МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Н А К А З

25.07.2003 N 568

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2003 р. за N 755/8076

{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 96 ( z0360-06 ) від 02.02.2006 }

Про затвердження Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу

На виконання Програми інтеграції України до Європейського Союзу ( n0001100-00 ), затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2000 року N 1072/2000 ( 1072/2000 ), відповідно до статті 62 Повітряного кодексу України ( 3167-12 ) Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, що додаються, та ввести їх у дію через тридцять днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

2. Державному департаменту авіаційного транспорту (Максимов В.О.):

2.1. У встановленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести вимоги зазначених Правил до відома підприємств, організацій та установ, що задіяні в повітряних перевезеннях пасажирів і багажу.

3. Підприємствам, організаціям та установам, що задіяні в повітряних перевезеннях пасажирів і багажу, узяти зазначені Правила до керівництва та протягом тридцяти днів з дати реєстрації цього наказу в Міністерстві юстиції України привести свої нормативні документи у відповідність до них.

4. Після введення в дію зазначених Правил уважати такими, що не застосовуються на території України, частину "Определения" і частину I (щодо їх застосування до повітряних перевезень пасажирів і багажу), частину II "Правил международных воздушных перевозок пассажиров, багажа и грузов", затверджених наказом Міністерства цивільної авіації СРСР від 03.01.86 N 1/И ( v0001400-86 ).

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державного секретаря Міністерства транспорту України Демиденка А.Ф.

Т.в.о. Міністра                                       Е.Абдуллаєв
 

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства транспорту України 25.07.2003 N 568 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2003 р. за N 755/8076

ПРАВИЛА повітряних перевезень пасажирів і багажу

Стаття 1. Відповідність Правил

1.1. Ці Правила підготовлені на виконання Програми інтеграції України до Європейського Союзу ( n0001100-00 ), затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2000 року N 1072/2000 ( 1072/2000 ), статті 62 Повітряного кодексу України ( 3167-12 ), Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ), пункту 4 Положення про Міністерство транспорту України, затвердженого Указом Президента України від 11.05.2000 N 678/2000 ( 678/2000 ), та пункту 3 Положення про Державний департамент авіаційного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2000 N 573 ( 573-2000-п ).

1.2. Ці Правила розроблені з урахуванням положень Варшавської конвенції ( 995_181 ) та Загальних умов перевезень пасажирів і багажу, встановлених Міжнародною асоціацією повітряного транспорту ("General Conditions of Carriage (passenger and baggage)", ІАТА).

Стаття 2. Мета

Мета цих Правил - установити загальні умови перевезення пасажирів і багажу повітряним транспортом, за яких забезпечуються належний рівень безпеки польотів та якості обслуговування, а також принципи і норми відповідальності суб'єктів під час повітряних перевезеннях пасажирів і багажу, включаючи обслуговування, що належить до цих перевезень.

Стаття 3. Терміни і визначення, що застосовуються у цих Правилах

Агент з обслуговування - особа, уповноважена перевізником здійснювати операції з наземного обслуговування пасажирів і багажу.

Агент з продажу перевезень - особа, що призначена перевізником згідно з агентською угодою представляти інтереси перевізника при продажу перевезень на рейси перевізника і, якщо має відповідні повноваження, на рейси інших перевізників (далі - його агент).

Багаж - такі предмети, майно та інша особиста власність пасажира, які є необхідними для особистого користування, комфорту чи для забезпечення зручностей у зв'язку з його подорожжю. Якщо інше прямо не визначено, то багаж включає зареєстрований багаж і ручну поклажу (незареєстрованний багаж) пасажира.

Багажна ідентифікаційна бирка - документ, виданий перевізником для ідентифікації зареєстрованого багажу.

Багажна квитанція - частина квитка, яка визначає умови перевезення зареєстрованого багажу (у тому числі квитанція для одержання багажу, що видана перевізником і додається до квитка).

Бронювання (або резервування) - попереднє замовлення місця на повітряному судні на визначений рейс і дату для перевезення пасажира або попереднє замовлення обсягу і тоннажу на повітряному судні на визначений рейс і дату для перевезення багажу (вантажу).

Варшавська конвенція - у залежності від того, який з наведених нижче документів застосовується щодо договору перевезення, означатиме:

Конвенцію з уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень ( 995_181 ), підписану у Варшаві 12.10.29, зі змінами, унесеними Гаазьким Протоколом ( 995_562 ), підписаним у Гаазі 28.09.55;

Додаткову конвенцію до Варшавської конвенції з уніфікації деяких правил, пов'язаних з міжнародними повітряними перевезеннями, що виконуються не перевізником, який уклав договір, підписану у Гвадалахарі 18.09.61 ( 995_130 ) (застосовується при перевезеннях, які передбачені статтею 19 цих Правил).

Виключні умови - умови, при яких перевезення пасажирів і багажу не підпадають під звичайні операції і процедури експлуатації цивільних повітряних суден, у тому числі умови, при яких здійснюються перевезення миротворчого контингенту, перевезення для ліквідації наслідків стихійного лиха чи аварії тощо.

Відмова в перевезенні - відмова з боку перевізника прийняти на певний рейс пасажира.

Групове перевезення - перевезення групи осіб, що мають загальну мету подорожі, незалежно від того, оформлена вона груповим квитком або окремими квитками на кожного пасажира.

Дні - календарні дні, включаючи усі сім днів тижня, святкові, вихідні та неробочі дні, за умови, що при наданні повідомлення день відправлення повідомлення не враховується і що при визначенні тривалості чинності день, у який видано квиток або у який розпочався політ, не враховується.

Електронний квиток - електронний документ, який включає роздрук маршруту, електронні купони і, у разі використання, документ для посадки.

Електронний купон - частина електронного квитка, яка застосовується для перевезення на відповідному рейсі, або інший документ, який його замінює, що зберігаються у базі даних автоматизованої системи бронювання перевізника.

Зареєстрований багаж - багаж пасажира, який прийнятий перевізником під свою охорону для перевезення та своєчасної доставки і на який перевізник видав багажну квитанцію та багажну ідентифікаційну бирку.

Застосовані закони - закони, постанови та розпорядження, а також інші нормативно-правові акти, що регулюють здійснення повітряних перевезень пасажирів і багажу будь-якої держави, з території, на територію та через територію якої здійснюються перевезення пасажирів та багажу.

Зіпсований квиток - квиток, стан якого з вини пасажира не дозволяє ідентифікувати або прочитати інформацію, що міститься у квитку.

Змішане перевезення - перевезення, що здійснюється з застосуванням різних видів транспорту за одним перевізним документом за участю повітряного транспорту.

Зупинка на маршруті (або Stopover) - попередньо погоджена між перевізником і пасажиром тимчасова зупинка в перевезенні в будь-якому пункті, крім пункту відправлення та призначення.

Квиток - документ, що має назву "Пасажирський квиток та багажна квитанція", у тому числі електронний квиток, виданий перевізником (його агентом), який включає умови договору перевезення та повідомлення, разом з польотними та пасажирським купонами.

Код перевізника - два знаки, які ідентифікують відповідного перевізника в автоматизованих системах бронювання.

Комерційні угоди - будь-які угоди між перевізниками, крім агентської угоди, що стосуються надання їхніх спільних послуг, пов'язаних з повітряними перевезеннями пасажирів (багажу).

Купон - відривний талон на рейс і/або електронний купон.

Місце відправлення - пункт, зазначений у квитку, з якого починається перевезення пасажира.

Місце призначення - пункт, зазначений у квитку, у якому закінчується перевезення пасажира.

Нормальний тариф - тариф з мінімальними обмеженнями в частині його застосування, установлений для перевезення у бізнес- чи економічному класі і опублікований як нормальний тариф у автоматизованих системах бронювання.

Обмежено дієздатний пасажир - пасажир, фізичний, медичний або психічний стан якого вимагає особистого догляду (при висадці та посадці; протягом польоту; при аварійній евакуації; при наземному обслуговуванні), але не створює незручностей для інших пасажирів (за звичайних умов).

Остаточний час оформлення пасажирів - час, після закінчення якого пасажири, які не встигли пройти реєстрацію, не приймаються до перевезення на відповідний рейс.

Пасажир - особа (за винятком членів екіпажу), що перевозиться повітряним судном за згодою перевізника згідно з договором перевезення.

Пасажирський квиток - частина квитка, виданого перевізником (його агентом), згідно з яким здійснюється перевезення пасажира.

Пасажирський купон (або пасажирська квитанція) - частина пасажирського квитка, яка складає письмове повідомлення стосовно умов перевезення пасажира.

Перевезення - транспортування пасажирів та багажу на повітряних суднах, що здійснюється відповідно до договору перевезення, при якому, згідно з визначенням сторін, пункт відправлення і пункт призначення незалежно від того, були чи ні зупинка в перевезенні або перевантаження, розміщені або на території двох різних країн, або на території однієї країни, якщо узгоджена зупинка передбачена на території іншої країни. У цих Правилах під терміном "перевезення" також розуміється транспортування пасажирів і/або багажу на повітряних суднах між двома пунктами, які розміщені на території України.

Перевізник (або авіакомпанія) - особа, що має постійне місце діяльності в Україні (і/або Україна забезпечує і підтримує фактичний контроль за діяльністю цієї особи) і яка перевозить або бере на себе зобов'язання перевезти пасажира та/або його багаж згідно з квитком, а також бере на себе зобов'язання надати всі інші послуги, що пов'язані з таким перевезенням, незалежно від того, чи є ця особа "фактичним перевізником" або "перевізником за договором" (визначення "фактичний перевізник" та "перевізник за договором" наведені у статті 19 цих Правил). З метою звільнення чи обмеження відповідальності, передбаченої чи визначеної в цих Правилах, термін "перевізник" включає агентів, службовців, представників і підрядників перевізника, якщо цими Правилами не передбачене інше.

Підтверджене бронювання - бронювання, яке було зареєстроване в автоматизованій системі бронювання і підтверджене перевізником. Позначається у квитку (електронному квитку) позначкою "ОК".

