Угода між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про повітряне сполучення

{ Про зміни до Угоди додатково див. Угоду ( 994_743 ) від 01.12.2005 }

{ Угода втратила чинність. Див. Угоду ( 826_037 ) від 21.11.2011 }

Дата підписання: 10.02.1993

Дата набуття чинності: 31.05.1993

Уряд України та Уряд Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, які надалі іменуються Договірними Сторонами, які є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію ( 995_038 ), відкритої для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року, бажаючи укласти Угоду, що доповнює згадану Конвенцію, з метою встановлення повітряного сполучення між їх відповідними територіями, домовились про таке:

Стаття 1

Визначення

Для потреби цієї Угоди, якщо контекст не передбачає іншого:

(а) термін "Чікагська Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію ( 995_038 ), відкриту для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року, і включає:

(і) будь-яку зміну Конвенції, що введена в дію згідно з Статтею 94(а) Конвенції та ратифікована двома Договірними Сторонами та

(іі) будь-який Додаток або будь-яку зміну Додатка, прийняті згідно з Статтею 9 цієї Конвенції у такій мірі, в якій ця зміна або Додаток у будь-який час стосуються обох Договірних Сторін;

(b) термін "авіаційні влади" означає стосовно України - Міністерство транспорту України, а стосовно Сполученого Королівства - Міністра транспорту Великобританії, а для потреби Статті 7 - Адміністрацію цивільної авіації, або в обох випадках будь-яку особу чи орган, які можуть бути уповноважені здійснювати будь-які функції, що зараз виконують вище згадані влади, або подібні функції;

(с) термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке було призначене та уповноважене у відповідності до Статті 4 цієї Угоди;

(d) термін "територія" щодо держави має значення відповідно до Статті 2 Чікагської Конвенції;

(е) терміни "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційною метою" мають значення, відповідно викладені в Статті 96 Чікагської Конвенції;

(f) термін "ця Угода" включає Додаток до неї та будь-які зміни його або цієї Угоди;

(g) термін "збори за користування" означає збори, визначені авіапідприємствам компетентними владами або дозволені ними для стягування з повітряного судна, його екіпажу, пасажирів та вантажу за тимчасове надання майна або обладнання аеропортів, або аеронавігаційних споруд, включаючи супутні послуги та засоби.

Стаття 2

Застосування Чікагської Конвенції

Положення цієї Угоди повинні бути підпорядковані положенням Чікагської Конвенції у тій мірі, в якій ці положення можуть бути застосовані до міжнародних повітряних сполучень.

Стаття 3

Надання прав

(1) Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні наступні права щодо її міжнародних повітряних сполучень:

(а) право здійснювати політ над своєю територією без зупинки;

(b) право здійснювати зупинки на своїй території з некомерційною метою.

(2) Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, точно визначені нижче цією Угодою, з метою експлуатації міжнародних повітряних сполучень по маршрутах, визначених у відповідному розділі Таблиці, що додається до цієї Угоди. Такі сполучення та маршрути тут та далі іменуються відповідно "договірні лінії" та "встановлені маршрути". При експлуатації договірної лінії по встановленому маршруту авіапідприємства, призначені кожною Договірною Стороною, користуватимуться окрім прав, вказаних в пункті (1) цієї Статті, правом здійснювати посадки на території іншої Договірної Сторони у пунктах, встановлених для цього маршруту у Таблиці до цієї Угоди, з метою приймати на борт та розвантажувати пасажирів та вантаж, включаючи пошту.

(3) Вказане у пункті 2 цієї Статті не розглядатиметься як надання права призначеним авіапідприємствам однієї Договірної Сторони приймати на борт на території іншої Договірної Сторони пасажирів та вантаж, включаючи пошту, що перевозяться за винагороду або на умовах найму та доставляються в інший пункт на території іншої Договірної Сторони.

(4) Якщо у випадку збройного конфлікту, політичної нестабільності або спеціальних чи надзвичайних обставин призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони не в змозі здійснювати сполучення по своїх звичайних маршрутах, інша Договірна Сторона повинна прикласти усі зусилля, щоб полегшити подовження здійснювання таких сполучень шляхом відповідної тимчасової реорганізації маршрутів.

