Про затвердження Порядку здійснення психологічного забезпечення службової діяльності в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України та Переліку психологічних протипоказань, наявність яких унеможливлює проходження військової служби за контрактом (навчання) в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України

Відповідно до частини першої статті 20 глави ІІІ Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, пункту 79 частини першої статті 14 розділу ІV Закону України “Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України”, підпункту 82 пункту 4 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 411, та з метою поліпшення кадрового потенціалу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, забезпечення належного рівня психологічної підготовки особового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок здійснення психологічного забезпечення службової діяльності в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України;

Перелік психологічних протипоказань, наявність яких унеможливлює проходження військової служби за контрактом (навчання) в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України.

2. Директору Департаменту кадрової роботи та управління персоналом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 31 липня 2015 року № 431 “Про затвердження Порядку здійснення психологічного забезпечення службової діяльності в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України та Переліку психологічних протипоказань, наявність яких унеможливлює проходження служби (навчання) в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2015 року за № 1009/27454.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту кадрової роботи та управління персоналом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ПОРЯДОК
здійснення психологічного забезпечення службової діяльності в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України

І. Загальні положення

1. Цей Порядок, розроблений відповідно до вимог частини першої статті 20 глави ІІІ Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, пункту 79 частини першої статті 14 розділу ІV Закону України “Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України”, підпункту 82 пункту 4 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 411, Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554, Інструкції з особливостей організації вартової та внутрішньої служби в територіальних підрозділах Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 06 жовтня 2015 року № 609, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2015 року за № 1314/27759, Інструкції про порядок комплектування особовим складом Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 04 грудня 2015 року № 744, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2015 року за № 1642/28087, визначає основні завдання і порядок здійснення психологічного забезпечення службової діяльності (далі - психологічне забезпечення) у Держспецзв’язку.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

астенізація - стан підвищеної стомлюваності з частою зміною настрою, дратівливістю, розладами сну;

девіантна поведінка - форма особистісної поведінки особистості, яка суперечить загальноприйнятим моральним або правовим (дисциплінарним) нормам. Ця форма може проявлятися у вигляді протиправних діянь, порушень дисциплінарних вимог, аморальних, асоціальних вчинків, зловживання психоактивними речовинами;

дезадаптація - психічний стан, який виникає у результаті невідповідності соціопсихологічного або психофізіологічного статусу людини вимогам нової соціальної ситуації;

деформація особистості - зміна якостей і властивостей особистості (стереотипів сприйняття, ціннісних орієнтацій, характеру, способів спілкування, поведінки) під впливом виконання професійної діяльності;

дибрифінг - метод роботи з груповою психічною травмою;

діагностичний інструментарій - система методів і технологій психологічної діяльності психолога, сукупність засобів і матеріалів, необхідних для роботи із суб’єктом;

індивідуальний підхід - різновид використання психологом (керівником) цілісної системи засобів, форм, методів і прийомів виховної роботи з урахуванням комплексу індивідуальних відмінностей особистості;

консультативна допомога - проведення інформаційної підтримки військовослужбовців, державних службовців та інших працівників Держспецзв’язку (далі - особовий склад Держспецзв’язку) в інтересах забезпечення високої ефективності виконання поставлених завдань, навчання, професійного та особистісного його розвитку, допомога керівникам в оцінці психологічного стану та службово-професійної придатності особового складу Держспецзв’язку, консультативна допомога з питань, не пов’язаних з їх професійною діяльністю;

моніторинг - комплекс засобів, які забезпечують систематичний контроль (стеження) за станом психогенних чинників службової діяльності, змісту та умов індивідуального розвитку особового складу Держспецзв’язку та службової діяльності колективів структурних підрозділів Адміністрації Держспецзв’язку, її територіальних органів, Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку, підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку, територіальних підрозділів, закладів, установ та організацій Держспецзв’язку (далі - підрозділи Держспецзв’язку), а також визначення психологічної інформації, умов більш ефективного застосування особового складу Держспецзв’язку, виявлення причин, що ускладнюють службову реалізацію особового складу Держспецзв’язку;

нервово-психічна стійкість - сукупність вроджених (біологічно обумовлених) і придбаних особистісних якостей, мобілізаційних ресурсів і резервних психофізіологічних можливостей організму, що забезпечують оптимальне функціонування особистості у несприятливих умовах професійного середовища;

3. Основними завданнями психологічного забезпечення є:

1) організація професійно-психологічного відбору кандидатів на проходження служби та навчання;

2) поглиблене психологічне вивчення військовослужбовців, які плануються у довгострокові відрядження до закордонних дипломатичних установ України та до призначення на посади керівників структурних підрозділів Адміністрації Держспецзв’язку, її територіальних органів, Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку, підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку, територіальних підрозділів, закладів, установ та організацій Держспецзв’язку;

3) психологічне супроводження професійної діяльності;

4) забезпечення належної підготовки особового складу Держспецзв’язку для виконання завдань за призначенням;

5) організація роботи щодо допуску до несення служби у складі добового наряду військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю;

6) надання допомоги керівникам усіх рівнів щодо створення ефективної системи забезпечення психологічної стійкості особового складу Держспецзв’язку;

7) вивчення соціально-психологічного клімату в колективах підрозділів Держспецзв’язку з метою визначення основних чинників, які мають вплив на діяльність кожного їх члена, та надання консультативної допомоги керівникам усіх рівнів у формуванні необхідного рівня сприятливості соціально-психологічного клімату;

8) психологічний аналіз причин та умов виникнення психологічних травм в особового складу Держспецзв’язку (в тому числі групових), підготовка методичних рекомендацій щодо їх запобігання;

9) психологічне інформування (інструктаж) військовослужбовців, які плануються до участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях (далі - заходи із забезпечення національної безпеки і оборони);

10) здійснення психодіагностичного обстеження та за його результатами проведення психологічної корекції військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони.

4. Психологічне забезпечення здійснюється:

1) психологами підрозділів кадрової роботи;

2) психологами підрозділів Держспецзв’язку (за їх наявності);

3) психологами інших підрозділів органів державної влади (за згодою) під час поглибленого вивчення кандидата для проходження військової служби за контрактом (навчання).

Підрозділ кадрової роботи здійснює методичні, координаційні та контрольні функції з психологічного забезпечення службової діяльності у Держспецзв’язку на виконання завдань, визначених у пункті 3 цього розділу.

5. Об’єктами психологічного забезпечення в Держспецзв’язку є кандидати на проходження служби, навчання та особовий склад Держспецзв’язку.

6. Психолог:

1) має вищу освіту, освітній ступінь бакалавра або магістра відповідної кваліфікації;

2) дотримується норм професійної етики;

3) несе персональну відповідальність за обґрунтованість і вірогідність підібраного діагностичного інструментарію та наданих висновків;

4) зберігає конфіденційність інформації, яку він отримує в процесі психологічного вивчення кандидата, надає її у формі, яка унеможливлює порушення законних прав і свобод громадянина;

5) збирає та використовує інформацію про кандидата лише в тому обсязі, який необхідний для виконання покладених на нього службових завдань;

6) проводить професійно-психологічний відбір відповідно до вимог розділу II цього Порядку;

7) проводить професійно-психологічний відбір за умов безпеки для здоров’я обстежуваної особи;

8) організовує роботу щодо допуску до несення служби у складі добового наряду військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю, відповідно до вимог розділу VI цього Порядку;

9) уникає суб’єктивізму в оцінках кандидата, який проходить професійно-психологічний відбір, особистого до нього ставлення, нав’язування власних поглядів;

10) проводить психологічне інформування (інструктаж) військовослужбовців, які плануються до участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони;

11) здійснює психодіагностичне обстеження та за його результатами проведення психологічної корекції військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони.

