З А К О Н СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК

 N 1421-I від 10.04.90 

{ Закон не застосовується на території України згідно із Законом N 2215-IX ( 2215-20 ) від 21.04.2022 }

Про основи економічних відносин Союзу РСР, союзних і автономних республік

( Вводиться в дію Постановою СРСР з 01.01.1991 N 1422-I ( v1422400-90 ) від 10.04.90 )

Цей Закон визначає основи економічних відносин Союзу РСР, союзних і автономних республік. Він грунтується на принципах федералізму, економічної самостійності і взаємної відповідальності Союзу РСР, союзних і автономних республік. Законом розмежовуються повноваження Союзу РСР і республік в економічній сфері, визначаються їхні фінансово-економічні відносини, встановлюються правові основи їх участі в загальносоюзному ринку, передбачаються законодавчі і договірні форми регулювання відносин Союзу РСР і республік, гарантії прав союзних і автономних республік, автономних областей і округів, місцевих Рад народних депутатів та самостійності підприємств.

Стаття 1. Компетенція Союзу РСР в економічній сфері

1. До відання Союзу РСР належить:

встановлення законодавчих основ господарської діяльності СРСР і функціонування загальносоюзного ринку;

організація податкової системи в СРСР, встановлення загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів у бюджет, граничних розмірів оподаткування;

складення, затвердження і виконання союзного бюджету;

розроблення перспектив соціально-економічного розвитку країни, складення і реалізація загальносоюзних програм;

здійснення загальної політики ціноутворення, організації фінансово-кредитної системи і єдиного грошового обігу;

утворення загальносоюзних резервних, страхових та інших фондів;

встановлення загальних норм і правил охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів;

управління залізничним, повітряним, морським і магістральним трубопровідним транспортом, оборонними об'єктами, космічними системами, Єдиною енергетичною системою СРСР, загальносоюзними системами зв'язку та інформації, а також об'єктами, які належать до загальносоюзної державної власності відповідно до законодавства СРСР та угод Союзу РСР і республік;

координація діяльності республік у питаннях інвестиційної та амортизаційної політики; науки і техніки; зайнятості, міграції населення; народної освіти, охорони здоров'я та культури;

встановлення в СРСР мінімальних розмірів оплати праці, пенсійного та інших видів соціального забезпечення;

визначення основ і проведення загальносоюзної зовнішньоекономічної політики;

встановлення принципів організації митної справи на основі єдності митної території СРСР, мита і митних зборів; визначення меж економічної зони і континентального шельфу СРСР та їх охорона;

надання Союзом РСР державних позик та економічної допомоги іноземним державам, укладення угод про державні позики і кредити, що їх одержує Союз РСР з іноземних джерел;

захист економічних інтересів Союзу РСР, союзних і автономних республік, підприємств, організацій і громадян СРСР за рубежем;

організація загальносоюзної статистики і бухгалтерського обліку;

організація єдиної патентної і метеорологічної служб, служби єдиного часу, мір і ваги, встановлення загальносоюзних стандартів.

2. Союз РСР здійснює законодавче регулювання сфер, віднесених до його відання, утворює загальносоюзні органи управління, в роботі яких беруть участь представники союзних і заінтересованих автономних республік, укладає з республіками в необхідних випадках угоди в економічних питаннях.

Стаття 2. Основи економічної самостійності союзних
і автономних республік

1. Союзні і автономні республіки повноважні вирішувати економічні і соціальні питання за винятком тих, які Конституцією СРСР, законодавством СРСР і цим Законом віднесено до відання Союзу РСР.

