2009R0391 - UA - 26.07.2019 - 003.001

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

Цей Регламент встановлює заходи, яких повинні дотримуватися організації, уповноважені проводити перевірку, огляд та сертифікацію суден на відповідність міжнародним конвенціям з безпеки на морі та запобігання забрудненню морського середовища, сприяючи при цьому досягненню мети вільного надання послуг. Це включає розроблення та впровадження вимог з безпеки до корпусу, машин, електричних та контрольних установок суден, які підпадають під дію міжнародних конвенцій.

(b) «міжнародні конвенції» означає Міжнародну конвенцію з охорони людського життя на морі від 01 листопада 1974 року (СОЛАС 74), за винятком глави XI-2 додатка до неї, Міжнародну конвенцію про вантажну марку від 05 квітня 1966 року і Міжнародну конвенцію про запобігання забрудненню із суден від 02 листопада 1973 року (МАРПОЛ), разом із протоколами та змінами до них, а також пов’язані з ними кодекси, обов’язкові до виконання в усіх державах-членах, за винятком параграфів 16.1, 18.1 і 19 частини 2 Кодексу з імплементації інструментів ММО та пунктів 1.1, 1.3, 3.9.3.1, 3.9.3.2 і 3.9.3.3 частини 2 Кодексу ММО про визнані організації, у їх актуальних редакціях;

(c) «організація» означає юридичну особу, її дочірні компанії та будь-які інші підконтрольні їй суб’єкти, які спільно чи окремо виконують завдання в рамках цього Регламенту;

(d) «контроль» означає, для цілей пункту (с), права, договори або будь-які інші засоби, юридичні чи фактичні, що окремо чи у поєднанні надають юридичній особі можливість здійснювати вирішальний вплив або дають змогу цій особі виконувати завдання в рамках цього Регламенту;

1. Держави-члени, що бажають надати дозвіл будь-якій організації, яка ще не має статусу визнаної, повинні подати до Комісії запит про визнання, включно з доказами та вичерпною інформацією про відповідність організації мінімальним критеріям, викладеним у додатку І, та про дотримання вимог організацією і про її зобов’язання дотримуватися положень статей 8(4), 9, 10 та 11.

2. Комісія разом з відповідними державами-членами, що подають запит, проводить оцінювання організацій, запит про визнання яких вона отримала, для підтвердження того, що організації відповідають усім вимогам, зазначеним у параграфі 1, та зобов’язуються їх виконувати.

3. Згідно з регуляторною процедурою, зазначеною у статті 12(3), Комісія повинна відмовити у визнанні організаціям, що не відповідають вимогам, зазначеним у параграфі 1, або діяльність яких розглядається як неприпустима загроза безпеці чи довкіллю на основі критеріїв, встановлених згідно зі статтею 14.

1. Визнання повинно надаватися Комісією згідно з регуляторною процедурою, зазначеною у статті 12(3).

2. Визнання повинно надаватися виключно організаціям, що відповідають вимогам, зазначеним у статті 3.

3. Визнання повинно надаватися відповідній юридичній особі, яка є материнською компанією всіх юридичних осіб, що складають визнану організацію. Визнання повинно поширюватися на всіх юридичних осіб, що сприяють наданню такою організацією послуг по всьому світу.

4. Комісія, діючи згідно з регуляторною процедурою, зазначеною у статті 12(3), може обмежити визнання щодо окремих типів суден, суден певних розмірів, виду діяльності чи їх поєднання відповідно до підтверджених можливостей та компетенції такої організації. У такому разі Комісія повідомляє причини обмеження і умови, за яких обмеження будуть зняті або можуть бути розширені. Обмеження можуть бути переглянуті у будь-який час.

Якщо Комісія вважає, що визнана організація не відповідає мінімальним критеріям, визначеним у додатку І, або не виконує свої зобов’язання згідно з цим Регламентом, або що відбулося серйозне погіршення показників діяльності визнаної організації у сфері безпеки та запобігання забрудненню, що, однак, не становить неприпустиму загрозу безпеці чи довкіллю, вона повинна вимагати від визнаної організації вжити необхідних превентивних чи коригувальних дій у визначений термін для забезпечення повного виконання таких мінімальних критеріїв і зобов’язань та, зокрема, усунути будь-яку потенційну загрозу безпеці чи довкіллю або іншим чином усунути причини погіршення показників.

Превентивні та коригувальні дії можуть включати тимчасові захисні заходи, якщо потенційна загроза безпеці чи довкіллю маює нагальний характер.

Однак, без обмеження їх нагального виконання, Комісія повинна заздалегідь повідомляти усім державам-членам, що надали дозвіл на діяльність визнаним організаціям, про заходи, яких вона планує вжити.

