Приєднуйтесь.
Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1065 від 04.12.2019
№ 826 від 09.09.2020
№ 922 від 01.09.2021}
Відповідно до частини другої статті 21 Водного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок здійснення державного моніторингу вод, що додається.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
4. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2019 року.
ПОРЯДОК
здійснення державного моніторингу вод
{У тексті Порядку слово “Мінприроди” замінено словом “Мінекоенерго” згідно з Постановою КМ № 1065 від 04.12.2019}
{У тексті Порядку слово “Мінекоенерго” замінено словом “Міндовкілля” у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 826 від 09.09.2020}
1. Цей Порядок визначає основні вимоги до організації здійснення державного моніторингу вод, взаємодії центральних органів виконавчої влади у процесі його здійснення та забезпечення органів державної влади і органів місцевого самоврядування інформацією для прийняття рішень щодо стану вод.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Водному кодексі України, Законі України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” та Порядку розроблення плану управління річковим басейном, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342).
3. Державний моніторинг вод здійснюється з метою забезпечення збирання, обробки, збереження, узагальнення та аналізу інформації про стан водних об’єктів, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів.
4. Державний моніторинг вод є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля.
5. Об’єктами державного моніторингу вод є:
масиви поверхневих вод (поверхневі водні об’єкти або їх частини), в тому числі прибережні води та зони (території), які підлягають охороні;
масиви підземних вод (підземні водні об’єкти або їх частини), в тому числі зони (території), які підлягають охороні;
морські води в межах територіального моря та виключної морської економічної зони України, в тому числі зони (території), які підлягають охороні (далі - морські води).
{Пункт 6 в редакції Постанови КМ № 922 від 01.09.2021}
7. Для встановлення стану масивів поверхневих та підземних вод, а також стану морських вод можуть використовуватися дані звітності (включаючи державну статистичну звітність), передбаченої законодавством.
Суб’єкти, що здійснюють державний соціально-гігієнічний моніторинг, державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, санітарного законодавства, законодавства про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів (водних біоресурсів), державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності та в галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, безоплатно подають суб’єктам державного моніторингу вод дані, одержані за результатами такого моніторингу або нагляду (контролю), щомісяця до 5 числа.
Держрибагентство надає суб’єктам державного моніторингу вод інформацію про державний моніторинг водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх чаcтинах).
Держгеокадастр подає суб’єктам державного моніторингу вод топографо-геодезичну і картографічну інформацію та геопросторові дані в порядку, визначеному законодавством.
ДКА подає суб’єктам державного моніторингу вод архівну та оперативну аерокосмічну інформацію дистанційного зондування Землі на території України.
8. Загальна координація та організація державного моніторингу вод здійснюються Міндовкіллям.
9. Для здійснення державного моніторингу вод Міндовкілля з урахуванням пропозицій суб’єктів державного моніторингу вод розробляє та затверджує програму державного моніторингу вод.
Програма державного моніторингу вод повинна містити:
інформацію про об’єкт державного моніторингу вод (код, найменування об’єкта, місце розташування та інші характеристики);
біологічні, фізико-хімічні, хімічні та гідроморфологічні показники, періодичність здійснення моніторингу, інформацію про суб’єкта та виконавця моніторингу вод.
Програма державного моніторингу вод розробляється з урахуванням законодавства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів.
На виконання міжнародних зобов’язань України можуть розроблятися спільні з прибережними державами програми моніторингу вод.
10. Залежно від цілей та завдань державного моніторингу вод встановлюються такі процедури:
процедура діагностичного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод;
процедура операційного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод;
процедура дослідницького моніторингу масивів поверхневих вод;
процедура моніторингу морських вод.
Діагностичний, операційний та дослідницький моніторинг здійснюється за басейновим принципом.
Державний моніторинг масивів поверхневих та підземних вод, а також морських вод здійснюється за показниками та з періодичністю, наведеними у додатках 1-3.
Для штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод державний моніторинг вод здійснюється тими самими суб’єктами державного моніторингу вод за тими самими показниками (з урахуванням переліку забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих та підземних вод і екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, що затверджується Міндовкіллям) з тією самою періодичністю, які використовуються для державного моніторингу масиву поверхневих вод відповідної природної категорії (річка, озеро, перехідні води, прибережні води), до якої за своїми характеристиками цей штучний або істотно змінений масив поверхневих вод є найбільш подібним.
Для цілей здійснення державного моніторингу вод визначаються масиви поверхневих та підземних вод, основні антропогенні впливи на кількісний і якісний стан поверхневих та підземних вод, у тому числі від точкових і дифузних джерел.
11. Діагностичний моніторинг здійснюється для масивів поверхневих та підземних вод з метою:
доповнення та підтвердження результатів визначення основних антропогенних впливів на кількісний і якісний стан поверхневих та підземних вод, у тому числі від точкових і дифузних джерел;
розроблення програми державного моніторингу вод;
встановлення референційних умов та оцінки їх довгострокових змін;
оцінки довгострокових змін, спричинених антропогенним впливом на кількісний і якісний стан поверхневих та підземних вод, у тому числі від точкових і дифузних джерел;
оцінки довгострокових тенденцій зміни рівня та концентрації забруднюючих речовин у підземних водах внаслідок природних змін та антропогенного впливу на їх стан.
