Про затвердження Положення про застосування Національним банком України стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи

Відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 42 та 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою вдосконалення стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про застосування Національним банком України стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи (далі - Положення), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року № 259 "Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 06 травня 2009 року за № 410/16426;

постанову Правління Національного банку України від 04 травня 2011 року № 134 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 24 травня 2011 року за № 627/19365;

пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 18 листопада 2011 року № 413 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2011 року за № 1423/20161;

постанову Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 21 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 09 лютого 2012 року за № 194/20507;

постанову Правління Національного банку України від 19 червня 2012 року № 249 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 22 червня 2012 року за № 1029/21341;

постанову Правління Національного банку України від 17 жовтня 2012 року № 429 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2012 року за № 1883/22195;

постанову Правління Національного банку України від 05 липня року № 271 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 25 липня 2013 року за № 1235/23767;

постанову Правління Національного банку України від 30 вересня 2013 року № 394 "Про затвердження Змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 09 жовтня 2013 року за № 1728/24260;

постанову Правління Національного банку України від 04 грудня 2013 року № 491 "Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2013 року за № 2089/24621;

постанову Правління Національного банку України від 27 січня 2014 року № 33 "Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 04 грудня 2013 року № 491", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 182/24959;

постанову Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року № 110 "Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13 березня 2014 року за № 353/25130;

постанову Правління Національного банку України від 18 вересня 2014 року № 582 "Про внесення зміни до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України";

пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 27 листопада 2014 року № 752 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України";

постанову Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року № 854 "Про внесення зміни до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України";

постанову Правління Національного банку України від 15 січня 2015 року № 26 "Про внесення зміни до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України";

постанову Правління Національного банку України від 22 січня 2015 року № 46 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України";

пункт 3 постанови Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року № 332 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України";

постанову Правління Національного банку України від 03 липня 2015 року № 432 "Про внесення зміни до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України";

постанову Правління Національного банку України від 30 липня 2015 року № 493 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України";

постанову Правління Національного банку України від 20 серпня 2015 року № 552 "Про внесення зміни до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України".

3. Департаменту управління ризиками (Будник І.М.) протягом місяця після набрання чинності цією постановою затвердити та довести до відома банків розпорядчий акт Національного банку з питань визначення справедливої вартості активів (майна).

4. Департаменту інформаційних технологій (Нагорнюк В.В.) протягом двох місяців після набрання чинності цією постановою внести з урахуванням вимог Положення відповідні зміни до програмно-технологічного забезпечення "КредЛайн2", "СертЛайн2" та Системи автоматизації процесів банківської та фінансово-господарської діяльності Національного банку України та провести тестові випробування.

5. Департаменту відкритих ринків (Пономаренко С.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі.

6. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, крім пунктів 1 та 2 цієї постанови, які набирають чинності з 01 грудня 2015 року.

7. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Чурія О.Є.

ПОЛОЖЕННЯ
про застосування Національним банком України стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи

Розділ I. Загальні положення

Глава 1. Предмет застосування та терміни

1. Це Положення розроблено відповідно до статей 6, 7, 25, 42 та 56 Закону України "Про Національний банк України", Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про депозитарну систему України", з метою застосування Національним банком України (далі - Національний банк) монетарних інструментів під час управління грошово-кредитним ринком шляхом регулювання ліквідності банківської системи.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

1) вартість боргового зобов’язання Національного банку за депозитним сертифікатом (далі - вартість депозитного сертифіката) - вартість одного депозитного сертифіката, установлена та оголошена в умовах його розміщення, яка сплачується під час його погашення;

1-1) вартість пулу - сума, яка визначається множенням справедливої вартості активів (майна), що входять до пулу, на коригуючі коефіцієнти;

1-2) гранична процентна ставка - найнижча процентна ставка, що встановлюється Національним банком під час проведення процентного тендера з підтримання ліквідності, за якою задовольняються заявки банків на участь в цьому тендері, або найвища процентна ставка, що встановлюється Національним банком під час проведення процентного тендера з розміщення депозитних сертифікатів, за якою задовольняються заявки банків на участь у цьому тендері;

2) депозитний сертифікат Національного банку (далі - депозитний сертифікат) - це один з монетарних інструментів, що є борговим зобов'язанням Національного банку у формі записів на рахунках у системи кількісного обліку СЕРТИФ (з іменною ідентифікацією власників на підставі реєстру власників), який свідчить про розміщення в Національному банку коштів банків та право власників депозитних сертифікатів на отримання вартості депозитного сертифіката або вартості депозитного сертифіката та процентів після закінчення встановленого строку;

3) депозитний сертифікат овернайт - боргове зобов'язання Національного банку, яке свідчить про розміщення банком коштів за оголошеною процентною ставкою в Національному банку на термін до наступного робочого дня і є інструментом постійного доступу, спрямованим на поглинання надлишкової ліквідності банку;

3-1) дисконт - різниця між сумою вкладу та вартістю депозитного сертифіката;

3-2) електронні торговельні системи (ЕТС) - Refinitiv, Bloomberg, інші електронні торговельні системи;

4) інструменти постійного доступу - оперативне підтримання Національним банком ліквідності банків шляхом надання кредитів овернайт або оперативне вилучення Національним банком ліквідності банків шляхом розміщення депозитних сертифікатів овернайт;

5) кількісний тендер - тендер, на якому Національний банк наперед установлює ціну (процентну ставку), за якою банки можуть одержати кредити рефінансування або розмістити в Національному банку кошти. Сума коштів, що пропонується для рефінансування або для розміщення, може оголошуватися або не оголошуватися;

6) коригуючий коефіцієнт - коефіцієнт, який визначається Національним банком для кожного наданого банком активу (майна), що надається в заставу за операціями з рефінансування, або який є предметом операції прямого репо;

7) кредит овернайт - кредит, який надається банку Національним банком за оголошеною процентною ставкою на термін до наступного робочого дня і є інструментом постійного доступу, спрямованим на підтримання ліквідності банку;

8) кредит рефінансування - кредит, що надається банку шляхом проведення кількісного або процентного тендера з підтримання ліквідності банків;

9) операції з власними борговими зобов’язаннями - операції Національного банку з розміщення, обігу та погашення депозитних сертифікатів;

10) операції з рефінансування банків - операції з надання банкам кредитів у встановленому Національним банком порядку;

11) операція прямого репо - це операція між Національним банком та банком з купівлі Національним банком цінних паперів з портфеля банку (далі - перша частина операції репо) з одночасним зобов'язанням банку здійснити зворотну купівлю (викуп) цих цінних паперів (далі - друга частина операції репо) за обумовленою ціною на обумовлену дату;

{Підпункт 12 пункту 2 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 251 від 28.12.2022}

13) процентні витрати за операцією прямого репо - це витрати продавця цінних паперів в разі здійснення операції прямого репо, які визначаються як різниця між ціною зворотної купівлі (викупу) цінних паперів і ціною їх продажу;

14) процентний дохід за операцією прямого репо - це дохід, який отримує покупець цінних паперів в разі здійснення операції прямого репо, що визначається як різниця між ціною зворотної купівлі (викупу) цінних паперів та ціною їх купівлі;

15) процентний тендер - тендер, під час оголошення якого банки у своїх заявках до Національного банку зазначають ціну (процентну ставку), за якою вони погоджуються одержати кредит рефінансування або розмістити кошти. Сума коштів, що пропонується для рефінансування або для розміщення, може оголошуватися або не оголошуватися;

16) пул активів (майна) – сукупність активів (майна), що надаються банком для забезпечення виконання зобов’язань за генеральним кредитним договором таким чином, що застава таких активів (майна) поширюється на всі зобов’язання банку за діючими та майбутніми кредитами овернайт та кредитами рефінансування (далі - пул);

17) система кількісного обліку СЕРТИФ - це підсистема програмно-технологічного забезпечення СертЛайн, що обслуговує розміщення, обіг, облік та погашення депозитних сертифікатів;

