Про надання фінансової державної підтримки

Відповідно до статей 12 і 16 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”, статті 48 Господарського кодексу України та статей 1 і 2 Закону України від 5 липня 2012 р. № 5059-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння іпотечному кредитуванню” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва;

{Абзац третій пункту 1 виключено на підставі Постанови КМ № 1397 від 16.12.2022}

{Абзац п'ятий пункту 1 виключено на підставі Постанови КМ № 1397 від 16.12.2022}

2. Міністерству фінансів щороку передбачати у проекті Бюджетної декларації видатки для надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва, в тому числі за договорами фінансового лізингу, а також фізичним особам - позичальникам іпотечних кредитів на компенсацію процентів, сплачуваних банкам за кредитами на придбання житла згідно із затвердженими цією постановою порядками.

ПОРЯДОК
надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва

1. Цей Порядок визначає умови, критерії та механізм надання фінансової державної підтримки (далі - державна підтримка) суб’єктам підприємництва шляхом здешевлення вартості кредитів.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

суб’єкт підприємництва, зокрема мікропідприємництва, малого, середнього та великого підприємництва (далі - суб’єкт підприємництва), - резиденти України: фізична особа - підприємець, зареєстрована в установленому законом порядку; юридична особа, кінцеві бенефіціарні власники (контролери) якої є фізичними особами - резидентами України; сільськогосподарський товаровиробник (у значенні, наведеному в Законі України “Про державну підтримку сільського господарства України”); суб’єкт великого підприємництва, який здійснює роздрібну торгівлю товарами, у структурі чистого доходу від реалізації яких (з урахуванням податку на додану вартість) не менше 60 відсотків належать до продуктів харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами станом на 1 лютого 2022 р.; суб’єкт господарювання державного або комунального сектору економіки.

Суб’єкт підприємництва повинен відповідати зазначеним критеріям на момент укладення кредитного договору з уповноваженим банком;

діючий бізнес - категорія суб’єктів підприємництва, строк реєстрації яких як суб’єктів господарювання перевищує 12 місяців та факт провадження підприємницької діяльності якими підтверджується документально;

новостворений бізнес (стартап) - категорія суб’єктів підприємництва, строк реєстрації яких як суб’єктів господарювання не перевищує 12 місяців, а також суб’єктів підприємництва, строк реєстрації яких як суб’єктів господарювання перевищує 12 місяців, у разі, коли факт провадження ними підприємницької діяльності не підтверджується документально;

фізична особа - підприємець - суб’єкт підприємництва, який є фізичною особою - підприємцем, річний дохід якого від провадження будь-якої діяльності не перевищує 50 млн. гривень, що належить до діючого бізнесу та не є учасником групи пов’язаних з ним контрагентів, крім фізичних осіб - підприємців, кількість яких не може перевищувати п’яти осіб, та згідно з цим Порядком протягом усього строку отримання державної підтримки може отримувати державну підтримку за кредитом, отриманим в уповноваженому банку в національній валюті без застави майна (може бути забезпечений поручительством);

торговельна компанія - суб’єкт великого підприємництва, який здійснює роздрібну торгівлю товарами, у структурі чистого доходу від реалізації яких (з урахуванням податку на додану вартість) не менше 60 відсотків належать до продуктів харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами станом на 1 лютого 2022 р.;

група пов’язаних контрагентів - два або більше контрагентів (юридичних та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців), що згідно з вимогами Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28 серпня 2001 р. № 368, визначені як такі, що несуть спільний економічний ризик;

3. Надання державної підтримки суб’єктам підприємництва здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд). Для виконання вимог цього Порядку Фонд затверджує програму надання державної підтримки суб’єктам підприємництва, яка може містити додаткові умови для уповноважених банків у визначених цим Порядком межах. Покриття витрат Фонду на супроводження та забезпечення надання державної підтримки суб’єктам підприємництва здійснюється у розмірі 0,15 відсотка суми наданої державної підтримки, яка виплачується Фонду за підсумками звітного року в наступному бюджетному періоді.

4. Державна підтримка надається через банки, що відповідають критеріям, визначеним у додатку, та підписали з Фондом договір про співробітництво за формою, затвердженою Фондом (далі - уповноважені банки).

5. Державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді:

1) часткової компенсації Фондом процентних ставок за кредитами суб’єктів підприємництва (далі - компенсація відсотків).

Надання державної підтримки суб’єкту підприємництва, передбаченої цим підпунктом, може здійснюватися разом з наданням державних гарантій на портфельній основі відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 58, ст. 3604) (далі - державні гарантії на портфельній основі);

2) надання Фондом гарантій уповноваженим банкам на забезпечення виконання зобов’язань за кредитами, наданими суб’єктам підприємництва.

6. Надання передбаченої цим Порядком державної підтримки суб’єкту підприємництва може здійснюватися разом із державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок місцевих бюджетів з урахуванням вимог Закону України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”. З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Фонд укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, в яких визначаються основні умови виконання зазначених регіональних та місцевих програм.

7. Державна підтримка надається з метою здешевлення вартості кредитів, що пов’язані із провадженням суб’єктами підприємництва господарської діяльності.

8. Кредити, за якими може бути надана державна підтримка, надаються на такі цілі:

1) інвестиційні цілі, зокрема:

придбання та/або модернізацію основних засобів суб’єктом підприємництва, за винятком придбання транспортних засобів (крім тих, що будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях);

придбання нежитлової нерухомості та/або земельних ділянок з метою провадження суб’єктом підприємництва господарської діяльності без права передачі такої нерухомості в платне або безоплатне користування третім особам;

здійснення будівництва, реконструкції, ремонту у нежитлових приміщеннях, в яких суб’єкт підприємництва провадить основну господарську діяльність, які на праві власності або користування належать суб’єкту підприємництва;

придбання об’єктів права інтелектуальної власності за договорами комерційної концесії (франчайзингу), пов’язаних із реалізацією суб’єктом підприємництва інвестиційного проекту;

відновлення, ремонт або заміну пошкодженої внаслідок бойових дій енергетичної інфраструктури теплових електростанцій та теплоелектроцентралей, необхідних для сталого проходження осінньо-зимового періоду 2023/24 року;

2) фінансування оборотного капіталу суб’єкта підприємництва.

9. У межах цілей, визначених пунктом 8 цього Порядку, та з метою підтримки важливих для економіки України сфер підприємницької діяльності державна підтримка надається суб’єктам підприємництва за кредитами, зокрема, що надаються на такі пріоритетні напрями:

1) фінансування суб’єктів підприємництва - сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності;

3) відбудова зруйнованих внаслідок військової агресії основних засобів суб’єктів підприємництва, що підтверджується відповідними документами (акти руйнувань та пошкоджень із зазначенням їх причини, акти пошкодження (знищення) рухомого майна, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття кримінального провадження, реєстрові дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна);

4) підтримка суб’єктів підприємництва шляхом пролонгації діючих кредитів, наданих для фінансування оборотного капіталу згідно з цим Порядком строком до 12 місяців, які провадять господарську діяльність та/або виробничі потужності яких розміщено (було розміщено) на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, крім тих, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

5) підтримка торговельних компаній;

кредиту (кредитів), що надається (надаються) фізичній особі - підприємцю, який не перевищує 3 млн. гривень;

кредиту (кредитів), що надається (надаються) суб’єкту підприємництва - сільськогосподарському товаровиробнику разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за напрямом, визначеним підпунктом 1 пункту 9 цього Порядку, який не перевищує 90 млн. гривень;

11. Строк, протягом якого суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки, становить п’ять років з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 “Про надання фінансової державної підтримки” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489; 2021 р., № 11, ст. 468).