Стаття 4

Призначення та надання повноважень авіапідприємствам

(1) Кожна Договірна Сторона матиме право призначити одне чи декілька авіапідприємств для експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону, та відкликати або змінити таке призначення.

(2) Після одержання такого повідомлення інша Договірна Сторона з дотриманням положень пунктів (3) та (4) цієї Статті без затримки надасть призначеному авіапідприємству або авіапідприємствам відповідні дозволи на виконання польотів.

(3) Авіаційні влади Договірної Сторони можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, яких звичайно та обгрунтовано дотримуються ці влади у відповідності до положень Чікагської Конвенції.

(4) Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити у наданні дозволу на здійснення польотів, вказаного у пункті 2 цієї Статті, або зажадати виконання таких умов, які вона вважатиме за потрібне, при користуванні призначеним авіапідприємством правами, зазначеними у Статті 3(2) цієї Угоди у будь-якому разі, коли згадана Договірна Сторона не має задовільних доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль за цим авіапідприємством належать Договірній Стороні, яка його призначила, або її громадянам.

(5) Авіапідприємство, яке призначене та одержало дозвіл на здійснення польотів належним чином, може розпочати експлуатацію договірних ліній при умові, що це авіапідприємство виконує відповідні положення цієї Угоди.

Стаття 5

Скасування або тимчасове припинення дозволу на виконання польотів

(1) Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати дозвіл на здійснення польотів або тимчасово припинити користування авіапідприємством, призначеним іншою Договірною Стороною, правами, вказаними у Статті 3(2) цієї Угоди, або зажадати виконання таких умов при користуванні цими правами, які вона вважатиме за потрібні:

(а) у будь-якому випадку, коли вона не переконана у тому, що переважне володіння та фактичний контроль за цим авіапідприємством належить Договірній Стороні, яка його призначила, або громадянам такої Договірної Сторони; або

(b) у випадку, коли це авіапідприємство не дотримується законів та правил, що їх звичайно та обґрунтовано застосовує Договірна Сторона, яка надає ці права; або

(с) у випадку, коли авіапідприємство будь-яким іншим чином не в змозі діяти відповідно до умов, передбачених цією Угодою.

(2) Коли негайне скасування, тимчасове припинення здійснення або вимога дотримуватись умов, зазначених у пункті (1) цієї Статті, не є необхідними для запобігання подальших порушень законів та правил, тоді право, про яке йде мова у цьому пункті, буде використано тільки після консультації з іншою Договірною Стороною.

Стаття 6

Принципи, які регламентують експлуатацію договірних ліній

(1) Призначеним авіапідприємством обох Договірних Сторін будуть надані справедливі та рівні умови експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах між їх відповідними територіями.

(2) Під час експлуатації договірних ліній призначені авіапідприємства кожної Договірної Сторони братимуть до уваги інтереси призначених авіапідприємств іншої Договірної Сторони, щоб не зашкодити перевезенням, котрі останні виконують на цьому ж маршруті або його дільниці.

(3) Договірні лінії, які обслуговуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін, повинні відповідати громадському попиту на перевезення по встановлених маршрутах та матимуть головною метою забезпечення такої ємності, яка при розумному коефіцієнті завантаження відповідала б існуючим та обґрунтовано очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів та/або вантажу, включаючи пошту, прямуючих з або на територію Договірної Сторони, котра призначила авіапідприємство. Здійснення перевезень пасажирів та вантажу, включаючи пошту, що прийняті на борт, або розвантажені у пунктах встановлених маршрутів на територіях держав, інших ніж ті, які призначають авіапідприємство, повинно здійснюватись згідно з загальними принципами, за якими ємність залежить вид:

(а) потреб у перевезеннях на та з території Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство;

(b) потреб у перевезеннях в тій зоні, через яку пролягає договірна лінія, з урахуванням інших перевезень, здійснюваних авіапідприємствами держав цієї зони; та

(с) потреб у наскрізних авіаперевезеннях.

