моніторинг застосування ЄМЄВ та звітувати про результати моніторингу перед Комісією. Зазначений звіт повинен охоплювати такі показники:

(a) використання модуля гармонізованого інтерфейсу для звітування;

(b) використання графічного інтерфейсу користувача;

(c) використання інших засобів звітування, як зазначено в статті 7.

Держави-члени повинні подавати такий звіт Комісії щорічно з використанням шаблону, який надає Комісія.

До 15 серпня 2027 року Комісія повинна здійснити перегляд застосування цього Регламенту та подати Європейському Парламенту та Раді звіт про результати оцінювання стосовно функціонування ЄМЄВ на основі зібраних даних та статистики. Такий звіт про результати оцінювання повинен охоплювати, у разі необхідності, оцінку нових технологій, які можуть призвести до зміни модуля гармонізованого інтерфейсу для звітування або його заміни.

Стаття 23
Здійснення делегованих повноважень

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надано Комісії відповідно до умов, викладених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 3, надано Комісії на 4-річний період від 14 серпня 2019 року. Комісія повинна скласти звіт про здійснення делегованих повноважень не пізніше ніж за 9 місяців до завершення 4-річного періоду. Строк делегування повноважень повинен автоматично продовжуватися на такий самий період, за винятком випадків, коли Європейський Парламент або Рада заперечують проти такого продовження не пізніше ніж за 3 місяці до завершення кожного періоду.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 3, можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані в такому рішенні. Воно набуває чинності на наступний день після публікації такого рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу або в пізнішу дату, вказану в такому рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, що вже набули чинності.

4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія повинна провести консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, встановлених у Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про краще законотворення.

5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

6. Делегований акт, ухвалений згідно зі статтею 3, набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або, якщо до завершення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжують на два місяці за ініціативи Європейського Парламенту або Ради.

Стаття 24
Процедура Комітету

1. Комісії повинен надавати підтримку Комітет із питань полегшення перевезень і торгівлі за допомогою цифрових технологій. Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

Стаття 25
Скасування Директиви 2010/65/ЄС

Директиву 2010/65/ЄС скасовано від 15 серпня 2025 року.

Покликання на Директиву 2010/65/ЄС необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент.

Стаття 26
Набуття чинності

1. Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

2. Він застосовується з 15 серпня 2025 року.

3. Функціональності, згадані у статті 11(2), а також функціональності, пов’язані з обов’язками митного звітування, зазначені в пункті 7 частини А додатка, вводять у дію після введення в експлуатацію необхідних для застосування таких обов'язків щодо звітування електронних систем, згаданих у статті 6(1) Регламенту (ЄС) № 952/2013, відповідно до робочої програми, встановленої Комісією згідно з положеннями статей 280 та 281 Регламенту (ЄС) № 952/2013. Комісія повинна опублікувати в Офіційному віснику Європейського Союзу (серія С) дату, станом на яку викладені в цьому параграфі умови вважаються виконаними.

Цей Регламент обов'язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.

Вчинено у Брюсселі 20 червня 2019 року.

__________

(-1) OB С 62, 15.02.2019, с. 265.

(-2) Позиція Європейського Парламенту від 18 квітня 2019 року (ще не опублікована в Офіційному віснику) та рішення Ради від 13 червня 2019 року.

(-3) Директива Європейського Парламенту і Ради 2010/65/ЄС від 20 жовтня 2010 року про процедури звітування для суден, які прибувають до та або відходять із портів держав-членів, та скасування Директиви 2002/6/ЄС (OB L 283, 29.10.2010, с. 1).

(-4) Конвенція Міжнародної морської організації («ММО») про полегшення міжнародного морського судноплавства («Конвенція FAL»), ухвалена 09 квітня 1965 року, зі змінами та доповненнями від 08 квітня 2016 року, стандарт 1.1.

(-5) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 від 09 жовтня 2013 року про встановлення Митного кодексу Союзу (OB L 269, 10.10.2013, с. 1).

(-6) Директива Європейського Парламенту і Ради 2002/59/ЄС від 27 червня 2002 року про інформаційну систему Співтовариства з моніторингу руху суден та про скасування Директиви Ради 93/75/ЄЕС (OB L 208, 05.08.2002, с. 10).

(-7) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних) (OB L 119, 04.05.2016. с. 1).

(-8) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1725 від 23 жовтня 2018 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних установами, органами, офісами та агентствами Союзу, та про вільний рух таких даних, а також про скасування Регламенту (ЄС) № 45/2001 та Рішення № 1247/2002/ЄС (OВ L 295, 21.11.2018, с. 39).

(-9) OB L 123. 12.05.2016, с. 1.

(-10) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 від 16 лютого 2011 року про правила і загальні принципи щодо механізмів контролю державами-членами здійснення Комісією виконавчих повноважень (OB L 55, 28.02.2011, с. 13).

(-11) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 910/2014 від 23 липня 2014 року про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС (OВ L 257, 28.08.2014. с. 73).

(-12) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 45/2001 від 18 грудня 2000 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних установами та органами Співтовариства і про вільний рух таких даних (OВ L 8, 12.01.2001, с. 1).