2. Союзні і автономні республіки на своїх територіях з додержанням законодавства СРСР:

володіють, користуються і розпоряджаються землею, іншими природними ресурсами у своїх інтересах та інтересах Союзу РСР;

приймають закони та інші нормативні акти, які регулюють умови господарської діяльності на території республік;

вирішують питання оподаткування і провадять бюджетну діяльність;

здійснюють регулювання економічного і соціального розвитку на своїй території, а також беруть участь у виробленні загальнодержавних рішень щодо розвитку економіки та шляхів їх реалізації;

регулюють інвестиційну діяльність та умови будівництва на території республіки;

здійснюють регулювання цін виходячи із загальносоюзної політики ціноутворення;

беруть участь у регулюванні грошового обігу, керують діяльністю республіканських банків;

провадять зовнішньоекономічну діяльність з урахуванням зобов'язань, передбачених у міжнародних договорах СРСР та угодах між Союзом РСР і республіками; ведуть прикордонну і прибережну торгівлю; реєструють створювані спільні підприємства, міжнародні об'єднання й організації, стимулюють зовнішньоекономічну діяльність підприємств та організацій; формують і використовують республіканський валютний фонд;

вирішують питання соціального розвитку, зайнятості населення, регулювання доходів населення, забезпечують встановлені законодавством СРСР мінімальні розміри оплати праці, пенсійного та інших видів соціального забезпечення;

встановлюють норми екологічної безпеки і здійснюють природоохоронну діяльність на території республіки, визначають ліміти та нормативи природокористування і здійснюють видачу дозволів та накладення заборон на діяльність підприємств і організацій;

формують республіканські органи державного управління і визначають їхні функції;

вирішують інші питання економічного і соціального розвитку, які не належать до відання Союзу РСР.

Стаття 3. Основи фінансових і бюджетних відносин Союзу
РСР, союзних і автономних республік

1. Бюджетну систему СРСР становлять союзний бюджет, самостійні республіканські (союзних і автономних республік) та місцеві бюджети.

Порядок складення, розгляду, затвердження і виконання союзного бюджету визначається Верховною Радою СРСР, а порядок складення, розгляду, затвердження і виконання республіканських бюджетів союзних і автономних республік - законодавством цих республік.

2. До відання Союзу РСР належить встановлення загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів, які справляються на всій території СРСР і направляються повністю або частково на формування союзного бюджету. Перелік і розміри ставок таких податків, зборів і платежів визначаються Верховною Радою СРСР.

Органи державної влади та управління союзних і автономних республік вирішують питання справляння загальнодержавних податків та інших загальнодержавних обов'язкових платежів у межах, встановлених законодавством Союзу РСР.

3. Союзні і автономні республіки відповідно до законодавства Союзу РСР встановлюють республіканські податки, збори та обов'язкові платежі, включаючи платежі за природні ресурси, що справляються на своїй території і зараховуються в їхні бюджети.

4. Доходи союзного бюджету формуються за рахунок загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів (за винятком частини, яка зараховується в республіканські бюджети союзних і автономних республік, у бюджети автономних областей і округів та місцеві бюджети), доходів від використання загальносоюзної власності і заходів, що проводяться союзними органами. Перелік доходних джерел і структура видатків союзного бюджету, включаючи видатки на видачу субвенцій союзним і автономним республікам, визначаються Верховною Радою СРСР.

5. Союзні органи разом з органами союзних і автономних республік утворюють фонди регіонального розвитку, резервний, інноваційний, природоохоронний та інші загальносоюзні фонди для фінансування загальносоюзних і міжреспубліканських науково-технічних, економічних, соціальних, природоохоронних та інших програм, а також робіт для відвернення і ліквідації наслідків стихійних лих, катастроф та аварій.

6. Державний банк СРСР здійснює регулювання грошового обігу на базі єдиної грошової одиниці - карбованця, емісію грошей, встановлює курс карбованця відносно іноземних валют, правила його обміну, порядок продажу і купівлі валютних цінностей, проводить єдину кредитну політику у зовнішньоекономічних зв'язках.

Стаття 4. Загальносоюзний ринок

1. Основою формування і функціонування загальносоюзного ринку є самостійність підприємств, об'єднань, організацій та індивідуальних товаровиробників, які провадять свою господарську діяльність в умовах змагальності і рівноправності всіх форм власності з урахуванням антимонопольного та іншого законодавства про ринок.

Економічні відносини підприємств, об'єднань, організацій та індивідуальних товаровиробників з республіканськими органами управління і місцевими органами самоврядування будуються на податковій і договірній основі, якщо інше не передбачено законодавством.