Польотний купон - частина пасажирського квитка або, у разі електронного квитка, електронний купон, у якому визначені відповідні пункти, між якими купон є дійсним для перевезення пасажира і багажу.

Правила перевізника - правила, інструкції і технології, встановлені перевізником, які застосовуються при перевезеннях пасажирів і/або багажу, у тому числі правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, правила застосування тарифів, стандарти з обслуговування пасажирів і багажу, порядок розгляду претензій та позовів.

Рейс з надлишком броні - рейс, на який кількість пасажирів, що мають підтверджене бронювання і прибули на реєстрацію до закінчення остаточного часу оформлення пасажирів, перевищує кількість наявних місць на рейсі.

Роздрук маршруту - документ (документи), який перевізник видає пасажиру, що подорожує за електронним квитком, і в якому містяться прізвище пасажира, інформація щодо рейсу та повідомлення.

Розумні строки - період часу, розумна межа тривалості якого при повітряному перевезенні пасажира (багажу) складає до трьох годин понад терміни початку та завершення польоту, визначені в розкладі руху перевізника.

Ручна поклажа (або багаж незареєстрований) - багаж пасажира, який при перевезенні перебуває в салоні повітряного судна за згодою перевізника, під контролем пасажира і засвідчується биркою "У салон".

Складений квиток - кілька квитків, виданих перевізником, які разом становлять єдиний договір перевезення.

Спеціальний тариф - тариф, що має певні обмеження у частині його застосування, установлений для перевезення в економічному класі (у більшості випадків) і опублікований як спеціальний тариф у автоматизованих системах бронювання.

Спеціальні умови - умови перевезення пасажирів і багажу, які виникають унаслідок невідповідності положень цих Правил правилам іншої країни або якщо правилами іншої країни встановлений більш низький рівень щодо умов перевезень, ніж той, що встановлений цими Правилами, або якщо іншою країною вимагається дотримання її правил і при цьому ставиться під загрозу виконання договору перевезення.

Тариф - сума, встановлена перевізником за перевезення пасажира або одиниці маси, або обсягу багажу (вантажу) за відповідним маршрутом і відповідного класу обслуговування.

Тарифні нормативи - установлені і опубліковані перевізником в автоматизованих системах бронювання тарифи та правила їх застосування.

Узгоджені місця зупинки - пункти (крім пунктів відправлення і призначення), які визначені у квитку або наведені в розкладі руху перевізника як заплановані пункти зупинок на маршруті перевезення.

Форс-мажорні обставини - незвичайні і непередбачувані обставини поза контролем перевізника та пасажира, наслідків яких не можна було уникнути навіть при докладанні найбільших зусиль.

Чартерне перевезення - перевезення "фактичним перевізником", який згідно з повноваженнями, одержаними від "перевізника за договором" (фрахтувальника або оператора рейсу), виконує частину або все перевезення згідно з договором чартеру.

Чартерний квиток - квиток, виданий згідно з договором чартеру.

BSR - банківський курс продажу валюти.

Стаття 4. Сфера застосування

4.1. Застосування міжнародних норм

Якщо будь-яке положення цих Правилах суперечить положенням Варшавської конвенції ( 995_181 ) або іншого міжнародного договору, який є частиною законодавства України, то таке положення цих Правил не застосовується. Незастосування такого положення не впливає на чинність будь-якого іншого положення цих Правил.

4.2. Загальні положення

4.2.1. Ці Правилами застосовуються щодо всіх комерційних повітряних перевезень (міжнародних та внутрішніх) пасажирів і багажу, що здійснює перевізник, включаючи обслуговування, що належить до цих перевезень, і, якщо перевізником не буде встановлено інше, щодо безкоштовних перевезень. Якщо є підстави для розумного сумніву щодо умов здійснення перевезень, перевізник має право на власний розсуд визначати, які положення цих Правил слід застосовувати.

4.2.2. Правила поширюються на іноземних перевізників, які здійснюють продаж перевезень на території України, у частині обов'язкового інформування пасажирів у розмірі, встановленому в статті 26 цих Правил.

4.2.3. Правила застосовуються до пасажира, який подорожує рейсом (рейсами) згідно з квитком. Визначення авіакомпанії як перевізника на такий рейс є презумпцією існування договору перевезення на такий рейс між цим перевізником і пасажиром, який зазначений у квитку.

4.2.4. Усі перевезення пасажирів і багажу, що зазначені в пункті 4.2.1 цієї статті, є об'єктом правил перевізника, а також тарифних нормативів перевізника, чинних на дату видачі квитка (оформлення електронного квитка), а якщо таку дату неможливо визначити - на дату початку перевезення. При перевезеннях пасажирів і багажу застосовуються правила, тарифи і збори, що діють на дату оформлення квитка з початкового аеропорту, зазначеного у квитку.

4.2.5. Ці Правила та правила перевізника, а також тарифні нормативи перевізника з внесеними у них змінами не можуть бути застосовані до договору перевезення пасажира і багажу без повідомлення про це пасажира після дати видачі квитка, крім випадків, коли це може вимагатися згідно із застосованими законами.

4.2.6. Перевезення пасажирів і багажу, стосовно яких забезпечити відповідність цим Правил є практично неможливим, перевізник має право здійснювати тільки за спеціальних умов, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

4.2.7. Правила не застосовуються при перевезеннях пасажирів і багажу, що здійснюються за виключних умов, які не підпадають під звичайні операції і процедури експлуатації цивільних повітряних суден.

4.3. Спеціальні умови перевезення

4.3.1. Якщо перевізником доведено, а відповідним державним органом визнано, що положення цих Правил практично неможливо виконати і що встановлені цими Правилами загальні умови перевезень пасажирів і багажу можуть бути забезпечені за рахунок застосування альтернативних засобів, то такий орган може затвердити одиничну операцію або заплановану серію кількох операцій з перевезення пасажирів і багажу за спеціальних умов. Загальний рівень якості та безпеки при таких перевезеннях має бути щонайменше еквівалентний рівню, що забезпечувався б при виконанні всіх установлених цими Правилами вимог. При міжнародних перевезеннях пасажирів і багажу має бути багатостороннє затвердження спеціальних умов.

4.3.2. Правила перевізника щодо застосування спеціальних тарифів і перевезень окремих категорій пасажирів і багажу також є спеціальними умовами перевезення. Такі правила не потребують обов'язкового затвердження з боку відповідного державного органу.

Стаття 5. Забезпечення якості перевезень пасажирів і багажу

5.1. Ці Правила і правила перевізника повинні складати програму забезпечення якості при повітряних перевезеннях пасажирів і багажу.

5.2. Нові правила, стандарти, норми, технічні умови, технології, інструкції, керівництва мають відповідати програмі забезпечення якості.

Стаття 6. Квиток

6.1. Договір перевезення

6.1.1. Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов'язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов'язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення, крім випадків, визначених у пункті 6.1.3 цієї статті.

6.1.2. Умови договору перевезення, наведені у квитку, не повинні суперечити Варшавській конвенції ( 995_181 ) та цим Правилам.

6.1.3. Особа не буде мати право на переліт на рейсі, якщо вона:

не сплатить відповідний тариф за перевезення або не укладе кредитну угоду з перевізником;

не пред'явить квиток, який містить польотний купон на відповідний рейс, усі інші невикористані польотні купони, а також пасажирський купон або, якщо він відсутній, то пасажирську квитанцію;

пред'явить зіпсований квиток або квиток, в який були внесені зміни не перевізником або його уповноваженим агентом;

не в змозі підтвердити те, що електронний квиток був належним чином наданий такій особі (у разі оформлення електронного квитка).

6.2. Утрачений або зіпсований квиток

6.2.1. У разі втрати або псування квитка (його частини) пасажиром перевізник на клопотання пасажира може замінити такий квиток (його частину) шляхом видачі дубліката квитка за умови підписання пасажиром угоди про відшкодування перевізнику збитків аж до вартості оригіналу квитка, які зазнав або може зазнати перевізник у зв'язку з використанням оригіналу квитка третьою особою. Якщо пасажир не підписує таку угоду, перевізник, який видає дублікат квитка, має право вимагати від пасажира сплатити його повну вартість. Перевізник має право на стягнення з пасажира плати за послуги з оформлення дубліката квитка, якщо втрата або псування не були зумовлені недбальством перевізника (його агента). При втраті або псуванні квитка іншого перевізника дублікат квитка оформлюється тільки за наявності письмового дозволу такого перевізника.

6.2.2. Перевізник має право відмовити пасажиру у видачі дубліката квитка, якщо:

пасажир не підписав угоду, передбачену пунктом 6.2.1 цієї статті, і відмовився оплатити послуги з оформлення дубліката квитка;

пасажир вимагає видачі дубліката квитка після початку реєстрації на відповідний рейс.

6.3. Заборона передачі квитка

6.3.1. Квиток може бути використаний для перевезення лише тієї особи, що зазначена у квитку.

6.3.2. З метою виконання пункту 6.3.1 цієї статті перевізник має право вимагати від пасажира ідентифікувати себе.

6.4. Термін чинності квитка

Квиток, виданий за нормальним тарифом, буде чинним для перевезення протягом одного року з дати початку перевезення, якщо частина квитка використана або якщо не використаний весь квиток з дати його видачі. Квиток, виданий за спеціальним тарифом, чинний для перевезення лише до дати, визначеної у квитку, і на умовах, установлених тарифними нормативами перевізника.

6.5. Продовження терміну чинності квитка

6.5.1. Якщо перевізник:

не може надати місце на рейс, на який пасажир має підтверджене бронювання;

відміняє рейс, на який пасажир має підтверджене бронювання;

пропустить узгоджене місце зупинки;

не виконуватиме рейс у розумні строки понад час відправлення рейсу, який зазначений у квитку;

своїми діями призведе до того, що пасажир не встигне на пересадку на інший стикувальний рейс, на який пасажир має підтверджене бронювання і який зазначений у тому самому квитку, що й попередній рейс;

не може надати обслуговування відповідно до оплаченого класу обслуговування, то, у разі згоди пасажира на подальше перевезення, термін чинності його квитка повинен бути продовжений на час до виконання першого рейсу, на якому є місце для такого пасажира в сплаченому класі обслуговування.

