Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 березня 2019 року № 118

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 7 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність із законодавством України, НАКАЗУЮ:

1. Внести зміни до преамбули наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 березня 2019 року № 118 «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 червня 2019 року за № 593/33564, а саме:

слова та цифри «від 25 листопада 2015 року № 1119» замінити словами та цифрами «від 17 лютого 2021 року № 124».

2. Затвердити Зміни до Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 березня 2019 року № 118, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07 червня 2019 року за № 593/33564, що додаються.

3. Департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики та продовольства України згідно з розподілом обов’язків.

ЗМІНИ
до Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів

1. У розділі І:

1) абзац другий пункту 2 викласти в такій редакції:

«господарство з виробництва молока - господарство (тваринницька потужність), в якому утримується одна або більше сільськогосподарських тварин для виробництва молока з метою його введення в обіг як харчового продукту;»;

2) пункт 3 доповнити новим абзацом такого змісту:

«Господарства з виробництва молока підлягають державній реєстрації відповідно до статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».»;

3) у пункті 5 після слова «пункту» цифру «1» замінити цифрою «2».

2. Розділ II викласти в такій редакції:

«II. Вимоги до молока та молозива

1. Передбачені цими Вимогами критерії для молока, що використовується для виробництва молочних продуктів (безпосередньо перед переробкою), є абсолютними значеннями, тоді як для сирого молока в місці первинного виробництва та/або зберігання вони обраховуються як змінна середня геометрична величина.

Вміст мікроорганізмів у сирому молоці, яке використовується для виробництва молочних продуктів (безпосередньо перед переробкою), може бути втричі вищим за аналогічний критерій у сирому молоці від корів (дотримання вимог до температури під час транспортування і зберігання не припиняє ріст бактерій).

Критерії щодо кількості мікроорганізмів та соматичних клітин не є максимальними значеннями, у разі перевищення яких сире молоко не може вводитись в обіг. Сире молоко, яке не відповідає допустимим рівням критеріїв щодо кількості мікроорганізмів та соматичних клітин, що передбачені пунктом 2 цього розділу, використовується для виготовлення сирів з періодом дозрівання не менше ніж 60 днів, та молочних продуктів, вироблених з таких сирів.

2. Оператори ринку забезпечують відповідність молока вимогам чинного законодавства України та таким критеріям:

1) молоко сире від корів:

кількість мікроорганізмів за 30 °C ≤ 100 000 колонієутворюючих одиниць/мл (далі - КУО/мл) (за змінною середньою геометричною величиною за двомісячний період за зразками, які відбирають з частотою щонайменше двічі на місяць);

кількість соматичних клітин ≤ 400 000 клітин/мл (за змінною середньою геометричною величиною за тримісячний період з частотою щонайменше за одним зразком на місяць, крім випадків, коли компетентним органом буде визначено іншу методологію з метою врахування сезонних коливань рівнів виробництва);

точка замерзання не вище ніж мінус 0,52 °C або густина не менше ніж 1 028 грамів на літр (незбиране молоко за температури 20 °C) або еквівалент (у повністю знежиреному молоці за температури 20 °C). Дослідження на зазначені в цьому пункті критерії повинні проводитись з частотою, визначеною оператором ринку;

2) у молоці сирому від інших видів сільськогосподарських тварин вміст мікроорганізмів за 30 °C має становити ≤ 1 500 000 КУО/мл (за змінною середньою геометричною величиною за двомісячний період за зразками, які відбирають щонайменше двічі на місяць);

3) якщо молоко від інших видів сільськогосподарських тварин призначається для виготовлення продуктів за допомогою процесу, що не передбачає жодної термічної обробки, оператори ринку повинні вжити заходів, щоб забезпечити вміст мікроорганізмів за 30 °C ≤ 500 000 КУО/мл (за змінною середньою геометричною величиною за двомісячний період за зразками, які відбирають принаймні двічі на місяць);

4) оператори ринку повинні впровадити процедури, які забезпечують, що молоко чи молозиво не вводиться в обіг, якщо воно містить залишки ветеринарних препаратів та/або інших забруднюючих речовин, щодо вмісту яких встановлено законодавчі обмеження та/або у кількості, що перевищує максимально допустимі рівні. Дослідження на вміст ветеринарних препаратів та/або інших забруднюючих речовин оператори ринку проводять з частотою не рідше одного разу на місяць скринінговими методами та не рідше одного разу на півроку референтними методами.

