Про затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору

Національна рада, керуючись статтями 21, 22 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", статтями 15, 17 Закону України "Про національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", ВИРІШИЛА:

2. Управлінню правового забезпечення подати це рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Відділу зв'язків із ЗМІ та громадськістю оприлюднити це рішення в засобах масової інформації.

4. Визнати таким, що втратило чинність, рішення Національної ради від 09.11.2006 № 904 "Про затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору".

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на голову Національної ради В.Манжосова.

6. Це рішення набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ПЛАН
розвитку національного телерадіоінформаційного простору

I. Загальні положення

1.1. Цей План розвитку визначає мету, принципи, пріоритетні завдання та основні напрями діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада), порядок розширення каналів, мереж мовлення, телемереж, багатоканальних телемереж і способи забезпечення безпеки інформаційного простору на території України.

1.4. Цей План розвитку переглядається не рідше одного разу на рік за результатами звіту Національної ради.

1.2. Ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції, відповідно до статті 5 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

2. Створення та розвиток радіо- та телеканалів мовлення, мереж мовлення Національної суспільної телерадіокомпанії України

2.1. Пріоритетним завданням для Національної ради залишається розбудова мереж мовлення акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі - НСТУ), у тому числі і в прикордонних регіонах України, де спостерігається недостатнє покриття сигналом українських мовників.

2.2. Національна рада на своєму офіційному вебсайті оприлюднює щорічний звіт про діяльність НСТУ, складений Правлінням НСТУ, затверджений та поданий Національній раді Наглядовою радою НСТУ, здійснює організаційні заходи щодо обрання нових членів Наглядової ради НСТУ.

2.4. Радіомовлення НСТУ здійснюється на трьох загальнонаціональних радіоканалах з використанням FM-частот: суспільно-політичному (UA:Українське радіо), культурно-освітньому (UA:Радіо Культура), молодіжному (UA:Радіо Промінь).

2.6. Національна рада розглядає питання розбудови трьох каналів суспільного радіо у цифрових мультиплексах (багатоканальних телемережах із загальнонаціональним покриттям).

2.7. Загальнонаціональна радіомережа в діапазоні середніх та довгих хвиль скерована на виконання завдання національної безпеки в радіомовленні та забезпечує можливість отримання інформації (радіомовлення, сигнали, спеціальні повідомлення) на всій території України та за її межами.

2.8. Національна рада підтримує модернізацію середньохвильової мережі радіомовлення.

2.9. З метою підтримання децентралізації, виробництва локального контенту, збільшення території охоплення сигналом програм Суспільного мовлення (UA:Українське радіо, UA:Радіо Промінь, UA:Радіо Культура) та програм військово-патріотичного спрямування, покриття телерадіопрограмами територій, не покритих сигналом мовлення, зокрема у прикордонних районах областей України, створення та розвитку системи оповіщення населення Національна рада сприяє розвитку:

місцевого мовлення;

мовлення територіальних громад;

мовлення на прикордонних територіях.

3. Порядок створення нових та розбудова діючих мереж теле- та радіомовлення

3.1. Створення нових каналів телерадіомовлення та розбудова діючих телерадіомереж загальнонаціональних, регіональних і місцевих мовників відбуваються на замовлення Національної ради у порядку, визначеному цим Планом розвитку та чинним законодавством.

3.6. Національна рада сприяє створенню та розвитку аудіо- та телеканалів мовлення, розбудовує загальнонаціональну теле- та радіомережу мовлення військово-патріотичного спрямування.

3.7. З метою збереження цілісності мережі радіомовлення загальнонаціональних і регіональних каналів мовлення та програмного наповнення дані про частоти або обсяг мовлення долучаються до раніше виданих Національною радою ліцензій на мовлення за зверненням телерадіоорганізацій.

4. Принципи та порядок переходу до цифрового ефірного телерадіомовлення

Власник технічних засобів мовлення (місцеве/регіональне мовлення) або організація, що їх експлуатує, не має права надавати технічні засоби мовлення в користування телерадіоорганізаціям, які не мають відповідної ліцензії на багатоканальне мовлення.

4.24. Національна рада в межах повноважень, передбачених законодавством, організовує заходи щодо обговорення технічних вимог до цифрового сигналу, технічної якості зображення телевізійних каналів, приймального телевізійного обладнання.

4.25. З урахуванням розвитку новітніх медіа-послуг Національна рада підтримує розвиток нових технологій, які сприяють створенню конкурентного середовища, дозволять реалізувати нові бізнес-можливості для мовників та провайдерів програмної послуги (ОТТ-мовлення).

