Приєднуйтесь.
N 354 від 25.11.96 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
27 грудня 1996 р.
за N 751/1776
{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони N 322 ( z0788-11 ) від 10.06.2011 }
Про затвердження Інструкції про організацію та планування
перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом у Збройних Силах України
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міноборони N 358 ( z0562-97 ) від 02.10.97 N 354 ( z0872-02 ) від 19.10.2002 )
1. З метою вдосконалення планування автомобільних перевезень, керуючись Положенням про Міністерство оборони України, затвердженим Указом Президента України від 13.06.94 N 297/94, затвердити Інструкцію про організацію та планування перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом у Збройних Силах України, що додається.
2. Заступникам Міністра оборони України, командуючим військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, начальникам управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, начальнику залізничних військ - начальнику управління залізничних військ, командирам корпусів, з'єднань, військових частин, начальникам військово-навчальних закладів, установ, організацій та підприємств Міністерства оборони України:
встановити рівень централізованих перевезень вантажів у об'єднаннях, з'єднаннях, військових частинах та військово-навчальних закладах, а також перевезень малих партій вантажів на склади з'єднань (гарнізонів) (як правило, за кільцевими маршрутами) і організувати докорінне покращення планування, організації експлуатації та обліку роботи вантажного автомобільного транспорту;
забезпечити злагоджену роботу баз, складів та автомобільних частин (підрозділів), залучених для централізованих перевезень вантажів, здійснювати постійний контроль за централізованим постачанням вантажів та ефективністю використання автомобільного транспорту;
на основі якісного планування та організації централізованих перевезень вантажів докорінно покращити систему територіального забезпечення військ матеріальними засобами.
3. У військових частинах, військово-навчальних закладах, установах, підприємствах та в організаціях Міністерства оборони України - щомісяця, у з'єднаннях - поквартально, в об'єднаннях - два рази на рік підводити підсумки роботи автомобільного транспорту. За результатами роботи автотранспорту видавати накази.
4. Наказ міністра оборони СРСР від 12.08.84 N 170 вважати таким, що не застосовується у Збройних Силах України.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника міністра оборони України по тилу - начальника Тилу Збройних Сил України.
6. Наказ розіслати до окремої військової частини.
Міністр оборони УкраїниЗатверджено наказом Міністра оборони України від 25.11.96 N 354
генерал-лейтенант О.Кузьмук
Інструкція про організацію та планування перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом у Збройних Силах України*
1.1. Інструкція визначає порядок організації та планування перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом у об'єднаннях, з'єднаннях, військових частинах, військово-навчальних закладах, установах, організаціях та підприємствах Міністерства оборони України і гарнізонах та спрямована на виконання вимог наказу Міністра оборони України від 10.01.95 N 10 "Про порядок використання автомобільної техніки у Збройних Силах України" щодо покращення організації, планування та обліку роботи автомобільного транспорту Збройних Сил України, скорочення кількості автомобілів, які експлуатуються щодня, підвищення ефективності їх використання, зміцнення дисципліни перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом.
______________________
* Інструкція стосується державних підприємств Міністерства
оборони України в частині, що не суперечить Закону України "Про
підприємства в Україні" ( 887-12 ).
1.2. Основним видом перевезень вантажів автомобільним транспортом у Збройних Силах України є централізовані перевезення, що забезпечують:
раціональне використання автомобільного транспорту;
високий рівень експлуатаційних та виробничих показників роботи автомобільного транспорту;
широке впровадження пакетів та контейнерів;
мінімальну кількість особового складу та автомобільного транспорту, відряджених для виконання військових автомобільних перевезень.
1.3. Централізовані перевезення - це такі перевезення (з транспортно-експедиційним обслуговуванням), які здійснюються під єдиним керівництвом автомобільним транспортом, як правило, автомобільних (матеріального, тилового забезпечення) частин та підрозділів від одного вантажовідправника усім вантажоодержувачам або одному вантажоодержувачу від усіх вантажовідправників.
1.4. Для організації централізованих перевезень в об'єднанні (з'єднанні, гарнізоні) не пізніше ніж за місяць до початку календарного року видається наказ командуючого об'єднанням (командира з'єднання, начальника гарнізону).