6.5.2. Якщо пасажир після початку подорожі не може її продовжити протягом терміну чинності квитка у зв'язку із хворобою чи іншими обставинами, визнаними перевізником поважними, перевізник може продовжити термін чинності такого квитка до часу, коли пасажир стане здатним продовжити подорож, або до першого рейсу перевізника, на якому є місце в сплаченому класі обслуговування, після такої дати і з місця, де подорож була перервана. Факт хвороби чи інших обставин має підтверджуватися відповідною довідкою. За вищезазначених обставин перевізник також може продовжити термін чинності квитків осіб, які супроводжують такого пасажира.

6.5.3. При перевезенні, яке здійснюється за допомогою кількох послідовних перевізників і яке не розглядається перевізниками як єдине перевезення, перевізник має право застосовувати тарифи, які не передбачають (або забороняють) продовження терміну чинності квитка у зв'язку з хворобою пасажира чи за інших обставин, незважаючи на пункт 6.5.2 цієї статті. У разі застосування таких тарифів перевізник (його агент) повинен повідомити про це пасажира при бронюванні.

6.5.4. У разі смерті дружини (чоловіка) або члена сім'ї пасажира, який не розпочав подорож, або в разі смерті пасажира на маршруті особам, що супроводжують такого пасажира, може бути продовжений термін чинності квитків, а також збільшений строк мінімального перебування. Продовження термінів чинності квитків має здійснюватися після одержання належного свідоцтва про смерть і на період, що не перевищує 45 днів з дати смерті пасажира.

6.6. Послідовність польотних купонів

6.6.1. Перевізник прийматиме польотні купони лише послідовно, починаючи з місця відльоту, визначеного у квитку.

6.6.2. Квиток, у якому пасажиром порушена послідовність використання польотних купонів, визнається недійсним.

6.6.3. Пасажирський купон і всі невикористані польотні купони, які раніше не були здані перевізнику, мають залишатися у пасажира протягом подорожі і мають бути надані перевізнику на його запит.

6.7. Клас обслуговування

6.7.1. Перевізник повинен надати пасажиру обслуговування згідно зі сплаченим класом обслуговування. Перевізник (його агент) повинен повідомити пасажира при бронюванні щодо обслуговування, яке надається у відповідному класі.

6.7.2. Пасажир буде прийматися для перевезення у класі обслуговування, визначеному в польотному купоні, на дату польоту і відповідний рейс, на який пасажир має підтверджене бронювання.

6.7.3. Якщо квиток видається без підтвердженого бронювання, місце бронюватиметься за запитом пасажира при реєстрації за умов наявності такого місця у сплаченому класі обслуговування на відповідному рейсі.

6.8. Абревіатури

6.8.1. Назва перевізника, крім його повного найменування, може також наводитися у квитку у вигляді коду перевізника.

6.8.2. Перевізник (його агент) повинен довести при бронюванні (реєстрації) інформацію щодо повного найменування перевізника, який у квитку наведений у вигляді коду.

Стаття 7. Місця зупинок

У разі якщо пасажир має квиток, виданий за нормальними тарифами, то зупинки протягом терміну чинності квитка будуть дозволені в будь-якому узгодженому місці зупинки, якщо застосовані закони або тарифні нормативи перевізника, або розклад руху дозволятимуть таку зупинку. Якщо пасажир має квиток, виданий за спеціальним тарифом, і здійснює зупинку, яка не передбачена тарифними нормативами перевізника, то з пасажира може стягуватися за це додаткова плата.

Стаття 8. Тарифи і збори

8.1. Тарифи, що застосовуються

Тарифи, що застосовуються, - це встановлені й опубліковані перевізником або від імені перевізника (або якщо не опубліковані, то розраховані згідно з тарифними нормативами перевізника) тарифи на рейс або рейси, з місця відправлення до місця призначення, зазначені у квитку, які чинні у день оплати квитка для відповідного класу обслуговування. Кожен тариф передбачає правила його застосування, якими встановлюються термін дії квитка та умови застосування тарифу. Тарифи не включають транспортні послуги між терміналами аеропорту і між аеропортами та міськими терміналами.

8.2. Оплата зборів

Збори, накладені на пасажира відповідним державним органом, органом місцевого самоврядування за користування будь-якими послугами чи обладнанням, включаються до застосованих тарифів і повинні бути сплачені пасажиром.

8.3. Валюта оплати

Тарифи і збори оплачуються у валюті, прийнятній для перевізника, якщо це дозволено застосованими законами. Якщо оплата тарифів і зборів здійснена в країні оплати перевезення у валюті, що не відповідає встановленій і опублікованій перевізником у автоматизованій системі бронювання, то ставка обміну для такої валюти повинна відповідати банківському курсу обміну валюти (BSR), який використовує перевізник у день видачі квитка.

Стаття 9. Бронювання

9.1. Обмеження при видачі квитка

9.1.1. Якщо пасажир не сплатив вартості квитка протягом часових меж, визначених перевізником (його агентом), то перевізник має право анулювати замовлене бронювання без повідомлення про це пасажира.

9.1.2. Спеціальні тарифи можуть включати умови, які обмежують або не передбачають права пасажира на перебронювання.

9.2. Особисті дані пасажира

У межах, передбачених застосованими законами, пасажир уповноважує перевізника зберігати особисті дані про себе, які були надані перевізнику (його агенту) з метою бронювання перевезення, для одержання додаткових послуг, для роботи систем розшуку багажу і систем попередження/визначення шахрайства з квитками, для полегшення імміграції і забезпечення вимог щодо в'їзду в країну. Крім того, перевізник має право передавати ці дані із вищезазначеною метою своїм службовцям, своїм агентам, іншим перевізникам, провайдерам додаткових послуг або державним органам на їх запит, незалежно від країни їхнього розташування.

9.3. Надання місця

Перевізник має право змінити виділене місце навіть після посадки пасажира на борт повітряного судна з причин безпеки і технічних причин.

9.4. Повторне підтвердження бронювання

У разі необхідності повторного підтвердження бронювання у зворотному напрямку перевезення, перевізник повинен повідомити пасажира, коли і як це можливо зробити. Якщо перевізник вимагатиме від пасажира повторного підтвердження бронювання, невиконання такої вимоги з боку пасажира дає перевізнику право анулювати бронювання у зворотному напрямку перевезення.

9.5. "No-show"

Якщо пасажир не прибув на рейс, на який він має підтверджене бронювання, і не повідомив заздалегідь перевізника про зміни своєї подорожі, перевізник має право на анулювання бронювання за маршрутом перевезення.

Стаття 10. Реєстрація

10.1. Для дотримання формальностей, пов'язаних з процедурою відльоту, пасажир має прибути до місця проведення перевізником реєстрації і пропускного пункту з необхідними документами для подорожі не пізніше ніж у час, визначений перевізником (його агентом). Якщо пасажир прибуде до місця реєстрації і пропускного пункту після закінчення остаточного часу оформлення пасажирів або з'явиться без необхідних документів для подорожі, то перевізник матиме право анулювати бронювання і не зобов'язаний затримувати рейс. Процедура реєстрації пасажирів і багажу повинна проводитися перевізником (його агентом з обслуговування) із застосуванням автоматизованих систем контролю відправок (DCS).

10.2. Перевізник не несе відповідальності перед пасажиром за витрати і збитки у зв'язку з невиконанням пасажиром вимог пункту 10.1 цієї статті.

10.3. Відповідальність перевізника за виконання прийнятих зобов'язань згідно з договором повітряного перевезення настає після реєстрації пасажира та його багажу.

Стаття 11. Відмова в перевезенні та обмеження при перевезенні

11.1. Перевізник може відмовити в перевезенні або подальшому перевезенні пасажира (багажу) з метою забезпечення безпеки польоту та виконання вимог застосованих законів або виходячи з власних обгрунтованих рішень, якщо визначить, що така дія необхідна:

1) для того, щоб виконати застосовані закони країни вильоту, прильоту або транзиту;

2) з причини поведінки, віку, психічного чи фізичного стану пасажира, якщо є підстави вважати, що пасажир:

потребує спеціальної допомоги від перевізника, яку перевізник не може надати за певних обставин;

спричинить дискомфорт іншим пасажирам;

призведе до появи будь-якого ризику для себе або інших пасажирів, або власності пасажирів і перевізника;

3) якщо пасажир не виконав указівок перевізника, пов'язаних з забезпеченням безпеки польоту, якості і комфорту перевезення пасажирів, створює незручності для перевезення пасажирів, у зв'язку з чим перевізник не може виконати зобов'язання перед пасажирами, які перебувають на борту повітряного судна;

4) якщо пасажир поводиться таким чином або демонструє таку поведінку, що виникають сумніви щодо безпеки польоту при перевезенні такої особи. До такої поведінки належить агресивна поведінка з використанням погроз стосовно інших пасажирів, працівників перевізника та екіпажу повітряного судна;

5) якщо пасажир відмовився пройти перевірку служби безпеки перевізника аеропорту чи відповідними державними органами;

6) якщо пасажир може становити небезпеку або вже становить небезпеку для інших пасажирів (багажу, вантажу) чи повітряного судна;

7) якщо відповідний тариф або будь-які збори, податки, які повинні бути сплачені пасажиром, не були сплачені або кредитна угода, узгоджена між перевізником і пасажиром, не була виконана;

8) якщо пасажир не пред'явив для перевірки необхідні для подорожі документи;

9) якщо пасажир намагається в'їхати в країну транзиту, до якої він не має чинного документа на в'їзд;

10) якщо пасажир під час рейсу пошкодив квиток, інші ідентифікаційні документи;

11) якщо квиток, пред'явлений пасажиром:

не чинний для перевезення (у такому разі перевізник має право вилучити цей квиток, оголосити його недійсним і відмовити у повернені сум);

придбаний у особи, яка не є перевізником чи його агентом (у такому разі перевізник має право вилучити цей квиток, оголосити його недійсним і відмовити у повернені сум);

був оголошений втраченим, украденим, недійсним, має підроблення або іншим чином викликає підозру (у такому разі перевізник має право вилучити цей квиток, оголосити його недійсним і відмовити у повернені сум);

має польотний купон, який виправлений будь-ким, крім перевізника (його агента), або був зіпсований (у такому разі перевізник має право вилучити цей квиток, оголосити його недійсним і оформити дублікат квитка);

має перший невикористаний польотний купон, а пасажир починає свою подорож у будь-якому іншому місці зупинки на маршруті перевезення за новим, не врегульованим згідно з тарифними нормативами перевізника тарифом (у такому разі перевізник має право вилучити цей квиток, оголосити його недійсним і здійснити добровільне повернення сум);

12) якщо особа, яка пред'явила квиток, не може ідентифікувати себе як особа, зазначена у квитку (у такому разі перевізник має право вилучити такий квиток, оголосити його недійсним і відмовити у поверненні сум);

13) якщо пасажир раніше вже здійснив одну з наведених вище дій чи порушень і існують ознаки того, що така поведінка може повторитися;

14) якщо перевізник повідомив пасажира в письмовій формі про те, що не може в будь-який час після дати такого повідомлення перевезти цього пасажира на своїх рейсах.

