Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків

Відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України та пункту 9 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, що додається.

2. Департаменту обслуговування платників податків (Мальцева В.В.) в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ігнатова А.П.

ПОРЯДОК
розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

1.2. Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Кодексі.

1.4. Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи (далі - ІС), що ведеться органами доходів і зборів.

1.5. Період при сплаті розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань (податкового боргу) дорівнює календарному місяцю або іншому строку за згодою сторін, який зафіксовано у договорі про розстрочення (відстрочення).

1.6. На суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань (податкового боргу).

Сума нарахованих процентів, не сплачена платником податків у строки, визначені договором про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), визнається сумою податкового боргу платника податків.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, нарахована за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми такої пені.

1.7. Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюється відповідно до законодавства з питань банкрутства.

1.8. Подання заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) не припиняє сплату платником податку грошового зобов’язання (податкового боргу) до дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення).

1.9. Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

II. Органи, які приймають рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу

2.1. Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:

Міністерство доходів і зборів України - без обмежень суми;

головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - на суму не більше 3 млн гривень;

державні податкові інспекції, спеціалізовані державні податкові інспекції - на суму не більше 300 тис. гривень.

2.2. Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:

щодо загальнодержавних податків та зборів - керівником органу доходів і зборів (його заступником);

щодо місцевих податків і зборів - керівником органу доходів і зборів (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

2.3. Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) Міністерства доходів і зборів України, про що повідомляється Міністерство фінансів України.

III. Прийняття рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу

3.1. Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

3.2. За результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви:

приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 2);

відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов’язкових вимог, визначених цим Порядком.

У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов’язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу доходів і зборів вищого рівня.

У такому самому порядку здійснюється розгляд заяви платника податків у випадку, якщо рішення приймається Міністерством доходів і зборів України. При цьому Міністерством доходів і зборів України рішення приймається протягом 10 календарних днів.

Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів. Якщо рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, рішення складається в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів за місцем обліку такого платника податків (за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу)), третій - для органу доходів і зборів, який приймає рішення.

Рішення про розстрочення (відстрочення) приймається на суму, визначену у гривнях з двома десятковими знаками.

3.3. Розстрочення (відстрочення) надається окремо за кожним податком, збором, штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом), пенею. У разі якщо строк сплати грошових зобов’язань (податкового боргу) за окремими податками, зборами, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), пенею та строк їх розстрочення (відстрочення) збігаються, може прийматися одне рішення про розстрочення (відстрочення) із зазначенням таких податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені окремими рядками.

Наявність рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) не обмежує права платника на отримання наступного розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) як з цього податку, збору, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, так і з інших.

3.4. Підрозділом, до функцій якого належать питання розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), органу доходів і зборів за місцем реєстрації платника податків (за місцем обліку грошового зобов’язання (податкового боргу)) реєструються прийняті рішення про розстрочення (відстрочення), у тому числі й рішення, прийняті органами доходів і зборів вищого рівня, стосовно платників податків, які перебувають у них на обліку, в журналі реєстрації надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) (далі - журнал) (додаток 3), який ведеться в електронному вигляді.

Реєстрація здійснюється в день прийняття або отримання рішення про розстрочення (відстрочення).

3.5. Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його грошового зобов’язання (податкового боргу)) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) (додаток 4).

Строк дії договору починається з дати його підписання.

3.6. У день укладання договору про розстрочення (відстрочення) підрозділ, до функцій якого належать питання розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), вносить до журналу відомості про укладений договір, які переносяться до ІС органів доходів і зборів.

Не пізніше дня, наступного за днем внесення до журналу відомостей про укладений договір, копія такого договору передається підрозділу, до функцій якого належить ведення обліку надходжень з податків, зборів, платежів, для проведення звірки повноти та правильності відображення розстрочених (відстрочених) сум в ІС органів доходів і зборів.

3.7. Якщо на дату підписання договору суми грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків були вже частково погашені, то в договорі зазначається сума грошового зобов’язання (податкового боргу), визначеного в ІС на дату підписання договору.

3.8. Якщо договір про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) укладається пізніше дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), то таке рішення є підставою для ненарахування:

пені, нарахованої за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов’язання, сума якого підлягає розстроченню (відстроченню), за період з початку дії розстрочення (відстрочення) до дати підписання договору;

штрафу, нарахованого за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов’язання, самостійно визначеного платником податків, за період з початку дії розстрочення (відстрочення) до дати підписання договору.

3.9. На розстрочені (відстрочені) грошові зобов’язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу).

