Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання

Відповідно до статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», статті 16 Закону України «Про теплопостачання» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24 березня 2016 року № 377 «Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 09 червня 2016 року за № 835/28965 (зі змінами).

3. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті «Урядовий кур'єр».

ПОРЯДОК
формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб'єктів природних монополій і суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, які є ліцензіатами НКРЕКП (далі - ліцензіати).

1.2. Цей Порядок застосовується під час встановлення НКРЕКП тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1.1 цієї глави, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

1.3. Цей Порядок не застосовується під час формування тарифів на виробництво теплової енергії теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками, системами автономного опалення та установками з використанням альтернативних джерел енергії.

1.4. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

базовий період - календарний рік, що передує планованому періоду;

витрати на покриття втрат - складова витрат у структурі тарифів на виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії, яка може мати як додатне, так і від’ємне значення та яка враховує відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення відповідно до вимог статті 20 Закону України «Про теплопостачання», та/або відшкодування втрат підприємств, які виникають унаслідок встановлення (зміни) цін/тарифів на паливно-енергетичні ресурси у строки, що унеможливлюють своєчасне їх урахування (з моменту такої зміни цін/тарифів на паливно-енергетичні ресурси та встановлення скоригованих тарифів) у тарифах на теплову енергію;

господарські потреби ліцензованої діяльності - теплова енергія, яка споживається об'єктами, що перебувають у власності або користуванні ліцензіата, для провадження ліцензованої діяльності у сфері теплопостачання, крім власних потреб джерел теплової енергії;

двоставковий тариф - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної);

1.5. Формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.

Тарифи формуються для таких категорій споживачів:

населення;

бюджетні установи;

релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності);

інші споживачі.

Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.

1.6. Якщо під час формування планованих витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання, відсутні чинники, які призводять до визначення будь-якого елемента витрат у структурі тарифів, відмінного для різних категорій споживачів, а саме якщо ціни (тарифи) на паливо (вугілля, природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії тощо), тарифи на виробництво теплової енергії теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням альтернативних джерел енергії встановлені органом, уповноваженим встановлювати зазначені ціни (тарифи), без диференціації за окремими категоріями споживачів, формування та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання відбувається також без диференціації за окремими категоріями споживачів.

1.7. Ліцензіат здійснює розподіл витрат за категоріями споживачів та за видами господарської діяльності, зокрема пов'язаними з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії, у встановленому законодавством порядку.

1.8. Не включаються до розрахунку тарифів витрати, які не використовуються для визначення об'єкта оподаткування відповідно до вимог розділу III Податкового кодексу України або перевищують межі відповідних витрат.

1.9. Витрати на збут інших, крім ліцензованих, видів діяльності до розрахунку тарифів на теплову енергію не включаються.

1.10. Кошти, що були зекономлені протягом строку дії тарифів у результаті здійснення заходів з енергозбереження, можуть використовуватися ліцензіатом у встановленому порядку для стимулювання скорочення питомих витрат паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів, відновлення активів, матеріального заохочення працівників, виплати винагороди за енергосервісними договорами та інших цілей відповідно до законодавства.

1.11. У разі перевищення на 10 % і більше обсягу фактичних втрат теплової енергії в теплових мережах за базовий період від розрахункових на планований період при виконанні планових розрахунків має бути застосовано норми Порядку урахування втрат теплової енергії в теплових мережах у тарифах на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 01 липня 2016 року № 1214, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1124/29254.

1.12. За результатами здійснених заходів контролю та/або аналізу наданих ліцензіатом звітів НКРЕКП може прийняти рішення щодо включення до структури тарифів на виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії складової з коригування витрат (яка може мати як додатне, так і від’ємне значення). Включення до структури тарифів на виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії складової з коригування витрат відбувається у разі використання коштів не за цільовим призначенням, економії або перевитрати коштів за статтями витрат, що призводить до невідповідності у звітному періоді фактичних складових затвердженій структурі діючих тарифів, відсутності схваленої у встановленому порядку інвестиційної програми на попередній до планованого період, невиконання або виконання не в повному обсязі інвестиційної програми.

2. Загальні вимоги до формування планованих витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання

2.1. Одиницею калькулювання собівартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії є 1 Гкал теплової енергії. При цьому групування витрат здійснюється відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

2.2. Калькулювання собівартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії здійснюється з розрахунку на планований період.

2.3. Формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів її виробництва, транспортування та постачання, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат і втрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, а також витрат і втрат, визначених відповідно до інших встановлених уповноваженим органом методик (порядків), з урахуванням ставок податків і зборів, чинних або прогнозованих цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

2.4. Річні плани ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії визначаються відповідно до вимог державних та галузевих нормативів витрат і втрат теплової енергії з урахуванням встановлених уповноваженим органом методик (порядків), техніко-економічних розрахунків, фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії, укладених зі споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, зокрема:

зміни обсягів виробництва, транспортування, постачання теплової енергії в результаті економічного розвитку населеного пункту або приймання/передавання об'єктів у сфері теплопостачання, приєднання/від'єднання тепловикористальних установок споживачів, здійснення заходів з термомодернізації та оптимізації теплоспоживання будівель за рахунок встановлення теплових пунктів, запровадження погодного регулювання тощо;

здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби і втрат теплової енергії у процесі її виробництва, транспортування та постачання, у тому числі за рахунок планованих заходів за енергосервісними договорами;

удосконалення технологічних процесів виробництва, транспортування та постачання теплової енергії в результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни амортизованих мереж і обладнання, застосування енергозберігаючих технологій, у тому числі в результаті реалізації заходів за енергосервісними договорами, оснащення приладами обліку обсягів виробництва, транспортування та споживання теплової енергії;

підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв'язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів.

