Положення про міжбанківські розрахунки в Україні

Втратив чинність Положення

Номер: 65
Прийняття: 21.03.1996
Видавники: Національний банк України

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

П О Л О Ж Е Н Н Я

N 65 від 21.03.96
     м.Київ

vd960321 vn65
                                               Затверджено
                                       постановою        Правління
                                       Національного банку України
                                       від   21 березня  1996 року
                                       N 65
                                       Реєстр N 357  від  3 квітня
                                       1996 року

( Положення втратило чинність на підставі Постанови Нацбанку N 414 ( v0579500-98 ) від 08.10.98 )

Положення про міжбанківські розрахунки в Україні

(Із змінами, внесеними Постановами Правління НБУ N 316 від 06.12.96 р., реєстр. N 403 від 11.12.96 р., ( v0316500-96, v0403500-96 ) N 154 від 20.05.97 р., реєстр. N 445 від 20.05.97 р., ( v0445500-97 ) N 429 від 12.12.97 р., реєстр. N 500 від 12.12.97 р. ( v0500500-97 )

(Текст документа із змінами на 12.12.97 р. отримано з Нацбанку)

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 N 4 ( v0514500-98 ) від 05.01.98 )

1. Загальні положення

1.1. Положення про міжбанківські розрахунки в Україні (далі - Положення) розроблене згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ), чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України (далі - Національний банк).

1.2. Положення визначає загальний регламент щодо організації та форми міжбанківських розрахунків.

Дія цього Положення поширюється на установи Національного банку* та комерційні банки України (далі - банківські установи), які здійснюють міжбанківські розрахунки в Україні.

-------------------------------------------

* До установ Національного банку відносяться: Кримське республіканське, обласні та по м.Києву і Київській області управління Національного банку, Операційне управління Національного банку тощо (далі-регіональні управління Національного банку).

1.3. Активні операції комерційні банки і їх установи здійснюють за умови наявності коштів на кореспондентських чи субкореспондентських рахунках.

1.4. В Положенні вживаються такі терміни та поняття.

Міжбанківські розрахунки - система здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їх діяльності.

Електронні міжбанківські розрахунки - розрахунки із застосуванням електронних засобів приймання, передачі, оброблення та захисту інформації.

Система електронних міжбанківських розрахунків (система електронних платежів, далі - СЕП) - комплекс програмно-технічних засобів, призначений для виконання міжбанківських розрахунків між її учасниками.

Кореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається комерційному банку - юридичній особі для здійснення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного кореспондентського договору.

Субкореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається установі комерційного банку (філії, відділенню, управлінню тощо), яка не є юридичною особою для здійснення розрахунків на підставі укладеного кореспондентського договору.

Кореспондентські відносини - договірні відносини між банками про здійснення платежів, розрахунків та інших послуг, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку.

Овердрафт - право банку здійснювати оплату понад залишок коштів на кореспондентському рахунку в межах визначеної договором суми.

Електронна пошта Національного банку (далі - ЕП) - система організаційно-технологічних і програмно-технічних засобів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими та іншими установами.

Електронний розрахунковий документ - банківське повідомлення визначеного формату, яке містить встановлені реквізити і несе інформацію про перерахування коштів, приймає вигляд файлу при передачі електронною поштою та при зберіганні на магнітних носіях.

Службові повідомлення СЕП - технологічна інформація в електронній формі, пов'язана з проведенням електронних платежів (підтвердження отримання електронних розрахункових документів, повідомлення про помилки у електронних розрахункових документах, довідкова інформація тощо).

Програмний комплекс "Операційний день банку" (далі - ОДБ) - програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо).

Внутрішньобанківська платіжна система (далі - ВПС) - програмно-технічний комплекс з власними засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком або об'єднанням банків і здійснює платіжний обіг між установами цього банку (об'єднання) та, можливо, іншими банківськими установами поза межами СЕП.

Несанкціонований доступ (далі - НСД) - недозволене використання програмно-технічних засобів СЕП, ОДБ, ВПС або спроба перейняття, нав'язування, підробки та викривлення електронних розрахункових документів або службових повідомлень цих систем.

Регіональна розрахункова палата (далі - РРП) - підрозділ регіонального управління Національного банку, який обслуговує в СЕП банки та їх установи відповідного регіону.

Центральна розрахункова палата (далі - ЦРП) - підрозділ Національного банку, який виконує функції РРП для банків та їх установ по місту Києву та Київській області і організовує функціонування СЕП в цілому.

Технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок в РРП - інформація в електронній формі, яка відображає зміни стану кореспондентського (субкореспондентського) рахунку банку-учасника СЕП в результаті виконання електронних міжбанківських розрахунків.

