{Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 474 від 23.04.2015}

Про затвердження Положення про продовольче забезпечення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України в мирний час

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації” (зі змінами) та від 15жовтня 2001 року № 1348 „Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ та установ кримінально-виконавчої системи” (зі змінами), з метою впорядкування продовольчого забезпечення у внутрішніх військах МВС, організації раціонального харчування військовослужбовців, а також забезпечення годування передбачених штатом тварин НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про продовольче забезпечення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України в мирний час, що додається.

2. Начальникові Головного управління - командувачу внутрішніх військ МВС генерал-майору Шуляку С.М. забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Цей наказ надіслати за належністю.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

ПОЛОЖЕННЯ
про продовольче забезпечення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України в мирний час

I. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає завдання, організацію та порядок продовольчого забезпечення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі - внутрішні війська) в мирний час.

1.2. Основними завданнями продовольчої служби внутрішніх військ є забезпечення управлінь територіальних командувань, з'єднань, військових частин, навчальних закладів та установ внутрішніх військ (далі - військові частини) продовольством, фуражем (далі - продовольство), технікою та майном продовольчої служби (далі - техніка та майно), а також організація харчування військовослужбовців внутрішніх військ відповідно до встановлених норм.

1.3. До органів управління продовольчої служби належать:

у Головному управлінні внутрішніх військ - служба продовольчого забезпечення відділу матеріального забезпечення логістики Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі - продовольча служба ГУВВ);

у тилу управлінь територіальних командувань - продовольча служба управління територіального командування;

у тилу військових частин - продовольча служба військової частини.

1.4. На продовольчу службу ГУВВ покладаються:

організація своєчасного та повного забезпечення військових частин внутрішніх військ продовольством, технікою та майном;

організація експлуатації, утримання, технічного обслуговування і ремонту техніки та майна військових частин внутрішніх військ;

визначення потреби внутрішніх військ у продовольстві, техніці та майні, необхідних для повного та своєчасного забезпечення особового складу внутрішніх військ;

участь у складанні проекту бюджетного запиту внутрішніх військ на бюджетний рік;

розроблення проектів керівних документів з питань продовольчого забезпечення, розділів щодо продовольчого забезпечення до планів тилового та технічного забезпечення відмобілізування і приведення внутрішніх військ у бойову готовність, участі внутрішніх військ у територіальній обороні, підготовка програм та планів розвитку продовольчої служби;

здійснення підбору та розстановки фахівців продовольчої служби військових частин внутрішніх військ;

здійснення розподілу запасів продовольства, техніки та майна між військовими частинами внутрішніх військ;

створення запасів матеріальних цінностей на складах довгострокового зберігання, їх своєчасне освіження та поповнення, контроль за зберіганням;

здійснення перевірок військових частин внутрішніх військ з питань продовольчого забезпечення і надання їм практичної допомоги;

координація і здійснення контролю за правильними, економними, доцільними витратами матеріальних засобів;

проведення інструктивних занять, навчально-методичних зборів з фахівцями продовольчої служби.

1.5. На продовольчу службу управління територіального командування покладаються:

організація своєчасного та повного забезпечення підпорядкованих військових частин продовольством, технікою та майном;

організація експлуатації, утримання, технічного обслуговування і ремонту техніки та майна в підпорядкованих військових частинах;

визначення потреби підпорядкованих військових частин у продовольстві, техніці та майні, необхідних для повного та своєчасного забезпечення особового складу, узагальнення та надання до продовольчої служби ГУВВ інформації про такі потреби;

розроблення розділів з питань продовольчого забезпечення до планів тилового та технічного забезпечення відмобілізування і приведення територіального командування в бойову готовність, участі внутрішніх військ у територіальній обороні;

надання пропозицій щодо підбору та розстановки фахівців продовольчої служби підпорядкованих військових частин;

здійснення розподілу запасів продовольства, техніки та майна між підпорядкованими військовими частинами;

контроль за зберіганням, своєчасним освіженням та поповненням запасів матеріальних цінностей на складах довгострокового зберігання, підпорядкованих військовим частинам;

здійснення перевірок підпорядкованих військових частин з питань продовольчого забезпечення і надання їм практичної допомоги;

координація і здійснення контролю за правильними, економними, доцільними витратами матеріальних засобів підпорядкованими військовими частинами;

проведення інструктивних занять з фахівцями продовольчої служби підпорядкованих військових частин.

1.6. На продовольчу службу військової частини покладаються:

організація якісного харчування особового складу з урахуванням умов несення служби, організація годування штатних службових тварин;

проведення сезонних заготівель картоплі, овочів та кормів для тварин;

організація правильного зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби на складах військової частини та своєчасне їх освіження;

пошук та використання місцевих ресурсів для децентралізованого забезпечення продовольством та майном;

оснащення їдалень та продовольчих складів холодильним та технологічним обладнанням;

організація та ведення підсобного господарства (у разі наявності);

ведення обліку, складання та надання до органу забезпечення заявок, звітів та доповідей;

систематичний контроль за зберіганням та використанням продовольства, техніки та майна;

організація експлуатації, утримання, технічного обслуговування і ремонту техніки та майна;

організація та проведення спеціальної підготовки молодших фахівців продовольчої служби;

здійснення постійного зв’язку з торговельними організаціями, які здійснюють обслуговування військовослужбовців на території військових частин.

1.7. Виконання завдань, покладених на продовольчу службу, здійснюється органами управління, у підпорядкуванні яких перебувають продовольчі склади із запасами продовольства, техніки та майна (далі - продовольчі склади), їдальні військових частин, хлібопекарні, підсобні господарства.

1.8. Продовольча служба ГУВВ керує продовольчими службами військових частин і має право давати доручення та роз'яснення з питань продовольчого забезпечення.

Проекти наказів Міністра внутрішніх справ України, проекти наказів організаційно-розпорядчого змісту та доручень командувача внутрішніх військ МВС України (далі - командувач внутрішніх військ), які містять питання продовольчого забезпечення внутрішніх військ, до подання на підпис узгоджуються з продовольчою службою ГУВВ.

1.9. Забезпечення внутрішніх військ продовольством, технікою та майном здійснюється за такою схемою: продовольча служба ГУВВ - управління територіального командування, з’єднання, установа, військова частина - військовослужбовець. Із зміною економічного стану в державі схема забезпечення внутрішніх військ може змінюватися згідно з рішенням командувача внутрішніх військ.

1.10. Розміри поточних запасів продовольства визначаються з урахуванням їх призначення, особливостей розташування (дислокації) військових частин (їх віддаленості, умов підвезення, завдань, які виконуються внутрішніми військами) і встановлюються командувачем внутрішніх військ у межах загальних запасів, установлених Кабінетом Міністрів України.

1.11. З'єднання та військові частини, які прибувають до складу (у розпорядження) внутрішніх військ, зараховуються на продовольче забезпечення на підставі наказу командувача внутрішніх військ.

Військові частини, які прибули до складу внутрішніх військ, подають атестат військової частини (на продовольство, тару, техніку та майно) до продовольчої служби ГУВВ.

Після перевірки атестата за рішенням командувача внутрішніх військ військова частина зараховується на продовольче забезпечення до найближчої військової частини, через яку проводиться забезпечення продовольством.

У рішенні командувача внутрішніх військ щодо зарахування військової частини на продовольче забезпечення зазначається, на підставі якого наказу військова частина, яка прибула, зараховується на продовольче забезпечення.

Військові частини, які самостійно не ведуть військове господарство, прикріплюються на продовольче забезпечення до найближчих військових частин, що самостійно ведуть військове господарство: ті, що входять до складу управлінь територіальних командувань, - за рішенням заступника начальника управління територіального командування з тилу, які не входять до складу управлінь територіальних командувань, - за рішенням заступника командувача внутрішніх військ з матеріально-технічного забезпечення - начальника логістики, а команди та окремі військовослужбовці - за рішенням командира військової частини.

Військові частини, які формуються, зараховуються на продовольче забезпечення на підставі наказу командувача внутрішніх військ.

1.12. Військові частини, які вибувають з прямого підпорядкування ГУВВ або управління територіального командування, зобов’язані:

надати до продовольчої служби ГУВВ, управління територіального командування атестат на продовольство, тару, звіт про наявність продовольства, техніки та майна;

здати надлишкове продовольство, техніку та майно.

Після перевірки поданих документів продовольча служба ГУВВ, управління територіального командування знімає військову частину з продовольчого забезпечення і видає їй атестат військової частини (на продовольство, тару, техніку та майно).

Передача продовольства, техніки та майна до сфери управління інших органів державної виконавчої влади здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1282 „Про затвердження Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил”.

1.13. Військові частини, які формуються, на період формування забезпечуються продовольством, технікою та майном військових частин, на які покладено їх формування.

На самостійне забезпечення продовольством, технікою та майном військові частини, які формуються, зараховуються після завершення формування на підставі наказу командувача внутрішніх військ про формування і доповідей командирів сформованих військових частин щодо одержання в період формування необхідних запасів продовольства, техніки та майна. Звіт про одержане продовольство, техніку та майно завіряється начальником продовольчої служби військової частини, на яку покладено формування, і сформованої військової частини.

1.14. Військовослужбовці, які прибули до військової частини, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування на продовольче забезпечення є атестат на продовольство, а також припис або посвідчення про відрядження, відпускний квиток військовослужбовця.

Атестат на продовольство є документом, який посвідчує, до якого числа і за якими нормами військовослужбовець або військова команда (підрозділ) забезпечені харчуванням (грошовою компенсацією замість норми харчування, загальновійськовим набором сухих продуктів). При видачі атестата на групу військовослужбовців до атестата додається список, який підписується заступником командира військової частини з тилу та начальником продовольчої служби і засвідчується печаткою військової частини. Кількість військовослужбовців зазначається в атестаті літерами.

Атестат дає право військовослужбовцю, військовій команді (підрозділу) на отримання харчування, або грошової компенсації замість норми харчування, або загальновійськового набору сухих продуктів як на новому місці служби військовослужбовця, так і під час перебування в службовому відрядженні та на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України.

Військовослужбовцям офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, що прибули до закладів охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України за путівками, оплаченими повністю або частково, атестат на продовольство не надається.

У разі втрати атестата на продовольство військовослужбовці зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини на підставі їх рапортів, у яких вказуються причина відсутності атестата, до якого числа і за якими нормами харчування вони були забезпечені продовольством (грошовою компенсацією, загальновійськовим набором сухих продуктів), і акта про втрату атестата на продовольство, який складається комісією, призначеною командиром військової частини з обов’язковою участю представника штабу військової частини, у двох примірниках. Складений акт про втрату атестата на продовольство затверджується командиром військової частини та скріплюється гербовою печаткою. Перший примірник акта про втрату атестата на продовольство із запитом на дублікат атестата надсилається до військової частини, яка видала атестат на продовольство.

Військова частина, яка отримала запит та перший примірник акта про втрату атестата на продовольство, протягом доби з дня отримання запиту повинна відправити дублікат атестата на продовольство. У разі відсутності акта про втрату атестата на продовольство дублікат атестата на продовольство не видається. У разі встановлення факту зловживання атестатом на продовольство (приховування атестата, його знищення тощо), невідповідності даних рапорту військовослужбовця і даних дубліката атестата на продовольство, виявлених фактів перевитрати норм харчування командиром військової частини призначається службове розслідування.

Військовослужбовці внутрішніх військ та працівники авіації внутрішніх військ МВС України (далі - військовослужбовці та інші категорії), які вперше набули право на продовольче забезпечення за рахунок держави (відповідно до приміток до норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426), зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини без атестата.

Без атестата на продовольство зараховуються також військовослужбовці, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, доставлені до закладів охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України внаслідок захворювань (травми, отруєння, інфекційні хвороби тощо).

У цих випадках заклад охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України зобов’язаний витребувати атестат на продовольство з відповідної військової частини, а остання протягом доби надіслати його до закладу охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України.

1.15. Особам, що супроводжують службових тварин, видається атестат на фураж для цих тварин, який ведеться та обліковується як атестат на продовольство.

1.16. Військовослужбовці та інші категорії, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття з військової частини знімаються з продовольчого забезпечення з будь-якого приймання їжі (сніданку, обіду або вечері) залежно від часу вибуття з видачею атестата на продовольство.

При звільненні (виключенні зі списків особового складу військової частини) військовослужбовців та інших категорій, які мають право на одержання норм харчування за рахунок держави, вони забезпечуються до дня виключення їх зі списків особового складу військової частини.

У разі вибуття військовослужбовців з військової частини в складі військової команди (підрозділу) атестат на продовольство виписується один на всю військову команду (підрозділ).

До атестата додається список військовослужбовців (осіб з числа інших категорій), який підписується тими самими посадовими особами, що й атестат, а також командиром підрозділу (старшим команди), що вибуває, і завіряється гербовою печаткою військової частини.

1.17. Військовослужбовцям строкової військової служби, які звільняються в запас або відставку, атестат на продовольство не видається, а про забезпечення їх харчуванням (загальновійськовим набором сухих продуктів або грошовою компенсацією) робиться запис у приписі.

1.18. Під час закупівлі штатних тварин та тварин для відомчих підсобних господарств їх зарахування на забезпечення фуражем проводиться на підставі акта приймання-передавання.

Щенята, які народилися в розплідниках військових частин внутрішніх військ, зараховуються на забезпечення в місячному віці на підставі актів на оприбуткування, тварини відомчих підсобних господарств оприбутковуються під час народження.

Акти на оприбуткування складаються за формою, визначеною МВС України, підписуються членами внутрішньо-перевірочної комісії частини та затверджуються командиром військової частини. Оприбуткування тварин здійснюється за живою вагою за середніми цінами регіону.

Зняття з продовольчого забезпечення службових тварин та тварин відомчих підсобних господарств здійснюється на підставі актів.

1.19. Приймання та здавання справ і посад в продовольчій службі, а також ліквідація продовольчої служби військових частин у разі їх розформування здійснюються в порядку, визначеному ГУВВ.

1.20. Командир військової частини, його заступник з тилу, посадові особи продовольчої служби та командири підрозділів, у яких постійно або тимчасово знаходяться матеріальні цінності, є відповідальними за їх збереження та правильне використання в установленому порядку.

II. Забезпечення військовослужбовців та інших категорій продовольством

2.1. Забезпечення військовослужбовців та інших категорій продовольством здійснюється за нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації” (далі - норми харчування).