2.5. Річні плани виробництва, транспортування та постачання теплової енергії узгоджуються органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

2.6. Нормування втрат теплової енергії в теплових мережах та питомих витрат палива і електроенергії, які використовуються для виробництва та транспортування теплової енергії, здійснюється у встановленому законодавством порядку відповідно до міжгалузевих, галузевих методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких ураховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва. Зазначені показники затверджуються керівником підприємства та погоджуються місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених чинним законодавством.

2.7. З метою стимулювання заходів щодо зменшення втрат теплової енергії у процесі її транспортування тепловими мережами на визначений період можуть бути враховані втрати теплової енергії в теплових мережах, відмінні від визначених згідно з пунктом 2.6 цієї глави та розраховані відповідно до Порядку урахування втрат теплової енергії в теплових мережах у тарифах на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 01 липня 2016 року № 1214, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1124/29254.

{Пункт 2.8 глави 2 виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1395 від 15.07.2020}

2.8. Ціни/тарифи на матеріальні ресурси та послуги сторонніх організацій можуть бути прийняті до розрахунку тарифів з урахуванням прогнозів індексу цін виробників промислової продукції.

Прогнозний індекс цін виробників промислової продукції визначається відповідно до Прогнозу економічного і соціального розвитку України та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України.

За наявності прогнозу індексу цін виробників промислової продукції за кількома сценаріями застосовується менше значення індексу.

У разі відсутності прогнозу індексу цін виробників промислової продукції на планований період для визначення прогнозної ціни ресурсу/послуги може використовуватися значення фактичного індексу цін у базовому періоді.

2.9. Витрати, об'єктивне нормування яких неможливе, плануються на підставі фактичних витрат за попередній рік з урахуванням вимог пункту 2.8 цієї глави та на підставі кошторисів.

2.10. У разі якщо обсяг схваленої у встановленому порядку інвестиційної програми перевищує обсяг планованої амортизації, урахований у повній собівартості тарифів на теплову енергію, у структурі тарифів передбачаються виробничі інвестиції з прибутку і податок на прибуток.

2.11. У разі неподання ліцензіатом на схвалення до НКРЕКП у встановлені законодавством терміни інвестиційної програми на планований період НКРЕКП може прийняти рішення про зменшення планованих витрат на ремонт на суму планованої амортизації, що визначена відповідно до цього Порядку.

3. Визначення величини і групування прямих планованих витрат, що включаються до повної собівартості виробництва теплової енергії

3.1. Планування витрат, що включаються до повної собівартості виробництва теплової енергії, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності і фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю, витрат на покриття втрат підприємств та коригування витрат. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

3.2. До складу планованої виробничої собівартості з виробництва теплової енергії включаються:

1) прямі матеріальні витрати:

2) прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу виробництва теплової енергії (крім витрат на оплату праці для забезпечення виробництва теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії та в системах автономного опалення)) відповідно до Закону України «Про оплату праці», які складаються з:

основної заробітної плати працівників відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;

додаткової заробітної плати за працю понад установлені норми, трудові досягнення, особливі умови праці у вигляді доплат і надбавок (за роботу у важких та шкідливих умовах, надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні, вечірній час, нічний час, класність, керівництво бригадами, ненормований робочий день, інші виплати, встановлені законодавством), премій за виконання виробничих завдань і функцій, інших виплат, встановлених законодавством;

інших заохочувальних та компенсаційних виплат виробничому персоналу (винагороди за підсумками роботи за рік, вислугу років у галузі, інші виплати, встановлені законодавством).

Планування витрат на оплату праці для включення до тарифів на виробництво теплової енергії здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, якщо ліцензіат перебуває у сфері дії сторін таких угод, та колективного договору ліцензіата, положень механізму визначення витрат на оплату праці, які враховуються в тарифах на виробництво теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, затвердженого постановою НКРЕКП (далі - Механізм визначення витрат на оплату праці);

3) інші прямі витрати (крім витрат для забезпечення виробництва теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії та в системах автономного опалення), до яких відносяться:

єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працівників, безпосередньо залучених до технологічного процесу виробництва теплової енергії;

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, задіяних у процесі виробництва теплової енергії, розрахунок яких здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) засобів обліку, які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні та які не є вузлами комерційного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», задіяних у процесі виробництва теплової енергії;

витрати на ремонт основних засобів, задіяних у процесі виробництва теплової енергії, передбачених планом виконання планово-попереджувальних робіт, проєктно-кошторисною документацією, кошторисами, розрахунок яких здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України;

внески на регулювання;

сплата податків і зборів та інших, передбачених законодавством, обов'язкових платежів, які можуть бути безпосередньо віднесені до діяльності з виробництва теплової енергії;

витрати за енергосервісними договорами для здійснення комплексу енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів;

інші прямі витрати, що включаються до виробничої собівартості і до складу яких включаються всі необхідні виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до діяльності з виробництва теплової енергії.

