Про затвердження Правил проведення аварійно-рятувальних робіт на повітряному транспорті

Відповідно до статей 82, 113 Повітряного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року № 1037 «Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування», підпункту 20 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року № 1400), та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила проведення аварійно-рятувальних робіт на повітряному транспорті, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 15 грудня 2005 року № 947 «Про затвердження Положення про медичний пункт аеровокзалу цивільної авіації України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2006 року за № 84/11958;

наказ Міністерства інфраструктури України від 07 травня 2013 року № 286 «Про затвердження Правил аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів у цивільній авіації України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 травня 2013 року за № 809/23341.

3. Департаменту дорожніх і авіаційних перевезень, розвитку туризму та безпеки на транспорті забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра С. Деркача.

ПРАВИЛА
проведення аварійно-рятувальних робіт на повітряному транспорті

I. Загальні положення

1. Ці Правила визначають порядок організації і проведення аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів, АРР на території аеродромів/вертодромів та в районі відповідальності цих аеродромів за пошук і рятування, на яких здійснюється комерційна експлуатація повітряного транспорту.

2. Ці Правила поширюються на фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності та підпорядкування, на яких покладено аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення польотів ЦА України.

3. У цих Правилах скорочення мають такі значення:

АП - авіаційна подія;

АПР - авіаційний пошук і рятування;

АРК - аварійно-рятувальна команда;

АРР - аварійно-рятувальні роботи;

ГАКЦПР - Головний авіаційний координаційний центр пошуку та рятування;

ГУ ДСНС - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

ДМРКЦ - Державний морський рятувально-координаційний центр;

ДСА - диспетчерська служба аеродрому;

ЗПС - злітно-посадкова смуга;

КЦПР ЦА - Координаційний центр пошуку та рятування цивільної авіації;

НБРТ - Національне бюро розслідувань на транспорті;

НПРГ - наземна пошуково-рятувальна група;

ОПР - обслуговування повітряного руху;

ПС - повітряне судно;

РДЦ - районний диспетчерський центр;

РНПЗ - рівень необхідного пожежного захисту;

РТЗ - радіотехнічне забезпечення;

ЦА - цивільна авіація;

ЦДС - центральна диспетчерська служба уповноваженого органу з питань ЦА;

NOTAM - повідомлення для пілотів, що розсилається засобами електрозв’язку і містить інформацію про введення в дію, стан або зміну будь-якого аеронавігаційного обладнання, обслуговування та правил аеронавігаційного обслуговування чи інформацію про небезпеку, своєчасне попередження про які має важливе значення для персоналу, пов’язаного з виконанням польотів.

4. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

аварійна ситуація - стан, який характеризується відхиленням від нормальних умов життя і діяльності людей, що призвів (може призвести) до загрози життю та здоров’ю людей, руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів;

аварійна стадія - загальний термін, який означає в різних обставинах стадію невизначеності, стадію тривоги або стадію лиха;

аварійне оповіщення - передача повідомлення про аварійну ситуацію органу, який може надати допомогу або координувати її надання;

аварійно-рятувальна команда - нештатне формування, що створюється експлуатантом аеродрому/вертодрому та має спеціальну підготовку і оснащено засобами, устаткуванням і обладнанням для швидкого та ефективного проведення пошукових та АРР;

аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення польотів - комплекс заходів з дотримання встановлених правил і нормативів (норм), спрямованих на підготовку, утримання на належному рівні готовності та залучення до дій аварійно-рятувальних сил і засобів для пошуку та рятування пасажирів, членів екіпажу, а також гасіння пожеж, що виникли під час АП на території аеродромів/вертодромів та в районі відповідальності аеродромів ЦА за пошук і рятування;

аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби спеціального призначення (засоби зв’язку, техніка, обладнання, спорядження, матеріали, відео-, кіно-, фотоматеріали з технології проведення АРР, програмні продукти і бази даних та інші засоби), які використовуються під час проведення АРР;

аварійно-рятувальні роботи - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (зокрема, надання їм домедичної та екстреної медичної допомоги), локалізацію зони впливу небезпечних чинників, що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення;

«Відбій» - сигнал оповіщення для припинення дій під час аварійних ситуацій з ПС, дій АРК, які виконувалися за сигналом «Готовність» або «Тривога», або завершення АРР;

видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися - загальний термін, який означає в різних обставинах:

видалення ПС - для ПС, що втратило здатність самостійно рухатися або такий рух неможливий за допомогою звичайних буксирувальних засобів;

витягування ПС - під час викочування ПС за межі ЗПС або руліжної доріжки, в результаті чого ПС загрузло в м’якому ґрунті або снігу та отримало незначні пошкодження або не має взагалі таких;

евакуація ПС - для ПС, що в результаті АП отримало значні пошкодження та фюзеляж не підлягає відновленню;

«Готовність» - сигнал оповіщення для АРК, коли до очікуваної посадки ПС, яке зазнає лиха, залишається більш як 30 хвилин;

Координаційний центр пошуку і рятування - орган, який забезпечує координацію проведення пошуково-рятувальних операцій у межах району пошуку і рятування та сприяння ефективній організації роботи пошуково-рятувальної служби;

наземна пошуково-рятувальна група - група, яка укомплектована підготовленим персоналом і оснащена устаткуванням, придатним для проведення пошукових та АРР у межах району відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування;

район відповідальності аеродрому цивільної авіації за пошук і рятування - територія (місцевість, водна поверхня), яка охоплює територію аеродрому та прилеглу територію за межами аеродрому і встановлена планом заходів на випадок аварійної обстановки на аеродромі (Аварійний план аеродрому). Район відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування визначається з урахуванням умов використання та експлуатації аеродрому, можливостей взаємодії з місцевими організаціями (підприємствами ЦА) щодо виконання пошуку та АРР та встановлюється відповідно до пункту 3 розділу І Правил авіаційного пошуку і рятування в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 березня 2015 року № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 квітня 2015 року за № 364/26809 (далі - Правила авіаційного пошуку і рятування в Україні);

сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, послуги, система управління якістю, система екологічного менеджменту, персоналу відповідають установленим вимогам законодавства та нормативних документів;

служба аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення - структурний підрозділ експлуатанта аеродрому/вертодрому для здійснення функцій аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів, пожежної безпеки, АРР на території аеродромів/вертодромів ЦА та у районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування;

стаціонарний аварійний оперативний центр - орган управління на аеродромі/вертодромі, укомплектований підготовленим персоналом та оснащений необхідними засобами зв’язку, оповіщення, оргтехнікою та інформаційною документацією, що створений з метою здійснення керівництва та координації АРР на аеродромі/вертодромі та районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування під час ліквідації наслідків АП;

«Тривога» - сигнал оповіщення для АРК, коли АП трапилась раптово або до очікуваної посадки ПС, що зазнає лиха, залишається менш як 30 хвилин.

Інші терміни, що використовуються у цих Правилах, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України та Правилах авіаційного пошуку і рятування в Україні.

II. Аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення польотів

1. Аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення польотів на аеродромі/вертодромі та в районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування охоплює:

підготовку відповідальних посадових осіб до організації аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів;

планування заходів для гасіння пожеж;

планування заходів для виконання пошуку та АРР;

організацію чергування АРК, засобів та органів управління ними;

організацію зв’язку та оповіщення про лихо з ПС;

організацію та виконання пошуку;

організацію та виконання АРР і гасіння пожеж;

організацію технічного оснащення наземних АРК сучасними засобами рятування;

організацію технічного оснащення пожежно-рятувального підрозділу сучасною пожежно-рятувальною технікою, вогнегасними речовинами, спеціальним аварійно-рятувальним спорядженням;

проведення спеціальної підготовки особового складу АРК та органів управління.

2. Регулювання аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів, а також координація спільних дій з іншими органами державної влади здійснюються уповноваженим органом з питань ЦА.

Оперативним органом управління, який здійснює координацію дій сил і засобів ЦА під час проведення АПР, є КЦПР ЦА.

Уповноважений орган з питань ЦА забезпечує цілодобове функціонування КЦПР ЦА.

3. Аварійно-рятувальне та протипожежне забезпечення польотів на аеродромі/вертодромі та в районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування організовується експлуатантом аеродрому/вертодрому через службу аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення відповідно до наказу по підприємству.

4. Служба аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення є структурним підрозділом експлуатанта аеродрому/вертодрому та знаходиться під адміністративним контролем управління аеродрому/вертодрому, яке повинно забезпечити організацію, оснащеність, укомплектованість, навчання персоналу та виконання функцій за призначенням.

Служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення діють відповідно до положень про них, що затверджуються керівником експлуатанта аеродрому/вертодрому та погоджуються з відповідними територіальними органами ДСНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи ДСНС).

5. До складу пошуково-рятувальних сил і засобів ЦА входять:

органи управління силами і засобами ЦА для проведення пошуку і АРР (КЦПР ЦА, штаб операції з АПР);

повітряні пошуково-рятувальні групи;

чергові пошуково-рятувальні ПС;

АРК підприємств ЦА;

НПРГ;

пересувні пункти управління (засоби радіозв’язку).

III. Організація планування аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів

1. Організація аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів у ЦА передбачає планування заходів щодо пошуку та виконання АРР до, під час та після АП, координацію дій експлуатантів ПС, установ, організацій та підприємств, які взаємодіють, координаційних центрів, служб, АРК під час проведення пошуку та виконання АРР.

2. Експлуатантом аеродрому/вертодрому розробляється план заходів на випадок аварійної обстановки на аеродромі/вертодромі (Аварійний план аеродрому/вертодрому) (далі - План заходів на випадок аварійної обстановки), який повинен містити:

аварійні ситуації з ПС;

аварійні ситуації, що не мають відношення до ПС;

надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я;

поєднання цих аварійних ситуацій.

До аварійних ситуацій з ПС належать:

АП на аеродромі/вертодромі;

АП за межами аеродрому/вертодрому:

на суші,

на воді;

інцидент з ПС у польоті (очікувана аварійна посадка ПС);

інцидент з ПС на землі;

інцидент з ПС, пов’язаний із диверсією, включно із загрозою застосування вибухових пристроїв;

інцидент з ПС, пов’язаний з актом незаконного втручання.

Аварійні ситуації, що не мають відношення до ПС:

пожежі в будівлях та на відкритій місцевості;

диверсії, включно із загрозою застосування вибухових пристроїв у будівлях;

стихійні лиха;

випадки, пов’язані з небезпечними вантажами;

випадки, що вимагають надання домедичної та екстреної медичної допомоги.

Надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я:

масові отруєння (харчові, хімічні, радіологічні та інші);

епідемії (епізоотія, епіфітотія тощо);

виявлення особливо небезпечної інфекції;

інші ситуації.

Змішані аварійні ситуації, в яких залучені:

ПС/будівля;

ПС/засоби для заправки паливом;

ПС/ПС.

