Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

2. Установити, що Державна архітектурно-будівельна інспекція продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення Державної інспекції архітектури та містобудування.

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (ЗП України, 1995 р., № 7, ст. 164; Офіційний вісник України, 2013 р., № 81, ст. 3003; 2019 р., № 36, ст. 1260):

пункт 1-1 викласти в такій редакції:

“1-1. Термін “електронний кабінет” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про регулювання містобудівної діяльності”.”;

пункт 30 доповнити абзацом такого змісту:

“Штраф може бути сплачено через електронний кабінет з використанням платіжних систем у режимі реального часу.”.

2. У Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 “Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 32, ст. 1359; 2015 р., № 78, ст. 2599; 2020 р., № 26, ст. 966):

1) пункт 21 викласти в такій редакції:

“21. Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про реєстрацію або повернення декларації у строк, що не перевищує 20 робочих днів з дня надходження скарги.

Розгляд скарги на рішення про реєстрацію або повернення декларації в порядку здійснення нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника будівництва не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або його уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову в задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.”;

2) абзац другий пункту 25 замінити абзацами такого змісту:

“Під час розгляду питання щодо прийняття в експлуатацію об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює огляд об’єкта у таких випадках:

віднесення замовника до високого ступеня ризику згідно з критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудівної діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на об’єкті будівництва органами державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 р. № 899 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 88, ст. 2919);

відсутність відомостей щодо об’єкта будівництва, які мають міститися в Електронній системі на момент подання зави про прийняття об’єкта в експлуатацію.

Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з’ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з додатком 9-1 до цього Порядку, а також здійснює фото- та відеофіксацію.”;

3) пункт 28 викласти в такій редакції:

“28. Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права видачі сертифіката) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про відмову у видачі сертифіката у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

Розгляд скарги на рішення про відмову у видачі сертифіката в порядку нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно-будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову у задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.”.

3. Пункт 32 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 34, ст. 1404; 2015 р., № 78, ст. 2595; 2020 р., № 26, ст. 966), викласти в такій редакції:

“32. Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права видачі дозволу) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт у строк, що не перевищує 20 робочих днів з дня надходження скарги.

Розгляд скарги на рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт в порядку нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або його уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно-будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову в задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.”.

4. У Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 40, ст. 1647; 2012 р., № 16, ст. 592; 2015 р., № 79, ст. 2644; 2017 р., № 49, ст. 1528; 2020 р., № 26, ст. 967; 2021 р., № 4, ст. 214):

1) в абзаці четвертому пункту 2 слова “, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об’єкта будівництва” виключити;

2) доповнити Порядок пунктом 4-1 такого змісту:

“4-1. Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю перевірці підлягає:

достовірність даних, наведених у повідомленнях про початок виконання підготовчих і будівельних робіт та деклараціях про готовність об’єкта до експлуатації;

забезпечення замовником здійснення авторського та технічного нагляду, - коли такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством;

передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об’єкта;

експлуатація об’єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію;

залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката - у випадках, коли такий сертифікат є обов’язковим згідно із законодавством;

виконання відповідальним виконавцем окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, без отримання в установленому порядку кваліфікаційного сертифіката - у випадках, коли такий сертифікат є обов’язковим згідно із законодавством;

подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації - якщо подання такої інформації є обов’язковим;

застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, на які поширюється дія технічного регламенту та повинна бути складена декларація про відповідність;

додержання вимог будівельних норм щодо пожежної безпеки;

додержання вимог будівельних норм щодо доступності для маломобільних груп населення;

забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта;

внутрішнє та зовнішнє інженерне обладнання.”;

3) пункти 6 і 7 викласти в такій редакції:

“6. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Періодичність та обсяг проведення планових перевірок суб’єктів містобудування на об’єктах будівництва визначається згідно з критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудівної діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на об’єкті будівництва органами державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 р. № 899 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 88, ст. 2919).

Перевірки на об’єкті будівництва здійснюються за такими напрямами з урахуванням класу наслідків (відповідальності) будівель та споруд, а саме:

для об’єктів із незначними наслідками СС1 - відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення;

для об’єктів із середніми наслідками СС2 - відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта, внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання;

для об’єктів із значними наслідками СС3 - відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта, внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання, якості та сертифікації будівельних матеріалів, наявності паркомісць, визначених затвердженою проектною документацією.

Перелік об’єктів будівництва, які підлягають перевірці під час проведення планової перевірки суб’єкта містобудування, формується Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (далі - Електронна система) та зазначається в наказі про проведення перевірки.