18) строк прямого репо - це строк у календарних днях між датами виконання першої та другої частин операції прямого репо;

19) сума вкладу - сума коштів, фактично розміщених банком в один депозитний сертифікат;

19-1) сумарна заборгованість – сума всіх кредитів за операціями з рефінансування, наданих банку відповідно до цього Положення та неповернутих на момент здійснення розрахунку вартості пулу, уключаючи проценти за користування кредитом овернайт, за весь строк користування короткостроковими кредитами рефінансування (без урахування вже сплачених процентів), а також розрахованих за поточною процентною ставкою процентів, що підлягають сплаті в кінці поточного календарного місяця та в наступні три календарних місяці користування довгостроковими кредитами рефінансування, але не більше ніж за фактичний період часу, що залишився до їх повернення;

20) тендер з підтримання ліквідності банків - це механізм, який передбачає надання Національним банком кредитів рефінансування банкам, що потребують підтримання ліквідності;

21) тендер з розміщення депозитних сертифікатів - це механізм, через який банки розміщують у Національному банку тимчасово вільні кошти згідно з визначеними умовами;

22) ціна зворотної купівлі (викупу) - це сума коштів, яка сплачується продавцем відповідно до другої частини операції прямого репо на дату зворотної купівлі (викупу) за відповідні цінні папери;

23) ціна купівлі - це сума коштів, яка сплачується покупцем відповідно до першої частини операції прямого репо на дату купівлі за отримані від продавця цінні папери.

Інші терміни та поняття, які вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.

Глава 2. Основні положення застосування стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи

3. Національний банк використовує стандартні інструменти регулювання ліквідності банківської системи з метою виконання цілей та завдань, визначених законодавством України та Основними засадами грошово-кредитної політики, залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку.

4. Національний банк здійснює регулювання ліквідності банківської системи в межах та обсягах, що визначені Правлінням Національного банку після розгляду зазначеного питання Комітетом з монетарної політики Національного банку, шляхом застосування таких стандартних інструментів:

1) операції з рефінансування (кредити овернайт, кредити рефінансування);

2) операції прямого репо;

3) операції з власними борговими зобов'язаннями;

4) операції з державними облігаціями України.

5. Національний банк розміщує на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України (далі - Інтернет-представництво) повідомлення про проведення активних та пасивних операцій Національного банку, установлення процентних ставок за ними та розмір коригуючих коефіцієнтів.

6. Національний банк установлює для банків однакові умови регулювання їх ліквідності. Національний банк не здійснює регулювання ліквідності банків, які віднесено до категорії неплатоспроможних.

7. Національний банк може прийняти рішення про підтримання ліквідності банку шляхом проведення відповідних операцій з рефінансування та операцій прямого репо, якщо банк має банківську ліцензію та дотримується таких основних вимог:

1) структура власності банку не визнана Національним банком непрозорою;

{Підпункт 2 пункту 7 глави 2 розділу І виключено на підставі Постанови Національного банку № 30 від 17.03.2020}

3) банк за всіма кредитами, наданими Національним банком та операціями прямого репо, не має простроченої заборгованості (основна сума кредиту, проценти за користування ним) та несплаченої пені;

4) банк уклав з Національним банком генеральний кредитний договір та/або генеральний договір репо;

5) банк не віднесено до категорії проблемних (у разі прийняття рішення про підтримання ліквідності банку строком від одного до п’яти років);

6) банк у разі надання під заставу пулу активів (майна) цінних паперів та/або депозитних сертифікатів, що включаються до пулу:

відкриває рахунок у цінних паперах власника (депонента) у Національному банку (за умови, що такий рахунок не був відкритий раніше), що провадить депозитарну діяльність депозитарної установи (далі - депозитарна установа Національного банку);

відкриває окремі рахунки банку в Національному банку для зарахування грошових коштів у національній та/або іноземній валюті як сплата доходу та/або погашення заставлених цінних паперів та/або депозитних сертифікатів, що включаються до складу пулу активів (майна) відповідно до підпункту 4 пункту 21 глави 3 розділу II цього Положення (далі - окремі рахунки банку в Національному банку);

заносить до анкети рахунку в цінних паперах інформацію про відкриті окремі рахунки банку в Національному банку.

8. Національний банк проводить з банками операції з власними борговими зобов'язаннями з метою вилучення коштів з обігу.

9. Національний банк укладає з банками за операціями, визначеними в цьому Положенні, генеральні договори та/або договори. Невід'ємними частинами генеральних договорів є заявки банків на проведення відповідних операцій та повідомлення Національного банку про задоволення цих заявок (у повному обсязі або частково), повідомлення Національного банку щодо зміни процентної ставки у зв'язку зі зміною облікової ставки Національного банку за користування кредитом рефінансування шляхом проведення тендерів із підтримання ліквідності банків строком від одного до п'яти років (далі - процентна ставка за довгостроковим кредитом рефінансування) та повідомлення банку про згоду щодо зміни процентної ставки за довгостроковим кредитом рефінансування.

{Пункт 10 глави 2 розділу І виключено на підставі Постанови Національного банку № 83 від 16.02.2016}

11. Базовою кількістю днів для нарахування процентів/процентного доходу та неустойки за операціями, визначеними в цьому Положенні, уважається фактична кількість днів у місяці/році.

12. Національний банк розпорядчими актами має право встановлювати порядок проведення операцій з банками, який передбачає терміни виконання операцій, послідовність дій підрозділів Національного банку та банків, зразки генеральних договорів, інших договорів та документів, що свідчать про проведення операцій, а також залежно від ситуації на грошово-кредитного ринку:

1) частоту звернень банків до Національного банку за видами інструментів рефінансування;

2) максимальний розмір надання кредиту овернайт;

3) розмір коригуючих коефіцієнтів;

{Підпункт 4 пункту 12 глави 2 розділу І виключено на підставі Постанови Національного банку № 91 від 26.08.2021}

5) додаткові вимоги до банків, які беруть участь у позачергових тендерах;

6) обсяги рефінансування, строки та параметри щодо надання кредитів рефінансування строком понад 14 днів.

13. Національний банк для забезпечення виконання зобов'язань за операціями рефінансування приймає в заставу пул визначених ним активів (майна) і здійснює операції прямого репо за справедливою вартістю, порядок визначення якої встановлюється Національним банком, а також ураховує можливу зміну справедливої вартості активів (майна), що формують пул активів (майна) за операціями з рефінансування, або є предметом операції прямого репо заставлених активів (майна) із застосуванням коригуючих коефіцієнтів.

14. Розмір коригуючих коефіцієнтів, який застосовується для активів (майна), що формують пул для проведення операції з рефінансування, змінюється щодня.

Розмір коригуючих коефіцієнтів, який застосовується щодо цінних паперів, які є предметом операції прямого репо, не змінюється протягом строку операції.

15. Національний банк перед уключенням до пулу активів (майна), які пропонуються банком, вносить до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про обтяження активів (майна), що формують пул (крім іноземної валюти), та є заставою за генеральним кредитним договором, а також перевіряє в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутність інших обтяжень (крім обтяження Національного банку за операціями з рефінансування) на активи (майно), що пропонуються банком для включення до пулу.

{Пункт 16 глави 2 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 44 від 26.04.2018}

17. Документи, що подаються до Національного банку відповідно до цього Положення, підписуються керівником банку та/або уповноваженою особою. Документи в паперовій формі засвідчуються відбитком печатки банку (у випадках, передбачених законодавством).

Документи, що подаються до Національного банку засобами програмно-технологічного забезпечення, підписуються та/або надсилаються з використанням електронного цифрового підпису уповноважених осіб, які відповідальні за подання цих документів до Національного банку.

