Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання

На виконання абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, що додається.

2. Затвердити Порядок ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, що додається.

3. Департаменту автомобільного транспорту забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

ПОРЯДОК
затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає механізм затвердження конструкції колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) категорій M, N, O, L, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах (далі - обладнання) відповідно до вимог Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року (далі - Угода).

1.2. На кожен КТЗ або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.

1.3. На кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством інфраструктури України.

1.4. Індивідуальному затвердженню підлягає кожен КТЗ:

а) новий, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу КТЗ, підлягає першій державній реєстрації в Україні;

б) що був у користуванні і підлягає першій державній реєстрації в Україні;

в) конструкцію якого змінено під час переобладнання.

1.5. Індивідуальному затвердженню підлягає кожна партія обладнання, яка відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якої не підтверджена сертифікатом типу.

1.6. Цей Порядок не застосовується до КТЗ:

а) яких згідно із законодавством не допускають до участі у дорожньому русі та/або державної реєстрації в Україні (призначених для застосування винятково на будівництві, у шахтах, кар'єрах, морських чи річкових портах та аеропортах, позашляхову рухому техніку, розроблену спеціально для використання та/або виконання робіт поза дорогами загального користування та/або для виконання технологічних операцій);

б) спеціальних, зокрема броньованих, призначених для експлуатації Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством оборони України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Національним антикорупційним бюро України, Національною поліцією;

в) які належать до категорії T (колісні трактори), R (причепи до сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів), транспортних засобів з гусеничним або з комбінованим колісно-гусеничним рушієм;

г) призначених винятково для спортивних змагань;

ґ) дослідні зразки, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування з метою проведення випробовувань, передбачених з метою поставки продукції на виробництво;

д) максимальна конструктивна швидкість яких не перевищує:

25 км/год. - для категорій M, N та O;

6 км/год. - для категорії L.

1.7. Цей Порядок не застосовують для затвердження предметів обладнання та частин:

а) які призначено винятково для КТЗ, зазначених у пункті 1.6 цього розділу. Предмети обладнання та частини до колісних транспортних засобів, зазначених у підпункті "д" пункту 1.6 цього розділу, можуть одержати сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження на добровільній засаді;

б) що були у користуванні.

1.8. Класифікацію, визначення типу, варіанта і версії, коди УКТЗЕД колісних транспортних засобів та обладнання, екологічні норми, методи випробувань, позначення рівня екологічних норм КТЗ, форму інформаційного документа для затвердження типу колісного транспортного засобу, перелік технічних приписів, варіанти процедур затвердження типу наведено в додатках 1 - 5 до цього Порядку.

1.9. Форми сертифікатів типу, вимоги до оформлення та ідентифікації сертифікатів та повідомлень, форму подання результатів випробовувань за екологічними показниками КТЗ, форми сертифікатів відповідності, кількісні обмеження стосовно малих та кінцевих серій, особливості застосування технічних приписів до КТЗ спеціального призначення наведено в додатках 6 - 11 до цього Порядку.

1.10. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

виробник - суб'єкт господарювання (резидент чи нерезидент), що відповідає за проектування, виготовлення та маркування продукції незалежно від того, виконуються зазначені операції самим цим суб’єктом чи від його імені, та забезпечує відповідність виробництва продукції. Необов'язково, щоб цей суб'єкт господарювання залучався до всіх стадій виготовлення продукції, що підлягає затвердженню. Для виконання вимог цього Порядку виробник, який не є резидентом України, повинен призначити свого уповноваженого представника – резидента України, який виконує всі функції, визначені цим Порядком стосовно виробника;

випробувальна лабораторія - орган з оцінки відповідності, який проводить випробування та акредитований згідно із законодавством;

вузол - елемент конструкції КТЗ, тип якого може бути затверджений окремо, але тільки стосовно одного чи декількох визначених типів КТЗ;

затвердження типу - сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган підтверджує, що тип продукції відповідає вимогам та технічним приписам, визначеним цим Порядком;

індивідуальне затвердження - сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що конкретний окремо взятий КТЗ, партія обладнання відповідають усім вимогам та технічним приписам, визначеним цим Порядком;

інформаційна підшивка - комплект документів, який містить інформаційний документ складений згідно з Правилами ЄЕК ООН, а також необхідні таблиці, графіки, характеристики, схеми, кресленики, фотографії тощо, текстові частини яких складено українською чи російською мовою або мовою держави, резидентом якої є виробник, з дублюванням англійською мовою;

інформаційний документ - документ, який містить інформацію щодо КТЗ і складений за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку або згідно з Правилами ЄЕК ООН;

інформаційний пакет документів - комплект документів, який містить інформаційну підшивку, а також документи окремих затверджень, протоколи випробувань та інші документи, що їх додають до інформаційної підшивки уповноважений орган або технічні служби під час виконання своїх функцій, текстові частини яких складено українською чи російською мовою або мовою держави, резидентом якої є виробник, з дублюванням англійською мовою;

компетентний орган - Міністерство інфраструктури України;

компетентний орган іншої Договірної Сторони Угоди - орган, призначений урядом іншої, ніж Україна, держави як Договірна Сторона забезпечувати виконання її обов'язків згідно з положеннями Угоди;

компонент - обладнання, тип якого може бути затверджений окремо без відношення до певного типу КТЗ;

КТЗ - транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій;

об'єктивні докази відповідності продукції - документально оформлені результати робіт з оцінювання відповідності: затвердження типу за Правилами ЄЕК ООН або Директивами Європейського Союзу, протоколи випробувань або звіти про випробовування, документи щодо підтвердження відповідності виробництва, матеріали інформаційних документів, підшивок, акти експертизи документів та ідентифікації зразків тощо;

окреме затвердження - комплект документів, за допомогою якого підтверджують, що тип продукції відповідає вимогам Угоди та окремого Правила ЄЕК ООН;

переобладнання - зміни типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції КТЗ, що перебувають в експлуатації, які порушують чи можуть порушити відповідність цього КТЗ вимогам нормативних документів щодо безпечності конструкції, наприклад, зміни: повної маси та її розподілу по осях; центру мас; типу двигуна, його маси і потужності; колісної бази чи колісної формули; конструкції систем світлової сигналізації, гальмового і рульового керування та трансмісії; зовнішньої поверхні кузова; захисних пристроїв; установки кабіни, кузова чи їхніх деталей; спеціального обладнання і номерних агрегатів тощо, не передбачених нормативно-технічною документацією на такий КТЗ;

поетапне затвердження типу - сукупність послідовних процедур, за допомогою яких уповноважені органи, що виконують процедури затвердження типу, підтверджують, що незавершений або завершений КТЗ відповідає необхідному, залежно від етапу завершеності, переліку вимог цього Порядку;

продукція - КТЗ, предмети обладнання та частини, характеристики яких впливають на безпеку дорожнього руху, довкілля та енергоощадність;

сертифікат відповідності - документ, яким виробник підтверджує, що окремо взятий КТЗ або партія обладнання відповідають затвердженому типу;

сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження - документ, яким уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що окремо взятий КТЗ чи партія обладнання, які не мають сертифіката типу, відповідають вимогам цього Порядку;

сертифікат типу - документ, яким уповноважений орган підтверджує, що тип продукції затверджено відповідно до вимог технічних приписів, визначених цим Порядком;

система - сукупність елементів конструкції КТЗ, призначених для виконання заданих функцій;

технічна служба - визначений компетентним органом, акредитований в установленому законодавством порядку та нотифікований ООН орган з оцінки відповідності, якому доручено виконувати випробовування та/або інспектування продукції та/або перевірки відповідності виробництва;

технічні приписи - єдині технічні приписи (Правила ЄЕК ООН), нормативно-правові акти, технічні регламенти, національні стандарти, нормативні документи, технічні вимоги, що стосуються певних категорій КТЗ чи обладнання, наведені у додатку 4 або 11 до цього Порядку;

тип КТЗ - сукупність КТЗ певної категорії, які не відрізняються один від одного за істотними ознаками, наведеними в розділі II додатка 1 до цього Порядку, може мати варіанти і версії. Тип стосовно певної властивості або системи КТЗ визначають згідно з нормативним документом, який містить технічні приписи до них;

КТЗ базовий - завершений або незавершений КТЗ, що використовують на початковому етапі процедури поетапного затвердження типу;

КТЗ завершений - КТЗ, стосовно якого не потрібно виконувати додаткові етапи процедури затвердження для підтвердження відповідності всім необхідним вимогам цього Порядку;

КТЗ кінцевої серії - КТЗ, сертифікат якого був чинним на момент виготовлення або ввезення на митну територію України з метою вільного обігу, але втратив чинність до моменту реєстрації КТЗ через запровадження нових вимог технічних приписів, відповідність яким виробник не має наміру чи не може забезпечити через особливості конструкції КТЗ типу;

КТЗ незавершений - КТЗ, у процесі поетапного затвердження якого потрібно виконати додатково не менше одного (завершального) етапу виготовлення та підтвердження відповідності вимогам цього Порядку;

КТЗ поетапно завершений - КТЗ, що пройшов процедуру поетапного затвердження типу та відповідає вимогам цього Порядку;

КТЗ новий - КТЗ, на який уповноваженими державними органами (у тому числі іноземними) не видавалися реєстраційні документи, що дають право на його експлуатацію;

КТЗ, що був у користуванні,- КТЗ, на який уповноваженими державними органами (у тому числі у країні - експортері колісного транспортного засобу) були видані реєстраційні документи, які дають право на його експлуатацію;

тип обладнання - сукупність обладнання, яке не відрізняється одне від одного за суттєвими ознаками, наведеними в розділі ІV додатка 1 до цього Порядку;

уповноважений орган - визначений компетентним органом орган із сертифікації, акредитований відповідно до законодавства України і нотифікований ООН згідно з Угодою, який видає сертифікати типу та сертифікати відповідності щодо індивідуального затвердження.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Угоді та в доданих до неї єдиних технічних приписах - Правилах ЄЕК ООН.

II. Подання заяви на затвердження типу КТЗ та обладнання

2.1. Виробник подає до уповноваженого органу письмову заяву на затвердження типу КТЗ разом із інформаційним пакетом документів на паперовому або електронному носії. Заява має стосуватися окремо кожного типу КТЗ.

2.2. До заяви додають інформаційну підшивку, комплект окремих затверджень, що стосуються категорії, до якої належить КТЗ, а також (за наявності) документи, що підтверджують відповідність виробництва, чи сертифікати на системи управління якістю, сертифікат затвердження типу ЄС, виданий згідно з Директивою 2007/46/ЕС або Директивою 2002/24/ЕС (Регламентом ЄС 168/2013).