1.4.1. Командуючий об'єднанням у наказі установлює заступникам командуючого, начальникам родів військ та служб об'єднання:
рівень централізованого постачання вантажів із підлеглих їм складів, баз (складів) постачальників та підприємств до складів підпорядкованої ланки, начальникам гарнізонів - рівень централізованого постачання вантажів у гарнізонах, в яких організовуються централізовані перевезення;
сили та засоби видів Збройних Сил України, військових округів, об'єднань та частин гарнізону, які виділяються на організацію централізованого підвезення;
витрату моторесурсів на одиницю техніки та пального погарнізонно.
1.4.2. Ліміт пального виділяється начальнику гарнізону після подання плану централізованого підвезення.
1.4.3. Командир з'єднання установлює заступникам командира, начальникам родів військ та служб з'єднання обсяг централізованого постачання вантажів з підлеглих їм складів у військові частини, визначає автомобільні (матеріального, тилового забезпечення) підрозділи, на які покладено централізоване перевезення вантажів, витрати моторесурсів та ліміт пального для цього, а також оголошує перелік військових частин, включених у систему централізованих перевезень.
1.4.4. Начальник гарнізону аналізує стан експлуатації автомобільного транспорту і вживає заходів щодо його поліпшення. ( Пункт 1.4.4 в редакції Наказу Міноборони N 358 ( z0562-97 ) від 02.10.97 )
1.4.5. Кожній військовій частині з'єднання (гарнізону) на певний період встановлюється завдання щодо організації та виконання централізованих перевезень з одночасним транспортно-експедиційним обслуговуванням конкретних видів (номенклатур) вантажів. Завдання на перевезення між військовими частинами розподіляються, як правило, пропорційно масі вантажу, що перевозиться, щоб кожна з них мала економічний ефект від централізованих перевезень.
1.4.6. Крім того, у наказі командуючого об'єднанням (командира з'єднання, начальника гарнізону) визначаються:
склад групи керівництва централізованими перевезеннями;
частини, що включаються в систему централізованих перевезень;
матеріальні засоби, які перевозяться централізовано;
військові частини, на які покладається виділення автомобільного транспорту і експедиторів;
маршрути руху автомобільних колон та організація руху на них;
порядок матеріального, технічного, медичного забезпечення та охорони автомобільних колон;
організація контролю за виконанням перевезень, використанням автомобільного транспорту;
терміни та порядок подання звітів про виконання планів і досягнутий рівень централізованої доставки вантажу.
1.5. Керівництво централізованими перевезеннями матеріальних засобів у об'єднанні здійснює заступник командуючого об'єднанням по тилу, у з'єднанні - заступник командира з'єднання по тилу. Вони розробляють проект наказу щодо організації централізованих перевезень, узагальнюють пропозиції заступників командуючого (командира), начальників родів військ та служб об'єднання (з'єднання) щодо централізованої доставки матеріальних засобів у підпорядковані об'єднання, з'єднання і військові частини, керують розробкою річного та місячних планів централізованих перевезень матеріальних засобів автомобільним транспортом, організовують та контролюють його виконання, подають за встановленим порядком повідомлення та звіти.
1.5.1. У гарнізоні керівництво централізованими перевезеннями здійснює начальник тилу гарнізону. Він організовує підготовку проекту наказу по організації централізованих перевезень, узагальнює заявки та пропозиції командирів частин щодо централізованої доставки матеріальних засобів частинам гарнізону, включених у систему централізованих перевезень. ( Пункт 1.5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 358 ( z0562-97 ) від 02.10.97 )
1.6. Організаторами централізованої доставки видів матеріальних засобів є:
у видах Збройних Сил України - начальники родів військ та служб у підпорядковані об'єднання, з'єднання та військові частини;
у об'єднанні - начальники родів військ та служб об'єднання з підпорядкованих їм складів до нижчестоящих об'єднань, з'єднань та військових частин;
у з'єднанні - начальники родів військ та служб з'єднань з підпорядкованих їм складів до військових частин;
у гарнізоні - начальник тилу гарнізону. ( Абзац пункту 1.6 в редакції Наказу Міноборони N 358 ( z0562-97 ) від 02.10.97 )
1.7. Військові частини, які перебувають на господарському розрахунку, у систему централізованих перевезень входять, як виняток, без залучення для цих перевезень автомобілів (автопоїздів), що належать їм. Перевезення вантажів та транспортно-експедиційне обслуговування здійснюється для них лише після попередньої оплати вартості перевезень. Розрахунки за перевезення вантажів проводяться за тарифами, установленими спільною вказівкою начальників Центрального автодорожнього та Головного фінансово-економічного управлінь.