2.2. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через їдальні військових частин. У разі неможливості організації харчування замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) у випадках, передбачених законодавством, виплачується грошова компенсація в розмірі вартості цих норм.

Нарахування належної грошової компенсації проводиться начальником продовольчої служби військової частини в межах кошторисних призначень, про що складається довідка-розрахунок окремо на кожного військовослужбовця. Довідка-розрахунок підписується начальником продовольчої служби та після затвердження командиром військової частини передається до фінансового органу військової частини для виплати грошової компенсації разом з документами, необхідними для перерахування чи отримання коштів (витяг з наказу про зарахування на продовольче забезпечення, у якому вказуються розмір такої виплати та реєстраційні номери облікових карток платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті).

2.3. Курсанти Академії внутрішніх військ МВС України та факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ МВС України (далі - навчальні заклади внутрішніх військ), військовослужбовці, які навчаються на курсах початкової підготовки, а також на курсах підвищення кваліфікації за програмами підготовки (перепідготовки) рядового, сержантського та старшинського складу у навчальних центрах, навчальних закладах, належні норми харчування отримують за рахунок держави у вигляді харчування через їдальні навчальних центрів, навчальних закладів (інших органів у разі відрядження або лікування).

Курсанти навчальних закладів внутрішніх військ весь період навчання (до отримання військовим навчальним закладом наказу про присвоєння офіцерського звання) забезпечуються харчуванням за рахунок держави через їдальні військових навчальних закладів (інших військових частин у разі відрядження або лікування).

Особи, які вступають до навчальних закладів внутрішніх військ МВС України, крім військовослужбовців строкової військової служби, сиріт та осіб, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються харчуванням через їдальні навчальних закладів за плату в розмірі, що відповідає розрахунку його вартості.

Військовослужбовці строкової військової служби, сироти та особи, позбавлені батьківського піклування, під час вступу до вищих навчальних закладів внутрішніх військ забезпечуються харчуванням через їдальні навчальних закладів за рахунок держави.

2.4. Військовослужбовці строкової військової служби, курсанти навчальних закладів внутрішніх військ, військовослужбовці, які проходять навчання в школах і на курсах з підготовки прапорщиків, під час тимчасового перебування в інших військових частинах по одному або військовими командами (підрозділами) забезпечуються харчуванням за нормами, передбаченими для військовослужбовців строкової військової служби даної військової частини, крім курсантів, які харчуються за іншими нормами під час проходження стажування.

2.5. Льотний склад екіпажів літаків і вертольотів, військовослужбовці інженерно-технічного складу авіації, які залучаються до супроводження цих літаків і вертольотів і мають право на одержання харчування за рахунок держави під час перельоту з посадками на цивільних аеродромах України або аеродромах авіаційних заводів, а також під час приймання (здавання) літаків на підприємствах авіаційної промисловості, у разі неможливості отримувати харчування за атестатами на продовольство отримують харчування за власний рахунок. У військовій частині за місцем їх постійної служби вищезазначеним військовослужбовцям у випадках харчування за власний рахунок виплачується грошова компенсація замість належних їм норм харчування в розмірі вартості норм харчування, установлених для льотного та інженерно-технічного складу авіації.

2.6. Військовозобов’язані та резервісти в період проходження зборів (під час практичного доукомплектування військових частин) забезпечуються харчуванням за рахунок держави через їдальні військових частин.

Військовозобов’язані офіцерського складу в період проходження зборів (під час практичного доукомплектування військових частин) забезпечуються продовольством за нормами і в порядку, зазначеними в примітках до норм харчування. Військовозобов’язані, які не мають офіцерських звань, але перебувають на обліку офіцерського складу, стосовно їхнього права на продовольче забезпечення в період проходження зборів (під час практичного доукомплектування військових частин) у військових частинах прирівнюються до військовозобов’язаних офіцерського складу.

2.7. Виплата встановленої вартості норм харчування за час відпустки військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам навчальних закладів внутрішніх військ не проводиться, крім військовослужбовців строкової військової служби і курсантів навчальних закладів внутрішніх військ з числа сиріт, осіб, позбавлених батьківського піклування або у яких один із батьків загинув при виконанні обов'язків військової служби, а також під час перебування зазначеної категорії громадян у відпустці через хворобу.

2.8. За час, що минув, продукти згідно з нормами харчування не видаються, грошова компенсація виплачується за термін, що не перевищує загального строку позовної давності відповідно до чинного законодавства.

2.9. Військовослужбовці та інші категорії мають право на одержання тільки однієї норми харчування. Військовослужбовцям офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, військовослужбовцям строкової військової служби, а також працівникам, які мають право на отримання норм харчування за рахунок держави, за час перебування на лікуванні у військових і цивільних закладах охорони здоров’я, у тому числі за час перебування в санаторіях та будинках відпочинку за путівками, наданими за рахунок держави, норми харчування за місцем служби не видаються.

2.10. Військовослужбовці, продовольче забезпечення яких здійснюється на підставі міждержавних угод України (у складі підрозділів міжнародних миротворчих сил, перебування в службовому відрядженні тощо), забезпечуються продовольством за нормами та в порядку, визначеними цими угодами.

2.11. Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, під час перебування їх у польових умовах та в інших випадках за відсутності підприємств громадського харчування або якщо режим несення служби не дозволяє харчуватися за межами військової частини, можуть забезпечуватися харчуванням через їдальні військових частин згідно із загальновійськовою нормою за плату в розмірі, що відповідає розрахунку його вартості.

За рішенням командувача внутрішніх військ працівники військових частин у період їх участі в польових навчаннях (маневрах) військ до територіального командування включно, а також під час випробувань, ремонту, установлення (монтажу) техніки і озброєння у військових частинах та підрозділах у місцевостях, де відсутні заклади ресторанного господарства, а також особи, які вступають до навчальних закладів внутрішніх військ, крім військовослужбовців строкової військової служби, сиріт та осіб, позбавлених батьківського піклування, можуть забезпечуватися харчуванням через їдальні військових частин згідно із загальновійськовою нормою за плату в розмірі, що відповідає розрахунку його вартості.

Якщо військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, бажають забезпечуватися харчуванням через їдальню військової частини за плату, вони подають рапорт, а працівники та особи, які вступають до навчальних закладів внутрішніх військ, - заяву на ім’я командира військової частини. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням за плату є наказ командира військової частини.

III. Планування й організація забезпечення внутрішніх військ продовольством і продуктами сезонної заготівлі

3.1. Забезпечення внутрішніх військ продовольством здійснюється згідно з планами забезпечення за територіальним принципом. Плани забезпечення внутрішніх військ складаються:

продовольчою службою ГУВВ - для управлінь територіальних командувань та військових частин;

продовольчою службою управління територіального командування - для військових частин територіального командування;

продовольчою службою військової частини - на потреби військової частини та приписаних до неї на забезпечення інших військових частин і підрозділів.

В управлінні територіального командування та у військовій частині складається розрахунок потреби та забезпеченості продовольством на планований період.

3.2. Періодичність, методика, порядок і строки складання планів (розрахунків потреби) забезпечення визначаються продовольчою службою ГУВВ.

3.3. Вихідними даними для складання планів забезпечення продовольством є:

чисельність особового складу за списком на початок планованого періоду;

норми харчування та додаткові продукти відповідно до кожної норми;

чисельність за списком і норми годування штатних тварин;

організаційні заходи, проведення яких передбачається в планованому періоді;

кількість добових видач за нормами харчування, замість якої виплачується грошова компенсація;

розміри встановлених перехідних запасів продовольства;

обсяги поставок продовольства, призначені внутрішнім військам;

фактична кількість продовольства на початок планованого періоду;

кількість продовольства, яке надходить на планове забезпечення від підсобних господарств військових частин;

кількість продовольства для заміни одних продуктів іншими при харчуванні;

кількість продовольства, яке необхідно освіжити та закласти на довгострокове зберігання;

кількість продовольства, яке витрачається на переробку;

норми природних утрат продовольства під час транспортування, переробки і зберігання;

повідомлення про централізовані постачання продовольства.

3.4. Повідомлення про обсяги поставок продовольства надаються:

продовольчою службою ГУВВ - управлінню територіального командування, військовій частині прямого підпорядкування;

продовольчою службою управління територіального командування - підпорядкованим військовим частинам.

До отримання повідомлень про обсяги поставок продовольства його відпускання проводиться в межах обсягів попереднього періоду.

3.5. Управління територіальних командувань та військові частини після отримання повідомлення про обсяги поставок продовольства планують проведення процедур державних закупівель на постачання продовольства відповідно до вимог чинного законодавства.

3.6. Начальник продовольчої служби управління територіального командування після отримання повідомлення про обсяги поставок продовольства складає розрахунок потреби та забезпеченості, витяг з якого надсилає до військових частин.

Начальник продовольчої служби військової частини, отримавши витяг, складає аналогічний розрахунок потреби та забезпеченості військової частини.

3.7. Коригування плану забезпечення на планований період може проводитися в разі зміни чисельності за списком, норм харчування та проведення раніше не передбачених організаційних заходів.

Додаткове витребування продовольства від вищого органу продовольчої служби на потреби, не передбачені планом забезпечення, а також на відшкодування збитків дозволяється лише в тому разі, якщо забезпечення військ за рахунок наявних ресурсів неможливе.

3.8. Закупівля продовольства для внутрішніх військ здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

3.9. До продуктів сезонної заготівлі, які надходять для забезпечення внутрішніх військ, належать: картопля, овочі і фрукти у свіжому і переробленому вигляді та фураж.

Потреба в продуктах сезонної заготівлі обчислюється з урахуванням необхідності забезпечення військових частин протягом року до нового врожаю.

3.10. До початку заготівлі картоплі, овочів і фуражу служба ветеринарної медицини, продовольча служба і медична служба військової частини проводять вивчення запланованих районів та здійснюють заходи для недопущення заготівлі картоплі, овочів і фуражу, що не відповідають критеріям безпеки за рівнем умісту радіонуклідів, забруднювальних речовин хімічної, біологічної природи та являють небезпеку для здоров'я.

3.11. Залежно від місцевих умов до початку масового збирання врожаю на поточне забезпечення внутрішніх військ дозволяється закуповувати до 20 % від річної потреби ранню картоплю та овочі, вирощені у відкритому ґрунті.

3.12. Заготовлені картоплю й овочі забороняється залишати на зберігання у постачальника.

У разі відсутності належної матеріальної бази у військових частинах дозволяється зберігати заготовлені картоплю та овочі на складах сторонніх організацій, про що повинна бути складена відповідна угода.

3.13. Заготівля фуражу для забезпечення тварин підсобних господарств здійснюється силами військових частин.

IV. Планування і організація забезпечення технікою та майном

4.1. До техніки продовольчої служби належать:

4.1.1. Польові технічні засоби:

технічні засоби для приготування і транспортування їжі в польових умовах (кухні автомобільні, причіпні, переносні, газові, кухні-їдальні пересувні, плити причіпні й переносні, їдальні автомобільні й причіпні, кип'ятильники переносні, термоси, термоси-ящики тощо);

технічні засоби польового хлібопечення (хлібопекарні блоки автомобільні й причіпні, хлібопекарні печі причіпні й переносні, агрегати для тістовиготовлення причіпні, машини просіювальні, тісторозподільні й тістоформувальні переносні тощо);

технічні засоби підвезення продовольства й води (авторефрижератори, причепи-рефрижератори, автофургони і причепи-фургони хлібні, ізотермічні і комбіновані, причепи-склади, причепи-контейнери, автоводоцистерни, причепи-цистерни для води, цистерни переносні для води тощо);

технічні засоби для переробки продовольства і худоби в польових умовах (млини, крупорушки, м'ясопункти причіпні, установки макаронні тощо);

польові холодильні засоби (причіпні холодильні машини, розбірні холодильні камери тощо).

4.1.2. Польові ремонтні засоби:

ремонтні майстерні техніки продовольчої служби;

майстерні з ремонту холодильного і технологічного обладнання продовольчої служби.

4.1.3. Технологічне обладнання їдалень військових частин:

механічне (універсальні кухонні машини, машини для чищення картоплі, для нарізання овочів, шинкувальні машини, м'ясорубки, машини для формування і панірування котлет, хліборізки, рибочистки, збивальні машини, машини для миття посуду тощо);

теплове (плити, котли стравоварильні, сковороди і фритюрниці електричні, шафи жарові й пекарські, кип'ятильники тощо).

4.1.4. Холодильне обладнання їдалень і продовольчих складів (шафи і камери холодильні, побутові холодильники, вітрини-прилавки, холодильні агрегати тощо).

4.1.5. Технологічне обладнання стаціонарних військових хлібопекарень (хлібопекарські печі, тістозамішувальні, тісторозподільні і тістоокруглювальні машини, просіювачі, солерозчинники, цукророзчинники тощо).

4.1.6. Ваговимірювальні прилади (ваги настільні, товарні, гирі тощо).

4.2. До майна продовольчої служби належать:

столово-кухонний посуд та інвентар;

немеханічне обладнання їдалень і продовольчих складів, військових хлібопекарень (лінії самообслуговування, столи, ванни виробничі, стелажі для посуду, візки для підвезення готової їжі і збирання посуду тощо);

спеціальні намети і брезенти, що використовуються продовольчою службою, а також скатерки, клейонки, серветки;

запасні частини, матеріали, пристрої, інструменти і приладдя для експлуатації і ремонту техніки продовольчої служби;

лабораторні прилади і реактиви для військових хлібопекарень;

тара всіх видів, стелажі, піддони і контейнери;

книги обліку та звітності, плакати та інша документація з продовольчої служби.

4.3. Норми забезпечення технікою та майном, їх розподіл за категоріями, порядок експлуатації і ремонту, строки експлуатації затверджуються наказами Міністра внутрішніх справ України. Строки експлуатації на польові технічні засоби не встановлюються, вони використовуються до повного їх зносу з урахуванням ремонтного циклу.

Технічне обслуговування і поточний ремонт техніки продовольчої служби проводяться особовим складом, що безпосередньо експлуатує військову техніку.

За технічний стан, готовність техніки продовольчої служби до використання, організацію її технічного обслуговування і ремонту відповідають командир військової частини (підрозділу), заступник командира з тилу і начальник продовольчої служби військової частини.

4.4. Забезпечення військових частин технікою та майном здійснюється на підставі штатів, табелів до них і норм забезпечення.

