Про затвердження Порядку проведення епідеміологічного нагляду за кором, краснухою та синдромом вродженої краснухи

Відповідно до статті 6 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, з метою удосконалення порядку організації епідеміологічного нагляду за кором, краснухою та синдромом вродженої краснухи НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Порядок проведення епідеміологічного нагляду за кором, краснухою та синдромом вродженої краснухи;

2) Зміни до Критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 грудня 2015 року № 905, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 березня 2016 року за № 379/28509.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 17 травня 2005 року № 188 «Про затвердження Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за кором», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 липня 2005 року за № 811/11091 (зі змінами).

3. Директорату громадського здоров’я (Скіпальський А.П.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Стефанишину О.А.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ПОРЯДОК
проведення епідеміологічного нагляду за кором, краснухою та синдромом вродженої краснухи

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено для медичних працівників усіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики, для організації ефективного епідеміологічного нагляду за кором, краснухою та синдромом вродженої краснухи (далі - СВК), досягнення та підтримки їх елімінації.

2. Епідеміологічний нагляд за кором, краснухою та СВК є інтегрованим та поєднаним епідеміологічним наглядом, який охоплює окремі та групові випадки захворювання серед населення, а також рівні охоплення плановою імунізацією.

3. У разі виявлення випадку (в тому числі підозрілого) захворювання на кір, краснуху, СВК медичні працівники всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики, зобов’язані зареєструвати виявлений випадок та сповістити про нього відповідно до вимог розділу V цього Порядку.

4. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

випадок невстановленого походження - випадок захворювання, за якого походження збудника не встановлено;

випадок, пов’язаний із завізним,- випадок захворювання внаслідок циркуляції вірусу в межах країни терміном до 12 місяців, який є частиною ланцюга передавання інфекції від завізного випадку, що підтверджено вірусологічними та/або епідеміологічними даними;

елімінація ендемічного кору/краснухи - відсутність циркуляції вірусу кору/краснухи на території країни протягом 12 місяців і більше за наявності ефективної системи епідеміологічного нагляду за результатами щорічної оцінки відповідно до вимог розділу VI цього Порядку;

ендемічний випадок - випадок захворювання внаслідок місцевого передавання вірусу, який циркулює на території країни протягом 12 місяців або довше, що підтверджено лабораторними дослідженнями та/або епідеміологічним зв’язком;

епідеміологічний номер (епідномер) - унікальний номер, який присвоюється кожному випадку кору, краснухи та служить для ідентифікації випадку в органах та установах, які не мають доступу до персональних даних пацієнтів;

завізний випадок кору - випадок захворювання в результаті зараження вірусом кору за межами країни протягом 7-18 днів до появи висипки, що підтверджено вірусологічними та/або епідеміологічними даними;

завізний випадок краснухи - випадок захворювання в результаті зараження вірусом краснухи за межами країни протягом 12-23 днів до появи висипки, що підтверджено вірусологічними та/або епідеміологічними даними;

синдром вродженої краснухи - можливий результат внутрішньоутробного зараження вірусом краснухи, особливо в першому триместрі вагітності, який включає такі вроджені дефекти, як захворювання серця, сліпота, погіршення слуху та затримка розумового розвитку;

спалах кору - лабораторно підтверджені 2 і більше випадків захворювання на кір, пов’язані між собою в часі (дати появи висипки в проміжках між 7 та 18 днями після контакту з хворим на кір), які мають епідеміологічний та/або вірусологічний зв’язок;

спалах краснухи - лабораторно підтверджені 2 і більше випадків захворювання на краснуху, пов’язані між собою в часі (дати появи висипки в проміжках між 12 та 46 днями після контакту з хворим), які мають епідеміологічний та/або вірусологічний зв’язок.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я, Законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.

II. Елімінація кору та краснухи

1. Елімінація кору та краснухи вважається підтвердженою (верифікованою) у разі відсутності стійкого передавання вірусів кору та краснухи в країні протягом не менше ніж 36 місяців.

