5. Заходи безпеки під час підготовки службових собак

1. Під час підготовки службових собак необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

1) кожне заняття слід розпочинати тільки після інструктажу всіх осіб, які залучаються до занять, щодо правил поводження із собаками;

2) рух із собакою має здійснюватися без повода, якщо до такого використання собака підготовлений, або на короткому поводі з одягненим на нього намордником;

3) під час занять у складі групи інспекторів-кінологів із собаками слід дотримуватися необхідних інтервалів та дистанції (у строю на місці - не ближче двох кроків, у русі - 4 кроки, під час моціону собак - не ближче 15 кроків);

4) своєчасно має стримуватися агресивна реакція собаки на людей і тварин, слід постійно стежити за поведінкою собаки і своєчасно запобігати його небажаним діям;

5) перед пуском собак на перешкоди потрібно впевнитися в їх справності і відсутності на землі гострих предметів;

6) даючи ласощі, тримати їх на долоні, а не кінчиками пальців;

7) під час заняття собак слід прив’язувати на справні ланцюги, відстань між якими повинна виключати контакт між собаками;

8) потрібно використовувати справне й підігнане за розміром спорядження;

9) під час дресирування собак з навичок захисту помічник (фігурант) повинен бути у справному та надійно застебнутому (зав’язаному) спеціальному захисному одязі;

10) у разі виникнення бійки між собаками інспектори-кінологи, тримаючи собак за нашийники, скручують їх так, щоб задушливим прийомом примусити їх зупинитись. Забороняється бити собак, розтягувати їх у різні сторони, хапати за горло;

11) не виробляти у службових собак небажані умовні рефлекси (не створювати відповідних умов для їх вироблення), що можуть призвести в майбутньому до травмування персоналу і самого собаки;

12) не допускати контакту службових собак з іншими собаками.

2. Керівник заняття організовує та забезпечує дотримання заходів безпеки під час проведення занять з підготовки службових собак.

ІV. Використання в охороні державного кордону та прикордонному контролі інспекторів-кінологів із службовими собаками

1. Загальні положення використання в охороні державного кордону та прикордонному контролі інспекторів-кінологів із службовими собаками

1) добір, спеціальну підготовку інспекторів-кінологів;

2) якісне, систематичне і цілеспрямоване тренування інспекторів-кінологів із службовими собаками;

3) ефективне за метою, місцем та часом використання в охороні державного кордону та прикордонному контролі інспекторів-кінологів із службовими собаками, враховуючи напрям і рівень підготовки службових собак;

4) застосування на практиці ефективних методик підготовки, тактичних прийомів та способів використання інспекторів-кінологів із службовими собаками;

5) правильне утримання, годування та збереження службових собак;

6) високий рівень підготовки офіцерського та сержантського складу підрозділів охорони кордону щодо використання службових собак на службі прикордонних нарядів.

1) переслідував по запаховому сліду та затримав правопорушника особисто або у складі прикордонного наряду;

2) переслідував по запаховому сліду правопорушника до місця його посадки в транспортний засіб або місця перетинання ним державного кордону;

3) переслідував по запаховому сліду розшукувану особу до затримання її іншими прикордонними нарядами;

4) виявив на ділянці місцевості, у будівлі, споруді, транспортному засобі, вантажі, багажі й інших місцях наркотичні засоби, психотропні, вибухові речовини, стрілецьку зброю, боєприпаси, інші контрабандні товари, до пошуку яких собака підготовлений;

5) виявив та затримав правопорушника, який рухався ділянкою місцевості до об'єкта, що охороняється;

6) за результатами проведеної одорологічної ідентифікації запахових слідів та речей осіб виявив правопорушника;

7) відбив напад на прикордонний наряд та громадян, залучених до охорони кордону, і затримав правопорушників.

1) в органі охорони державного кордону - начальник органу охорони державного кордону;

2) у підрозділі охорони державного кордону - начальник підрозділу охорони державного кордону;

3) у зміні прикордонних нарядів підрозділу охорони державного кордону - старший зміни прикордонних нарядів (старший прикордонних нарядів у пункті пропуску через державний кордон);

4) у прикордонному наряді - старший прикордонного наряду.

1) ставить інспекторові-кінологу конкретні завдання щодо використання службового собаки під час несення служби;

2) перевіряє під час безпосередньої підготовки зміни прикордонних нарядів працездатність службового собаки;

3) роботу собаки чергує з відпочинком, ураховуючи його працездатність та складність умов використання;

4) під час служби робить навчальні закладки (осіб, їх запахових слідів і речей, запахоносіїв або імітаторів наркотичних засобів, психотропних, вибухових речовин тощо) для підтримання зацікавленості службового собаки щодо їх пошуку (активізації роботи собаки);

5) забезпечує використання службового собаки для тих завдань і в тих місцях, де він збільшує можливості прикордонного наряду щодо виявлення правопорушників, наркотичних засобів, психотропних, вибухових речовин, стрілецької зброї, боєприпасів та інших контрабандних товарів;

6) організовує дії складу прикордонного наряду, які не ускладнювали б умов роботи службового собаки та здійснювалися з урахуванням його роботи.

1) обирає прийоми і способи використання службового собаки;

2) робить висновок щодо якості роботи собаки, за потреби перевіряє надійність його роботи;

3) визначає, коли собаку використовувати на поводі та без нього, у наморднику і без нього;

4) вимагає від складу прикордонного наряду та інших фізичних осіб виконати певні дії чи утримуватися від них для створення сприятливих умов для роботи собаки;

5) спільно зі старшим прикордонного наряду визначає доцільність використання службового собаки, режим його роботи та відпочинку.

Під час пошукових дій, охорони ділянок місцевості та об’єктів службові собаки можуть використовуватися безперервно впродовж більшого часу, якщо зберігається їх працездатність.

Після повернення зі служби в підрозділ інспектор-кінолог оглядає, годує, напуває службового собаку та надає йому відпочинок, доглядає за спорядженням та приладами.

1) хворих, а також сук у період еструсу;

2) для виконання завдань, до яких вони не підготовлені;

3) у племінній справі (у тому числі власних службових собак інспекторів-кінологів), крім племінних собак ПВСС.

2. Особливості використання інспекторів-кінологів з розшуковими собаками прикордонної служби в охороні державного кордону
(під час виконання завдань поза пунктами пропуску)

1. В охороні державного кордону розшукові собаки прикордонної служби використовуються для огляду різних ділянок місцевості та ведення пошукових дій з метою виявлення осіб, які скоїли або мають намір скоїти правопорушення (далі - правопорушники), їх запахових слідів і речей; виявлення в умовах обмеженої видимості на ділянці місцевості осіб, які рухаються або переховуються; переслідування правопорушників, їх затримання, охорони та конвоювання; огляду вантажних транспортних засобів у контрольованому прикордонному районі та виявлення осіб, які переховуються в цих засобах; одорологічної ідентифікації запахових слідів затриманих осіб та їх речей; посилення особистої безпеки прикордонників під час несення служби; психологічного впливу на правопорушників.

2. Інспектори-кінологи з розшуковими собаками прикордонної служби в прикордонних нарядах, які несуть службу поза пунктами пропуску, використовуються з метою:

1) посилення прикордонних нарядів на ділянках, де рельєф місцевості не дає змоги активно використовувати технічні засоби спостереження;

2) збільшення можливостей прикордонних нарядів щодо виявлення правопорушників.