План заходів на випадок аварійної обстановки затверджується керівником експлуатанта аеродрому/вертодрому та погоджується з територіальним органом ДСНС.

План заходів на випадок аварійної обстановки передбачає координацію дій, які виконуються під час виникнення АП та надзвичайних ситуацій на аеродромі/вертодромі та в районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування.

План заходів на випадок аварійної обстановки повинен містити:

перелік обов’язків адміністрації аеродрому/вертодрому у разі аварійних ситуацій;

список номерів контактних телефонів та перелік каналів зв’язку з посадовими особами та аварійно-рятувальними підрозділами, службами, які залучаються до дій під час АП, або події, пов’язаній з актом незаконного втручання;

організацію стаціонарного аварійного оперативного центру (штабу операції з АПР) і пересувного командного пункту у разі виникнення аварійних ситуацій на аеродромі/вертодромі;

дії підрозділів АРК (служб) експлуатанта аеродрому/вертодрому під час виникнення аварійних ситуацій;

завдання та обов’язки кожної організації (підрозділу), стаціонарного аварійного оперативного центру і пересувного командного пункту для всіх видів аварійних ситуацій;

карту аеродрому/вертодрому та карту району відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування з нанесеною координатною сіткою;

функції органів ОПР в аварійних ситуаціях;

порядок залучення аварійно-рятувальних служб і ресурсів єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування, єдиної державної системи цивільного захисту та Національної системи пошуку і рятування на морі (далі - взаємодієві аварійно-рятувальні сили) відповідно до планів взаємодії з ГУ ДСНС під час проведення АПР та/або плану взаємодії з відповідним ДМРКЦ при проведенні АПР.

Експлуатанту аеродрому у разі визначення можливих варіантів АРР необхідно проводити оцінку зон заходу на посадку та вильоту в межах 1000 м від порога ЗПС, включно з аналізом відповідних ресурсів, які необхідно залучати до проведення АРР. У процесі розгляду таких варіантів дій та визначення маршрутів руху і під’їзду слід враховувати особливості навколишнього середовища, зокрема топографію і стан поверхні, варіанти доступу для пожежогасіння та рятування, можливість залучення взаємодієвих аварійно-рятувальних сил та необхідних аварійно-рятувальних засобів, зокрема з інших організацій, про що вказується в Плані заходів на випадок аварійної обстановки.

У Плані заходів на випадок аварійної обстановки визначається порядок періодичної перевірки відповідності цього плану встановленим вимогам шляхом проведення повномасштабних навчань, порядок аналізу результатів навчань або ліквідації фактичної аварійної ситуації з метою підвищення його ефективності.

Невід’ємною частиною Плану заходів на випадок аварійної обстановки є оперативний план пожежогасіння на ПС, розроблений з урахуванням типів ПС, які виконують польоти на цьому аеродромі/вертодромі.

Оперативний план пожежогасіння на ПС повинен містити:

характеристику аеродрому/вертодрому, включно з кількістю ЗПС та їх категорії за РНПЗ, кількість аварійно-рятувальних станцій, їх розміщення, пожежне водозабезпечення та схему і характеристику аварійно-під’їзних доріг до ЗПС та аеродрому/вертодрому;

склад протипожежних сил і засобів;

розрахунок можливостей щодо ліквідації пожежі на ПС аварійно-рятувальних сил і засобів, передбачених планом взаємодії;

порядок зв’язку та оповіщення під час виникнення пожежі на ПС;

порядок дії особового складу пожежно-рятувального підрозділу АРК під час гасіння пожежі на ПС;

рекомендації щодо гасіння пожежі на ПС.

Додатки до оперативного плану пожежогасіння на ПС:

схема розташування пожежних автомобілів та інших засобів пожежогасіння для різних типів локалізації пожежі на ПС;

заходи з безпеки під час гасіння пожеж на ПС і рятування пасажирів та екіпажу;

схеми ПС із зазначенням основних і аварійних виходів, місць прорубування фюзеляжу, розміщення бортового аварійно-рятувального обладнання, паливних баків, агрегатів, електросхеми та кисневого обладнання.

Експлуатантом аеродрому/вертодрому окремим додатком до Плану заходів на випадок аварійної обстановки розробляється План надання допомоги сім’ям постраждалих внаслідок АП, яким передбачено надання допомоги сім’ям постраждалих під час АП (членам екіпажу та пасажирам).

План надання допомоги сім’ям повинен враховувати наступні чинники:

одержувачі допомоги сім’ям;

форми допомоги, що надається сім’ям;

сторони, які надають допомогу сім’ям;

періодичний перегляд і апробація цього плану.

3. Експлуатант аеродрому/вертодрому спільно розробляє плани взаємодії:

з ГУ ДСНС під час проведення АПР (розробляється з ГУ ДСНС, адміністративні території яких входять до меж району відповідальності аеродрому ЦА за пошуку і рятування) за формою, визначеною Правилами авіаційного пошуку і рятування в Україні;

з ДМРКЦ (МРКПЦ) під час проведення АПР (розробляється у разі, якщо район відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування охоплює морську акваторію) за формою, визначеною Правилами авіаційного пошуку і рятування в Україні.

4. Експлуатант ПС розробляє План реагування на аварійні (надзвичайні) ситуації. Розділ Плану реагування на аварійні (надзвичайні) ситуації, що містить події з ПС експлуатанта, повинен бути скоординований з Планом заходів на випадок аварійної обстановки та погоджений керівником експлуатанта аеродрому/вертодрому. Експлуатант ПС надає копію Плану реагування на аварійні (надзвичайні) ситуації експлуатанту аеродрому/вертодрому базування.

5. На випадок виникнення необхідності видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися в межах льотного поля аеродрому/вертодрому, розробляється план видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, який затверджується керівником експлуатанта аеродрому/вертодрому. Цей план повинен враховувати характеристики ПС та процедури видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися для ПС, які виконують польоти на цьому аеродромі/вертодромі, та містити:

перелік обов’язків керівного складу експлуатанта аеродрому/вертодрому та експлуатанта ПС щодо організації та безпосереднього видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися з визначенням відповідальних осіб (координатора робіт з видалення ПС та керівника робіт з видалення ПС);

підготовчі заходи до проведення видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися з визначенням необхідного устаткування, транспортних засобів, можливості їх пересування територією аеродрому/вертодрому;

розмежування дій служб експлуатанта аеродрому/вертодрому та експлуатанта ПС під час видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися ПС;

можливі способи видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися;

перелік наявного устаткування для виконання робіт з видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися на аеродромі/вертодромі;

заходи щодо забезпечення необхідного устаткування для виконання робіт з видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, з інших аеродромів/вертодромів та установ, організацій і підприємств;

підготовку та оснащення персоналу, який передбачається залучати до виконання робіт з видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися;

заходи безпеки під час роботи з устаткуванням, механічними засобами та виконання робіт із видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися.

Процедури з видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, для ПС, які виконують польоти на цьому аеродромі/вертодромі, розробляються експлуатантом ПС та викладаються окремим розділом до плану видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися.

6. На аеродромі/вертодромі керівником експлуатанта аеродрому/вертодрому на кожну зміну розробляється змінний план чергування аварійно-рятувальних сил та засобів, у якому вказуються координатор операції з АПР на аеродромі/вертодромі, координатор на місці проведення робіт, склад чергових аварійно-рятувальних сил та засобів на зміну, зокрема склад підрозділів АРК, НПРГ, наявні засоби зв’язку та оповіщення, кількість та марки спецтранспорту, який передбачено залучати до виконання АРР.

7. На аеродромі/вертодромі відпрацьовуються заходи з виявлення місця АП в районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування, і прибуття до нього підрозділів АРК у найкоротший строк з доставкою необхідного аварійно-рятувального та медичного обладнання.

Експлуатантом аеродрому/вертодрому розробляються відповідні карти (графічний план) з нанесеною координатною сіткою території аеродрому/вертодрому і району відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування, з позначенням під’їзних шляхів, місць зустрічі підрозділів АРК, зон зосередження підрозділів АРК, джерел водопостачання, розташування медичних закладів й іншою необхідною інформацією для проведення пошуку та АРР. Екземпляри таких карт повинні бути в пункті управління повітряним рухом на аеродромі/вертодромі, у всіх підрозділах АРК, аварійно-рятувальних і пожежних автомобілях, в органах управління сил і засобів, які залучаються до виконання пошукових та АРР.

IV. Організація протипожежного забезпечення польотів

1. Протипожежне забезпечення польотів охоплює заходи, спрямовані на гасіння пожеж ПС, які виникли під час аварійних або надзвичайних подій на території аеродромів/вертодромів ЦА, з метою створення умов для рятування людей, які знаходяться на борту цих ПС.

2. Організація протипожежного забезпечення польотів на аеродромі/вертодромі передбачає:

визначення категорії аеродрому/вертодрому за РНПЗ;

оснащення сучасною аеродромною пожежно-рятувальною технікою, засобами для гасіння пожеж, аварійно-рятувальним спорядженням, вогнегасними речовинами, підтримання їх у належному стані та постійній готовності до застосування;

будівництво аварійно-рятувальних станцій на достатній відстані від ЗПС для своєчасного та швидкого розгортання для застосування пожежно-рятувальних сил і засобів;

утворення пожежно-рятувальних підрозділів, якісний підбір персоналу цих підрозділів та їх підготовку;

створення на підприємствах ЦА пожежно-рятувальних підрозділів (за необхідності) для забезпечення добровільної пожежної охорони (далі - ДПО);

організацію постійного спостереження за зльотом та посадкою ПС черговим персоналом пожежно-рятувального підрозділу;

організацію надійного оповіщення та чіткої взаємодії пожежно-рятувального підрозділу з іншими пожежно-рятувальними підрозділами;

високу готовність і професійну підготовку персоналу пожежно-рятувального підрозділу (членів ДПО);

удосконалення методів і тактики гасіння пожеж на ПС наявними в ЦА засобами пожежогасіння.

3. Аеродрому встановлюється категорія за РНПЗ шляхом визначення категорії за РНПЗ кожної ЗПС залежно від розмірів ПС, які виконують польоти на цьому аеродромі, згідно з додатком 1 до цих Правил, та частоти польотів.

4. На вертодромі категорія за РНПЗ встановлюється шляхом визначення категорії за РНПЗ залежно від розмірів вертольотів, які виконують польоти на цьому вертодромі, згідно з додатком 2 до цих Правил, незалежно від частоти таких польотів.

Якщо вертольоти виконують польоти на аеродромі, призначеному для використання літаками, категорія РНПЗ аеродрому має відповідати вимогам до вертольотів найбільших габаритних розмірів (максимальна довжина фюзеляжу та максимальна ширина фюзеляжу), які використовують цей аеродром.

