Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо забезпечення прав інвалідів

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до актів Кабінету Міністрів України щодо забезпечення прав інвалідів зміни, що додаються.

ЗМІНИ,
що вносяться до актів Кабінету Міністрів України щодо забезпечення прав інвалідів

1. У Регламенті Кабінету Міністрів України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2011 р., № 88, ст. 3199):

1) пункт 7 § 33 доповнити абзацом такого змісту:

“Під час підготовки проекту акта Кабінету Міністрів України з питань, що стосуються прав інвалідів, такий проект акта в обов'язковому порядку надсилається всеукраїнським громадським організаціям інвалідів, їх спілкам відповідно до статутної діяльності.”;

2) пункт 9 додатка 4 (до пункту 1 § 50) після слів “всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців” доповнити словами “, якщо проект акта стосується прав інвалідів‚ - всеукраїнських громадських організацій інвалідів, їх спілок”;

3) останній абзац пункту 1 додатка 8 (до § 53) після слів “всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців” доповнити словами “, якщо проект акта стосується прав інвалідів, - всеукраїнських громадських організацій інвалідів, їх спілок”.

2. У плані заходів щодо поліпшення доступу до інформації осіб з вадами слуху шляхом субтитрування і сурдоперекладу, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. № 209:

1) у пунктах 1, 2, 4 і 5 цифри “2009-2010” замінити цифрами “2009-2012”;

2) у пункті 2 у складі виконавців:

у підпункті 1 слово “Мінпраці” замінити словом “Мінсоцполітики”;

у підпункті 2 слова “МКТ‚ Мінпраці” замінити словами “Мінкультури‚ Мінсоцполітики”;

3) пункт 3 викласти в такій редакції:

“3. Розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект акта щодо затвердження Порядку та умов забезпечення телерадіоорганізаціями субтитрування або перекладу на жестову мову офіційних повідомлень‚ кіно-‚ відеофільмів‚ передач і програм.

4) у пункті 5 у складі виконавців слово “МКТ” замінити словом “Мінкультури”;

5) у пункті 6 у складі виконавців слово “Мінпраці” замінити словом “Мінсоцполітики”;

6) пункт 7 виключити.

3. У розпорядженні Кабінету Міністрів України від 30 березня 2011 р. № 245 “Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми “Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів” на період до 2020 року” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 24, ст. 1004):

1) у назві та абзаці першому пункту 1 розпорядження слова “Загальнодержавної програми “Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів” замінити словами “Державної цільової програми “Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів”;

2) у пункті 2 слова і цифри “до 1 жовтня 2011 р. Кабінетові Міністрів України проект Закону України “Про Загальнодержавну програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів” замінити словами “Кабінетові Міністрів України проект “Державної цільової програми “Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів”;

3) Концепцію Загальнодержавної програми “Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів” на період до 2020 року, схваленої зазначеним розпорядженням, викласти у такій редакції:

КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової програми “Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до 2020 року

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

На сьогодні в Україні зареєстровано 2,7 млн. інвалідів, що становить більш як 5,9 відсотка загальної чисельності населення.

Основним міжнародним документом, що стосується зазначеної категорії осіб, є Конвенція про права інвалідів (далі - Конвенція).

На даний час національне законодавство не повною мірою відповідає вимогам Конвенції, не забезпечує в повному обсязі реалізацію інвалідами своїх прав у всіх сферах життєдіяльності.

Конвенцією визначено принципи соціальної моделі інвалідності, що передбачає залучення інвалідів до ефективної участі в житті суспільства нарівні з іншими громадянами. Проте на сьогодні у сфері забезпечення реалізації прав і задоволення потреб інвалідів передбачено дотримання принципів медичної моделі інвалідності, згідно з якою проблеми інвалідів розв'язуються як такі, що зумовлені їх обмеженими внаслідок стану здоров'я фізичними можливостями.