II. Операції з рефінансування банків

3. Загальні умови проведення операцій з рефінансування банків

18. Національний банк здійснює операції з рефінансування банків шляхом надання банкам:

1) кредитів до наступного робочого дня (кредити овернайт);

2) кредитів рефінансування шляхом проведення тендерів із підтримання ліквідності банків строком до 14 днів та строком до 90 днів (далі - короткострокові кредити рефінансування);

3) кредитів рефінансування шляхом проведення тендерів із підтримання ліквідності банків строком від одного до п’яти років (далі – довгострокові кредити рефінансування).

19. Національний банк здійснює операції з рефінансування банків відповідно до укладених з банками генеральних кредитних договорів та забезпечує проведення їх за допомогою програмно-технологічного забезпечення Національного банку.

20. Правління Національного банку щокварталу визначає періодичність проведення тендерів з підтримання ліквідності банків, обсяги рефінансування, строки та параметри щодо надання кредитів рефінансування строком понад 14 днів, після розгляду зазначеного питання Комітетом з монетарної політики Національного банку.

Умовою надання довгострокового кредиту рефінансування є згода банку, яка зазначена в заявці банку на участь у тендері з підтримання ліквідності банків, на коригування процентної ставки в разі зміни облікової ставки Національного банку.

21. Національний банк надає банкам кредити овернайт та кредити рефінансування під заставу пулу, що може складатися з таких видів активів (майна):

1) цінні папери, включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів у національній та/або іноземній валюті як сплата доходу та/або погашення заставлених цінних паперів на окремі рахунки банку в Національному банку (далі - майнові права на майбутні надходження грошових коштів):

державні облігації України (облігації внутрішньої державної позики України, облігації зовнішніх державних позик України), включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів;

облігації міжнародних фінансових організацій (емісія яких здійснюється відповідно до законодавства України), включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів;

корпоративні облігації, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів;

облігації внутрішніх місцевих позик (далі - облігації місцевих позик), включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів;

2) депозитні сертифікати, включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів як сплата доходу та/або погашення заставлених депозитних сертифікатів на окремі рахунки банку в Національному банку;

3) іноземна валюта (долари США, євро, англійські фунти стерлінгів, швейцарські франки, японські єни);

4) грошові кошти в національній та/або іноземній валюті, що перераховані як сплата доходу та/або погашення заставлених цінних паперів та/або депозитних сертифікатів, майнові права на майбутні надходження за якими передано в заставу відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 21 глави 3 розділу II цього Положення.

21-1. Уключення до пулу цінних паперів, визначених у абзацах четвертому, п’ятому підпункту 1 пункту 21 глави 3 розділу II цього Положення, здійснюється на підставі рішення Правління Національного банку за рекомендацією Кредитного комітету Національного банку за результатами здійсненого аналізу цих цінних паперів, ураховуючи фінансовий стан їх емітентів. Національний банк з метою здійснення такого аналізу може звернутися до банку/емітента/гаранта цінних паперів за отриманням додаткової інформації та/або документів, необхідних для опрацювання питання щодо включення цінних паперів до пулу.

21-2. Умовами для включення до пулу корпоративних облігацій, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, є передбачення такої гарантії в Законі України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та відсутність інформації щодо невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом цінних паперів своїх зобов'язань протягом п'яти останніх років.

21-3. Національний банк не рідше одного разу на рік здійснює моніторинг фінансового стану емітента та спроможності виконання емітентом своїх зобов'язань за корпоративними облігаціями, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, облігаціями місцевих позик, а також достатність видатків на виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими під відповідні державні гарантії в Законі України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.

21-4. Національний банк на підставі здійсненого моніторингу має право прийняти рішення про виключення корпоративних облігацій, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, облігацій місцевих позик, з пулу. Правління Національного банку за рекомендацією Кредитного комітету Національного банку приймає рішення про виключення корпоративних облігацій, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, облігацій місцевих позик, з пулу.

22. Державні облігації України, облігації міжнародних фінансових організацій, корпоративні облігації, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, облігації місцевих позик та депозитні сертифікати, які входять до пулу, мають перебувати у власності банку-позичальника та не бути обтяженими будь-якими іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань перед Національним банком за операціями з рефінансування.

Державні облігації України, облігації міжнародних фінансових організацій, корпоративні облігації, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, облігації місцевих позик мають обліковуватися на рахунку в цінних паперах, відкритому в депозитарній установі Національного банку.

В умовах розміщення (проспекті цінних паперів та/або рішенні про емісію цінних паперів та/або інших документах, що підтверджують умови розміщення цінних паперів) має бути передбачено, що грошові виплати як сплата доходу та/або погашення цінних паперів здійснюються через депозитарну систему України.

Грошові кошти в національній та/або іноземній валюті, що перераховані як сплата доходу та/або погашення заставлених цінних паперів та/або депозитних сертифікатів та входять до складу пулу відповідно до підпункту 4 пункту 21 глави 3 розділу II цього Положення (далі - грошові надходження за цінними паперами та/або депозитними сертифікатами), мають бути розміщені банком на окремих рахунках банку в Національному банку як забезпечення виконання зобов’язань перед Національним банком за кредитами, наданими банкам без сплати процентів за такими коштами.

Іноземна валюта, що входить до складу пулу відповідно до підпункту 3 пункту 21 глави 3 розділу II цього Положення, має бути розміщена банком на рахунку Національного банку для обліку коштів банків для покриття заборгованості за кредитами, наданими шляхом застосування стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи (далі - рахунок Національного банку), як грошове покриття для забезпечення погашення заборгованості банку перед Національним банком (далі - грошове покриття в іноземній валюті) без сплати процентів за таким грошовим покриттям.

23. Активи (майно) починають ураховуватися у вартості пулу з моменту:

1) блокування на користь Національного банку цінних паперів у системі депозитарного обліку цінних паперів та/або депозитних сертифікатів у системі кількісного обліку СЕРТИФ та обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна цінних паперів та/або депозитних сертифікатів, включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів;

2) розміщення банком грошового покриття в іноземній валюті на рахунку Національного банку (без реєстрації обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна);

3) розміщення грошових надходжень за цінними паперами та/або депозитними сертифікатами на окремих рахунках банку в Національному банку (без реєстрації обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна).

24. Цінні папери за 45 календарних днів до настання строку їх погашення не враховуються у вартості пулу. Депозитні сертифікати враховуються у вартості пулу до настання строку їх погашення.

Цінні папери, погашення номінальної вартості яких здійснюється окремими частинами згідно з графіком їх погашення, за 45 календарних днів до погашення наступної частини номінальної вартості починають враховуватись у вартості пулу активів (майна) за справедливою вартістю з урахуванням коригуючих коефіцієнтів без урахування тієї частини номінальної вартості, яка сплачуватиметься емітентом у найближчу дату погашення згідно з умовами їх випуску.

Депозитарна установа Національного банку/Національний банк на підставі укладеного договору з банком до припинення зобов’язання щодо застави майнових прав на майбутні надходження грошових коштів забезпечує перерахування грошових надходжень за цінними паперами та/або депозитними сертифікатами на окремі рахунки банку в Національному банку.

Національний банк виключає цінні папери та депозитні сертифікати з пулу в день їх погашення та зараховує кошти від їх погашення та/або доходу за ними на окремі рахунки банку в Національному банку.

25. Банк один раз на день має право здійснювати включення та/або виключення, та/або заміну активів (майна), що формують пул, лише тими видами активів (майна), які визначені в пункті 21 глави 3 розділу ІІ цього Положення.

26. Заявка банку на включення/виключення/заміну активів (майна), що формують пул, та повідомлення Національного банку про задоволення заявки на включення/виключення/заміну активів (майна), що формують пул, є підставою для здійснення Національним банком заходів щодо включення/виключення/заміни активів (майна), що формують пул.