4. Визначення величини і групування прямих планованих витрат, що включаються до повної собівартості транспортування теплової енергії

4.1. Планування витрат, що включаються до повної собівартості транспортування теплової енергії, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності і фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю, витрат на покриття втрат підприємств та коригування витрат. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

4.2. До складу планованої виробничої собівартості з транспортування теплової енергії включаються:

1) прямі матеріальні витрати, пов’язані з утриманням власних теплових мереж:

витрати на активну і реактивну електричну енергію для технологічних потреб транспортування теплової енергії, що визначаються ліцензіатом виходячи з планованого обсягу транспортування теплової енергії згідно з пунктами 2.4 та 2.7 глави 2 цього Порядку, норм питомих витрат енергетичних ресурсів, установлених відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат ресурсів, у яких ураховуються основні особливості технологічних процесів транспортування теплової енергії, з урахуванням планованого ефекту від виконання заходів з енергозбереження, у тому числі за енергосервісними договорами для здійснення комплексу енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення споживання та/або витрат на оплату енергетичних ресурсів, заходів інвестиційних програм. Для розрахунку витрат на електричну енергію для технологічних потреб транспортування теплової енергії приймаються ціни на електричну енергію на рівні чинних або прогнозованих та/або на рівні фактичної собівартості власного виробництва, але не вище зазначених чинних/прогнозованих цін;

витрати на воду для технологічних потреб транспортування теплової енергії та водовідведення плануються ліцензіатом відповідно до укладених договорів виходячи з планованих обсягів, визначених згідно з державними і галузевими нормативами (нормами). Витрати визначаються в чинних цінах (тарифах), встановлених органом, уповноваженим встановлювати такі тарифи, та/або на рівні фактичної собівартості води власного видобутку, але не вище зазначених чинних цін (тарифів);

інші прямі матеріальні витрати, пов'язані з використанням сировини, основних і допоміжних матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення технологічного процесу транспортування теплової енергії. Обсяг таких витрат визначається згідно з нормами використання відповідних ресурсів з урахуванням фактичних витрат за попередні періоди, цін (тарифів) на них у планованому періоді, за винятком вартості зворотних відходів;

2) витрати на транспортування власної теплової енергії тепловими мережами інших суб'єктів господарювання (плануються ліцензіатом відповідно до укладених договорів, зокрема попередніх, виходячи з необхідного обсягу теплової енергії, передбаченого річним планом її транспортування, та чинних тарифів, встановлених органом, уповноваженим встановлювати такі тарифи);

3) витрати власної теплової енергії для компенсації втрат теплової енергії в теплових мережах ліцензіата при її транспортуванні (визначаються ліцензіатом відповідно до планованого обсягу розрахункових втрат теплової енергії в теплових мережах, передбаченого річним планом її транспортування, і планових до встановлення та/або встановлених ліцензіату постановами НКРЕКП тарифів на виробництво теплової енергії та/або тарифів, встановлених органом, уповноваженим встановлювати такі тарифи);

4) витрати на компенсацію втрат у теплових мережах ліцензіата при транспортуванні теплової енергії інших суб’єктів господарювання (плануються ліцензіатом відповідно до планованого обсягу розрахункових втрат теплової енергії в теплових мережах, передбаченого річним планом її транспортування, і тарифів на виробництво теплової енергії, встановлених органом, уповноваженим встановлювати такі тарифи, суб’єктів господарювання, теплова енергія яких транспортується мережами ліцензіата);

{Підпункт 5 пункту 4.2 глави 4 виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1395 від 15.07.2020}

5) прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу транспортування теплової енергії) відповідно до Закону України «Про оплату праці»:

основна заробітна плата працівників відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;

додаткова заробітна плата за працю понад установлені норми, трудові досягнення, особливі умови праці у вигляді доплат і надбавок (за роботу у важких та шкідливих умовах, надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні, вечірній час, нічний час, класність, керівництво бригадами, ненормований робочий день, інші виплати, встановлені законодавством), премій за виконання виробничих завдань і функцій, інших виплат, встановлених законодавством;

інші заохочувальні та компенсаційні виплати виробничому персоналу (винагороди за підсумками роботи за рік, вислугу років у галузі, інші виплати, встановлені законодавством).

Планування витрат на оплату праці для включення до тарифів на транспортування теплової енергії здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, положень генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, якщо ліцензіат перебуває у сфері дії сторін таких угод, та колективного договору ліцензіата, з урахуванням положень Механізму визначення витрат на оплату праці;

6) інші прямі витрати:

єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працівників, безпосередньо залучених до технологічного процесу транспортування теплової енергії;

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, задіяних у процесі транспортування теплової енергії, розрахунок яких здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) засобів обліку, які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні та які не є вузлами комерційного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», задіяних у процесі транспортування теплової енергії;

витрати на ремонт основних засобів, задіяних у процесі транспортування теплової енергії, передбачених планом виконання планово-попереджувальних робіт, проєктно-кошторисною документацією, кошторисами, розрахунок яких здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України;

внески на регулювання;

сплата податків і зборів та інших, передбачених законодавством, обов'язкових платежів, які можуть бути безпосередньо віднесені до діяльності з транспортування теплової енергії;

витрати за енергосервісними договорами для здійснення комплексу енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення споживання та/або витрат на оплату енергетичних ресурсів;

інші прямі витрати, що включаються до виробничої собівартості і до складу яких включаються всі необхідні виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до діяльності з транспортування теплової енергії.

5. Визначення величини і групування прямих планованих витрат, що включаються до повної собівартості постачання теплової енергії

5.1. Планування витрат, що включаються до повної собівартості постачання теплової енергії, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності і фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю, витрат на покриття втрат підприємств та коригування витрат. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

5.2. До складу планованої виробничої собівартості з постачання теплової енергії включаються:

1) прямі матеріальні витрати, пов'язані з використанням сировини, основних і допоміжних матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення діяльності з постачання теплової енергії. Обсяг таких витрат визначається з урахуванням фактичних витрат за попередні періоди, цін (тарифів) на них у планованому періоді, за винятком вартості зворотних відходів;

2) прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до діяльності з постачання теплової енергії) відповідно до Закону України «Про оплату праці»:

основна заробітна плата працівників відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;

додаткова заробітна плата за працю понад установлені норми, трудові досягнення, особливі умови праці у вигляді доплат і надбавок (за роботу у надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні, вечірній час, нічний час, класність, керівництво бригадами, ненормований робочий день, інші виплати, встановлені законодавством), премій за виконання виробничих завдань і функцій, інших виплат, встановлених законодавством;

інші заохочувальні та компенсаційні виплати виробничому персоналу (винагороди за підсумками роботи за рік, вислугу років у галузі, інші виплати, встановлені законодавством).