11.2. Пасажир, якому відмовлено в перевезенні або у подальшому перевезенні з причини, визначеної у пункті 11.1 цієї статті (за винятком причин, визначених у підпунктах 4, 11 і 12 пункту 11.1 цієї статті), має право на примусове повернення коштів згідно з пунктом 14.2 цих Правил.

11.3. Перевезення дітей без супроводу, обмежено недієздатних осіб, вагітних жінок або хворих осіб, або інших осіб, які вимагають спеціальної допомоги, має здійснюватися лише після попереднього одержання дозволу перевізника. Таким пасажирам надалі не буде відмовлятися в перевезенні у зв'язку з тим, що раніше було відмовлено на одній з підстав, визначених у пункті 11.1 цієї статті.

Стаття 12. Багаж

12.1. Речі, які не приймаються як багаж

12.1.1. Пасажиру не слід включати у багаж такі речі:

товари, предмети, рідкі та інші речовини, здатні створити значний ризик для здоров'я пасажирів, безпеки польоту чи власності перевізника або інших пасажирів при перевезенні, включаючи вибухонебезпечні, стиснуті гази, матеріали, що викликають корозію, окисники, радіоактивні матеріали, магніти, легкозаймисті матеріали, отруйні, шкідливі або подразнювальні речовини, а також будь-які інші предмети та речовини, що визначені в "Технических инструкциях по безопасной перевозке опасных грузов по воздуху", ІКАО, Doc 9284/905, як такі, що заборонені для перевезення на пасажирських повітряних суднах;

ламкі, крихкі речі і речі, які б'ються або швидко псуються, гроші, ключі, коштовності, електронне обладнання, вироби з дорогоцінних металів та срібла, технічну документацію, ділові документи, цінні папери, цінні речі, медикаменти, медичну документацію, паспорти та інші ідентифікаційні документи та зразки;

товари та предмети, перевезення яких заборонено застосованими законами будь-якої країни, з території якої, на територію якої або через територію якої здійснюватиметься рейс;

товари, які є не придатними для перевезення за їх характером, вагою, розміром, формою або запахом;

живих тварин та птахів, крім випадків, передбачених у пункті 12.10 цієї статті.

12.1.2. Вогнепальна зброя, амуніція і зброя, у тому числі антикварна вогнепальна та холодна зброя, ріжучі та колючі предмети приймаються до перевезення тільки як зареєстрований багаж чи як вантаж за умови одержання пасажиром попереднього дозволу перевізника.

12.1.3. Пасажир має право включати у багаж алкогольні напої, нерадіоактивні товари медичного призначення та товари для туалету, включаючи аерозолі, які містять такі товари медичного призначення і товари для туалету, та інші товари і речовини, які дозволені до перевезення в обмеженій кількості згідно з "Техническими инструкциями по безопасной перевозке опасных грузов по воздуху".

12.2. Право відмовити в прийнятті багажу до перевезення

12.2.1. Перевізник має право відмовити у перевезенні та у подальшому перевезенні в якості багажу речей, що визначені у пунктах 12.1.1 і 12.1.2 цієї статті, після того, як дійде висновку на підставі відповідних документів, що такі речі містять будь-які недозволені матеріали чи предмети. Перевізник не зобов'язаний брати під свій контроль та нести відповідальність за товари чи предмети, які відмовився приймати до перевезення як багаж.

12.2.2. Перевізник може (за бажанням пасажира) перевезти речі, що визначені у пунктах 12.1.1 і 12.1.2 цієї статті, як несупроводжуваний багаж з урахуванням вимог пункту 12.4.4 цієї статті.

12.3. Право на обшук

З метою забезпечення безпеки польоту і відстеження речей, визначених у пунктах 12.1.1 і 12.1.2 цієї статті, перевізник має право вимагати від пасажира пройти особистий огляд, який здійснюється службами перевізника, аеропорту та іншими відповідними державними органами, та надати багаж для обшуку, здійснити рентгенівське або інше сканування пасажира або його багажу, а також має право оглянути або організувати огляд багажу за відсутності пасажира. Якщо пасажир не бажає виконати таку вимогу, перевізник може відмовити в перевезенні пасажира (багажу). Перевізник не несе відповідальність за таку шкоду, заподіяну пасажиру або його багажу при рентгенівському або іншому скануванні, за винятком випадків недбалості перевізника.

12.4. Зареєстрований багаж

12.4.1. Після прийняття перевізником багажу для перевезення цей багаж переходить під охорону перевізника, що підтверджується видачею пасажиру відривного талона багажної ідентифікаційної бирки (квитанції на одержання багажу). Багажні ідентифікаційні бирки можуть видаватися перевізником на додаток до квитанції на одержання багажу з метою ідентифікації багажу.

12.4.2. Перевізник має право відмовитися прийняти багаж як зареєстрований, якщо він належним чином не упакований у валізи з замками або інші відповідні контейнери, які забезпечують безпечне транспортування багажу та його обробку з використанням звичайних засобів обробки вантажів.

12.4.3. Перевізник зобов'язаний вжити заходів для перевезення зареєстрованого багажу на тому самому повітряному судні, на якому перевозиться пасажир, і обов'язково це зробити, якщо застосовані закони вимагають присутність пасажира при проведенні митних процедур щодо багажу. Перевізник зобов'язаний вжити заходів для перевезення зареєстрованого багажу, який транспортуватиметься на іншому повітряному судні, щоб доставити багаж пасажиру до місця призначення у найкоротший термін.

12.4.4. За бажанням пасажира і згоди перевізника багаж може бути оформлений як несупроводжуваний багаж. Несупроводжуваний багаж приймається до перевезення між тими самими пунктами, між якими подорожує пасажир, відповідно до квитка і тільки після митного оформлення багажу самим пасажиром. Перевезення несупроводжуваного багажу оформлюється авіавантажною накладною, здійснюється згідно з Правилами повітряних перевезень вантажів і сплачується згідно з тарифами на перевезення вантажів, встановленими перевізником.

12.5. Максимальна кількість багажу, що транспортується без доплати

У залежності від установленої перевізником безоплатної максимальної кількості багажу пасажир, що подорожує за відповідним маршрутом та класом обслуговування, має право перевозити певну кількість багажу без доплати. Залежно від маршруту перевезення та класу обслуговування така кількість визначається за ваговими характеристиками багажу (вагова система) або комбінацією характеристик ваги, розміру і кількості місць (поштучна система). Інформація щодо максимальної кількості багажу, що транспортується без доплати, зазначається у квитку.

12.6. Надлишок багажу

Перевезення багажу понад установлену перевізником безоплатну максимальну кількість багажу має бути оплачене пасажиром. Інформацію щодо такої оплати повинен надати перевізник (його агент) при реєстрації (бронюванні).

12.7. Оплата перевезення багажу понад норму безоплатного провезення та оцінка багажу

12.7.1. Перевезення багажу в кількості, яка перевищує норму безоплатного провезення, має бути оплачене пасажиром за встановленим перевізником тарифом, діючим на день оформлення квитанції платного багажу. Така оплата може бути здійснена попередньо - при оформленні квитка або при реєстрації.

Якщо в місці відправлення пасажир пред'явив до перевезення багаж у меншій кількості, ніж та, що була попередньо оплачена, то різниця в оплаті між оплаченою і фактичною вагою багажу повертається пасажиру.

Якщо в місці відправлення пасажир пред'явив до перевезення багаж у більшій кількості, ніж та, що була попередньо оплачена, то такий багаж приймається до перевезення після відповідної доплати.

У разі перевантаження повітряного судна чи за відсутності вільного тоннажу перевізник, повідомивши про це пасажира, має право відправити багаж наступним своїм рейсом або рейсом іншого перевізника

Перевізник має право відмовити в перевезенні багажу через несплату пасажиром установлених перевізником тарифів і зборів.

12.7.2. Перевізник може надати додаткові послуги пасажиру щодо оцінки цінності зареєстрованого багажу, яка перевищує межі відповідальності перевізника за багаж, встановлені пунктом 22.6 цих Правил. При декларуванні цінності багажу пасажир повинен сплатити встановлений перевізником тариф. При втраті такого багажу відповідальність перевізника обмежується його задекларованою цінністю.

12.8. Ручна поклажа

12.8.1. Ручна поклажа має відповідати вимогам, установленим перевізником щодо розміру та ваги. Ручна поклажа повинна розміщуватися під кріслом пасажира або в багажному відсіку в салоні повітряного судна, доступному для використання пасажиром протягом польоту.

