- ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Н А К А З
- Про затвердження режимів рибальства в 1999 році
- Режим промислового рибальства в басейні Чорного моря у 1999 році
- Загальні положення
- Місця, строки, знаряддя та засоби лову
- Заходи щодо охорони молоді водних живих ресурсів
- Відповідальність за порушення цього режиму
- Режим промислового рибальства в басейні Азовського моря в 1999 році
- Конструктивні особливості й способи застосування знарядь лову
- Режим промислу в дніпровських водосховищах у 1999 році
Увійдіть, щоб зручно організувати та зберігати закони і судові рішення. Це безкоштовно.
Приєднуйтесь.
Зберігайте закони у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
N 168 від 18.12.98 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
29 грудня 1998 р.
за N 835/3275
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики N 413 ( z0959-05 ) від 23.08.2005 )
Про затвердження режимів рибальства в 1999 році
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомрибгоспу N 172 ( z0043-00 ) від 31.12.99 )
Відповідно до Закону України "Про тваринний світ" ( 3041-12 ), постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. N 1192 ( 1192-96-п ) та на підставі рішення Науково-промислової Ради Держкомрибгоспу (протокол від 12.11.98 р. N 2) з метою впорядкування організації промислу в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Режим промислового рибальства в басейні Чорного моря в 1999 р., Режим промислового рибальства в басейні Азовського моря в 1999 р. та Режим промислу в дніпровських водосховищах в 1999 р. (додаються).
2. Начальнику Управління науки, сировинних ресурсів та нових технологій (І.К.Малицький) забезпечити подання наказу "Про затвердження режимів рибальства в 1999 році" на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України і в 10-денний термін після державної реєстрації забезпечити його тиражування та надіслання на адреси Мінекобезпеки України, Головрибводу, Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
3. Вважати, що з 01.01.99 до 31.12.99 на території України:
- "Правила рыболовства в бассейне Азовского моря", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 15.03.76 N 166;
- "Правила рыболовства в бассейне Черного моря", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 01.12.69 N 402;
- "Правила ведения рыбного промысла, охраны и использования живых ресурсов экономической зоны СССР в Черном море для советских рыбодобывающих организаций и рыбодобывающих судов", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 18.06.86 N 321;
- "Правила рыболовства в водах Дуная и ее придаточной системы в границах СССР", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 13.11.68 N 362;
- "Правила промысла морских растений и водных беспозвоночных в водоемах СССР", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 17.01.66 N 17
застосовуються в частині, що не суперечить Режимам, затвердженим цим наказом.
4. Вважати Режим рибальства в Азово-Чорноморському басейні в 1998 році та Режим рибальства в дніпровських водосховищах і придунайських озерах у 1998 році, затверджені наказом Держкомрибгоспу України від 13.02.98 N 20 ( z0221-98 ), такими, що втратили чинність.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови комітету О.М.Степаненка.
Перший заступникЗатверджено Наказ Держкомрибгоспу України 18.12.98 N 168 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 1998 р. за N 835/3275
Голови комітету В.Бондаренко
( Режим втратив чинність на підставі Наказу Держкомрибгоспу N 172 ( z0043-00 ) від 31.12.99 )
Режим промислового рибальства в басейні Чорного моря у 1999 році
Цей Режим визначає порядок здійснення та регулювання промислу, інших (крім любительського та спортивного рибальства) видів спеціального використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення і обов'язковий для суб'єктів рибного господарства - підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України, осіб без громадянства (надалі - користувачі), які здійснюють їх спеціальне використання, а також уповноважених на те органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у басейні Чорного моря із затоками, лиманами та естуаріями.
1.1. Чорне море в межах територіальних вод і виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України із затоками, бухтами, лиманами та естуаріями тощо.
1.2. Річки, що впадають у Чорне море, з їхніми придатковими системами (озерами, бухтами, затоками, каналами, гирлами, протоками, водосховищами, що мають постійний або тимчасовий зв'язок з рікою, плавнями та тимчасовими водними об'єктами, а також усіма притоками в межах розповсюдження максимальних паводків річки), у таких межах:
р.Дніпро - від впадання в Дніпровський лиман до греблі Каховської ГЕС із притокою Інгулець від гирла до с.Велика Олександрівка;
р.Південний Буг - від впадання в Бузький лиман до с.Голосково Миколаївської області включно;
р.Інгул - від гирла до с.Чернишовка Миколаївської області включно;
р.Дністер з рукавом Турунчук з придатковою системою озер, включаючи Кучурганське водосховище в межах Одеської області;
р.Дунай з придатковою системою озер, включаючи лиман Сасик і Стенцівсько-Жебріянівські плавні в межах Одеської області;
інші річки - на всьому їх протязі в межах Одеської, Миколаївської, Херсонської областей.
1.3. Зв'язані з Чорним морем лимани.
1.4. Рибогосподарські водні об'єкти Автономної Республіки Крим.
1.5. Водоохоронні зони зазначених вище водних об'єктів.
2. Користувачі, які здійснюють промисел водних живих ресурсів, ЗОБОВ'ЯЗАНІ:
2.1. Позначати берегові кордони промислових ділянок знаками за зразками, встановленими державними органами рибоохорони, а також мати на риболовних суднах довжиною понад 20 м нанесені білою фарбою на темному фоні (розміром 150 на 30 см) назви й номери, які чітко розпізнаються з літака.
2.2. Маркувати мітками встановленого зразка ставні знаряддя лову з метою визначення їх належності.
2.3. Використовувати на промислі тільки відповідно пристосовані й у встановленому порядку зареєстровані плавзасоби, що мають на борту реєстраційний номер.
2.4. Надавати на договірних засадах рибницьким підприємствам плідників риб, а науковим рибогосподарським організаціям, що займаються розробкою рекомендацій з регулювання рибальства, і контрольно-спостережним іхтіологічним пунктам - риб та інших гідробіонтів для біологічного аналізу.
2.5. В установлені терміни подавати в органи рибоохорони й наукові рибогосподарські організації дані про добування живих об'єктів рибного господарства. Вага улову повинна вказуватись в необробленому вигляді. У разі приймання від рибалок оброблених живих об'єктів рибного господарства початкова маса улову має бути розрахована відповідно до діючих технологічних норм з розробки і включена до звіту.
2.6. Випадковий прилов заборонених до вилову об'єктів рибного господарства, окрім плідників, що відбираються уповноваженими на це спеціалістами для рибоводної мети, випускати в море в живому вигляді (заснула риба оприбутковується зі складенням акта та із занесенням до промислового журналу, за винятком молоді особин осетрових, камбали-калкана та рака прісноводного, які обов'язково підлягають випуску в водний об'єкт).
3. Забороняється при рибогосподарському використанні водойм:
3.1. Вилучення заборонених, незаконно встановлених знарядь лову та незаконно вилучених водних живих ресурсів без відповідного запису в судновому журналі і без оповіщення державних органів рибоохорони.
3.2. Лов риби на зимувальних ямах, межі яких встановлюються органами рибоохорони за узгодженням з науковими рибогосподарськими організаціями.
3.3. Зберігати об'єкти промислу, невраховані чи заборонені до вилову, частини їх тіла, а також приймати (здавати) виловлені об'єкти одного виду під іншою назвою або без видової назви.
3.4. Вести неточно облік та подавати неточні звітні облікові дані про райони та об'єкти промислу, обсяги вилучення водних живих ресурсів, а також заготівлю ікри.
3.5. Зберігати на судні в Чорному морі неопломбовані органами рибоохорони знаряддя лову, застосування яких у даному районі і в даний період заборонено, за винятком зупинок біля населених пунктів у разі крайньої необхідності (шторм, туман, аварія тощо).
Під час переходу суден від місць базування через заборонені для промислу райони до місць лову шпрота допускається пломбування знарядь лову капітанами суден згідно з відповідним наказом Держкомрибгоспу України.
3.6. Використовувати знаряддя лову із водних об'єктів, в яких виявлені осередки паразитарних та інфекційних захворювань риб, в інших водних об'єктах без попередньої дезінфекції цих знарядь.
3.7. Перебувати на водному об'єкті або у водоохоронній зоні із знаряддями лову, застосування яких заборонено цим Режимом, а також із вибуховими та отруйними речовинами, за винятком випадків (проведення на водних об'єктах робіт, пов'язаних із застосуванням цих речовин), узгоджених з державними органами рибоохорони.
4. Місцеві органи рибоохорони мають право:
4.1. Дозволяти у випадках виникнення заморних ситуацій відлов водних живих ресурсів у водоймах із задухою усіма знаряддями лову і у будь-яку пору року.
4.2. Дозволяти з метою біологічної меліорації лов малоцінних видів риб знаряддями лову, не передбаченими для промислу цінних видів. При цьому, за погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями, встановлюються місця, терміни і способи лову, норми прилову молоді цінних видів риб.
5. Якщо цей Режим накладає обмеження на кількість використовуваних знарядь лову, то розподіл цих знарядь між користувачами здійснюється регіональними органами рибоохорони.
6. Терміни початку й закінчення лову, встановлені цим Режимом, поширюються на перше й останнє числа промислу включно.
7. Промисел може бути як спеціалізованим, при якому основний вид повинен складати, як правило, більше 50% від маси улову, так і неспеціалізованим, при якому живі об'єкти рибного господарства, що добуваються (окрім заборонених до лову), можуть знаходитись в улові в будь-якому співвідношенні.
8. Органи рибоохорони мають право:
8.1. За узгодженням з науковими рибогосподарськими установами, організаціями - змінювати терміни заборони, передбачені пунктами 13 і 14 цього Режиму, у той чи інший бік без зміни їхньої тривалості, а також продовжувати терміни промислу до 15 діб. Терміни заборони або початку промислу, встановлені цим Режимом, поширюються на перше й останнє числа періоду заборони включно.
8.2. За узгодженням з науковими рибогосподарськими установами, організаціями - встановлювати заборону згідно з пунктом 11 на ведення промислу в період масового ходу риб на нерест.
8.3. Допускати судна або бригади для роботи контрольними знаряддями лову в районах, закритих для промислу внаслідок підвищеного прилову особин непромислового розміру або перевищення прилову особин інших видів при спеціалізованому промислі. Робота контрольними знаряддями лову здійснюється згідно з дозволом, що виданий на проведення промислу.
8.4. Згідно з обгрунтуваннями наукових рибогосподарських організацій дозволяти відлов вселюваних рослиноїдних риб у внутрішніх водоймах у заборонений період і на заборонених ділянках.
Місця, строки, знаряддя та засоби лову
9. Забороняється промисел протягом усього року:
9.1. У Чорному морі перед гирлом р. Дунай на ділянках шириною по 1 км у обидва боки від кожного рукава й гирла, рахуючи від середини фарватера і на 5 км вглиб моря.
9.2.1. На відстані 10 км униз по річці від греблі Каховської ГЕС;
9.2.2. У Львівській ямі (на 100 м уверх і на 700 м униз по річці від пристані с.Львів).
9.2.3. На ділянці нижче лінії, що йде від Верхньокасперівського маяка через усі гирла на щоглу Червоної Хати й далі на верхів'я затоки Глаголь, на південь до виходу протоки Джигирка, включаючи Щучу Забич, і далі на материковий берег і в Дніпровському лимані перед гирлом р.Дніпро по лінії, що йде від гирла балки, розміщеної біля східного краю с.Широка Балка, через лиман у точці в 4,5 км на захід від рибоприймального пункту в с.Рибаче, а також на Станіславській ямі (навпроти с.Станіслав).