Планування витрат на оплату праці для включення до тарифів на постачання теплової енергії здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, якщо ліцензіат перебуває у сфері дії сторін таких угод, та колективного договору ліцензіата, положень Механізму визначення витрат на оплату праці;

3) інші прямі витрати:

єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працівників, безпосередньо залучених до діяльності з постачання теплової енергії;

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, задіяних у процесі постачання теплової енергії, розрахунок яких здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) засобів обліку, які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні та які не є вузлами комерційного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», задіяних у процесі постачання теплової енергії;

витрати на ремонт основних засобів, задіяних у процесі постачання теплової енергії, передбачених планом виконання планово-попереджувальних робіт, проєктно-кошторисною документацією, кошторисами, розрахунок яких здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України;

внески на регулювання;

інші прямі витрати, що включаються до виробничої собівартості і до складу яких включаються всі необхідні виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до діяльності з постачання теплової енергії.

6. Визначення величини і групування решти планованих витрат собівартості, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії

6.1. Планування загальновиробничих, операційних і фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю, здійснюється з урахуванням витрат на покриття втрат підприємств та коригування витрат. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

6.2. Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати згідно з відповідним наказом підприємства про облікову політику розподіляються на ліцензовані та неліцензовані види діяльності (з урахуванням виробництва теплової енергії за допомогою систем автономного опалення). Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються між ліцензованими видами діяльності (крім діяльності з виробництва теплової енергії на власних теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії) пропорційно сумі прямих витрат на оплату праці працівників ліцензованих видів діяльності та відповідною часткою включаються до складу тарифів на виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії. До складу цих витрат відносяться:

витрати на управління виробництвом (оплата праці, розрахована згідно з вимогами цього Порядку, та відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень апарату управління цехами, дільницями тощо);

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного) призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

витрати на вдосконалення технології та організацію виробництва;

витрати на централізоване водопостачання, водовідведення, освітлення, дезінфекцію, дератизацію, вивезення сміття та інші заходи, пов'язані з утриманням виробничих приміщень;

витрати на обслуговування виробничого процесу (витрати на оплату праці, розраховані відповідно до цього пункту, відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень виробничого персоналу, крім апарату управління цехів, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

витрати на охорону праці, дотримання вимог техніки безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

витрати на пожежну і сторожову охорону об'єктів виробничого та загальновиробничого призначення, утримання санітарних зон;

сплата податків і зборів та інших, передбачених законодавством, обов'язкових платежів;

інші загальновиробничі витрати.

Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.

До складу виробничої собівартості не можуть включатися витрати, пов’язані з виробництвом теплової енергії, що виробляється за допомогою систем автономного опалення.

6.3. До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

витрати на оплату праці апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, розраховані згідно з вимогами цього Порядку;

відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу виходячи із запланованих витрат на оплату праці;

інші витрати на утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу (службові відрядження, підготовка і перепідготовка кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбання канцелярських товарів, періодичних професійних видань);

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальногосподарського використання, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (ремонт, операційна оренда, страхування майна, централізоване водопостачання, водовідведення, освітлення, охорона);

витрати на оплату професійних послуг (юридичних, аудиторських, з оцінки майна тощо);

витрати на зв'язок (поштовий, телеграфний, телефонний, телефакс тощо);

витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків;

витрати, пов'язані зі сплатою податків і зборів та інших, передбачених законодавством, обов'язкових платежів (крім податків і зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

витрати на розв'язання спорів у судах;

витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів для потреб апарату управління підприємством та іншого персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури;

інші витрати загальногосподарського призначення.

Величина адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.

Адміністративні витрати згідно з відповідним наказом підприємства про облікову політику розподіляються на ліцензовані та неліцензовані види діяльності (з урахуванням виробництва теплової енергії за допомогою систем автономного опалення). Адміністративні витрати розподіляються між ліцензованими видами діяльності (крім діяльності з виробництва теплової енергії на власних теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії) пропорційно сумі прямих витрат на оплату праці працівників ліцензованих видів діяльності та відповідною часткою включаються до складу тарифів на виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії.

6.4. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов'язані з операційною діяльністю з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат.

До складу інших операційних витрат не можуть включатися:

суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів;

витрати, пов'язані з утриманням об'єктів соціальної інфраструктури;

суми, що відраховуються професійним спілкам (їх організаціям) для проведення культурно-масової і фізкультурної роботи;

суми визнаних штрафів, пені, неустойки;

суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей;

витрати, пов'язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;

суми благодійної допомоги;

собівартість реалізованих виробничих запасів;

інші витрати, що не передбачені розділом III Податкового кодексу України для визначення об'єкта оподаткування.

Інші витрати з операційної діяльності згідно з відповідним наказом підприємства про облікову політику розподіляються на ліцензовані та неліцензовані види діяльності (з урахуванням виробництва теплової енергії за допомогою систем автономного опалення). Інші витрати з операційної діяльності розподіляються між ліцензованими видами діяльності пропорційно сумі прямих витрат на оплату праці працівників ліцензованих видів діяльності (крім діяльності з виробництва теплової енергії на власних теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії) та відповідною часткою включаються до складу тарифів на виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії.

