Про затвердження Державного стандарту стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності

Відповідно до Законів України „Про соціальні послуги”, „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” та на виконання Плану заходів на 2013–2016 роки щодо реалізації Стратегії реформування системи надання соціальних послуг, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 208-р, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Державний стандарт стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності, що додається.

2. Управлінню у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг (Суліма О.В.) забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мущиніна В.В.

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності

І. Загальні положення

1. Цей Державний стандарт визначає зміст, обсяг, умови та порядок надання соціальної послуги стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності (далі - соціальна послуга стаціонарного догляду), показники її якості для суб’єктів всіх форм власності, які надають цю послугу.

2. Цей Державний стандарт застосовується для:

1) організації надання соціальної послуги стаціонарного догляду:

особам похилого віку, які втратили здатність до самообслуговування;

особам з інвалідністю, які потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги та яким не протипоказане надання соціальної послуги стаціонарного догляду;

2) здійснення моніторингу й контролю за якістю надання соціальної послуги стаціонарного догляду;

3) визначення тарифу на платну соціальну послугу стаціонарного догляду.

3. У цьому Державному стандарті терміни вживаються у таких значеннях:

індивідуальний план надання соціальної послуги стаціонарного догляду (далі - індивідуальний план) - документ, складений на підставі проведеного визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги стаціонарного догляду, у якому зазначено заходи, що здійснюються для надання такої послуги, відомості про необхідні ресурси, періодичність і строки виконання, відповідальних виконавців, дані щодо моніторингу результатів та інформацію щодо перегляду індивідуального плану;

моніторинг якості надання соціальної послуги стаціонарного догляду - постійний чи періодичний перегляд діяльності суб’єкта, що надає соціальну послугу, який має на меті оцінку поточних результатів, виявлення труднощів, визначення проблем, надання рекомендацій для їх усунення, покращення та/або удосконалення надання соціальної послуги;

мультидисциплінарна команда - команда, до складу якої включається не менше трьох осіб з числа таких працівників: соціальний працівник, медичний працівник - лікар-терапевт, геріатр або психіатр, юрист, психолог, сестра медична, сестра медична з лікувальної фізкультури, реабілітолог тощо;

надавач соціальної послуги стаціонарного догляду (далі - надавач соціальної послуги) - фахівець у сфері надання соціальних послуг, медичний працівник або мультидисциплінарна команда, який (яка) безпосередньо виконує заходи, що складають зміст соціальної послуги стаціонарного догляду;

отримувач соціальної послуги стаціонарного догляду (далі - отримувач соціальної послуги) - особа, яка через потребу у постійному сторонньому догляді, спричинену інвалідністю, віком, станом здоров’я, потребує надання соціальної послуги стаціонарного догляду або отримує таку послугу;

соціальна послуга стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності (далі - соціальна послуга), - комплекс соціальних та реабілітаційних заходів, що здійснюється згідно з  індивідуальним планом протягом робочого дня суб’єкта, що надає соціальну послугу, і спрямований на створення умов забезпечення життєдіяльності осіб, які втратили/не набули здатність до самообслуговування, з наданням їм місця проживання;

суб’єкт, що надає соціальну послугу стаціонарного догляду (далі - суб’єкт, що надає соціальну послугу), - підприємства, установи, організації, заклади незалежно від форми власності та господарювання, фізичні особи - підприємці, які відповідають Критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року № 1039 „Про затвердження критеріїв діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги”.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України „Про соціальні послуги”, "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та інших нормативно-правових актах.

ІІ. Загальні підходи щодо організації та надання соціальної послуги стаціонарного догляду

1. Соціальна послуга надається суб’єктом, що надає соціальну послугу, після визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, складання індивідуального плану та укладення договору про надання соціальної послуги.

2. Підставою для отримання соціальної послуги є звернення (заява) отримувача соціальної послуги та/або його законного представника до суб’єкта, що надає соціальну послугу, або структурного підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій або органів місцевого самоврядування (далі - структурний підрозділ).

3. Рішення про надання соціальної послуги чи відмова у її наданні приймається суб’єктом, що надає соціальну послугу, протягом 10 робочих днів з дати:

звернення (подачі заяви) отримувача(ем) соціальної послуги або його законного(им) представника(ом);

отримання суб’єктом, що надає соціальну послугу, путівки (направлення), виданої структурним підрозділом.

4. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, може відмовити отримувачеві соціальної послуги у наданні соціальної послуги, якщо він не здатний задовольнити індивідуальні потреби отримувача соціальної послуги. Відмова повинна супроводжуватися поясненням причин та наданням довідкової інформації про можливість отримання такої соціальної послуги в іншого суб’єкта, що надає соціальну послугу.

5. Підставою для припинення надання соціальної послуги є:

письмова відмова отримувача соціальної послуги від отримання соціальної послуги із висновком не менше ніж двох лікарів (для осіб із психічними розладами - обов'язково лікаря-психіатра) про можливість отримувачем соціальної послуги самостійно задовольняти свої основні життєві потреби або письмова відмова його законного представника із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;

перенаправлення отримувача соціальної послуги до установ, закладів або відділень тимчасового перебування, денного догляду або підтриманого проживання;

зміна місця проживання/перебування отримувача соціальної послуги;

покращення стану здоров’я;

закінчення строку дії або порушення умов договору про надання соціальної послуги;

рішення суду;

смерть отримувача соціальної послуги;

ліквідація підприємства, установи, організації, закладу, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що надають соціальну послугу.

За наявності медичних протипоказань для надання соціальної послуги, тобто гострих інфекційних захворювань, залежності від психоактивних речовин, алкоголю, усіх хвороб у гострому періоді, що потребують стаціонарного лікування, зокрема у спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров’я, психічних захворювань у гострій стадії та хронічних психічних захворювань в стані загострення, надання послуги призупиняється. Після завершення стаціонарного лікування надання послуги буде відновлено.

ІІІ. Визначення ступеня індивідуальних потреб

1. Визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги організовується суб’єктом, що надає соціальну послугу, та здійснюється фахівцем у сфері надання соціальних послуг, медичним працівником або членами мультидисциплінарної команди (за потреби) із залученням отримувача соціальної послуги протягом 5 робочих днів з дати:

звернення (подачі заяви) отримувача(ем) соціальної послуги або його законного(им) представника(ом);

отримання суб’єктом, що надає соціальну послугу, путівки (направлення), виданої структурним підрозділом.

2. Ступінь/рівень індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги визначається:

для осіб з інвалідністю із психічними розладами та розладами поведінки - відповідно до анкети визначення рейтингу соціальних потреб отримувача соціальної послуги стаціонарного догляду відповідно до таблиці 6 (додаток 1). Для отримання соціальної послуги за результатами визначеного рейтингу соціальних потреб пріоритетною має бути сфера «Здоров’я».

3. Результати визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги є підставою для складання/перегляду індивідуального плану та укладання договору про надання соціальної послуги.

4. Через 30 днів з дня початку надання соціальної послуги фахівцем у сфері надання соціальних послуг, медичним працівником або членами мультидисциплінарної команди проводиться повторне визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги з метою коригування індивідуального плану (за потреби). Надалі визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги проводиться за потреби, але не рідше ніж один раз на рік.

ІV. Складання індивідуального плану надання соціальної послуги стаціонарного догляду

1. Індивідуальний план є основою для надання соціальної послуги та ґрунтується на визначенні ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги.

Індивідуальний план складається та узгоджується з кожним отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником протягом 3 робочих днів з дня визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги.

2. Індивідуальний план складається за формою згідно з додатком 2 до цього Державного стандарту у двох примірниках та підписується отримувачем або його законним представником та суб’єктом, що надає соціальну послугу.

Один примірник індивідуального плану надається отримувачеві соціальної послуги або його законному представнику, інший залишається у суб’єкта, що надає соціальну послугу.

3. Структура індивідуального плану надання соціальної послуги включає:

загальні відомості про отримувача соціальної послуги;

заходи, що здійснюються під час надання соціальної послуги, згідно з пунктом 1 розділу VІІІ цього Державного стандарту;

періодичність та строк виконання заходів;

відомості про виконавців заходів;

дані щодо моніторингу результатів надання соціальної послуги стаціонарного догляду та перегляду індивідуального плану (за потреби).

Індивідуальний план переглядається надавачем соціальної послуги разом з отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником через місяць з дня початку надання соціальної послуги з метою коригування (за потреби), надалі - раз на півроку (за потреби).

