Про затвердження Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту
№ 386 від 07.05.2004
Наказами Міністерства інфраструктури
№ 487 від 01.11.2011
№ 151 від 26.03.2014
№ 278 від 16.08.2016
№ 354 від 06.08.2018}

На виконання вимог статей 3, 4 Закону України "Про транспорт", статті 3 Кодексу торговельного мореплавства України, з метою створення єдиної системи управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті та приведення її у відповідність до міжнародних конвенцій в галузі судноплавства, стороною яких є Україна, та рекомендацій Міжнародної морської організації НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті (далі - Положення), що додається.

2. Державному департаменту морського і річкового транспорту (Скворцов Г.П.):

2.1. Забезпечити подання Положення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести Положення до керівників об'єднань, підприємств, установ, організацій та забезпечити його неухильне виконання.

3. Керівникам підприємств, установ та організацій морського і річкового транспорту в термін до 01.07.2004 на підставі цього Положення розробити та впровадити системи управління безпекою.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Симоненка С.В.

ПОЛОЖЕННЯ
про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті

{У тексті Положення слова "Міністр транспорту України" замінено словами "Міністр інфраструктури України" та слова "Перший заступник Міністра транспорту України" та "Заступник Міністра транспорту України" у всіх відмінках замінено словами "Перший заступник Міністра інфраструктури України" у відповідних відмінках;
У тексті Положення слова "директор", "Міністерство транспорту України" та "Мінтранс" у всіх відмінках замінено відповідно словами "Голова", "Міністерство інфраструктури України" та "Мінінфраструктури України" у відповідних відмінках;
У тексті Положення слова "Державний департамент морського і річкового транспорту" та "Укрморрічфлот" у всіх відмінках замінено словами "Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті" та "Укрморрічінспекція" у відповідних відмінках;
У тексті Положення слова "Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства" у всіх відмінках замінено словами "Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті" у відповідних відмінках;
У тексті Положення та додатках до нього слово "Держфлотінспекція" у всіх відмінках замінено відповідно словом "Укрморрічінспекція" у відповідному відмінку
згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

{У тексті Положення слова «Державна інспекція України з безпеки  на морському та річковому транспорті» у всіх відмінках замінено словами «Державна служба України з безпеки на транспорті» у відповідних відмінках;
У тексті та додатках 1 - 3 до Положення слово «Укрморрічінспекція» у всіх відмінках замінено словом «Укртрансбезпека» у відповідному відмінку згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 278 від 16.08.2016}

{У тексті та додатках 1-3 до Положення слова «Державна служба України з безпеки на транспорті», «Укртрансбезпека» у всіх відмінках замінено відповідно словами «Державна служба морського та річкового транспорту України», «Морська адміністрація» у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 354 від 06.08.2018}

1. Загальні положення

1.1. Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті (далі - Положення) розроблене на виконання вимог статей 3, 4 Закону України "Про транспорт", статті 3 Кодексу торговельного мореплавства України.

1.2. Положення визначає порядок організації робіт з попередження аварійних подій на морському і річковому транспорті, завдання, функції, органи, суб'єкти і об'єкти системи управління безпекою судноплавства, встановлює форми контролю за виконанням заходів, пов'язаних із безпекою судноплавства.

1.3. Дія Положення поширюється на Міністерство інфраструктури України, Державну службу морського та річкового транспорту України, інші юридичні особи незалежно від форм власності та фізичні особи, діяльність яких пов'язана із судноплавством (крім Міноборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби України, СБУ та МВС).

1.4. Система управління безпекою судноплавства охоплює:

захист людини - захист її життя, здоров'я, майна, її прав щодо використання територіального моря, внутрішніх вод та інших водойм загального користування для праці, відпочинку, спорту, використання водних ресурсів, у тому числі і для судноплавства;

захист довкілля - його захист від негативного впливу судноплавства;

судна - їх стан, умови плавання та перебування на них людини;

водні шляхи - їх придатність до використання, умови плавання ними;

берегові об'єкти - їх відповідність стандартам безпеки судноплавства, готовність і надійність.

1.5. Нормативні посилання

При розробці Положення використовувалися такі нормативні акти:

Закон України "Про транспорт";

Кодекс торговельного мореплавства України;

Водний кодекс України;

Порядок здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 204;

постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 "Про прикордонний режим";

Положення про Державну службу морського та річкового транспорту України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2017 року № 1095;

{Абзац восьмий пункту 1.5 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури України № 151 від 26.03.2014; в редакції Наказів Міністерства інфраструктури № 278 від 16.08.2016, № 354 від 06.08.2018}

Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 11;

{Абзац дев’ятий пункту 1.5 глави 1 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 278 від 16.08.2016}

Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі 1974 р.;

Міжнародна конвенція про запобігання забрудненню з суден 1973 р. із змінами, внесеними Протоколом 1978 р. до неї;

Міжнародна конвенція про пошук і рятування на морі 1979 р.;

"Международный кодекс по управлению безопасной эксплуатацией судов и предотвращением загрязнения", прийнятий 04.11.1993 резолюцією А.741(18) Асамблеї Міжнародної морської організації (далі - ІМО), з поправками, внесеними до нього резолюцією MSC.104(73) Комітету з безпеки на морі ІМО;

"Руководство по оказанию помощи государствам флага в осуществлении документов ИМО", прийняте 27.11.1997 резолюцією А.847(20) Асамблеї ІМО;

"Кодекс по расследованию морских аварий и инцидентов", прийнятий 27.11.1997 резолюцією А.849(20), з поправками, внесеними до нього 25.11.1999 резолюцією А.884(21) Асамблеї ІМО;

"Общие принципы систем судовых сообщений и требований к передаче сообщений, включая руководство по передаче сообщений об инцидентах, связанных со сбросом опасных грузов, вредных веществ и/или загрязнителей моря", прийняті 27.11.1997 резолюцією А.851(20) Асамблеї ІМО;

"Руководство по структуре комплексной системы планирования действий в аварийных ситуациях на судне", прийняте 27.11.1997 резолюцією А.852(20) Асамблеї ІМО;

"Самооценка деятельности государства флага", прийнята 29.11.2001 резолюцією А.912(22) Асамблеї ІМО; "Пересмотренное руководство по осуществлению Международного кодекса по управлению безопасностью (МКУБ) администрациями", прийняте 29.11.2001 резолюцією А.913(22) Асамблеї ІМО.

{Пункт 1.5 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

1.6. Скорочення

АП - аварійна подія;

БС - безпека судноплавства;

ВВШ - внутрішні водні шляхи;

ДМРКЦ - Державний морський рятувально-координаційний центр;

Морська адміністрація - Державна служба морського та річкового транспорту України;

ІМО - Міжнародна морська організація;

МАРС - Морська аварійно-рятувальна служба Мінінфраструктури України;

МКУБ - Міжнародний кодекс з управління безпекою;

МРТ - морський і річковий транспорт;

Регістр - Регістр судноплавства України;

СУБ - система управління безпекою;

СУБС МРТ - система управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті;

СК - судноплавна компанія.

1.7. Визначення

У цьому Положенні терміни мають такі визначення:

аварійна подія (АП) - аварія, інцидент;

аварія - подія, що спричинила:

загибель людини або заподіяння їй серйозних тілесних ушкоджень, що сталися внаслідок експлуатації судна або в зв'язку з нею;

зникнення людини із судна, що відбулося в результаті невиконання діючих стандартів безпечної експлуатації судна або у зв'язку з експлуатацією судна;

загибель судна;

залишення судна екіпажем у зв'язку з неможливістю його подальшої безпечної експлуатації;

заподіяння значної шкоди судну, що призвела до неможливості його безпечної експлуатації відповідно до діючих стандартів з безпечної експлуатації судна;

шкоду довкіллю, яка відбулася внаслідок порушення правил судноплавства;

база для стоянки маломірних (малих) суден - суб'єкт господарювання, одним зі статутних напрямів діяльності якого є надання послуг з безпечного утримання маломірних (малих) суден і який утримує і використовує спеціально обладнані для цього гідротехнічні споруди або природні берегові об'єкти, за винятком баз та інших пунктів базування суден флоту рибного господарства;

безпека судноплавства (БС) - стан збереження (захищеності) людського здоров'я і життя, довкілля та майна на морі й на внутрішніх водних шляхах; відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з загибеллю або травмуванням людей, заподіянням шкоди довкіллю або матеріальних збитків;

вимоги БС - вимоги, встановлені чинним законодавством України (включаючи її міжнародні договори), виконання яких на морському і річковому транспорті дозволяє йому функціонувати без надмірного ризику для життя і здоров'я людей, довкілля і схоронності майна;

державний нагляд - виявлення та попередження правопорушень у галузі БС, притягнення винних до відповідальності;

документ про відповідність - документ, який у встановленому порядку надається СК, що відповідає вимогам МКУБ;

завдання управління - вимоги, які випливають з головної мети управління і підлягають вирішенню для її досягнення;

зауваження - констатація факту щодо невідповідності встановленим вимогам, яка підтверджена об'єктивним доказом;

значна невідповідність - відхилення від чинних стандартів, що може призвести до серйозної загрози для безпеки персоналу або судна, або створює серйозну небезпеку для довкілля, вимагає прийняття негайних заходів із усунення недоліків, включаючи ситуацію, коли будь-яка вимога з БС не виконується ефективно і систематично;

інцидент - випадок, подія, порушення вимог БС при експлуатації судна або у зв'язку з нею, внаслідок чого судно або особа піддається небезпеці, або за результатами якої може бути завдано серйозне пошкодження судну, його конструкції, або завдано шкоди довкіллю;

контроль - функція управління, яка полягає у перевірці виконання вимог БС на МРТ з метою отримання інформації про стан виконання вказаних вимог та своєчасного вжиття необхідних заходів;

контрольно-наглядові органи з БС - органи та організації, уповноважені згідно з чинним законодавством здійснювати контроль та нагляд;

методи управління - сукупність способів та засобів впливу суб'єктів та об'єктів управління для досягнення визначеної мети;

Міжнародний кодекс з управління безпекою (МКУБ) - Міжнародний кодекс з управління безпечною експлуатацією суден і запобіганням забрудненню, прийнятий Асамблеєю ІМО, включаючи можливі поправки, які вносяться ІМО;

міжнародний рейс - рейс із країни до порту за межами цієї країни та навпаки або виконання рейсів між портами, що розміщені за межами країни;

невідповідність - спостережне положення, при якому об'єктивний доказ вказує на невиконання встановленої вимоги;

об'єктивний доказ - кількісна або якісна інформація, записи або констатація факту, що стосуються безпеки або наявності і здіснення елемента СУБ, які грунтуються на спостереженні, вимірюванні або іспиті та можуть бути перевіреними;

об'єкти управління - елементи структури системи управління та виробничі процеси, на які спрямований вплив функцій управління;

оперативне реагування на аварійну подію - комплекс заходів, що здійснюються після виникнення АП на різних рівнях управління з метою оперативної ліквідації та мінімізації її наслідків, об'єктивного розслідування обставин та причин, розробки, вжиття та контролю за виконанням заходів щодо попередження АП надалі;