4.5. Забезпечення паровими, електричними, газовими котлами для приготування їжі незалежно від їх ємності здійснюється продовольчою службою. Монтаж, обслуговування, поточний та капітальний ремонти покладаються на відповідні органи квартирно-експлуатаційної служби, а заміна технологічного та немеханічного обладнання в разі його непридатності - продовольчою службою.

Монтаж, обслуговування, поточний та капітальний ремонти технологічного та немеханічного обладнання здійснюються штатними фахівцями військової частини, а в разі їх відсутності - підрядними організаціями на договірних засадах.

4.6. Розміщення замовлень на виготовлення і поставку техніки та майна здійснюється централізовано відповідно до вимог чинного законодавства. Деякі види майна з дозволу ГУВВ можуть бути придбані (виготовлені) військовою частиною на місці.

4.7. Забезпечення військових частин технікою та майном здійснюється за планами забезпечення, які складаються:

продовольчою службою ГУВВ - для управлінь територіальних командувань та військових частин;

продовольчою службою управління територіального командування - для військових частин територіального командування.

Вихідними даними для складання планів забезпечення технікою та майном є:

штати, табелі до них і норми забезпечення;

штатна чисельність військ;

обсяги поставок техніки та майна, виділених внутрішнім військам;

перехідні запаси;

наявність техніки та майна згідно з обліком і їх якісний стан з урахуванням строків експлуатації на початок планового періоду.

4.8. Начальники продовольчих служб управлінь територіальних командувань здійснюють контроль за забезпеченням підпорядкованих військових частин технікою та майном. За необхідності вони своєчасно надають пропозиції щодо перерозподілу техніки та майна в межах територіального командування.

4.9. Техніка та майно, що мають заводські паспорти (інструкції з експлуатації та використання), видаються в користування разом з цими паспортами (інструкціями), про що робиться відмітка в накладній на видачу майна зі складу. У паспорті (інструкції) робляться відмітки про дату введення обладнання в експлуатацію, переміщення між підрозділами, види та обсяги ремонтних робіт з підписом та печаткою виконавця робіт. Паспорти (інструкції) зберігаються в підрозділах, де вони експлуатуються (зберігаються), до завершення експлуатації обладнання, після чого подаються разом з матеріалами на його списання.

4.10. Забезпечення продовольчої служби технікою та майном за номенклатурою інших служб здійснюється в установленому порядку.

V. Одержання і відпускання продовольства, техніки та майна

5.1. Продовольство, техніку та майно військові частини одержують від:

інших військових частин;

постачальників різних форм власності;

підсобних господарств військових частин.

5.2. Відпускання продовольства, техніки та майна військовим частинам здійснюється:

через представника військової частини в разі одержання на місці з іншої військової частини, підприємств постачальника;

шляхом відвантаження залізничним (водним, повітряним, автомобільним) транспортом на адресу військової частини.

5.3. Документами, які дають право на відпускання продовольства, техніки та майна, є письмове розпорядження заступника командувача внутрішніх військ МВС України з матеріально-технічного забезпечення - начальника логістики (в межах територіального командування - письмове розпорядження начальника управління територіального командування) з подальшим виписуванням накладної.

5.4. Документом, який дає право на одержання продовольства військовою частиною від іншої військової частини, підприємств-постачальників, є довіреність.

5.5. Передача продовольства з однієї військової частини до іншої в межах управління територіального командування проводиться за письмовим розпорядженням начальника управління територіального командування на підставі довіреності військових частин.

Передача продовольства з однієї військової частини до іншої між управліннями територіальних командувань, військовими частинами прямого підпорядкування проводиться відповідно до письмового розпорядження заступника командувача внутрішніх військ МВС України з матеріально-технічного забезпечення - начальника логістики на підставі довіреності військових частин. Відпускання продовольства без оформлення документів забороняється.

Документальне оформлення приймання-передавання матеріальних цінностей здійснюється відповідно до вимог законодавства.

5.6. Продовольство, яке надійшло від підсобних господарств військових частин на планове забезпечення, оформляється актом та накладною, його якість засвідчується ветеринарною довідкою. Продовольство, що належить за нормами харчування та нормами заміни, передається на планове забезпечення особового складу відповідно до вимог чинного законодавства.

5.7. Представник військової частини при одержанні продовольства, техніки та майна на продовольчому складі військової частини, підприємстві місцевого постачальника зобов'язаний:

перевірити вагу і якість продовольства, а також тару та майно, яке приймається;

перевірити наявність на м'ясних тушах клейм ветеринарно-санітарного нагляду, що підтверджують придатність м'яса для харчування особового складу і категорію вгодованості;

перевірити документи, які підтверджують якість продовольства, маркування продукції та їх відповідність;

перевірити технічний стан техніки, який повинен відповідати стану, зазначеному в документах, стан і комплектність належного до неї приладдя, інструменту, запасних частин, експлуатаційної документації;

стежити за правильністю укладання і кріплення вантажу під час його завантаження;

вручити в разі підвезення продовольства, техніки та майна кількома автомашинами супровідним особам або водію кожної автомашини супровідний лист.

5.8. Показники, які характеризують якість відпущеного військовою частиною продовольства і тари, записуються фахівцями ветеринарної медицини військової частини на зворотному боці накладної.

5.9. Продовольство, техніка та майно, одержані представником військової частини в іншій військовій частині, від постачальників різних форм власності або доставлені до військової частини представником іншої військової частини, постачальника, здаються у військовій частині начальникові продовольчого складу військової частини на підставі супровідних (перевізних) документів (наряду, накладної, документів, які підтверджують якість продовольства тощо). При цьому продовольство перевіряється шляхом зважування або перерахування поштучно, у тому числі продовольство в мішках, розфасоване стандартними вагами. Техніка продовольчої служби перевіряється на наявність експлуатаційної документації, правильність її оформлення, технічний стан і укомплектованість. Тварини, доставлені до військової частини, оглядаються фахівцем ветеринарної медицини військової частини, який після визначення фізіологічного стану і вгодованості, вивчення супровідних ветеринарних документів установлює порядок їх подальшого утримання.

У разі виявлення невідповідності якості або найменування продовольства, техніки та майна даним супровідних документів, нестачі ваги або місць, псування, ушкодження вантажів, тари й упаковки наказом командира військової частини призначається комісія і в той самий день складається акт приймання, який є підставою для оприбуткування продовольства, техніки та майна, що надійшли до військової частини на позабалансовий рахунок 02 „Активи на відповідальному зберіганні”, до прийняття рішення відповідно до норм бюджетного законодавства.

Командир військової частини цього самого дня затверджує акт приймання, призначає службове розслідування та приймає відповідне рішення. У тих випадках, коли виявлена нестача продовольства, техніки та майна, доставлених до військової частини представником іншої військової частини, за рішенням командира військової частини, представник якої доставляв продовольство, техніку та майно, призначається службове розслідування причин нестачі продовольства, техніки та майна.

У разі нестачі або невідповідності якісного стану техніки та майна командир військової частини повідомляє про це відповідну службу забезпечення для прийняття рішення.

Нестачі, що не перевищують норм природних утрат і норм розходжень у показниках ваги, списуються з обліку за актом приймання, затвердженим командиром військової частини.

Якщо при прийманні вантажу від перевізника виявлена нестача, яка після відрахування від неї природних утрат перевищує допустиме розходження в показниках ваги, за фактом нестачі складається комерційний акт і одержувач вантажу пред’являє претензії відправнику вантажу або перевізнику (залежно від того, з чиєї вини сталася нестача) на відшкодування збитків.

5.10. Продовольство, техніка та майно, що надійшли до військової частини залізничним (водним, повітряним) транспортом, у всіх випадках приймаються комісією військової частини відповідно до чинних нормативних документів та укладених договорів. Відправлення військовими частинами продовольства, техніки та майна залізничним (водним, повітряним) транспортом проводиться за правилами, які діють на транспорті, та відповідно до вимог чинних нормативних актів.

5.11. У разі відвантаження постачальником одержувачу незапланованих вантажів або вантажів, які не відповідають за якістю встановленим вимогам, вони повертаються постачальникові в установленому порядку.

Зазначені вантажі одержувач зобов’язаний прийняти від перевізника на зберігання та забезпечити їх схоронність, негайно повідомивши про це продавця. Отримання понадпланової продукції не зобов’язує одержувача проводити розрахунки за отриманий надлишковий товар.

5.12. Централізоване забезпечення продовольством від інших військових частин здійснюється із залученням транспорту й особового складу військових частин, які забезпечуються, або відвантаженням на адресу військової частини за рішенням вищестоящого органу.

Транспортування продовольства до підрозділів, розташованих окремо від своєї військової частини, проводиться транспортом військових частин за вказівкою заступника командира частини з тилу. Одержання продовольства зі складу військової частини може проводитися представником підрозділу.

5.13. Продовольство транспортується до військових частин спеціальним транспортом. На весь спеціальний транспорт, а також на причепи, контейнери або спеціально обладнані ящики, призначені для транспортування продовольства оформляється санітарний паспорт, який пред'являється представником під час одержання продовольства. У транспорт і ящики, на які немає санітарних паспортів, продовольство не відпускається. Одержання і видача продовольства проводяться в чистому спецодязі. Використання не підготовленого щодо санітарного стану транспорту для перевезення продовольства забороняється. Начальник медичної служби військової частини здійснює постійний контроль за санітарним станом спеціального транспорту.

Усе продовольство під час перевезення автомобільним транспортом обов’язково обгортається знизу, з боків та зверху чистим брезентом, що використовується лише для цих цілей.

5.14. Продукти, які швидко псуються, перевозяться рефрижераторами, ізотермічними і комбінованими транспортними засобами.

Для перевезення хліба використовуються спеціально обладнані автофургони. Хліб, м’ясо й рибу в кількості, що не потребує спеціального транспорту, дозволяється перевозити в спеціально обладнаних ящиках зі щільними кришками.

Перевезення продуктів, які швидко псуються, залізничним і водним транспортом проводиться в ізотермічних вагонах, холодильниках, суднах-рефрижераторах.

Овочі, фрукти й картопля в теплу пору року можуть перевозитися в критих вагонах, а в зимовий період - у вагонах-рефрижераторах або у вагонах, утеплених і обладнаних опалювальними печами. Утеплення вагонів проводить відправник своїми засобами, а прилади опалення встановлює залізниця.

VI. Організація зберігання продовольства, техніки та майна

6.1. Зберігання продовольства, техніки та майна організовується на об’єднаному складі тилового забезпечення внутрішніх військ, складах військових частин.

6.2. Для зберігання продовольства, техніки та майна на складах військових частин обладнуються універсальні й спеціалізовані сховища (навіси).

До спеціалізованих сховищ належать: стаціонарні холодильники, овочесховища, сховища для зберігання олії, пункти для квашення та засолювання овочів і фруктів.

Усі сховища повинні забезпечувати надійне зберігання продовольства, техніки та майна, їх правильне розміщення і використання засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

6.3. На продовольчому складі повинні бути:

основне сховище;

сховище (місце) для солоної риби, олії, солоних огірків і помідорів;

овочесховище для зберігання свіжих картоплі й овочів;

квасильно-засолювальний пункт;

холодильник (морозильний ящик) з відділеннями для м'яса, свіжої риби та інших продуктів, які швидко псуються;

сховище (місце) для техніки продовольчої служби;

сховище (місце) для столового та кухонного посуду, обладнання та майна продовольчої служби;

навіси для перебирання і просушування картоплі й переробки овочів, зберігання фуражу та дерев'яної тари.

У військових частинах продовольчі склади будуються за типовими проектами.

Вимушені відхилення від типових проектів, будівельних норм та правил повинні бути узгоджені з закладами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства внутрішніх справ України.

Зберігання продовольства разом з господарськими матеріалами та непродовольчими товарами забороняється.

У разі якщо ізольовані складські приміщення обладнати неможливо, розміщення продовольства здійснюється з урахуванням режиму зберігання та допустимості товарного сусідства.

Продовольство у сховищах рекомендується розміщувати за такими групами:

борошно, крупи, бобові, макаронні вироби, круп’яні концентрати;

цукор, чай, кава, сухарі, галети, печиво, сухе молоко, яєчний порошок;

лавровий лист, перець, гірчиця, овочі сушені, овочеві концентрати;

консерви м’ясні, м’ясо-рослинні, молочні, овочеві, фруктові, рибні, екстракти та соки, фрукти сушені;

масло вершкове;

томатна паста, соуси, квашені та солоні овочі, солена риба;

риба свіжа та рибопродукти;

м’ясо свіже та м’ясопродукти;

картопля та овочі свіжі;

сіль;

зерно, комбікорм.

Заборонено зберігати:

продовольство з гострим запахом (солона риба, копченості) поблизу продовольства, які легко вбирають сторонні запахи (масло вершкове, кондитерські вироби, борошно, крупа тощо);

продукти з високим вмістом вологи (свіжі фрукти тощо) разом з продуктами, які легко поглинають вологу (кондитерські вироби, борошно, крупа, цукор тощо);

фураж разом з іншими продуктами.

6.4. Залежно від призначення сховища продовольчого складу обладнуються:

підлоговими і поличними стелажами, ятками, контейнерами, засіками, дошниками та іншим обладнанням;

ваговимірювальними приладами;

термометрами і психрометрами;

інструментом для упаковування і розпаковування продовольства, майна та ремонту тари;

найпростішими приладами, інструментами для визначення якості продовольства (щупи, лупи, магніти, ложки, тарілки, набір сит тощо);

інвентарем і спеціальним одягом для проведення робіт у складському приміщенні, дошниках і бетонних ямах (драбина, гумові чоботи, килимки гумові, протигази, вила луджені тощо);

обладнанням для перебирання і просушування картоплі й переробки овочів;

інвентарем для прибирання приміщень;

шафами для спеціального робочого одягу і господарського інвентарю;

набором обладнання для витратної комори;

колодами зі столом для рубання м'яса;

столами, стільцями і шафами для обладнання робочого місця начальника складу;

санітарно-технічним обладнанням для дотримання особистої гігієни працівниками сховищ: раковиною (рукомийником), милом та рушником;

засобами пожежогасіння;

медичною аптечкою;

природною або примусовою механічною припливно-витяжною вентиляцією;

комплектом тари для видачі продуктів до їдальні.

Усі сховища повинні бути обладнані охоронно-пожежною сигналізацією.

