ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

Н А К А З

16.09.2008 N 202

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2008 р. за N 1011/15702

Про затвердження Правил безпеки праці під час обслуговування спецтранспорту та засобів механізації в аеропортах цивільної авіації

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Правила безпеки праці під час обслуговування спецтранспорту та засобів механізації в аеропортах цивільної авіації (далі - Правила), що додаються.

2. Уважати "Требования безопасности труда в службах спецтранспорта авиапредприятий и автохозяйствах организаций гражданской авиации", затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 04.07.84, такими, що не застосовуються на території України.

3. Завідувачу сектору організації державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці у машинобудуванні, на транспорті та у зв'язку Буряку П.І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести цей наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці ( v0102516-06 ).

5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.

Голова Держгірпромнагляду                             С.О.Сторчак

ПОГОДЖЕНО:

В.о. Міністра транспорту
 та зв'язку України                                   В.В.Шевченко

Перший заступник Міністра України
 з питань надзвичайних ситуацій та
 у справах захисту населення від
 наслідків Чорнобильської катастрофи                    В.Антонець

В.о. Першого заступника Міністра
 охорони здоров'я України,
 Головного державного санітарного
 лікаря України                                    А.М.Пономаренко

Голова Державного комітету	
 України з питань регуляторної
 політики та підприємництва                              К.Ващенко

Головп Державного комітету
 України з питань технічного
 регулювання та споживчої політики                      О.С.Шнипко

Голова Державного комітету
 ядерного регулювання України                       О.А.Миколайчук

Директор виконавчої дирекції
 Фонду соціального страхування
 від нещасних випадків на виробництві
 та професійних захворювань України                    Ю.Мельников

Голова Професійної спілки
 авіапрацівників України                               І.Д.Звінник

Заступник Міністра юстиції України                 В.В.Лутковська
 

ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 16.09.2008 N 202 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2008 р. за N 1011/15702

ПРАВИЛА безпеки праці під час обслуговування спецтранспорту та засобів механізації в аеропортах цивільної авіації

I. Загальні положення

1. Ці Правила поширюються на суб'єктів господарювання (далі - підприємства), які здійснюють діяльність з обслуговування авіаційної наземної техніки для виконання наземних транспортних послуг, необхідних для авіаційної діяльності та підтримки аеропорту в експлуатаційному стані.

2. Ці Правила встановлюють вимоги безпеки під час проведення робіт з експлуатації, технічного обслуговування та ремонту наземних транспортних засобів, призначених для обслуговування авіаційної техніки, повітряних перевезень та утримування аеродромів.

3. На підприємстві опрацьовуються інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 29.01.98 N 9 ( z0226-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

4. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці, а також організація проведення інструктажів з питань охорони праці здійснюються відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

5. Допуск осіб до 18 років, а також жінок до виконання робіт з обслуговування авіаційної наземної техніки встановлюється Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46 ( z0176-94 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385, та Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256 ( z0051-94 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260.

6. Працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, які визначені Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 N 263/121 ( z0018-95 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за N 18/554, під час прийняття на роботу і протягом трудової діяльності повинні проходити медичні огляди відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 ( z0846-07 ), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

Для визначення здатності водіїв до безпечного керування транспортними засобами здійснюються медичні огляди відповідно до вимог Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства внутрішніх справ України від 05.06.2000 N 124/345 ( z0435-00 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2000 за N 435/4656.

7. З метою організації безпеки праці та ефективного контролю за роботою складаються графіки роботи водіїв з урахуванням регламенту робочого часу та часу відпочинку відповідно до вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 17.01.2002 N 18 ( z0097-02 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2002 за N 97/6385.

8. Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53 ( z0446-08 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137.

9. З питань пожежної безпеки необхідно керуватися вимогами Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 ( z1410-04 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки в Україні.

II. Позначення та скорочення

У цих Правилах використані такі позначення та скорочення:

ТОіР - технічне обслуговування і ремонт

ПЗ - паливозаправник

АЦЗ - агрегат централізованої заправки

ОЗ - оливозаправник

ЗТР - заправник технічними рідинами

АКЗС - аеродромна кисневозарядна станція

УГЗС - уніфікована газозарядна станція

ПВЗ - повітрозаправник

УПГ - універсальний пересувний гідроагрегат

МП - моторний підігрівач

АКП - аеродромні кондиціонери повітря

ПС - повітряне судно

АПЦ - автопаливоцистерна

СПО - самохідна площадка обслуговування

АПА - аеродромний пересувний агрегат

УПЗ - установка повітряного запуску

АПК - автомобіль з підйомним кузовом

АТ - автотранспортер

АЛ - автоліфти

СНК - спеціальний навантажувач контейнерів

III. Вимоги безпеки до території, будівель, споруд і приміщень

1. Загальні вимоги

1. Будівлі, споруди, територія підприємства повинні відповідати вимогам СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий", СНиП 2.05.08-85 "Аэродромы", Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173 ( z0379-96 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП N 173-96).

2. Територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення повинні бути обладнані відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76), ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір".

3. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания".

4. Підлога виробничих приміщень, адміністративних і побутових будівель повинна відповідати вимогам СНиП 2.03.13-88 "Полы".

5. Освітлення виробничих, побутових, допоміжних та інших приміщень повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 N 168 ( v0168667-06 ).

Вимірювання рівня освітлення здійснюється відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.2-6-97 (ГОСТ 24940-96) "Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості".

6. Рівні шуму на території підприємства, у приміщеннях повинні відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 ( va037282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.037-99), ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83).

7. Будівлі, виробничі та допоміжні приміщення повинні бути обладнані центральним опаленням (паровим, водяним, повітряним) і вентиляцією, які забезпечують температуру (променеву енергію), відносну вологість і рухомість повітряного середовища відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования".

Застосування тієї чи іншої системи вентиляції повинно бути обґрунтовано розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 ( va042282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.042-99), ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

8. Виробничі та побутові приміщення повинні бути обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий".

Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и сооружения".

Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности".

9. Питна вода повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383 ( z0136-97 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (далі - ДСанПіН 383).

2. Вимоги до території, майданчиків для зберігання спецмашин і під'їзних шляхів

1. Територія підприємства повинна відповідати вимогам СНиП III-10-75 "Благоустройство территорий".

2. Територія, майданчики для зберігання спецмашин та під'їзні шляхи слід постійно утримувати в чистоті та систематично очищати від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.

3. Проїзди та проходи до будівель, споруд, підступи до пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння повинні завжди бути вільними і утримуватися у справному стані, взимку очищатися від снігу, при ожеледиці - посипатися піском.

4. Ворота в'їзду на територію підприємства, які відчиняються за допомогою електроприводу, повинні мати пристосування (пристрої), які дозволяють відчиняти їх вручну.

5. На території повинні бути передбачені проїзди для руху спецмашин і пішохідні доріжки.

Уздовж проїздів повинні встановлюватися дорожні знаки відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 ( 1306-2001-п ).

6. Пішохідні доріжки повинні мати тверде покриття (асфальт, бетон, клінкер, щебінь тощо), ширину не менше ніж 1 м і якнайменшу кількість перетинань із під'їзними шляхами.

7. Сигнальні та попереджувальні знаки (написи), розташовані на території, повинні завжди перебувати в стані, що забезпечує чітке сприйняття цих знаків і кольорів на них.

Знаки, використовувані в темний час доби або в умовах недостатньої видимості, повинні бути освітлені. Усі пристрої, що забезпечують видимість знаків, табличок і блоків у темний час доби, не повинні змінювати їхній колір, а також погіршувати їхню видимість у світлий час доби.

8. Територія повинна мати водовідводи і водостоки. Люки водостоків та інших підземних споруд повинні утримуватися в закритому положенні.

9. Земляні роботи на території підприємства здійснюються відповідно до вимог СНиП III-4-80* изд. 1989 г. "Техника безопасности в строительстве".

10. Під час проведення земляних робіт на території підприємства траншеї та ями повинні бути огороджені.

11. У разі перехрещення під'їзних шляхів канавами, траншеями повинні улаштовуватись настили і мости, ширина яких повинна бути не менше ніж допустима ширина проїздів.

У місцях переходу через траншеї улаштовуються перехідні містки шириною не менше ніж 1 м з перилами висотою не менше ніж 0,9 м.

12. Майданчики для тимчасової стоянки спецмашин повинні розташовуватись осторонь від під'їзних шляхів з урахуванням забезпечення безперешкодного пересування транспорту по території.

13. Відкриті майданчики для зберігання спецмашин, а також оперативні стоянки на пероні повинні мати тверде (асфальтобетонне або цементобетонне) і рівне покриття з ухилом для стоку води.

14. Для зберігання електронавантажувачів повинно бути передбачене спеціальне приміщення. Як виняток, допускається зберігання їх у виробничих і допоміжних приміщеннях на спеціально відведених місцях за умови, що електронавантажувачі не будуть захаращувати проїзди.

15. На території повинен бути відведений спеціальний майданчик для санітарної обробки спецмашин, що перевозять фекальні рідини, отруйні та інфіковані речовини. Розташування та обладнання ділянки для санітарної обробки зазначених спецмашин повинно бути узгоджено з органами державного санітарного нагляду.

3. Вимоги до будівель і споруд

1. Виробничі будівлі та приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85* изд. 1991 г. "Производственные здания".

2. Споруди повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий".

3. Виробничі будівлі та споруди підлягають технічним оглядам з метою визначення їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288 ( z0424-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (далі - НПАОП 45.2-4.01-98).

4. Для всіх будівель та виробничих приміщень повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог чинного законодавства.

5. Виробничі будівлі та споруди повинні бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) і первинними засобами пожежогасіння відповідно до чинних нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

6. Усі будівлі, приміщення і споруди повинні своєчасно очищуватися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватися в чистоті.

7. У будівлях, приміщеннях, спорудах не дозволяється:

прибирати приміщення і прати одяг із застосуванням бензину, гасу та інших легкозаймистих і горючих рідин, а також відігрівати замерзлі труби паяльними лампами та іншими засобами із застосуванням відкритого вогню;

розкидати та залишати неприбраними промаслені обтиральні матеріали, які необхідно прибирати в металеві ящики, щільно закривати кришками і після закінчення роботи видаляти з приміщення у спеціально відведені за межами будівель місця, забезпечені негорючими збірниками з кришками, які щільно закриваються.

8. Приміщення для зберігання спецмашин повинні мати безпосередній виїзд через ворота, що відчиняються назовні. Висота приміщень для стоянки (до виступаючих елементів покриттів, перекриттів або до нижньої точки устаткування) визначається висотою спецмашини, що зберігається в приміщенні, плюс 0,2 м, але повинна бути не менше ніж 2,2 м.

У приміщенні для зберігання спецмашин повинна передбачатись припливно-витяжна вентиляція для видалення шкідливих газовиділень.

4. Вимоги до приміщень для технічного обслуговування та ремонту спецмашин

1. Приміщення для технічного обслуговування та ремонту спецмашин (за винятком приміщень для миття та прибирання) слід відділяти протипожежними перегородками від приміщень для зберігання спецмашин.

2. Приміщення для ТОіР спецмашин повинні забезпечувати безпечне виконання всіх операцій технологічного процесу за повного додержання санітарно-гігієнічних умов праці.

3. Підлога у приміщеннях повинна бути рівною і міцною, мати покриття з гладкою, але не слизькою поверхнею, зручною для очищення.

У місцях використання кислот, лугів, нафтопродуктів підлога повинна бути стійкою до впливу цих речовин і не поглинати їх.