1.8. Для прийняття та здавання вантажів, що перевозяться централізовано, призначається матеріально-відповідальна особа. Нею може бути начальник автомобільної колони, приймальник вантажоодержувача, здавальник вантажовідправника або водій-експедитор, якщо він є працівником Збройних Сил України. Матеріальні засоби зі складів об'єднання (з'єднання) доставляються військам централізовано, як правило, у супроводі здавальника вантажовідправника.
1.8.1. Оформлення прийняття та здавання вантажів проводиться за установленим порядком, визначеним Керівництвом по обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах, введеним у дію наказом Міністра оборони СРСР від 18.10.79 N 260, для госпрозрахункових частин - за товарно-транспортними документами та дорожніми листами.
1.9. Планування використання автомобілів, облік виконаної роботи автомобілями (автопоїздами) здійснюються відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 10.01.95 N 10.
1.9.1. Звіти про виконання централізованих перевезень у об'єднаннях, з'єднаннях (гарнізонах) за формою 2/АТС подаються:
заступниками командирів з'єднання по тилу - начальнику тилу об'єднання - щорічно до 10 січня та 10 липня;
начальниками автодорожніх служб об'єднань, начальниками відділів служб тилу видів Збройних Сил України, у розпорядженні яких знаходиться автотранспорт підвезення, - начальнику Центрального автодорожнього управління Тилу Збройних Сил України - щорічно до 20 січня та до 20 липня за півріччя.
2.1. Планування перевезень автомобільним транспортом має бути спрямоване на повне і своєчасне забезпечення військ (сил) матеріальними засобами, ефективне використання автомобільного транспорту шляхом впровадження раціональних маршрутів та схем організації перевезень, широке використання причепів, збільшення вантажомісткості автомобілів та автопоїздів, ощадливе використання моторесурсів та пального.
2.2. Централізовані перевезення плануються на рік та місяць: у об'єднанні - штабом тилу під керівництвом заступника командуючого (командира) об'єднання по тилу за участю начальників родів військ, начальників служб; у з'єднанні - заступником командира з'єднання по тилу за участю начальників родів військ та служб з'єднання, у гарнізоні - начальником тилу гарнізону за участю групи керівництва централізованими перевезеннями, склад якої визначає начальник гарнізону.
2.3. Вихідними даними для планування централізованих перевезень є:
завдання Уряду та міністра оборони України;
наказ командуючого об'єднанням про організацію централізованих перевезень у об'єднанні;
план бойової підготовки об'єднання на навчальний рік;
плани забезпечення військ (сил) об'єднання матеріальними засобами та пропозиції командуючих (начальників) родами військ і начальників служб щодо централізованої доставки матеріальних засобів від підпорядкованих складів об'єднання, баз (складів) постачальників та підприємств до складів нижчестоящих об'єднань, з'єднань та окремих військових частин;
наявність, стан та можливості автомобільного транспорту, який можна залучити для виконання централізованих перевезень і розподіл ліміту пального;
дислокація вантажовідправників та вантажоодержувачів, їх можливості щодо завантаження (розвантаження) матеріальних засобів;
наказ командуючого виду Збройних Сил України, об'єднанням про організацію централізованих перевезень;
наказ командира з'єднання про організацію централізованих перевезень у з'єднанні;
план бойової підготовки з'єднання на навчальний рік;
розрахунок на використання автомобільної техніки та витрати моторесурсів;
річний господарський план з'єднання та пропозиції начальників родів військ і служб щодо централізованої доставки матеріальних засобів зі складів з'єднання військовим частинам;
наявність, стан та можливості автомобільного транспорту частин, який можна залучити для виконання централізованих перевезень;
нормативи для розрахунків та планування перевезень автомобільним транспортом.