3. Дії інспектора-кінолога щодо використання закріпленого за ним розшукового собаки прикордонної служби під час несення служби залежать від обстановки, що складається на ділянці, що охороняється, певного порядку дій кожного прикордонника в прикордонному наряді та підготовки собаки до визначеного використання.

4. У разі виявлення слідів та інших ознак перебування правопорушників інспектор-кінолог:

1) визначає межі ділянки місцевості, що підлягає огляду за допомогою розшукового собаки;

2) обирає спосіб поставлення розшукового собаки на запаховий слід правопорушника для його переслідування.

5. Інспектор-кінолог із розшуковим собакою прикордонної служби під час несення служби завжди перебуває попереду основного складу прикордонного наряду. Відстань між собакою та кінологом, кінологом і основним складом наряду має забезпечувати сприятливі умови для роботи собаки та надійне керування ним.

3. Особливості використання інспекторів-кінологів із службовими собаками під час здійснення прикордонного контролю

1. Під час здійснення прикордонного контролю використовуються:

1) розшукові собаки прикордонного контролю - для пошуку та виявлення правопорушників у вантажних транспортних засобах і вантажах, що перевозяться в них, їх переслідування, затримання, охорони та конвоювання;

2) спеціальні собаки - для пошуку та виявлення наркотичних засобів та психотропних, вибухових речовин, стрілецької зброї, боєприпасів тощо в пасажирських і вантажних транспортних засобах, вантажах та багажі.

2. Інспектори-кінологи з розшуковими собаками прикордонного контролю та спеціальними собаками можуть використовуватися в прикордонних нарядах з метою:

1) збільшення можливостей прикордонних нарядів щодо підвищення інтенсивності та результативності огляду транспортних засобів, вантажів та багажу, що переміщуються через державний кордон України, протидії незаконній міграції та перевезенню через кордон наркотичних засобів, психотропних, вибухових речовин, стрілецької зброї та боєприпасів тощо;

2) огляду опломбованих транспортних засобів, контейнерів та інших великогабаритних і складних вантажів;

3) спільного огляду (переогляду) транспортних засобів, вантажів та багажу, які були оглянуті іншими прикордонниками наряду;

4) переслідування по запахових слідах правопорушників;

6) затримання, охорони та конвоювання правопорушників.

3. Під час використання розшукового (спеціального) собаки прикордонного контролю для огляду транспортних засобів, вантажів та багажу інспектор-кінолог:

1) визначає, які транспортні засоби слід оглядати з допомогою службового собаки ззовні, які - усередині, а які - як ззовні, так і всередині, який вантаж (багаж) оглядати в транспорті, а який - перед завантаженням чи після його вивантаження;

2) обирає, з якого місця розпочинати та з якого боку проводити огляд транспортного засобу ззовні, як використовувати службового собаку під час огляду транспортного засобу всередині, де і як рухатися чи утримуватися від руху інспекторові-кінологу під час роботи службового собаки, як керувати собакою та мотивувати його до активного пошуку;

3) вимагає виконання необхідних заходів для створення сприятливих умов роботи службового собаки;

4) приймає рішення щодо повторного огляду за допомогою службового собаки транспортного засобу, вантажу та багажу.

4. Використання в прикордонному контролі службових собак організовується з урахуванням типу пункту пропуску та наявності в ньому оглядових майданчиків, обладнаних належним чином; затвердженої технологічної схеми пропуску через державний кордон транспортних засобів, вантажів; визначеної технологічними картками послідовності огляду транспортних засобів; створених у пункті пропуску умов для роботи та відпочинку службових собак; конструктивних особливостей транспортних засобів і місць ймовірного укриття в них правопорушників, наркотичних засобів, психотропних, вибухових речовин, зброї, боєприпасів тощо; наявності чи відсутності відомостей про можливі правопорушення в пункті пропуску; визначеного порядку дій для кожного прикордонника в прикордонному наряді; обстановки, що складається на ділянці кордону та в пункті пропуску; підготовки інспекторів-кінологів і службових собак до визначеного використання.

Спрацювання службового собаки є підставою для поглибленого огляду і спільного огляду (переогляду) транспортного засобу, вантажу та багажу.

5. Під час руху інспектора-кінолога із службовим собакою до місця служби і у зворотному напрямку, територією пункту пропуску (за межами оглядового майданчика) собака знаходиться поряд із ним на короткому поводі.

6. Огляду за допомогою службових собак підлягають усі транспортні засоби або вибірково залежно від наявності чи відсутності оперативної інформації про намір скоїти правопорушення на підставі аналізу та оцінки ризиків, інтенсивності руху транспортних засобів через пункт пропуску, часу їх зупинки (огляду), кількості, рівня підготовки та фізичного стану інспекторів-кінологів і службових собак, що одночасно використовуються в пункті пропуску, та часу, необхідного для огляду кожної одиниці транспортного засобу.

Транспортні засоби за допомогою розшукових і спеціальних собак можуть оглядатися як ззовні (зовнішній огляд), так і всередині (внутрішній огляд).

7. Під час використання розшукового (спеціального) собаки він завжди повинен бути попереду інспектора-кінолога. Відстань між інспектором-кінологом і собакою, дії інспектора-кінолога та працівників державних контрольних органів (служб) у пункті пропуску та осіб, які перетинають державний кордон у пункті пропуску, мають забезпечувати сприятливі умови для роботи собаки та надійне керування ним.

8. Забороняється використовувати службових собак для огляду транспортних засобів, у яких перевозяться отруйні речовини, розчинники, окислювачі, хімічні добрива, паливно-мастильні матеріали, тварини.

4. Використання інспекторів-кінологів із службовими собаками в мобільних кінологічних групах

2. Кожна група забезпечується автомобілем для перевезення інспекторів-кінологів із собаками та необхідною кількістю пального; засобами зв’язку; розбірними пристроями, інвентарем і майном для тимчасового автономного розміщення та утримання собак; ліхтарями; спальними мішками; спорядженням та приладами для використання собак; комплектами для оглядової роботи; сухим пайком для військовослужбовців та сухим кормом для собак; запахоносіями (імітаторами) наркотичних засобів і психотропних, вибухових речовин.

3. Старший групи повинен мати службове завдання, посвідчення про відрядження групи, відомість про проведення інструктажу персоналу групи щодо порядку несення служби та дотримання заходів безпеки.

4. Під час несення служби з охорони державного кордону мобільна кінологічна група тимчасово посилює охорону окремих ділянок кордону та прикордонний контроль в окремих пунктах пропуску; здійснює окремі заходи з протидії незаконній міграції через державний кордон та в межах контрольованого прикордонного району; прикриває небезпечні ділянки кордону з метою припинення випадків незаконного переміщення через державний кордон правопорушників, наркотичних засобів, психотропних, вибухових речовин, зброї та боєприпасів тощо; повторно (додатково) оглядає за допомогою службових собак транспортні засоби, вантажі та багаж пасажирів у пунктах пропуску та поза ними.

5. З метою забезпечення раптовості, ефективності та маскування дій мобільної кінологічної групи обмежується доступ до інформації щодо підготовки та дій групи.

6. Мобільна кінологічна група може розміщуватися та діяти автономно. Під час несення служби з охорони державного кордону та прикордонного контролю службове навантаження на персонал кінологічної групи збільшується до 10 годин на добу.

