3. Ліквідувати Центр правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції.

Міністерству юстиції утворити комісію з ліквідації зазначеного Центру і забезпечити його ліквідацію у встановленому законодавством порядку.

4. У тексті Порядку і умов проведення конкурсу та вимог до професійного рівня адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1362 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 101, ст. 3718), Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1363 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 101, ст. 3719), додатків 1 і 2 до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 8 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 3, ст. 92), слова “Центр правової реформи і законопроектних робіт при Мін’юсті” та “Центр правової реформи” у всіх відмінках замінити відповідно словами “Координаційний центр з надання правової допомоги” та “Координаційний центр” у відповідному відмінку.

5. Міністерству юстиції:

забезпечити у 2012 році фінансування Координаційного центру за рахунок і в межах видатків, передбачених Законом України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” Міністерству як головному розпорядникові бюджетних коштів;

затвердити штатний розпис Координаційного центру в межах визначеного фонду оплати праці;

вирішити питання щодо створення належних умов для провадження діяльності Координаційного центру, його кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

6. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

2. Координаційний центр є державною установою і належить до сфери управління Мін’юсту.

3. У своїй діяльності Координаційний центр керується Конституцією і законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, Мін’юсту, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

4. Офіційне найменування Координаційного центру:

англійською мовою - Coordination Centre for Legal Aid Provision.

5. Координаційний центр є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства.

6. Майно Координаційного центру утворюється за рахунок:

1) майна, переданого йому в установленому порядку Мін’юстом, а також підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності;

2) коштів державного бюджету, що виділяються для забезпечення його діяльності;

3) коштів, що надходять відповідно до укладених цивільно-правових договорів;

4) майна та коштів, що надходять у рамках проектів та програм міжнародної технічної допомоги.

7. Координаційний центр володіє, користується та розпоряджається належним йому майном на праві оперативного управління відповідно до законодавства.

8. Майно та кошти Координаційного центру спрямовуються на забезпечення виконання покладених на нього завдань і покриття витрат, пов’язаних з провадженням його діяльності.

9. Координаційний центр несе фінансову відповідальність за своїми зобов’язаннями у межах належного йому майна відповідно до законодавства.

10. Умови оплати праці працівників Координаційного центру затверджуються Кабінетом Міністрів України.

11. Штатний розпис та кошторис Координаційного центру затверджуються державним секретарем Мін’юсту у межах виділених бюджетних асигнувань.

12. Основними завданнями Координаційного центру є:

3) внесення на розгляд Міністра юстиції пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у зазначеній сфері;

4-1) розроблення та затвердження правил проведення медіації відповідно до вимог Закону України “Про медіацію”;

13. Координаційний центр відповідно до покладених на нього завдань:

3) організовує і проводить семінари, конференції, тренінги, виставки, інші заходи, у тому числі міжнародні;

8) забезпечує заснування друкованих медіа, видання та розповсюдження книг, іншої друкованої продукції, у тому числі на платній основі, виготовлення та розміщення соціальної реклами, виготовлення, тиражування і розповсюдження відео- та аудіопродукції;

9) забезпечує за дорученням Міністра юстиції або його першого заступника підготовку і виконання державних цільових та інших програм, у тому числі проектів та програм міжнародної технічної допомоги;

10-1) взаємодіє з Наглядовою радою Координаційного центру;

11) взаємодіє з іноземними та міжнародними організаціями, а також їх представництвами в Україні з питань, що належать до його компетенції;

15-1) забезпечує проведення моніторингу якості надання медіаторами послуг з медіації;

20) виконує інші функції відповідно до законодавства.

14. Координаційний центр для виконання покладених на нього завдань має право:

1) самостійно провадити діяльність згідно із затвердженими в установленому порядку планами та кошторисами;

2) одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування необхідні інформацію, документи і матеріали;

3) утворювати робочі групи, тимчасові наукові і творчі колективи, зокрема за участю представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування за погодженням з їх керівниками;

4) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників громадських організацій (за згодою) до розгляду питань, що належать до його компетенції;

5) залучати на підставі укладених цивільно-правових і трудових договорів до своєї діяльності консультантів, експертів, у тому числі іноземних, наукові установи, адвокатів, адвокатські об’єднання, юридичні та консалтингові фірми, інших суб’єктів господарювання;

6) здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг для потреб Координаційного центру і його територіальних відділень у встановленому законодавством порядку;