Мультивалютний режим функціонування СЕП - полягає в відокремлених передачі та зберіганні в СЕП інформації щодо кожної валюти із зберіганням функціонального призначення та технології оброблення такої інформації.

Консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок - об'єднання коштів установ одного банку на його рахунку в Національному банку з метою їх спільного використання в системі електронних платежів (далі - СЕП).

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського (субкореспондентського) рахунку в СЕПО- сукупність механізмів та правил роботи для групи установ комерційного банку, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок.

Розрахункова палата комерційного банку - підрозділ комерційного банку, який обслуговує банк та його установи у власній внутрішньобанківській платіжній системі.

Ліміт технічного субкореспондентського рахунку установи - інформація в електронній формі, що визначає величину мінімально припустимого залишку коштів на технічному субкореспондентському рахунку установи, яка задається головним банком.

Транзакція - інформація в електронній формі про переказ коштів.

Брутто - система розрахунків на валовій основі у разі, якщо кожний розрахунковий документ оброблюється індивідуально і розрахунок проводиться за кожним розрахунковим документом окремо.

Нетто - система розрахунків на чистій основі у разі, якщо за результатами двостороннього чи багатостороннього взаємозаліку групи розрахункових документів відбуваються взаємоузгоджені зміни рахунків учасників як підсумок взаємозаліку.

OFF-LINE - режим розрахунків, при якому формування розрахункового документа, передання його та виконання проводки за рахунком її ініціатора відокремлені один від одного у часі.

ON-LINE - режим розрахунків, при якому ініціація розрахункового документа в системі та проводка за рахунком виконуються одночасно при безпосередньому доступі ініціатора проводки до розрахункової системи.

Бізнес-правила - система завдання логічних та бухгалтерських обмежень на розрахункові операції в СЕП Національного банку і в "Операційний день банку" (далі - ОДБ) банку, а також на інші операції в ОДБ банку.

(Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ

N 154 від 20.05.97 р., реєстр. N 445 від 20.05.97 р.)

( v0445500-97 )

Банківський регіон (далі - регіон) - сукупність банківських установ-учасників СЕП, об'єднаних територіально або за іншою логічною ознакою. ( Пункт 1.4 розділу 1 доповнено згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

Віртуальний банківський регіон - сукупність установ комерційних банків, що обслуговуються окремим АРМ-2 і є підмножиною усіх установ комерційних банків цього регіону.

( Пункт 1.4 розділу 1 доповнено згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

Головна установа Національного банку - установа, яка обслуговує рахунки регіональних управлінь Національного банку (ОПЕРУ Національного банку - розрахунки у національній валюті, Головне управління Національного банку - розрахунки в іноземній валюті). ( Пункт 1.4 розділу 1 доповнено згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

2. Кореспондентські відносини між банківськими установами

2.1. Кореспондентські відносини можуть бути:

- між комерційними банками (установами) і регіональними управліннями Національного банку;

- безпосередньо між комерційними банками.

Кореспондентські відносини встановлюються комерційним банком (установою) з регіональним управлінням Національного банку на підставі укладеного між ними договору про відкриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку для проведення міжбанківських розрахунків комерційного банку (установи) з іншими банками.

У разі проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційний банк відкриває кореспондентський рахунок в іншому комерційному банку, який здійснює банківські операції за його дорученням на підставі укладеної між ними кореспондентської угоди.

2.2. Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися:

- через СЕП Національного банку;

- через власну ВПС;

- через прямі кореспондентські відносини між комерційними банками.

2.3. Кореспондентські (субкореспондентські) рахунки відкриваються комерційному банку (установі) згідно з нормативними актами Національного банку, які визначають порядок бухгалтерського обліку в банківських установах. ( Пункт 2.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

2.4. Одночасно з відкриттям кореспондентського (субкореспондентського) рахунку, комерційному банку (установі) - учаснику СЕП відкривається технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок в РРП, через який безпосередньо забезпечується здійснення міжбанківських розрахунків.

3. Порядок відкриття кореспондентських (субкореспондентських) рахунків комерційним банкам (установам) в регіональних управліннях Національного банку

3.1. Для відкриття кореспондентського рахунку комерційний банк подає регіональному управлінню Національного банку такі документи: копію банківської ліцензії; заяву на відкриття рахунку встановленого зразка; один з примірників належним чином оформленого статуту із зазначенням реєстраційного номера, засвідченого підписом уповноваженої на те особи Національного банку України та відбитком печатки; картку із зразками підписів та відбитком печатки встановленого зразка, засвідчену нотаріально.

3.2. Для відкриття субкореспондентського рахунку установа комерційного банку подає регіональному управлінню Національного банку такі документи: заяву на відкриття рахунку встановленого зразка; копію Положення про філію, затверджену належним чином; картку із зразками підписів та відбитком печатки, встановленого зразка, засвідчену нотаріально.