5. Особливості використання службових собак в охороні державного кордону в різних умовах

1. Службові собаки, що прибувають після дресирування в орган охорони державного кордону, використовуються на службі тільки після їх адаптації до місцевих умов. Термін адаптування собак залежить від того, наскільки різняться умови їх дресирування та використання, психологічних і фізіологічних можливостей собак швидко адаптуватися. У цей період (удень і вночі) собак знайомлять із місцевістю в місцях несення служби прикордонних нарядів на кордоні та в тилу, проводять їх тренування, поступово збільшуючи навантаження на них.

У разі переміщення інспекторів-кінологів із службовими собаками з одного підрозділу в інший визначається додатковий термін для адаптування собак до нових умов.

2. Для використання в горах слід добирати фізично здорових службових собак, з міцним кістяком і добре розвиненою мускулатурою.

Служба прикордонних нарядів у гірській місцевості (маршрут руху, місця для прослуховування собакою місцевості) організовується з урахуванням домінуючого напрямку вітру ущелинами гір у різний час доби та складного гірського рельєфу місцевості.

Під час переслідування правопорушників по їх запахових слідах використовуються 2-3 службові собаки по черзі.

3. Під час несення служби прикордонними нарядами в лісистій місцевості потрібно робити зупинки і використовувати службових собак для прослуховування місцевості та пошуку запахових слідів правопорушників. У місцях лісорозробки, косовиці, випасу худоби, збирання грибів та ягід місцевими жителями службовий собака використовується на поводі.

4. На відкритій місцевості у вітряну холодну погоду (у місцях протягу на майданчику) на собак надягаються попони, періодично розтираються мочка носа, кінчики вух, кінцівки. У нерухомих нарядах використовується підстилка. За наявності насту, тористого льоду на кінцівки собак надягаються панчохи.

5. У спеку на відкритій місцевості (у відкритих місцях на майданчиках) на собак слід одягати білі бавовняні налобники, для захисту лап від опіків - панчохи, через кожні 10-15 хвилин роботи собаці потрібно надавати відпочинок протягом 5-10 хвилин і поїти його водою, за потреби - змочувати голову та протирати мочку носа (у спеку інспектор-кінолог повинен мати одну фляжку з водою для себе, іншу - для собаки). Рух і зупинки (відпочинок) здійснювати на місцевості (у місцях), де немає застою теплого повітря.

У місцях постійного й тимчасового розміщення собак цілодобово потрібно мати в годівницях свіжу й прохолодну воду та захист від прямих сонячних променів.

6. Забороняється без гострої оперативної потреби використання службових собак в умовах високих та низьких температур (вище +25 -0С та нижче -20 -0С). Тривалість безперервної роботи службового собаки в таких умовах не має перевищувати 10 хвилин, а відпочинок після цієї роботи має бути не менше 30 хвилин.

6. Заходи безпеки під час використання службових собак

1. Під час використання на службі службових собак необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

1) постійно бути насторожі та своєчасно запобігати небажаним діям службового собаки;

2) не використовувати на службі непідготовлених службових собак;

3) не використовувати на службі службових собак без передбаченого або несправного спорядження;

4) тримати собак слід на поводі під час руху до місць несення служби або назад, територією пункту пропуску, опрацювання запахових слідів у населених пунктах, у місцях проведення робіт та відпочинку місцевого населення, перебування диких і свійських тварин;

5) не допускати використання службових собак на необладнаних оглядових майданчиках;

6) не розміщувати собак у місцях інтенсивного руху транспортних засобів та людей, у місцях, незахищених у холодну пору від опадів і вітру, а влітку - від прямих сонячних променів, у місцях з високою концентрацією окису вуглецю, вуглекислоти та інших шкідливих речовин;

7) не дозволяти стороннім особам гладити й годувати службових собак;

8) не допускати утримання в пункті пропуску інших тварин.

2. Старший прикордонного наряду організовує та забезпечує дотримання заходів безпеки під час несення служби.

V. Утримання, годування, перевезення та ветеринарне обслуговування службових собак

1. Умови утримання службових собак

1. Забезпечення інспекторів-кінологів спеціальним одягом та спорядженням на службового собаку здійснюється відповідно до Норм забезпечення речовим майном військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 жовтня 2016 року № 1132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2016 року за № 1537/29667.

2. Спорядження для службового собаки видається інспекторові-кінологу і закріплюється за окремим собакою.

3. Інвентар для утримання службових собак закріплюється індивідуально за кожним інспектором-кінологом та включає інвентар для прибирання місць утримання та інвентар для чищення службового собаки.

Інвентар для прибирання утримується поза вольєром у спеціально обладнаному місці.

Інвентар для утримання службових собак періодично (не менше одного разу на місяць) дезінфікується.

1. Усі приміщення містечка для утримання службових собак щодня прибираються та дезінфікуються з періодичністю, зазначеною у пункті 2 цієї глави.

2. Планове механічне очищення та дезінфекція всіх приміщень містечка для утримання собак проводяться двічі на рік (навесні і восени). Влітку місця розміщення собак дезінфікуються щомісяця. За вказівками служби ветеринарної медицини проводяться заходи щодо знищення мух, комах і гризунів на території та об’єктах містечка для утримання собак.

3. Догляд за службовими собаками включає такі зоогігієнічні заходи: огляд, вигулювання (моціон), чищення, миття, купання, захист собак від мух, кліщів, бліх.

4. Огляд собак проводиться щодня, а також перед і після їх використання на службі. Під час щоденного огляду увага звертається на загальний стан собаки, вгодованість, стан очей, вух, ротової порожнини, носа, лап, шерстяного покриву. Оглядаються очі та їх слизова оболонка; вуха - на наявність кліщів, вушної сірки та невеликих чужорідних предметів; ротова порожнина - щодо стану зубів та наявності чужорідних предметів між ними; ніс - на наявність виділень різного роду та стан вологості мочки носа; лапи - щодо стану подушечок (наявність ран, чужорідних тіл) і кігтів; шерстяний покрив - щодо загального стану, наявності блиску, випадіння шерсті, ураження шкірними паразитами; пульс (підрахування пульсу проводиться на стегновій артерії внутрішньої поверхні стегна або безпосередньо за поштовхами серцевого м’яза на грудній клітці позаду лівої лопатки).

5. У разі виявлення під час огляду собаки ознак його захворювання інспектор-кінолог доповідає про це безпосередньому начальнику, інформує службу ветеринарної медицини та діє за її рекомендаціями.

6. Вигулювання собак проводиться 2-3 рази на день в час, установлений розпорядком дня. Тривалість кожного вигулу має бути не менше 15-20 хвилин. Під час групового вигулювання собак кожному спеціалісту визначається окрема ділянка місцевості. Собаки вигулюються на довгому поводі або без нього, агресивні - у намордниках.

7. Чищення собак проводиться для видалення зі шкірного покриву відмерлих клітин шкіри, уламків шерсті, пилу та бруду. Чищення проводиться раз на день (уранці або ввечері) між вигулом та годівлею собак.

8. Миття собак у літню пору проводиться двічі на місяць на відкритих і захищених від вітру та пилу місцях, взимку - один раз на 2-3 місяці в теплих приміщеннях, де є можливість обсохнути. Вода має бути теплою. Для миття собак використовується спеціальний шампунь або мило.