2.4. Начальники родів військ та начальники служб об'єднання, начальники родів військ та служб з'єднання (військової частини) на підставі планів забезпечення військ об'єднання матеріальними засобами (річного господарського плану) і рівня централізованого постачання матеріальних засобів військам, встановленого наказом командуючого об'єднанням (командира об'єднання), під керівництвом відповідних заступників командуючого (командира з'єднання, військової частини) по тилу розробляють план централізованого постачання матеріальних засобів з підлеглих складів до нижчестоящих з'єднань та окремих військових частин і за місяць до початку календарного року (за 15 діб до початку планованого місяця) подають їх до штабу тилу (заступнику командира з'єднання по тилу, начальнику тилу гарнізону). ( Пункт 2.4 в редакції Наказу Міноборони N 358 ( z0562-97 ) від 02.10.97 )
2.4.1. У пропозиціях відображаються: кількість матеріальних засобів, кому і коли (місяць, день) планується їх доставити централізовано з підлеглих складів своїм автомобільним транспортом, а також автомобільним транспортом об'єднання (з'єднання, військової частини).
2.5. Штаб тилу об'єднання (заступник командира з'єднання по тилу, начальник тилу гарнізону) на підставі одержаних вихідних даних розробляє річний план централізованих перевезень матеріальних засобів автомобільним транспортом (додаток N 1 до Інструкції).
2.5.1. План підписується начальником штабу та начальником тилу об'єднання (начальником штабу та заступником командира з'єднання по тилу, начальником тилу гарнізону) і затверджується командуючим об'єднанням (командиром з'єднання, начальником гарнізону). На підставі річного плану розробляється план централізованих перевезень матеріальних засобів на місяць.
2.6. Виписки з річного та місячних планів централізованих перевезень об'єднання (з'єднання) відповідно за 20 (7) днів до початку запланованого року (місяця) направляються командирам автомобільних (матеріального, тилового забезпечення) з'єднань, військових частин і підрозділів, командуючим (начальникам) родами військ та начальникам служб об'єднання (командирам військових частин, начальникам родів військ і служб з'єднання). Командуючі (начальники) родами військ і служб об'єднання (з'єднання) не пізніше ніж за 15 (5) днів до початку року (місяця) відповідно повідомляють вантажоодержувачів про обсяги і терміни виконання централізованої доставки їм матеріальних засобів.
2.6.1. У гарнізоні виписки з річного та місячного планів централізованих перевезень, разом з графіками виділення автомобільного транспорту і експедиторів, направляються військовим частинам відповідно за 20 (7) днів до початку запланованого року (місяця).
3.1. Відповідно до плану, але не пізніше ніж за дві доби до початку перевезень, що виконуються централізовано, командуючі (начальники) родами військ та начальники служб об'єднання (з'єднання) подають у штаб тилу об'єднання (заступнику командира з'єднання з тилу) заявки на виконання централізованих перевезень (додаток N 2 до Інструкції).
3.1.1. На підставі надісланих замовлень, які надходять до вищезазначеного штабу тилу, а для госпрозрахункових військово-будівельних частин у автотранспортному відділі будівельного управління та прирівняних до них визначається необхідна кількість автотранспорту для їх виконання і готуються письмові розпорядження командирам автомобільних (матеріального, тилового забезпечення) з'єднань, військових частин та підрозділів на виділення автомобілів (автопоїздів).
3.1.2. Розпорядження командирам автомобільних (матеріального, тилового забезпечення) з'єднань, частин та підрозділів на виділення автотранспорту для виконання централізованих перевезень віддаються не пізніше ніж за добу до початку їх виконання.
3.1.3. Перевезення військових вантажів автомобільним транспортом на відстані 200 км і більше, при наявності залізниць та водних шляхів, здійснюються за спеціальною одноразовою перепусткою, що видається особами, які відповідно до наказу Міністра оборони України від 10.01.95 N 10 мають на це право.
3.1.4. Для управління централізованими перевезеннями та контролю за роботою автомобільного транспорту, вантажовідправників і вантажоодержувачів у об'єднаннях, з'єднаннях та гарнізонах створюються при необхідності позаштатні диспетчерські групи у межах чисельності органів управління.
3.1.5. Основними завданнями диспетчерських груп є: участь у плануванні перевезень; доведення розпоряджень щодо підготовки до відправлення (прийняття) матеріальних засобів вантажовідправникам (вантажоодержувачам), а до автомобільних (матеріального, тилового забезпечення) з'єднань та частин - про підготовку автотранспорту; організація і підтримання взаємодії між учасниками перевезень; збирання та узагальнення даних про виконані централізовані перевезення.
3.2. Перевезення можуть виконуватися як автомобільними колонами, так і окремими автомобілями. Для виконання перевезень виділяються автомобілі (автопоїзди), придатні для перевезення вантажу.