2.3. Інформаційний документ (додаток 3) має бути наданий до уповноваженого органу у двох примірниках і включати покажчик стану інформаційного пакета документів. Усі кресленики повинні бути надані у відповідному масштабі на форматі А4 або повинні бути складені до цього формату. Фотографії, якщо вони є, мають достатньо докладно показувати деталі.

2.4. Виробник може не надавати окремих затверджень щодо однієї або декількох систем КТЗ. У цьому разі виробник має надати до уповноваженого органу протоколи випробувань технічних служб або випробувальних лабораторій на відповідність технічним приписам щодо систем КТЗ, стосовно яких не були оформлені окремі затвердження.

2.5. У разі поетапного затвердження типу КТЗ до заявки додають:

а) на першому етапі - розділи інформаційної підшивки та окремі затвердження або протоколи випробувань, які відповідають фактичному стану завершення (комплектації) типу КТЗ;

б) на другому і наступних етапах - складові інформаційної підшивки та окремі затвердження або протоколи випробувань, які стосуються поточного етапу завершення, дані щодо змін у конструкції КТЗ, а також примірник сертифіката типу, оформлений на попередньому етапі. Суб'єкт господарювання, що поставив КТЗ на виробництво в Україні, додає технічні умови на КТЗ, узгоджені в установленому законодавством порядку.

2.6. До заяви додають зразки печаток чи штампів, опис елементів захисту від підроблення (за наявності), які виробник має намір застосовувати, а також назви посад, зразки підписів осіб, яким виробник надає повноваження підписувати сертифікати відповідності КТЗ. У разі зміни зазначених повноважень виробник протягом 10 робочих днів надає до уповноваженого органу нові назви посад та зразки підписів уповноважених осіб.

2.7. Уповноважений орган може звертатися до виробника з умотивованим запитом щодо надання додаткової інформації чи документів, передбачених цим Порядком, необхідних для прийняття рішення стосовно обсягу випробовувань.

2.8. До заяви додають настанову щодо експлуатування чи користування КТЗ.

2.9. Виробник представляє уповноваженому органу або технічній службі зразки КТЗ для забезпечення виконання процедури затвердження типу.

2.10. Виробник подає до уповноваженого органу заяву на затвердження типу обладнання разом із інформаційним пакетом документів на паперовому або електронному носії. Заява має стосуватися окремо кожного типу обладнання.

У разі обладнання одного найменування, яке виготовляє один виробник і яке має окреме затвердження, можна з метою отримання сертифіката типу обладнання подавати одну заяву для декількох типів, у додатку до якої зазначають відомості про кожний тип обладнання та відповідні окремі затвердження. У разі поширення на окремий тип обладнання вимог декількох нормативних документів чи за наявності декількох окремих затверджень (для різних варіантів типу) наводять відомості про всі необхідні окремі затвердження.

2.11. До заяви додають інформаційну підшивку, зміст якої має відповідати технічним приписам, перелік (каталог) обладнання, окремі затвердження чи протоколи випробувань технічних служб або випробувальних лабораторій, а також (за наявності) копії документів з підтвердження відповідності виробництва чи сертифікати на системи управління якістю.

Суб'єкти господарювання, що поставили КТЗ на виробництво в Україні, також додають технічні умови на обладнання, узгоджені в установленому законодавством порядку.

2.12. До заяви додають зразки печаток чи штампів, опис елементів захисту від підроблення (за наявності), які виробник має намір застосовувати, а також назви посад, зразки підписів осіб, яким виробник надає повноваження підписувати сертифікати відповідності на партії обладнання. У разі зміни зазначених повноважень виробник протягом 10 робочих днів надає до уповноваженого органу нові назви посад та зразки підписів уповноважених осіб.

2.13. Уповноважений орган може звертатися до виробника з умотивованим запитом щодо надання додаткової інформації, передбаченої цим Порядком, необхідної для прийняття рішення стосовно номенклатури випробовувань.

III. Процедури затвердження типу КТЗ та обладнання

3.1. Процедури затвердження типу КТЗ здійснюють відповідно до вимог пунктів 3.5 - 3.17, 3.22, 3.23 цього розділу, а обладнання - пунктів 3.18 - 3.26 цього розділу. Варіанти процедури затвердження типу наведено в додатку 5 до цього Порядку.

3.2. Ідентифікацію сертифікатів типу, сертифікатів відповідності здійснюють згідно з вимогами додатка 7 до цього Порядку.

3.3. Уповноважений орган після надання сертифіката типу здійснює інформування відповідно до Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання.

3.4. У разі отримання запиту від компетентного органу уповноважений орган або виробник повинен протягом 20 робочих днів після отримання запиту надіслати компетентному органу копії сертифікатів типу чи сертифікатів відповідності. Уповноважений орган або виробник надсилає копії сертифікатів разом із відповідним інформаційним пакетом документів на паперовому або електронному носії.

3.5. Сертифікат типу КТЗ видають, залежно від категорії та призначення КТЗ, на тип, що відповідає характеристикам, наведеним в інформаційній підшивці, та:

а) при затвердженні КТЗ загального призначення - технічним приписам, перелік яких наведено в додатку 4 до цього Порядку;

б) під час затвердження КТЗ спеціального призначення - технічним приписам, перелік яких наведено в додатку 4 з урахуванням вимог додатка 11 до цього Порядку.

3.6. Уповноважений орган повинен:

а) перевірити наявність усіх окремих затверджень та/або протоколів випробувань у повному обсязі згідно з переліком технічних приписів, які стосуються варіантів та версій КТЗ, заявлених на затвердження типу;

б) за результатами аналізу документації переконатися, що характеристики КТЗ та дані, які наведено в інформаційному документі, збігаються з даними інформаційних пакетів документів та/або окремих затверджень. У разі надання інформаційних пакетів документів, що додаються до затвердження типу за директивами ЄС, перевірити відповідність сфери застосування та вимог зазначених директив вимогам технічних приписів, встановлених цим Порядком;

в) провести ідентифікацію відібраних зразків КТЗ з метою перевірки відповідності фактичних ідентифікаційних ознак зразків КТЗ даним, наведеним в інформаційному документі та у відповідних розділах інформаційних пакетів документів, наданих до окремих затверджень.

При затвердженні типу КТЗ категорій М2 та М3, а також КТЗ, щодо якого  виробником до уповноваженого органу не надано жодного окремого затвердження або надано окремі затвердження менше ніж за 70 % Правил ЄЕК ООН, передбачених додатками 4 та 11 до цього Порядку, кількість КТЗ, що підлягають ідентифікації, визначають з урахуванням комбінацій ознак конструкції КТЗ, які стосуються щонайменше двигуна, коробки передач, кількості осей та рушійних осей (розміщення, їх кінематичні зв'язки), керуючих осей (кількість, розміщення), кількості дверей, класу автобуса, пасажиромісткості, оснащення, що впливає на властивості, вимоги до яких встановлено цим Порядком.

При затвердженні типу КТЗ (крім категорій М2 та М3), щодо якого виробником до уповноваженого органу надано окремі затвердження не менше ніж за 70 % Правил ЄЕК ООН, передбачених додатками 4 та 11 до цього Порядку, та протоколів випробувань щодо тих властивостей, на які відсутні окремі затвердження, проводять ідентифікацію лише одного зразка КТЗ, що належить до типу, який підлягає затвердженню.

{Абзац четвертий підпункту "в" пункту 3.6 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 192 від 04.03.2020}

Залежно від комплектності, результатів аналізу документів та ідентифікації виконуються процедури затвердження типу, варіанти яких наведено в додатку 5 до цього Порядку.

3.7. У разі відсутності окремих затверджень або протоколів випробувань щодо відповідності всім необхідним технічним приписам уповноважений орган повинен:

а) надіслати запит до виробника щодо надання окремих затверджень або протоколів випробувань чи організувати проведення випробовувань;

б) переконатися у тому, що характеристики КТЗ відповідають даним, наведеним в інформаційній підшивці, а надані додатково протоколи випробувань підтверджують відповідність КТЗ вимогам технічних приписів.

3.8. При поетапному затвердженні типу КТЗ уповноважений орган повинен:

а) переконатися, що окремий інформаційний пакет документів надано в повному обсязі та актуалізовано щодо чинних редакцій технічних приписів, які містять вимоги до КТЗ. При проведенні індивідуального затвердження КТЗ склад інформаційного пакета документів виробник узгоджує з уповноваженим органом або органом із сертифікації;

б) переконатися, що характеристики КТЗ та дані, наведені у наданому інформаційному документі для затвердження типу КТЗ, складеному відповідно до розділу I додатка 3 до цього Порядку, відповідають даним інформаційного пакета документів;

в) на відібраних зразках заявленого на затвердження типу КТЗ перевірити або організувати проведення випробувань КТЗ з метою підтвердження, що фактичні дані зазначених зразків КТЗ відповідають даним, наведеним у відповідних розділах інформаційного пакета документів;

г) за необхідності провести або організувати проведення необхідних перевірок (випробувань) щодо відповідності технічним приписам стосовно установленого на КТЗ обладнання.

3.9. Кількість зразків КТЗ, що підлягає перевірці, має бути достатньою для забезпечення належного контролю з урахуванням різних комбінацій ознак конструкції КТЗ, заявленого на затвердження типу, згідно з переліком: двигун, коробка передач, ведучі осі (кількість, розміщення, їх кінематичні зв'язки), керуючі осі (кількість, розміщення), типи кузова, кількість дверей, розміщення рульового управління, кількість місць, рівень оснащення.

3.10.  Ідентифікаційний номер (код VIN) базового КТЗ, який визначений згідно з ДСТУ ІSО 3779:2012 «Колісні транспортні засоби. Номер ідентифікаційний транспортного засобу (VIN). Зміст і структура (ISO 3779:2009, IDT)», ДСТУ ISO 4030:2012 «Колісні транспортні засоби. Номер ідентифікаційний транспортного засобу. (VIN). Розташування та спосіб нанесення (ISO 4030:1983, IDТ)» та ДСТУ 7232:2011 «Таблички марковальні. Технічні умови» та додатком 3 до цього Порядку, має бути збережено на всіх етапах процесу поетапного затвердження типу КТЗ з метою забезпечення простежуваності всього процесу затвердження КТЗ.

