{Постанова втратила чинність на підставі Постанови Національного банку № 153 від 26.12.2018}

Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 409 від 09.12.2016}

Відповідно до статті 41 Закону України "Про Національний банк України", статті 68 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою вдосконалення бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Інструкцію з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України (додається).

2. Унести до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 555, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2004 за № 1511/10110, такі зміни:

2.1. У пункті 2.1 глави 2 виключити такі рахунки:

3810 АП "Переоцінка фінансових інструментів в іноземній валюті та банківських металах, що обліковуються за позабалансовими рахунками";

5104 П "Результати переоцінки за операціями хеджування";

6209 АП "Результат від торговельних операцій з іншими фінансовими інструментами";

9201 А "Валюта та банківські метали, що куплені за форвардними контрактами з метою хеджування";

9202 А "Валюта та банківські метали, що куплені за форвардними контрактами за іншими операціями";

9211 П "Валюта та банківські метали, що продані за форвардними контрактами з метою хеджування";

9212 П "Валюта та банківські метали, що продані за форвардними контрактами за іншими операціями";

9351 А "Активи до отримання за форвардними контрактами з метою хеджування";

9352 А "Активи до отримання за форвардними контрактами за іншими операціями";

9353 А "Активи до отримання за купленими опціонними контрактами з метою хеджування";

9354 А "Активи до отримання за іншими опціонними контрактами";

9361 П "Активи до відправлення за форвардними контрактами з метою хеджування";

9362 П "Активи до відправлення за форвардними контрактами за іншими операціями";

9363 П "Активи до відправлення за купленими опціонними контрактами з метою хеджування";

9364 П "Активи до відправлення за іншими опціонними контрактами".

2.2. Пункти 3.3 - 3.6 глави 3 виключити.

2.3. Пункт 7.13 глави 7 виключити.

2.4. Главу 8 виключити.

У зв'язку з цим глави 9 і 10 уважати відповідно главами 8 і 9.

3. Департаменту бухгалтерського обліку (В.І. Ричаківська) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків для керівництва і використання в роботі.

4. Постанова набирає чинності з 1 січня 2008 року.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на територіальні управління Національного банку України.

ІНСТРУКЦІЯ
з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України

Розділ I. Загальні положення

Глава 1. Основні засади

1.1. Ця Інструкція визначає методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції з похідними фінансовими інструментами в банках України.

1.2. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", основних вимог міжнародних стандартів фінансової звітності та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

1.3. Бухгалтерський облік похідних фінансових інструментів здійснюється відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та цієї Інструкції, а також з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

1.4. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з похідними фінансовими інструментами, що не передбачені цією Інструкцією, здійснюється відповідно до їх економічної суті та принципів міжнародних стандартів фінансової звітності.

1.5. Терміни, що використовуються в цій Інструкції, уживаються в таких значеннях:

базовий актив - предмет строкового контракту (деривативу): цінні папери, кошти, товарні ресурси, фондові індекси, процентні ставки та інші ринкові показники;

брутто-основа - система розрахунків за контрактом на валовій основі;

валютний своп - купівля-продаж однієї валюти за іншу на умовах зворотного викупу на певну дату в майбутньому за визначеним курсом;

варіаційна маржа - результат переоцінки біржового деривативу, який перераховується кліринговою палатою з рахунку сторони, що програла, на рахунок сторони, що виграла;

вбудований похідний інструмент - це компонент гібридного (комбінованого) інструменту, який також включає основний договір про непохідний інструмент, результатом чого є варіювання деяких грошових потоків від комбінованого інструменту;

{Пункт 1.5 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом шостим згідно з Постановою Національного банку № 409 від 09.12.2016}

витрати на операції - податки, мито, гонорари та комісійні, сплачені брокерам, дилерам, агентам і консультантам, біржові збори або внески, інші фактичні витрати, пов'язані з придбанням або продажем похідних фінансових інструментів, і яких не було б, якби операція з придбання або продажу похідних фінансових інструментів не здійснювалася;

внутрішня вартість опціону кол - це різниця між спотовою ціною базового активу та ціною виконання опціону;

внутрішня вартість опціону пут - це різниця між ціною виконання опціону та спотовою ціною базового активу;

дисконт або премія за форвардним контрактом - це різниця між форвардною і спотовою ціною базового активу;

ефективність хеджування - це ступінь, до якого зміни справедливої вартості або грошових потоків від об'єкта хеджування, що їх можна віднести до хеджування ризику, згортаються внаслідок змін справедливої вартості або грошових потоків інструменту хеджування;

інструмент хеджування - це призначений похідний фінансовий інструмент або призначений непохідний (лише для хеджування валютного ризику) фінансовий актив або зобов'язання, справедлива вартість якого або грошові потоки від якого, за очікуванням, компенсуватимуть зміни справедливої вартості або грошових потоків об'єкта хеджування;

нетто-основа - система розрахунків за контрактом на чистій основі;

об'єкт хеджування - це актив, зобов'язання, тверда угода, високоймовірна прогнозована операція або чиста інвестиція в господарську одиницю за межами України, що створює для банку ризик зміни справедливої вартості або майбутніх грошових потоків і визначається як хеджування;

опціонний контракт (опціон) - контракт, який надає його покупцеві право, але не зобов'язання, придбати (опціон кол) або продати (опціон пут) визначену кількість базового активу за визначеною ціною впродовж визначеного періоду (американський опціон) або на визначену наперед дату (європейський опціон) та встановлює зобов'язання продавця опціону виконати умови контракту, якщо покупець вирішить реалізувати своє право;

похідний інструмент (дериватив) - це фінансовий інструмент, який має всі три такі характеристики:

а) його вартість змінюється у відповідь на зміну встановленої ставки відсотка, ціни фінансового інструменту, ціни споживчих товарів, валютного курсу, індексу цін чи ставок, показника кредитного рейтингу чи індексу кредитоспроможності або подібної змінної;

б) не вимагає початкових чистих інвестицій або вимагає початкових чистих інвестицій менших, ніж ті, що були б потрібні для інших типів контрактів, які мають подібну реакцію на зміни ринкових умов;

в) який погашається на майбутню дату;

початкова або додаткова маржа - гарантійний внесок учасника біржової торгівлі, який забезпечує можливість примусового закриття відкритої позиції на біржі;

премія опціону - ціна, що сплачується покупцем опціону його продавцю за набуте право скористатися опціоном;

прогнозована операція - неоформлена контрактом, але передбачувана майбутня операція;

процентний своп - обмін процентними платежами, які розраховані за різними ставками, але виходячи з однієї умовної суми протягом строку дії контракту за яким, як правило, один процентний платіж розраховується за фіксованою ставкою, інший - за плаваючою;

спотовий валютний курс або спотова ціна - це курс іноземної валюти або ціна одиниці товару, які застосовуються під час проведення операцій на ринку спот;

тверда угода - це контракт у письмовій формі, який має обов'язкову силу, про обмін визначеної кількості ресурсів за встановленою ціною на конкретну майбутню дату;

фінансовий інструмент з індексованою вартістю є гібридним (комбінованим) інструментом, який включає основний договір та вбудований похідний інструмент(и);

{Пункт 1.5 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом двадцать шостим згідно з Постановою Національного банку № 409 від 09.12.2016}

форвардний валютний курс або форвардна ціна - це курс іноземної валюти або ціна одиниці товару, які застосовуються під час проведення операцій на строковому ринку;

форвардний контракт (форвард) - двосторонній контракт, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією ціни під час укладення контракту;

ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) - контракт, аналогічний до форвардного, але відбувається за стандартизованими умовами: здійснюється тільки на біржах, під їх контролем, форма та умови контрактів уніфіковані, і розрахунки щодо купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів здійснюються через розрахункову палату біржі, яка гарантує своєчасність і повноту платежів;

хеджування - застосування одного чи декількох інструментів хеджування з метою повної або часткової компенсації змін справедливої вартості об'єкта хеджування або пов'язаного з ним грошового потоку;

ціна виконання - ціна базового активу, за якою здійснюються розрахунки під час виконання зобов'язань за контрактом;

часова вартість опціону - це вартість права відкласти виплату ціни виконання до завершення строку дії опціону.

