МЕТОДИКА
вимірювань параметрів якості послуг фіксованого телефонного зв’язку

I. Призначення методики вимірювань

Методика вимірювань параметрів якості послуг фіксованого телефонного зв’язку (далі - Методика) розроблена відповідно до Закону України «Про телекомунікації», Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Положення про якість телекомунікаційних послуг, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку від 15 квітня 2010 року № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2010 року за № 429/17724 (далі - Положення про якість), Положення про вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж з метою здійснення державного нагляду у сфері телекомунікацій, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 30 липня 2013 року № 487, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2013 року за № 1426/23958 (далі - Положення про вимірювання), Порядку маршрутизації трафіка в телекомунікаційній мережі загального користування України, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 05 липня 2012 року № 324, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2012 року за № 1252/21564 (далі - Порядок маршрутизації трафіка), інших нормативно-правових актів і нормативних документів у сфері телекомунікацій.

Методика визначає сукупність процедур та послідовність дій щодо вимірювання та обчислення (випробування) параметрів та часових характеристик методом випробування на реальному трафіку, а також для розрахунків показників якості телекомунікаційних послуг фіксованого телефонного зв’язку методом тестових контрольних викликів (ТКВ) та автоматичним методом вимірювання якості передачі мови.

1.1. Нормативні посилання

У цій Методиці є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення;

ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів (ISO 9000:2015, IDT);

СОУ 64.2-00017584-001:2009 Телекомунікаційні мережі фіксованого телефонного зв’язку загального користування. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ПОСЛУГ ТЕЛЕФОННОГО ЗВ’ЯЗКУ. Загальні положення;

СОУ 64.2-00017584-002:2009 Телекомунікаційні мережі фіксованого телефонного зв’язку загального користування. ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ПОСЛУГИ. Показники якості. Методи випробування;

ДСТУ ITU-T P.862:2019 Оцінювання сприйняття якості мовлення (PESQ). Об’єктивний метод наскрізного оцінювання якості мовлення вузькосмугових телефонних мереж і мовних кодексів (ITU-T P.862:2001, IDT);

ДСТУ ETSI EG 202 057-2:2015 Аспекти оброблення, передавання сигналів мовної інформації та забезпечення їхньої якості (STQ). Визначення і вимірювання важливих для споживача параметрів QoS. Частина 2. Послуги голосової телефонії, факсу групи 3 та передавання даних та коротких повідомлень (SMS) за допомогою модему (ETSI EG 202 057-2:2011, IDT).

1.2. Познаки та скорочення

У цій Методиці застосовано такі познаки та скорочення:

1.3. Терміни та визначення понять

У цій Методиці використано терміни, установлені в Законі України «Про телекомунікації», Законі України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Положенні про якість, Положенні про вимірювання, Порядку маршрутизації трафіка.

Нижче наведено терміни, додатково використані у цій Методиці, та визначення позначених ними понять:

вузол міжміський (міжзоновий) - опорно-транзитна телефонна станція (ОПТС) / автоматична міжміська телефонна станція (АМТС) та/або міжміський (міжзоновий) шлюз телекомунікаційної мережі міжміського (міжзонового) телефонного зв’язку;

вузол кінцево-транзитний місцевий (зоновий) - опорно-транзитна телефонна станція/опорна станція (ОПС)/автоматична телефонна станція (АТС) та/або місцевий (зоновий) шлюз телекомунікаційної мережі місцевого (зонового) телефонного зв’язку та/або центр комутації мережі призначення (рухомого (мобільного) зв’язку, супутникового зв’язку, тощо);

вузол кінцевий місцевий (зоновий) - автоматична телефонна станція та/або місцевий (зоновий) шлюз телекомунікаційної мережі місцевого (зонового) телефонного зв’язку;

тестовий (контрольний) виклик - виклик, що здійснюється при випробуванні спеціалізованими технічними засобами.

1.4. Сфера застосування

Методика використовується для вимірювання параметрів та розрахунку показників якості телекомунікаційних послуг (ЯТП) фіксованого телефонного зв’язку (ФТЗ), зокрема, методом ТКВ та методом оцінки сприйняття якості мови (PESQ), які надаються із застосуванням телекомунікаційних мереж фіксованого телефонного зв’язку загального користування (ТфМЗК).

1.5. Об’єкт вимірювання

Об’єктом вимірювання методом ТКВ є часові та частотні характеристики (параметри) телекомунікаційних мереж, які характеризують ЯТП, відповідної ТфМЗК. Об’єктом вимірювання методом PESQ є частотна (спектральна) характеристика сигналу що передається у мережі. Принцип методу PESQ (відповідно до ДСТУ ITU-T Р.862:2019) полягає у порівнянні частотних характеристик оригінального сигналу X(t) із частотними характеристиками спотвореного сигналу Y(t), який виникає після проходження оригінального сигналу через мережу, при порівнянні цих сигналів вираховується оцінка якості мовного сигналу Y(t).