У кожному сховищі повинна бути така документація:

посадові обов'язки начальника складу;

посадові обов'язки комірника;

інструкції і плакати щодо утримання складських приміщень;

правила зберігання продовольства (техніки, майна);

порядок ведення боротьби зі шкідниками продовольства та зерна;

методика підтримання оптимальної температури і вологості повітря;

схеми розміщення продовольства, техніки, майна й обладнання в приміщеннях сховища;

інструкція щодо правил експлуатації електросилових установок і техніки безпеки під час роботи в сховищі (розробляється і затверджується у військовій частині);

інструкція щодо правил техніки безпеки під час роботи в дошниках, або бетонних ямах, або квасильно-засолювальних пунктах (розробляється і затверджується у військовій частині);

інструкція, за якою діє особовий склад під час евакуації майна в разі пожежі, стихійного лиха, отримання сигналів оповіщення, а також радіоактивного, хімічного та бактеріологічного ураження, і склад пожежного розрахунку (розробляється і затверджується у військовій частині);

умови, терміни зберігання і реалізації продуктів, які швидко псуються;

паспорт сховища;

стелажний (штабельний), дошниковий, засіковий ярлики;

картка реєстрації температури і відносної вологості повітря в сховищі;

книга складського обліку запасів;

книга запису результатів перевірки посадовими особами;

опис внутрішнього обладнання, інвентарю, інструменту, закріплених за сховищем.

Холодильні камери повинні мати: термометри, дерев’яні ґрати, деку для збирання м’ясного соку, гачки з нержавіючої сталі (луджені) для підвішування м’яса. Холодильні агрегати обладнуються знімною ґратчастою загорожею і повинні бути надійно заземлені.

Техніка та майно для зберігання групуються в підрозділах за видами, типами, модифікаціями, цільовим призначенням та обліком, строками виготовлення і категоріями.

Продовольство, техніка та майно довгострокового зберігання та військових оперативних резервів зберігаються окремо від продовольства, техніки та майна поточного забезпечення.

Техніка та майно зберігаються комплектно. Допускається зберігання комплектувальних виробів, які вимагають особливих умов зберігання, окремо із зазначенням у штабельній картці місця зберігання основного комплекту.

6.5. Зберігання продовольства та майна повинно бути організовано таким чином, щоб виключалася можливість їх псування та розкрадання. У кожному випадку псування та крадіжки продовольства та майна повинно бути проведено службове розслідування.

На зіпсоване при зберіганні, обробці та транспортуванні продовольство складається акт комісією, призначеною командиром частини.

До комісії обов’язково повинні входити начальник продовольчої служби та представник медичної або ветеринарної служби.

В акті зазначаються час приймання продовольства на склад та його якісний стан, час його видачі зі складу та його якісний стан, кількість зіпсованого продовольства, причини псування, порядок подальшого використання продовольства.

Зберігання продовольства здійснюється з урахуванням термінів його зберігання та якісного стану.

У першу чергу використовується продовольство, термін реалізації якого закінчується або таке, яке за своїм якісним станом не може більше зберігатися.

6.6. У разі закінчення строку придатності харчового продукту до споживання, порушення умов зберігання, зміни якісних властивостей продукт підлягає вилученню з обігу.

Вилучені з обігу харчові продукти підлягають відповідній державній санітарно-гігієнічній, ветеринарно-санітарній і товарній експертизі для визначення шляхів їх подальшого використання, утилізації або знищення в порядку, визначеному законодавством України.

Якщо в результаті зазначених експертиз буде встановлено, що вилучені харчові продукти відповідають установленим для них вимогам якості та безпеки для здоров’я та життя людей в порядку, визначеному чинним законодавством, дозволяється їх використання за призначенням.

У кожному разі вилучення з обігу харчових продуктів командирами (начальниками) призначається розслідування, за результатами якого приймаються відповідні рішення.

6.7. Складські приміщення, обладнання сховищ повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, які висуваються до об'єктів продовольчої служби, і вимогам протипожежної безпеки.

Штабелі та стелажі у сховищах повинні розміщуватися з урахуванням створення найкращих умов зберігання продовольства та майна, раціонального використання складської площі, природного освітлення, зручності спостереження за якістю продовольства та станом майна.

Розміщення продовольства в проходах сховищ категорично заборонено.

Прибирання приміщень проводиться не рідше одного разу на добу в кінці робочого дня. Після кожного відпускання продовольства або майна прибираються розсипані продукти, а також сміття.

Загальне прибирання складських приміщень з усуненням пилу зі стін, стелі, тари з продовольством, стелажів проводиться за потреби, але не рідше одного разу на тиждень.

Перевірка на предмет ураження продовольства шкідниками проводиться не рідше одного разу на місяць у холодний період року і не рідше одного разу на тиждень при температурі повітря вище +10 °C.

Перед прийняттям продовольства на зберігання проводиться профілактична дезінфекція (дезінсекція, дератизація). Надалі за потреби проводиться дезінфекція за епідемічними показниками. На вільних від гризунів об'єктах ведеться спостереження та здійснюються систематичні перевірки. Якщо на об'єкті є гризуни, застосовуються винищувальні заходи. У разі виявлення комах негайно проводиться хімічна обробка приміщень працівниками профілактично-дезінфекційних станцій.

Поточний ремонт складських приміщень проводиться не рідше одного разу на рік.

Працівники продовольчих складів, які мають контакт з харчовими продуктами в процесі їх виробництва, зберігання, реалізації, у тому числі працівники, які здійснюють санітарну обробку і ремонт інвентарю та обладнання, допускаються до роботи за умови знання вимог санітарних норм і правил та своєчасного та повного проходження обов'язкових медичних оглядів (попереднього під час прийняття на роботу та періодичних) в обсязі та терміни, що встановлені чинним законодавством України.

Якість продовольства, що зберігається на складі військових частин, контролюється медичною службою цих частин.

У разі ускладнення епідемічної ситуації обсяг та терміни медичних оглядів можуть бути змінені.

Документом, що підтверджує проходження медичних оглядів, є особова медична книжка встановленого зразка.

VII. Організація харчування та забезпечення хлібом

7.1. У військових частинах внутрішніх військ для забезпечення харчуванням (гарячою їжею) військовослужбовців строкової військової служби,

військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, військовослужбовців офіцерського складу, а також працівників внутрішніх військ, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, штатами передбачаються відповідні їдальні (солдатські, курсантські, льотні, льотно-технічні, інженерно-технічні, госпітальні, у лазаретах).

З дозволу командувача внутрішніх військ, коли умови несення служби і розквартирування не дозволяють забезпечувати окремі команди (підрозділи) військовослужбовців і працівників гарячою їжею через їдальні військових частин, а створення нових їдалень економічно недоцільне, дозволяється організовувати харчування цих осіб через заклади ресторанного господарства, визначені на договірних засадах за встановленою цим категоріям осіб нормою харчування.

При цьому вартість норми харчування, обрахованої за цінами продуктів у даній їдальні, і витрати на приготування їжі та обслуговування особового складу в межах націнок, установлених в цій їдальні, сплачуються за рахунок коштів коду економічної класифікації видатків бюджету кошторису внутрішніх військ, який передбачений для закупівлі продуктів харчування з урахуванням вимог законодавства щодо здійснення державних закупівель.

За умови організації харчування військовослужбовців та інших категорій у їдальнях громадського харчування на давальницьких умовах сплачуються тільки витрати на приготування їжі й обслуговування особового складу відповідно до вимог класифікації видатків бюджету.

7.2. Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, працівники внутрішніх військ, які не мають права на одержання норм харчування, можуть забезпечуватися харчуванням за їх бажанням через їдальні військових частин або їдальні військової торгівлі (громадського харчування) за плату. У цьому випадку розрахунок за харчування проводиться безпосередньо в касі фінансово-економічного органу на підставі відомостей, складених начальником продовольчої служби.

З метою поліпшення та урізноманітнення харчування за бажанням осіб які харчуються, можливе придбання за їхній рахунок додаткових продуктів. Асортимент і кількість додаткових продуктів обговорюються на загальних зборах осіб, які харчуються в їдальні.

7.3. Під час забезпечення харчуванням військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, що не мають права на отримання норм харчування за рахунок держави, у разі забезпечення їх через їдальні військових частин або з польових кухонь таке харчування здійснюється згідно із загальновійськовою нормою за плату в розмірі, що відповідає розрахунку його вартості без урахування націнок на приготування їжі. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням у такому разі є наказ командира військової частини.

7.4. Харчування вихованців військових оркестрів організовується через солдатські, курсантські їдальні військових частин за окремими столами за встановленими нормами харчування.

7.5. Військовослужбовці, які отримують норми харчування у вигляді харчування через їдальні військових частин і страждають на хвороби органів травлення, забезпечуються дієтичним харчуванням за нормою № 9 - дієтична, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації”. Їжа для них готується окремо, за окремою розкладкою продуктів, а для приймання їжі їм виділяються окремі столи.

Зарахування на дієтичне харчування здійснюється наказом командира військової частини на підставі висновків начальника медичної служби військової частини. Строк отримання дієтичного харчування не повинен перевищувати трьох місяців.

Одночасно на дієтичне харчування може бути зараховано не більше 2 % особового складу, який отримує харчування через їдальню військової частини, а термін забезпечення харчуванням не повинен перевищувати трьох місяців.

7.6. Працівники внутрішніх військ, які зайняті на роботах з особливо шкідливими умовами праці, забезпечуються безоплатним лікувально-профілактичним харчуванням за нормою № 7 - лікувально-профілактична, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації” за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Харчування організовується через їдальні військових частин або через їдальні громадського харчування відповідно до загальної розкладки продуктів за списками, які щомісяця оголошуються наказом командира військової частини.

Забезпечення працівників внутрішніх військ безоплатним лікувально-профілактичним харчуванням проводиться за встановленими для них нормами на підставі наказу командира військової частини про зарахування їх на лікувально-профілактичне або спеціальне харчування згідно з переліком виробництв, професій, посад з особливо шкідливими умовами праці.

Під час організації лікувально-профілактичного харчування через їдальні громадського харчування на давальницьких умовах військова частина відшкодовує фактичні витрати на приготування їжі, але не вище націнок, установлених для цієї їдальні. Якщо вказані їдальні готують їжу зі своїх продуктів, військова частина відшкодовує вартість продуктів за встановленими цінами та фактичні витрати на приготування їжі в межах діючих націнок.

Витрати на видачу лікувально-профілактичного харчування працівникам проводяться за рахунок коштів за кодом економічної класифікації видатків бюджету кошторису внутрішніх військ, який передбачено для закупівлі продуктів харчування.

7.7. Кожна їдальня військової частини зобов'язана мати необхідні виробничі, допоміжні, побутові й технічні приміщення, обідній зал, технологічне, холодильне та інше устаткування, які забезпечують відповідні санітарно-гігієнічні умови для приготування їжі та її приймання особовим складом.

За збереження, технічний стан та правильну експлуатацію технологічного і холодильного устаткування, а також інвентарю і столово-кухонного посуду відповідає начальник їдальні.

Черговий їдальні відповідає за збереження столово-кухонного посуду, інвентарю та іншого майна, прийнятого за описом на період чергування.

Наявність приміщень їдалень, хлібопекарень та їх планування і оснащення визначаються правилами та нормами проектування.

7.8. Кожна одиниця обладнання закріплюється за визначеною особою, яка зобов'язана виконувати правила експлуатації, технічного обслуговування і техніки безпеки під час роботи з ним, стежити за своєчасним проведенням поточного ремонту і виконувати санітарно-гігієнічні вимоги щодо його утримання. Персонал їдалень військових частин, який займається експлуатацією технологічного та холодильного обладнання, повинен знати вимоги санітарних норм і правил та вимоги щодо технічної експлуатації такого обладнання.

7.9. Їжа в їдальнях військових частин готується відповідно до розкладки продуктів.

У військових частинах, де особовий склад одержує харчування за нормою № 1 - загальновійськова, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426, гаряча їжа готується і видається тричі на добу - на сніданок, обід і вечерю, а також готується друга вечеря для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, у дні призначення їх для несення варти (продукти видаються окремо для приготування їжі (другої вечері), яка повинна складатися із гарячої другої м'ясної страви, гарячого солодкого чаю, хліба і масла. Заміну одних продуктів на інші дозволяється проводити згідно з визначеною нормою.

Особи офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, призначені до складу добового наряду і для несення варти, забезпечуються харчуванням через їдальні військової частини в дні несення служби безоплатно. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням у даному разі є наказ командира військової частини.

Час приймання їжі особовим складом визначається командиром військової частини.

Норма харчування при триразовому харчуванні розподіляється відповідно до енергетичної цінності (калорійності) таким чином: на сніданок - 30-35 %, на обід - 40-45 % і на вечерю - 20-30 %. Залежно від умов бойової підготовки і розпорядку дня військової частини розподіл норми може бути змінено командиром військової частини.

7.10. Розкладка продуктів складається начальником продовольчої служби за участю начальника медичної служби військової частини, начальника їдальні та інструктора-кухаря (старшого кухаря).

Розкладки продуктів за нормами № 5 - лікувальна та № 9 - дієтична, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426, у військовій частині складаються начальником медичної служби за участю начальника продовольчої служби та інструктора-кухаря (старшого кухаря).

Розкладка продуктів підписується заступником командира військової частини з тилу, начальником продовольчої служби, начальником медичної служби військової частини і затверджується командиром військової частини.

Розкладка продуктів, як правило, складається на тиждень окремо за кожною нормою в трьох примірниках, а для підрозділів, які розташовані (діють) окремо, - в одному примірнику і додатково в копіях залежно від кількості цих підрозділів.

Перший примірник (оригінал) залишається в діловодстві продовольчої служби і є підставою для виписування продуктів з продовольчого складу в їдальню, а два примірники видаються в їдальню. Один з них вивішується на "Місці контролю" для ознайомлення з ним осіб, які харчуються, а другий вивішується в гарячому цеху для керівництва під час приготування їжі.

Під час складання розкладки продуктів ураховуються особливість і характер бойової підготовки, пора року, установлений режим харчування, наявність і асортимент продуктів, норми харчування, а також побажання військовослужбовців (осіб), які харчуються в їдальні.

Розкладка продуктів для харчування варти другою вечерею складається окремо на тиждень у трьох примірниках. Перший примірник (оригінал) залишається в діловодстві продовольчої служби і є підставою для виписування продуктів з продовольчого складу в їдальню, другий примірник видається в їдальню і міститься в інструктора-кухаря (старшого кухаря) для керівництва під час приготування їжі, а третій вивішується у вартовому приміщенні для ознайомлення з ним осіб, які харчуються під час несення вартової служби.