5. Інформація про встановлену категорію аеродрому/вертодрому за РНПЗ надається службам аеронавігаційної інформації та органам ОПР на аеродромі/вертодромі.

У разі зміни категорії за РНПЗ на аеродромі/вертодромі через органи ОПР надається відповідна інформація для пілотів ПС. Повідомлення про зміну категорії за РНПЗ надається навіть якщо це робиться на короткий строк, але відомо, що зміна категорії аеродрому/вертодрому за РНПЗ може вплинути на рух ПС на цьому аеродромі/вертодромі.

Зміна категорії за РНПЗ може бути пов’язана зі зміною кількості вогнегасних речовин, аеродромних пожежних автомобілів або кількості персоналу зі складу пожежно-рятувального підрозділу АРК тощо.

Зміну категорії за РНПЗ необхідно відображати присвоєнням нової наявної на аеродромі/вертодромі категорії за РНПЗ.

6. На аеродромі та вертодромі на рівні поверхні повинні бути пожежні автомобілі, які рекомендовані для гасіння пожеж на ПС. Норми забезпечення аеродромів ЦА аеродромними пожежними автомобілями та вогнегасними речовинами повинні відповідати нормам, наведеним у додатку 3 до цих Правил.

На вертодромах на рівні поверхні мінімальна кількість вогнегасних речовин повинна бути не меншою ніж у даних, зазначених у таблиці 3 додатка 3 до цих Правил.

На вертодромах, які підняті над поверхнею, мінімальна кількість вогнегасних речовин повинна бути не меншою ніж у даних, зазначених у таблиці 4 додатка 3 до цих Правил.

7. На аеродромі залежно від категорії кожної ЗПС за РНПЗ, на вертодромі залежно від РНПЗ, знаходиться нормативний запас вогнегасної речовини, який одночасно доставляється пожежними автомобілями до місця АП. На аеродромі/вертодромі постійно повинні зберігатися щонайменше двократний по відношенню до нормативного резервний запас піноутворювача та додаткові вогнегасні речовини для гасіння пожеж на ПС. Резервний запас піноутворювача та додаткових вогнегасних речовин зберігаються в приміщенні аварійно-рятувальної станції.

8. Розміщення аварійно-рятувальної(их) станції (станцій) на аеродромі повинно забезпечувати огляд льотного поля та розгортання пожежно-рятувального підрозділу в кінці кожної ЗПС за оптимальних умов видимості і стану поверхні доріг за час, що не перевищує трьох хвилин для першого(их) пожежного(их) автомобіля(ів) і чотирьох хвилин для наступних.

Розміщення аварійно-рятувальної(их) станції (станцій) повинно передбачати прямий та зручний під’їзд аварійно-рятувальних і протипожежних засобів у зону ЗПС з мінімальною кількістю поворотів.

Розміщення аварійно-рятувальної(их) станції (станцій) на вертодромі на рівні поверхні повинно забезпечувати розгортання пожежно-рятувального підрозділу за оптимальних умов видимості і стану поверхні доріг у будь-якій частині вертодрому за час, що не перевищує двох хвилин.

Часом розгортання вважається період часу від початкового виклику пожежно-рятувального підрозділу до моменту, коли розгортається(ються) перший(і) транспортний(і) засіб (засоби), який(які) забезпечує(ють) подачу піни за умови норми витрати, що становить 50% від норми витрати, зазначеної в таблицях 1, 3 додатка 3 цих Правил.

9. Аварійно-під’їзні дороги повинні забезпечувати доступ до аеродрому/вертодрому там, де характер місцевості дозволяє прокладати ці дороги, щоб звести до мінімуму час розгортання пожежно-рятувального підрозділу.

Аварійно-під’їзні дороги повинні бути придатними до експлуатації за будь-яких погодних умов та витримувати навантаження великих аеродромних пожежних автомобілів та інших транспортних засобів, які будуть ними рухатися. Необхідно передбачити достатній запас висоти для проїзду крупногабаритних транспортних засобів.

Доступ в зону заходження на посадку на відстані 1000 м від порогу ЗПС або від порогу ЗПС до меж території аеродрому, огородженої парканом, забезпечується за рахунок установлення воріт аварійного виїзду або шлагбаумів, можливість відкриття яких гарантована для аварійно-рятувальних сил та засобів.

10. Для гасіння пожежі та проведення АРР на ПС, об’єктах на території аеродромів/вертодромів ЦА створюється пожежно-рятувальний підрозділ зі складу пожежної охорони служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення, який входить до складу АРК аеродрому/вертодрому.

11. Пожежно-рятувальний підрозділ оснащується пожежно-рятувальною технікою, вогнегасними речовинами, спеціальним аварійно-рятувальним спорядженням на аеродромі відповідно до категорії кожної ЗПС за РНПЗ, на вертодромі відповідно до РНПЗ вертодрому.

12. На період польотів на аварійно-рятувальній(их) станції (станціях) організовується чергування персоналу пожежно-рятувального підрозділу караулу для постійного спостереження за зльотом, посадкою та рулінням ПС на аеродромі/вертодромі.

Чергові забезпечуються оптичними засобами спостереження та засобами зв’язку для оповіщення у разі АП або пожежі.

13. На кожному підприємстві ЦА створюється система оповіщення у разі виникнення пожежі та АП. Система оповіщення передбачає наявність засобів для оголошення аварійних сигналів для усіх підрозділів АРК одночасно. На аварійно-рятувальній(их) станції (станціях) передбачається наявність засобів звукової сигналізації для оголошення сигналу тривоги, наявність прямого зв’язку з аеродромно-диспетчерською вишкою органу ОПР аеродрому. Для керівництва АРР, виклику додаткових аварійно-рятувальних сил, зв’язку з пошуково-рятувальними ПС передбачається оснащення відповідними засобами телефонного та радіозв’язку.

Переговори через канали прямого зв’язку та радіообміну під час виконання АРР на аеродромі та в районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування підлягають автоматичному запису засобами об’єктивного контролю.

14. З метою перевірки ефективності Плану заходів на випадок аварійної обстановки, підтримання високого рівня підготовки, забезпечення контролю за підготовкою підрозділів АРК, пошукових та аварійно-рятувальних сил, що взаємодіють, передбачаються заходи з відповідних тренувань та навчань.

15. Місця стоянок ПС на період наземного обслуговування ПС оснащуються первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) з розрахунку не менше одного вогнегасника на дві стоянки. Вогнегасник повинен мати запас вогнегасної речовини не менше 40 кг і можливість переміщення і приведення в дію одною людиною. Допускається заміна одного вогнегасника декількома, сумарний запас вогнегасної речовини в яких не менше 40 кг.

Місця стоянок ПС забезпечуються засобами для швидкого виклику та оповіщення пожежно-рятувального підрозділу у разі виникнення пожежі або значного розлиття палива.

Експлуатант аеродрому/вертодрому та обслуговувальні компанії забезпечують проходження періодичної підготовки персоналу аеропортових служб та обслуговувальних компаній щодо дій під час виникнення пожежі на ПС, будівлях (спорудах), місцях стоянок ПС, на території аеродрому/вертодрому та користування вогнегасниками.

16. З метою удосконалення методів і тактики гасіння пожеж на ПС наявними в ЦА засобами пожежогасіння повинні бути обладнані навчально-тренувальні полігони для проведення навчань та тренувань пожежно-рятувального підрозділу з урахуванням типів ПС, аварійно-рятувального та протипожежного обладнання, що використовується на цьому аеродромі/вертодромі.

V. Організація чергування пошукових та аварійно-рятувальних сил засобів ЦА та органів управління ними

1. Для забезпечення пошуку і рятування ПС, які зазнали лиха, організовується чергування:

персоналу зміни КЦПР ЦА;

органів ОПР;

стаціонарних аварійних оперативних центрів;

пошуково-рятувальних ПС ЦА;

АРК аеродромів ЦА, зазначених у пункті 4 цього розділу.

2. Управління (координація дій) силами та засобами ЦА, які залучаються до пошуку та АРР, може здійснюватися:

черговим персоналом (диспетчером) КЦПР ЦА;

керівником підприємства ЦА;

стаціонарним аварійним оперативним центром, штабом операції з АПР, ДСА;

координатором операції з АПР;

координатором на місці проведення робіт;

керівником гасіння пожежі.

3. Чергування пошуково-рятувальних ПС ЦА для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування здійснюється відповідно до законодавства.

4. Для аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення на кожному аеродромі/вертодромі незалежно від форми власності та підпорядкування утворюється АРК, яка складається із чергових підрозділів (головних та допоміжних), що формуються з персоналу структурних підрозділів, наявних на підприємстві ЦА, персоналу підприємств, установ, організацій та підрозділів, які залучаються відповідно до законодавства України, а саме:

головні підрозділи:

пожежно-рятувальний;

водно-рятувальний (за необхідності);

медичний;

допоміжні підрозділи:

наземного обслуговування;

обслуговування пасажирів;

аеродромний;

РТЗ;

спеціального транспорту;

авіаційної безпеки.

З персоналу підрозділів АРК формується НПРГ, яка за потреби виїжджає за межі території аеродрому для проведення пошуку, гасіння пожеж та АРР.

Головним завданням АРК є рятування пасажирів і членів екіпажу, цінного обладнання і вантажу, а за можливості - й авіаційної техніки.

Нормативи чисельності АРК на аеродромах/вертодромах ЦА України визначаються згідно з додатком 4 до цих Правил.

Склад та укомплектованість АРК та НПРГ, строки чергування АРК на аеродромі затверджуються щороку наказом керівника експлуатанта аеродрому.

На аеродромі має бути в наявності аварійно-рятувальний автомобіль, підібраний із врахуванням географічних і кліматичних умов місцевості, для проведення пошукових і АРР у районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування, і такий, що забезпечує доставку НПРГ і аварійно-рятувального спорядження до місця події.

Перелік основного аварійно-рятувального спорядження для проведення пошуку та АРР на аеродромі/вертодромі визначається згідно з додатком 5 до цих Правил.

5. З метою здійснення загального управління (координації дій) аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами наказом керівника експлуатанта аеродрому/вертодрому (далі - аеродром) призначається координатор операції з АПР на аеродромі, який під час проведення АРР повинен носити жилет оранжевого кольору з написом «Адміністрація аеродрому».

6. Керівник експлуатанта аеродрому призначає координатора на місці проведення робіт, як правило, начальника зміни - керівника рятувального підрозділу, який функціонально підпорядковується координатору операції з АПР на аеродромі.

Координатор на місці проведення робіт на аеродромі повинен носити жилет червоного кольору з написом «Координатор на місці АРР».

7. Керівниками підрозділів АРК на аеродромі призначаються відповідні начальники змін, які на період чергування разом зі своїми черговими підрозділами функціонально підпорядковуються координатору на місці проведення робіт.