1.6. Мета вимірювань

Вимірювання параметрів ЯТП ФТЗ проводять для розрахунку показників ЯТП ФТЗ та подальшого встановлення їх відповідності визначеним центральним органом виконавчої влади в галузі зв’язку (далі - ЦОВЗ) вимогам щодо рівнів ЯТП (Показники якості послуг фіксованого телефонного зв’язку та їх граничні нормовані рівні, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 22 лютого 2010 року № 91, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 2010 року за № 220/17515 (далі - наказ ЦОВЗ)).

II. Методи вимірювання

2.1. Загальні положення

Вимірювання ЯТП на реальному трафіку (ВРТ) застосовують відповідно до ДСТУ ETSI EG 202 057-2:2015 (ETSI EG 202 057-2:2011, IDT), СОУ 64.2-00017584-002:2009.

При вимірюваннях параметрів ЯТП ФТЗ методом ВРТ використовуються дані службового міжстанційного сигнального обміну мережі, накопичені та збережені під час сесії моніторингу АСТС. ПЯ оцінюють за результатами вимірювання та обчислення параметрів, отриманих в процесі ВРТ.

Вимірювання параметрів методом ВРТ здійснюються автоматично з використанням ПЗ АСТС.

Обробка результатів вимірювання та розрахунок показників ЯТП ФТЗ на основі виміряних параметрів здійснюється в автоматичному та автоматизованому режимах роботи ПЗ АСТС.

Автоматизований режим роботи застосовують при використанні АСТС, в яких не передбачено опцію для автоматичного розрахунку показників ЯТП ФТЗ на основі виміряних часових характеристик.

Метод ТКВ реалізується шляхом здійснення тестових контрольних викликів та застосовується відповідно до СОУ 64.2-00017584-002:2009, Рекомендації ITU-T Е.434 та ДСТУ ETSI EG 202 057-2:2015 (ETSI EG 202 057-2:2011, IDT).

Характеристики роботи телекомунікаційної мережі і ЯТП можуть розрізнятися залежно від місцезнаходження мережі. При вимірюваннях ЯТП слід враховувати географію розміщення технічних засобів телекомунікаційної мережі, із застосуванням якої надається послуга. Рекомендації з вибору репрезентативних сукупностей та способи відбору об’єктів для вимірювання ЯТП наведені нижче.

2.2. Схеми під’єднання

2.2.1. Структурна схема під’єднання АСТС до лінії зв’язку при вимірюваннях ПЯ ФТЗ методом ВРТ наведена на малюнку 1 Методики.

АСТС забезпечує під’єднання до двосторонніх ПЦТ (первинний цифровий тракт 2048 Кбіт/с) з СКС-7 чи DSS-1, відповідно до рекомендації ITU-T G.703, або до Ethernet-потоків що забезпечують під’єднання до ланок сигналізації, які організовуються за протоколом сигнального транспорту (Sigtran) на швидкостях 1-100 Гбіт/с, для моніторингу та аналізу.

Малюнок 1 - Схема під’єднання АСТС до телекомунікаційної мережі
для вимірювання ЯТП ФТЗ методом ВРТ

Вимірювання проводять у неперервному режимі збору даних протягом певного періоду часу - терміну проведення вимірювань.

АСТС в автоматичному режимі:

аналізує вхідний та вихідний трафік;

збирає інформацію про часові характеристики (тривалість) викликів (з’єднання).

2.2.2. Структурна схема під’єднання ЗВТ до лінії зв’язку для вимірювань ПЯ ФТЗ методом ТКВ та методом PESQ наведена на малюнку 2 Методики.

Вимірювання із застосуванням методу ТКВ та методом PESQ виконують із використанням аналізатора якості передавання мови (АЯПМ).

Малюнок 2 - Схема підключення АЯПМ до телекомунікаційної мережі
для вимірювань ЯТП методом ТКВ та методом PESQ

Під’єднання АЯПМ до обраного вузла (центра) комутації та його налаштування здійснюється відповідно до інструкції виробника.

Для методу оцінки якості передавання мовної інформації PESQ під час сеансу вимірювання джерело контрольних викликів (сторона виклику) генерує виклик автовідповідачу. Автовідповідач передає через телекомунікаційну мережу мовний сигнал. АЯПМ на стороні виклику обробляє мовний сигнал за методом PESQ. При цьому, генератори мовних сигналів на стороні виклику та стороні автовідповіді повинні бути синхронізовані (генерувати однаковий мовний сигнал). Після завершення прийому мовного сигналу прийнятий мовний сигнал записується у файл, який аналізується АЯПМ. Для забезпечення коректних вимірювань генератори мовного сигналу з обох сторін використовують одні й ті ж тестові файли.