12. Максимальний строк кредитування за кредитами, за якими надається державна підтримка, не перевищує:

десяти років - за кредитами, наданими суб’єктам підприємництва за напрямом, визначеним підпунктом 6 пункту 9 цього Порядку;

трьох років - на фінансування оборотного капіталу з можливістю пролонгації кредиту на строк до 12 місяців за напрямом, визначеним підпунктом 4 пункту 9 цього Порядку, загальний строк якого не може перевищувати чотирьох років;

одного року - за кредитами, наданими торговельним компаніям;

строк до 31 березня 2024 р. - за кредитами, наданими суб’єктам підприємництва за напрямом, визначеним підпунктом 1 пункту 9 цього Порядку. Суб’єкти середнього та великого підприємництва - сільськогосподарські товаровиробники, які отримали кредит в уповноваженому банку у 2022 році з метою провадження сільськогосподарської діяльності на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування та отримують державну підтримку на умовах цього Порядку, мають право продовжити строк кредитування за укладеними кредитними договорами до 31 березня 2024 р. за умови погашення до 25 відсотків суми отриманого кредиту.

13. Відстрочка платежу суб’єкта підприємництва щодо повернення кредиту або його частини та сплати відсотків за кредитом не може становити більше 12 місяців.

14. Процентна ставка за кредитом суб’єкта підприємництва без урахування компенсації відсотків (далі - базова процентна ставка) визначається:

1) для суб’єкта підприємництва, що належить до діючого бізнесу та отримує кредити на інвестиційні цілі:

суб’єктів мікропідприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс одинадцять процентних пунктів;

суб’єктів малого підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс дев’ять процентних пунктів;

суб’єктів середнього підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс сім процентних пунктів;

суб’єктів великого підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс сім процентних пунктів;

2) для суб’єкта підприємництва, що належить до діючого бізнесу та отримує кредити на фінансування оборотного капіталу, - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс дев’ять процентних пунктів;

3) для суб’єкта підприємництва, що належить до новоствореного бізнесу (стартап), - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс одинадцять процентних пунктів;

4) для фізичної особи - підприємця - не більше Індексу UIRD (12 місяців) плюс вісімнадцять процентних пунктів.

Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками. Перегляд уповноваженим банком розміру базової процентної ставки за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, з урахуванням зміни зазначеного Індексу здійснюється кожного календарного кварталу. Порядок перегляду розміру базової процентної ставки за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, та дата, станом на яку він проводиться, визначаються у кредитному договорі, укладеному між суб’єктом підприємництва та уповноваженим банком відповідно до його внутрішніх процедур. Перегляд базової процентної ставки за кредитами, наданими фізичній особі - підприємцю, може здійснюватися уповноваженими банками на річній основі. Разом з тим максимальний розмір базової процентної ставки, що може бути застосований за кредитом суб’єкта підприємництва (крім фізичної особи - підприємця), не може бути більшим 30 відсотків річних.

Уповноважений банк має право передбачити у кредитному договорі, укладеному із суб’єктом підприємництва, умову про застосування підвищеної (штрафної) процентної ставки за кредитом за невиконання суб’єктом підприємництва умов кредитного договору. Така підвищена (штрафна) процентна ставка за кредитом може бути встановлена уповноваженим банком виключно на період, протягом якого суб’єкт підприємництва порушив умови кредитного договору, та не може перевищувати максимального розміру базової процентної ставки більше ніж на п’ять процентних пунктів. Підвищена (штрафна) процентна ставка за кредитом суб’єкта підприємництва не може застосовуватися до вимог щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва, передбачених пунктом 16 цього Порядку.

На період воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування під час укладання нових кредитних договорів та за згодою суб’єкта підприємництва у кредитних договорах уповноважений банк має право збільшувати встановлений розмір процентної ставки за кредитом суб’єкта підприємництва, але не більш як до 20 відсотків річних. Водночас державна підтримка у вигляді компенсації відсотків на збільшену частину процентної ставки, що перевищує розміру визначеної базової процентної ставки, не надається, а така збільшена частина процентної ставки сплачується суб’єктом підприємництва.

15. Кредитні кошти за кредитами на інвестиційні цілі надаються шляхом їх перерахування уповноваженим банком на рахунок контрагента суб’єкта підприємництва, який здійснює продаж, постачання товарів, надає послуги або виконує роботи.

16. Компенсація відсотків надається Фондом суб’єкту підприємництва з метою зниження його фактичних витрат на сплату базової процентної ставки, визначеної відповідно до пункту 14 цього Порядку, до відповідного рівня (далі - компенсаційна процентна ставка):

17. Для отримання державної підтримки відповідно до цього Порядку суб’єкт підприємництва повинен відповідати таким критеріям:

1) суб’єкт підприємництва не може бути особою, учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром якої є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, та/або особою, яка належить або належала до терористичних організацій, юридичною особою, в якій особа, яка належить або належала до терористичної організації, виступає учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром;

3) суб’єкт підприємництва, що належить до новоствореного бізнесу (стартапу), повинен мати бізнес-план щодо реалізації інвестиційного проекту, на впровадження якого суб’єкт підприємництва залучає кредит від уповноваженого банку;

4) суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за останніх три календарних роки не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

5) суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом шести місяців після його скасування не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року, залученої для подолання негативних наслідків карантинних обмежень.

Обмеження суми державної підтримки, визначені підпунктами 4 і 5 цього пункту, не застосовуються до суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері енергетики, сільськогосподарського виробництва та рибальства, а також у період воєнного стану;

6) суб’єкт підприємництва не підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.

18. Відповідність суб’єктів підприємництва критеріям, установленим пунктом 17 цього Порядку, визначається уповноваженими банками.

Уповноважені банки здійснюють відбір, проведення оцінки кредитоспроможності та кредитування суб’єктів підприємництва відповідно до власних правил, процедур та банківських продуктів з урахуванням вимог, визначених цим Порядком.

Умови кредитування суб’єкта підприємництва з урахуванням вимог цього Порядку визначаються у кредитному договорі, що укладається суб’єктом підприємництва з уповноваженим банком.

19. Кредитний договір може передбачати обов’язок суб’єкта підприємництва сплатити уповноваженому банку одноразову комісію за надання кредиту в розмірі не більш як 0,75 відсотка суми наданого кредиту. Кредитний договір не може містити умови про сплату суб’єктом підприємництва уповноваженому банку інших комісій за надання та/або обслуговування кредиту, крім плати за отримання гарантії Фонду в розмірі не більш як 0,5 відсотка річних суми заборгованості суб’єкта підприємництва за кредитом, включеним до кредитного портфеля суб’єктів підприємництва, за яким Фондом надано гарантію, плати страховику за страхування фінансових ризиків за кредитним договором у розмірі страхового тарифу, передбаченого відповідним договором страхування, а також комісій, що покривають операційні витрати уповноваженого банку з обслуговування кредиту, які сукупно за весь строк дії кредитного договору повинні становити не більш як 0,75 відсотка суми наданого кредиту.

20. Якщо кредитний договір за кредитом, за яким надається компенсація відсотків відповідно до цього Порядку та який одночасно включений в установленому порядку до портфеля кредитів, часткове виконання боргових зобов’язань за яким забезпечується державною гарантією на портфельній основі, розміри, умови та порядок сплати комісій за таким кредитом встановлюються Порядком надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 58, ст. 3604).

21. Наданий суб’єкту підприємництва кредит не може бути забезпечений заставою майнових прав за договором банківського вкладу та/або заставою облігацій внутрішньої державної позики України.

22. Компенсація відсотків за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, здійснюється Фондом щомісяця. Сума компенсації відсотків, що підлягає сплаті, розраховується як різниця між сумою нарахованих відсотків за користування суб’єктом підприємництва кредитом протягом місяця із застосуванням базової процентної ставки, визначеної з урахуванням вимог пункту 14 цього Порядку, та сумою нарахованих відсотків за користування суб’єктом підприємництва кредитом протягом цього ж місяця із застосуванням компенсаційної процентної ставки, визначеної з урахуванням вимог пункту 16 цього Порядку.