1. Додатково до заходів, вжитих відповідно до статті 5, Комісія може, згідно з дорадчою процедурою, зазначеною у статті 12(2), накладати штрафи на визнану організацію:

(a) - яка серйозно чи постійно не виконує мінімальні критерії, встановлені додатком І, чи свої зобов’язання згідно зі статтями 8(4), 9, 10 та 11,

2. Без обмеження положень параграфа 1, коли визнана організація не вживає превентивних чи коригувальних дій, що вимагаються Комісією, або у випадку невиправданих затримок, Комісія може накласти періодичні штрафні стягнення на таку організацію до повного виконання дій, що вимагаються.

3. Штрафи та періодичні штрафні стягнення, зазначені у параграфах 1 та 2, повинні бути стримувальними і пропорційними серйозності випадку та економічним можливостям відповівдної визнаної організації, з урахуванням, зокрема, ступеню загрози безпеці чи довкіллю.

Сукупна сума накладених штрафів та періодичних штрафних санкцій не перевищує 5% загального середнього обороту визнаної організації за три попередні фінансові роки від діяльності, що підлягає регулюванню цим Регламентом.

4. Суд Європейських співтовариств має необмежене право переглядати рішення, якими Комісія наклала штраф чи періодичні штрафні стягнення. Він може скасувати накладені штрафні стягнення, а також зменшити чи збільшити їх розмір.

(a) постійне і серйозне невиконання якою мінімальних критеріїв, встановлених додатком І, або своїх зобов’язань згідно з цим Регламентом, становить неприйнятну загрозу безпеці чи довкіллю;

(b) постійне і серйозне невиконання якою показників безпеки та запобігання забрудненню становить неприйнятну загрозу безпеці чи довкіллю;

(c) яка перешкоджає чи неодноразово заважає проведенню Комісією оцінювання;

(d) яка не сплачує штрафи та/або періодичні штрафні стягненняї згідно зі статтями 6(1) та (2); або

(e) яка вимагає фінансової компенсації чи відшкодування будь-яких штрафів. накладених згідно зі статтею 6.

(a) результатами власного оцінювання відповідної визнаної організації згідно зі статтею 8(1);

(b) звітами, поданими державами-членами згідно зі статтею 10 Директиви 2009/15/ЄС;

(d) будь-якими повтореннями порушень, зазначених у пункті (а) статті 6(1);

(f) недієвістю заходів, зазначених у статті 6(2).

3. Рішення про відкликання визнання Комісія повинна ухвалювати за власною ініціативою чи на запит держави-члена згідно з регуляторною процедурою, зазначеною у статті 12(3), та після того, як відповідна визнана організація отримала можливість надати свої зауваження.

1. Комісія разом з державою-членом, що подала відповідний запит про визнання, повинна проводити на регулярній основі та не рідше одного разу на два роки оцінювання всіх визнаних організацій для перевірки виконання ними зобов’язань згідно з цим Регламентом та відповідності мінімальним критеріям, встановленим додатком І. Таке оцінювання повинно обмежуватися тими видами діяльності визнаної організації, що підлягають регулюванню цим Регламентом.

2. При виборі визнаних організацій для оцінювання Комісія повинна приділяти особливу увагу показникам визнаної організації у сфері безпеки та запобігання забрудненню, а також повідомленням про аварії та звітам держав-членів згідно зі статтею 10 Директиви 2009/15/ЄС.

3. Оцінювання може включати відвідування регіональних відділень визнаної організації, а також вибіркову перевірку як суден, що перебувають в експлуатації, так і суден, що будуються, для цілей проведення аудиту діяльності визнаної організації. У такому разі Комісія, залежно від випадку, повинна повідомити державу-члена, у якій розташовано регіональне відділення. Комісія повинна надати державі-члену звіт про результати оцінювання.

4. Кожна визнана організація повинна щорічно надавати Комітету, зазначеному в статті 12(1), результати аналізу своєї системи управління якістю.

1. Визнані організації повинні забезпечити доступ Комісії до інформації, необхідної для проведення оцінювання, зазначеного у статті 8(1). Покликання на положення інших угод не можуть обмежувати такий доступ.

2. Визнані організації повинні забезпечити включення у свої угоди про видачу суднам конвенційних чи класифікаційних свідоцтв з власниками суден чи операторами положень про те, що їх видача залежить від згоди сторін надавати доступ на борт таких суден інспекторам Комісії для цілей статті 8(1).

Якщо визнана організація встановить шляхом інспектування або іншим чином, що матеріал, одиниця обладнання чи компонент не відповідають її сертифікату, ця організація може відмовити у дозволі встановити на судні такий матеріал, одиницю обладнання чи компонент. Визнана організація повинна одразу інформувати інші визнані організації, вказуючи причини такої відмови.