III. Похибки вимірювань

3.1. Вимоги до похибки вимірювання часових характеристик

У таблиці 1 Методики приведені вимоги до похибки вимірювання часових характеристик категорій викликів, для яких встановлені граничні нормовані рівні.

Таблиця 1 - Вимоги до похибки вимірювання часових характеристик

Вимоги до частотних характеристик: при порівнянні еталонного та сигналу, що досліджується, відносна похибка не повинна перевищувати 1,8 %.

3.2. Визначення похибок вимірювання часових характеристик

За результат прямого однократного вимірювання приймають значення, яке отримане під час вимірювання одного параметра. При цьому відомі систематичні похибки повинні бути виключені до проведення вимірювань.

Для оцінки похибки результату вимірювання часових характеристик використовують наближені методи.

Враховуючи, що середнє арифметичне значення результатів вимірювання та їх математичне очікування майже рівні між собою, то випадковою складовою похибки результату вимірювання можна знехтувати.

Використовуючи метод прямих вимірювань та автоматичний ЗВТ, не виключеними систематичними складовими похибки методу та оператора можна знехтувати.

Для АСТС відносна похибка реєстрування тривалості інтервалів між подіями в діапазоні інтервалів від 100 мс до 999 с має складати не більше ніж 2 × 10-3, що забезпечує вимоги щодо похибок вимірювання часових характеристик, зазначених у таблиці 1 Методики.

Відносна похибка вимірювання - похибка вимірювання, виражена відношенням абсолютної похибки вимірювання до дійсного Xtrue або виміряного Xmeas значення вимірюваної величини:

У разі, коли виміряне значення часу події складає Xmeas = 15 с, при максимальній відносній похибці АСТС дx = 2 × 10–3, похибка вимірювання буде складати:

IV. Вимоги та умови вимірювань

4.1. Вимоги до ЗВТ та допоміжних пристроїв

Вимірювання параметрів ЯТП ФТЗ проводять за допомогою ЗВТ та допоміжних пристроїв, що випускаються серійно. Рекомендований перелік ЗВТ та їх метрологічні характеристики наведені у таблиці 2 Методики.

Таблиця 2 - Перелік ЗВТ та їх метрологічні характеристики

При вимірюваннях ЯТП ФТЗ можуть бути застосовані ЗВТ вітчизняного та/або іноземного виробництва з метрологічними характеристиками не гіршими, ніж ті, що вказані у таблиці 2 Методики.

Вимірювання параметрів, які включають у себе часові та/або електричні характеристики або інші характеристики одиниць вимірювання, мають здійснюватися з використанням відповідних ЗВТ, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

4.2. Умови вимірювань

Всі вимірювання повинні виконуватися на технічному майданчику ОПТ, де забезпечуються наступні умови:

температура: (20 ± 15) °C;

відносна вологість: (60 ± 25) %;

параметри мережі електроживлення мають відповідати вимогам, які наведені в інструкції на експлуатацію ЗВТ.

4.3. Вимоги до техніки безпеки

Спеціальних заходів для забезпечення безпеки вимірювань не передбачено.

4.4. Вимоги до кваліфікації персоналу

Вимірювання проводяться працівниками, які пройшли відповідну підготовку з питань експлуатації ЗВТ, що використовуються при даних вимірюваннях.

V. Проведення вимірювань

5.1. Підготовка до вимірювань

5.1.1. Для вимірювань оператор телекомунікацій разом з наданням доступу до точок під’єднання АСТС до ТфМЗК повинен надати комплект експлуатаційної документації, яка відображає:

структуру телекомунікаційної мережі;

види технологій, які застосовуються на мережі;

точки взаємоз’єднання з телекомунікаційними мережами інших операторів;

таблиці зі статистичними даними, які відображають варіацію трафіка.

За результатами аналізу наданої документації визначають інформацію, що використовується для вимірювань та оформлення їх результатів:

назва оператора телекомунікацій;

виділений уповноваженим органом номерний ресурс та номерна ємність оператора телекомунікацій, а також фактична кількість абонентів, під’єднаних до його мережі;

тип сигналізації, що використовується при міжстанційному сигнальному обміні;

організаційно-технічна структура мережі;

тип устаткування, що використовують;

перелік ПЯ, які вимірюють;

сигнальні маршрути телефонного трафіка, що містять дані сигнального обміну необхідні для розрахунку показників ЯТП ФТЗ;

перелік центрів, вузлів комутації, в яких здійснюються вимірювання;

графік вимірювань, що включає дату початку і закінчення сеансів вимірювання, тривалість (орієнтовний термін) та періодичність сеансів вимірювання);

план вимірювань для кожного об’єкту вимірювання, що включає: орієнтовний термін вимірювання, перелік напрямків зв’язку (сигнальних маршрутів) та кількість викликів.