Глава 2. Рахунки, що використовуються для обліку операцій банків з похідними фінансовими інструментами

2.1. Операції з похідними фінансовими інструментами відображаються в бухгалтерському обліку відповідно до їх економічної суті за балансовими і позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 918/9517, зі змінами (далі - План рахунків).

{Пункт 2.2 глави 2 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 409 від 09.12.2016}

2.2. Під час відображення в бухгалтерському обліку операцій з похідними фінансовими інструментами банки можуть використовувати технічні рахунки 3800, 3801 і контррахунки розділу 99 "Контррахунки та позабалансова позиція банку".

Глава 3. Загальні принципи обліку операцій з похідними фінансовими інструментами

3.1. Похідні фінансові інструменти в бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за відповідними позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання одного активу та зобов'язання з поставки іншого.

3.2. Вимоги щодо отримання одного активу та зобов'язання з поставки іншого за одним контрактом можуть згортатися і відображатися на нетто-основі, якщо одночасно виконуються такі умови:

є юридично забезпечені права на згортання визнаних сум;

наміри банку щодо погашення зобов'язання на нетто-основі документально підтверджені.

У цьому разі бухгалтерські проводки за позабалансовими рахунками не здійснюються.

3.3. Похідні фінансові інструменти з метою відображення в бухгалтерському обліку класифікуються таким чином:

а) похідні фінансові інструменти, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки;

{Підпункт "а" пункту 3.3 глави 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 409 від 09.12.2016}

б) похідні фінансові інструменти, що призначені для обліку хеджування.

Аналітичний облік похідних фінансових інструментів, що призначені для обліку хеджування, ведеться в розрізі типів хеджування.

3.4. Строкові контракти на придбання або продаж нефінансового активу, які передбачають погашення грошовими коштами на нетто-основі чи іншим фінансовим інструментом або шляхом обміну фінансових інструментів, класифікуються як похідні фінансові інструменти. Тверді угоди про купівлю-продаж товарів (нефінансових активів), які передбачають виключно отримання або передавання цих товарів у майбутньому, не класифікуються як похідні фінансові інструменти.

3.5. Усі похідні фінансові інструменти первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю. Витрати на операції визнаються за рахунками витрат під час їх первісного визнання. Витрати на операції не включають дисконт або премію за форвардними та опціонними контрактами.

3.6. Вимоги та зобов'язання за похідними фінансовими інструментами на дату операції обліковуються за позабалансовими рахунками за курсом (ціною), зафіксованим у контракті, вимоги дорівнюють зобов'язанням. Справедлива вартість похідних фінансових інструментів, крім опціонів, на дату операції дорівнює нулю. Справедлива вартість опціонів на дату операції дорівнює премії опціонів, яка відображається за балансовими рахунками з обліку опціонів.

3.7. На кожну наступну після первісного визнання дату балансу похідні фінансові інструменти оцінюються за справедливою вартістю без будь-яких витрат на операції.

3.8. Переоцінка похідних фінансових інструментів, якими є біржові інструменти, здійснюється банком за результатами кожного біржового дня (торговельної сесії) за визначеною біржею котирувальною (розрахунковою) ціною.

3.9. Переоцінка похідних фінансових інструментів, якими є позабіржові інструменти, здійснюється банком у разі зміни їх справедливої вартості.

3.10. Обов'язково на дату балансу результат переоцінки похідних фінансових інструментів відображається в балансі як актив або зобов'язання в кореспонденції з рахунком 6209 - за похідними фінансовими інструментами, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, та рахунками 5104, 6099, 6392, 7099 - за похідними фінансовими інструментами, які призначені для обліку хеджування.

{Пункт 3.10 глави 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 409 від 09.12.2016}

3.11. Аналітичний облік доходів і витрат, за якими відображаються результати переоцінки похідних фінансових інструментів за рахунками 6099, 7099, 6209 та 6392, ведеться в розрізі реалізованого та нереалізованого результату. Крім цього, аналітичний облік результату переоцінки інструментів хеджування за рахунками 6392 і 5104 ведеться в розрізі типів хеджування.

3.12. Похідні фінансові інструменти, індексовані стосовно інструментів власного капіталу, які не котируються на біржах і справедливу вартість яких не можна достовірно оцінити, оцінюються за собівартістю.

3.13. Справедлива вартість - ціна, яка була б отримана за продаж активу або сплачена за передавання зобов'язання у звичайній (упорядкованій, невимушеній) операції між учасниками ринку на дату оцінки.

Справедлива вартість похідних фінансових інструментів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю.

Якщо котирування ринкових цін на похідні фінансові інструменти є недоступним, то банки застосовують для визначення справедливої вартості спостережувані на ринку вхідні дані в разі їх наявності (такі, як котирування на аналогічні інструменти на активних ринках; котирування на ідентичні інструменти на неактивних ринках; спостережувані ставки і криві дохідності тощо або неспостережувані на ринку вхідні дані - ринковий підхід або дохідний підхід).

{Пункт 3.13 глави 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 409 від 09.12.2016}

3.14. Методи обчислення справедливої вартості похідних фінансових інструментів банки зазначають у своїй обліковій політиці щодо кожного виду похідних фінансових інструментів.

3.15. У разі купівлі-продажу біржових деривативів за дорученням клієнтів банки здійснюють облік коштів клієнтів з використанням рахунків 1602, 2602, 2622 та 2909.

3.16. Вбудований похідний інструмент потрібно відокремлювати від основного договору та обліковувати як похідний інструмент, якщо:

1) економічні характеристики та ризики вбудованого похідного інструменту не пов'язані тісно з економічними характеристиками та ризиками основного договору;

2) окремий інструмент передбачає такі самі умови, що і вбудований похідний інструмент, та відповідав би визначенню похідного інструменту;

3) гібридний (комбінований) інструмент не оцінюють за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки (тобто похідний інструмент, вбудований у фінансовий актив або фінансове зобов'язання, що оцінюється за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, не відокремлюється).

Якщо вбудований похідний інструмент відокремлюється, то основний договір потрібно обліковувати відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку операцій з фінансовими інструментами, а похідний інструмент - за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, якщо він не призначений інструментом хеджування.

{Главу 3 розділу I доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 409 від 09.12.2016}

3.17. Якщо банк не може окремо оцінити вбудований похідний інструмент ні на дату первинного визнання, ні на звітну дату, то весь гібридний (комбінований) інструмент має бути віднесений до категорії фінансових інструментів, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки.