9.3.1. На ділянці від греблі Олександрівської ГЕС на протязі 4 км униз по річці.
9.3.2. На ділянці в межах м.Первомайська від впадіння р.Кодима униз по річці до краю міської межі.
9.3.3. У притоці Синюха на ділянці від Первомайського заводу будматеріалів до впадіння в р.Південний Буг.
9.4. У верхів'ї лиману Сасик від лінії, що з'єднує південні окраїни сіл Борисівка і Трапівка до гирл річок Когильник і Сарата та в заплавинах цих рік до автодорожних мостів на трасі Татарбунари - Жовтий Яр.
9.5.1. Перед гирлами річок Дністер і Турунчук - на відстані 2 км праворуч і ліворуч від гирл та на 2 км в середину лиману, а також на 2 км уверх по цих річках.
9.5.2. На ділянці від гирла р.Турунчук уздовж західного берега до м.Білгород-Дністровський - на відстані 1 км углиб лиману;
9.5.3. Перед гирлом, що з'єднує Дністровський лиман з морем, на відстані 1 км в обидва боки від гирла, на 2 км углиб моря і на 1 км в середину приморської частини Дністровського лиману від Каролино-Бугазької коси;
9.5.4. В Гарагольській затоці.
9.6. У Хаджибейському лимані у верхів'ї від лінії, що з'єднує північний край с.Щорсове й південний край с. Жовте, до гирла р. Малий Куяльник і в заплавині цієї річки до південного краю с.Білка.
9.7. У протоці Джигирка на усьому протязі.
9.8. У Чорному морі тралами в районах, обмежених:
9.8.1. Меридіанами 35 град. 05' с.д. і 35 град. 50,5' с.д., берегом і лінією, що проходить на відстані 12 миль від берега.
9.8.2. Берегом і лінією, що проходить через південний край мису Євпаторійський, точки 45 град. 09' півн.ш. 33 град. 16' с.д. і 45 град. 00' півн.ш. 33 град. 04' с.д., далі йде на відстані 12 миль від берега до перетину з лінією, що з'єднує мис Тарханкут і Дністровсько-Царгородський маяк, і далі до мису Тарханкут.
9.8.3. З півдня лінією, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком.
9.8.4. Зі сходу меридіаном 30 град. 00' с.д., із заходу - береговою смугою та з півдня - державним кордоном.
9.9.1. Ялпуг - у верхів'ї від автодорожного мосту Болград - Рені униз до лінії, що з'єднує північний край села Тополине й протилежний берег - на 5 кілометрів у південному напрямку від села Виноградівка.
9.9.2. Кагул від риборозплідника рибгоспу ім. Шмідта - на 2 км уздовж берега в бік м.Рені та 500 метрів углиб озера, включаючи протоку Руська.
9.9.3. Кугурлуй - у межах від каналу Тобочел Ренійського району, включаючи райони плавнів Каприці, Голобова селя, Шурой, канал "Георгій" - до виходу в озеро Кугурлуй і вглиб водойми на 200 м.
10. Забороняється ведення промислу в такі терміни:
10.1.1. Дніпро - від гирла до забороненого простору Каховської ГЕС, а також у придатковій системі - з 10 квітня по 15 червня.
Заборона не поширюється на лов оселедця на ділянці від верхньої межі нижньодніпровського забороненого простору до нижньої межі забороненого простору біля с.Львів.
10.1.2. Інгулець - від гирла до с.Велика Олександрівка - з 10 квітня по 15 червня.
10.1.3. Південний Буг - від Варваровського мосту уверх по річці до забороненого простору Олександрівської ГЕС - з 5 квітня по 5 червня і від забороненого простору Олександрівської ГЕС до с.Голоскове - з 5 квітня по 20 червня.
Заборона не поширюється на лов пузанка.
10.1.4. Інгул - на всьому протязі з придатковою системою - з 1 квітня по 30 червня.
10.1.5. Дністер - з 15 квітня по 5 червня, у плавневих озерах - з 15 квітня по 15 червня.
Заборона не поширюється на лов оселедця.
10.1.6. Дунай, його протоки, гирла і єрики - з 15 квітня по 15 травня, в придунайських озерах, лимані Сасик і Стенцовсько-Жебрияновських плавнях - з 15 квітня по 15 червня.
Заборона не поширюється на лов сітками в річці осетрових і оселедця.
10.2.1. Дніпровському (західною межею є лінія: коса Очаківська - коса Кинбурнська), Бузькому і Березанському - по всій акваторії - з 5 квітня по 5 червня.
Заборона не поширюється на лов оселедця і пузанка.
10.2.2. Дніпровському - на відстані 1,5 км від берега вглиб лиману на ділянці від нижньої межі Дніпровського забороненого простору до Покровсько-Хуторського лабазу, включаючи всю придаткову озерну систему, - з 6 по 15 червня.
10.2.3. Хаджибейському - з 15 квітня по 15 червня.
10.2.4. Тилигульському, Григорівському, Дофоновському, Сухому, Шаболатському і Тузловському - з 1 травня по 15 червня.
Заборона не поширюється на лов камбали-глоси.
10.2.5. Дністровському з прилеглими до нього плавнями, - з 15 квітня до 31 липня.
Заборона не поширюється на лов оселедця.
10.2.6. Кучурганському - з 15 квітня по 15 червня.
10.3. У гирлах озер і лиманів, що з'єднуються з Чорним морем і перед гирлами з боку моря та лиманів - на відстані 500 м праворуч і ліворуч від гирла та на 500 м углиб моря, озера або лиману - з 1 квітня по 31 серпня.
10.4. У полойних системах і займищах усіх річок від скресання криги до спаду весняної повені.
10.5. У всіх інших, не перерахованих у пунктах 9 і 10 цього Режиму внутрішніх водних об'єктах Миколаївської, Херсонської, Одеської областей, - з 1 квітня по 30 червня, Автономної Республіки Крим - з 1 квітня по 31 травня.
11. У період масового нересту забороняється лов:
11.1. Азово-чорноморських кефалей - з 20 серпня по 10 вересня.
11.2. Камбали-калкана - з 1 по 10 травня.
Державним органам рибоохорони надається право за узгодженням з науковими рибогосподарськими установами, організаціями щороку визначати початок масового нересту камбали-калкана при появі 50% і більше самок, що нерестяться чи вже віднерестилися.
На період масового нересту вводиться тимчасова заборона на лов риби в терводах тралами, наживними гачками, катрановими й камбальними сітками, за винятком лову шпрота і мерланга в районах с.Морське - м.Алушта, мис Аю-Даг - мис Сарич, о.Зміїний.
12. Дозволяється неспеціалізований промисел у зазначених нижче районах, за винятком заборонених ділянок:
12.1. Ставними неводами та донними пастками в Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай (від Старостамбульського гирла до Білгородського каналу включно і на 10 км углиб моря) і Каркінітській затоці, західною межею якої є лінія: мис Тарханкут - основа Тендровської коси, - протягом усього року.
12.2.1. У Каркінітській затоці (у кількості не більше 10 одиниць) - з 1 січня до 10 липня і з 1 вересня до 31 грудня.
Під час масового нерестового ходу осетрових біля узбережжя п-ва Крим у березні - квітні може вводитися заборона на неспеціалізований промисел ставними неводами в Каркінітській затоці. Терміни й тривалість заборони установлюються державними органами рибоохорони за погодженням з ПівденНІРО. На період заборони на лову залишається 5 контрольних знарядь лову.
12.2.2. У лиманах повсюди - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.
У річках, лиманах і внутрішніх водних об'єктах - протягом року, за винятком заборонених періодів.
12.4. Закидними неводами й волокушами:
12.4.1. У Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай, - протягом року.
12.4.2. У Каркінітській затоці і внутрішніх водних об'єктах повсюди - протягом року, за винятком заборонених періодів.
12.4.3. У Дністровському лимані на північ від лінії, що з'єднує с.Південне і гирло р.Дністер - з 1 січня по 31 березня і з 1 жовтня по 31 грудня. Гранично допустима кількість неводів визначається органами рибоохорони за погодженням з науковими організаціями.
У Дніпровському і Бузькому лиманах лов здійснюється тільки на постійних тонях в районах острова Янушев, с.Станіслав, с.Олександрівка, Аджигольської і Волоської кіс.
12.5. Сітками в річках, лиманах і внутрішніх водних об'єктах - протягом року, за винятком заборонених періодів, та в річках басейну Чорного моря: Дніпро, Інгул, Інгулець з їхніми придатковими системами.
12.6. Турбуками, трандадами й лапташами:
У р.Дунай - протягом року, за винятком забороненого періоду.
Кількість турбуків, трандад і лапташів визначається органами рибоохорони за погодженням з науковими організаціями.
У каналах і гирлах, що з'єднують р. Дунай з озерами, а також з дозволу державних органів рибоохорони у верхів'ях озер - з 11 травня по 31 жовтня.
У Чорноморських лиманах повсюди - протягом року, за винятком заборонених періодів.
13. Дозволяється спеціалізований промисел у зазначених нижче районах, за винятком їхніх заборонених ділянок:
13.1. Ставними неводами і підйомними заводами:
13.1.1. Азово-чорноморських кефалей у Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай, - з 1 червня по 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.
13.1.2. Піленгаса в Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, - протягом усього року;
13.1.3. Піленгаса в Каркінітській затоці - з 1 березня по 10 липня і з 1 вересня по 30 листопада, а підйомними заводами - з 1 березня по 30 листопада.
13.2. Ятерами, волокушами, сітками, підйомними пастками:
13.2.1. Бичка в Чорному морі, затоках і причорноморських лиманах - з 1 січня по 30 квітня та з 15 червня по 31 грудня.
13.2.2. Бичка в Дніпровському та Бузькому лиманах - з 1 січня по 30 квітня та з 15 серпня по 31 грудня.
13.3. Кошільними й кільцевими неводами:
13.3.1. Піленгаса, чорноморської хамси, ставриди, скумбрії, луфаря і пеламіди в Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, - протягом року.
13.3.2. Азовської хамси в Чорному морі на схід від меридіана, що проходить через мис Херсонес, - з 1 жовтня по 31 січня.
Закінчення терміну лову може змінюватися державними органами рибоохорони за погодженням з ПівденНІРО на 30 діб в той або інший бік.
При утворенні промислових концентрацій хамси біля узбережжя п-ва Крим ідентифікація її як азовської або чорноморської встановлюється відповідним висновком ПівденНІРО.
13.3.3. Азово-чорноморських кефалей у Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки - з 1 червня по 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.
13.4. Закидними неводами й волокушами:
13.4.1. Азово-чорноморських кефалей в Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай, - з 1 червня по 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.
13.4.2. Азово-чорноморських кефалей в чорноморських лиманах, окрім Дністровського, Дніпровського та Бузького, - з 1 вересня по 31 березня.
13.4.3. Пузанка в р.Південний Буг - з 1 травня до кінця весняної заборони.
13.4.4. Чорноморської хамси, тюльки й атерини в Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай, - протягом усього року.