12.8.2. Речі, які не відповідають установленим перевізником вимогам щодо розміру та ваги ручної поклажі або які не дозволяється перевозити в пасажирському салоні повітряного судна, вважатимуться і оброблятимуться як зареєстрований багаж. Якщо подорож пасажира здійснюватиметься за одним або декількома внутрішніми маршрутами, за якими перевізником використовуються повітряні судна малої ємності з обмеженими розмірами багажних відсіків у пасажирських салонах, перевізник має право вимагати від пасажира зареєструвати всю або частину ручної поклажі на таких рейсах. Такий багаж вважатиметься і оброблятиметься як зареєстрований багаж.

12.8.3. Речі, які пасажир вважає непридатними для перевезення у вантажному відсіку повітряного судна (такі, як музичні інструменти, лижі, дошки для серфінгу і т.ін.), приймаються до перевезення у пасажирському салоні лише за попереднім узгодженням з перевізником. Перевезення таких речей оплачуватися пасажиром згідно з правилами перевізника.

12.8.4. Ручна поклажа протягом усього перевезення перебуває під охороною і відповідальністю пасажира.

12.9. Доставка й отримання багажу

12.9.1. За отримання свого багажу в місці призначення або місці зупинки відповідає сам пасажир. Якщо пасажир не отримує багаж протягом розумних строків після його прибуття в місце призначення або місце зупинки, перевізник має право стягнути з пасажира плату за зберігання багажу.

12.9.2. На отримання багажу має право власник багажної квитанції (багажної ідентифікаційної бирки).

12.9.3. У випадках знищення, втрати, ушкодження, затримки в перевезені багажу, а також у випадку видачі багажу без пред'явлення багажної квитанції (багажної ідентифікаційної бирки) одразу після виявлення несправності в перевезенні складається акт про несправності при перевезенні багажу (PIR), який підписується перевізником і пасажиром. Відсутність акта про несправності при перевезенні багажу не може слугувати причиною відмови перевізником у прийнятті претензії від пасажира щодо несправності при перевезенні багажу.

12.10. Перевезення тварин

12.10.1. Транспортування собак, котів, домашніх птахів та інших домашніх тварин має здійснюватися за умови одержання дозволу перевізника при бронюванні чи до початку перевезення. Тварини обов'язково мають бути належним чином розміщені у контейнерах і мати чинні свідоцтва про вакцинації і довідки про стан здоров'я, дозволи на ввезення в країну призначення чи транзиту. Перевізник має право визначати спосіб перевезення і обмежити кількість тварин, що дозволяється перевозити на одному рейсі.

12.10.2. Перевезення тварин, прийнятих як зареєстрований багаж, разом з контейнером і харчуванням повинно оплачуватися як додаткова послуга, за яку пасажир має сплатити відповідний тариф, установлений перевізником.

12.10.3. Службові собаки (собаки-поводирі), які допомагають офіційним особам державних органів, командам рятувальників чи обмежено дієздатним пасажирам і які супроводжують таких пасажирів, перевозяться безкоштовно разом з контейнерами і продуктами для їх харчування. При цьому собака-поводир повинен мати ошийник та намордник і бути прив'язаним до ніг власника.

12.10.4. При перевезенні тварин пасажир несе повну відповідальність за таку тварину, а також відповідальність за представлення необхідних свідоцтв, дозволів, довідок і т.ін, що вимагаються застосованими законами. Перевізник не відповідатиме за травмування, втрату, затримку, захворювання або загибель таких тварин у разі відмови в увезенні їх в країну призначення або транзиту, якщо така шкода не була заподіяна внаслідок недбальства перевізника.

12.10.5. Якщо умови пунктів 12.10.1-12.10.4 цієї статті не виконані, перевізник має право при реєстрації пасажира на свій розсуд приймати остаточно рішення щодо перевезення чи відмови в перевезенні тварини (тварин).

Стаття 13. Розклад руху, анулювання рейсів, заміна типу повітряного судна

13.1. Перевізник повинен ужити всіх необхідних заходів для уникнення затримки в перевезенні пасажира і багажу. У разі дії форс-мажорних обставин (у тому числі несприятливих метеорологічних умов, надзвичайних ситуацій у контролі за повітряним рухом, страйків, бунтів, громадянських безладів, ембарго, війн, ворожих дій, порушень спокою, неврегульованих міжнародних відносин, технічних проблем або інших складнощів, які фактично загрожують або унеможливлюють безпечне виконання польоту) перевізник має право без повідомлення пасажира анулювати чи затримати рейс або анулювати раніше підтверджене бронювання.

13.2. Якщо у зв'язку з дією таких обставин перевізник анулює чи не виконає його в розумні строки поза часом, визначеним у розкладі руху або у квитку, або не надасть раніше підтверджене бронювання, не зупиниться в узгодженому місці зупинки або місці призначення, або вчинить так, що пасажир не встигне на пересадку на інший стикувальний рейс, на який він має підтверджене бронювання і який зазначений у тому самому квитку, що й попередній рейс, то перевізник зобов'язаний (за вибором пасажира):

перевезти пасажира до місця призначення своїм наступним рейсом, на якому є вільне місце у сплаченому пасажиром класі обслуговування, або

перевезти пасажира до місця призначення за іншим маршрутом своїми рейсами або рейсами іншого перевізника, або наземним транспортом, або

повернути пасажиру суму відповідно до пункту 14.2 цих Правил.

13.3. Перевізник не відповідатиме за помилки й упущення у розкладах руху або інших опублікованих графіках рейсів інших перевізників.

13.4. Час відправлення рейсу і тип повітряного судна, що зазначені в розкладі руху або інших опублікованих графіках рейсів перевізника, не гарантуються і не є обов'язковою умовою договору перевезення. Перевізник має право змінювати час відправлення рейсу, про що повинен своєчасно проінформувати пасажира. Перевізник має право змінювати тип повітряного судна без повідомлення про це пасажира.

Стаття 14. Повернення сум

14.1. Загальні положення

14.1.1. Повернення сум за невикористаний квиток (його частину) здійснюється за місцем придбання квитка і в тій валюті, у якій квиток був оплачений.

14.1.2. Розмір сум, що повертаються за невикористаний квиток (його частину), залежить від застосованого тарифу і тарифних нормативів перевізника.

14.2. Примусове повернення сум

Якщо перевізник анулює чи не виконає рейс у розумні строки за розкладом або не надасть раніше підтверджене бронювання, не зупиниться в узгодженому місці зупинки або місці призначення пасажира, або вчинить так, що пасажир не встигне на пересадку на інший стикувальний рейс, на який він має підтверджене бронювання і який зазначений у тому самому квитку, що й попередній рейс, а також в інших випадках, передбачених цими Правилами, сума, що повертається пасажиру, повинна дорівнювати такому розміру:

якщо жодна частина квитка не була використана - сумі, що дорівнює розміру оплаченої суми за квиток;

якщо була використана будь-яка частина квитка - сумі, що дорівнює різниці між оплаченою сумою за квиток і сумою за використану частину квитка.

14.3. Добровільне повернення сум

Якщо пасажир бажає повернути суму, сплачену за квиток, то така сума розраховується згідно з тарифними нормативами перевізника.

14.4. Право відмовити в поверненні сум

14.4.1. Перевізник має право відмовити в поверненні сум:

якщо заява про це була подана пасажиром після закінчення терміну чинності квитка, а також в інших випадках, передбачених цими Правилами;

за квиток, який придбаний за спеціальним тарифом і правилами застосування якого не передбачене повернення сум (у разі придбання квитка за таким спеціальним тарифом пасажир повинен бути проінформований перевізником (його агентом) про це при бронюванні і в квитку має бути зроблена відповідна відмітка);

якщо перевізник має документальне підтвердження того, що квиток був придбаний і використаний пасажиром лише як засіб для вирішення своїх імміграційних або візових питань.

14.4.2. Суми за дублікатом квитка не повертаються.

14.5. Особи, які можуть повертати суми

14.5.1. При добровільній відмові від перевезення повернення сум може здійснюватися перевізником (його агентом, якщо він має на це повноваження).

14.5.2. При примусовій відмові від перевезення повернення сум здійснюватиметься лише перевізником.

14.6. Зниження класу обслуговування без попередження пасажира

Якщо пасажир був переведений без його бажання у нижчий клас обслуговування, сума, що йому повертається, буде дорівнювати різниці між сплаченим тарифом у бізнес-класі і тарифом в економічному класі, що застосовуються перевізником на частині маршруту, на якій відбулося зниження класу обслуговування. Замість такого повернення сум перевізник за згодою пасажира має право відшкодувати зниження класу обслуговування будь-яким іншим чином.

Стаття 15. Поведінка на борту повітряного судна

15.1. Поведінка пасажира на борту повітряного судна має бути такою, яка за правилами перевізника не становить небезпеки або не загрожує іншим особам, речам, повітряному судну або його екіпажу. Пасажир не має права заважати екіпажу при виконанні ним своїх службових обов'язків і має виконувати вказівки командира повітряного судна та екіпажу щодо гарантування безпеки польоту, повітряного судна та безпечного, ефективного і комфортабельного польоту пасажирів. Пасажир має відмовитися від поведінки, яка може викликати або викликає протест інших пасажирів.

15.2. З метою забезпечення безпеки польоту перевізник має право заборонити або обмежити використання на борту повітряного судна електронної техніки, мобільних телефонів, переносних комп'ютерів, портативних магнітофонів, портативних радіоприймачів, CD-плеєрів, передавальних пристроїв, у тому числі іграшок з радіоуправлінням, портативних рацій тощо (за винятком приладів штучного слуху та серцевих електрокардіостимуляторів).

15.3. На борту повітряного судна пасажир не має права бути в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння або під впливом будь-якої іншої речовини, яка може призвести до небезпеки або становити небезпеку для інших пасажирів, речей, повітряного судна або його екіпажу. Вживання будь-яких алкогольних напоїв на борту повітряного судна дозволяється лише у кількості, що пропонується перевізником.

15.4. Перевізник має право заборонити палити на борту повітряного судна. В окремих випадках перевізник може дозволити палити на борту повітряного судна у спеціально обладнаних для цього місцях.