Визнані організації повинні визнавати, для цілей класифікації, сертифікати суднового обладнання зі знаком штурвалу відповідно до Директиви Ради 96/98/ЄС від 20 грудня 1996 року про суднове обладнання (-1).

4. Визнані організації повинні повідомляти адміністративним органам усіх держав-членів, які надали будь-який з дозволів, зазначених у статті 3 Директиви 2009/15/ЄС, та Комісії всю відповідну інформацію про свій класифікований флот, передачі, зміни, призупинення та відкликання класу, незалежно від того, під яким прапором ходить судно.

Інформація про передачу, зміни, призупинення та відкликання класу, включно з інформацією про всі прострочені огляди та невиконані рекомендації, умови класу, умови чи обмеження експлуатації, видані щодо суден їх класу, незалежно від того, під яким прапором ходять судна, також необхідно повідомляти в електронній формі до спільної бази даних про результати перевірок, що використовується державами-членами на виконання Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/16/ЄС від 23 квітня 2009 року про контроль державою порту (-2), одночасно із внесенням до власних систем визнаної організації, та у будь-якому випадку не пізніше ніж через 72 години після події, що стала причиною виникнення зобов'язання щодо повідомлення інформації.

5. Визнані організації не повинні видавати конвенційні свідоцтва судну, що було декласоване чи змінює клас з міркувань безпеки, незалежно від його прапора, не надавши перед цим можливості компетентним органам держави прапора висловити протягом розумного строку свою думку щодо необхідності повної перевірки.

(a) часте та регулярне оцінювання систем управління якістю визнаних організацій відповідно до критеріїв стандарту якості ISO 9001;

(b) сертифікацію систем управління якістю визнаних організацій, включно з організаціями, на визнання яких було подано заявку згідно зі статтею 3;

(c) надання тлумачень визнаних на міжнародному рівні стандартів управління якістю, зокрема з урахуванням конкретних особливостей характеру діяльності та зобов’язань визнаних організацій; та

3. Орган з оцінювання якості та сертифікації повинен мати необхідну владу та повноваження, щоб діяти незалежно від визнаних організацій, а також необхідні засоби для дієвого виконання обов’язків згідно з найвищими професійними стандартами, гарантуючи незалежність осіб, що виконують ці обов’язки. Орган з оцінювання якості та сертифікації встановлює власні робочі методи роботи та регламент.

5. Орган з оцінювання якості та сертифікації повинен надавати заінтересованим сторонам, включно з державами прапора та Комісією, повну інформацію щодо свого щорічного плану робіт, а також висновки та рекомендації, зокрема, щодо ситуацій, що могли становити загрозу безпеці.

1. Комісії у діяльності допомагає Комітет з безпеки морів та запобігання забрудненню від суден (COSS), створений Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 2099/2002 (-3).

2. У разі покликання на цей параграф застосовуються статті 3 і 7 Рішення 1999/468/ЄС з урахуванням положень його статті 8.

3. У разі покликання на цей параграф застосовуються статті 5 і 7 Рішення 1999/468/ЄС з урахуванням положень його статті 8.

1. Відповідно до статті 14a, Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти, що вносять зміни до Додатку I, без розширення сфери його дії, з метою оновлення встановлених у ньому мінімальних критеріїв, враховуючи, зокрема, відповідні рішення ММО.

2. Зміни до міжнародних конвенцій, визначених у статті 2(b) цього Регламенту, можуть бути виключені зі сфери дії цього Регламенту згідно зі статтею 5 Регламенту (ЄС) № 2099/2002.

1. Комісія повинна мати повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 14a для доповнення цього Регламенту, що встановлюють:

(a) критерії оцінювання дієвості правил та процедур, а також показників безпеки визнаних організацій та запобігання забрудненню їх класифікованими суднами, з особливим урахуванням даних, наданих Паризьким меморандумом про взаєморозуміння у сфері контролю державою порту та/або іншими подібними схемами;

(b) критерії визначення того, чи може така діяльність вважатися неприйнятною загрозою безпеці або довкіллю, що можуть враховувати специфічні обставини, які впливають на менші чи вузькоспеціалізовані організації.

2. Комісія повинна мати повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 14a для доповнення цього Регламенту, що встановлюють детальні правила щодо накладання штрафів та періодичних штрафних стягнень відповідно до статті 6 та, якщо необхідно, щодо відкликання визнання організацій, що здійснюють перевірку та огляд суден, відповідно до статті 7.

3. Без обмеження негайного застосування мінімальних критеріїв, встановлених додатком І, Комісія може відповідно до регуляторної процедури, зазначеної у статті 12(3), затверджувати правила або їх тлумачення та може розглядати встановлення цілей для загальних мінімальних критеріїв, зазначених у пункті 3 частини А додатка І.

