ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

Н А К А З

30.12.2002 N 275

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 лютого 2003 р. за N 101/7422

{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державного департаменту з питань виконання покарань N 261 ( z1270-03 ) від 16.12.2003 }

Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30 серпня 2001 р. N 157

З метою вдосконалення порядку розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ Н А К А З У Ю:

1. Унести до Інструкції про порядок розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30 серпня 2001 р. N 157 ( z0829-01 ) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2001 р. за N 829/6020, такі зміни та доповнення:

1.1. Підпункт 3 пункту 3.2 після слова "вчинення" доповнити словами "умисного злочину середньої тяжкості".

1.2. Пункт 3.2 доповнити підпунктом 5 такого змісту:

"5) засуджені за умисні особливо тяжкі злочини, які мають судимість за умисний тяжкий злочин".

1.3. Пункт 3.3 доповнити словами "або засуджені до позбавлення волі за злочини проти основ національної безпеки України".

1.4. Пункт 3.6 доповнити абзацами такого змісту:

"За мотивованим рішенням комісії повнолітнім особам, уперше засудженим до позбавлення волі за умисні злочини середньої тяжкості, може бути призначено відбування покарання у виправно-трудових колоніях-поселеннях для осіб, які вчинили умисні злочини.

Не підлягають розподілу до виправно-трудових колоній-поселень для осіб, які вчинили умисні злочини, уперше засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості:

1) особи, які злісно порушували вимоги режиму в місцях попереднього ув'язнення;

2) інваліди першої і другої груп та особи, які досягли пенсійного віку;

3) вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років;

4) особи, які не пройшли повного курсу лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії;

5) особи, які засуджені за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;

6) особи, яким виправні роботи замінено на позбавлення волі, а також щодо яких судом було скасовано умовне засудження, відстрочку виконання вироку чи звільнення від відбування покарання з випробуванням і які були направлені для відбування покарання, призначеного вироком;

7) особи, яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі".

1.5. Доповнити Інструкцію новими пунктами 4, 5 і 15 такого змісту:

"4. Із засудженими, яким за формальними ознаками може бути призначено відбування певного строку позбавлення волі у вигляді тюремного ув'язнення або яких може бути розподілено до виправно-трудових колоній-поселень для осіб, які вчинили умисні злочини, членами комісії обов'язково проводиться співбесіда, і за наслідками всебічного вивчення їх особистості та з урахуванням суспільної небезпеки вчиненого злочину приймається мотивоване рішення із зазначенням у протоколі засідання обґрунтованої думки комісії щодо визначення виду виправно-трудової установи засудженому.

5. Про прийняття комісією рішення щодо визначення виду виправно-трудової установи засудженому оголошується під розпис на витязі з протоколу її засідання, що долучається до матеріалів його особової справи";

"15. Особи, засуджені до покарання у виді позбавлення волі на певний строк за злочини проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги; геноцид; посягання на життя представника іноземної держави; захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника відбувають покарання у виправно-трудових установах, які розташовані за межами тієї області, де було вчинено злочин".

У зв'язку з цим пункти 4-12 вважати відповідно пунктами 6-14, пункти 13-17 відповідно пунктами 16-20.

1.6. В абзаці четвертому пункту 11 слова "умисне вбивство при обтяжуючих обставинах" замінити словами "умисне вбивство: двох або більше осіб; заручника; особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку; вчинене на замовлення; вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 Кримінального кодексу України ( 2341-14 )".

2. Начальникам управлінь (відділів) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області, місті Севастополі організувати вивчення цього наказу з особовим складом підпорядкованих установ і забезпечити його виконання.

3. Управлінню по контролю за виконанням судових рішень Державного департаменту України з питань виконання покарань (Двойнос О.Г.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Пташинського О.Б.

Голова генерал-полковник
внутрішньої служби В.А.Льовочкін