3.11. На другому та наступних етапах затвердження типу додатково до обов’язкової заводської таблички виробника, що визначена ДСТУ ІSО 3779:2012 «Колісні транспортні засоби. Номер ідентифікаційний транспортного засобу (VIN). Зміст і структура (ISO 3779:2009, IDT)» та ДСТУ ISO 4030:2012 «Колісні транспортні засоби. Номер ідентифікаційний транспортного засобу. (VIN). Розташування та спосіб нанесення (ISO 4030:1983, IDТ)» та додатком 3 до цього Порядку, кожний виробник повинен установити на КТЗ додаткову табличку. Ця табличка має відповідати вимогам ДСТУ 7232:2011 «Таблички марковальні. Технічні умови», бути надійно закріплена на видимому і легкодоступному місці на елементі конструкції, що не підлягає заміні в період експлуатації КТЗ. Дані, наведені на ній, мають бути чіткими та стійкими проти стирання і містити зазначену нижче інформацію в такій послідовності:

а) найменування виробника;

б) номер сертифіката типу КТЗ (з урахуванням вимог пункту 8.1 цього Порядку);

в) етап затвердження;

г) ідентифікаційний номер (VIN) базового КТЗ. За бажанням виробника КТЗ на поточному етапі виготовлення безпосередньо на незмінній частині КТЗ та на його додатковій табличці може міститися визначений ним ідентифікаційний номер (VIN) з його міжнародним ідентифікаційним кодом виробника (WMI);

ґ) максимально допустима повна маса КТЗ (наводять у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження);

д) максимально допустима повна маса комбінації КТЗ (якщо КТЗ може бути використано для буксирування причепа чи напівпричепа; наводять у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження);

е) максимально допустима маса, що припадає на кожну вісь (наводять послідовно від передньої осі до задньої і лише у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження);

є) максимально допустима маса, що припадає на зчіпний пристрій (для напівпричепа або причепа з центрально розташованою віссю наводять лише у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження).

3.12. Уповноважений орган виконує процедури перевірки відповідності виробництва згідно з розділом IV цього Порядку.

3.13. Уповноважений орган стосовно кожного типу КТЗ:

а) оформлює відповідно до вимог додатка 6 (форма A) до цього Порядку сертифікат типу (повідомлення) у двох примірниках. Для КТЗ категорій M, N, L оформлюють і додають до зазначеного сертифіката результат випробувань за екологічними показниками КТЗ за формою, наведеною в додатку 8 до цього Порядку, відповідно до екологічних норм, методів випробувань, позначень рівнів екологічних норм КТЗ, зазначених у додатку 2 до цього Порядку;

б) оформлює покажчик стану інформаційного пакета документів або, якщо покажчик вже був раніше, перевіряє його зміст та, за необхідності, вносить до нього відповідні зміни;

в) надає заявнику один примірник сертифіката типу КТЗ (повідомлення) разом із відповідними додатками.

3.14. У разі оформлення сертифіката типу КТЗ, стосовно якого розділами IX, X цього Порядку передбачено запровадження обмеження щодо застосування певних вимог технічних приписів або строку дії сертифіката типу, у цьому сертифікаті типу зазначають такі обмеження.

3.15. Стосовно КТЗ спеціального призначення в сертифікаті типу зазначають відповідні відомості щодо особливостей конструкції та обмежень у застосуванні технічних приписів згідно з додатком 11 до цього Порядку.

3.16. У разі коли виробник, крім окремих затверджень, надав для виконання процедури затвердження типу КТЗ протоколи випробувань, уповноважений орган в інформаційному документі наводить посилання на протоколи випробувань.

3.17. За згодою компетентного органу уповноважений орган приймає до розгляду об'єктивні докази щодо відповідності КТЗ вимогам цього Порядку, що одержані із застосуванням альтернативних методів випробувань.

3.18. Сертифікат типу видають на тип системи, що відповідає характеристикам, наведеним в інформаційній підшивці, а також технічним приписам. Сертифікат типу заповнюють згідно з формою Б додатка 6 до цього Порядку.

3.19. Сертифікат типу видають на тип компонента або вузла, що відповідає характеристикам, наведеним у інформаційній підшивці, а також технічним приписам, наведеним в додатку 4 до цього Порядку. Сертифікат типу заповнюють згідно з формою B додатка 6 до цього Порядку.

3.20. Уповноважений орган повинен:

а) перевірити наявність окремих затверджень та/або протоколів випробувань у повному обсязі згідно з переліком технічних приписів, які стосуються обладнання;

б) за результатами аналізу документації переконатися, що характеристики обладнання та дані, які наведено в інформаційному документі, збігаються з даними інформаційних пакетів документів та/або окремих затверджень. У разі надання інформаційних пакетів документів, що додаються до затвердження типу за директивами ЄС, перевірити відповідність сфери застосування та вимог зазначених директив вимогам технічних приписів;

в) провести ідентифікацію відібраних зразків обладнання з метою перевірки відповідності фактичних ідентифікаційних ознак зразків обладнання даним, наведеним в інформаційному документі та у відповідних розділах інформаційних пакетів документів, наданих до окремих затверджень.

Виробник має представити уповноваженому органу та/або технічній службі зразки обладнання, відібрані для забезпечення ідентифікації та/або випробовування.

3.21. У разі відсутності окремих затверджень або протоколів випробувань щодо відповідності всім необхідним технічним приписам уповноважений орган повинен:

а) письмово запитати у виробника необхідні окремі затвердження або протоколи випробувань чи організувати проведення випробувань;

б) переконатися у тому, що характеристики обладнання відповідні даним, наведеним в інформаційній підшивці, а надані додатково протоколи випробувань підтверджують відповідність обладнання вимогам технічних приписів.

3.22. Документи затвердження типу продукції, протоколи випробувань та інформаційні документи, надані згідно з Директивами ЄС, беруть до розгляду та для визнання відповідно до переліку додатка 4 до цього Порядку, якщо на момент подання заяви:

а) Правила ЄЕК ООН та Директиви ЄС мають однакову сферу застосування;

б) технічні вимоги Директиви ЄС не нижчі ніж вимоги відповідного Правила ЄЕК ООН, з урахуванням прийнятої в Україні серії поправок та змісту перехідних положень, наведених у відповідному розділі Правила ЄЕК ООН щодо термінів запровадження зазначених поправок.

3.23. Уповноважений орган виконує процедури забезпечення відповідності виробництва згідно з розділом IV цього Порядку.

3.24. Сертифікат типу обладнання на компоненти або вузли не видають, якщо їх постачають виробники обладнання виробникам КТЗ (незалежно від того, чи призначені вони для виготовлення КТЗ або переобладнання та/або ремонту), торгове найменування (марка) виробника яких відповідає інформації, наведеній у графі «0.1 Торгове найменування (марка) виробника» сертифіката типу КТЗ. У цьому разі сертифікати відповідності обладнання виробник видає до закінчення строку дії зазначених сертифікатів типу або сертифікатів відповідності.

3.25. Якщо компонент чи вузол функціонує або виявляє певні властивості тільки у взаємодії з іншим обладнанням КТЗ і це потребує перевірки відповідності компонента або вузла тільки за умови випробовувань у складі КТЗ виключно певного типу, сферу поширення сертифіката типу відповідним чином обмежують. У таких випадках сертифікат типу міститиме відповідні обмеження щодо використання компонента чи вузла та визначатиме спеціальні умови стосовно їх монтування.

У разі коли такий компонент або вузол установив сам виробник КТЗ, відповідність вимогам щодо експлуатації та монтажу перевіряють під час проведення процедури затвердження типу КТЗ.

3.26. За згодою компетентного органу уповноважений орган приймає до розгляду об'єктивні докази щодо відповідності обладнання вимогам цього Порядку, що одержані із застосуванням альтернативних методів випробувань, або, у разі випробувань одиничних зразків обладнання, застосовують окремі вимоги технічних приписів.

IV. Забезпечення відповідності виробництва

4.1. Забезпечення виробником відповідності виробництва складається з:

а) виконання заходів забезпечення відповідності виробництва до надання сертифіката типу (первинне оцінювання);

б) виконання заходів забезпечення відповідності виробництва протягом чинності сертифіката типу.

4.2. Перевірку виробництва виконують для підтвердження того, що виготовлена продукція відповідає вимогам цього Порядку і що її продовжують виготовляти відповідно до затвердженого типу.

4.3. Зазначена перевірка охоплює послідовне виконання пов'язаних між собою процедур:

а) процедур перевірки продукції;

б) процедури перевірки виконання виробником комплексу заходів щодо забезпечення відповідності виробництва.

4.4. Перелік та періодичність процедур перевірки відповідності виробництва продукції вимогам додатка 2 до Угоди наведено в додатку 5 до цього Порядку.

4.5. До надання сертифіката типу уповноважений орган повинен перевірити наявність у виробника задовільних заходів та процедур щодо продукції (далі - забезпечення відповідності продукції) та задовільного комплексу заходів та процедур щодо забезпечення виробником під час виробництва ефективного контролю за відповідністю продукції типу, що заявлений на затвердження (далі - забезпечення відповідності методів виробництва).

4.6. Кожний зразок продукції, що належить до типу, який затверджено згідно з цим Порядком, окремими Правилами ЄЕК ООН (чи еквівалентними їм Директивами Європейського Союзу) та/або іншими технічними приписами, має бути виготовлений відповідно до затвердженого типу.

4.7. Перевірку виробництва на місці (стосовно серійно виготовлюваної продукції) здійснює уповноважений орган з метою підтвердження наявності та достатності запровадженого виробником комплексу заходів щодо забезпечення відповідності виробництва та продукції вимогам цього Порядку.

4.8. Порядок та терміни перевірки погоджують з виробником.

4.9. Виробник повинен забезпечити необхідні умови для проведення перевірки виробництва, зокрема доступ представникам уповноваженого органу до визначених планом об'єктів перевірки, даних випробувань продукції, виробничих записів щодо якості.

V. Внесення змін до сертифіката типу

5.1. Після надання сертифіката типу та протягом строку його дії виробник сповіщає шляхом подання відповідної заяви уповноваженому органу про зміни відомостей, наведених у сертифікаті типу та/або в інформаційному пакеті документів.

5.2. Заяву на внесення змін до сертифіката типу подають до уповноваженого органу. Інформаційний пакет документів надається на паперовому або електронному носії.

5.3. Виробник додає до заяви опис змін інформаційного пакета документів, змінені окремі затвердження (за наявності), протоколи випробувань, що стосуються змін.

5.4. У разі можливості внесення змін до сертифіката типу (поширення його дії на затверджений тип) за результатами додаткової ідентифікації та/або випробовування, проведення перевірки методів виробництва, врахування вимоги законодавства, зокрема технічних приписів, які набули чинності після попереднього затвердження типу, сертифікат типу переоформляють із збереженням його порядкового номера (спільного для усіх його поширень), до якого додають познаку номера поширення зазначеного сертифіката типу.

5.5. Якщо з метою урахування змін необхідно провести додаткову ідентифікацію, перевірку відповідності методів виробництва та/або випробовування продукції, уповноважений орган у 5-денний строк з дня отримання заяви на внесення змін інформує про це виробника, який забезпечує можливість проведення зазначених процедур, надає уповноваженому органу необхідні окремі затвердження чи протоколи випробувань.