Якщо економічні характеристики та ризики вбудованого похідного інструменту є тісно пов'язаними з економічними характеристиками та ризиками основного договору, то весь гібридний (комбінований) інструмент потрібно обліковувати відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку операцій з фінансовими інструментами.

{Главу 3 розділу I доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 409 від 09.12.2016}

3.18. Якщо банк укладає угоду, яка одночасно містить кілька вбудованих похідних фінансових інструментів, то потрібно визнавати один складний гібридний (комбінований) інструмент, який має бути віднесений до категорії фінансових інструментів (активів або зобов'язань), що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки.

Вбудовані похідні фінансові інструменти, які класифікуються як інструменти власного капіталу, обліковуються окремо від тих, що класифіковані як активи або зобов'язання. Якщо інструмент має кілька вбудованих похідних фінансових інструментів, які пов'язані з різними ризиками, легко відокремлюються і не залежать один від одного, то вони обліковуються окремо.

{Главу 3 розділу I доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 409 від 09.12.2016}

Розділ II. Бухгалтерський облік форвардних контрактів у категорії похідних фінансових інструментів, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки

{Назва розділу II в редакції Постанови Національного банку № 409 від 09.12.2016}

Глава 1. Облік форвардних контрактів на дату операції
(крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)

1.1. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за форвардними контрактами в бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти або банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти або банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунку 9202 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9212 - на суму зобов'язань.

1.2. Операції з купівлі-продажу інших активів за форвардними контрактами, у тому числі процентних ставок, на дату операції відображаються в обліку за позабалансовими рахунками такими бухгалтерськими проводками:

Дебет рахунку 9352 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9362 - на суму зобов'язань.

1.3. Якщо погашення контракту здійснюється на нетто-основі за умов, визначених пунктом 3.2 глави 3 розділу I цієї Інструкції, то бухгалтерські записи на дату операції за позабалансовими рахунками не здійснюються.

1.4. З метою забезпечення виконання форвардного контракту банки можуть отримувати або сплачувати форвардне покриття для сплати різниці між спотовою ціною купівлі (продажу) базового активу та контрактною ціною продажу (купівлі) базового активу. Операції з отримання або перерахування форвардного покриття відображаються в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) отримання банком форвардного покриття:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

Кредит рахунків 1602, 2602, 2622;

б) перерахування банком форвардного покриття:

Дебет рахунку 1502;

Кредит рахунків 1200, 1500.

Глава 2. Переоцінка форвардних контрактів
(крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)

2.1. Переоцінка форвардних контрактів (з урахуванням зміни форвардного валютного курсу або форвардної ціни, процентних ставок тощо) до їх справедливої вартості відображається на балансових рахунках з визнанням активу або зобов'язання за форвардним контрактом залежно від результату такої переоцінки.

У разі позитивного результату переоцінки визнається актив за форвардним контрактом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Дебет рахунку 3041;

Кредит рахунку 6209.

У разі від'ємного результату переоцінки визнається зобов'язання за форвардним контрактом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Дебет рахунку 6209;

Кредит рахунку 3351.

2.2. Переоцінка вимог і зобов'язань за форвардними контрактами за позабалансовими рахунками не відображається.

Глава 3. Погашення форвардних контрактів
(крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)

3.1. На дату розрахунку за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або інших активів за форвардними контрактами в бухгалтерському обліку здійснюються зворотні проводки за позабалансовими рахунками:

Дебет рахунків 9212, 9362;

Кредит рахунків 9202, 9352.

3.2. У разі виконання контракту на брутто-основі (шляхом поставки базового активу) здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) у разі купівлі базового активу:

Дебет рахунків 3540, 3541, 3548 - на суму дебіторської заборгованості за фінансовим активом;

Кредит рахунку 3041 - на суму визнаного активу за форвардним контрактом;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму перерахованих коштів

або:

Дебет рахунку 3351 - на суму визнаного зобов'язання за форвардним контрактом;

Дебет рахунків 3540, 3541, 3548 - на суму дебіторської заборгованості за фінансовим активом;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму перерахованих коштів;

б) у разі продажу базового активу:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму отриманих коштів;

Кредит рахунку 3041 - на суму визнаного активу за форвардним контрактом;

Кредит рахунків 3640, 3641, 3648 - на суму кредиторської заборгованості за фінансовим активом

або:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму отриманих коштів;

Дебет рахунку 3351 - на суму визнаного зобов'язання за форвардним контрактом;

Кредит рахунків 3640, 3641, 3648 - на суму кредиторської заборгованості за фінансовим активом;

в) повернення форвардного покриття відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

у разі повернення форвардного покриття банком:

Дебет рахунків 1602, 2622, 2602;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

у разі повернення форвардного покриття банку:

Дебет рахунків 1200, 1500;

Кредит рахунку 1502.

3.3. Залишки за рахунками 3540, 3541, 3548, 3640, 3641, 3648 закриваються на дату визнання або припинення визнання базового активу відповідно до правил бухгалтерського обліку операцій з фінансовими інструментами.

3.4. У разі виконання контракту на нетто-основі (без поставки базового активу) здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) якщо на дату розрахунку визнаний актив за форвардним контрактом:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму отриманих коштів;

Кредит рахунку 1502 - на суму раніше перерахованого форвардного покриття;

Кредит рахунку 3041 - на суму визнаного активу за форвардним контрактом;

б) якщо на дату розрахунку визнане зобов'язання за форвардним контрактом:

Дебет рахунку 3351 - на суму визнаного зобов'язання за форвардним контрактом;

Дебет рахунків 1602, 2602, 2622 - на суму раніше отриманого форвардного покриття;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму перерахованих коштів.

3.5. У разі невиконання клієнтом своїх зобов'язань і закриття форвардного контракту на ринку спот закриття визнаного активу за форвардним контрактом здійснюється за рахунок форвардного покриття.

а) якщо суми форвардного покриття достатньо для сплати різниці в курсах (цінах):

Дебет рахунків 1602, 2602, 2622 - на суму раніше отриманого форвардного покриття;

Кредит рахунку 3041 - на суму визнаного активу за форвардним контрактом;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму залишку, що підлягає поверненню;

б) якщо суми форвардного покриття недостатньо для сплати різниці в курсах (цінах):

Дебет рахунків 1602, 2602, 2622 - на суму раніше отриманого форвардного покриття;

Дебет рахунку 6209 - на суму результату, який виник унаслідок різниці курсів (цін);

Кредит рахунку 3041 - на суму визнаного активу за форвардним контрактом.

Розділ III. Бухгалтерський облік ф'ючерсних контрактів у категорії похідних фінансових інструментів, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки

{Назва розділу III в редакції Постанови Національного банку № 409 від 09.12.2016}

Глава 1. Облік ф'ючерсних контрактів на дату операції
(крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)

1.1. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за ф'ючерсними контрактами (відкриття позиції на біржі) у бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти та банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти та банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунку 9207 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9217 - на суму зобов'язань.

1.2. Операції з купівлі-продажу інших активів на дату операції відображаються в обліку за позабалансовими рахунками такими бухгалтерськими проводками:

Дебет рахунку 9357 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9367 - на суму зобов'язань.

1.3. Якщо погашення контракту здійснюється на нетто-основі за умов, визначених пунктом 3.2 глави 3 розділу I цієї Інструкції, то бухгалтерські проводки за позабалансовими рахунками не здійснюються.

1.4. Під час перерахування банком початкової та додаткової маржі в бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:

Дебет рахунку 1502;

Кредит рахунків 1200, 1500.

1.5. Витрати на операції, пов'язані з придбанням або продажем ф'ючерсних контрактів, відображаються в обліку такою проводкою:

Дебет рахунку 7108;

Кредит рахунків 1200, 1500.

Глава 2. Переоцінка ф'ючерсних контрактів
(крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)

2.1. Переоцінка ф'ючерсних контрактів до їх справедливої вартості відображається на балансових рахунках з визнанням активу або зобов'язання за ф'ючерсними контрактами залежно від результату такої переоцінки.

У разі нарахування варіаційної маржі (позитивного результату переоцінки) на кліринговий рахунок банку визнається актив за ф'ючерсним контрактом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Дебет рахунку 3042;

Кредит рахунку 6209.

У разі списання варіаційної маржі (від'ємного результату переоцінки) з клірингового рахунку банку визнається зобов'язання за ф'ючерсним контрактом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Дебет рахунку 6209;

Кредит рахунку 3352.

2.2. Переоцінка вимог і зобов'язань за ф'ючерсними контрактами за позабалансовими рахунками не відображається.

Глава 3. Погашення ф'ючерсних контрактів
(крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)

3.1. На дату розрахунку за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або інших активів за ф'ючерсними контрактами в бухгалтерському обліку здійснюються зворотні проводки за позабалансовими рахунками:

Дебет рахунків 9217, 9367;

Кредит рахунків 9207, 9357.

3.2. У разі закриття позиції на біржі у зв'язку з укладенням офсетної (зворотної) угоди чи розрахунків на нетто-основі в бухгалтерському обліку відображається повернення початкової та додаткової маржі з виключенням списаної варіаційної маржі або з уключенням нарахованої варіаційної маржі:

а) у разі повернення початкової, додаткової маржі та нарахованої варіаційної маржі (банк визнавав актив за ф'ючерсним контрактом):

Дебет рахунків 1200, 1500;

Кредит рахунку 1502;

Кредит рахунку 3042;

б) у разі повернення початкової, додаткової маржі з виключенням списаної варіаційної маржі (банк визнавав зобов'язання за ф'ючерсним контрактом):

Дебет рахунків 1200, 1500;

Дебет рахунку 3352;

Кредит рахунку 1502.

3.3. У разі поставки базового активу за ф'ючерсним контрактом бухгалтерський облік цього активу здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

Розділ IV. Бухгалтерський облік опціонних контрактів у категорії похідних фінансових інструментів, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки

{Назва розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 409 від 09.12.2016}

Глава 1. Облік опціонних контрактів на дату операції
(крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)

1.1. Справедлива вартість опціону складається з часової та внутрішньої вартості, якщо така є.

1.2. На дату операції опціон має нульову внутрішню вартість, а справедлива вартість складається тільки з часової вартості у вигляді сплаченої або отриманої премії опціону.

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за опціонними контрактами в бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти або банківських металів та зобов'язання з поставки іншої валюти або банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунку 9204 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9214 - на суму зобов'язань.

1.4. Операції з купівлі-продажу інших активів за опціонними контрактами, у тому числі процентних ставок, на дату операції відображаються в обліку за позабалансовими рахунками такими бухгалтерськими проводками:

Дебет рахунку 9354 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9364 - на суму зобов'язань.

1.5. Якщо погашення контракту здійснюється на нетто-основі за умов, визначених пунктом 3.2 глави 3 розділу I цієї Інструкції, то бухгалтерські проводки на дату операції за позабалансовими рахунками не здійснюються.

1.6. Перерахування та отримання премії опціону відображається в бухгалтерському обліку такою проводкою:

а) у разі придбання опціону:

Дебет рахунку 3040;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

б) у разі продажу опціону:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

Кредит рахунку 3350.

1.7. Перерахування початкової та додаткової маржі продавцем біржового опціону в бухгалтерському обліку відображається аналогічно до вимог пункту 1.4 глави 1 розділу III цієї Інструкції.

1.8. Витрати, пов'язані з придбанням, продажем або погашенням опціонів, відображаються в обліку аналогічно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу III цієї Інструкції.

Глава 2. Переоцінка опціонних контрактів
(крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)

2.1. Переоцінка біржових опціонів здійснюється за результатами кожного біржового дня (торговельної сесії) за визначеною біржею котирувальною (розрахунковою) ціною. Обов'язково на дату балансу результат переоцінки опціонних контрактів відображається такими бухгалтерськими проводками:

а) у разі нарахування варіаційної маржі на кліринговий рахунок покупця опціону (позитивного результату переоцінки внутрішньої вартості опціону) визнається актив за опціонним контрактом:

Дебет рахунку 3040;

Кредит рахунку 6209;

б) у разі списання варіаційної маржі з клірингового рахунку продавця опціону (від'ємного результату переоцінки внутрішньої вартості опціону) визнається зобов'язання за опціонним контрактом:

Дебет рахунку 6209;

Кредит рахунку 3350.

2.2. Зміна часової вартості за біржовими опціонами відображається банками в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) за купленими опціонами:

Дебет рахунку 6209;

Кредит рахунку 3040;

б) за проданими опціонами:

Дебет рахунку 3350;

Кредит рахунку 6209.

2.3. Переоцінка позабіржових опціонів здійснюється в разі зміни їх справедливої вартості. Обов'язково на дату балансу результат переоцінки відображається бухгалтерськими проводками. Зміни внутрішньої та часової вартості банк може відображати загальною сумою.

2.4. Загальна сума переоцінки за придбаними позабіржовими контрактами відображається банком з урахуванням позитивного результату переоцінки внутрішньої вартості та від'ємного результату переоцінки часової вартості такими бухгалтерськими проводками:

а) на суму позитивного результату переоцінки (у разі перевищення результату переоцінки внутрішньої вартості над результатом переоцінки часової вартості):

Дебет рахунку 3040;

Кредит рахунку 6209;

б) на суму від'ємного результату переоцінки (у разі перевищення результату переоцінки часової вартості над результатом переоцінки внутрішньої вартості):

Дебет рахунку 6209;

Кредит рахунку 3040.

2.5. Загальна сума переоцінки за проданими позабіржовими контрактами відображається банком з урахуванням від'ємного результату переоцінки внутрішньої вартості та позитивного результату переоцінки часової вартості такими бухгалтерськими проводками:

а) на суму від'ємного результату переоцінки (у разі перевищення результату переоцінки внутрішньої вартості над результатом переоцінки часової вартості):

Дебет рахунку 6209;

Кредит рахунку 3350;

б) на суму позитивного результату переоцінки (у разі перевищення результату переоцінки часової вартості над результатом переоцінки внутрішньої вартості):

Дебет рахунку 3350;

Кредит рахунку 6209.

2.6. Зобов'язання за придбаними опціонами в бухгалтерському обліку не відображаються. Збитки за такими опціонами обмежуються сплаченою премією.

2.7. Активи за проданими опціонами в бухгалтерському обліку не відображаються. Збитки за такими опціонами є необмеженими.

2.8. Переоцінка вимог і зобов'язань за опціонними контрактами за позабалансовими рахунками не відображається.

Глава 3. Погашення опціонних контрактів
(крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)

3.1. На дату розрахунку або дату завершення строку дії опціону за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або інших активів у бухгалтерському обліку здійснюються зворотні проводки за позабалансовими рахунками:

Дебет рахунків 9214, 9364;

Кредит рахунків 9204, 9354.

3.2. На дату завершення строку дії опціон має нульову часову вартість, а справедлива вартість складається тільки із внутрішньої вартості.

3.3. Продаж права за придбаним опціоном до завершення строку його дії відображається банком шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

Кредит рахунку 3040.

3.4. У разі розрахунків на нетто-основі за придбаними опціонами банк здійснює таку бухгалтерську проводку:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

Кредит рахунку 3040.

3.5. У разі розрахунків на нетто-основі за проданими опціонами банк здійснює такі бухгалтерські проводки:

а) за позабіржовими опціонами:

Дебет рахунку 3350;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650.

б) за біржовими опціонами:

Дебет рахунків 1200, 1500 - на суму отриманих коштів;

Дебет рахунку 3350 - на суму визнаного зобов'язання за опціоном;

Кредит рахунку 1502 - на суму раніше перерахованої початкової та додаткової маржі.

3.6. У разі розрахунків на брутто-основі за придбаними позабіржовими опціонами банк здійснює такі бухгалтерські проводки:

а) за опціоном кол:

Дебет рахунків 3540, 3541, 3548 - на суму дебіторської заборгованості з придбання базового активу;

Кредит рахунку 3040 - на суму визнаного активу за опціоном;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму перерахованих коштів за базовий актив;

б) за опціоном пут:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму отриманих коштів за базовий актив;

Кредит рахунку 3040 - на суму визнаного активу за опціоном;

Кредит рахунків 3640, 3641, 3648 - на суму кредиторської заборгованості з продажу базового активу.

3.7. У разі розрахунків на брутто-основі за проданими позабіржовими опціонами банк здійснює такі бухгалтерські проводки:

а) за опціонами кол:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму отриманих коштів за проданий базовий актив;

Дебет рахунку 3350 - на суму визнаного зобов'язання за опціоном;

Кредит рахунків 3640, 3641, 3648 - на суму кредиторської заборгованості з продажу базового активу;

б) за опціонами пут:

Дебет рахунку 3350 - на суму визнаного зобов'язання за опціоном;

Дебет рахунків 3540, 3541, 3548 - на суму дебіторської заборгованості з придбання базового активу;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму перерахованих коштів за придбаний базовий актив.

3.8. Залишки за рахунками 3540, 3541, 3548, 3640, 3641, 3648 закриваються на дату визнання або припинення визнання базового активу відповідно до правил бухгалтерського обліку операцій з фінансовими інструментами.

3.9. У разі поставки базового активу за біржовим опціоном бухгалтерський облік такого активу здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

Розділ V. Бухгалтерський облік своп-контрактів

Глава 1. Облік своп-контрактів на дату операції

1.1. Операції з купівлі-продажу однієї валюти та банківських металів за іншу валюту і банківських металів на умовах зворотного викупу (валютний своп) у бухгалтерському обліку відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти та банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти та банківських металів.

1.2. Бухгалтерський облік валютного свопу здійснюється банками за позабалансовими рахунками залежно від умов їх укладення.

1.3. Якщо перша конверсійна операція здійснюється банком за умовами спот, а друга - за умовами форвард, то на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) за першою конверсійною операцією (операцією спот):

Дебет рахунку 9200 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9210 - на суму зобов'язань;

б) за другою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет рахунку 9202 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9212 - на суму зобов'язань.

1.4. Якщо перша і друга конверсійні операції здійснюються на умовах форвард, то на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) за першою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет рахунку 9202 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9212 - на суму зобов'язань;

б) за другою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет рахунку 9202 - на суму зворотного викупу валюти та банківських металів;

Кредит рахунку 9212 - на суму зворотного продажу валюти та банківських металів.

1.5. У разі здійснення розрахунків за першою конверсійною операцією банк одночасно виконує зворотні проводки за позабалансовими рахунками з обліку цієї конверсійної операції.

1.6. Облік за другою конверсійною операцією банк продовжує здійснювати за позабалансовими рахунками до повного виконання умов контракту.

1.7. Операції з обміну процентними платежами (процентний своп) у бухгалтерському обліку відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання процентних платежів за однією ставкою та зобов'язання щодо сплати процентних платежів за іншою ставкою. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) якщо відносини хеджування відповідають вимогам, наведеним у пункті 1.3 глави 1 розділу VI цієї Інструкції:

Дебет рахунку 9351 - на суму вимог щодо отримання процентних платежів;

Кредит рахунку 9361 - на суму зобов'язань щодо сплати процентних платежів;

б) якщо відносини хеджування не відповідають вимогам, наведеним у пункті 1.3 глави 1 розділу VI цієї Інструкції:

Дебет рахунку 9352 - на суму вимог щодо отримання процентних платежів;

Кредит рахунку 9362 - на суму зобов'язань щодо сплати процентних платежів.

1.8. Якщо погашення своп-контрактів здійснюється на нетто-основі за умов, визначених пунктом 3.2 глави 3 розділу I цієї Інструкції, то бухгалтерські проводки на дату операції не здійснюються.

Глава 2. Переоцінка та погашення своп-контрактів

2.1. Бухгалтерський облік переоцінки та погашення своп-контрактів у категорії похідних фінансових інструментів, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, здійснюється згідно з вимогами глав 2 і 3 розділу II цієї Інструкції.

{Пункт 2.1 глави 2 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 409 від 09.12.2016}

2.2. Бухгалтерський облік з переоцінки та погашення своп-контрактів, що призначені для обліку хеджування, здійснюється банком згідно з вимогами глав 2 і 3 розділу VII або VIII цієї Інструкції залежно від типу хеджування.

Розділ VI. Загальні принципи обліку хеджування

Глава 1. Відносини хеджування

1.1. Облік хеджування відображає вплив згортання на прибутки/збитки змін справедливої вартості інструменту хеджування та об'єкта хеджування.

1.2. Відносини хеджування можуть бути трьох типів:

а) хеджування справедливої вартості;

б) хеджування грошових потоків;

в) хеджування чистих інвестицій.

1.3. Облік хеджування застосовується в тому разі, коли відносини хеджування відповідають усім таким вимогам:

а) на початку хеджування існує офіційне призначення та документація про відносини хеджування;

б) очікується, що хеджування буде високоефективним у досягненні згортання змін справедливої вартості або грошових потоків, які відносяться до хеджованого ризику;

в) у разі хеджування грошових потоків імовірність прогнозованої операції, яка є об'єктом хеджування, має бути високою і відображати доступність змінам грошових потоків, які можуть зрештою впливати на прибуток або збиток;

г) ефективність хеджування можна достовірно оцінити, тобто можна достовірно оцінити справедливу вартість або грошові потоки від об'єкта хеджування, які відносяться до хеджування ризику, та справедливу вартість інструменту хеджування;

ґ) хеджування оцінюється на безперервній основі і визначається, що воно було високоефективним протягом тих звітних періодів, на які хеджування призначалося.

1.4. Офіційне призначення та документація про відносини хеджування мають містити:

мету і стратегію банку щодо управління ризиком;

ідентифікацію інструменту хеджування;

відповідні об'єкти хеджування;

характер ризику, що підлягає хеджуванню;

метод оцінювання ефективності хеджування.

1.5. Призначення відносин хеджування набирає чинності перспективно з дати, коли всі вимоги обліку хеджування відповідно до пункту 1.3 цієї глави виконані. Облік хеджування можна застосовувати лише починаючи з дати, коли банк підготував усю необхідну документацію стосовно відносин хеджування.

1.6. Хеджування має бути пов'язане з конкретним ідентифікованим і визначеним ризиком, який можна достовірно оцінити. Облік хеджування загальних ризиків бізнесу не здійснюється.

1.7. Ураховуючи вимоги до консолідації фінансової звітності, які передбачають вилучення внутрішньогрупових операцій, у тому числі будь-яких прибутків або збитків внутрішнього походження, облік хеджування між учасниками однієї групи консолідованої фінансової звітності не здійснюється.

Глава 2. Інструменти хеджування

2.1. Інструментом хеджування може призначатися похідний фінансовий інструмент або його частина за умови дотримання вимог щодо обліку хеджування, наведених у пункті 1.3 глави 1 цього розділу.

2.2. Непохідний фінансовий актив або непохідне фінансове зобов'язання або їх частина можуть призначатись інструментами хеджування тільки для хеджування валютного ризику. Такий інструмент хеджування має оцінюватися та відображатися в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю або його собівартість має коригуватися до справедливої вартості з визнанням результату переоцінки щодо хеджованого ризику на рахунках 6392 або 5104 залежно від типу хеджування.

2.3. Похідний або непохідний фінансовий інструмент не можна призначати інструментом хеджування тільки для частини періоду, що залишається до його погашення. Період часу, який залишається до погашення об'єкта хеджування, має дорівнювати або перевищувати період часу, що залишається до погашення інструменту хеджування.

2.4. Один інструмент хеджування можна призначати для хеджування кількох типів ризиків за умови:

а) чіткої ідентифікації хеджування ризиків;

б) демонстрації ефективності хеджування;

в) конкретного призначення інструменту хеджування та різних позицій ризику.

2.5. Не можуть бути інструментами хеджування:

інструменти власного капіталу банку, оскільки вони не є фінансовими активами чи фінансовими зобов'язаннями банку;

фінансовий актив чи фінансове зобов'язання, справедливу вартість яких не можна достовірно оцінити;

проданий опціон, якщо він не призначений для згортання придбаного опціону.

Глава 3. Об'єкти хеджування

3.1. Об'єктом хеджування може бути визнаний актив чи зобов'язання, невизнана тверда угода, високоймовірна прогнозована операція або чиста інвестиція в господарську одиницю за межами України. Об'єкт хеджування може бути:

а) одним активом, зобов'язанням, твердою угодою, високоймовірною прогнозованою операцією або чистою інвестицією в господарську одиницю за межами України;

б) групою активів, зобов'язань, твердих угод, високоймовірних прогнозованих операцій або чистих інвестицій у господарську одиницю за межами України з подібними характеристиками ризику.

3.2. Імовірність прогнозованої операції банк має підтверджувати супутніми обставинами: фінансовою та оперативною здатністю здійснити операцію та наявністю зобов'язань щодо ресурсів на певну діяльність. Разом з цим банк має чітко ідентифікувати та документувати період часу, протягом якого очікується здійснення прогнозованої операції, який буде основою для оцінки ефективності хеджування.

3.3. Нефінансовий актив чи нефінансове зобов'язання може призначатись об'єктом хеджування винятково для валютних ризиків або для всіх ризиків у цілому.

3.4. Оголошені до сплати дивіденди можуть бути об'єктом хеджування щодо хеджування валютного ризику.

3.5. Об'єднання в групи подібних активів чи подібних зобов'язань для обліку хеджування здійснюється лише тоді, коли окремі активи чи зобов'язання в цій групі перебувають під одним і тим самим ризиком.

3.6. Не можуть бути об'єктами хеджування:

утримувана до погашення інвестиція стосовно відсоткового ризику чи ризику дострокового погашення, але вона може бути об'єктом щодо валютного ризику;

інвестиції в асоційовані компанії, що обліковуються за методом участі в капіталі, або інвестиції в дочірні компанії, за якими складається консолідована фінансова звітність, - у разі хеджування справедливої вартості, оскільки така інвестиція не відображає змін справедливої вартості;

будь-який похідний фінансовий інструмент, за винятком придбаного опціону в разі хеджування справедливої вартості;

інструменти власного капіталу банку, оскільки вони не є фінансовими активами чи фінансовими зобов'язаннями банку і зміна їх вартості не впливає на прибутки чи збитки;

загальна чиста позиція (чиста сума всіх активів і зобов'язань з подібними характеристиками ризику), оскільки неможливо об'єктивно визначити той період, у якому доходи та витрати мають визнаватись у прибутках чи збитках.

Глава 4. Ефективність хеджування

4.1. Ефективність хеджування оцінюється шляхом порівняння зміни справедливої вартості або грошового потоку від інструменту хеджування та об'єкта хеджування.

4.2. Оцінка ефективності хеджування здійснюється як перспективно, так і ретроспективно.

Перспективну оцінку ефективності хеджування банк здійснює на початку хеджування та на кожну подальшу звітну дату впродовж періоду хеджування.

Ретроспективну оцінку ефективності хеджування банк здійснює на кожну звітну дату впродовж періоду хеджування відповідно до методики, визначеної банком у документації щодо хеджування.

4.3. Хеджування вважається високоефективним за таких умов:

а) на початку хеджування і протягом подальших періодів (перспективна перевірка) очікується, що хеджування буде високоефективним у досягненні змін справедливої вартості або грошових потоків, які відносяться до хеджованого ризику, протягом періоду, для якого призначено хеджування;

б) фактичні результати хеджування (ретроспективна перевірка) перебувають у межах 80 - 125 відсотків.

4.4. Метод оцінювання ефективності хеджування банк обирає самостійно залежно від його стратегії управління ризиками.

4.5. Якщо ефективність хеджування банк оцінює на кумулятивній основі і якщо ця умова включена до відповідної документації, то хеджування вважається високоефективним у певному періоді за очікуваної ефективності протягом усього строку дії відносин хеджування. У цьому разі будь-яка неефективність визнається в прибутку чи збитку, коли вона відбувається.

4.6. Відсотковий елемент за форвардним контрактом або часова вартість за опціоном можуть виключатися з оцінки ефективності хеджування.

Глава 5. Облік похідних фінансових інструментів, що призначені для хеджування на дату операції

5.1. Похідні фінансові інструменти, базовим активом яких є валюта та банківські метали і які призначені для хеджування ризику справедливої вартості, грошових потоків або чистих інвестицій у господарську одиницю за межами України, у бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти та банківських металів та зобов'язання з поставки іншої валюти і банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунків 9201, 9203, 9206 - на суму вимог;

Кредит рахунків 9211, 9213, 9216 - на суму зобов'язань.

5.2. Похідні фінансові інструменти з іншим базовим активом, що призначені для хеджування ризиків, у бухгалтерському обліку на дату операції відображаються такою бухгалтерською проводкою:

Дебет рахунків 9351, 9353, 9356 - на суму вимог;

Кредит рахунків 9361, 9363, 9366 - на суму зобов'язань.