6.5. До фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування отриманими кредитами та інші витрати, пов'язані із запозиченнями для провадження ліцензованої діяльності (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 року № 415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 травня 2006 року за № 610/12484, або Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 23 «Витрати на позики»).

Фінансові витрати включаються до розрахунку повної собівартості лише за кредитними договорами, запозичення за якими та умови яких узгоджено з НКРЕКП, або за кредитними договорами з міжнародними фінансовими установами, які були підписані суб’єктами господарювання в період регулювання їх діяльності у сфері теплопостачання місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування.

6.6. До структури тарифу включаються витрати на покриття втрат підприємств, які визначаються відповідно до цього Порядку.

6.7. До структури тарифу включається коригування витрат.

7. Визначення планованого прибутку для врахування в тарифах на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання

7.1. Планований прибуток складається з:

річного планованого прибутку, урахованого у встановлених тарифах на виробництво теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, когенераційними установками, установками з використанням альтернативних джерел енергії органом, уповноваженим встановлювати такі тарифи;

виробничих інвестицій, спрямованих на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію власних основних засобів, задіяних у діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії (крім інвестицій в основні засоби діяльності з виробництва теплової енергії на власних теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках, установках з використанням альтернативних джерел енергії та в системах автономного опалення);

коштів на погашення основної суми запозичень, узгоджених з НКРЕКП, або запозичень міжнародних фінансових установ, які були надані суб’єктам господарювання в період регулювання їх діяльності у сфері теплопостачання місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування, та/або коштів на інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження ліцензованої діяльності, коштів для забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів, у тому числі дивідендів на державну частку, якщо у статутному капіталі підприємства є частка держави) у разі прийняття НКРЕКП відповідного рішення (крім запозичень, залучених для забезпечення інвестиційної та/або операційної діяльності з виробництва теплової енергії на власних теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках, установках з використанням альтернативних джерел енергії та в системах автономного опалення);

коштів на відрахування до резервного капіталу, обігових коштів у розмірі, що не перевищує 2 % від повної планової собівартості теплової енергії (без урахування витрат на покриття втрат та коригування витрат);

податку на прибуток.

7.2. Планування виробничих інвестицій, спрямованих на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію власних основних засобів, задіяних у діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, та/або коштів на погашення основної суми запозичень відбувається окремо за ліцензованими видами діяльності в залежності від необхідності формування цих заходів за рахунок прибутку та відповідно до інвестиційної програми ліцензіата, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої та схваленої відповідно до вимог порядку розроблення, затвердження, погодження, схвалення та виконання інвестиційних програм суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП.

8. Формування одноставкових тарифів на теплову енергію

8.1. Формування одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання здійснюється шляхом визначення вартості вироблення, транспортування та постачання одиниці (1 Гкал) теплової енергії, яка складається з планованих витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на покриття втрат підприємств, розрахованих відповідно до вимог цього Порядку, річного планованого прибутку (за наявності) та коригування витрат.

8.2. Розрахунок одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання проводиться шляхом ділення суми річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на покриття втрат підприємств, річного планованого прибутку (за наявності) та коригування витрат на плановий річний обсяг відпуску теплової енергії з колекторів та/або надходження теплової енергії у теплову мережу (за вирахуванням теплової енергії на господарські потреби ліцензованої діяльності у сфері теплопостачання) при розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії і на плановий річний обсяг реалізації теплової енергії при розрахунку тарифів на транспортування і постачання теплової енергії, визначені річними планами виробництва, транспортування та постачання теплової енергії відповідно до пунктів 2.4 і 2.7 глави 2 цього Порядку.

8.3. Одноставкові тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії розраховуються ліцензіатами та встановлюються НКРЕКП окремо для кожного виду ліцензованої діяльності, яку провадить ліцензіат.

8.4. Розрахунок загального середньозваженого одноставкового тарифу на виробництво теплової енергії містить плановані річні витрати, що включаються до виробничої собівартості виробництва теплової енергії власними котельнями, адміністративні витрати, інші операційні витрати, вартість виробництва теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням альтернативних джерел енергії, вартість покупної теплової енергії, фінансові витрати, що стосуються відповідного виду діяльності ліцензіата, витрати на покриття втрат підприємств, річний планований прибуток (за наявності), коригування витрат, що стосуються відповідного виду діяльності ліцензіата, та планований загальний обсяг виробленої та/або закупленої теплової енергії (за вирахуванням теплової енергії на господарські потреби ліцензованої діяльності у сфері теплопостачання).

8.5. Вартість виробництва теплової енергії на власних котельнях, які перебувають на балансі або у власності, або в користуванні ліцензіата та не використовують альтернативні види палива, містить планові прямі витрати, визначені згідно з вимогами пункту 3.2 глави 3 цього Порядку, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, інші операційні витрати, визначені згідно з вимогами глави 6 цього Порядку, а також річний планований прибуток від діяльності з виробництва теплової енергії на таких котельнях.

8.6. Вартість виробництва теплової енергії на власних теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, розраховується з урахуванням тарифів на виробництво теплової енергії на власних теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, встановлених органом, уповноваженим встановлювати такі тарифи, та планованих річних обсягів відпуску теплової енергії з колекторів власних теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій, когенераційних установок та установок з використанням альтернативних джерел енергії, визначених річним планом виробництва теплової енергії.

8.7. Вартість покупної теплової енергії розраховується з урахуванням тарифів на покупну теплову енергію, встановлених органом, уповноваженим встановлювати такі тарифи, з урахуванням вартості транспортування теплової енергії до точки купівлі-продажу теплової енергії в інших суб'єктів господарювання, та планованих річних обсягів надходження покупної теплової енергії в мережу.