5.6. Уповноважений орган після внесення змін до сертифіката типу здійснює інформування відповідно до Порядку ведення реєстру сертифікатів типу та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортного засобу або обладнання.

5.7. Якщо зміни не стосуються змісту інформаційного пакета документів, але потребують внесення змін до змісту сертифіката типу (наприклад, у зв’язку зі зміною законодавства України, виправленням технічних помилок), уповноважений орган вносить виправлення до змісту сертифіката типу із зазначенням нової дати. Познака номера сертифіката типу (та/або його поширення) не змінюється.

VI. Строк чинності сертифіката типу

6.1. Строк чинності сертифіката типу не обмежується, крім випадків, передбачених розділами IX та X цього Порядку.

6.2. Уповноважений орган відкликає сертифікат типу у разі:

а) коли виробник просить відкликати сертифікат типу або приймає рішення про завершення виробництва типу продукції через неможливість внесенням змін до конструкції, що існує, забезпечити виконання нових вимог законодавства;

б) встановлення невідповідності продукції типу, що було затверджено;

в) порушення виробником належних умов виробництва, в тому числі процедур та строків оцінки відповідності після видачі сертифіката типу, визначених додатком 5 до цього Порядку;

г) виявлення того, що під час експлуатації зразків продукції, навіть затвердженого типу, може виникнути серйозна загроза довкіллю, безпеці громадян або безпеці дорожнього руху;

ґ) невідповідності продукції затвердженого типу новим вимогам технічних приписів, які набрали чинності після затвердження типу.

6.3. Уповноважений орган повідомляє виробника не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про відкликання сертифіката типу.

6.4. Відкликання сертифіката типу може мати обмежений характер у часі та стосуватися тільки одного варіанта в межах типу чи однієї версії в межах варіанта типу КТЗ, одного найменування чи певного переліку найменувань обладнання.

6.5. Уповноважений орган після відкликання сертифіката типу здійснює інформування відповідно до Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання.

6.6. Виробник повинен припинити видачу сертифікатів відповідності на КТЗ чи обладнання, сертифікат типу яких відкликано, з дати видання повідомлення про відкликання сертифіката типу згідно з додатком 6, за виключенням сертифікатів відповідності на КТЗ, що належать до кінцевої серії.

{Пункт 6.7 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 188 від 22.05.2017}

VII. Сертифікат відповідності КТЗ або обладнання

7.1. Виробник на підставі сертифіката типу оформляє на кожний КТЗ чи на партію обладнання сертифікат відповідності КТЗ або обладнання за формою, наведеною в додатку 9 до цього Порядку, та додає його до комплекту супровідної документації КТЗ (незалежно від стадії його завершеності) чи партії обладнання. Виробник - нерезидент має право від свого імені оформлювати сертифікати відповідності на КТЗ або партію обладнання, тип яких затверджено згідно з цим Порядком.

При затвердженні КТЗ незавершеного або поетапно завершеного типу виробник заповнює тільки ті позиції на зворотній сторінці сертифіката відповідності КТЗ, відомості яких було доповнено або змінено на черговому етапі затвердження.

Виробник також додає до свого сертифіката відповідності КТЗ або обладнання сертифікати відповідності інших виробників, отримані за результатами проходження попередніх етапів затвердження (крім першого етапу затвердження).

7.2. Сертифікат відповідності КТЗ або обладнання заповнюють українською мовою (з дублюванням, за необхідності, англійською або російською мовою).

7.3. Усі належні позиції сертифіката відповідності КТЗ або обладнання повинні бути заповнені. Сертифікат відповідності КТЗ або обладнання не повинен містити не передбачених цим Порядком обмежень щодо введення в обіг і/або застосування продукції.

7.4. У сертифікаті відповідності КТЗ або обладнання, що видають на підставі сертифікатів типу, затверджених з урахуванням обмежень, визначених в розділах IX, X, XII цього Порядку, наводять відповідну інформацію щодо зазначених обмежень.

7.5. Виробник КТЗ видає сертифікати відповідності обладнання на партію обладнання, що зазначено в пункті 3.24 розділу III цього Порядку, з посиланням на сертифікат типу. При цьому на партію обладнання видають один сертифікат відповідності обладнання (незалежно від кількості найменувань продукції і типів у партії обладнання), у графі «2. Найменування продукції і тип(и)» якого наводять посилання на документ, згідно з яким партію виготовлено чи ввезено в Україну.

VIII. Маркування продукції

8.1. У разі отримання сертифіката типу КТЗ, що виготовлено в Україні, виробник наводить у маркуванні на табличці, що закріплюється на КТЗ, номер сертифіката типу КТЗ.

8.2. У разі отримання сертифіката типу обладнання на підставі окремого(их) затвердження(нь) за Правилом(ами) ЄЕК ООН виробник маркує кожен предмет обладнання відповідно до вимог зазначеного(их) Правила(ил) ЄЕК ООН та наносить на упаковку чи зазначає в супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номер сертифіката типу, торгову назву виробника та/або найменування, позначку типу обладнання та/або ідентифікаційний номер такого обладнання згідно з каталогом.

8.3. У разі затвердження типу обладнання не на підставі окремого затвердження за Правилом ЄЕК ООН виробник наносить на вироби або на упаковку чи зазначає в супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номер сертифіката типу, своє торгове найменування або торгову марку, позначку типу обладнання та/або ідентифікаційний (каталожний) номер.

IX. Затвердження типу продукції, виготовленої із застосуванням нових технологій

9.1. До заявки на затвердження продукції, у конструкції якої застосовано нові технології, спрямовані на збереження або поліпшення рівня безпечності продукції, але які не охоплюються або є несумісними з вимогами технічних приписів або їхніми певними положеннями, виробник надає інформацію:

а) про причини, через які нова технологія не дозволяє продукції відповідати чинним технічним приписам;

б) опис чинників загрози для безпеки та довкілля (за наявності), пов'язаних з новою технологією, а також зміст ужитих заходів щодо запобігання негативним наслідкам;

в) опис методів випробувань та їхні результати, які демонструють, що порівняно з чинними вимогами забезпечено, щонайменше, еквівалентний їм рівень безпеки та захисту довкілля.

9.2. Уповноважений орган надсилає запит та необхідну додаткову інформацію до компетентного органу, який приймає рішення щодо процедури та/або термінів внесення змін до технічних приписів, а також щодо строку дії сертифіката типу на продукцію (у разі проведення затвердження типу).

9.3. Сертифікат типу на зазначену продукцію видають із обмеженим строком дії.

9.4. Якщо після виконання процедур згідно з цим розділом визнано, що існує достатньо підстав для запровадження нових технологій до широкого застосування, компетентний орган вживає заходів щодо внесення відповідних змін до технічних приписів.

9.5. Після того, як відповідні зміни до технічних приписів внесено, за умови відповідності продукції даним технічним приписам уповноважений орган видає виробнику сертифікат типу без обмеження строку дії.

X. КТЗ, що виготовляють малими серіями

10.1. Кількісні обмеження щодо введення в обіг в Україні КТЗ, які виробляють малими серіями, наведено у додатку 10 до цього Порядку.

10.2. Вимоги пункту 10.1 цього розділу не застосовують до КТЗ спеціального призначення.

10.3. Уповноважений орган видає сертифікат типу КТЗ, що виготовляють малими серіями, за умови відповідності типу КТЗ технічним приписам щодо типу малої серії, наведеним у додатку 4 до цього Порядку.

10.4. Сертифікати типу КТЗ, що виготовляють малими серіями, ідентифікують згідно з вимогами додатка 7 до цього Порядку.

XI. Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження

11.1. Виробник, постачальник або власник КТЗ, партії обладнання, що підлягають індивідуальному затвердженню згідно з пунктам 1.4 та 1.5 розділу I цього Порядку, подають заяву до уповноваженого органу або до призначеного органу із сертифікації.

Заявник додає до заяви копії документів, що підтверджують його повноваження щодо представлення на індивідуальне затвердження КТЗ чи партії обладнання, а також доказу відповідності КТЗ та/або обладнання (за наявності), інші документи, що містять інформацію про конструкцію чи технічні характеристики КТЗ або обладнання.

11.2. Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження видають на КТЗ, якщо:

а) згідно з результатами ідентифікації новий КТЗ відповідає технічному опису, наданому виробником КТЗ, або за його відсутності - інформації, яку надає технічна служба чи випробувальна лабораторія за результатами ідентифікації та/чи випробовувань цього КТЗ, або згідно з результатами огляду КТЗ, що перебуває в експлуатації, відповідає інформації, наведеній у реєстраційних документах, виданих уповноваженими державними органами, що дають право експлуатувати КТЗ, та інформації, яку надає технічна служба чи випробувальна лабораторія за результатами огляду та випробовувань цього КТЗ;

б) протоколом (протоколами) випробувань акредитованої лабораторії та/або технічної служби за позитивними результатами якого (яких) підтверджується відповідність КТЗ технічним приписам щодо індивідуального затвердження.

11.3. У разі індивідуального затвердження КТЗ, переобладнаного згідно з вимогами статті 32 Закону України "Про дорожній рух" та постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 "Про затвердження Порядку переобладнання транспортних засобів", перевіряють відповідність конструкції та технічного стану цього КТЗ технічним приписам, пов'язаним зі змінами, унесеними в конструкцію КТЗ під час переобладнання, та додатково:

а) для одиничного переобладнання КТЗ - вимогам, за умови виконання яких виробник або спеціально уповноважена Кабінетом Міністрів України організація погоджує зазначене переобладнання;

б) у разі переобладнання п'яти і більше КТЗ протягом року суб'єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність з переобладнання КТЗ, - вимогам, які стосуються цього Порядку, що викладені в нормативно-технічній документації на відповідний вид переобладнання та свідоцтві про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

11.4. У разі індивідуального затвердження КТЗ, що перебувають в експлуатації, перевіряють технічний стан відповідних систем та елементів КТЗ згідно з технічними приписами, які містять експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методів контролю.

11.5. Для індивідуального затвердження КТЗ спеціального призначення, додатково застосовують обмеження щодо вимог технічних приписів, наведених у додатку 11 до цього Порядку для відповідних категорій КТЗ, які було обрано як базові для створення КТЗ спеціального призначення.

11.6. Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження видають на партію обладнання, якщо:

а) згідно з результатами ідентифікації обладнання відповідає інформаційному документу, наданому виробником обладнання, або, за його відсутності, технічним характеристикам, які в обсязі, необхідному для заповнення сертифіката відповідності, надає технічна служба чи випробувальна лабораторія за результатами ідентифікації та/чи випробувань відібраних зразків обладнання;

б) окремим затвердженням (окремими затвердженнями) та/або протоколом (протоколами) випробувань підтверджено відповідність відібраних зразків обладнання технічним приписам.