8. З метою забезпечення координації операції з АПР, АРР на аеродромі функціонує стаціонарний аварійний оперативний центр.

За потреби керівник експлуатанта аеродрому (координатор операції з АПР на аеродромі) формує штаб операції з АПР, яким керує координатор операції з АПР на аеродромі. До штабу включається начальник служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення.

З метою здійснення керівництва АРР під час ліквідації наслідків АП на місці події застосовується пересувний командний пункт, який розміщується на транспортному засобі підвищеної прохідності.

9. Пожежно-рятувальний підрозділ укомплектовується персоналом пожежно-рятувального караулу (зміни) пожежної охорони служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення підприємства ЦА, забезпечується спеціальним одягом, необхідними засобами індивідуального захисту, спеціальним спорядженням для виконання своїх функцій.

Увесь персонал пожежно-рятувального підрозділу повинен пройти спеціальну підготовку з надання домедичної допомоги постраждалим.

10. Керівники експлуатантів аеродромів забезпечують страхування персоналу служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення, який залучається до проведення АРР відповідно до законодавства України.

11. Для забезпечення оперативності та ефективності пожежно-рятувального підрозділу персонал, пожежні автомобілі, спеціальне і протипожежне обладнання та інші аварійно-рятувальні засоби повинні розміщуватися на аеродромі в приміщенні аварійно-рятувальної(их) станції (станцій).

12. На аеродромах, де зліт та заходження на посадку здійснюються над водною поверхнею (море, велике озеро, велика річка, водосховище) має функціонувати водно-рятувальний підрозділ (штатний або на договірних засадах).

Водно-рятувальний підрозділ забезпечується плавучими транспортними засобами (катера, моторні човни), укомплектованими:

засобами повітряного електрозв’язку зі стаціонарним аварійним оперативним центром і пересувним командним пунктом;

обладнанням для освітлення місця робіт на воді;

звуковими і світловими сигнальними пристроями;

індивідуальними і груповими рятувальними плавзасобами.

Кількість необхідних рятувальних плавзасобів та обладнання розраховується, зважаючи на найбільшу пасажиромісткість ПС, що здійснюють польоти з такого аеродрому.

13. Медичний підрозділ комплектується з медичних працівників та інших підготовлених фахівців експлуатанта аеродрому.

До складу медичних засобів входить укомплектований спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги для транспортування пацієнта (тип А), медичний автопричіп-фургон із засобом його буксирування та чемодан-укладання.

Перелік оснащення медичного підрозділу АРК визначається відповідно до додатка 6 до цих Правил.

14. Підрозділ наземного обслуговування комплектується із числа персоналу служби наземного обслуговування експлуатанта аеродрому або інженерно-технічного персоналу експлуатанта ПС, який базується на цьому аеродромі. Підрозділ наземного обслуговування оснащується необхідним аварійно-технічним обладнанням, засобами та устаткуванням для видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися.

15. Підрозділ обслуговування пасажирів комплектується із числа працівників служби, що здійснює обслуговування пасажирів.

16. Аеродромний підрозділ формується із числа працівників аеродромної служби, оснащується відповідними технічними засобами та обладнанням.

17. Підрозділ РТЗ формується із числа працівників служби, що здійснює РТЗ, оснащується засобами стаціонарного та переносного радіо-, телефонного та інших видів зв’язку.

18. Підрозділ служби спеціального транспорту формується із числа працівників служби спеціального транспорту, оснащується автотранспортними засобами, зокрема і для евакуації потерпілих з місця події.

19. Підрозділ авіаційної безпеки комплектується із числа працівників підрозділу охорони служби авіаційної безпеки.

20. Відомості про чергові аварійно-рятувальні та протипожежні сили і засоби на аеродромах, пошуково-рятувальні ПС експлуатантів ЦА щоденно надаються до КЦПР ЦА.

КЦПР ЦА надає узагальнені відомості про чергові пошуково-рятувальні ПС ЦА до ГАКЦПР.

VI. Організація оповіщення та передача інформації про лихо

1. Функції оповіщення про лихо, визначення аварійної стадії виконують органи ОПР. Органи ОПР визначають аварійну стадію «НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ» (INCERFA), «ТРИВОГА» (ALERFA), «ЛИХО» (DETRESFA) щодо ПС, яке зазнає або зазнало лиха в їх районах відповідальності, та надають повідомлення про аварійний стан ПС до КЦПР ЦА та РДЦ, які надають отримане повідомлення до ГАКЦПР.

Оповіщення аварійно-рятувальних служб, місцевих органів влади, правоохоронних органів та експлуатантів ПС здійснюється адміністрацією експлуатанта аеродрому через ДСА.

Схему оповіщення на аеродромі наведено у додатку 7 до цих Правил.

Схему оповіщення експлуатанта ПС на випадок АП наведено у додатку 8 до цих Правил.

Для негайного повідомлення КЦПР ЦА експлуатанти ПС повинні мати у своєму розпорядженні перелік аварійно-рятувальних засобів ПС, у якому зазначено кількість, кольори й тип рятувальних плотів і сигнальних ракет, докладний опис запасів медичних засобів, води, а також тип аварійного переносного радіоустаткування і частоти, на яких воно працює.

Якщо інформацію, що стосується ПС, які перебувають в аварійному стані, отримано не від органів ОПР, а з інших джерел, то КЦПР ЦА повідомляє про це ГАКЦПР та відповідний орган ОПР.

2. Оповіщення про аварійні обставини на аеродромі здійснюється за допомогою сигналів «Готовність» та/або «Тривога».

Про припинення дій під час аварійних ситуацій з ПС, дій, які виконувалися за сигналами «Готовність» та/або «Тривога», або завершення АРР подається сигнал «Відбій».

3. Право прийняття рішення про подання сигналів «Готовність», «Тривога» або «Відбій» залежно від обставин надається:

керівнику польотів (диспетчеру зміни органу ОПР);

начальнику зміни аеродрому;

керівнику підприємства;

черговому персоналу (диспетчеру) КЦПР ЦА.

4. Оголошення сигналів «Готовність» та/або «Тривога» здійснюється органом ОПР за командою керівника польотів з використанням телефонних, гучномовних, радіотехнічних засобів зв’язку або за допомогою спеціальної апаратури аварійного оповіщення.

У тексті оповіщення вказуються:

тип та бортовий номер ПС, що зазнало лиха;

характер аварійної ситуації;

останнє повідомлення про місце знаходження (вихід на зв’язок з диспетчером органу ОПР) ПС (час повідомлення, висота, курс, азимут польоту);

розрахунковий час та курс посадки ПС;

місце (номер квадрата), в якому трапилась подія, якщо екіпаж виконав вимушену посадку ПС, або номер визначеного (ізольованого) місця стоянки ПС на аеродромі, якщо екіпаж виконав вимушену посадку після вчиненого акту незаконного втручання;

кількість членів екіпажу та пасажирів на борту ПС;

наявність небезпечних вантажів;

місце збору АРК згідно з графічним планом аеродрому.

5. Дії керівників підприємств ЦА у разі виникнення АП:

1) отримавши інформацію про виникнення АП, керівник експлуатанта аеродрому у районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування, де сталася АП, та керівник експлуатанта, ПС, з якого сталася АП, повинні негайно розпочати виконання заходів, які передбачено відповідними планами;

2) без затримки, не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти хвилин після отримання інформації про АП, необхідно надати повідомлення КЦПР ЦА (в усній формі) про вжиті заходи щодо реагування на подію та повідомити взаємодієві органи відповідно до планів взаємодії.

Повідомлення про АП з ПС та вжиті заходи повинна містити таку інформацію:

стадія аварійності: «НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ» (INCERFA), «ТРИВОГА» (ALERFA), «ЛИХО» (DETRESFA);

дата і час (UTC або місцевий час);

стосовно кого (об’єкт АП, тип, позивний, держава реєстрації);

інформація про обставини події або про її розвиток (місце розташування, ситуація, що склалася, число осіб, які піддалися ризику, метеоумови на місці події, наявність небезпечного вантажу);

інформація про координатора операції з АПР на аеродромі;

вжиті заходи для пошуку і рятування;

заходи, що пропонуються штабом операції з АПР;

інша інформація, що стосується АП.

6. Керівник експлуатанта аеродрому у районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування, де сталася АП, та керівник експлуатанта, з ПС якого сталася АП, протягом не більш як двох годин збирають оперативну інформацію і передають повідомлення у письмовій формі до КЦПР ЦА та ЦДС.

Керівник експлуатанта аеродрому повідомляє також місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи ДСНС, органи Національної поліції, Службу безпеки України.

VII. Організація і проведення пошуку та АРР у районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування

1. Пошук організовується та проводиться з метою визначення місця знаходження осіб, які зазнають або зазнали лиха у районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування.

2. Організація та проведення пошуку у районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування покладаються на керівника експлуатанта аеродрому, координатора операції з АПР на аеродромі, на якому сталася АП.

3. Чергові аварійно-рятувальні сили та засоби на аеродромі (підрозділи АРК) переводяться у вищі ступені готовності до виконання завдань за сигналами «Готовність» або «Тривога».

4. За сигналом «Готовність» підрозділи АРК зі своїм спорядженням протягом десяти хвилин прибувають до вказаного місця збору і чекають на подальші команди.

За сигналом «Готовність» підрозділи АРК переходять під керівництво координатора на місці проведення робіт.

5. За сигналом «Тривога» підрозділи АРК негайно прибувають зі своїм спорядженням і устаткуванням на виділених для них транспортних засобах до зазначеного під час оповіщення місця, та розпочинають виконання АРР. Усі підрозділи АРК діють за командою координатора на місці проведення робіт.

Місцем прибуття підрозділів АРК може бути безпосередньо місце АП. Якщо місце події на момент оповіщення невідоме, підрозділи АРК прибувають до вказаного місця збору, яке обирається з урахуванням мінімального часу прибуття АРК у будь-який район (квадрат) аеродрому.

6. Завдання на пошук, яке ставить координатор на місці проведення робіт, має містити інформацію про:

час і місце АП;

тип ПС, яке зазнало лиха, його позивний або бортовий номер;

маршрут руху НПРГ, характеристику місцевості та відомості про наявність населених пунктів;

черговість огляду ділянок місцевості або квадратів;

порядок зв’язку з пошуковими ПС та іншими пошуковими силами;

заходи безпеки, яких необхідно дотримуватися під час проведення пошуково-рятувальних робіт.

7. Під час вимушеної посадки або падіння ПС у районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування координатор операції з АПР на аеродромі організовує проведення пошуку й АРР.

До пошуку та АРР залучаються наявні сили і засоби підрозділів АРК (НПРГ), склад яких визначається залежно від характеру та масштабу АП.

Координатором на місці проведення робіт призначається керівник НПРГ, який виконує ці функції до моменту прибуття на місце події підрозділу ДСНС, керівник якого бере на себе функції координатора на місці проведення робіт.