3.3. Кореспондентський (субкореспондентський) рахунок відкривається на підставі укладеного договору та відповідного напису на заяві про відкриття рахунку керівника або уповноваженої ним особи регіонального управління Національного банку.

3.4. При відкритті кореспондентського (субкореспондентського) рахунку регіональне управління Національного банку зобов'язано повідомити про це податковий орган, на території якого розташований комерційний банк (установа), у триденний строк. Копія повідомлення залишається в справі про відкриття рахунку.

( Пункт 3.4 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

3.5. Регіональне управління Національного банку, яке відкрило субкореспондентський рахунок установі комерційного банку, зобов'язано не пізніше наступного робочого дня проінформувати про це відповідне регіональне управління Національного банку, де обслуговується комерційний банк цієї установи.

3.6. Юридичною адресою власника кореспондентського (субкореспондентського) рахунку вважається адреса, вказана у картці із зразками підписів та відбитком печатки, причому вона має відповідати адресі, вказаній у статуті (положенні).

Про зміну юридичної адреси власник кореспондентського (субкореспондентського) рахунку зобов'язаний повідомити у тижневий строк у письмовій формі регіональне управління Національного банку, в якому відкритий рахунок. Невиконання цієї вимоги дає право регіональному управлінню Національного банку ставити питання перед комерційним банком (установою) щодо розірвання укладеного між ними договору в порядку встановленому чинним законодавством.

3.7. Картку із зразками підписів та відбитком печатки подають комерційні банки (установи), яким відкриваються кореспондентські (субкореспондентські) рахунки в регіональних управліннях Національного банку.

У картку включаються зразки підписів керівників банку, яким відповідно до чинного законодавства надано право розпорядження кореспондентським (субкореспондентським) рахунком.

Право першого підпису належить керівнику банку та уповноваженим ним особам. Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам.

Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, що мають право другого підпису. Право другого підпису не може бути надано особі, якій надано право першого підпису.

У разі заміни чи доповнення хоча б одного підпису в картці подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, що мають право першого та другого підпису.

У разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника чи головного бухгалтера подається нова тимчасова картка тільки із зразками підписів особи, тимчасово виконуючої обов'язки керівника чи головного бухгалтера, засвідчена нотаріально.

У разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також у разі тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником чи головним бухгалтером відповідно, нова картка не складається, а додатково подається картка тільки із зразками підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії та копія відповідного документа (протоколу, наказу та інше), що підтверджує ці повноваження.

Ця тимчасова картка підписується керівником та головним бухгалтером, засвідчується відбитком печатки і додаткового засвідчення не потребує.

Картка із зразками підписів та відбитком печатки подається в двох примірниках.

У картці із зразками підписів та відбитком печатки вказується номер кореспондентського (субкореспондентського) рахунку.

Використання печаток, призначених для спеціальних цілей, наприклад, "для пакетів", "для перепусток", не допускається.

У разі тимчасової відсутності печатки у новоствореного комерційного банку (установи), а також у зв'язку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, відпрацьованістю чи втратою печатки керівник або уповноважена ним особа регіонального управління Національного банку на підставі відповідного звернення надає власнику кореспондентського (субкореспондентського) рахунку строк для виготовлення нової печатки.

3.8. У разі переоформлення кореспондентського (субкореспондентського) рахунку у зв'язку з реорганізацією (злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділення) подаються такі ж документи, що і при створенні банку.

У разі зміни найменування, що не викликане реорганізацією, подається заява власника кореспондентського (субкореспондентського) рахунку та зміни до установчих документів, оформлені належним чином.

Зазначені документи мають бути подані протягом місяця з дня перейменування.

У разі відкриття рахунку на ім'я ліквідаційної комісії подається рішення про ліквідацію банку і засвідчена нотаріально картка із зразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії та з відбитком печатки банку, що ліквідується.

3.9. Кореспондентський рахунок комерційного банку закривається:

- за рішенням Національного банку України про ліквідацію комерційного банку;

- за рішенням арбітражного суду про ліквідацію комерційного банку чи визнання його банкрутом;

- за рішенням загальних зборів акціонерів (засновників) комерційного банку про реорганізацію чи ліквідацію.

Субкореспондентський рахунок установи комерційного банку закривається за рішенням вищого органу управління комерційного банку, який має право створення та ліквідації установи.

Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

Зміна чи розірвання договору здійснюється за узгодженням сторін, а у разі не досягнення згоди в порядку встановленому чинним законодавством.

Регіональне управління Національного банку повідомляє податковий орган, на території якого розташований комерційний банк (установа), про закриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку у триденний строк. ( Пункт 3.9 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

4. Контроль за станом кореспондентських (субкореспондентських) рахунків комерційних банків (установ)

4.1. Національний банк здійснює контроль за дотриманням комерційними банками (установами) банківського законодавства та власних нормативних актів, що регламентують порядок здійснення міжбанківських розрахунків.