Стаття 7

Тарифи

(1) (а) Термін "тариф" означає:

(і) ціну, яка встановлюється за перевезення пасажирів, багажу та вантажу (виключаючи пошту);

(іі) додаткові товари, послуги або інші зручності, що надані або зроблені доступними у зв'язку з таким перевезенням випадково або внаслідок його; та

(ііі) ціни, які встановлені за такі додаткові товари, послуги або зручності; та

включаючи умови, що регулюють застосування будь-якої такої ціни та надання або доступність будь-яких товарів, послуг та зручностей;

(iv) ставку комісійних, яку виплачує авіапідприємство агенту в залежності від проданих цим агентом квитків або оформлених авіавантажних накладних при регулярних повітряних сполученнях;

(b) якщо ціни або ставки різняться в залежності від сезону, дня тижня чи часу доби, коли виконується рейс, напрямку польоту або відповідно до якогось іншого фактору, будь-яка ціна або ставки, що відрізняються, повинні вважатися окремим тарифом незалежно від того, представлені вони відповідними органами окремо від супутніх умов чи ні.

(2) Тарифи, які застосовуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін за перевезення між їх відповідними територіями, повинні бути затвердженими авіаційними владами обох Договірних Сторін та встановлені на обгрунтованих рівнях з урахуванням усіх супутніх факторів, включаючи витрати щодо експлуатації договірних ліній, інтереси користувачів, розумний прибуток та ринкову кон'юнктуру.

(3) Тарифи, згадані у пункті (2) цієї Статті, можуть бути узгоджені шляхом консультації між призначеними авіапідприємствами, які намагаються затвердити тариф та, якщо це потрібне, така угода може бути досягнута з використанням координаційних механізмів Міжнародної асоціації повітряного транспорту щодо тарифів. Однак, призначене авіапідприємство не буде мати перешкод для подання будь-якого запропонованого тарифу, а авіаційні влади для затвердження його, якщо це авіапідприємство не в змозі досягти згоди з іншим призначеним авіапідприємством або авіапідприємствами.

(4) Кожний запропонований тариф щодо перевезень між територіями Договірних Сторін повинен бути поданий призначеним авіапідприємством, яке намагається його затвердити, авіаційним владам обох Договірних Сторін у тому вигляді, у якому авіаційні влади кожної Договірної Сторони можуть зажадати, щоб виявити деталі, вказані у пункті (1) цієї Статті. Він повинен бути поданий не менш ніж за 45 днів (або такий коротший строк, який авіаційні влади обох Договірних Сторін можуть погодити) до пропонованої дати вступу до дії. Кожний запропонований тариф вважатиметься поданим Договірній Стороні від дати, коли його отримали авіаційні влади цієї Договірної Сторони.

(5) (а) Кожний запропонований тариф може бути затверджений авіаційними владами будь-якої Договірної Сторони у будь-який час. У випадку відсутності такого затвердження та при умові, що він був поданий у відповідності до пункту (4) цієї Статті, він буде вважатися затвердженим авіаційними владами Договірної Сторони через 21 день після дати подання, якщо протягом 20 днів від дати подання авіаційні влади цієї Договірної Сторони письмово не повідомили про незатвердження запропонованого тарифу.

(b) Кожний запропонований тариф, який був поданий у такому вигляді, як вимагає пункт (4) цієї Статті, але не у відповідності до мінімального строку подання, вказаного там, буде, незважаючи на це, вважатися затвердженим авіаційними владами Договірної Сторони через 21 день після дати подання, якщо авіаційні влади цієї Договірної Сторони:

(і) не сповістили авіапідприємство, яке подає запропонований тариф, протягом 15 днів від дати подання, що пропонований тариф повинен бути поданий знову згідно з мінімальним строком подання, або

(іі) не надіслали авіаційним владам іншої Договірної Сторони протягом 20 днів після дати подання письмового повідомлення про незатвердження запропонованого тарифу.

(6) Затверджуючи будь-який тариф, авіаційні влади Договірної Сторони можуть додати до свого затвердження такий строк дії, який вони вважатимуть за прийнятний.

(7) Якщо повідомлення про незатверждення надане у відповідності до положень пункту (5) цієї Статті, авіаційні влади двох Договірних Сторін можуть визначити тариф шляхом взаємного узгодження. Будь-яка Договірна Сторона може протягом 30 днів після направлення повідомлення про незатверждення запросити консультацій, які повинні бути проведені протягом 30 днів після запиту.

(8) Якщо тариф не затверждено однією з авіаційних влад у відповідності до пункту (5) цієї Статті та авіаційні влади виявилися неспроможними визначити тариф у відповідності до пункту (7) цієї Статті, спір може бути вирішений у відповідності до положень Статті 15 цієї Угоди.