2. Основними заходами для елімінації кору та краснухи є:

1) досягнення та підтримка охоплення щепленнями проти кору та краснухи понад 95 % населення за рахунок планової імунізації;

2) забезпечення можливостей для вакцинації проти кору та краснухи для груп високого ризику захворювання і для всього сприйнятливого до кору та/або краснухи населення, в тому числі шляхом проведення додаткових заходів імунізації;

3) зміцнення систем епідеміологічного нагляду шляхом проведення епідеміологічного обстеження (розслідування) і лабораторного підтвердження поодиноких випадків і спалахів кору та краснухи;

4) підвищення доступності та розширення масштабів використання високоякісної, заснованої на доказових даних, інформації для медичних працівників і населення про переваги та ризики, пов’язані з вакцинацією проти кору і краснухи.

3. Основним показником оцінки якості епіднагляду за відсутності захворюваності на кір або краснуху є частота випадків захворювання, підозрілих на кір або краснуху, з приводу яких було проведено епідеміологічне розслідування, яке не підтвердило наявність цих захворювань (випадки було класифіковано як відхилені). Цей показник має становити не менше ніж 2 випадки на 100 000 населення в цілому по країні та у більше ніж 80 % областей країни.

III. Епідеміологічний нагляд за кором та краснухою

1. Кожен випадок кору та краснухи має бути класифікований за:

1) визначенням випадку:

підозрілий;

лабораторно-підтверджений;

епідеміологічно пов’язаний;

клінічно сумісний;

відхилений;

2) походженням збудника інфекції:

ендемічний;

завізний;

пов’язаний із завізним;

невстановленого походження.

2. Всі випадки кору та краснухи класифікуються за визначенням випадку відповідно до клінічних, епідеміологічних і лабораторних критеріїв. Визначення випадку, передбачені підпунктом 1 пункту 1 цього розділу використовуються тільки для епідеміологічного нагляду і не замінюють клінічний діагноз.

3. Клінічними критеріями випадку кору є наявність у хворого гарячки та макулопапульозної висипки і принаймні одного з таких трьох симптомів:

кашель;

гострий риніт (нежить);

кон’юнктивіт.

4. Лабораторними критеріями випадку кору є один з таких:

ізоляція вірусу кору з клінічного матеріалу;

виявлення рибонуклеїнової кислоти (далі - РНК) вірусу кору з клінічного матеріалу;

виявлення специфічних IgM антитіл до вірусу кору;

виявлення антигену вірусу кору методом прямої флуоресценції в клінічних зразках з використанням специфічних моноклональних антитіл до вірусу кору;

значне наростання титру специфічних IgG антитіл до вірусу кору в парних сироватках.

5. Епідеміологічним критерієм випадку кору є епідеміологічний зв’язок - контакт з хворим з лабораторно підтвердженим випадком кору за 7-18 днів до появи висипки.

6. Клінічними критеріями випадку краснухи є наявність у хворого зливної макулопапульозної висипки та збільшення шийних, потиличних або завушних лімфатичних вузлів або артралгії/артриту.

7. Лабораторними критеріями випадку краснухи є принаймні один з таких чотирьох:

виділення вірусу краснухи з клінічного матеріалу;

виявлення РНК вірусу краснухи з клінічного матеріалу;

поява IgG антитіл до вірусу краснухи в парних сироватках;

виявлення IgM антитіл до вірусу краснухи (використовується як критерій підтвердженого випадку у невагітних під час спалахів або як критерій ймовірного випадку у вагітних).

8. Епідеміологічним критерієм випадку краснухи є епідеміологічний зв’язок - контакт з хворим з лабораторно підтвердженим випадком краснухи за 12-23 дні до появи висипки.

9. Визначення випадків кору/краснухи:

підозрілий випадок - випадок з ознаками та симптомами, що відповідають клінічним критеріям випадку кору/краснухи. Всі підозрілі випадки має бути розслідувано та надалі класифіковано відповідно до визначення випадку як лабораторно підтвердженого, епідеміологічно пов’язаного, клінічно сумісного або відхиленого;

лабораторно підтверджений випадок - підозрілий випадок захворювання на кір/краснуху, який відповідає критеріям лабораторного підтвердження випадку кору/краснухи;

епідеміологічно пов’язаний випадок - підозрілий випадок захворювання на кір/краснуху, за якого не проведено адекватного лабораторного обстеження але який мав контакт з іншим лабораторно підтвердженим випадком кору за 7-18 днів до появи висипки / лабораторно підтвердженим випадком краснухи за 12-23 дні до появи висипки;

клінічно сумісний випадок - підозрілий випадок захворювання на кір/краснуху, за якого не проведено лабораторного обстеження та для якого не встановлено епідеміологічного зв’язку з іншим лабораторно підтвердженим випадком;

відхилений випадок - підозрілий випадок захворювання на кір/краснуху, який було досліджено та діагноз не було підтверджено у зв’язку з негативними результатами лабораторного обстеження або наявністю епідеміологічного зв’язку з лабораторно підтвердженим випадком іншого інфекційного захворювання.