У разі виявлення порушень Національний банк застосовує санкції згідно зі статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ).

4.2. Усі операції, виконані протягом операційного дня комерційним банком (установою), мають бути відображені в той же день на його кореспондентському (субкореспондентському) рахунку як у балансі самого банку, так і у балансі регіонального управління Національного банку, де відкритий такий рахунок.

У СЕП виконується адекватне ведення і взаємна звірка стану кореспондентських (субкореспондентських) рахунків в регіональному управлінні Національного банку і стану технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків у відповідній РРП.

5. Система електронних міжбанківських розрахунків (система електронних платежів)

5.1. Учасники розрахунків

Учасниками СЕП можуть бути:

а) на рівні РРП:

- регіональні управління Національного банку;

- комерційні банки та їх установи.

б) на рівні ЦРП:

- РРП;

- управління Національного банку по м.Києву і Київській області;

- операційне управління Національного банку України;

- Головне управління Національного банку України;

- комерційні банки м.Києва і Київської області та їх установи.

( Підпункт "б" пункту 5.1 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

Учасниками СЕП можуть бути ті комерційні банки та їх установи, які мають кореспондентські (субкореспондентські) рахунки у регіональному управлінні Національного банку, задовольняють технічним і технологічним вимогам роботи у СЕП.

Національний банк регламентує і забезпечує функціонування СЕП шляхом надання усім її учасникам відповідних програмно-технічних комплексів СЕП, захисту інформації та електронного зв'язку.

5.1.1. Порядок реєстрації учасників системи

Після відкриття комерційному банку (установі) кореспондентського (субкореспондентського) рахунку регіональне управління Національного банку надсилає електронною поштою на адресу Національного банку України (департаменту інформатизації) повну інформацію про комерційний банк (установу): поштовий індекс, номер телетайпа, адресу банку, прізвища та телефони керівників, ідентифікаційний код, повну та скорочену назву банку, номер кореспондентського (субкореспондентського) рахунку, за яким обчислюється номер за МФО, визначається адреса в електронній пошті Національного банку. Всі реквізити комерційного банку (установи) заносяться до бази даних "Довідник комерційних банків України".

5.1.2. Зміни у складі учасників системи

У разі відкриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку або зміни будь-якого з реквізитів комерційного банку (установи), що зазначені у п.5.1.1 Положення, а також у разі припинення їх діяльності регіональне управління Національного банку надсилає інформацію про комерційний банк (установу) Національному банку України (департаменту інформатизації). В останньому разі окремо зазначається, чи потрібно вилучити банк з Довідника комерційних банків України, чи залишити його з певною позначкою для одержання статистичної звітності протягом якогось часу.

Порядок виключення комерційного банку (установи) з учасників СЕП, у зв'язку з його ліквідацією, викладено в додатку N 12.

Національний банк розсилає електронною поштою офіційні зміни до Довідника комерційних банків України та сам довідник на адресу регіональних управлінь Національного банку, до ЦРП, до локальної мережі Національного банку тощо. Регіональні управління Національного банку повідомляють банки свого регіону про зміни, що внесені до довідника.

Після внесення змін у базу даних "Довідник комерційних банків України" регіональне управління Національного банку надсилає до ЦРП повідомлення на відповідні зміни у базу даних "Довідник банків - учасників СЕП".

5.1.3. Тимчасове припинення участі в СЕП

У разі порушення технології роботи в СЕП та невиконання вимог безпеки щодо захисту банківської інформації в СЕП зазначених у п.5.6 Положення, Національний банк в односторонньому порядку припиняє роботу комерційного банку (установи) шляхом тимчасового припинення активних операцій цього банку в СЕП, або шляхом тимчасового виключення його із списку учасників СЕП.

Національний банк надає дозвіл на відновлення роботи після розслідування, проведеного відповідною службою, та усунення недоліків, які викликали тимчасове припинення. Розслідування проводиться у максимально короткий строк.

5.1.4. Порядок виключення учасників з СЕП

Виключення комерційного банку з СЕП здійснюється Національним банком в порядку, зазначеному у п.5.1.2 Положеня у разі:

ліквідації комерційного банку за рішенням Національного банку України;

визнання комерційного банку банкрутом за рішенням арбітражного суду;

ліквідації комерційного банку за рішенням арбітражного суду;

реорганізації чи ліквідації комерційного банку за рішенням загальних зборів акціонерів (засновників).

Виключення установи комерційного банку з СЕП здійснюється Національним банком за рішенням вищого органу управління комерційного банку, який має право створення та ліквідації установи.

5.2. Компоненти системи

Програмно-технологічна структура СЕП Національного банку включає такі основні компоненти:

1) програмно-технічні комплекси СЕП;

2) електронна пошта Національного банку;

3) засоби захисту інформації.