Для масивів поверхневих вод діагностичний моніторинг здійснюється протягом першого року здійснення державного моніторингу вод. Для масивів поверхневих вод, у яких відсутній ризик недосягнення екологічних цілей, діагностичний моніторинг здійснюється додатково протягом четвертого року виконання державного моніторингу вод.
Для масивів підземних вод діагностичний моніторинг здійснюється протягом перших двох років здійснення державного моніторингу вод або більше (у разі потреби).
12. Операційний моніторинг здійснюється для масивів поверхневих та підземних вод, у яких існує ризик недосягнення екологічних цілей, а також масивів поверхневих та підземних вод, забір води з яких для задоволення питних і побутових потреб населення в середньому протягом року становить більше ніж 100 куб. метрів на добу, з метою:
визначення екологічного і хімічного стану масивів поверхневих вод та кількісного і хімічного станів масивів підземних вод;
оцінки змін в екологічному і хімічному стані масивів поверхневих вод (в екологічному потенціалі штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод), а також в кількісному і хімічному стані масивів підземних вод, що є результатом виконання плану управління річковим басейном;
виявлення довгострокових тенденцій збільшення концентрацій забруднюючих речовин у масивах підземних вод, зумовлених антропогенним впливом на їх стан.
Операційний моніторинг здійснюється щороку в період між роками здійснення діагностичного моніторингу.
Показники, за якими здійснюється операційний моніторинг, та періодичність їх вимірювання встановлюються з урахуванням результатів діагностичного та дослідницького моніторингу, даних, одержаних в результаті здійснення заходів державного нагляду (контролю) та державного соціально-гігієнічного моніторингу, даних передбаченої законодавством звітності (включаючи державну статистичну звітність), а також даних та інформації щодо об’єктів та видів діяльності, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”.
Для водозаборів підземних вод з обсягом видобутку більше ніж 100 куб. метрів на добу в межах зон санітарної охорони та на прилеглих територіях водокористувачі облаштовують локальну мережу спостережних свердловин з метою визначення кількості води та хімічних і фізико-хімічних показників та надання даних спостережень Держгеонадрам.
13. Дослідницький моніторинг здійснюється для масивів поверхневих вод з метою:
встановлення причин відхилення від екологічних цілей;
з’ясування масштабу та наслідків аварійного забруднення вод;
встановлення причин наявності ризику недосягнення екологічних цілей, виявленого в процесі здійснення діагностичного моніторингу, до початку виконання операційного моніторингу.
Дослідницький моніторинг здійснюється суб’єктами державного моніторингу вод. Суб’єкти державного моніторингу вод самостійно визначають пункти моніторингу, перелік показників та періодичність їх вимірювання з урахуванням особливостей, зазначених у додатку 1.
14. Моніторинг морських вод здійснюється для територіального моря та виключної морської економічної зони України з метою:
визначення екологічного стану морських вод;
встановлення референційних умов для морських вод;
оцінки прогресу в досягненні встановлених екологічних цілей;
оцінки тенденцій довгострокових природних та антропогенних змін стану морських вод.
15. На підставі даних, отриманих в результаті здійснення заходів державного нагляду (контролю) та державного соціально-гігієнічного моніторингу, даних передбаченої законодавством звітності (включаючи державну статистичну звітність), а також даних та інформації щодо об’єктів та видів діяльності, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”, Міндовкілля може змінювати і доповнювати перелік показників, за якими здійснюється державний моніторинг морських вод, та змінювати періодичність їх вимірювання.
16. Результатами здійснення державного моніторингу вод є:
первинна інформація (дані спостережень), яка надається суб’єктами державного моніторингу вод;
узагальнені дані, що стосуються певного проміжку часу або певної території;
оцінка екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод, екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, кількісного та хімічного стану масивів підземних вод, екологічного стану морських вод та визначення джерел негативного впливу на них;
прогнози стану вод і його змін;
науково обґрунтовані рекомендації, необхідні для прийняття управлінських рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
На підставі даних та інформації, отриманих в результаті здійснення державного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод, визначаються екологічний та хімічний стан масивів поверхневих вод, екологічний потенціал штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, кількісний і хімічний стан масивів підземних вод, з урахуванням чого розробляються плани управління річковими басейнами та оцінюється рівень досягнення екологічних цілей.
На підставі даних та інформації, отриманих в результаті здійснення державного моніторингу морських вод, визначається їх екологічний стан, розробляється морська стратегія та оцінюється прогрес у досягненні “доброго” екологічного стану морських вод в межах виключної морської економічної зони та територіального моря України.
Суб’єкти державного моніторингу вод зобов’язані безстроково зберігати первинну інформацію (дані спостережень), отриману (отримані) в результаті здійснення державного моніторингу вод.
Інформація, здобута і оброблена суб’єктами державного моніторингу вод, є офіційною.
17. Первинна інформація (дані спостережень), узагальнені дані, результати оцінки, прогнози та рекомендації, результатів оцінки в результаті здійснення державного моніторингу вод, безоплатно подаються:
щодо масивів поверхневих вод (включаючи прибережні води) - Держводагентству та Міндовкіллю;
щодо масивів підземних вод - Держгеонадрам та Міндовкіллю, а також Держводагентству в частині узагальнених даних, результатів оцінки та прогнозів;
щодо морських вод - Міндовкіллю.