10. Підозрілі випадки захворювання на кір/краснуху у осіб з IgM антитілами до вірусу кору/краснухи, які в період від 7 днів до 6 тижнів до забору проби клінічного матеріалу для лабораторного дослідження отримали щеплення вакциною проти кору/краснухи та в яких висипка з’явилася протягом 7-14 днів після щеплення, надалі класифікуються як відхилені.

IV. Епідеміологічний нагляд за синдромом вродженої краснухи

1. Епідеміологічний нагляд за СВК впроваджується для моніторингу результативності програм вакцинації проти краснухи, швидкого виявлення та ізоляції інфікованих новонароджених, а також для зниження ризику можливих наслідків цієї хвороби для дітей та членів їх сімей шляхом надання їм необхідної медичної допомоги.

2. Всі випадки СВК класифікуються відповідно до клінічних, епідеміологічних і лабораторних критеріїв за визначенням випадку як:

підозрілий;

лабораторно підтверджений;

клінічно сумісний;

епідеміологічно пов’язаний;

відхилений.

3. Клінічними критеріями випадку СВК є присутність у дитини у віці до одного року або мертвонародженої дитини принаймні двох клінічних проявів з групи А або одного прояву зі списку А та одного прояву зі списку Б.

4. Критеріями лабораторного підтвердження випадку СВК є принаймні однин із таких чотирьох:

виявлення IgM антитіл до вірусу краснухи;

стійкий рівень IgG антитіл до вірусу краснухи, що визначається за результатами як мінімум дворазового дослідження, проведеного в період між 6 і 12 місяцями життя дитини за відсутності щеплення проти краснухи;

виявлення РНК вірусу краснухи з клінічного матеріалу;

виділення вірусу краснухи з клінічного матеріалу.

5. Епідеміологічним критерієм випадку СВК є епідеміологічний зв’язок (вертикальне передавання від людини до людини) - будь-яка дитина або мертвонароджена, народжена жінкою з лабораторно підтвердженою краснухою під час вагітності.

6. Класифікація випадків СВК:

підозрілий випадок - випадок у дитини віком до 1 року або мертвонародженої дитини, у якої встановлено більше ніж одну патологію зі списку А та інші можливі причини їх виникнення не встановлено;

лабораторно підтверджений випадок - підозрілий випадок СВК у дитини, у якої наявні лабораторні критерії СВК (відповідає критеріям лабораторного підтвердження випадку СВК);

епідеміологічно пов’язаний випадок - підозрілий випадок СВК у дитини, який не відповідає клінічним критеріям (лише одна патологія зі списку А), за якого не проведено лабораторного обстеження та якщо у матері під час вагітності був лабораторно підтверджений випадок краснухи;

клінічно сумісний випадок - підозрілий випадок СВК, який відповідає клінічним критеріям СВК та щодо якого не проведено лабораторне обстеження;

відхилений випадок - підозрілий випадок СВК, який не було підтверджено у зв’язку з негативними результатами лабораторного обстеження або який не відповідає клінічним критеріям СВК (лише одна патологія зі списку А) та у матері якого під час вагітності не було лабораторно підтверджено випадок краснухи.

7. Усі підозрілі випадки СВК мають бути епідеміологічно розслідувані та надалі класифіковані відповідно до визначення випадку на основі клінічних, лабораторних та епідеміологічних критеріїв.

8. Під час проведення первинного розслідування випадку СВК необхідно відбирати проби клінічного матеріалу для виділення вірусу краснухи.

9. За наявності у новонародженої дитини клінічних ознак СВК проводиться обстеження на наявність IgM антитіл до вірусу краснухи. У разі негативного результату тесту на IgM антитіла з першою пробою сироватки необхідно провести повторне обстеження на наявність IgM антитіл у віці 1 місяць або найближчим часом після цього.