5.3. Якщо погашення похідних фінансових інструментів здійснюється на нетто-основі за умов, визначених пунктом 3.2 глави 3 розділу I цієї Інструкції, то бухгалтерські проводки на дату операції за позабалансовими рахунками не здійснюються.

5.4. Облік інших операцій, пов'язаних з укладенням строкових контрактів, зокрема операції з форвардного покриття, початкової, додаткової маржі, витрат на операції, банк відображає відповідно до розділів II - IV цієї Інструкції.

5.5. Перерахування та отримання премії опціону, що призначений для хеджування ризиків, відображається в бухгалтерському обліку такою проводкою:

а) у разі придбання опціону:

Дебет рахунку 3140;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

б) у разі продажу опціону:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

Кредит рахунку 3360.

Розділ VII. Хеджування справедливої вартості

Глава 1. Особливості обліку хеджування справедливої вартості

1.1. Хеджування справедливої вартості - це хеджування доступності змінам справедливої вартості визнаного активу чи зобов'язання або невизнаної твердої угоди (або ідентифікованої частини такого активу, зобов'язання чи твердої угоди), що відносяться до конкретного ризику і можуть впливати на прибуток або збиток.

1.2. Хеджування справедливої вартості в разі задоволення всіх вимог, зазначених у пункті 1.3 глави 1 розділу VI цієї Інструкції, обліковується таким чином:

а) результат переоцінки інструменту хеджування до його справедливої вартості визнається в прибутку або збитку;

б) результат переоцінки об'єкта хеджування, що оцінюється банком за собівартістю, коригує балансову вартість цього об'єкта щодо хеджованого ризику і визнається в прибутку або збитку. Результат переоцінки об'єкта хеджування, що обліковується банком у портфелі на продаж, також визнається в прибутку або збитку.

1.3. Якщо хеджуються лише визначені ризики, то визнані зміни справедливої вартості об'єкта хеджування, які не пов'язані з хеджованим ризиком, визнаються згідно зі встановленими вимогами нормативно-правових актів Національного банку України.

1.4. Результат переоцінки об'єкта хеджування щодо хеджованого ризику відображається на рахунку 6391. Аналітичний облік за цим рахунком ведеться в розрізі реалізованого та нереалізованого результату та за типами хеджування.

Глава 2. Облік хеджування справедливої вартості

2.1. Переоцінка інструментів хеджування до їх справедливої вартості відображається на балансових рахунках з визнанням активу чи зобов'язання залежно від результату такої переоцінки.

У разі позитивного результату переоцінки визнається актив за похідним фінансовим інструментом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Дебет рахунків 3140, 3141, 3142;

Кредит рахунку 6392.

У разі від'ємного результату переоцінки визнається зобов'язання за похідним фінансовим інструментом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Дебет рахунку 6392;

Кредит рахунків 3360, 3361, 3362.

Результат переоцінки виключеної частини з оцінки ефективності хеджування, зазначеної в пункті 4.6 глави 4 розділу VI цієї Інструкції, відображається за рахунками 6099 - у разі позитивного результату та 7099 - у разі від'ємного результату.

2.2. Одночасно здійснюється переоцінка об'єкта хеджування для відображення згортання результату його переоцінки з результатом переоцінки інструменту хеджування.

2.3. Якщо об'єктом хеджування є цінні папери в портфелі банку на продаж, то здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) у разі наявності дооцінки цінних паперів:

Дебет рахунків 3107, 1415, 1435, 3115;

Кредит рахунку 6391;

б) у разі наявності уцінки цінних паперів:

Дебет рахунку 6391;

Кредит рахунків 3107, 1415, 1435, 3115.

2.4. Якщо об'єктом хеджування є фінансовий інструмент з фіксованою ставкою відсотка, що обліковується банком за амортизованою собівартістю, то результат переоцінки щодо хеджованого ризику має коригувати балансову вартість об'єкта хеджування і визнаватись у прибутку або збитку. У цьому разі здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) у разі зменшення ринкової ставки на подібні фінансові активи:

Дебет рахунків 1215, 1515, 1525, 2065, 2075, 2085, 2105, 2115, 2125, 2135, 2205, 2215, 2235;

Кредит рахунку 6391;

б) у разі збільшення ринкової ставки на подібні фінансові активи:

Дебет рахунку 6391;

Кредит рахунків 1216, 1516, 1526, 2016, 2026, 2036, 2066, 2076, 2086, 2106, 2116, 2126, 2136, 2206, 2216, 2226, 2236;

в) у разі зменшення ринкової ставки на подібні фінансові зобов'язання:

Дебет рахунку 6391;

Кредит рахунків 1315, 1325, 1335, 1615, 1625, 2617, 2637, 2653, 2707;

г) у разі збільшення ринкової ставки на подібні фінансові зобов'язання:

Дебет рахунків 1316, 1326, 1616, 1626, 2616, 2636, 2656, 2706;

Кредит рахунку 6391.

2.5. Будь-яке коригування балансової вартості об'єкта хеджування банк має амортизувати з відображенням процентних доходів чи витрат. Амортизація здійснюється на основі перерахованої ефективної ставки відсотка. Сума коригування має бути повністю замортизована на момент припинення обліку хеджування.

2.6. Оцінка зменшення корисності за активами, які є об'єктами хеджування, має враховувати коригування амортизованої собівартості до їх справедливої вартості, тобто включати неамортизований дисконт/премію.

2.7. Під час визнання результатів переоцінки інструментів хеджування та об'єктів хеджування зворотні проводки на суму попередньої переоцінки не здійснюються.

Глава 3. Припинення обліку хеджування справедливої вартості

3.1. У разі закінчення строку дії інструменту хеджування або його продажу, ліквідації чи виконання банк здійснює операції з його погашення та припиняє облік хеджування. Заміна одного інструменту хеджування іншим чи його технічне поновлення не вважається закінченням строку або ліквідацією, якщо така заміна чи технічне поновлення передбачені документацією банку щодо хеджування.

Відображення операцій з погашення інструментів хеджування, якими є похідні фінансові інструменти, здійснюється аналогічно до операцій з погашення похідних фінансових інструментів у категорії похідних фінансових інструментів, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, з використанням відповідних балансових рахунків.

{Абзац другий пункту 3.1 глави 3 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 409 від 09.12.2016}

3.2. У разі погашення інструменту хеджування бухгалтерський облік фінансового інструменту, що був визнаний об'єктом хеджування, надалі здійснюється банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

3.3. У разі невідповідності критеріям ефективності хеджування або відміни призначеного хеджування банк припиняє облік хеджування, починаючи з останньої дати підтвердження відповідності цим критеріям. Разом з цим здійснюються такі бухгалтерські проводки за позабалансовими рахунками:

а) у разі переведення вимог:

Дебет рахунків 9202, 9204, 9207, 9352, 9354, 9357;

Кредит рахунків 9201, 9203, 9206, 9351, 9353, 9356;

б) у разі переведення зобов'язань:

Дебет рахунків 9211, 9213, 9216, 9361, 9363, 9366;

Кредит рахунків 9212, 9214, 9217, 9362, 9364, 9367.

3.4. Подальший облік похідних фінансових інструментів банк здійснює відповідно до вимог розділів II - V цієї Інструкції.