11.7. Випробовування одиниці обладнання не проводяться, якщо:

а) випробовування передбачають пошкодження або руйнування зразка обладнання;

б) згідно з результатами ідентифікації встановлено, що одиниця обладнання постачається для ремонту конкретного зареєстрованого в Україні КТЗ і є тотожним обладнанню, що встановлено на цьому КТЗ виробником.

11.8. Форму сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження КТЗ чи партії обладнання наведено у додатку 9 до цього Порядку. Цей сертифікат має містити номер та дату видачі атестата про акредитацію уповноваженого органу або органу із сертифікації, виданого відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», номер та дату наказу Міністерства інфраструктури України про призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, ідентифікаційний номер (VIN) КТЗ (якщо виробником не було застосовано маркування VIN, зазначають номер шасі і/чи двигуна) та реквізити його власника. Дозволено не наводити відомості на зворотному боці сертифіката відповідності (технічний опис), якщо їх неможливо визначити за результатами виконання процедур затвердження (аналізування документації, ідентифікації, опису конструкції, випробовувань), що передбачені для індивідуального затвердження.

До сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження додають перелік об'єктивних доказів стосовно відповідності КТЗ чи партії обладнання вимогам технічних приписів до нього за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

11.9. Уповноважені органи та органи із сертифікації ведуть реєстр виданих сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження. Реєстраційні номери сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження присвоюють уповноважені органи та органи із сертифікації відповідно до вимог додатка 7 до цього Порядку. Ці органи надають інформацію про сертифікат відповідності до підприємства, що належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, для внесення інформації до Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання відповідно до вимог додатка 9 до цього Порядку.

11.10. Для індивідуального затвердження КТЗ, що проходять декілька етапів укомплектування, проводять індивідуальне затвердження на кожному етапі доукомплектування та видають сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження незавершеного КТЗ. На останньому етапі надають сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, на підставі якого здійснюється державна реєстрація КТЗ.

11.11. На другому та наступних етапах затвердження додатково до обов’язкової заводської таблички виробника, що визначена ДСТУ ІSО 3779:2012 «Колісні транспортні засоби. Номер ідентифікаційний транспортного засобу (VIN). Зміст і структура (ISO 3779:2009, IDT)», ДСТУ ISO 4030:2012 «Колісні транспортні засоби. Номер ідентифікаційний транспортного засобу. (VIN). Розташування та спосіб нанесення (ISO 4030:1983, IDТ)», ДСТУ 7232:2011 «Таблички марковальні. Технічні умови», виробник - резидент України має установити на КТЗ додаткову табличку. Ця табличка має відповідати вимогам ДСТУ 7232, бути надійно закріплена на видимому і легкодоступному місці на елементі конструкції, що не підлягає заміні в період експлуатації КТЗ. Дані, зазначені на ній, мають бути чіткими та стійкими проти стирання і містити зазначену нижче інформацію:

а) найменування виробника;

б) етап затвердження;

в) ідентифікаційний номер (VIN) базового КТЗ. За бажанням виробника КТЗ на поточному етапі виготовлення безпосередньо на незмінній частині КТЗ та на його додатковій табличці виробника може міститися визначений ним ідентифікаційний номер (VIN) з його міжнародним ідентифікаційним кодом виробника (WMI);

г) максимально допустима повна маса КТЗ (наводять у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження);

ґ) максимально допустима повна маса комбінації КТЗ (якщо КТЗ може бути використано для буксирування причепа чи напівпричепа; наводять у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження);

д) максимально допустима маса, що припадає на кожну вісь (наводять послідовно від передньої осі до задньої і лише у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження);

е) максимально допустима маса, що припадає на зчіпний пристрій (для напівпричепа або причепа з центрально розташованою віссю (наводять лише у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження).

XII. Введення продукції в обіг

12.1. Пропуск КТЗ на митну територію України з метою вільного обігу, перша державна реєстрація, введення в обіг обладнання здійснюються за наявності сертифіката відповідності КТЗ або сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження.

Сертифікат відповідності на незавершений КТЗ дозволяє ввозити його на митну територію України та продавати з метою виконання подальших етапів виготовлення. Сертифікат відповідності, виданий на підставі сертифіката незавершеного типу КТЗ, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження незавершеного КТЗ не дозволяє реєструвати, уводити в експлуатацію та використовувати такі КТЗ до закінчення процедури поетапного затвердження типу.

12.2. Виробники видають сертифікати відповідності на КТЗ, виготовлені із застосуванням нових технологій, тільки у разі, якщо КТЗ виготовлено до дати, якою обмежено строк дії сертифіката типу.

12.3. Виробники видають сертифікати відповідності на КТЗ, що належать до типу КТЗ кінцевої серії, за умови, що ці КТЗ були виготовлені або ввезені на митну територію України з метою вільного обігу в період дії сертифіката типу.

{Пункт 12.4 розділу XII виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 188 від 22.05.2017}

{Пункт 12.5 розділу XII виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 188 від 22.05.2017}

12.4. Введення в обіг обладнання допускають за наявності сертифіката відповідності обладнання, який додають до кожної партії обладнання.

12.5. Компоненти, сертифікати типу на які видано на підставі окремих затверджень і які мають відповідне маркування згідно з Правилами ЄЕК ООН, вводяться в обіг за наявності сертифіката відповідності обладнання, що поширюється на всі партії компонентів, що охоплюються сертифікатом типу.

XIII. Попередження загрози довкіллю або життю та здоров'ю громадян

13.1. Якщо компетентний орган на підставі інформації від споживачів продукції або від органів державного ринкового нагляду і контролю, державного нагляду (контролю) встановив, що продукція хоч і відповідає чинним вимогам та/або має належне маркування, все ж становить серйозну загрозу довкіллю або життю чи здоров'ю громадян, то він доручає уповноваженому органу протягом 10 робочих днів вжити заходів щодо відкликання сертифіката типу. Уповноважений орган надсилає письмові повідомлення виробнику та компетентному органу про необхідність припинення на період, що не перевищує 6 місяців, видачу сертифікатів відповідності КТЗ чи обладнання. Компетентний орган у разі невідповідності, що стосується окремих затверджень, повідомляє про це компетентні органи інших Договірних Сторін Угоди.

13.2. У разі виявлення, що зразки продукції, до яких додано сертифікати відповідності КТЗ чи обладнання та/або які мають належне маркування, фактично не відповідають затвердженому типу чи вимогам технічних приписів, уповноважений орган повинен вжити узгоджених із виробником заходів, спрямованих на відновлення відповідності продукції, а в разі визнання уповноваженим органом цих заходів такими, що не досягли мети, може відкликати видані сертифікати типу та/або окремі затвердження.

13.3. Невідповідностями затвердженому типу вважають розбіжності між фактичними характеристиками продукції та даними, наведеними в сертифікаті типу або в інформаційному пакеті документів.

13.4. Якщо з'ясовується, що продукція, яка має окреме затвердження, видане іншими Договірними Сторонами Угоди, та/або належне маркування, але фактично не відповідає вимогам окремого Правила ЄЕК ООН (крім випадків, передбачених розділами X, XII та XIII цього Порядку), уповноважений орган звертається до компетентного органу для вжиття ним заходів, передбачених Угодою.

13.5. Виробник, який одержав сертифікат типу та увів продукцію в обіг, але згідно із законодавством чи на власний розсуд здійснює процедуру її відкликання через те, що зазначена продукція все ж може становити серйозну загрозу безпеці дорожнього руху, довкіллю або життю чи здоров'ю громадян, або якщо виявлено суттєві недоліки у конструкції продукції, повинен негайно повідомити про це уповноважений орган.

13.6. У разі здійснення процедур відкликання продукції виробник повинен запропонувати та вжити комплекс заходів щодо зміни конструкції, технології виробництва, процедур із забезпечення відповідності виробництва для усунення виявлених невідповідностей. Уповноважений орган сприяє запровадженню зазначених заходів та контролює їх результативність.

13.7. Уповноважений орган може відкликати сертифікат типу, якщо він встановить, що вжиті заходи згідно з пунктом 13.6 не досягли результату в погоджені з виробником терміни. Уповноважений орган не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про відкликання сертифіката типу повідомляє про це виробника та компетентний орган.

13.8. Рішення щодо видачі сертифіката типу (затвердження типу, відмови у затвердженні типу, відкликання чи змін до затвердження) може бути оскаржено в установленому законодавством порядку до компетентного органу або в суді.

КЛАСИФІКАЦІЯ,
визначення типу, варіанта, версії, коди УКТЗЕД колісних транспортних засобів та обладнання

I. Класифікація КТЗ за категоріями

1. Класифікація КТЗ за категоріями, підкатегоріями та класами здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1166 "Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються".

{Пункт 2 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 15.09.2021}

{Пункт 3 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 15.09.2021}

{Пункт 4 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 15.09.2021}

{Пункт 5 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 15.09.2021}

2. За місцем установки осей причіпні колісні засоби категорій O2, O3 та O4 належать до одного з таких типів:

2.1. Напівпричіп - буксируваний колісний засіб, за умови рівномірного завантаження якого вісь (осі) розташовано позаду центра мас, який обладнано зчіпним пристроєм, що передає на тягач горизонтальну та вертикальну навантагу.

Колеса однієї або більше осей напівпричепа можуть бути тяговими.

2.2. Причіп - буксируваний колісний засіб, який має принаймні дві осі, обладнано зчіпним пристроєм, що здатний рухатися вертикально відносно причепа та призначений для повороту передньої осі (осей або їхніх коліс), який, проте, не передає значної вертикальної навантаги на тягач.

Колеса однієї або більше осей причепа можуть бути тяговими.

2.3. Причіп з центральним розташуванням осі (осей) (центроосьовий) - буксируваний колісний засіб зі зчіпним пристроєм, що не може повертатися відносно рами причепа, у якого вісь (осі) розташовано близько до центра мас рівномірно завантаженого колісного транспортного засобу так, що на тягач передається лише статична вертикальна навантага не більш як 10 відсотків навантаги від максимальної маси причепа або 10 кілоньютонів, залежно від того, яка величина менша.

Колеса однієї або більше осей причепа можуть бути тяговими.

3. Колісні засоби підвищеної прохідності категорій M, N

3.1. Колісними засобами підвищеної прохідності категорій M та N вважають колісні засоби, які відповідають вимогам, наведеним у пунктах 7.1.1 - 7.1.3 цього розділу.