У приміщеннях, де застосовуються вода та інші рідини, підлога повинна бути вологонепроникною і мати ухили для стоку до трапів або збірників.

4. У приміщеннях для ТОіР кисневозарядних і кисневодобувних станцій, паливозаправників, автоцистерн, оливозаправників, а також у приміщеннях для регенерації оливи, заряджання акумуляторних батарей, фарбувальних, зварювальних та інших робіт, пов'язаних з виділенням вибухонебезпечних речовин, освітлювальна апаратура повинна бути виготовлена у вибухобезпечному виконанні.

5. Для здійснення акумуляторних робіт необхідно передбачати два приміщення, ізольовані від інших постів та обладнані стелажами або верстатами з місцевою витяжною вентиляцією: одне - для ремонту, інше - для зарядки акумуляторних батарей.

6. Приміщення акумуляторно-зарядної станції (дільниці) повинні бути обладнані примусовою припливно-витяжною вентиляцією окремо для приміщень, в яких проводяться роботи з кислотами і лугами.

7. Системи витяжної вентиляції приміщень для розміщення фарбувального та акумуляторного відділень (ділянок) і приміщення для регенерації оливи об'єднувати між собою, а також із системами витяжної вентиляції інших приміщень не дозволяється.

8. Вентиляція приміщень для проведення зварювальних робіт повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности".

9. Приміщення для установки ацетиленового генератора повинно бути ізольованим, одноповерховим, без горищних і підвальних приміщень, мати конструкції перекриттів, що легко скидаються, і безпосередній вихід через двері, що відчиняються назовні.

10. Приміщення з ацетиленовими генераторами повинні мати зовнішнє електричне освітлення через закриті наглухо фрамуги вікон, спеціально улаштовані в стінах ніші або через ліхтарі спеціального типу, а також механічну припливну вентиляцію у вибухобезпечному виконанні та природну витяжну вентиляцію.

11. У приміщеннях для ТОіР спецмашин, де передбачаються регулювання на працюючому двигуні, повинні бути обладнані пристрої для відсосів відпрацьованих газів.

12. Подача припливного повітря у приміщення для постів ТОіР спецмашин повинна бути розосередженою безпосередньо в робочу зону, а також в оглядові канави, приямки, тунелі.

13. Розміщення вентиляторів (окрім віконних) безпосередньо в приміщеннях не дозволяється.

14. Пости мийки, розташовані в приміщеннях для технічного обслуговування спецмашин, повинні відокремлюватися від інших постів стінами або перегородками з пароізоляцією і водостійким покриттям.

У разі відкритого (шлангового) ручного миття пост повинен розташовуватися в зоні, з якої струмені не можуть досягти відкритих струмонесучих провідників і обладнання, що перебувають під напругою.

Джерела освітлення, проводка і силові двигуни постів повинні бути в герметичному виконанні.

15. Оглядові канави і естакади, контрольно-технічні та паливозаправні пункти, пости випуску і зливу газу повинні мати направляючі запобіжні борти (реборди) для запобігання з'їзду спецмашин у канаву або з естакади під час їх руху. Естакади повинні бути огороджені перилами висотою не менше ніж 0,9 м по всій довжині. Висота запобіжних бортів (металевих або залізобетонних) повинна бути не менше ніж 0,1 м від підлоги.

16. Підлога і стіни оглядових канав повинні мати тверде вогнестійке покриття або бути облицьовані плиткою світлих тонів. На підлозі оглядової канави повинні бути укладені міцні дерев'яні ґрати. Оглядові канави, за умови відсутності на них спецмашин, повинні закриватися запобіжними щитами жорсткої конструкції.

17. Довжину, ширину і глибину оглядових канав необхідно визначати з урахуванням вимог технології виконуваних робіт, конструкції спецмашин і застосовуваного технологічного обладнання.

18. Кількість виходів з оглядових канав має бути не менше двох. За наявності одного виходу канаву, траншею або приямок додатково обладнують металевими скобами, закріпленими в її стінах, для запасного виходу.

Після закінчення роботи оглядові канави повинні очищатися від промасленого ганчір'я, розлитих легкозаймистих і горючих рідин.

19. У місцях переходу оглядові канави та траншеї повинні мати пересувні перехідні містки шириною не менше ніж 0,8 м. Кількість перехідних містків повинна відповідати кількості спецмашин, встановлених на канаві, мінус один.

20. Після закінчення роботи оглядові канави повинні очищатися від сміття, промасленого ганчір'я, розлитих легкозаймистих і горючих рідин.

IV. Вимоги безпеки до технічного стану та обладнання спецмашин

1. Технічний стан, обладнання та укомплектованість спецмашин повинні забезпечувати безпечну роботу під час їх експлуатації.

2. Системи живлення, охолодження і змащення повинні бути герметичними і не мати течі палива, масла, антифризу і води.

Вентиляційний пристрій двигуна повинен працювати справно і не допускати прориву газів у підкапотний простір. Труба глушника повинна щільно з'єднуватися з випускним трубопроводом двигуна.

Храповик колінчатого вала повинен мати неспрацьовані прорізи, а пускова рукоятка - пряму, відповідної довжини і міцності шпильку. Ручка пускової рукоятки повинна бути гладкою.

3. Вітрове та бокове скло кабіни не повинні мати пошкоджень, що ускладнюють видимість. Бокове скло повинно плавно рухатися за допомогою ручних склопідйомних механізмів. Щітки повинні забезпечувати нормальне очищення лобового скла.

Концентрація шкідливих речовин у кабіні не повинна перевищувати граничнодопустимих концентрацій відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88.

Замки дверей кабіни повинні бути справними для запобігання їх довільному відкриванню.

Опалювальний пристрій повинен бути в робочому стані.

Підлога кабіни повинна бути справною і застелена гумовим килимком.

4. Шумові характеристики спецмашин повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 ( va037282-99 ), ГОСТ 12.1.003-83, а параметри вібрації - вимогам ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".

5. Стан рульового керування повинен забезпечувати легкість та надійність керування передніми колесами за будь-якої швидкості руху автомобіля.

6. Технічний стан переднього моста повинен забезпечувати надійність установки передніх коліс і кріплення деталей рульового приводу до деталей ходової частини.

Передній міст не повинен мати:

ушкоджень балки і деталей підвіски коліс;

люфту передніх коліс більше ніж допустимо за паспортом заводу-виготовлювача;

ушкоджень і заїдань у підшипниках передніх коліс.

7. Стан гальмівної системи повинен забезпечувати своєчасну зупинку спецмашини і одночасність початку гальмування коліс.

8. Пневмоприлади спецмашин повинні відповідати вимогам безпеки відповідно до ГОСТ 12.3.001-85 "ССБТ. Пневмоприводы. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации", а гідравлічні приводи та інші гідравлічні пристрої спецмашин - вимогам ГОСТ 12.2.040-79 "ССБТ. Гидроприводы объемные и системы смазочные. Общие требования безопасности к конструкции".

9. Установлені шини повинні відповідати марці спецмашини за розміром і допустимим навантаженням, не мати механічних пошкоджень (наскрізних розривів, розшарувань) каркаса і бортів.

Ступінь спрацювання шин, а також внутрішній тиск не повинні перевищувати встановлених допустимих норм.

Колеса спецмашини повинні бути надійно закріплені на маточинах, а також мати справні і правильно встановлені з'ємні бортові кільця ободів.

Ресори, пружини, інші вузли і деталі підвіски повинні бути надійно закріплені і не мати механічних пошкоджень.

10. Електрообладнання повинно забезпечувати пуск двигунів стартером, безперебійне запалювання суміші в циліндрах, роботу приладів освітлення, сигналізації та електричних контрольних приладів, а також запобігати можливості іскроутворення у з'єднаннях. Електропроводка повинна мати надійну непошкоджену ізоляцію.

Акумуляторна батарея повинна встановлюватися у спеціальні гнізда і надійно закріплюватися. Підтікання електроліту із моноблока акумуляторної батареї не дозволяється.

11. Усі спецмашини повинні бути обладнані набором справних інструментів і пристосувань, в тому числі: домкратом необхідної вантажопідйомності, пусковою рукояткою, закритим переносним джерелом освітлення, ручним насосом для накачування шин і продувки системи живлення двигуна, гайковими і балонними ключами.

Для зберігання набору інструментів кожна машина забезпечується інструментальною шухлядою або сумкою.

12. Кожна машина повинна бути обладнана дзеркалами заднього виду, справним освітленням (дальнє, ближнє світло і підфарники), стоп-сигналом, покажчиком повороту і габаритними ліхтарями.

Усі світлосигнальні та освітлювальні прилади повинні бути чистими, справними, відрегульованими і не мати механічних пошкоджень.

Зовнішні дзеркала заднього виду повинні бути встановлені по обидва боки спецмашини. Кріплення дзеркал повинно бути надійним і забезпечувати регулювання і фіксацію їх положення (під час руху дзеркало не повинно вібрувати).

Приладове обладнання спецмашин повинно забезпечувати одержання достовірних відомостей про величину параметрів, що вимірюються.

Контрольно-вимірювальні прилади, встановлені на спецмашинах, повинні бути справними, стрілки приладів переміщатися плавно, без заїдань, корпуси приладів - опломбовані.

13. Підмітально-прибиральні машини повинні мати зволожувальні або пиловідсмоктувальні пристрої, а також пристрій, що забезпечує механізоване завантаження бункера зметом та його розвантаження.

14. Піскорозкидувачі повинні бути обладнані відбивачами над розкидувальним диском чи іншими пристосуваннями, що затримують камені та інші предмети під час посипання доріг піском.

15. Спецмашини з плугово-щітковим обладнанням, що працюють на злітно-посадковій смузі, обладнаній вогнями заглибленого типу, повинні мати плуги, обладнані гумовими секційними ножами.

16. Бортова платформа вантажного автомобіля (причепа) не повинна мати поламаних брусів і дощок; стан буксирувального пристрою повинен запобігати можливості відриву причепа від тягача.

Автопоїзд повинен мати запобіжні ланцюги або троси, що зв'язують причіп і автомобіль.

Напівпричепи повинні обладнуватися переднім опорним пристроєм; сідельним пристроєм із фіксуванням замків; стоянковим гальмом.

17. Автомобіль-самоскид (причіп-самоскид) повинен бути обладнаний:

пристроєм для запобігання довільному опусканню піднятого кузова;

пристосуваннями для щільного закривання бортів кузова для запобігання довільному їх відкриванню.

18. Паливні, масляні, гідравлічні, пневматичні, газові, повітряні та інші системи спецмашин повинні бути герметичними. Підтікання рідин і газів у місцях з'єднання трубопроводів, шлангів та агрегатів не допускається.

19. Вузли, агрегати, з'єднувальні елементи системи спецобладнання повинні бути надійно закріплені.

20. Контрольно-вимірювальні прилади і обладнання (редуктори, насоси і запобіжні пристрої) повинні бути справними і опломбованими, а їх робочі параметри - відповідати встановленим нормативам.

21. Керування спецобладнанням з електричним приводом повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности".

22. Електричні системи спецобладнання повинні забезпечувати надійне функціонування приладового обладнання та елементів автоматики.

Електричні схеми повинні запобігати можливості довільного вмикання і вимикання.

Електропроводка повинна бути добре закріплена, мати справну ізоляцію, щільно затягнуті з'єднання і чисті контакти.