Взимку після миття собаку тримають у теплому приміщенні до повного висихання.

9. Купання собак здійснюється з дозволу керівника підрозділу і під керівництвом начальника кінологічного відділення (групи).

Купання собак проводиться влітку у водоймищах з проточною і чистою водою за температури навколишнього середовища +20 -0С та вище.

Забороняється купати собак одразу після служби, тренувань і годування.

10. Влітку з метою убезпечення собак від теплових ударів у приміщеннях знижують вологість, збільшують швидкість руху повітря (поліпшують звичайну вентиляцію) та уникають скупченого розміщення тварин, напувають собак прохолодною водою.

1. Планове виведення службових собак проводиться за розпорядженням начальника органу не менше одного разу на місяць у навчальних підрозділах і в підрозділах відтворення службових собак та не менше одного разу на півріччя в органах. Виведення собак також проводиться під час інспектування (перевірки) органів, комплектування навчальних підрозділів службовими собаками та проведення випускних іспитів у цих підрозділах.

У підрозділах охорони державного кордону виведення службових собак проводиться щомісяця під час проведення дня кінолога.

2. Виведення проводиться прямими начальниками або особами, які проводять інспектування (перевірку). Напередодні план проведення виведення доводиться до відома керівників підрозділів.

Виведенню підлягають усі службові собаки органу (підрозділу), крім хворих та щінних сук у другий період щінності, сук-годувальниць, які мають щенят до 2 місяців від народження.

3. Виведення службових собак кожного підрозділу здійснюється згідно зі стройовим розрахунком. Під час виведення собака рухається поруч з військовослужбовцем на короткому поводі.

4. У ПВСС з метою племінної оцінки кобелів, сук та племінних пар на якість потомства після огляду всі собаки шикуються за племінними лініями (собаки розміщуються у виді піраміди). До огляду собак за племінними лініями залучається все потомство племінних кобелів і сук. Під час племінної оцінки собак оцінюються племінні якості кобелів та сук, правильність добору племінних пар методом порівняння їх фенотипних ознак, результатів перевірки робочих якостей й інших показників, які свідчать про сходження або згасання якості потомства.

Не менше одного разу на квартал під час виведення собаки оцінюються за конституцією і екстер’єром.

5. Під час виведення службових собак перевіряються вгодованість, чищення, стан місць розміщення, стан спеціального спорядження та інвентарю з утримання, годівлі, підготовки та використання службових собак.

6. Угодованість собаки оцінюється:

«відмінно» (10-12 балів) - якщо м'язи міцні, добре розвинені та рельєфно виражені, жировий прошарок достатній, ребра непомітні, шерстяний покрив блискучий, стан здоров'я хороший, тварина жвава на вигляд;

«добре» (7-9 балів) - якщо ребра ледь помітні, а інші показники такі, як і для відмінної оцінки;

«задовільно» (4-6 балів) - якщо м'язи міцні, жировий прошарок недостатній, ребра помітні, маклаки виражені, виступають хребці, шерстяний покрив тьмяний, неблискучий, ламкий. Оцінка «задовільно» виставляється також собакам занадто вгодованим (округла, широка спина, провислий живіт, жировий прошарок надмірний, кволий вигляд);

«незадовільно» (1-3 бали) - якщо м'язи недостатньо розвинені, загальна слабкість, жировий прошарок відсутній, ребра та кістки плечей виділяються, маклаки, хребці різко виступають, шерстяний покрив матовий, має місце випадіння шерсті, енергійний собака став малорухомим і кволим.

7. Чищення собаки оцінюється:

«відмінно» (10-12 балів) - якщо на тулубі, шиї, голові, хвості та кінцівках немає бруду та лупи, у вухах чисто, шерстяний покрив пригладжений і розчесаний, відсутні ознаки ураження нашкірними та шерстяними паразитами;

«добре» (7-9 балів) - якщо на нижніх частинах кінцівок ледь помітні сліди лупи, а інші показники такі, як для відмінної оцінки;

«задовільно» (4-6 балів) - якщо є в незначній кількості лупа, відсутній бруд, але не вичищена в період линьки відмерла шерсть або занадто виражені ознаки перенесених уражень нашкірними паразитами;

«незадовільно» (1-3 бали) - якщо на тулубі, шиї, голові та хвості є лупа, шерсть жирна, липка та брудна або собака уражений нашкірними паразитами.

8. У разі незадовільної оцінки собаки за вгодованість або чищення з причин, що не залежать від кінолога (тривале за часом захворювання, перебої з годівлею), оцінка з розділу кінологу не виставляється. У цьому разі під час виведення загальної оцінки за вгодованість та чищення відділенню, підрозділу отримані індивідуальні незадовільні оцінки з цих розділів не враховуються.

9. Загальна оцінка відділенню (групі, сектору), підрозділу та органу охорони за вгодованість або чищення собак виставляється:

«відмінно» - якщо не менше ніж 70 % собак оцінені «відмінно», а інші - «добре» та «задовільно»;

«добре» - якщо не менше ніж 95 % собак отримало позитивні оцінки, з яких не менше 60 % мають оцінки «відмінно» та «добре», а інші - «задовільно»;

«задовільно» - якщо не менше ніж 85 % отримало оцінки не нижче «задовільно»;

«незадовільно» - якщо більше ніж 15 % собак отримало оцінку «незадовільно».

10. Оцінка стану місця розміщення собак:

«відмінно» (10-12 балів) - якщо вольєр, в якому розміщується службовий собака, перебуває в доброму стані, утримується в чистоті, у вольєрі є годівниця з водою, суха підстилка в холодну пору або за високої вологості повітря;

«незадовільно» (1-3 бали) - якщо стан розміщення собаки не відповідає вимогам оцінки «задовільно»;

«відмінно» - якщо не менше ніж 60 % вольєрів (місць) утримуються з оцінкою «відмінно», а інші - з оцінкою «добре» і «задовільно», територія містечка для утримання собак підтримується в чистоті, інвентар для догляду за собаками закріплений, справний і очищений від бруду;

«добре» - якщо не менше ніж 90 % вольєрів (місць) утримуються з оцінкою не нижче «задовільно», з яких не менше 60 % - з оцінкою «відмінно» і «добре», а інші показники відповідають вимогам оцінки «відмінно»;

«задовільно» - якщо не менше ніж 80 % вольєрів (місць) утримуються з оцінкою не нижче «задовільно», є незначні недоліки в підтриманні чистоти території містечка для утримання собак, утриманні закріпленого за кінологами інвентарю для догляду за собаками;

«незадовільно» - якщо більше ніж 20 % вольєрів (місць) утримуються «незадовільно» або територія містечка для утримання собак перебуває в антисанітарному стані, 30 % інвентарю по догляду за собаками несправні й брудні;

«відмінно» - якщо містечка (місця) для утримання собак підрозділів обладнані згідно з типовими вимогами, з яких не менше ніж 60 % утримуються на оцінку «відмінно», а інші - на «добре» і «задовільно»;

«добре» - якщо не менше ніж 90 % містечок (місць) для утримання собак підрозділів обладнані згідно з типовими вимогами й утримуються з оцінкою не нижче «задовільно», з яких не менше ніж 60 % - на «відмінно» і «добре»;

«задовільно» - якщо не менше ніж 80 % містечок (місць) для утримання собак підрозділів обладнані згідно з типовими вимогами й утримуються з оцінкою не нижче «задовільно»;

«незадовільно» - якщо стан розміщення собак не відповідає вимогам оцінки «задовільно».