13.4.5. Чорноморської хамси, тюльки й атерини в лиманах - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.
13.4.6. Бичка в Чорному морі на захід від меридіана, що проходить через мис Херсонес, за винятком передгирлового простору р.Дунай, - з 15 червня по 30 квітня.
13.4.7. Бичка в Чорному морі на схід від меридіана, що проходить через мис Херсонес, - протягом усього року.
13.4.8. Бичка в лиманах - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.
13.4.9. Барабулі в Чорному морі, за винятком передгирлового простору р. Дунай, - протягом усього року.
13.4.10. Тюльки в р.Дунай з її придатковою системою - з 1 листопада до 1 березня.
13.5.1. Тюльки в Дніпровському й Бузькому лиманах - з 1 жовтня до початку весняного заборонного періоду.
13.5.2. Бичка в Дніпровському, Бузькому й Березанському лиманах - з 16 серпня до 1 листопада.
13.6. Різноглибинними тралами, включаючи близнюкові:
Шпрота й мерланга у Чорному морі - протягом усього року.
Лов різноглибинним тралом повинен проводитися без дотику з поверхнею дна моря траловими дошками. Судна, які проводять лов різноглибинним тралом, мають бути обладнані приладами контролю параметрів тралу.
Траління, під час яких спостерігаються в уловах донні організми (ракоподібні, молюски і донні матеріали), визначаються як донні траління.
Допускається ведення промислу при прилові катрана до 200 кг за одне траління, а при більших обсягах прилову він не має перевищувати 50% від загального улову.
З 1 листопада по 31 березня вилов дозволяється не більш як 30 суднам водотоннажністю не більш як 1200 т. Величина допустимого прилову хамси при цьому не регламентується.
13.7.1. Камбали-калкана в Чорному морі - з 1 лютого по 31 жовтня, за винятком періоду нерестової заборони.
В Каркінітській затоці кількість одночасно виставлених сіток - у межах 300 одиниць (виставляються тільки бригадами прибережного лову).
13.7.2. Глоси в Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, і в лиманах - з 1 травня до 15 лютого.
13.7.3. Катрана й скатів у Чорному морі на південь від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30 град. 00' с.д. - протягом усього року.
13.7.4. Піленгаса у Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) - протягом усього року і в лиманах повсюди - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.
13.7.5. Оселедця в Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) і передгирловому просторі р.Дунай - з 1 жовтня по 30 квітня;
13.7.6. Оселедця в р. Дунай та її передгирловому просторі - з 1 березня по 15 липня, за винятком п'ятиденної заборони від Чорного моря до міста Ізмаїл, і двадцятиденної заборони від міста Ізмаїл уверх рікою в межах Одеської області на період масового нерестового ходу.
13.7.7. Оселедця в р.Дністер - з 1 квітня по 5 червня (за винятком п'ятиденної заборони на період її масового нерестового ходу).
13.7.8. Оселедця в Дністровському лимані - з 1 квітня по 15 червня (за винятком п'ятиденної заборони на період масового нерестового ходу).
13.7.9. Оселедця в р.Дніпро від верхньої межі забороненої зони до тоні Золота, за винятком десятиденної заборони в період масового нерестового ходу.
13.7.10. Пузанка в Дніпровському й Бузькому лиманах і р.Південний Буг - з 1 травня до кінця весняної заборони.
13.7.11. Чехоні, тарані й рибця в річках, лиманах і внутрішніх водних об'єктах повсюди - протягом усього року (за винятком заборонених періодів).
13.7.12. Осетра й севрюги в р. Дунай та її передгирловому просторі - з 16 квітня по 15 березня.
13.8. Конусними сітками ставриду вздовж узбережжя п-ва Крим від мису Меганом до мису Лукул - з 1 листопада до 30 квітня.
Величина допустимого прилову катрана при цьому не регламентується.
Бичка у Чорному морі - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.
13.10. Накидними сітками (наметами):
Ставриди й піленгаса у Чорному морі, за винятком передгирлового простору р. Дунай, - протягом усього року.
13.11. Наживними гаками (ярусами):
Катрана й скатів у Чорному морі на південь від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30 град. 00' с.д. - протягом усього року.
13.12. Скребачками, сачками, щипцями, збирання руками:
Мідії і рапани в Чорному морі - протягом усього року.
13.13.1. Мідії і рапани в Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) - з 1 серпня по 31 травня.
13.13.2. Мідії в Каркінітській затоці на ділянці, обмеженій координатами:
1) 45 град. 36' півн.ш. 32 град. 45' с.д.;
2) 45 град. 38,5' півн.ш. 32 град. 45' с.д.;
3) 45 град. 43' півн.ш. 32 град. 50' с.д.;
4) 45 град. 40' півн.ш. 32 град. 53' с.д.
Рака в річках Дунай, Дністер з їхніми придатковими системами озер і водосховищ, включаючи Дністровський лиман, в інших внутрішніх водних об'єктах - протягом усього року, за винятком періодів линяння, спаровування й виношування ікри, які щороку визначаються державними органами рибоохорони за узгодженням з науковими рибогосподарськими установами, організаціями.
13.15. Волокушами та ручними сачками:
13.15.1. Креветки в Чорному морі, чорноморських лиманах і внутрішніх водних об'єктах Автономної Республіки Крим - з 1 вересня по 31 травня.
13.15.2. Амфіпод у Чорному морі й лиманах - з 1 травня по 31 жовтня.
13.16. Сачками личинок хірономід і планктонних ракоподібних у лиманах і внутрішніх водних об'єктах - протягом усього року.
13.17. Яйця артемій шляхом їх збирання в Куяльницькому, Дофіновському лиманах і внутрішніх водних об'єктах Автономної Республіки Крим - з 1 жовтня по 31 березня.
13.18. Тралом Китрана філофори у Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) - протягом усього року.
13.19. Серпами та косарками зостери і цистозіри у Чорному морі - з 1 червня по 31 жовтня.
13.20. Зостери і цистозіри шляхом збирання їхніх штормових викидів - протягом усього року.
14. При спеціалізованому промислі допускається ведення лову при прилові інших об'єктів менше як 50% від маси улову, за винятком указаних в пункті 15 випадків, а також прилову осетрових і калкана промислових розмірів у тралових уловах, що допускається в межах відповідно 2 екз. і 4 екз. на 1 т улову, та прилову осетрових промислових розмірів на наживні гачки в межах 2 екз. на 1 т улову.
При його перевищенні про це ставляться до відома державні органи рибоохорони; улов повинен бути оприбуткований (за винятком заборонених до вилову водних живих ресурсів), після чого для нестаціонарних знарядь має бути змінено місце лову (не менше ніж на:
1 милю - для кошільних і кільцевих неводів, волокуш, бурил, сіток, ярусів, драг;
0,5 милі - для накидних сіток)
або змінена глибина лову не менше ніж на 20 м.
У разі підвищеного прилову одних об'єктів при спеціалізованому промислі інших, у будь-якому районі, державні органи рибоохорони за погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями приймають рішення про заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більшим вічком.
Терміни закінчення заборони визначаються за результатами роботи контрольних знарядь лову, що здійснюється відповідно до цього Режиму, за винятком обмежень, накладених цією статтею.
Під час лову риби тралами, кошільними й кільцевими неводами, накидними сітками, волокушами, драгами й бурилами заборона промислу в даному районі встановлюється в разі підвищеного прилову інших об'єктів промислу, котрий визначається як середньовиважене з не менше ніж 5 закидань (тралінь), при лові закидними неводами, сітками, ярусами, ставними неводами, донними пастками і ятерами - як середньовиважене з добових уловів не менше ніж 4 знарядь (за наявності менше 4 знарядь - як середньовиважене з їхніх уловів за 4 закидання).
15.1. Добування занесених до Червоної книги України тварин і рослин.
15.2. Усякий вид і спосіб промислу, не передбачений пунктами 12, 13 цього Режиму.
15.3. Вилов осетрових, окрім їх прилову в знаряддя лову, що зазначені в пункті 17, а також у ставні неводи в Каркінітській затоці й сітки в Дніпровському та Бузькому лиманах і в р.Дунай та її передгирловому просторі, протягом усього року; вилов азово-чорноморських кефалей і калкана - в період нерестової заборони, а також добування ікряних самок рака.
15.4. Займати знаряддями лову та іншими спорудами для лову водних живих ресурсів понад 2/3 ширини русла річки, струмка чи протоки, а також закидання неводів із протилежних берегів "у замок".
15.5. Установлювати ставні знаряддя лову в шаховому порядку.
15.6. Виконувати траління різноглибинним тралом без використання приладів контролю горизонтального ходу трала, а також із доторканням розпірними дошками грунту.
15.7. Лов рибця на греблях у нижньому Дніпрі.
15.8. Використання суден для лову закидними неводами й волокушами в р.Дунай.
15.9.1. Неводів і волокуш з приводами більше 1/2 довжини відповідного крила.
15.9.2. Ставних порядків у лиманах довжиною більше 600 м і на відстані ближче 500 м один від одного, за винятком лову піленгаса, коли відстань між сітками не обмежується.
15.9.3. У р.Дунай з її придатковою системою і передгирловим простором лав ятерів і порядків сіток довжиною більше 150 м із відстанню між лавами ятерів менше 200 м, а між порядками сіток - менше 500 м один від одного.
15.9.4. Поріжі в сітках при спеціалізованому промислі оселедця (окрім р.Дунай з її придатковою системою і передгирловим простором), калкана, катрана і скатів.
15.9.5. Лійок з кільцями в ставних неводах з розміром вічка менше як 20 мм.
15.9.6. Сіток у Дніпровському і Бузькому лиманах у світлий період доби від закінчення весняної заборони по 15 вересня.
Державним органам рибоохорони надається право дозволяти в окремих випадках залишати на промислі сітки у вихідні та передсвяткові дні у світлий період доби.
15.9.7. Бурил у Дніпровському і Бузькому лиманах у темний період доби.
15.9.8. Будь-яких знарядь і засобів, що зменшують розмір вічка нижче допустимого.
15.9.9. Ставних неводів, ятерів і сіток у гирлах і протоках.
15.9.10. Плавних сіток без нижньої підбори з ядром, що волочиться по дну.
15.9.11. Сіткових пасток при гардах.
15.10. При добуванні водних живих ресурсів застосовувати знаряддя лову з розміром вічка нижче розмірів, передбачених Режимом рибальства.
Розмір вічка знарядь лову визначається шляхом виміру відстані між 11 вузлами і ділення на 10, при розмірі вічка менше 30 мм.
Розмір вічка знарядь лову визначається шляхом виміру відстані між 6 вузлами і ділення на 5, при розмірі вічка більше 30 мм.
Заходи щодо охорони молоді водних живих ресурсів
16.1. Промисловий розмір риби визначається у свіжому вигляді проміром від вершини рила (при закритому роті) до основи середніх променів хвостового плавника. Визначення частки риби непромислового розміру проводиться шляхом узяття проби з різних місць улову. Визначення цієї частки візуально забороняється.
При обмірюванні риби в обробленому вигляді (солена, сушена, копчена і в'ялена) установлена міра знижується на 4%.
Промисловий розмір мідії визначається проміром по найбільшій довжині раковини, рака прісноводного і креветки - по відстані від середини ока до кінця хвостової пластинки.