3.1.1. Колісний засіб категорії N1, максимальна маса якого не більш як 2 тонни, та категорії M1 вважають колісним засобом підвищеної прохідності, якщо він:

а) має принаймні одну передню вісь та принаймні одну задню вісь, які можна урухомлювати одночасно, враховуючи колісний засіб, у якого урухомник однієї осі можливо відключати;

б) має принаймні один механізм блокування диференціального механізму або принаймні один механізм аналогічної дії та може долати узвіз 30-відсоткового похилу.

3.1.2. Крім того, такі колісні засоби повинні відповідати принаймні п'ятьом з таких шести вимог:

а) кут в'їзду має бути не менш як 25°;

б) кут з'їзду має бути не менш як 20°;

в) кут поздовжньої прохідності має бути не менш як 20°;

г) дорожній просвіт під передньою віссю повинен бути не менш як 180 мм;

ґ) дорожній просвіт під задньою віссю повинен бути не менш як 180 мм;

д) дорожній просвіт між осями повинен бути не менш як 200 мм.

3.1.3. Колісний засіб категорії N1, максимальна маса якого більш як 2 тонни, або категорій N2, M2 чи M3, максимальною масою не більш як 12 тонн, розглядають як колісний засіб підвищеної прохідності або якщо всі його колеса можливо урухомлювати одночасно, враховуючи колісний засіб, урухомник однієї осі в якого можливо відключати, або якщо він відповідає щонайменше таким трьом вимогам:

а) принаймні одну передню та одну задню осі можливо урухомлювати одночасно, враховуючи колісний засіб, урухомник однієї осі якого можливо відключати;

б) є принаймні один пристрій блокування диференціального механізму або принаймні один пристрій аналогічної дії;

в) може підійматися без причепа узвозом з 25-відсотковим похилом.

3.1.4. Колісний засіб категорії M3, максимальна маса якого більш як 12 тонн, або категорії N3 вважають колісним засобом підвищеної прохідності або якщо всі його колеса можливо урухомлювати одночасно, враховуючи колісний засіб, урухомник однієї осі якого можна відключати, або якщо він відповідає щонайменше таким вимогам:

а) принаймні половина коліс урухомлюється;

б) є принаймні один пристрій блокування диференціального механізму або принаймні один пристрій аналогічної дії;

в) може підійматися без причепа узвозом з 25-відсотковим похилом;

г) відповідає принаймні чотирьом з таких шести вимог:

1) кут в'їзду має бути не менш як 25°;

2) кут з'їзду має бути не менш як 25°;

3) кут поздовжньої прохідності має бути не менш як 25°;

4) дорожній просвіт під передньою віссю повинен бути не менш як 250 мм;

5) дорожній просвіт під задньою віссю повинен бути не менш як 250 мм;

6) дорожній просвіт між осями повинен бути не менш як 300 мм.

3.2. Умови перевірки відповідності характеристик прохідності:

3.2.1. Механічний колісний засіб категорії N1, максимальної маси не більш як 2 тонни, та колісний засіб категорії M1 перевіряють за спорядженої маси.

3.2.2. Механічний колісний засіб, не визначений у пункті 7.2.1 цього розділу, слід завантажити до технічно допустимої максимальної маси.

3.2.3. Здатність долати узвіз 25 % або 30 % перевіряють розрахунком.

Як виняток, можуть виконуватися випробовування.

3.2.4. У разі вимірювання кутів переднього та заднього звисів, а також кута поздовжньої прохідності захисні пристрої до уваги не беруть.

3.3. Визначення кутів переднього та заднього звису, кута поздовжньої прохідності та величини дорожнього просвіту:

3.3.1. Кут в'їзду (кут переднього звису) - найбільший кут між горизонтальною площиною та площиною, дотичною до шин передніх коліс, окреслених статичним радіусом таким чином, що жодна точка колісного засобу, розташована у нижній частині, та жодна частина, що жорстко прикріплена до колісного засобу, не перебувають нижче цієї площини, як показано нижче на рисунку.

3.3.2. Кут з'їзду (кут заднього звису) - найбільший кут між горизонтальною площиною та площиною, дотичною до шин задніх коліс, окреслених статичним радіусом таким чином, що жодна точка колісного засобу, розташована позаду осі, та жодна частина, жорстко прикріплена до колісного засобу, не перебувають нижче цієї площини, як показано нижче на рисунку.

3.3.3. Кут поздовжньої прохідності - кут, виміряний між площинами, дотичними до статичних радіусів передніх і задніх коліс. Вершина цього двостороннього кута лежить у нижній частині колісного засобу. Цей кут є найбільшим кутом перелому, за якого колісний засіб може подолати перешкоду, як показано нижче на рисунку.

3.3.4. Дорожній просвіт між осями - найкоротша відстань між опорною поверхнею та найнижчою нерухомою точкою колісного засобу, як показано нижче на рисунку.

3.3.5. Дорожній просвіт під однією віссю - відстань у напрямку вниз від найвищої точки дуги кола, що проходить через центр плями статичного контакту протектора шин коліс однієї осі (внутрішніх у випадку здвоєних коліс) з поверхнею плоскої опори і торкається нижньої нерухомої точки колісного засобу між колесами.

Жодна точка жорсткої частини колісного засобу не повинна перебувати у заштрихованій на схемі зоні, як показано нижче на рисунку.

У разі необхідності дорожній просвіт для кількох осей зазначають відповідно до їхнього розташування, наприклад, 280/250/250.

{Підпункт 3.4 пункту 3 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 15.09.2021}

II. Визначення типу, варіантів та версій КТЗ

1. Тип, варіанти, версії КТЗ

1.1. Тип - сукупність колісних транспортних засобів, які не відрізняються один від одного принаймні за істотними ознаками, наведеними нижче для кожної категорії колісних транспортних засобів.

1.2. Варіант - сукупність колісних транспортних засобів, які належать до одного типу і не відрізняються один від одного принаймні за істотними характеристиками, наведеними нижче для кожної категорії колісних транспортних засобів (визначають за необхідності).

1.3. Версія - сукупність колісних транспортних засобів, які належать до одного типу та варіанта і можуть мати зазначені виробником поєднання характеристик параметрів, що наведені в єдиному для одного типу і/або варіанта інформаційному документі, який додають до заявки на затвердження типу, за умови, що зазначені колісні транспортні засоби не відрізняються один від одного принаймні за характеристиками, наведеними нижче для кожної категорії колісних транспортних засобів (визначають за необхідності).

2. Для КТЗ категорії L

2.1. Ознаки типу:

а) найменування виробника;

б) позначка типу, установлена виробником;

в) істотні особливості конструкції і дизайну: колісні транспортні засоби мають єдине шасі, раму, підрамник, базову платформу або каркас, на якому змонтовано основні складові частини, системи, компоненти та вузли.

{Підпункт «г» підпункту 2.1 пункту 2 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 15.09.2021}

2.2. Характеристики, що визначають варіант:

а) тип кузова (надбудови);

б) різниця мас у спорядженому стані - найбільша їхня величина не перевищує найменшу більше ніж на 20 %;

в) різниця максимальних мас - найбільша їхня величина не перевищує найменшу більше ніж на 20 %;

г) силова установка, що працює за одним принципом (у разі двигуна внутрішнього згоряння, наприклад, за таким самим циклом та з такою самою тактністю, у разі електричного двигуна - за таким самим принципом і робочим циклом);

ґ) оснащеність силовими установками, які характеризуються такою різницею робочого об'єму (у разі двигуна внутрішнього згоряння), що найбільша його величина не перевищує найменшу більше ніж на 30 %;

д) однакова кількість і розташування циліндрів (у разі комплектації двигуном внутрішнього згоряння);

е) силові установки, які характеризуються такою різницею номінальної потужності, що найбільша її величина не перевищує найменшу більше ніж на 30 %.

2.3. Характеристики, що визначають версію: параметри конструкції, що викликають різницю в результатах випробовувань, які наводять згідно з додатком 8 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521 (далі - Порядок).

3. Для КТЗ категорії M1

3.1. Ознаки типу:

а) найменування виробника;

б) позначка типу, установлена виробником;

в) істотні особливості конструкції і дизайну: шасі/платформа (очевидні й істотні відмінності).

{Підпункт «г» підпункту 3.1 пункту 3 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 15.09.2021}

3.2. Характеристики, що визначають варіант:

а) тип кузова (наприклад, седан, хетчбек, купе, кабріолет, універсал тощо);

б) силова установка: робочий принцип; кількість і розташування циліндрів; різниця потужності - не більше 30 % (найбільша потужність не перевищує найменшу більше ніж у 1,3 раза); різниця в робочому об'ємі - не більше ніж 20 % (найбільший не перевищує найменший більше ніж у 1,2 раза);

в) ведучі осі (кількість, розміщення, взаємозв'язок);

г) керуючі осі (кількість і розміщення).

3.3. Характеристики, що визначають версію:

а) максимальна маса;

б) потужність двигуна;

в) робочий об'єм двигуна;

г) тип коробки передач і кількість передач;

ґ) максимальна кількість місць для сидіння;

д) інші параметри конструкції, що викликають різницю в результатах випробовувань, які наводяться згідно з додатком 8 до Порядку.

4. Для КТЗ категорій M2 і M3

4.1. Ознаки типу:

а) найменування виробника;

б) позначка типу, установлена виробником;

в) категорія;

г) істотні особливості конструкції і дизайну: шасі/несучий кузов, одно/двоповерховий, вагонного типу/зчленований (очевидні й істотні відмінності); кількість осей;

ґ) силова установка: двигун внутрішнього згоряння/ електродвигун/ гібридна; за наявності - система керування тяговим приводом (контактно-реостатна, тиристорно-імпульсна, транзисторна тощо).

4.2. Характеристики, що визначають варіант:

а) клас відповідно до Правил ЄЕК ООН №№ 36, 52, 107 (тільки для завершених колісних транспортних засобів);

б) ступінь завершеності (наприклад, завершений/незавершений);

в) силова установка: робочий принцип; кількість і розташування циліндрів; різниця в потужності - не більше ніж 50 % (найбільша потужність не перевищує найменшу більше ніж у 1,5 раза); різниця в робочому об'ємі - не більше ніж 50 % (найбільший не перевищує найменший більше ніж у 1,5 раза); розміщення (попереду, посередині, ззаду);

г) різниця між максимальними масами - не більше ніж 20 % (найбільша маса колісних транспортних засобів не перевищує найменшу більше ніж у 1,2 раза);

ґ) ведучі осі (кількість, розміщення, взаємозв'язок);

д) керуючі осі (кількість і розміщення).

4.3. Характеристики, що визначають версію: параметри конструкції, що викликають різницю в результатах випробовувань, які наводяться згідно з додатком 8 до Порядку.