V. Укладання договору про надання соціальної послуги стаціонарного догляду

1. Із кожним отримувачем соціальної послуги або його законним представником протягом 5 робочих днів з дня прийняття рішення про надання соціальної послуги укладається договір про її надання з урахуванням індивідуального плану.

2. Укладення договору про надання соціальної послуги здійснюється за участю отримувача соціальної послуги або його законного представника. У разі необхідності до складання договору залучаються члени родини отримувача соціальної послуги.

3. Договір про надання соціальної послуги підписується отримувачем соціальної послуги або його законним представником та суб’єктом, що надає соціальну послугу. Якщо отримувачу соціальної послуги з числа недієздатних осіб не призначено опікуна, договір підписується уповноваженою особою органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває отримувач соціальної послуги, та уповноваженою особою суб’єкта, що надає соціальну послугу. Кожна зі сторін отримує один примірник договору.

VІ. Місце й строки надання соціальної послуги стаціонарного догляду

1. Соціальна послуга надається у приміщенні суб’єкта, що надає соціальну послугу, із забезпеченням належних умов для проживання, соціально-побутового обслуговування, денної зайнятості.

2. Соціальна послуга може надаватись постійно або тимчасово (визначений у договорі період).

Строки надання соціальної послуги узгоджуються з отримувачем соціальної допомоги та/або його законним представником після проведення визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, складання індивідуального плану та зазначаються у договорі про надання соціальної послуги.

VІІ. Принципи надання соціальної послуги стаціонарного догляду

1. Доступність соціальної послуги:

суб’єкт, що надає соціальну послугу, організовує свою діяльність у приміщеннях, спеціально обладнаних та пристосованих для обслуговування та проживання в них осіб похилого віку та осіб з інвалідністю із забезпеченням доступності;

суб’єкт, що надає соціальну послугу, вживає заходів щодо інформування отримувачів соціальної послуги та/або їх законних представників про соціальну послугу, порядок звернення за її наданням та порядок і умови її надання. Інформація для отримувачів соціальної послуги розміщується на спеціальних стендах у доступному місці приміщення суб’єкта, що надає соціальну послугу, та висвітлюється в засобах масової інформації тощо.

2. Незалежність отримувача соціальної послуги:

надавачі соціальної послуги застосовують індивідуальний підхід (з урахуванням фізичного та психічного стану отримувачів соціальної послуги) та шанобливе ставлення до расової приналежності, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, стану здоров’я, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, громадянства та мови отримувачів соціальної послуги;

отримувачі соціальної послуги та/або їхні законні представники повинні бути поінформовані про свої права та обов’язки, а також про державні й громадські організації, до повноважень яких належить здійснення захисту прав людини, шляхом розміщення інформації на інформаційних стендах, вручення інформаційних листівок, буклетів тощо.

3. Захист та безпека отримувачів соціальної послуги:

надавач соціальної послуги провадить свою діяльність із повагою до гідності отримувачів соціальної послуги та з недопущенням негуманних і дискримінаційних дій, застосування фізичного, психічного чи іншого насилля щодо них;

отримувачам соціальної послуги або їхнім законним представникам надається інформація про порядок оскарження непрофесійних дій надавача соціальної послуги;

отримувачі соціальної послуги інформуються щодо їхніх прав та обов’язків;

надавачу соціальної послуги забороняється використовувати для особистих цілей речі отримувачів соціальної послуги, отримувати від них кошти, подарунки тощо;

отримувачі соціальної послуги та/або їхні законні представники інформуються про відповідальність згідно з чинним законодавством у разі застосування ними фізичного чи іншого насильства щодо надавача, про заборону зловживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин на території підприємств, установ, організацій або закладів, де надається соціальна послуга.

4. Конфіденційність інформації:

суб’єкт, що надає соціальну послугу, вживає заходів щодо захисту персональних даних відповідно до вимог Законів України „Про інформацію”, „Про захист персональних даних”, "Про психіатричну допомогу", конфіденційної інформації щодо отримувачів соціальної послуги та/або їхніх законних представників;

отримувачі соціальної послуги та/або їхні законні представники в обов’язковому порядку ознайомлюються із заходами щодо дотримання принципу конфіденційності;

надавачі соціальної послуги інформують отримувачів соціальної послуги та/або їхніх законних представників щодо нерозголошення отриманої ними конфіденційної інформації.