органи управління - органи, установи, організації, підприємства та їх структурні підрозділи, що мають право приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції і контролювати виконання прийнятих рішень;

призначена особа - працівник СК, відповідальний за організацію робіт із забезпечення БС, з розробки, підтримки та регулярного оновлення СУБ;

принципи управління - правила, якими керуються суб'єкти управління і які визначають вимоги до системи, процесу та механізму управління;

ревізія - перевірка, яка здійснюється СК, підприємством, установою, організацією з метою встановлення відповідності реальних заходів у галузі БС вимогам СУБ;

ризик - імовірність виникнення обставин, що обумовлюють аварійні події;

розслідування АП - процес, який проводиться з метою виявлення обставин і визначення причин і факторів, які призвели до АП, і включає збір та аналіз інформації, підготовку висновків та рекомендацій щодо попередження АП, а також, у разі необхідності, підготовку рекомендацій з БС;

свідоцтво про управління безпекою - документ, який у встановленому порядку видається судну та засвідчує, що СК здійснює свою діяльність, а її методи управління на борту судна здійснюються відповідно до схваленої СУБ;

система управління безпекою (СУБ) - структурована і документована система, яка дозволяє персоналу СК та іншим підприємствам морського і річкового транспорту ефективно провадити її політику в галузі забезпечення безпеки та захисту довкілля;

СУБС МРТ - сукупність організаційної структури, діяльності та відповідних ресурсів і методів для формування, здійснення, аналізу і актуалізації державної політики в галузі БС на МРТ;

суб'єкти управління - персонал, функціональні служби, структурні підрозділи, спеціально створені органи, які впливають на систему управління з метою забезпечення її функціонування;

судно - в цьому Положенні означає самохідну чи несамохідну плавучу споруду, що використовується:

для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і видобування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи підйому майна, що затонуло в морі;

для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо);

для наукових, навчальних і культурних потреб;

для спорту і відпочинку;

судноплавство - плавання суден водними шляхами; за районом плавання відрізняють морське, внутрішнє та змішане судноплавство; крім того, судноплавство відрізняють за функціональною ознакою;

судноплавна компанія (СК) або судновласник - у цьому Положенні означає власника судна або будь-яку іншу організацію чи особу, яка прийняла на себе відповідальність за експлуатацію судна і погодилася прийняти на себе усі обов'язки і відповідальність, що покладаються на неї МКУБ, цим Положенням і (або) іншими актами чинного законодавства;

технічний нагляд - нагляд за виконанням правил класифікації і побудови суден, інших установлених технічних вимог на суднах і об'єктах берегової інфраструктури МРТ;

управління БС на МРТ - система планомірних і цілеспрямованих заходів, у тому числі підготовка, прийняття та реалізація на МРТ управлінських рішень, спрямованих на забезпечення БС;

управлінське рішення - процес цілеспрямованого впливу на об'єкт управління, викликаний конкретною ситуацією, який містить заходи та спосіб досягнення мети;

фактор ризику - суттєва обставина, яка сприяє виникненню небезпечної ситуації (ризику);

функції держави порту - виконання зобов'язань за міжнародними договорами України в галузі судноплавства, які пов'язані з безпечним функціонуванням морських та річкових портів, відкритих для міжнародного судноплавства, контролем за суднами, що заходять до них;

функції держави прапора - виконання зобов'язань за міжнародними договорами України в галузі судноплавства стосовно українських суден;

функції прибережної держави - виконання зобов'язань за міжнародними договорами України щодо забезпечення безпечних умов судноплавства у територіальному морі, внутрішніх водах або в акваторіях, визначених цими договорами;

функції управління - конкретні дії або сукупність дій, які забезпечують досягнення поставленої мети (завдань).

2. Загальні вимоги до СУБС МРТ

2.1. Комплексне управління безпекою транспорту здійснює Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури України). Управління БС на МРТ здійснює Державна служба морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація).

Управління БС на підприємстві, в установі, організації МРТ здійснює керівник підприємства, установи, організації.

Управління БС на судні здійснює капітан судна (судноводій).

2.2. Управління БС на МРТ має забезпечувати виявлення та оцінку факторів, що впливають на рівень безпеки, включаючи фактори ризику, підготовку, прийняття та реалізацію управлінських рішень, спрямованих на забезпечення належного рівня БС.

2.3. Управлінські рішення розрізняються за:

часом управління - на стратегічні, тактичні, оперативні;

ступенем участі спеціалістів - на індивідуальні, колективні, колегіальні;

змістом управлінського процесу - на організаційні та технічні.

2.4. Прийняття управлінських рішень - це процес, який складається з трьох етапів:

підготовки рішення, яке включає виявлення та аналіз управлінської ситуації;

прийняття рішення, яке складається з оцінки альтернативних варіантів і вибору єдиного рішення;

реалізації рішення.

2.5. Фактори, що впливають на рівень БС, умовно підрозділяють на три основних групи: технічні, організаційні, психофізіологічні. До основних факторів, які прямо або непрямо впливають на рівень БС і на імовірність АП у судноплавстві, належать такі.

2.5.1. Фактори, пов'язані з окремими особами:

здатність, навички, знання (підсумки підготовки та досвід);

індивідуальні особливості особи (розумовий і емоційний стан);

фізичний стан (придатність за станом здоров'я, вживання наркотиків і алкоголю, втома);

обов'язки, пов'язані із діями до, під час і після АП;

психологічна установка.

2.5.2. Організація на судні:

розподіл завдань і обов'язків;

склад екіпажу (національність, компетентність);

рівень укомплектованості екіпажем;

робоче навантаження (складність завдань);

час роботи та відпочинку;

процедури та постійно діючі накази;

зв'язок (зовнішній та внутрішній);

управління і контроль на судні;

організація підготовки і навчань на судні;

взаємодія, включаючи управління ресурсами;

планування (рейсів, вантажоперевезень, технічного обслуговування).

2.5.3. Умови праці і побуту на судні і на березі:

рівень автоматизації;

ергономічність конструкції робочих і жилих приміщень, приміщень для відпочинку, обладнання (устаткування);

адекватність побутових умов;

можливість відпочинку;

адекватність харчування;

рівень качки судна;

вібрація, підвищена (понижена) температура і шум.

2.5.4. Фактори, пов'язані із судном:

конструкція;

стан технічного обслуговування;

обладнання (наявність, надійність);

характеристики вантажу, включаючи кріплення, обробку і догляд;

свідоцтва.

2.5.5. Управління на березі:

політика СК, підприємства, організації, установи в галузі найму на роботу;

політика СК, підприємства, організації, установи і прийняті принципи щодо безпеки (культура, психологічні установки і довіра);

прихильність адміністрації в справі забезпечення безпеки;

графік відпусток;

загальна політика адміністрації;

розклад заходів суден СК у порт;

контракти та (або) колективні трудові домовленості й угоди;

визначення обов'язків;

зв'язок між судном і берегом, у тому числі СК.

2.5.6. Зовнішні впливи і довкілля:

гідрометеорологічні умови;

умови переходу і заходу в порт (служби руху суден, лоцмани та інші);

інтенсивність руху суден;

льодова обстановка;

організації, які представляють власників судна і судновий персонал;

правила, огляди і перевірки (міжнародні, національні, портові, з боку класифікаційних товариств та інші).

2.6. СК та інші підприємства, установи, організації МРТ на підставі цього Положення розробляють і впроваджують СУБ. Відповідальність за функціонування СУБ при цьому покладається на перших керівників СК, підприємств, установ, організацій, які здійснюють управління БС.

СК, до суден якої застосовується глава IX СОЛАС 74, під час розробки, впровадження і підтримки СУБ керується МКУБ і цим Положенням.

2.7. До основних принципів забезпечення БС належать:

пріоритет інтересів БС над господарськими та відомчими інтересами;

верховенство права у вирішенні конкретних завдань з БС;

додержання балансу інтересів громадян, суб'єктів господарювання, державних органів, їх взаємна відповідальність у питаннях забезпечення БС;

чітке розмежування завдань, повноважень та відповідальності на всіх рівнях СУБС МРТ.

2.8. Загальними принципами організації роботи СУБС МРТ є:

принцип системності - передбачає, що організація робіт повинна охоплювати всі складові системи, мати узгодженість між складовими, постійний та упорядкований характер;

принцип попередження - передбачає, що діяльність має носити попереджувальний характер, спрямований на своєчасне виявлення та усунення негативних факторів, що можуть призвести до АП;

принцип колективізму - передбачає участь усіх працівників підприємства, установи, організації в роботі із забезпечення БС згідно зі своїми функціональними обов'язками;

принцип інформованості - передбачає, що здійснення заходів з БС базується на максимальній інформованості кожного працівника про негативні і позитивні фактори впливу;

принцип виявлення та усунення причин - передбачає проведення профілактичної роботи, спрямованої на усунення виявлених недоліків;

принцип адекватності - передбачає відповідність заходів із забезпечення безпеки реальним та потенційним загрозам;

принцип відповідальності - передбачає усвідомлення кожним працівником його відповідальності за конкретні питання, що визначають БС.

3. Завдання та функції СУБС МРТ

3.1. Головною метою СУБС МРТ є забезпечення безпечного функціонування МРТ і попередження АП.

3.2. Головними завданнями СУБС МРТ є:

забезпечення безпечної експлуатації суден, безпеки суднового персоналу, пасажирів, схоронності вантажів, запобігання забрудненню довкілля із суден;

забезпечення належного стану шляхів руху суден, функціонування берегових об'єктів МРТ та безпеки берегового персоналу;

забезпечення пошуку і рятування людей та суден на морі, ліквідація небезпечних забруднень морського середовища.

3.3. СУБС МРТ також має розв'язувати такі завдання:

організацію управління безпечною експлуатацією суден та запобігання забрудненню довкілля із суден;

контроль та нагляд за БС;

укомплектування суден кваліфікованими екіпажами, організацію несення вахти, праці та відпочинку;

організацію навігаційно-гідрографічного та гідрометеорологічного забезпечення БС;

інформаційне забезпечення судноплавства зі своєчасним сповіщенням про зміну навігаційної і гідрометеорологічної обстановки та загрозу безпеці судноплавства;

організацію лоцманського та льодового проведення суден, регулювання руху суден;

організацію морських систем радіозв'язку, зв'язку на внутрішніх водних шляхах; забезпечення надійного зв'язку у разі виникнення АП та під час ліквідації її наслідків;

створення нормативно-правової бази БС шляхом адаптації національного законодавства до міжнародних стандартів з питань БС, розробки та впровадження норм і правил національного законодавства, які регламентують судноплавство;

розробку та виконання програм підвищення рівня БС;

розслідування АП, аналіз, розробку та впровадження відповідних заходів попередження;

належне реагування сил і засобів з пошуку, рятування та ліквідації небезпечних забруднень довкілля із суден у морській зоні відповідальності України;

забезпечення безпеки експлуатації гідротехнічних та інших споруд, які використовуються для потреб судноплавства;

ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів морським і річковим транспортом;

сертифікація СК, суден, інших об'єктів управління;

забезпечення належного вирішення інших завдань з БС відповідно до зобов'язань України за її міжнародними договорами у сфері судноплавства.