(-13) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/352 від 15 лютого 2017 року про запровадження рамки для надання портових послуг та про загальні правила щодо фінансової прозорості портів (OB L 57, 03.03.2017, с. 1).

(-14) «Класифікатор торговельних і транспортних пунктів Організації Об'єднаних Націй».

ДОДАТОК

ОБОВ’ЯЗКИ ЩОДО ЗВІТУВАННЯ

A. Зобов’язання щодо звітування, передбачені правовими актами Союзу

Ця категорія обов'язків щодо звітування включає інформацію, яку необхідно надавати відповідно до таких положень:

1. Повідомлення для суден, які прибувають до та відходять із портів держав-членів

Стаття 4 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2002/59/ЄС від 27 червня 2002 року про інформаційну систему Співтовариства з моніторингу руху суден (OB L 208, 05.08.2002, с. 10).

2. Перевірки осіб на кордоні

Стаття 8 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/399 від 09 березня 2016 року про Кодекс Союзу щодо правил, які регулюють рух осіб через кордони (Шенгенський кодекс про кордони) (OB L 77, 23.03.2016, с. 1).

3. Повідомлення про небезпечний або забруднювальний вантаж, що перебуває на борту

Стаття 13 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2002/59/ЄС від 27 червня 2002 року про інформаційну систему Співтовариства з моніторингу руху суден (OB L 208, 05.08.2002, с. 10).

4. Повідомлення про суднові відходи та залишки вантажу

Стаття 6 Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/59/ЄС від 27 листопада 2000 року про портові приймальні споруди для суднових відходів та залишків вантажу (OB L 332, 28.12.2000, с. 81).

5. Надання інформації про безпеку

Стаття 6 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 725/2004 від 31 березня 2004 року про посилення безпеки суден і портових засобів (OB L 129, 29.04.2004, с. 6).

Для ідентифікації елементів даних, які вимагають згідно зі статтею 6 Регламенту (ЄС) № 725/2004, повинна використовуватися форма, наведена в доповненні до цього додатка.

6. Інформація про осіб на борту

Статті 4(2) та 5(2) Директиви Ради 98/41/ЄС від 18 червня 1998 року про реєстрацію осіб, які подорожують на борту пасажирських суден, що заходять у порти держав-членів Співтовариства або відправляються з них (OB L 188, 02.07.1998, с. 35).

7. Митні процедури

(a) Процедури щодо прибуття:

- повідомлення про прибуття (стаття 133 Регламенту (ЄС) № 952/2013);

- пред'явлення товарів митниці (стаття 139 Регламенту (ЄС) № 952/2013);

- декларація тимчасового зберігання товарів (стаття 145 Регламенту (ЄС) № 952/2013);

- митний статус товарів (статті 153-155 Регламенту (ЄС) № 952/2013);

- електронні транспортні документи, які використовують для транзиту (стаття 233(4)(е) Регламенту (ЄС) № 952/2013).

(b) Процедури щодо відходу:

- митний статус товарів (статті 153-155 Регламенту (ЄС) № 952/2013);

- електронні транспортні документи, які використовують для транзиту (стаття 233(4)(е) Регламенту (ЄС) № 952/2013);

- повідомлення про вихід із порту (стаття 267 Регламенту (ЄС) № 952/2013);

- загальна декларація вибуття (статті 271 та 272 Регламенту (ЄС) № 952/2013);

- повідомлення про зворотний вивіз (статті 274 та 275 Регламенту (ЄС) № 952/2013).

8. Безпечне завантажування та розвантажування навалювальних суден

Стаття 7 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2001/96/ЄС від 04 грудня 2001 року про встановлення гармонізованих вимог і процедур для безпечного завантажування та розвантажування навалювальних суден (OB L 13, 16.01.2002, с. 9).

9. Контроль державою порту

Стаття 9 та стаття 24(2) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/16/ЄС від 23 квітня 2009 року про контроль державою порту (OB L 131, 28.05.2009, с. 57).

10. Статистичні дані про морські перевезення

Стаття 3 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/42/ЄС від 06 травня 2009 року про статистичну звітність щодо морського перевезення вантажів і пасажирів (OB L 141, 06.06.2009, с. 29).

B. Документи FAL та обов’язки щодо звітування, передбачені міжнародними правовими інструментами

Ця категорія обов'язків щодо звітування включає інформацію, яка повинна надаватися відповідно до Конвенції FAL та інших відповідних міжнародних правових інструментів.

1. FAL 1: загальна декларація

2. FAL 2: вантажна декларація

3. FAL 3: декларація суднових припасів

4. FAL 4: декларація особистих речей екіпажу

5. FAL 5: перелік членів команди

6. FAL 6: перелік пасажирів

7. FAL 7: небезпечні вантажі

8. Морська медико-санітарна декларація

C. Обов’язки щодо звітування, передбачені національним законодавством та вимогами

ДОПОВНЕННЯ

ФОРМА НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО БЕЗПЕКИ ДЛЯ УСІХ СУДЕН ПЕРЕД ЗАХОДОМ У ПОРТ ДЕРЖАВИ-ЧЛЕНА ЄС

(Міжнародна конвенція про охорону людського життя на морі від 1974 року (СОЛАС), правило 9 глави ХІ-2, та стаття 6(3) Регламенту (ЄС) № 725/2004)