3.2.1. Військова частина, яка виділяє автомобілі (автопоїзди), повинна забезпечити своєчасне прибуття автомобілів (автомобільних колон) до місць завантаження (вивантаження) матеріальних засобів.
3.2.2. Військова частина здійснює перевезення небезпечних вантажів тільки після укладення договору страхування, виходячи з обсягу небезпечного вантажу.
Відправнику та одержувачу небезпечного вантажу на кожне перевезення видається окремий договір страхування, складений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2002 року N 733 ( 733-2002-п ).
У разі коли перевізник виконує функції відправника та/або одержувача, він повинен застрахувати свою відповідальність у повному обсязі. Видатки, пов'язані зі страхуванням відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, здійснюються за рахунок асигнувань, передбачених кошторисом Міністерства оборони України за відповідними бюджетними програмами, за статтями витрат, за якими закуповуються ці вантажі і обліковуються, за кодом економічної класифікації видатків 1139 "Оплата інших послуг та інші видатки" ( v0604201-01 ).
( Розділ 3 доповнено пунктом 3.2.2 згідно з Наказом Міністерства оборони N 354 ( z0872-02 ) від 19.10.2002 )
3.3. Вантажовідправник повинен до прибуття автомобіля (автомобільної колони) під завантаження підготувати вантаж до перевезення (затарити, згрупувати за вантажоодержувачами, підготувати товарно-транспортні документи, перепустки на право проїзду до місць завантаження та розвантаження вантажів) з тим, щоб забезпечити якнайменший простій автомобілів (автопоїздів) і збереження вантажу при перевезенні. Вантажі, які потребують тари для запобігання втратам, псування та пошкодження, повинні бути у справній тарі, яка здатна забезпечити їх повне збереження.
3.4. Завантаження автомобілів (автопоїздів) повинно проводитись у межах установленої для них вантажопідйомності. Завантаження вантажу на автомобіль (автопоїзд), закріплення, накриття та зав'язування його проводиться вантажовідправником, а розвантаження вантажу із автомобілів (автопоїздів), зняття кріплень, допоміжних матеріалів та пристроїв - вантажоодержувачем.
3.5. Водій автомобіля (автопоїзда) при перевезенні вантажу користується керівними документами з автомобільної служби, крім того, зобов'язаний: вживати заходів до правильного використання закріпленого за ним автомобіля та економії пального, перевіряти відповідність укладання та кріплення вантажу на автомобілі (автопоїзді) затвердженим нормам завантаження, вимогам безпеки руху, збереження вантажу та повідомляти представника вантажовідправника про помічені недоліки. Нести відповідальність за збереження вантажу в установленому законом порядку.
3.5.1. Водій автомобіля (автопоїзда) не має права на виїзд з місця завантаження, якщо він особисто не проконтролював завантаження матеріальних засобів в автомобіль (автопоїзд), а вантажовідправник не ліквідував за його вимогами виявлені недоліки при укладанні та закріпленні вантажу.
3.5.2. Забороняється використовувати військовослужбовців-водіїв автомобілів як вантажників. Вантажовідправники (вантажоодержувачі) дають старшим машин (начальникам колон) можливість користуватися засобами зв'язку з диспетчерською групою.
На кожен автомобіль вантажовідправник оформляє супровідний лист (форма 62 додатка N 1 до наказу Міністра оборони СРСР від 18.10.79 N 260), перший примірник якого видається водію під розписку, а другий залишається у вантажовідправника.
3.6. Час прибуття автомобілів (автомобільних колон) під завантаження (розвантаження) вважається з моменту вручення водієм (начальником колони) маршрутного листа на контрольно-перепускному пункті вантажовідправника (вантажоодержувача).
3.6.1. Завантаження та розвантаження матеріальних засобів вважається закінченим після оформлення документів на вантаж.
3.6.2. Вантажовідправники (вантажоодержувачі) повинні здійснювати завантаження (розвантаження) автомобілів (автопоїздів) за встановленими термінами та зазначати у маршрутних листах час прибуття і відправлення автомобільних колон.
3.7. Завантажені криті автомобілі (автопоїзди), контейнери, цистерни і дрібні вантажі, які знаходяться у ящиках, коробках, іншій тарі та призначені одному з вантажоодержувачів, повинні бути опломбовані вантажовідправником.
