{Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 111 від 16.02.2018}

Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України

Відповідно до пункту 21 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України, статей 2 та 10 Закону України “Про міліцію”, Кримінального кодексу України, Указів Президента України від 18 лютого 2002 року № 143 “Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” та від 08 липня 2002 року № 624 “Про вдосконалення системи інформування про стан Збройних Сил України та інших військових формувань”, з метою забезпечення організації реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення і події та оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Інструкцію з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що додається.

1.2. Інструкцію про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, що додається.

2. Головним управлінням, управлінням МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі - ГУМВС, УМВС), Департаменту матеріального забезпечення, Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, Головному штабу вжити заходів щодо максимального забезпечення чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ:

2.1. Необхідними для оперативного реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення та події спеціальними засобами, засобами зв’язку, витратними матеріалами і озброєнням, оперативною, криміналістичною та іншою технікою.

2.2. Автотранспортом із розрахунку один автомобіль на кожну слідчо-оперативну групу, один автомобіль на кожну оперативну групу, для кожного міськрайліноргану, як мінімум, ще один автомобіль (для апарату ГУМВС, УМВС - не менше двох) для виконання інших завдань, а також пально-мастильними матеріалами (без установлення ліміту) та забезпечити встановлення на цих автомобілях відеореєстраторів з подальшим зберіганням інформації в черговій частині протягом 30 діб. Заборонити використання автотранспорту, закріпленого за черговою частиною, для виконання завдань, не пов’язаних з діяльністю добового наряду (конвоювання спецконтингенту, проведення слідчих дій, виставлення постів та заслонів під час уведення в дію оперативних планів).

2.3. Сучасними спеціальними системами документування мовленнєвої інформації для обов’язкової фіксації всіх телефонних розмов та радіопереговорів.

3. Начальникам ГУМВС, УМВС, управлінь територіальних командувань внутрішніх військ забезпечити негайне інформування телефоном чергової частини МВС України про вчинення кримінальних правопорушень, виникнення надзвичайних ситуацій або подій, зазначених у пунктах 42, 43, 55, 57-59 Переліку кримінальних правопорушень, інших правопорушень, надзвичайних ситуацій та інших подій, інформація про які подається до МВС України, головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, Головного управління внутрішніх військ МВС України, наведеного у додатку 1 до Інструкції про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, з подальшим наданням уточненої інформації.

4. Головному управлінню внутрішніх військ щокварталу до 20 числа першого місяця наступного кварталу подавати за належністю інформаційно-аналітичні матеріали про стан підрозділів внутрішніх військ згідно з Указом Президента України від 08 липня 2002 року № 624.

5. Керівникам структурних підрозділів МВС України, начальникам ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів, управлінь територіальних командувань, командирам з’єднань та військових частин внутрішніх військ МВС України, ректорам вищих навчальних закладів МВС України в місячний строк організувати вивчення особовим складом цього наказу та додатків до нього, прийняти заліки і керуватися ним у службовій діяльності.

6. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МВС України від 04 жовтня 2003 року № 1155 “Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01 березня 2004 року за № 259/8858 (зі змінами).

7. Головному штабу забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

8. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра та заступників Міністра відповідно до розподілу обов’язків.

9. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ІНСТРУКЦІЯ
з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події

І. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція регламентує діяльність органів і підрозділів внутрішніх справ з питань реагування на заяви, повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події (далі - кримінальні правопорушення та інші події).

1.2. Основні завдання органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події:

1.2.1. Негайне реагування на всі кримінальні правопорушення та інші події, направлення на місця подій сил і засобів, необхідних для захисту порушених конституційних прав громадян.

1.2.2. Підтримання постійної готовності сил і засобів органів внутрішніх справ до реагування.

1.2.3. Оперативне інформування чергових частин вищого органу внутрішніх справ (далі - ОВС) про отримані повідомлення.

1.2.4. Забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод і законних інтересів, попередження чи припинення правопорушень, виявлення та затримання осіб, які їх вчинили, усунення негативних наслідків правопорушень та інших подій.

1.2.5. Орієнтування всіх видів нарядів про вчинення кримінальних та інших правопорушень, прикмети осіб, які їх вчинили, об'єкти посягань.

1.2.6. Організація взаємодії ОВС з іншими правоохоронними органами під час реагування на кримінальні правопорушення та інші події.

1.2.7. Забезпечення особистої безпеки працівників міліції, організація їх навчання діям у типових та екстремальних ситуаціях.