23. Сплата Фондом компенсації відсотків за кредитами, наданими суб’єктам підприємництва, здійснюється з використанням рахунків умовного зберігання (ескроу), відкритих Фондом.

Фонд з метою сплати суб’єктам підприємництва компенсації відсотків за кредитами, наданими уповноваженим банком, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку.

Відкриття Фондом та обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу) здійснюється уповноваженими банками на безоплатній основі.

Фонд перераховує кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у відповідному уповноваженому банку, в сумі, погодженій з Фондом, яка згідно з плановим (прогнозним) розрахунком уповноваженого банку необхідна для сплати компенсації відсотків на користь відповідних суб’єктів підприємництва протягом піврічного періоду кредитування (далі - сума авансування). Перша сума авансування розраховується як прогнозна сума коштів, необхідних для сплати компенсації відсотків за кредитами, які уповноважений банк планує надати суб’єкту підприємництва протягом піврічного періоду.

На період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування авансування рахунків умовного зберігання (ескроу) може не здійснюватися. У такому разі Фонд перераховує кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у відповідному уповноваженому банку, відповідно до нарахованої уповноваженим банком необхідної суми сплати компенсації відсотків протягом попереднього/попередніх місяця/місяців або в сумі самостійно сплаченої суб’єктом підприємництва компенсації відсотків за відповідний/відповідні місяць/місяці через відсутність коштів на рахунку умовного зберігання (ескроу).

За умови вчасного та в повному обсязі виконання суб’єктом підприємництва зобов’язань за кредитним договором (крім прострочення в межах строку, зазначеного в пункті 29 цього Порядку) уповноважений банк щомісяця перераховує кошти для компенсації відсотків з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду для їх подальшого зарахування у рахунок часткового погашення нарахованих відсотків за кредитом суб’єкта підприємництва відповідно до умов договору про співробітництво, укладеного між Фондом та уповноваженим банком, кредитного договору, укладеного уповноваженим банком із суб’єктом підприємництва, та договору рахунка умовного зберігання (ескроу), укладеного між Фондом і уповноваженим банком.

У період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування уповноважений банк має право виплачувати компенсацію відсотків з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду в разі часткового погашення суб’єктом підприємництва відсоткової заборгованості за кредитом, належної до сплати на відповідну дату. У такому разі компенсація відсотків виплачується у розмірі, що є пропорційним сумі часткового погашення відсоткової заборгованості за кредитом.

Поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в уповноваженому банку, здійснюється Фондом на підставі заявки уповноваженого банку на таке поповнення, переліку суб’єктів підприємництва, складеного за формою, встановленою Фондом, яким сплачені компенсації відсотків. Заявка на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) складається за формою, встановленою Фондом, та подається до Фонду в порядку, передбаченому договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком.

Фонд протягом 10 робочих днів з дня отримання заявки на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) розглядає та погоджує її на підставі наданих уповноваженим банком документів.

У наданому уповноваженим банком переліку суб’єктів підприємництва зазначається інформація про кількість створених (приріст) таким суб’єктом підприємництва робочих місць, на підставі чого розраховується розмір компенсаційної процентної ставки за кредитом суб’єкта підприємництва на наступний період.

Фонд перераховує необхідну суму поповнення на рахунок умовного зберігання (ескроу) Фонду, відкритий у відповідному уповноваженому банку, за умови попереднього отримання Фондом коштів з державного бюджету.

У разі коли сума авансування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в уповноваженому банку, за результатами звітного піврічного періоду використана уповноваженим банком менш як на 30 відсотків, Фонд має право здійснювати поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку на наступний піврічний період у меншому розмірі, ніж зазначено у заявці уповноваженого банку, або вимагати негайного перерахування уповноваженим банком коштів державної підтримки (частини суми авансування), не наданих на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок, а уповноважений банк зобов’язаний повернути кошти державної підтримки, не надані на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок.

24. Для отримання державної підтримки за кредитом суб’єкт підприємництва подає уповноваженому банку у паперовій або електронній формі заявку на отримання кредиту, інформацію про групу пов’язаних з ним контрагентів та про отримання (неотримання) ним та членами групи пов’язаних з ним контрагентів будь-якої державної допомоги та/або підтримки за будь-який трирічний період починаючи з 2 серпня 2017 р. за формою, встановленою Фондом, та інші документи/інформацію відповідно до внутрішніх процедур та правил уповноваженого банку з урахуванням вимог до переліку інформації та форм документів, установлених Фондом.

25. Суб’єкт підприємництва набуває права на отримання компенсації відсотків у разі прийняття уповноваженим банком рішення щодо надання кредиту такому суб’єкту підприємництва та надання Фонду інформації щодо такого суб’єкта підприємництва.

26. Уповноважений банк відповідно до власних внутрішніх процедур проводить перевірку використання суб’єктом підприємництва кредиту за цільовим призначенням.

Протягом усього строку кредитування суб’єкта підприємництва уповноважений банк проводить моніторинг цільового використання кредитних коштів та відповідності суб’єкта підприємництва критеріям прийнятності, визначеним пунктом 17 цього Порядку. Моніторинг проводиться уповноваженим банком відповідно до його внутрішніх процедур та правил з урахуванням вимог, установлених Фондом, але в будь-якому разі такий моніторинг повинен проводитися не рідше ніж один раз на квартал, а у період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування - на піврічній основі, але незалежно від тривалості зазначеного періоду уповноважений банк повинен забезпечити подання річної звітності. Фонд контролює регулярність проведення уповноваженим банком зазначеного моніторингу. Фонд має право проводити в порядку, передбаченому Фондом, вибіркову перевірку суб’єктів підприємництва та наданих їм кредитів щодо відповідності критеріям та іншим умовам, визначеним цим Порядком.

Щодо кредитів, наданих фізичній особі - підприємцю, моніторинг цільового використання коштів кредиту та відповідності критеріям, визначеним пунктом 17 цього Порядку, може проводитися уповноваженим банком на річній основі за результатами календарного року.

27. Уповноважений банк повинен враховувати суму компенсації відсотків, що надається суб’єкту підприємництва, під час розрахунку показника обслуговування боргу за кредитом суб’єкта підприємництва.

28. Уповноважений банк у разі несвоєчасного перерахування Фондом на його рахунок умовного зберігання (ескроу) суми авансування повинен забезпечити безперервність кредитування суб’єкта підприємництва із застосуванням компенсаційної процентної ставки.

Неможливість здійснення уповноваженим банком перерахування коштів для компенсації процентної ставки за кредитом суб’єкту підприємництва у зв’язку з відсутністю на рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду в уповноваженому банку необхідної суми коштів протягом не більше шести місяців підряд не повинна бути підставою для уповноваженого банку визнати таку заборгованість суб’єкта підприємництва із сплати відсотків за кредитним договором простроченою.

29. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом часткової компенсації відсотків зупиняється у разі порушення суб’єктом підприємництва більш як на 15 календарних днів зобов’язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту (частини кредиту) та/або щодо своєчасної сплати суб’єктом підприємництва частини нарахованих відсотків за кредитом у розмірі компенсаційної процентної ставки. Виплата компенсації відсотків з урахуванням вимог абзацу сьомого пункту 23 цього Порядку відновлюється у разі погашення суб’єктом підприємництва заборгованості за кредитним договором або здійснення уповноваженим банком та суб’єктом підприємництва реструктуризації простроченої ним заборгованості за кредитним договором. За період зупинення надання державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом виплати компенсації відсотків така компенсація не виплачується та державна підтримка за цей період не надається.