IV. Сплата розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих процентів

4.1. Розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов’язань (податкового боргу) та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).

Якщо протягом строку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вносяться зміни до бюджетної класифікації України, то до пункту 6.4 "Особливі умови" договору про розстрочення (відстрочення) вносяться зміни такого змісту: "Перевести з (дата) розстрочення (відстрочення) сплати (найменування податку, збору, штрафної (фінансової) санкції (штрафу), пені) з (попередній код або вид бюджету) на (новий код або вид бюджету) у сумі ____________ грн, строк сплати якої ще не настав".

4.2. Нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу).

Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).

Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Кодексу.

Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов’язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.

Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов’язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.

4.3. Платник податків має право достроково погасити розстрочену (відстрочену) суму грошового зобов’язання (податкового боргу) або її частину разом із сумою нарахованих на цю суму процентів.

Погашення розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих на них процентів може здійснюватись як за рахунок наявної сплати, так і за рахунок переплати, яка обліковувалась в ІС внаслідок надмірної сплати платежів до бюджету або виникла внаслідок подання платником податків податкової звітності з показниками зменшення раніше визначених податкових зобов’язань; або списання, скасування грошових зобов’язань (податкового боргу); або за рахунок сум бюджетного відшкодування.

Для документального оформлення дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум грошового зобов’язання (податкового боргу) платник податків не пізніше третього робочого дня за днем дострокового погашення повинен звернутися до органу доходів і зборів, який укладав з ним договір про розстрочення (відстрочення), із заявою про скорочення строків дії розстрочення (відстрочення) внаслідок дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов’язань (податкового боргу) з обов’язковим визначенням сум та реквізитів документа про дострокове погашення.

Після перевірки даних, викладених у заяві, яка проводиться не пізніше дня, наступного за днем подання такої заяви, працівники підрозділу, до функцій якого належать питання розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), органу доходів і зборів вносять відповідні зміни до договору про розстрочення (відстрочення).

Внесення таких змін до договору про розстрочення (відстрочення) та журналу здійснюється не пізніше дня, наступного за днем проведення перевірки даних, викладених у заяві.

Відомості про внесені зміни переносяться до ІС.

Після цього паперовий витяг із журналу не пізніше наступного робочого дня передається підрозділу, до функцій якого належить ведення обліку надходжень з податків, зборів, платежів.

На підставі таких змін в ІС відбувається:

проведення нарахування на суму, достроково сплачену;

проведення нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

При достроковому погашенні у повному обсязі розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов’язань (податкового боргу) та внесенні до договору відповідних змін договір припиняє дію як повністю виконаний.

4.4. З ініціативи органу доходів і зборів, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган доходів і зборів вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), приймає рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), про що повідомляє платника податків та відповідний орган доходів і зборів. Орган доходів і зборів, який ініціював розірвання договору, на підставі рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) розриває договір про розстрочення (відстрочення).

У такому випадку підрозділ, до функцій якого належать питання розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), письмово повідомляє підрозділ, до функцій якого належить ведення обліку надходжень з податків, зборів, платежів, та структурні підрозділи, які здійснюють адміністрування відповідних податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, для здійснення заходів щодо нарахування пені та відповідних штрафних санкцій відповідно до норм чинного законодавства.

Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 5).

При цьому рішення про розстрочення (відстрочення) скасовується в повному обсязі (за всіма платежами) з одночасним проведенням нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

4.5. Рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору. У пункті 6.4 "Особливі умови" договору робиться запис: "Договір достроково розірвано, документ від __________ № ____".

У день прийняття рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) підрозділ, до функцій якого належать питання розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), таке рішення заносить у журнал, зазначаючи номер, дату, суму розстрочення (відстрочення), яку скасовано.

Дані з журналу переносяться до ІС.

Копія такого рішення передається не пізніше наступного робочого дня підрозділу, до функцій якого належить ведення обліку надходжень з податків, зборів, платежів, для проведення відповідної звірки.

В ІС рішення про скасування розстрочення (відстрочення) проводиться шляхом відображення:

ознаки щодо скасування суми розстрочення (відстрочення);

нарахування розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов’язань (податкового боргу), строк сплати яких не настав;

нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

4.6. З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплачені, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

4.7. З дня дострокового розірвання договору платник податків зобов’язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

4.8. Розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов’язань (податкового боргу) та суми нарахованих процентів, що залишилися несплачені на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягуються у порядку, установленому законодавством для стягнення податкового боргу.