18. Суб’єкти державного моніторингу вод забезпечують обмін інформацією між собою за даними та результатами здійснення державного моніторингу вод на безоплатній основі.
19. Аналіз інформації, отриманої в рамках здійснення державного моніторингу вод, для оцінки стану вод та забезпечення органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування інформацією для прийняття рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів проводиться:
Міндовкіллям - у частині державного моніторингу морських вод та на загальнодержавному рівні (щороку);
Держводагентством (у частині державного моніторингу масивів поверхневих вод, включаючи прибережні води) та Держгеонадрами (у частині державного моніторингу масивів підземних вод) - на рівні районів річкових басейнів (щороку).
Прогнозування стану вод та його зміни здійснюється шляхом моделювання кількісних і якісних показників вод з метою розроблення рекомендацій щодо здійснення заходів для запобігання можливим негативним змінам та покращення існуючого стану вод.
20. Науково-методичне забезпечення державного моніторингу вод здійснює Міндовкілля.
21. Фінансування державного моніторингу вод здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Фінансування зазначених заходів з державного бюджету здійснюється в межах видатків, передбачених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Складовими державного моніторингу масивів поверхневих вод є моніторинг біологічних, гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників.
|
Найменування суб’єкта моніторингу |
Найменування показника |
Періодичність |
Примітки |
|
Діагностичний моніторинг |
|||
|
Річки |
|||
|
ДСНС |
біологічні |
||
|
|
фітопланктон - біомаса об’ємна - біомаса за хлорофілом а - кількість видів - кількість родин |
не менше ніж двічі на рік |
тільки для великих і дуже великих річок на низовині |
|
|
мікрофітобентос (діатомові) - кількість видів - кількість родин - чисельність |
не менше ніж один раз на рік |
|
|
|
судинні рослини - кількість видів - кількість родин - кількість поясів |
не менше ніж один раз на рік |
тільки для річок на низовині |
|
|
- проективне покриття водного дзеркала - частота зустрічальності інвазивних видів - частка проективного покриття за рахунок інвазивних видів |
|
|
|
|
донні макробезхребетні - кількість видів - кількість індикаторних груп - чисельність - біомаса - домінуючі види - види, що підлягають особливій охороні - види, що перебувають під загрозою зникнення - інвазивні види |
не менше ніж один раз на рік |
|
|
|
риби - кількість видів - кількість видів, що підлягають особливій охороні - частота прилову інвазивних видів - розмірно-вікова та статева структура популяцій - кількість молоді “на скаті” |
не менше ніж один раз на рік |
|
|
ДСНС |
хімічні та фізико-хімічні |
|
|
|
|
температура |
щомісяця |
для визначення переліку специфічних синтетичних та несинтетичних забруднюючих речовин здійснюється скринінг проб вод та донних відкладень один раз на шість років |
|
|
розчинений оксиген |
|
|
|
|
мінералізація |
|
|
|
|
питома провідність, електропровідність |
|
|
|
|
водневий показник |
|
|
|
|
біологічне споживання кисню |
|
|
|
|
хімічне споживання кисню |
|
|
|
|
нітроген загальний |
|
|
|
|
нітроген амонійний |
|
|
|
|
нітроген нітритний |
|
|
|
|
нітроген нітратний |
|
|
|
|
фосфор загальний |
|
|
|
|
фосфор ортофосфатів |
|
|
|
Держводагентство |
специфічні синтетичні забруднюючі речовини (пестициди, фармацевтичні препарати та інші речовини) |
|
|
|
|
специфічні несинтетичні забруднюючі речовини (арсен, купрум, цинк, хром та інші речовини) |
|
|
|
|
забруднюючі речовини згідно з переліком забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, що затверджується Мінприроди |
|
|
|
Держводагентство |
хімічні та фізико-хімічні (для масивів поверхневих вод, забір води з яких для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення в середньому протягом року становить більше ніж 100 куб. метрів на добу) |
|
|
|
|
усі зазначені хімічні та фізико-хімічні показники |
не менше ніж чотири рази на рік (менше ніж 10 тис. осіб)/ щокварталу не менше ніж вісім разів на рік (від 10 тис. до 30 тис. осіб)/двічі протягом кварталу не менше ніж 12 разів на рік (більше 30 тис. осіб)/ щомісяця |
визначаються з урахуванням показників, наведених у Державних санітарних нормах та правилах “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” |
|
|
речовини, які можуть вплинути на якість питної води |
||
|
ДСНС |
гідроморфологічні |
|
|
|
|
гідрологічний режим - витрати води та їх динаміка - зв’язок з підземними водами |
тричі на місяць щороку |
|
|
|
неперервність річки |
один раз на шість років |
|
|
|
морфологічні умови - глибина річки та варіативність ширини - структура русла річки та донні відклади - структура прилеглої частини заплави |