Програмно-технічні комплекси відповідають трьом рівням програмно-технологічної структури СЕП.

На рівні банків - учасників СЕП програмно-технічний комплекс АРМ-3 забезпечує перевірку коректності пакетів електронних розрахункових документів, підготовлених банком, обмін документами з РРП, передання електронних розрахункових документів від/в ОДБ та захист документів від несанкціонованого втручання. ОДБ банківської установи має забезпечувати коректне формування і захист електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП відповідно до вимог Національного банку.

Рівень РРП обслуговується програмно-технічними комплексами АРМ-2, які виконують захист електронних розрахункових документів від несанкціонованого втручання, обмін електронними розрахунковими документами між РРП і банками - учасниками СЕП, ведення технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків банків, передачу результатів розрахунків на кінець банківського дня до ОДБ регіонального управління Національного банку, а також обмін з ЦРП контрольною інформацією.

Рівень ЦРП обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1, який виконує захист системи від несанкціонованого втручання, перевірку правильності та узгодженості функціонування РРП, а також надання звітної інформації в цілому за системою.

Компоненти системи надаються учасникам СЕП відповідними РРП, а РРП і ЦРП отримують їх від відповідних структурних підрозділів Національного банку.

З метою підвищення надійності та ефективності роботи СЕП Національний банк може змінювати технологічну структуру системи та шляхи програмно-технічної реалізації її компонентів і вимагати від учасників відповідної адаптації їх програмно-технічних засобів. Терміни інформування учасників розрахунків про необхідність внесення змін до програмно-технічного забезпечення визначаються Національним банком. Заміна програмно-технічних засобів та технології електронних розрахунків відбувається за розпорядженням ЦРП у разі потреби після дослідної експлуатації системи у нових технологічних умовах.

5.3. Перелік бухгалтерських операцій

Функціонування СЕП відбувається згідно з існуючою системою бухгалтерського обліку та звітністю Національного банку.

Рахунки та порядок роботи з ними наведено у "Переліку бухгалтерських операцій, що здійснюються при веденні, обліку та контролюванні міжбанківських розрахунків в установах Національного банку в Україні" (додаток N 8). ( Абзац другий пункту 5.3 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

5.4. Механізм міжбанківських розрахунків в СЕП

В СЕП здійснюється приймання, передача електронних розрахункових документів, підтверджень про їх отримання (квитовка), ведення технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків учасників СЕП та надання інформації про стан міжбанківських розрахунків.

Оброблення електронних розрахункових документів відбувається в порядку черговості надходження до системи. Переданий і прийнятий до системи електронний розрахунковий документ не підлягає відміні засобами системи.

Єдиним джерелом надходження електронних розрахункових документів в СЕП є ОДБ банківських установ.

Формати електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП, їх структура та технологія обміну інформацією між ОДБ і СЕП регламентуються Національним банком. Електронні розрахункові документи і службові повідомлення СЕП захищаються, передаються та приймаються лише з використанням програмно-апаратних засобів, затверджених і наданих Національним банком.

На початку банківського дня РРП отримують від відповідних регіональних управлінь Національного банку інформацію про стан кореспондентських (субкореспондентських) рахунків банківських установ і надають цю інформацію власникам рахунків.

Відправлені та отримані електронні розрахункові документи відображуються на технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунках банківських установ у РРП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом дня з періодичністю, що визначається діючою технологією СЕП.

Відповідні засоби в РРП забезпечують максимальне наближення значення технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку до реального.

Початкові платежі від банків приймаються лише в межах поточної суми на технічному кореспондентському (субкореспондентському) рахунку, за винятком випадків, що спеціально обумовлені Національним банком.

Наприкінці дня результати розрахунків за поточний банківський день відображуються на кореспондентських (субкореспондентських) рахунках банків у регіональних управліннях Національного банку.

У банку одержувача електронні розрахункові документи для кожного клієнта оформлюються у вигляді паперового документа під назвою "Реєстр електронних розрахункових документів", який завіряється підписом та штампом банку. Реєстр замінює паперові документи, що підтверджують зарахування коштів на рахунок клієнта і видається як додаток до виписки.

Комерційний банк (установа) зобов'язаний здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів у день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження і незалежно від змісту.

Учасники СЕП, що отримують інформаційні дебетові повідомлення, які стосуються діяльності клієнтів (юридичних осіб), доводять їх до адресата не пізніше наступного робочого дня після їх надходження, у вигляді реєстрів роздрукованих інформаційних дебетових повідомлень або файлів, що відправляються електронною поштою.