3.4. До функцій СУБС МРТ належать:

3.4.1. Організація роботи, яка передбачає:

визначення суб'єктів та об'єктів управління БС;

встановлення функціональних обов'язків структурних підрозділів та посадових осіб з питань БС на всіх рівнях управління та виробництва;

регламентацію діяльності керівників та посадових осіб;

нормативне забезпечення управління БС.

3.4.2. Інформування про стан БС, яке складається з:

передачі інформації в установленому порядку;

отримання та цільового збирання інформації про стан БС;

обліку та систематизації інформації;

аналізу показників аварійності та стану БС;

підготовки висновків і відповідних пропозицій.

3.4.3. Оперативне реагування на виникнення АП та розслідування обставин та причин АП, яке складається з:

отримання інформації про АП;

попередньої оцінки та класифікації АП;

організації та проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

розслідування АП;

оцінки стану безпеки на об'єктах управління, де сталися АП;

аналізу, обліку та передачі інформації про АП;

підготовки і впровадження заходів попередження.

3.4.4. Планування та виконання робіт, яке включає:

розробку та вжиття заходів (програм) з підтримки та підвищення рівня БС і попередження АП;

організацію виконання (реалізації) прийнятих заходів (програм);

супроводження (контроль) на всіх етапах виконання заходів (програм);

аналіз та оцінку результатів, прийняття в установленому порядку результатів виконаних заходів (програм).

3.4.5. Спеціальні функції, які включають:

підтвердження відповідності;

сертифікацію суден, СК, плавскладу, окремих елементів берегової інфраструктури МРТ;

ліцензування окремих видів діяльності.

3.4.6. Розповсюдження і обмін інформацією з питань БС, яка здійснюється шляхом:

використання засобів масової інформації;

проведення днів, тижнів, місячників безпеки;

проведення конференцій, семінарів, нарад;

здійснення роз'яснювальної роботи.

3.4.7. Контрольні та наглядові функції, які включають:

постійний контроль функціонування СУБС МРТ;

державний нагляд над станом БС на МРТ;

планові перевірки за затвердженими графіками;

позапланові (позачергові) перевірки;

комплексні перевірки;

цільові перевірки.

3.4.8. Функція підготовки та реалізації управлінських рішень, яка складається з:

підготовки рішення;

прийняття рішення;

реалізації рішення;

контролю над процесом реалізації рішення.

4. Структурно-функціональна схема управління БС на МРТ

4.1. Формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства є одним з основних завдань Міністерства інфраструктури України. Здійснення відповідно до законодавства державного нагляду (контролю) за безпекою на морському та річковому транспорті є одним з основних завдань Морської адміністрації.

{Пункт 4.1 глави 4 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

4.2. Суб'єкти і об'єкти управління

4.2.1. Організацію управління у сфері БС покладено на Мінінфраструктури України, Морську адміністрацію, керівників підприємств, установ та організацій МРТ.

4.2.2. Для організації роботи з забезпечення БС на всіх рівнях управління створюються відповідні служби або призначаються відповідальні особи.

4.2.3. Об'єкти управління

До об'єктів управління СУБС МРТ належать такі підприємства, установи, організації МРТ:

українські СК;

українські морські і річкові судна;

морські і річкові порти та термінали України;

бази для стоянки маломірних (малих) суден;

підприємства, що утримують та обслуговують судноплавні шляхи, інші гідротехнічні та інженерні споруди об'єктів водного транспорту;

лоцманські служби;

служби і пости регулювання руху суден;

гідрографічні підприємства (установи);

морські та річкові аварійно-рятувальні служби, підрозділи;

підприємства морського зв'язку та зв'язку на внутрішніх водних шляхах;

навчальні заклади, інші установи з навчання, підготовки та перепідготовки плавскладу та берегових фахівців МРТ;

інші підприємства, організації, установи, діяльність яких пов'язана із забезпеченням БС.

Крім того, СУБС МРТ охоплює:

плавсклад українських морських і річкових суден;

пасажирів і вантажі, які перевозяться українськими суднами;

працівників портових та берегових служб МРТ;

іноземні морські і річкові судна та їх екіпажі, під час їх перебування в територіальному морі і внутрішніх водах України.

5. Організація роботи

5.1. Управління здійснюється шляхом:

визначення мети і планування діяльності із забезпечення БС;

підготовки управлінського персоналу, пов'язаного із забезпеченням БС на МРТ;

постійного цілеспрямованого виявлення факторів впливу на рівень БС, їх аналізу, розробки і прийняття відповідних управлінських рішень;

організації і координації виконання управлінських рішень, контролю обліку результатів;

корегування мети і планів здійснення діяльності із забезпечення безпеки судноплавства.

5.2. Інформація про виявлені відхилення від вимог БС та АП надходить в органи управління для аналізу або розслідування, прийняття управлінських рішень та контролю за їх виконанням.

5.3. Функціональні обов'язки суб'єктів і об'єктів управління

5.3.1. Мінінфраструктури України, Морська адміністрація виконують покладені них функції та завдання в галузі БС відповідно до Закону України "Про транспорт", Кодексу торговельного мореплавства, положень про ці органи та інших актів чинного законодавства.

Підтвердження відповідності, акредитація, сертифікація та ліцензування на МРТ здійснюються відповідно до законів України, актів Кабінету Міністрів України, нормативних актів Мінінфраструктури України, Держпідприємництва України, Держспоживстандарту України.

5.3.2. Відповідальність за організацію і контроль виконання робіт з БС в Морській адміністрації покладається на одного із заступників Голови. Для організації роботи із забезпечення БС в Морській адміністрації створюється спеціальний підрозділ (управління).

5.3.3. Функціональні вимоги до СК з БС (включаючи вимоги до СУБ) встановлюються МКУБ, цим Положенням (додатки 1 і 2) та іншими актами чинного законодавства.

5.3.4. Функціональні вимоги до баз для стоянок маломірних (малих) суден установлюються цим Положенням (додаток 3) та іншими актами чинного законодавства.

5.3.5. Функціональні вимоги до морських портів установлюються Кодексом торговельного мореплавства та іншими актами чинного законодавства. Функціональні вимоги до річкових портів установлюються цим Положенням (додаток 4) та іншими актами чинного законодавства.

5.3.6. Функціональні вимоги до судноплавних шлюзів установлюються цим Положенням (додаток 5) та іншими актами чинного законодавства.

5.3.7. Функціональні вимоги до інших об'єктів управління (підприємств, установ, організацій МРТ) установлюються цим Положенням та іншими актами чинного законодавства.

5.3.8. Відповідальність за організацію робіт із забезпечення БС, стан БС, функціонування СУБ, профілактичну роботу із попередження АП покладена на перших керівників об'єктів управління СУБС МРТ. На суднах ця відповідальність покладається на капітана (судноводія), в портах - на начальника порту.

5.3.9. У положеннях про структурні підрозділи на всіх рівнях управління та виробництва, в посадових інструкціях працівників, які беруть участь у роботі з питань забезпечення БС, у контрактах з керівниками державних підприємств, організацій, установ мають бути зазначені конкретні обов'язки, права і відповідальність з питань БС.

5.3.10. Функціональні обов'язки посадових осіб з безпеки судноплавства підлягають перегляду:

один раз на 5 років;

у разі зміни актів чинного законодавства, якими встановлені вимоги з БС;

за рішенням або на вимогу органів управління СУБС МРТ у межах їх компетенції;

у випадках значної зміни структури або напрямків діяльності об'єкта управління;

в інших випадках, коли це вимагається СУБ.

5.4. Нормативне забезпечення

5.4.1. Законодавство з питань БС складається з Конституції України, законів України, міжнародних договорів, стороною яких є Україна, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших законодавчих і нормативних актів.

5.4.2. Нормативно-правові акти Мінінфраструктури України з питань БС підлягають перегляду у разі внесення змін до чинного законодавства.

Перегляд нормативно-технічних актів з БС здійснюється:

за рекомендацією комісій з безпеки транспорту або комісій, створених для розслідування АП;

за пропозиціями контрольно-наглядових органів;

за результатами здійснення аналізу (самооцінки) з виконання функцій держави прапора, держави порту і прибережної держави, які Морська адміністрація організовує з урахуванням рекомендацій ІМО.

Перегляд нормативних актів організовується Морською адміністрацією.

5.5. Інші питання організації робіт

5.5.1. Завдання, покладені на посадових осіб Морської адміністрації в галузі забезпечення БС, затверджуються наказом Морської адміністрації і вносяться до Основних показників особистої участі посадових осіб у проведенні заходів із забезпечення БС (додаток 6).

Контроль за виконанням цих завдань здійснюється заступником Голови Морської адміністрації, який відповідає за організацію і контроль виконання робіт з БС.

5.5.2. Перелік завдань для керівного складу, відповідальних осіб, працівників відповідних служб забезпечення БС затверджується керівниками підприємств, установ і організацій (додаток 6).

5.5.3. Для попередження АП та забезпечення системності в роботі з питань безпеки на МРТ проводяться спеціальні дні безпеки:

на підприємствах, в установах і організаціях - не рідше одного разу на місяць;

в Морській адміністрації - не рідше одного разу на квартал.

5.5.4. Перед проведенням дня безпеки видається наказ, в якому:

вказуються підприємства, організації, установи або структурні підрозділи, які підлягають перевірці;

призначається склад комісії з перевірки і термін її роботи; у залежності від рівня комісії її очолює керівник підприємства (установи, організації), Голова Морської адміністрації, Перший заступник Міністра інфраструктури України;

визначаються питання, які підлягають перевірці.

5.5.5. Примірний (орієнтовний) перелік питань, які можуть бути перевірені під час проведення днів безпеки, наведено в додатку 7.

5.5.6. Матеріали перевірок, здійснених під час проведення дня безпеки, оформлюються актами. Типова форма акта наведена в додатку 8.

5.5.7. За результатами проведення днів безпеки, у разі необхідності, видаються накази, які повинні визначати заходи стосовно поліпшення роботи, усунення виявлених недоліків, удосконалення функціонування СУБ підприємства, установи, організації або СУБС МРТ.

5.5.8. Підсумки проведення днів безпеки розглядаються на засіданнях комісій з питань безпеки транспорту Мінінфраструктури України і Морської адміністрації, нарадах, що проводяться керівниками підприємств, установ і організацій.

5.5.9. Питання БС на МРТ має розглядатися не рідше:

одного разу на рік - Колегією Мінінфраструктури України;

двох разів на рік - Колегією Морської адміністрації;

{Абзац четвертий підпункту 5.5.9 пункту 5.5 глави 5 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

6. Інформація про стан безпеки судноплавства

6.1. Керівники об'єктів управління СУБС МРТ повинні організувати такий порядок своєї роботи, роботи визначених осіб, інших працівників берегового та суднового персоналу, при якому інформація про АП передається негайно. Цей порядок має бути документально закріплений в СУБ.

