Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді Кобилянського М.Г., суддів - Амєліна С.Є., Юрченка В.В., секретаря судового засідання - Пилипчук Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання частково незаконним та нечинним наказу за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року, ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Міністерства юстиції України про визнання незаконними та нечинними абзацу 9 пункту 3 та пунктів 11, 12 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 червня 1998 року № 36/5 (зі змінами та доповненнями).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано незаконними та нечинними положення абзацу 9 пункту 3 щодо обладнання приміщення засобами охоронної та пожежної сигналізації, пункти 11 та 12 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 червня 1998 року за № 36/5 (зі змінами).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року це судове рішення залишено без змін.

Відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення суду першої і апеляційної інстанції й ухвалити нове - про відмову у позові. Вважає, що зміст оскаржуваних положень не суперечить нормам Закону України "Про нотаріат".

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття нотаріальною діяльністю від 10 квітня 1996 року № 2160 та Реєстраційним посвідченням про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності від 23 квітня 1996 року № 102.

Наказом Міністерства юстиції України від 12 червня 1998 року № 36/5 "Про затвердження Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням" затверджено Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням.

Наказом Міністерства юстиції України від 26 червня 2009 року № 1142/5 "Про внесення змін до Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням" пункт 3 Положення викладено в новій редакції, зокрема, доповнено абзацом 9 такого змісту: "Приміщення має бути обладнане засобами охоронної та пожежної сигналізації, забезпечене сейфом для зберігання печаток, штампів та спеціальних бланків нотаріальних документів".

Судами також встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 17 квітня 2007 року № 186/5 "Про затвердження змін до Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням" затверджено Зміни до Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, відповідно до пункту 12 якого у разі невідповідності Приміщення приватного нотаріуса або відмови від проведення перевірки на відповідність Приміщення вимогам цього Положення нотаріальна діяльність нотаріуса тимчасово зупиняється на строк до усунення недоліків.

Наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2009 року № 62/5 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 12 червня 1998 року № 36/5" затверджено Зміни до Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, відповідно до пункту 11 якого у разі невідповідності Приміщення вимогам цього Положення або відмови нотаріуса від проведення перевірки відповідності Приміщення нотаріальна діяльність нотаріуса зупиняється, але не більше, ніж на 60 днів з дня виявлення цього порушення, або припиняється у разі неусунення нотаріусом вказаних порушень без поважних причин.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначений Законом України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року № 3425-XII.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про нотаріат" (в редакції закону від 1 жовтня 2008 року) робоче місце (контора) приватного нотаріуса повинно розташовуватися в межах визначеного для нього нотаріального округу. Вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановлюються Міністерством юстиції України.

Відповідно до статті 25 вказаного Закону робоче місце (контора) приватного нотаріуса має знаходитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність.

Частиною другою цієї статті Закону передбачені умови, яким повинно відповідати робоче місце нотаріуса.

Так, робоче місце (контора) має відповідати таким умовам: 1) забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці; 2) давати можливість кожному приватному нотаріусу, який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність; 3) бути захищеним від несанкціонованого проникнення; 4) бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса; 5) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах; 6) бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті.

У той же час Законом України "Про нотаріат" Міністерство юстиції наділено повноваженням щодо встановлення вимог до робочого місця (контори) приватного нотаріуса (частина друга статті 24) і вказане повноваження у даному випадку реалізоване відповідачем шляхом прийняття підзаконного нормативно-правового акту - Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням.

Пунктом 1 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням (зі змінами та доповненнями) визначено, що це Положення розроблене з метою реалізації вимог Закону України "Про нотаріат", визначає вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса приміщення, у якому можуть учинятися нотаріальні дії, та контролю за їх дотриманням.

Абзац 9 пункту 3 Положення, який містить вимогу до робочого місця (контори) нотаріуса про те, що приміщення має бути обладнане засобами охоронної та пожежної сигналізації, забезпечене сейфом для зберігання печаток, штампів та спеціальних бланків нотаріальних документів, не суперечить Закону України "Про нотаріат". Цією нормою визначені конкретні вимоги до робочого місця нотаріуса з метою виконання положень частини другої статті 25 Закону України "Про нотаріат".

Підстави зупинення нотаріальної діяльності передбачені статтею 291 Закону України "Про нотаріат".

Так, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії, зокрема, такої обставини: якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення робочого місця або це приміщення не відповідає встановленим цим Законом умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів з дня виявлення цього порушення.

З урахуванням викладеного, Міністерство юстиції України, встановлюючи з метою реалізації вимог Закону України "Про нотаріат" у оскаржуваних пунктах Положення вимоги до робочого місця (контори) нотаріуса і наслідки невиконання таких вимог, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення - про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 223, 229, 232 КАС України, ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання частково незаконним та нечинним наказу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

{Текст взято з сайту ВАСУ http://www.vasu.gov.ua/}