11. Оцінка стану спеціального спорядження та інвентарю для утримання, годівлі, підготовки та використання службових собак (далі - інвентар):

«відмінно» (10-12 балів) - якщо інвентар, закріплений за кінологом, є в наявності, використовується за прямим призначенням, справний і знаходиться у хорошому стані;

«добре» (7-9 балів) - якщо інвентар, закріплений за кінологом, є в наявності, справний, використовується за прямим призначенням, але утримується з незначними недоліками;

«задовільно» (4-6 балів) - якщо інвентар, закріплений за кінологом, є в наявності, але не завжди використовується за прямим призначенням або утримується зі значними недоліками (своєчасно не ремонтується, не очищається від бруду);

«незадовільно» (1-3 бали) - якщо стан збереження, використання й утримання інвентарю не відповідає вимогам оцінки «задовільно»;

«відмінно» - якщо весь інвентар є в наявності, закріплений за персоналом, утримується не менше ніж у 60 % кінологів на «відмінно», у інших - на «добре» і «задовільно»;

«добре» - якщо весь інвентар є в наявності, закріплений за персоналом, утримується в 90 % кінологів з оцінкою не нижче «задовільно», з яких не менше ніж 60 % - на «відмінно» і «добре»;

«задовільно» - якщо інвентар утримується не менше ніж у 80 % кінологів з оцінкою не нижче «задовільно» або коли він використовується зі значними недоліками;

«незадовільно» - якщо стан використання й утримання інвентарю не відповідає вимогам оцінки «задовільно»;

«відмінно» - якщо в не менше ніж 60 % підрозділів стан інвентарю оцінено на «відмінно», в інших - на «добре» і «задовільно», замовлення, розподіл, облік, використання, утримання і його ремонт організовано;

«добре» - якщо в не менше ніж 90 % підрозділів стан інвентарю оцінено не нижче «задовільно», з яких не менше ніж 60 % - на «відмінно» і «добре»;

«задовільно» - якщо в не менше ніж 80 % підрозділів стан інвентарю оцінено не нижче оцінки «задовільно» або коли є суттєві недоліки щодо його замовлення, розподілу, обліку, використання, утримання й ремонту;

«незадовільно» - якщо стан використання й утримання інвентарю не відповідає вимогам оцінки «задовільно».

12. Загальна оцінка за виведення службових собак інспектору-кінологу, відділенню (групі, сектору), підрозділу та органу виставляється:

«відмінно» - якщо службовий собака (службові собаки) за вгодованість і чищення оцінений на «відмінно», а стан місць розміщення собак і стан використання й утримання спеціального спорядження та інвентарю - не нижче «добре»;

«добре» - якщо за всіма показниками виведення службових собак отримано оцінки не нижче «добре»;

«задовільно» - якщо за всіма показниками виведення службових собак отримано оцінки не нижче «задовільно»;

«незадовільно» - якщо за одним з показників виведення службових собак отримано оцінку «незадовільно».

1. Годування службових собак здійснюється відповідно до Норм годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів і підрозділів Національної поліції, цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби (далі - Норми годування), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року № 1348.

2. Годування службових собак проводиться у визначений розпорядком дня час.

Забороняється годувати собак безпосередньо перед службою і проведенням тренувань. Після годування до початку роботи службові собаки повинні мати перерву для відпочинку не менше ніж на 2 години.

Час годування собак установлюють залежно від часу їх використання на службі. З метою повного й кращого засвоєння корму важливо годувати собаку в одному й тому самому місці, у знайомій і спокійній обстановці.

3. Собак годують інспектори-кінологи, за якими вони закріплені. Після закінчення годування годівниці від собак забирають. Забороняється залишати залишки корму біля собак або згодовувати його іншим собакам.

4. Годування службових собак сухими концентрованими кормами здійснюється з врахуванням рекомендацій виробника і енергетичної цінності корму, робочого навантаження на собак та потреби організму в поживних речовинах для покриття енергетичних затрат, висновків за результатами експериментального годування кормом контрольної групи собак. Перехід до годування такими кормами здійснюється поступово (спочатку шляхом часткового підмішування їх у корм, а потім - поступового збільшення до повного переходу на основний корм).

5. Напування службових собак здійснюється тільки свіжою водою. Під час використання їх на службі інспектор-кінолог повинен брати із собою додатковий запас води з розрахунку 3-5 літрів на добу для одного собаки.

Взимку напування собак здійснюється після годування та повернення зі служби. Після напування залишки води з напувалок виливаються.

6. Ємності для годування та напування собак мають бути чистими. Після кожного використання їх потрібно очищати від залишків корму та води і мити в гарячій воді з милом чи миючими засобами, а потім - у проточній воді.

Собаки перевозяться в супроводі інспекторів-кінологів, за якими вони закріплені, або під наглядом спеціально призначених для цього осіб (коли собаки перевозяться у вантажних вагонах або спеціально обладнаних автомобілях).

Один кінолог може перевозити одну або дві собаки (якщо собаки не проявляють агресію до нього або один до одного). Під час перевезення в транспортному засобі собака має розміщуватися між ногами кінолога (біля них) або в клітках (боксах).

2. Особи, які організовують перевезення собак, зобов'язані забезпечити персонал, який залучається до цього заходу, належним спорядженням, інвентарем для догляду, годування та напування собак, а в передбачених випадках - будками або боксами.

3. Годування службових собак проводиться не пізніш як за 2 години до виїзду. На тривалих зупинках собак вигулюють, годують і напувають.

4. Заходи безпеки під час перевезення службових собак:

1) під час посадки в транспортний засіб інспектор-кінолог піднімається за собакою, під час висадки спускається першим;

2) посадка і висадка з вантажної автомашини проводиться через відкритий задній борт;

3) поруч із сильно збудженими та злими собаками доцільно розміщувати більш спокійних і менш злих собак, кобелів із суками;

4) під час руху в транспортних засобах інспектори-кінологи мають тримати собак на короткому поводі, агресивних - у намордниках (крім тих собак, що перевозяться в клітках або контейнерах);

5) під час перевезення собак інспектори-кінологи не повинні залишати їх без нагляду, мають вчасно запобігати їх небажаним діям;

6) автотранспорт має бути справним і чистим, у кузові не повинно бути предметів, які можуть травмувати собак;

7) автомобіль має бути обладнаний лавками для сидіння військовослужбовців, які перевозять собак, тентом і трапом для посадки й висадки кінологів із собаками, а бортові запори - бути надійними;

8) місця постійної посадки й висадки персоналу із собаками слід обладнувати спеціальними естакадами;

9) перед посадкою й висадкою собак із вантажного автомобіля простір між днищем кузова і відкинутим заднім бортом потрібно закривати гумовою стрічкою або шматком цупкого брезенту;

10) на кожен автомобіль має призначатися старший із інспекторів-кінологів, який відповідає за виконання всіх правил перевезення;

11) начальник, який організовує перевезення, під час інструктажу водія і старшого машини повинен зазначити мету, маршрут, порядок, швидкість і час руху, а також заходи безпеки, яких необхідно дотримуватися під час перевезення собак;

12) у разі перевезення військовослужбовців із собаками в автомобілях їх кількість не повинна перевищувати 2/3 норми перевезення, встановленої для цього автомобіля;

13) інспектори-кінологи в транспортних засобах мають розміщуватися таким чином, щоб собаки не дихали повітрям із домішками пилу та чадного газу, що негативно впливає на їхню працездатність;

14) під час тривалого перевезення собак автотранспортом слід робити зупинки для вигулювання, відпочинку, годування та напування собак: через 2-3 години - не менше ніж на 10 хвилин; 6-8 годин - не менше ніж на 1 годину; 14-16 годин - на 8 годин.