10. Якщо перша проба крові у дитини була відібрана через шість і більше місяців після народження і під час її дослідження на наявність IgM антитіл до вірусу краснухи було отримано негативний результат, слід провести ще мінімум два дослідження на наявність IgG антитіл до вірусу краснухи для оцінки стійкості титрів цих антитіл протягом декількох місяців.

11. Діти з вродженою краснухою повинні обстежуватися на предмет вірусовиділення, для чого використовуються методи ізоляції вірусу. Припинення виділення вірусу має бути підтверджено двома негативними результатами дослідження на наявність вірусу в пробах, узятих з інтервалом в один місяць, у дітей віком старше трьох місяців.

V. Облік та реєстрація хворих на кір, краснуху та синдром вродженої краснухи

1. У разі виявлення хворого на кір, краснуху, СВК або осіб з підозрою на ці захворювання медичні працівники всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми, фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики, та інших закладів та установ, які в ході виконання своєї діяльності отримують інформацію про стан здоров’я особи, зобов’язані протягом 12 годин повідомити територіальний заклад громадського здоров’я шляхом подання Форми первинної облікової документації № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2006 року № 1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за № 686/12560 (далі - Екстрене повідомлення).

2. У разі зміни діагнозу або категорії випадку за визначенням випадку медичні працівники всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми, фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики, та інших закладів та установ, які в процесі виконання своєї діяльності отримують інформацію про стан здоров’я особи, протягом 12 годин після зміни діагнозу або категорії випадку подають нове повідомлення до територіального закладу громадського здоров’я, до якого було надіслано Екстрене повідомлення, зазначаючи первинний та змінений/уточнений/підтверджений діагноз, дату зміни, уточнення чи підтвердження діагнозу, результати лабораторних досліджень та інші дані, які стали підставою для зміни діагнозу.

3. Кожен випадок кору, краснухи та СВК підлягає реєстрації та обліку за місцем їх виявлення у закладах охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування та інших закладах та установах (виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладах і закладах системи соціального захисту незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування) за Формою первинної облікової документації № 060/о «Журнал обліку інфекційних захворювань», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2006 року № 1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за № 686/12560.

4. У закладах громадського здоров’я кожен випадок кору та краснухи підлягає реєстрації та обліку у Формі індивідуального обліку випадків кору/краснухи (додаток 1) з обов’язковим зазначенням епідеміологічного номера (далі - епідномер).

5. Епідеміолог обласного закладу громадського здоров’я присвоює епідномер, який складається із трьох літерних та трьох числових позначень: UKR0011-3333, де

UKR - код країни;

00 - двозначне число - код одиниці адміністративно-територіального устрою України першого рівня, в якому зареєстровано випадок;

11 - двозначне число - останні дві цифри року, в якому зареєстровано випадок;

3333 - чотиризначне число - порядковий номер випадку в реєстраційній формі.

Коди одиниць адміністративно-територіального устрою України першого рівня наведено в додатку 2 до цього Порядку відповідно до Державного класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 09 грудня 1997 року № 78.

6. Терміном до 15 числа кожного місяця, наступного за звітним, фахівці територіальних закладів громадського здоров’я подають до Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» витяг з Форми індивідуального обліку випадків кору/краснухи із зареєстрованими випадками кору та краснухи за звітний місяць після вилучення персональних даних хворих.

7. У разі реєстрації летального випадку кору, краснухи та СВК медичні працівники всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та фізичні особи - підприємці, які провадять господарську діяльність з медичної практики, зобов’язані протягом 24 годин повідомити територіальний заклад громадського здоров’я за схемою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

8. Повноту, достовірність і своєчасність реєстрації та обліку випадків захворювання на кір, краснуху та СВК, а також оперативне і повне інформування територіальних закладів громадського здоров’я забезпечує керівник закладу чи установи незалежно від їх організаційно-правової форми, фізична особа - підприємець, яка провадить господарську діяльність з медичної практики, за місцем виявлення хворого на кір, краснуху та СВК.

VI. Критерії якості епідеміологічного нагляду за кором, краснухою та синдромом вродженої краснухи

1. Аналіз системи епідеміологічного нагляду проводять щороку епідеміологи територіальних закладів громадського здоров’я на кожному адміністративному рівні для здійснення моніторингу і документального оформлення процесу досягнення і підтримки елімінації інфекцій на місцевому рівні.