Порядок обов'язкової передачі інформації про АП іншим органам, що не входять до складу СУБС МРТ, здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

6.2. Передача інформації про АП, пов'язані із морськими, річковими і маломірними (малими) суднами на МРТ

6.2.1. У разі виникнення АП на судні, капітан (судноводій; особа, яка виконує функції капітана) вживає заходів, передбачених вимогами БС стосовно цієї АП, у тому числі негайно повідомляє будь-яким доступним способом:

українські морські води: СК (керівника, призначену особу), ДМРКЦ;

інші морські води: СК (керівника, призначену особу), заінтересовані організації прибережних держав (згідно з "Общими принципами систем судовых сообщений и требований к передаче сообщений, включая руководство по передаче сообщений об инцидентах, связанных со сбросом опасных грузов, вредных веществ и/или загрязнителей моря");

річкові ВВШ: СК (керівника, призначену особу), Морську адміністрацію або будь-яку іншу берегову організацію (адміністрацію шлюзу, порту та інше);

будь-які українські води в разі АП з маломірним (малим) судном: адміністрацію бази або Морську адміністрацію, або будь-яку іншу берегову організацію (адміністрацію шлюзу, порту та інше).

6.2.2. Керівник або інший уповноважений працівник СК (адміністрації бази) повинен негайно повідомити про АП, в тому числі про втрату радіозв'язку з морським або річковим судном, про неприбуття морського або річкового судна до порту або точки призначення більш ніж на 4 години з нез'ясованих причин:

ДМРКЦ (АП із суднами в морських водах);

Морську адміністрацію (всі АП).

{Абзац третій підпункту 6.2.2 пункту 6.2 глави 6 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

{Абзац четвертий підпункту 6.2.2 пункту 6.2 глави 6 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

6.2.3. У разі початку аварійно-рятувальних робіт на акваторії порту, керівник або інша уповноважена посадова особа порту повинен негайно повідомити про це ДМРКЦ і Морську адміністрацію.

6.2.4. Перелік контактів для повідомлень ДМРКЦ, Морській адміністрації публікується у повідомленнях мореплавцям в установленому порядку. Морська адміністрація організовує своєчасне оновлення Переліку контактів, контролює його доведення до мореплавців, усіх інших складових частин СУБС МРТ, у тому числі з використанням засобів масової інформації.

{Підпункт 6.2.4 пункту 6.2 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

6.2.5. Форма Повідомлення про АП, пов'язані із суднами, наведена в додатку 9 до цього Положення.

6.2.6. Первинне повідомлення надається Морською адміністрацією Мінінфраструктури України; подальше інформування про АП здійснюється Морською адміністрацією за формою та в порядку, що встановлені Мінінфраструктурою України.

6.3. В період з 15 грудня по 15 лютого включно підприємства, установи, організації МРТ (за переліком, що розробляється та затверджується Морською адміністрацією) щоденно, до 7-ї години ранку, надають Морській адміністрації оперативну інформацію про забезпечення БС та функціонування об'єктів МРТ у зимовий період (за формою, наведеною у додатку 10). Морська адміністрація щоденно до 8-ї години ранку надає Мінінфраструктури України зведену оперативну інформацію за встановленими формою та порядком.

6.4. Облік аварійних подій

6.4.1. Кожна АП підлягає обліку на підприємстві, в установі та організації. Аварії підлягають обліку в Морській адміністрації.

{Підпункт 6.4.1 пункту 6.4 глави 6 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

6.4.2. Облік АП на МРТ ведеться Морською адміністрацією у журналі за формою, наведеною в додатку 11.

6.4.3. Облік АП з небезпечними вантажами ведеться Морською адміністрацією у журналі за формою, наведеною в додатку 12.

6.4.4. Рекомендується дублювати заповнення облікових форм в електронному вигляді.

6.4.5. Морська адміністрація веде облік АП у цілому із суднами України і визначає їх остаточну класифікацію (в установленому порядку), а також створює і підтримує відповідну базу даних, яка дозволяє ефективно та оперативно використовувати інформацію про АП усім зацікавленим органам державного управління, організаціям, підприємствам, установам.

Форма обліку АП і структура бази даних АП затверджуються Морською адміністрацією з урахуванням рекомендацій ІМО, законодавства України та необхідності використання інформації про АП для оперативного, середньострокового та довгострокового аналізу та статистики.

6.5. Аналіз інформації

6.5.1. Звіт (оперативна місячна інформація) про стан безпеки надається Морською адміністрацією до Мінінфраструктури України за встановленою формою.

6.5.2. Звіт (оперативна місячна інформація) про стан безпеки при перевезеннях небезпечних вантажів надається Морською адміністрацією до Мінінфраструктури України за формою, наведеною в додатку 13.

6.5.3. Аналіз стану БС, аварійності на МРТ здійснюється Морською адміністрацією:

щомісячно;

щоквартально;

щорічно.

Морська адміністрація також проводить довгостроковий аналіз аварійності на МРТ.

6.5.4. Для оцінки стану БС МРТ застосовуються абсолютні та питомі показники, які затверджуються Мінінфраструктурою України. До основних питомих показників оцінки стану БС на МРТ належать:

кількість аварійних подій з розрахунку на 100 суден;

кількість загиблих та кількість травмованих з розрахунку на 100 аварійних подій.

7. Оперативне реагування на АП та їх розслідування

7.1. Аварійно-рятувальні роботи

7.1.1. Аварійно-рятувальні роботи здійснюються у відповідності до вимог Кодексу торговельного мореплавства, Законів України "Про аварійно-рятувальні служби" та "Про захист населення і територій від аварійних ситуацій техногенного та природного характеру", Міжнародної конвенції про пошук і рятування на морі 1979 р. та інших актів чинного законодавства.

7.1.2. Координація роботи галузевих об'єктових аварійно-рятувальних служб здійснюється Морською адміністрацією.

7.1.3. Для оперативного керівництва реагуванням на можливі АП та координації робіт аварійно-рятувальних служб у святкові дні наказами Морської адміністрації вводиться чергування відповідальних працівників.

7.2. Розслідування АП

7.2.1. Розслідування АП на МРТ здійснюється згідно з Кодексом торговельного мореплавства України, Положенням про порядок класифікації, розслідування та обліку аварійних випадків із суднами, Положенням про порядок службового розслідування та обліку транспортних аварійних випадків на внутрішніх водних шляхах України, іншими актами чинного законодавства та з урахуванням рекомендацій "Кодекса по расследованию морских аварий и инцидентов" ІМО.

7.2.2. Усі АП підлягають розслідуванню.

До АП на МРТ належать:

дуже серйозні аварії (у тому числі катастрофи);

серйозні аварії;

серйозні інциденти;

інциденти.

Визначення категорій АП наводиться в нормативних актах з розслідування АП на МРТ або у відповідних класифікаторах.

7.2.3. Попереднє розслідування АП на судні здійснюється капітаном судна.

7.2.4. Розслідування АП проводяться комісіями, які створюються наказами органів державного управління, підприємств, установ, організацій, що проводять розслідування. В наказі вказується склад комісії, визначаються строки розслідування і подання матеріалів. Крім цього, наказом визначають інші організаційні умови проведення розслідування, зокрема джерела фінансування витрат на роботу комісії (проїзд, добові, проживання, витратні матеріали, зв'язок та інше), вказуються підприємства, установи, організації, що здійснюють організаційну підтримку роботи комісії.

7.2.5. Розслідування АП комісіями проводиться у строк не більше 20 діб. В окремих випадках (необхідність проведення тривалих експертиз) установлений термін розслідування АП може бути продовжено.

7.2.6. При необхідності у складі комісій можуть створюватися підкомісії з розслідування технічних, організаційних та психофізіологічних (людських) обставин АП.

7.2.7. Голова комісії з розслідування протягом трьох діб з моменту початку розслідування надає керівнику органу, підприємства, установи, організації, якими створено комісію з розслідування, таку попередню інформацію:

наслідки події (кількість загиблих, їх громадянство, кількість осіб, які отримали тілесні ушкодження, прізвища, ім'я та по батькові кожного з них, адреса місця проживання, площа забруднення довкілля);

характер і маса вантажів;

конкретний опис обставин події;

ступінь пошкодження суден, берегових споруд;

іншу інформацію, що встановлена в ході розслідування і становить інтерес;

пропозиції щодо проведення необхідних термінових заходів.

7.2.8. Матеріали розслідування АП на МРТ оформлюють актом розслідування, типова форма якого наведена в додатку 14.

7.2.9. Оригінали актів, інших матеріалів розслідування АП передаються до Морської адміністрації і зберігаються нею у порядку та протягом термінів, визначених Мінінфраструктури України, якщо інше не передбачене чинним законодавством.

Один примірник (копії) матеріалів розслідування дуже серйозних і серйозних аварій подається (надсилається) в Мінінфраструктури України у дводенний строк після їх затвердження.

7.2.10. Розслідування АП, які за первинною інформацією відносяться до аварій, проводиться в залежності від їх наслідків:

7.2.10.1. У випадку подій, у яких загинули або пропали безвісти 10 і більше осіб, або травмовано більше 50 осіб, загинули вищі посадові особи держави, - комісією Мінінфраструктури України, яку очолює Міністр інфраструктури України, якщо не було прийняте спеціальне рішення Кабінету Міністрів України.

До складу комісії включаються: заступник Міністра інфраструктури України, керівник структурного підрозділу Міністерства інфраструктури України, відповідального за організацію роботи з безпеки транспорту, Голова Морської адміністрації.

{Абзац другий підпункту 7.2.10.1 підпункту 7.2.10 пункту 7.2 глави 7 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

7.2.10.2. У випадку подій, у яких загинуло або пропали безвісти 5 і більше осіб, або травмовано більше 25 осіб, загинули народні депутати України, травмовані вищі посадови особи держави, - комісією Міністерства інфраструктури, яку очолює Перший заступник Міністра інфраструктури України, якщо не було прийняте спеціальне рішення Кабінету Міністрів України.

До складу комісії включаються: заступник Міністра інфраструктури України, керівник структурного підрозділу Міністерства інфраструктури України, відповідального за організацію роботи з безпеки транспорту, Голова Морської адміністрації.

{Абзац другий підпункту 7.2.10.2 підпункту 7.2.10 пункту 7.2 глави 7 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

7.2.10.3. У випадку подій, у яких загинуло або пропало безвісти 3-4 особи, або травмовано більше 10 осіб, постраждали народні депутати України, - комісією Міністерства інфраструктури, яку очолює Перший заступник Міністра інфраструктури України, який забезпечує державне управління МРТ.

До складу комісії включаються: керівник структурного підрозділу Міністерства інфраструктури України, відповідального за організацію роботи з безпеки транспорту, Голова або заступник Голови Морської адміністрації, який відповідає за організацію і контроль виконання робіт з БС.