7. Психолог має право:

1) отримувати конфіденційну інформацію про психологічні особливості кандидата та персональні дані про нього відповідно до вимог законодавства;

2) надавати рекомендації щодо оптимізації професійної діяльності особи, яка проходить професійно-психологічний відбір.

8. Усі обстеження реєструються в:

1) журналі обліку результатів професійно-психологічного відбору кандидатів на проходження служби до підрозділів (підрозділу) Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку;

2) журналі обліку результатів професійно-психологічного відбору кандидатів на навчання до закладів освіти Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку;

3) журналі обліку результатів поглибленого психологічного вивчення військовослужбовців, які плануються у довгострокові відрядження до закордонних дипломатичних установ України та до призначення на керівні посади в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку;

4) журналі обліку консультацій особового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, форма якого наведена в додатку 4 до цього Порядку;

5) журналі обліку результатів вивчення індивідуально-психологічних особливостей для допуску до несення служби у складі добового наряду військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю, форма якого наведена в додатку 5 до цього Порядку;

6) журналі обліку проведення психологічної корекції військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, форма якого наведена в додатку 6 до цього Порядку.

9. При реєстрації журналів їм надається гриф обмеження доступу “Для службового користування”. Журнали зберігаються протягом 5 років та знаходяться у психолога.

10. Документам щодо поглибленого психологічного вивчення, тестування кандидатів на проходження служби, навчання та вивчення соціально-психологічного клімату в колективі (індивідуально-психологічних особливостей) надається гриф обмеження доступу “Для службового користування” відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736 “Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію”.

II. Професійно-психологічний відбір

1. Завданням професійно-психологічного відбору є визначення психологічної придатності кандидатів на проходження служби та навчання.

2. Професійно-психологічний відбір в обов’язковому порядку проходять кандидати, які:

1) вперше приймаються для проходження служби або навчання в Держспецзв’язку;

2) приймаються для проходження служби до Держспецзв’язку зі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної спеціальної служби транспорту, військових формувань, утворених відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення та інших органів державної влади;

3) були звільнені зі служби в Держспецзв’язку та які не раніше ніж через рік з дня їх звільнення приймаються для проходження служби.

3. Професійно-психологічний відбір здійснюється:

1) стосовно кандидатів для проходження служби в структурних підрозділах Адміністрації Держспецзв’язку, територіальних органах Адміністрації Держспецзв’язку (з дислокацією у місті Києві), Головному управлінні урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку, закладах, установах та організаціях Держспецзв’язку - психологами підрозділу кадрової роботи або психологами вищезазначених підрозділів Держспецзв’язку (за їх наявності);

2) стосовно кандидатів для проходження служби в територіальних органах Адміністрації Держспецзв’язку, підрозділах урядового фельд’єгерського зв’язку - психологами підрозділу кадрової роботи, психологами територіальних підрозділів (за згодою) або психологами інших підрозділів органів державної влади;

3) стосовно кандидатів для проходження служби в територіальних підрозділах - психологами підрозділу кадрової роботи або психологами територіальних підрозділів;

4) стосовно кандидатів для навчання в Інституті спеціального зв’язку та захисту інформації Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” - психологами підрозділу кадрової роботи, психологами підрозділів Держспецзв’язку (за їх наявності) або психологами інших підрозділів органів державної влади.

Соціально-психологічне вивчення передбачає оцінку умов виховання і розвитку особистості, її професійної спрямованості, емоційно-вольових якостей, організаторських здібностей, особливостей спілкування і поводження в колективі, а також освітньої і професійної підготовленості. Під час професійно-психологічного відбору кандидат на службу (навчання) заповнює анкету соціально-психологічного вивчення (додаток 7).

Психологічне та психофізіологічне обстеження (тестування) дає змогу оцінити пізнавальні психічні процеси (сприйняття, увагу, пам’ять, мислення), властивості нервової системи (силу, рухливість, лабільність, урівноваженість) і психомоторики, психологічні особливості особистості (темперамент, характер, здібності).

5. Методики, які використовуються під час проведення професійно-психологічного відбору кандидатів на проходження служби та навчання в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України (додаток 8), є науково обґрунтованими та відповідають сучасним вимогам професійно-психологічного відбору.

III. Організація професійно-психологічного відбору

1. Професійно-психологічний відбір кандидатів на проходження служби, навчання в підрозділах Держспецзв’язку здійснюється до проходження медичного огляду та оформлення матеріалів вивчення кандидата.

2. Професійно-психологічний відбір складається з таких етапів:

1) проведення попередньої ознайомлювальної бесіди;

2) проведення психодіагностичного обстеження;

3) проведення обробки результатів тестування;

4) проведення співбесіди за результатами тестування;

5) підготовка довідки про результати професійно-психологічного відбору кандидата для проходження служби (навчання) (додаток 9) за результатами тестування та співбесіди.

3. Заходи щодо професійно-психологічного відбору проводяться в ранкові часи за наявності у кандидата направлення на проходження професійно-психологічного відбору (додаток 10), виданого начальником відділу підрозділу кадрової роботи або його заступником, який відповідає за кадрову роботу в Адміністрації Держспецзв’язку чи підрозділі Держспецзв’язку, або особою, яка відповідає за кадрову роботу у підрозділі Держспецзв’язку, де планує проходити військову службу або навчатися кандидат.

4. Перед проведенням обстеження психолог проводить інструктаж з кандидатом, метою якого є роз’яснення йому суті запропонованих заходів.

5. Якщо в процесі психологічного обстеження у кандидата виявлено стомлення, психоемоційний стрес чи період адаптації після перенесеного захворювання, то проведення обстежень переноситься на інший день, погоджений з кандидатом. Перед проведенням психодіагностичного обстеження кандидат власноруч дає згоду на проведення професійно-психологічного відбору (додаток 11), що засвідчує підписом.

6. Під час проведення професійно-психологічного відбору визначається сукупний результат, який дає змогу визначити відповідність психічних якостей і здібностей кандидата вимогам професійної діяльності.

7. Після проведення професійно-психологічного відбору психолог проводить індивідуальну співбесіду з кандидатом з метою уточнення отриманої інформації.

8. За результатами проведеного професійно-психологічного відбору психолог надає один з таких висновків:

1) рекомендовано подальше вивчення кандидата на проходження служби, навчання - відповідає вимогам запропонованої посади (обраної спеціальності);

2) рекомендовано подальше вивчення кандидата на проходження служби, навчання за умов індивідуального підходу - відповідає вимогам запропонованої посади (обраної спеціальності) з переважної більшості критеріїв, що мають значення, та вимагає посиленої уваги на етапі адаптації до умов проходження служби або навчання;

3) не рекомендовано подальше вивчення кандидата на проходження служби, навчання - не відповідає вимогам запропонованої посади (обраної спеціальності). При цьому вказується виявлене протипоказання з Переліку психологічних протипоказань, наявність яких унеможливлює проходження військової служби за контрактом (навчання) в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України.