Перед вимірюваннями складають план вимірювань, в якому зазначають орієнтовний термін вимірювань, кількість викликів по кожному напрямку та кількість центрів (вузлів комутації) для вимірювань, яку обирають з урахуванням вимог пункту 2 розділу V Методики. Цю інформацію відображають у плані вимірювань по кожному об’єкту вимірювання (форма плану наведена в таблиці 3 Методики).

Таблиця 3 - Форма плану вимірювань ПЯ ФТЗ методом ВРТ

Після досягнення запланованого обсягу вимірювання сеанс вимірювання завершується. АСТС переміщується до наступного об’єкту відповідно до плану вимірювань та налаштовується (за необхідністю).

5.1.2. Вимірювання із застосуванням методу ТКВ здійснюють від точки підключення АЯПМ (джерела контрольних викликів) до точок підключення інших автовідповідачів (малюнок 2 Методики) (відповідно до плану (графіку) вимірювань, який складають перед їх проведенням за формою таблиці 4 Методики). Кількість ТКВ, вузлів (центрів) комутації для проведення вимірювань та їх розташування обирають з урахуванням вимог таблиці 5 Методики та відображають у плані вимірювань.

Таблиця 4 - Форма плану (графіку) вимірювання методом ТКВ

5.2. Рекомендації щодо обсягів вимірювання

Відповідно до ДСТУ ETSI EG 202 057-2:2015 (ETSI EG 202 057-2:2011, IDT) визначено, який взаємозв’язок існує між такими параметрами:

відсотком неуспішних викликів;

кількістю спостережень, застосованих під час випробування;

необхідним статистичним інтервалом (точністю) випробування;

рівнем довіри для цього інтервалу.

Обсяг вимірювання методом ВРТ та кількість ТКВ для спостережень обирають з урахуванням забезпечення необхідного обсягу трафіку (кількості викликів) для гарантування відносної точності оцінки параметрів. Орієнтовний термін проведення вимірювання повинен забезпечити оцінку кількості викликів, зазначеної у таблиці 5 Методики з урахуванням забезпечення відносної точності оцінки не менше ніж 10 %. Значення граничного нормованого рівня показника обирають з наказу ЦОВЗ.

Таблиця 5 - Визначення кількості викликів для спостереження (сеансу вимірювання) залежно від обраної відносної точності оцінки

Стандартною практикою є наявність на АТС (незалежно від їх типів) певної кількості номерів, що не розподіляються для абонентів і призначених спеціально для перевірки ЯТП. До абонентських ліній з такими номерами підключають автовідповідач. При цьому перевіркою будуть охоплені кодеки, застосовані на АТС, що забезпечує застосування методу PESQ (за вимогою ДСТУ ITU-T P.862:2019). Кількість наданих для проведення вимірювань абонентських ліній повинна забезпечити вимірювання з урахуванням потрібного об’єму створюваного тестовими викликами трафіку, для якого є обмеження - 1 тестовий виклик до 1000 реальних викликів для операторів з задіяним номерним ресурсом більше 200 тисяч абонентів та 1 тестовий виклик до 100 реальних викликів для операторів з задіяним номерним ресурсом до 200 тисяч абонентів.

У разі автоматичної перевірки повинна бути забезпечена відносна точність оцінки не менше 10 %.

У разі автоматизованої перевірки повинна бути забезпечена відносна точність оцінки не менше 20 %.

Розрахунок кількості викликів можна визначити за формулами:

Отримані дані заносяться до стовпця 2 таблиці 4 Методики.

5.3. Рекомендації щодо обрання вузлів (центрів) комутації для вимірювання ЯТП

Для вимірювання часових та частотних параметрів слід обирати вузли (центри) комутації з урахуванням схеми організації ТфМЗК та маршрутизації викликів та типу телефонного зв’язку.

Для вимірювань якості послуг міжміського телефонного зв’язку вимагається, щоб «сторона виклику» і «сторона автовідповіді» знаходилися в різних зонах нумерації (містах) ТфМЗК для забезпечення викликів між кінцевими вузлами (центрами) комутації (АТС).

Вимірювання якості послуг міжміського телефонного зв’язку може проводитись із застосуванням телекомунікаційних мереж різних операторів за їх узгодженням. В разі невідповідності ЯТП встановленим нормам, вимірювання здійснюються із застосуванням телекомунікаційної мережі кожного окремого оператора. У випадку незгоди різних операторів, вимірювання виконуються на мережі одного оператора.