3. Дотримання вимог пункту 2 цього розділу підлягає перевірці репрезентативною кількістю зразків молока чи молозива, відібраних рандомізованим методом у місці первинного виробництва та/або зберігання молока уповноваженою компетентним органом на відбір зразків особою з метою виконання впроваджених процедур періодичної перевірки сирого молока (національної або регіональної програми контролю сирого молока із застосуванням інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу). Зразки сирого молока підлягають дослідженню (випробуванню) в уповноваженій лабораторії.

4. Частота відбору зразків і проведення досліджень, необхідна як частина процесів санітарного контролю, визначається оператором ринку. Оператор ринку може встановити частоту відбору зразків на рівні господарства або групи господарств, щоб гарантувати, що однаковий рівень контролю є об’єктивним.

При визначенні частоти відбору зразків і проведення досліджень оператори ринку повинні враховувати вимоги країни призначення, якщо сире молоко вироблене на його господарстві та використовується як сировина для виробництва продукції, яка призначена для експорту. Така частота не може бути нижчою, ніж передбачена цими Вимогами.

5. Для перевірки відповідності критеріям пункту 2 цього розділу повинні проводитися лабораторні дослідження (випробування) зразків молока відповідно до таких референс-методів:

1) ДСТУ EN ISO 4833-1:2014 (EN ISO 4833-1:2013) «Мікробіологія харчового ланцюга. Горизонтальний метод підрахунку мікроорганізмів. Частина 1. Підрахунок колоній за температури 30 °C методом розливу по чашках»;

2) ДСТУ ISO 13366-1/IDF 148-1:2014 (ISO 13366-1:2008/IDF 148-1:2008, ISO 13366-1:2008/Cor 1:2009, IDT) «Молоко. Підрахування соматичних клітин. Частина 1. Мікроскопічний (контрольний) метод».

Дозволяється використовувати альтернативні аналітичні методи:

1) для підрахунку кількості мікроорганізмів за температури 30 °C, якщо методи валідовані відповідно до референс-методу, зазначеного у підпункті 1 пункту 5 цього розділу, відповідно до протоколу, прийнятого на національному або міжнародному рівні;

2) для підрахунку кількості соматичних клітин, якщо методи валідовані відповідно до референс-методу, зазначеного у підпункті 2 пункту 5 цього розділу відповідно до протоколу, прийнятого на національному або міжнародному рівні.

Уповноважені компетентним органом лабораторії беруть участь у порівняльному лабораторному дослідженні (випробуванні) (раунді професійного тестування) за відповідними видами досліджень, що передбачені пунктом 2 розділу II цих Вимог, не рідше 1 разу на рік. Координатором (провайдером) раундів професійного тестування виступає уповноважена компетентним органом референс-лабораторія або нерезидент, акредитований на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17043:2017 (EN ISO/IEC 17043:2010; ISO/IEC 17043:2010, IDT) «Оцінка відповідності. Загальні вимоги до перевірки професійного рівня» або іншого національного стандарту, яким його замінено.

6. Уповноважена лабораторія негайно повідомляє оператора ринку та компетентний орган про результати лабораторних досліджень (випробувань) через інформаційно-комунікаційну систему компетентного органу. Значення змінних середніх геометричних величин кількості мікроорганізмів та кількості соматичних клітин обраховуються із застосуванням інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу за календарний місяць.

7. Якщо молоко сире не відповідає кількості мікроорганізмів та/або соматичних клітин за результатами обрахунку змінної середньої геометричної величини за календарний місяць, оператор ринку та компетентний орган отримують повідомлення від інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу. Оператор ринку зобов’язаний вжити коригувальних заходів з метою виправлення ситуації. Результати вжитих заходів мають бути задокументовані та доступні для перевірки компетентним органом.

Якщо оператор ринку не вжив відповідних коригувальних заходів протягом трьох місяців з дати першого повідомлення або рішення про встановлення вимог щодо використання такого молока у спосіб, необхідний для захисту здоров’я, головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) приймає рішення про тимчасове припинення обігу сирого молока з відповідного господарства згідно зі статтею 40 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Якщо молоко сире не відповідає критеріям щодо кількості мікроорганізмів та/або кількості соматичних клітин та/або за іншими критеріями вимог країни-імпортера або призначене для виробництва дитячого харчування оператор ринку зобов’язаний невідкладно повідомити оператора ринку, який здійснює експорт або виробництво дитячого харчування, та компетентний орган про випадки невідповідності та вжити коригувальних заходів з метою виправлення невідповідності.