9. Зміст висновків за результатами опрацювання професійно-психологічного відбору кандидатів є службовою інформацією, що не підлягає розголошенню стороннім особам.

10. Довідка про результати професійно-психологічного відбору кандидата для проходження служби (навчання) складається у паперовому вигляді в одному примірнику, обліковується та засвідчується печаткою підрозділу кадрової роботи або підрозділу Держспецзв’язку. Результати професійно-психологічного відбору реєструються у журналі обліку результатів професійно-психологічного відбору кандидатів на проходження служби до підрозділів (підрозділу) Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України або у журналі обліку результатів професійно-психологічного відбору кандидатів на навчання до закладів освіти Держспецзв’язку. Така довідка містить службову інформацію, якій надається гриф обмеження доступу «Для службового користування», передається особі, яка видала направлення на проходження професійно-психологічного відбору, протягом десяти робочих днів, є дійсною протягом шести місяців від дня завершення професійно-психологічного відбору (складання довідки) та зберігається в особовій справі кандидата.

Довідку про результати професійно-психологічного відбору кандидата для проходження служби (навчання) підписує:

1) в Адміністрації Держспецзв’язку - психолог, який проводив відбір, та керівництво відділу психологічного супроводження службової діяльності підрозділів Держспецзв’язку, організації соціальної роботи підрозділу кадрової роботи;

2) у Головному управлінні урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку - психолог, який проводив відбір, та начальник відділу організації і забезпечення професійної та фізичної підготовки, виховної та соціальної роботи, навчального процесу, психологічного супроводження (у разі його відсутності - один психолог);

3) у закладі освіти Держспецзв’язку - психолог, який проводив відбір, та начальник відділу виховної та соціально-психологічної роботи (у разі його відсутності - його заступник);

4) у територіальному підрозділі Держспецзв’язку - психолог, який проводив відбір, та начальник сектору виховної роботи та морально-психологічного забезпечення (у разі його відсутності з поважних причин (відрядження, хвороба, відпустка) - один психолог).

У випадку відмови кандидата від проходження служби в підрозділах Держспецзв’язку така довідка повертається психологу і зберігається у його номенклатурній справі.

11. Із результатами професійно-психологічного відбору мають право ознайомитись Голова Держспецзв’язку та його заступники (далі - керівництво Держспецзв’язку), керівники структурних підрозділів Адміністрації Держспецзв’язку та підрозділів Держспецзв’язку, а також їх заступники, до яких планується кандидат, особи, які відповідають за кадрову роботу у структурних підрозділах Адміністрації Держспецзв’язку та підрозділах Держспецзв’язку. Також довідка зберігається в електронному вигляді на магнітному носії інформації у психолога, який проводив заходи щодо професійно-психологічного відбору.

12. Для проходження служби або навчання не може бути прийнятий кандидат, який за результатами професійно-психологічного відбору не рекомендований до подальшого вивчення.

13. Навантаження на одного психолога під час проведення професійно-психологічного відбору може становити від чотирьох до шести кандидатів на день. У виняткових випадках, зумовлених службовою необхідністю, за розпорядженням керівника підрозділу кадрової роботи або його заступників, керівника підрозділу Держспецзв’язку та його заступників кількість психологічних обстежень може бути збільшена.

14. Методичним забезпеченням заходів професійно-психологічного відбору є:

1) розробка теоретичних основ організації і проведення професійно-психологічного відбору;

2) експертиза діючих і розроблених методів професійно-психологічного відбору;

3) підготовка проектів нормативно-правових актів, актів оперативно-розпорядчого характеру, методичних рекомендацій, роз’яснень з питань професійно-психологічного відбору;

4) аналіз і прогнозування динаміки професійно важливих індивідуально-психологічних якостей кандидатів на проходження служби або навчання;

5) обґрунтування перспектив розвитку професійно-психологічного відбору кандидатів на проходження служби або навчання у підрозділи Держспецзв’язку.

IV. Поглиблене психологічне вивчення військовослужбовців, які плануються у довгострокові відрядження до закордонних дипломатичних установ України та до призначення на посади керівників структурних підрозділів Адміністрації Держспецзв’язку, її територіальних органів, Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку, підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку, територіальних підрозділів, закладів, установ та організацій Держспецзв’язку

1. Поглиблене психологічне вивчення здійснюється з метою поліпшення якості відбору з урахуванням психологічних властивостей військовослужбовців, які плануються у довгострокові відрядження до закордонних дипломатичних установ України (далі - відрядження) та до призначення на посади керівників структурних підрозділів Адміністрації Держспецзв’язку, її територіальних органів, Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку, підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку, територіальних підрозділів, закладів, установ та організацій Держспецзв’язку (далі - керівні посади).

2. Стосовно військовослужбовців, які плануються до призначення на керівні посади та у відрядження, поглиблене психологічне вивчення здійснюється психологами підрозділу кадрової роботи.

Поглиблене психологічне вивчення стосовно військовослужбовців, які плануються у відрядження, здійснюється на етапі формування резерву кандидатів для направлення у довгострокові відрядження до закордонних дипломатичних установ України.

3. Заходи щодо поглибленого психологічного вивчення проводяться на підставі письмового направлення на проходження поглибленого психологічного вивчення (додаток 12), виданого начальником відділу підрозділу кадрової роботи, або його заступником, який відповідає за кадрову роботу в Адміністрації Держспецзв’язку чи підрозділі Держспецзв’язку, або особою, яка відповідає за кадрову роботу підрозділу Держспецзв’язку.

Методики поглибленого психологічного вивчення, які використовуються в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, наведено в додатку 13 до цього Порядку.

4. Якщо в процесі психологічного обстеження у військовослужбовця виявлено стомлення, психоемоційний стрес чи період адаптації після перенесеного захворювання, то проведення обстеження переноситься на інший день, погоджений з військовослужбовцем. Перед проведенням психологічного обстеження військовослужбовець власноруч дає згоду на його проведення (додаток 11), що засвідчує підписом.

5. Завданнями поглибленого психологічного вивчення є:

1) визначення ділового стилю спілкування, професіоналізму, лідерства, самоконтролю, інтелекту військовослужбовців до призначення на керівні посади;

2) виявлення психоемоційної стійкості у стресових ситуаціях;

3) виявлення психоемоційної стійкості до особливих умов діяльності військовослужбовців, які плануються у відрядження.

6. Поглиблене психологічне вивчення складається з таких етапів:

1) соціально-психологічне вивчення та узагальнення результатів психологічного супроводження проходження служби;

2) проведення психодіагностичного обстеження;

3) узагальнення результатів психологічного обстеження та підготовка відповідної довідки.

7. За результатами проведеного поглибленого психологічного вивчення психолог надає висновок:

1) рекомендовано до призначення на керівну посаду (у відрядження) - відповідає вимогам запропонованої посади (роботи в особливих умовах);

2) не рекомендовано до призначення на керівну посаду (у відрядження) - не відповідає вимогам запропонованої посади (роботи в особливих умовах).