8.8. Розрахунок одноставкових тарифів на транспортування теплової енергії містить плановані річні витрати виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, фінансові витрати, витрати на покриття втрат підприємств, витрати річного планованого прибутку від діяльності з транспортування теплової енергії (за наявності), коригування витрат та планований річний обсяг її реалізації споживачам.

8.9. У разі коли ліцензіат здійснює транспортування власної теплової енергії виключно власними тепловими мережами, розрахунок тарифів на транспортування теплової енергії здійснюється шляхом ділення суми планованих річних прямих витрат, визначених згідно з вимогами пункту 4.2 глави 4 цього Порядку (крім підпунктів 2, 4 пункту 4.2 глави 4), загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, інших операційних витрат, визначених згідно з вимогами глави 6 цього Порядку, та витрат на покриття втрат, коригування витрат, визначених згідно з вимогами цього Порядку, річного планованого прибутку від діяльності з транспортування теплової енергії, фінансових витрат, що стосуються транспортування теплової енергії, на планований річний обсяг реалізації теплової енергії власним споживачам.

8.10. У разі коли ліцензіат провадить діяльність лише з транспортування теплової енергії інших суб’єктів господарювання власними тепловими мережами, розрахунок тарифів на транспортування теплової енергії здійснюється шляхом ділення суми планованих річних прямих витрат, визначених згідно з вимогами пункту 4.2 глави 4 цього Порядку (крім підпунктів 2, 3, 5 пункту 4.2 глави 4), загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, інших операційних витрат, визначених згідно з вимогами глави 6 цього Порядку, та витрат на покриття втрат, коригування витрат, визначених згідно з вимогами цього Порядку, річного планованого прибутку від діяльності з транспортування теплової енергії, фінансових витрат, що стосуються транспортування теплової енергії, на планований річний обсяг корисного відпуску з власних мереж теплової енергії інших суб’єктів господарювання.

8.11. У разі коли ліцензіат здійснює транспортування власної теплової енергії власними тепловими мережами і сплачує послуги з транспортування власної теплової енергії тепловими мережами іншого суб’єкта господарювання, розрахунок тарифів на транспортування теплової енергії здійснюється шляхом ділення суми планованих річних прямих витрат, визначених згідно з вимогами пункту 4.2 глави 4 цього Порядку (крім підпункту 4 пункту 4.2 глави 4), загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, інших операційних витрат, визначених згідно з вимогами глави 6 цього Порядку, та витрат на покриття втрат, коригування витрат, визначених згідно з вимогами цього Порядку, річного планованого прибутку від діяльності з транспортування теплової енергії, фінансових витрат, що стосуються транспортування теплової енергії, на планований річний обсяг реалізації теплової енергії споживачам.

8.12. У разі якщо ліцензіат здійснює транспортування власної теплової енергії і теплової енергії інших суб’єктів господарювання власними тепловими мережами, розраховуються окремі тарифи:

тарифи на транспортування власної теплової енергії власним споживачам розраховуються як сума таких складових, що визначаються:

діленням суми планованих річних прямих витрат, визначених згідно з вимогами пункту 4.2 глави 4 цього Порядку (крім підпунктів 2-5 пункту 4.2 глави 4), загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, інших операційних витрат, визначених згідно з вимогами глави 6 цього Порядку, та витрат на покриття втрат, коригування витрат, визначених згідно з вимогами цього Порядку, річного планованого прибутку від діяльності з транспортування теплової енергії, фінансових витрат, що стосуються транспортування теплової енергії, на сумарний планований річний обсяг реалізації теплової енергії власним споживачам і обсяг реалізації теплової енергії інших суб’єктів господарювання, яка протранспортована тепловими мережами ліцензіата, та діленням суми планованих річних витрат, визначених згідно з вимогами підпунктів 2, 3 та/або 5 пункту 4.2 глави 4 цього Порядку, на планований річний обсяг реалізації теплової енергії власним споживачам;

тарифи на транспортування теплової енергії інших суб’єктів господарювання розраховуються як сума таких складових, що визначаються:

діленням суми планованих річних прямих витрат, визначених згідно з вимогами пункту 4.2 глави 4 цього Порядку (крім підпунктів 2-5 пункту 4.2 глави 4), загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, інших операційних витрат, визначених згідно з вимогами глави 6 цього Порядку, та витрат на покриття втрат, коригування витрат, визначених згідно з вимогами цього Порядку, річного планованого прибутку від діяльності з транспортування теплової енергії, фінансових витрат, що стосуються транспортування теплової енергії, на сумарний планований річний обсяг реалізації теплової енергії власним споживачам і обсяг реалізації теплової енергії інших суб’єктів господарювання, яка протранспортована тепловими мережами ліцензіата, та діленням суми планованих річних витрат, визначених згідно з підпунктом 4 пункту 4.2 глави 4 цього Порядку, на планований річний обсяг реалізації теплової енергії інших суб’єктів господарювання, яка протранспортована тепловими мережами ліцензіата.

8.13. Розрахунок тарифів на постачання теплової енергії здійснюється шляхом ділення суми планованих річних прямих витрат, визначених згідно з вимогами пункту 5.2 глави 5 цього Порядку, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, інших операційних витрат, визначених згідно з вимогами глави 6 цього Порядку, та витрат на покриття втрат, коригування витрат, визначених згідно з вимогами цього Порядку, річного планованого прибутку від діяльності з постачання теплової енергії, фінансових витрат, що стосуються постачання теплової енергії, на планований річний обсяг реалізації теплової енергії споживачам.