{Абзац другий підпункту 7.2.10.3 підпункту 7.2.10 пункту 7.2 глави 7 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

7.2.10.4. У випадку подій, у яких загинуло або пропало безвісти 2 особи, або травмовано більше 5 осіб, втрачено або підлягає вилученню з експлуатації морське або річкове судно, - комісією Морської адміністрації, яку очолює Голова Морської адміністрації.

До складу комісії включаються: заступник голови Морської адміністрації, якій відповідає за організацію і контроль виконання робіт з БС, керівник підрозділу (управління) Морської адміністрації, відповідальний за організацію роботи із забезпечення БС, інші працівники Морської адміністрації.

{Абзац другий підпункту 7.2.10.4 підпункту 7.2.10 пункту 7.2 глави 7 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

7.2.10.5. У випадку подій, у яких загинула 1 особа, травмовано до 5 осіб, - комісією Морської адміністрації, яку очолює заступник Голови, якій відповідає за організацію і контроль виконання робіт з БС.

До складу комісії включаються: заступник Голови Морської адміністрації, який відповідає за організацію і контроль виконання робіт з БС, керівник підрозділу (управління) Морської адміністрації, відповідальний за організацію роботи із забезпечення БС, інші працівники Морської адміністрації.

{Абзац другий підпункту 7.2.10.5 підпункту 7.2.10 пункту 7.2 глави 7 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

7.2.11. Розслідування серйозних аварій і всіх інцидентів проводиться Морською адміністрацією і капітанами морських портів в порядку, що встановлюється Мінінфраструктурою України.

{Пункт 7.2.11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту № 386 від 07.05.2004}

7.2.12. Представники МНС, Держнаглядохоронпраці, інших органів включаються до складу комісій у випадках, передбачених чинним законодавством, або за згодою зазначених органів.

7.3. Аналіз та оцінка стану БС

7.3.1. Комплексні планові перевірки стану БС проводяться Морською адміністрацією відповідно до планів контрольно-наглядової роботи, які розробляються цими органами та затверджуються в установленому порядку.

{Підпункт 7.3.1 пункту 7.3 глави 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

7.3.2. Разом (водночас) з розслідуванням аварій орган, який створив комісію з розслідування, призначає комісію для проведення комплексної позапланової перевірки стану БС на підприємствах, в установах або організаціях, причетних до аварії.

7.3.3. За результатами перевірки та розслідування орган, який створив комісію:

здійснює аналіз факторів, що пов'язані із АП і (або) впливають на стан БС;

готує пропозиції з підвищення рівня БС, попередження АП.

7.4 Заходи з попередження АП

7.4.1. Висновки комісій з розслідування аварій, які сталися з вини підприємств, установ, організацій МРТ, у тижневий строк після закінчення розслідування розглядаються на позачергових засіданнях Комісії з питань безпеки транспорту Морської адміністрації.

7.4.2. За результатами розслідування аварій, орган, який створив комісію з розслідування, в десятиденний строк після отримання всіх матеріалів розслідування розроблює і затверджує наказом перелік попереджувальних заходів. Морська адміністрація контролює здійснення цих заходів та інформує Мінінфраструктури України щомісячно до 10-го числа наступного за звітним місяця до повного їх виконання.

8. Планування та виконання робіт із забезпечення БС

8.1. Розробка та прийняття заходів (програм)

8.1.1. Планування здійснюється на державному і галузевому рівнях та на підприємствах, в установах, організаціях.

8.1.2. Заходи (програми) плануються як на середньостроковий (п'ятирічний), так і на поточний (річний) період.

8.1.3. Конкретні заходи, спрямовані на виконання певного завдання або усунення конкретних недоліків з питань БС, розробляються на строк, достатній для їх виконання.

8.1.4. Для розробки заходів (програм) можуть створюватися робочі групи. Наказом визначаються: склад робочої групи, строки розробки, погодження та подачі на затвердження заходів (програм), принципи, яких необхідно дотримуватись під час розробки, та основні завдання.

8.1.5. При плануванні заходів (програм) необхідно дотримуватися таких принципів:

конкретності;

можливості реалізації (включаючи ресурсне забезпечення);

ефективності (має бути проведена попередня оцінка ефективності запланованих завдань);

можливості контролю за реалізацією завдань.

8.1.6. Заходи (програми) розробляються на підставі:

вимог законодавчих та нормативних актів, у тому числі міжнародних;

результатів аналізу стану аварійності;

рішень комісії з безпеки транспорту Морської адміністрації;

{Абзац четвертий підпункту 8.1.6 пункту 8.1 глави 8 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

рекомендацій комісій з розслідування АП;

приписів наглядово-інспекційних органів;

рекомендацій ІМО, директив з питань БС, прийнятих Європейським Союзом, результатів аналізу (самооцінки) з виконання функцій держави прапора, держави порту і прибережної держави.

8.1.7. В заходах (програмах) передбачаються завдання організаційного та технічного характеру.

8.1.8. Заходи (програми) розробляються за формою, наведеною в додатку 15.

8.2. Забезпечення реалізації

8.2.1. Основні завдання з БС викладені в Державній програмі удосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства на 2002-2006 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2002 р. № 96 (надалі - Програма).

8.2.2. На підставі завдань Програми, щорічно до 1 січня розробляється уточнений Робочий план виконання завдань Програми.

8.2.3. Основними етапами реалізації Робочого плану Програми є:

доведення завдань до відома підрозділів (відповідальних виконавців), проведення тендерів на виконання завдань;

виділення необхідних фінансових ресурсів та залучення інвестицій;

розробка технічного завдання (умов), проектно-кошторисної та іншої технічної документації;

укладення договорів на виконання робіт;

виконання робіт;

контроль за виконанням робіт, приймання їх результатів;

впровадження результатів робіт.

8.3. Супроводження виконання

8.3.1. Супроводження виконання заходів (програм) здійснюється на всіх етапах виконання і включає:

чіткий розподіл робіт між виконавцями, які реалізують окремі завдання;

визначення відповідальних за контроль кожного завдання;

розгляд та погодження технічних завдань (умов) проектної та іншої технічної документації, договорів;

проведення експертизи в разі необхідності;

проведення авторського нагляду в разі необхідності;

прийняття (введення) в експлуатацію етапів (черг) виконаних робіт;

створення та організацію роботи комісій з прийняття виконаних робіт.

8.3.2. Хід виконання Програми не рідше двох разів на рік розглядається на засіданні Комісії з питань безпеки транспорту Морської адміністрації.

8.3.3. Морська адміністрація двічі на рік, до 15 січня та до 15 липня інформує Мінінфраструктури України про стан виконання завдань Програми.

9. Розповсюдження і обмін інформацією, передовим досвідом з питань БС

9.1. Розповсюдження інформації, обмін досвідом з питань БС є важливим інструментом формування правильного сприймання проблем БС і попередження АП.

9.2. Використовуються такі види роботи за цим напрямком:

9.2.1. Дні, тижні, місячники безпеки (у тому числі в рамках міжнародних заходів).

Місячник безпеки на МРТ організовується Морською адміністрацією і проводиться щорічно в січні.

9.2.2. Конференції, семінари, засідання, наради, бесіди, які проводяться не рідше:

Морською адміністрацією - одного разу на рік (конференція, семінар);

{Абзац третій підпункту 9.2.2 пункту 9.2 глави 9 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

об'єднаннями, підприємствами - двох разів на рік (нарада, бесіда).

9.2.3. Видання матеріалів та рішень комісії з безпеки транспорту Морської адміністрації, офіційних текстів нормативних документів з БС. Створення, ведення баз даних, пов'язаних із БС.

{Підпункт 9.2.3 пункту 9.2 глави 9 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

9.2.4. Видання інформації про поточний стан аварійності (один раз у квартал) і результати довгострокового аналізу аварійності на МРТ, статистичних даних та результатів розслідування окремих АП у засобах масової інформації, бюлетенях.

9.2.5. Розміщення у відповідних класах та інших місцях стендів з матеріалами з питань БС.

9.2.6. Альбоми, плакати, відеофільми з питань БС.

9.2.7. Спеціальні розбори (розгляди) інформації про АП з персоналом установ, підприємств, організацій.

9.2.8. Особисті розмови фахівців, пов'язаних із організацією роботи із забезпечення та контролю БС з працівниками підприємств, установ, організацій.

9.2.9. Висвітлення найбільш актуальних проблем з питань БС у засобах масової інформації. Публікація баз даних.

10. Контроль та нагляд над функціонуванням СУБС МРТ

10.1. Основною метою контролю є спостереження за виконанням управлінських рішень та своєчасне виявлення відхилень від вимог БС для оперативного вжиття ефективних заходів для їх усунення.

Контроль здійснюється також і для перевірки виконавської дисципліни на всіх рівнях СУБС МРТ.

10.2. Контроль стану БС грунтується на таких принципах, як ефективність, повнота та об'єктивність, безперервність та регулярність, своєчасність та оперативність.

10.3. Контроль обов'язково повинен закінчуватись своєчасним прийняттям дійових заходів, управлінських рішень.

10.4. Контроль стану БС включає такі основні етапи:

вибір об'єктів управління СУБС МРТ для перевірки, та параметрів контролю;

обстеження вибраних об'єктів;

оцінку відповідності фактичних даних вимогам БС;

визначення необхідності прийняття рішень, заходів усунення невідповідностей, відхилень від вимог БС.

10.5. Контроль забезпечується шляхом здійснення:

комплексних перевірок;

цільових перевірок;

оперативного контролю.

10.5.1. Комплексна перевірка - це всебічна ретельна ревізія стану БС на об'єкті управління, що здійснюється згідно з графіком перевірок спеціальною комісією за участю представників органів управління та контрольно-наглядових органів. До комплексних перевірок належать ревізії з метою оцінки ефективності СУБ СК.

Графік комплексних перевірок на наступний рік затверджується Морською адміністрацією у грудні місяці. Об'єкти управління (підприємства, установи, організації) письмово попереджаються про планову комплексну перевірку не пізніше, ніж за місяць до її проведення.

Позачергова комплексна перевірка здійснюється разом з розслідуванням АП на МРТ.

10.5.2. Цільова перевірка - це перевірка на об'єкті управління або в групі об'єктів конкретного кола питань організації роботи із забезпечення БС. Проводиться за рішенням Морської адміністрації. Такі перевірки можуть проводитися також після виникнення аварій, до яких причетні декілька підприємств, установ, організацій.

{Підпункт 10.5.2 пункту 10.5 глави 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

10.5.3. Оперативний контроль здійснюється на визначеному об'єкті, підприємстві, установі, організації, як правило, протягом одного дня, в присутності керівника цього об'єкта. Здійснюється посадовими особами органів управління, контрольно-наглядових органів.

10.5.4. За результатами всіх видів перевірок, оперативного контролю складається акт (додаток 8) і, в разі необхідності, припис (приписи) установленої форми.

10.5.5. Виконання рекомендацій, викладених в актах, та наказів, прийнятих за результатами проведення перевірок (контролю), а також приписів має постійно контролюватись працівниками, на яких покладена організація роботи з питань забезпечення БС, та інспекторами контрольно-наглядових органів.