3.7.1. Тарні та штучні вантажі приймаються до перевезення із зазначенням у документах ваги та кількості вантажних місць. Вага тарних та штучних вантажів визначається вантажовідправником до подання їх на перевезення і вказується на вантажних місцях.
3.7.2. Загальна вага визначається зважуванням чи підрахунком маси окремих вантажних місць. Для окремих вантажів вага може визначатися розрахунковим шляхом, за обміром (об'ємною масою).
3.8. Рух автомобілів (автомобільних колон) під час виконання перевезень повинен здійснюватись лише за маршрутом, вказаним у дорожньому листі.
3.9. Матеріальні засоби, доставлені у непошкоджених закритих кузовах автомобілів (автопоїздів), у контейнерах, ящиках та цистернах з непошкодженими пломбами вантажовідправника або заводу-виробника, здаються вантажоодержувачу без перевірки ваги, стану вантажу і кількості вантажних місць.
3.10. Тарні та штучні вантажі у всіх випадках здаються вантажоодержувачу з перевіркою їх ваги та стану при виявленні пошкоджень кузова, тари чи пломби, при недотриманні термінів доставки і температурного режиму під час перевезення вантажів, що швидко псуються, а також за інших обставин, які можуть впливати на стан вантажу.
3.10.1. При відсутності у вантажоодержувача автомобільних ваг вантажі, які перевозяться наливом або розсипом, здаються з перевіркою маси шляхом обміру.
3.10.2. Вага вантажу вважається правильною, якщо різниця ваги вантажу, що визначена у пункті відправлення порівняно з вагою, що виявилася у пункті призначення, не перевищує норм натуральних збитків ваги даного вантажу, затверджених наказом заступника Міністра оборони - начальника Тилу Збройних Сил СРСР від 19.07.83 N 75 Норми натуральних збитків продуктів харчування, фуражу і посуду при збереженні і перевезенні.
3.10.3. Якщо при перевірці ваги, кількості вантажних місць або стану вантажу у пункті призначення буде виявлено нестачу, псування чи пошкодження вантажу, вантажоодержувач та військова частина, яка виділяє автомобілі (автопоїзди), повинні визначити розмір фактичної нестачі, псування або пошкодження вантажу, зробити відповідні записи у товарно-транспортних документах. При наявності розбіжностей складається акт за встановленою формою 4 додатка N 1 до наказу Міністра оборони СРСР від 18.10.79 N 260.
3.11. Військова частина, яка виділяє автомобілі (автопоїзди) для перевезення матеріальних засобів, несе відповідальність за втрату, нестачу і пошкодження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та здавання вантажоодержувачу.
3.11.1. Військова частина, яка виділяє автомобілі (автопоїзди), звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у випадках, коли:
вантаж прибув у справному кузові автомобіля, автопоїзда (контейнері) з непошкодженими пломбами вантажовідправника, а штучний вантаж - у непошкодженій тарі та з непошкодженими пломбами вантажовідправника;
вантаж перевозився у супроводі здавальника вантажовідправника або приймальника вантажоодержувача;
недостача не перевищує норм натуральних збитків.
В зазначених випадках військова частина, яка виконує перевезення, несе відповідальність згідно з чинним законодавством, якщо пред'явник претензії доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися з вини перевізника. ( Пункт 3.11.1 доповнено згідно з Наказом Міноборони N 358 ( z0562-97 ) від 02.10.97 )
3.12. За збитки, недостачу, псування або пошкодження прийнятого для перевезення вантажу винні несуть матеріальну відповідальність у порядку, встановленому чинним законодавством.
3.13. Вантажоодержувач зобов'язаний повністю вивантажити з автомобіля (автопоїзда) вантаж, що прибув на адресу, кузови (контейнери) вичистити від залишків вантажу і тари, оформити документацію у термін, встановлений наказом заступника Міністра оборони - начальника Тилу Збройних Сил СРСР від 10.11.85 N 016, та повідомити про одержання вантажу на диспетчерський пункт, після чого автомобілі (автопоїзди) продовжують виконувати завдання, вказане у дорожньому (маршрутному) листі.