8.14. Одноставкові тарифи на теплову енергію, що реалізується споживачам, є сумою тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

9. Формування двоставкових тарифів на теплову енергію

9.1. Ліцензіатам, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, у разі згоди органу місцевого самоврядування, на території якого провадиться зазначена ліцензована діяльність, можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів. При цьому окремо визначаються умовно-постійна та умовно-змінна частини такого тарифу.

9.2. Формування двоставкового тарифу на теплову енергію здійснюється шляхом визначення грошового виразу умовно-змінної (вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії) та умовно-постійної (абонентська плата за 1 Гкал/год теплового навантаження) частин тарифу, застосування яких забезпечує планований річний дохід, що дорівнює сумі планованої річної повної собівартості, витрат на покриття втрат підприємств, відповідного планованого річного прибутку (за наявності), коригування витрат, які отримуються за умови застосування одноставкового тарифу, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку.

9.3. Теплове навантаження об'єктів теплоспоживання в розрізі категорій споживачів (із зазначенням величини теплового навантаження на опалення споживачів, які отримують теплову енергію централізовано, теплового навантаження споживачів, від'єднаних від опалення, теплового навантаження на опалення місць загального користування та теплового навантаження на постачання гарячої води) підтверджується і визначається виходячи з показників енергетичного сертифіката будівлі. У випадку відсутності енергетичного сертифіката будівлі теплове навантаження підтверджується і визначається за показниками типових та/або індивідуальних проєктів, за якими збудовані ці об'єкти (при зміні вихідних даних проєктів, зокрема при переході частини споживачів на автономне опалення, зміні призначення приміщень, навантаження мають бути підтверджені уповноваженою установою).

9.4. У разі неможливості визначення теплового навантаження об'єктів теплоспоживання згідно з вимогами пункту 9.3 цієї глави теплове навантаження (із зазначенням величини теплового навантаження на опалення споживачів, які отримують теплову енергію централізовано, теплового навантаження споживачів, від'єднаних від централізованого опалення, теплового навантаження на опалення місць загального користування та теплового навантаження на постачання гарячої води) підтверджується результатами незалежного енергетичного аудиту або органом місцевого самоврядування за умови надання інформації щодо достовірності вихідних даних для встановлення двоставкових тарифів та пооб'єктного переліку теплового навантаження в розрізі категорій споживачів.

Відшкодування витрат на проведення незалежного енергетичного аудиту не включається до структури тарифів.

9.5. Умовно-змінна частина двоставкового тарифу визначається як плата за 1 Гкал спожитої теплової енергії, що була відпущена з колекторів та/або надходить у теплову мережу ліцензіата, та грошовий вираз планованих витрат на виробництво теплової енергії і витрат на придбання теплової енергії, що змінюються прямо пропорційно зміні обсягу виробництва теплової енергії, розрахованих згідно з вимогами цього Порядку.

9.6. Умовно-постійна частина двоставкового тарифу визначається як абонентська плата за 1 Гкал/год теплового навантаження об'єктів теплоспоживання та грошовий вираз планованих витрат на транспортування і постачання теплової енергії, що є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу виробництва теплової енергії.

9.7. Під час формування двоставкових тарифів визначаються планована повна собівартість, витрати на покриття втрат підприємств, планований прибуток від ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії (за наявності) та коригування витрат відповідно до вимог цього Порядку та здійснюється їх розподіл на умовно-змінну та умовно-постійну частини.

9.8. До умовно-змінної частини тарифу включаються витрати на виробництво теплової енергії на котельнях, які перебувають на балансі або у власності, або в користуванні ліцензіата (без урахування витрат на виробництво теплової енергії в системах автономного опалення), витрати на виробництво теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням альтернативних джерел енергії в тарифах, встановлених органом, уповноваженим встановлювати такі тарифи, витрати на придбання теплової енергії.

9.9. До умовно-постійної частини тарифу належать витрати на транспортування та постачання теплової енергії.

9.10. Розрахунок умовно-змінної частини двоставкових тарифів на теплову енергію відбувається з урахуванням вимог пунктів 8.5-8.8 глави 8 цього Порядку.

9.11. Розрахунок умовно-постійної частини двоставкових тарифів на теплову енергію проводиться шляхом ділення суми витрат, визначених згідно з вимогами пунктів 8.10-8.13 глави 8 цього Порядку, на сумарне теплове навантаження об'єктів теплопостачання споживачів згідно з річними планами виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

9.12. Застосування двоставкових тарифів на теплову енергію не звільняє ліцензіата від зобов'язань щодо ведення окремого обліку доходів і витрат за видами ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

10. Розрахунок тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання за спрощеним порядком

10.1. У разі дотримання зазначених у пункті 10.2 цієї глави обов’язкових умов підприємство має право розрахувати тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання за спрощеним порядком.

10.2. Обов'язкові умови, які дають право на розрахунок тарифів за спрощеним порядком:

діючі на момент подання розрахунків тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, встановлені шляхом повного визначення/перегляду всіх складових тарифів, діють не більше 1 року;

незмінність складу основних засобів або зміна складу основних засобів, які забезпечують виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, у порівнянні з урахованим у діючих на момент подання розрахунків тарифах, якщо сумарно це призводить до зміни тарифних витрат не більше ніж на 2 % від установленого рівня;

незмінність графіка подачі послуги з постачання гарячої води;

відхилення приєднаного теплового навантаження в розрізі категорій споживачів на момент подачі заяви від урахованого в діючих тарифах не перевищує 5 %.