16.2. Величини промислового розміру для водних живих ресурсів (см):
16.2.1. У р.Дунай і її придаткових водних об'єктах, а також в її передгирловому просторі в Чорному морі:
Осетер 110 Линь 13 Бичок 9
Рибець 20 Оселедець 16 Чехоня 24
Севрюга 100 Судак 30 Язь 22
Карась 10 Пузанок 11 Сом 50
Стерлядь 40 Сазан 30 Лящ 20
Хамса 6,5 Кефаль 20 Севрюга 100
азовська
Рибець 22 Карась 15 Лин 20
срібний
Ставрида 10 Піленгас 38 Оселедець 17
Судак 32 Чехоня 24 Щука 32
Барабуля 8,5 Калкан 35 Пузанок 11
Лящ 30 Вусач 30 Форель 32
озерна
Скумбрія 15 Глоса 15 Форель 19
річкова
Тараня 18 Підуст 25 Сом 60
Шпрот 6 Катран 85 Товстолобик 40
Сазан 32 Жерех 40 Білий амур 45
Мерланг 12 Осетер 110 Рак 10
Голавль 28 Язь 24 Мідія 5
Креветка 3,5
Бичок (окрім Дністровського й Тилигульського лиманів) 11
Бичок у Дністровському і Тилигульському лиманах 9
Щорічно при встановленні терміну заборони мінімальний розмір піленгаса в Причорноморських лиманах Одеської області визначається органами рибоохорони за погодженням з рибогосподарськими науковими установами та організаціями.
Мінімальний розмір чорноморських кефалей і терміни спеціалізованого лову в Причорноморських лиманах Одеської області визначаються органами рибоохорони за погодженням з рибогосподарськими науковими установами.
16.3. Виловлена знаряддями лову риба та інші водні живі ресурси у разі їх невідповідності встановленим цим Режимом нормам із прилову особин непромислового розміру (п.17) підлягають випуску у водний об'єкт в живому вигляді (заснула риба, інші водні живі ресурси оприбутковуються зі складенням акта та відповідним записом у промисловому журналі).
Всі особини осетра, севрюги, камбали-калкана і рака прісноводного підлягають випуску у водний об'єкт.
При перевищенні допустимого прилову особин непромислового розміру в уловах нестаціонарними знаряддями в Чорному морі потрібно змінити місце лову (не менше ніж на:
1 милю - для кошільних і кільцевих неводів, волокуш, сіток, ярусів, драг;
0,5 милі - для конусних і накидних сіток, підйомних пасток)
або змінити глибину лову не менше ніж на 20 м.
16.4. При підвищеному прилові особин непромислового розміру в будь-якому районі державні органи рибоохорони за погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями приймають рішення про заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більш крупним вічком.
Терміни закінчення заборони визначаються за результатами роботи контрольних знарядь лову.
При лові тралами, кошільними і кільцевими неводами, накидними сітками, волокушами, драгами й бурилами заборона промислу в даному районі встановлюється у випадку підвищеного прилову особин непромислового розміру, що визначається як середньовиважений з не менше ніж 5 закидань (тралінь); при лові закидними неводами, сітками, ярусами, ставними неводами, донними пастками і ятерами - як середньовиважений з добових уловів не менше ніж 4 знарядь на даній ділянці (за наявності менше 4 знарядь - як середньовиважений з їх уловів за 4 зрізання); при лові підйомними пастками - з 10 підйомів, конусними сітками - з 20 підйомів.
17. Максимально допустимий прилов особин непромислового розміру
17.1. Дозволяється ведення промислу, коли прилов осетрових риб непромислового розміру (відповідно до п.16.3) не перевищує:
17.1.1. При проведенні лову знаряддями лову з розміром вічка 12 мм і більше, окрім сіток і тралів, - 4 екз. на 100 кг улову.
17.1.2. При проведенні лову знаряддями лову з розміром вічка менше 12 мм, окрім сіток і тралів, - 2 екз. на 100 кг улову.
17.1.3. При проведенні лову сітками - 2 екз. на 100 кг улову.
17.1.4. При проведенні лову тралами і ярусами - 2 екз. на 1 т улову.
17.2. Дозволяється ведення неспеціалізованого промислу, коли прилов особин непромислового розміру не перевищує:
17.2.1. Знаряддями лову з розміром вічка 20 мм і більше в морі - 20%, а в лиманах і внутрішніх водних об'єктах - 8% від кількості загального улову риб, зазначених у п.16.2.
17.2.2. Знаряддями лову з розміром вічка менше 20 мм: азовської хамси, мерланга - 20%, бичка, барабулі, ставриди, шпрота - 8%, інших риб - 2% від маси загального улову.
17.3. Дозволяється ведення спеціалізованого промислу об'єктів, коли кількість їх особин непромислового розміру в улові за кількістю не перевищує:
скумбрії, шпрота і мерланга - 30%;
бичка, ставриди, барабулі, азово-чорноморських кефалей і піленгаса - 20%;
оселедця, пузанка і глоси - 8%.
калкана сітками - 5%, наживними гачками - 20%;
За наявності в улові інших об'єктів допустимий прилов їх особин непромислового розміру визначається згідно з п.16.2.
мідій скребачками, сачками, щипцями і збиранні їх руками - прилов не допускається;
раків - прилов маломірного рака та ікряних самиць не дозволяється.
18. Мінімально допустимий розмір вічка (в мм):
Розмір вічка знарядь лову визначається шляхом проміру відстані між 11 вузлами і ділення на 10, при розмірі вічка менше 30 мм.
Розмір вічка знарядь лову визначається шляхом виміру відстані між 6 вузлами і ділення на 5, при розмірі вічка більше 30 мм.
18.1. При неспеціалізованому промислі:
18.1.1. У ставних неводах у Чорному морі:
У котлі - 6, дворі - 10, крилах - 14.
На ділянках від гирла Тилигульського лиману до м.Очаків у смузі шириною 1,5 км від берега і з морського боку Кинбурнської коси у смузі шириною 1,5 км від берега, обмеженій лінією, що проходить через точку з координатами 46 град. 20,2' півд.ш. і 31 град. 33,2' с.д., і південним краєм Кинбурнської коси, допускається у дворі і крилах застосування вічка з мінімальним розміром 46 мм.
18.1.2. У донних пастках у сажалці - 10, відкрилках - 12, крилах - 14.
18.1.3. У ятерах в річках Дунай, Дністер, Турунчук з їхніми придатковими системами озер і водосховищ:
Бочці - 30, сажалці, замку й крилах - 40.
18.1.4. У закидних неводах і волокушах в р.Дунай з її придатковою системою:
Матні - 30, приводах - 36, крилах - 40.
В інших районах у матні - 30, приводах - 36, крилах - 40.
у р. Південний Буг з її придатковою системою, Дніпровському та Бузькому лиманах - 65;
у р.Дунай з її придатковою системою - 40;
18.1.6. У лапташах і турбуках - 40, трандадах - 50.
18.2. При спеціалізованому промислі:
18.2.1. Ставними неводами і підйомними заводами:
азово-чорноморських кефалей - 20;
піленгаса: котел - 30, двір та крила - 40.
18.2.2. Кошільними та кільцевими неводами: хамси і ставриди - 6, скумбрії - 12, азово-чорноморських кефалей - 20, піленгаса, луфаря і пеламіди - 30.
18.2.3. Закидними неводами і волокушами:
матня приводи крила азово-чорноморських кефалей 20 22 22 оселедця 26 28 30 пузанка 18 22 26 чорноморської хамси, тюльки й 6 6 6 атерини барабулі 10 10 10 бичка (повсюди, окрім р. Дунай з 18 20 22 її придатковою системою, Дністровського і Тилигульського лиманів) бичка в р. Дунай з її придатковою 16 18 20 системою, Дністровському і Тилигульському лиманах
матня приводи крила тюльки 5 6 6 бичка 18 20 22
18.2.5. Тралами: шпрота - 6, мерланга - 12.
З метою запобігання передчасному зношенню сіткоматеріалів дозволяється в тралах прикріпляти парусину, сіткове полотно, шкіру та інші матеріали до нижньої частини кутків тралів. Забороняється використовувати будь-які матеріали й пристрої, що можуть закрити вічко або зменшити його розмір у бокових і верхніх частинах кутків трала.
18.2.6. Сітками: калкана - 180; глоси - 50; катрана й скатів - 100; піленгаса - 45; оселедця - 28; пузанка - 22; чехоні, тарані й рибця в річках Дністер і Дунай з їхніми придатковими системами - 32, в інших водних об'єктах - 38 (але не більше 50), осетра й севрюги - 120.
При промислі чехоні, тарані й рибця розмір вічка не повинен перевищувати 50 мм; глоси, оселедця й піленгаса - 70 мм; осетрових - 150 мм.
18.2.7. Конусними сітками: внутрішній конус (лійка) - 12, зовнішній конус - 14.
18.2.8. Накидними сітками (наметами): ставриди - 12, піленгаса - 30.
18.2.9. Ятерами бичка: в бочці - 18, садку, запорі й крилах - 20.
18.2.10. Підйомними пастками - 18.
18.2.11. Волокушами й раколовками раків - 16.
18.2.12. Волокушами й ручними сачками: креветки - 6; амфіпод: у крилах - 3, у кутку - млиновий газ N 10.
19. Розміри гачків: ширина й висота піддіву - 26 мм з допустимим відхиленням в той або інший бік - 2 мм.
20. Мінімальний допустимий зазор між прутами решітки (мм):
20.2.1. У р. Дунай з її придатковою системою - між вертикальними - 30, горизонтальними - 200.
Відповідальність за порушення цього режиму
21. Порядок притягнення порушників цього Режиму до адміністративної та кримінальної відповідальності, а також відшкодування збитків, завданих рибному господарству, визначаються діючим законодавством.
22. Вибірка з води знарядь лову, що використовувались з порушенням цього Режиму, доставка затриманих знарядь лову, плавзасобів та уловів до місць складання і схову на вимогу працівників державних органів рибоохорони проводиться порушником за його рахунок.
Затверджено Наказ Держкомрибгоспу України 18.12.98 N 168 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 1998 р. за N 835/3275( Режим втратив чинність на підставі Наказу Держкомрибгоспу N 172 ( z0043-00 ) від 31.12.99 )
Режим промислового рибальства в басейні Азовського моря в 1999 році
Цей Режим визначає порядок здійснення й регулювання промислового лову в басейні Азовського моря, за винятком Молочного лиману, рибальство в якому здійснюється відповідно до Режиму спеціального використання водних живих ресурсів на акваторії гідрологічного заказника "Молочний лиман" ( z0432-97 ).
1.1. Азовське море з усіма затоками, гирлами, лиманами, в тому числі Сиваш, Керченська протока до лінії м.Такиль - м.Панагія.
1.2. Річки: Грузький Єланчик, Обиточна, Берда (до греблі Бердянського водосховища), Кальміус (до Павлопольської греблі), Лозуватка, Корсак, Молочна, Великий Утлюк, Малий Утлюк, Кальчик, Зелена, Булганак, Катерлеська, Джарджава, Московська, Байбуга, Приморська, Баксу.