Учасники СЕП (комерційні банки та їх установи, РРП), здійснюють розшук платежів через інформаційно-пошукову систему СЕП (далі - ІПС), а у разі необхідності отримання більш детальної інформації запит про розшук платежів здійснюється по ЕП і відповідь заявнику (учаснику СЕП) надається протягом 2-х робочих днів, не враховуючи день отримання запиту. Якщо головний банк працює зі своїми установами з використанням ВПС, то він повинен забезпечити надання інформації для ІПС щодо проходження платежів від СЕП через ВПС до його установ-отримувачів платежів.

Регламент функціонування СЕП (далі - Регламент) визначається документом "Регламент функціонування мережі розрахункових палат України та її взаємодії з банками-учасниками системи електронних платежів (СЕП)" (додаток N 4). Регламент є обов'язковим для усіх учасників СЕП.

5.5. Моделі обслуговування кореспондентського (субкореспондентського) рахунку комерційного банку (установи) в СЕП

Модель 1. Консолідований (спільний) субкореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків установам).

Головний банк визначається з групи установ комерційного банку адміністративного регіону за їх ініціативою, про що інформується відповідне регіональне управління Національного банку в якому відкривається консолідований субкореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.

Головний банк та його установи мають окремі незалежні програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, мають електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного і ці розрахунки відображаються на окремих технічних субкореспондентських рахунках установ у відповідній РРП.

Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів його установ.

Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх установ.

Модель 2. Консолідований субкореспондентський рахунок головного банку (без відкриття технічних субкореспондентських рахунків установам).

Головний банк повинен мати власну ВПС для обслуговування розрахунків всередині групи.

Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований субкореспондентський рахунок тільки після підписання спільного акта про функціональну готовність головного банку до роботи через консолідований субкореспондентський рахунок. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.

Установи головного банку мають електронні адреси та номери за МФО, але не мають своїх програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін усієї групи банків електронними розрахунковими документами з СЕП здійснюється засобами ВПС головного банку з відображенням на його технічному субкореспондентському рахунку.

Модель 3. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (без відкриття технічних субкореспондентських рахунків установам).

Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах.

Головний банк повинен мати власну ВПС для обслуговування розрахунків всередині групи.

Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок тільки після підписання спільного акта про функціональну готовність головного банку до роботи через консолідований кореспондентський рахунок. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.

Установи головного банку мають електронні адреси та номери за МФО, але не мають своїх програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін усієї групи банків електронними розрахунковими документами з СЕП здійснюється засобами ВПС головного банку з відображенням на його технічному кореспондентському рахунку.

Модель 4. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків установам).

Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.

Головний банк та його установи мають окремі незалежні програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, мають електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного і ці розрахунки відображаються на окремих технічних кореспондентському та субкореспондентських рахунках.

Технічні субкореспондентські рахунки установ відкриваються в тій РРП, де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку.

Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів його установ.

Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх установ.

Модель 5. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків регіональним управлінням).

Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах, вони мають електронні адреси та номери за МФО.

З групи установ головного банку, що розташована в одному адміністративному регіоні і має власну ВПС для обслуговування розрахунків всередині групи, визначається установа, яка виконує функції регіонального управління. Інші банки групи вважаються установами регіонального управління.

Головний банк може також виконувати функції регіонального управління.

Головний банк та регіональні управління мають програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, мають електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Установи регіонального управління мають номери за МФО і електронні адреси, але не мають своїх програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС регіонального управління.

Регіональним управлінням відкриваються окремі технічні субкореспондентські рахунки в тій РРП, де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку і на кожному з них відображаються розрахунки як регіонального управління так і його установ.

Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів його регіональних управлінь.

Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх регіональних управлінь.

Модель 6. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків регіональним управлінням та його установам).

Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах. Вони мають електронні адреси та номери за МФО, мають технічні субкореспондентські рахунки в тій РРП, де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку.

З групи установ головного банку, що розташована в одному адміністративному регіоні, визначається установа, яка виконує функції регіонального управління. Інші банки групи вважаються установами регіонального управління.

Головний банк може також виконувати функції регіонального управління.

Головний банк, регіональні управління та установи мають програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, мають електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Розрахунки установи відображуються як на її технічному субкореспондентському рахунку, так і на технічному субкореспондентському рахунку її регіонального управління, а також на технічному кореспондентському рахунку головного банку. Розрахунки регіонального управління відображуються на його технічному субкореспондентському рахунку і на технічному кореспондентському рахунку головного банку.

Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів його регіональних управлінь, а регіональні управління - технічних субкореспондентських рахунків своїх установ.

Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх регіональних управлінь та їх установ, а регіональні управління - про роботу своїх установ.

Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям установам технічних субкореспондентських рахунків).

Технічні субкореспондентські рахунки установ відкриваються в тій регіональній розрахунковій палаті (далі - РРП), де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку.