27. Заміна/включення/виключення активів (майна), що формують пул, здійснюється шляхом блокування в системі депозитарного обліку та/або у системі кількісного обліку СЕРТИФ на користь Національного банку наданих банком цінних паперів та/або депозитних сертифікатів та/або розміщення грошового покриття в іноземній валюті на рахунку Національного банку та/або розміщення грошових надходжень за цінними паперами та/або депозитними сертифікатами на окремих рахунках банку в Національному банку та за їх рахунок збільшення обсягу та вартості пулу з подальшим розблокуванням цінних паперів та/або депозитних сертифікатів та/або поверненням банку грошового покриття в іноземній валюті та/або грошових надходжень за цінними паперами та/або депозитними сертифікатами, що підлягають виключенню з пулу.

28. Банк протягом будь-якого робочого дня тижня подає до Національного банку заявки на включення активів (майна) до пулу/виключення активів (майна) з пулу/заміну активів (майна) з пулу. Заявки, подані після визначеного часу, опрацьовуються не пізніше наступного робочого дня.

29. Заміна або виключення активів (майна) з пулу здійснюється за умови, що вартість пулу після задоволення заявки банку перевищує сумарну заборгованість за кредитами або дорівнює їй.

30. Національний банк не розглядає заявки банків на одержання кредиту овернайт та/або кредитів рефінансування, якщо банк на момент подання такої заявки не сформував пул у порядку, визначеному пунктами 23, 26 глави 3 розділу ІІ цього Положення, у достатній вартості для забезпечення виконання своїх зобов’язань за операціями з рефінансування, з урахуванням поданої заявки.

31. Національний банк надає кредити овернайт та кредити рефінансування за процентною ставкою, порядок визначення розміру якої встановлюється нормативно-правовим актом Національного банку з питань процентної політики. Процентна ставка за кредитами овернайт та короткостроковими кредитами рефінансування не підлягає коригуванню протягом строку користування такими кредитами.

Процентна ставка за кредитами рефінансування понад 14 днів та довгостроковими кредитами рефінансування визначається з урахуванням сталої величини, розмір якої встановлюється окремим рішенням Правління Національного банку.

Процентна ставка за кредитами рефінансування понад 14 днів та довгостроковими кредитами рефінансування, що встановлюється під час проведення кількісного тендера з підтримання ліквідності банків, визначається на рівні облікової ставки плюс стала величина.

Процентна ставка за кредитами рефінансування понад 14 днів та довгостроковими кредитами рефінансування, що встановлюється під час проведення процентного тендера з підтримання ліквідності банків, визначається на рівні, який не може бути нижче ніж облікова ставка плюс стала величина.

Стала величина є незмінною протягом усього строку користування кредитом рефінансування понад 14 днів та довгостроковим кредитом рефінансування. Процентна ставка за довгостроковим кредитом рефінансування в разі зміни облікової ставки Національного банку підлягає коригуванню на розмір її зміни.

Національний банк у разі зміни облікової ставки Національного банку не пізніше наступного робочого дня від дня прийняття рішення про зміну облікової ставки Національного банку надсилає банку повідомлення щодо зміни процентної ставки за довгостроковим кредитом рефінансування.

Банк не пізніше наступного робочого дня від дня отримання повідомлення щодо зміни процентної ставки за довгостроковим кредитом рефінансування надсилає Національному банку повідомлення про згоду щодо зміни процентної ставки за довгостроковим кредитом рефінансування.

Національний банк ініціює у строки, які визначені у вимозі Національного банку, дострокове виконання банком зобов'язань за довгостроковим кредитом рефінансування в разі неотримання/несвоєчасного отримання повідомлення від банку про згоду щодо зміни процентної ставки за довгостроковим кредитом рефінансування або відмови банку від зміни процентної ставки.

Національний банк з третього робочого дня від дня прийняття рішення щодо зміни облікової ставки Національного банку нараховує проценти за користування довгостроковим кредитом рефінансування за новою процентною ставкою.

32. Національний банк має право надати банку кредит овернайт та/або короткостроковий кредит рефінансування, та/або довгостроковий кредит рефінансування на повернення раніше отриманого кредиту овернайт та/або короткострокових кредитів, та/або довгострокових кредитів рефінансування під заставу пулу, якщо банк подав заявку на одержання кредиту овернайт та/або на участь у тендері з підтримання ліквідності банків, проведення якого припадає на строк повернення кредиту овернайт та/або кредитів рефінансування.

Кількість разів одержання банком кредиту овернайт та/або короткострокового кредиту рефінансування, та/або довгострокового кредиту на повернення раніше отриманих кредитів не обмежується.

Під час перевірки достатності вартості пулу в разі подання банком заявки на одержання кредиту і направлення частини коштів на повернення раніше отриманих кредиту овернайт та/або кредитів рефінансування, то ця частина коштів віднімається (вираховується) від суми поданої заявки.

33. Строк користування кредитом овернайт та кредитом рефінансування для нарахування процентів починається з дня надходження коштів на рахунок банку (у разі надання кредиту на повернення раніше отриманого кредиту – з дня проведення такої операції) і закінчується в день, який передує даті повернення коштів.

34. Національний банк за операціями з рефінансування здійснює контроль та перевірку заставлених активів (майна), що формують  вартість пулу, а саме їх знецінення відповідно до нормативно-правових і розпорядчих актів Національного банку з питань визначення справедливої вартості. Національний банк, якщо процентне співвідношення вартості пулу до сумарної заборгованості стає меншим, ніж 100%, вимагає від банків унесення додаткових активів (майна) до пулу та/або часткового дострокового повернення кредитів з метою приведення банком у відповідність вартості пулу до сумарної заборгованості.

Національний банк у разі прийняття рішення Правління Національного банку щодо виключення облігацій місцевих позик, корпоративних облігацій, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України з пулу, вимагає від банків унесення додаткових активів (майна) до пулу та/або часткового дострокового повернення кредитів з метою приведення банком вартості пулу у відповідність до сумарної заборгованості.

35. Національний банк має право ініціювати дострокове виконання банком зобов’язань за операціями з рефінансування протягом двох робочих днів у разі настання хоча б однієї з таких умов:

1) виявлення фактів надання банком недостовірної інформації та звітності, яка мала вплив на прийняття рішення щодо надання кредиту відповідно до цього Положення, та щодо повноважень осіб, які від імені банку підписують усі документи, що подаються банком до Національного банку відповідно до цього Положення;

2) неприведення банком у відповідність до встановлених вимог вартості пулу в разі його знецінення та/або прийняття рішення Правління Національного банку щодо виключення облігацій місцевих позик, корпоративних облігацій, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, з пулу;

3) невиконання банком умов генерального кредитного договору.

4. Порядок надання кредитів овернайт

36. Національний банк щоденно у робочі дні засобами програмно-технологічного забезпечення та системи електронної пошти Національного банку (далі - система електронної пошти) надсилає банкам повідомлення про умови проведення операції з надання кредиту овернайт на наступний робочий день із зазначенням процентної ставки за кредитом овернайт із розміщенням цієї інформації на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

37. Банк у разі потреби підтримання ліквідності має право протягом будь-якого робочого дня тижня до визначеного часу подати до Національного банку заявку на одержання кредиту овернайт. Подані банками заявки перевіряються на відповідність дотримання вимог цього Положення та задовольняються в  міру їх надходження. Заявки, які не пройшли перевірки, відхиляються.

Заявки, які надійшли пізніше визначеного часу, не приймаються, за винятком причин технічного характеру, які виникли в Національному банку.

38. Національний банк на підставі генерального кредитного договору, заявки банку та повідомлення про задоволення заявки банку на одержання кредиту овернайт забезпечує перерахування банку коштів за наданим кредитом овернайт.

5. Порядок надання кредитів рефінансування

39. Національний банк надає банкам кредити рефінансування шляхом проведення кількісного або процентного тендера з підтримання ліквідності банків. Повідомлення про проведення кількісного або процентного тендера з підтримання ліквідності банків надсилається засобами програмно-технологічного забезпечення та системи електронної пошти з розміщенням цієї інформації на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

40. Надання короткострокових кредитів рефінансування здійснюється з періодичністю, встановленою відповідно до графіка проведення тендерів із підтримання ліквідності банків.