2. Законодавством СРСР визначаються повноваження державних органів Союзу РСР, союзних і автономних республік щодо регулювання і захисту загальносоюзного ринку, а також права та обов'язки його учасників, їхні переваги і пільги.

3. Товарообмін на території СРСР складається в умовах відкритості республіканських ринків і відсутності митних бар'єрів за винятком ринків, що організовуються в зонах вільного підприємництва, для яких союзним і республіканським законодавством встановлюються особливі економічні і правові режими.

У сфері міжреспубліканського товарообміну не допускається дискримінація будь-якої республіки, її юридичних осіб і громадян.

Союзні, автономні республіки без взаємного погодження з іншими союзними, автономними республіками не мають права запроваджувати обмеження на ввіз-вивіз товарів і фінансових ресурсів, перешкоджати транзитові вантажів через їхню територію, переміщенню за її межі майна та коштів, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб інших республік, запроваджувати транзитні платежі.

4. Союзні і автономні республіки на своїй території мають право у межах своєї компетенції регулювати ринок товарів та послуг через системи оподаткування і ціноутворення, стимулювати виробництво і встановлювати пільги щодо реалізації окремих видів товарів за рахунок республіканського бюджету.

5. Союзні і автономні республіки на своїй території у межах своєї компетенції законодавчо встановлюють єдиний для всіх інвесторів порядок придбання майна і здійснення капітальних вкладень. Республіканське законодавство гарантує інвесторам вибір підрядних організацій, а також повернення вкладених інвестицій та вивіз одержаних доходів.

6. Кредитне, розрахункове і страхове обслуговування суб'єктів господарювання здійснюють установи Державного банку СРСР, самостійні комерційні банки, страхові товариства та інші кредитні установи, які створюються і діють відповідно до законодавства Союзу РСР і республік.

7. Випуск і обіг акцій та інших цінних паперів на загальносоюзному ринку здійснюються відповідно до союзного і республіканського законодавства.

Стаття 5. Договірні форми економічних зв'язків Союзу РСР,
союзних і автономних республік

1. Економічні відносини Союзу РСР і республік, а також республік між собою, не передбачені відповідним законодавством, регулюються двосторонніми і багатосторонніми угодами. На договірній основі вирішуються питання міжреспубліканського обміну і передачі одне одному майна, яке перебуває в їхній власності, створюються спільні підприємства, організації, установи та єдині органи управління, формуються фонди для спільного розв'язання соціально-економічних завдань. Угодами може передбачатись обмін необхідною плановою, прогнозною, комерційною, науково-технічною та іншою інформацією.

Предметом міжреспубліканських угод не можуть бути спільні дії, які ущемляють інтереси інших республік або ведуть до підриву єдності загальносоюзного ринку.

2. Союзні і автономні республіки мають право засновувати у столиці Союзу РСР і столицях інших республік свої представництва, які утримуються за рахунок коштів республіканських бюджетів.

Органи державного управління Союзу РСР можуть створювати за згодою республіки на її території свої служби і підрозділи.

Стаття 6. Гарантії економічної самостійності союзних
і автономних республік

1. Союзні і автономні республіки беруть участь у вирішенні економічних і соціальних питань, віднесених до відання Союзу РСР, на З'їзді народних депутатів СРСР, у Верховній Раді СРСР, Президії Верховної Ради СРСР, Раді Федерації, Уряді СРСР та інших органах Союзу РСР. Питання, пов'язані з додержанням Союзного договору, розглядаються Радою Федерації з участю найвищих державних службових осіб автономних республік, автономних областей і округів.

2. Найвищі органи державної влади республік можуть вносити питання про відповідність Конституції СРСР ( n0001400-77 ) і законам СРСР актів найвищих органів державної влади й управління Союзу РСР, які регулюють економічні відносини, на розгляд Комітету конституційного нагляду СРСР.

3. Союзні і автономні республіки мають право звертатися до Президента СРСР з клопотанням про припинення дії постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР, які суперечать економічним інтересам цих республік.