У період воєнного стану в разі порушення суб’єктом підприємництва умов кредитного договору виплата компенсації відсотків зупиняється, але такий суб’єкт підприємництва не втрачає право на її отримання, яке може бути реалізоване відразу в момент погашення простроченої заборгованості за кредитом. У такому разі компенсація відсотків виплачується за увесь прострочений період з урахуванням вимог абзацу сьомого пункту 23 цього Порядку.

30. Відповідальність за недостовірність інформації, поданої до уповноваженого банку для отримання державної підтримки, несе суб’єкт підприємництва.

31. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва припиняється з дати виявлення уповноваженим банком та/або Фондом будь-якого з таких фактів:

сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами, крім тимчасових заходів, спрямованих на підтримку економіки в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом  SARS-CoV-2, протягом будь-якого трирічного періоду становить або перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами та за тимчасовими заходами, спрямованими на підтримку економіки в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом  SARS-CoV-2, перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.

Обмеження суми державної підтримки, визначені абзацами другим та третім цього пункту, не застосовуються до суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері енергетики, сільськогосподарського виробництва та рибальства, а також у період воєнного стану. У період воєнного стану щодо суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства, виявлення будь-якого з фактів, передбачених абзацами другим та третім цього пункту, не є підставою для припинення надання Фондом державної підтримки таким суб’єктам.

32. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва може здійснюватися разом з державною підтримкою у вигляді безвідкличної та безумовної гарантії Фонду, наданої уповноваженому банку (далі - гарантія), в порядку, затвердженому Фондом, крім кредитів фізичній особі - підприємцю та кредитів, включених уповноваженими банками до портфелів кредитів позичальників, часткове виконання боргових зобов’язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

33. За надання гарантії уповноважений банк сплачує Фонду комісію в розмірі 0,5 відсотка річних суми гарантованого Фондом кредитного портфеля суб’єктів підприємництва уповноваженого банку.

Водночас максимальний рівень виплат за гарантованим портфелем, який Фонд може здійснити на користь уповноваженого банку, не може перевищувати 50 відсотків загальної гарантованої суми за всіма кредитами суб’єктів підприємництва.

35. Сплата коштів за гарантією в разі настання гарантійного випадку здійснюється Фондом щокварталу в порядку, передбаченому відповідним договором, укладеним уповноваженим банком з Фондом.

36. Уповноважений банк здійснює за власний рахунок звернення стягнення на предмет забезпечення за кредитами суб’єкта підприємництва, за якими Фондом надано гарантію, та забезпечує реалізацію заставленого майна за кредитами суб’єкта підприємництва.

37. Кошти, отримані уповноваженим банком для задоволення своїх вимог як кредитора за кредитами суб’єкта підприємництва, за якими Фондом сплачено гарантію, зокрема від звернення стягнення на предмет забезпечення, добровільного погашення суб’єктом підприємництва заборгованості за кредитом, погашення заборгованості суб’єкта підприємництва за кредитом третьою особою, розподіляються між Фондом та уповноваженим банком у таких пропорціях:

1) за кредитом суб’єкта підприємництва, що належить до діючого бізнесу:

50 відсотків отриманої суми уповноважений банк перераховує Фонду, але не більше суми коштів, сплаченої Фондом уповноваженому банку в межах суми наданої Фондом гарантії;

50 відсотків отриманої суми уповноважений банк зараховує в рахунок погашення (повного або часткового) заборгованості суб’єкта підприємництва за таким кредитом перед уповноваженим банком.

На період воєнного стану кошти розподіляються у такій пропорції:

80 відсотків отриманої суми уповноважений банк перераховує Фонду, але не більше суми коштів, сплаченої Фондом уповноваженому банку в межах суми наданої Фондом гарантії;

20 відсотків отриманої суми уповноважений банк зараховує в рахунок погашення (повного або часткового) заборгованості суб’єкта підприємництва за таким кредитом перед уповноваженим банком;

2) за кредитом суб’єкта підприємництва, що належить до новоствореного бізнесу (стартапу):

80 відсотків отриманої суми уповноважений банк перераховує Фонду, але не більше суми коштів, сплаченої Фондом уповноваженому банку в межах суми наданої Фондом гарантії;

20 відсотків отриманої суми уповноважений банк зараховує в рахунок погашення (повного або часткового) заборгованості суб’єкта підприємництва за таким кредитом перед уповноваженим банком.

38. Фонд визначає максимальну суму сплати за гарантією для кожного уповноваженого банку в межах максимального рівня виплат, який не може перевищувати 50 відсотків гарантованого Фондом портфеля кредитів суб’єктів підприємництва. Максимальна сума сплати за гарантією Фонду, наданою уповноваженому банку, зазначається у відповідному договорі, що укладається між Фондом та уповноваженим банком.

39. Частка проблемних кредитів у кредитному портфелі суб’єктів підприємництва уповноваженого банку, за яким Фондом надана гарантія, не може перевищувати:

25 відсотків - за кредитним портфелем суб’єктів підприємництва, що належать до діючого бізнесу;

35 відсотків - за кредитним портфелем суб’єктів підприємництва, що належать до новоствореного бізнесу (стартапу).

Критерії віднесення простроченої заборгованості до категорії проблемної визначаються Фондом. У разі перевищення уповноваженим банком зазначеного рівня проблемної заборгованості Фонд має право зупинити співробітництво з уповноваженим банком до дати зменшення рівня такої проблемної заборгованості до критично допустимого - 25 або 35 відсотків (залежно від категорії бізнесу).

40. Уповноважений банк несе відповідальність за недостовірність поданої Фонду інформації щодо відповідності суб’єкта підприємництва вимогам цього Порядку у разі, коли Фондом буде доведено, що уповноважений банк володів достовірною інформацією або не доклав належних зусиль для отримання достовірної інформації на момент її подання до Фонду.

41. У разі порушення уповноваженим банком критеріїв, визначених у додатку, та/або застосування до нього заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду, та/або невиконання уповноваженим банком своїх зобов’язань за договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком, Фонд має право:

зупинити співробітництво з уповноваженим банком та виплату коштів державної підтримки через такий уповноважений банк для нових кредитів суб’єктам підприємництва до моменту усунення порушень;

вимагати негайного перерахування уповноваженим банком коштів державної підтримки (частини суми авансування), не наданих на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок, а уповноважений банк зобов’язаний повернути кошти державної підтримки, не надані на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок.

У разі віднесення уповноваженого банку до категорії проблемних надання Фондом державної підтримки суб’єктам підприємництва зупиняється, а уповноважений банк зобов’язаний негайно повернути (перерахувати) кошти з рахунка умовного зберігання (ескроу) на визначений Фондом рахунок.

42. Суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком та/або Фондом такого факту:

порушення суб’єктом підприємництва умов цього Порядку;

надання суб’єктом підприємництва недостовірної, неправдивої або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь суб’єкта підприємництва, який не мав права на отримання такої державної підтримки;

нецільове використання суб’єктом підприємництва кредитних коштів, отриманих від уповноваженого банку за відповідним кредитним договором;

визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги державної підтримки, наданої Фондом на користь суб’єкта підприємництва, державною допомогою, недопустимою для конкуренції;

належність суб’єкта підприємництва до суб’єктів, визначених статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.

У разі виявлення будь-якого із зазначених фактів суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки та зобов’язаний повернути Фонду незаконно отриману державну підтримку, а також самостійно забезпечити сплату процентної ставки, визначеної кредитним договором.

43. У разі виявлення уповноваженим банком та/або Фондом фактів або інформації, що суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені пунктом 8 частини першої статті 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”, які мають тимчасовий характер, надання державної підтримки суб’єкту підприємництва зупиняється з дати виявлення таких фактів або інформації до підтвердження того, що суб’єкт підприємництва більше не підпадає під такі обмеження, та за умови відсутності підстав для позбавлення його права на отримання державної підтримки. Сплата компенсації відсотків за кредитом суб’єкта підприємництва відновлюється з наступного календарного місяця за місяцем, у якому суб’єкт підприємництва перестав підпадати під встановлені обмеження.

44. Уповноважений банк зобов’язаний повернути Фонду кошти державної підтримки, що надана уповноваженим банком на користь суб’єкта підприємництва з порушенням умов цього Порядку, зокрема подання уповноваженим банком Фонду недостовірної або неперевіреної інформації, внаслідок чого суб’єкт підприємництва, що фактично не відповідав цільовій групі та критеріям, визначеним цим Порядком, згідно з інформацією, наявною в уповноваженого банку станом на дату подання відповідної заявки, отримав державну підтримку.

45. Повернення коштів державної підтримки уповноваженим банком або суб’єктом підприємництва внаслідок порушення вимог цього Порядку здійснюється відповідно до вимог Фонду та законодавства.

КРИТЕРІЇ
до уповноважених банків

Дотримання регулятивних вимог (зокрема, економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції), включаючи індивідуальні нормативи Національного банку, встановлені для конкретного банку. На період воєнного стану не є порушенням цього критерію недотримання регулятивних вимог у разі незастосування Національним банком заходів впливу за відповідне порушення у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій

Відсутність заборгованості із сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету

Незастосування протягом останніх 12 місяців до банку або до власників істотної участі в банку, або до пов’язаних осіб банку Україною, іноземними державами - членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи ЄС персональних санкцій

Наявність технологій та процедур кредитування суб’єктів підприємництва або надання послуг з фінансового лізингу суб’єктам підприємництва, прийнятність яких визначається Фондом розвитку підприємництва

Наявність організаційної структури з кредитування або надання послуг з фінансового лізингу суб’єктам підприємництва

Наявність у продуктовій лінійці банку кредитних або лізингових продуктів для суб’єктів підприємництва, інформація про які розміщена на веб-сайті банку

Наявність працюючого кредитного портфеля або портфеля лізингових договорів суб’єктів підприємництва, визначеного Фондом розвитку підприємництва

Наявність стратегічного плану щодо фінансування суб’єктів підприємництва (стратегія бізнесу, цільові параметри, ліміти на кредитні експозиції тощо)

{Порядок здешевлення вартості іпотечних кредитів виключено на підставі Постанови КМ № 1397 від 16.12.2022}

ПОРЯДОК
надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу

1. Цей Порядок визначає умови, критерії та механізм надання фінансової державної підтримки (далі - державна підтримка) суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

суб’єкт підприємництва, зокрема мікропідприємництва, малого, середнього та великого підприємництва (далі - суб’єкт підприємництва), - резиденти України: фізична особа - підприємець, зареєстрована в установленому законом порядку; юридична особа, кінцеві бенефіціарні власники (контролери) якої є фізичними особами - резидентами України; сільськогосподарський товаровиробник (у значенні, наведеному в Законі України “Про державну підтримку сільського господарства України”); суб’єкт господарювання державного або комунального сектору економіки.

Суб’єкт підприємництва повинен відповідати зазначеним у цьому Порядку критеріям на момент укладення договору фінансового лізингу з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем;

діючий бізнес - категорія суб’єктів підприємництва, строк реєстрації яких як суб’єктів господарювання перевищує 12 місяців та факт провадження підприємницької діяльності якими підтверджується документально;

новостворений бізнес (стартап) - категорія суб’єктів підприємництва, строк реєстрації яких як суб’єктів господарювання не перевищує 12 місяців, а також суб’єктів підприємництва, строк реєстрації яких як суб’єктів господарювання перевищує 12 місяців у разі, коли факт провадження ними підприємницької діяльності не підтверджується документально;

лізингодавець - небанківська фінансова установа або юридична особа, яка не є фінансовою установою, що має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг - послуг з фінансового лізингу;

винагорода за договором фінансового лізингу - частина лізингового платежу, а саме процентна ставка, до якої належать платіж як винагорода банку/лізингодавцю за отримане у лізинг майно та компенсація відсотків за договором;

група пов’язаних контрагентів - два або більше контрагентів (юридичних та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців), що згідно з вимогами Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28 серпня 2001 р. № 368, визначені як такі, що несуть спільний економічний ризик.

3. Надання державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд). Для виконання вимог цього Порядку Фонд затверджує програму надання державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу, яка може містити додаткові умови для уповноважених банків та/або уповноважених лізингодавців у визначених цим Порядком межах.

4. Державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді часткової компенсації Фондом винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженими банками або уповноваженими лізингодавцями із суб’єктами підприємництва (далі - компенсація винагороди).

5. Державна підтримка надається через уповноважені банки та уповноважених лізингодавців, що відповідають критеріям, визначеним у додатку до цього Порядку, та підписали з Фондом договір про співробітництво за формою, затвердженою Фондом.

6. Державна підтримка надається з метою зниження фактичних витрат суб’єкта підприємництва для сплати базової винагороди за договорами фінансового лізингу, пов’язаними із провадженням господарської діяльності.

7. Надання передбаченої цим Порядком державної підтримки суб’єкту підприємництва може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок місцевих бюджетів з урахуванням вимог Закону України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”. З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Фонд укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, в яких визначаються основні умови виконання зазначених регіональних та місцевих програм.

8. Договори фінансового лізингу, за якими може бути надана державна підтримка, укладаються для досягнення інвестиційних цілей, зокрема:

придбання та/або модернізації основних засобів суб’єктом підприємництва;

придбання суб’єктом підприємництва легкових та/або вантажних транспортних засобів, залізничних вагонів, автобусів, які використовуються в комерційних та виробничих цілях;

придбання нежитлової нерухомості з метою провадження суб’єктом підприємництва господарської діяльності без права передачі такої нерухомості в платне або безоплатне користування третім особам.

9. У межах інвестиційних цілей з метою підтримки важливих для економіки України сфер підприємницької діяльності суб’єктам підприємництва надається державна підтримка за договорами фінансового лізингу, що укладаються за такими пріоритетними напрямами:

1) фінансування суб’єктів підприємництва - сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності;

2) підтримка суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність з виробництва, переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації за видами економічної діяльності 10.51, 10.61, 10.71 відповідно до Класифікації видів економічної діяльності;

3) відбудова зруйнованих внаслідок військової агресії основних засобів суб’єктів підприємництва, що підтверджується відповідними документами (акти руйнувань та пошкоджень із зазначенням їх причини, акти пошкодження (знищення) рухомого майна, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття кримінального провадження, реєстрові дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

11. Строк, протягом якого суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки, становить п’ять років з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2021 р. № 1106 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 і 29” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 86, ст. 5480).

12. Максимальний строк договору фінансового лізингу, за якими надається державна підтримка, не перевищує п’яти років.

13. Відстрочка платежу суб’єкта підприємництва щодо сплати лізингового платежу та/або будь-якої його складової частини не може становити більше 12 місяців.

14. Винагорода уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця без урахування часткової компенсації Фондом винагороди (далі - базова винагорода) визначається:

1) для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу, а саме:

суб’єктів мікропідприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс чотирнадцять процентних пунктів;

суб’єктів малого підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс дванадцять процентних пунктів;

суб’єктів середнього підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс десять процентних пунктів;

суб’єктів великого підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс вісім процентних пунктів;

2) для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс чотирнадцять процентних пунктів.

Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк три місяці. Перегляд уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем розміру базової винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, з урахуванням зміни зазначеного Індексу здійснюється кожного календарного кварталу. Порядок перегляду розміру базової винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, та дата, станом на яку він проводиться, визначаються у договорі фінансового лізингу, укладеному між суб’єктом підприємництва та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем відповідно до його внутрішніх процедур. Разом з тим максимальний розмір базової винагороди, що може бути застосований за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, не може бути більшим 35 відсотків річних.

Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець має право передбачити в договорі фінансового лізингу, укладеному із суб’єктом підприємництва, умову про застосування підвищеної винагороди (штрафної) за невиконання суб’єктом підприємництва умов договору фінансового лізингу. Така підвищена (штрафна) винагорода може бути встановлена уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем виключно на період, протягом якого суб’єкт підприємництва порушив умови договору фінансового лізингу, та не може перевищувати максимального розміру базової винагороди більш як  на п’ять процентних пунктів. Підвищена (штрафна) винагорода не може застосовуватися до вимог щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва, передбачених пунктом 16 цього Порядку.

15. Кошти в рамках договорів фінансового лізингу надаються шляхом їх перерахування уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем на рахунок контрагента суб’єкта підприємництва, який здійснює продаж, постачання товарів.

16. Компенсація винагороди надається Фондом суб’єкту підприємництва з метою зниження його фактичних витрат на сплату базової винагороди (далі - компенсаційна винагорода), визначеної відповідно до пункту 14 цього Порядку, до відповідного рівня:

до рівня 9 або 11 відсотків річних - для договорів фінансового лізингу, укладених не за пріоритетними напрямами, визначеними пунктом 9 цього Порядку;

до рівня 5 або 7 відсотків річних - для договорів фінансового лізингу, укладених за пріоритетними напрямами, визначеними пунктом 9 цього Порядку.

Розмір компенсаційної винагороди за укладеним договором фінансового лізингу із суб’єктом підприємництва, який підлягає сплаті ним за рахунок власних коштів, визначається з урахуванням дотримання суб’єктом підприємництва таких умов:

З метою визначення сегмента суб’єкта підприємництва розмір річного доходу від провадження господарської діяльності суб’єкта підприємництва визначається в межах граничних розмірів, встановлених Господарським кодексом України, за останні чотири звітних календарних квартали для суб’єктів підприємництва, що подають квартальну звітність, або за останній звітний рік для суб’єктів підприємництва, що подають річну звітність. Розрахунок зазначеного показника здійснюється на підставі даних офіційної фінансової звітності за звітний період, що передує даті укладення договору фінансового лізингу.

Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець проводить аналіз приросту робочих місць суб’єкта підприємництва (зміни середньої чисельності працівників суб’єкта підприємництва) кожного календарного року протягом усього строку фінансового лізингу для суб’єкта підприємництва, на який йому надається державна підтримка, і у разі його зменшення/збільшення здійснює відповідне коригування щодо зменшення/збільшення компенсаційної винагороди.

Під час проведення аналізу приросту робочих місць суб’єкта підприємництва уповноважений банк або уповноважений лізингодавець зобов’язаний враховувати зміни середньої чисельності працівників за попередній звітний календарний рік в інших учасників групи пов’язаних контрагентів.

На підставі результатів проведеного аналізу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець відповідно до умов договору фінансового лізингу переглядає розмір компенсаційної винагороди на наступний звітний календарний рік. Результати такого аналізу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець надає Фонду в рамках річної звітності за формою, встановленою Фондом.

Умови застосування розміру компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, визначаються договором фінансового лізингу з урахуванням таких вимог:

для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва компенсаційна винагорода встановлюється на рівні 11 відсотків річних на дату укладення договору фінансового лізингу.

У разі виконання суб’єктом підприємництва умови щодо приросту нових робочих місць (збільшення середньої чисельності працівників суб’єкта підприємництва), зокрема створення не менше двох нових робочих місць протягом періоду, що завершується календарним роком, протягом якого діє договір фінансового лізингу, укладений із суб’єктом підприємництва, компенсаційна винагорода знижується до рівня 9 відсотків річних та застосовується з початку наступного календарного року. Надалі протягом строку фінансового лізингу за умови збереження суб’єктом підприємництва робочих місць на рівні звітного (попереднього) календарного року або створення нових робочих місць компенсаційна винагорода залишається на рівні 9 відсотків річних. У разі зменшення фактичної кількості робочих місць на останній день місяця звітного (попереднього) календарного року компенсаційна винагорода за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, на наступний календарний рік збільшується на 1 процентний пункт за кожного штатного працівника, який був скорочений/звільнений протягом звітного (попереднього) календарного року (збільшення винагороди не застосовується за умови, якщо після скорочення/звільнення працівника (працівників) суб’єктом підприємництва його середня чисельність працівників становить на рівні не менше зафіксованого уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем за результатами періоду, що завершився календарним роком, протягом якого діє договір фінансового лізингу, з урахуванням двох нових робочих місць, створених протягом зазначеного періоду), але в будь-якому разі розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, не може бути більше 11 відсотків річних;

для суб’єктів середнього та великого підприємництва компенсаційна винагорода встановлюється на рівні 11 відсотків річних на дату укладення договору фінансового лізингу;

для суб’єктів підприємництва, до яких застосовується компенсаційна винагорода 11 відсотків річних, протягом строку фінансового лізингу компенсаційна винагорода зменшується або збільшується за результатами щорічного перегляду уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем на 0,5 процентного пункту за кожне створене/скорочене суб’єктом підприємництва нове робоче місце (збільшення/зменшення фактичної кількості робочих місць суб’єктом підприємництва на дату останнього дня місяця звітного (попереднього) календарного року порівняно з датою укладення договору фінансового лізингу).

У будь-якому разі розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, не може бути нижче 9 відсотків річних та не може бути вище 11 відсотків річних.

Суб’єкт підприємництва сплачує відповідний розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу щомісяця.

У період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування умови для приросту нових та збереження робочих місць та вимоги щодо проведення аналізу та подання відповідної звітності суб’єктом підприємництва можуть не застосовуватися.

17. Для отримання державної підтримки відповідно до цього Порядку суб’єкт підприємництва повинен відповідати таким критеріям:

1) суб’єкт підприємництва не може бути особою, учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром якої є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, та/або особою, яка належить або належала до терористичних організацій, юридичною особою, в якій особа, яка належить або належала до терористичної організації, виступає учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром;

3) для новоствореного бізнесу (стартапу) суб’єкт підприємництва повинен мати бізнес-план щодо реалізації інвестиційного проекту, на впровадження якого суб’єкт підприємництва укладає договір фінансового лізингу з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем;

4) суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за останніх три календарних роки не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

5) суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом шести місяців після його скасування не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року, залученої для подолання негативних наслідків карантинних обмежень;

6) суб’єкт підприємництва не підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.

Обмеження суми державної підтримки, визначені підпунктами 4 і 5 цього пункту, не застосовуються до суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства, та в період воєнного стану.

18. Відповідність суб’єктів підприємництва критеріям, установленим пунктом 17 цього Порядку, визначається уповноваженими банками та уповноваженими лізингодавцями.

Уповноважені банки та уповноважені лізингодавці здійснюють відбір, проведення оцінки кредитоспроможності та надання послуг фінансового лізингу суб’єктам підприємництва відповідно до власних правил, процедур та фінансових продуктів з урахуванням вимог, визначених цим Порядком.

Умови надання послуг фінансового лізингу суб’єкту підприємництва з урахуванням вимог цього Порядку визначаються у договорі фінансового лізингу, що укладається суб’єктом підприємництва з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем.

19. Договір фінансового лізингу може передбачати обов’язок суб’єкта підприємництва сплатити одноразову комісію уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю за надання послуг фінансового лізингу (адміністративний збір) у розмірі не більш як 1,5 відсотка суми фінансування за договором фінансового лізингу (сума фінансування визначається як вартість предмета фінансового лізингу за вирахуванням авансового платежу), що є частиною винагороди уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця.

Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець має право включити до лізингових платежів інші витрати, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу (далі - комісії за додаткові послуги).

Комісії не підлягають компенсації за рахунок державної підтримки.

Граничний розмір комісій за додаткові послуги, який встановлюється у відсотках вартості предмета лізингу залежно від його типу, становить:

У разі надання послуг з фінансового лізингу суб’єктам господарювання державного або комунального сектору економіки через процедуру публічних тендерних закупівель розмір комісії за додаткові послуги може збільшуватися на суму витрат уповноваженого лізингодавця, що пов’язані з державною реєстрацією такого предмета фінансового лізингу та відрахуваннями до Пенсійного фонду України.

На період воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування під час укладання нових договорів фінансового лізингу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець має право збільшити розмір винагороди за договором фінансового лізингу із суб’єктом підприємництва, встановлений відповідно до пункту 14 цього Порядку, але не більш як до 25 відсотків річних. Разом з тим державна підтримка у вигляді компенсації винагороди на збільшену частину винагороди, що перевищує розміри базової винагороди, визначені відповідно до пункту 14 цього Порядку, не надається, а така збільшена частина винагороди сплачується суб’єктом підприємництва.

20. У договорі фінансового лізингу повинні бути зазначені розмір базової винагороди (у відсотках річних) відповідно до пункту 14 цього Порядку та розмір компенсаційної винагороди (у відсотках річних) згідно з пунктом 16 цього Порядку.

21. У договорі фінансового лізингу лізинговий платіж повинен бути розподілений на такі складові елементи:

вартість (ціна) предмета лізингу, яка повинна відповідати вартості (ціні), що зазначена в договорі купівлі-продажу (поставки) предмета лізингу;

сума компенсаційної винагороди, яка розраховується відповідно до пункту 16 цього Порядку та має бути сплачена суб’єктом підприємництва;

сума комісій, яка визначається відповідно до пункту 19 цього Порядку та повинна бути сплачена суб’єктом підприємництва.

22. Компенсація винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, здійснюється Фондом щомісяця. Сума компенсації винагороди, що підлягає сплаті за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, розраховується як різниця між сумою нарахованої протягом місяця винагороди із застосуванням базової винагороди, визначеної з урахуванням вимог пункту 14 цього Порядку, та сумою нарахованої винагороди протягом цього ж місяця із застосуванням компенсаційної винагороди, визначеної з урахуванням вимог пункту 16 цього Порядку.

23. Сплата Фондом компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними із суб’єктами підприємництва, здійснюється з використанням рахунків умовного зберігання (ескроу), відкритих Фондом.

Фонд з метою сплати суб’єктам підприємництва компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку або обраному уповноваженим лізингодавцем банку, який є уповноваженим банком згідно з Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 “Про надання фінансової державної підтримки” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489; 2021 р., № 11, ст. 468), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України  від 14 березня 2023 р. № 229 (далі - розрахункові банки).

Відкриття та обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом, здійснюється розрахунковими банками на безоплатній основі.

Фонд перераховує кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у відповідному розрахунковому банку, в сумі, погодженій з Фондом, яка згідно з плановим (прогнозним) розрахунком уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця, для розрахунків з яким відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому розрахунковому банку, необхідна для сплати компенсації винагороди на користь відповідних суб’єктів підприємництва протягом піврічного строку дії договорів фінансового лізингу (далі - сума авансування). Перша сума авансування розраховується як прогнозна сума коштів, необхідних для сплати компенсації винагороди протягом піврічного періоду за договорами фінансового лізингу, які уповноважений банк або уповноважений лізингодавець планує укласти із суб’єктами підприємництва.

На період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування авансування рахунків умовного зберігання (ескроу) може не здійснюватися. У такому разі Фонд перераховує кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у відповідному уповноваженому банку, відповідно до нарахованої уповноваженим банком необхідної суми сплати компенсації винагороди протягом попереднього/попередніх місяця/місяців або в сумі самостійно сплаченої суб’єктом підприємництва компенсації винагороди за відповідний/відповідні місяць/місяці через відсутність коштів на рахунку умовного зберігання (ескроу).

За умови своєчасного та в повному обсязі виконання суб’єктом підприємництва зобов’язань за договором фінансового лізингу (крім прострочення в межах строку, зазначеного в пункті 29 цього Порядку) розрахунковий банк перераховує щомісяця кошти для компенсації винагороди з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду для їх подальшого зарахування у рахунок часткового погашення нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, відповідно до умов договору про співробітництво, укладеного між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, договору фінансового лізингу, укладеного уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем із суб’єктом підприємництва, та договору рахунка умовного зберігання (ескроу), укладеного між Фондом і розрахунковим банком.

У період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування уповноважений банк або уповноважений лізингодавець має право виплачувати компенсацію винагороди з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду в разі часткового погашення суб’єктом підприємництва нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу, належної до сплати на відповідну дату. У такому разі компенсація винагороди виплачується у розмірі, що є пропорційним сумі часткового погашення нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу.

Поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом у розрахунковому банку, здійснюється Фондом на підставі заявки уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця на таке поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), переліку суб’єктів підприємництва, складеного за формою, встановленою Фондом, яким сплачені компенсації винагороди. Заявка на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) складається за формою, встановленою Фондом, та подається до Фонду в порядку, передбаченому договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем.

У наданому уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем переліку суб’єктів підприємництва зазначається інформація про кількість створених (приріст) таким суб’єктом підприємництва робочих місць, на підставі чого розраховується розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, на наступний період.

Фонд протягом 10 робочих днів з дня отримання заявки на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) розглядає та погоджує її на підставі наданих уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем документів. Фонд перераховує необхідну суму поповнення на рахунок умовного зберігання (ескроу) Фонду, відкритий у відповідному розрахунковому банку, за умови попереднього отримання Фондом відповідних коштів з державного бюджету.

У разі коли сума авансування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом у розрахунковому банку, за результатами звітного піврічного періоду використана уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем менш як на 30 відсотків, Фонд має право здійснювати поповнення відповідного рахунка умовного зберігання (ескроу) в такому розрахунковому банку на наступний піврічний період у меншому розмірі, ніж зазначено у заявці уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця, або вимагати негайного перерахування розрахунковим банком коштів державної підтримки (частини суми авансування), не наданих на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок, а розрахунковий банк зобов’язаний повернути кошти державної підтримки, не надані на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок.

24. Для отримання державної підтримки суб’єкт підприємництва подає уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю у паперовій або електронній формі заявку на укладення договору фінансового лізингу, інформацію про групу пов’язаних з ним контрагентів та про отримання (неотримання) ним та членами групи пов’язаних з ним контрагентів будь-якої державної допомоги та/або підтримки за будь-який трирічний період за формою, встановленою Фондом, та інші документи/інформацію відповідно до внутрішніх процедур та правил уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця з урахуванням вимог до переліку інформації та форм документів, установлених Фондом.

25. Суб’єкт підприємництва набуває право на отримання компенсації винагороди у разі прийняття уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем рішення щодо укладення договору фінансового лізингу з таким суб’єктом підприємництва та надання Фонду інформації про такого суб’єкта підприємництва.

26. Протягом усього строку фінансового лізингу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець, який уклав договір із суб’єктом підприємництва, проводить моніторинг цільового використання предмета фінансового лізингу та відповідності суб’єкта підприємництва критеріям прийнятності, визначеним пунктом 17 цього Порядку.

Моніторинг проводиться уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем відповідно до його внутрішніх процедур та правил з урахуванням вимог, установлених Фондом, але в будь-якому разі такий моніторинг повинен проводитися не рідше ніж один раз на квартал, а у період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування - не рідше ніж один раз на півроку, але незалежно від тривалості зазначеного періоду уповноважений банк або уповноважений лізингодавець повинен забезпечити подання річної звітності.

