- МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
- І Н С Т Р У К Ц І Я
- Інструкція про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть
- I. Загальні положення 1. Згідно зі ст.158 Кодексу про шлюб та сім'ю України (надаліКодекс) ( 2006-07 ) смерть підлягає реєстрації в державних органахреєстрації актів громадянського стану. У статті 159 Кодексу визначено, що акти громадянського стануреєструються у відділах реєстрації актів громадянського станурайонних, районних у містах, міських (міст обласного значення)управлінь юстиції, у виконавчих органах сільських, селищних,міських (крім міст обласного значення) рад, у консульськихустановах та дипломатичних представництвах України. ( Абзац другийпункту 1 розділу 1 в редакції Наказу МОЗ N 65 ( z0245-00 ) від04.04.2000 ) Згідно зі ст.169 Кодексу реєстрація смерті проводиться ворганах реєстрації актів громадянського стану за останнім місцемпроживання померлого або за місцем настання смерті чи виявленнятрупа або за місцем поховання. 2. Заява про реєстрацію смерті може бути подана до відділуреєстрації актів громадянського стану родичами померлого, йогосусідами, працівниками житлово-експлуатаційних організацій таіншими особами, а також за повідомленням адміністрації закладуохорони здоров'я де настала смерть. Заява про реєстрацію смерті повинна бути зроблена не пізнішетрьох діб з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разінеможливості одержання довідки медичної установи або висновкусудово-медичної експертизи чи прокурора - не пізніше 5 діб. 3. Лікарське свідоцтво про смерть видається всіма закладамиохорони здоров'я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами,диспансерами, пологовими будинками, санаторіями,патологоанатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи. 4. В містах, селищах міського типу, населених пунктахсільської місцевості в закладах охорони здоров'я, в яких працюютьне менше двух лікарів, видаються тільки лікарські свідоцтва просмерть. В сільських населених пунктах в закладах охорони здоров'я,де працює тільки один лікар, у випадках його відсутності (хвороба,відпустка і таке інше), як виняток, фельдшером видаєтьсяфельдшерська довідка про смерть (форма N 106-1/0-95 затвердженанаказом МОЗ України від 03.07.95 р. N 124 ( z0266-95 ). У випадках смерті дітей в віці 0-6 діб закладами охорониздоров'я України видаються лікарські свідоцтва про перинатальнусмерть.
- II. Порядок видачі лікарського свідоцтва про смерть 1. Лікарське свідоцтво про смерть видається родичампомерлого чи іншим особам (згідно з пунктом 2 цієї Інструкції) підрозписку на корінці лікарського свідоцтва про смерть, якийзалишається в закладах охорони здоров'я. Видача трупа безлікарського свідоцтва про смерть ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ. У випадкахпоховання померлого закладами охорони здоров'я - останніобов'язково заповнюють лікарське свідоцтво про смерть і віддаютьйого в органи реєстрації актів громадянського стану - не пізнішетрьох діб з дня настання смерті. Примітка: У випадках загублення лікарського свідоцтва просмерть видається нове свідоцтво з поміткою "дублікат" на підставіписьмової заяви особи, яка звернулась у заклад охорони здоров'я задублікатом лікарського свідоцтва про смерть. 2. Лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичногозакладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворимі запису в медичній документації, які відображали стан хворого дойого смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичноїдокументації і результату розтину. 3. При підозрі на насильницьку смерть або у випадках, колисмерть настала від механічної асфіксії, дії крайніх температур,електричного струму, після штучного аборту, проведеного за межамимедичного закладу, при раптовій смерті дітей, які не знаходилисьпід медичним наглядом, а також на померлих, особистість яких невстановлена, лікарське свідоцтво про смерть видаєтьсясудово-медичним експертом після розтину згідно зКримінально-процесуальним кодексом ( 1001-05, 1002-05,1003-05 ),наказом МОЗ України N 6 від 17.01.95 р. 4. Забороняється видача лікарського свідоцтва про смертьзаочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. Увиняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем,який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (привідсутності підозри на насильницьку смерть). Це не поширюється насудово-медичних експертів та патологоанатомів, яким забороняєтьсявидавати лікарське свідоцтво про смерть тільки на підставізовнішнього огляду трупа (наказ МОЗ України N 6 від 17.01.1995року, наказ МОЗ України N 81 від 12.05.1992 року.). 5. Головний лікар (керівник) закладу охорони здоров'я повинензабезпечити контроль за достовірністю заповнення лікарськихсвідоцтв про смерть, своєчасністю їх видачі родичам померлого чипередачі в органи реєстрації актів громадянського стану у випадкахпоховання померлого закладом охорони здоров'я. 6. Лікарське свідоцтво про смерть видається обов'язково зпоміткою "остаточне", "попереднє", "замість попереднього". 