(9) З дотриманням пункту (10) цієї Статті тариф, встановлений у відповідності до положень цієї Статті, діятиме, якщо не буде відкликаний зацікавленим призначеним авіапідприємством або поки не буде встановлений тариф, що його замінює.

(10) Окрім як за угодою авіаційних влад обох Договірних Сторін, та для такого строку, на який вони можуть погодитися, тариф не буде продовжений дією пункту (9) цієї Статті:

(а) коли тариф має дату закінчення - більш ніж на 12 місяців після цієї дати;

(b) коли тариф не має дати закінчення - більш ніж на 12 місяців після дати подання нового тарифу авіаційним владам Договірних Сторін призначеним авіапідприємством або авіапідприємствами однієї Договірної Сторони чи обох.

(11) (а) Тарифи, які встановлені призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони щодо перевезень між територією іншої Договірної Сторони та територією третьої країни за будь-яким маршрутом, повинні бути затверджені авіаційними владами цієї іншої Договірної Сторони та, якщо потрібно, третьої країни.

(b) Жоден тариф не буде затверджений для такого перевезення, якщо він не поданий призначеним авіапідприємством, яке намагається його затвердити, авіаційним владам іншої Договірної Сторони у такому вигляді, як ці авіаційні влади можуть вимагати для виявлення деталей, вказаних у пункті (1) цієї Статті, не менш ніж за 45 днів (або такий коротший строк, який ці авіаційні влади можуть узгодити у конкретному випадку) до пропонованої дати вступу у дію.

(с) Договірна Сторона, яка затвердила тариф, для такого перевезення, може відкликати своє затвердження такого тарифу, надіславши за 90 днів повідомлення призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони, що застосовує тариф, і це авіапідприємство припинить застосування цього тарифу по закінченню даного строку.

Стаття 8

Мита

(1) Повітряне судно, яке здійснює міжнародні повітряні сполучення, призначеного авіапідприємства або авіапідприємств будь-якої Договірної Сторони звільнятиметься від усіх мит, державних акцизних зборів та аналогічних державних податків, а також:

(а) наступні предмети, ввезені призначеним авіапідприємствам однієї Договірної Сторони на територію іншої Договірної Сторони:

(і) ремонтне, експлуатаційне обладнання та обладнання для обслуговування та його складові частини;

(іі) обладнання для обслуговування пасажирів та його складові частини;

(ііі) навантажувально-розвантажувальне обладнання та його складові частини;

(iv) обладнання для забезпечення авіаційної безпеки, включаючи складові частини для встановлення у це обладнання;

(v) інструктивні матеріали та засоби навчання; та

(vi) комп'ютерне обладнання та його складові частини;

(vii) документація авіапідприємства та експлуатанта;

(b) наступні предмети, ввезені призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони на територію іншої Договірною Сторони або поставлені призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони:

(і) бортові запаси (включаючи, але не обмежуючись такими предметами, як їжа, напої та тютюнові вироби), ввезені на території іншої Договірної Сторони;

(іі) паливо, мастильні матеріали та витратні технічні матеріали;

(ііі) запасні частини, включаючи двигуни;

при умові,  що  в кожному випадку вони призначені для використання
на борту повітряного  судна  або  в  межах  обмежень  міжнародного
аеропорту,   у   зв'язку  з  організацією  або  з  обслуговуванням
міжнародного  повітряного  сполучення   зацікавленим   призначеним
авіапідприємством.

(2) Звільнення від мита, державних акцизних зборів та аналогічних державних податків не повинні поширюватись на виплати, що базуються на вартості послуг, наданих призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони.

(3) До обладнання та матеріалів, згаданих у пункті (1) цієї Статті, може бути висунута вимога збереження під наглядом або контролем компетентних органів.

(4) Звільнення, передбачені цією Статтею, застосовуватимуться також у ситуаціях, коли призначене авіапідприємство або авіапідприємства однієї Договірної Сторони укладуть угоду з іншим авіапідприємством або авіапідприємствами другої Договірної Сторони предметів, вказаних у пункті (1) цієї Статті, при умові, що цьому іншому авіапідприємству або авіапідприємствам іншою Договірною Стороною надані аналогічні звільнення.