5. Для КТЗ категорій N1, N2 і N3

5.1. Ознаки типу:

а) найменування виробника;

б) позначка типу, установлена виробником;

в) категорія;

г) істотні особливості конструкції і дизайну: шасі/платформа кузова (очевидні й істотні відмінності); кількість осей.

5.2. Характеристики, що визначають варіант:

а) конструкції кузова (надбудови), наприклад, вантажний автомобіль із платформою без бортів/ самоскид/ автоцистерна/ тягач (тільки для завершених колісних транспортних засобів);

б) ступінь завершеності (завершений/незавершений);

в) силова установка: робочий принцип; кількість і розташування циліндрів; різниця потужності - не більше ніж 50 % (найбільша потужність не перевищує найменшу більше ніж у 1,5 раза); різниця в робочому об'ємі - не більше ніж 50 % (найбільший не перевищує найменший більше ніж у 1,5 раза); розміщення (попереду, посередині, ззаду);

г) різниця між максимальними масами - не більше ніж 20 % (найбільша маса колісних транспортних засобів не перевищує найменшу більше ніж у 1,2 раза);

ґ) ведучі осі (кількість, розміщення, взаємозв'язок);

д) керуючі осі (кількість і розміщення).

5.3. Характеристики, що визначають версію: параметри конструкції, що викликають різницю в результатах випробовувань, які наводять згідно з додатком 8 до Порядку.

6. Для КТЗ категорій O1, O2, O3 і O4

6.1. Ознаки типу:

а) найменування виробника;

б) позначка типу, установлена виробником;

в) категорія;

г) істотні особливості конструкції і дизайну: шасі/ несівний кузов (очевидні й істотні відмінності); кількість осей; причіп/ напівпричіп/ центроосьовий причіп;

ґ) особливості систем гальмування (не обладнаний/ з інерційним приводом/ з іншим приводом, конструкція робочої, стоянкової гальмової системи, наявність антиблокувальної системи).

6.2. Характеристики, що визначають варіант:

а) ступінь завершеності (завершений/незавершений);

б) тип кузова (наприклад, фургон/ бортова платформа/ цистерна) (тільки для завершених/ поетапно завершених колісних транспортних засобів);

в) різниця між максимальними масами - не більше ніж 20 % (найбільша маса колісних транспортних засобів не перевищує найменшу більше ніж у 1,2 раза);

г) керуючі осі (кількість і розміщення).

6.3. Характеристики, що визначають версію: параметри конструкції, які зазначив виробник в інформаційному документі.

7. Для всіх категорій:

Повна ідентифікація колісних транспортних засобів щодо належності до певного типу, варіанта і версії має базуватися на однозначному та точному визначенні всіх технічних характеристик, наведених згідно з Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури від 17 серпня 2012 року № 521, що охоплюють вимоги до змісту інформації, яку необхідно надавати з метою затвердження типу.

III. Позначання КТЗ за типом кузова (надбудови) чи за призначенням

1. Позначення і найменування колісних засобів за типом кузовів (надбудови) (лише для завершеної, поетапно завершеної конструкції колісного засобу з кузовом)

1.1. Колісні засоби категорії M1:

AA - седан, що має закритий кузов із салоном, який може мати стояк між боковими вікнами, жорсткий дах, частина якого може відкриватися, 2 або 4 бокових дверей, 4 і більше бокових вікон; у салоні кузова розміщаються 4 або більше сидінь у 2 або більше рядах;

AB - хетчбек, має кузов типу седан (AA) із задніми дверима, які відкриваються вверх, а дах, що має вікно, плавно знижується у напрямку до задньої частини колісного засобу;

AC - універсал, має закритий кузов з жорстким дахом, виконаний для перевезення як пасажирів, так і вантажів, частина якого може відкриватися, 4 і більше бокових вікон, 2 або 4 бокових дверей, задні двері; у салоні кузова розміщаються 4 або більше сидінь у 2 або більше рядах, які у разі перевезення багажу можуть бути складені або демонтовані без застосування спеціальних інструментів;

AD - купе, має закритий кузов з жорстким дахом, частина якого може відкриватися, 2 і більше бокових вікон, 2 бокових дверей, може мати задні двері, що відкриваються вверх; у салоні кузова розміщаються 2 або більше сидінь в 1 або більше рядах;

AE - кабріолет, має відкритий кузов, зі складаним м'яким або жорстким дахом, який фіксується не менш як у 2 положеннях: перше - дах закриває кузов, друге - дах у складеному стані, 2 і більше бокових вікон, 2 або 4 бокових дверей; у салоні кузова розміщаються 2 або більше сидінь в 1 або більше рядах;

AF - колісний засіб багатоцільового призначення, має кузов, який не належить до кузовів типу AA, AB, AC, AD, AE, призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу або вантажів в єдиному відділенні.

Колісний засіб, позначений як AF, не вважають таким, що належить до категорії M1, якщо він відповідає таким двом вимогам:

а) кількість місць для сидіння, без врахування сидіння водія, не більше 6.

"Місце для сидіння" вважають за наявне, якщо колісний засіб обладнано елементами, "доступними" для закріплення такого сидіння.

Термін "доступний" означає наявність таких елементів закріплення, які можна безперешкодно використати за призначенням. Щоб елементи закріплення не були "доступними", виробник повинен конструктивно усунути можливість їх застосування, наприклад, наварюванням на них накладок або встановленням аналогічних відповідно закріплених деталей, які неможливо демонтувати за допомогою звичайних інструментів;

б) добуток передбаченої конструкцією кількості пасажирів та умовної маси одного пасажира (68 кг) менше маси вантажу, який одночасно перевозиться, тобто:

p - (m + n⋅68) > n⋅68,

1.2. Колісні засоби категорій M2 або M3 (автобуси чи тролейбуси):

1.2.1. Колісні засоби класу I:

CA - автобус (тролейбус);

CB - двоповерховий автобус;

CC - зчленований одноповерховий автобус (тролейбус);

CD - зчленований двоповерховий автобус;

CE - автобус (тролейбус) з низькою підлогою;

CF - двоповерховий автобус з низькою підлогою;

CG - зчленований автобус (тролейбус) з низькою підлогою;

CH - зчленований двоповерховий автобус з низькою підлогою.

1.2.2. Колісні засоби класу II:

CI - автобус (тролейбус);

CJ - двоповерховий автобус;

CK - зчленований автобус (тролейбус);

CL - зчленований двоповерховий автобус;

CM - автобус (тролейбус) з низькою підлогою;

CN - двоповерховий автобус з низькою підлогою;

CO - зчленований автобус (тролейбус) з низькою підлогою;

CP - зчленований двоповерховий автобус з низькою підлогою.

1.2.3. Колісні засоби класу III:

CQ - автобус;

CR - двоповерховий автобус;

CS - зчленований автобус;

CT - зчленований двоповерховий автобус.

1.2.4. Колісні засоби класу A:

CU - автобус;

CV - автобус з низькою підлогою.

1.2.5. Колісні засоби класу B:

CW - автобус.

1.3. Колісні засоби категорій N:

BA - колісний засіб категорій N1, N2 або N3, який призначено винятково або переважно для перевезення вантажів. Він також може буксирувати причепи як тягач;

BB - фургон, колісний засіб, кабіна якого об'єднана з кузовом;

BC - колісний засіб для буксирування напівпричепів (трактор або сідельний тягач), означає тягач, призначений винятково або переважно для буксирування напівпричепів;

BD - колісний засіб для буксирування причепів (дорожній трактор або баластний тягач) означає тягач, призначений переважно для буксирування причепів, окрім напівпричепів. Він також може мати платформу для встановлення вантажу (баласту).

ВХ - шасі.

Колісний засіб категорії N, позначений як BB, з технічно допустимою максимальною масою не більш як 3500 кг, не вважають таким, що належить до категорії N, якщо він має більш як 6 місць для сидіння, окрім місця водія, або відповідає двом таким умовам:

а) кількість місць для сидіння, без урахування місця водія, не більше 6;

б) добуток передбаченої конструкцією кількості пасажирів та умовної маси одного пасажира (68 кг) більше або дорівнює масі вантажу, який одночасно перевозиться, тобто:

p - (m + n⋅68) ≤ n⋅68,

Колісний засіб категорії N, позначений як BA, BB, з технічно допустимою максимальною масою більш як 3500 кг, BC або BD не вважають таким, що належить до категорії N, якщо він відповідає принаймні одній з таких умов:

а) кількість місць для сидіння, крім місця водія, більше 8;

б) добуток передбаченої конструкцією кількості пасажирів та умовної маси одного пасажира (68 кг) більше або дорівнює масі вантажу, який одночасно перевозиться, тобто:

p - (m + n⋅68) ≤ n⋅68.

1.4. Колісні засоби категорії O:

DA - напівпричіп;

DB - причіп;

DC - причіп центроосьовий - з центральним розташуванням осі (осей).

1.5. Колісні засоби спеціального/спеціалізованого призначення:

SA - колісний засіб для відпочинку (кемпер - автомобіль-будинок) - колісний засіб з житловим приміщенням, що містить принаймні таке устаткування: стіл та місця для сидіння, спальні місця, які можуть бути улаштовані із сидінь, обладнання для приготування їжі та місце для зберігання майна. Таке устаткування жорстко кріплять у салоні; проте стіл може бути знімним (складаним);

SB - броньований колісний засіб - колісний засіб, призначений для перевезення пасажирів та (або) вантажів, який відповідає, зокрема, вимогам щодо захисної куленепробивної обшивки;

SC - швидка медична допомога (ambulance) - колісний засіб категорії M для перевезення хворих або травмованих людей, що має для цього спеціальне обладнання;

SD - катафалк - колісний засіб категорії M для перевезення мерців, що має для цього спеціальне обладнання;

SE - житловий причіп (караван) - причіпний колісний засіб категорії O, призначений для експлуатування на дорогах як пересувне житлове приміщення;

SF - пересувний кран (автокран) - колісний засіб категорії N3, не призначений для перевезення вантажів, обладнаний краном, перекидний момент якого не менш як 400 кілоньютонометрів;

SH - колісний засіб, призначений для перевезення осіб з інвалідністю на візках, - колісний засіб категорії M1, призначений або спеціально переобладнаний для розміщення однієї або декількох осіб, які під час руху сидять у візках;

SG - інші колісні засоби спеціального/спеціалізованого призначення.

IV. Визначання типу обладнання

Тип обладнання (у разі окремого затвердження тип обладнання визначають згідно з відповідними Правилами ЄЕК ООН) - сукупність обладнання, що не відрізняється одне від одного принаймні щодо таких істотних ознак:

а) найменування виробника;

б) торгова марка;

в) позначення типу, яке визначив виробник (номер за конструкторською документацією, каталожний номер тощо);

г) ідентифікаційний код виробника обладнання (WMPI), що надають згідно з ISO 4100:1980 "Road vehicles - World parts manufacturer identifier (WPMI) code" (за наявності);

ґ) зазначені виробником основні параметри конструкції, принцип дії, кресленики тощо.