Надання кредитів рефінансування строком понад 14 днів здійснюється з періодичністю, яка визначається на засіданнях Правління Національного банку після розгляду Комітетом з монетарної політики Національного банку.

41. Національний банк оголошує графік проведення тендерів з підтримання ліквідності банків на наступний квартал за допомогою засобів системи електронної пошти з розміщенням цієї інформації на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

Національний банк залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку та стану ліквідності банків має право змінювати періодичність і черговість проведення тендерів з підтримання ліквідності банків, а також оголошувати позачергові тендери з підтримання ліквідності банків, про які банкам повідомляється за допомогою засобів програмно-технологічного забезпечення та системи електронної пошти з розміщенням цієї інформації на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

42. Банк, який потребує підтримання своєї ліквідності, має право подати до Національного банку за допомогою засобів відповідного програмно-технологічного забезпечення заявку на участь у тендері з підтримання ліквідності банків без подальшого внесення до неї будь-яких змін. Банк може подати декілька заявок на участь у процентному тендері з підтримання ліквідності банків із зазначенням різних процентних ставок.

43. Заявки, які надійшли пізніше встановленого для участі в тендері з підтримання ліквідності банків часу, не приймаються, за винятком причин технічного характеру, які виникли в Національному банку.

44. Національний банк у разі проведення кількісного тендера з підтримання ліквідності банків без оголошення загального обсягу коштів перевіряє подані заявки банків на відповідність дотримання вимог цього Положення та задовольняє їх у повному обсязі в міру їх надходження.

Розподіл коштів, які пропонуються для проведення кількісного тендера з підтримання ліквідності банків з оголошенням загального обсягу коштів, здійснюється відповідно до поданих банками заявок на участь у цьому тендері до вичерпання суми, запропонованої на цей тендер. Якщо запропонованої на кількісний тендер з підтримання ліквідності банків суми недостатньо для задоволення всіх заявок банків, то кошти за оголошеною ціною розподіляються між усіма банками пропорційно до поданих заявок. Обсяг кредиту рефінансування заокруглюється до цілого.

45. Банки за умови проведення Національним банком процентного тендера з підтримання ліквідності банків самостійно пропонують процентну ставку з точністю до двох знаків після коми, за якою вони погоджуються одержати кошти, але не нижчу, ніж облікова ставка Національного банку.

Національний банк на підставі заявок на участь у процентному тендері з підтримання ліквідності банків самостійно встановлює граничну процентну ставку, визначаючи її таким чином, аби максимально сприяти досягненню операційної цілі процентної політики Національного банку.

Задоволення заявок банків може здійснюватися двома методами - за процентними ставками, що пропонуються банками (але не нижчими, ніж гранична процентна ставка), або за граничною процентною ставкою. Метод задоволення заявок банків зазначається в повідомленні Національного банку про проведення процентного тендера з підтримання ліквідності банків.

Задоволення заявок банків за методом застосування процентних ставок, що пропонуються банками, здійснюється за запропонованими банками процентними ставками, починаючи із заявки з найвищою процентною ставкою.

Задоволення заявок банків за методом застосування граничної процентної ставки здійснюється за граничною процентною ставкою, починаючи із заявки з найвищою процентною ставкою.

Заявки банків, що пропонують процентні ставки нижчі, ніж гранична процентна ставка, не задовольняються.

Заявки банків, що пропонують процентні ставки вищі, ніж гранична процентна ставка, задовольняються в повному обсязі.

Заявки банків у разі проведення процентного тендера з підтримання ліквідності банків з оголошенням загального обсягу запропонованих Національним банком для рефінансування коштів задовольняються до вичерпання оголошеного обсягу коштів.

Заявки банків з процентними ставками, що збігаються з граничною процентною ставкою, задовольняються в межах такого залишку пропорційно до сум, зазначених у поданих ними заявках, з округленням до більшого цілого, якщо залишок оголошеного обсягу запропонованих Національним банком для рефінансування коштів менший, ніж загальна сума коштів, зазначена в заявках банків з однаковими процентними ставками, що збігаються з граничною процентною ставкою.

Заявки банків, які подані за ставкою, що дорівнює граничній процентній ставці в разі проведення процентного тендера з підтримання ліквідності банків без оголошення загального обсягу запропонованих Національним банком для рефінансування коштів, задовольняються в повному обсязі.

46. Мінімальний рівень граничної процентної ставки визначається окремим рішенням Правління Національного банку.

{Пункт 47 глави 5 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 91 від 26.08.2021}

48. Результати проведеного тендера з підтримання ліквідності банків повідомляються банкам, які брали в ньому участь, та розміщуються на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

49. Національний банк на підставі генерального кредитного договору, заявки банку на участь у проведенні тендера з підтримання ліквідності банків та повідомлення про задоволення заявок на участь у тендері з підтримання ліквідності банків (у повному обсязі або частково) забезпечує перерахування банку коштів за наданим кредитом рефінансування.

50. Банк має право достроково повністю або частково повернути кредит рефінансування і проценти за користування ним, повідомивши про це Національний банк.

Розділ III. Операції прямого репо

Глава 6. Загальні умови проведення операцій прямого репо

51. Національний банк проводить з банками операції прямого репо, які є нерегулярним стандартним інструментом, спрямованим на підтримку ліквідності банків у разі неочікуваних коливань ліквідності.

52. Національний банк проводить операції прямого репо з державними облігаціями України, корпоративними облігаціями, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, облігаціями місцевих позик або облігаціями міжнародних фінансових організацій (емісія яких здійснюється відповідно до законодавства України) на підставі укладеного з банком генерального договору репо. Операції прямого репо здійснюються Національним банком з переходом права власності на цінні папери.

Корпоративні облігації, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, облігації місцевих позик можуть бути предметом проведення операцій прямого репо відповідно до рішення Правління Національного банку за рекомендацією Кредитного комітету Національного банку за результатами здійсненого аналізу цих цінних паперів, ураховуючи фінансовий стан їх емітентів. Національний банк з метою здійснення такого аналізу може звернутися до банку/емітента/гаранта цінних паперів за отриманням додаткової інформації та/або документів, необхідних для опрацювання питання щодо проведення операцій прямого репо з цими цінними паперами.

Операції прямого репо з державними облігаціями України здійснюються Національним банком з дотриманням під час розрахунків принципу “поставка цінних паперів проти оплати”, грошові розрахунки забезпечуються Національним банком.

Операції прямого репо з облігаціями міжнародних фінансових організацій, корпоративними облігаціями, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, облігаціями місцевих позик здійснюються Національним банком з дотриманням під час розрахунків принципу “поставка цінних паперів без оплати“.

53. Операції прямого репо можуть здійснюватися лише з тими цінними паперами, які перебувають у власності банку, не обтяжені будь-якими зобов'язаннями та строки виплати купонного доходу та/або погашення за цими цінними паперами мають наставати не раніше ніж через два робочі дні після дати їх зворотної купівлі.

54. Національний банк здійснює операції прямого репо на визначений строк, але не більше ніж на 90 календарних днів.

55. Національний банк за операцією прямого репо враховує ризики можливої зміни справедливої вартості цінних паперів, які є предметом операції прямого репо та застосовує коригуючі коефіцієнти.

Глава 7. Проведення операцій прямого репо

56. Банк, що має намір здійснити операцію прямого репо, має право будь-якого робочого дня тижня подати до Національного банку заявку щодо проведення операції прямого репо, у якій пропонує умови щодо строку проведення операції прямого репо в межах строку, визначеного пунктом 54 глави 6 розділу ІІІ цього Положення, її обсягу, кількості та коду (міжнародного ідентифікаційного номера) цінних паперів, інших параметрів.