8. Якщо молоко сире чи молозиво не відповідає вимогам підпункту 4 пункту 2 цього розділу, оператор ринку та компетентний орган отримують негайно повідомлення через інформаційно-комунікаційну систему компетентного органу. Оператор ринку зобов’язаний вжити коригувальних заходів з метою виправлення ситуації. Результати вжитих заходів мають бути задокументовані та доступні для перевірки компетентним органом.

Територіальний орган компетентного органу невідкладно припиняє в порядку, передбаченому статтею 67 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» обіг такого молока чи молозива.

Записи щодо результатів лабораторних досліджень (випробувань) зразків сирого молока та/або молозива ведуться у паперовому та/або електронному вигляді.

9. Оператори ринку зобов’язані аналізувати тенденції результатів досліджень молока чи молозива. За тенденції до незадовільних результатів вони повинні негайно вживати заходів, спрямованих на виправлення ситуації та запобігання виникненню появи ризиків забруднення.

10. Оператор ринку, який має право здійснювати експорт молочної продукції, зобов’язаний не рідше 1 разу на місяць інформувати оператора ринку, який виробляє та/або зберігає молоко, про вимоги країни призначення та отримувати підтвердження про дотримання сировинною зоною таких вимог.».

3. У розділі III:

1) в абзаці четвертому пункту 1 після слова «очікування» доповнити словом «(каренції),»;

2) в абзаці першому пункту 2 слово та цифру «пункту 1» замінити словами та цифрою «абзацу п’ятого пункту 1»;

3) пункти 3 та 4 викласти в такій редакції:

«3. Молоко від будь-якої тварини, яке не відповідає вимогам пунктів 1 та 2 цього розділу та, зокрема, з індивідуальною позитивною реакцією на туберкульоз чи бруцельоз не може використовуватися для споживання людиною. Поводження з таким молоком здійснюється згідно із чинним законодавством України.

Якщо є обґрунтовані підозри, що стан здоров’я окремих тварин не відповідає вимогам абзацу п’ятого пункту 1 цього розділу, перевірка стану здоров’я проводиться щодо всіх тварин.

4. Тварини у господарствах із виробництва молока та молозива мають бути ідентифіковані та підлягати державному контролю з метою підтвердження стану здоров’я.

Ліцензований спеціаліст ветеринарної медицини господарства веде облік усіх хворих тварин та застосування до них ветеринарних лікарських засобів, ветеринарних імунобіологічних засобів і лікувальних кормів у цьому господарстві. У разі відсутності спеціаліста ветеринарної медицини оператор ринку забезпечує ведення журналу відвідування ліцензованих спеціалістів ветеринарної медицини, у якому робляться записи про проведені лікування, обробки та інші маніпуляції із зазначенням періодів очікування (каренції) застосованих лікувальних засобів, рекомендації тощо.».

4. Пункт 3 розділу IV викласти в такій редакції:

«3. Мийно-дезінфекційні засоби мають бути зареєстровані згідно з вимогами чинного законодавства України та застосовуватися відповідно до належної виробничої практики й рекомендацій виробника засобу та обладнання.».

5. У пункті 3 розділу V:

1) в абзаці першому слово «Лікар» замінити словами «Ліцензований спеціаліст»;

2) в абзаці другому після слова «очікування» доповнити словом «(каренції),».

6. Абзац другий пункту 1 розділу VIII викласти в такій редакції:

«візуально спостерігається забруднення сторонніми домішками або лабораторно підтверджено наявність доданих інших забруднюючих речовин;».

7. Пункт 8 розділу IX викласти в такій редакції:

«8. Оператори ринку, які здійснюють термічну обробку та переробку молока чи молозива, повинні дотримуватись процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, вимог щодо відповідності санітарним заходам, які територіальний орган компетентного органу може встановити під час видачі експлуатаційного дозволу або проведення перевірок, доводити відповідність затвердженим мікробіологічним критеріям для встановлення показників безпечності харчових продуктів.».