4. Найвищі органи державного управління союзних і автономних республік мають право опротестовувати в Раду Міністрів СРСР акти підвідомчих їй органів управління, які суперечать економічним інтересам республік. Рада Міністрів СРСР у місячний строк розглядає цей протест і приймає остаточне рішення.

Уряди республік можуть припиняти на своїй території дію опротестовуваних актів на час їх розгляду.

5. Незгоди в економічних питаннях між Урядом Союзу РСР, союзними і автономними республіками, а також між республіками, які виникають при виконанні законів СРСР, постанов і розпоряджень Уряду СРСР, розглядаються Верховною Радою СРСР з урахуванням рекомендацій Ради Федерації.

Стаття 7. Гарантії економічної самостійності автономних
областей і округів, органів місцевого
самоврядування і підприємств

1. Компетенція автономних областей і округів в економічній сфері визначається законами СРСР і союзних республік, які гарантують право автономних областей і округів на самостійне господарювання.

2. Автономні області і округи відповідно до законодавства Союзу РСР і союзних республік на своїй території володіють, користуються і розпоряджаються землею, іншими природними ресурсами, а також майном, яке перебуває в їхній власності.

3. Автономні області і округи забезпечують комплексний соціально-економічний розвиток на своїй території, самостійно формують і виконують свої бюджети, здійснюють заходи щодо зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування, встановлюють і регулюють у межах своєї компетенції ціни, беруть участь у визначенні лімітів та нормативів природокористування на їхній території, відповідно до союзного і республіканського законодавства видають дозволи і накладають заборони на діяльність суб'єктів господарювання, провадять зовнішньоекономічну діяльність, а також вирішують інші питання, віднесені до їхньої компетенції.

4. Права органів місцевого самоврядування забезпечуються Законом СРСР "Про загальні засади місцевого самоврядування і місцевого господарства в СРСР" ( v1417400-90 ), іншими законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

5. Союзні і автономні республіки, автономні області і округи, місцеві Ради народних депутатів забезпечують відповідно до законодавчих актів Союзу РСР і республік самостійність та однакові правові умови діяльності підприємств, об'єднань і організацій, розміщених на їхній території, незалежно від видів їхніх організаційних структур і форм власності.

Стаття 8. Відповідальність Союзу РСР, союзних і автономних
республік за невиконання зобов'язань

1. Союз РСР, союзні і автономні республіки несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань в економічній сфері, встановлюваних угодами. Санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань передбачаються цими угодами.

2. Господарські спори, які випливають з економічних угод між союзними і республіканськими органами управління, органами управління союзних і автономних республік, розглядаються за ініціативою заінтересованої сторони Державним арбітражем СРСР.

3. Органи управління Союзу РСР у разі реалізації ними своїх рішень, які були прийняті на порушення чинного законодавства без погодження із союзною або автономною республікою і завдали шкоди республіці, зобов'язані на вимогу республіки усунути негативні наслідки таких рішень і відшкодувати збитки.

4. У разі прийняття органами союзної або автономної республіки рішень, які порушують права й охоронювані законом інтереси інших республік і Союзу РСР, збитки компенсує республіка, яка прийняла таке рішення.

5. Усі спори в економічних питаннях, у тому числі про відшкодування збитків, між Союзом РСР, союзними і автономними республіками, автономними областями і округами розглядаються в порядку третейського розгляду або Верховним Судом СРСР.

Стаття 9. Регулювання особливих умов економічної
самостійності союзних і автономних республік

1. Союз РСР за ініціативою республік може встановлювати для них у законодавчому порядку особливі економічні умови без ущемлення законних інтересів інших республік і Союзу РСР.

2. Повноваження союзних і республіканських органів управління в окремих сферах господарської діяльності можуть перерозподілятися на основі взаємних угод Союзу РСР, союзних і автономних республік.

Президент Союзу Радянських
Соціалістичних Республік М.ГОРБАЧОВ
Москва, Кремль. 10 квітня 1990 р.
N 1421-I