Стаття 9

Авіаційна безпека

(1) Гарантія безпеки цивільних повітряних суден, їх пасажирів та екіпажу є фундаментальною передумовою щодо експлуатації міжнародних повітряних сполучень. Договірні Сторони підтверджують, що прийняте ними взаємне зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від актів незаконного втручання (а саме їх зобов'язання відповідно до Чікагської Конвенції, Конвенції про злочини та деякі інші акти, що здійснюються на борту повітряних суден, підписаної в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, підписаної в Гаазі 16 грудня 1970 року. Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, підписаної в Монреалі 23 вересня 1971 року) є невід'ємною частиною цієї Угоди.

(2) Договірні Сторони повинні взаємно забезпечити, за вимогою, всю необхідну допомогу для запобігання незаконного захоплення повітряного судна, його пасажирів та екіпажу, аеропортів та аеронавігаційних засобів, а також будь-якої іншої загрози безпеки цивільної авіації.

(3) Договірні Сторони у своїх взаємовідносинах діють згідно з нормами авіаційної безпеки та в тому обсязі, в якому вони застосовуються ними, рекомендованою практикою, встановленою Міжнародною організацією цивільної авіації та визначеною у вигляді Додатків до Чікагської Конвенції; вони вимагатимуть, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстрованих ними, або експлуатанти повітряних суден, які мають основне місце діяльності або постійно базуються на їх території, та експлуатанти аеропортів на їх території діяли відповідно до таких положень авіаційної безпеки. В цьому пункті посилання на норми авіаційної безпеки включаючи будь-яку відмінність, про яку оголосила зацікавлена Договірна Сторона. Кожна Договірна Сторона своєчасно надасть іншій інформацію щодо свого наміру оголосити про будь-яку відмінність.

(4) Кожна Договірна Сторона гарантує, що на її території застосовуватимуться ефективні заходи щодо захисту повітряних суден, перевірки пасажирів та їх поклажі, виконання відповідних перевірок екіпажу, вантажу (включаючи зданий багаж) та запасів повітряного судна перед та під час прийому на борт або завантаження і, що такі заходи будуть приведені у відповідності до зрослої загрози. Кожна Договірна Сторона погоджується з тим, що до таких її авіапідприємств іншою Договірною Стороною можуть бути висунуті вимоги, необхідні для додержання вищезазначених у пункті (3) цієї Статті положень авіаційної безпеки під час прибуття, відправлення або перебування в межах території цієї іншої Договірної Сторони. Кожна Договірна Сторона також доброзичливо діятиме у відповідь на будь-який запит іншої Договірної Сторони щодо обгрунтованого застосування спеціальних заходів безпеки у відповідь на конкретну загрозу.

(5) У випадку дій або загрози дій, пов'язаних з незаконним захопленням цивільного повітряного судна або іншими протиправними діями, спрямованими проти безпеки таких повітряних суден, їх пасажирів та екіпажу, аеропортів або аеронавігаційних засобів, Договірні Сторони повинні допомогти одна одній шляхом полегшення зв'язку та відповідних заходів, спрямованих на якомога швидке та таке, що відповідає мінімальному ризику для життя, усунення таких дій або їх загрози.

Стаття 10

Забезпечення статистикою

Авіаційні влади однієї Договірної Сторони надаватимуть за запитом авіаційних влад іншої Договірної Сторони такі періодичні або інші статичні дані, які можуть бути обґрунтовано запитані з метою вивчення ємності, що забезпечується на договірних лініях призначеними авіапідприємствами Договірної Сторони, яка вказана в даній Статті. Такі статистичні дані включатимуть всю інформацію, необхідну для визначення обсягу перевезень, які здійснюються цими авіапідприємствами на договірних лініях та по пунктах відправлення й призначення таких таких перевезень.

Стаття 11

Переказ коштів

Кожне призначене авіапідприємство матиме право конвертувати та переказувати за запитом до своєї країни прибутки, які перевищують суми видатків на місці. Конвертації та переказ будуть дозволені без обмежень за курсом обміну, що застосовується у поточних операціях, який діє на день подання таких прибутків для конвертації або переказу, та не підлягатимуть жодному оподаткуванню, за винятком звичайно застосованого банками при здійсненні таких конвертацій та переказів.