За операцією прямого репо ціною купівлі Національним банком цінних паперів є їх справедлива вартість з урахуванням коригуючих коефіцієнтів. Ціна зворотної купівлі (викупу) банком цінних паперів установлюється таким чином, щоб дохід за строк операції прямого репо дорівнював процентному доходу, нарахованому на ціну купівлі за ставкою, визначеною окремим рішенням Правління Національного банку, але не нижче ніж облікова ставка Національного банку.

57. Учасники операцій прямого репо здійснюють ці операції за рахунками в цінних паперах відповідно до нормативно-правових актів з питань депозитарної та клірингової діяльності.

{Пункт 58 глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 44 від 26.04.2018}

59. Перерахування коштів за операцією прямого репо здійснюється в порядку, установленому законодавством, нормативно-правовими та розпорядчими актами Національного банку з питань депозитарної та клірингової діяльності.

{Пункт 60 глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 44 від 26.04.2018}

Розділ IV. Операції Національного банку з депозитними сертифікатами

Глава 8. Загальні умови проведення операцій з депозитними сертифікатами

61. Національний банк здійснює операції з власними борговими зобов'язаннями шляхом розміщення депозитних сертифікатів у формі записів на рахунках у системі кількісного обліку СЕРТИФ з іменною ідентифікацією власників на підставі реєстру власників системи кількісного обліку СЕРТИФ.

Розміщення депозитних сертифікатів шляхом участі в тендерах з розміщення депозитних сертифікатів здійснюється за ціною, яка відповідає вартості депозитного сертифіката, або є меншою (дисконт).

Депозитні сертифікати овернайт розміщуються виключно за ціною, яка відповідає вартості депозитного сертифіката.

62. Умовами для подання банком у робочі дні заявок на участь у проведенні операції з розміщення депозитних сертифікатів овернайт та на участь у тендерах із розміщення депозитних сертифікатів є:

1) укладення Єдиного договору банківського обслуговування та надання інших послуг Національним банком у частині участі в операціях із розміщення депозитних сертифікатів Національного банку;

{Підпункт 2 пункту 62 глави 8 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 16 від 28.02.2017}

3) відсутність простроченої заборгованості за усіма кредитами, наданими Національним банком та операціями прямого репо.

{Абзац четвертий пункту 62 глави 8 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 16 від 28.02.2017}

Для окремих операцій з розміщення депозитних сертифікатів овернайт/тендерів з розміщення депозитних сертифікатів можуть установлюватися додаткові обмеження щодо їх потенційних власників.

{Пункт 63 глави 8 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 70 від 27.07.2017}

64. Умови розміщення, максимальна або мінімальна сума заявки від банку, вартість депозитного сертифіката, строк (крім депозитних сертифікатів овернайт), на який розміщується депозитний сертифікат, визначаються залежно від ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку в період оголошення про проведення операції з розміщення депозитних сертифікатів овернайт/тендера з розміщення депозитних сертифікатів.

65. Процентна ставка за депозитним сертифікатом залежить від строку розміщення депозитного сертифіката, облікової ставки Національного банку, процентних ставок за депозитами на міжбанківському кредитному ринку.

65-1. Національний банк проводить операції з розміщення депозитних сертифікатів овернайт/тендери з розміщення депозитних сертифікатів за процентною ставкою, порядок визначення розміру якої встановлюється нормативно-правовим актом Національного банку з питань процентної політики.

66. Дохід за депозитними сертифікатами сплачується у вигляді процентів, які нараховуються на вартість депозитного сертифіката, або дисконту, який визначається як різниця між сумою вкладу та вартістю депозитного сертифіката. Тип депозитного сертифіката залежно від порядку виплати доходу за ним (процентний або дисконтний депозитний сертифікат) визначається в умовах його розміщення.

Для нарахування процентів/амортизації дисконту строк розміщення депозитного сертифіката починається з дня надходження коштів від банку за депозитний сертифікат і закінчується в день, який передує дню погашення депозитного сертифіката.

67. Депозитні сертифікати мають право обігу на відкритому ринку лише серед банків, а також можуть використовуватися як застава на міжбанківському кредитному ринку та за кредитами Національного банку.

{Абзац другий пункту 67 глави 8 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 16 від 28.02.2017}

68. Облік депозитних сертифікатів здійснюється в системі кількісного обліку СЕРТИФ відповідно до нормативно-правових та розпорядчих актів Національного банку з питань обліку та проведення операцій з депозитними сертифікатами Національного банку.

Бухгалтерський облік розміщених депозитних сертифікатів здійснюється відповідно до нормативно-правових актів та розпорядчих актів Національного банку з питань бухгалтерського обліку.

Глава 9. Проведення операцій з розміщення депозитних сертифікатів та їх погашення

69. Національний банк щоденно в робочі дні здійснює операції з розміщення депозитних сертифікатів до наступного робочого дня (овернайт). Кількісні або процентні тендери з розміщення депозитних сертифікатів строком до 14 днів та/або строком до 100 днів проводяться з періодичністю, встановленою відповідно до графіка проведення тендерів із розміщення депозитних сертифікатів.

Національний банк оголошує графік проведення тендерів із розміщення депозитних сертифікатів на наступний квартал за допомогою засобів системи електронної пошти з розміщенням цієї інформації на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

Національний банк залежно від ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку, та стану ліквідності банків має право змінювати періодичність і черговість проведення тендерів з розміщення депозитних сертифікатів, а також оголошувати позачергові тендери з розміщення депозитних сертифікатів, про що повідомляє банкам за допомогою засобів програмно-технологічного забезпечення, системи електронної пошти та на сторінці Інтернет-представництва.

70. Національний банк надсилає за допомогою засобів програмно-технологічного забезпечення, системи електронної пошти та розміщує на сторінці Інтернет-представництва інформацію про проведення:

1) операцій з розміщення депозитних сертифікатів овернайт;

2) кількісного або процентного тендера з розміщення депозитних сертифікатів.

71. Банк може протягом будь-якого робочого дня тижня до визначеного часу подати за допомогою засобів відповідного програмно-технологічного забезпечення до Національного банку заявку на участь у проведенні:

1) операції з розміщення депозитних сертифікатів овернайт;

2) оголошеного тендера (черговому та/або позачерговому) із розміщення депозитних сертифікатів.

Заявки, які надійшли пізніше визначеного часу, не приймаються, за винятком причин технічного характеру, які виникли в Національному банку.

{Абзац п'ятий пункту 71 глави 9 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 90 від 18.02.2016}

72. Прийняття заявок від банків на участь у проведенні операції з розміщення депозитних сертифікатів овернайт/тендері з розміщення депозитних сертифікатів, їх розгляд і надсилання банкам повідомлень про їх задоволення здійснюються Національним банком протягом одного робочого дня.

У разі проведення операції з розміщення депозитних сертифікатів овернайт/кількісного тендера з розміщення депозитних сертифікатів без оголошення загального обсягу коштів, що залучаються Національним банком, розгляд і надсилання банкам повідомлень про їх задоволення здійснюються в міру їх надходження за умови дотримання вимог цього Положення.

73. Банки в разі проведення процентного тендера з розміщення депозитних сертифікатів самостійно пропонують суму та мінімальну процентну ставку, за якими вони погоджуються вкласти кошти в депозитний сертифікат. Процентна ставка зазначається з точністю до двох знаків після коми. Банк може подати декілька заявок на участь у процентному тендері з розміщення депозитних сертифікатів із зазначенням різних процентних ставок.

Національний банк на підставі заявок на участь у процентному тендері з розміщення депозитних сертифікатів, самостійно встановлює граничну процентну ставку для залучення коштів, визначаючи її таким чином, аби максимально сприяти досягненню операційної цілі процентної політики Національного банку.

Задоволення заявок банків може здійснюватися двома методами - за процентними ставками, що пропонуються банками (але не вищими, ніж гранична процентна ставка), або за граничною процентною ставкою. Метод задоволення заявок банків зазначається в повідомленні Національного банку про проведення процентного тендера з розміщення депозитних сертифікатів.