6. Лікарське свідоцтво про смерть з поміткою "попереднє"видається в тих випадках, коли для встановлення чи уточненняпричини смерті потрібно провести додаткові дослідження. Післяуточнення причини смерті заповнюється нове лікарське свідоцтво зпоміткою "замість попереднього", яке пересилається закладамиохорони здоров'я безпосередньо у відповідні місцеві органистатистики протягом одного місяця з моменту заповнення першоголікарського свідоцтва. Примітка: Якщо було видано лікарське свідоцтво про смерть зпоміткою "остаточне", але потім виявилась помилка в записідіагнозу, необхідно заповнити нове лікарське свідоцтво з підписом,зробленим від руки "взамін остаточного лікарського свідоцтва просмерть N - "і направити закладами охорони здоров'я у відповіднімісцеві органи статистики протягом місяця з моменту заповненняпершого лікарського свідоцтва. 7. Бланки лікарських свідоцтв про смерть з корінцями до них увигляді Книжки обліку бланків лікарських свідоцтв про смерть(надалі Книжка) зберігаються у головного лікаря (керівника)закладу охорони здоров'я або його заступника, зберігаються такожкорінці виданих лікарських свідоцтв про смерть, записи в якихповинні повністю відповідати записам, зробленим у відповіднихпунктах лікарського свідоцтва про смерть. 8. Корінці лікарських свідоцтв про смерть після використанняїх для складання звіту закладом охорони здоров'я підлягаютьзберіганню їх один рік після закінчення календарного року, в якомувидано лікарське свідоцтво після чого підлягають знищенню (згідночинного законодавства). 9. Невірно заповнені примірники лікарських свідоцтв просмерть і відповідні корінці до них закреслюються, робиться запис"анульовано" і залишаються в Книжці. 10. Головні лікарі районних (міських) центральних лікарень,керівники обласних центрів медичної статистики, оргметодвідділамиобласних лікарень виділяють спеціального лікаря для щомісячногоперегляду і перевірки якості заповнення і кодування лікарськихсвідоцтв про смерть згідно з Міжнародною класифікацією хвороб вмісцевих органах статистики. 11. Лікар, який відповідає за перевірку правильностізаповнення лікарських свідоцтв про смерть, у випадку виявленнядефектів в заповненні зобов'язаний: а) уточнити дані з лікарем, який видав лікарське свідоцтвопро смерть по первинній медичній документації і забезпечитизаповнення правильного остаточного лікарського свідоцтва просмерть, якщо було видано "попереднє" або виправлене "остаточне"; б) забезпечити розгляд неправильно заповнених лікарськихсвідоцтв про смерть на лікарських конференціях, нарадах.
- III. Порядок заповнення лікарського свідоцтва про смерть 1. Лікарські свідоцтва про смерть заповнюються ручкою,розбірливим почерком. 2. Заповненню підлягають всі пункти свідоцтва. Привідсутності тих чи інших відомостей потрібно записати "немаєданих", "не встановлено". На лікарських свідоцтвах про смерть і корінцях до нихпроставляється номер закладу за Державним реєстром звітнихстатистичних одиниць України, а через дріб - порядковий номерлікарського свідоцтва. 3. В першій частині пункту 11 лікарського свідоцтва просмерть, лікар, який заповнює лікарське свідоцтво, повинен чітко іпослідовно відобразити патологічні процеси, які привели до смертіі зазначити причини смерті. Основною причиною смерті потрібно вважати те первиннезахворювання або травму, які безпосередньо через ряд послідоовниххворобливих процесів привели до смерті. 4. Причина смерті записується лікарем в двух частинах пункту11 лікарського свідоцтва про смерть. Перша частина розподіляється на три рядки (а,б,в). В ційчастині вказується етіологічно і патогенетично зв'язанізахворювання: в рядку "а" - безпосередня причина смерті, тобтохвороба, яка привела до смерті, або ускладнення основногозахворювання; в рядках "б" і "в" - основні первинні захворювання, яківизвали, чи обумовили безпосередню основну причину смерті. Таким чином, останній запис повинен відповідати основній(первинній) причині смерті. Запис причини смерті може закінчитисярядком "а", якщо основне захворювання безпосередньо само визвалосмерть (наприклад, смерть від цереброспинального менінгіту); рядком "б", якщо безпосередня причина смерті визвана однимзахворюванням (наприклад, пневмонія при корі, тоді запис повиненбути в такому порядку: рядок а) пневмонія, рядок б) кір. В кожному рядку повинно бути записано тільки однезахворювання. В другій частині пункту 11 лікар повинен зазначити іншіхвороби, які негативно вплинули на перебіг основного захворювання,але причинно не пов'язані із захворюванням або його ускладненням,що безпосередньо є причиною смерті.
- I. а) кровотеча б) розрив артерії стегна б) відкритий перелом середньої третини правого стегна