один раз на шість років та після проходження паводків 10 відсотків забезпеченості і вище |
|
|
Озера |
|||
|
ДСНС |
біологічні |
||
|
|
фітопланктон - біомаса об’ємна - біомаса за хлорофілом а - кількість видів - кількість родин |
не менше ніж двічі на рік |
|
|
|
мікрофітобентос (діатомові) - кількість видів - кількість родин - чисельність |
не менше ніж один раз на рік |
|
|
|
судинні рослини - кількість видів - кількість родин - кількість поясів - проективне покриття водного дзеркала - частота зустрічальності інвазивних видів - частка проективного покриття за рахунок інвазивних видів |
не менше ніж один раз на рік |
|
|
|
донні макробезхребетні - кількість видів - кількість індикаторних груп - чисельність - біомаса - домінуючі види - види, що підлягають особливій охороні - види, що перебувають під загрозою зникнення - інвазивні види |
не менше ніж один раз на рік |
|
|
|
риби - кількість видів - кількість видів, що підлягають особливій охороні - частота зустрічальності інвазивних видів - розмірно-вікова та статева структура популяцій |
не менше ніж один раз на рік |
|
|
ДСНС |
хімічні та фізико-хімічні |
||
|
|
температура |
12 разів на рік/ щомісяця |
для визначення переліку специфічних синтетичних та несинтетичних забруднюючих речовин здійснюється скринінг проб вод та донних відкладень один раз на шість років |
|
|
розчинений оксиген |
||
|
|
мінералізація |
|
|
|
|
питома провідність, електропровідність |
|
|
|
|
водневий показник |
|
|
|
|
біологічне споживання кисню |
|
|
|
|
хімічне споживання кисню |
|
|
|
|
нітроген загальний |
|
|
|
|
нітроген амонійний |
|
|
|
|
нітроген нітритний |
|
|
|
|
нітроген нітратний |
|
|
|
|
фосфор загальний |
|
|
|
|
фосфор ортофосфатів |
|
|
|
|
прозорість |
|
|
|
Держводагентство |
специфічні синтетичні забруднюючі речовини (пестициди, фармацевтичні препарати та інші речовини) |
|
|
|
|
специфічні несинтетичні забруднюючі речовини (арсен, купрум, цинк, хром та інші речовини) |
|
|
|
|
забруднюючі речовини згідно з переліком забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, що затверджується Мінприроди |
|
|
|
Держводагентство |
хімічні та фізико-хімічні (для масивів поверхневих вод, забір води з яких для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення в середньому протягом року становить більше ніж 100 куб. метрів на добу) |
|
|
|
|
усі зазначені хімічні та фізико-хімічні показники |
не менше ніж чотири рази на рік (менше ніж 10 тис. осіб)/ щокварталу не менше ніж вісім разів на рік (від 10 тис. до 30 тис. осіб)/ двічі протягом кварталу не менше ніж 12 разів на рік (більше ніж 30 тис. осіб)/ щомісяця |
визначаються з урахуванням показників, наведених у Державних санітарних нормах та правилах “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” |
|
|
речовини, які можуть вплинути на якість питної води |
||
|
ДСНС |
гідроморфологічні |
|
|
|
|
гідрологічний режим |
|
|
|
|
- рівні води та їх динаміка |
один раз в місяць |
|
|
|
- період водообміну |
щороку |
|
|
|
- зв’язок з підземними водами |
щороку |
|
|
|
морфологічні умови |
|
|
|
|
- варіативність глибини - об’єм та структура донних відкладів структури берега озера |
один раз на шість років |
|
|
Перехідні води |
|||
|
ДСНС |
біологічні |
||
|
|
фітопланктон: - біомаса об’ємна - біомаса за хлорофілом а - кількість видів - кількість родин |
не менше ніж двічі на рік |
|
|
|
мікрофітобентос (діатомові): - кількість видів - кількість родин - чисельність |
не менше ніж один раз на рік |
|
|
|
судинні рослини та макроводорості: - кількість видів - кількість родин - проективне покриття водного дзеркала - частота зустрічальності інвазивних видів - частка проективного покриття за рахунок інвазивних видів |
не менше ніж один раз на рік |
|
|
|
донні макробезхребетні: - кількість видів - кількість індикаторних груп - чисельність - біомаса - домінуючі види |
не менше ніж один раз на рік |
|
|
|
- види, що підлягають особливій охороні - види, що перебувають під загрозою зникнення - інвазивні види |
|
|
|
|
риби: - кількість видів - кількість видів, що підлягають особливій охороні - частота знахідок інвазивних видів - розмірно-вікова та статева структура популяцій |
не менше ніж один раз на рік |
|
|
ДСНС |
хімічні та фізико-хімічні |
||
|
|
температура |
щомісяця |
для визначення переліку специфічних синтетичних та несинтетичних забруднюючих речовин здійснюється скринінг проб вод та донних відкладень один раз на шість років |
|
|
розчинений оксиген |
||
|
|
мінералізація |
|
|
|
|
питома провідність, електропровідність |
|
|
|
|
нітроген загальний |
|
|
|
|
нітроген амонійний |
|
|
|
|
нітроген нітритний |
|
|
|
|
нітроген нітратний |
|
|
|
|
фосфор загальний |
|
|
|
|
фосфор ортофосфатів |
|
|
|
|
прозорість |
|
|
|
Держводагентство |
специфічні синтетичні забруднюючі речовини (пестициди, фармацевтичні препарати та інші речовини) |