Розкладка продуктів для харчування варт з конвоювання заарештованих і засуджених та охорони підсудних під час судового процесу складається у двох примірниках. Перший примірник (оригінал) залишається в діловодстві продовольчої служби і є підставою для виписування продуктів з продовольчого складу в їдальню, другий примірник видається начальникові варти або його помічникові і міститься в кухаря для керівництва під час приготування їжі.

Вносити зміни в затверджену розкладку продуктів без дозволу командира військової частини забороняється. Після кожного внесення змін командир військової частини зобов'язаний підтвердити свій дозвіл підписом на першому та другому примірниках розкладки продуктів.

7.11. З метою урізноманітнення харчування або в разі відсутності встановлених продуктів на складі дозволяється при складанні розкладки продуктів проводити заміну одних продуктів на інші відповідно до Норми заміни продуктів харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426, (далі - норми заміни).

7.12. Продукти зі складу військової частини в їдальню для приготування їжі зважуються і відпускаються інструктору-кухарю (старшому кухарю) у присутності чергового їдальні за меню-вимогою на видачу продуктів харчування, виписаним у двох примірниках на підставі розкладки продуктів та даних книги обліку руху осіб, які харчуються. Видача продуктів зі складу проводиться на кожне приймання їжі окремо.

Після видачі продовольства на продовольчому складі військової частини залишається перший примірник меню-вимоги, який у встановленому порядку передається до бухгалтерії військової частини.

Другий примірник меню-вимоги залишається в одержувача продуктів для контролю в процесі роботи, наступного дня здається в продовольчу службу військової частини і використовується для перевірки кількості виданих в їдальню добових дач продовольства.

Продукти, які потребують тривалої теплової обробки (солона та морожена риба, морожене м’ясо), видаються з урахуванням часу, необхідного для їх вимочування чи розморожування.

Видавати продукти зі складу в їдальню необхідно в чистій, спеціально пристосованій для цього закритій тарі, яка має відповідне маркування ("М’ясо", "Риба", "Крупа", "Овочі" тощо).

7.13. Закладання кухарями продуктів у казан проводиться згідно з масою у присутності чергового по їдальні.

Черговий по їдальні виконує свої статутні обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби).

Особи, допущені до несення служби чергового по їдальні на навчальний період, визначаються наказом командира військової частини. Черговий зобов'язаний прийняти згідно з описом устаткування, що є в їдальні, меблі, столово-кухонний посуд та інвентар. У разі їх нестачі чи псування проводиться службове розслідування.

Призначати начальників продовольчої служби, начальників їдалень, інструкторів-кухарів та начальників продовольчих складів до складу добового наряду військової частини забороняється.

7.14. До початку видачі готової їжі її якість перевіряється посадовими особами військової частини згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби та інших керівних документів.

Перевірка командиром військової частини або його заступниками якості приготування їжі полягає у визначенні харчових якостей їжі й об’єму, маси м’ясних (рибних) порцій, холодних закусок, перших, других і третіх страв, в оцінці кожної страви.

У разі виявлення невідповідності маси порцій та страв, виданих особовому складу, у бік їх зменшення стосовно розрахункових даних, указаних у розкладці продуктів, з’ясовуються причини їх невідповідності і проводиться службове розслідування. Видача зі складу продуктів, взамін тих, яких не вистачає, забороняється.

Під час приймання їжі особовим складом у їдальні військової частини повинен бути присутній черговий по військовій частині.

Відвідування їдальні військової частини сторонніми особами допускається лише з дозволу командира військової частини чи особи, яка його заступає. Посадові особи, які перевіряють організацію харчування, під час відвідування об'єктів продовольчої служби військової частини зобов'язані дотримуватися санітарних правил, установлених для об'єктів харчування.

7.15. У їдальню військової частини для виконання підсобних робіт виділяється добовий наряд з розрахунку: до 100 осіб, що харчуються в їдальні, - 4 особи, на кожні наступні 100 осіб додатково виділяється по 2 особи. У курсантські їдальні добовий наряд виділяється з урахуванням наявного в їдальні обслуговувального персоналу, передбаченого штатом.

7.16. Особи добового наряду, призначені в їдальню, не допускаються до обробки м'яса та риби, приготування та роздачі їжі, нарізання хліба, порціювання масла, сиру сичужного твердого, розливання компоту, соку фруктового, очищення і нарізання вареної картоплі та овочів, а також миття казанів для приготування їжі.

Для нарізання хліба, порціювання цукру та їх видачі призначається хліборіз залежно від кількості тих, хто харчується в їдальні: до 500 осіб - 1 хліборіз, 501-1000 осіб - 2 хліборізи і понад 1000 осіб - 3 хліборізи. Порціювання масла та сиру сичужного твердого проводиться тільки кухарем.

Хліборіз призначається наказом командира військової частини з військовослужбовців строкової служби тільки після медичного обстеження на строк, визначений командиром військової частини, але не менше ніж на місяць.

7.17. Підготовка обіднього залу до приймання їжі проводиться особами добового наряду під керівництвом начальника їдальні та чергового по їдальні. Температура готової їжі до початку приймання її особовим складом повинна бути: для перших страв - не нижче +75 °C, для других страв - не нижче +65 °C, чаю - +80 °C, третіх страв (компоту, киселю, соків) - не вище +14 °C. Хліб нарізається тонкими скибочками масою 50-75 грамів і видається згідно з нормами.

Сухарі замість хліба дозволяється видавати до першої страви не більше трьох разів на тиждень.

Якщо приймання їжі проводиться в кілька змін з перервами між змінами, що перевищують одну годину, то приготування їжі проводиться для кожної зміни окремо.

7.18. Чергові по ротах (підрозділах) зустрічають особовий склад на вході до їдальні і присутні під час приймання ним їжі, а також стежать за порядком у їдальні.

7.19. Наказом по військовій частині за кожним підрозділом закріплюються постійні столи для приймання їжі (крім випадків організації харчування через лінії поточного обслуговування). За кожним столом призначається старший столу, як правило, з числа сержантів.

Старший столу здійснює контроль за порядком та дисципліною військовослужбовців під час приймання їжі, здаванням посуду після приймання їжі, а також не допускає забруднення їдальні залишками їжі.

Після закінчення приймання їжі столовий посуд складається на краю столу за його видами. Збирання брудного посуду з обідніх столів та доставка його до приміщення для миття столового посуду проводиться особами добового наряду їдальні на візках, а там, де використовується самообслуговування, особами, які харчуються в їдальні.

7.20. Для військовослужбовців, які відсутні на сніданку, обіді чи вечері у зв’язку з виконанням завдань по службі, залишається відповідна кількість їжі. Заявки на залишення їжі подаються старшинами підрозділів через чергового роти (підрозділу) черговому військової частини, який дає дозвіл черговому їдальні із зазначенням часу прибуття військовослужбовців до їдальні.

Їжа, залишена для відсутніх військовослужбовців, зберігається в окремому закритому посуді в холодильній шафі не більше 4 годин, а в разі відсутності холодильних засобів - не більше 2 годин. При цьому м'ясні та рибні порції зберігаються окремо від гарніру. Видача їжі дозволяється тільки після повторної теплової обробки (кип'ятіння не менше 15 хвилин) та перевірки лікарем (фельдшером).

Для особового складу, який не має можливості прибути до їдальні до закінчення встановленого строку зберігання їжі, продукти в казан не закладаються. У цих випадках за вказівкою чергового по їдальні їжа для відсутніх військовослужбовців готується окремо до часу їх прибуття до їдальні.

7.21. Обробка продуктів у їдальні військової частини, приготування та роздача їжі проводяться з дотриманням кулінарних правил та санітарно-гігієнічних вимог.

Працівники, які постійно працюють на об'єктах продовольчої служби і мають контакт з харчовими продуктами в процесі їх виробництва, транспортування, зберігання, реалізації (начальники їдалень та складів, кухарі, хліборізи, комірники, постійні кухонні працівники, працівники хлібопекарень та складів, спеціалісти з ремонту холодильного та технологічного устаткування, експедитори, водії спеціальних автомобілів, призначених для підвезення продуктів і хліба, у тому числі працівники, які здійснюють санітарну обробку і ремонт інвентарю та обладнання), забезпечуються відповідним спецодягом за встановленими нормами і допускаються до роботи за умови своєчасного та повного проходження обов'язкових медичних оглядів (попереднього при прийманні на роботу та періодичних) в обсяг і в строки, що встановлені законодавством України, та складання заліку із санітарного мінімуму.

У разі ускладнення епідемічної ситуації обсяг та терміни медичних оглядів може бути змінено.

Документом, що підтверджує проходження медичних оглядів, є особова медична книжка встановленого зразка.

Добовий наряд, призначений для роботи в їдальні військової частини, перед заступанням на чергування підлягає медичному огляду черговим лікарем (фельдшером). Особи, що не пройшли медичного огляду, до роботи в їдальні не допускаються.

Забороняється допускати до роботи в їдальнях військових частин осіб, що мають захворювання шкіри, страждають на гострі кишкові захворювання, а також перенесли кишкові інфекції: кухарів - військовослужбовців строкової військової служби, осіб, призначених у добовий наряд, - протягом 6 місяців, військовослужбовців військової служби за контрактом, працівників внутрішніх військ - протягом одного місяця.

Порядок допуску до роботи на об'єктах продовольчої служби осіб, які хворіли на гострі кишкові інфекції, черевний тиф, паратифи та інфекційний гепатит, визначається відповідно до чинного законодавства.

7.22. Хліб військові частини отримують з хлібопекарських підприємств, власних хлібопекарень та від інших військових частин. Приписка військових частин до хлібопекарень інших військових частин для одержання хліба здійснюється за письмовим розпорядженням заступника командувача внутрішніх військ з матеріально-технічного забезпечення, начальника управління територіального командування.

7.23. Одержання військовими частинами хліба на хлібопекарських підприємствах організовується на підставі договорів, укладених між підприємством - виробником хліба та військовою частиною.

7.24. Підрозділи, які постійно або тимчасово розташовані окремо від своєї військової частини, хліб одержують, як правило, з продовольчого складу своєї військової частини, а в окремих випадках з дозволу заступника командувача внутрішніх військ з матеріально-технічного забезпечення - начальника логістики, начальника управління територіального командування, командира частини - на найближчій хлібопекарні іншої військової частини чи іншому хлібопекарському підприємстві.

Якщо підрозділи розміщуються на відстані 50 км і більше від своєї військової частини, з дозволу заступника командувача внутрішніх військ МВС України з матеріально-технічного забезпечення - начальника логістики, начальника управління територіального командування вони прикріплюються на забезпечення хлібом до найближчих військових частин. У разі неможливості забезпечення підрозділів хлібом через найближчі хлібопекарні військових частин, інші хлібопекарські підприємства або військові частини випікання хліба організовується власними силами та засобами.

7.25. Харчування на навчаннях (маневрах):

7.25.1. Харчування особового складу військових частин на навчаннях (маневрах) організовується начальником продовольчої служби військової частини через їдальню військової частини або через підрозділи забезпечення з польових кухонь.

Підрозділи, що не мають польових кухонь, за рішенням старшого начальника прикріплюються на харчування до інших підрозділів, що їх мають.

Харчування особового складу на навчаннях (маневрах) у разі забезпечення з польових кухонь проводиться з армійських казанків, дозволяється організовувати харчування з одноразового посуду.

На навчаннях (маневрах) військовослужбовці строкової служби забезпечуються харчуванням безоплатно за нормами харчування, установленими відповідним категоріям військовослужбовців даної військової частини.

Забезпечення харчуванням військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, що не мають права на отримання норм харчування за рахунок держави, у разі забезпечення їх через їдальні військових частин або з польових кухонь здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 7.3 цього розділу.

Розкладка продуктів складається єдина для всіх підрозділів військової частини.

Гаряча їжа видається особовому складу, як правило, тричі на добу. У тих випадках, коли немає умов для приготування та видачі їжі тричі на добу, проводиться .харчування гарячою їжею вранці і ввечері, .одночасно .з

ранковою видачею гарячої їжі особовому складу підрозділів видається проміжне харчування (у вигляді сухих продуктів) за рахунок норм харчування.

7.25.2. На навчаннях (маневрах) та в інших особливих умовах несення служби для харчування військовослужбовців разом зі свіжими продуктами можуть використовуватися концентровані та консервовані продукти, а також раціони харчування з цих продуктів.

7.25.3. У таборах (навчальних центрах, на полігонах) харчування військовослужбовців строкової військової служби організовується в масштабі військової частини в їдальні табору (навчального центру, полігона) за встановленими для них нормами харчування, а в разі неможливості - з польових кухонь.

Забезпечення харчуванням військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, що не мають права на отримання норм харчування за рахунок держави, у разі забезпечення їх через їдальні військових частин або з польових кухонь здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 7.3 цього розділу.

У таборах (навчальних центрах, на полігонах), на навчаннях, маневрах, коли проводити випічку виробів із борошна пшеничного першого сорту неможливо, дозволяється заміняти борошно пшеничне першого сорту на хліб з борошна пшеничного першого сорту за нормами заміни.

7.26. Харчування в підрозділах, що розташовані окремо від своєї військової частини:

7.26.1. У підрозділах, що розташовані окремо від своєї військової частини, харчування організовується з урахуванням умов їх розквартирування.

За необхідності з дозволу командира військової частини підрозділи можуть організовувати тимчасові їдальні, що обслуговуються особовим складом підрозділу. Особовий склад, що обслуговує тимчасові їдальні, підлягає медичному огляду та обстеженню в порядку, передбаченому пунктом 7.21 цього розділу.

7.26.2. Відповідальними за організацію та стан харчування особового складу є командири підрозділів, які встановлюють режим та час приймання їжі.

Харчування особового складу підрозділів організовується за єдиною розкладкою продуктів, що затверджується командиром військової частини, а в окремих випадках з урахуванням умов розквартирування за розкладкою, затвердженою командиром підрозділу.

7.26.3. Керівництво і контроль за організацією харчування в підрозділах, що розміщуються окремо від своєї військової частини, здійснюються начальником продовольчої служби військової частини, рішення якого щодо організації харчування для командирів підрозділів є обов'язковими.

7.27. Харчування військовослужбовців, які перебувають у відрядженні, та осіб добового наряду:

7.27.1. Військовослужбовці строкової військової служби, які перебувають у відрядженні, забезпечуються харчуванням за атестатами на продовольство через їдальні військових частин, до яких вони прибули, за нормою харчування, передбаченою для військовослужбовців строкової військової служби даної військової частини після зарахування їх на харчування.

Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, що мають право на безоплатне забезпечення харчуванням, під час перебування у відрядженні забезпечуються харчуванням за атестатами на продовольство через їдальні військових частин за передбаченими для них нормами харчування після зарахування їх на харчування.

Забезпечення харчуванням військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, що не мають права на отримання норм харчування за рахунок держави, у разі забезпечення їх через їдальні військових частин або з польових кухонь здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 7.3 цього розділу.

7.27.2. Особи добового наряду, які мають право на харчування за рахунок держави, приймають їжу за окремими столами до початку загального приймання їжі особовим складом військової частини.

7.28. Харчування учасників спортивних заходів:

7.28.1. Військовослужбовці, що беруть участь у спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, у цей період забезпечуються безоплатним харчуванням або коштами в установленому порядку.

Норми витрат на харчування учасників спортивних заходів з розрахунку на одну особу на добу відповідно до рівня спортивних заходів визначаються наказом Міністра внутрішніх справ України.

Підставою для включення в наказ командира частини про зарахування на харчування є:

на змаганнях - протокол мандатної комісії та список учасників змагань;

на навчально-тренувальних зборах - список учасників зборів згідно з журналом обліку спортсменів, тренерів та інших учасників на навчально-тренувальних зборах;

на інших спортивних заходах - протокол мандатної комісії або списки учасників зборів.

7.28.2. Харчування учасників спортивного заходу здійснюється за окремою розкладкою продуктів, що затверджується командиром військової частини, на яку покладено організацію харчування, у межах затвердженого кошторису витрат на проведення заходу.

Учасники спортивних заходів забезпечуються триразовим харчуванням гарячою їжею через їдальню військової частини. При плануванні режиму харчування обов’язково враховуються план проведення змагань (навчально-тренувальних зборів) та вид спорту. Раціон харчування має покривати велике фізичне навантаження та енерговитрати спортсменів.

У разі неможливості організації харчування гарячою їжею за рішенням командира військової частини, відповідального за проведення заходу, учасники забезпечуються коштами у розмірі, еквівалентному витратам на таке харчування.

Нарахування коштів замість харчування здійснюється в межах кошторисних призначень шляхом складання начальником продовольчої служби нарахувальної відомості. Відомість підписується начальником продовольчої служби та після затвердження командиром військової частини надається до фінансового органу військової частини для виплати коштів замість харчування разом з документами, необхідними для перерахування коштів чи отримання готівки (витяг з наказу про зарахування на продовольче забезпечення, у якому вказуються розмір такої виплати та реєстраційні номери облікових карток платників податків або серія та номера паспортів (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті)).

7.29. Харчування льотного та інженерно-технічного складу авіації:

7.29.1. Харчування льотного та інженерно-технічного складу авіації внутрішніх військ організовується через відповідні їдальні військових частин (льотного, інженерно-технічного складу).

Льотний склад забезпечується харчуванням у військових їдальнях у робочі, неробочі, вихідні та святкові дні.

Під час перебування у відпустці харчування льотного складу не здійснюється, грошова компенсація замість харчування не нараховується і не виплачується.

Коли забезпечення харчуванням військовослужбовців льотного та інженерно-технічного складу авіації через їдальні за специфікою виконання завдань неможливе, за рішенням командувача внутрішніх військ ця категорія військовослужбовців може зніматися з котлового забезпечення з видачею грошової компенсації замість норми харчування в розмірі її вартості.

Категорії військовослужбовців льотного та інженерно-технічного складу авіації, яким передбачається видача грошової компенсації замість норми харчування, щороку затверджуються наказом командувача внутрішніх військ.

У разі потреби у дні польотів за заявкою начальника штабу авіаційної частини харчування льотного та інженерно-технічного складу може бути організовано безпосередньо на аеродромах. Для цього приготована їжа вивозиться в термосах, а на аеродромах обладнуються спеціальні приміщення для підігрівання та приймання їжі.

7.29.2. Харчуванням за нормою № 2 - льотна забезпечуються категорії, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації”.

7.29.3. Надання льотному та інженерно-технічному складу авіації харчування за відповідними нормами харчування припиняється в разі:

розформування (переформування) авіаційних і авіаційно-технічних частин;

заміни матеріальної частини з припиненням польотів;

переведення військовослужбовців з однієї авіаційної (авіаційно-технічної) частини до іншої;

усунення (у тому числі тимчасово) від льотної роботи (від польотів) або обслуговування літаків (вертольотів) за рішенням командування або військово-лікарської комісії;

переведення на роботу, не пов'язану з польотами або обслуговуванням літаків (вертольотів).

Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, льотного складу (у тому числі які прибули з військових навчальних закладів) зараховуються на харчування за льотною нормою з дня, коли приступили до виконання обов’язків за посадою в складі екіпажу літального апарату, відповідно до наказу командира військової частини.

7.29.4. Їжа в їдальнях льотного та інженерно-технічного складу авіації готується згідно з попередніми замовленнями на підставі розкладки продуктів.

7.29.5. Льотний склад забезпечується гарячою їжею 4 рази на добу. Проміжки між прийманням їжі в усіх випадках не повинні перевищувати 4-5 годин. У дні, коли польоти не здійснюються, приймання їжі може бути зменшено до 3 разів на добу з розподілом продуктів норми харчування за енергетичною цінністю відповідно до приймань їжі: на сніданок - 30 %, на обід - 50 %, на вечерю - 20 %.

У дні польотів льотний склад приймає їжу за 1,5-2 години до початку польотів.

Продукти льотної норми за енергетичною цінністю в дні польотів розподіляються згідно з наведеною таблицею.

(у відсотках)

Другий сніданок (друга вечеря) видається в перерві між польотами або після їх закінчення.

7.29.6. Під час виконання тривалих безпосадочних польотів особовий склад екіпажів літаків і вертольотів забезпечується бортовим харчуванням для екіпажів літаків і вертольотів.

Заявки на необхідну кількість бортового харчування начальник штабу авіаційної частини подає начальникові тилу авіаційної частини не пізніше ніж за 10 годин до вильоту літаків (вертольотів).

Бортове харчування комплектується їдальнями авіаційних частин на кожного члена екіпажу окремо.

Бортові сумки з укладеним у них бортовим харчуванням і термосами з гарячим чаєм та кавою доставляються на аеродроми до часу, який зазначений у заявці начальника штабу авіаційної частини, і видаються під підпис у накладній на кожний літак (вертоліт) одному з членів екіпажу. Видане бортове харчування записується членам екіпажів літаків в атестати на продовольство.

7.29.7. У разі відміни або перенесення на добу і більше тривалих безпосадочних польотів, повернення літака (вертольота) раніше призначеного часу видані екіпажу літака продукти за бортовим харчуванням підлягають здаванню до їдальні, члени екіпажу в цьому разі забезпечуються харчуванням через їдальні.

7.29.8. Забезпечення харчуванням екіпажів літаків (вертольотів) у їдальнях за маршрутом перельоту здійснюється за попередніми заявками, які подаються особами, відповідальними за переліт, начальникові продовольчої служби ГУВВ. Начальник продовольчої служби ГУВВ після отримання заявки готує розпорядження командувача внутрішніх військ для військової частини, на яку буде покладено харчування екіпажів літаків (вертольотів), про організацію харчування екіпажів літаків (вертольотів).

Для отримання харчування кожний член екіпажу повинен представити атестат на продовольство.

Після повернення екіпажів літаків (вертольотів) до своєї військової частини або після прибуття їх до іншої військової частини для подальшого проходження служби атестат на продовольство в установленому порядку здається до продовольчої служби військової частини.

У разі посадок літаків (вертольотів) на аеродромах цивільної авіації або на аеродромах авіаційних заводів і отримання харчування за плату особовому складу екіпажів виплачується грошова компенсація.

Підставою для виплати грошової компенсації є завірені начальником штабу авіаційної частини (бази) витяги з бортового журналу літака про посадку літака (вертольота) на цивільному аеродромі.

У такому самому порядку забезпечуються харчуванням за льотною нормою військовослужбовці льотного складу управління авіації ГУВВ під час перебування в службових відрядженнях.

Їжу в їдальнях льотного та інженерно-технічного складу на військових аеродромах за маршрутом перельоту льотний та інженерно-технічний склад літаків, які здійснюють перельоти, отримує згідно з розкладками продуктів за встановленими нормами харчування для льотного й інженерно-технічного складу авіації.

7.29.9. У разі аварії та вимушених посадок екіпажі літаків і вертольотів забезпечуються харчуванням за нормою № 14 - аварійний запас харчування для екіпажів літаків та вертольотів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426.

Забезпечення комплектами аварійного запасу харчування і раціонами харчування авіаційної частини здійснюється залежно від типу літаків (вертольотів).

Витрачання комплекту аварійного запасу харчування допускається тільки в разі аварій та вимушених посадок у малонаселеній місцевості та в морі. Списання продуктів аварійного запасу харчування та раціонів харчування здійснюється за актами, що затверджуються командиром авіаційної частини, з поданням звіту начальника пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служб про проведення пошуково-рятувальних робіт.

7.29.10. Під час виконання завдань льотним складом екіпажів у військових частинах і підрозділах, де через різні умови приготування їжі за льотною нормою неможливе, вони забезпечуються харчуванням за нормами, затвердженими для військовослужбовців строкової військової служби цих частин і підрозділів, з видачею додаткових продуктів харчування, визначених Кабінетом Міністрів України.

7.30. Харчування хворих і донорів:

7.30.1. Харчування хворих військовослужбовців внутрішніх військ у медичних пунктах (лазаретах) військових частин та інших закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України (далі - заклади охорони здоров’я), за винятком санаторіїв і будинків відпочинку, організовується за нормою № 5-лікувальна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 (за винятком хворих, які забезпечуються харчуванням за нормою № 2-льотна за рахунок держави безоплатно).

7.30.2. Приготування їжі для хворих у медичних пунктах зі стаціонарами та в лазаретах проводиться в окремих кухнях, що обладнані при медичному пункті (лазареті). За їх відсутності їжа для хворих готується в їдальні військової частини в окремому посуді за окремою розкладкою продуктів за лікувальною нормою під наглядом медичного працівника.

Розкладка продуктів за лікувальною та дієтичною нормами складається один раз на квартал за дієтами начальником медичної служби за участю начальника продовольчої служби та інструктора-кухаря (старшого кухаря) та затверджується командиром військової частини.

Харчування штатного складу військовослужбовців лікувальних закладів організовується окремо від хворих.

7.30.3. У медичних закладах хворі зараховуються на харчування залежно від часу їх надходження:

які прибули до 8.00 - зі сніданку;

які прибули з 8.00 до 13.00 - з обіду;

які прибули з 13.00 до 19.00 - з вечері.

Зняття з продовольчого забезпечення при виписці організовується після сніданку, обіду чи вечері з видачею атестата на продовольство (тим, кому він установлений).

7.30.4. Військовослужбовці, працівники внутрішніх військ, які здають кров для закладів охорони здоров’я МВС України (донори) або виїзним бригадам переливання крові, у день здавання крові забезпечуються додатковим харчуванням згідно з нормою № 8 - додаткова норма для донора в день здавання крові та (або) її компонентів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426, незалежно від видачі основних норм харчування.

Додаткове харчування донори одержують у стаціонарних пунктах здавання крові при закладах охорони здоров’я МВС України. Якщо кров у донорів береться виїзними бригадами станції переливання крові, додаткове харчування організовується у військових частинах на місці.

Харчування військовослужбовців строкової військової служби в дні здавання крові організовується за основною нормою харчування. При цьому сніданок і вечеря готуються за основною нормою, а обід - з продуктів як за основною, так і додатковою нормою для донорів. Додаткові продукти для організації харчування військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих навчальних закладів у дні здавання крові записуються окремою графою в розкладку продуктів.

7.31. Харчування у вартах та військових нарядах:

7.31.1. Харчування особового складу варт та військових нарядів здійснюється за встановленими нормами, грошова компенсація за харчування не виплачується.

Порядок приймання їжі особовим складом варт і військових нарядів визначається командиром підрозділу під час прийняття рішення на бойову службу, а в разі їх вибуття за межі пунктів постійної дислокації - командиром військової частини.

7.31.2. Для приготування та приймання їжі особовим складом адміністрація об’єктів, що охороняються, обладнує їдальні: вартам з охорони постійних об’єктів - в окремих кімнатах вартового приміщення, вартам з охорони тимчасових об’єктів - у спеціально обладнаних окремих приміщеннях вагонного типу, військовим нарядам з охорони дипломатичних представництв та установ - у спеціально обладнаних окремих приміщеннях.

У їдальні мають бути:

столи й стільці з розрахунку на дві третини складу варти;

шафи для посуду та харчів (у тому числі холодильне обладнання);

комплект посуду і столових приборів для всього особового складу варти;

бак для питної води;

електричне або газове обладнання для підігрівання їжі;

кип’ятильник або чайник для приготування окропу, заварний чайник;

мийка для посуду.

7.31.3. Особовому складу варт та військових нарядів, розташованих поблизу підрозділів, їжу доставляють з їдальні в термосах, які опечатуються черговим військової частини. Для доставляння їжі з їдальні до вартового приміщення командиром підрозділу, від якого призначена варта, призначається особовий склад, який пройшов медичний огляд.

Їжа в термосах може зберігатися не більше двох годин після приготування. Після закінчення цього часу їжа підлягає повторній тепловій обробці. Хліб і посуд доставляються в спеціальній тарі, яка має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам.

Для варт, які охороняють віддалені від підрозділів об’єкти, або якщо в підрозділах немає своїх їдалень, їжа готується в місцях несення служби штатним або позаштатним кухарем. Для цього варта забезпечується продуктами харчування, водою, необхідним посудом, інвентарем та обладнанням.

Нечисленні варти та військові наряди, які несуть службу на значній відстані від пунктів постійної дислокації підрозділів, забезпечуються харчуванням через найближчі їдальні військових частин, а в разі неможливості забезпечуються продовольством, водою, засобами приготування їжі та необхідним інвентарем для самостійного приготування їжі. Приготування їжі здійснюється одним із військовослужбовців зі складу варти, який пройшов кухарську підготовку та медичний огляд. За умови несення служби особовим складом військових нарядів терміном до трьох діб харчування може бути організовано загальновійськовими наборами сухих продуктів.