4. Порядок надання автомобільного транспорту
4.1. Вантажні автомобілі та пасажирські автобуси військових частин надаються за розпорядженням командирів частин та їх прямих начальників безкоштовно:
військовослужбовцям та іншим особам при направленні у санаторії (будинки відпочинку) Міністерства оборони України для організованої доставки від найближчої залізничної станції, річкового (морського) порту, аеропорту до санаторію (будинку відпочинку) та назад, для перевезень на пляж і назад, при відстані до нього від санаторію (будинку відпочинку) більше двох кілометрів, а також для поїздок із санаторію на лікувальні процедури та назад;
для виїзду військовослужбовців Збройних Сил України у навчальні центри (табори), на аеродроми, полігони та назад (у випадку сртільб, навчань, зборів та ін.), при відсутності на даному маршруті пасажирського транспорту загального користування;
генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, що проходять службу за контрактом на посадах рядового, сержантського і старшинського складу при переміщенні по службі - для перевезення членів їх сімей і особистого майна до найближчої залізничної станції, річкового (морського) порту, аеродрому відправлення або безпосередньо до нового місця служби вищезазначених військовослужбовців при відсутності на даному маршруті транспорту загального користування.
Контейнери з особистим майном названих військовослужбовців, які переміщуються по службі, доставляються до найближчої залізничної станції, річкового (морського) порту відправлення, відкритих для контейнерних перевезень та від залізничної станції, річкового (морського) порту призначення безпосередньо до нового місця служби військовослужбовця;
військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей, працівникам Збройних Сил України, яким потрібна негайна медична допомога, для доставлення у найближчий лікувальний заклад;
для організації поховання осіб, коли споряджається почесний ескорт, а також поховання членів сімей військовослужбовців (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби);
для забезпечення перевезень учасників спортивних змагань, суддів, матеріальної частини, спортивного майна та інвентаря до місць проведення змагань (навчально-тренувальних зборів, тренувань, харчування та ін.), які проводяться згідно з планом забезпечення спортивних заходів у Збройних Силах України, та назад;
дитячим установам (санаторіям, садкам, яслам) та іншим дитячим, навчальним та лікувальним закладам Міністерства оборони України для господарських потреб (підвезення продовольства, палива та ін.) і перевезення дітей у табори та назад;
військовослужбовцям, працівникам Збройних Сил України для колективних виїздів на спортивно-масові заходи та назад згідно з затвердженим командиром військової частини планом спортивної роботи за видами спорту, перелік яких визначено єдиною класифікацією;
для перевезення у попутному напрямі вантажів військових частин, які фінансуються за кошторисно-бюджетним порядком, при прямуванні порожніх автомобілів.
4.2. Рішення щодо безкоштовного надання автомобільного транспорту військових частин приймається: заступниками Міністра оборони України, командуючими військами військових округів (оперативно-територіальних командувань), начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командирами об'єднань, при відсутності пасажирського транспорту загального користування у гарнізонах, які розміщені у віддалених пунктах, для організованого перевезення військовослужбовців на службу, їх дітей у школу та назад.
4.3. Вантажні автомобілі та пасажирські автобуси військових частин надаються за розпорядженням командирів військових частин і їх прямих начальників за плату:
госпрозрахунковим підприємствам і організаціям Міністерства оборони України для перевезень вантажів;
для організованого перевезення військовослужбовців, працівників Збройних Сил України на службу (крім випадків, зазначених у п.4.2.);
для організованого перевезення членів сімей військовослужбовців на роботу в установи та на підприємства сусідніх з гарнізоном населених пунктів і назад, якщо пасажирський транспорт загального користування не працює на цих напрямах;
для виїзду на екскурсії військовослужбовців, працівників Збройних Сил України і членів їх сімей, які знаходяться на лікуванні в санаторіях, у будинках відпочинку, турбазах Міністерства оборони України;
для особистих потреб військовослужбовців, працівників Збройних Сил України;
для особистих потреб військовослужбовців, звільнених у запас або відставку з правом одержання пенсії;
колективам військових мисливців та рибалок при проведенні заходів, спрямованих на охорону угідь, проведення біотехнічних і господарських робіт, для виїздів на полювання та рибну ловлю.
4.4. Автомобілі військових частин, якими керують військовослужбовці, не підлягають завантаженню попутними вантажами за товарно-транспортними документами вантажних станцій, агентств, диспетчерсько-контрольних постів.
5. Порядок розрахунків за перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом військових частин
5.1. Перевезення вантажів і пасажирів виконується на умовах попередньої оплати вартості перевезень.