5.4. Рекомендації щодо обрання маршрутів при маршрутизації викликів

Напрямки маршрутизації викликів залежать від структури телекомунікаційної мережі та обраних для вимірювання вузлів (центрів) комутації. Кількість ТКВ на кожному типі маршруту має бути однаковою. Рекомендовані варіанти маршрутизації викликів для місцевого телефонного зв’язку наведені у таблиці 6 Методики.

Таблиця 6 - Варіанти маршрутизації викликів для місцевого ФТЗ

Напрямки маршрутів при маршрутизації викликів залежать від структури телекомунікаційної мережі та обраних для вимірювання вузлів (центрів) комутації. Кількість ТКВ на кожному типі маршруту має бути однаковою.

Рекомендовані варіанти маршрутизації викликів для міжміського телефонного зв’язку наведені у таблиці 7 Методики.

Таблиця 7 - Варіанти маршрутизації викликів для міжміського ФТЗ

Дані з таблиць 4, 6 та 7 Методики враховують при налаштуванні (складанні сценаріїв) ЗВТ для проведення вимірювань.

Кількість варіантів маршрутизації викликів можуть бути узгодженні з оператором.

5.5. Рекомендований спосіб виявлення успішних та неуспішних викликів

Для прийняття рішення щодо успішних і неуспішних викликів, відповідно до ДСТУ ETSI EG 202 057-2:2015 (ETSI EG 202 057-2:2011, IDT), рекомендується застосування наведеного способу.

Неуспішним викликом вважається виклик, який адресований на діючий (допустимий) номер, що набраний відповідним чином після надходження сигналу «відповідь станції», на котрий протягом 30 секунд після отримання мережею останньої цифри номеру не надійшов у відповідь ні один з наступних сигналів, які розпізнаються на лінії доступу:

відповідь з віддаленого КО;

тоновий сигнал зайнятості;

контроль посилки виклику.

Вимірювання здійснюються автоматично. Для вимірювання на реальному трафіку повинна застосовуватися СКС-7, протокол сигнального транспорту (SigTran), або DSS1.

Цей спосіб визначає простий алгоритм на основі інформаційного елементу «значення причини». Цифри причини завершення з’єднання визначені у СОУ 64.2-00017584-002:2009 та Рекомендації ITU-T Q.850. Запропонований спосіб містить тільки мінімальний набір причин, які використовуються найчастіше.

Алгоритм вказує:

виклики, що завершуються за однією з наступних причин:

16: Нормальне звільнення з’єднання;

17: Абонент зайнятий;

18: Відсутній абонент-респондент (абонент, якого викликають);

19: Немає відповіді абонента (сповіщення абонента) - мають додаватися до загальної кількості успішних викликів;

виклики, що завершуються за однією з наступних причин:

21: Виклик знехтуваний;

27: Місце призначення не визначено;

виклики, що завершуються за однією з наступних причин:

31: Звичайне, невизначене, їх тривалість менше 1с;

34: Канал відсутній;

38: Пошкодження мережі;

41: Тимчасова несправність;

42: Перевантаження комутаційного обладнання;

44: Відсутній канал, що запитувався;

46: Пріоритетний виклик заблоковано;

47: Відсутній ресурс через невизначеність - мають додаватися до загальної кількості неуспішних викликів;

виклики, що завершуються з наступної причини:

31: Звичайне, невизначене, їх тривалість 1 с, або більше - мають додаватися до загальної кількості викликів.

Виклик, котрий завершується з будь-якої іншої причини, повинен ігноруватися.

Якщо буде встановлена будь-яка інша причина, крім зазначених вище, тоді оператору телекомунікацій необхідно окремо вирішити, як таку причину класифікувати.

5.6. Програма вимірювань

Вимірювання параметрів ЯТП ФТЗ проводять на діючій мережі оператора телекомунікацій відповідно до укладеного договору (за виключенням вимірювань при здійсненні нагляду (контролю) та з урахуванням вимог пункту 1 розділу IV Методики.

Програма вимірювань передбачає:

вимірювання відносної вологості повітря, температури повітря;

вимірювання часових та частотних характеристик (параметрів) ПЯ ФТЗ за допомогою ЗВТ.

Під’єднання АСТС та запуск процесу вимірювання часових характеристик складається із наступних етапів:

1) фізичне під’єднання модулів АФІ АСТС до лінії зв’язку оператора телекомунікацій - виконують відповідно до схеми, наведеної на малюнку 1 Методики;

2) запуск ПЗ АСТС згідно інструкції;

3) налаштування параметрів під’єднання до лінії зв’язку згідно інструкції до АСТС;

4) створення ланок сигналізації та канальних інтервалів згідно інструкції - вибір сигнальних маршрутів телефонного трафіку;

5) запуск процесу вимірювання ПЯ (сесії моніторингу) згідно інструкції, при цьому задаються відповідні дані:

назва оператора;

термін проведення вимірювання;

тип сигналізації.