Особовому складу варт та військових нарядів користуватися водою з місцевих джерел для приготування їжі та пиття дозволяється лише за висновком медичних працівників частини. За відсутності в місцях несення служби джерел доброякісної води військовослужбовці забезпечуються армійською фляжкою з кип’яченою водою, а для приготування їжі вода доставляється з підрозділу (частини).

7.31.4. Варти, які несуть службу автомобільними маршрутами, забезпечуються гарячою їжею в початкових та кінцевих пунктах маршрутів. При неможливості забезпечення гарячою їжею особовому складу варти видаються загальновійськові набори сухих продуктів на строк не більше 3 діб.

Залізничні планові та наскрізні варти забезпечуються продовольством на весь шлях руху через військову частину, яка відряджає варту. Їжа готується згідно з розкладкою продуктів кухарем варти у кухні спеціального вагона. Контроль за якістю їжі здійснює начальник варти.

Перед виїздом начальник варти або його помічник повинен одержати у військовій частині продовольство на дорогу в обидва кінці та атестат на продовольство (на кожного), посуд для приготування та приймання їжі.

У разі потреби варта може забезпечуватися продовольством на маршруті руху через найближчі військові частини.

7.31.5. Варти, які несуть службу в судах, харчуються в приміщенні суду в спеціально обладнаних кімнатах. Їжа для особового складу варт доставляється з їдальні військової частини в термосах, які опечатуються черговим військової частини. При неможливості забезпечення гарячою їжею особовому складу варти видаються загальновійськові набори сухих продуктів на строк не більше 3 діб.

Виїзні сесії судових варт, які несуть службу на значній відстані від військової частини строком більше 3 діб, у разі якщо забезпечення їх гарячою їжею через їдальні інших військових частин неможливе, забезпечуються на весь строк несення служби продовольством, посудом, майном та необхідною документацією, засобами для приготування та зберігання їжі, до складу варти також призначається кухар (позаштатний кухар), який пройшов медичний огляд та має необхідну підготовку.

Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та призначені до складу судових варт, забезпечуються харчуванням за рахунок держави тільки під час несення служби в ті години, які припадають на час несення служби.

7.31.6. Особовий склад підрозділів з охорони атомних електростанцій та ядерних установок під час несення бойового чергування, варти та в разі призначення до складу добового наряду забезпечується харчуванням за рахунок держави. Харчування осіб, призначених до складу варти, організовується безпосередньо у вартовому приміщенні, їжу доставляють з їдальні в термосах, які опечатуються черговим військової частини або начальником варти. У разі якщо у військовій частині їдальня не передбачена, а її створення економічно недоцільне, харчування (приготування їжі) організовується в їдальнях об’єктів, що охороняються.

Залежно від часу несення служби особовий склад варт забезпечується харчуванням відповідно до розкладу дня. Військовослужбовці строкової військової служби та військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, у дні призначення їх для несення варти в нічний час забезпечуються другою вечерею відповідно до норми.

Особи, які постійно працюють або виконують службові обов'язки в зоні відчуження вахтовим методом, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року № 831 „Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження”. Ця категорія забезпечується харчуванням за нормою № 7 - лікувально-профілактична, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426.

При неможливості забезпечення гарячою їжею особовому складу варти та добового наряду видаються загальновійськові набори сухих продуктів, при цьому строк такого харчування не повинен перевищувати 3 діб. Військовослужбовцям строкової військової служби та військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, у дні призначення їх для несення варти у разі їх забезпечення загальновійськовими наборами сухих продуктів для організації другої вечері в нічний час видаються додаткові продукти відповідно до норми із заміною їх на концентровані та консервовані в межах норм замін. Приміщення для несення служби в цьому випадку обладнуються засобами підігріву їжі, необхідним майном, інвентарем та обладнанням.

7.32. Харчування особового складу під час виконання завдань служби з охорони громадського порядку:

7.32.1. Порядок приймання їжі особовим складом під час виконання завдань служби з охорони громадського порядку визначається командиром підрозділу під час прийняття рішення про організацію служби, а в разі їх вибуття за межі пунктів постійної дислокації терміном більше однієї доби - командиром військової частини.

7.32.2. Розклад приймання їжі особовим складом у дні несення служби з охорони громадського порядку складається таким чином, щоб забезпечити харчування особового складу перед несенням служби та після повернення зі служби з урахуванням дозволених проміжків між прийманнями їжі. У разі перевищення проміжків між прийманнями їжі понад 7 годин організовується проміжне харчування особового складу за рахунок добової норми.

7.32.3. У разі неможливості організації харчування в один або декілька прийомів їжі в стаціонарних умовах харчування організовується безпосередньо на місцях несення служби з армійських казанків або одноразового посуду. Приймання їжі особовим складом у такому випадку має здійснюватися безпосередньо в транспорті або в спеціально відведених для цього приміщеннях. Харчування особового складу в не призначених для цього місцях, а також на маршруті патрулювання забороняється.

7.33. Харчування на гауптвахті:

7.33.1. Військовослужбовці, що відбувають арешт у дисциплінарному порядку на гауптвахті, забезпечуються харчуванням за загальновійськовою нормою через військову частину, до якої гауптвахта прикріплена на продовольче забезпечення.

7.33.2. Військовослужбовці внутрішніх військ, що відбувають арешт у дисциплінарному порядку на гауптвахті, яка прикріплена на продовольче забезпечення до військової частини, що не входить до складу внутрішніх військ, забезпечуються харчуванням за вартістю, визначеною в цій військовій частині, на основі укладеної угоди між військовою частиною, військовослужбовець якої відбуває арешт, та військовою частиною, яка забезпечує харчування.

VIII. Забезпечення продовольством на шлях руху

8.1. Військовослужбовці в складі військових ешелонів, команд і в одиночному порядку на шлях руху можуть забезпечуватися:

гарячою їжею з польових кухонь військових ешелонів;

загальновійськовим набором сухих продуктів або раціонами харчування відповідно до встановлених норм.

8.2. Військові частини (підрозділи), що перевозяться в складі військових ешелонів, забезпечуються продовольством на шлях руху з урахуванням норм пересування військових ешелонів за добу, установленими військовими та вивантажувальними (не менше ніж на 5 діб) запасами продовольства, польовими кухнями, а також необхідним інвентарем та іншим майном у встановленому порядку.

Військові частини, які самостійно ведуть військове господарство, у разі перевезення військовими ешелонами використовують техніку та майно служби власних запасів, а техніка та майно, яких не вистачає, витребовуються від вищих служб забезпечення.

Військові ешелони в пункті формування забезпечуються хлібом, м'ясом та іншими продуктами на весь шлях руху до кінцевого пункту призначення. Використання рідкого палива для роботи польових кухонь у військовому ешелоні забороняється.

8.3. Військовослужбовці, працівники внутрішніх військ під час перебування в дорозі в складі військових частин (підрозділів), які перевозяться військовими ешелонами з польовими кухнями, забезпечуються гарячою їжею з цих кухонь за визначеними нормами харчування. При цьому військовослужбовці та працівники внутрішніх військ, які не мають права на одержання норм харчування за рахунок держави, забезпечуються харчуванням за плату.

8.4. Забезпечення гарячою їжею особового складу з польових кухонь проводиться тричі на добу. Їжа готується за єдиною розкладкою продуктів для всього особового складу військового ешелону.

Відпускання продовольства з вагона-складу на кухню у військовому ешелоні, а також загальновійськових наборів сухих продуктів для кожного вагона окремо оформляється накладними під підпис чергових по кухні, по вагону.

8.5. Військовослужбовці, які перебувають на шляху руху в складі військових команд і в одиночному порядку, у разі якщо неможливо отримати гарячу їжу, забезпечуються загальновійськовим набором сухих продуктів, при цьому строк такого харчування не повинен перевищувати 3 діб.

8.6. Військовослужбовці, призначені до складу варт (команд), у тому числі провідники (механіки) для охорони, оборони й супроводу військових і спеціальних вантажів під час перевезення і на шляху руху до місця приймання цих вантажів або повернення після їх здавання, забезпечуються загальновійськовим набором сухих продуктів або гарячим харчуванням з видачею в обох випадках додаткових продуктів, зазначених у нормі, із заміною м'яса на консерви м'ясні, риби - на рибні консерви. Приготування їжі організовується власними силами.

У місцях одержання або здавання вантажів особовий склад варт (команд) забезпечується харчуванням за атестатами на продовольство через їдальні найближчих військових частин за нормами харчування, належними військовослужбовцям строкової військової служби даної військової частини.

Ці військові частини забезпечують варти (команди) продовольством (загальновійськовим набором сухих продуктів) на шлях руху до місця здавання вантажу або повернення після його здавання.

У разі одержання вантажів у пунктах, де немає їдалень військових частин, особовий склад варт на весь шлях руху забезпечується продовольством (загальновійськовими наборами сухих продуктів) військовими частинами, які відряджають ці варти.

IX. Утворення і використання зекономлених продуктів

9.1. У військових частинах при правильній організації харчування може утворюватись економія таких видів продовольства:

хліба за рахунок подачі його до столу дрібними шматочками вагою 50-75.г з урахуванням потреби тих, хто харчується, згідно з нормами;

солі і спецій з урахуванням індивідуальних смаків тих, хто харчується.

Економія продовольства за рахунок погіршення харчування або зменшення встановлених норм забороняється.

9.2. Вартість зекономлених продуктів зараховується до показників економічної роботи.

X. Продовольча тара

10.1. Військові частини забезпечуються продовольчою тарою за рахунок її надходження з продовольством і фуражем з продовольчих складів і підприємств-постачальників.

Сформованим військовим частинам, які самостійно ведуть військове господарство, тара для потреб продовольчої служби відпускається з розрахунку 2 мішки на кожні 15 осіб штатного особового складу і 1 мішок на кожного штатного коня.

10.2. Продовольча тара за належністю поділяється на зворотну і власну. До зворотної належить тара, одержана з продовольством, фуражем або майном, яка підлягає обов'язковому поверненню до продовольчого складу, постачальникам або реалізації.

До власної тари належить тара, одержана військовими частинами або виготовлена (придбана) військовими частинами.

Строки експлуатації всіх видів продовольчої тари не встановлені. Тара експлуатується до повного зносу з урахуванням ремонту, проведеного в період її експлуатації.

Військові частини для забезпечення внутрішніх потреб у тарі утримують перехідні залишки тари в розмірі не більше п'ятидобової витрати продовольства.

10.3. Уся тара з-під продовольства незалежно від її призначення та джерел надходження підлягає обліку.

10.4. Категорійність тари:

10.4.1. Мішки з тканини (лляні, напівлляні, лляно-джутові, джутові) мають три категорії:

1-а - мішки нові, вітчизняні чи іноземного виробництва, а також ті, що були в користуванні, сухі, не прілі, без латок, штопок і дірок;

2-а - мішки, що були в користуванні, сухі, не прілі, які мають або потребують не більше трьох латок чи заштопаних місць;

3-я - мішки, що були в користуванні, сухі, не прілі, які мають або ж потребують не більше п'яти латок чи заштопаних місць.

Категорія мішків з-під цукру не знижується: у разі наявності на їх поверхні цукрової кірки, а на мішках з-під борошна - борошнистої кірки (клейстеру); після зривання паперових ярликів та замокання мішків площею до 200 кв. см; у разі забруднення мішків для хлібопродуктів фарбою для маркування; у разі наявності розпоротого шва завдовжки не більше 20 см без пошкодження тканини мішка.

Мішки, що не відповідають 3-й категорії, належать до тарного матеріалу.

10.4.2. Сітчасті мішки з-під картоплі й овочів мають дві категорії:

1-а - мішки нові, а також ті, що були в користуванні, сухі, не прілі, без латок, штопок і дірок;

2-а - мішки, що були в користуванні, сухі, не прілі, які мають або потребують не більше трьох латок чи штопок не більше ніж у трьох місцях; при цьому площа однієї латки не повинна бути більша за 3 кв. см.

Сітчасті мішки, що не відповідають 2-й категорії, належать до тарного матеріалу і обліковуються як ганчір'я.

10.4.3. Дерев'яні ящики (дощаті, комбіновані, фанерні, з деревинно-волокнистих плит) мають дві категорії:

1-а - ящики дерев'яні відремонтовані. У відремонтованих ящиках повинні бути ліквідовані всі пошкодження. У них допустимі відхилення від нормативно-технічної документації на їх виготовлення, що не впливають на якість і зберігання запакованої продукції;

2-а - ящики, що потребують ремонту. Це ящики, які були в користуванні і мають такі пошкодження:

розхитаність;

ламані або відсутні дощечки чи планки в кількості до 4 на одному ящику, за винятком вертикальних планок;

відсутність двох дощечок, що передбачені замість кришки;

пошкодження металевих кріплень не в місцях відкривання ящиків.

10.4.4. Дерев'яні бочки мають дві категорії:

1-а - бочки дерев'яні відремонтовані. У відремонтованих бочках допускаються такі відхилення від нормативно-технічної документації, за якою вони були виготовлені:

деформація окремих деталей основи і дна до 5 мм, якщо це не впливає на їх герметичність;

прирізка бочок до меншої місткості, що передбачена стандартами;

використання сталевих обручів, що були в користуванні;

поверхнева корозія обручів.

У відремонтованій тарі допускається потемніння деревини без ознак загнивання і плісняви;

2-а - бочки, що потребують ремонту. Вони повинні мати не менше трьох обручів і обидва дна, одне з яких може бути розібране в деталях. Допускаються такі пошкодження:

ламані в кількості до двох деталі основи бочки;

пошкодження упорного паза.

Бочки дерев'яні, що за своїм якісним станом не відповідають вищезазначеним категоріям, вважаються тарним матеріалом.

Дерев'яним тарним матеріалом вважаються:

обшивка, обрешітка, опалубка, щити, а також дерев'яні ящики, виготовлені за технічними умовами;

дерев'яні ящики й бочки, що мають пошкодження більші, ніж передбачені в цьому пункті;

деталі дерев'яних бочок.

У дерев'яному тарному матеріалі допускаються:

наявність отворів від вийнятих цвяхів по всій поверхні дощечок;

наявність металевих кріплень;

забруднення поверхні тарного матеріалу рештками запакованої продукції площею до 100 кв. см.