5. Розвиток ефірних багатоканальних телемереж у діапазоні 11,7-12,5 ГГц

5.3. Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії провайдера програмної послуги з використанням технології «МІТРІС», за допомогою радіозв’язку в розподільчих системах надають програмну послугу шляхом ретрансляції телерадіопрограм відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

6.3. З метою захисту інформаційного простору Національною радою проводяться консультації з телерадіоорганізаціями, громадськістю та органами державної влади стосовно використання національних супутникових засобів мовлення, створення національної супутникової мережі, ліцензування національної супутникової мережі та розгляду питань законодавчого врегулювання цих процесів.

6.4. Ліцензіати, що здійснюють діяльність зі створення і розвитку супутникових каналів мовлення та телемереж (DTH-платформ), надають регулятору технічну можливість для проведення моніторингу.

7. Регулювання діяльності провайдерів програмної послуги

7.1. Для реалізації вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення», з метою підвищення рівня конкуренції на ринку платних послуг та доступу населення до інформації, захисту прав абонентів, стимулювання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, спрощення процедури ліцензування провайдерів програмної послуги запроваджується принцип технологічної нейтральності, який полягає в однаковому підході до провайдерів незалежно від технології, що ними застосовується для надання програмної послуги.

7.2. З метою створення рівних умов ведення господарської діяльності в галузі телерадіомовлення та унеможливлення діяльності суб’єктів господарювання, які надають програмні послуги незалежно від технології без отримання відповідної ліцензії, Національна рада в межах компетенції вживає заходів:

щодо проведення нарад (конференцій), розміщення інформаційних матеріалів на офіційному вебсайті Національної ради та роз’яснення про недопущення діяльності без відповідної ліцензії;

щодо звернення до органів державної влади для вжиття заходів стосовно припинення діяльності без відповідної ліцензії таких суб’єктів господарювання;

щодо ініціювання внесення змін до законодавства про посилення відповідальності за діяльність без відповідної ліцензії та порушення прав інтелектуальної власності у сфері телебачення і радіомовлення;

7.3. З метою захисту неповнолітніх від перегляду програм, які можуть завдати значної шкоди їхній психіці, провайдери програмної послуги обмежують такий перегляд згідно з чинним законодавством.

7.4. Задля спрощення регулювання діяльності ліцензіатів Національна рада здійснює виключно позапланові перевірки провайдерів програмної послуги.

ІІI. Основні вимоги щодо змістового наповнення та співвідношення форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору

1) заходів щодо внесення змін до чинного законодавства стосовно дерегуляції та спрощення процедури ліцензування мовлення, зокрема передбачення можливості подачі заявних документів в електронному вигляді через електронний кабінет ліцензіата;

3) моніторингу радіопрограм з метою нагляду за дотриманням ліцензіатами обсягу пісень державною мовою та обсягу ведення передач державною мовою;

4) моніторингу телепрограм з метою нагляду за дотриманням ліцензіатами обсягу передач та/або фільмів, виконаних державною мовою;

5) моніторингу на предмет дотримання гендерного балансу у рекламі, фільмах, інформаційних, пізнавальних, розважальних передачах;

6) моніторингу телерадіопрограм щодо дотримання ліцензіатами (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07:00 та 23:00 передач європейського виробництва;

7) контролю за виконанням зобов’язань, які телерадіоорганізації взяли під час конкурсу (зокрема обсяг дитячих передач, обсяг пісень українською мовою, обов’язкове розміщення соціально важливих програм, обсяг ведення передач державною мовою, обсяг інформаційних передач місцевої тематики);

8) розгляду заяв на переоформлення ліцензій в порядку, визначеному Законом України “Про телебачення і радіомовлення”;

2. Формування програмної концепції мовлення складається з:

1) визначення формату мовлення на підставі звернення телерадіомовників за такими критеріями:

за цільовою аудиторією (дитячий, чоловічий, жіночий, усі верстви населення, із визначенням вікової аудиторії тощо);

за тематичним спрямуванням програм (інформаційний, спортивний, музичний, суспільно-політичний, релігійний, еротичний тощо);

за стилістичною ознакою музики (НОT AC, SOFT AC, СHR/Dance тощо) та (для радіомовлення) особливостями співвідношення частин інформації та музики (інформаційне радіо, інформаційно-музичне, музично-інформаційне, музичне);

2) рекомендацій телерадіокомпаніям при визначенні жанрів програм та передач керуватися такими характеристиками:

інформаційно-аналітичні і публіцистичні передачі характеризуються актуальністю інформації та поняттям “інформаційний привід”, привертають увагу до поточної інформації (брифінг, дискусія, журналістське розслідування, інтерв’ю, новини, репортаж, ток-шоу, телеміст тощо);

культурно-мистецькі передачі присвячуються мистецтву та його історії, окремим напрямам, діячам та особистостям, які діяли чи діють у різних галузях художньої творчості;

науково-просвітницькі передачі відрізняються особливістю інформації, яка полягає в послідовному викладенні наукових даних з елементами естетичного та емоційного характеру (навчальні передачі, передачі, що інформують про найважливіші події у світі науки та техніки, пропагують останні наукові досягнення, розповідають про новітні винаходи тощо);

розважальні передачі поєднують в собі ознаки гумору, гри, розраховані на емоційну реакцію аудиторії, пов’язану з отриманням позитивних емоцій (реаліті-шоу, ток-шоу, вікторини, шоу та підбірка музичних творів для радіо тощо);

дитячі передачі та аудіовізуальні твори, розраховані на дитячу аудиторію, створюються з урахуванням тематичних, психічних та емоційних вікових особливостей дитячої аудиторії (дошкільного, шкільного, підліткового та юнацького віку), чітко зорієнтовані по змісту на вищевказану аудиторію; головними формами дитячої теле- та радіопродукції є повнометражні та короткометражні художні фільми, документальні фільми, телевізійні фільми та серіали, анімаційні фільми, аудіовізуальні твори, наприклад, музичні відеокліпи, жанрові передачі (спортивні, музичні, пізнавальні, розважальні), дитячі телерадіовистави, постановки тощо;

освітні передачі - передачі, спрямовані на розумово-пізнавальну і творчу діяльність з отриманням знань, умінь і навичок або їх удосконаленням у різних галузях науки, техніки, культури, мистецтва тощо з метою максимального засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці;

3) основних принципів мовлення:

телерадіоорганізація формує свою програмну концепцію і редакційну політику з урахуванням основоположних конституційних прав і свобод людини та громадянина, з повагою до їхньої честі, гідності та принципів свободи слова і висловлювань (вираження поглядів);

програмна концепція телерадіоорганізації повинна формуватися за принципом точності та об’єктивності. Факти, які подаються глядачу/слухачу телерадіоорганізацією, повинні точно відповідати реальним подіям і даним;

телерадіоорганізація не наводить у програмі/передачі даних, про які відомо, що вони неправдиві або недостовірні;

важливою засадою діяльності телерадіоорганізації є безумовне шанування права на недоторканність приватного життя і справедливе трактування цього права;

телерадіоорганізації не мають права транслювати та анонсувати програми або їх відеосюжети, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, а також програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, а також програми, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з 23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом. Такі програми або передачі повинні мати спеціальне попередження, відповідно позначатися в розкладі програм телерадіоорганізацій та спеціально позначатись безпосередньо перед їх трансляцією.

3. Забезпечення збалансованим різноформатним мовленням кожного територіального сегмента телерадіоінформаційного простору полягає в:

1) сприянні:

змістовому наповненню та пропорційному співвідношенню форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору;

впровадженню державної політики протекціонізму щодо поширення програм і передач вітчизняного виробництва;

створенню умов для забезпечення культурних та інформаційних потреб громадян України та національних меншин, а також потреб етнічних українців, які живуть за межами України;

реалізації прав на інформацію, на вільне і відкрите обговорення суспільно важливих проблем із застосуванням телебачення і радіомовлення; недопущенню в інформаційних та інших телерадіопрограмах закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства і жорстокості, розпалювання расової, національної та релігійної ворожнечі або позитивного їх подання (трактування), вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини;

забезпеченню ідеологічного і політичного плюралізму у сфері аудіовізуальних засобів масової інформації; розвитку суспільного, громадського, освітнього, культурологічного мовлення;

забезпеченню доступу до інформації особам з особливими потребами; забезпеченню прав національних меншин;

2) запобіганні проявам дискримінації у ЗМІ за ознаками, визначеними законодавством України, міжнародними договорами України, практикою Європейського суду з прав людини, зокрема за ознаками статі, належності осіб до національних, сексуальних меншин, релігійних груп, хворих та осіб з інвалідністю;

3) популяризації у ЗМІ демократичних принципів рівності, толерантного ставлення до людей незалежно від їх індивідуальних особливостей чи приналежності до певних груп, запобігання сегрегативних тенденцій в українському суспільстві;

час, що минув з дати отримання ліцензії;