5.2. Розрахунки за перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом госпрозрахункових підприємств і організацій Міністерства оборони України проводяться за вільними тарифами, які встановлюються на договірній основі, виходячи з собівартості та рівня рентабельності, необхідного для отримання прибутку, який задовольнив би виконавця.
5.2.1. Розрахунки за перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом військових частин, які знаходяться на кошторисно-бюджетному фінансуванні, проводяться за тарифами, встановленими спільною вказівкою начальників Центрального автодорожнього та Головного фінансово-економічного управлінь.
5.3. Після виконання перевезень за плату старший колони (автомобіля, водій автомобіля) у цей же день здає у штаб військової частини дорожній (маршрутний) лист, завірений підписами представників вантажоодержувача, автомобільна служба відпрацьовує дорожній (маршрутний) лист з розрахунком роботи автотранспорту за підписом посадової особи (начальника автомобільної служби або особи, яка його заміщає) та потім передає до фінансового органу військової частини для остаточних розрахунків.
5.4. Військові частини, які фінансуються у кошторисно-бюджетному порядку:
рахунки за автомобільні перевезення, які виконуються для госпрозрахункових підприємств і організацій Міністерства оборони України, а також для підприємств та організацій інших міністерств і відомств, виписуються у двох примірниках, з яких:
перший направляється вантажовідправнику;
другий залишається у справах військової частини, яка виписала рахунок;
у рахунку зазначається номер свого поточного (бюджетного) рахунка та інші банківські реквізити;
розрахунки за перевезення автомобільним транспортом військової частини, що надаються генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам і мічманам та військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом на посадах рядового, сержантського та старшинського складу у Збройних Силах України, а також генералам, адміралам і старшим офіцерам, які перебувають у запасі, та отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ), працівникам Збройних Сил України і членам їх сімей проводяться за порядком, передбаченим положенням про фінансове господарство військової частини;
облік вартості автомобільних перевезень ведеться у книзі обліку роботи машин, витрачання пального та мастильних матеріалів окремим рядком, з поміткою "За плату";
кошти, одержані за перевезення вантажів і пасажирів, використовуються згідно з вимогами чинного законодавства України та наказів і директив міністра оборони України. ( Абзац пункту 5.4 в редакції Наказу Міноборони N 358 ( z0562-97 ) від 02.10.97 )
Заступник Міністра оборони УкраїниДодаток N 1 до п.2.5. Інструкції, затвердженої наказом Міністра оборони України від 25.11.96 N 354
по тилу - начальник Тилу Збройних
Сил України генерал-полковник Г.Михайліченко
Затверджую Начальник _____________ гарнізону _________________________________
"___" ___________________ 199_ р.
План
централізованих перевезень матеріальних засобів
автомобільним транспортом у ___________________
гарнізоні на __________________________________
(рік, місяць)
————————————————————————————————————————————————————————————————— |Місяць| Рід |Вантаж|Кіль-|Відпра-|Отри-|Відстань|Військова ча-| |(дата)|військ| |кість|вник |мувач|переве- |стина (підро-| | | | | | | |зень, км|зділ), що ви-| | | | | | | | |діляє авто- | | | | | | | | |транспорт | |——————+——————+——————+—————+———————+—————+————————+—————————————| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |——————+——————+——————+—————+———————+—————+————————+—————————————| | | | | | | | | | | | | | | | | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————
Начальник штабу в/ч _________ Заступник командира в/ч _____ _____________________________ по тилу _____________________Додаток N 2 до п.3.1. Інструкції, затвердженої наказом Міністра оборони України від 25.11.96 N 354
(в/зв, підпис, прізвище, (в/зв, підпис, прізвище, _____________________________ _____________________________
ініціали) ініціали)
"___" _______________ 199_ р. "___" _______________ 199_ р.
Заявка————————————————————————————————————————————————————————————————— |Вантаж|Кількість|Відправник|Отримувач|Відстань |Час перевезень| | | | | |переве- |——————————————| | | | | |зень, км |кінець|початок| |——————+—————————+——————————+—————————+——————————+——————+———————| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |——————+—————————+——————————+—————————+——————————+——————+———————| | | | | | | | | | | | | | | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————
на виконання централізованих перевезень
"___" _________________________ 199_ р.
(число, місяць)
________________________________________
(посада) ________________________________________
(в/звання, підпис, прізвище)
"___" __________________________ 199_ р.