7) одержувати гранти та іншу міжнародну технічну допомогу від країн-донорів та міжнародних організацій в установленому законодавством порядку;

8) виступати реципієнтом проектів та програм міжнародної технічної допомоги;

9) розробляти проекти нормативно-правових актів, науково-практичні коментарі, методичні рекомендації з питань, що належать до його компетенції, у тому числі на замовлення органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

15. Координаційний центр у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції і законів України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем’єр-міністра України, Міністра юстиції видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Основними завданнями та функціями Наглядової ради є:

схвалення за поданням директора Координаційного центру:

- річних планів діяльності та звітів Координаційного центру;

надання директору Координаційного центру консультативної допомоги щодо стратегічних питань діяльності Координаційного центру та його територіальних відділень;

ідентифікація та оцінювання ризиків (політичних, фінансових та інших), надання директору Координаційного центру рекомендацій щодо шляхів запобігання виникненню ризиків або усунення їх та пропозицій щодо мінімізації можливих негативних наслідків;

здійснення інших повноважень, визначених положенням про Наглядову раду, що затверджується Мін’юстом.

Наглядова рада складається з дев’яти членів. Склад Наглядової ради затверджується Мін’юстом. Засідання Наглядової ради є правоможним, якщо на ньому присутні не менше 2/3 її членів. Рішення про визнання роботи директора Координаційного центру задовільною чи незадовільною приймається 2/3 голосів від складу Наглядової ради та подається на розгляд Міністру юстиції. Члени Наглядової ради виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Порядок проведення конкурсу щодо обрання членів Наглядової ради затверджується Мін’юстом. Склад конкурсної комісії формується з восьми осіб: чотирьох осіб, які є працівниками Мін’юсту або особами, рекомендованими Мін’юстом, та чотирьох осіб, рекомендованих міжнародними партнерами, що протягом тривалого часу співпрацюють з Координаційним центром.

Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Наглядової ради здійснюється Координаційним центром.

Директором Координаційного центру може бути особа, яка має вищу освіту другого рівня за ступенем магістра за галуззю знань “Право” або “Управління та адміністрування”, або “Публічне управління та адміністрування”, або “Міжнародні відносини”, має досвід роботи не менше трьох років на керівних посадах в органах державної влади та/або місцевого самоврядування та/або керівних посадах на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та/або не менше п’яти років у галузі права, вільно володіє державною мовою.

У період воєнного стану директор Координаційного центру призначається Міністром юстиції без проведення конкурсу на підставі поданої особою заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у такої особи громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами, встановленими абзацом другим цього пункту.

Особа, призначена на посаду директора Координаційного центру у період воєнного стану, подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за рік, що передує року призначення на посаду, передбачену Законом України “Про запобігання корупції”, та документ про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” протягом трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні у разі, коли такі документи не були подані нею раніше.

17. Директор Координаційного центру:

2) несе персональну відповідальність за виконання покладених на Координаційний центр завдань;

3) визначає пріоритети і стратегічні напрями роботи, затверджує плани діяльності Координаційного центру та його територіальних відділень;

4) представляє Координаційний центр у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними і фізичними особами;

6) розпоряджається майном та коштами Координаційного центру відповідно до законодавства;

7) затверджує:

структуру Координаційного центру та положення про його структурні підрозділи;

положення про територіальні відділення Координаційного центру, їх типову структуру та типові положення про структурні підрозділи таких територіальних відділень;

кваліфікаційні вимоги до працівників Координаційного центру та його територіальних відділень;

9) видає обов’язкові до виконання працівниками Координаційного центру та його територіальних відділень накази і доручення;

10) призначає на посади і звільняє з посад працівників Координаційного центру, керівників його територіальних відділень та їх заступників, розподіляє обов’язки між ними;

11) забезпечує відповідно до законодавства оплату праці працівників Координаційного центру;

11-1) бере участь у засіданнях Наглядової ради з правом дорадчого голосу;

11-2) вносить пропозиції до порядку денного засідань Наглядової ради, подає пропозиції, необхідні матеріали з питань, що розглядаються Наглядовою радою;

12) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1994 р. № 780 “Питання Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України” (ЗП України, 1995 р., № 2, ст. 32).

2. Пункт 10 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1758 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 1, ст. 4).

3. Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 263 “Деякі питання поліпшення організації законопроектної діяльності” (Офіційний вісник України, 2004 р., № 9, ст. 535).

4. Пункт 1 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 р. № 1180 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 90, ст. 3266).