15.5. Якщо пасажир не дотримується положень пунктів 15.2-15.4 цієї статті, перевізник має право вжити таких заходів, яких вимагатиме ситуація і які перевізник буде вважати необхідними для попередження такої поведінки. До таких заходів можуть належати обмеження переміщення пасажира повітряним судном, висадка пасажира, відмова в посадці на борт повітряного судна в будь-якому пункті за маршрутом перевезення і передача пасажира місцевим державним органам для вжиття відповідних заходів впливу.

15.6. Якщо пасажир не дотримується положень цієї статті або діє іншим чином, не виконуючи встановлені перевізником правила, перевізник має право відмовити пасажиру у подальшому перевезенні та застосувати до нього заходи адміністративного та цивільно-правового впливу (притягнути до адміністративної відповідальності, звернутися до суду про відшкодування збитків).

15.7. Якщо внаслідок забороненої поведінки пасажира перевізник був змушений вчинити певні дії, які потягли за собою додаткові витрати, пасажир зобов'язаний відшкодувати перевізнику такі витрати.

Стаття 16. Домовленості перевізників

16.1. Ці Правила поширюються на перевезення, які здійснюються згідно з комерційними угодами між перевізниками (відомими як угоди про "спільне використання кодів" (codesharing), перевезення за угодою "інтерлайн" (interline), навіть якщо у квитку визначений інший перевізник, ніж той, що фактично здійснює перевезення. Якщо існує будь-яка така комерційна угода, то перевізник (його агент) має надати інформацію пасажиру при реєстрації про те, який перевізник фактично здійснює перевезення.

16.2. Якщо під час укладення договору перевезення пасажиру надаються додаткові оплачені послуги, то за ненадання таких послуг перевізник несе відповідальність перед пасажиром, обмежену розміром суми, сплаченої за такі послуги.

16.3. Перевізник не відповідає за послуги з перевезення багажу (вантажів), надані третіми особами, з якими перевізник не має комерційних угод. Якщо перевізник самостійно передбачає та виконує такі операції з перевезення багажу (вантажів) пасажирів, то ці Правила застосовуються і до таких послуг. Послуги з перевезення багажу (вантажів), що надаються самим перевізником додатково, оплачує пасажир.

16.4. Перевізник, зазвичай, надає харчування на борту повітряного судна безкоштовно. Якщо бортове харчування та інші додаткові послуги не передбачені і не включені у вартість тарифу, перевізник має право стягувати плату за бортове харчування, напої та інші додаткові послуги (на борту повітряного судна або при виконанні будь-яких операцій під час посадки та висадки пасажира). Перевізник повинен ужити всіх заходів для того, щоб якнайкраще задовольнити вимоги пасажирів щодо якості обслуговування на борту повітряного судна, і несе відповідальність перед пасажиром за неякісне надання таких послуг, обмежену вартістю цих послуг.

Стаття 17. Послідовні перевізники

17.1. Перевезення, яке має здійснюватися за допомогою кількох послідовних перевізників, вважається єдиним перевезенням, якщо з початку перевезення ці перевізники таку операцію розглядали як єдине перевезення і таке перевезення було оформлено складеним квитком.

17.2. У разі перевезень, що відповідають пункту 17.1 цієї статті, що здійснюються декількома послідовними перевізниками, кожний перевізник, який приймає до перевезення пасажирів і багаж (вантаж), підпадає під дію цих Правил і розглядається як одна із сторін договору перевезення, оскільки цей договір має відношення до частини перевезення, що здійснюється під його контролем.

17.3. Перевізник, що видав квиток, або перший перевізник, зазначений у квитку або в складеному квитку, не нестиме відповідальності в частині затримки у перевезенні пасажира за ті частини перевезення, які виконує інший перевізник (перевізники).

17.4. У разі знищення, втрати, ушкодження, затримки у перевезенні багажу пасажир має право подати позов проти першого перевізника чи останнього перевізника, а також проти перевізника, який виконував перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, ушкодження, затримка у перевезенні.

17.5. Якщо неможливо визначити перевізника, який здійснював перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, ушкодження, затримка у перевезенні багажу, то відповідальність перед пасажиром нестимуть перевізники, які брали участь у перевезенні, усі разом чи кожний окремо, у межах вини кожного з них.

Стаття 18. Змішані перевезення

18.1. Період часу повітряного перевезення не включає ніякого перевезення наземними, морськими (річковими) видами транспорту, що здійснене поза зоною аеропорту. Однак, якщо таке перевезення здійснюється на виконання договору перевезення з метою посадки, висадки, завантаження, видачі, перевантаження, будь-яка шкода, до доказу протилежного, вважається наслідком події, що мала місце у період часу повітряного перевезення. Якщо без згоди пасажира перевізник повністю або частково замінює перевезення, яке за договором сторін має бути здійснене повітряним транспортом, на перевезення будь-яким іншим видом транспорту, таке перевезення іншим видом транспорту вважається перевезенням, що здійснене у період часу повітряного перевезення.

18.2. У разі змішаних перевезень, що здійснюються частково повітряним і частково будь-яким іншим видом транспорту, положення цих Правил з урахуванням пункту 18.1 цієї статті застосовуватимуться лише до повітряного перевезення.

18.3. Будь-яке положення цих Правил не забороняє сторонам у разі змішаних перевезень включити у квиток положення, що стосуються перевезень іншими видами транспорту, за умови, що положення цих Правил застосовуватимуться лише до повітряних перевезень.

18.4. Перевезення іншими видами транспорту, з урахуванням пункту 18.1 цієї статті, буде пропонуватися авіакомпанією лише як агентом такого іншого перевізника, навіть якщо у квитку таке перевезення буде значитися під кодом авіакомпанії. Відповідальність авіакомпанії за будь-яке несправне перевезення пасажира, знищення, втрату, ушкодження, затримку в перевезенні багажу, які сталися у період перевезення такими іншими видами транспорту, обмежуватиметься сумою, сплаченою пасажиром за таке перевезення.

Стаття 19. Повітряні перевезення, що здійснюються "фактичним перевізником"

19.1. Перевізник за договором. Фактичний перевізник

Положення цієї статті застосовуються у тих випадках, коли особа у якості основної сторони укладає договір перевезення з пасажиром чи з особою, що діє від імені пасажира (далі - перевізник за договором), а інша особа, яка уповноважена бути перевізником за договором (далі - фактичний перевізник), здійснює все або частину перевезення, але не є щодо такої частини послідовним перевізником у розумінні статті 17 цих Правил.

19.2. Відповідальність перевізника за договором і фактичного перевізника

При здійснені перевезень, передбачених пунктом 19.1 цієї статті, перевізник за договором підпадає під дію цих Правил відносно всього перевезення, фактичний перевізник - лише відносно того перевезення, що він здійснює.

19.3. Загальна сума відшкодування

Розмір відповідальності фактичного перевізника і перевізника за договором обмежений нормами, встановленими цими Правилами.

Стаття 20. Чартерні перевезення

20.1. Чартерні квитки не дійсні до моменту оплати перевізником за договором фактичному перевізнику вартості чартерного рейсу або поки не укладена відповідна кредитна угода між фактичним перевізником і перевізником за договором. Повернення сум та підтвердження бронювання за чартерними квитками здійснюються лише перевізником за договором згідно з умовами відповідного договору чартеру.

20.2. Чартерні квитки чинні лише на перевезення у дати і на рейси, які зазначені у квитках. Залежно від наявності вільних місць можливі зміни в датах вильоту та повернення за умови, що такі зміни узгоджені між пасажиром і перевізником за договором.

20.3. Чартерні квитки передбачають обмеження (або виключають) права пасажира змінити або анулювати бронювання. Чартерні квитки, згідно з якими сплачена туристична подорож з оплатою всіх послуг (переліт в прямому і зворотному напрямках, трансфер, проживання у готелі, харчування), можуть передбачати додаткові умови і обмеження, встановлені перевізником за договором для подорожі, яка включає усі обмеження.

20.4. До чартерного перевезення не застосовуються положення, зазначені в таких пунктах і статтях:

пункти 6.1, 6.2, 6.4, 6.5 і 6.6 статті 6;

стаття 7;

стаття 8;

пункти 9.1, 9.4 і 9.5 статті 9;

стаття 14;

стаття 24.

Стаття 21. Адміністративні формальності

21.1. Загальні положення

Пасажир відповідає за одержання всіх необхідних для подорожі документів, віз, дозволів тощо, а також за виконання всіх застосованих законів щодо виїзду, в'їзду та транзиту країни відльоту, прибуття та транзиту. Перевізник не нестиме відповідальність перед пасажиром за наслідки того, що пасажир не одержить такі документи або візи або не виконає такі застосовані закони.

21.2. Документи для подорожі

На вимогу перевізника пасажир має пред'явити уповноваженим особам перевізника, представникам відповідних державних органів усі документи на виїзд, в'їзд, транзит, щодо стану здоров'я та інші документи, що вимагаються застосованими законами, та дозволити перевізнику зробити і залишити в себе їх копії або будь-яким іншим чином залишити в себе дані, що містяться у відповідних документах. Перевізник має право відмовити в перевезенні пасажиру, який не виконав застосовані закони або документи якого не оформлені належним чином (у тому числі відсутність візи, коштів, квитка у зворотному напрямку тощо).

21.3. Відмова у в'їзді в країну

21.3.1. Перевізник не відповідатиме за відмову пасажиру у в'їзді в країну.

21.3.2. Пасажир повинен на вимогу перевізника або державних органів, якщо від нього вимагатиметься повернутися у місце відправлення або інше місце у зв'язку з відмовою країни прямування прийняти такого пасажира незалежно від того, чи є ця країна місцем призначення або транзитною країною, сплатити відповідний тариф за перевезення у зворотному напрямку. Перевізник може використати кошти на оплату такого перевезення з будь-яких коштів раніше сплачених перевізнику сум, що залишилися у розпорядженні перевізника за невикористане перевезення або будь-яких коштів пасажира, які перебувають у розпорядженні перевізника.

21.3.3. Перевізник має право не повертати суми, оплачені пасажиром за здійснене перевезення до місця, де було відмовлено пасажиру у в'їзді, або місця депортації.