1.3. Інші рибогосподарські водойми, що сполучаються з Азовським морем і межують з адміністративно-територіальними одиницями, в тому числі канали зрошувальних систем, рибницькі підприємства й нерестово-вирощувальні господарства. Рибогосподарськими вважаються водойми й водостоки, які використовуються (можуть використовуватися) для промислу живих об'єктів рибного господарства або мають значення для їхнього відтворення, а також є місцем вигулу й проходження міграцій.
1.4. Берегова зона, що охороняється, завширшки 2 км від лінії урізу води моря й 1,5 км від лінії урізу води рік, заток, лиманів, границь заплавних земель.
2. Охорона й відтворення живих об'єктів рибного господарства, регулювання промислу на підставі рекомендацій наукових рибогосподарських організацій, надання промислових дільниць у рибогосподарських водоймах, надання дозволів на добування живих об'єктів рибного господарства, контроль за дотриманням даного Режиму, а також охорона рибогосподарських водойм від забруднення, засмічення та інших шкідливих впливів здійснюються органами рибоохорони. Відповідно до чинного законодавства ці функції можуть виконувати також інші вповноважені на це державні органи.
Промисловою дільницею вважається частина водойми з прилеглою до неї земельною ділянкою, що призначається для промислу, а також розміщення промислових споруд і будівель, характер і тип яких мають відповідати потребам промислу на даній дільниці й терміну користування ним. Органи рибоохорони, що надають промислову дільницю, виходять з обчислення наданої користувачеві квоти й визначення середньої біопродуктивності водного об'єкта або його частини й на період чинності дозволу укладають із користувачем договір про умови використання водних живих ресурсів, а також видають йому паспорт цієї промислової дільниці.
Користувач не має права продавати, передавати, а також здавати в оренду промислову дільницю або її частину іншим юридичним чи фізичним особам без погодження з органами рибоохорони. Користувач здійснює промисел в межах виділених для нього промислових дільниць або за їхніми межами в разі експедиційного лову. Експедиційний лов кошільними або кільцевими неводами може здійснюватися й у межах рибопромислових дільниць, у тому числі закріплених за іншими користувачами (поза місцями встановлення ставних засобів лову).
3. Порядок здійснення промислу в районі дії даного Режиму:
3.1. Промисел живих об'єктів рибного господарства здійснюється в межах наданих квот.
3.2. Вилучення живих об'єктів рибного господарства здійснюється за дозволами встановленого зразка, які видаються органами рибоохорони користувачам, якщо в них є відповідні квоти.
3.3. Дозвіл підлягає обов'язковій реєстрації в органах рибоохорони за місцем лову до початку робіт.
3.4. Капітан промислового, приймально-транспортного чи науково-дослідного судна, який безпосередньо відповідає за вилучення водних живих ресурсів, зобов'язаний мати й пред'являти на вимогу інспектора рибоохорони оформлені в установленому порядку промисловий квиток, талон (дозвіл), журнал вилучення водних живих ресурсів (промисловий журнал) або журнал обліку прийнятих водних живих ресурсів.
4. Користувачі, що здійснюють добування живих об'єктів рибного господарства, ЗОБОВ'ЯЗАНІ:
4.1. Не перевищувати установлених лімітів (квот) на добування живих об'єктів рибного господарства, й кількості дозволених знарядь лову.
4.2. Виконувати погоджений з органами рибоохорони й науковими рибогосподарськими організаціями план рибоводно-меліоративних заходів, якими передбачаються роботи із зариблення рибогосподарських водойм молоддю промислових риб, поліпшення умов відтворення, рятування молоді із залишкових водойм, розчищання тоней, заплав, проток, міжлиманних сполучень, джерел, боротьби із задухою, скошування рослинності тощо. Ці роботи користувачі дільниць здійснюють своїми силами та засобами й за рахунок своїх коштів або беруть участь в їх фінансуванні. Заявка на надання квот вилову подається разом зі звітом про виконання або фінансування робіт за минулий період.
4.3. Утримувати в належному санітарному стані закріплені промислові дільниці, знаряддя лову та забезпечувати їх охорону. Після закінчення промислу очищати промислові дільниці від усіх плавзасобів та сторонніх предметів, що засмічують водойму.
4.4. Без дозволу органів рибоохорони та інших уповноважених органів не здійснювати на промислових дільницях робіт, що змінюють природні умови у водоймі.
4.5. Позначати берегові межі промислових дільниць позначками згідно зі зразками, встановленими органами рибоохорони, а також мати на промислових суднах завдовжки понад 20 м чітко нанесені назви й номери, які можна розпізнати з літака (розміром 150 х 30 см, білою фарбою по темному фону).
4.6. Маркувати знаряддя лову, аби можна було визначати їхню належність.
4.7. Використовувати на промислі тільки зареєстровані в установленому порядку плавзасоби, на борту яких зазначено реєстраційний номер.
4.8. Без перешкод допускати працівників органів рибоохорони на місце лову, судно та інші плавучі засоби, склади, приймальні пункти й рибзаводи для перевірки знарядь і способів лову, огляду уловів. Сприяти інспекторам у проведенні перевірки.
4.9. Надавати на договірних засадах рибницьким підприємствам плідників риб, а науковим рибогосподарським організаціям, що розробляють рекомендації з регулювання рибальства, й контрольно-спостережним іхтіологічним пунктам - риб та інших гідробіонтів для біологічного аналізу.
4.10. В установлені терміни подавати в органи рибоохорони й наукові рибогосподарські організації дані про обсяги добування живих об'єктів рибного господарства. Слід зазначати початкову масу влову (в необробленому вигляді). В разі приймання від рибалок оброблених живих об'єктів рибного господарства початкова маса влову обчислюється відповідно до чинних технологічних норм із розробки, в такому вигляді враховується й вноситься до звіту.
4.11. Надавати працівникам рибоохорони та інших уповноважених органів право безкоштовно користуватися попутними суднами та іншими видами транспорту, а також пересаджувати на їхні вимоги на інші судна, якщо поїздки цих працівників мають службовий характер.
4.12. Випадковий прилов заборонених до вилову об'єктів рибного господарства випускати в море живцем, крім плідників, що відбираються вповноваженими на це спеціалістами для рибоводних цілей (заснула риба оприбутковується зі складанням акта та із занесенням до промислового журналу).
5. Організації, що займаються штучним відтворенням промислових об'єктів, ЗОБОВ'ЯЗАНІ:
5.1. У встановлені терміни подавати в органи рибоохорони план заходів із вирощування молоді цінних видів риб, а також звітні дані про діяльність підприємств за минулий період (квартал, півріччя, рік).
5.2. Вести на кожному приймальному пункті (судні) журнал обліку заготовлюваних плідників, в якому фіксувати відбір плідників із кожного притонення за видом, обсягом, розміром, масою та статтю з обов'язковим зазначенням номера приймально-здавальної квитанції.
5.3. За участю представника органів рибоохорони своєчасно оформляти акти на списання загиблих плідників, а також на утилізацію ікри, що не придатна для відтворення потомства й переробки.
5.4. Допускати працівників органів рибоохорони та інших уповноважених органів на всі виробничі дільниці відтворювального комплексу й на їхню вимогу надавати потрібну документацію.
6. Органи рибоохорони мають право:
6.1. У разі виявлення фактів порушення цього Режиму й чинного законодавства вживати заходів щодо обмеження або повного припинення робіт.
6.2. Головрибвод або вповноважений ним орган у погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями - продовжити термін закінчення промислу до 15 діб. Терміни початку й закінчення лову, встановлені цим Режимом, поширюються також на перше й останнє числа промислу.
6.3. Головрибвод або вповноважений ним орган у погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями - встановлювати заборони на промисел для пропуску плідників на нерестилища в період нересту цінних видів риб.
6.4. Здійснювати перевірку знарядь і способів лову, контролювати кількість промислової оснастки, відповідність застосовуваних знарядь лову вимогам цього Режиму щодо їхніх конструкцій, матеріалу, а також схеми розміщення стаціонарних і режиму роботи активних знарядь лову з оформленням акта перевірки.
6.5. Контролювати ведення промислового журналу за встановленою формою, ознайомлюватися з документами користувачів, що характеризують добування живих об'єктів рибного господарства за кількістю й видовим складом, зі знаряддями лову й районами промислу, а також з усіма іншими обліковими документами, що є на борту судна або в бригаді, вимагати в разі потреби витяги з них.
6.6. Здійснювати перевірку складу вловів.
6.7. Визначати в погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями границі нерестових ділянок та зимувальних рибних ям і організовувати посилену охорону їх у періоди нересту й зимівлі риб.
6.8. Здійснювати перевірку готовності рибницьких організацій до рибоводного сезону, а також створювати комісії для контролю за випуском молоді цінних видів риб.
6.9. Здійснювати контроль за виконанням планів меліоративних робіт, а також робіт із риборозведення й рятування молоді, що проводяться користувачами промислових ділянок.
6.10. Регіональні органи рибоохорони - у разі виникнення заморної ситуації давати дозвіл на вилов живих об'єктів рибного господарства в заморних водоймах усім користувачам із використанням усіх знарядь лову й у будь-яку пору року. Ці органи мають забезпечити суворий облік обсягів вилучення живих об'єктів рибного господарства (даний обсяг у ліміт вилову не зараховується).
6.11. Дозволяти з метою біологічної меліорації лов малоцінних видів риб із застосуванням знарядь лову, не передбачених для промислу цінних видів. При цьому, в погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями, визначаються місця, терміни й способи лову, норми прилову молоді цінних видів риб.
6.12. Дозволяти добування живих об'єктів рибного господарства для науково-дослідних потреб, рибництва, акліматизації, зариблення та проведення контрольного лову з використанням будь-якого знаряддя, в усіх водоймах, у будь-яку пору року відповідно до тематичних планів, затверджених в установленому порядку, й у межах виділених квот. Вимагати подання короткого звіту про використання дозволу з відображенням улову за кількісним і якісним складом.
6.13. Вільно відвідувати підприємства, гідротехнічні споруди, заказники, інші організації та об'єкти на рибогосподарських водоймах для перевірки дотримання цього Режиму. Відвідування об'єктів з особливим режимом здійснюється в установленому порядку й оформляється актом.
6.14. Призупиняти роботи, під час проведення яких систематично порушуються Режим, норми та інші вимоги щодо охорони живих об'єктів рибного господарства, навколишнього середовища, умов розмноження й шляхів міграції, аж до усунення порушень.
6.15. Перевіряти на місцях переробки й реалізації законність вилову живих об'єктів рибного господарства, оглядати судна, автотранспорт, виробничі приміщення; складати протоколи в разі виявлення порушень цього Режиму й чинного законодавства.
7. Без погодження з органами рибоохорони, іншими вповноваженими органами ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
7.1. Здійснювати обваловування й відновлення зруйнованих валів на заплавних ділянках, що є місцями нересту риб.
7.2. Влаштовувати завали й запрудження річок, проток, каналів, руйнувати вали й береги, будувати ставки й канали, випускати з лиманів і озер воду, здійснювати відчуження морських заток, відмежовування морських акваторій дамбами.
7.3. Відбирати воду з рибогосподарських водойм для потреб промисловості, сільського й комунального господарства. Експлуатувати водозабірні споруди без ефективних рибозахисних пристроїв.
7.4. Здійснювати забір гравію й піщано-черепашникової суміші в рибогосподарських водоймах і в береговій зоні, що охороняється.