Після запуску процесу вимірювання параметрів якості ПЗ АСТС здійснює накопичення та збереження даних службового міжстанційного сигнального обміну мережі СКС-7 (DSS1).

Вимірювання часових характеристик ПЯ зазвичай здійснюється автоматично ПЗ АСТС.

Параметр якості «Час завершення виклику» (Тчзвк)

«Час завершення виклику» (Тчзвк) - визначають як період часу, який починається з моменту отримання мережею повної інформації про номер, який викликають, та закінчується моментом отримання стороною, яка передала сигнал виклику, від сторони, яку викликають, одного з наступних сигналів, які розпізнають на лінії доступу:

відповідь з віддаленого КО;

тоновий сигнал зайнятості;

контроль посилки виклику (КПВ).

Для СКС-7 це час між повідомленням IAM (початкова адреса) та повідомленням (в залежності від сценарію та типу терміналу абонента «Б»), в якому значення індикатора Called party’s status indicator (SI) відповідає статусу «subscriber free» - «абонент вільний» (SI:free).

Послідовність повідомлень, що складають базові виклики на етапі встановлення з’єднання для СКС-7 в залежності від сценарію та типу терміналу абонента «Б» (автоматичний, неавтоматичний) наведено в таблиці 8 Методики.

Таблиця 8 - Послідовність повідомлень, що складають базові виклики на етапі встановлення з’єднання для СКС-7

Сценарій 1 - отримавши IAM, станція «B» миттєво, не дочекавшись повідомлень від сторони вхідного доступу (наприклад, для DSS1 - «Alerting»), передає повідомлення ACM без інформації про статус абонента «Б» зі значенням індикатора Called party’s status indicator «no indication» - «відсутня індикація» (SI:no).

Сценарій 2 - отримавши IAM, станція «Б» передає повідомлення ACM лише після отримання повідомлення від сторони вхідного доступу (наприклад, для DSS1 - «Alerting»). Оскільки статус абонента якого викликають відомий із повідомлення «Alerting», то індикатору Called party’s status indicator надається значення «subscriber free» - «абонент вільний» (SI:free).

Для DSS1 це час між повідомленнями відображеними в таблиці 9 в залежності від типу терміналу абонента якого викликають (абонента «Б»).

Послідовність повідомлень, що складають базові виклики на етапі встановлення з’єднання для DSS1 в залежності від типу терміналу (автоматичний, неавтоматичний) наведено в таблиці 9 Методики.

Таблиця 9 - Послідовність повідомлень, що складають базові виклики на етапі встановлення з’єднання для DSS1

Параметр якості «Кількість встановлених з’єднань, які закінчилися передчасним роз’єднанням не за ініціативою абонента» (Nзпр)

Передчасне роз’єднання встановленого з’єднання - припинення з’єднання (розмови) або тимчасове переривання з’єднання (розмови) не за ініціативою споживача.

Для СКС-7 це виклики в яких тривалість з’єднання (розмови) - час між повідомленнями:

ANM (повідомлення «відповідь») та REL (повідомлення «роз’єднання»), або

СОN (повідомлення «з’єднання») та REL більше нуля секунд та значенням параметру «причина завершення» відмінним від «16».

Для DSS1 це виклики в яких тривалість з’єднання (розмови) - час між повідомленнями Connect (повідомлення «з’єднання») та Disconnect (повідомлення «роз’єднання») більше нуля секунд та значенням параметру «причина завершення» відмінним від «16».

5.7. Обробка та розрахунок результатів вимірювань

5.7.1. За результатами вимірювань повинні бути визначені:

фактичні значення часових характеристик ПЯ, ППЯ послуг ФТЗ;

оцінка (відповідність) отриманих значень ПЯ, ППЯ послуг ФТЗ нормованим рівням, встановленим в наказі ЦОВЗ, наведеному в пункті 1.6 розділу І Методики;

розрахунок показників ЯТП ФТЗ на основі виміряних параметрів якості ФТЗ.

5.7.2. Обробка результатів вимірювання ПЯ методом ВРТ в автоматичному режимі роботи АСТС (далі - автоматичний режим).

Автоматичний режим забезпечує автоматичний розрахунок показників ЯТП ФТЗ на основі виміряних часових характеристик за допомогою відповідної опції ПЗ АСТС.

Обробка та розрахунок результатів вимірювання може виконуватись автоматично, за наявності такої можливості ПЗ ЗВТ, або за допомогою стороннього ПЗ, яке здатне обробляти дані вимірювання та розраховувати ПЯ.

Для автоматичної обробки та розрахунку результатів вимірювання ПЗ ЗВТ, або інше ПЗ має забезпечити можливість введення даних, які необхідні для отримання коректних результатів вимірювання. Такими даними є встановлені граничні рівні показників та параметрів, та інші.

Отримані за результатами розрахунків дані використовуються при заповненні таблиць 10-13 Методики.

Таблиця 10 - Форма таблиці відображення результатів розрахунку показника «Відсоток неуспішних викликів»

Таблиця 11 - Форма таблиці відображення результатів розрахунку показника «Відсоток викликів, які відповідають нормам за часом завершення виклику»

Форма таблиці відображення результатів розрахунку показника «Відсоток викликів, які відповідають нормам за часом відповіді СІДО оператора»

Таблиця 13 - Форма таблиці відображення результатів розрахунку показника «Відсоток встановлених з’єднань, які закінчилися передчасним роз’єднанням не за ініціативою абонента»

При необхідності зміст таблиць 10-13 Методики може коригуватись.

Результати вимірювання ПЯ використовуються при оформлені Акту або Протоколу, за формами, наведеними у додатках 2 та 3 до Положення про вимірювання, відповідно (далі - Акт/Протокол).

5.7.3. Обробка результатів вимірювання ПЯ методом ВРТ в автоматизованому режимі роботи АСТС (далі - автоматизований режим).

Автоматизований режим забезпечує ручний розрахунок показників ЯТП ФТЗ на основі виміряних параметрів - застосовують при використанні таких АСТС, у ПЗ яких не передбачено опцію для автоматичного розрахунку показників ЯТП ФТЗ на основі виміряних параметрів.

Розрахунок показника «Відсоток неуспішних викликів».

При автоматизованому режимі дані, необхідні для розрахунку показника «Відсоток неуспішних викликів», відфільтровують із загального інформаційного потоку шляхом налаштувань ПЗ АСТС та використання механізму фільтрації даних (вибірок) відповідно до вимог експлуатаційної документації на АСТС.

При створенні вибірки* для підсистеми ISUP (стек протоколів СКС-7), або DSS1 задають коди завершення виклику відповідно до пункту 5 розділу V Методики ФТЗ, які відповідають параметру «значення причини» за номерами:

16-19 - успішні виклики;

21, 27, 31 (при тривалості виклику менше 1 с), 34, 38, 41, 42, 44, 46, 47 - неуспішні виклики;

31 (тривалості виклику 1 с, або більше) - враховані виклики (додаються до загальної кількості викликів)

Результати, отримані внаслідок відпрацювання вибірки, експортуються до електронної таблиці Exel, яка включає всі категорії викликів для яких необхідно розрахувати показник ЯТП ФТЗ.

Згідно пункту 5 розділу V Методики, використовуючи засоби фільтрації електронної таблиці Excel, визначається кількість неуспішних викликів по кожній категорії викликів.

Таблиця 14 - Форма таблиці для відображення результатів вимірювання ПЯ методом ВРТ в автоматизованому режимі роботи АСТС

При вимірюваннях ПЯ методом ВРТ в автоматизованому режимі роботи АСТС показник «Відсоток неуспішних викликів» (Qнув) розраховується за формулою:

Результати обробки при автоматизованому режимі заносяться до таблиці 11 Методики (стовпці 2, 3, 4).

Узагальнені результати розрахунку показника «Відсоток неуспішних викликів» відображаються в Акті/Протоколі.

Розрахунок показника «Відсоток викликів, які відповідають нормам за часом завершення виклику».

Для кожного рядка таблиці 14 Методики, для якого значення причини (стовпець 4) відповідає кодам: 16, 17, 18, 19 (успішні виклики) порівняти значення часу завершення виклику (Тчзвк) (стовпець 6) з граничним нормованим рівнем показника (Тнчзв) (стовпець 7) для кожної категорії викликів. Якщо час Тчзвк не перевищує зазначені рівні, то в стовпці 8 робиться відмітка «+» (виконано за нормований час), в інших випадках - «-».

При вимірюванні ПЯ методом ВРТ в автоматизованому режимі роботи АСТС показник «Відсоток викликів, які відповідають нормам за часом завершення виклику» (Qчвзв) розраховується за формулою:

Результати обробки при автоматизованому режимі заносяться до таблиці 14 Методики (стовпці 2, 3, 4).

Узагальнені результати розрахунку показника «Відсоток викликів, які відповідають нормам за часом завершення виклику» відображаються в Акті/Протоколі.

Розрахунок показника «Відсоток викликів, які відповідають нормам за часом відповіді СІДО оператора».

Для кожного рядка таблиці 14 для якого значення причини (стовпець 4) відповідає кодам: 16, 17, 18, 19 (успішні виклики) порівняти значення часу відповіді СІДО оператора (Тчвсо) (стовпець 6) з граничним нормованим рівнем показника (Тнчвс) (стовпець 7). Якщо час Тчвсо не перевищує зазначені рівні, то в стовпці 8 робиться відмітка «+» (виконано за нормований час), в інших випадках - «-».