|
|
|
|
специфічні несинтетичні забруднюючі речовини (арсен, купрум, цинк, хром та інші речовини) |
|
|
|
|
забруднюючі речовини згідно з переліком забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, що затверджується Мінприроди |
|
|
|
Держводагентство |
хімічні та фізико-хімічні (для масивів поверхневих вод, забір води з яких для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення в середньому протягом року становить більше ніж 100 куб. метрів на добу) |
|
|
|
|
усі зазначені хімічні та фізико-хімічні показники |
не менше ніж чотири рази на рік (менше ніж 10 тис. осіб)/ щокварталу не менше ніж вісім разів на рік (від 10 тис. до 30 тис. осіб)/ двічі протягом кварталу не менше ніж 12 разів на рік (більше ніж 30 тис. осіб)/ щомісяця |
визначаються з урахуванням показників, наведених у Державних санітарних нормах та правилах “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” |
|
|
речовини, які можуть вплинути на якість питної води |
||
|
ДСНС |
гідроморфологічні |
||
|
|
морфологічні умови - варіативність глибини - об’єм та структура донних відкладів |
один раз на шість років |
|
|
Прибережні води |
|||
|
Міндовкілля |
біологічні |
||
|
|
фітопланктон: - чисельність - біомаса об’ємна - біомаса за хлорофілом а - видовий склад - кількість родин - інвазивні види |
12 разів на рік |
|
|
|
покритонасінні: - чисельність - біомаса - видовий склад - домінуючі види - види, що підлягають особливій охороні - види, що перебувають під загрозою зникнення - інвазивні види |
не менше ніж один раз на рік |
|
|
|
макроскопічні водорості: - чисельність - біомаса - видовий склад - домінуючі види - види, що підлягають особливій охороні - види, що перебувають під загрозою зникнення - інвазивні види |
не менше ніж один раз на рік |
|
|
|
донні макробезхребетні - чисельність - біомаса - видовий склад - домінуючі види, - види, що підлягають особливій охороні - види, що перебувають під загрозою зникнення - інвазивні види |
не менше ніж один раз на рік |
|
|
Міндовкілля |
хімічні та фізико-хімічні |
||
|
|
температура |
12 разів на рік/ щомісяця |
для визначення переліку специфічних синтетичних та несинтетичних забруднюючих речовин здійснюється скринінг проб вод та донних відкладень один раз на шість років |
|
|
розчинений оксиген |
||
|
|
водневий показник |
||
|
|
біологічне споживання кисню |
|
|
|
|
нітроген загальний |
|
|
|
|
нітроген амонійний |
|
|
|
|
нітроген нітритний |
|
|
|
|
нітроген нітратний |
|
|
|
|
фосфор загальний |
|
|
|
|
фосфор ортофосфатів |
|
|
|
|
прозорість |
|
|
|
|
специфічні синтетичні забруднюючі речовини (пестициди, фармацевтичні препарати та інші речовини) |
|
|
|
|
специфічні несинтетичні забруднюючі речовини (арсен, купрум, цинк, хром та інші речовини) |
|
|
|
|
забруднюючі речовини згідно з переліком забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, що затверджується Мінприроди |
|
|
|
Міндовкілля |
гідроморфологічні |
||
|
морфологічні умови - варіативність глибини - структура донних відкладів |
один раз на шість років |
|
|
|
Операційний моніторинг |
|||
|
ДСНС (крім прибережних вод) Міндовкілля (прибрежні води) |
біологічні |
|
|
|
установлюються за результатами діагностичного моніторингу |
|
||
|
ДСНС (крім прибережних вод) Міндовкілля (прибрежні води) |
хімічні та фізико-хімічні |
|
|
|
установлюються за результатами діагностичного моніторингу для показників, що не відповідають екологічним цілям, та/або за результатами дослідницького моніторингу |
12 разів на рік / щомісяця та/або за результатами дослідницького моніторингу |
|
|
|
Держводагентство |
хімічні та фізико-хімічні (для масивів поверхневих вод, забір води з яких для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення в середньому протягом року становить більше ніж 100 куб. метрів на добу) |
|
|
|
|
показники такі самі, як для діагностичного моніторингу |
не менше ніж чотири рази на рік (менше ніж 10 тис. осіб) /щокварталу не менше ніж вісім разів на рік (від 10 тис. до 30 тис. осіб) / двічі протягом кварталу |
визначаються з урахуванням показників, наведених у Державних санітарних нормах та правилах “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” |
|
|
речовини, які можуть вплинути на якість питної води |
не менше ніж 12 разів на рік (більше 30 тис. осіб) /щомісяця |
|
|
ДСНС (крім прибережних вод) Міндовкілля (прибережні води) |
гідроморфологічні |
|
|
|
|
показники та періодичність такі самі, як для діагностичного моніторингу |
|
|
{Виноску “*” до додатка виключено на підставі Постанови КМ № 922 від 01.09.2021}
{Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1065 від 04.12.2019, № 826 від 09.09.2020, № 922 від 01.09.2021}
Складовими державного моніторингу масивів підземних вод є моніторинг кількісних, хімічних і фізико-хімічних показників.