4.9. Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу доходів і зборів може бути оскаржене у порядку, встановленому Кодексом для оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахованої суми грошових зобов’язань.

4.10. У період дії розстрочення (відстрочення) платник має право порушувати перед органом доходів і зборів питання про перенесення строків сплати частки розстроченої (відстроченої) суми в межах строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з причин, що не залежать від нього.

У цьому разі платник подає заяву про перенесення строків сплати частки розстрочених (відстрочених) сум до органу доходів і зборів, з яким укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Рішення про перенесення раніше визначених строків сплати частки розстрочених (відстрочених) сум може бути прийнято тільки за умови погодження зазначеного питання з органом доходів і зборів, який приймав рішення про розстрочення (відстрочення). Рішення про перенесення раніше визначених строків сплати частки розстрочених (відстрочених) сум з місцевих податків і зборів повинно також затверджуватися фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади.

У разі перенесення строків сплати частки розстрочених (відстрочених) сум на строк, що виходить за межі бюджетного року, відповідне рішення приймається з дотриманням вимог пункту 2.3 розділу II цього Порядку.

Рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) оформляється органом доходів і зборів (додаток 6).

При цьому орган доходів і зборів, який укладав договір про розстрочення (відстрочення), вносить до нього відповідні зміни, які заносяться в журнал та до ІС.

Витяг із журналу (в паперовому вигляді) не пізніше наступного робочого дня передається підрозділу, до функцій якого належить ведення обліку надходжень з податків, зборів, платежів, для проведення відповідної звірки.

В аналогічному порядку здійснюється перенесення строків сплати розстроченої (відстроченої) суми за межі граничного строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) за умови дотримання вимог цього Порядку.

У разі перенесення строків сплати частки розстрочених (відстрочених) сум за межі граничних строків дії розстрочення (відстрочення), визначених у рішенні та договорі про розстрочення (відстрочення), перед перенесенням строків сплати орган доходів і зборів, який приймав рішення про розстрочення (відстрочення), переносить граничний строк дії цього розстрочення (відстрочення) за відповідним поданням органу доходів і зборів, який укладав договір про розстрочення (відстрочення).

V. Особливості дії розстрочення (відстрочення) при переведенні платника податків до іншого органу доходів і зборів та при його реорганізації

5.1. При переведенні платника до іншого органу доходів і зборів за платником зберігається право на розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), надане за попереднім місцем обліку.

5.2. Підставою для обліку розстрочення (відстрочення) є договір, укладений за попереднім місцем обліку, якщо строк дії такого договору на дату реєстрації за новим місцем обліку не закінчився.

Орган доходів і зборів за місцем попереднього обліку платника податків надсилає органу доходів і зборів за новим місцем обліку платника податків засвідчені в установленому законодавством порядку копії рішень та договорів про розстрочення (відстрочення) та надає інформацію щодо виконання платником зобов’язань за цими договорами. Ці документи є підставою для відображення рішень, договорів та сум розстрочень (відстрочень) за новим місцем обліку платника податків.

5.3. При реорганізації платника податків, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, за платником, що реорганізується, зберігається право на отримане ним до такої реорганізації розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), у разі якщо до новоствореної юридичної особи переходять відповідні права та обов’язки платника, що реорганізується.

Підставою для відображення в ІС залишку розстрочення (відстрочення) новоствореної юридичної особи є копія установчих документів такої особи, у яких визначено порядок переходу відповідних прав та обов’язків, рішення та договори про розстрочення (відстрочення) та додаткові угоди до договорів, які передбачають зміну сторони.

5.4. Відомості про надані згідно із законодавством розстрочення (відстрочення), у тому числі на підставі рішень судів, підлягають відображенню відповідно до цього Порядку.

5.5. При реорганізації платника, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, для відображення залишку розстрочення (відстрочення) в ІС новоствореної юридичної особи у чинних договорах за заявою платника змінюється сторона договору (вноситься нове найменування та інші реквізити).

VI. Оприлюднення

6.1. Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) окремих платників податків щороку оприлюднюються Міністерством доходів і зборів України.

6.2. Оприлюднення здійснюється таким чином: в офіційному виданні Міністерства доходів і зборів України "Вісник податкової служби України" або на єдиному веб-порталі Міністерства доходів і зборів України в мережі Інтернет.

ЗАЯВА

РІШЕННЯ
про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу)

ЖУРНАЛ
реєстрації надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу)

__________
* Серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку у паспорті).

ДОГОВІР
про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу)

РІШЕННЯ
про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу)

РІШЕННЯ
про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу)