ТИПОВІ ПОСАДОВІ ОБОВ’ЯЗКИ
психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора

І. Загальні положення

1. Психолог установи виконання покарань, слідчого ізолятора (далі - установа) входить до складу соціально-психологічної служби установи, на нього покладено виконання завдань щодо вивчення засуджених та осіб, взятих під варту, з метою зменшення негативного впливу на особистість від перебування в умовах ізоляції від суспільства.

2. Штатна чисельність психологів установи встановлюється згідно з типовими штатними нормативами, встановленими законодавством.

3. Комплектування посад психологів установ здійснюється за рахунок осіб, які мають повну, базову або неповну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, бакалавра, молодшого спеціаліста за напрямом підготовки: психологія, педагогічна освіта.

4. Загальне керівництво психологами здійснює начальник установи, який всебічно сприяє у створенні належних умов для їхньої роботи.

5. Безпосереднє керівництво психологами здійснює заступник начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи - начальник відділу соціально-виховної та психологічної роботи.

6. За наявності в установі двох і більше посад психологів за функціональними обов’язками визначається старший психолог, який безпосередньо організовує роботу психологів установи.

7. Психологи не залучаються до проведення заходів щодо забезпечення нагляду за засудженими та особами, взятими під варту, а також до виконання службових завдань, не передбачених законодавством, що регламентує діяльність психологів установи.

8. Психолог установи здійснює свою діяльність у взаємодії з іншими службами установи.

9. Психолог забезпечується робочим кабінетом.

10. Для проведення із засудженими та особами, взятими під варту, занять з психокорекції в установі обладнується кімната психоемоційного розвантаження.

ІІ. Основні завдання

1. Надання психологічної допомоги засудженим та особам, взятим під варту.

2. Розробка та реалізація спільно з персоналом установи індивідуальних і групових програм психокорекційного і педагогічного впливу на засуджених з урахуванням їх індивідуальних особливостей та ступеня соціально-педагогічної занедбаності.

3. Підвищення психологічної майстерності персоналу установи: надання кваліфікованої методичної допомоги, навчання формам та методам психологічного вивчення особистості і середовища засуджених та осіб, взятих під варту, а також прийомам психолого-педагогічної корекції.

4. Узагальнення та впровадження в практику роботи установи сучасних методів психолого-педагогічного впливу на засуджених та осіб, взятих під варту.

5. Участь у проведенні оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення для визначення цілей і заходів проведення з засудженими соціально-виховної роботи.

ІІІ. Функції

1. Дослідницька функція спрямована на сприяння у проведенні наукових досліджень у галузі психології і педагогіки та впровадженні їх результатів у практичну діяльність.

2. Консультативна функція полягає в наданні рекомендацій персоналу установи щодо роботи з групами та окремими особами, попередженні негативних явищ і формуванні позитивного соціально-психологічного клімату у середовищі засуджених та осіб, взятих під варту.

3. Корекційна функція полягає в цілеспрямованому досягненні позитивних змін психічних станів, особливостей поведінки та особистості засуджених і осіб, взятих під варту.

4. Профілактична функція спрямована на виявлення, усунення та попередження особистісних і групових негативних психологічних явищ, які виникають внаслідок перебування особи в ізоляції від суспільства, надання психологічної допомоги засудженим та особам, взятим під варту, а також у разі необхідності безпосередньо персоналу установи.

5. Прогностична функція полягає в оцінці перспектив розвитку особи, прогнозуванні можливої індивідуальної і групової поведінки засуджених та осіб, взятих під варту, на основі виявлених особистісних, характерологічних якостей та наявної соціально-психологічної обстановки.

6. Просвітницька функція спрямована на поширення психологічних знань серед персоналу установи, засуджених та осіб, взятих під варту, підвищення рівня їх психологічної культури.

7. Психодіагностична функція полягає у вивченні й узагальненні особистісних та групових характеристик засуджених та осіб, взятих під варту, спрямованих на визначення індивідуально-психологічних особливостей їх поведінки, встановленні наявності у них тих чи інших психологічних якостей, виявленні серед засуджених та осіб, взятих під варту, таких, що потребують підвищеного контролю з боку персоналу установи.

IV. Права психолога

1. Обирати для використання у своїй професійній діяльності психологічні методи тестування та оцінки індивідуальних і соціально-психологічних особливостей засуджених та осіб, взятих під варту, методики та процедури впливу за умови, що вони відповідають вимогам надійності та пройшли достатню апробацію у рамках сучасної психологічної науки і є безпечними для психофізіологічного здоров'я особистості.

2. Використовувати у службовій діяльності всю доступну інформацію, що характеризує особистість і поведінку засудженого чи особи, взятої під варту.

3. Звертатися до державних органів і місцевого самоврядування, підприємств і установ незалежно від їх форм власності із запитами про надання даних, які характеризують особистість засудженого або особи, взятої під варту.

4. Прогнозувати можливі соціально-психологічні наслідки заходів, які проводяться серед засуджених та осіб, взятих під варту, в установі, та за необхідності інформувати про них безпосередньо начальника установи.

5. Брати участь у засіданнях комісії з питань розподілу, переведення до інших структурних дільниць або установ іншого рівня безпеки, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, застосування амністії або помилування та інших комісій, надавати свої пропозиції щодо доцільності прийняття тих чи інших рішень стосовно засуджених.

6. З питань, які стосуються його компетенції, здійснювати взаємодію з іншими установами, організаціями, навчальними та науковими закладами.

7. Сприяти персоналу установи у профілактиці психотравмувальних станів та попередженні професійної деформації.