|
Найменування суб’єкта моніторингу |
Найменування показника |
Періодичність |
Примітки |
|
Діагностичний моніторинг** |
|||
|
Держгеонадра |
рівні |
один-три рази на місяць |
кількість води |
|
|
температура |
не менше ніж двічі на рік |
|
|
|
окисно-відновний потенціал |
||
|
|
перманганатна окиснюваність |
||
|
|
мінералізація |
||
|
|
макрокомпоненти: - кальцій - магній - натрій - калій - гідрокарбонатні іони - ферум загальний - флуор |
чотири рази на рік |
|
|
|
мікрокомпоненти |
один раз на рік |
перелік мікрокомпонентів визначається з урахуванням специфіки землекористування та показників, наведених у Державних санітарних нормах та правилах “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” |
|
|
забруднюючі речовини згідно з переліком забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, що затверджується Мінприроди |
чотири рази на рік |
|
|
|
специфічні синтетичні забруднюючі речовини (пестициди, фармацевтичні препарати та інші речовини) |
один раз на два-шість років |
перелік визначається з урахуванням специфіки землекористування |
|
|
специфічні несинтетичні забруднюючі речовини (уран, радій, радон та інші речовини) |
|
|
|
Операційний моніторинг*** |
|||
|
Держгеонадра |
Гідрогеологічний режим: рівні підземних вод |
один-п’ять разів на місяць |
|
|
|
жорсткість загальна, карбонатна, некарбонатна |
щокварталу, не менше ніж двічі на рік |
|
|
|
мінералізація |
||
|
|
феноли |
один раз на один-два роки |
|
|
|
нафтопродукти |
||
|
|
синтетичні поверхнево-активні речовини |
||
|
|
макрокомпоненти: гідрокарбонатні іони кальцій калій магній натрій силіцій ферум загальний флуор |
щокварталу, не менше ніж двічі на рік |
|
|
|
мікрокомпоненти: алюміній аргентум берилій кобальт купрум манган молібден нікель селен стронцій хром цинк |
один раз на рік |
перелік мікрокомпонентів визначається з урахуванням специфіки землекористування |
|
|
забруднюючі речовини згідно з переліком забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, що затверджується Мінприроди |
щокварталу, не менше ніж двічі на рік |
|
|
|
специфічні синтетичні забруднюючі речовини (пестициди, фармацевтичні препарати та інші речовини) |
один раз на шість років |
перелік визначається з урахуванням специфіки масиву |
|
|
специфічні несинтетичні забруднюючі речовини (уран, радій, радон та інші речовини) |
|
|
_____________
{Виноску “*” до додатка виключено на підставі Постанови КМ № 922 від 01.09.2021}
** Дані уточнюються та доповнюються з урахуванням специфіки масиву.
*** Дані уточнюються та доповнюються з урахуванням специфіки масиву та за результатами діагностичного моніторингу.
{Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 922 від 01.09.2021}
ПОКАЗНИКИ ТА ПЕРІОДИЧНІСТЬ
здійснення державного моніторингу морських вод
Складовими державного моніторингу морських вод є моніторинг біологічних, гідроморфологічних, фізичних та хімічних показників, вмісту забруднюючих речовин у донних відкладах та у тканинах гідробіонтів, твердих відходів (сміття) у морському середовищі, акустичного (шумового) забруднення морського середовища.
|
Найменування суб’єкта моніторингу |
Найменування показника |
Періодичність |
Примітки |
|
Моніторинг морських вод |
|||
|
|
біологічні |
|
|
|
Міндовкілля |
хлорофіла - концентрація - просторовий розподіл |
чотири рази на рік/ сезонно |
просторовий та часовий розподіл у поверхневому шарі визначається за даними аналізу супутникових знімків. Також рекомендовано використання автоматичних систем неперервного вимірювання |
|
|
фітопланктон - чисельність - біомаса - видовий склад - просторовий розподіл - кількість видів - кількість родин - інвазивні види |
чотири рази на рік/ сезонно |
також рекомендовано використання автоматичних систем неперервного вимірювання |
|
|
зоопланктон - чисельність - біомаса - видовий склад - просторовий розподіл - кількість видів |
чотири рази на рік/ сезонно |
|
|
|
- кількість родин - інвазивні види |
|
|
|
|
покритонасінні - чисельність - біомаса - видовий склад - просторовий розподіл та проективне покриття дна - домінуючі види - види, що підлягають особливій охороні - види, що перебувають під загрозою зникнення - інвазивні види - морфологічна та вікова структура популяцій |
один раз на рік/влітку |
|
|
|
водорості - макрофіти чисельність біомаса видовий склад просторовий розподіл та проективне покриття дна - домінуючі види - види, що підлягають особливій охороні - види, що перебувають під загрозою зникнення - інвазивні види індикаторні види морфологічна структура популяцій |
один раз на рік/влітку |
|
|
|
зообентос - чисельність - біомаса - видовий склад - просторовий розподіл - домінуючі види - види, що підлягають особливій охороні - види, що перебувають під загрозою зникнення - види - вселенці |
чотири рази на рік/ сезонно |
|
|
|
риби - кількість видів - кількість видів, що підлягають особливій охороні - частота зустрічальності інвазивних видів - ареал поширення промислових видів та видів, що підлягають особливій охороні - чисельність, біомаса та промисловий запас популяцій промислових видів - чисельність та біомаса непромислових видів - природна та залежна від промислу смертність промислових видів та видів, що підлягають особливій охороні |
чотири рази на рік/ сезонно |
Враховуються дані спостереження на промислових риболовних суднах та статистичні дані річного вилову |
|
|
- розмірно-вікова структура популяцій вразливих та масових видів - статева структура популяцій вразливих та масових видів - статус здоров’я особин - генетична структура та різноманіття популяцій вразливих та масових видів |
|
|
|
|
комерційно експлуатовані види молюсків - чисельність, біомаса та промисловий запас популяцій - природна та залежна від промислу смертність - розмірно-вікова структура популяцій - статева структура популяцій - генетична структура та різноманіття популяцій |