8. Довідка про результати поглибленого психологічного вивчення військовослужбовця, який планується до призначення на керівну посаду (у довгострокове відрядження до закордонної дипломатичної установи України) (додаток 14), складається у паперовому вигляді в одному примірнику, підписується психологом, який проводив поглиблене психологічне вивчення, та керівництвом відділу психологічного супроводження службової діяльності підрозділів Держспецзв’язку, організації соціальної роботи підрозділу кадрової роботи, обліковується та засвідчується печаткою підрозділу кадрової роботи. Результати поглибленого психологічного вивчення реєструються у журналі обліку результатів поглибленого психологічного вивчення військовослужбовців, які плануються у довгострокові відрядження до закордонних дипломатичних установ України та до призначення на керівні посади в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України. Така довідка містить службову інформацію, якій надається гриф обмеження доступу «Для службового користування», та є дійсною протягом шести місяців від дня завершення поглибленого психологічного вивчення (складання довідки).

9. Із результатами поглибленого психологічного вивчення стосовно військовослужбовців, які плануються до призначення на керівні посади, мають право ознайомитися керівництво Держспецзв’язку та керівник підрозділу кадрової роботи. Із результатами поглибленого психологічного вивчення стосовно кандидатів, які плануються у відрядження, мають право ознайомитися керівництво Держспецзв’язку, керівники структурних підрозділів Адміністрації Держспецзв’язку та підрозділів Держспецзв’язку, а також їх заступники, особи, які відповідають за кадрову роботу у структурних підрозділах Адміністрації Держспецзв’язку та підрозділах Держспецзв’язку. Довідка про результати поглибленого психологічного вивчення військовослужбовця, який планується до призначення на керівну посаду (у довгострокове відрядження до закордонної дипломатичної установи України), зберігається в особовій справі військовослужбовця. Також довідка зберігається в електронному вигляді на магнітному носії інформації у психолога, який проводив заходи щодо поглибленого психологічного вивчення.

V. Психологічне супроводження професійної діяльності

1. Метою роботи щодо психологічного супроводження професійної діяльності є профілактика антисоціальної поведінки та вивчення соціально-психологічного клімату в колективах підрозділів Держспецзв’язку.

Основними етапами цієї діяльності можуть бути:

1) вивчення соціально-психологічного клімату шляхом анкетування через виявлення факторів, що заважають плідно працювати;

2) проведення тестування особового складу Держспецзв’язку.

2. Анкетування особового складу Держспецзв’язку проводиться відповідно до рішення керівництва Держспецзв’язку (керівника підрозділу Держспецзв’язку) та графіка вивчення соціально-психологічного клімату в підрозділах Держспецзв’язку (далі - графік).

3. Тестування особового складу Держспецзв’язку проводиться з метою визначення нервово-психічної стійкості, соціального статусу в колективах, що дозволяє проводити профілактику антисоціальної поведінки. Такі заходи проводяться відповідно до рішення керівництва Держспецзв’язку або керівника підрозділу Держспецзв’язку.

У разі проведення тестування військовослужбовця за його особистим проханням такий військовослужбовець власноруч дає згоду на проведення тестування (додаток 11), що засвідчує підписом.

4. Анкетування або тестування особового складу Держспецзв’язку (у тому числі керівників підрозділів Держспецзв’язку) проводиться психологами підрозділу кадрової роботи або психологами підрозділів Держспецзв’язку (за їх наявності).

Підбір тестів та анкет проводиться психологом залежно від проблематики колективу або особового складу Держспецзв’язку.

5. За результатами проведення анкетування або тестування особового складу Держспецзв’язку складається довідка в довільній формі за підписом психолога, який проводив це вивчення.

6. Довідка про результати проведення анкетування або тестування особового складу Держспецзв’язку складається у паперовому вигляді в одному примірнику та обліковується. Результати проведення тестування особового складу Держспецзв’язку реєструються у журналі обліку консультацій особового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

7. Довідці про результати проведення анкетування або тестування особового складу Держспецзв’язку надається гриф обмеження доступу “Для службового користування”. Такі довідки долучаються до номенклатурної справи підрозділу кадрової роботи.

8. Із результатами анкетування особового складу Держспецзв’язку мають право ознайомитися керівництво Держспецзв’язку, керівник підрозділу кадрової роботи та керівник підрозділу Держспецзв’язку, чий особовий склад брав участь у анкетуванні.

Із результатами тестування особового складу Держспецзв’язку мають право ознайомитися керівництво Держспецзв’язку, керівник підрозділу кадрової роботи, керівник підрозділу Держспецзв’язку, чий особовий склад брав участь у тестуванні, або особа, яка брала участь у тестуванні.

9. З особовим складом Держспецзв’язку, який виконував службові обов’язки в екстремальних умовах (збройний напад, участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації тощо), проводиться психологічна реабілітація.

Психологічна реабілітація проводиться у формі:

1) індивідуальної психологічної корекції;

2) психодіагностичного обстеження;

3) дибрифінгу (для групи постраждалих осіб);

4) лекційних і тренінгових занять.

Конкретний вид роботи визначається психологом залежно від умов, у яких перебував особовий склад Держспецзв’язку.

10. Щороку відповідно до рішення Голови Держспецзв’язку (керівника підрозділу Держспецзв’язку) з метою профілактики нервово-психічної нестійкості психологами підрозділу кадрової роботи або психологами підрозділів Держспецзв’язку (за їх наявності) проводиться обстеження таких категорій особового складу Держспецзв’язку:

1) водіїв автотранспортних засобів (спеціалізованих);

2) охоронників;

3) курсантів Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”;

4) співробітників Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку, які забезпечують доставку кореспонденції, офіційної кореспонденції та дипломатичної пошти Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, закордонних дипломатичних установ України під час поїздок за кордон;

5) співробітників, що забезпечують урядовим зв’язком Президента України, Голову Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України під час здійснення ними офіційних і робочих візитів за кордон.

Формою проведення цього обстеження для особового складу Держспецзв’язку, який зазначено у підпунктах 1 - 3 цього пункту, є психологічна діагностика. Діагностичний інструментарій підбирається психологом, який проводить обстеження.

Для особового складу Держспецзв’язку, який зазначено у підпунктах 4, 5 цього пункту, обстеження проводиться шляхом поглибленого психологічного вивчення з використанням методик, перелік яких наведено в додатку 13 до цього Порядку.

За результатами проведених обстежень психолог надає висновок, який носить рекомендаційний характер.

11. Залучення психолога для проведення службового розслідування є обов’язковим у випадку:

1) суїцидів і суїцидальних спроб (далі - суїцид) серед особового складу Держспецзв’язку;

2) виникнення конфліктних відносин серед особового складу.

12. Робота психолога під час службових розслідувань проводиться з метою визначення об’єктивних обставин скоєних подій, виявлення причин та умов, що сприяли їх скоєнню, та визначення заходів профілактики.

13. За результатами службового розслідування психологом складається довідка (додаток 15), яка додається до висновку матеріалів службового розслідування.

14. Вивчення психологічних аспектів суїцидів складається з таких етапів:

1) аналіз документів (ознайомлення з особовою справою особи, яка скоїла суїцид, копіями медичних довідок, висновками психологічних обстежень, службовою характеристикою цієї особи, попередніми результатами медичної експертизи про причини смерті тощо);

2) опитування особового складу Держспецзв’язку, аналіз інформації про причини, умови, обставини суїциду, класифікація суїциду;

3) складання довідки про психологічні аспекти суїциду.