5. Залізничним транспортом службові собаки перевозяться відповідно до чинного законодавства України.

6. У літаках вітчизняних та іноземних авіакомпаній собак слід перевозити в боксах для перевезення тварин, у вертольотах і літаках Держприкордонслужби - поруч із кінологом.

1. Правила особистої гігієни під час поводження із службовими собаками:

1) догляд, підготовку та використання собаки інспектор-кінолог має здійснювати в спецодязі;

2) не слід дозволяти собаці лизати руки та обличчя;

3) не слід давати корм і воду собаці з власного посуду;

4) не слід використовувати предмети особистого використання (гребінець, носова хустинка) для догляду за собакою;

5) не слід приймати їжу, воду, курити під час догляду, підготовки та використання собаки;

6) щоразу після закінчення догляду, підготовки та використання собаки і перед прийняттям їжі потрібно обов’язково мити руки з милом;

7) чищення собаки має проводитися раз на добу в спеціально відведеному для цього місці;

8) фекалії, вичесану шерсть собак та інше сміття з вольєрів, місць для чищення та вигулювання собак потрібно прибирати у сміттєзбірник, розташований не менше ніж за 50 м від приміщень;

9) періодично з профілактичною метою або за показаннями потрібно проводити дезінфекцію містечка для утримання собак (території, приміщень (місць) утримання собак, кухні);

10) спорядження для собак, інвентар і предмети догляду за ними слід тримати в чистоті, провітрювати і регулярно піддавати механічному очищенню, обмиванню та дезінфекції;

2. Заходи безпеки під час поводження із службовими собаками:

1) стороннім особам забороняється заходити та перебувати на території містечка для утримання службових собак;

2) у містечку для утримання собак не слід розміщувати сторонніх (нештатних) собак;

3) ворота та хвіртки містечка для утримання службових собак, двері вольєрів повинні бути постійно зачиненими на засув, у тому числі і під час роботи інспектора-кінолога у вольєрі;

4) тимчасове тримання службових собак на прив’язі потрібно здійснювати на справному спорядженні, правильно підібраному та підігнаному;

5) під час чищення, годування та моціону собак, прибирання приміщень (місць), у яких вони розміщуються, має використовуватися тільки закріплений та справний інвентар;

6) під час руху поза межами містечка для утримання собак службовий собака має бути поруч з інспектором-кінологом на короткому поводі або без нього (якщо собака до цього підготовлений) і в наморднику (для собак великих та середніх порід);

7) не слід дозволяти собакам їсти знайдений на землі корм, пити з випадкових джерел;

8) не слід дражнити собак під час їх догляду, годування та вигулювання;

9) персоналу забороняється доглядати та годувати не закріплених за ним собак;

10) у поводженні із собакою інспектор-кінолог повинен проявляти рішучість, вимогливість, наполегливість, терплячість і обережність.

3. Про кожен випадок тілесних ушкоджень, завданих собакою, у тому числі і незначних, доповідається безпосередньому начальнику та у підрозділ охорони здоров’я для вжиття заходів щодо запобігання зараженню інфекційними захворюваннями.

4. Службові собаки, у яких виявлено зміни в поведінці, підвищення температури тіла, ознаки ураження шкірного покриву та інші ознаки, що можуть свідчити про хворобу, ізолюються від здорових тварин. Інспектор-кінолог доповідає про це начальнику підрозділу та в службу ветеринарної медицини.

Особи, призначені доглядати за ізольованими собаками, забезпечуються необхідним спецодягом та інвентарем і перебувають під наглядом лікаря (фельдшера). Після догляду за ізольованими собаками ці особи зобов’язані ретельно мити та дезінфікувати руки і взуття.

5. У разі втрати (загибелі, втечі) службового собаки, його захворювання чи травмування, що призвело до втрати його робочих якостей, через невиконання відповідних заходів безпеки, неналежне утримання, годування або напування службового собаки, а також якщо було закуплено непридатного до дресирування стройового собаку, проводиться службове розслідування.

1. Проведення профілактичної та лікувальної роботи, безпосередній контроль за виконанням санітарних заходів, ветеринарне забезпечення переміщення чи транспортування службових собак покладаються на спеціалістів ветеринарної медицини, загальний контроль - на керівника підрозділу.

2. Під час щоденного огляду службових собак інспектор-кінолог, крім виконання заходів, визначених пунктом 4 глави 4 розділу V цієї Інструкції, контролює санітарний стан місць розміщення та прилеглої території.

4. Профілактична вакцинація службових собак здійснюється з метою набуття ними імунітету до основних інфекційних захворювань. Вакцинація собак проводиться виключно спеціалістами ветеринарної медицини.

Для стаціонарного лікування хворих службових собак у ветеринарному лазареті органу (іншому закладі ветеринарної медицини) інспектори-кінологи разом із закріпленими за ними службовими собаками відряджаються до місця лікування.

6. Підрозділи охорони державного кордону та забезпечення органів забезпечуються ветеринарними аптечками для надання невідкладної долікарської ветеринарної допомоги.

7. Службові собаки та щенята, в яких у процесі життєдіяльності знайдено неусувні недоліки, зазначені у Переліку вад, хвороб та недоліків, що виключають використання службового собаки в службовій і племінній діяльності, вибраковуються (додаток 6).

Вибракування службових собак здійснюється комісією двічі на рік (навесні та восени). В окремих випадках (хвороба собаки) дозволяється позачергове вибракування. На собак, які вибраковуються, складається Акт вибракування службових собак (додаток 7).

Строк служби службового собаки закінчується після досягнення ним 8-річного віку, після чого подальша його придатність для використання визначається комісією.

Службові собаки, які частково втратили працездатність, можуть за рішенням комісії переводитись у вартові.

VІ. Племінна справа

1. Завдання та права ПВСС

1. Виконання завдань із племінної справи покладається на ПВСС.

2. Основною метою племінної справи є розведення та вирощування службових собак із добрими службовими і племінними якостями для комплектування ними підрозділів охорони державного кордону та забезпечення.

3. Основними завданнями ПВСС із питань племінної справи є:

1) удосконалення, закріплення найкращих породних, племінних та робочих якостей собак службових порід шляхом їх цілеспрямованого відбору та добору;

2) здійснення заходів з організації, планування та проведення племінної справи;

3) пошук ефективних методів розведення, вирощування, годування, утримання та виховного дресирування всіх категорій собак ПВСС та визначення можливостей для запровадження їх у практичну діяльність.

4. Органи, у структуру яких входять ПВСС:

1) взаємодіють з приватними племінними розплідниками та розплідниками інших міністерств і відомств України;

2) оформлюють і видають відомчі племінні родоводи (сертифікати) на племінних і службових собак, вирощених у ПВСС;

3) направляють необхідні документи в кінологічні організації на вирощених собак для отримання родоводів від міжнародних організацій, що мають право на їх видачу;

4) проводять оцінку екстер'єру, конституції та родоводу в межах компетенції і добір племінних собак ПВСС;

5) планують і проводять належні організаційні та практичні заходи з питань племінної роботи;

6) беруть участь у заходах, що проводяться громадськими кінологічними організаціями (семінари, виставки, чемпіонати, племінні огляди собак).