1.3. Принципи діяльності ОВС щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події - оперативність, законність, ввічливість та поважливе ставлення до громадян.

1.4. Правовою основою діяльності ОВС щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події є Конституція України, закони України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти, у тому числі ця Інструкція.

ІІ. Організація виїзду та прибуття працівників міліції на місця вчинення кримінальних правопорушень та інших подій

2.1. При надходженні до ОВС заяв чи повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події працівники чергових частин (далі - черговий) міськрайлінорганів з’ясовують час, місце, характер та інші обставини того, що сталося, організовують збір слідчо-оперативних груп (далі - СОГ), оперативних груп (далі - ОГ), інших нарядів та направляють їх на місця подій.

2.2. Час збору до виїзду:

для основних СОГ, ОГ та інших нарядів - до 5 хвилин;

для додаткових СОГ при чергуванні за місцем служби - до 5 хвилин;

для СОГ при чергуванні за місцем проживання - до 20 хвилин;

для начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі - ГУМВС, УМВС), міськрайлінорганів, керівників органів досудових розслідувань або осіб, які виконують їх обов'язки, - до 5 хвилин у робочий час (згідно з внутрішнім розпорядком дня ОВС) та до 20 хвилин - у неробочий час;

для відповідальних по ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганах - до 5 хвилин у робочий час (згідно з внутрішнім розпорядком дня ОВС), а при чергуванні за місцем проживання - до 20 хвилин;

для інших працівників міліції - до 20 хвилин у робочий час (згідно з внутрішнім розпорядком дня ОВС) та до 40 хвилин - у неробочий час.

2.3. Загальний строк прибуття працівників міліції на місця вчинення кримінальних правопорушень та інших подій не повинен перевищувати часу збору до виїзду та часу, мінімально необхідного для подолання відстані від ОВС до місця події (з урахуванням особливостей місцевості, погодних та дорожніх умов).

Для нарядів патрульно-постової та дорожньо-патрульної служб, груп швидкого реагування (далі - ГШР) при несенні служби на маршруті згідно з планом єдиної дислокації - негайно, при перебуванні в місці дислокації підрозділу на момент отримання повідомлення - до 5 хвилин. Час їх прибуття на місце події - до 20 хвилин (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля по місту - 40-50 км/год).

2.4. Старший наряду (СОГ, ОГ, ГШР, наряду патрульно-постової та дорожньо-патрульної служб), який перший з’явився на місці події, негайно інформує чергову частину ОВС про час фактичного прибуття.

Черговий вносить інформацію про час виїзду та прибуття нарядів на місця подій до відповідної інтегрованої інформаційно-пошукової системи ОВС.

2.5. Начальники ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів з метою забезпечення виконання вимог пункту 2.1 цього розділу визначають за кожним ОВС необхідну кількість СОГ, ОГ та інших нарядів, їх склад і режим роботи (з урахуванням соціально-економічної та криміногенної ситуації, інших особливостей регіону).

ІІІ. Права і обов'язки працівників міліції щодо реагування на кримінальні правопорушення та інші події

3.1. Працівникам міліції при реагуванні на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події надається право:

3.1.1. Вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені законодавством заходи примусу.

3.1.2. Перевіряти у громадян у разі виникнення підозри у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію.

3.1.3. Згідно з наданими законодавством повноваженнями затримувати і доставляти до ОВС:

осіб, яких вони запідозрили у вчиненні кримінального правопорушення або замаху на його вчинення, якщо для цього є достатні підстави (очевидець, у тому числі і потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин), а також безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні;

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи за суттю, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці;

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування;

неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність;

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки кримінального або адміністративного правопорушення;

осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих.

3.1.4. Проводити огляд осіб, зазначених у підпункті 3.1.3 пункту 3.1 цього розділу, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю, в установленому законодавством порядку.

3.1.5. Складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законодавством заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

3.1.6. Брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

3.1.7. Проводити аудіо-, відео-, фотофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень.

3.1.8. Входити безперешкодно в будь-який час доби:

на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, у тому числі митниць, та оглядати їх з метою припинення кримінальних правопорушень, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та за інших надзвичайних обставин;

на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування особи, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення або припинення кримінального правопорушення, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та за інших надзвичайних обставин;

до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під домашнім арештом або адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень.

3.1.9. Перебувати на земельних ділянках, у жилих та інших приміщеннях громадян за їхньої згоди, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це їх адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили.

3.1.10. Відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей.

3.1.11. Обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг.

3.1.12. Вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки.