23. Для визначення включеного стану, наявності напруги, проби ізоляції, режиму роботи, заборони доступу усередину обладнання без прийняття відповідних заходів, підвищення температури понад допустимі значення тощо обладнання повинно мати сигналізацію, написи і таблички.

Сигналізація може бути світловою чи звуковою, при цьому повинні застосовуватися кольори відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.

Сигнальні лампи та інші світлосигнальні апарати повинні мати знаки або написи, що вказують на їх призначення.

24. Ізоляція частин електрообладнання, доступних для доторкання, повинна забезпечувати захист працівників від ураження електричним струмом.

V. Вимоги безпеки під час зберігання спецмашин

1. Зберігання спецмашин здійснюється на спеціально огородженій території, де спецмашини утримуються в закритих приміщеннях, під навісами або на відкритих майданчиках.

2. Розміщення спецмашин під час зберігання в приміщеннях і на майданчиках (відкритих або під навісами) повинно здійснюватись відповідно до норм технологічного проектування підприємства.

3. Паливозаправники, паливоцистерни, бензоперекачувальні станції, оливозаправники повинні зберігатись окремо від інших спецмашин на відкритих майданчиках, під навісом або в ізольованих приміщеннях, що мають безпосередній виїзд назовні та обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

4. Зберігати паливозаправники, заправлені паливом, на одній стоянці з порожніми паливозаправниками не дозволяється.

5. Кисневодобувні та кисневозарядні станції повинні зберігатись окремо від спецмашин іншого призначення.

6. Спецмашини для перевезення фекальних рідин, отруйних або інфікованих речовин, а також спецмашини, що працюють на газоподібному паливі, повинні зберігатись окремо за типами і окремо від інших спецмашин.

Спецмашини для перевезення фекальних рідин, отруйних або інфікованих речовин перед постановкою на стоянку необхідно ретельно очистити від забруднень.

7. Автомобілі пожежні, медичної та технічної допомоги, спецмашини іншого призначення, яким за необхідності треба негайно прибути на місце виклику, повинні перебувати в опалювальних приміщеннях із забезпеченням безперешкодного виїзду.

8. У приміщеннях і на відкритих майданчиках повинні зберігатися лише справні, придатні для експлуатації спецмашини. Несправні та спецмашини, що очікують ремонту, повинні зберігатися у спеціально відведених місцях, ізольованих від місць розташування справного парку спецмашин.

9. Місця зберігання спецмашин повинні бути забезпечені буксирними тросами і штангами з розрахунку один трос (штанга) на 10 одиниць техніки.

10. На місцях стоянок спецмашин повинні бути встановлені покажчики проїздів і проходів. Зони, небезпечні для руху, повинні бути огороджені, а їх межі позначені попереджувальними знаками, видними як у денний, так і в нічний час.

11. У разі обладнання майданчиків пристроєм для обігріву спецмашин ці відстані повинні визначатися з урахуванням габаритних розмірів і розташування зазначених пристроїв.

12. Ширина проїзду між спецмашинами у приміщеннях для їх зберігання повинна бути достатньою для вільного в'їзду спецмашини на місце стоянки заднім ходом (за один маневр), а відстань від межі проїзду до спецмашини - не менше ніж 0,5 м.

13. Після установки спецмашини в приміщенні для стоянки двигун повинен бути вимкнений. Пуск двигуна для будь-якої мети, окрім виїзду (в'їзду) спецмашини з приміщення, а також опробування агрегатів спецобладнання не дозволяється.

14. У приміщеннях, під навісами і на відкритих майданчиках, де зберігаються спецмашини, не дозволяється:

установлювати спецмашини в кількості, що перевищує норму, порушувати план їх розміщення, зменшувати відстань між ними, а також від них до конструктивних елементів будівель (споруд);

захаращувати виїзні ворота і проїзди;

заїжджати на автомобілях, тягачах, тракторах, що не мають у вихлопних трубах спеціальних пристосувань для гасіння іскри;

користуватися переносними електричними лампами (фарами) без герметичних з'єднань і металевих сіток;

проводити ковальські, термічні, зварювальні, малярні та деревооздоблювальні роботи, а також промивати деталі з використанням легкозаймистих і горючих рідин;

тримати спецмашини з відкритими горловинами паливних баків, а також за наявності витікання пального і масла;

заправляти спецмашини пальним та зливати з них паливо;

підзаряджати акумулятори безпосередньо на спецмашинах;

підігрівати двигуни відкритим вогнем (смолоскипами, паяльними лампами тощо), користуватися відкритими джерелами вогню для освітлення;

виконувати будь-які роботи без засобів пожежогасіння;

залишати автомобілі на стоянці з увімкненим запалюванням;

подавати в разі несправної паливної системи бензин у карбюратор безпосередньо з резервуара через шланг або в інший спосіб;

залишати у спецмашинах промаслені обтиральні матеріали та спецодяг після закінчення роботи.

15. Вибір місць (оперативних стоянок) спецмашин на льотному полі не повинен заважати зльоту, посадці та рулюванню повітряних суден.

У разі розміщення спецмашин на аеродромі відстань між рядами повинна бути не менше ніж 10 м, між спецмашинами в ряду - не менше ніж 1 м.

16. Розміщати стоянки спецмашин на площадках з ухилом, що допускає можливість довільного руху, не дозволяється.

VI. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування та ремонту спецмашин

1. Загальні вимоги

1. Виробничі процеси, пов'язані з ТОіР спецмашин, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности".

2. Обладнання, прилади, інструменти і пристосування, що використовуються під час ТОіР, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности".

3. Технологічне обладнання, яке може бути джерелом небезпеки для працюючих, поверхні огороджень та інших захисних пристроїв повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

4. Експлуатація електроустановок здійснюється відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257 ( z0011-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты".

5. Електроустаткування повинно мати надійне захисне заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление".

6. Перед ремонтом і технічним обслуговуванням спецмашини повинні бути ретельно вимиті, а після встановлення на пост - загальмовані ручним гальмом і упорами (башмаками).

7. Перед установленням на ТОіР спецмашина повинна бути попередньо звільнена від робочих рідин і газів з дотриманням заходів безпеки.

Не дозволяється приступати до розбирання агрегатів, що перебувають під тиском, вищим ніж атмосферний, під напругою (електричною, механічною) і мають низьку температуру робочих поверхонь (кріогенна та інша апаратура).

8. У виробничих приміщеннях, де зберігаються або використовуються горючі та легкозаймисті матеріали і рідини (бензин, гас, стиснений і зріджений горючий газ, фарби, розчинники, дерево, стружка, вата тощо), застосування відкритого вогню не дозволяється.

9. Відходи виробництва, відпрацьовані матеріали тощо повинні після кожної зміни прибиратися з робочого місця. Пролиті легкозаймисті та горючі матеріали слід негайно видаляти.

Прибирати робочі місця від пилу, стружки, дрібних металевих обрізків тощо слід лише щіткою; здувати їх стисненим повітрям не дозволяється.

10. Ремонтні роботи, що супроводжуються виділенням газу, пилу і тепла, а також шумом, повинні виконуватись в окремих приміщеннях, ізольованих одне від одного стінами або перегородками до стелі та обладнаних пристроями, які забезпечують уловлювання пари (газів), пилу та зниження шуму до допустимого рівня.

11. Миття спецмашин, агрегатів, вузлів та деталей; роботи з обслуговування та ремонту автомобілів, що працюють на газовому паливі; шиномонтажні, вулканізаційні, зварювальні, мідницькі, акумуляторні, ковальсько-ресорні, кузовні та оббивальні роботи, фарбувальні роботи та роботи з антикорозійною обробкою слід виконувати відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регламентують вимоги безпеки під час виконання даних видів робіт.

2. Вимоги до робочих місць персоналу

1. Організація робочих місць повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования".

2. Рівні шуму на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 ( va037282-99 ) і ГОСТ 12.1.003-83, а рівні вібрації - вимогам ГОСТ 12.1.012-90.

3. Температура, відносна вологість, швидкість руху повітря та вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, СНиП 2.04.05-91, ДСН 3.3.6.042-99 ( va042282-99 ).

4. Для забезпечення здорових і безпечних умов праці робочі місця підлягають атестації за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 ( 442-92-п ) (далі - НПАП 0.00-6.23-92).

5. Робочі місця повинні бути зручними і мати достатньо місця для допоміжного обладнання стендів, інструменту, заготівель та деталей.

6. Робоче місце повинно утримуватись в чистоті та порядку.

7. У приміщеннях із холодними підлогами, а також у вогких приміщеннях на робочих місцях під ногами працівників повинні бути встановлені дерев'яні ґратчасті настили.

8. Робочі місця, на яких за умовами технології проводяться роботи, небезпечні для оточуючих, повинні мати огородження.

9. Розташування робочих місць у приміщеннях для технічного обслуговування повинно запобігати можливості наїздів спецмашин на працівників. Робочі місця повинні бути огороджені металевими бильцями.

Розміщення верстатів, стендів тощо у проходах, що з'єднують оглядові канави, не дозволяється.

10. Робочі місця повинні бути захищені від охолодження працівників у холодну пору року і від потрапляння прямих сонячних променів - у теплу пору.

3. Основні вимоги під час технічного обслуговування та ремонту спецмашин

1. Під час технічного обслуговування та ремонту спецобладнання паливозаправника слід користуватися інструментом, виготовленим із матеріалів, що не утворюють іскру.

Не дозволяється:

розігрівати відкритим вогнем замерзлий відстійник цистерни ПЗ;

зберігати на ПЗ промаслене ганчір'я та інші обтиральні матеріали;

палити ближче ніж за 50 м від ПЗ, що обслуговується;

залишати ПЗ з відкритою кабіною керування без нагляду.

2. Під час ТОіР агрегату централізованої заправки необхідно дотримуватися таких вимог:

здійснювати розбирання гідроакумуляторів, пневмопружин, гідроамортизаторів лише за відсутності в них тиску стиснених газів чи палива. Перед розбиранням зазначених агрегатів тиск рідин і газів повинен бути стравлений;

заряджання гідроакумуляторів, гідроамортизаторів, пневматичних врівноважувальних пристроїв здійснюють особи, які мають допуск до роботи зі стисненими газами; замінювати під час заряджання азот іншими стисненими газами не дозволяється;

заряджаня газової порожнини гідроамортизаторів і гідроакумуляторів здійснюється лише за наявності газового редуктора із запобіжним клапаном і контрольним манометром на зарядному пристосуванні (тиск спрацювання запобіжного клапана повинен бути на 0,05 МПа (0,5 кгс/ кв.см) вищим, ніж тиск зарядки).

3. Під час наповнення котла оливозаправника за допомогою насоса необхідно:

опустити прийомний рукав у резервуар лише після перекриття усіх кранів, окрім тих, що забезпечують рух оливи через прийомний і заправний трубопроводи;

підтримувати частоту обертання насосів, установлену заводом-виготовлювачем;

стежити за рівнем оливи в котлі за допомогою рейкового покажчика рівня, не допускаючи переповнення котла.

Під час заповнення ОЗ через заливну горловину слід закрити усі крани на маслопроводах і перевірити чистоту сітчастого фільтра на заливній горловині.

Не дозволяється під час наповнення котла розбризкування оливи на облицювання ОЗ.

4. Нагрівання оливи в котлі ОЗ повинно здійснюватися лише на спеціально відведених майданчиках.