VІІІ. Зміст соціальної послуги стаціонарного догляду

1. Основні заходи, що складають зміст соціальної послуги стаціонарного догляду, передбачають (додаток 3):

забезпечення умов для стаціонарного перебування, харчуванням;

допомога у дотриманні особистої гігієни, самообслуговуванні;

спостереження за станом здоров’я та організація надання медичної допомоги, у тому числі відповідно до призначень лікарів;

надання реабілітаційних послуг відповідно до індивідуальних програм реабілітації;

організація денної зайнятості та дозвілля, психологічна підтримка.

2. Вимоги до виконання завдань щодо самообслуговування отримувачем соціальної послуги:

завдання особистого догляду підлягають конкретизації та реєстрації їх виконання;

заходи особистого догляду здійснюються при зачинених дверях або за ширмою та з обмеженою кількістю помічників тільки надавачем соціальної послуги, який має спеціальну підготовку та навички.

3. Отримувачу соціальної послуги з високим ступенем залежності від сторонньої допомоги надається сприяння у виконанні самостійно або за допомогою помічника таких дій:

тримати зубну щітку, вішати рушник, класти мило, відвідувати туалет тощо;

у разі виникнення у отримувача соціальної послуги проблем або дискомфорту під час здійснення заходів особистого догляду вони надавачем соціальної послуги припиняються, з’ясовуються причини та здійснюється їх перегляд;

надавачем соціальної допомоги забезпечується передача інформації іншому надавачу соціальної послуги щодо здійснення заходів особистого догляду у разі зміни, заміни, відпустки;

надавач соціальної послуги уникає виконання заходів догляду, які отримувач соціальної послуги в змозі здійснити самостійно.

4. Зміст та обсяг соціальної послуги стаціонарного догляду для кожного отримувача соціальної послуги визначаються індивідуально залежно від ступеня індивідуальної потреби отримувача соціальної послуги та зазначаються в договорі на отримання соціальної послуги стаціонарного догляду.

ІХ. Використання ресурсів під час організації надання соціальної послуги стаціонарного догляду

1. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, забезпечує необхідну кількість працівників відповідно до потреб отримувачів соціальної послуги згідно зі штатним розписом, складеним в установленому законодавством порядку.

2. Безпосереднє надання соціальної послуги здійснюється надавачами соціальної послуги з дотриманням вимог законодавства про інформацію та законодавства про захист персональних даних. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, у разі потреби може залучати до надання соціальної послуги інших фахівців, зокрема психологів, реабілітологів, юристів тощо.

Для виконання заходів, обумовлених в індивідуальному плані та договорі про надання соціальної послуги, суб’єкт, що надає соціальну послугу, на договірних засадах може залучати для виконання цієї роботи інші підприємства, установи, організації, фізичних осіб, зокрема волонтерів, тощо.

3. Працівники повинні володіти знаннями й навичками та відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним „Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 80. Соціальні послуги”, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 29 березня 2017 року № 518.

4. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, вживає заходів із:

підвищення кваліфікації надавачів соціальної послуги;

формального та неформального професійного навчання надавачів соціальної послуги;

проведення атестації надавачів соціальної послуги.

5. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, розробляє і затверджує посадові інструкції надавачів соціальної послуги.

6. Надавач соціальної послуги повинен проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди відповідно до законодавства.

Х. Приміщення та обладнання

1. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, забезпечує наявність необхідної кількості приміщень для здійснення заходів з надання соціальної послуги (кімнати для проживання, санітарно-гігієнічних процедур, прийому їжі, відпочинку, сну, дозвілля, приміщення для персоналу тощо).

2. Приміщення суб’єкта, що надає соціальну послугу, мають відповідати санітарним та протипожежним вимогам і бути забезпечені гарячим і холодним безперебійним водопостачанням та водовідведенням, освітленням, опаленням згідно з вимогами законодавства, обладнані засобами безперешкодного доступу для осіб з обмеженими можливостями відповідно до державних будівельних норм.

3. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, для забезпечення виконання заходів з надання цієї соціальної послуги повинен мати:

твердий та м’який інвентар (меблі, постіль, одяг, посуд тощо);

мийні та дезінфікуючі засоби;

лікарські засоби для надання першої медичної допомоги;

транспорт (за потреби), пристосований для перевезення отримувачів соціальної послуги, тощо.

4. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, забезпечує надавачів соціальної послуги робочим місцем, обладнанням, інвентарем, витратними матеріалами та робочим одягом, необхідними для виконання їхніх обов’язків зі здійснення стаціонарного догляду.