Задоволення заявок банків за методом застосування процентних ставок, що пропонуються банками, здійснюється за запропонованими банками процентними ставками починаючи із заявки з найменшою процентною ставкою.

Задоволення заявок банків за методом застосування граничної процентної ставки здійснюється за граничною процентною ставкою починаючи із заявки з найменшою процентною ставкою.

Заявки банків, що пропонують процентні ставки вищі, ніж гранична процентна ставка, не задовольняються.

Заявки банків, що пропонують процентні ставки нижчі, ніж гранична процентна ставка, задовольняються в повному обсязі.

Заявки банків у разі проведення процентного тендера з розміщення депозитних сертифікатів з оголошенням загального обсягу коштів, що залучаються Національним банком, задовольняються до вичерпання оголошеного обсягу коштів.

Заявки банків з процентними ставками, що збігаються з граничною процентною ставкою, задовольняються в межах такого залишку пропорційно до сум, зазначених у поданих ними заявках, з округленням до більшого цілого, якщо залишок оголошеного обсягу залучення коштів менший, ніж загальна сума коштів, зазначена в заявках банків з однаковою процентною ставкою, що збігаються з граничною процентною ставкою.

Заявки банків, які подані за ставкою, що дорівнює граничній процентній ставці в разі проведення процентного тендера з розміщення депозитних сертифікатів без оголошення загального обсягу коштів, що залучаються Національним банком, задовольняються в повному обсязі.

74. Національний банк у разі проведення кількісного тендера з розміщення депозитних сертифікатів без оголошення загального обсягу коштів, що залучаються Національним банком, задовольняє заявки банків у повному обсязі.

Національний банк у разі проведення кількісного тендера з розміщення депозитних сертифікатів з оголошенням загального обсягу коштів, що залучаються Національним банком, задовольняє заявки банків:

1) у повному обсязі, якщо оголошений обсяг залучення коштів більший, ніж сума коштів, зазначена у заявках банків;

2) пропорційно до поданих банками заявок з округленням до більшого цілого, якщо оголошений обсяг залучення коштів менший, ніж сума коштів, зазначена у заявках банків.

75. Банк у день отримання повідомлення про задоволення заявки банку на участь у проведенні операції з розміщення депозитних сертифікатів овернайт/тендері з розміщення депозитних сертифікатів перераховує відповідну суму коштів на рахунок у Національному банку до часу, що зазначений у повідомленні Національного банку.

Національний банк у разі неперерахування/часткового перерахування банком у день задоволення заявки на участь у проведенні операції з розміщення депозитних сертифікатів овернайт/тендері з розміщення депозитних сертифікатів, коштів за придбані депозитні сертифікати повертає банку кошти (у разі часткового перерахування) та надсилає лист-повідомлення про недопущення неперерахування/часткового перерахування коштів за задоволеною заявкою, а в разі повторного протягом трьох наступних місяців неперерахування/часткового перерахування коштів - про накладення штрафу в розмірі 0,1% від суми, зазначеної в повідомленні про задоволення заявки банку, але не вище ніж 1% від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

Національний банк не допускає банк до участі в проведенні операцій з розміщення депозитних сертифікатів овернайт/тендері з розміщення депозитних сертифікатів у разі несплати банком штрафу протягом семи календарних днів із дня отримання банком відповідного листа-повідомлення про накладення штрафу.

Національний банк відновлює банку можливість брати участь у проведенні операцій з розміщення депозитних сертифікатів овернайт/тендері з розміщення депозитних сертифікатів після сплати банком накладеного на нього штрафу в повному обсязі.

Заходи, зазначені в пункті 75 глави 9 розділу IV цього Положення, не застосовуються Національним банком до банку, якщо перерахування коштів банком за депозитними сертифікатами не відбулося з причин технічного характеру, які виникли в Національному банку.

76. Право власності на депозитний сертифікат виникає в банку з часу зарахування оплаченої кількості депозитних сертифікатів на рахунки власників у системі кількісного обліку СЕРТИФ. Підтвердженням права власності на депозитний сертифікат є виписка з рахунку власника в системі кількісного обліку СЕРТИФ, яка надається відповідно до нормативно-правових та розпорядчих актів Національного банку з питань обліку та проведення операцій з депозитними сертифікатами.

77. Національний банк здійснює погашення депозитних сертифікатів їх власникам шляхом перерахування на відповідний рахунок вартості депозитного сертифіката або вартості депозитного сертифіката та процентів за ним на дату погашення відповідно до строків та умов, передбачених для розміщення депозитних сертифікатів.

Якщо дата погашення депозитних сертифікатів припадає на неробочий день, то операції з погашення депозитних сертифікатів здійснюються наступного робочого дня.

78. Погашення депозитних сертифікатів у системі кількісного обліку СЕРТИФ відбувається відповідно до реєстру власників депозитних сертифікатів.

79. Національний банк у разі невиконання або неналежного виконання банком вимоги Національного банку відповідно до пункту 98 глави 13 розділу VI цього Положення здійснює дострокове погашення депозитних сертифікатів за справедливою вартістю депозитного сертифіката, про що інформує власників депозитних сертифікатів.

{Пункт 80 глави 9 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 356 від 14.07.2016}

Розділ V. Операції з купівлі/продажу державних облігацій України

Глава 10. Загальні умови проведення операцій з купівлі/продажу державних облігацій України

81. Національний банк з метою регулювання грошово-кредитного ринку може здійснювати операції з купівлі/продажу державних облігацій України на організованому ринку капіталу чи поза організованим ринком капіталу:

1) участі в торгах на організованому ринку капіталу, у тому числі шляхом проведення аукціонів з купівлі/продажу державних облігацій України;

2) укладення договору з банком на організованому ринку капіталу або поза організованим ринком капіталу (у тому числі із використанням ЕТС у межах Єдиного договору банківського обслуговування та надання інших послуг Національним банком).

82. Національний банк проводить операції з купівлі/продажу державних облігацій України на організованому ринку капіталу згідно з правилами, установленими оператором організованого ринку капіталу, що офіційно зареєстровані відповідно до законодавства України та відповідають таким критеріям:

1) оператор організованого ринку капіталу уклав з Національним банком договір про участь Національного банку в торгах державними облігаціями України на організованому ринку капіталу;

2) оператор організованого ринку капіталу має технічні можливості та програмне забезпечення для належного проведення операцій з купівлі/продажу державних облігацій України.

83. Національний банк здійснює розрахунки за результатами операцій з купівлі/продажу державних облігацій України в порядку, установленому нормативно-правовими актами з питань депозитарної та клірингової діяльності.

84. Договір щодо купівлі/продажу державних облігацій України є виконаним за умови проведення розрахунків у порядку, установленому нормативно-правовими актами з питань депозитарної та клірингової діяльності.

Глава 11. Порядок здійснення операцій з купівлі/продажу державних облігацій України шляхом участі в торгах на організованому ринку капіталу

85. Національний банк у разі потреби регулювання грошово-кредитного ринку шляхом участі в торгах на організованому ринку капіталу:

1) подає заявки на купівлю/продаж державних облігацій України із зазначенням основних параметрів щодо їх купівлі або продажу;

2) виступає ініціатором аукціонів з купівлі/продажу державних облігацій України.

Національний банк подає заявки або ініціює аукціони на двох організованих ринках капіталу, які відповідають вимогам пункту 82 глави 10 розділу V цього Положення та обсяги торгів державними облігаціями України (за винятком операцій за участю Національного банку) яких за результатами здійсненого Національним банком моніторингу є найбільшими протягом останніх шести календарних місяців. Обсяг заявок з купівлі/продажу державних облігацій України розподіляється рівними частинами між такими організованими ринками капіталу.

86. Національний банк може змінювати свої заявки на купівлю/продаж державних облігацій України, подані для участі в торгах на організованих ринках капіталу, протягом операційного дня проведення торгів на цих ринках.