обсяги відхилення від визначеного ліцензією формату мовлення та програмної концепції;

потенційний вплив на територіальний сегмент інформаційного простору (забезпечення громадян інформаційними передачами, місцевими новинами, соціально важливою інформацією);

виконанням зобов’язань, які ліцензіат взяв на себе під час конкурсу;

інформація (пропозиції, звернення, клопотання) фізичних та юридичних осіб, які проживають на території мовлення ліцензіата щодо підтримки запропонованих ним змін;

5) врахуванні для забезпечення культурних та інформаційних потреб громадян під час ліцензування мовлення:

формування громадянської свідомості аудиторії, її причетності до соціально-політичних процесів в Україні із збереженням етнічного, релігійного та культурного різноманіття;

популяризації культурної спадщини України, подій у сфері культури як в цілому, так і секторально (візуальне мистецтво, театри, книжкові фестивалі, музейні проекти, музика, виставкові проекти тощо);

популяризації здорового способу життя, спортивних заходів;

наявності у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору програм збалансованого змістовного наповнення та різноманітних форматів мовлення;

сприяння розвитку регіонального та місцевого мовлення;

дотримання вимог до програмної концепції, визначених під час конкурсу на відповідну ліцензію;

необхідності подання заяви про переоформлення ліцензії у зв’язку з намірами ліцензіата змінити програмну концепцію мовлення;

6) наданні у процесі розбудови каналів мовлення та ліцензування переваги телерадіоорганізаціям, які виробляють та поширюють соціально важливі програми (інформаційні, соціально-політичні (у тому числі патріотичного спрямування), дитячі), програми власного та вітчизняного виробництва, задовольняють інформаційні потреби національних меншин та забезпечують свободу слова;

7) аналізі телерадіоінформаційного простору та співвідношенні форматів мовлення для створення інформаційного профілю регіонів;

8) підготовці та проведенні соціологічних досліджень щодо визначення інформаційних потреб населення з метою змістовного наповнення телерадіоінформаційного простору України, з урахуванням отриманого профілю регіонів;

9) здійсненні ґрунтовного аналізу ліцензійної діяльності вітчизняних загальнонаціональних, регіональних, місцевих та закордонних мовників за умови відповідного фінансування з метою максимального територіального охоплення каналами, мережами мовлення та телемережами кожної з територіальних категорій, запровадження цифрового мовлення та відповідного технологічного переоснащення діючих каналів та мереж мовлення, для об’єктивної оцінки стану мовлення ліцензіатів та його доцільності у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного простору.

4. Принципами добору (пакетування) програм провайдерами програмної послуги, придбаних для ретрансляції в телемережах (крім цифрових ефірних телемереж), є:

2) перелік програм універсальної програмної послуги затверджується Національною радою для населеного пункту (села, селища, міста, територіальної громади, району, області, всієї України), на території якого провадить діяльність провайдер програмної послуги, з урахуванням виду технології, що використовується для провадження такої діяльності, згідно із законодавством України;

3) перелік програм універсальної програмної послуги визначається за територіальним та технологічним критеріями з урахуванням такого підходу:

для технологій ОТТ (або подібної інтернет-технології доставки програм) та DTH (або подібної супутникової технології доставки програм), для яких територією надання програмних послуг є уся територія України, універсальна програмна послуга включає телерадіопрограми НСТУ та програми державного підприємства “Парламентський телеканал “Рада”;

для аналогової та цифрової технологій (DVB-C тощо), IPTV та будь-яких інших технологій, які мають географічну прив’язку до території надання програмних послуг, програми телерадіоорганізацій ефірного та багатоканального мовлення місцевої та регіональної категорій мовлення, а також телерадіопрограми НСТУ та програми державного підприємства “Парламентський телеканал “Рада” долучаються до складу універсальної програмної послуги з урахуванням території розповсюдження цих програм (населений пункт, район, область, територія усієї України);

для аналогової технології радіопрограми НСТУ не включаються до переліку програм універсальної програмної послуги у разі відсутності технічної можливості;

4) затверджені переліки програм універсальної програмної послуги для населених пунктів, в яких здійснюється діяльність провайдерів програмної послуги, публікуються на офіційному веб-сайті Національної ради. У разі відсутності затвердженого переліку програм універсальної програмної послуги на офіційному веб-сайті для певних населених пунктів провайдер програмної послуги звертається до Національної ради із заявою щодо необхідності розробки універсальної програмної послуги із зазначенням населених пунктів або районів, в яких планується надання програмних послуг. На підставі поданої заяви Національна рада приймає рішення щодо затвердження переліку програм універсальної програмної послуги з подальшим опублікуванням на офіційному веб-сайті;