Якщо місце АП невідоме, координатор операції з АПР на аеродромі організовує пошук.

План пошуку, зокрема, карту з визначеним на ній районом пошуку, координатор операції з АПР доводить до взаємодієвих органів управління та КЦПР ЦА.

Про хід виконання пошуку координатор на місці проведення робіт доповідає координатору операції з АПР на аеродромі, який забезпечує постійне інформування КЦПР ЦА.

8. Для виконання пошуку в районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування додатково можуть бути залучені пошуково-рятувальні сили і засоби за планом взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, на які в установленому законодавством порядку покладено функції щодо утворення та утримання відповідних аварійно-рятувальних служб.

9. Аварійно-рятувальні сили та засоби підприємств ЦА можуть залучатися до участі у проведенні пошуку та АРР у разі виникнення АП за межами району відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування за рішенням керівника підприємства.

10. Пошук може бути припинений (поновлений) відповідно до вимог Правил авіаційного пошуку і рятування в Україні.

11. АРР проводяться для ліквідації надзвичайних ситуацій, що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.

АРР на ПС охоплюють:

гасіння пожежі на ПС;

евакуацію з ПС людей, а також матеріальних і культурних цінностей;

надання домедичної допомоги постраждалим.

12. Організація та проведення АРР покладається на керівника експлуатанта аеродрому у районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування.

13. Керівництво проведенням АРР на аеродромі і в районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування покладається на керівника експлуатанта аеродрому (координатора операції з АПР на аеродромі) чи іншу посадову особу, яка має відповідну підготовку за цим напрямом діяльності.

14. Координатор операції з АПР на аеродромі повинен:

організувати проведення пошуку й АРР на аеродромі та в районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування;

організувати роботу стаціонарного аварійного оперативного центру (штабу операції з АПР) та пересувного командного пункту;

забезпечити оповіщення відповідних органів державної влади, підприємств, установ та організацій;

прийняти рішення щодо закриття або обмеження режиму роботи аеродрому та надати вказівки на підготовку NOTAM;

забезпечити встановлення стійкого зв’язку з керівником АРК, відповідним органом ОПР, керівником експлуатанта аеродрому, КЦПР ЦА;

оцінити обстановку, проаналізувати достатність аварійно-рятувальних сил та засобів і в разі потреби організувати залучення додаткових аварійно- рятувальних сил та засобів за планом взаємодії;

координувати дії підрозділів АРК і залучених додаткових сил та засобів; керувати розробленням плану операції з АПР;

доповідати про хід АРР керівнику експлуатанта аеродрому і КЦПР ЦА (самостійно або через диспетчера ДСА).

Вказівки координатора операції з АПР на аеродромі є обов’язковими для виконання координатором на місці проведення робіт та всіма особами, які залучені до ліквідації наслідків АП на аеродромі.

15. Стаціонарний аварійний оперативний центр (штаб операції з АПР на аеродромі) забезпечує виконання таких функцій:

збір, оброблення та аналіз інформації про ПС, що зазнає або зазнало лиха;

розроблення пропозицій та надання їх координатору операції з АПР для прийняття ним рішення про організацію та проведення операції з АПР;

розроблення плану операції з АПР;

доведення до координатора на місці проведення робіт, КЦПР ЦА органів управління та сил, що залучаються до пошуку і рятування, плану операції з АПР;

координація дій пошуково-рятувальних сил і засобів;

внесення до плану операції з АПР необхідних коректив;

організація доставлення предметів життєзабезпечення та продуктів харчування для підтримки осіб, які залишилися живими;

розроблення заходів безпеки під час проведення операції з АПР;

ведення у хронологічному порядку точного і своєчасного обліку усіх виконаних дій із зазначенням їх на карті;

надання інформації до КЦПР ЦА про проведення операції з АПР, пошуково-рятувальних робіт;

відпрацювання пропозицій для прийняття рішення про завершення (призупинення) операції з АПР;

підготовка необхідної інформації НБРТ;

підготовка та надання звіту щодо проведення операції з АПР (пошуково-рятувальних робіт) до КЦПР ЦА.

16. Пересувний командний пункт забезпечує виконання таких функцій:

управління діями підрозділів АРК (НПРГ) під час виконання пошуку та АРР на місці АП;

оцінку обстановки та достатності аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення пошуку та АРР;

доведення обстановки та необхідної інформації до взаємодієвих сил, які прибувають для проведення пошуку та АРР (операції з АПР);

надання пропозицій координатору операції з АПР на аеродромі для прийняття рішення про залучення додаткових сил і засобів для проведення пошуку та АРР (операції з АПР);

доведення до координатора операції з АПР на аеродромі (за запитом до КЦПР ЦА) про хід проведення пошуку та АРР згідно з планом операції з АПР;

координацію дій взаємодієвих пошуково-рятувальних сил і засобів (виконання завдань із координації дій пошуково-рятувальних сил і засобів під час розгортання пункту управління на місці АП вищого рівня);

забезпечення зв’язку із стаціонарним аварійним оперативним центром (штабом операції з АПР на аеродромі) та взаємодієвими пошуково-рятувальними силами, які беруть участь у ліквідації наслідків АП;

транспортування постраждалих із місця АП до відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я;

розгортання зон збору, сортування, надання домедичної допомоги постраждалим;

розгортання зон зосередження спеціалізованих санітарних автомобілів екстреної медичної допомоги, транспорту для транспортування постраждалих, транспорту для перевезення непостраждалих пасажирів;

розгортання пункту збору пасажирів, які не постраждали та відправлення їх до встановлених місць (закладів) для подальшої роботи;

складання звіту, фото/відеофіксації пошкодженого ПС на місці події;

організація охорони місця події;

ведення у хронологічному порядку точного і своєчасного обліку всіх виконаних дій із зазначенням їх на карті;

формування пропозицій координатору операції з АПР на аеродромі для прийняття рішення про завершення (призупинення) операції з АПР.

17. Керівництво діями підрозділів АРК на місці АП покладається на координатора на місці проведення робіт до їх завершення або до передачі керівництва іншій посадовій (уповноваженій) особі за рішенням керівника експлуатанта аеродрому.

Керівництво пожежними підрозділами в зоні пожежі до її ліквідації здійснює керівник пожежно-рятувального підрозділу - керівник гасіння пожежі. Керівник гасіння пожежі повинен носити каску червоного кольору.

18. Порядок виконання дій персоналу та підрозділів АРК на місці АП:

1) координатор на місці проведення робіт:

отримує план пошуку (рятування) від координатора операції з АПР на аеродромі у разі відсутності такої можливості проводити пошук (рятування) за своїм рішенням;

організовує проведення пошукових та АРР на місці АП відповідно до плану пошуку (рятування);

організовує роботу пересувного командного пункту на місці АП;

організовує встановлення стійкого зв’язку з відповідним органом ОПР, керівником експлуатанта аеродрому, КЦПР ЦА і уточнює за потреби додаткові обставини події;

якщо дозволяють обставини, встановлює зв’язок з екіпажем ПС, яке зазнало лиха, для координації дій АРК;

оцінює обстановку, аналізує достатність аварійно-рятувальних сил та засобів. У разі потреби надає пропозиції координатору операції з АПР на аеродромі про залучення додаткових аварійно-рятувальних сил та засобів за планом взаємодії;

здійснює керівництво діями підрозділів АРК і залучених додаткових сил та засобів;

організовує опитування осіб, які залишилися живими, для отримання відомостей стосовно АП;

організовує охорону місця АП;

проводить хронометраж робіт, які виконуються;

постійно доповідає про хід АРР координатору операції з АПР і КЦПР ЦА (самостійно або через диспетчера ДCА);

знаходиться на місці події до закінчення АРР або ж до передачі керівництва діями АРК іншій уповноваженій посадовій особі за рішенням керівника підприємства.

Вказівки координатора на місці проведення робіт з питань, пов’язаних із проведенням АРР на місці АП, є обов’язковими для виконання всіма особами, які залучені до виконання та забезпечення АРР;

2) пожежно-рятувальний підрозділ здійснює:

гасіння пожежі;

відкриття основних та аварійних виходів з ПС;

проникнення пожежних-рятувальників (рятувальників) на борт ПС;

встановлення наземних або бортових трапів та інших засобів евакуації;

рятування пасажирів та екіпажу з ПС;

евакуацію потерпілих з місця АП;

спільно з підрозділом інженерно-авіаційної служби вентиляцію салону ПС після ліквідації пожежі;

виїзд на пожежному автомобілі у складі НПРГ до місця АП для проведення АРР.

Пожежно-рятувальний підрозділ незалежно від наявності пожежі на ПС, яке зазнало лиха, прибуває на місце АП і залишається там до закінчення АРР;

3) медичний підрозділ:

надає домедичну допомогу потерпілим на місці АП;

здійснює медичне сортування поранених за ступенем отриманих травм;

визначає черговість, порядок і засіб транспортування потерпілих;

готує потерпілих до евакуації до медичних закладів;

зосереджує потерпілих у безпечному та зручному місці для під’їзду засобів евакуації;

здійснює виїзд у складі НПРГ до місця АП для проведення АРР.

За організацію та проведення медичного забезпечення АРР відповідає керівник медичного підрозділу або інша уповноважена посадова особа (координатор з медичних питань), призначена експлуатантом аеродрому.

Медичний підрозділ діє відповідно до Плану заходів на випадок аварійної обстановки та інструкції з медичного забезпечення АРР на аеродромі, яка погоджена з територіальним органом охорони здоров’я;

4) підрозділ наземного обслуговування:

надає допомогу під час евакуації потерпілих із місця АП, переносить потерпілих на ношах до місця розташування медичного укриття (намету);

здійснює вентиляцію салону ПС після ліквідації пожежі;

залучається до видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, з місця АП на аеродромі.

Представники підрозділу наземного обслуговування виїжджають у складі НПРГ до місця АП для виконання своїх функцій;

5) підрозділ обслуговування пасажирів забезпечує:

приймання, облік і перевезення пасажирів із місця АП;

надання допомоги в перенесенні потерпілих на ношах до місця розташування медичного укриття (намету);

вивантаження багажу і вантажів з ПС та їх транспортування;

6) аеродромний підрозділ забезпечує:

прокладання шляху до місця АП;

надання допомоги під час евакуації потерпілих із ПС;

участь під час проведення робіт із видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, з місця АП;

приведення льотного поля у робочий стан;

7) підрозділ РТЗ забезпечує координатора на місці проведення робіт надійним зв’язком із:

відповідним органом ОПР, керівником експлуатанта аеродрому, стаціонарним аварійним оперативним центром (штабом операції з АПР), КЦПР ЦА;

пошуково-рятувальними ПС і НПРГ;

підрозділами АРК для їх оповіщення під час підготовки і проведення АРР;

підприємствами, установами та організаціями, які взаємодіють.