У довідці зазначаються вид суїцидальної дії, причина суїциду, психологічні особливості особи, яка скоїла суїцид, особливості соціальних зв’язків і стосунків цієї особи, об’єктивні та суб’єктивні причини і умови суїциду, висновки та пропозиції з профілактики.

15. Психолог надає консультативну допомогу особовому складу Держспецзв’язку за його ініціативою, на прохання керівника підрозділу Держспецзв’язку, або за ініціативою психолога у випадках складних стосунків на службі (роботі) та в родині, які впливають на його працездатність і можуть призвести до погіршення самопочуття. Про проведену роботу робиться запис у журналі обліку консультацій особового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, який не підлягає розголошенню.

16. Заняття з особовим складом Держспецзв’язку щодо вивчення питань з психологічної підготовки проводяться в системі професійного навчання Держспецзв’язку за рішенням керівництва Держспецзв’язку (керівника підрозділу Держспецзв’язку) або керівника підрозділу кадрової роботи.

VI. Допуск до несення служби у складі добового наряду військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю

1. Головними завданнями добору до несення служби у складі добового наряду військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю, є:

1) виявлення військовослужбовців, які за своїми морально-діловими та психологічними якостями спроможні забезпечити якісне і належне несення служби зі зброєю;

2) унеможливлення допуску до несення служби військовослужбовців, які мають ознаки нервово-психічної нестійкості.

2. Добір до несення служби у складі добового наряду військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю, проводиться в територіальних підрозділах із залученням психологів (фахівців з виховної роботи).

Психолог (фахівець з виховної роботи) територіального підрозділу зобов’язаний:

1) постійно здійснювати вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців, їх адаптаційних можливостей, психологічної готовності до несення служби зі зброєю у складі добового наряду;

2) регулярно проводити профілактичну та корекційну роботу з військовослужбовцями, які потребують поглибленої індивідуально-виховної та соціально-психологічної роботи;

3) проводити практичні заняття з елементами соціально-психологічного тренінгу з військовослужбовцями, які залучаються до несення служби зі зброєю у складі добового наряду;

4) слідкувати за оптимальним розподілом військовослужбовців за видами нарядів з урахуванням їх індивідуальних психологічних особливостей та взаємовідносин в колективі, недопущенням військовослужбовців з нервово-психічною нестійкістю до несення служби зі зброєю у складі добового наряду;

5) напередодні або в день призначення в добовий наряд вивчати психологічний стан військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю;

6) визначати психологічну готовність військовослужбовців до несення служби зі зброєю;

7) проводити заходи морально-психологічного супроводження службової діяльності військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю.

3. Робота щодо допуску до несення служби у складі добового наряду військовослужбовців територіальних підрозділів, які на час несення служби озброюються зброєю, організовується та проводиться один раз на рік напередодні нового календарного року.

4. Для запобігання надзвичайним випадкам при несенні служби зі зброєю необхідно унеможливити призначення в добовий наряд військовослужбовців, які:

1) мають ознаки нервово-психічної нестійкості, перебувають у виражено пригніченому психологічному стані, під впливом психоактивних речовин (алкоголю, наркотичних, токсичних чи психотропних речовин) або мають залишкові ознаки дії цих речовин;

2) не засвоїли матеріальні частини зброї, правила поводження з нею, не достатньо знають свої функціональні обов’язки та інструкції;

3) вчинили правопорушення, стосовно яких проводиться службове розслідування, перевірка, що проводиться правоохоронними органами;

4) ставляться один до одного з неприязню або є близькими родичами;

5) мають скарги на фізичний чи моральний стан або є хворими;

6) відзначають (святкують) свій день народження або своїх близьких родичів;

7) протягом тривалого часу перебувають в міжособистісних конфліктних взаємовідносинах у колективі або сімейному колі.

5. Для якісного несення служби у складі добового наряду військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю, у територіальних підрозділах повинні проводитися заходи психологічного забезпечення.

6. Заходи психологічного забезпечення у територіальному підрозділі стосовно військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю, містять такі етапи:

1) морально-психологічна підготовка військовослужбовців до виконання завдань служби зі зброєю, а саме:

загальна морально-психологічна підготовка;

теоретичні, практичні та методичні заняття з військовослужбовцями;

відпрацювання алгоритму дій в різних непередбачуваних ситуаціях;

вироблення стійких навичок володіння зброєю, технікою тощо;

формування уявлень про майбутні дії під час служби зі зброєю та можливі дії при зміні обставин;

формування та підтримання психологічної стійкості та готовності до дій в різних умовах;

формування здатності долати страх та протистояти паніці;

навчання елементарним прийомам психологічної саморегуляції;

досягнення згуртованості колективів та підтримання сприятливого морально-психологічного клімату;

2) морально-психологічний відбір військовослужбовців для несення служби з охорони об’єктів, а саме:

всебічне вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців, їх поведінкових реакцій в різних службових обставинах;

визначення рівня готовності до несення служби зі зброєю, рівня знань, вмінь та навичок;

вивчення психологічного стану військовослужбовців напередодні призначення в добовий наряд;

персональне опитування кожного про психологічну готовність до несення служби зі зброєю;

оптимальний розподіл військовослужбовців за видами нарядів з урахуванням їх індивідуальних особливостей та взаємовідносин у колективах;

недопущення військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості до несення служби зі зброєю;

3) морально-психологічне супроводження служби зі зброєю, а саме:

забезпечення належних умов для ефективного несення служби;

раціональний графік служби та відпочинку;

вивчення та врахування психологічних чинників, які ускладнюють несення служби, а також негайне застосування заходів щодо їх усунення;

аналіз та спостереження за фізичним та психологічним станом військовослужбовців під час несення служби;

4) підбиття підсумків несення служби військовослужбовцями (після зміни з варти та добового наряду), а саме:

аналіз діяльності військовослужбовців на об’єктах несення служби та відпрацювання пропозицій щодо підвищення її ефективності;

вирішення проблемних ситуацій;

відзначення кращих військовослужбовців та вжиття заходів дисциплінарного впливу для порушників військової дисципліни.

7. Форми роботи для реалізації заходів психологічного забезпечення у територіальному підрозділі стосовно військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю:

1) інструктаж;

2) лекція;

3) теоретичні та практичні заняття;

4) інструктивні та методичні заняття;

5) індивідуально-виховна робота;

6) бесіда;

7) опитування;

8) психодіагностичне обстеження;

9) спостереження;

10) соціально-психологічний тренінг тощо.