один раз на рік/влітку |
також враховуються статистичні дані річного вилову |
|
|
морські ссавці - видовий склад - чисельність - розмірна, вікова та статева структура популяцій - народжуваність - смертність та її причини - статус здоров’я особин |
облік на трансектах із суден чотири рази на рік (сезонно), не менш ніж один раз на
|
авіаційний облік у разі потреби може здійснюватися один раз на три роки або, як виняток, щороку (за наявності даних щодо різкої зміни чисельності) |
|
|
- просторовий розподіл та поширення - генетична структура та різноманіття популяцій |
даних фотоідентифікації та генотипування особин, акустична реєстрація особин на репрезентативних ділянках (акваторії всіх об’єктів та територій природно-заповідного фонду, та обрані ділянки з високим, середнім та низьким антропогенним навантаженням) |
|
|
|
морські птахи видовий склад загальна чисельність чисельність, розмірна, вікова та статева структура популяцій масових та вразливих видів народжуваність смертність та її причини просторовий розподіл та поширення рідкісні та зникаючі види генетична структура та генетичне різноманіття популяцій масових та вразливих видів статус здоров’я особин стан місць гніздування, зимівлі та масових скупчень під час міграцій |
щорічні обліки на місцях гніздування, на місцях зимівлі та на місцях скупчень під час міграцій на узбережжі у відповідний період, неперервний моніторинг знахідок мертвих особин |
|
|
|
донні оселища - тип оселища за системою EUNIS - поширення даного типу оселищ в морській акваторії України - видовий склад видів- едифікаторів - проективне покриття для оселищ з домінуванням рослин, неперервність та мозаїчність оселища - ступінь порушення цілісності оселища - чисельність та біомаси домінуючих видів - фізичні характеристики донного ґрунту - хімічні характеристики донних відкладів, зокрема пов’язані з гіпоксійними явищами |
один раз на рік |
на репрезентативних ділянках один раз на рік (літо) / картографування поширення донних оселищ у морській акваторії України один раз на шість років |
|
|
біотестування якості води |
чотири рази на рік/ сезонно |
також рекомендовано використання автоматичних систем неперервного вимірювання |
|
|
мікробіота води та донних відкладів - таксономічний та функціональний склад мікробіоти - наявність токсичних видів - наявність патогенних видів |
чотири рази на рік/ сезонно |
також рекомендовано використання автоматичних систем неперервного вимірювання |
|
|
- тест на токсини (біосенсори) |
|
|
|
|
фізичні та хімічні |
|
|
|
|
температура |
чотири рази на рік/сезонно |
для визначення переліку специфічних синтетичних та несинтетичних забруднюючих речовин здійснюється скринінг проб води та донних відкладів один раз на шість років |
|
|
розчинений оксиген |
|
|
|
|
водневий показник |
|
|
|
|
біологічне споживання кисню |
|
|
|
|
нітроген загальний |
|
|
|
|
нітроген амонійний |
|
|
|
|
нітроген нітритний |
|
|
|
|
нітроген нітратний |
|
|
|
|
фосфор загальний |
|
|
|
|
фосфор ортофосфатів |
|
|
|
|
солоність |
|
|
|
|
прозорість |
|
|
|
|
силіцій |
|
|
|
|
дигідроген сульфід |
|
|
|
|
сума завислих у воді речовин |
|
|
|
|
специфічні синтетичні забруднюючі речовини (пестициди, фармацевтичні препарати та інші речовини) |
|
|
|
|
специфічні несинтетичні забруднюючі речовини (арсен, купрум, цинк, хром та інші речовини) |
|
|
|
|
забруднюючі речовини згідно з переліком забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, затвердженим Мінприроди (перелік для поверхневих вод) |
|
|
|
|
вміст забруднюючих речовин у донних відкладеннях та у тканинах гідробіонтів |
|
|
|
|
специфічні синтетичні забруднюючі речовини (пестициди, фармацевтичні препарати та інші речовини) |
не менше ніж один раз на рік у зразках донних відкладів та у зразках тканин масових та промислових видів риб та молюсків |
для визначення переліку специфічних синтетичних та несинтетичних забруднюючих речовин здійснюється скринінг проб води та донних відкладів один раз на шість років |
|
специфічні несинтетичні забруднюючі речовини (арсен, купрум, цинк, хром та інші речовини) |
|||
|
забруднюючі речовини згідно з переліком забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, затвердженим Мінприроди (перелік для поверхневих вод) |
|||
|
|
гідроморфологічні |
|
|
|
|
морфологічні та фізичні умови - глибини - рівень моря - течії - структура донних відкладів |
один раз на рік |
|
|
|
тверді відходи (сміття) у морському середовищі |
|
|
|
|
види та кількість сміття: - на поверхні та у товщі морських вод - на донній поверхні моря - на пляжах рекреаційної зони - сміття, що виноситься річками мікропластик в об’єктах морської екосистеми (у воді, донних відкладах, біоті): - тип - розмір - кількість часток на одиницю площі/об’єму/ваги |
чотири рази на рік/ сезонно |
сміття річкового стоку може визначатись щомісяця або щотижня на окремих визначених реперних точках. Також рекомендовано використання автоматичних систем неперервного вимірювання |
|
|
акустичне (шумове) забруднення морського середовища |
|
|
|
|
шумове забруднення морського середовища (інтенсивність високочастотних імпульсних та низькочастотних тривалих антропогенних шумів) |
неперервне вимірювання автоматичними гідрофонами на репрезентативній мережі спостережних пунктів (станцій) у акваторіях всіх територій та об’єктів природно-заповідного фонду та у обраних районах з високим, середнім та низьким антропогенним навантаженням |
програма спостережень щороку коригується з урахуванням наявних типів технічних засобів |
{Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1065 від 04.12.2019, № 826 від 09.09.2020}
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 і від 20 серпня 2014 р. № 393