Під час нагрівання слід дотримуватися таких вимог:

установити ОЗ кабіною керування з навітряного боку;

перевірити кількість оливи в котлі, починати нагрівання оливи лише при її об'ємі у котлі понад 300 л;

за температурою оливи нижче ніж 5 град. С ввімкнути насос і утворити циркуляцію оливи до розпалювання форсунки упродовж 5-10 хвилин;

наповнення коритця форсунки бензином і розпалювання його за допомогою пускового магнето чи смолоскипа здійснювати лише в захисних окулярах (щитку), відкривши попередньо отвори у фронтальній плиті;

довжина ручки факела повинна бути не менше ніж 0,5 м;

відкривати вентиль подачі гасу і регулювати горіння форсунок до згасання полум'я в коритце, але не раніше ніж через 3-4 хвилини з моменту запалення бензину;

контроль за догоранням бензину здійснювати через оглядове вікно форсунки, не наближаючи до нього обличчя ближче ніж на 0,5 м;

нагрівати оливу лише до температури 95 град. С і обов'язково вирівняти температуру оливи в казані і змійовику; нагрівати оливу понад 100 град. С не дозволяється; під час випарювання води з масла допускається його нагрівання до температури 105-110 град. С за загальною тривалістю витримки не більше ніж 36 годин;

після закінчення нагрівання, а також у разі зниження тиску оливи в змійовику нижче допустимого і неспрацьовуванні вимикача форсунки вимкнути форсунку, перекривши подачу гасу, і випустити повітря з паливного бака системи підігріву, відкрутивши пробку заливної горловини;

циркуляцію оливи продовжувати упродовж 5-7 хвилин після вимкнення форсунки.

5. Під час технічного обслуговування заправників технічними рідинами не дозволяється:

виконувати будь-які роботи з електричними ланцюгами і електроелементами, що перебувають під напругою;

починати заправлення баків ЗТР або виконувати будь-які робочі операції в разі відсутності надійного заземлення ЗТР;

переповнювати баки для робочих рідин;

застосовувати запобіжники, що не відповідають номінальним значенням електричного струму.

6. Автомобільні кисневозарядні та уніфіковані газозарядні станції

Під час заряджання станції киснем (азотом) необхідно:

заряджання від транспортних балонів здійснювати спочатку методом перепуску, а потім шляхом дотиску газу компресором до потрібного тиску;

заряджання від киснедобувної та азотодобувної станції виконувати лише методом перепуску, без включення компресора. При цьому вентиль на рампі відкривати за умови тиску в рампі вищого, ніж у балонах станції;

у разі перерви в заряджанні та перед його закінченням необхідно стравлювати тиск із рампи;

дотримувати встановлені інструкцією з експлуатації норми відповідності граничного тиску в балонах температурі навколишнього середовища.

7. Під час технічного обслуговування АКЗС і УГЗС слід дотримуватися таких вимог:

приступати до роботи на станції та монтувати вузли, стичні з киснем, лише після знежирювання рук;

знежирювати деталі компресора і газової комунікації розчинниками, передбаченими інструкцією з експлуатації;

проводити знежирювання у приміщенні, обладнаному вентиляцією;

установлювати на місце знежирені у спирті манжети і неметалеві прокладки лише після попереднього просушування їх у струмені кисню;

для контролю за тиском у кисневих системах застосовувати манометри, що мають на шкалі напис: "Кисень".

Не дозволяється:

заносити оливу в компресорний відсік кузова;

від'єднувати трубопроводи або усувати негерметичність з'єднань трубопроводів бортових кисневих систем, що перебувають під тиском;

перевіряти герметичність роз'ємних з'єднань кисневої комунікації за допомогою відкритого вогню (сірники, тліючий гніт тощо); перевірка герметичності здійснюється лише за допомогою мильної води;

від'єднувати зарядний шланг АКЗС до попереднього стравлення з нього тиску через спеціальний вентиль скидання тиску;

заряджати від станції балони з-під інших газів і користуватися зарядними шлангами для інших цілей;

порушувати без необхідності упаковку знежирених на заводі деталей запасних інструментів і приладів.

8. Заряджання балонів повітрозаправника стисненим повітрям здійснюється лише на компресорній станції. Заряджання групи балонів повинно проводитися в порядку їх черговості - в міру заповнення.

Здійснювати заправлення балонів вище встановленого тиску не дозволяється.

9. Під час ТОіР ПВЗ не дозволяється:

ремонтувати або проводити профілактичні роботи на автомобілі ПВЗ під час його заряджання від компресорної станції;

користуватись несправним інструментом;

підтягувати різьбові з'єднання пневмосистеми під тиском;

замінювати балони ПВЗ без відома керівника компресорної станції.

10. Під час технічного обслуговування універсального пересувного гідроагрегату необхідно дотримуватися таких вимог:

запускати двигун УПГ та його підігрівач лише у приміщенні, обладнаному справною вентиляцією;

виконувати роботи з обслуговування та усунення несправності лише при непрацюючому двигуні, виключених насосах гідросистем;

відкривати пробку заливної горловини гідробака, попередньо стравивши тиск азоту у баку;

розбирати агрегати, зливати і замінювати робочу рідину в системах при температурі рідини понад 40 град. С;

під час заряджання балонів азотом тиск не повинен перевищувати встановлений для даної температури.

Не дозволяється:

здійснювати затягування гайок трубопроводів та трубопровідної арматури гідро- і пневмосистем, що перебувають під тиском;

очищати, фарбувати і ремонтувати балони, наповнені газом;

пошкоджувати ізоляцію провідників електросистем;

замінювати струмоведучі проводи проводами з меншим перерізом і меншим опором ізоляції, а також замінювати плавкі запобіжники запобіжниками, розрахованими на більше значення струму;

користуватися відкритим вогнем і палити ближче ніж 10-15 м від УПГ.

11. Експлуатація азотної системи УПГ здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 N 104 (далі - НПАОП 0.00-1.07-94).

12. Заправлення баків моторних підігрівачів повинно здійснюватися лише передбаченим видом палива при обов'язковому заземленні МП і до рівня не вище допустимого для запобігання витоку палива через дренажну систему через його теплового розширення.

13. Під час заправлення фреонових систем аеродромних кондиціонерів повітря слід дотримуватися таких вимог безпеки:

заправляти системи фреоном лише з боку лінії усмоктування;

під час заправлення використовувати лише спеціальні зарядні пристрої та пристосування, що входять до комплекту запасних інструментів і приладів кондиціонера;

не застосовувати заправні пристрої з порушеною герметичністю і не допускати витоку фреону під час заправлення;

перед заправленням переконатися у відповідності марки фреону, який заправляють;

не дозволяється змішування різних марок фреону, не передбачене інструкцією з експлуатації;

надійно закріплювати фреоновий балон;

не застосовувати підігрівання фреонових балонів будь-яким способом для прискорення процесу заправлення;

проводити заправлення лише на відкритому повітрі чи у добре провітрюваному приміщенні;

не перевищувати кількість фреону, що заправляється, установлену для даного типу АКП;

не залишати балон приєднаним до фреонової системи після закінчення заправлення.

14. Під час технічного обслуговування і ремонту АКП не дозволяється:

виконувати роботи з обслуговування за включеного трансмісійного вала;

проводити ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню для запобігання отруєнню працівників отруйними продуктами високотемпературного розкладу фреону;

палити в приміщенні, де проводяться роботи з обслуговування та ремонту кондиціонерів, та у самому кондиціонері;

визначати місця витікання фреону нестандартними течошукачами;

використовувати переносні лампи освітлення з напругою живлення понад 42 В;

здійснювати підтяжку роз'ємних з'єднань за наявності тиску фреону в системі;

заміняти фреонове масло в компресорі іншими сортами масел.

VII. Вимоги безпеки під час експлуатації спецмашин

1. Загальні вимоги

1. Допуск до експлуатації спецмашин та їх рух на аеродромі здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.

2. До експлуатації допускаються лише технічно справні машини, укомплектовані засобами пожежогасіння і медичною аптечкою.

Спецмашини, що виїжджають на льотну смугу і рульову доріжку, повинні бути обладнані габаритними і проблисковими вогнями, засобами внутрішньоаеропортового зв'язку і буксирувальними пристроями.

Спецмашини для обслуговування ПС повинні бути обладнані засобами радіозв'язку і укомплектовані упорними колодками, а вантажо-розвантажувальні машини, трапи і вантажні автомобілі додатково повинні бути обладнані амортизаційними пристроями.

3. Під час перебування на пероні усі транспортні засоби і колісне устаткування повинні бути відповідним способом поставлені на гальма і, за необхідності, закріплені колодками для запобігання довільному руху під час впливу реактивного струменя вихлопних газів і потоку повітря від гвинта.

2. Вимоги під час експлуатації спецмашин, призначених для технічного обслуговування повітряних суден

1. Перед експлуатацією пересувних засобів для заправлення ПС необхідно перевірити:

наявність пломб на горловинах ємностей, дихальних клапанах, фільтрах, лічильниках-літромірах і контрольно-вимірювальних приладах;

справність контрольно-вимірювальних приладів і агрегатів спеціального обладнання (візуально);

справність і надійність пристроїв, що забезпечують захист від прояву статичної електрики;

наявність повного комплекту справних штатних засобів пожежогасіння, непошкоджених пломб на вогнегасниках і відповідність строків їх придатності;

герметичність і справність систем випуску відпрацьованих газів;

обладнання вихлопної труби іскрогасником, укомплектованість капотами двигунів насосних відсіків;

відсутність підтікання палива (оливи, робочих рідин) у фланцевих з'єднаннях, сальниках, шлангах і запірній арматурі; справність запобіжних клапанів систем наддуву баків оливозаправників і заправників технічними рідинами;

чистоту і справність вентилів, засувок, наявність на горловинах і дихальних клапанах чистих і справних чохлів, а на прийомному патрубку, зливних трубопроводах, роздавальних кранах - ковпачків;

стан роздавальних паливних рукавів та їх кріплення до штуцерів барабанів і наконечників нижньої заправки (роздавальних кранів), наявність небезпечних потертостей, тріщин та інших руйнувань (візуально);

справність наконечників нижньої заправки (роздавальних кранів), цілісність і чистоту фільтруючих сіток у них;

наявність тиску азоту у повітрі в системах агрегатів централізованої заправки;

наявність упорних колодок;

герметичність освітлювальних приладів.

2. Під час наповнення цистерни ПЗ, автопаливоцистерни паливом на пунктах наливу водій повинен дотримуватися таких вимог:

установити ПЗ, АПЦ біля пункту наливу згідно з розміткою, щоб зручно і без натягу під'єднати роздавальний паливний рукав пункту наливу до заправного штуцера ПЗ, АПЦ;

виключити дизельний двигун ПЗ, АПЦ (ПЗ, АПЦ з карбюраторними двигунами наповнюються при працюючому двигуні);

загальмувати ПЗ, АПЦ ручним гальмом і перевірити фіксацію спецмашини від переміщення упорними колодками (розвертатися і маневрувати на пункті наливу не дозволяється);

заземлити ПЗ, АПЦ, під'єднавши гнучкий металевий трос зі штирем до контактного пристрою заземлювача пункту наливу;

візуально переконатися в надійності з'єднань електричних контактів між корпусами ПЗ, АПЦ і контактним пристроєм заземлювача пункту наливу. При відсутності контакту наповнення не дозволяється до відновлення надійності контактів. Вирівнювання потенціалів між корпусами ПЗ, АПЦ і обладнанням пункту наливу здійснюється шляхом з'єднання їх гнучким металевим тросом зі штирем на кінці з розеткою, встановленою на ПЗ, АПЦ;

під час наливу контролювати наповнення цистерн і відсутність підтікання палива. У разі течі палива наповнення негайно припинити і усунути несправність.