Розділ VIII. Хеджування грошових потоків

Глава 1. Особливості обліку хеджування грошових потоків

1.1. Хеджування грошових потоків - це хеджування доступності змінам грошових потоків за визнаним активом чи зобов'язанням або за високоймовірною прогнозованою операцією, що відносяться до конкретного ризику і можуть впливати на прибуток або збиток.

1.2. Хеджування грошових потоків у разі задоволення всіх вимог, зазначених у пункті 1.3 глави 1 розділу VI цієї Інструкції, обліковується таким чином:

а) частина результату переоцінки інструменту хеджування, яка визначена як ефективне хеджування, визнається безпосередньо у власному капіталі банку;

б) неефективна частина результату переоцінки інструменту хеджування визнається в прибутках/збитках банку.

1.3. Якщо хеджування прогнозованої операції надалі спричиняє визнання фінансового активу чи фінансового зобов'язання, то сума, накопичена в капіталі на рахунку 5104, вилучається з капіталу і визнається в прибутках/збитках того періоду чи періодів, протягом якого (яких) придбаний актив або прийняте зобов'язання впливає на прибутки/збитки.

Глава 2. Облік хеджування грошових потоків

2.1. Переоцінка інструментів хеджування до їх справедливої вартості відображається на балансових рахунках з визнанням активу чи зобов'язання залежно від результату такої переоцінки. Разом з цим результат переоцінки опціонів відображається за умов, наведених у пунктах 2.6 та 2.7 глави 2 розділу IV цієї Інструкції.

2.2. У разі позитивного результату переоцінки інструменту хеджування визнається актив за похідним фінансовим інструментом шляхом здійснення таких бухгалтерських проводок:

Дебет рахунків 3140, 3141, 3142 - на суму позитивного результату переоцінки інструменту хеджування;

Дебет рахунку 7099 - на суму від'ємної частини, що виключена з оцінки ефективності хеджування;

Кредит рахунку 5104 - на суму, що визначена ефективною частиною хеджування;

Кредит рахунку 6392 - на суму, що визначена неефективною частиною хеджування;

або:

Дебет рахунків 3140, 3141, 3142 - на суму позитивного результату переоцінки інструменту хеджування;

Кредит рахунку 5104 - на суму, що визначена ефективною частиною хеджування;

Кредит рахунку 6392 - на суму, що визначена неефективною частиною хеджування;

Кредит рахунку 6099 - на суму позитивної частини, що виключена з оцінки ефективності хеджування.

2.3. У разі від'ємного результату переоцінки інструменту хеджування визнається зобов'язання за похідним фінансовим інструментом шляхом здійснення таких бухгалтерських проводок:

Дебет рахунку 5104 - на суму, що визначена ефективною частиною хеджування;

Дебет рахунку 6392 - на суму, що визначена неефективною частиною хеджування;

Дебет рахунку 7099 - на суму від'ємної частини, що виключена з оцінки ефективності хеджування;

Кредит рахунків 3360, 3361, 3362 - на суму від'ємного результату переоцінки інструменту хеджування;

або:

Дебет рахунку 5104 - на суму, що визначена ефективною частиною хеджування;

Дебет рахунку 6392 - на суму, що визначена неефективною частиною хеджування;

Кредит рахунків 3360, 3361, 3362 - на суму від'ємного результату переоцінки інструменту хеджування;

Кредит рахунку 6099 - на суму позитивної частини, що виключена з оцінки ефективності хеджування.

2.4. У разі впливу об'єкта хеджування на прибутки/збитки банк виключає відповідну частку суми від переоцінки інструменту хеджування, яка була визнана у власному капіталі, та включає її в прибутки/збитки. У цьому разі здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) якщо результат від інструменту хеджування був визнаний позитивним:

Дебет рахунку 5104;

Кредит рахунку 6392;

б) якщо результат від інструменту хеджування був визнаний від'ємним:

Дебет рахунку 6392;

Кредит рахунку 5104.

2.5. Під час визнання результатів переоцінки інструментів хеджування та об'єктів хеджування зворотні проводки на суму попередньої переоцінки не здійснюються.

Глава 3. Припинення обліку хеджування грошових потоків

3.1. У разі закінчення строку дії інструменту хеджування або його продажу, ліквідації або виконання банк здійснює операції з його погашення та припиняє облік хеджування. Заміна одного інструменту хеджування іншим чи його технічне поновлення не вважається закінченням строку або ліквідацією, якщо така заміна або технічне поновлення передбачені документацією банку щодо хеджування.

Відображення операцій з погашення інструментів хеджування, якими є похідні фінансові інструменти, здійснюється аналогічно до операцій з погашення похідних фінансових інструментів у категорії похідних фінансових інструментів, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, з використанням відповідних балансових рахунків.

{Абзац другий пункту 3.1 глави 3 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 409 від 09.12.2016}

Накопичена сума прибутку або збитку в капіталі на рахунку 5104 залишається там доти, доки не відбудеться прогнозована операція.

Якщо прогнозована операція відбувається, то визнаний прибуток чи збиток у власному капіталі від переоцінки інструменту хеджування банк вилучає з капіталу та визнає в прибутках/збитках у тих періодах, протягом яких хеджована операція впливає на прибуток або збиток. У цьому разі бухгалтерські проводки здійснюються відповідно до пункту 2.4 глави 2 цього розділу.

3.2. Якщо більше не очікується, що відбудеться прогнозована операція або її імовірність більше не є високою, то весь накопичений у капіталі прибуток чи збиток від переоцінки інструменту хеджування вилучається та визнається в прибутках/збитках. У цьому разі здійснюються бухгалтерські проводки, зазначені в пункті 2.4 глави 2 цього розділу.

3.3. У разі невідповідності критеріям ефективності хеджування або відміни призначеного хеджування банк припиняє облік хеджування, починаючи з останньої дати підтвердження відповідності цим критеріям. Разом з цим здійснюються бухгалтерські проводки за позабалансовими рахунками відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу VII цієї Інструкції.

Подальший облік операцій за строковими контрактами здійснюється банком відповідно до розділів II - V цієї Інструкції.

Накопичений прибуток або збиток від переоцінки інструменту хеджування, який був визнаний у власному капіталі в тому періоді, у якому хеджування було ефективним, залишається там доти, доки не відбудеться прогнозована операція. Якщо відбувається прогнозована операція, то банк здійснює бухгалтерські проводки, зазначені в пункті 2.4 глави 2 цього розділу.

Розділ IX. Хеджування чистих інвестицій

Глава 1. Особливості обліку хеджування чистих інвестицій

1.1. Хеджування чистих інвестицій - це хеджування валютних ризиків чистих інвестицій у господарську одиницю за межами України, уключаючи монетарну статтю, яка є його довгостроковою дебіторською або кредиторською заборгованістю щодо цієї господарської одиниці.

1.2. Хеджування чистих інвестицій обліковується аналогічно до хеджування грошових потоків, зокрема:

а) частина прибутку або збитку від інструменту хеджування, яка визначена як ефективне хеджування, визнається у власному капіталі банку;

б) неефективна частина прибутку або збитку від інструменту хеджування визнається в прибутках/збитках банку.

1.3. У разі вибуття господарської одиниці за межами України сума прибутку або збитку, накопичена в капіталі на рахунку 5104, вилучається із капіталу і визнається в прибутках/збитках банку.

{Додаток виключено на підставі Постанови Національного банку № 409 від 09.12.2016}