Представники підрозділу РТЗ виїжджають у складі НПРГ до місця АП для виконання своїх функцій;

8) підрозділ спеціального транспорту забезпечує підрозділи АРК необхідними автомобільними засобами;

9) підрозділ авіаційної безпеки на місці АП забезпечує:

оточення та позначення місця АП;

контроль доступу до місця АП з урахуванням визначених координатором на місці проведення робіт обмежень на право доступу;

організацію пропуску та супроводження до місця АП аварійно-рятувальних сил і засобів підприємств, організацій та установ, що взаємодіють;

охорону ПС (або його частин, якщо в результаті АП ПС зазнало руйнації), особистих речей членів екіпажу, пасажирів та їхнього багажу, пошти та вантажу, які зняті з ПС, бортових засобів реєстрації польотної інформації;

запобігання паніці.

Представники підрозділу охорони служби авіаційної безпеки виїжджають у складі НПРГ до місця АП для виконання своїх функцій.

19. АРР, якщо можна, повинні проводитися без порушення початкового стану аварійного ПС та його частин, щоб не зашкодити розслідуванню і встановленню причин АП.

20. У разі надходження інформації щодо наявності на борту ПС, з яким сталася АП, небезпечних вантажів необхідно дотримуватися особливої обережності й розміщувати охорону на безпечній відстані від місця АП.

21. На місці АП та виконання АРР повинен перебувати тільки персонал підрозділів АРК, а також залучені додаткові аварійно-рятувальні сили підприємств, організацій та установ, що взаємодіють.

22. Після завершення операції з АПР, пошуково-рятувальних робіт координатор операції з АПР на аеродромі протягом доби після проведення робіт надає до КЦПР ЦА звіт щодо проведення операції з АПР (пошуково-рятувальних робіт) відповідно до додатка 1 до Правил авіаційного пошуку і рятування в Україні.

VIII. Видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися

1. Загальна відповідальність за організацію і проведення робіт з видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, з льотного поля аеродрому покладається на керівника експлуатанта аеродрому.

Метою видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, з льотного поля аеродрому є швидке відновлення можливостей для зльоту, посадки та руління іншими ПС, безперебійна робота аеродрому.

2. Видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатись, або його частин з місця АП виконується з дозволу НБРТ, керівника експлуатанта ПС і за рішенням керівника експлуатанта аеродрому.

3. Безпосереднє виконання робіт з видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатись, з льотного поля аеродрому здійснюється експлуатантом ПС або експлуатантом аеродрому на договірних умовах з експлуатантом ПС у разі, якщо подія сталася в межах льотного поля аеродрому.

Експлуатант аеродрому повинен мати домовленість з експлуатантами ПС, які виконують польоти на аеродромі щодо надання відповідних послуг.

4. Видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатись, або його частин з місця події поза межами аеродрому здійснюється силами і засобами експлуатанта ПС або на договірних умовах іншими підприємствами ЦА, установами та організаціями.

5. Видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, в межах льотного поля аеродрому здійснюється відповідно до плану видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися.

6. Роботи з видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, проводяться з дотриманням усіх правил техніки безпеки, щоб уникнути подальшого пошкодження конструкції ПС.

Під час проведення робіт з видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, забезпечується присутність пожежного автомобіля та спеціалізованого санітарного автомобіля екстреної медичної допомоги із персоналом.

7. За результатами проведених робіт із видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, експлуатант аеродрому (експлуатант ПС, якщо АП сталася за межами аеродрому) надає в триденний строк до уповноваженого органу з питань ЦА звіт щодо проведення робіт з видалення ПС згідно з додатком 9 до цих Правил.

IX. Підготовка персоналу служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення та АРК підприємства ЦА

1. Підготовка персоналу служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення на аеродромах ЦА передбачає відповідну первинну професійну підготовку за освітньо-кваліфікаційним рівнем необхідної освіти до професій працівників та підготовку на аеродромі, яка передбачає початкову підготовку, періодичну підготовку та підвищення кваліфікації.

Початкова підготовка на аеродромі враховує особливості розміщення та експлуатації аеродрому, типи ПС, які виконують польоти на цьому аеродромі, заходи з аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів, проведення АРР та гасіння пожежі на ПС з урахуванням типів аварійних ситуацій відповідно до Плану заходів на випадок аварійної обстановки на аеродромі.

Періодична підготовка проводиться не рідше ніж через кожні 12 місяців. Перша така підготовка має бути проведена протягом першого року після проходження курсу початкової (первинної) підготовки.

У разі необхідності якщо призначення персоналу служби до виконання інших обов’язків, які мають відмінності, проводиться перепідготовка для зайняття відповідної посади.

2. Експлуатантом аеродрому призначаються інструктори та екзаменатори для проведення аварійно-рятувальної підготовки та подальшої перевірки рівня цієї підготовки. Для перевірки окремих знань та навичок можливе залучення інструкторів та екзаменаторів з інших установ, організацій, підприємств, які мають відповідний документ з підтвердження необхідних знань, вмінь та практичних навичок з викладання та перевірки рівня аварійно-рятувальної підготовки персоналу аварійно-рятувальних служб.

3. Стосовно кожного співробітника, включно із керівним складом служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення, має бути заведена особова навчальна справа з метою визначення та відстеження навчальних потреб співробітника, перевірки та обліку проходження співробітником запланованого навчального курсу підготовки.

4. Підвищення кваліфікації начальників служб аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення на аеродромах, начальників пожежної охорони, координаторів операції з АПР на аеродромах, координаторів на місці проведення робіт проводиться один раз на три роки з отриманням відповідного документа на спеціалізованих курсах за програмами, узгодженими уповноваженим органом з питань ЦА.

5. Персонал пожежно-рятувального підрозділу повинен пройти спеціальну протипожежну підготовку, зокрема, і в умовах виникнення пожежі в результаті загорання палива під тиском, одержати необхідні знання та навички в проведенні АРР і наданні домедичної та іншої допомоги потерпілим в умовах пожежі та задимленості на борту ПС.

6. Підготовка персоналу підрозділів, які входять до складу АРК аеродромів ЦА, проводиться за програмою аварійно-рятувальної підготовки, розробленою в підприємстві відповідно до методичних рекомендацій, затверджених уповноваженим органом з питань ЦА.

Відповідно до програми підготовки на аеродромах розробляється тематичний план на рік з навчання персоналу підрозділів АРК, до якого вносяться теоретична підготовка, тренування та навчання. Програма підготовки та тематичний план затверджується керівником експлуатанта аеродрому ЦА.

Аварійно-рятувальну підготовку підрозділи, які входять до складу АРК аеродрому ЦА, проводять у процесі спеціальної підготовки.

Керівництво теоретичною підготовкою особового складу та тренуваннями підрозділів АРК здійснює начальник служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення експлуатанта аеродрому.

7. Відповідно до тематичного плану тренування проводяться:

з пожежно-рятувальним підрозділом - двічі на місяць;

з медичним підрозділом - один раз на місяць;

з рештою підрозділів АРК - щокварталу;

з АРК у повному складі - двічі на рік.

8. На кожному аеродромі для проведення теоретичної підготовки і тренувань з метою підвищення їх ефективності та максимального наближення до реальних умов обладнується навчально-методичний клас та створюється навчально-тренувальний полігон. Вимоги до навчально-тренувального полігона наведено у додатку 10 до цих Правил.

9. На аеродромах ЦА з метою закріплення теоретичних знань і практичних навичок персоналу підрозділів АРК під час виконання ними АРР та перевірки дій на випадок аварійної ситуації з ПС відповідно до Плану заходів на випадок аварійної обстановки проводяться тренування і навчання аварійно-рятувальних сил, а у разі необхідності - із залученням відповідних підприємств, установ і організацій, які взаємодіють.

З цією метою на аеродромі проводяться:

обмежені навчання;

координаційні (штабні) навчання;

повномасштабні навчання.

Обмежені навчання є необхідними, насамперед, для підрозділів АРК з метою навчання нового персоналу, оцінки можливостей нового устаткування, апробації нових методів або під час проведення періодичної підготовки персоналу підрозділів, які входять до складу АРК для підтримання професійних навичок співробітників на високому рівні.

Координаційні (штабні) навчання проводяться з метою перевірки взаємодії підрозділів АРК з іншими аварійно-рятувальними підрозділами відомств, організацій для визначення можливостей служб, що беруть участь у ліквідації наслідків аварійної ситуації.

Такі навчання можуть проводитися перед повномасштабними навчаннями або в перервах між ними для того, щоб перевірити правильність процедур, номерів телефонів, радіочастот і врахування змін у керівному складі.

Повномасштабні навчання проводяться один раз на два роки. У цьому випадку проводиться розгортання реальних аварійно-рятувальних сил і засобів для перевірки дій усіх служб та організацій, що взаємодіють і беруть участь у ліквідації наслідків аварійної ситуації. На підготовку і проведення навчання відводиться не менше ніж 120 днів.

10. За результатами проведених навчань начальник служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення надає протягом 7 робочих днів до уповноваженого органу з питань ЦА звіт, який містить результати аналізу відповідності рівня забезпечення проведення АРР і рівня підготовки особового складу АРК щодо ефективності їхніх дій на випадок виникнення аварійних ситуацій з ПС на аеродромі.

X. Обов’язки посадових осіб ЦА щодо організації аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів

1. Керівник експлуатанта аеродрому ЦА зобов’язаний забезпечити:

належний стан аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів на підприємстві ЦА;

розроблення та реалізацію плану заходів на випадок аварійної обстановки;

утримання на належному рівні готовності до використання аварійно-рятувальних засобів підрозділів АРК;

наявність на аеродромі навчально-тренувального полігона та підтримання його в робочому стані;

укомплектованість особовим складом підрозділів АРК та їх оснащення необхідними аварійно-рятувальними засобами;

організацію та проведення пошуку й АРР на аеродромі та в районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування;

інформування КЦПР ЦА про хід пошуку та АРР;

надання звіту про проведення операції з АПР (АРР) до КЦПР ЦА.

2. Начальник служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення експлуатанта аеродрому зобов’язаний забезпечити:

організацію аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів відповідно до вимог законодавства;

здійснення взаємодії з підприємствами ЦА, установами та організаціями, що залучаються до проведення пошуку та АРР;

періодичний контроль стану готовності особового складу підрозділів АРК та аварійно-рятувальних засобів;

проведення перевірок ступеня оснащеності підрозділів АРК необхідними аварійно-рятувальними засобами;

організацію навчання персоналу підрозділів АРК щодо дій в аварійних ситуаціях та виконання пошуку та АРР;

керівництво теоретичною підготовкою персоналу підрозділів АРК;

надання звітів до уповноваженого органу з питань ЦА про виконані АРР щодо проведення робіт з видалення ПС, проведені навчання аварійно-рятувальних сил;

наявність договорів (у разі необхідності залучення додаткових аварійно-рятувальних сил і засобів) щодо аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів.