При вимірюваннях ПЯ методом ВРТ в автоматизованому режимі роботи АСТС показник «Відсоток викликів, які відповідають нормам за часом відповіді СІДО оператора» (Qчвсд) розраховується за формулою:

Результати обробки при автоматизованому режимі заносяться до таблиці 14 Методики (стовпці 2, 3, 4).

Узагальнені результати розрахунку показника «Відсоток викликів, які відповідають нормам за часом відповіді СІДО оператора» відображаються в Акті/Протоколі.

Розрахунок показника «Відсоток встановлених з’єднань, які закінчилися передчасним роз’єднанням не за ініціативою абонента».

При автоматизованому режимі дані, необхідні для розрахунку показника, «Відсоток встановлених з’єднань, які закінчилися передчасним роз’єднанням не за ініціативою абонента» відфільтровують із загального інформаційного потоку шляхом налаштувань ПЗ АСТС та використання механізму фільтрації даних (вибірок) відповідно до вимог експлуатаційної документації на АСТС.

При створенні вибірки* для підсистеми ISUP (стек протоколів СКС-7), або DSS1 задають всі виклики з тривалістю з’єднання (розмови) більшою за нуль секунд. Результат отриманий внаслідок виконання вибірки заносять до стовпця 2 таблиці 13 Методики.

При створенні вибірки* для підсистеми ISUP (стек протоколів СКС-7), або DSS1 задають всі виклики для яких коди завершення виклику параметру «значення причини» відмінні від «16» та тривалість з’єднання (розмови) більша за нуль секунд. Результат отриманий внаслідок виконання вибірки заносять до стовпця 3 таблиці 13 Методики.

При вимірюваннях ПЯ методом ВРТ в автоматизованому режимі роботи АСТС показник «Відсоток встановлених з’єднань, які закінчилися передчасним роз’єднанням не за ініціативою абонента» (Qрвз) розраховується за формулою:

Результати обробки при автоматизованому режимі заносяться до стовпця 4 таблиці 13 Методики.

Узагальнені результати розрахунку показника «Відсоток встановлених з’єднань, які закінчилися передчасним роз’єднанням не за ініціативою абонента» відображаються в Акті/Протоколі.

5.7.4. Обробка результатів вимірювання ПЯ методом PESQ здійснюється в автоматизованому режимі роботи АЯПМ (далі - автоматизований режим).

Автоматизований режим забезпечує ручний розрахунок показників ЯТП ФТЗ на основі виміряних параметрів.

Оцінка показника «Відсоток з’єднань, що відповідають нормам за якістю передачі мовної інформації».

Вимірювання параметрів якості із використанням методу PESQ за показником «Відсоток з’єднань, що відповідають нормам за якістю передачі мовної інформації» можуть проводитись для з’єднань по видах викликів:

міжміських викликів;

місцевих викликів.

В приладі АЯПМ показники ЯТП ФТЗ розраховуються автоматично, для цього треба завантажити ПЗ АЯПМ та виконати послідовність дій:

увійти на веб-інтерфейс приладу, для цього в браузері в рядку адреси потрібно ввести ІР адресу приладу;

у розділі «reports» вибрати потрібний файл з даними вимірювань;

натиснути кнопку «Generate report»;

уточнити який саме звіт треба створити, для чого зі списку вибрати «PESQ Details», після чого створюється звіт.

Після розрахунку показників результати вимірювання заносяться до таблиці 15 Методики. При цьому, якщо виклик відповідає нормованому рівню якості передачі мовної інформації, у стовпці 5 таблиці 15 Методики робиться відмітка «+», в іншому випадку - відмітка «-».

Таблиця 15 - Форма таблиці для відображення результатів виконання ТКВ для оцінки якості передачі мовної інформації

Узагальнені результати зі стовпця 5 таблиці 15 Методики заносяться до Акту/Протоколу.

Обробка результатів вимірювання ПЯ методом ТКВ в автоматизованому режимі роботи АЯПМ.

Автоматизований режим забезпечує ручний розрахунок показників ЯТП ФТЗ на основі виміряних параметрів.

Узагальнені результати розрахунку показника «Відсоток викликів, які відповідають нормам за часом відповіді СІДО оператора» вносяться до Акту/Протоколу.

5.8. Оформлення результатів вимірювань

По завершенні розрахунку показників ЯТП ФТЗ за результатами вимірювання часових характеристик та статистичної обробки даних складають Акт/Протокол. В Акті/Протоколі фактичні значення показників вказують із зазначенням відносної точності оцінки, зокрема результати вимірювання часових характеристик зазначають з урахуванням похибки, обчисленої відповідно до вимог розділу III Методики.