5. Особовий склад ПВСС, який має закріплених племінних, стройових собак та щенят, залучається до робіт і внутрішніх нарядів, пов’язаних тільки із забезпеченням діяльності підрозділу. Залучати особовий склад ПВСС до несення служби в нарядах, виконання робіт із забезпечення навчального процесу частини, а також в їдальні заборонено.

2. Порядок планування та звітності племінної справи

1. У ПВСС із питань організації та проведення племінної справи розробляються такі обліково-звітні документи:

1) перспективний план племінної справи - на 5 років;

2) план племінної справи - на поточний рік;

3) план в’язок та реєстрації щеніння племінних собак (додаток 8);

4) книга обліку поголів'я службових собак (додаток 9);

5) племінна книга (додаток 10);

6) книга подекадного обліку ваги та росту щенят (додаток 11);

7) акт в’язки племінних собак (додаток 12);

8) акт щеніння та племінного огляду щенят (додаток 13);

9) акт пустування та огляду суки (додаток 14);

10) акт оприбуткування та племінного огляду щенят (додаток 15);

11) акт таврування щенят у віці 45 днів (додаток 16);

12) акт зважування службових собак (додаток 17);

13) картка племінного огляду щенят у віці 45 днів (додаток 18).

За потреби (для звітності) за рішенням начальника ПВСС може вестися додаткова документація.

2. Перспективний план племінної справи ПВСС розробляється строком на п’ять років та включає:

1) характеристику стану здоров’я; загальну кількість собак і кількість використання в розведенні; результати реалізації минулого перспективного плану; оцінку поголів’я за конституцією та екстер’єром, походженням і робочими якостями із зазначенням позитивних і негативних особливостей; генеалогічну структуру породи за групами, лініями і сімействами, кількісний і якісний склад; поширені недоліки за конституцією і екстер’єром, потомством та робочими якостями; коротку характеристику відомих кобелів і сук, що позитивно вплинули на розвиток генеалогічних груп і породи загалом, за якістю потомства;

2) основні завдання щодо подальшого розвитку та вдосконалення породи: поліпшення конституції та екстер’єру собак, робочих якостей за лініями і сімействами; найбільш перспективні з них, які необхідно зберегти, закріпити і розвинути; яких негативних особливостей конституції, екстер’єру, спадковості та надресированості необхідно позбутися, які групи кількісно збільшити і які скоротити;

3) методи і заходи щодо поліпшення племінних якостей собак;

4) оцінку плідників за якістю потомства, аналіз виникнення недоліків і вад, використання цілеспрямованих інбридингів видатних плідників.

Для наочності план ілюструється таблицями і графічними додатками, що пояснюють стан породи та завдання з її розвинення і поліпшення.

3. План племінної справи ПВСС на поточний рік включає в себе пояснювальну записку, в якій відображаються:

1) основні завдання з реалізації перспективного плану племінної справи в поточному році;

2) аналіз виконання попереднього річного плану племінної справи, основні недоліки та проблемні питання, що виникали;

3) характеристика племінного поголів'я, їх оцінка за конституцією, екстер'єром, службовими якостями та напрямом підготовки;

4) характеристика генеалогічних груп, позитивні якості, наявність екстер’єрних недоліків і вад, характерних для представників певних груп, ліній, та їх поширення в породі;

5) кількість щенят, яку планується отримати згідно з планом;

6) кількість запланованих інбридингів за кожним плідником із зазначенням їх ступеня;

7) кількість в’язок племінних собак на рік.

План племінної справи розробляється до 01 листопада поточного року. Позапланове розведення щенят забороняється.

4. В основу плану в’язок та реєстрації щеніння племінних собак покладаються дані бонітування кожного службового собаки, забезпеченості собак належними умовами утримання та догляду, загального стану собаки з урахуванням віку, статевого ритму, плодовитості, тривалості племінного використання.

Облік результатів щеніння, комісійних заходів проведення племінної справи, крім в’язок, проводиться протягом календарного року з 01 січня по 31 грудня поточного року.

Акти в’язок племінних собак, проведених після 01 листопада поточного року, обліковуються у племінній книзі та нумеруються, починаючи з першого номера, і переносяться на наступний рік для проведення аналізу племінної справи за рік.

Протягом поточного року за рішенням комісії може проводитися заміна племінних собак залежно від обставин, що склалися на момент виконання плану племінної справи.

5. З метою якісного планування заходів племінної справи та визначення кількості отримання щенят на наступний рік ПВСС має право направити запит до Адміністрації Держприкордонслужби з метою уточнення прогнозу потреби у службових собаках.

Дані проведеного запиту враховуються в планах племінної справи ПВСС. Запит подається в установленому порядку у вересні поточного року до початку проведення бонітування і складання плану племінної справи на наступний рік.

6. У племінній книзі ПВСС обліковуються в’язки та щеніння племінних собак із числовими показниками огляду приплоду.

Племінна книга ПВСС є єдиною для всіх порід службових собак з обов’язковим занесенням до неї відомостей про всі в’язки та щеніння службових собак.

3. Порядок організації заходів племінної справи, умови допуску та використання племінних собак ПВСС у розведенні

1. У племінній справі використовуються собаки службових порід, необхідність розведення яких спричинена інтересами охорони державного кордону та визначена планом племінної справи ПВСС.

2. До основних заходів з організації племінної справи у ПВСС належать: проведення в’язок, огляд виводків, таврування собак і присвоєння їм кличок, здійснення комплексної оцінки собак - бонітування, племінний добір, виведення службових собак, перевірка їх робочих якостей, вирощування і виховне дресирування щенят.

3. Допуск службового собаки до розведення передбачає переведення в категорію племінних собак.

4. Умовою зарахування до категорії племінних собак є:

1) проходження і успішне завершення курсу підготовки з отриманням диплома та сертифіката про спеціалізацію підготовки;

2) рішення комісії за результатами огляду та племінного відбору про доцільність використання у якості племінної собаки;

3) наявність документа, що засвідчує походження собаки (родовід);

4) документи встановленого зразка, що засвідчують стан здоров’я собаки.

5. Один раз на квартал проводиться бонітування службових собак за основними лініями та сімействами. Під час проведення цього заходу за потреби можуть використовуватися засоби фото- та відеозйомки. Результати бонітування використовуються в майбутньому під час складання плану племінної справи.

Щороку (у жовтні) проводяться підсумкове бонітування племінного поголів’я, комісійна перевірка (підтвердження) робочих якостей, племінний добір поголів’я службових собак ПВСС та надання допуску для включення до плану племінної справи.

6. Собаки, відібрані для розведення за селекційними ознаками, повинні відповідати затвердженому стандарту породи, до якої вони належать, мають бути клінічно здоровими, досягти фізіологічної зрілості, мати здатність запліднювати і бути заплідненими, мати міцний тип нервової системи, міцний тип конституції та отримати такі оцінки:

1) для сук - не нижче ніж "добре";

2) для кобелів - не нижче ніж "дуже добре".