Стаття 12

Представництво авіапідприємства та продаж

(1) Призначеному авіапідприємству або авіапідприємствам однієї Договірної Сторони надається право у відповідності до законів та правил іншої Договірної Сторони, які стосуються в'їзду, проживання та працевлаштування, призначити та утримувати на території іншої Договірної Сторони свій власний адміністративний, технічний, експлуатаційний та інший персонал, необхідний для забезпечення повітряних сполучень.

(2) Призначені авіапідприємства кожної Договірної Сторони матимуть право приймати участь у продажу авіаперевезень у зоні іншої Договірної Сторони як безпосередньо, так і через агентів. Призначені авіапідприємства кожної Договірної Сторони матимуть право продавати, а будь-яка особа вільно купувати ці перевезення за місцеву або вільно конвертовану валюту.

Стаття 13

Збори за користування

(1) Жодна з Договірних Сторін не буде застосовувати або дозволяти стягувати з призначених авіапідприємств іншої Договірної Сторони збори за користування більші ніж ті, які накладаються на його власні авіапідприємства, які здійснюють аналогічні міжнародні повітряні сполучення.

(2) Кожна Договірна Сторона заохочуватиме консультації щодо зборів за користування, які проводитимуться між її компетентними розрахунковими органами та авіапідприємствами, що користуються послугами та спорудами, котрі організовуватимуться цими розрахунковими органами та, якщо можливо, за участю організацій, які представляють ці авіапідприємства. Перш ніж будуть здійснені зміни зборів за користування, таким споживачам повинно бути надано обґрунтоване попередження щодо будь-яких запропонованих змін, щоб дати їм можливість виказати свою думку. Кожна Договірна Сторона буде заохочувати свої компетентні розрахункові органи та таких споживачів обмінюватись слушною інформацією щодо зборів за користування.

Стаття 14

Консультація

Будь-яка Договірна Сторона може в будь-який час подати запит про консультації щодо виконання, тлумачення, застосування або вне- сення поправок до цієї Угоди чи відповідності цій Угоді. Такі кон- сультації між авіаційними владами розпочнуться протягом 60 днів від дати одержання письмового запиту іншою Договірною Стороною, якщо Договірні Сторони не домовляться про інше.

Стаття 15

Врегулювання спорів

(1) Якщо виникають будь-які спори між Договірними Сторонами стосовно тлумачення чи застосування цієї Угоди. Договірні Сторони, в першу чергу, намагатимуться врегулювати їх шляхом переговорів.

(2) Якщо Договірні Сторони не досягнуть врегулювання спору шляхом переговорів, він може бути винесений ними на розгляд такої особи або органу, котрих вони можуть узгодити, або за запитом будь-якої Договірної Сторони може бути поданий на розгляд арбітражу з трьох арбітрів, який може бути створений наступним чином:

(а) протягом 30 днів після одержання запиту про арбітраж кожна Договірна Сторона призначить по одному арбітру. Громадянин третьої країни, який діятиме як Президент арбітражу, повинен бути призначений як третій арбітр за згодою двох арбітрів на протязі 60 днів від дати призначення другого;

(b) якщо протягом вищевказаного строку будь-яке призначення не зроблено, будь-яка Договірна Сторона може запросити Президента Міжнародної організації цивільної авіації зробити необхідні призначення протягом 30 днів. Якщо Президент має громадянство однієї з Договірних Сторін, його найстарший Заступник, недискваліфікований з цього приводу, зробить призначення.

(3) Виключаючи те, що тут та далі передбачається у цій Статті, або те, що інакше обумовлено Договірними Сторонами, арбітраж повинен визначати межі своєї юрисдикції та встановити свою власну процедуру. Згідно з рішенням арбітражу або за запитом будь-якої з Договірних Сторін не пізніше ніж через 30 днів після остаточної організації арбітражу повинна бути проведена конференція щодо точного визначення проблем, які розглядаються та особливих процедур, яких необхідно дотримуватись.

(4) Включаючи те, що обумовлено інакше Договірними Сторонами або встановлено арбітражем, кожна Договірна Сторона після остаточної організації арбітражу протягом 45 днів надасть меморандум. Відповіді повинні бути подані через 60 днів. Арбітраж повинен провести слухання за запитом будь-якої Договірної Сторони або за власним розсудом протягом 30 днів після того, як надіслані відповіді.