{Пункт 87 глави 11 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 30 від 17.03.2020}

Глава 12. Порядок проведення операцій з купівлі/продажу державних облігацій України шляхом укладення договорів з банком без участі в торгах на організованому ринку капіталу

88. Ініціатором проведення операції з купівлі/продажу державних облігацій України шляхом укладення договорів без участі в торгах на організованому ринку капіталу є сторона, зацікавлена в терміновому проведенні такої операції.

89. Національний банк у разі звернення банку про проведення операції з купівлі/продажу державних облігацій України приймає рішення щодо можливості проведення такої операції, виходячи зі стану грошово-кредитного ринку.

90. Національний банк залежно від умов, зазначених у зверненні банку щодо проведення операції з купівлі/продажу державних облігацій України без участі в торгах на організованому ринку капіталу, укладає договір поза організованим ринком капіталу, у тому числі із використанням ЕТС, або на зазначеному банком організованому ринку капіталу, з яким Національний банк уклав відповідний договір про участь у торгах державними облігаціями України.

Розділ VI. Відповідальність, контроль та інші положення

Глава 13. Відповідальність та контроль

91. Відповідальність за несвоєчасне повернення коштів за операціями з рефінансування/прямого репо та сплату процентів/процентного доходу за ними, невиконання або неналежне виконання умов генерального кредитного договору/генерального договору репо покладається на банк.

92. Відповідальність за несвоєчасне перерахування або неперерахування коштів за результатами проведення операції з розміщення депозитних сертифікатів овернайт/тендера з розміщення депозитних сертифікатів покладається на банк.

93. Відповідальність за достовірність наданої банком відповідно до цього Положення інформації та відповідність її вимогам законодавства України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку, а також за повноваження осіб, які підписують усі документи, що подаються банком до Національного банку відповідно до цього Положення, покладається на банк.

94. Національний банк здійснює контроль за своєчасним поверненням банками коштів за операціями з рефінансування та сплатою процентів за ними, зворотним викупом цінних паперів за операцією прямого репо, а також за виконанням банками всіх умов укладених генеральних договорів.

95. Національний банк, якщо процентне співвідношення вартості пулу до сумарної заборгованості стає меншим, ніж 100%, виставляє вимогу до банку щодо включення до пулу додаткових активів (майна) з метою приведення банком у відповідність до встановлених вимог вартості пулу.

Національний банк виставляє вимогу до банку про часткове дострокове погашення заборгованості за кредитами та сплату процентів за користування ними в разі невиконання ним протягом двох робочих днів вимоги щодо включення додаткових активів (майна) до пулу.

Національний банк має право застосувати переважне і безумовне право щодо списання в безспірному порядку заборгованості з кореспондентського рахунку банку в Національному банку в обсязі, що перевищує вартість пулу, керуючись статтею 73 Закону України “Про Національний банк України”, у разі невиконання/неналежного виконання банком у встановлений строк вимоги щодо часткового дострокового погашення заборгованості за кредитами та сплати процентів за користування ними.

96. Національний банк у разі невиконання або неналежного виконання банком зобов'язань, передбачених генеральним кредитним договором у перший робочий день, що настає за днем закінчення строку виконання банком зобов'язань за операціями рефінансування, забезпечує:

1) віднесення цієї заборгованості на рахунки з обліку простроченої заборгованості та прострочених нарахованих доходів;

2) надсилання банку повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання з вимогою про необхідність сплати простроченої заборгованості банку у строки, установлені в повідомленні.

97. Національний банк з наступного календарного дня, що настає за днем невиконання банком зобов'язань, нараховує пеню в розмірі 0,1 процента від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання.

Нарахування пені припиняється на наступний день після виконання банком простроченого зобов'язання або через шість місяців із дати, коли зобов'язання мало бути виконано.

98. Національний банк протягом п’яти робочих днів (якщо інше не визначено Правлінням Національного банку) після невиконання/неналежного виконання банком зобов’язання за операціями з рефінансування (включаючи зобов’язання щодо дострокового погашення заборгованості) приймає рішення щодо:

1) задоволення вимог Національного банку:

шляхом застосування Національним банком переважного і безумовного права на списання в безспірному порядку заборгованості з рахунків банку відповідно до статті 73 Закону України “Про Національний банк України” та/або

за рахунок активів (майна), які є предметом застави за операціями з рефінансування, а саме: дострокового погашення депозитних сертифікатів та/або реалізації цінних паперів та/або набуття їх у власність Національного банку (включаючи позасудовий порядок) та/або задоволення вимог за рахунок грошового покриття в іноземній валюті та/або грошових надходжень за цінними паперами та/або депозитними сертифікатами (у національній та/або іноземній валюті);

2) направлення банку вимоги про дострокове (повне або часткове) погашення заборгованості за іншими операціями з рефінансування.

Національний банк набуває у власність (із заокругленням до більшого цілого) предмет застави (цінні папери, депозитні сертифікати) за справедливою вартістю, визначеною на дату набуття його у власність, а грошове покриття в іноземній валюті та грошові надходження за цінними паперами в іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату погашення заборгованості за кредитом.

Здійснення заходів із реалізації та/або переведення у власність, та/або отримання коштів від погашення предмета застави, а також у разі нестачі коштів, одержаних від реалізації та/або переведення у власність, та/або отримання коштів від погашення предмета застави для погашення заборгованості банку, не виключає можливості безспірного списання коштів з рахунків банку до повного погашення всієї заборгованості банку.

99. Національний банк після двох робочих днів із дня невиконання банком зобов’язань генерального договору репо щодо зворотного викупу цінних паперів відмовляється від проведення другої частини операції прямого репо та пропонує невикуплені банком цінні папери для реалізації на ринках капіталу.

100. Національний банк перераховує на кореспондентський рахунок банку суму коштів, яка перевищує заборгованість за операціями з рефінансування/зобов’язання банку за другою частиною операції прямого репо, якщо кошти, одержані від реалізації предмета застави/операції прямого репо або погашення депозитних сертифікатів, перевищують заборгованість/зобов’язання за цими операціями.

Національний банк у разі виконання зобов’язань за другою частиною операції прямого репо за рахунок коштів, отриманих від реалізації цінних паперів, що є предметом операції прямого репо, та наявності надлишку непроданих цінних паперів, повертає їх банку шляхом переказу на рахунок у цінних паперах банку.

101. Національний банк у разі невиконання банком протягом двох робочих днів умов генерального кредитного договору має право ініціювати дострокове повернення банком усіх коштів, отриманих ним за операціями з рефінансування, та застосувати переважне і безумовне право щодо списання в безспірному порядку цих коштів з рахунків банку та має право реалізувати/набути у власність заставлені банком активи (майно).

Глава 14. Інші положення

102. Посадова особа, яка згідно з наказом Національного банку про розподіл функціональних обов'язків здійснює загальне керівництво та контролює діяльність підрозділів, пов'язану з регулюванням грошово-кредитного ринку, приймає рішення про проведення активних і пасивних операцій Національного банку, пов'язаних з регулюванням грошово-кредитного ринку, їх обмеження з урахуванням ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку, та здійснення операцій з купівлі/продажу державних облігацій України.

103. Облігації зовнішньої державної позики України як забезпечення виконання зобов'язань за кредитами рефінансування використовуватимуться в міру врегулювання питань, пов'язаних з установленням Національним банком кореспондентських відносин з іноземними депозитаріями та можливістю отриманням інформації про стан рахунку в цінних паперах банку-позичальника.

103-1. Облігації внутрішньої державної позики України з плаваючою ставкою як забезпечення виконання зобов'язань за операціями з рефінансування використовуватимуться в міру врегулювання питань, пов'язаних з автоматизацією розрахунку їх справедливої вартості та коригуючих коефіцієнтів.

{Пункт 104 глави 14 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 30 від 17.03.2020}