Головний банк та його установи мають окремі незалежні програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного, і ці розрахунки відображаються на окремих технічних кореспондентському та субкореспондентських рахунках.

Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів своїх установ, виконувати початкові платежі від їх імені.

Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх установ.

Характерною рисою 7 моделі є спроможність головного банку динамічно обмежувати повноваження установи щодо виконання розрахункових та інших операцій. Це реалізується за допомогою бізнес-правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у СЕП.

Функціональні вимоги до програмного забезпечення комерційного банку (установи), призначеного для роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, викладено у додатку N 13.

(Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ

N 154 від 20.05.97 р., реєстр. N 445 від 20.05.97 р.)

( v0445500-97 )

Комерційним банкам (установам), що є самостійними учасниками СЕП і не працюють за вказаними моделями для здійснення міжбанківських розрахунків відкриваються кореспондентські (субкореспондентські) рахунки в регіональних управліннях Національного банку та відповідні технічні рахунки в РРП.

5.6. Безпека електронних міжбанківських розрахунків та захист банківської інформації в СЕП

Захист електронних розрахункових документів в СЕП є невід'ємною частиною програмно-апаратних засобів СЕП та визначається службою захисту електронних банківських документів Національного банку відповідно до "Положення про систему захисту електронних банківських документів у системі електронних платежів Національного банку України" (додаток N 6).

Виконання вимог щодо захисту банківської інформації є обов'язковим для всіх банків - учасників СЕП.

Система захисту електронних розрахункових документів складається з комплексу апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключової системи до них, технологічних та організаційних заходів щодо захисту інформації в мережі.

Апаратно-програмні засоби криптографічного захисту інформації СЕП надаються комерційним банкам (установам) службою захисту електронних банківських документів Національного банку на підставі договору про аренду засобів захисту (додаток №5). Ці засоби забезпечують аутентифікацію адресата та відправника електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП, гарантують їх абсолютну достовірність та цілісність через неможливість його підроблення або викривлення в шифрованому вигляді.

При роботі засобів криптографічного захисту інформації ведеться шифрований архів оброблених платежів. Наприкінці банківського дня цей шифрований архів підлягає обов'язковому копіюванню на зовнішні засоби збереження інформації. Цей шифрований архів використовується для надання інформаційно-арбітражних послуг, які надає служба захисту електронних банківських документів Національного банку відповідно до "Положення про інформаційно-арбитражні послуги служби захисту електронних банківських документів у системі електронних платежів Національного банку України " (додаток N 7).

Згідно з чинним законодавством строк зберігання цих шифрованих архівів у банківській установі учаснику СЕП становить 3 роки. Протягом 3 років мають також зберігатися архіви платіжних та звітних документів в РРП та ЦРП.

( Пункт 5.7 розділу 5 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 ) 5.7. Контроль (квитовка) міжбанківських розрахунків

Контроль за здійсненням міжбанківських розрахунків і їх квитовка здійснюються на рівні РРП та ЦРП.

Кожне регіональне управління Національного банку щоденно надсилає зведене електронне авізо (як підсумок дня) на адресу тих регіональних управлінь Національного банку, з якими здійснювались в цей день міжбанківські розрахунки.

Після завершення операційного дня в регіональному управлінні Національного банку щоденно за початковими електронними розрахунковими документами програмно формується файл звітності з реквізитами тих документів, які передаються електронним зв'язком до ЦРП.

У ЦРП звітність підлягає контролю. Оброблення звітності з помилками не виконується і вона повертається електронною поштою відповідному регіональному управлінню Національного банку з зазначенням помилок.

ЦРП виконує завдання "Контроль МФО" республіканського рівня, за результатами якого складає табуляграму (ф.104) для кожного регіону і надсилає до регіональних управлінь Національного банку для подальшої квитовки за місцем перебування одержувачів коштів.

РРП щоденно надсилає до ЦРП файл, що містить інформацію про несквитовані електронні розрахункові документи.

Закриття рахунків по МФО в регіональних управліннях Національного банку здійснюється на третій банківський день після здійснення міжбанківських розрахунків.

Регіональні управління Національного банку після отримання і проведення табуляграм та звірки оборотів з ЦРП щоденно перераховують різницю між залишками за рахунками N 830 "Початкові міжфіліальні обороти поточного року" і N 850 "Сквитовані відповідні міжфіліальні обороти поточного року" на рахунок №902 "Суми, перераховані за взаємними розрахунками до з'ясування" в операційне управління Національного банку України із зазначенням транспорту оборотів.

ЦРП щоденно надає інформацію за кожним регіональним управлінням Національного банку із зазначенням транспорту оборотів по МФО операційному управлінню Національного банку України.

Операційне управління Національного банку України на підставі вищезазначеної інформації здійснює щоденний оперативний контроль за правильністю і повнотою перерахувань та зводить баланс за внутрішньо-міжфіліальними оборотами, який має дорівнювати нулю.