Частка об’єктів будівництва, які підлягають перевірці відповідними органами архітектурно-будівельного контролю, не може перевищувати:

для об’єктів із незначними наслідками (СС1) - 25 відсотків загальної кількості об’єктів, повідомлення про будівництво яких зареєстроване в реєстрі будівельної діяльності;

для об’єктів із середніми наслідками (СС2) - 45 відсотків загальної кількості об’єктів, дозвіл на будівництво яких внесено до реєстру будівельної діяльності;

для об’єктів із значними наслідками (СС3) - 80 відсотків загальної кількості об’єктів, дозвіл на будівництво яких внесено до реєстру будівельної діяльності.

Строк проведення планової перевірки об’єкта будівництва не може перевищувати десяти робочих днів.

7. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об’єкта;

перевірка виконання суб’єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об’єкта будівництва чи суб’єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язана пред’явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.”;

4) доповнити Порядок пунктом 7-1 такого змісту:

“7-1. З метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).

Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.

Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.

До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).

Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.

Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов’язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.

У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.

У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.

За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

Висновок комісії повинен обов’язково містити:

дату та місце проведення засідання комісії;

склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування (“за”, “проти” чи “утримався”);

реквізити та суть звернення;

рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.

З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.”;

5) пункт 9 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

“Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.”.

У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;

6) абзац третій підпункту 3 пункту 11 після слова “робіт” доповнити словами і цифрами “у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;

7) в абзаці третьому пункту 18 слово “Держархбудінспекції” замінити словом “ДІАМ”.

5. У постанові Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 554 “Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 41, ст. 1668; 2017 р., № 94, ст. 2857; 2020 р., № 26, ст. 967):

1) в абзаці другому пункту 2 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, затвердженого зазначеною постановою, слова “, виконавець робіт, головний державний інспектор, головний інспектор будівельного нагляду та інші посадові особи, які виконують функції із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю,” виключити;

2) пункти 6 і 7 переліку видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію, затвердженого зазначеною постановою, виключити.

7. Перелік органів ліцензування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 68, ст. 2232), доповнити пунктом 28 такого змісту:

8. У Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 74, ст. 2424; 2020 р., № 26, ст. 967):

1) доповнити Порядок пунктом 30-1 такого змісту:

“30-1. Подання про звільнення посадової особи об’єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення, подання про позбавлення посадової особи об’єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося, надсилається відповідно об’єкту нагляду/органу, яким таке право надавалося, протягом трьох робочих днів з дати його внесення рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Інформація про подання оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДІАМ.

Подання про звільнення повинне обов’язково містити:

найменування об’єкта нагляду, до якого подається подання;

найменування посади, прізвища, імені та по батькові посадової особи об’єкта нагляду;

відомості про перевірку, під час проведення якої виявлено порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності;

обґрунтування подання з посиланням на норму законодавства у сфері містобудівної діяльності (пункт, частина тощо), яку порушено;

резолютивну частину.

Про результати розгляду подання відповідні органи повідомляють ДІАМ.”;

2) у тексті Порядку слово “ДІМ” замінити словом “ДІАМ”, а слова “посадова особа ДІМ” у всіх відмінках і числах замінити словами “головний інспектор будівельного нагляду ДІАМ” у відповідному відмінку і числі.

9. Додаток 2 до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудівної діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на об’єкті будівництва органами державного архітектурно-будівельного контролю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 р. № 899 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 88, ст. 2919), викласти в такій редакції:

ВИЧЕРПНИЙ ПЕРЕЛІК
критеріїв, їх показники, кількість балів за кожним показником, шкала балів та періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)

__________
* Кількість балів за критерієм нараховується окремо для кожного об’єкта будівництва, на якому господарська діяльність може провадитися одним або кількома суб’єктами господарювання.

10. У Положенні про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1340 “Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 4, ст. 214):

1) пункт 3 доповнити абзацом такого змісту:

“виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках.”;

2) пункт 4 доповнити підпунктами 15-1-15-4 такого змісту:

“15-1) реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснює внесення змін до них, а також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення;

15-2) видає дозволи на виконання будівельних робіт, реєструє повідомлення про внесення змін до них, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт;

15-3) приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об’єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта або відмовляє в їх видачі, реєструє декларації про готовність об’єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію);

15-4) розглядає в порядку нагляду рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про реєстрацію або повернення декларації про готовність об’єкта до експлуатації (без права реєстрації декларацій), рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт (без права видачі дозволу), рішення про відмову у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (без права видачі сертифіката);”.