З метою проведення послідовної політики у сфері забезпечення реалізації прав і задоволення потреб інвалідів Верховна Рада України 16 грудня 2009 р. ратифікувала Конвенцію та Факультативний протокол до неї.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

Причинами виникнення проблеми є:

невідповідність законодавства вимогам Конвенції, а отже, недостатній рівень реалізації прав інвалідів та задоволення їх потреб;

обмежений доступ інвалідів до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу, транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням їх індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, туризму, фізичної культури і спорту;

складність застосування порядку проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, здійснення реабілітаційних заходів і надання соціальних послуг з урахуванням індивідуальних особливостей інвалідів, насамперед осіб із психічними захворюваннями та розумовою відсталістю;

недосконалість системи ведення обліку інвалідів, даних про реабілітаційні заходи і соціальні послуги, яких вони потребують;

недостатній обсяг фінансування програм і заходів, що стосуються інвалідів;

відсутність встановленої на законодавчому рівні відповідальності за порушення прав інвалідів.

Мета Програми

Метою Програми є забезпечення реалізації прав і задоволення потреб інвалідів нарівні з іншими громадянами, поліпшення умов їх життєдіяльності згідно з Конвенцією.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі три варіанти розв'язання проблеми.

Перший варіант передбачає приведення законодавства у відповідність з вимогами Конвенції. Реалізація такого варіанта потребує тривалого часу і значних витрат із різних джерел фінансування.

Другий варіант передбачає розроблення Державної цільової програми “Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до 2016 року. Зазначений строк є достатнім для внесення необхідних змін до актів законодавства, однак не дасть можливості ефективно їх реалізувати внаслідок недостатнього рівня поінформованості населення про особливі потреби інвалідів, а також наявності значної кількості перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб.

Третій, оптимальний варіант, передбачає розроблення та затвердження Державної цільової програми “Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до 2020 року.

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми

Проблему передбачається розв'язати шляхом:

підвищення рівня поінформованості населення про особливі потреби інвалідів, формування поваги до їх прав, особистості та гідності, популяризації положень Конвенції, зокрема проведення інформаційних кампаній;

приведення національного законодавства у відповідність з Конвенцією;

забезпечення доступу інвалідів до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу, транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням їх індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, туризму, фізичної культури і спорту;

удосконалення порядку проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, здійснення реабілітаційних заходів і надання соціальних послуг, розширення переліку таких заходів і послуг;

удосконалення системи ведення обліку інвалідів, даних про реабілітаційні заходи і соціальні послуги, яких вони потребують;

посилення відповідальності за порушення прав інвалідів і задоволення не повною мірою їх потреб, бездіяльність у ліквідації перепон і бар'єрів, що перешкоджають таким особам реалізувати свої права;

залучення представників громадськості до участі в реалізації прав і задоволенні потреб інвалідів, поліпшенні умов їх життєдіяльності, а також забезпечення розвитку міжнародного співробітництва у сфері забезпечення реалізації прав і задоволення потреб інвалідів.

Програму передбачається виконати протягом 2012-2020 років.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми забезпечить:

підвищення рівня поінформованості населення про особливі потреби інвалідів, формування поваги до їх прав, особистості та гідності;

приведення законодавства у відповідність з вимогами Конвенції;

створення умов для безперешкодного доступу інвалідів до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу, транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням їх індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, туризму, фізичної культури і спорту;

удосконалення порядку проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, здійснення реабілітаційних заходів і надання соціальних послуг;

запровадження системи ведення обліку інвалідів, даних про реабілітаційні заходи і соціальні послуги, яких вони потребують;

унеможливлення проявів дискримінації за ознакою інвалідності, у тому числі в результаті посилення відповідальності за такі правопорушення;

залучення представників громадськості до участі в реалізації прав і задоволенні потреб інвалідів, поліпшенні умов їх життєдіяльності;

розвиток міжнародного співробітництва.

Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування заходів Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, інших джерел.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми за рахунок коштів державного бюджету становить понад 14 млрд. гривень.

Обсяг фінансування визначається щороку під час складання проекту Державного бюджету України.”.