7. Не допускаються до проведення племінного добору собаки меланхолійного та флегматично-меланхолійного типів, а також собаки з важкою формою дисплазії, крипторхи, пасивно-оборонною реакцією поведінки, боязливістю до пострілів та сильних звукових подразників, явно вираженими породними вадами (у будові хвоста, поставі кінцівок, положенні вух, зубній системі, з вадами пігментації, непритаманним породі кольором очей та шерсті, що мають м'який підшерсток, довгу остьову шерсть, яка не щільно прилягає, помітними очосами на вухах та передпліччях), собаки рихлого, ніжного типу конституції, з ожирінням або надто худі, які отримали на виведенні оцінку за вгодованість нижче ніж «добре».

8. До розведення допускаються лише собаки категорії племінні:

9. Граничний вік для використання в розведенні для кобелів і сук - до 8 років (включно). Цінним племінним собакам за рішенням комісії строк використання в розведенні може бути продовжено на 1-2 роки.

10. Племінні собаки можуть переводитися в категорію стройових за рішенням комісії у разі, якщо їх подальше використання для розведення та отримання потомства не є доцільним, через такі причини:

1) досягнення граничного віку;

2) втрата племінних якостей - слабкі приплоди, високий відсоток смертності щенят під час народження та в підсосний період;

3) високий відсоток прохолостів сук із вини плідника;

4) племінні та робочі якості від отриманого потомства нижче ніж «добре»;

5) захворювання, що знижують племінні якості;

6) втрата робочих якостей.

Результат їх використання враховується в аналізі племінної справи за рік до написання наступного плану племінної справи на рік.

11. За якістю отриманого потомства та результатами перевірки його робочих якостей визначають подальше застосування та використання собаки в категорії племінних. Аналіз якості потомства проводиться від моменту постановки на забезпечення до моменту передавання до підрозділів для дресирування.

12. Допускається не більше однієї результативної в’язки сук за рік. Інтервал між в’язками або пологами не має бути меншим ніж шість місяців.

Одна племінна сука не може мати більше семи виводків протягом службового використання.

13. Кобеля можна використовувати впродовж усього року. У перший рік використання (з 2 до 3 років) за кобелем закріплюється не більше 3-4 сук на рік; з 3 до 8 років використання за плідником можна закріплювати 6-8 сук.

14. За кожною племінною сукою закріплюються основний кобель та запасний (дублер) відповідно до плану в’язок та реєстрації щеніння племінних сук. За рішенням начальника ПВСС може бути здійснена заміна основного кобеля на додаткового або на того, до якого проводиться виїзна в’язка. Заміна кобеля обґрунтовується отриманням цінних племінних якостей та ситуацією, що склалася на час проведення в’язки.

15. У разі якщо плідник частково або повністю винний у прохолості сук або в отриманому від нього приплоді є тільки одне щеня, його використання в розведенні частково припиняється (до з'ясування причини). Висновок про доцільність подальшого використання кобеля надається після його оцінки за якістю потомства протягом року до моменту передавання на навчання.

Якщо від різних маток буде отримано більше ніж 30 % потомства з однотипними вадами, подальше використання плідника в розведенні забороняється.

У разі якщо три суки, покриті одним і тим самим плідником, у поточному році залишилися пустими, його направляють на дослідження репродуктивної здатності. У разі втрати репродуктивної здатності кобель від племінного використання відсторонюється.

16. Висновок про доцільність подальшого використання суки у відтворенні щенят робиться за результатами не менше двох отриманих приплодів від різних плідників.

Якщо від суки після перших пологів отримано 80 % неповноцінних щенят або є великий відсоток смертності в підсосний період, її перевіряють за результатами в'язок з іншим плідником, який не має родинних зв’язків із першим. У разі отримання від другої в'язки аналогічних результатів самку від подальшого використання в розведенні відсторонюють.

17. У разі прохолосту суки протягом двох в’язок поспіль від різних плідників (а в цей період буде отримано потомство від цих плідників іншими матками) матку за рішенням комісії виключають із розведення або можуть залишити до з’ясування причин прохолосту спеціалістами ветеринарної медицини.

18. Сука, яка залишилася незаплідненою через 60 днів після в’язки, оглядається комісією, про що складається акт пустування суки.

У разі виявлення прохолостів кобеля і суку досліджують спеціалісти ветеринарної медицини на визначення репродуктивної здатності.

19. В'язка суки тільки для використання її у якості годувальниці або для цієї самої мети з фальшивою вагітністю забороняється. У разі загибелі суки або неможливості нею через різні причини годувати щенят проводяться всі заходи для їх збереження. Можливе вигодовування щенят іншою сукою або з допомогою штучного годування.

4. Основні вимоги щодо годування, розведення, вирощування, фізичного розвитку та виховного дресирування щенят, племінних і стройових собак

1. Для розведення собак службових порід застосовується тільки чистопородне спарювання (однієї породи). Основним завданням чистопородного розведення є збереження та поліпшення якостей, властивих породі, отримання тварин зі стійкими високими якостями і бажаного типу, що відповідають стандарту породи.

2. Пар для в'язки добирають індивідуально, враховуючи всі позитивні і негативні якості та вік собак. При цьому враховують вік плідників та їх відповідність екстер'єру, фізичний стан, індивідуальні недоліки та переваги, необхідність закріплення найкращих екстер'єрних і робочих якостей (кобель повинен бути покращувачем породи).

3. Для сук у віці до 5 років рекомендується добирати кобелів на півтора-два роки старших, для самок від шести до восьми років - на два-три роки молодших.

4. Сплановані до в'язки кобелі не пізніше ніж за два тижні до її проведення підлягають якісному ветеринарно-зоотехнічному огляду, за потреби їм призначають індивідуальний режим утримання, годування, тренування.

5. В'язку проводять на 2-4 день еструсу суки, коли статеве бажання до спарювання в неї є найбільшим. Повторна в'язка є обов'язковою і проводиться через 24-48 годин після першої. Про в’язку племінних собак складається акт в’язки племінних собак.

6. Щінна сука, починаючи із четвертого тижня в'язки, має отримувати максимальну кількість поживних речовин.

7. Кожний отриманий приплід на 3-5 день оглядається комісією, під час огляу встановлюються стан суки, кількість щенят, їх стать, масть, особливі ознаки, наявність вад і відповідність ваги та зросту віку, а також приймається рішення про подальше вирощування або вибракування. За результатами огляду складається акт щеніння та племінного огляду щенят, який реєструється в племінній книзі. Окремо описуються наявність смоктального рефлексу та життєздатність приплоду. Визначають щенят, які підлягають подальшому вирощуванню або вибракуванню.

8. У випадку загибелі щенят до моменту постановки на забезпечення комісією складається акт вибракування службового собаки із зазначенням причин. Такі самі дії проводяться у разі прояву канібалізму сукою-годувальницею.

1) для собак великих порід - 350-400 г, у «сильних» приплодах - 400-500 г;

2) для собак середніх і малих порід - 250-300 г, у «сильних» приплодах - 350-400 г;

3) добре виражений біотонус - здатність щеняти в перші дні шукати, утримувати і ссати сосок.

12. Приплід щенят у 14-денному віці оглядається комісією, про що складається акт оприбуткування та племінного огляду щенят. Щенятам присвоюють клички та номери. На кожне щеня заводиться обліково-ветеринарна картка. Усі клички у виводку розпочинаються з однієї літери.