8. Виявлення військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості складається з таких етапів:

1) вивчення автобіографічних документів, характеристик, матеріалів особової справи, що дозволяє виявити такі опосередковані ознаки нервово-психічної нестійкості:

виховання в неблагополучній сім’ї (алкоголізм, наркоманія, злочинність батьків, психічні захворювання чи суїцидальні спроби батьків або близьких родичів, відсутність одного з батьків, постійні конфлікти в родині, несприятливий морально-психологічний клімат);

перенесені травми та інфекційні захворювання головного мозку;

наявність в минулому психічних розладів, суїцидальних спроб, спостереження в психоневрологічному диспансері;

участь в антисоціальних угрупованнях;

труднощі в навчанні, прогули занять;

труднощі в засвоєнні професії;

наявність відстрочки від проходження строкової військової служби за станом здоров’я;

перенесення тяжких психотравмуючих ситуацій в минулому;

2) соціально-психологічне вивчення військовослужбовців при проведенні індивідуальних бесід з метою виявлення факторів, які можуть свідчити про наявність нервово-психічної нестійкості, а саме:

втеча з дому після конфліктів з батьками;

часті конфлікти з оточуючими;

складнощі у взаємовідносинах з однолітками у дитинстві;

низький рівень загальноосвітнього розвитку;

педагогічна запущеність або серйозні помилки, допущені в процесі виховання і формування особистості;

часта зміна місць навчання та роботи, посад і спеціальностей;

нестійкість професійних інтересів;

невідповідність рівня професійних домагань особистим здібностям і можливостям;

несформованість або невідповідність віку інтересам і схильностям;

низька соціальна активність;

примітивність, незрілість суджень;

ранній початок вживання алкоголю та тютюнопаління, вживання наркотичних речовин;

запальний характер;

нестійкість настрою;

знижена толерантність до фізичних та психічних навантажень;

конфліктність;

неадекватна самооцінка;

пихатість військовослужбовця, що прагне виділитися за будь-яку ціну;

неспроможність стримуватися або контролювати свої почуття, бажання та вчинки;

3) проведення спостереження за поведінковими та вегетативними реакціями військовослужбовця під час бесіди, а також за його повсякденною службовою діяльністю та взаємодією з оточуючими, а саме:

прояви поведінкових реакцій за наявності нервово-психічної нестійкості, які передбачають:

непродуктивність діяльності, невідповідність фізичним та психічним затратам;

відмову від діяльності взагалі або її імітацію;

невиправдано велику кількість помилкових дій у повсякденній діяльності;

підвищену конфліктність, схильність до суперечок, спалахи агресії;

короткотривалу втрату професійних навиків;

зневажливе ставлення до життєвих та соціальних цінностей;

випадки або висловлювання суїцидальних намірів;

хворобливе сприйняття критики;

театральність поведінки;

невротичні прояви: роздратованість, відчуття відокремленості і нерозуміння з оточуючими, нав’язливість думок, порушення пам’яті при хвилюванні, порушення сну, розлади мислення, безпідставні страхи, стійку апатію, хронічне відчуття смутку;

зовнішньо-ситуативні та вегетативні прояви негативного психологічного стану, які передбачають:

вираз обличчя (губи стиснуті, тремтять, кутики рота опущені, брови зрушені на перенісся);

сумні очі, незадоволений або неспокійний палаючий погляд, тремор повік, часте кліпання очима, метушливий погляд;

значне почервоніння шкіри обличчя та шиї, появу червоних плям, блідість або жовтизну шкіри, надмірну пітливість обличчя;

тремтіння голосу (голос занадто емоційний, вимова нечітка, нелогічне формулювання висловів, нехарактерне заїкання);

порушення координації рухів, театральність, метушливість, незібраність, хаотичну жестикуляцію, тремор рук, нав’язливі рухи;

замкнутість та апатію або поганий самоконтроль та браваду.

9. Методики, що використовуються під час добору до несення служби у складі добового наряду військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю, в територіальних підрозділах Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, наведено у додатку 16 до цього Порядку.

Перед проведенням тестування військовослужбовець власноруч дає згоду на проведення тестування (додаток 11), що засвідчує підписом.

10. За результатами проведеного тестування психолог надає висновок:

1) допущено до несення служби у складі добового наряду зі зброєю;

2) не допущено до несення служби у складі добового наряду зі зброєю.

11. Військовослужбовці, яких не допущено до несення служби у складі добового наряду зі зброєю, не можуть бути призначені у склад добового наряду зі зброєю.

12. Довідка про допуск до несення служби у складі добового наряду зі зброєю (додаток 17) складається у паперовому вигляді на кожного військовослужбовця в одному примірнику, обліковується та засвідчується печаткою територіального підрозділу. Результати тестування щодо допуску до несення служби у складі добового наряду зі зброєю реєструються у журналі обліку результатів вивчення індивідуально-психологічних особливостей для допуску до несення служби у складі добового наряду військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю. Така довідка містить службову інформацію, якій надається гриф обмеження доступу “Для службового користування”, та є дійсною протягом року від дня проведеного тестування. Після закінчення строку дії така довідка долучається до номенклатурної справи територіального підрозділу.

13. Якщо за результатами проведеного тестування військовослужбовця не допущено до несення служби у складі добового наряду зі зброєю, такий військовослужбовець включається до групи поглибленої індивідуально-виховної та соціально-психологічної роботи.

Психологом складається план роботи з корекції психологічного стану таких військовослужбовців, проводяться заходи щодо покращення їх адаптивних можливостей, керівникам таких військовослужбовців надаються обґрунтовані рекомендації щодо індивідуальної роботи з ними.

Рішення про залучення таких осіб до несення служби у складі добового наряду зі зброєю приймається після проведення поглибленої індивідуально-виховної та соціально-психологічної роботи за умови позитивних результатів повторного тестування, але не раніше ніж через півроку від дати проведення першого тестування.

14. З метою визначення можливості ефективного виконання військовослужбовцями службових обов’язків зі зброєю у структурних підрозділах Адміністрації Держспецзв’язку, її територіальних органах, Головному управлінні урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку, підрозділах урядового фельд’єгерського зв’язку, закладах, установах та організаціях Держспецзв’язку за рішенням керівництва Держспецзв’язку (керівника підрозділу Держспецзв’язку) психологами може організовуватися і проводитися додаткове тестування у порядку, визначеному пунктами 1-13 цього розділу.

За результатами проведеного тестування психолог надає висновок, який носить рекомендаційний характер.

При цьому відповідальність щодо допуску до несення служби військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю, покладається на керівників підрозділів Держспецзв’язку.

VІІ. Психологічне інформування (інструктаж) військовослужбовців, які плануються до участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони

1. Психологічне інформування (інструктаж) спрямоване на оптимізацію психологічних умов життєдіяльності особового складу Держспецзв’язку та здійснюється з метою підвищення ефективності функціонування психіки військовослужбовців і перебігу різних соціально-психологічних явищ військового колективу під час виконання службово-бойових завдань.

2. Психологічне інформування (інструктаж) здійснюється:

1) стосовно військовослужбовців територіальних органів Адміністрації Держспецзв’язку (з дислокацією у місті Києві), Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку, територіальних підрозділів, закладів, установ та організацій Держспецзв’язку, які плануються до участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони,- безпосередніми та прямими керівниками (начальниками), психологами підрозділу кадрової роботи або психологами підрозділів Держспецзв’язку (за їх наявності);

2) стосовно військовослужбовців підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку та територіальних органів Адміністрації Держспецзв’язку (які не дислокуються у місті Києві), які плануються до участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони,- безпосередніми та прямими керівниками (начальниками), психологами підрозділу кадрової роботи, Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку або психологами територіальних підрозділів.

3. Психологічне інформування (інструктаж) військовослужбовців, які плануються до участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, є обов’язковим і здійснюється на етапі підготовки військовослужбовців до направлення у райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.