10.6. До контрольно-наглядових органів на МРТ відносяться:

Морська адміністрація;

служби капітана морського порту на чолі з капітанами морських портів;

{Абзац третій пункту 10.6 глави 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури України № 151 від 26.03.2014}

Регістр судноплавства України та інші класифікаційні товариства, визначені Кабінетом Міністрів України;

Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків.

{Абзац шостий пункту 10.6 глави 10 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

10.7. Здійснення державного нагляду за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності (крім Міноборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби України, СБУ та МВС) вимог БС покладено на Мінінфраструктури України, Морську адміністрацію, їх підрозділи на місцях, капітанів морських портів.

10.8. Державний нагляд за БС здійснюється відповідно до Порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та до інших актів чинного законодавства.

10.9. Функціональні обов'язки наглядово-інспекційних органів установлюються відповідними положеннями про них, цим Положенням та іншими актами чинного законодавства.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИМОГИ
до СУБ СК (для СК із самохідними суднами валовою місткістю 500 одиниць і більше та пасажирськими суднами незалежно від місткості)

1. Основна мета управління БС СК

1.1. Основною метою СК, пов'язаною із управлінням безпекою, є:

забезпечення безпечної практики експлуатації суден і безпечних умов праці;

забезпечення захисту від усіх ризиків, що виявлені;

постійне поліпшення навичок берегового і суднового персоналу, що належать до управління безпекою, включаючи готовність до аварійних ситуацій, пов'язаних як з безпекою, так і з захистом довкілля.

1.2. СУБ повинна забезпечувати:

виконання обов'язкових вимог БС;

максимальне урахування рекомендацій, кодексів, стандартів та інших документів з БС, які не мають обов'язкового характеру.

1.3. Функціональні вимоги до СУБ.

Кожна СК повинна розробити зручною для неї формою, впровадити і підтримувати СУБ, включаючи такі функціональні вимоги:

наявність політики СК в галузі безпеки і захисту довкілля;

наявність інструкцій і процедур для забезпечення безпечної експлуатації суден і захисту довкілля згідно з міжнародним і національним законодавством;

наявність установленого обсягу повноважень і засобів зв'язку між береговим і судновим персоналом, а також внутрішнього зв'язку;

порядок передачі сповіщень про аварії та випадки порушення встановленого порядку забезпечення БС, включаючи вимоги СУБ;

наявність порядку підготовки до аварійних ситуацій і дій з їх усунення;

наявність порядку проведення внутрішніх перевірок і огляду управління.

2. Політика СК в галузі безпеки і захисту довкілля

2.1. СК повинна опрацювати свою політику в галузі безпеки і захисту довкілля, яка передбачає шляхи досягнення мети, зазначеної в п. 1.

2.2. СК повинна забезпечити реалізацію і проведення цієї політики персоналом як на судні, так ї на березі на усіх рівнях організації.

3. Відповідальність і повноваження СК

3.1. Якщо відповідальним за експлуатацію судна призначається інша юридична або фізична особа (не судновласник), вона повинна негайно сповістити про це орган ліцензування на МРТ, орган державної реєстрації судна, Морську адміністрацію.

3.2. СК повинна визначити й оформити документально відповідальність, повноваження і взаємодію кожної з осіб персоналу, що здійснює управління, виконання і перевірку роботи, яка відноситься до безпеки і запобігання забрудненню довкілля або впливає на них. Оформлення здійснюється шляхом внесення відповідних положень до посадових інструкцій, положень про структурні підрозділи, переліків обов'язків та інших документів, які регламентують роботу СК та її персоналу.

3.3. СК несе відповідальність за забезпечення призначеної особи (осіб) ресурсами і підтримкою на березі, достатніми для виконання ним (ними) своїх обов'язків.

4. Призначена особа (особи)

З метою забезпечення безпечної експлуатації кожного судна і здійснення зв'язку між СК і особами на борту суден кожна СК повинна призначити особу (осіб) на березі, яка має (мають) прямий доступ до керівника СК. Відповідальність і повноваження призначеної особи (осіб) повинні включати контроль за додержанням вимог БС на кожному судні, а також забезпечення суден достатніми ресурсами і допомогою з берега. Призначеною особою не може бути будь-яка особа суднового персоналу.

5. Відповідальність і повноваження капітана

5.1. СК повинна чітко визначити й оформити у вигляді документів відповідальність капітана щодо:

реалізації політики СК в галузі безпеки і захисту довкілля;

спонукання екіпажу до дотримання цієї політики;

видання відповідних наказів та інструкцій в зрозумілій, простій формі;

перевірки виконання вимог з БС;

перегляду СУБ і передачі сповіщень про недоліки СУБ призначеній особі (особам) та береговим службам СК.

5.2. СК повинна забезпечити, щоб СУБ судна містила чітке підтвердження повноважень капітана. СК повинна встановити в СУБ, що капітан має основні повноваження і несе відповідальність за прийняття рішень стосовно безпеки і запобігання забрудненню довкілля, а також для звернень до СК за наданням необхідної допомоги.

6. Ресурси і персонал

6.1. СК повинна забезпечити, щоб капітан:

мав належну для управління судном кваліфікацію;

був повністю інформований про СУБ СК;

отримував необхідну підтримку для безпечного виконання своїх обов'язків.

6.2. СК повинна забезпечити, щоб кожне судно було укомплектоване кваліфікованими, дипломованими і придатними у медичному відношенні членами екіпажу згідно із чинним законодавством.

6.3. СК повинна встановити процедури, які б забезпечували належне ознайомлення з обов'язками, покладеними на новий персонал і персонал, переведений на нові посади, пов'язані з безпекою судноплавства та захистом довкілля. Усі інструкції, з якими екіпаж має ознайомитися до виходу судна в рейс, повинні бути визначені, оформлені у вигляді документів і своєчасно йому надані.

6.4. СК має забезпечити, щоб весь персонал, пов'язаний із СУБ СК, належним чином розумів відповідні вимоги з БС. На всіх суднах та в офісі СК повинні бути наявними актуалізовані (чинні, з урахуванням останніх змін) тексти міжнародних і національних документів, які містять вимоги з БС.

6.5. СК повинна встановити і забезпечити дотримання процедур для визначення будь-якої підготовки, яка може бути потрібною для забезпечення функціонування СУБ, а також забезпечити здійснення такої підготовки для усього відповідного персоналу.

6.6. СК має встановити процедури, які забезпечують отримання судновим персоналом відповідної інформації про СУБ робочою мовою або мовою, яку він розуміє.

6.7. СК повинна забезпечити, щоб суднової персонал був спроможним ефективно спілкуватися під час виконання ним своїх обов'язків, що стосуються СУБ.

7. Розробка планів проведення операцій на суднах

СК повинна встановити порядок підготовки планів та інструкцій щодо безпечного проведення суднових експлуатаційних операцій, включаючи, при необхідності, переліки контрольних перевірок щодо проведення основних операцій на судні, пов'язаних із безпекою та запобіганням забрудненню.

8. Готовність до аварійної ситуації

8.1. СК повинна встановити порядок виявлення, опису можливих аварійних ситуацій на судні та їх усунення.

8.2. СК повинна скласти програми навчань екіпажу і навчальних тренувань в умовах аварійної ситуації.

8.3. СУБ повинна передбачати заходи, що забезпечують спроможність СК в будь-який час реагувати на АП, пов'язані з її суднами.

8.4. Під час розробки розділів СУБ, присвячених аварійним ситуаціям, рекомендується використовувати "Руководство по структуре комплексной системы планирования действий в аварийных ситуациях на судне" ІМО із змінами і доповненнями, які можуть до нього вноситись.

9. Довідки про недотримання вимог з БС, аварії і небезпечні події та їх аналіз

9.1. СУБ повинна включати процедури, що забезпечують передачу сповіщень СК про випадки недотримання вимог з БС, аварії і небезпечні ситуації, їх розслідування і аналіз з метою підвищення рівня безпеки та запобігання забрудненню.

9.2. СК повинна встановити порядок дій із усунення виявлених недоліків.

10. Технічне обслуговування і ремонт судна і обладнання

10.1. СК повинна встановити порядок забезпечення технічного обслуговування і ремонту суден у відповідності до положень відповідних норм і правил та будь-якими додатковими вимогами, які можуть бути встановлені СК.

10.2. Для виконання цих вимог СК повинна забезпечити:

проведення перевірок через установлені проміжки часу;

передачу сповіщень про будь-які випадки невиконання вимог з вказанням можливої причини, якщо вона відома;

відповідні заходи з усунення недоліків;

реєстрацію цих заходів.

10.3. СК повинна встановити процедури в СУБ для визначення обладнання і технічних систем, раптове відмовлення яких може створювати небезпечні ситуації. СУБ повинна передбачати конкретні заходи, спрямовані на забезпечення надійності такого обладнання або систем. Ці заходи повинні включати регулярні перевірки резервних пристроїв і обладнання або технічних систем, які постійно не використовуються.

10.4. Перевірки, передбачені в п. 10.2, а також заходи, передбачені в п. 10.3, має включатися до поточного технічного обслуговування і ремонту судна в період експлуатації.

11. Документація

11.1. СК повинна встановити і забезпечити дотримання процедур контролю усіх документів і даних, що стосуються СУБ.

11.2. СК повинна забезпечити:

доступність на усіх робочих місцях, де вони необхідні, чинних документів;

перевірку і узгодження уповноваженими особами змін, що вносяться до документів;

своєчасне вилучення документів, що застаріли.

11.3. Документи, що використовуються для описання і виконання СУБ, повинні бути укомплектовані в папку з назвою "Керівництво із управління безпекою". Документація повинна оформлятися у тому вигляді, який СК вважає найбільш ефективним. Кожне судно повинне мати на борту усю документацію щодо цього судна.

11.4. Документація з СУБ СК має бути перевірена та схвалена класифікаційним товариством, визначеним Кабінетом Міністрів України.

11.5. СК повинна мати документ про відповідність. Документ про відповідність видається класифікаційним товариством визначеним Кабінетом Міністрів України, за умови, що СК відповідає вимогам цього Положення, на строк не більше ніж п'ять років.

З метою підтвердження ефективності роботи СУБ СК та її відповідності вимогам цього Положення, документ про відповідність підлягає щорічному підтвердженню з боку класифікаційного товариства, яке його видало. Документ про відповідність є дійсним лише для типів суден, що в ньому зазначені, та за умови проведення періодичних перевірок.

11.6. З метою полегшення введення в дію системи управління безпекою, СК може бути виданий тимчасовий документ про відповідність на строк, що не перевищує 6 місяців.

Тимчасовий документ про відповідність видається у випадках, якщо:

СК тільки утворено;

до чинного документа про відповідність необхідно внести нові типи суден, за експлуатацію яких СК взяла на себе відповідальність.

11.7. Копія документа про відповідність/тимчасового документа про відповідність повинна бути на кожному судні СК.

11.8. Свідоцтво про управління безпекою видається судну класифікаційним товариством, визначеним Кабінетом Міністрів України, за умови, що СК діє, а її методи управління на борту судна здійснюються згідно зі схваленою СУБ на строк не більше ніж п'ять років.