10.4.5. Картонні ящики, що були в користуванні, мають дві категорії:

1-а - ящики, що потребують ремонту, картонні ящики з цілими деталями, у яких може бути деформація двох боків до 15 % їх площі, без пошкодження клапанів. Допускається наявність двох наскрізних пошкоджень до 3 см і забруднення внутрішньої поверхні ящиків залишками продукції, яка в них містилася, у межах до 50 кв. см;

2-а - ящики картонні відремонтовані. Допускаються такі відхилення від нормативно-технічної документації на їх виготовлення:

деформація двох боків до 15 % їх площі;

заклеєні наскрізні дірки;

інші відхилення, що не впливають на якість і кількість запакованої продукції.

Картонні ящики, що були в користуванні і за своїм якісним станом мають більші пошкодження, ніж передбачені для ящиків, що потребують ремонту, належать до тарного матеріалу та здаються на тарні підприємства за цінами на макулатуру.

10.4.6. Паперові (крафтові) мішки мають дві категорії:

1-а - мішки паперові нові і ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від прошивання його під час упаковки харчових продуктів;

2-а - мішки паперові, що були в користуванні під харчовими продуктами, гумовотехнічними виробами, сипучими матеріалами, що не є отруйними і агресивними за хімічним складом, які не забруднюють мішків, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від його прошивання під час упаковки харчових продуктів.

Мішки паперові, що за своїм якісним станом не відповідають 1-й і 2-й категоріям, належать до макулатури та здаються на тарні підприємства за цінами на макулатуру.

10.4.7. Пропіленові мішки мають одну категорію. Це мішки пропіленові нові і ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від прошивання його при упаковці харчових продуктів. Мішки, що за своїм якісним станом не відповідають вищезазначеним вимогам, використовуються для господарських потреб військових частин, а після використання списуються з обліку прямою витратою.

10.4.8. Банки скляні мають одну категорію з розбивкою за ємностями: 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 10,0; 20,0 літрів - банки скляні нові і ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, які не мають наскрізних щербин у верхній частині горла, а також із зовнішнього й внутрішнього боків, щербин і тріщин на зовнішньому боці горла, дні та корпусі та придатні для повторного використання. Допускається наявність етикеток і залишків харчових рідин.

Бій банок скляних, що утворився під час їх транспортування та зберігання, списується з обліку в межах установлених норм.

10.4.9. Військові частини зобов'язані брати на матеріальний і бухгалтерський облік усю дерев'яну, картонну, скляну тару та паперові мішки, що надходять разом із продукцією і товарами, незалежно від оплати їх вартості постачальнику, а також забезпечити правильне відкривання, бережливе ставлення і збереження дерев'яної, картонної і скляної тари.

10.4.10. Списання тари з-під продовольства, яка стала не придатною для застосування (враховуючи проведений ремонт), а також втраченої здійснюється згідно із законодавством.

XI. Забезпечення тварин кормами

11.1. Забезпечення кормами передбачених штатом тварин військових частин здійснюється згідно з нормами встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року № 1348 „Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби”.

Для годування службових тварин у військовій частині організовується окрема кухня.

11.2. Корми для забезпечення передбачених штатом військових частин тварин відпускаються за діючими нормами безкоштовно.

11.3. У разі годування штатних тварин сухими концентрованими кормами їх забезпечення проводиться за нормами, регламентованими виробником продукції, залежно від харчової цінності продукту.

11.4. Закупівля продуктів для годування передбачених штатом тварин здійснюється за рахунок коштів згідно з відповідним кодом економічної класифікації видатків, що передбачає придбання корму для тварин.

XII. Підсобні господарства військових частин

12.1. Підсобні господарства військових частин створюються для виробництва сільськогосподарської продукції з метою планового забезпечення продовольством особового складу військових частин.

Створення підсобного господарства здійснюється за рішенням командира військової частини з дозволу ГУВВ і оформляється наказом по військовій частині після внесення змін до переліку видів господарської діяльності, дозволених здійснювати військовій частині.

12.2. Керівництво підсобним господарством здійснює командир військової частини через свого заступника з тилу і начальника продовольчої служби військової частини.

Наказом командира військової частини призначаються відповідальні особи з числа військовослужбовців військової служби за контрактом або працівників, які відповідають за ведення підсобного господарства, збереження тварин, птиці, майна та інших матеріальних засобів.

12.3. Спеціалізація підсобного господарства визначається командиром військової частини із урахуванням місцевих умов та планових завдань виробництва продукції, які щороку затверджуються заступником командувача внутрішніх військ МВС України з матеріально-технічного забезпечення - начальником логістики.

12.4. Підсобне господарство виробляє сільськогосподарську продукцію на землях, закріплених за військовою частиною.

Забезпечення тварин кормами здійснюється за рахунок кормів власного виробництва, закуплених за рахунок коштів спеціального фонду, отриманих як гуманітарна допомога, харчових відходів з їдалень військової частини.

12.5. У підсобному господарстві дозволяється утримувати свиней, усі види м'ясної і молочної худоби, коней, кролів та птицю, а також мати теплиці, парники, фруктові сади та водоймища для розведення риби. Вирощування зелені, овочів, картоплі, виробництво зернофуражних, грубих та соковитих кормів здійснюється на землях, закріплених за військовими частинами.

12.6. Для вирощування продукції рослинництва, на роботах, пов'язаних з доглядом за тваринами, обробкою земельних ділянок, виловом риби, може використовуватися праця військовослужбовців строкової військової служби у вільний від бойової підготовки та несення служби час.

12.7. Передача продукції підсобних господарств на продовольчий склад у військових частинах оформляється накладною у двох примірниках. Оформлена накладна передається начальникові підрозділу бухгалтерського обліку та звітності (головному бухгалтеру) військової частини, який долучає один примірник до розрахункових документів, а другий примірник повертає начальникові продовольчої служби військової частини для оприбуткування продуктів на продовольчому складі.

Доходи, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, яка вироблена у підсобному господарстві, зараховують до коштів спеціального фонду військової частини і використовують для виконання кошторису доходів та видатків спеціального фонду відповідно до Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України”.

12.8. Будівництво та ремонт тваринницьких приміщень, теплиць і парників у підсобних господарствах здійснюється силами та за рахунок коштів військових частин з обов'язковим дотриманням відповідних будівельних норм та санітарних норм та правил.

Військова частина, яка має підсобне господарство, проводить необхідні заходи для охорони навколишнього середовища від забруднення стічними водами та відходами ферм, своєчасного попередження виникнення та розповсюдження заразних хвороб тварин та птиці, ліквідації цих хвороб у разі їх виникнення, створює необхідні санітарні умови для утримання тварин і птиці, проводить протипожежні заходи.

12.9. За рішенням командира військової частини для ветеринарного обслуговування тварин та птиці можуть призначатися військовослужбовці строкової військової служби, які мають ветеринарну освіту.

12.10. Забезпечення підсобного господарства насінням зернових, овочевих, кормових, технічних та інших культур, а також молодняком проводиться військовою частиною.

12.11. Для посадки картоплі підсобному господарству за рішенням командира військової частини може відпускатися насіння з планових поточних фондів військової частини з обов'язковим поверненням його з урожаю того самого року.

12.12. Продукція підсобних господарств військових частин витрачається на планове забезпечення особового складу.

12.13. У військових частинах продукція підсобних господарств, у тому числі вирощена в теплицях і парниках, оприбутковується за середніми цінами в регіоні розташування військової частини на аналогічний вид продукції на підставі акта, що складається начальником продовольчої служби, підписується членами внутрішньої перевірочної комісії частини та затверджується командиром військової частини.

12.14. Забій тварин та птиці підсобного господарства проводиться безпосередньо у військових частинах за наявності обладнаного відповідно до встановлених вимог забійного пункту або на м'ясопереробних підприємствах.

Забій тварин та птиці оформляється актом внутрішньої перевірочної комісії, затвердженим командиром військової частини. На підставі цього акта тварини та птиця списуються з обліку, а м'ясопродукти та шкіра тварин, одержані від забою, оприбутковуються.

У разі забою тварин різних категорій розшифровка отриманих м'яса, жиру-сирцю, субпродуктів проводиться окремо за кожну категорію тварин.

В акті внутрішньоперевірочної комісії ставиться підпис лікаря ветеринарної медицини управління територіального командування (військової частини) про проведення передзабійного огляду тварин та післязабійної експертизи туш і органів із висновком щодо придатності м'яса для харчування особового складу.

У разі забою тварин на місцевих м'ясопереробних підприємствах до акта внутрішньоперевірочної комісії додаються документи, надані цим підприємством.

При відправленні тварин на забійні пункти, м'ясопереробні підприємства або передаванні їх до інших господарств на кожну групу тварин лікарем ветеринарної медицини військової частини видаються ветеринарне свідоцтво (у межах населеного пункту - довідка) і опис тварин у двох примірниках окремо на кожен вид тварин.

Опис тварин підписують матеріально відповідальні особи, той, хто здав тварин, і той, хто їх прийняв, а також командир військової частини і начальник фінансової служби (головний бухгалтер), у підпорядкуванні якого перебуває підсобне господарство.

12.15. Передзабійний огляд тварин та післязабійна експертиза туш і органів з обов'язковою трихінелоскопією свинячих туш (у разі забою на пункті військової частини) проводиться лікарем ветеринарної медицини військової частини. Після проведення ветеринарно-санітарної експертизи лікар ветеринарної медицини заносить у журнал відмітку про проведення передзабійного огляду тварин та післязабійної експертизи туш і органів.

12.16. Вимушений забій тварин проводиться тільки з дозволу лікаря ветеринарної медицини військової частини і оформляється актом внутрішньої перевірочної комісії. М’ясо від вимушено забитих тварин підсобного господарства використовувати для харчування особового складу категорично забороняється.

М’ясо, яке не придатне для харчування особового складу за висновками ветеринарно-санітарної експертизи, передається для годівлі собак, які передбачені штатом військової частини.

12.17. Падіж тварин оформляється актом внутрішньої перевірочної комісії, затвердженим командиром військової частини. До акта додається довідка лікаря ветеринарної медицини, а також проводиться службове розслідування.

12.18. Облік тварин, сільськогосподарської продукції, матеріальних цінностей ведеться в установленому законодавством порядку.

12.19. Передача і ліквідація підсобних господарств військових частин здійснюються за рішенням командира військової частини з дозволу командувача внутрішніх військ відповідно до законодавства.

XIII. Облік, звітність, контроль господарської діяльності продовольчої служби і порядок списання продовольства, техніки та майна

13.1. Військові частини ведуть облік наявності, руху і якісного стану продовольства, техніки та майна в установленому законодавством порядку.

Звіти за продовольчу службу складаються за встановленими формами й у встановлені строки.

13.2. Облік продовольства, техніки та майна ведеться з метою отримання даних про їх наявність, утрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан, необхідних для організації продовольчого забезпечення військових частин, установлення належного контролю за умовами зберігання, доцільністю та ефективністю їх використання (витрачання), а також з метою підготовки даних для складання облікових та звітних документів.

Обліку підлягають увсе продовольство, техніка та майно незалежно від призначення та джерел надходження. Облік повинен бути своєчасним, достовірним і точним.

Продовольство, техніка та майно непорушних запасів обліковуються окремо від запасів поточного забезпечення.

13.3. Облік продовольства, техніки та майна ведеться як у мирний час, так і в особливий період на об'єктах продовольчої служби, у продовольчих службах військових частин та підрозділах бухгалтерського обліку та звітності.

Облік продовольства, техніки та майна ведеться шляхом запису (відображення) в книгах (картках) обліку, на інших матеріальних носіях інформації даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну) продовольства, техніки та майна, а також про його рух, утрату та нестачу.

13.4. Для визначення числа добових дач, які є підставою для нарахування належності продовольства, у продовольчій службі діловодом ведеться щоденник обліку руху тих, хто харчується, усього особового складу та службових тварин, які перебувають на забезпеченні.

У разі якщо окремо дислоковані підрозділи забезпечуються самостійно, облік особового складу та руху продовольства ведеться в зошиті обліку продовольства, фуражу, тари і продукції підсобного господарства. Особовий склад та службові тварини цих підрозділів у щоденнику частини не враховуються, їх облік ведеться в зошиті обліку продовольства, фуражу, тари і продукції підсобного господарства.

Записи про рух особового складу, що забезпечується, у щоденнику робляться щодня на підставі атестатів на продовольство, атестатів на фураж та наказів по частині.

Після закінчення місяця у щоденнику виводиться підсумок добових дач, які обернулися за кожною нормою окремо.

У разі зарахування на забезпечення військовослужбовців без продовольчих атестатів до щоденника обліку руху тих, хто харчується, додається витяг з наказу про зарахування на забезпечення цих військовослужбовців.

13.5. Контроль за господарською діяльністю продовольчих складів здійснюється в установленому законодавством порядку.

13.6. Для запису результатів перевірки якості продуктів харчування, готової їжі, санітарно-гігієнічного стану їдальні, посуду, спеціального одягу, робітників їдальні та обліку зекономлених продуктів у їдальні ведеться книга контролю за якістю їжі, яка зберігається у начальника їдальні (старшого кухаря). Ця книга реєструється, нумерується та прошнуровується в установленому порядку. Після закінчення вона зберігається в діловодстві продовольчої служби протягом трьох років.

13.7. При перевірці фактичної наявності продовольства та майна складається відомість зняття залишків продовольства та майна.

13.8. Списання техніки та майна, які стали не придатними для застосування (враховуючи проведений ремонт), а також утраченого продовольства, техніки та майна здійснюється в установленому законодавством порядку.

13.9. Посуд та інвентар їдалень дозволяється списувати після закінчення строку експлуатації лише за дійсним (фактичним) зносом, не перевищуючи кількості, яка списується за рік, виходячи з установлених строків експлуатації. Розрахунок на списання посуду проводиться відповідно до кількості посуду, який міститься в їдальні військової частини на 1 січня звітного року, норм забезпечення та кількості осіб, що харчуються.

Час, протягом якого посуд зберігається і не експлуатується, до строків експлуатації не зараховується.

Посуд дозволяється списувати кожного місяця в межах фактичного зносу, але не більше 1/12 кількості, яка підлягає списанню за рік, за встановленими нормами експлуатації.

13.10. Списання посуду через фактичний знос понад кількість, яка підлягає списанню за рік, проводиться лише в разі, якщо за попередні роки списання посуду проведено в меншій кількості, ніж передбачалося строками експлуатації.

При цьому загальна кількість списаного посуду за встановлений строк експлуатації не повинна перевищувати кількості посуду, який належало списати за рік.

Новий посуд зі строком експлуатації від двох років і більше, виданий одночасно для нових сформованих військових частин, списувати через знос у період першого року його експлуатації не дозволяється.