3.1.13. Використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки до лікувального закладу осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставляння в міліцію.

3.1.14. Користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв'язку, що належать громадянам, - за їх згодою.

3.1.15. Користуватися безплатно засобами масової інформації з метою встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих, розшуку правопорушників, які втекли, безвісно відсутніх осіб і з іншою метою, що пов'язана з необхідністю надання допомоги громадянам, підприємствам, установам і організаціям у зв'язку з виконанням міліцією покладених на неї обов'язків.

3.1.16. Застосовувати фізичний вплив, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених статтями 13-151 Закону України “Про міліцію”.

3.1.17. Користуватися іншими правами, наданими Законом України “Про міліцію”.

3.2. Основні обов'язки працівників міліції щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події:

3.2.1. Забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок.

3.2.2. Виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.

3.2.3. Виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ.

3.2.4. Розшукувати осіб у випадках, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

3.2.5. Виконувати у передбачених законодавством випадках і в межах своєї компетенції постанови прокурора, слідчого, слідчого судді, суду, органу дізнання.

3.2.6. Повідомляти відповідним державним органам і громадським об'єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха, надзвичайні ситуації та інші події, уживати в межах компетенції невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків, рятування людей і надання їм допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду.

3.2.7. Брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій.

3.2.8. Надавати невідкладну, у тому числі медичну, допомогу особам, які потерпіли від правопорушень, надзвичайних ситуацій і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя та здоров'я стані, дітям, які залишилися без опіки, а також затриманим та взятим під варту особам.

3.2.9. Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

3.2.10. При затриманні особи працівником міліції:

негайно повідомляється затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, роз'яснюється право оскаржувати їх у суді, а також право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього та інші процесуальні права, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом (далі - КПК);

у разі затримання особи, яка володіє тільки іноземною мовою, підстави затримання роз’яснюються у присутності перекладача;

надається усне роз'яснення частини першої статті 63 Конституції України, право відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді - роз'яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав осіб, затриманих або взятих під варту, установлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання, право відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

про кожне затримання одразу повідомляються за допомогою технічних засобів відповідальні особи в підрозділі органу досудового розслідування;

затримана особа доставляється до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством;

про затримання одразу повідомляється орган (установа), уповноважений законодавством на надання безоплатної правової допомоги;

затриманому з моменту затримання забезпечується право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізація інших прав затриманих;

у разі заявлення затриманими особами усної або письмової вимоги про залучення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

про заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову в залученні захисника в протоколі затримання робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої особи;

надається затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи. Якщо працівник міліції, що здійснив затримання, має підстави для обґрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розслідуванню, він здійснює таке повідомлення самостійно, проте без порушення вимоги щодо його негайності.

ІV. Обов'язки начальників органів внутрішніх справ, відповідальних по ГУМВС, УМВС, міськрайліноргану та їх помічників щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події

4.1. За організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події, достовірність, повноту і своєчасність подання інформації до вищих ОВС та інших центральних органів виконавчої влади відповідають начальники ОВС, керівники органів досудового розслідування або особи, які виконують їх обов’язки.

4.2. З метою організації належного реагування на кримінальні правопорушення та інші події, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, забезпечення взаємодії з іншими правоохоронними органами та органами виконавчої влади, своєчасного інформування на місця подій обов'язково виїжджають:

4.2.1. Начальники ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів, керівники органів досудових розслідувань або особи, які виконують їх обов'язки, - при отриманні повідомлень про вбивства, розбої, кримінальні правопорушення, учинені із застосуванням вогнепальної зброї чи вибухівки, кримінальні правопорушення та інші події, що можуть викликати суспільний резонанс.

4.2.2. Відповідальні по ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганах - при отриманні повідомлень про тяжкі, особливо тяжкі злочини, кримінальні правопорушення та інші події, що можуть викликати суспільний резонанс.

4.2.3. Помічники відповідальних по ГУМВС, УМВС - при отриманні повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, інформація про які передається до МВС, у разі відсутності начальника або відповідального по ГУМВС, УМВС.

4.2.4. Помічники відповідальних по міськрайліноргану - при отриманні повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, інформація про які передається до ГУМВС, УМВС, у разі відсутності начальника або відповідального по ОВС.

4.3. Інші особи керівного складу ОВС направляються на місця подій у випадках, передбачених Картотекою невідкладних дій оперативного чергового (додаток 8 до Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС України від 28 квітня 2009 року № 181, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2009 року за № 786/16802) (далі - Картотека невідкладних дій) або за рішенням начальників чи відповідальних по ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганах.