Не дозволяється:

виїжджати на технічно несправних ПЗ, АПЦ;

здійснювати будь-які регулювальні та ремонтні роботи під час наливу;

ударяти металеві деталі спецмашини інструментом або предметами, здатними спричинити іскру;

залишати в кабіні ганчір'я або чохли зі слідами нафтопродуктів;

передавати керування спецмашини іншій особі, залишати її без нагляду під час наповнення на пункті наливу;

палити біля ПЗ, АПЦ і в кабіні керування.

3. Для відводу статичної електрики під час руху засобів заправлення на їх шасі повинні бути закріплені заземлювальні ланцюжки, у яких не менше трьох останніх ланок повинні постійно стикатися із землею і бути виконані з латуні.

4. Під час заправлення ПС за допомогою ПЗ, пересувних АЦЗ водій (водій-оператор) повинен дотримуватися таких вимог:

за командою посадової особи, відповідальної за повітряне судно, ПЗ (АЦЗ) слід установити біля ПС таким чином, щоб протипожежний розрив між ПЗ (АЦЗ) і крайніми точками ПС був не менше ніж 5 м;

виключити дизельний двигун ПЗ (ПЗ з карбюраторним двигуном здійснює заправлення при працюючому двигуні);

загальмувати ПЗ (АЦЗ) ручним гальмом;

заземлити ПЗ (АЦЗ) шляхом під'єднання гнучкого металевого троса зі штирем до контактного пристрою аеродромного заземлювача і візуально переконатися в надійності електричного контакту;

отримавши дозвіл на заправлення ПС і відомості про режим його заправлення, відкрити засувку на усмоктувальній лінії ПЗ, запустити двигун, включити насос, відкрити відповідні засувки на напірній лінії і, поступово збільшуючи число обертів двигуна ПЗ до одержання необхідної швидкості подачі, приступити до заправлення ПС паливом;

невідлучно перебувати біля насосного відділення ПЗ (пульта керування АЦЗ) і забезпечувати необхідний режим заправлення;

контролювати перепад тиску на паливних фільтрах і рівень рідини в баку АЦЗ, у разі зниження рівня нижче допустимого заправлення слід негайно припинити;

після закінчення заправлення (закриття гідрантного регулятора) за допомогою АЦЗ закрити вхідний наконечник, стравити тиск декомпресором, відкачати паливо із вихідних рукавів;

від'їжджати від ПС після заправлення, переконавшись, що ПЗ (АЦЗ) приведено у транспортне положення, і лише за командою відповідальної особи.

5. Під час заправлення ПС за схемою "з ПЗ у ПЗ" необхідно додатково:

встановити другий ПЗ на відстані не менше ніж 5 м від першого;

включення насоса другого ПЗ слід здійснювати на 3-5 хвилин пізніше, ніж першого, під'єднаного до ПС. Продуктивність обох насосів повинна бути однаковою. Необхідно уважно стежити за рівнем палива в цистерні першого ПЗ, не допускаючи переповнення або повного спорожнення його цистерни;

під час використання для заправлення двох пар ПЗ протипожежний розрив між ними повинен бути не менше ніж 5 м.

6. Під час використання для заправлення ПС автопоїзда, що складається з одного тягача і двох цистерн, автопоїзд повинен бути обладнаний тросом вирівнювання потенціалів, що надійно з'єднує корпуси і обладнання обох цистерн у єдиний електричний ланцюг. Для заземлення автопоїзда використовується один трос.

7. Під час експлуатації АЦЗ не дозволяється:

перевищувати встановлені інструкцією з експлуатації значення тиску оливи, азоту і повітря;

усувати несправності АЦЗ і здійснювати підтягання гайок на стоянках ПС і за наявності тиску палива в системах АЦЗ;

вмикати і вимикати органи керування агрегату стороннім особам;

експлуатувати АЦЗ при заряджених гідроамортизаторах;

використовувати АЦЗ для перевезення персоналу і вантажів;

користуватися вогнем для освітлення окремих агрегатів або внутрішньої частини кузова.

8. Пересування АЦЗ за відсутності тиску азоту в пневмоциліндрі вхідного пристрою, при незафіксованому положенні стріли вхідного пристрою або з відкритими дверцятами, а також включеною коробкою відбору потужності не дозволяється.

9. Під час заправлення ПС за допомогою ОЗ необхідно:

зафіксувати ОЗ від переміщення ручним гальмом і упорними колодками;

дотримуватися встановленого інструкцією з експлуатації режиму заправлення.

10. Під час експлуатації ОЗ не дозволяється:

працювати з несправною (засміченою) форсункою;

розпалювати форсунку за відсутності циркуляції оливи;

вмикати форсунку до розпалювання;

удруге розпалювати форсунку без вентиляції котла;

охолоджувати оливу в котлі нижче 5 град. С;

розігрівати замерзлий відстійник, трубопроводи і крани вогнем;

зберігати на ОЗ промаслене ганчір'я та інші легкозаймисті матеріали.

11. Під час заправлення ПС за допомогою ЗТР слід дотримуватися таких вимог:

починати заправлення, попередньо з'єднавши роздавальний пістолет з ПС за допомогою троса для вирівнювання потенціалів;

починати заправлення ПС за допомогою будь-якої із систем ЗТР лише за умови заповнення їх робочою рідиною;

уключати роздавальний пістолет, спрямувавши його попередньо в ємність, що заправляється;

здійснювати заправлення баків будь-якої із систем ЗТР лише закритим способом під час роботи заправника.

Не дозволяється:

перекручувати і згинати заправні рукави радіусом, менше ніж допустимо за інструкцією;

установлювати запобіжний тиск понад 0,25 МПа (2,5 кгс/ кв. см) за відкритою і 0,6 МПа (6 кгс/кв. см) - за закритою заправкою;

залишати працюючий заправник без догляду.

12. Під час експлуатації ЗТР слід дотримуватися таких вимог:

запускати двигун, попередньо переконавшись, що всі вимикачі на пультах перебувають в положенні "Відключено";

включати заправник у роботу, переконавшись в наявності оливи в роздавальній коробці та коробці відбору потужності;

у разі появи течі робочої рідини чи палива у будь-якій системі ЗТР роботу слід припинити до усунення несправності.

Не дозволяється:

усувати несправності ЗТР під час роботи біля ПС;

установлювати без потреби перемикачі на пультах керування у різні положення;

укладати на штатні місця наконечники для закритої заправки, інструменти і приладдя, рукави, якщо на них залишилася робоча рідина;

переміщувати рукави волоком, а також наїжджати або класти на них важкі предмети; видаляти з рукавів у разі обледеніння лід шляхом зіскоблювання чи сколювання;

зберігати на ЗТР легкозаймисті матеріали (промаслене, просочене бензином ганчір'я тощо);

палити і працювати з відкритим вогнем ближче ніж 25 м від заправника.

13. Експлуатація спецмашин, призначених для заряджання ПС стислими газами, здійснюється відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.07-94, а також вимог безпеки, викладених в інструкціях з експлуатації даних спецмашин.

14. Перед експлуатацією газозарядних машин необхідно перевірити:

стан обладнання та відсутність на ньому механічних пошкоджень;

герметичність з'єднань газових комунікацій, вентилів, трубопроводів і шлангів;

справність компресора, запобіжних клапанів, редукторів, манометрів, вентилів і наявність пломб на редукторах, манометрах і запобіжному клапані;

справність систем пожежогасіння, сигналізації, освітлення та аварійної зупинки двигунів.

15. Перед заряджанням споживачів ПС обов'язково слід:

перевірити наявність кисню (азоту) в балонах газозарядних машин;

провернути вал компресора на 3-4 оберти вручну чи спеціальним воротком без уключення приводу;

випробувати роботу двигуна без навантаження, а компресор - на холостому ході;

продути вологовідокремлювач відкривши для цього вентиль продувки.

16. Під час заряджання споживачів ПС киснем (азотом) необхідно:

знежирювати перехідник шланга і штуцер об'єкта зарядки;

не перевищувати допустимий перепад тиску на компресорі;

після заповнення споживачів до необхідного тиску перевести роботу компресора на замкнений цикл;

уключати компресор у роботу на замкненому циклі лише за відкритого вентиля замкненого циклу, а також за тиском у всмоктувальній магістралі не менше ніж установлено інструкцією заводу-виготовлювача.

17. Під час експлуатації АКЗС і УГЗС необхідно дотримуватися таких вимог безпеки:

використовувати станцію на замкненому циклі слід лише під час пуску компресора, під час короткочасних перерв у зарядці, обов'язково після закінчення зарядки, а також у разі небажаної зупинки компресора. Під час роботи на замкненому циклі на пульті керування повинні бути відкриті вентилі замкненого циклу і вентиль групи, що має найменший тиск. Працювати на замкненому циклі без уключення живильного вентиля однієї з груп балонів не дозволяється;

після закінчення будь-якого варіанта виконуваних на станції робіт перед від'єднанням зарядно-роздавального шланга від кисневих систем ПС чи від стороннього джерела кисню необхідно обов'язково випустити із шланга кисень, що перебуває під тиском, відкривши вентиль продувки;

маховик, вентилятор і приводні вали компресора повинні бути закриті захисними кожухами;

у разі будь-якого переміщення станції необхідно обов'язково переконатися, що компресор відключений від трансмісії автомобіля. Важіль коробки відбору потужності при цьому повинен бути зафіксований запобіжною скобою.

Не дозволяється:

перебувати в компресорному відсіку кузова під час роботи станції чи за наявності кисню в комунікації;

перевищувати встановлену температуру системи змащування компресора;

перевозити в кузові станції сторонніх осіб, а також сторонніх предметів і речей.

18. Під час використання ПВЗ для заряджання споживачів ПС необхідно:

до початку роботи маховика всіх редукторів установлювати в положення "Менше";

відкривати вентилі та крани плавно, без ривків;

не допускати перевищення тиску в об'єкті, що заряджається, понад встановлений;

стравлювати тиск повітря з магістралі зарядки до атмосферного перед від'єднанням зарядного шланга від споживача.

19. Під час експлуатації ПВЗ не дозволяється:

здійснювати підкачування шин ПС за несправності чи відсутності відповідного редуктора. Тиск під час підкачування шин ПС повинен бути в межах від 1,0 до 1,5 МПа (від 10 до 15 кгс/кв.см);

здійснювати підкачування коліс автомобілів та інших транспортних засобів.

У разі різкого підвищення температури навколишнього середовища (більше ніж на 30 град. С) необхідно балони з'єднати із запобіжним клапаном, відкривши на щиті керування групові вентилі та вентиль зарядки.

20. Перед експлуатацією УПГ необхідно перевірити:

комплектність і справність передбачених засобів пожежогасіння;

наявність пломб на контрольно-вимірювальних приладах і вогнегасниках;

герметичність паливних, масляних і гідравлічних систем, а також системи стислого азоту;

чистоту двигуна енергоустановки, штепсельних рознімань і клем електросистеми;

наявність робочої рідини в баку гідросистеми;

надійність фіксації кришок люків і заземлення установки.