ХІ. Інформаційно-методичне забезпечення організації та надання соціальної послуги стаціонарного догляду

1. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, організовує інформаційно-методичне забезпечення своєї діяльності, зокрема забезпечує своїх працівників нормативно-правовими актами, методичними та іншими матеріалами у сфері надання соціальних послуг.

2. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, створює можливості для підвищення кваліфікації надавачів соціальної послуги, зокрема щодо обміну досвідом надавачів з іншими суб’єктами, що надають соціальну послугу.

ХІІ. Взаємодія з іншими суб’єктами, що надають соціальну послугу стаціонарного догляду

Суб’єкт, що надає соціальну послугу, організовує виконання заходів з надання цієї соціальної послуги із залученням (за потреби та на договірній основі) інших підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

ХІІІ. Оцінка ефективності надання соціальної послуги стаціонарного догляду

1. Оцінка ефективності надання соціальної послуги стаціонарного догляду здійснюється під час проведення зовнішнього та внутрішнього оцінювання якості зазначеної соціальної послуги.

2. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, здійснює опитування отримувачів соціальної послуги та/або їхніх законних представників з метою отримання відгуків стосовно організації та надання соціальної послуги.

Результати опитувань обговорюються під час проведення аналізу діяльності суб’єкта, що надає соціальну послугу, та надавачів соціальної послуги і враховуються в подальшій роботі з метою підвищення ефективності та якості надання соціальної послуги.

ХІV. Документація, що застосовується під час організації процесу надання соціальної послуги стаціонарного догляду

Суб’єкт, що надає соціальну послугу, здійснює свою діяльність відповідно до установчих документів (положень, статутів), цивільно-правових договорів (для фізичних осіб - підприємців).

Документація ведеться, оформляється та зберігається відповідно до вимог законодавства.

ХV. Механізми оцінки дотримання стандарту стаціонарного догляду

1. Діяльність суб’єкта, що надає соціальну послугу, підлягає внутрішній та зовнішній оцінкам на відповідність професійним вимогам та законодавству України.

Для проведення внутрішньої та зовнішньої оцінок якості надання соціальної послуги застосовуються показники якості соціальної послуги стаціонарного догляду, наведені в додатку 4 до цього Державного стандарту.

Результати проведення внутрішньої та зовнішньої оцінки якості надання соціальної послуги оприлюднюються і поширюються серед отримувачів соціальної послуги, їхніх законних представників, населення адміністративно-територіальної одиниці, де здійснює свою діяльність суб’єкт, що надає соціальну послугу.

2. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, проводить не рідше ніж один раз на рік внутрішнє оцінювання своєї діяльності щодо відповідності соціальної послуги, що ним надається, вимогам цього Державного стандарту та вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків.

3. До процедури проведення оцінювання залучаються надавачі соціальної послуги, отримувачі соціальної послуги та/або їхні законні представники.

З цією метою розробляється і впроваджується процедура консультацій з отримувачами соціальної послуги, їх законними представниками, членами їхніх сімей щодо відповідності обсягу, змісту, умов та порядку надання соціальної послуги вимогам, встановленим у цьому Державному стандарті.

4. Суб’єкти, що надають соціальну послугу, підлягають зовнішньому оцінюванню, що здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами відповідно до законодавства.

5. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, вживає заходів щодо:

інформування отримувачів соціальної послуги, їхніх законних представників про проведення та результати зовнішнього оцінювання діяльності суб’єкта, що надає соціальну послугу;

забезпечення безперешкодного доступу отримувачів соціальної послуги та/або їхніх законних представників до органу, що здійснює зовнішнє оцінювання.

ХVI. Фінансово-економічне обґрунтування вартості соціальної послуги стаціонарного догляду

1. Вартість соціальної послуги розраховується з урахуванням собівартості послуги, адміністративних витрат і податку на додану вартість відповідно до законодавства.

2. Вартість соціальної послуги, що надається за рахунок коштів місцевих бюджетів, формується з урахуванням фінансових можливостей відповідних місцевих бюджетів.

ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ
індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги стаціонарного догляду

ОСНОВНІ ЗАХОДИ,
що становлять зміст соціальної послуги стаціонарного догляду

__________
* Час, необхідний для виконання заходів з надання соціальної послуги, подано орієнтовно (як середній показник), він може відрізнятися з огляду на індивідуальні потреби, стан здоров’я, вік та вподобання отримувача соціальної послуги.

ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ
надання соціальної послуги стаціонарного догляду

1. Кількісні показники:

кількість скарг та результати їх розгляду (у розрахунку на 100 отримувачів соціальної послуги);

кількість подяк (у розрахунку на 100 отримувачів соціальної послуги);

кількість отримувачів соціальної послуги, у яких відбулося покращення емоційного, психологічного, фізичного стану;

кількість задоволених звернень про отримання соціальної послуги стаціонарного догляду (% від загальної кількості звернень);

кількість працівників, які мають відповідну фахову освіту (%);

кількість працівників, які підвищили рівень кваліфікації (%);

періодичність здійснення моніторингу якості надання соціальної послуги стаціонарного догляду;

відповідність встановлених показників якості отриманим під час контролю.

2. Якісні показники:

1) адресність та індивідуальний підхід - критерії оцінювання:

наявність визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги;

наявність індивідуального плану надання соціальної послуги стаціонарного догляду, що відповідає визначеному ступеню індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги;

забезпечення перегляду індивідуального плану надання соціальної послуги стаціонарного догляду (у разі потреби);

2) результативність - критерії оцінювання:

рівень задоволеності соціальною послугою стаціонарного догляду (за оцінками отримувачів соціальної послуги);

покращення емоційного, психологічного, фізичного стану отримувачів соціальної послуги, позитивні зміни у стані отримувача соціальної послуги у процесі її надання порівняно з періодом, коли соціальна послуга стаціонарного догляду не надавалась;

проведення опитувань, збір відгуків, реагування на скарги отримувачів соціальної послуги та/або їхніх законних представників та проведення роботи щодо надання роз’яснень отримувачам соціальної послуги та/або їхнім законним представникам;

розроблення та застосування системи заохочення надавачів соціальної послуги, роботу яких позитивно оцінюють отримувачі соціальної послуги;

проведення внутрішнього та зовнішнього моніторингу якості надання соціальної послуги стаціонарного догляду;

3) своєчасність - критерії оцінювання:

прийняття рішення щодо надання соціальної послуги стаціонарного догляду, визначення ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, підготовка індивідуального плану надання соціальної послуги стаціонарного догляду у встановлений строк;

складання та підписання договору про надання соціальної послуги денного догляду;

відповідність строків та термінів надання соціальної послуги стаціонарного догляду зазначеним у договорі;

4) доступність та відкритість - критерії оцінювання:

наявність приміщень, що відповідають санітарним та протипожежним вимогам;

наявність спеціально обладнаних місць для паркування транспортних засобів, спеціальних ліфтів, пандусів, інших пристосувань для безперешкодного доступу отримувачів соціальної послуги до суб’єкта, що надає соціальну послугу;

наявність стендів з інформацією для отримувачів соціальної послуги про порядок надання, умови та зміст соціальної послуги;

наявність довідників, буклетів та інших витратних матеріалів, газетних статей, записів радіо- та телепрограм щодо надання соціальної послуги стаціонарного догляду;

5) повага до гідності отримувача соціальної послуги - критерії оцінювання:

відгуки отримувачів соціальної послуги щодо ставлення до них надавачів соціальної послуги;

повага до гідності отримувачів соціальної послуги та недопущення негуманних і дискримінаційних дій;

наявність стендів з інформацією про правозахисні організації та порядок подання і розгляду скарг;

наявність у договорі про надання соціальної послуги стаціонарного догляду положень щодо дотримання конфіденційності;

дотримання конфіденційності;

6) професійність - критерії оцінювання:

штатний розпис сформовано відповідно до законодавства та з урахуванням спеціалізації;

наявні затверджені посадові інструкції;

розроблена програма стажування для початківців, які надаватимуть соціальну послугу стаціонарного догляду;

розроблені графіки проведення навчання, підвищення кваліфікації та атестації соціальних працівників;

наявність документів про освіту (державного зразка) працівників суб’єкта, що надає соціальну послугу;

наявність особистих медичних книжок надавачів соціальної послуги та проходження обов’язкових медичних оглядів;

графік проведення робочих нарад з питань законодавства у сфері надання соціальних послуг;

наявність обладнання, твердого та м’якого інвентарю, транспорту для надання соціальної послуги стаціонарного догляду.