(5) Арбітраж намагатиметься дати письмове рішення протягом 30 днів після завершення слухання або, якщо слухання не проводились, протягом 30 днів після надання обох відповідей. Рішення повинне бути прийняте більшістю голосів.

(6) Договірні Сторони можуть надіслати запити щодо пояснення рішення протягом 15 днів після того, як воно було одержано, та таке пояснення рішення повинно бути видане протягом 15 днів після одержання запиту.

(7) Рішення арбітражу є обов'язковим для Договірних Сторін.

(8) Кожна Договірна Сторона буде нести витрати арбітрам, призначеного нею. Інші видатки арбітражу будуть поділені нарівно між Договірними Сторонами, включаючи будь-які витрати, понесені Президентом Міжнародної організації цивільної авіації або його Заступником під час застосування процедур пункту (2) (b) цієї Статті.

Стаття 16

Зміни

Будь-які зміни цієї Угоди, обговорені Договірними Сторонами, набудуть чинності після їх підтвердження шляхом обміну нотами.

Стаття 17

Припинення дії

Кожна Договірна Сторона може в будь-який час повідомити письмово іншу Договірну Сторону про своє рішення припинити дію цієї Угоди. Таке повідомлення буде водночас надіслане до Міжнародної організації цивільної авіації. Ця Угода втратить чинність опівночі (у місці одержання повідомлення) через рік від дати одержання повідомлення іншою Договірною Стороною, якщо повідомлення не відкріплено за взаємною згодою до закінчення вказаного строку. Якщо підтвердження іншої Договірної Сторони про одержання повідомлення відсутнє, повідомлення вважатиметься одержаним через 14 днів після одержання повідомлення Міжнародною організацією цивільної авіації.

Стаття 18

Реєстрація в ІКАО

Ця Угода та всі зміни до неї будуть зареєстровані Міжнародною організацією цивільної авіації.

Стаття 19

Набуття чинності

Кожна Договірна Сторона проінформує іншу письмово по дипломатичних каналах про виконання необхідних вимог для набрання Угодою чинності. Ця Угода набирає чинності з дати останнього з цих двох повідомлень.

В підтвердження чого ті, які нижче підписались, належним чином уповноважені своїми відповідними Урядами, підписали цю Угоду.

Вчинено у двох примірниках в Лондоні цього 10 дня лютого 1993 року, українською та англійською мовами, обидва тексти мають однакову силу.

За Уряд                                   За Уряд
 України                                   Сполученого Королівства
                                           Великобританії       та
                                           Північної Ірландії
 (підпис)                                         (підпис)

Додаток Таблиця маршруту

Розділ 1

Маршрути, які експлуатуються призначеним авіапідприємством або авіапідприємствами Сполученого Королівства:

Маршрут 1

Пункти в Сполученому Королівстві - проміжні пункти - пункти в Україні - пункти за межами.

Примітки: 1. Проміжні  пункти або пункти  за  межами  можуть  бути
          виключені  на  будь-якому або усіх рейсах при умові,  що
          сполучення починається або  закінчується  в  Сполученому
          Королівстві.
          2. Ніяке завантаження не може бути прийняте в проміжному
          пункті  з  метою  наступного  розвантаження на території
          України або на території  України  для  розвантаження  у
          пункті за межами та навпаки, за виключенням того, що час
          від  часу  може  бути  узгоджено   авіаційними   владами
          Договірних  Сторін.  Це  обмеження також стосується усіх
          форм комерційного завантаження стоп-овера.

Розділ 2

Маршрути, які експлуатуються призначеним авіапідприємством або авіапідприємтсвами України:

Маршрут 1

Пункти в Україні - проміжні пункти - пункти в Сполученому Королівстві - пункти за межами.

Примітки: 1. Проміжні пункти або пункти за межами можуть бути
виключені на будь-якому або усіх рейсах при умові, що
сполучення починається або закінчується в Україні.
2. Ніяке завантаження не може бути прийняте в проміжному
пункті з метою наступного розвантаження на території
Сполученого Королівства або на території Сполученого
Королівства для розвантаження в пункті за межами та
навпаки, за виключенням того, що час від часу може бути
узгоджено авіаційними владами Договірних Сторін. Це
обмеження також стосується усіх форм комерційного
завантаження стоп-овера.