5) рекомендація суб’єктам господарювання включати до складу загальної концепції добору програм не менше 50 % програм вітчизняних мовників, а також програми регіональних телерадіокомпаній з Донецької, Луганської областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, які залишили окуповані території;

6) рекомендація щодо розміщення програм провайдерами програмної послуги в такій послідовності:

універсальна програмна послуга;

інші програми вітчизняних телеорганізацій, які отримали ліцензії Національної ради на мовлення;

5. До питань захисту інформаційного простору держави як до одного з основних та пріоритетних завдань Національної ради належать:

1) моніторинг телерадіопрограм з метою здійснення нагляду за поширенням телерадіоорганізаціями об’єктивної інформації, а також запобігання поширенню інформації, яка містить заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини;

2) моніторинг телерадіопрограм з метою запобігання поширенню фільмів і передач, учасниками створення яких є особи, внесені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, передбаченого статтею 15 Закону України «Про кінематографію»;

3) сприяння у межах своєї компетенції створенню і поширенню ліцензіатами телевізійного контенту, який відповідає національним інтересам, суспільним потребам та формує позитивний імідж України;

4) припинення ретрансляції провайдерами програмної послуги іноземних програм, зміст яких не відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавству України;

5) розроблення за участю громадськості порядку визнання змісту іноземних програм таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, сприяння розробці проекту закону України про аудіовізуальні послуги, який серед іншого передбачає механізм забезпечення прозорості і доступності інформації про кінцевих вигодоодержувачів, володільців істотної участі та пов’язаних осіб телерадіоорганізацій;

6) організація заходів із залученням представників індустрії у сфері телебачення і радіомовлення щодо припинення діяльності суб’єктів господарювання без отримання у встановленому законодавством порядку відповідної ліцензії;

7) участь у розробці механізмів санкціонованого поширення програм, недопущення порушення авторських прав на програмний продукт, контрольованої реалізації карток доступу до програм зарубіжних супутникових платформ;

9) ураховуючи законодавчу заборону діяльності суб’єктів господарювання у сфері телерадіомовлення без отримання відповідної ліцензії, в разі надходження інформації або скарг щодо фактів здійснення такої діяльності суб’єктами господарювання Національна рада звертається відповідно до органів державної влади;

11) ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції, відповідно до статті 5 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»;

13) встановлення Національною радою пріоритетних замовлень УДЦР з метою збільшення територій покриття телерадіопрограмами українських мовників, до яких належать: визначення можливості зміни технічних параметрів засобів мовлення; розрахунок частотних присвоєнь для здійснення телерадіомовлення на територіях, визначених у підпункті 12 цього пункту;

14) технологічне удосконалення моніторингового центру Національної ради та створення регіональних моніторингових комплексів, що дасть змогу оперативно реагувати на порушення ліцензіатами вимог законодавства, ліцензійних умов та умов ліцензій, порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів. У моніторингових центрах здійснюються багатоканальний прийом, вибірковий перегляд, запис і зберігання ефірних, кабельних та супутникових програм телебачення й радіо, а також визначається перелік програм, які надаються у складі програмної послуги.

6. Національна рада здійснює заходи щодо забезпечення прозорості власності суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (далі - суб’єкти інформаційної діяльності), зокрема:

на підставі наданої в установленому порядку інформації аналізує структуру власності суб’єкта інформаційної діяльності щодо її прозорості;

під час ліцензування мовлення враховує обмеження, які стосуються заснування та участі в телерадіоорганізаціях або провайдерах програмної послуги;

оприлюднює інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) суб’єкта інформаційної діяльності шляхом відображення цієї інформації в Державному реєстрі суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, який ведеться Національною радою;

контролює виконання вимог законодавства щодо щорічного подання до Національної ради суб’єктами інформаційної діяльності інформації про структуру власності та оприлюднення ними цієї інформації на власних веб-сайтах;

сприяє спрощенню подання суб’єктами інформаційної діяльності щорічної інформації про свою структуру власності через модуль офіційного веб-сайту Національної ради шляхом заповнення відповідних форм.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
телерадіоінформаційного простору

3. Багатоканальне телевізійне мовлення у стандарті DVB-T/Т2 у місті Київ здійснюється з використанням 41 та 43 каналів телевізійного мовлення.

6. Багатоканальне ефірне радіомовлення у стандарті DAB+ у м. Києві здійснюється 12 телерадіоорганізаціями, які транслюють 14 програм.