7.5. Здійснювати у водоймах підривні, бурові, сейсмологічні й геологорозвідувальні роботи.
7.6. Заготовляти очерет та інші водяні рослини в рибогосподарських водоймах та на їхніх берегах.
7.7. Установлювати мідійні колектори й влаштовувати штучні рифи.
8.1. Скидати в рибогосподарські водойми й берегову зону цих водойм, що охороняються, неочищені й незнешкоджені стічні води промислових, комунальних, сільськогосподарських та інших підприємств і всіх видів транспорту; промислові, побутові та інші відходи; скидати в морські води пульку, що утворюється під час днопоглиблювальних робіт на акваторії портів і судноплавних каналів.
8.2. Скидати грунт, вибраний під час днопоглиблювальних, дноочищувальних та інших робіт за межами відведених місць звалищ і у невстановлені терміни. 8.3. У рибогосподарських водоймах вимочувати льон, коноплі, мити автотранспорт, тару винно-горілчаних виробів, з-під ядохімікатів та інших речовин, що негативно впливають на гідрохімічний режим водойм.
8.4. Заготовляти ліс на берегах річок та їхніх приток, які є місцями нересту цінних видів риб, на відстані до 1 км від берега, а в районі розташування рибоводних заводів і господарств з розведення риб - на відстані до 3 км.
8.5. У береговій зоні, що охороняється:
застосовувати авіазапилення й авіаобприскування для обробки сільськогосподарських, лісових та інших угідь;
використовувати для будь-яких потреб препарати ДДТ, генсахлоран та інші речовини, гранично допустима концентрація (ГДК) яких у воді рибогосподарських водойм нормується як "відсутність";
застосовувати пестициди з незатвердженими ГДК для води рибогосподарських водойм;
будувати склади для зберігання пестицидів і мінеральних добрив, улаштовувати злітно-посадочні смуги для авіахімічних робіт, ванни для купання худоби, майданчики для заправлення наземної апаратури ядохімікатами;
розміщати шламонагромаджувачі, сховища, відстійники промислових відходів та інші гідротехнічні споруди, які можуть негативно впливати на прибережні води морів, річок, водосховищ тощо;
будувати тваринницькі ферми й комплекси.
8.6. Транспортним, промисловим та іншим суднам перебувати в межах заборонених для рибництва місцях, за винятком проходу по фарватерах, зупинок біля поселень, для встановлення бакенів і в надзвичайних ситуаціях (шторм, туман, аварія тощо).
8.7. Вибирати заборонені й незаконно встановлені знаряддя лову без відповідного запису в журналі судна й без сповіщення органів рибоохорони.
9. У разі рибогосподарського використання водойм забороняється:
9.1. Виловлювати рибу на зимувальних ямах, межі яких визначаються органами рибоохорони в погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями.
9.2. Зберігати об'єкти рибного господарства, не враховані або заборонені до вилову, частини їхнього тіла, а також приймати (здавати) влови об'єктів одного виду під іншою назвою або без назви.
9.3. Нечітко вести облік і подавати спотворені звітні дані про обсяги вилову, райони й види промислу.
9.4. Здійснювати в рибогосподарських водоймах без спільного обгрунтування наукових рибогосподарських організацій, без дозволу органів рибоохорони та інших уповноважених органів акліматизацію нових видів живих об'єктів рибного господарства, а також вселення тих видів, які мешкають у даній водоймі.
До особливого розпорядження, в разі потрапляння об'єктів, що акліматизуються, в знаряддя лову, слід випускати у водойму, а факти їх вилову - реєструвати в промисловому журналі.
9.5. Зберігати на судні, в бригадному стані тощо неопломбовані органами рибоохорони знаряддя лову, застосування яких у даному районі й у даний період заборонено.
9.6. Використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи розташування їх за допомогою буїв або розпізнавальних знаків установленого зразка.
9.7. Використовувати знаряддя лову з водойм, в яких виявлено осередки паразитарних та інфекційних захворювань риб, в інших водоймах без попередньої дезінфекції цих знарядь.
9.8. Перебувати у водоймі або в береговій охоронній зоні із знаряддями лову, застосування яких заборонено цим Режимом, а також із підривними й отруйними речовинами, за винятком випадків проведення у водоймах у погодженні з органами рибоохорони робіт, пов'язаних із застосуванням цих речовин.
10. У випадках, коли цей Режим обмежує кількість використовуваних знарядь лову, розподіл їх між користувачами здійснюється регіональними органами рибоохорони.
11. Контроль за промислом та оперативне регулювання його у відкритій частині моря й у Керченській протоці здійснюються згідно із "Заходами з охорони водних живих ресурсів і оперативного регулювання рибництва в Азовському морі й Керченській протоці на 1998 - 1999 рр.", а в зоні прибережного рибальства - згідно з пунктами 13.3, 13.5, 13.6, 13.8 даного Режиму.
12. Забороняється промисел протягом усього року:
12.1. Перед гирлами малих річок на відстані 0,5 км в обидва боки, за винятком річок північного узбережжя Азовського моря від Білосарайської коси до Генічеська.
12.2. В Азовському морі на місцях зимівлі осетрових на захід від лінії с. Нововідрадне - маяк Бирючий острів, крім прибережного лову калкана й кефалей (у тому числі піленгаса).
12.3. Біля гребель, шлюзів, мостів, заповідних зон на відстані до 0,5 км.
12.4. У гирлах лиманів (крім Молочного, Утлюкського й протоки Тонкої) та міжлиманних сполученнях, у підвідних і магістральних каналах і відводах рибогосподарських і меліоративних систем на всьому їхньому просторі.
12.5. У річках північного узбережжя Азовського моря.
13. Дозволяється промисловий лов:
Сітками (додаток) в кількості 3500 од. в п'ятимильній прибережній зоні Азовського моря від краю коси Бирючий острів до краю Білосарайської коси - з 1 березня по 15 травня і з 1 вересня по 31 грудня.
Органи рибоохорони розподіляють сітки між користувачами свого регіону в таких кількостях:
Маріупольська держрибінспекція - 800 од.
Бердянська - " - - 1000 од.
Приазовська - " - - 1200 од.
Генічеська - " - - 500 од.
Додатково резерв у кількості 500 од. сіток може розподілятися за розпорядженням Головрибводу.
Сітками (в кількості 700 од. із трьох суден і береговими бригадами) в Таганрозькій затоці від Білосарайської коси до с.Обрив у глиб затоки до судноплавного ходу - з 1 березня по 15 травня.
Ставними неводами, каравками й ятерами (див. додаток) вздовж українського узбережжя Азовського моря, за винятком забороненого району на захід від лінії с.Нововідрадне - маяк коси Бирючий острів, - з 1 січня до 1 березня та з 1 по 31 грудня.
13.2. Осетрових і частикових риб ставними неводами, каравками й ятерами вздовж українського узбережжя в Таганрозькій затоці та Азовському морі, за винятком забороненого району на захід від лінії с. Нововідрадне - маяк коси Бирючий острів, - з 1 березня по 15 травня.
Прилов тарані, ляща, чехоні не лімітується.
кошільними неводами (див. додаток) в центральній частині Азовського моря, обмеженій координатами: 1) 45 град. 45' п.ш., 35 град. 50' с.д.; 2) 46 град. 15' п.ш., 35 град. 50' с.д.; 3) 46 град. 15' п.ш., 36 град. 35' с.д.; 4) 46 град. 30' п.ш., 36 град. 35' с.д.; 5) 46 град. 30' п.ш., 37 град. 15' с.д.; 6) 45 град. 45' п.ш., 37 град. 15' с.д. - з 1 січня по 10 квітня та з 15 листопада по 31 грудня.
Постійно діючій групі з регулювання промислу риб в Азовському морі й Керченській протоці надається право в погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями протягом путини змінювати границі дозволеного для промислу району, виходячи з особливостей розподілу скупчень тюльки й наявності прилову осетрових риб.
Прилов піленгаса та судака вилучається в межах квот користувача.
Прилов осетрових риб промислового розміру в путину 1998 - 1999 рр. обмежується 1 екз. на 1 т улову тюльки. В уловах кільцевих неводів допустимий прилов осетрових промислового розміру оприбутковується в установленому порядку. В разі перевищення обсягу допустимого прилову судно змінює район робіт. У разі підвищеного прилову осетрових і молоді інших цінних видів риб відповідні райони тимчасово закриваються для промислу;
ставними неводами вздовж північного узбережжя Азовського моря від маяка коси Бирючий острів до Білосарайської коси - з 1 березня по 31 травня;
ставними неводами (в кількості 30 од.) уздовж українського узбережжя в Таганрозькій затоці - з початку її масових підходів по 31 травня.
Початок масових підходів визначається Маріупольською інспекцією рибоохорони в погодженні з АзПівденНІРО за сталих уловів (протягом не менше ніж трьох діб) у контрольних неводах у середньому не менше ніж 0,5 т тюльки.
кошільними неводами в Керченській протоці - з 1 жовтня до кінця ходу хамси та у передпротоковій частині Азовського моря від меридіана 37 град.с.д. до мису Зюк на 6 миль у глиб моря - з початку її концентрації у передпротоковій частині до кінця осіннього ходу.
Постійно діючій групі з регулювання промислу риб в Азовському морі й Керченській протоці надається право в погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями визначати терміни початку й закінчення ходу хамси;
ставними неводами (з розміром вічка не більше ніж 7 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні від с.Нововідрадне до мису Хроні - з 20 вересня по 30 листопада, а в Керченській протоці - з 1 жовтня по 30 листопада.
13.5. Дрібних масових морських риб (тюлька, атерина, перкарина тощо) ставними неводами в п'ятикілометровій прибережній зоні від мису Хроні до с.Нововідрадне й у Керченській протоці - з 1 березня до початку весняного ходу хамси.
Початок весняного ходу хамси визначається Кримазчоррибводом у погодженні з ПівденНІРО в разі прилову хамси, що становить 20% за масою й вище від загального влову дрібних морських риб.
13.6. Калкана навесні капроновими одностінними сітками (нитка 15.6 техс х 6 і мононитка діаметром 0,3 - 0,4 мм) у десятикілометровій прибережній зоні на ділянці від краю Білосарайської коси до с.Валок і в п'ятикілометровій прибережній зоні від с.Валок до с.Каменське - з 15 березня до початку масового нересту, в двокілометровій прибережній зоні від с.Каменське до мису Хроні - з 10 квітня до початку масового нересту, бавовняними одностінними сітками (нитка N 10) - у двокілометровій прибережній зоні від с.Каменське до мису Хроні - з 15 березня до початку масового нересту; восени - бавовняними одностінними сітками (нитка N 10) в тих самих районах - з 1 вересня по 31 грудня.
Кримазчоррибводу, Південрибводу, Запорізькій регіональній інспекції рибоохорони, Маріупольській міжрайонній інспекції рибоохорони надається право в погодженні з ПівденНІРО (в тому числі Азовське відділення) щорічно визначати початок масового нересту в разі появи 50% і більше самок, що нерестяться чи вже віднерестилися, й установлювати заборону на проведення лову.
13.7. Глоси в Сиваші: сітками - з 1 липня по 31 грудня.