21. Під час застосування УПГ для обслуговування ПС слід дотримуватися таких вимог безпеки:

забезпечити надійне заземлення гідроагрегату;

підключати до літака УПГ лише з дозволу особи, відповідальної за ПС;

підключення здійснювати, лише переконавшись у відсутності повітряних пробок у гідросистемах УПГ;

тиск до усмоктувальній магістралі основних насосів повинен бути не нижче, ніж установлено інструкцією з експлуатації;

заправлення гідросистем ПС здійснювати лише доти, доки рівень рідини в гідробанку установки перебуває вище умовної позначки;

плавно відкривати запірні крани і вентилі, контролюючи зміну тиску манометрами (для запобігання різкому підвищенню тиску в системах);

під час роботи УПГ постійно стежити за режимом роботи силової установки і систем контрольно-вимірювальними приладами;

у разі виявлення течі палива, оливи чи робочої рідини негайно зупинити двигун, виключити усі системи та усунути течу.

Не дозволяється:

приєднувати гідравлічні та повітряні шланги до систем, що перебувають під тиском;

волочити шланги і кабелі по бетону, а також допускати перекручувань і петель під час приєднання їх до ПС;

уключати насоси за відсутності робочої рідини в гідросистемі та при непідключених вивідних шлангах;

допускати підвищення температури робочої рідини понад 95 град. С;

розряджати балони з азотом до тиску нижче ніж 0,05 МПа (0,5 кгс/кв. см);

розкривати кришки заливних горловин паливної, масляної, гідравлічної систем і систем охолодження під час роботи двигуна силової установки;

приєднувати і від'єднувати кабелі, що перебувають під напругою, а також від'єднувати шланги, попередньо не стравивши в них тиск до нуля;

торкатися до струмоведучих шин, клем і неізольованих проводів;

допускати попадання на струмоведучі елементи робочої рідини і вологи;

допускати до гідроагрегату осіб, не пов'язаних з його експлуатацією і перевіркою гідросистем ПС;

залишати працюючу установку без нагляду.

22. Експлуатація МП здійснюється відповідно до вимог інструкцій щодо їх застосування.

Під час запуску і роботи МП слід дотримуватися таких вимог:

запускати підігрівач лише при відкритій кришкці вихлопу, відкритих задніх дверцятах і за відсутності підтікання палива з баків чи трубопроводів;

здійснювати підігрівання ПС під постійним контролем особи, відповідальної за ПС;

проводити підігрівання не менше ніж двома рукавами.

Не дозволяється:

використовувати бензин як паливо на основному режимі;

проводити заправлення працюючого МП;

здійснювати повторний запуск, якщо на робочому режимі погасла зелена сигнальна лампа, без з'ясування причини несправності;

працювати за відсутності заземлення, з несправним глушником і пошкодженими (прогар, розрив, деформація каркаса) або промасленими рукавами, а також з рукавами, що не пройшли інструментальної перевірки;

допускати підігрівання повітря на вході в рукави до температури понад установленої;

працювати без зупинки і продувки калорифера МП холодним повітрям від вентилятора понад установлений час;

зупиняти двигун після припинення роботи без продувки калорифера холодним повітрям до його охолодження до 40 град. С;

залишати вимикач в положенні "Основний режим", коли червона лампа "Підігрівач працює" погасла;

палити поблизу агрегату і залишати працюючий МП без догляду.

У разі аварії або несправності, що раптово виникла, необхідно припинити роботу, виключивши запалювання автомобіля.

23. Вироблення палива з МП повинно проводитися частками не більше ніж 100 л поперемінно з кожного бака для запобігання перевантаженню однієї із сторін машини.

24. Під час експлуатації МП не дозволяється:

відігрівати замерзлі фільтри і трубопроводи відкритим вогнем чи гарячим повітрям з температурою понад 120 град. С;

уключати коробку відбору потужності під час руху спецмашини;

проникати за зовнішнє облицювання кузова, яке огороджує частини МП, що обертаються, під час його роботи;

зберігати на підігрівачі ганчір'я, просочене бензином або мастильними матеріалами.

25. Аеродромні кондиціонери повітря з простроченими датами перевірки манометрів та вакуумметрів і за відсутності на них пломб до експлуатації не допускаються.

Експлуатація фреонових систем АКП здійснюється відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.07-94, а також вимог, визначених в інструкціях з експлуатації аеродромних кондиціонерів повітря.

26. Під час роботи фреонової системи не дозволяється:

перебування персоналу в кузові кондиціонера;

тривала робота компресора в режимі "Вологого ходу" (для запобігання його поломці);

робота з несправними запірно-регулювальними пристроями фреонової системи.

27. Під час роботи підігрівальної системи не дозволяється:

запускати бензообігрівачі за наявності підтікань палива, якщо тиск палива нижчий чи вищий за допустимий, при забруднених нафтопродуктами рукавах;

здійснювати зливання палива при працюючому бензообігрівачі,

неостиглих вихідних і випускних патрубках, невимкненій електросистемі;

палити поблизу кондиціонера.

28. Під час підготовки самохідної площадки обслуговування та аеродромного самохідного підйомника до роботи слід дотримуватися таких основних вимог безпеки:

здійснювати дозаправлення гідросистеми, використовуючи лійку з дрібною сіткою;

під час роботи на м'якому ґрунті (міцністю менше ніж 1,5 МПа (15 кгс/кв. см)) перед установленням СПО на аутрігери під башмаки підставити опори.

29. Під час експлуатації СПО не дозволяється:

допускати до роботи на підйомних площадках осіб, які не мають відповідного допуску;

перебування сторонніх осіб у зоні дії стріли;

допускати стикання деталей СПО з обшивкою ПС (відстань між площадкою і ПС повинна бути не менше ніж 0,2 м);

піднімати нижню стрілу, якщо не піднята верхня;

працювати без установлення на аутрігери, з несправними кінцевими вимикачами;

працювати за швидкості вітру понад 25 м/с, а також у нічний час на неосвітленому майданчику, біля неосвітленого об'єкта;

переключати загальний кран керування гідросистемою при закритих перепускних клапанах на аутрігерах;

перевищувати встановлену вантажопідйомність;

залишати робоче місце при піднятій стрілі;

працювати за несправними гідравлічними, електричними і тросовими системами;

переміщати спецмашину з неукладеною стрілою і випущеними аутрігерами.

30. Під час підготовки до роботи телескопічної вишки слід дотримуватися таких вимог безпеки:

переконатися, що спецмашина стоїть на твердому ґрунті з ухилом не більше ніж 3 град.;

поставити спецмашину на ручне гальмо й установити під колеса упорні колодки;

за швидкості вітру 7-10 м/с установити спецмашину, щоб вітер дув з тильного боку;

установити вишку на опорні домкрати;

оглянути тросову систему.

31. Під час експлуатації телескопічної вишки не дозволяється:

працювати за наявності у тросах ум'ятин, обриву хоча б одного пасма і з числом обірваних сталок більше допустимого;

перевищувати встановлену вантажопідйомність;

працювати за швидкості вітру понад 10 м/с;

працювати без установлення на домкрати і з не виставленим за виском телескопом;

відкривати люк кабіни вишки до повного опускання телескопа і перегинатись через бильця;

переміщувати телескопічну вишку з піднятим у робоче положення телескопом і випущеними домкратами.

32. Під час підготовки до роботи пересувних електроагрегатів, призначених для запуску авіадвигунів, необхідно:

перевірити наявність і справність засобів пожежогасіння;

оглянути і перевірити справність агрегатів паливної та водяної системи, системи змащення і вихлопної системи;

дозаправити систему охолодження і оливосистему. Під час заправлення не допускати проливання оливи та охолоджувальної рідини на проводи й агрегати електричних систем;

очистити двигун від забруднень, патьоків палива, оливи і підготувати до дії вогнегасник;

перевірити чистоту і справність штепсельних рознімань силових кабелів і клем, колекторів і щіток генераторів, а також опір ізоляції;

перевірити надійність фіксувальних замків кришок люків у відкритому положенні;

перевірити справність, зарядку батарей, вентиляцію їх банок і надійність приєднання проводів до батарей. Не дозволяється при цьому використовувати для освітлення акумуляторних відсіків відкритий вогонь для запобігання вибуху накопиченого газу.

33. Під час обслуговування ПС за допомогою АПА необхідно дотримуватися таких вимог:

підключати АПА до ПС лише з дозволу особи, яка обслуговує ПС;

підтримувати режим роботи відповідно до інструкції з експлуатації даної марки АПА;

захищати кабелі від зовнішніх пошкоджень, не допускаючи наїздів і пересування по них, перекручування під час підключення до ПС, перетягування кабелів по бетону;

виключати електросистеми агрегату лише під керівництвом і за командою відповідальної особи з урахуванням вимог інструкції з експлуатації.

Не дозволяється:

допускати до роботи АПА з пониженою понад норму ємністю акумуляторних батарей;

допускати порушень режимів роботи, визначених експлуатаційною документацією;

підключати і відключати кабелі під напругою;

здійснювати будь-які переключення і настроювання на електрощитах;

допускати течу палива, оливи і робочої рідини із систем; у разі виявлення течі негайно зупинити двигун, виключити всі системи та усунути течу;

допускати попадання води, палива, оливи, гідросуміші, пилу і бруду на агрегати електрообладнання;

відкривати кришки заливних горловин паливної, масляної систем і систем охолодження під час роботи двигуна;

установлювати некондиційні та саморобні плавкі запобіжники;

здійснювати ремонт обладнання, що перебуває під напругою;

проводити огляд, змащення і очищення обладнання АПА під час його роботи і торкатись частин, що обертаються;

торкатися затискачів і струмоведучих частин під час роботи агрегату;

залишати спецмашину під час роботи без нагляду.

Під час пересування електроагрегату кабелі повинні зберігатися в установлених місцях.

34. Під час експлуатації АПА в літній період необхідно:

поліпшити вентиляцію вузлів і агрегатів АПА, відкривши капоти, жалюзі і стулки;

уникати тривалого використання машини в закритих приміщеннях;

не допускати перегрівання агрегату, своєчасно включати систему охолодження;

стежити за тепловим режимом генераторів, перетворювачів напруги, регулювальної апаратури; своєчасно з'ясовувати причини перегрівання та усувати їх.

35. Під час підготовки установки повітряного запуску до роботи необхідно перевірити:

справність обладнання автоматичної системи пожежогасіння, наявність і справність вогнегасника;

справність повітряного шланга, його фланця і наконечника, наявність на шланзі чохла, стан кабелів і рознімань;

кріплення лотка бампера та укладку на ньому повітряного шланга;

справність приладів пульта керування;

герметичність з'єднань паливних і масляних трубопроводів і баків енерговузла, щільність та надійність закриття кришками горловин баків;

справність системи освітлення кузова і відсутність в кузові сторонніх предметів, чистоту кузова;

стан і роботу кришки ежектора.

У разі виявлення несправностей допускати УПЗ для обслуговування ПС не дозволяється.

36. Під час роботи УПЗ слід дотримуватися таких вимог безпеки:

працювати лише на заземленій установці;

персонал повинен перебувати поза зоною газів, що виходять, під час запуску та під час роботи двигуна, а також поза площиною обертання роторів двигуна УПЗ та авіадвигунів ПС;

від'єднувати наконечник повітряного рукава від борту ПС і роз'єднувати секції рукава лише за відсутності тиску повітря у зовнішній магістралі установки;

здійснювати заправлення установки паливом та оливою лише за непрацюючого енерговузла;

підзаряджання акумуляторних батарей проводити при відкритих вентиляційних затворах в акумуляторному відсіку.