4.4. За фактами невиїзду начальників ОВС та керівників органів досудових розслідувань або осіб, які виконують їх обов’язки, на місце скоєння тяжких, особливо тяжких злочинів, кримінальних правопорушень та інших подій, що можуть викликати суспільний резонанс, призначаються службові розслідування, які проводяться у триденний строк.

4.5. Начальники і відповідальні по ОВС та інші працівники міліції при виїзді на місця подій зобов'язані мати при собі вогнепальну зброю, засоби бронезахисту та бути одягнені у формений одяг (працівники оперативних підрозділів, крім відповідальних по ОВС, можуть бути у цивільному).

4.6. У разі неможливості негайного реагування силами добових нарядів на отримані повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події начальник міськрайліноргану або особа, яка виконує його обов'язки (відповідальний по ОВС), визначає додаткові сили і засоби, що необхідно задіяти для реагування на ці повідомлення, та дає доручення черговому щодо їх направлення на місця подій.

4.7. Начальники ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів забезпечують підтримання постійної готовності сил і засобів до реагування на повідомлення, навчання особового складу діям у типових та екстремальних ситуаціях, підвищення його професійної майстерності, ужиття заходів щодо недопущення втрат та поранень працівників ОВС.

V. Обов'язки працівників чергових частин органів внутрішніх справ щодо реагування на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події

5.1. Організацію діяльності чергових частин структурних підрозділів центрального апарату МВС України, головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, міських управлінь, міських, районних, лінійних відділів (управлінь), відділів (відділень) міліції, лінійних відділень (пунктів), навчальних закладів системи МВС України, стройових підрозділів визначено Інструкцією з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженою наказом МВС України від 28 квітня 2009 року № 181, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2009 року за № 786/16802.

5.2. При зверненні до чергової частини черговий зобов'язаний уважно вислухати заявника, з’ясувати час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення чи іншої події. Якщо в заяві (повідомленні) йдеться про питання, що не належить до компетенції ОВС та не містить ознак правопорушення, заявнику слід ввічливо роз'яснити, куди саме він має звернутися.

Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

5.3. При отриманні від особи заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію черговий міськрайліноргану зобов'язаний:

5.3.1. Попередити заявника про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що підтверджується його підписом у протоколі усної заяви, крім випадків надходження заяви чи повідомлення поштою або засобами зв’язку.

5.3.2. Отриману заяву (повідомлення) надати керівнику органу досудового розслідування, який визначає слідчого, що здійснюватиме досудове розслідування, при цьому з’ясувати у керівника органу досудового розслідування або слідчого попередню правову кваліфікацію правопорушення та поінформувати начальника і відповідального по ОВС.

5.3.3. Негайно направити на місце події СОГ чи ОГ, ГШР, інші наряди або окремих працівників міліції.

5.3.4. Ужити всіх необхідних заходів щодо припинення кримінального правопорушення, забезпечити затримання правопорушників, надання допомоги потерпілим, ліквідації негативних наслідків правопорушення чи події або надзвичайної ситуації, керуючись при цьому Картотекою невідкладних дій та іншими нормативно-правовими актами.

Про кримінальні правопорушення та інші події, інформація про які подається до МВС України, ГУМВС, УМВС, повідомити черговій частині, в оперативному підпорядкуванні якої перебуває, про що зробити відмітку в спецповідомленні із зазначенням часу доповіді та прізвища особи, яка її прийняла.

5.4. При отриманні інформації про кримінальне правопорушення або іншу подію, які вчинені на території обслуговування іншого ОВС, черговий повинен виконати вимоги пунктів 5.1-5.3 (крім підпункту 5.3.3) цього розділу та негайно повідомити чергову частину міськрайліноргану, на території обслуговування якого вчинене кримінальне правопорушення або інша подія, для відповідного реагування.

5.5. При отриманні одночасно двох і більше повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події черговий повинен задіяти для реагування на них додаткові СОГ, ГШР, ОГ, інші наряди або окремих працівників міліції. У разі неможливості негайного реагування на ці повідомлення наявними силами доповісти про це відповідальному по ОВС, начальнику або особі, яка виконує його обов’язки, та за їх дорученням зібрати, екіпірувати та направити на місця подій додаткові сили і засоби.

5.6. Інформацію про кримінальні правопорушення, підслідні органам прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань або органам, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, черговий зобов'язаний зареєструвати та негайно повідомити чергового відповідного органу, ужити необхідних заходів для припинення кримінального правопорушення, організувати проведення невідкладних дій щодо виявлення та затримання осіб, які його вчинили.