8. Виконувати функціональні обов’язки у цивільному одязі.

V. Обов’язки психолога

1. Знати вимоги законодавства, що регулює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України, а також загальну, вікову, педагогічну, соціальну, пенітенціарну психологію, педагогіку, патопсихологію, основи психотерапії, сексології, психогігієни, психології праці, психодіагностики, психологічного консультування та психопрофілактики, методи активного навчання, соціально-психологічного тренінгу спілкування, сучасні методи психологічної корекції та розвитку особистості.

2. Вивчати засуджених та осіб, взятих під варту, які прибули до установ виконання покарань або слідчих ізоляторів, складати їх психологічну характеристику та надавати рекомендації персоналу установи щодо роботи з ними.

4. Надавати рекомендації начальникам відділень соціально-психологічної служби щодо розробки спеціальних індивідуальних програм на засуджених, які тримаються в дільниці посиленого контролю, брати участь у реалізації передбачених цими програмами заходів індивідуально-виховного, психотерапевтичного та психокорекційного характеру.

5. Здійснювати психологічне обстеження та надавати психологічну характеристику особистості засуджених та осіб, взятих під варту, при їх переведенні до приміщення камерного типу (одиночної камери) або при поміщенні їх до дисциплінарного ізолятора (карцеру).

6. У межах своєї компетенції брати участь у:

проведенні оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення;

реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених.

7. Взаємодіяти з персоналом виробничої служби в доборі засуджених, які залучаються до робіт, що пов'язані з підвищеними вимогами до особистості.

8. Здійснювати заходи щодо соціально-психологічної адаптації засуджених та осіб, взятих під варту, до перебування в умовах ізоляції від суспільства та нейтралізації його негативного впливу на особистість.

9. Вивчати малі групи, їх структуру, групові процеси та їх вплив на соціально-психологічний клімат у середовищі засуджених та осіб, взятих під варту, розробляти та надавати персоналу установи рекомендації щодо його покращення.

10. Виявляти осіб, які потребують підвищеного контролю за їх поведінкою з боку персоналу установи, вести їх облік, вивчати психологічні особливості, надавати рекомендації персоналу щодо постановки їх на профілактичний облік та зняття з такого обліку, проводити з такими особами індивідуально-профілактичну роботу.

11. Сприяти роботі лікаря-психіатра медичної частини (пункту охорони здоров’я) установи щодо виявлення осіб з відхиленнями у психічному розвитку.

12. Проводити за згодою засуджених та осіб, взятих під варту, тестову психодіагностику, індивідуальні та групові заняття з психологічної корекції їх психотравмувальних станів.

13. Організовувати психологічну підготовку засуджених до життя після звільнення від відбування покарання.

14. Надавати персоналу установи рекомендації щодо організації індивідуальної роботи з конкретними засудженими й особами, взятими під варту, та профілактики міжособистісних і міжгрупових конфліктів серед них.

15. Проводити заняття та брати участь у заліках за результатами навчання у школі психолого-педагогічної майстерності персоналу соціально-психологічної служби установи, сприяти створенню позитивної соціально-психологічної атмосфери та обстановки взаємодовіри і взаєморозуміння між персоналом, засудженими та особами, взятими під варту.

16. Здійснювати контроль за виконанням рекомендацій, які були надані персоналу установи за результатами психологічного обстеження.

17. Регулярно аналізувати та узагальнювати отримані результати з основних напрямів діяльності, щоквартально у формі рапорту (доповідної записки) надавати цю інформацію безпосередньо керівництву установи.

18. З метою запобігання нанесенню моральної та психологічної шкоди об’єкту взаємодії дотримуватися етичних норм та принципу конфіденційності в роботі.

19. При розгляді питань щодо можливості умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, застосування амністії або помилування проводити психологічне вивчення засудженого та складати за його результатами психологічну характеристику, у якій відображати прогноз його подальшої поведінки, у тому числі на підставі оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, визначеної з використанням підсистеми «КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту.

VI. Службова документація психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора

1. Психолог установи виконання покарань та слідчого ізолятора забезпечує ведення:

1) квартального плану роботи;

2) Журналу обліку індивідуальної роботи із засудженими (особами, взятими під варту) та наданих персоналу установи рекомендацій (додаток 1);

3) Журналу обліку роботи із засудженими (особами, взятими під варту), які потребують підвищеного контролю з боку персоналу установи, та результатів індивідуальної роботи з ними (додаток 2);

4) Журналу обліку психологічного вивчення засуджених (осіб, взятих під варту), які прибули до установи (додаток 3);

5) Журналу обліку індивідуальних та групових занять з психокорекції із засудженими (особами, взятими під варту) (додаток 4).

2. Журнали, що зазначені у підпунктах 2 - 5 пункту 1 цього розділу, ведуться окремо кожним психологом.

3. За необхідності психолог може вести іншу, потрібну в його роботі, документацію.

4. Документація психолога зберігається у металевій шафі або сейфі у його робочому кабінеті.

ЖУРНАЛ
обліку індивідуальної роботи із засудженими (особами, взятими під варту) та наданих персоналу установи рекомендацій

ЖУРНАЛ
обліку роботи із засудженими (особами, взятими під варту), які потребують підвищеного контролю з боку персоналу установи, та результатів індивідуальної роботи з ними

ЖУРНАЛ
обліку психологічного вивчення засуджених (осіб, взятих під варту), які прибули до установи

ЖУРНАЛ
обліку індивідуальних та групових занять з психокорекції із засудженими (особами, взятими під варту)