13.8. Азово-чорноморських кефалевих:
волоками (див. додаток) в Азовському морі вздовж його узбережжя від Керченської протоки на захід до краю Білосарайської коси - з 15 липня до закінчення осінньої міграції;
волоками, ставними неводами, підйомними заводами й кільцевими неводами (див. додаток) в Керченській протоці - з 1 червня до закінчення осінньої міграції;
волоками й зябровими сітками в Сиваші й протоці Тонкій до вхідного створу - з 1 вересня по 31 жовтня;
закидними неводами та ятерами в Молочному лимані - з 1 вересня по 31 жовтня.
Кримазчоррибводу, Південрибводу, Запорізькій регіональній інспекції рибоохорони надається право в погодженні з ПівденНІРО (в тому числі Азовське відділення) щорічно визначати дату закінчення осінньої міграції.
сітками в кількості 2500 од. в Азовському морі в дванадцятимильній прибережній зоні від паралелі 46 град. 00' п.ш. до краю коси Обиточної - з 1 січня по 15 травня та з 1 жовтня по 31 грудня.
Органи рибоохорони розподіляють сітки між користувачами свого регіону в таких кількостях:
Бердянська держрибінспекція - 400 од.
Приазовська -"- - 1600 од.
Генічеська -"- - 500 од.Додатково резерв у кількості 500 од. сіток може розподілятися згідно з розпорядженням Голврибводу;
сітками, закидними неводами, каравками, ятерами й волоками в Сиваші - з 1 липня по 31 грудня;
сітками, закидними, кільцевими й ставними неводами, підйомними заводами, каравками, ятерами та волоками в Керченській протоці й Утлюкському лимані - з 1 січня по 15 червня і з 15 серпня по 31 грудня;
закидними неводами, підйомними заводами, ятерами й волоками в Азовському морі, протоці Тонкій, лиманах, за винятком Молочного, Утлюкського та Сиваша, ставними неводами в протоці Тонкій - з 15 лютого по 31 травня та з 1 вересня по 31 грудня.
В Азовському морі в районі гирла Молочного лиману лов закидними неводами дозволяється користувачам, які мають квоти на вилов піленгаса, а також тим, котрі беруть участь у фінансуванні робіт з очищення гирла лиману. Розміщення користувачів здійснюється в погодженні зі штабом оперативного регулювання промислу піленгаса (м.Бердянськ);
каравками вздовж українського узбережжя Азовського моря від мису Хроні до коси Обиточної - з 15 лютого по 31 травня та з 1 вересня по 31 грудня;
кільцевими неводами в Азовському морі в районі, обмеженому зі сходу лінією край Бердянської коси - точка перетину меридіана 37 град. 20' с.д. з береговою лінією на півдні, а із заходу - лінією, що з'єднує с.Нововідрадне та точку 46 град. 00' п.ш., 35 град. 10' с.д. й далі йде по паралелі 46 град. 00' на захід до перетину з береговою лінією, - з 1 січня по 31 травня і з 1 вересня по 31 грудня.
Лов кільцевими неводами тимчасово припиняється в разі прилову осетрових риб промислового розміру в кількості понад 2 екз. на 5 т улову в даному районі. Якщо обсяг прилову перевищує допустимий - судно змінює район робіт.
13.10. Оселедця в Керченській протоці ставними неводами й одностінними сітками - з 1 жовтня по 31 грудня (якщо є відповідне рішення українсько-російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі).
13.11. Барабулі ставними неводами в Керченській протоці й Азовському морі від мису Хроні до с.Нововідрадне - з 1 травня по 31 липня і з 1 вересня по 31 жовтня.
13.12. Молюсків скребачками, підсаками, щипцями (див. додаток) в Керченській протоці: рапанів - протягом усього року; мідій - з 1 січня по 31 березня, з 1 червня по 31 серпня і з 16 жовтня по 31 грудня.
13.13. Прісноводних раків раколовками, за винятком періодів линяння, спарювання й виношування ікри, які щорічно встановлюються органами рибоохорони в погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями.
13.14. Морських рослин методом збирання й скошування за допомогою серпів і косарок (див. додаток) уздовж українського узбережжя Азовського моря протягом усього року.
14.1. Усякий вид промислу, не передбачений попереднім пунктом цього Режиму.
14.2. Лов білуги, шипа, стерляді, лосося, вирезуба, горбиля й дельфінів, добування філофори - повсюди.
15. Заходи з охорони молоді цінних видів живих об'єктів рибного господарства:
15.1. Промислові розміри (см) особин цінних видів живих об'єктів рибного господарства: осетер 90 оселедець 15 севрюга 80 пузанок 11 хамса 6,5 барабуля 8,5 судак 38 бичок 8 лящ 28 калкан 22 тараня 16 кефалі 20 аз.-чорномор. рибець 22 піленгас 38 сазан 30 ставрида 10 шемая 19 глоса 17 синець 24 мідія 5 товстолобик 50 рак прісноводний 9 короп (у лиманах) 24
15.2. Розмір риби визначається в свіжому вигляді вимірюванням від вершини рила до основи середніх променів хвостового плавника.
В разі обмірювання риби в обробленому вигляді (солена, сушена, копчена й в'ялена) встановлений розмір зменшується на 4%.
15.3. Промисловий розмір мідії визначається вимірюванням найбільшої довжини раковини, рака прісноводного - відстані від середини ока до кінця хвостової пластинки.
15.4. Прилов риби непромислового розміру допускається за притонення або підрізку згідно з нормами, встановленими цим Режимом (п.15.9).
15.5. Визначення частки риби непромислового розміру здійснюється відбиранням проб із різних місць лову. Визначення цієї частки візуально забороняється.
15.6. Виловлена засобами лову риба, за винятком судака (прилов судака оприбутковується й здається на рибоприймальний пункт), у разі невідповідності її установленим цим Режимом нормам щодо прилову риби непромислового розміру, а також усі осетрові, калкан, мідія й рак прісноводний, що не досягли промислового розміру, мають бути випущені у водойму живцем (заснула риба оприбутковується з укладанням акта й із записом в промисловому журналі). У таких випадках потрібно перенести місце лову не менше ніж на 1 милю.
15.7. У разі підвищеного прилову риби непромислового розміру в будь-якому районі органи рибоохорони в погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями приймають рішення про заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більшим вічком. Терміни закінчення заборони визначаються за результатами роботи контрольних знарядь лову, встановлених на кожній промисловій дільниці (для ставних неводів - не більше ніж 1 од.).
15.8. Під час лову риби кошільними неводами заборона промислу в даному районі оголошується в разі підвищеного прилову риби непромислового розміру, що визначається як середній із п'яти закидань; під час лову ставними неводами та ятерами - як середній із добових уловів трьох - п'яти знарядь лову на даній дільниці; в разі лову закидними неводами - з двох закидань.
15.9. Максимально допустимі прилови риби непромислового розміру:
15.9.1. Промисловий лов риби дозволяється, якщо прилов осетрових риб непромислового розміру не перевищує:
у разі лову цінних видів риб великовічковими ставними неводами - чотирьох екз. на 100 кг улову;
у разі лову дрібних масових морських риб ставними неводами - одного екз. на 1 т улову;
у разі лову хамси й тюльки кошільними неводами - одного екз. на 5 т улову;
у разі лову судака, піленгаса й камбали-калкан сітками - одного екз. на 100 кг улову;
у разі лову піленгаса кільцевими неводами - одного екз. на 5 т улову.
15.9.2. Лов дозволяється, якщо прилов риби непромислового розміру не перевищує:
цінних риб (крім піленгаса і хамси) в сітках, ставних і закидних знаряддях лову всіх видів (див. додаток), що використовуються для лову цих риб, за притонення або переборку - 8% від загального влову риб, промисловий розмір котрих зазначено в п.15.1 цього Режиму (крім хамси), а в дрібновічкових ставних неводах - 1% за масою від улову дрібних морських риб (хамса, тюлька, атерина та ін.) разом узятих.
У Таганрозькій затоці в ставних неводах із розміром вічка в котлі не менше ніж 55 мм (для делі з мононитки - не менше ніж 45 мм) допускається прилов цінних видів риб непромислового розміру, що не перевищує 20% від загального влову риб, указаних в п.15.1, в тому числі судака - не більше ніж 8%;
цінних риб (крім піленгаса) в уловах кільцевих неводів під час промислу піленгаса - 8% від загального влову;
піленгаса - 20% від улову цінних частикових риб (у тому числі піленгаса);
хамси в кошільних і ставних неводах - 40% від загальної кількості її улову.
Лов хамси кошільними неводами дозволяється тільки після контрольних обловів міграційних косяків. Улови контрольних заметів із підвищеним приловом хамси непромислового розміру у водойму не випускаються.
16. Мінімально допустимий розмір вічка (мм) у знаряддях лову:
16.1. Закидні неводи, волокуши й драги для лову (див. додаток):
матня приводи крила оселедця в Керченській 20 24 30 протоці глоси 44 50 50 кефалі азово-чорноморської 18 20 22 піленгаса (крім Сиваша) 30 40 40 піленгаса (в Сиваші) 44 50 50
16.2. Ставні неводи, каравки, ятери, підйомні заводи й підйомні пастки для лову (див. додаток):
котел, бочка двір крило осетрових, судака й інших частикових риб: дель з капронової нитки 55 55 40 дель із мононитки 45 45 40 хамси, атерини й інших дрібних 6 6 6 морських риб оселедця 20 22 24 барабулі 10 10 10 кефалі 20 22 22 азово-чорноморської
піленгаса (крім Сиваша) 30 40 40
піленгаса (в Сиваші) 44 44 44
глоси 44 44 44
16.3. Кошільні неводи для лову хамси й тюльки - 6.
16.4. Кільцеві неводи для лову кефалі азово-чорноморської - зливальна частина - 18, крило - 20; піленгаса - зливальна частина - 30, крило - 40.
калкана 110
глоси 44
судака 60 (але не
більше ніж 70)
кефалі 24піленгаса в Азовському 60 (але не
морі більше ніж 70)
піленгаса в інших 44 (те саме)
оселедця 26
При визначенні розміру вічка в сітках не враховується розмір вічка в поріжі та відстань між потовщеними нитками рамних сіток.
16.6. Розмір вічка в знаряддях лову визначається вимірюванням відстані між 11 вузлами й діленням добутого числа на 10. У разі визначення розміру вічка в мокрих знаряддях лову після консервації допускається зниження встановлених розмірів на 5%.
17. Умови застосування знарядь лову:
17.1. Довжина закидних неводів і волоків має не перевищувати 1,2 ширини річки в точці закидання, а довжина приводів у закидних неводах і волоках усіх видів має не перевищувати 1/3 довжини відповідного крила.
17.2. Довжина лави ставних неводів і ятерів має бути не більшою за 900 м, а відстань між лавами й розрив між ставками - не меншими за 600 м. Установлення ставних неводів у морі допускається не ближче ніж за 300 м від границь промислових дільниць і 100 м - від границь заборонених зон.
17.3. В усинкових і дворових кутках котлів (на 1 м у кожен бік) ставних неводів із розміром вічка не менше ніж 20 мм дозволяється застосовувати дель із меншим розміром вічка. Розмір вічка в кутках котлів визначається органами рибоохорони й науковими рибогосподарськими організаціями.