Дійсність свідоцтва про управління безпекою має перевірятися класифікаційним товариством, яке його видало, не рідше одного разу протягом строку дії свідоцтва про управління безпекою. Якщо здійснюється лише одна перевірка, а строк дії свідоцтва складає 5 років, вона повинна бути проведена між другою та третьою щорічними датами. Свідоцтво про управління безпекою є дійсним за умови проведення проміжної перевірки та наявності чинного документа про відповідність.

11.9. З метою полегшення введення в дію системи управління безпекою може бути видане тимчасове свідоцтво про управління безпекою на строк, що не перевищує 6 місяців.

Тимчасове Свідоцтво про управління безпекою може бути видано:

новим суднам СК;

у випадку, коли СК бере відповідальність за експлуатацію судна, що є для неї новим.

12. Перевірка виконання завдань СУБ, огляд і оцінка

12.1. СК зобов'язана проводити внутрішні ревізії з безпеки з метою перевірки відповідності заходів у галузі безпеки та запобігання забрудненню довкілля. Такі перевірки мають проводитись не рідше одного разу на рік.

12.2. СК повинна періодично оцінювати ефективність СУБ і, при необхідності, здійснювати перегляд СУБ відповідно до процедур, установлених СК.

12.3. Ревізії й можливі заходи із усунення недоліків мають здійснюватися відповідно до встановлених СУБ процедур.

12.4. Персонал, який здійснює ревізії, повинен бути незалежним від видів діяльності, що перевіряються, за винятком випадків, коли цьому заважають розміри та характер СК.

12.5. Результати ревізій і перевірок мають доводитися до відома персоналу, відповідального за даний вид діяльності.

12.6. Управлінський персонал, відповідальний за даний вид діяльності, повинен своєчасно вживати заходів з усунення недоліків, що виявлені.

{Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011, № 151 від 26.03.2014}

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИМОГИ
до СУБ СК (для СК із суднами валовою місткістю до 500 одиниць, крім маломірних (малих) суден)

1. Основна мета управління БС СК

1.1. Метою СК, пов'язаною з управлінням безпекою, є, крім іншого:

забезпечення безпечної практики експлуатації суден і безпечних умов праці;

забезпечення захисту від усіх ризиків, що виявлені;

постійне поліпшення навичок берегового і суднового персоналу, що належать до управління безпекою, включаючи готовність до аварійних ситуацій, пов'язаних як з безпекою, так і з захистом довкілля.

1.2. СУБ повинна забезпечувати:

виконання обов'язкових вимог БС;

максимальне урахування рекомендацій, кодексів, стандартів та інших документів з БС, які не мають обов'язкового характеру.

1.3. Функціональні вимоги до СУБ

Кожна СК повинна розробити зручною для неї формою, впровадити і підтримувати СУБ СК, включаючи такі функціональні вимоги:

наявність інструкцій і процедур для забезпечення безпечної експлуатації суден і захисту довкілля згідно з законодавством;

наявність установленого обсягу повноважень і засобів зв'язку між береговим і судновим персоналом;

порядок передачі сповіщень про аварії та випадки порушення встановленого порядку забезпечення БС, включаючи вимоги СУБ;

наявність порядку підготовки до реагування на аварійні ситуації і до дій з їх усунення.

2. Відповідальність і повноваження СК

2.1. Якщо відповідальним за експлуатацію судна призначається інша юридична або фізична особа (не судновласник), вона повинна негайно сповістити про це орган ліцензування на МРТ, орган державної реєстрації судна, Морську адміністрацію.

2.2. СК повинна визначити й оформити документально відповідальність, повноваження і взаємодію персоналу, що здійснює управління, виконання і перевірку роботи, яка відноситься до безпеки судноплавства і запобігання забрудненню довкілля або впливає на них. Оформлення здійснюється шляхом внесення відповідних положень до посадових інструкцій, положень про структурні підрозділи, переліків обов'язків та інших документів, які регламентують роботу СК та її персоналу.

2.3. СК несе відповідальність із забезпечення призначеної особи (осіб) ресурсами і підтримкою на березі, достатніми для виконання ним (ними) своїх обов'язків.

3. Призначена особа

З метою забезпечення безпечної експлуатації кожного судна і здійснення зв'язку між СК і особами на борту суден кожна СК повинна призначити особу на березі, яка має прямий доступ до керівника СК. Відповідальність і повноваження призначеної особи повинні включати контроль за додержанням вимог БС на кожному судні, а також забезпечення суден достатніми ресурсами і допомогою з берега. Призначеною особою може бути керівник (власник) СК. Призначеною особою не може бути будь-яка особа суднового персоналу.

4. Відповідальність і повноваження капітана

4.1. СК повинна чітко визначити й оформити у вигляді документів відповідальність капітана щодо:

організації виконання вимог з БС;

спонукання екіпажу до дотримання вимог з БС;

видання відповідних наказів та інструкцій в ясній, простій формі;

перевірки виконання вимог з БС;

перегляду СУБ і передачі сповіщень про недоліки СУБ призначеній особі (особам).

4.2. СК повинна забезпечити, щоб СУБ СК і документи на судні містили чітке підтвердження повноважень капітана. СК повинна встановити в СУБ, що капітан має основні повноваження і несе відповідальність за прийняття рішень щодо забезпечення безпеки і запобігання забрудненню довкілля, а також для звернень до СК про надання необхідної допомоги.

5. Ресурси і персонал

5.1. СК повинна забезпечити, щоб капітан:

мав належну для управління судном кваліфікацію;

був повністю інформований про СУБ СК;

отримував необхідну підтримку для безпечного виконання своїх обов'язків.

5.2. СК повинна забезпечити, щоб кожне судно було укомплектоване кваліфікованими, дипломованими і придатними у медичному відношенні членами екіпажу згідно із чинним законодавством.

5.3. СК повинна встановити процедури, які б забезпечували належне ознайомлення з обов'язками, покладеними на новий персонал і персонал, переведений на нові посади, пов'язані з безпекою судноплавства та захистом довкілля. Усі інструкції для екіпажу повинні бути визначені, оформлені у вигляді документів і своєчасно йому надані.

5.4. СК має забезпечити, щоб весь персонал, пов'язаний із СУБ СК, належним чином розумів відповідні вимоги з БС. На всіх суднах та в офісі СК повинні бути наявними актуалізовані (чинні, з урахуванням останніх змін) тексти міжнародних і національних документів, які містять вимоги з БС.

5.5. СК має встановити і забезпечити дотримання процедур для визначення будь-якої підготовки, яка може бути потрібною для забезпечення функціонування СУБ, а також забезпечити здійснення такої підготовки для усього відповідного персоналу.

6. Розробка планів проведення операцій на суднах

СК повинна встановити порядок підготовки планів та інструкцій щодо безпечного проведення суднових експлуатаційних операцій, включаючи, при необхідності, переліки контрольних перевірок щодо проведення основних операцій на судні, пов'язаних із безпекою, запобіганням забрудненню довкілля.

7. Готовність до аварійної ситуації

7.1. СК повинна встановити порядок виявлення, опису можливих аварійних ситуацій на судні та їх усунення.

7.2. СК повинна скласти програми навчань екіпажу і навчальних тренувань в умовах аварійної ситуації.

7.3. СУБ повинна передбачати заходи, що забезпечують спроможність СК в будь-який час реагувати на АП, пов'язані з її суднами.

7.4. Під час розробки розділів СУБ, присвячених аварійним ситуаціям, рекомендується використовувати "Руководство по структуре комплексной системы планирования действий в аварийных ситуациях на судне" ІМО зі змінами і доповненнями, які можуть вноситися до нього.

8. Довідки про недотримання вимог з БС, аварії і небезпечні події та їх аналіз.

8.1. СУБ повинна включати процедури, що забезпечують передачу сповіщень СК про випадки недотримання вимог з БС, аварії і небезпечні ситуації, їх розслідування і аналіз з метою підвищення рівня безпеки та запобігання забрудненню.

8.2. СК повинна встановити порядок дій із усунення виявлених недоліків.

9. Технічне обслуговування і ремонт судна та обладнання

9.1. СК повинна встановити порядок забезпечення технічного обслуговування і ремонту суден у відповідності до відповідних норм і правил та будь-яких додаткових вимог, які можуть бути встановлені СК.

9.2. Для виконання цих вимог СК повинна забезпечити:

проведення перевірок через відповідні проміжки часу;

передачу сповіщень про будь-які випадки невиконання вимог з визначенням можливої причини, якщо вона відома;

відповідні заходи з усунення недоліків;

реєстрацію цих заходів.

9.3. СК повинна встановити процедури в СУБ для визначення обладнання і технічних систем, раптове відмовлення яких може створювати небезпечні ситуації. СУБ повинна передбачати конкретні заходи, спрямовані на забезпечення надійності такого обладнання або систем. Ці заходи повинні включати регулярні перевірки резервних пристроїв і обладнання або технічних систем, які постійно не використовуються.

9.4. Перевірки, передбачені в п. 9.2, а також заходи, передбачені в п. 9.3, мають включатися до поточного технічного обслуговування і ремонту судна в період експлуатації.

10. Документація

10.1. СК повинна встановити і забезпечити дотримання процедур контролю усіх документів і даних, що стосуються СУБ.

10.2. СК повинна забезпечити:

доступність на усіх робочих місцях, де вони необхідні, чинних документів;

перевірку і узгодження уповноваженими особами змін, що вносяться до документів;

своєчасне вилучення документів, що застаріли.

10.3. Документи, що використовуються для описання і виконання СУБ, рекомендується назвати "Керівництво із управління безпекою". Документація повинна оформлятися у тому вигляді, який СК вважає найбільш ефективним. Кожне судно повинне мати на борту усю документацію щодо цього судна.

11. Перевірка, огляд і оцінка, що здійснюються СК

11.1. СК повинна проводити внутрішні ревізії з безпеки з метою перевірки відповідності заходів у галузі безпеки та запобігання забрудненню довкілля вимогам БС. Такі ревізії проводяться на судні - не рідше ніж один раз на рік, в берегових підрозділах СК - не рідше ніж один раз на два роки.

11.2. СК повинна періодично оцінювати ефективність СУБ і, при необхідності, здійснювати перегляд СУБ відповідно до процедур, установлених СК.

11.3. Результати ревізій і перевірок мають доводитися до відома усього персоналу, відповідального за даний вид діяльності.

11.4. Управлінський персонал, відповідальний за даний вид діяльності, повинен своєчасно вживати заходів з усунення недоліків, що виявлені.

{Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИМОГИ
до баз для стоянок маломірних (малих) суден

1. База для стоянок маломірних (малих) суден (надалі - база) організовується для забезпечення:

цілодобової безпечної стоянки суден;

безпечного виконання суднових робіт;

безпечної посадки на судна та висадки з суден пасажирів і екіпажу;

схоронності суден, двигунів та іншого суднового обладнання.

Відповідальність за безпечну експлуатацію та утримання бази, організацію контролю за схоронністю суден та їх випуском у плавання несе адміністрація бази.