2. Критерії оцінки якості епідеміологічного нагляду за кором та краснухою наведено в додатку 4 до цього Порядку

3. Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» проводить щорічну оцінку якості епідеміологічного нагляду за кором і краснухою на національному рівні та формує рейтинг регіонів за зазначеними критеріями.

VII. Заходи під час спалаху кору та краснухи

1. Протиепідемічні заходи під час спалаху кору або краснухи проводяться з метою епідеміологічного розслідування причин появи спалаху та шляхів поширення інфекції, локалізації та ліквідації спалаху.

2. У разі виявлення спалаху кору, краснухи у навчальних, оздоровчих закладах, закладах з цілодобовим перебуванням дітей чи дорослих, закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування працівники, залучені до епіднагляду за інфекційними хворобами, подають інформацію про спалах до територіальних закладів громадського здоров’я.

Лікарі-епідеміологи територіальних закладів громадського здоров’я аналізують, узагальнюють отриману інформацію, готують повідомлення про спалах та подають його до Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» за схемою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку.

3. Випадки кору/краснухи, для яких доведено наявність епідеміологічного зв’язку, реєструються як один спалах, незалежно від місця їх виявлення.

Кожному зареєстрованому спалахові в обласних закладах громадського здоров’я присвоюється код спалаху, який є унікальним та складається із коду країни (три літери UKR), двозначного числового коду області, останніх двох цифр року, в якому зареєстровано спалах, та порядкового номера спалаху в році.

У разі виявлення епідеміологічного зв’язку між випадками з двох або більше окремо зареєстрованих спалахів такі спалахи об’єднуються в один із кодом спалаху, який було зареєстровано першим.

4. З метою координації заходів реагування на спалах кору або краснухи наказом центрального органу виконавчої влади або розпорядженням керівника органу місцевого самоврядування на національному або регіональному рівні відповідно може створюватися робоча група (оперативний штаб) з координації заходів реагування у відповідь на спалах.

Склад та положення про робочу групу (оперативний штаб) затверджується розпорядчим документом про її створення. До складу робочої групи (оперативного штабу) включають лікарів-епідеміологів закладів громадського здоров’я, лікарів-інфекціоністів, представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськості (за їх згодою) та інших зацікавлених сторін залежно від масштабу спалаху.

5. У разі виникнення спалаху в країні періодичність подання витягу з Форми індивідуального обліку випадків кору/краснухи територіальними закладами громадського здоров’я до Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» змінюється із щомісячної на щотижневу.

Щотижнева періодичність подання інформації про зареєстровані випадки кору/краснухи встановлюється на період тривалості спалаху і щонайменше тривалості двох максимальних інкубаційних періодів (42 доби) після реєстрації останнього лабораторно підтвердженого випадку захворювання або епідеміологічно пов’язаного випадку кору/краснухи.

6. Серед числа контактних із хворими на кір або краснуху визначається коло осіб, що підлягають екстреній (постекспозиційній) пасивній імунопрофілактиці або вакцинації проти цих інфекцій за епідемічними показаннями.

7. Екстрену вакцинацію проти кору проводять відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2011 року за № 1159/19897 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року № 551).

8. За наявності протипоказань до введення коревмісної вакцини або у разі недоступності останньої проводиться пасивна імунопрофілактика кору - введення внутрішньом’язово 10 % імуноглобуліну людського нормального.

Пасивна імунопрофілактика кору проводиться якомога раніше після моменту контакту з хворим на кір, оптимально - в перші 6 діб (екстрена імунопрофілактика після 6 діб від моменту контакту має меншу ефективність, але може модифікувати тяжкість перебігу кору).

Пасивна імунопрофілактика кору шляхом введення людського імуноглобуліну нормального 10 % показана дітям до 1 року, ВІЛ-позитивним особам, вагітним, особам з первинними імунодефіцитами, пацієнтам, які отримують імуносупресивну терапію.

9. Введення вакцини проти кору можливе не раніше ніж через 6 місяців після пасивної імунопрофілактики.