21.4. Відповідальність пасажира

Якщо від перевізника вимагатиметься сплатити або депонувати будь-яку суму, сплатити штраф чи забезпечити фінансову гарантію у зв'язку з тим, що пасажир не виконав вимог застосованих законів або не пред'явив необхідних документів для подорожі, або пред'явив підроблені документи, або документи, які містять неправдиву інформацію, то пасажир повинен на вимогу перевізника відшкодувати йому сплачену або депоновану суму та пов'язані з цим інші витрати перевізника. Перевізник має право використати для покриття таких витрат будь-які раніше сплачені перевізнику суми, що залишилися у розпорядженні перевізника за невикористане перевезення, або будь-які кошти пасажира, які перебувають у розпорядженні перевізника, або може відмовити у перевезенні, якщо пасажир не відшкодував перевізнику такі витрати.

21.5. Митна перевірка

На вимогу відповідних державних органів пасажир, його зареєстрований багаж і ручна поклажа повинні пройти перевірку митними органами та іншими уповноваженими державними органами. Перевізник не несе відповідальності перед пасажиром за будь-які втрати або збитки, яких зазнав пасажир у зв'язку з невиконанням цієї вимоги. Пасажир повинен відшкодувати додаткові витрати, яких зазнав перевізник у зв'язку з відмовою пасажира пройти зазначену перевірку.

Стаття 22. Відповідальність перевізника і межі компенсації за шкоду

22.1. Загальні положення

22.1.1. Відповідальність перевізника при перевезеннях, визначених у пункті 4.2.1 цих Правил, обмежена нормами, що встановлені у цих Правилах, і за будь-яких обставин не може перевищувати суми доведених збитків. Перевізник не несе відповідальності за непрямі, побічні, опосередковані збитки, неодержану вигоду (прибутки).

22.1.2. Якщо цими Правилами не встановлене інше, перевізник несе відповідальність лише за збитки, що сталися на його рейсі. Перевізник, який видає квиток на рейси іншого перевізника або перевозить багаж на рейсі іншого перевізника, діє як агент такого перевізника.

22.1.3. Перевізник не несе відповідальності за будь-які збитки, що випливають з виконання ним застосованих законів або внаслідок їх невиконання пасажиром.

22.1.4. Будь-які винятки або обмеження відповідальності перевізника, встановлені цими Правилами, поширюються на агентів, службовців і представників перевізника, а також будь-яку особу, повітряне судно якої використовується перевізником, й агентів, службовців і представників такої особи. Загальна сума, що може бути одержана від перевізника і від таких агентів, службовців, представників і таких осіб, не може перевищувати встановлені обмеження відповідальності перевізника.

22.1.5. Жодне положення цих Правил не заперечує права перевізника збільшити ліміти відповідальності або суми виплат.

22.2. Загибель і тілесне ушкодження пасажирів. Ушкодження багажу

22.2.1. Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну у випадку загибелі або тілесного ушкодження пасажира, лише при умові, що подія, яка є причиною загибелі або тілесного ушкодження, відбулася на борту повітряного судна чи в період здійснення будь-яких операцій щодо посадки або висадки пасажира.

22.2.2. Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну у випадку знищення, втрати або ушкодження багажу, лише при умові, що випадок, який став причиною знищення, втрати або ушкодження багажу, відбувся на борту повітряного судна чи протягом будь-якого періоду, протягом якого зареєстрований багаж перебував під контролем перевізника. Однак перевізник не несе відповідальності, якщо така шкода є результатом властивостей багажу, дефекту, якості чи пороку багажу. Щодо незареєстрованого багажу (ручної поклажі), включаючи особисті речі пасажира, перевізник несе відповідальність, якщо шкода заподіяна з його вини чи з вини його службовців, чи його агентів.

22.3. Затримка пасажира або багажу

Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну у випадку затримки у перевезенні пасажира і багажу. Однак перевізник не несе відповідальності за шкоду, заподіяну у результаті затримки, якщо доведе, що ним та його службовцями і його агентами були вжиті усі необхідні заходи для того, щоб уникнути шкоди, або що такі заходи неможливо було вжити.

22.4. Звільнення від відповідальності

Якщо перевізник доведе, що шкода була завдана чи її спричинила необережність, неправильні дії чи бездіяльність особи, яка вимагає відшкодування, або особи, яка має права на таке відшкодування, перевізник повністю або частково звільняється від відповідальності перед особою, яка вимагає відшкодування у тому розмірі, у якому така необережність, неправильні дії чи бездіяльність спричинили шкоду або сприяли її виникненню. Коли вимога щодо відшкодування заявлена іншою особою - не пасажиром, у зв'язку з його загибеллю або тілесним ушкодженням, перевізник повністю або частково звільняється від відповідальності у розмірі, у якому він доведе, що необережність, діяльність чи бездіяльність пасажира спричинили шкоду або сприяли її виникненню.

22.5. Компенсація у випадку загибелі чи тілесного ушкодження пасажирів

22.5.1. Відносно шкоди, заподіяної у разі загибелі чи тілесного ушкодження пасажирів, відповідальність перевізника обмежується:

сумою 20 000 дол. США (або еквівалентом в іншій валюті);

сумою 75 000 дол. США (включаючи судові витрати) або 58 000 дол. США (виключаючи судові витрати) при перевезеннях, коли пункти відправлення, призначення або узгодженої зупинки, або хоча б один із них розміщені на території Сполучених Штатів Америки.

22.5.2. Перевізник залишає за собою всі права на захист від будь-якого такого позову згідно з нормами Варшавської конвенції ( 995_181 ). Перевізник залишає також за собою всі права регресу проти будь-якої третьої особи, включаючи права на відшкодування завданих йому збитків.

22.5.3. При перевезенні пасажира, вік, психічний або фізичний стан якого є таким, що становить небезпеку або ризик для цієї особи, перевізник не відповідає за особисту шкоду, таку як захворювання, травмування, інвалідність або загибель, за умови, що така шкода виникла через відповідний стан здоров'я чи поведінки пасажира.

22.6. Межі відповідальність щодо багажу

22.6.1. Щодо шкоди, заподіяної у разі знищення, втрати або ушкодження багажу, відповідальність перевізника обмежується:

сумою 20 дол. США (або еквівалентом в іншій валюті) за один кілограм брутто в разі втрати, ушкодження чи нестачі усього або частини зареєстрованого багажу. При визначенні суми відповідальності перевізника вага, яка враховується, обмежується вагою відповідного втраченого місця чи частини вмісту багажу, нестачі чи ушкодження упаковки чи упаковок. Незважаючи на вищенаведене, якщо втрата, ушкодження чи затримка всього або частини зареєстрованого багажу, або предмета, що міститься у багажі, впливає на вартість інших упаковок (предметів), вписаних в одну і ту саму багажну квитанцію, то при визначенні меж відповідальності враховується загальна вага такої упаковки або упаковок із загальної частини зареєстрованого багажу;

сумою 400 дол. США (або еквівалентом в іншій валюті) на пасажира за ручну поклажу та іншу власність пасажира, що знаходиться під контролем пасажира протягом польоту.

22.6.2. Ці межі відповідальності не застосовуються, якщо доведено, що шкода сталася в результаті навмисних дій або бездіяльності перевізника, його працівників, його агентів, здійснених з наміром учинити таку шкоду, або з необережності і з розумінням того, що це може призвести до шкоди за умови, що у разі таких дій або бездіяльності працівника чи агента буде доведено, що він діяв у межах своїх службових повноважень.

22.6.3. Якщо вага багажу не записана в багажній квитанції, то вважається, що загальна вага зареєстрованого багажу не перевищує відповідної ваги багажу для безоплатного провезення за відповідним маршрутом та класом обслуговування і сума компенсації розраховується з урахуванням цього. Якщо при реєстрації багажу декларується більша цінність багажу, то відповідальність перевізника визначається виходячи із такої задекларованої цінності.

22.6.4. Перевізник має право обмежити свою відповідальність за зареєстрований багаж, якщо багаж, на його думку, ламкий, крихкий, швидкопсувний, пошкоджений, зареєстрований після пошкодження, неадекватно упакований і т.ін., шляхом фіксації бирки на багажі і надання пасажиру "Бирки обмеженої видачі", у якій зазначені обмеження відповідальності перевізника за багаж.

22.7. Компенсація за затримку пасажира

22.7.1. У разі затримки в перевезенні пасажир має право відмовитися від перевезення та вимагати від перевізника, з вини якого сталася затримка, повного повернення сум, сплачених за невикористане перевезення, та компенсацію за затримку, якщо така затримка перевищила розумні строки. Така компенсація розраховується виходячи із вартості перевезення, яким пасажир не зміг скористатися. До нарахованих сум компенсації можуть включатися документально підтверджені витрати пасажира, пов'язані із затримкою в перевезенні, якщо пасажир з поважних причин не зміг продовжити перевезення.

22.7.2. У разі затримки понад розумні строки і згоди пасажира продовжити перевезення перевізник повинен надати пасажиру за встановленими ним нормами (в залежності від часу доби та терміну затримки) безкоштовно: безалкогольні напої, харчування, проживання в готелі, наземний трансфер (аеропорт - місто - аеропорт) тощо. Разом з тим додаткові витрати пасажира понад норми, встановлені перевізником, пасажиру не відшкодовуються.

22.7.3. Компенсація за затримку в жодному разі не перевищуватиме вартості квитка або його невикористаної частини у відповідному класі обслуговування на рейс між місцем, де була затримка, і місцем призначення.

22.7.4. Перевізник звільняється від відповідальності за затримку пасажира, якщо затримка у перевезенні пасажира не перевищила розумні строки або була спричинена форс-мажорними обставинами.

22.8. Компенсація за затримку багажу

22.8.1. Компенсація за затримку в перевезені багажу встановлюється виходячи із необхідності забезпечити пасажира засобами першої потреби. У будь-якому випадку така компенсація обмежується сумою 50 дол. США (або еквівалентом в іншій валюті).