3. Заступник начальника служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення - начальник пожежної охорони зобов’язаний забезпечити:

організацію та проведення заходів з аварійно-рятувального і протипожежного забезпечення польотів відповідно до вимог законодавства;

утримання в справному стані і постійній високій бойовій готовності пожежно-рятувальної техніки та укомплектованість її аварійно-рятувальними засобами й оснащенням згідно зі встановленими вимогами;

повне та якісне укомплектування персоналом пожежно-рятувального підрозділу;

організацію і проведення навчань та тренувань персоналу пожежно-рятувального підрозділу в умовах, максимально наближених до реальних;

організацію спостереження за зльотом та посадкою ПС силами чергового персоналу пожежно-рятувального підрозділу, а також у разі необхідності патрулювання бойовими розрахунками на пожежних автомобілях стоянок ПС;

розроблення схеми оповіщення і планів взаємодії пожежно-рятувального підрозділу з іншими пожежно-рятувальними підрозділами;

організацію забезпечення пожежно-рятувального підрозділу та приміщень аварійно-рятувальної(их) станції (станцій) необхідними засобами, оснащенням для несення чергування та засобами зв’язку і сигналізації;

розроблення та узгодження з пожежно-рятувальними підрозділами, що взаємодіють, оперативного плану пожежогасіння на ПС;

організацію проведення тренувань пожежно-рятувального підрозділу з пожежно-рятувальними підрозділами, що взаємодіють, в установлені строки.

4. Координатор операції з АПР на аеродромі зобов’язаний забезпечити:

оцінку обстановки, аналіз достатності аварійно-рятувальних сил та засобів;

загальну координацію дій підрозділів АРК та рятувальних підрозділів підприємств, установ та організацій, що взаємодіють під час виконання пошуку та АРР;

своєчасну доповідь керівнику підприємства ЦА та КЦПР ЦА про хід АРР;

підготовку та надання матеріалів встановленої звітності.

5. Начальник зміни - керівник рятувального підрозділу (координатор на місці проведення робіт) зобов’язаний забезпечити:

контроль організації чергування підрозділів АРК аеродрому, інших аварійно-рятувальних сил та засобів згідно з Планом заходів на випадок аварійної обстановки на аеродромі;

оцінку обстановки, аналіз достатності аварійно-рятувальних сил та засобів;

безпосереднє управління діями підрозділів АРК під час виконання пошуку та АРР;

охорону місця події, ведення хронометражу рятувальних та евакуаційних робіт;

своєчасну доповідь координатору операції з АПР на аеродромі про хід АРР;

проведення теоретичної підготовки та тренувань підрозділів АРК.

6. Керівник служби підприємства ЦА, персоналом якої комплектується підрозділ АРК, зобов’язаний забезпечити:

підбір персоналу до складу підрозділу АРК;

комплектність, належний технічний стан та зберігання аварійно-рятувальних засобів підрозділу АРК.

7. Аеродромний орган ОПР надає:

аварійне оповіщення (обслуговування) відповідно до встановленої схеми;

інформацію щодо ПС, яке зазнає або зазнало лиха, та надання інформації КЦПР ЦА та відповідному РДЦ;

мовне повідомлення пілотам, у разі необхідності, щодо обмежень використання аеродрому, NOTAM щодо зниження категорії аеродрому за РНПЗ, інформування органу організації потоків повітряного руху РДЦ щодо зниження чи відсутності пропускної спроможності аеродрому;

повідомлення щодо обмежень використання повітряного простору під час виконання польотів та надання екіпажу пошуково-рятувального ПС умов використання повітряного простору та їх змін;

вжиття заходів щодо використання повітряного простору пошуково-рятувальними ПС та звільнення повітряного простору в районі пошуково-рятувальних робіт від ПС, які не залучені до пошуку;

термінову передачу інформації КЦПР ЦА та відповідному РДЦ, отриманої від пошуково-рятувального ПС щодо результатів пошуку, збереження здоров’я та життя потерпілих чи про потенційні загрози здоров’ю та життю людей, виявлених на місці події.

XI. Інспектування з аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів

1. Інспектування з аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів суб’єктів авіаційної діяльності на аеродромах ЦА здійснюється уповноваженим органом з питань ЦА у встановленому законодавством порядку.

2. Аварійно-рятувальні засоби механізації та обладнання вітчизняного виробництва повинні відповідати технічним вимогам або технічно-експлуатаційній документації.

Техніка та обладнання іноземного виробництва, які використовуються для виконання АРР, повинні мати сертифікат відповідності виробника.

ВИЗНАЧЕННЯ
категорії аеродрому за РНПЗ

Категорія аеродрому за РНПЗ встановлюється шляхом визначення категорії кожної ЗПС за РНПЗ.

1. Категорія ЗПС за РНПЗ визначається залежно від розмірів найбільшого ПС, що виконує польоти на цю ЗПС (таблиця 1).

Таблиця 1. Визначення категорії ЗПС за РНПЗ

Якщо максимальна ширина фюзеляжу найбільшого ПС для вибраної довжини ПС перевищує величину, що вказана в таблиці 1, то категорія за РНПЗ підвищується на один ступінь.

2. Категорія ЗПС за РНПЗ, що визначена довжиною ПС та максимальною шириною фюзеляжу ПС, може встановлюватися на один ступінь нижче визначеної категорії, якщо кількість рухів ПС самої високої категорії для ПС, які зазвичай виконують польоти на цьому аеродромі протягом трьох найбільш завантажених місяців підряд, становить менше 700.

Кількість рухів визначається для трьох найбільш завантажених місяців року. Одним рухом вважається зліт або посадка ПС.

3. У випадках, коли передбачається зниження інтенсивності польотів, категорія аеродрому за РНПЗ може бути знижена до найвищої категорії літака, який використовує у цей час аеропорт, незалежно від кількості операцій.

4. Категорія за РНПЗ для літаків, що виконують вантажні перевезення, може бути зменшена згідно з таблицею 2.

Таблиця 2. Визначення категорії ЗПС за РНПЗ для вантажних варіантів літаків

ВИЗНАЧЕННЯ
категорії вертодрому за РНПЗ

На вертодромах РНПЗ визначається з урахуванням габаритних розмірів (максимальна довжина фюзеляжу та максимальна ширина фюзеляжу) найбільших вертольотів, які виконують польоти на цьому вертодромі незалежно від частоти їх польотів.

1. Категорія вертодромів за РНПЗ визначається відповідно до таблиці 1 з урахуванням габаритних розмірів.

Таблиця 1. Визначення категорії вертодрому за РНПЗ

2. Категорія вертодрому за РНПЗ може бути знижена на період виконання польотів менших за розміром вертольотів до найвищого значення категорії вертодрому за РНПЗ для вертольота, польоти якого плануються на визначений період.

НОРМИ
забезпечення аеродромів ЦА аеродромними пожежними автомобілями та вогнегасними речовинами

На аеродромі ЦА для забезпечення встановленої категорії за РНПЗ повинні бути аеродромні пожежні автомобілі. Кількість аеродромних пожежних автомобілів, які знаходяться на чергуванні, кількість вогнегасних речовин, які знаходяться на цих автомобілях, і сумарна продуктивність подачі вогнегасних речовин для забезпечення встановленої категорії аеродрому за РНПЗ для використання піни, що відповідає характеристикам рівнів А, В, С, повинні бути не меншими даних, приведених у таблиці 1 додатка 4.

Кількість води для створення піни може бути замінена на додаткові вогнегасні речовини таким способом: для аеродромів категорій 1 та 2 допускається заміна додатковою речовиною до 100% кількості води.

Для заміни речовин необхідно взяти 1 кг додаткової речовини в якості еквівалента 1,0 л води для утворення піни.

Кількість води, що необхідна для створення піни, розраховується відповідно до норм витрат і розрахункова інтенсивність складає 8,2 л/хв/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня А, 5,5 л/хв/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня В, і 3,75 л/хв/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня С.

Згідно з державними стандартами норми витрат повинні відповідати критичній інтенсивності подачі вогнегасної речовини: 0,059-0,041 л/с/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня А, 0,04-0,027 л/с/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня В, і менше 0,027 л/с/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня С.

Зазначені характеристики, що підтверджують якість піноутворювача, надаються виробником або постачальником продукту.

На аеродромах слід мати резерв піноутворювача, еквівалентний 200% та додаткових речовин, еквівалентний 100% від кількості вказаних вогнегасних речовин у таблиці 1.

Таблиця 1. Мінімальна кількість вогнегасних речовин залежно від категорії аеродрому за РНПЗ

З метою визначення резерву кількість піноутворювача на пожежних автомобілях, що перевищує мінімальну кількість у таблиці 1 може рахуватись доповненням до резерву піноутворювача.

В якості додаткових вогнегасних речовин застосовується сухий хімічний порошок, що підходить для гасіння вуглеводних пожеж або будь-який інший альтернативний засіб, який має еквівалентну здатність пожежогасіння.

Загальна кількість аеродромних пожежних автомобілів на аеродромі повинна забезпечувати встановлений РНПЗ ПС для усіх ЗПС.

Кількість аеродромних пожежних автомобілів, які знаходяться на чергуванні, для забезпечення встановленої категорії аеродрому за РНПЗ під час використання піни, що відповідає характеристикам рівнів А, В, С, повинна бути не меншою ніж у даних, приведених у таблиці 2.

Таблиця 2. Мінімальна кількість аеродромних пожежних автомобілів залежно від категорії аеродрому за РНПЗ та характеристик піни

Мінімальна кількість аеродромних пожежних автомобілів під час використання піни, що відповідає характеристикам рівнів В, С, визначена з урахуванням технічних вимог до аварійно-рятувальних та пожежних автомобілів, рекомендованих ІКАО в частині 1 «Рятування та боротьба з пожежею» Керівництва по аеропортових службах, Doc 9137.

На випадок технічного обслуговування наявних аеродромних пожежних автомобілів та інших випадків, які можуть потребувати резервного транспортного засобу, передбачається резервний пожежний автомобіль.

У службі розробляється план проведення профілактичного технічного обслуговування для забезпечення максимальної технічної ефективності пожежних транспортних засобів служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення. У зв’язку з цим слід враховувати потребу в наданні транспортних засобів замість тих, які тимчасово вийшли з ладу.

Кількість вогнегасних речовин для гасіння пожежі на ПС і сумарна продуктивність подачі вогнегасних речовин для забезпечення встановленої категорії вертодрому за РНПЗ для використання піни, що відповідає характеристикам рівнів В, С, для вертодромів на рівні поверхні та вертодромів, які підняті над поверхнею, повинні бути не меншими ніж у даних, приведених у таблицях 3 та 4.