2. Для здійснення безпечної експлуатації та утримання бази на адміністрацію бази покладаються такі функціональні обов'язки.

2.1. Адміністрація бази повинна забезпечити належний стан бази, території і акваторії, у тому числі:

огородження меж акваторії та території бази (в тому числі понтонами, бонами або плавучими знаками на воді);

наявність під'їзних автомобільних шляхів;

наявність спеціальної ділянки (місця) з ємностями для сухого сміття та відходів нафтопродуктів;

спеціально обладнаний причал для посадки та висадки пасажирів;

обладнану штрафну площадку для зберігання встановлених суден та тих, що не мають власника;

наявність телефонного та гучномовного зв'язку;

наявність необхідного протипожежного та рятувального обладнання, готового до негайного використання;

освітлення акваторії та території бази в темний час доби;

встановлення на кінцівках причалів білих кругових вогнів на висоті не менше 2 метрів від настилу причалу;

наявність не менше одного інформаційного стенда з наочною агітацією;

наявність обладнаних рятувальних постів, а на прокатних базах та базах стоянки з кількістю суден, що утримуються, більше 25 - чергового рятувального судна у постійній готовності до негайного виходу.

Судноводій чергового рятувального судна повинен бути проінструктований, вміти подати невідкладну медичну допомогу, знати прийоми рятування потопаючих.

2.2. Документація бази

2.2.1. У прикордонній смузі або контрольованому прикордонному районі на базі має бути Інструкція з випуску суден, яка затверджується місцевими державними адміністраціями разом з відповідним підрозділом військ державної прикордонної служби України та структурним підрозділом Морської адміністрації. В інших випадках зазначена Інструкція затверджується адміністрацією бази за погодженням з Морською адміністрацією.

2.2.2. Адміністрація кожної бази повинна мати:

свідоцтво про реєстрацію бази;

технічний паспорт (технічний звіт) бази;

журнал огляду бази органами, що здійснюють контроль;

акти огляду бази органами, що здійснюють контроль;

правила користування базою;

розпорядок роботи бази;

журнал обліку приписного флоту;

журнал випуску суден у плавання;

інструкцію з випуску суден у плавання;

інші документи, передбачені чинними вимогами БС та законодавства.

2.3. Приписні судна

2.3.1. Судна бази реєструються в спеціальному журналі обліку приписного флоту.

2.3.2. Судна повинні відповідати вимогам діючих стандартів придатності до плавання та безпечного утримання на базі.

2.3.3. Стоянка та схоронність суден забезпечуються таким чином:

кожне судно, що приписане до бази, повинно мати постійно закріплене за ним місце;

судновий інвентар під час стоянки судна повинен зберігатись у складському приміщенні;

в межах прикордонної смуги або контрольованого прикордонного району судна повинні бути взятими на облік в Державній прикордонній службі України.

2.4. Випускний режим

2.4.1. Випуск у плавання суден здійснюється чергово-вахтовою службою згідно з інструкцією.

2.4.2. Для перевірки суден, що виходять у плавання, має бути організований контрольний пост та випускні ворота.

Якщо адміністрація бази не в змозі обладнати випускні ворота, то контрольні пости повинні бути організовані в зручних місцях.

2.4.3. Вихід та повернення судна підлягає реєстрації в спеціальному журналі випуску суден у плавання.

Перед виходом судна у плавання чергово-вахтова служба повинна перевірити стан судна, відповідність кваліфікації і стану (відсутність зовнішніх ознак вживання наркотиків і алкоголю, надмірної утоми) судноводія та дотримання інших вимог БС згідно з чинним законодавством.

2.4.4. Заборона на випуск суден в плавання здійснюється:

якщо кількість пасажирів перевищує допустиму для даного конкретного судна;

якщо судно або його обладнання не відповідає вимогам БС, установленим національним законодавством;

якщо судноводій чи пасажири перебувають у нетверезому стані або в стані наркотичного сп'яніння;

коли фактичний чи прогнозований стан вітру, хвиль та інших гідрометеорологічних факторів не сприяє безпечному плаванню;

коли база не має дозволу на експлуатацію.

{Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 487 від 01.11.2011}

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИМОГИ
до річкових портів

1. Річковий порт повинен забезпечити розв'язання таких завдань:

забезпечення безпечної стоянки суден;

забезпечення безпечного утримання портових споруд;

забезпечення безпечного виконання вантажно-розвантажувальних робіт;

забезпечення безпечної посадки на судна та висадки із суден пасажирів і екіпажу.

2. Для забезпечення БС на річкові порти покладаються такі функціональні обов'язки:

організація безпечного руху на акваторії річкового порту та підходах до нього, безпечної стоянки та обробки суден у порту;

утримання у справному стані гідротехнічних споруд, засобів зв'язку і радіонавігації, що перебувають у користуванні порту;

утримання у справному стані засобів навігаційного устаткування на підхідних шляхах і акваторії порту;

контроль і підтримання оголошених глибин;

визначення типів суден, яким необхідно використовувати буксири на акваторії порту;

забезпечення виконання вимог, передбачених правилами плавання по внутрішніх водних шляхах;

забезпечення виконання вимог чинного природоохоронного законодавства;

надання допомоги потерпілим;

створення для контрольно-наглядових органів, що діють на території порту, умов для виконання ними обов'язків відповідно до чинного законодавства.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИМОГИ
до судноплавних шлюзів

1. Судноплавний шлюз повинен забезпечити розв'язання таких завдань:

забезпечення безпечного пропуску суден;

забезпечення безпечного утримання гідротехнічної споруди.

2. Для забезпечення БС на судноплавні шлюзи покладаються такі функціональні обов'язки:

організація безпечного руху на акваторії судноплавного шлюзу в межах дії дальніх світлофорів;

утримання у справному стані гідротехнічних споруд шлюзу;

утримання у справному стані засобів навігаційної сигналізації на судноплавному шлюзі;

контроль і забезпечення габаритів шлюзу;

забезпечення виконання вимог, передбачених правилами плавання по внутрішніх водних шляхах;

забезпечення виконання вимог чинного природоохоронного законодавства;

прийом та передача інформації щодо БС.

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ
особистої участі

____________________________________________________________________________
                                                         (посада особи, для якої розроблені нормативи)

у проведенні заходів із забезпечення безпеки судноплавства

ПРИМІРНИЙ ПЕРЕЛІК
питань, які потребують висвітлення під час проведення днів безпеки на морському і річковому транспорті

Наявність і функціонування служб (призначених осіб) з БС.

Наявність у положеннях про структурні підрозділи та посадових інструкціях конкретних обов'язків з питань БС та їх виконання.

Функціонування СУБ.

Проведення днів безпеки, робота Комісії з питань безпеки транспорту, інших заходів, ефективність.

Виконання основних нормативів особистої участі керівництвом, керівниками структурних підрозділів, посадовими особами у проведенні мінімуму заходів зміцнення дисципліни та забезпечення безпеки.

Облік та аналіз АП.

Організація роботи з надання допомоги потерпілим унаслідок АП.

Безпека експлуатації суден та технологічне забезпечення.

Розслідування АП (своєчасність та якість) виконання заходів, запропонованих (рекомендованих) комісією з розслідування.

Організація та проведення заходів щодо медичного огляду певних категорій працівників.

Порядок відсторонення від роботи працівників, які знаходяться в стадії алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Урахування під час допуску до роботи (видачі завдання) працівника, його придатність виконувати роботи (завдання) враховуючи кваліфікацію, навчання, інструктаж та стан здоров'я.

Наявність та доступність для працівників текстів чинних нормативних актів з питань безпеки.

Виконання заходів (програм) з питань БС та їх ефективність (наявність актів виконання робіт, перевірка їх ефективності шляхом інструментальних перевірок тощо).

Стан справ з охорони праці.

Організація робіт та здійснення заходів з технічного обслуговування, огляду, сертифікації, інших технічних регламентів суден, устаткування, споруд, об'єктів та водних шляхів.

Відшкодування шкоди пасажирам, працівникам, іншим особам, у разі ушкодження їх здоров'я.

Наявність та ефективність контролю за роботою працюючих, технічним станом суден, устаткуванням споруд, об'єктів та водних шляхів.

Популяризація питань БС.

Виконання ліцензійних умов.

Ефективність прийняття управлінських рішень.

АКТ
про результати перевірки стану організації роботи з питань безпеки на морському і річковому транспорті

ПОВІДОМЛЕННЯ
про аварійні події (АП) на суднах морського і річкового транспорту, у тому числі маломірних (малих)*

____ год. ____ хв. "____"_____________ 20__ року

Дата, час (місцевий, київський), місце АП (порт, причал, протока, затока, рейд, річка, водойма, море, океан та інше, відкрите або територіальне море), координати.

Тип, назва, клас, місце і рік побудови, порт приписки, основні розміри судна.

Судновласник (найменування, адреса, контактна інформація).

Завантаження судна (кількість та найменування вантажів; для наливних суден - стан танків, зокрема дані про дегазацію, застосування інертних газів).

Поточні та прогнозні умови погоди (напрямок і сила вітру, хвилювання, брижі, течія, видимість).

Інформація про присутність на борту лоцмана, використання буксирів, регулювання руху суден береговими службами.

Наслідки АП, наявність пошкоджень судна, об'єктів і споруд, забруднення довкілля.

Дані про інші судна, утягнуті в АП (назва, прапор, порт приписки, тип, клас), назва (номер) пошкодженого причалу, об'єкта, споруди.

Осадка носом, кормою до і після АП, втрата осадки, крен, курс, кількість тонн на 1 см осадки, кількість і розміщення вантажу в приміщеннях і на палубі, кількість на борту палива, прісної води і баласту.

Жертви і постраждалі, їх прізвища, посади, вік, стан після АП, будь-які інші дані.

Дані, що дозволяють більш повно оцінити ситуацію після АП, прийняти рішення про залучення сил і засобів для надання допомоги.

Оперативні контактні дані (будь-які засоби зв'язку із судном, відповідальними та залученими особами берегового персоналу та інше).

__________
* Уточнення, добавлення, будь-яка нова інформація подаються додатково.

ОПЕРАТИВНА ІНФОРМАЦІЯ
про забезпечення безпеки судноплавства та функціонування об'єктів морського і річкового транспорту України в зимовий період*

за станом на 7-00 "____" _____________ 20__ року

__________
* Інформація надається щоденно в період з 15 грудня по 15 лютого включно.

ЖУРНАЛ
реєстрації аварійних подій (АП) на морському і річковому транспорті

ЖУРНАЛ
реєстрації аварійних подій (АП) з небезпечними вантажами на морському і річковому транспорті

ОПЕРАТИВНА ІНФОРМАЦІЯ
про стан безпеки при перевезенні небезпечних вантажів морським і річковим транспортом
за _______________________ 20__ р.
(наростаючим підсумком)

АКТ
(Типова форма)

{Додаток 14 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 151 від 26.03.2014}

ЗАХОДИ

Програми ___________________________________________________________________
                                                                                             (назва програми)