22.8.2. Така компенсація пропонуватиметься пасажиру в разі неприбуття багажу в пункт призначення разом з пасажиром, якщо пункт призначення не є місцем постійного проживання пасажира.

Стаття 23. Претензії та позови

23.1. Висування претензій та позовів

23.1.1. У разі тілесного ушкодження пасажира право на висування до перевізника позову щодо відшкодування збитків має потерпілий, а у випадку його загибелі - особа, що має, відповідно до загальних норм цивільного законодавства, права на відшкодування збитків.

До висування перевізнику позову щодо неналежного перевезення пасажира обов'язкове висування письмової претензії (за винятком позову у зв'язку з загибеллю чи тілесним ушкодження пасажира, який може бути висунутий протягом двох років).

У разі затримки в перевезенні пасажира або з будь-яких інших причин пасажиром або уповноваженою ним особою може висуватися претензія до перевізника не пізніше ніж через 21 добу після дати, коли пасажир прибув в місце призначення, чи дати, коли він мав прибути в місце призначення.

23.1.2. Приймання пасажиром багажу без заперечень у момент одержання чи його доставки є припущенням того (надалі, до доказу протилежного), що багаж був доставлений перевізником у належному стані і згідно з умовами договору перевезення.

У разі знищення, ушкодження багажу особа, що має право на його одержання, повинна висунути до перевізника письмову претензію негайно після виявлення ушкодження, але не пізніше 7 діб з дати одержання багажу.

У разі затримки в перевезенні багажу претензія до перевізника має бути висунута протягом 21 доби з дати, коли багаж був переданий в розпорядження одержувача.

У разі втрати багажу претензія до перевізника повинна бути висунута протягом двох років з дати прибуття повітряного судна у місце призначення або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути у місце призначення, або з дати, коли припинилося перевезення.

Багаж вважається втраченим, якщо він не виявлений при розшуку протягом 21 доби з дати, наступної після тієї, у яку багаж повинен був прибути в місце призначення.

Претензія до перевізника щодо багажу повинна бути висунута в межах установлених строків. До претензії мають бути долучені всі необхідні документи, що підтверджують права пасажира вимагати відшкодування, у тому числі квиток, квитанція платного багажу, відривний талон багажної ідентифікаційної бирки, акт про несправності при перевезенні багажу і т.ін. Сума претензії має бути доведена зацікавленою особою.

23.2. Розгляд претензій

Претензії розглядаються в порядку, установленому перевізником. Перевізник зобов'язаний розглянути претензію і повідомити заявника про задоволення чи про відхилення її протягом трьох місяців, якщо перевезення, у зв'язку з яким була висунута претензія, повністю здійснювалося одним перевізником.

Якщо в такому перевезенні брали участь інші перевізники, строк розгляду претензії може бути продовжений до шести місяців з урахуванням діючих правил врегулювання претензій у цих перевізників.

23.3. Позови і терміни давності

При відсутності письмової претензії, заявленої у вищезазначені строки, позов до перевізника не може бути пред'явлений.

Позови про відповідальність перевізника щодо неналежного перевезення пасажира чи багажу мають бути подані, за вибором позивача, до суду за місцем реєстрації перевізника, за місцезнаходженням його головного офісу або за місцезнаходженням офісу перевізника, через який був укладений договір перевезення, протягом двох років з дати його прибуття до місця призначення або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути до місця призначення, або з дати, коли припинилося перевезення.

Стаття 24. Компенсація за відмову в перевезенні пасажира

24.1. Сфера застосування

Положення цієї статті застосовуються до пасажирів, яким було відмовлено в перевезенні на регулярний рейс перевізника, хоча вони мали підтверджене бронювання, мали чинні квитки на цей рейс, прибули на реєстрацію до завершення часу реєстрації (або для пасажирів, які подорожують з пересадкою, до мінімального можливого часу на пересадку в аеропорту трансферу) або дотрималися будь-якого іншого часу, визначеного для них перевізником (його агентом), у разі якщо відмова в перевезенні не була обумовлена форс-мажорними обставинами (у тому числі несприятливими метеорологічними умовами, надзвичайними ситуаціями в повітряному просторі, страйками, бунтами, громадянськими безладдями, ембарго, війнами, ворожими діями, порушеннями спокою, неврегульованими міжнародними відносинами, технічними проблемами або іншими складнощами, які фактично загрожують або унеможливлюють безпечне виконання польоту), які фактично спричинили затримку в перевезенні пасажира.

24.2. Правила посадки на борт повітряного судна в разі надлишку кількості заброньованих місць на рейсі

Перевізник зобов'язаний вжити розумних заходів, щоб спочатку знайти добровольців, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену компенсацію з боку перевізника, яка не може бути нижчою за компенсацію, передбачену пунктом 24.3 цієї статті. Перевізник повинен також урахувати інтереси пасажирів, яким має надаватися пріоритет у посадці на борт із законних причин, таких як фізично неспроможні пасажири та неповнолітні без супроводу. Перевізники можуть використовувати інші правила в ситуаціях, коли відмовляються прийняти до перевезення пасажира в разі надлишку кількості заброньованих місць на рейсі.

24.3. Компенсація в разі недобровільної відмови пасажира від перевезення

24.3.1. Перевізник повинен запропонувати пасажиру, якому відмовлено в перевезенні поза його бажанням, таку компенсацію (за вибором пасажира):

одержати відшкодування без штрафу в розмірі вартості квитка за політ, що не відбувся, або

направитися до місця призначення іншим маршрутом за першої можливості, або

здійснити перевезення в інший день, зручний для пасажира.

24.3.2. Незважаючи на пункт 24.3.1 цієї статті, відповідальність перевізника за збитки, що випливають з ненадання послуги з перевезення та обслуговування, пов'язаного з таким перевезенням і за яке він несе відповідальність, обмежується відшкодуванням документально підтверджених витрат пасажира на проживання у готелі, харчування, зв'язок і наземний трансфер (аеропорт - місто - аеропорт), а також компенсацією будь-яких інших прямих збитків, зазначених пасажиром, у сумі до 100 дол. США за кожну добу (або еквіваленту в іншій валюті). Будь-яка подальша й інша відповідальність перевізника виключена, за винятком випадку недбальства перевізника.

24.4. Звільнення від зобов'язань

24.4.1. Компенсація за відмову пасажиру в перевезенні не пропонуватиметься перевізником у таких випадках:

у перевезенні відмовлено тому, що уряд реквізував усю або частину ємності повітряного судна, яке задіяне у відповідному перевезенні;

пасажир відмовився пройти перевірку службою безпеки або не виконав інструкції, надані перевізником (його агентом);

пасажир подорожує з безкоштовним квитком або за спеціальним тарифом, який недоступний для широкого кола споживачів;

пасажир подорожує на чартерному рейсі або на рейсі, який був проданий як частина групового перевезення або туристичної подорожі з оплатою всіх послуг (при цьому відповідальність за відмову в перевезенні покладається на перевізника за договором).

24.4.2. Прийняття пасажиром компенсації, яка передбачена цієї статтею, звільняє перевізника від будь-якої подальшої відповідальності у зв'язку з відмовою в перевезенні.

Стаття 25. Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу перевізника

25.1. Перевізник може видати свої правила повітряних перевезень пасажирів і багажу (українською мовою), положення і норми яких не суперечать цим Правилам, попередньо погодивши їх з Державним департаментом авіаційного транспорту.

25.2. Агент, службовець або представник перевізника не має права вносити зміни або скасовувати будь-яке положення цих Правил та правил відповідного перевізника.

Стаття 26. Інформування пасажира

26.1. Положення цієї статті поширюються на перевізників та їх агентів, які здійснюють продаж квитків на території України.

26.2. Перевізник (його агент) в офісі з продажу перевезень зобов'язаний розмістити на видному та доступному для споживача місці таку інформацію:

свою повну назву, юридичну адресу;

копії дозвільних документів (ліцензії, сертифікати, свідоцтва) щодо здійснення перевезень (продажу перевезень);

телефон територіального органу захисту прав споживачів.

26.3. Перевізник (його агент) при продажу квитків обов'язково повинен довести до пасажира таку інформацію:

ці Правила;

Правила перевізника щодо перевезень пасажирів і багажу (агент повинен довести до пасажира правила перевезень пасажирів і багажу того перевізника, чий квиток застосовується, або того, який зазначений першим у квитку) - на паперових носіях у вигляді пам'ятки для пасажира (у разі продажу перевезень on-line через систему Інтернет - у електронному вигляді через сайт, через який здійснюється бронювання перевезень);

вартість перевезення за відповідним маршрутом - усно у пункті продажу квитків при бронюванні (у разі продажу перевезень on-line через систему Інтернет - у електронному вигляді через сайт, через який здійснюється бронювання перевезень, або вказавши необхідну інформацію у роздруку маршруту);

вартість, умови і обмеження при перевезенні за спеціальним тарифом - усно при бронюванні (у разі застосування електронного квитка - через сайт, через який здійснюється бронювання);

адміністративні формальності при подорожі за відповідним маршрутом - усно при бронюванні;

межі відповідальності перевізника при перевезенні пасажира і багажу - у квитку або роздруку маршруту;

суми компенсації за затримку в перевезенні - усно в представництві перевізника (його агента) в аеропорту у випадку затримки в перевезенні;

заборонені до перевезення речі і товари - у квитку або роздруку маршруту.

Стаття 27. Забезпечення дотримання Правил

27.1. Контроль за дотриманням цих Правил покладається на Державний департамент авіаційного транспорту та інші державні органи в межах їх компетенції.

27.2. Програми контролю повинні забезпечувати можливість відповідним перевізникам, агентам з продажу перевезень, агентам з обслуговування довести, що вони та їх дії задовольняють установлені вимоги. Ці суб'єкти повинні бути готові надати змогу відповідному державному органу проводити перевірки під час здійснення операцій з перевезення та обслуговування пасажирів і багажу з метою демонстрації, що такі операції відповідають установленим вимогам.

Перший заступник директора М.О.Марченко