1. У Положенні про державну систему моніторингу довкілля, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 13, ст. 495; 2001 р., № 21, ст. 933; 2004 р., № 25, ст. 1650; 2011 р., № 67, ст. 2572; 2012 р., № 55, ст. 2213, № 81, ст. 3283; 2013 р., № 82, ст. 3041):
1) доповнити Положення пунктом 1-1 такого змісту:
“1-1. Моніторинг довкілля у частині державного моніторингу стану поверхневих, підземних та морських вод здійснюється згідно з Порядком здійснення державного моніторингу вод, затвердженим Кабінетом Міністрів України.”;
2) у пункті 4 слово “Держсанепідслужбою,” виключити;
в абзаці другому слова “водних об’єктів у межах природоохоронних територій (фонова кількість ЗР, у тому числі радіонуклідів);” та “і морських” виключити;
в абзаці четвертому слова “річкових, озерних (гідрохімічні та гідробіологічні показники, у тому числі радіонукліди) та морських вод (гідрохімічні показники);” виключити;
в абзаці п’ятому слова “поверхневих і підземних вод (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів);”, “і водних” та “джерел скидів стічних вод (вміст ЗР, обсяги скидів);” виключити;
в абзаці сьомому слова “поверхневих вод сільськогосподарського призначення (токсикологічні та радіологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів);” виключити;
в абзаці десятому слова “поверхневих вод у місцях розташування основних водозаборів - джерел питного водопостачання та комплексного призначення, на транскордонних ділянках водотоків, визначених відповідно до міждержавних угод про співробітництво на транскордонних водних об’єктах, на водогосподарських системах міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання, у зонах впливу атомних електростанцій і у водних об’єктах на територіях, які піддалися радіоактивному забрудненню (гідрохімічні та радіологічні показники)” замінити словами “якості вод водогосподарських систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання; водних об’єктів за радіологічними показниками на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення; на транскордонних ділянках водотоків, визначених відповідно до міждержавних угод про співробітництво на транскордонних водних об’єктах”;
в абзаці чотирнадцятому слова “(ресурси, використання, рівень та хімічний склад)” замінити словами “(ресурси та використання)”;
в абзаці п’ятнадцятому слова “поверхневих вод (гідрохімічні та гідробіологічні визначення, вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів);” та “водних об’єктів у межах природоохоронних територій (фонова кількість ЗР, у тому числі радіонуклідів);” виключити;
4) у пункті 10 слова “, з цією метою між суб’єктами системи моніторингу та постачальником інформації укладається угода, яка підлягає реєстрації в Мінприроди” виключити;
5) пункт 12 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
“програми державного моніторингу вод.”;
У зв’язку з цим абзаци четвертий - шостий вважати відповідно абзацами п’ятим - сьомим;
6) абзац третій пункту 17 після слів “природоохоронних заходів” доповнити словами “, програми державного моніторингу вод”;
7) у пункті 24 слова “Органи Держводагентства надають” замінити словами “Держводагентство надає”, а слова “використання вод” - словом “водокористування”;
8) пункт 26 після слів “ліквідації їх наслідків” доповнити словами “, топографо-геодезичну і картографічну інформацію та геопросторові дані в порядку, визначеному законодавством”;
9) абзац перший пункту 28 після слова “довкілля” доповнити словами “, програми державного моніторингу вод”;
10) пункт 29 після слова “Мінприроди” доповнити словами “, Держводагентство, Держгеонадра”;
11) у тексті Положення слова “екологічна інформація” в усіх відмінках замінити словами “інформація про стан довкілля (екологічна інформація)” у відповідному відмінку.
2. У пункті 4 Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 393 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 71, ст. 1995; 2017 р., № 46, ст. 1428; 2018 р., № 7, ст. 265):
1) підпункти 12 і 13 викласти в такій редакції:
“12) проводить моніторинг якості вод водогосподарських систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання;
13) проводить моніторинг якості вод водних об’єктів за радіологічними показниками на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення;”;
2) підпункт 15 викласти в такій редакції:
“15) проводить моніторинг якості вод на транскордонних ділянках водотоків, визначених відповідно до міждержавних угод про співробітництво на транскордонних водних об’єктах;”;
3) підпункт 17 викласти в такій редакції:
“17) проводить державний моніторинг вод відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;”.
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 815 “Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод” (ЗП України, 1996 р., № 15, ст. 403).
2. Абзац дев’ятий пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. № 1763 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 39, ст. 1943).
3. Пункт 10 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань охорони довкілля і використання природних ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2000 р. № 1481 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 40, ст. 1687).
4. Пункт 20 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2004 р. № 792 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 25, ст. 1650).
5. Пункт 10 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань геологічного вивчення та раціонального використання надр, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 911 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 67, ст. 2572).
6. Пункт 6 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 р. № 748 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3041).