Не дозволяється:

розташовувати установку поблизу повітрозабірників авіадвигунів;

здійснювати роботи з обслуговування установки і перебувати всередині відсіку з обладнанням під час роботи енерговузла;

проводити роботи в електрощитах і торкатися оголених струмоведучих частин установки;

відстиковувати і зістиковувати кабелі живлення під напругою;

залишати всередині установки промаслене ганчір'я, гарячі предмети та рідини;

залишати установку без нагляду.

37. Під час підготовки до роботи теплових обдувальних машин необхідно перевірити стан гальмівної системи, рульового керування, зчеплення, освітлення, а також пожежних засобів і спеціальних переговорних пристроїв.

38. Під час експлуатації теплової обдувальної машини не дозволяється:

заправляти теплову машину при працюючому авіадвигуні;

зупиняти двигун спецмашини і виключати перемикачі акумуляторів до повної зупинки авіадвигуна;

під'їжджати до площин ПС ближче ніж на 3 м.

39. Під час експлуатації асенізаційної машини для прибирання повітряного судна не дозволяється:

уключати вихровий насос без заливки рідини;

працювати з повністю заповненим баком відходів;

працювати на робочих площадках при невстановлених бильцях;

узимку допускати падіння температури води та хімічної рідини в баках нижче ніж 5 град. С;

проводити роботи всередині цистерни без попередньої ретельної промивки та провітрювання, а також при працюючому двигуні.

40. Узимку, під час тривалої стоянки, слід зливати воду і хімічну рідину з насоса, баків, трубопроводів, бака конденсату і рукавів асенізаційної машини. Зливні крани повинні залишатися відкритими.

41. Під час експлуатації мийних машин необхідно дотримуватися таких вимог:

стежити за герметичністю і тиском у паливній системі;

відкривати подачу гасу поступово, лише за підігрітої газозмішувальної камери;

у разі повторного розпалювання форсунок слід охолодити камеру підігріву і коритце для бензину з метою запобігання інтенсивному випаровуванню бензину і утворенню вибухонебезпечної суміші;

не допускати тривалої роботи насоса на редукційний клапан (оскільки вся нагнітальна система перебуває під підвищеним тиском);

дотримуватися обережності під час роботи з гарячою (до 90 град. С) водою;

під час заправлення водою санвузлів ПС не допускати підвищення тиску в напірному трубопроводі понад 0,2 МПа (2 кгс/кв. см).

Не дозволяється:

залишати без нагляду спецмашину під час роботи форсунок;

здійснювати підйом і опускання площадки при відкритих роздавальних вентилях;

працювати на площадці з опущеною огорожею;

працювати без засобів індивідуального захисту.

42. Під час експлуатації спецмашин типу "МУС" для комплексного обслуговування побутового обладнання ПС необхідно дотримуватися таких вимог:

не проводити підйом кузова на майданчику з ухилом понад 3 град., на нерівній поверхні, за швидкості вітру понад 15 м/с, без випущених висувних упорів. Перед підйомом слід переконатись, що над кузовом відсутні лінії електропередачі, зв'язку та інші перешкоди;

не проводити роботи і не допускати присутності осіб під піднятим кузовом без страхувальних упорів, без огороджень на висунутій передній площадці;

не завантажувати спецмашину вантажем понад 1500 кг;

пересування спецмашини з піднятим кузовом, уключеними насосами та з випущеними висувними упорами не дозволяється;

під час опускання кузова переконатися, що забезпечена безпека обслуговувального персоналу.

43. Під час експлуатації буксирувальників ПС не дозволяється:

перевищувати встановлені швидкості буксирування;

використовувати баласт, маса якого перевищує вантажопідйомність тягача;

поправляти буксирувальне пристосування під час руху;

проводити буксирування ривками і з крутими поворотами;

працювати за несправної системи радіозв'язку;

перебувати в кузові тягача особам, які безпосередньо не причетні до буксирування даного ПС;

стояти в кузові та перебувати на підніжці тягача;

сидіти на бортах і покрівлі кабіни тягача;

сідати в кабіну чи кузов або висаджуватись під час руху навіть на дуже малій швидкості.

Тип буксирувальника повинен відповідати польотній масі ПС.

44. Зрушення з місця, а також уповільнення тягача повинно бути плавним, без ривків для запобігання поломці передньої амортизаційної стійки шасі ПС. Зрушення з місця "розкачуванням" не дозволяється.

45. Напрямок руху під час зрушення ПС з місця тягачем слід вибирати таким чином, щоб він створював якомога менший кут з подовжньою віссю ПС.

46. Швидкість буксирування повинна забезпечувати безпеку руху і відповідати інструкції з буксирування ПС даного типу.

Буксирування ПС у темний час доби і при видимості менше ніж 2 км здійснюється на зниженій швидкості з уключеними на ПС габаритними та аеронавігаційними вогнями.

3. Вимоги під час експлуатації аеродромних спецмашин

1. Під час роботи спецмашин на льотній смузі і рульовій доріжці засоби радіозв'язку, уключені габаритні та проблискові вогні, установлені на машинах, не повинні виключатися.

Проблисковий (миготливий) вогонь повинен установлюватися на спецмашині таким чином, щоб жодна частина машини не затінювала світлове випромінювання.

2. Під час експлуатації аеродромних спецмашин не дозволяється:

проїжджати біля ПС на відстані ближче ніж 3 м, а з боку працюючих двигунів - ближче ніж 50 м;

перетинати шлях ПС, що рулює, виїжджати поперед нього, а також рухатись за ПС на відстані ближче ніж 50 м;

виїжджати на аеродромне покриття машинам із забрудненими колесами;

залишати спецмашину з працюючим двигуном без догляду;

"розгойдувати" поблизу ПС машину, що забуксувала, з метою її виведення з цього положення;

залишати вал снігу та інші перешкоди, що можуть заважати рулюванню ПС;

виключати радіостанцію під час роботи на території аеродрому;

усувати несправності в спецмашинах на злітно-посадковій смузі, рульовій доріжці, місці стоянки, пероні тощо;

залишати машину без нагляду і з виключеними сигнальними вогнями (у нічний час) у місцях руху ПС та іншого транспорту.

3. Перед експлуатацією поливально-мийних машин необхідно перевірити:

кріплення цистерни до рами шасі;

стан болтів кріплення карданного вала до роздавальної коробки і насоса;

наявність і стан водопровідного і пожежних рукавів;

кріплення відцентрового насоса, трубопроводів;

стан і роботу системи керування центрального клапана і заслінками насадків;

роботу коробки відбору потужності;

стан окузовки, замків, дверцят.

4. Під час експлуатації поливально-мийних машин не дозволяється:

перевіряти рівень масла у відцентровому насосі або наливати масло під час його роботи;

підтягувати сальник відцентрового насоса під час його роботи;

включати щітку під час руху;

одночасно включати щітку і водяний насос;

здійснювати очищування металевого ворсу щіток без рукавиць;

працювати без захисного кожуха приводів робочих органів;

рух машини з опущеною і непрацюючою щіткою;

проводити роботи під відвалом, піднятим у транспортне положення і не встановленим на підставки, а також біля щітки, що обертається;

виконувати будь-які операції, пов'язані з оглядом чи ремонтом машини і спецобладнання, при працюючому двигуні (за винятком робіт, пов'язаних з регулюванням двигуна). Знімати та встановлювати фільтр дозволяється лише за відсутності води в цистерні.

5. Перед експлуатацією підмітально-прибиральних машин необхідно перевірити:

наявність оливи в гідросистемі та відсутність її підтікання;

наявність води у водяних баках;

підйом і опускання лоткових щіток, задньої щітки і транспортера зі шнеками;

робочу трансмісію машини;

натяг ланцюга транспортера і задньої щітки;

кріплення водяного насоса і трубопроводів;

роботу коробки відбору потужності.

6. Під час експлуатації підмітально-прибиральної машини не дозволяється:

виконувати будь-які роботи на піддомкраченій машині без установки спеціальних упорів;

очищати та регулювати скребковий ланцюг, шнек і щітки при працюючому двигуні;

очищати ворс щіток, шнек, транспортер та інші механізми без рукавиць і при працюючому двигуні;

проводити змащування, кріплення деталей при працюючому двигуні.

7. Перед експлуатацією піскорозкидальних машин необхідно перевірити:

кріплення роздавальної коробки редуктора приводу розкидача і корпуса вібратора;

натяг ремінної передачі приводу;

роботу ланцюга транспортера;

кріплення рами кузова до лонжеронів машини;

зазор між ребрами розкидального диска і кожухом бункера (зазор не повинен перевищувати 30 мм);

биття розкидального диска.

8. Під час експлуатації розкидачів піску і хімічних реагентів не дозволяється:

перебувати поблизу розкидального агрегату на відстані менше ніж 15 м під час його роботи, а також між тягачем і причіпним обладнанням;

під час роботи розкидача перебувати в бункері машини, а також в безпосередній близькості від з'єднувального кардана приводу розкидального диска, що обертається, який повинен бути огороджений захисним кожухом;

проводити ремонт піднятої платформи без попередньої установки упора.

9. Під час експлуатації снігонавантажувача слід дотримуватися таких вимог:

здійснювати огляд, регулювання, кріпильні роботи й очищення скребкової лопати лише при непрацюючих механізмах навантажувача;

бути особливо уважним під час руху снігонавантажувача в транспортному положенні (через його порівняно великі габаритні розміри можливі аварійні ситуації під час різких і крутих поворотів).

10. Перед запуском двигуна, робочих органів і включенням трансмісії роторного снігоочисника необхідно:

перевірити кріплення лопатей ротора до маточини і кріплення самої маточини;

переконатися у відсутності сторонніх предметів у кожусі ротора, а також в тому, що кран керування шинно-пневматичної муфти зчеплення перебуває у виключеному положенні;

перевірити вручну вільне обертання шнеків (фрези) і ротора.

11. Під час експлуатації снігоочисників не дозволяється:

перебувати попереду снігоочисника і ближче ніж 75 м з боку викиду снігу;

підходити до шнеків (фрези), що обертаються, ближче ніж на 3 м;

підходити до робочого органу з боку горловини кожуха при включеній трансмісії приводу ротора;

уключати поворот кожуха ротора при "плаваючому" положенні робочого органу під час роботи машини (бо це призводить до швидкого повороту кожуха праворуч, що може спричинити нещасні випадки і пошкодження найближчих об'єктів струминою снігу та іншими важкими предметами, що потрапили в ротор);

перебувати в площині обертання маховика з'єднувальної муфти і вентилятора при працюючому двигуні приводу робочого органу.

12. Під час експлуатації аеродромних прибиральних машин слід дотримуватися таких вимог безпеки:

перед початком робіт ознайомитися із станом об'єкта, що підлягає очищенню;

дотримуватися правил руху, прийнятого для даного аеропорту;

підніматися на площадки для обслуговування складальних одиниць машини лише за допомогою драбин;

під час заправлення паливом на майданчиках з асфальтобетонним або бетонним покриттям заземлювати машину за допомогою виносного клина;

перевірити наявність і справність засобів пожежогасіння;

переконатися, що в зоні дії газового потоку відсутні персонал, а також пальні матеріали, споруди, повітряні судна;

до початку переведення газопроводу з одного положення в інше перевірити надійність навісної системи газопроводу;

установлення та знімання акумуляторних батарей повинно проводитися двома особами;

під час роботи стежити за світловими і звуковими сигналами, а також за повідомленнями по рації, які сповіщають про необхідність негайно покинути об'єкт, що очищається;

під час роботи у нічний час повинно бути забезпечено достатнє освітлення усього флангу робіт;

під час роботи машини перебувати на ній стороннім особам не дозволяється.