4. Завданнями психологічного інформування (інструктажу) є:

1) формування у військовослужбовця образу майбутніх дій і можливих надзвичайних ситуацій;

2) формування необхідної психологічної установки, готовності, емоційного настрою на ефективне виконання службово-бойових завдань;

3) зняття надлишкової психологічної напруги.

5. Обов’язками безпосередніх та прямих керівників (начальників), психологів підрозділу кадрової роботи або психологів підрозділів Держспецзв’язку (за їх наявності) при проведенні психологічного інформування (інструктажу) є:

1) аналіз інформації про соціалізацію особистості, її біографічні дані, особливості родинних стосунків, соціально-побутові умови;

2) вивчення особливостей актуальної проблеми у разі її виникнення.

6. Протягом періоду виконання військовослужбовцями службово-бойових завдань в екстремальних (бойових) умовах безпосередні та прямі керівники (начальники) організовують з членами їхніх сімей комплекс заходів з психологічної підтримки, військово-соціальної та культурно-просвітницької роботи.

VІІІ. Психодіагностичне обстеження та психологічна корекція військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони

1. Психологічна корекція військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, є комплексом заходів психологічного характеру, спрямованих на збереження, відновлення та корекцію психофізіологічних та психічних функцій, оптимального рівня боєздатності військовослужбовців, які зазнали впливу психотравмуючих чинників та постраждали внаслідок цього, а також створення сприятливих умов для подальшого успішного виконання ними службових обов’язків.

2. Стосовно військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, психологічна корекція організовується та проводиться психологами підрозділу кадрової роботи або психологами підрозділів Держспецзв’язку (за їх наявності).

3. Методики, що використовуються під час проведення психодіагностичного обстеження та психологічної корекції військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, наведено в додатку 18 до цього Порядку.

4. Кожному військовослужбовцю має бути забезпечено інформування про умови та форми виконання заходів психологічної корекції, шанобливе і гуманне ставлення посадових осіб Держспецзв’язку, психологів підрозділу кадрової роботи та підрозділів Держспецзв’язку (за їх наявності).

Військовослужбовець може відмовитися від проведення психологічної корекції та від будь-якого спланованого елемента заходів індивідуальної програми корекції, що не відповідає його індивідуальним запитам, а також клопотати про перегляд чи оскаржувати рішення відповідальних посадових осіб у сфері психологічної корекції.

Військовослужбовцю має бути гарантовано збереження конфіденційності інформації особистого характеру, можливість захисту його прав і законних інтересів, у тому числі в судовому порядку, а також інші права, передбачені законодавством.

5. Метою психологічної корекції військовослужбовців є:

1) збереження й відновлення їх психічного здоров’я;

2) відновлення психологічної спроможності й готовності виконувати службові обов’язки.

6. Основними принципами психологічної корекції військовослужбовців є:

1) своєчасний початок, що забезпечує досягнення мети психологічної корекції військовослужбовців;

2) комплексність;

3) безперервне, поетапне та послідовне застосування заходів психологічної корекції військовослужбовців у певній визначеній послідовності залежно від характеру психічного розладу та реальних можливостей;

4) партнерство, що передбачає залучення самих військовослужбовців до активної участі у відновлювальному процесі;

5) індивідуалізація програми психологічної корекції військовослужбовців, тобто застосування методик залежно від походження та особливостей відхилень (порушень), а також статі, віку, індивідуальних якостей особистості військовослужбовців, їх загального фізичного стану тощо;

6) єдність методів впливу;

7) колективність здійснення психологічної корекції військовослужбовців, що морально легше переноситься військовослужбовцями та підвищує її ефективність.

7. Успішність психологічної корекції військовослужбовців визначається в кожному окремому випадку створенням реального поетапного плану заходів з урахуванням відповідних напрямів корекції.

Завдання психологічної корекції військовослужбовців, її форми та методи можуть змінюватися залежно від конкретних випадків.

8. З військовослужбовцями, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, психологічна корекція проводиться у формах психодіагностичного обстеження, дибрифінгу (для групи постраждалих осіб) та шляхом проведення лекційних і тренінгових занять.

9. Основними завданнями психологічної корекції військовослужбовців є:

1) діагностика та нормалізація психічного стану військовослужбовців;

2) відновлення у військовослужбовців порушених (втрачених) психічних функцій до рівня, який дасть їм змогу ефективно виконувати службові обов’язки;

3) надання допомоги у встановленні (відновленні) конструктивних відносин між військовослужбовцями у підрозділі Держспецзв’язку.

10. Спеціалізованими завданнями психологічної корекції військовослужбовців є:

1) діагностика наявності, виду та рівня психічного розладу у військовослужбовців;

2) відновлення психологічної сумісності військовослужбовців у складі підрозділів Держспецзв’язку;

3) проведення психологічного консультування військовослужбовців тощо.

11. Необхідність застосування певних методик психологічної корекції військовослужбовців визначає психолог залежно від особливостей особистості військовослужбовця, змісту передуючих психотравматичних ситуацій, їх впливу та наслідків. При цьому передбачаються як індивідуальна, так і групова форми роботи.

12. Після виведення з району проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони для відновлення бойової готовності (боєздатності) підрозділу Держспецзв’язку розпочинається етап психофізіологічної діагностики військовослужбовців. На цьому етапі військовослужбовці проходять психодіагностичне обстеження.

13. Основними завданнями психологічної корекції військовослужбовців, що вирішуються на цьому етапі, є:

1) оцінювання рівня бойової готовності (боєздатності) колективів підрозділу Держспецзв’язку;

2) виявлення військовослужбовців, які мають хворобливий характер психічних реакцій (стресові розлади у формі бойових психічних травм), та направлення їх до закладів охорони здоров’я;

3) діагностика індивідуальних психофізіологічних станів військовослужбовців із виявленням гострих реакцій на стрес;

4) виявлення військовослужбовців з ознаками фізичної і розумової перевтоми, вираженої астенізації, психічної дезадаптації тощо;

5) оцінка наявних адаптаційних резервів військовослужбовців для визначення їх подальшої придатності до виконання поставлених завдань.

14. Первинними показниками наявності у військовослужбовця бойових психічних травм та необхідності направлення його до закладу охорони здоров’я є:

1) неможливість виконання військовослужбовцем службових обов’язків;

2) необ’єктивна оцінка військовослужбовцем рівня небезпеки;

3) неадекватні поведінкові реакції;

4) деморалізуючий вплив військовослужбовця на особовий склад підрозділу Держспецзв’язку;

5) створення військовослужбовцем загрози для оточення.

Направлення військовослужбовців, у яких виявлено ознаки бойових психічних травм, до закладів охорони здоров’я здійснюється медичними працівниками Держспецзв’язку відповідно до Інструкції про порядок медичного забезпечення в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 01 квітня 2014 року № 156, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2014 року за № 416/25193 (із змінами).

15. Діагностика явищ фізичної і розумової перевтоми, вираженої астенізації, психічної дезадаптації у військовослужбовців проводиться шляхом:

1) аналізу скарг військовослужбовців;

2) спостереження за станом військовослужбовців у процесі їх службової діяльності;

3) експертного опитування;

4) встановлення рівня боєздатності та об’єктивних характеристик перевтоми й астенізації.