Таблиця 3. Мінімальна кількість вогнегасних речовин для вертодромів на рівні поверхні

Таблиця 4. Мінімальна кількість вогнегасних речовин для вертодромів, які підняті над поверхнею

На вертодромах, які підняті над поверхнею, вертодромах на рівні поверхні обмежених розмірів і вертопалубах час розгортання для подачі вогнегасної речовини з необхідною інтенсивністю повинен становити не більше 15 секунд з моменту введення в дію системи пожежогасіння.

Якщо вертодром розташований на аеродромі, призначеному для використання літаками, аварійно-рятувальних та протипожежних засобів, передбачених для літаків, як правило, достатньо для забезпечення РНПЗ вертольотів.

Одночасно передбачається, що чисельність підрозділів АРК і аварійно-рятувальних засобів та спорядження, що використовуються для літаків, будуть щонайменше відповідати вимогам до вертольотів найбільших габаритних розмірів (максимальна довжина фюзеляжу та максимальна ширина фюзеляжу), які використовують цей вертодром, і що час розгортання пожежно-рятувального підрозділу АРК на такому вертодромі не перевищує двох хвилин.

НОРМАТИВИ
чисельності АРК на аеродромах/вертодромах ЦА України

У таблиці 1 наведено нормативи, які визначають мінімальну чисельність однієї чергової зміни АРК для аеродромів залежно від встановленої категорії аеродрому за РНПЗ.

Таблиця 1. Мінімальна чисельність чергової зміни підрозділів АРК на аеродромах ЦА

Мінімальна чисельність пожежно-рятувального підрозділу визначена з урахуванням експлуатації пожежних автомобілів, рекомендованих ІКАО в частині 1 «Рятування та боротьба з пожежею» Керівництва по аеропортових службах, Doc 9137. Для інших пожежних автомобілів чисельність пожежно-рятувального підрозділу визначається з огляду на табель оперативного розрахунку на кожен автомобіль, наявності в розрахунку пожежних рятувальників.

У таблиці 2 наведено нормативи, які визначають мінімальну чисельність однієї чергової зміни АРК для вертодромів залежно від встановленої категорії вертодрому за РНПЗ.

Таблиця 2. Мінімальна чисельність чергової зміни підрозділів АРК на вертодромах ЦА

Склад і кількість головних підрозділів АРК визначаються за умов достатності кваліфікованого персоналу, який спроможний керувати аварійно-рятувальними та протипожежними транспортними засобами і використовувати обладнання з максимальною ефективністю. Цей персонал повинен забезпечити мінімальний час розгортання та постійну подачу необхідної кількості вогнегасних речовин. Необхідно передбачити персонал для використання ручних рукавів, драбин та іншого аварійно-рятувального та протипожежного обладнання, що застосовується під час АРР та гасіння пожежі на ПС, а також для надання домедичної та екстреної медичної допомоги постраждалим.

Визначення мінімальної кількості персоналу для проведення АРР, гасіння пожежі та надання домедичної та екстреної медичної допомоги проводиться на основі аналізу необхідних ресурсів з урахуванням завдань основних підрозділів АРК.

Під час формування складу і кількості допоміжних підрозділів АРК повинні враховуватись особливості структури служб аеропорту (аеродрому). Водночас загальна кількість допоміжних підрозділів та загальна кількість усього складу АРК повинна бути не меншою, ніж вказана в таблицях 1 та 2 цього додатка.

ПЕРЕЛІК
основного аварійно-рятувального спорядження для проведення пошуку та АРР на аеродромі/вертодромі

Перелік основного аварійно-рятувального спорядження для проведення АРР відповідно до встановленої категорії аеродрому за РНПЗ визначається згідно з таблицею 1.

Таблиця 1

Перелік аварійно-рятувального майна та спорядження для проведення АРР відповідно до встановленої категорії вертодрому за РНПЗ для вертодромів на рівні поверхні визначається згідно з таблицею 2.

Таблиця 2

На вертодромах, що підняті над поверхнею, аварійно-рятувальне майно та спорядження визначається згідно з таблицею 3.

Таблиця 3

На вертодромах, що підняті над поверхнею, аварійно-рятувальне майно та спорядження повинно знаходитися поряд з вертопалубою. Рятувальне майно та спорядження повинно зберігатися в герметичних шафах або контейнерах з інвентарним переліком такого майна.

Перелік основного аварійно-рятувального спорядження для проведення пошуку та АРР для комплектації НПРГ визначається згідно з таблицею 4.

Таблиця 4

ПЕРЕЛІК
оснащення медичного підрозділу АРК

1. Спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги для транспортування пацієнта (тип A) повинен бути забезпечений медичним устаткуванням відповідно до вимог ДСТУ 7032:2009.

2. Чемодан-укладання комплектується медикаментами, інструментами та перев’язувальним матеріалом із розрахунку надання домедичної та екстреної медичної допомоги десяти потерпілим.

Кількість чемоданів-укладань визначається в залежності від типу ПС (щонайменше з розрахунку надання допомоги 75% від найбільшої пасажирської місткості самого великого літака, який може здійснити посадку на аеродромі).

Чемодани-укладання зберігаються в опломбованому вигляді. У чемодані-укладанні повинен бути опис медикаментів із зазначенням терміну їх придатності та дати стерилізації інструментів.

Вміст чемодана-укладання

Сортувальними браслетами для позначення постраждалого чемодани-укладання комплектуються залежно від найбільшої пасажирської місткості самого великого літака, який може здійснити посадку на аеродромі.

3. Медичний автопричіп-фургон із засобами доставки.

Оснащення медичного автопричепа-фургона:

ноші медичні ( залежно від типу повітряного судна їх кількість становить 50% від найбільшої пасажирської місткості самого великого літака, який може здійснити посадку на аеродромі);

комплект драбинчастих шин Крамера 100 × 10 і 75 × 5 см (30% від найбільшої пасажирської місткості самого великого літака, який може здійснити посадку на аеродромі);

запас мішків для трупів ( залежно від найбільшої пасажирської місткості самого великого літака, який може здійснити посадку на аеродромі);

щити для транспортування потерпілих - 10 шт;

трубки гумові довжиною 50 см, кровоспинні - не менше 30 шт;

брезентове полотно 10 × 2 м - 2 шт;

ковдри байкові - 20 шт;

палатка - 2 шт;

спецодяг та взуття (плащ, чоботи) - 3 комплекти;

ліхтар електричний - 2 комплекти;

лампа гасова «Кажан» - 2 комплекти;

стіл розкладний - 2 шт;

стільці розкладні - 8 шт.

У разі відсутності зазначених медикаментів допускається їх заміна на аналоги.

СХЕМА
оповіщення на аеродромі

СХЕМА
оповіщення експлуатанта ПС на випадок АП

ЗВІТ
щодо проведення робіт з видалення ПС

ВИМОГИ
до навчально-тренувального полігона

Навчально-тренувальний полігон (далі - Полігон) призначений для підготовки і навчання персоналу служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення і АРК експлуатанта аеродрому ЦА.

Полігон може використовуватися для тренувань із використанням аварійно-рятувального обладнання для членів льотного і кабінного екіпажів ПС та іншого персоналу.

1. Вимоги до полігона аеродромів ЦА класів А та Б, що забезпечують понад 1000 злетів та посадок на рік.

На Полігоні слід розмістити:

літак-тренажер (списаний літак);

майданчик для тренування гасіння пожежі, яка сталася внаслідок загоряння розлитого авіаційного палива;

майданчик для тренування гасіння пожежі на двигуні;

майданчик для тренування гасіння пожежі на шасі;

майданчик для тренування гасіння пожежі авіаційного палива, яке витікає з ПС;

елементи конструкції фюзеляжу;

смугу перешкод.

У разі неможливості розмістити на одному майданчику літак-тренажер та об’єкти Полігона допускається розміщення їх на окремих ділянках.

2. Вимоги до Полігона аеродромів ЦА класів А та Б, що забезпечують менше 500-1000 злетів та посадок на рік, аеродромів класу В, що забезпечують понад 1000 злетів та посадок на рік.

На Полігоні слід розмістити:

майданчик для тренування гасіння пожежі, яка сталася внаслідок загоряння розлитого авіаційного палива;

майданчик для тренування гасіння пожежі на двигуні або майданчик для гасіння пожежі на шасі, або майданчик для гасіння пожежі авіаційного палива, яке витікає з ПС;

елементи конструкції фюзеляжу;

смугу перешкод.

3. Вимоги до Полігона аеродромів ЦА класів В та Г, що забезпечують менше 500-1000 злетів та посадок на рік.

На Полігоні слід розмістити:

майданчик для тренування гасіння пожежі, яка сталася внаслідок загоряння розлитого авіаційного палива;

смугу перешкод.

4. Вимоги до Полігона аеродромів класів Д та Е.

На Полігоні слід розмістити майданчик для тренування гасіння пожежі, яка сталася внаслідок загоряння розлитого авіаційного палива.

5. Характеристики об’єктів Полігона.

Літак-тренажер (списаний літак) призначається для проведення таких дій:

відпрацювання проникання на борт ПС;

гасіння пожежі всередині салону;

евакуація манекенів із салонів ПС;

проникання в багажно-вантажний відсік;

евакуація вантажу.

Майданчик для тренування гасіння пожеж різноманітного авіаційного палива має площу 200-300 кв м. Майданчик поділено на ділянки площею 50, 100 і 150 кв.м. На малих майданчиках виконуються вправи з гасіння ручними стволами, на великих - лафетними стволами тощо. Майданчик споруджується з цементних та бетонних матеріалів із бортиками висотою 20-25 см.

Майданчик для тренування гасіння пожеж на двигуні має розміри 2 × 4 м з бортиками висотою 15-20 см. На майданчику встановлюється опора, на якій (на висоті 3,0-3,5 м) змонтовано списаний двигун (або макет двигуна) у мотогондолі. У мотогондолі встановлюється піддон з горючим матеріалом (наприклад, ганчір’ям), змоченим авіаційним паливом.

Майданчик для тренування гасіння пожеж на шасі має розміри 2 × 4 м і виготовляється із цементобетонних матеріалів із висотою бортиків 10-15 см та заглибленням у середній частині. У центрі майданчика влаштовується основна опора шасі зі списаного літака. Під час виконання вправи на майданчику підпалюється деяка кількість авіаційного палива.

Майданчик для тренування гасіння авіаційного палива, яке витікає з ПС, має розміри 2 × 3 м, виготовляється з бетону, висота бортиків - 10-15 см.

На відстані 6-7 м від майданчика на висоті 1,5-2,0 м встановлюється ємність для авіаційного палива, від ємності на висоті 0,8-1,0 м прокладається трубопровід з краном, що перекривається. Трубопровід закінчується щілинним розтрубом, розміщеним над центром майданчика.