13. Під час експлуатації аеродромних прибиральних машин не дозволяється:

працювати з несправними гальмами і рульовим керуванням;

застосовувати пально-мастильні матеріали, не передбачені інструкцією з експлуатації;

залишати увімкненим вимикач живлення на панелі приладів після закінчення роботи;

заправляти ємності при працюючому двигуні;

користуватися відкритим вогнем і палити під час заправлення баків;

проводити огляди, монтажно-демонтажні, налагоджувальні та регулювальні роботи при працюючому двигуні (авіадвигуні);

перебувати біля щітки, що обертається, а також в безпосередній близькості від машини під час запуску та під час роботи двигуна;

вижимати зчеплення у разі зупинки двигуна тягача - машина може втратити керування (у цьому разі необхідно, не вижимаючи зчеплення, загальмувати машину);

рух машини накатом з відключеною від двигуна трансмісією, оскільки в цьому разі знижується надійність рульового керування;

їхати на машині з опущеною і непрацюючою щіткою;

працювати без шоломофона;

працювати після загорання сигнальної лампи мінімального залишку палива в баку;

залишати машину при працюючому двигуні (авіадвигуні).

14. Водії, які працюють на теплових (вітрових) машинах, повинні бути забезпечені спецодягом, а також протишумовими шоломами або навушниками.

Перед запуском авіадвигуна необхідно перевірити надійність його кріплення до несучої рами і надійність кріплення самої рами до рами базового шасі.

У момент запуску або під час роботи авіадвигуна перебування персоналу перед розтрубом ближче ніж 50 м, а також в безпосередній близькості від авіадвигуна не дозволяється.

15. Не дозволяється здійснювати заправлення теплової (вітрової) машини паливом за відсутності заземлювального ланцюга.

16. Рух теплової машини повинен здійснюватися в напрямку, при якому не відбувається задування відпрацьованих газів реактивного двигуна в кабіну оператора.

Рух теплових (вітрових) машин при працюючому авіадвигуні по ожеледі та снігу не дозволяється.

17. Під час експлуатації теплових і вітрових машин не дозволяється:

працювати з несправними гальмами та рульовим керуванням з підвищеними люфтами;

працювати за відсутності або несправності пожежних засобів;

працювати за наявності тріщин на подовжувальній трубі та насадці авіадвигуна;

застосовувати пально-мастильні матеріали, не передбачені інструкцією з експлуатації;

користуватися відкритим вогнем і палити під час заправлення цистерни, а також заправляти цистерну при працюючому авіадвигуні;

запускати теплову (вітрову) машину за допомогою буксира;

запускати авіадвигун з несправними приладами, що контролюють його роботу;

здійснювати повторний пуск до повної зупинки ротора авіадвигуна для запобігання поломці храпового механізму в коробці приводів двигуна;

здійснювати повторний пуск авіадвигуна без його продувки, якщо під час запуску двигуна паливо не спалахнуло;

рух теплової машини за рахунок реактивної тяги авіадвигуна;

виводити авіадвигун на максимальний режим у разі розміщення машини на слизькій поверхні;

спрямовувати струмину газів під час роботи авіадвигуна у бік працівників, повітряних суден і наземної техніки, що розміщуються від машини на відстані менше ніж 50 м;

залишати увімкненим вимикач живлення на панелі приладів після закінчення роботи.

18. У разі довільного розвороту теплової (вітрової) машини або її некерованого руху при працюючому авіадвигуні та розміщенні коліс машини на слизькій поверхні слід негайно знизити обороти авіадвигуна до режиму малого газу, а у разі, якщо рух машини продовжується, залишається некерованим, зупинити роботу авіадвигуна.

19. Під час роботи на маркувальних машинах з лакофарбувальними матеріалами палити і користуватися біля машини відкритим вогнем не дозволяється. Слід дотримуватися обережності під час використання розчинників через їх запалювання.

20. Під час роботи на маркувальних машинах з термопластичними матеріалами необхідно дотримуватися особливої обережності під час переливання термопластичного матеріалу з котла і резервуара машини, а також під час нанесення його на покриття.

21. Під час експлуатації бульдозера не дозволяється:

перебувати під піднятим відвалом (за необхідності огляду знизу відвал слід встановити на підставки);

переміщувати ґрунт на підйом і під кутом понад 30 град.;

працювати на косогорах з поперечним ухилом понад 30 град.;

здійснювати різкі повороти під час роботи на крутих косогорах для запобігання перекиданню і сповзанню машини;

висувати відвал за бровку укосу насипу під час скидання ґрунту під укіс;

провертати бульдозер із завантаженим чи заглибленим відвалом;

наближуватися до бровки укосу ближче ніж на 1 м по свіжонасипаному ґрунту.

Під час розробки ґрунту кількома бульдозерами відстань між ними повинна бути не менше ніж 2 м.

22. Під час короткочасних зупинок автогрейдера з працюючим двигуном важіль коробки передач необхідно поставити в нейтральне положення і включити стоянкові гальма (у разі зупинки на ухилі додатково спустити на землю відвал).

Під час тривалої стоянки двигун слід заглушити, виключити масу, важіль переключення поставити на будь-яку передачу, включити стоянкові гальма.

23. Під час експлуатації автогрейдера не дозволяється:

під час роботи видаляти з-під ножа відвала і зубців кирповщика предмети, що потрапили (коріння, камені, дріт тощо);

зупиняти двигун під час руху на довгих спусках для запобігання зниженню тиску в ресивері при пневматичній системі гальма;

залишати машину при працюючому підігрівачі двигуна та опалювачі кабіни;

працювати на машині у разі виходу з ладу гідропідсилювача керма;

використовувати автогрейдер як тягач;

пересуватися схилами, що мають ухил понад 30 град. в поперечному напрямку;

перебувати під рамою автогрейдера за піднятого ножа.

24. Під час експлуатації навісних косарок слід дотримуватися таких вимог:

перед пуском косарки та під час роботи стежити, щоб поблизу не було персоналу;

у разі зупинки агрегату відключити вал відбору потужності;

навішувати і знімати косарку з трактора, а також здійснювати її ремонт, регулювання і змащування лише при непрацюючому двигуні.

Не дозволяється працювати на косарці без захисних кожухів.

4. Вимоги під час експлуатації вантажопідіймальних спецмашин

1. Експлуатація вантажопідіймальних спецмашин здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 N 132 ( z0784-07 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07), ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности" та інших чинних нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів.

2. Під час експлуатації автомобілів з підйомним кузовом не дозволяється:

працювати на несправному АПК;

перевозити персонал на платформі;

під'їжджати на АПК до ПС до повної зупинки його двигунів (ґвинтів), а також у разі ожеледиці на злітно-посадковій смузі;

виконувати навантажувально-розвантажувальні роботи в(із) ПС без установлення АПК на ручне гальмо і без установлення упорних колодок під колеса;

завантажувати АПК понад установлену вантажопідйомність, передбачену технічною характеристикою;

здійснювати підйом кузова на повну висоту за швидкості вітру понад 10 м/с, за бічним ухилом, що перевищує 30 град., і пониженим, у порівнянні з нормальним, тиском хоча б в одній шині;

їздити при включеному гідронасосі або піднятою платформою;

здійснювати навантаження і розвантаження, якщо відстань між амортизатором заднього борту і ПС (краєм рамки складу) понад 0,1 м;

провадити будь-які роботи і перебувати під піднятою платформою без застосування страхуючих упорів або пристосувань;

здійснювати огляд і ремонт при піднятій платформі, не поставивши автомобіль на ручне (стояночне) гальмо;

виконувати технічне обслуговування, не переконавшись в повній відсутності тиску в гідросистемі;

здійснювати підйом платформи у разі розміщення АПК під перешкодами (лінії електропередачі, частини будівель, що виступають, тощо).

3. Рух автотранспортерів по перону до ПС повинен здійснюватись за встановленими для даного аеропорту маршрутами, при цьому ферми транспортера повинні перебувати в транспортному положенні.

4. Під час експлуатації АТ не дозволяється:

працювати на несправному АТ;

під'їжджати на АТ до ПС при працюючих двигунах;

здійснювати навантаження (розвантаження) вантажів у (із) ПС без установлення АТ на ручне гальмо і без установлення упорних колодок під колеса (випуску аутрігера);

здійснювати навантаження і розвантаження вантажів з масою одного місця більше, ніж це передбачено технічною характеристикою АТ;

здійснювати складання і розкладання секцій, підйом і опускання стріл транспортера за наявності на них вантажів;

кидати вантаж і багаж на стрічку транспортера;

користуватись транспортером для підйому (спуску) персоналу в багажні відсіки ПС;

пересуватися на АТ, не встановивши стріли у транспортне положення, за винятком переїзду на короткі відстані від одного багажного відсіку ПС до іншого;

стояти під фермами АТ під час їх підйому, опускання, складання і розкладання секцій стріл транспортера;

виконувати технічне обслуговування і ремонт спецобладнання за умови піднятих ферм транспортера без застосування страхуючих пристосувань.

5. Рух автоліфтів за маршрутами, встановленими для проїзду, повинен здійснюватися поза перонами аеровокзалів і місць стоянок ПС зі швидкістю, що забезпечує безпеку руху.

6. Під час експлуатації АТ не дозволяється:

здійснювати підйом кузова у разі бічного ухилу опорної площадки понад 3 град. на нерівних майданчиках, у разі пониженого тиску повітря в шині навіть одного колеса, при швидкості вітру понад 10 м/с;

їздити по аеродрому з піднятим кузовом або включеним гідронасосом;

узимку працювати на передній і задній площадках АЛ за наявності на них снігу або льоду;

працювати на передніх площадках АЛ без огороджень;

стояти на передній і задній площадках АЛ під час опускання кузова.

7. Спеціальні навантажувачі контейнерів до експлуатації не допускаються:

у разі несправності гідроприводу, силових елементів конструкції, підйомних механізмів, висувних опор, гальмівної системи, рульового керування передніх коліс, приводу задніх коліс;

при недостатньому тиску в шинах коліс;

при несправних упорах і платформах, що перешкоджають переміщенню контейнерів уздовж платформи;

у разі тиску в гідросистемі понад допустимий.

8. Під час експлуатації СНК не дозволяється:

залишати на СНК предмети, ганчір'я, інструменти в місцях, не призначених для їх розміщення і зберігання;

підтягувати місця з'єднань гідросистеми, що знаходиться під тиском;

здійснювати змащення і очищення працюючого двигуна;

працювати на навантажувачі у разі несправних контрольно-вимірювальних приладів;

підйом платформи, розміщення контейнерів і піддонів на СНК у разі висунутих опор, а також працювати на майданчиках з ухилом понад 3 град.;

перебувати персоналу під підйомною платформою, а також виконувати роботи з обслуговування, ремонту у разі піднятих платформ без страхувальних підпірок або з контейнерами до піддонів, розташованих на платформах;

рух, буксирування і зберігання СНК на стоянці з піднятими платформами;

працювати на підйомній платформі без огородження і без бічних направляючих для контейнерів;

залишати працюючий СНК без догляду;

завантажувати контейнери (піддони) вантажем, не передбаченим технічною характеристикою даного типу СНК;

використовувати СНК як транспортний засіб для перевезення персоналу, вантажів, контейнерів, піддонів.

Завідувач сектору організації
державного нагляду за промисловою
безпекою та охороною праці
у машинобудуванні, на транспорті
та у зв'язку П.І.Буряк