10. Контакт з інфекційним хворим, у тому числі з хворим на кір, та встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів щодо будь-якої інфекційної хвороби не є протипоказаннями до планової та екстреної вакцинації. Наявність контакту у реципієнта вакцини з вагітною жінкою або імунокомпрометованою особою не є протипоказанням до вакцинації проти кору.

11. За особами, які контактували з хворими на кір або краснуху, встановлюється медичне спостереження протягом 21 доби після виявлення останнього випадку захворювання в осередку.

У навчальних, оздоровчих закладах, закладах з цілодобовим перебуванням дітей чи дорослих медичне спостереження за особами, що контактували з хворим на кір/краснуху, здійснює медичний працівник відповідного закладу. У домашніх осередках кору/краснухи медичне спостереження за контактними особами здійснює лікар, з яким особа уклала Декларацію про вибір лікаря з надання первинної медичної допомоги.

12. У межах епідеміологічного розслідування спалаху кору/краснухи, необхідно проводити заходи щодо ретроспективного виявлення всіх випадків захворювання на кір/краснуху, що передували першому, для встановлення часу і обставин початку спалаху і якісної оцінки його повного розмаху.

13. Для відповіді на спалах кору/краснухи (на додаток до планового пасивного епідеміологічного нагляду) впроваджується посилений епідеміологічний нагляд, який передбачає активне виявлення хворих серед контактних осіб, у тому числі членів сім’ї, організованих дитячих колективів, педагогічного складу навчальних та виховних закладів, закритих колективів у закладах для цілодобового перебування.

14. Активне виявлення хворих на кір, краснуху та СВК, осіб з підозрою на ці захворювання проводять медичні працівники всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики, під час надання всіх видів медичної допомоги, проведення медичних оглядів, медичного спостереження за особами, які були в контакті з хворим на кір або краснуху, проведення лабораторних досліджень біологічного матеріалу від людей, проведення активного епідеміологічного нагляду за кором з обов’язковим лабораторним дослідженням біологічного матеріалу від осіб з лихоманкою та макулопапульозною висипкою незалежно від первинного діагнозу.

15. Надавачі первинної та вторинної медичної допомоги забезпечують проведення епідеміологічних розслідувань поодиноких випадків кору/краснухи/СВК шляхом проведення збору епідеміологічного анамнезу, визначення кола осіб, які підлягають заходам імунопрофілактики і лабораторного обстеження, заповнення відповідних облікових форм, встановлення можливих причин виникнення захворювання, надання інформації до територіальних закладів громадського здоров’я, здійснення протиепідемічних і профілактичних заходів щодо обмеження подальшого поширення інфекційного захворювання.

16. У разі отримання екстрених повідомлень або повідомлення про спалах епідеміолог закладу громадського здоров’я здійснює епідеміологічне розслідування випадків захворювання на кір/краснуху - визначає межі спалаху за місцем проживання, роботи або навчання, наявність епідеміологічного зв’язку із підтвердженим випадком кору/краснухи, коло осіб, які були в контакті з хворими, їх стан щепленості та епідеміологічний анамнез щодо перенесеного захворювання на кір/краснуху.

VIII. Лабораторна діагностика

1. У разі реєстрації поодиноких випадків захворювання (з урахуванням економічної доцільності) матеріал від хворих з підозрою на кір та краснуху направляється до найближчої лабораторії з діагностики кору та краснухи.

2. З метою успішного виконання програми елімінації кору проводиться лабораторне дослідження зразків сечі та назофарингеальних змивів від осіб з підозрою на кір і краснуху для ізоляції та генотипування вірусів. Зразки сечі та назофарингеальних змивів відбирають не пізніше третьої доби від моменту появи висипки.

3. Проби сечі та носоглоткового змиву необхідно відібрати у хворого не пізніше третьої - четвертої доби від появи висипки з дотриманням таких вимог:

1) зібрати 50-100 мл сечі першої ранкової порції в стерильний посуд, охолодити зразок до +4 °C;

2) для збору назофарингеального змиву прополоскати горло 3-5 мл фізіологічного розчину та зібрати промивні води в стерильну пробірку;

3) відцентрифугувати зразки за 1500 об/хв протягом 5 хвилин;

4) із пробірки з назофарингеальним змивом перенести надосадову рідину в окрему стерильну пробірку типу «Епендорф» або пластикову пробірку з кришкою, що нагвинчується; з пробірки з пробою сечі надосадову рідину видалити;

5) ресуспендувати осад з обох зразків у 1 мл поживного середовища підтримки росту культури клітин (ІГЛА, RPMI тощо);

6) перенести одержаний зразок у стерильну пробірку типу «Епендорф» або пластикову пробірку з кришкою, що нагвинчується.