5.7. Якщо повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію надійшло до чергової частини МВС, ГУМВС, УМВС черговий зобов'язаний:

5.7.1. Виконати вимоги пунктів 5.1, 5.2 цього розділу та негайно повідомити про отриману інформацію чергову частину міськрайліноргану, на території обслуговування якого вчинене кримінальне правопорушення або інша подія, для відповідного реагування.

5.7.2. Організувати проведення невідкладних дій щодо припинення кримінального чи іншого правопорушення або події, встановлення та затримання підозрюваних у їх вчиненні осіб, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (у межах компетенції), надання допомоги потерпілим, забезпечення схоронності матеріальних цінностей (залежно від змісту інформації), а у необхідних випадках виїзд на місце події СОГ, інших нарядів (працівників відповідних служб МВС, ГУМВС, УМВС) та отримання від них інформації про проведення невідкладних заходів щодо встановлення обставин кримінального чи іншого правопорушення або події.

5.7.3. Витребувати інформацію з міськрайліноргану щодо реагування СОГ, добовими нарядами на кримінальні правопорушення та інші події (чи підтвердилась інформація, які саме заходи вжито для припинення правопорушення, виявлення та затримання осіб, які його вчинили, тощо).

VI. Організація чергувань СОГ та ОГ

6.1. Для забезпечення реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події у всіх ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганах, територіальних відділах міліції (далі - ТВМ) формується не менше двох СОГ: основна та додаткова. За необхідності організовується чергування СОГ також у підпорядкованих підрозділах - територіальних, міських і селищних відділах (відділеннях) міліції, лінійних відділеннях тощо.

6.2. СОГ формуються на підставі графіків (щотижневих або щомісячних) чергувань працівників структурних підрозділів ОВС, затверджених начальником ГУМВС, УМВС, міськрайліноргану або особою, яка виконує його обов'язки. У графіках має бути передбачений резерв для посилення цих груп під час ускладнення оперативної ситуації або заміни членів СОГ у зв'язку із хворобою, відрядженням або іншими обставинами.

6.3. До складу СОГ ГУМВС, УМВС входять працівники структурних підрозділів: слідства (старший СОГ), карного розшуку, боротьби з економічною злочинністю, боротьби з незаконним обігом наркотиків, кримінальної міліції у справах дітей, науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів, міліції громадської безпеки.

6.4. У міськрайлінорганах і ТВМ СОГ формуються з числа працівників структурних підрозділів: слідства (старший СОГ), карного розшуку, боротьби з економічною злочинністю, боротьби з незаконним обігом наркотиків, кримінальної міліції у справах дітей, науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів, міліції громадської безпеки та кінологів із службово-розшуковими собаками (за необхідності). З урахуванням оперативної ситуації та штатної чисельності міськрайліноргану до складу СОГ включаються працівники інших служб.

6.5. Забороняється включати до складу СОГ осіб, які не мають досвіду самостійної роботи та за якими не закріплена вогнепальна зброя.

6.6. У міськрайлінорганах і ТВМ для забезпечення реагування на сімейно-побутові конфлікти, інші кримінальні правопорушення та надзвичайні події начальник ОВС має право своїм наказом створювати, крім СОГ, оперативні групи у складі інспекторів-чергових (там, де вони передбачені штатною структурою) і працівників інших підрозділів. Режим чергування ОГ визначається начальником ОВС на підставі графіків чергувань.

6.7. Працівники, включені до складу СОГ чи ОГ, забезпечуються вогнепальною зброєю, боєприпасами і спецзасобами індивідуального захисту та активної оборони (бронежилетом та захисною каскою не нижче 2-го класу захисту, гумовим кийком, балончиком з аерозолем сльозоточивої чи дратівної дії, наручниками). За рішенням начальника ОВС їм можуть видаватися автоматична зброя та інші спеціальні засоби. Контроль за екіпіруванням членів СОГ та ОГ при виїзді на місце події покладається на начальника та відповідального по ОВС.

6.8. Усі члени СОГ чи ОГ несуть службу у форменому одязі, мають при собі службові посвідчення, а особи середнього та старшого начальницького складу - жетони з особистим номером і особисті печатки.

6.9. Перед заступанням на службу відповідальний по ОВС зобов'язаний особисто перевірити екіпірування особового складу СОГ та ОГ (у разі їх створення).