17.4. В крилах ставних неводів, підйомних заводів, каравок і ятерів відношення діаметра нитки до розміру вічка сіткового полотнища має бути не меншим за 0,02.
17.5. Висота сіток для лову калкана має становити не більше 15 вічок.
17.6. Довжина сіток для лову піленгаса в Азовському морі й судака у п'ятимильній прибережній зоні Азовського моря від краю коси Бирючий острів до краю Білосарайської коси має не перевищувати 75 м.
17.7.1. Установлення в Керченській протоці ставних неводів ближче ніж за 700 м від границь тоневих ділянок.
17.7.2. Встановлення в інтервалах між ставними неводами будь-яких інших знарядь лову, а також установлення неводів у шаховому порядку, за винятком Керченської протоки в період осіннього ходу хамси.
17.7.3. Під час підльодного лову встановлення ставних неводів, каравок і ятерів з інтервалами між ставками менше ніж 300 метрів.
17.7.4. Захаращувати знаряддями лову та іншими спорудами для лову риби понад 2/3 (від урізу води з боку тоневої ділянки) ширини русла річки, струмка, протоки та іншої водойми, а також здійснювати закидання неводів із протилежних берегів "у замок".
Додаток до пунктів 13, 15 - 17 Режиму промислового рибальства в басейні Азовського моря у 1999 р.Конструктивні особливості й способи застосування знарядь лову
Промислові знаряддя лову, що використовуються в басейні Азовського моря, за способом лову поділяються на такі групи: відціджувальні, пастки, вічкувальні. Крім того, для добування молюсків і водоростей застосовуються різні пристрої.
Нижче наведено характерні особливості конструкцій та способів застосування знарядь лову, що дозволені цим Режимом. Знаряддя лову можуть мати й інші конструктивні елементи, зокрема такі, що впливають на уловистість, але не вловлюють рибу безпосередньо.
ВОЛОК - відціджувальне знаряддя лову, що являє собою сіткове полотнище, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирач); верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - грузилами; складається з двох крил однакової довжини й практично однакової висоти та вшитого між крилами сіткового мішка (матні), якого може й не бути.
ДРАГА - донне відціджувальне знаряддя лову, що не перекриває товщу води й являє собою сіткове полотнище, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирач); верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - грузилами. Складається з двох крил однакової довжини, вшитого між ними сіткового мішка (матні) й канатів (урізів), довжина яких більша за довжину крил; урізи, тягнучися по дну, концентрують рибу й спрямовують її в сіткову частину, після чого остання частина вибирається на борт судна або на берег.
Залежно від способів вибирання драги бувають ручні, напівмеханізовані та механізовані.
Драга ручна - це така, закидання якої здійснюється з будь-якого плавзасобу, а вибирання - вручну.
Драга напівмеханізована - така, закидання якої здійснюється із самоходного судна, а вибирання - за допомогою ручних промислових пристроїв або вручну.
Драга механізована - така, закидання якої здійснюється із самоходного судна, а вибирання - за допомогою промислових механізмів.
ЗАВОД ПІДЙОМНИЙ - стаціонарне знаряддя лову, що складається з відкритої згори сіткової пастки та одного або двох напрямних крил (в останньому випадку одне з них примикає до берега); одна із стінок опускається на дно для утворення входу в пастку й піднімається після заходу риби.
КАРАВКА - стаціонарне знаряддя лову, що складається з піднятої над поверхнею води сіткової пастки заввишки не більше ніж 3 м із постійно закріпленими стінками та одного напрямного крила, яке примикає до берега або перекату (за винятком лиманів та Сиваша); не встановлюється в лаву.
КОСАРКА - механізоване знаряддя для скошування водяної рослинності.
КОТЕЦЬ - стаціонарне знаряддя лову, що складається з напрямного крила та відкритих згори пасток різної форми, виготовлених із жорсткого матеріалу (деревини, очерету тощо).
НЕВІД ЗАКИДНИЙ - відціджувальне знаряддя лову, що являє собою сіткове полотнище, згори та знизу прикріплене до канатів (підбирач); верхній підбирач обладнано поплавцями, нижній - грузилами; складається з двох крил однакової або різної довжини і змінної (профільованої) висоти та вшитого між ними сіткового мішка (матні), якого може й не бути.
НЕВІД КІЛЬЦЕВИЙ - відціджувальне знаряддя лову, що являє собою сіткове полотнище, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирач), при цьому довжина верхнього підбирача більша, ніж нижнього; верхній підбирач обладнано поплавцями, нижній - стяжними кільцями; вловлювання риби відбувається стягуванням нижнього підбирача стяжним(и) тросом(ами), що проходить(ять) крізь кільця.
НЕВІД КОШІЛЬНИЙ - відціджувальне знаряддя лову, що являє собою сіткове полотнище, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирач); верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; при цьому довжина нижнього підбирача більша, ніж верхнього; закидання здійснюється за замкнутою кривою, а вловлювання риби - стягуванням нижнього підбирача стяжним(и) тросом(ами), що проходить(ять) крізь кільця.
НЕВІД СТАВНИЙ - стаціонарне знаряддя лову, що складається з відкритої згори сіткової пастки з постійно закріпленими стінками та одного або кількох напрямних сіткових крил. Пастка складається з двору та одного або кількох котлів із системою вхідних отворів. Невід можна встановлювати як від берега, так і на відстані від нього, поодинці або в лаву з кількох одиниць.
ПАСТКА ПІДЙОМНА, АБО РАКОЛОВКА, - переносна сіткова пастка відкритого або закритого типу довільної форми з однією або кількома жорсткими рамами, з одним або кількома вхідними отворами довільної форми, забезпечена принадою; встановлюється під водою й під час вибирання витягується з неї.
ПІДСАКА - ручний пристрій для збирання молюсків.
РАКОЛОВКА - див. ПАСТКА ПІДЙОМНА.
СЕРП - пристрій для скошування водяної рослинності вручну.
СІТКА - вічкувальне знаряддя лову, що складається з одного або кількох сіткових полотнищ, закріплених на підбирачах. За конструкцією сітки поділяються на одностінні, поріжні (дво- або тристінні) та рамові.
Сітка одностінна складається з одного сіткового полотнища з вічками однакового розміру.
Сітка поріжна складається з одного сіткового полотнища, до якого з одної або з двох сторін прикріплюється сіткове полотнище з більшим розміром вічка (не менше ніж 250 мм).
Сітка рамова складається з одного сіткового полотнища, крізь вічка якого пропускаються нитки більшої товщини, ніж у цього полотнища; й прикріплюються до підбирачів, а в місцях перехрещення скріплюються між собою (відстань між ними - не менша за 0,5 м).
СКРЕБАЧКА - ручний пристрій для відокремлювання молюсків від субстрату відскоблюванням.
ЩИПЦІ - ручний пристрій для відокремлювання молюсків від субстрату попереднім стисканням.
ЯТІР - донна пастка закритого типу, що складається з одного або двох котлів, сіткову частину котрих закріплено на кількох жорстких рамах, із системою вхідних отворів різної форми, напрямних крил або без них.
Затверджено Наказ Держкомрибгоспу України 18.12.98 N 168 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 1998 р. за N 835/3275( Режим втратив чинність на підставі Наказу Держкомрибгоспу N 172 ( z0043-00 ) від 31.12.99 )
Режим промислу в дніпровських водосховищах у 1999 році
Режимом визначено зміни та доповнення до чинних "Правил рыболовства во внутренних водоемах Украинской ССР", затверджених наказом МРГ СРСР від 06.01.69 N 1, з останніми змінами та доповненнями, затвердженими наказом МРГ СРСР від 28.02.85 N 121, для здійснення промислового лову в дніпровських водосховищах у 1999 році.
1. Дозволяється в Київському, Канівському, Кременчуцькому, Дніпродзержинському водосховищах:
1.1. Використання протягом усього промислового періоду сіток із розміром вічка 50 мм.
1.2. Застосування протягом усього промислового періоду ставних неводів із розміром вічка не менше ніж 30 мм.
1.3. Органами рибоохорони в оперативному порядку лов рослиноїдних риб у заборонені періоди й у заборонених місцях, якщо є їх скупчення (підтверджені контрольними ловами - не менш як 60% улову за масою), сітками й ставними неводами визначеної кількості з розміром вічка не менше ніж 100 мм. У Сульській затоці в осінній період - не більше ніж 600 сіток. Припинення лову здійснюється на підставах, визначених в п. 6.6 цього Режиму.
2. Дозволяється в Київському водосховищі:
Протягом усього промислового періоду лов риби "на гон" у закорчованих місцях під наглядом органів рибоохорони, а в післянерестовий період - протягом 25 діб спеціалізований лов лина й карася ставними сітками з розміром вічка 60 мм. Межі закорчованих ділянок визначають органи рибоохорони.
3. Дозволяється в Канівському водосховищі:
3.1. Застосування великовічкових поріжних сіток із розміром вічка 75 - 130 мм, а на закорчованих ділянках - дрібновічкових поріжних сіток із розміром вічка 36 - 50 мм протягом усього промислового періоду. Межі закорчованих ділянок визначають органи рибоохорони.
3.2. В осінній період за температури води 10 град. С та нижче промисловий лов 50 ставними сітками з розміром вічка 75, 80, 90, 100, 110, 130 мм у "Голубій зоні" - в районі нижнього б'єфа Київської ГЕС, в затоці Верблюжа та в гирлі р.Десна. У цей період доцільний також меліоративний лов верховодки без обмежень.
4. Дозволяється в Кременчуцькому водосховищі:
Використання протягом усього промислового періоду двох ставних неводів у Сульській затоці для відлову плідників рослиноїдних риб та сазана для нерестово-вирощувального господарства "Полтаварибгосп".
5. Дозволяється в Дніпродзержинському водосховищі:
Застосування в середній частині водосховища ставних сіток із мононитки з розміром вічка 45 мм в кількості 100 шт.
6. Відповідно до обгрунтувань рибогосподарських наукових установ та організацій регіональні органи рибоохорони Держкомрибгоспу можуть дозволяти:
6.1. Лов рослиноїдних риб сітками й ставними неводами з розміром вічка не менше ніж 100 мм у період весняно-літньої заборони з дати її початку й до підвищення температури води понад 10 град.С за наявності в уловах не менше ніж 60% рослиноїдних риб від загальної маси й не ближче ніж за 1 км від нерестовищ.
6.2. У пониззі Канівського водосховища, за винятком району Піщанки, лов сітками в кількості 200 шт.
6.3. У середній та нижній частинах Кременчуцького водосховища - із використанням 1000 сіток, у тому числі 150 сіток у Сульській затоці.
6.4. У середній та нижній частинах Дніпродзержинського водосховища лов сітками в кількості 240 шт.
6.5. Застосування в заборонний період без кількісних обмежень ставних неводів із розміром вічка 100 мм і більше.
За відсутності влову рослиноїдних риб протягом трьох діб або наявності їх менше ніж 60 % від маси влову, спеціалізований лов припиняється органами рибоохорони, незважаючи на температуру води.
7. Дозволяється в Каховському водосховищі:
Промисел відповідно до "Режиму рибогосподарського використання експлуатації дослідно-виробничого Каховського водосховища", затвердженого спільним наказом Мінекобезпеки та Держкомрибгоспу України від 21.06.96 N 57/102 ( z0359-96 ).