4. Усі відібрані зразки з метою генотипування необхідно доставити до лабораторії для дослідження з дотриманням «холодового ланцюга» за температури +2 - +8 °С протягом 24 годин. Упаковка зразків проводиться згідно з вимогами щодо транспортування інфікованих матеріалів.

5. Кожний зразок етикетується із зазначенням епідеміологічного номера, дати відбору та типу зразка (сеча, назофарингеальний змив) і поміщається в поліетиленовий пакет з адсорбуючим матеріалом та обов’язково супроводжується направленням в окремому поліетиленовому пакеті. Зразок та направлення вкладаються в один контейнер.

6. У разі лабораторного підтвердження мінімум двох випадків кору/краснухи у спалаху всі наступні випадки захворювання можуть бути підтверджені на підставі епідеміологічного зв’язку з лабораторно підтвердженим випадком.

7. Лабораторно підтверджуються всі підозрілі випадки кору/краснухи у вагітних жінок.

8. У разі продовження спалаху кожні 2 місяці проводиться лабораторне дослідження мінімум 5 проб клінічного матеріалу від хворих на кір/краснуху для визначення циркулюючого генотипу вірусу кору/краснухи.

9. Види клінічних проб та рекомендовані строки їх відбору для лабораторного дослідження на кір і краснуху наведено у додатку 6 до цього Порядку.

10. У направленні на вірусологічне дослідження зразків клінічного матеріалу обов’язково зазначаються дані щодо епідеміологічного розслідування випадків - епідномер та категорія випадку за визначенням випадку та походженням збудника.

11. Інформація про кількість та результати тестування сироваток крові хворих на кір, краснуху та СВК не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним, подається до Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України».

ФОРМА
індивідуального обліку випадків кору/краснухи

__________
* 0 - відхилений випадок, 1 - лабораторно підтверджений випадок, 2 - епідеміологічно пов’язаний випадок, 3 - клінічно сумісний випадок.

__________
** 1 - сироватка, 2 - слина, 3 - назофарингеальний змив, 4 - суха крапля крові, 5 - сеча, 6 - цільна кров з EDTA.
*** 0 - дослідження не проводилось, 1 - позитивний результат, 2 - негативний результат, 3 - дослідження не завершено, 4 - сумнівний результат.

КОДИ
одиниць адміністративно-територіального устрою України першого рівня

СХЕМА
повідомлення про летальний випадок захворювання на кір/краснуху

КРИТЕРІЇ
оцінки якості епідеміологічного нагляду за кором та краснухою

СХЕМА
повідомлення про спалах кору/краснухи

I. Характеристика спалаху

1. Код спалаху.

2. Область.

3. Район.

4. Дата появи висипки у першого хворого.

5. Дата висипки в останнього хворого.

6. Дата повідомлення про спалах.

7. Поточний статус спалаху.

8. Дата завершення спалаху.

9. Завіз вірусу (так/ні).

10. Якщо «так», з якої країни.

II. Інформація про випадки кору/краснухи

1. Число підозрілих випадків - чоловіки.

2. Число підозрілих випадків - жінки.

3. Число підозрілих випадків - усього.

4. Число померлих хворих.

5. Число випадків енцефаліту.

6. Число госпіталізованих хворих.

7. Кількість випадків краснухи вагітних.

III. Дані про підозрілі та підтверджені випадки кору/краснухи

1. Число підозрілих випадків з відібраними пробами (обстежених).

2. Число лабораторно підтверджених випадків кору.

3. Число лабораторно підтверджених випадків краснухи.

4. Генотип вірусу.

5. Число епідеміологічно пов’язаних випадків кору/краснухи.

6. Число випадків кору/краснухи, діагностованих клінічно.

7. Число жінок репродуктивного віку.

Епідеміологічні дані щодо підтверджених випадків (лабораторно підтверджені, епідеміологічно пов’язані та клінічно сумісні випадки)

ВИДИ
клінічних проб для лабораторного дослідження на кір і краснуху

__________
* Днів після появи висипки.