V. Класифікація КТЗ та обладнання за кодами УКТЗЕД

ЕКОЛОГІЧНІ НОРМИ,
методи випробувань, позначення рівня екологічних норм КТЗ

ФОРМА
інформаційного документа для затвердження типу колісного транспортного засобу

ВАРІАНТИ
процедур затвердження типу

I. Для колісних транспортних засобів

1. У разі, якщо тип КТЗ затверджено в Європейському Союзі відповідно до Директиви 2007/46/ЕС або Директиви 2002/24/ЕС (Регламенту ЄС 168/2013) (є сертифікат затвердження типу), або у разі якщо тип КТЗ не затверджено в Європейському Союзі відповідно до Директиви 2007/46/ЕС або Директиви 2002/24/ЕС (Регламенту ЄС 168/2013) (відсутній сертифікат затвердження типу), але виробником разом із заявою на затвердження типу КТЗ надано окремі затвердження не менше ніж за 70 % Правил ЄЕК ООН, передбачених додатком 4 або 11 до цього Порядку, застосовують процедури згідно з таблицями 1 і 2.

Таблиця 1. Процедури первинного оцінювання

Таблиця 2. Процедури оцінювання виробництва після видачі сертифіката типу

2. У разі, якщо тип КТЗ не затверджено в Європейському Союзі відповідно до Директиви 2007/46/ЕС або Директиви 2002/24/ЕС (Регламенту ЄС 168/2013) (відсутній сертифікат затвердження типу), але виробником разом із заявою на затвердження типу КТЗ надано окремі затвердження в обсязі від 25 % до 70 % Правил ЄЕК ООН, передбачених додатком 4 або 11 до цього Порядку, застосовують процедури згідно з таблицями 3 і 4.

Таблиця 3. Процедури первинного оцінювання

Таблиця 4. Процедури оцінювання виробництва після видачі сертифіката типу

3. У разі, якщо тип КТЗ не затверджено в Європейському Союзі відповідно до Директиви 2007/46/ЕС або Директиви 2002/24/ЕС (Регламенту ЄС 168/2013) (відсутній сертифікат затвердження типу), але виробником разом із заявою на затвердження типу КТЗ надано окремі затвердження менше ніж за 25 % Правил ЄЕК ООН, передбачених додатком 4 або 11 до цього Порядку, або не надано жодного окремого затвердження, застосовують процедури згідно з таблицями 5 і 6.

Таблиця 5. Процедури первинного оцінювання

Таблиця 6. Процедури оцінювання виробництва після видачі сертифіката типу

II. Для частин та обладнання

1. У разі подання виробником разом із заявою на продукцію, яка підпадає під дію Правил ЄЕК ООН, окремих затверджень за Правилами ЄЕК ООН, передбаченими в Переліку технічних приписів, на всі типи заявлених на затвердження частин та обладнання (далі - продукція), застосовують процедури згідно з таблицями 7 і 8.

Таблиця 7. Процедури первинного оцінювання

Таблиця 8. Процедури оцінювання виробництва після видачі сертифіката типу

2. У разі подання виробником разом із заявою на продукцію, яка підпадає під дію Правил ЄЕК ООН, окремих затверджень та/або протоколів випробувань за Правилами ЄЕК ООН, передбаченими в Переліку технічних приписів, не на всі типи заявлених на затвердження частин та обладнання, застосовують процедури згідно з таблицями 9 і 10.

Таблиця 9. Процедури первинного оцінювання

Таблиця 10. Процедури оцінювання виробництва після видачі сертифіката типу

3. У разі подання виробником заяви на затвердження типу продукції, визначеної у пунктах 19 і 22 Переліку технічних приписів розділу VI додатка 4 до Порядку, застосовують процедури згідно з таблицями 11 і 12.

Таблиця 11. Процедури первинного оцінювання

Таблиця 12. Процедури оцінювання виробництва після видачі сертифіката типу

4. У разі подання виробником заяви на затвердження типу продукції, визначеної у пунктах 14, 15, 20, 21, 23, 24, 26 Переліку технічних приписів розділу VI додатка 4 до Порядку, застосовують процедури згідно з таблицями 13 і 14.

Таблиця 13. Процедури первинного оцінювання

Таблиця 14. Процедури оцінювання виробництва після видачі сертифіката типу

ФОРМИ СЕРТИФІКАТІВ ТИПУ

ВИМОГИ
до оформлення та ідентифікації сертифікатів та повідомлень

I. Оформлення сертифікатів та повідомлень.

1.1. Сертифікати типу, повідомлення та сертифікати відповідності оформлюються на бланках формату А4.

1.2. Сертифікати типу та повідомлення засвідчуються підписом керівника та печаткою Уповноваженого органу.

1.3. Сертифікати відповідності КТЗ або обладнання засвідчуються підписом керівника та печаткою виробника.

1.4. Сертифікати відповідності щодо індивідуального затвердження засвідчуються підписом керівника та печаткою Уповноваженого органу або органу із сертифікації.

II. Ідентифікація сертифікатів типу та повідомлень.

2.1. Ідентифікація сертифіката типу (повідомлення) здійснюється за реєстраційним номером. Реєстраційний номер сертифіката типу (повідомлення) в загальному випадку містить чотири розділи (розділи відділяють один від одного символом "зірочка" - "*"):

2.1.1 розділ I - символи "UA";

2.1.2 розділ II - ідентифікаційне позначення органу затвердження типу чи технічної служби України (уповноваженого органу), що видав сертифікат типу, яке визначається відповідно до "Статусу Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року, доданих до неї Правил та поправок до них" (ECE/TRANS/WP.29/343);

2.1.3 розділ III - використовують символ "М" (за необхідності) з метою позначення сертифіката типу КТЗ, які виготовляють малими серіями.

2.1.4 розділ IV - щонайменше чотиризначний порядковий номер (число, яке починають з "1" та, у разі необхідності, починаючи з першої позиції номера, доповнюють нулями);

2.1.5 розділ V - двозначний порядковий номер поширення сертифіката типу (число, яке починають з "0" для кожного базового затвердження типу та, у разі необхідності, починаючи з першої позиції номера, доповнюють нулем).

2.2. Приклади реєстраційних номерів сертифікатів типу:

2.2.1 приклад реєстраційного номера сертифіката типу КТЗ без поширення: UA*46A(b)*0001*00.

2.2.2 приклад реєстраційного номера першого поширення реєстраційного номера сертифіката типу КТЗ, які виготовляють малими серіями: UA*46A(b)*М*0001*00.

III. Ідентифікація сертифікатів відповідності КТЗ або обладнання.

Реєстраційний номер сертифікату відповідності КТЗ або обладнання не присвоюється. Ідентифікацію сертифіката відповідності КТЗ складають позначення типу та ідентифікаційний номер КТЗ (VIN). Ідентифікацію сертифіката відповідності обладнання складають позначення типу та познака документа, згідно з яким партію виготовлено чи ввезено в Україну.

IV. Ідентифікація сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження.

4.1. Ідентифікація сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження здійснюється за реєстраційним номером. Реєстраційний номер сертифіката відповідності містить чотири розділи (перші три розділи відділяють один від одного символом "крапка" - ".", а третій від четвертого - символом "дефіс" - "-"):

4.1.1 розділ I - літери "UA";

4.1.2 розділ II - номер органу із сертифікації призначеного Міністерством інфраструктури України або ідентифікаційне позначення уповноваженого органу згідно з підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цього додатка;

4.1.3 розділ III - щонайменше чотиризначний порядковий номер сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження за реєстром Уповноваженого органу або призначеного органу із сертифікації (число, яке починають з "1" та, у разі необхідності, починаючи з першої позиції номера, доповнюють нулями);

4.1.4 розділ IV - дві останні цифри року внесення сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження до реєстру Уповноваженого органу або призначеного органу із сертифікації.

4.2. Приклади реєстраційного номера сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження: UA.004.0001-16; UA.46A(b).1234-16.

ФОРМА
подання результатів випробовувань за екологічними показниками КТЗ

ФОРМИ
СЕРТИФІКАТІВ ВІДПОВІДНОСТІ

КІЛЬКІСНІ ОБМЕЖЕННЯ
стосовно малих серій

1. Кількість одиниць КТЗ, які виготовляють малими серіями, одного типу, затвердженого відповідно до положень розділу X Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521, які можуть бути продані, зареєстровані чи введені в обіг в Україні протягом одного календарного року, не може перевищувати таких значень:

{Пункт 2 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 188 від 22.05.2017}

ОСОБЛИВОСТІ
застосування технічних приписів до КТЗ спеціального призначення

I. Особливості застосування вимог до колісних транспортних засобів спеціального призначення категорій M (автомобілі-будинки, автомобілі швидкої медичної допомоги (санітарні), автомобілі-катафалки) та інших колісних транспортних засобів спеціального призначення категорій M1, які не увійшли у інші розділи додатка 11)

Позначення літер:

Х + А, Х + В, В + Б, В + Г, В + Г1, В + Г2, В + Д, В + Ж, Х + В + Д або А + В + И - комбінація познак, що позначає процедуру з підтвердження відповідності за «Х» - з урахуванням «А», «В» або «Д» відповідно, за «В» - з урахуванням «Б», «Г», «Г1», «Г2», «Д» або «Ж» відповідно, за «А» - з урахуванням «В», «И» відповідно.

II.Особливості застосування вимог до колісних транспортних засобів спеціального призначення категорій M, N, O (броньовані автомобілі)

Позначення літер:

Х + А, Х + Б або А + В - комбінація познак, що позначає процедуру з підтвердження відповідності за «Х» - з урахуванням «А», за «Х» - з урахуванням «Б» або за «А» - з урахуванням «В» відповідно.

III. Особливості застосування вимог до колісних транспортних засобів категорії M, призначених для перевезення крісел-колясок

Позначення літер:

Х + А, Х + Б або Х + В - комбінація познак, що позначає процедуру з підтвердження відповідності за «Х» - з урахуванням «А», за «Х» - з урахуванням «Б» або за «Х» - з урахуванням «В» відповідно.

IV. Особливості застосування вимог до інших колісних транспортних засобів спеціального призначення категорій M2, М3, N, O (включаючи причепи для проживання)

Допускаються відхилення у випадку, коли характер спеціального призначення КТЗ не дозволяє цілком виконати встановлені вимоги. Повинні бути надані достатні докази стосовно того, що спеціальне призначення КТЗ унеможливлює виконання вимог у повному обсязі.