Фонд контролює регулярність проведення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем зазначеного моніторингу. Фонд має право проводити в порядку, передбаченому Фондом, вибіркову перевірку суб’єктів підприємництва та укладених з ними договорів фінансового лізингу щодо відповідності критеріям та іншим умовам, визначеним цим Порядком.

27. Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець повинен враховувати суму компенсації винагороди, що надається суб’єкту підприємництва, під час розрахунку показника обслуговування боргу за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва.

28. Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець у разі несвоєчасного перерахування Фондом на відповідний рахунок умовного зберігання (ескроу) суми авансування повинен забезпечити безперервність надання послуги з фінансового лізингу суб’єкту підприємництва із застосуванням компенсаційної винагороди.

Неможливість здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем перерахування коштів для компенсації винагороди за договором фінансового лізингу суб’єкту підприємництва у зв’язку з відсутністю на рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду в розрахунковому банку необхідної суми коштів протягом не більше шести місяців підряд не повинна бути підставою для уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця визнати таку заборгованість суб’єкта підприємництва із сплати винагороди за договором фінансового лізингу простроченою.

29. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом часткової компенсації винагороди тимчасово припиняється у разі порушення суб’єктом підприємництва більш як на 15 календарних днів зобов’язання за договором фінансового лізингу щодо своєчасної сплати лізингових платежів, у тому числі щодо своєчасної сплати суб’єктом підприємництва частини нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу у розмірі компенсаційної винагороди. Сплата компенсації винагороди з урахуванням вимог абзацу сьомого пункту 23 цього Порядку відновлюється у разі погашення суб’єктом підприємництва заборгованості за договором фінансового лізингу або здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та суб’єктом підприємництва реструктуризації простроченої ним заборгованості за договором фінансового лізингу. За період тимчасового припинення надання державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом сплати компенсації винагороди відповідна компенсація винагороди не сплачується та державна підтримка за такий період не надається.

У період воєнного стану в разі порушення суб’єктом підприємництва умов договору фінансового лізингу виплата компенсації винагороди зупиняється, але такий суб’єкт підприємництва не втрачає право на її отримання, яке може бути реалізовано відразу в момент погашення простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу. У такому разі компенсація винагороди виплачується за весь прострочений період з урахуванням вимог абзацу сьомого пункту 23 цього Порядку.

30. Відповідальність за недостовірність інформації, поданої до уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця для отримання державної підтримки, несе суб’єкт підприємництва.

31. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва припиняється з дати виявлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом будь-якого з фактів:

сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами протягом будь-якого трирічного періоду становить або перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами та за тимчасовими заходами, спрямованими на підтримку економіки в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом  SARS-CoV-2, перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.

Обмеження суми державної підтримки, визначені абзацами другим та третім цього пункту, не застосовуються до суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства та в період воєнного стану. У період воєнного стану та щодо суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства, виявлення будь-якого з фактів, передбачених абзацами другим та третім цього пункту, не є підставою для припинення надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва.

32. Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець несе відповідальність за недостовірність поданої Фонду інформації щодо відповідності суб’єкта підприємництва вимогам цього Порядку у разі, коли Фондом буде доведено, що уповноважений банк або уповноважений лізингодавець володів достовірною інформацією або не доклав належних зусиль для отримання достовірної інформації на момент її подання до Фонду.

33. У разі порушення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем критеріїв, визначених у додатку, та/або застосування до нього заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду, та/або невиконання уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем своїх зобов’язань за договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, Фонд має право:

зупинити співробітництво з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та виплату коштів державної підтримки через уповноважений банк або уповноваженого лізингодавця для нових договорів фінансового лізингу, укладених із суб’єктами підприємництва, до моменту усунення порушень;

вимагати негайного перерахування розрахунковим банком коштів державної підтримки (частини суми авансування), що не надані на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок, а розрахунковий банк зобов’язаний повернути кошти державної підтримки, не надані на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок.

У разі віднесення розрахункового банку, уповноваженого банку до категорії проблемних надання Фондом державної підтримки суб’єктам підприємництва зупиняється, а розрахунковий банк, уповноважений банк зобов’язані негайно повернути (перерахувати) кошти з рахунка умовного зберігання (ескроу) на визначений Фондом рахунок.

34. Суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом будь-якого з таких фактів:

порушення суб’єктом підприємництва умов цього Порядку;

надання суб’єктом підприємництва недостовірної, неправдивої або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь суб’єкта підприємництва, який не мав права на отримання такої державної підтримки;

визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги державної підтримки, наданої Фондом на користь суб’єкта підприємництва, державною допомогою, недопустимою для конкуренції;

належність суб’єкта підприємництва до суб’єктів, які визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.

У разі виявлення будь-якого із наведених фактів суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки та зобов’язаний повернути Фонду таку незаконно отриману державну підтримку, а також зобов’язаний самостійно забезпечити сплату процентної ставки, визначеної договором фінансового лізингу.

35. У разі виявлення уповноваженим банком або лізінгодавцем та/або Фондом фактів або інформації про те, що суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені пунктом 8 частини першої статті 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”, які мають тимчасовий характер, надання державної підтримки суб’єкту підприємництва зупиняється з дати виявлення таких фактів або інформації до підтвердження того, що суб’єкт підприємництва більше не підпадає під такі обмеження, та за умови відсутності підстав для позбавлення його права на отримання державної підтримки. Виплата компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу суб’єкта підприємництва відновлюється з наступного календарного місяця за місяцем, у якому суб’єкт підприємництва перестав підпадати під встановлені обмеження.

36. Уповноважений банк та уповноважений лізингодавець зобов’язані повернути Фонду кошти державної підтримки, що була надана уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем на користь суб’єкта підприємництва з порушенням умов цього Порядку, зокрема подання уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем Фонду недостовірної або неперевіреної інформації, внаслідок чого суб’єкт підприємництва, що фактично не відповідав цільовій групі та критеріям, визначеним цим Порядком, згідно з інформацією, наявною в уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця станом на дату подання відповідної заявки, отримав державну підтримку.

37. Повернення коштів державної підтримки уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем чи суб’єктом підприємництва внаслідок порушення вимог цього Порядку здійснюється відповідно до вимог Фонду та законодавства.

КРИТЕРІЇ
до уповноважених лізингодавців

Дотримання регулятивних вимог (зокрема економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції), включаючи індивідуальні нормативи Національного банку, встановлені для конкретного банку. На період воєнного стану не є порушенням цього критерію недотримання регулятивних вимог у разі незастосування Національним банком заходів впливу за відповідне порушення у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій

Відсутність заборгованості із сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету

Наявність технології та процедури надання послуг фінансового лізингу суб’єктам підприємництва, прийнятність яких визначається Фондом розвитку підприємництва

Наявність організаційної структури з надання послуг з фінансового лізингу суб’єктам підприємництва

Наявність у продуктовій лінійці лізингодавця лізингових продуктів для суб’єктів підприємництва, інформація про які розміщена на веб-сайті лізингодавця

Наявність працюючого портфеля лізингових договорів із суб’єктами підприємництва в розмірі, визначеному Фондом розвитку підприємництва

Наявність стратегічного плану щодо фінансування суб’єктів підприємництва (стратегія бізнесу, цільові параметри, ліміти на фінансові експозиції тощо)

{Порядок здешевлення вартості кредитів, наданих відповідно до Умов забезпечення приватним акціонерним товариством “Українська фінансова житлова компанія” доступного іпотечного кредитування громадян України виключено на підставі Постанови КМ № 1397 від 16.12.2022}