2. Без обмеження положень статей 5 і 7, Комісія повинна переглянути всі випадки обмеженого визнання, наданого згідно з Директивою 94/57/ЄС у світлі статті 4(3) цього Регламенту до 17 червня 2010 року, щоб вирішити згідно з регуляторною процедурою, зазначеною у статті 12(3), чи слід замінити обмеження іншими або усунути їх. Дія обмежень повинна тривати, допоки Комісія не ухвалить рішення.

У процесі оцінювання згідно зі статтею 8(1) Комісія повинна перевірити, чи є одержувач визнання відповідною юридичною особою в організації, до якого застосовуються положення цього Регламенту. У іншому випадку Комісія повинна ухвалити рішення щодо зміни такого визнання.

Покликання у законодавстві Співтовариства та національному законодавстві на Директиву 94/57/ЄС необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент і читати відповідно до кореляційної таблиці, наведеної у додатку II.

(зизначені в статті 3)

A. ЗАГАЛЬНІ МІНІМАЛЬНІ КРИТЕРІЇ

3. Визнана організація повинна бути завжди укомплектована значною кількістю адміністративного, технічного, допоміжного та дослідницького персоналу відповідно до розміру флоту свого класу, його складу та участі організації у побудові та переобладнанні суден. Визнана організація повинна мати можливість забезпечити кожне місце роботи, за необхідності, ресурсами та персоналом, відповідно до поставлених завдань згідно із загальними мінімальними критеріям, визначеними пунктами 6 і 7, та специфічними мінімальними критеріями, визначеними у частині В.

6. Визнана організація не повинна контролюватися судновласниками або суднобудівниками, або іншими особами, що мають комерційне відношення до виготовлення, обладнання, ремонту суден та їх експлуатації. Дохід визнаної організації істотно не залежить від одного комерційного підприємства. Визнана організація не надає класифікаційні чи конвенційні послуги, якщо вона є  ідентичною судновласнику чи компанії-оператору або має ділові, особисті чи родинні зв’язки з ними. Це положення про несумісність також повинно застосовуватися до інспекторів, найнятих визнаною організацією.

7. Визнана організація повинна діяти відповідно до положень додатка до Резолюції ММО А.789.19 про специфікацію функцій проведення оглядів та видачі свідоцтв визнаних організацій, що діють від імені адміністративного органу, у тій мірі, наскільки вони підлягають регулюванню цим Регламентом.

B. СПЕЦІАЛЬНІ МІНІМАЛЬНІ КРИТЕРІЇ

5. Визнана організація, її інспектори та технічний персонал повинні виконувати роботу, не порушуючи прав на інтелектуальну власність верфей, постачальників обладнання та судновласників, включно з патентами, ліцензіями, ноу-хау чи іншими видами знання, використання яких охороняється законом на міжнародному, національному рівні чи рівні Співтовариства; за жодних обставин, без обмеження повноважень щодо проведення оцінювання державами-членами та Комісією, зокрема, згідно зі статтею 9, ані визнана організація, ані її інспектори чи технічний персонал, найняті нею, не можуть передавати чи розголошувати комерційно важливі дані, отримані у процесі проведення інспектування, перевірки та моніторингу суден, що будуються чи ремонтуються.

(d) визначення та документальне оформлення обов’язків, повноважень та взаємодії персоналу, робота якого впливає на якість послуг визнаної організації;

(f) наявність системи контролю, яка проводить моніторинг дій і роботи інспекторів та технічного й адміністративного персоналу визнаної організації;

(h) запровадження системи кваліфікації інспекторів та постійного підвищення їх кваліфікації;

(i) ведення документації, що демонструє досягнення необхідних стандартів у сфері послуг, що додаються, а також ефективне фунціонування системи якості;

(j) дотримання в усіх місцях розташування комплексної системи запланованих та документально оформлених внутрішніх аудитів діяльності, пов’язаної із забезпеченням якості;

(k) проведення конвенційних оглядів та перевірок, що вимагаються гармонізованою системою оглядів та сертифікації, на проведення яких уповноважена визнана організація, відповідно до положень додатка та доповнення до Резолюції ММО А.948(23) про основні принципи проведення оглядів у рамках гармонізованої системи оглядів та сертифікації;

(l) встановлення ясних і чітких сфер відповідальності та контролю між центральним і регіональними офісами визнаної організації, а також між визнаними організаціями та їх інспекторами.

8. Визнана організація повинна розробити, запровадити та підтримувати дієву внутрішню систему якості, засновану на відповідних частинах міжнародно визнаних стандартів якості та згідно з вимогами EN ISO/IEC 17020:2004 (інспекційні органи) та EN ISO 9001:2000 (системи управління якістю, вимоги), відповідно до тлумачення та сертифікації органу з оцінювання якості та сертифікації, зазначеного у статті 11(1).