6.10. Інструктаж членів СОГ здійснюється одночасно з нарядом чергової частини: у робочі дні - начальником разом з відповідальним по ОВС та його помічником, а у вихідні та святкові дні - відповідальним по ОВС та його помічником. Інструктаж ОГ проводиться безпосередньо перед початком несення служби.

6.11. Під час проведення інструктажу необхідно підбити підсумки роботи СОГ та ОГ (у разі їх створення) за добу, що минула, виявити допущені недоліки та вказати їх причини, відзначити позитивні моменти. Особливу увагу звернути на забезпечення особистої безпеки. Перевірити знання членами СОГ та ОГ (у разі їх створення) своїх функціональних обов'язків, порядку дій при ускладненні оперативної обстановки, порядку та правил застосування, використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів безпеки при поводженні з ними.

6.12. СОГ чергують цілодобово.

6.13. Під час чергування працівники міліції, які входять до складу основної та додаткової СОГ, повинні перебувати у своїх службових кабінетах. Якщо кабінети розміщені на значній відстані від адмінбудівлі, де розташована чергова частина, - в кімнаті СОГ, а де вони відсутні, - в приміщеннях чергової частини.

З урахуванням наявної штатної чисельності допускається перебування працівників експертних підрозділів, які входять до складу СОГ, у робочий час - у своїх службових кабінетах, у неробочий час - за місцем проживання. Наказом начальника ОВС визначається порядок організації прибуття працівника експертного підрозділу до місця вчинення правопорушення в неробочий час.

6.14. Члени СОГ (основної та додаткових) можуть відлучатися з місць постійного перебування лише з дозволу чергового: для вживання їжі (у межах адмінбудинку ОВС), на місця вчинення кримінальних правопорушень, до кімнати розгляду обставин з доставленими особами тощо. Членам СОГ забороняється відлучатися з місця постійного перебування для виконання службових завдань, не пов'язаних з діяльністю СОГ.

6.15. Залежно від оперативної обстановки, що складається, начальник або відповідальний по ОВС може прийняти рішення про продовження після 21-ї години чергування членів додаткової СОГ за місцем проживання (за умови забезпечення дотримання вимог розділу ІІ цієї Інструкції). Вогнепальна зброя у таких випадках здається до чергової частини.

6.16. Начальник ОВС зі штатною чисельністю особового складу до 60 працівників має право своїм наказом передбачити можливість членам основної СОГ після 23.00 перебувати за місцем проживання за умови забезпечення їх прибуття з повною екіпіровкою до місця вчинення правопорушення з дотриманням вимог розділу ІІ цієї Інструкції (копія відповідного наказу має зберігатися в черговій частині). Рішення про продовження чергування за місцем проживання в кожному конкретному випадку приймає залежно від оперативної ситуації начальник ОВС або відповідальний по ОВС.

6.17. Членам СОГ та ОГ (у разі їх створення), які фактично перебували на службі менше 16 годин, надається 12 годин відпочинку, до 20 годин - 32 години відпочинку, понад 20 годин - 48 годин відпочинку.

VII. Контроль за реагуванням на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події

7.1. Контроль за діяльністю ОВС щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події здійснюють:

7.1.1. Міністр внутрішніх справ України, його перший заступник, заступник Міністра - керівник апарату, заступник Міністра, начальник Головного штабу, а керівники структурних підрозділів МВС України - за напрямами оперативно-службової діяльності.

7.1.2. Начальники ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів, їх заступники, начальники штабів, відповідальні по ОВС, а керівники структурних підрозділів - на підставі графіків цілодобового контролю за роботою добових нарядів та за напрямами оперативно-службової діяльності.

7.1.3. Працівники Головного штабу МВС України, штабів ГУМВС, УМВС, міськрайуправлінь та лінійних відділів - під час проведення комплексних інспектувань, контрольних, цільових та раптових перевірок тощо.

7.1.4. Працівники підрозділів внутрішньої безпеки МВС України.

7.1.5. Мобільні групи МВС України, ГУМВС, УМВС.

7.2. Під час здійснення перевірок реагування ОВС на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події практикувати надання ввідних завдань, звірки записів у реєстраційних журналах з іншими джерелами інформації (пристроями документування мовленнєвої інформації, шляховими листами, бортовими журналами тощо).

7.3. Кожен факт нереагування або неналежного реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події або несвоєчасної реєстрації цих повідомлень є порушенням Закону України “Про міліцію”. За такими фактами протягом трьох днів проводити службові розслідування, за результатами яких приймати рішення про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності, а за необхідності матеріали перевірки надсилати до органів прокуратури.