10.3. У разі дотримання умов, передбачених пунктом 10.2 цієї глави, розрахунок показників у натуральному вимірі відбувається таким чином:

обсяг реалізації теплової енергії споживачам визначається виходячи з планового обсягу реалізації теплової енергії, передбаченого діючими тарифами, до якого додається 20 % від обсягів перевищення або зменшення фактичного обсягу над плановим обсягом, та розраховується за формулою

різниця між плановим обсягом реалізації теплової енергії споживачам для розрахунку тарифів на теплову енергію за спрощеним порядком та плановим обсягом реалізації теплової енергії, передбаченим діючими тарифами, не повинна перевищувати 10 %;

обсяг за вирахуванням теплової енергії на господарські потреби ліцензованої діяльності у сфері теплопостачання (відпуску теплової енергії з колекторів власних котелень (без урахування обсягів виробництва теплової енергії в системах автономного опалення), виробництва теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням альтернативних джерел енергії, покупної теплової енергії) перераховується з урахуванням зміни обсягів реалізації теплової енергії за умови незмінності обсягу втрат теплової енергії, відповідно здійснюється і перерахунок витрат палива та електроенергії на виробництво теплової енергії котельнями, а вартість втрат теплової енергії при незмінних питомих витратах цих показників, інші технічні показники в натуральному вимірі залишаються незмінними.

10.4. Перегляд економічно-фінансових показників здійснюється відповідно до глав 3-6 цього Порядку за статтями витрат, за якими відбулися суттєві зміни.

{Пункт 10.5 глави 10 виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1395 від 15.07.2020}

11. Порядок розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання

11.1. Для встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання ліцензіат з дотриманням вимог чинного законодавства та з урахуванням положень цього Порядку подає до НКРЕКП у друкованому та електронному вигляді заяву про встановлення тарифів, розрахунки тарифів за встановленими формами з підтвердними, обґрунтовуючими, розрахунковими матеріалами і документами, що використовувалися для розрахунків тарифів, протокол проведення відкритого обговорення (відкритого слухання) на місцях, схвалену інвестиційну програму.

11.2. Документи, зазначені в пункті 11.1 цієї глави, подаються відповідно до форм та вимог Процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, затвердженої постановою НКРЕКП від 31 березня 2016 року № 528, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 липня 2016 року за № 993/29123 (далі - Процедура).

11.3. У разі зміни протягом строку дії тарифів величини окремих витрат, пов'язаних із провадженням ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, зміни мінімальних обов'язкових гарантій в оплаті праці у сфері житлово-комунального господарства в частині формування ставок (окладів) для робітників та посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців, орендної плати та амортизаційних відрахувань, витрат на покриття втрат ліцензіата, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової планованого прибутку, за умови, що сумарно це призвело до зміни тарифних витрат більше ніж на 2 % від установленого рівня, може проводитися зміна тарифів шляхом коригування окремих витрат структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

12. Порядок визначення витрат на покриття втрат, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків, встановлення та оприлюднення тарифів, та/або відшкодування втрат суб’єктів господарювання, які виникають внаслідок встановлення цін/тарифів на паливно-енергетичні ресурси в терміни, що унеможливлюють своєчасно встановлювати тарифи на теплову енергію з моменту зміни цін/тарифів на паливно-енергетичні ресурси

12.1. Розрахунок втрат ліцензіата, що виникли за період розгляду розрахунків тарифів, їх встановлення та оприлюднення, здійснюється ліцензіатом і подається разом із підтвердними документами на перевірку і узгодження НКРЕКП.

12.2. У разі відповідності розрахунків втрат ліцензіата вимогам цього Порядку НКРЕКП повідомляє ліцензіата про погодження та період, протягом якого буде передбачено відшкодування.

У разі невідповідності наданих розрахунків втрат ліцензіата вимогам цього Порядку НКРЕКП протягом 30 календарних днів письмово повідомляє про це ліцензіата.

12.3. Втрати ліцензіата, що виникають за період розгляду розрахунків тарифів, їх встановлення та оприлюднення, обраховуються за період з дня, наступного після закінчення періоду розгляду НКРЕКП заяви ліцензіата (з урахуванням вимог положень Процедури), до дня набрання чинності тарифами. У разі якщо рішення НКРЕКП про встановлення тарифів підлягає відкритому обговоренню та/або оприлюдненню згідно з Порядком проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року № 866, та Регламентом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 06 грудня 2016 року № 2133, період розрахунку втрат зменшується на кількість днів, потрібних для відкритого обговорення відповідного рішення НКРЕКП, його оприлюднення.

Сума зазначених втрат (Вт) розраховується за формулою

12.4. Додаткові втрати підприємств, які виникають унаслідок встановлення цін/тарифів на паливно-енергетичні ресурси в терміни, що унеможливлюють своєчасне їх урахування в тарифах на теплову енергію з моменту такої зміни цін/тарифів на паливно-енергетичні ресурси та встановлення скоригованих тарифів на теплову енергію, розраховуються з моменту зміни цін/тарифів на паливно-енергетичні ресурси.

Сума зазначених втрат (Вц) розраховується за формулою

12.5. Відшкодування суми втрат, розрахованої відповідно до пунктів 12.3 і 12.4 цієї глави, здійснюється протягом періоду та в розмірах, визначених НКРЕКП, при наступному встановленні/зміні тарифів.

Втрати нараховуються протягом визначеного періоду шляхом додавання відповідної суми втрат до тарифу, розрахованого та встановленого НКРЕКП згідно з вимогами цього Порядку.

12.6. У разі перегляду тарифів у період, протягом якого здійснюється відшкодування втрат, розрахованих відповідно до цього Порядку, НКРЕКП здійснює їх коригування, ураховуючи частину втрат, яка не відшкодована.».