16. Після завершення етапу психофізіологічної діагностики військовослужбовців розпочинається відновлювальний етап.

На цьому етапі з метою відновлення військово-професійної працездатності військовослужбовців та запобігання розвитку в них психічних розладів військовослужбовцям, у яких за результатами діагностики встановлено наявність фізичної і розумової перевтоми, вираженої астенізації, психічної дезадаптації, за можливості надаються щорічні основні відпустки (у разі їх невикористання) відповідно до чинного законодавства.

Рішення про необхідність надання таких відпусток приймаються керівниками підрозділів Держспецзв’язку самостійно за рапортами безпосередніх керівників або на підставі рекомендацій психологів підрозділу кадрової роботи та підрозділів Держспецзв’язку (за їх наявності).

17. Основні завдання психологічної корекції військовослужбовців, які вирішуються на цьому етапі:

1) аналіз впливу чинників бойового стресу на морально-психологічний стан окремих військовослужбовців та військових колективів для прогнозування можливості розвитку віддалених наслідків впливу бойового стресу;

2) проведення заходів психологічної корекції з військовослужбовцями, у яких виявлено гострі реакції на стрес;

3) профілактика психологічної деформації особистості військовослужбовців;

4) надання допомоги військовослужбовцям в отриманні нових навичок поведінки, нових стилів міжособистісних та внутрішньоколективних відносин;

5) проведення індивідуального психологічного консультування військовослужбовців;

6) оцінка ефективності проведених заходів психологічної корекції.

18. Перелік та зміст заходів психологічної корекції визначаються з урахуванням віку, психологічних особливостей особистості військовослужбовця (індивідуальних ресурсних можливостей), особистих психологічних труднощів, соціального оточення, мотивації та активності військовослужбовця.

Під час проведення психокорекційних заходів передбачаються як індивідуальна, так і групова форми роботи.

19. Основним рекомендованим методом для здійснення психологічної корекції є психологічний дебрифінг (організоване обговорення екстремальної ситуації, спільно пережитої військовослужбовцями) у складі відповідного підрозділу.

20. Індивідуальне психологічне консультування військовослужбовців проводиться в частині:

1) проблем особистого характеру;

2) професійних проблем;

3) проблем зловживання алкоголем і наркотиками;

4) асоціальної поведінки;

5) проблем при гострих психологічних кризах тощо.

21. Ефективність психологічної корекції військовослужбовців підрозділу Держспецзв’язку (окремого військовослужбовця) визначається шляхом оцінки їх здатності виконувати службові обов’язки. При цьому щодо військовослужбовців підрозділу Держспецзв’язку (окремого військовослужбовця):

1) визначається оцінка стану психофізіологічної спроможності й готовності виконувати службові обов’язки;

2) надаються рекомендації щодо підтримання стану психофізіологічної спроможності й готовності виконувати службові обов’язки на досягнутому рівні;

3) визначається програма заходів (надаються рекомендації) щодо запобігання можливому розвитку психічних розладів.

Під час оцінки ефективності психологічної корекції військовослужбовця враховуються його вік, психологічні особливості особистості, соціальне оточення, мотивація та активність.

22. Результати проведення психологічної корекції військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, реєструються у журналі обліку проведення психологічної корекції військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони.

23. Забезпечення виконання заходів психологічної корекції військовослужбовців покладається на психологів підрозділу кадрової роботи та підрозділів Держспецзв’язку (за їх наявності).

ІХ. Звітність щодо здійснення психологічного забезпечення службової діяльності

1. Щороку до 20 грудня керівники підрозділів Держспецзв’язку, у складі яких проходять службу (працюють) психологи, подають до підрозділу кадрової роботи підсумковий письмовий звіт про здійснення психологічного забезпечення службової діяльності у підрозділі Держспецзв’язку за поточний рік, який складається з обов’язковим зазначенням інформації про:

1) організацію професійно-психологічного відбору кандидатів на проходження служби та навчання;

2) психологічне супроводження професійної діяльності;

3) забезпечення належної підготовки особового складу підрозділу Держспецзв’язку для виконання завдань за призначенням;

4) організацію роботи щодо допуску до несення служби у складі добового наряду військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю;

5) надання допомоги керівникам усіх рівнів щодо створення ефективної системи забезпечення психологічної стійкості особового складу підрозділу Держспецзв’язку;

6) вивчення соціально-психологічного клімату в колективах підрозділів Держспецзв’язку та надання консультативної допомоги керівникам усіх рівнів у формуванні необхідного рівня сприятливості соціально-психологічного клімату;

7) роботу щодо психологічного інформування (інструктажу) військовослужбовців, які плануються до участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони;

8) роботу щодо психологічної корекції військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони.

X. Матеріальне забезпечення психологічної діяльності в Держспецзв’язку

1. З метою ефективного виконання завдань психологічного забезпечення службової діяльності в Держспецзв’язку та здійснення професійної діяльності в Адміністрації Держспецзв’язку та підрозділах Держспецзв’язку психологу надається окремий робочий кабінет та кабінет професійно-психологічного відбору.

2. Табель належності матеріального забезпечення психологічної діяльності в підрозділах Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України наведено у додатку 19 до цього Порядку.

ЖУРНАЛ
обліку результатів професійно-психологічного відбору кандидатів на проходження служби до підрозділів (підрозділу) Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України

ЖУРНАЛ
обліку результатів професійно-психологічного відбору кандидатів на навчання до закладів освіти Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України

ЖУРНАЛ
обліку результатів поглибленого психологічного вивчення військовослужбовців, які плануються у довгострокові відрядження до закордонних дипломатичних установ України та до призначення на керівні посади в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України

ЖУРНАЛ
обліку консультацій особового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України

ЖУРНАЛ
обліку результатів вивчення індивідуально-психологічних особливостей для допуску до несення служби у складі добового наряду військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю

ЖУРНАЛ
обліку проведення психологічної корекції військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони

АНКЕТА
соціально-психологічного вивчення

МЕТОДИКИ,
які використовуються під час проведення професійно-психологічного відбору кандидатів на проходження служби та навчання в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України

ДОВІДКА
про результати професійно-психологічного відбору кандидата для проходження служби (навчання)

НАПРАВЛЕННЯ
на проходження професійно-психологічного відбору

ЗГОДА
на проведення професійно-психологічного відбору (поглибленого психологічного вивчення, тестування)

НАПРАВЛЕННЯ
на проходження поглибленого психологічного вивчення

МЕТОДИКИ
поглибленого психологічного вивчення, які використовуються в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України

ДОВІДКА
про результати поглибленого психологічного вивчення військовослужбовця, який планується до призначення на керівну посаду (у довгострокове відрядження до закордонної дипломатичної установи України)

ДОВІДКА
про результати службового розслідування

МЕТОДИКИ,
що використовуються під час добору до несення служби у складі добового наряду військовослужбовців, які на час несення служби озброюються зброєю, в територіальних підрозділах Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України

ДОВІДКА
про допуск до несення служби у складі добового наряду зі зброєю

МЕТОДИКИ,
що використовуються під час проведення психодіагностичного обстеження та психологічної корекції військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України

ТАБЕЛЬ
належності матеріального забезпечення психологічної діяльності в підрозділах Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України