6. Здійснення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини

6.1. Прямі кореспондентські відносини - договірні відносини між комерційними банками, метою яких є здійснення платежів і розрахунків за дорученнями один одного.

6.2. Кореспондентські відносини можуть бути як односторонні так і взаємні.

Комерційні банки, які встановили між собою кореспондентські відносини називаються банками-кореспондентами.

Рахунок "Лоро" - рахунок, відкритий комерційним банком банку-кореспонденту.

Рахунок "Ностро" - рахунок даного комерційного банку в банку - кореспонденті.

Рахунок "Ностро" одного комерційного банку є рахунком "Лоро" для банку-кореспондента.

6.3. Встановлення між комерційними банками прямих кореспондентських відносин здійснюється з метою прискорення розрахунків.

Враховуючи, що на території України введено систему електронних платежів, яка дає можливість здійснювати розрахунки протягом одного робочого дня, і її учасниками є всі комерційні банки, прямі кореспондентські відносини між комерційними банками встановлюються в окремих випадках.

6.4. Прямі кореспондентські відносини встановлюються у випадках, пов'язаних із специфікою проведення деяких банківських операцій, що мають постійний характер, як наприклад:

- при здійсненні операцій, пов'язаних із купівлею та продажею валютних коштів на Міжбанківській валютній біржі;

- при розрахунках між клієнтами банків за операціями, що мають постійний характер.

6.5. В усіх випадках, дозвіл на встановлення прямих кореспондентських відносин надає регіональне управління Національного банку. Цей дозвіл може бути відкликано.

Для отримання дозволу на відкриття рахунку "Ностро" комерційний банк повинен надати регіональному управлінню Національному банку, в якому відкрито його кореспондентський рахунок, лист з проханням встановлення прямих кореспондентських відносин, з обґрунтуванням доцільності їх здійснення.

(Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ

N 429 від 12.12.97 р., реєстр. N 500 від 12.12.97 р.)

( v0500500-97 )

Відкликання дозволу здійснюється регіональним управлінням Національного банку у разі порушення комерційним банком чинного законодавства при проведенні розрахунків, а також у зв'язку з погіршенням його фінансового стану. Відкликання дозволу є підставою для припинення дії і наступного розірвання договору на встановлення прямих кореспондентських відносин.

6.6. Порядок відкриття та режим функціонування кореспондентського рахунку одного комерційного банку в іншому визначається угодою між ними.

Для відкриття рахунку банк-кореспондент надає такі документи:

- дозвіл регіонального управління Національного банку на встановлення прямих кореспондентських відносин;

- заяву на відкриття рахунку;

- нотаріально завірені копії статуту та банківської ліцензії;

- картку із зразками підписів та відбитком печатки;

- баланс і довідку про дотримання економічних нормативів на останню звітну дату.

6.7. Операції за кореспондентськими рахунками комерційних банків можуть виконуватись в межах наявних коштів, а за взаємною домовленістю можливий овердрафт.

6.8. Вид зв'язку для передачі інформації банкикореспонденти вибирають самі. Обов'язковим при цьому є кодування інформації з метою забезпечення конфіденційності.

6.9. Для проведення операцій через прямі кореспондентські відносини, комерційному банку в банку-кореспонденті відкривається рахунок "Лоро" на балансовому рахунку N 1600 "Кореспондентські рахунки інших банків" (А-П). Для комерційного банку зазначений рахунок є рахунком "Ностро". ( Абзац перший пункту 6.9 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

Для відображення операцій проведених за рахунком "Ностро" в балансі комерційного банку відкривається рахунок N 1500 "Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках" на якому здійснюються операції після одержання виписки за кореспондентським рахунком від банку-кореспондента. ( Абзац другий пункту 6.9 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

Для перевірки правильності відображення таких операцій, щомісячно має здійснюватись вивірка залишку кореспондентського рахунку, яка оформлюється відповідним актом не пізніше 5 числа наступного за звітним місяцем.

6.10. Установи комерційних банків встановлюють прямі кореспондентські відносини з іншими комерційними банками чи їх установами, згідно вищезазначеного порядку, у разі, якщо такі повноваження надані їм комерційним банком.

6.11. У разі погіршення фінансового стану комерційного банку, у зв'язку з чим до його кореспондентського рахунку в регіональному управлінні Національного банку утворилася картотека за позабалансовим рахунком N 9804 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку" (далі - картотека) регіональне управління Національного банку відзиває дозвіл на встановлення прямих кореспондентських відносин і повідомляє банки-кореспонденти про необхідність закриття рахунку N 1600 та перерахування його залишку, не пізніше наступного операційного дня після одержання повідомлення, на кореспондентський рахунок комерційного банку, відкритий в регіональному управлінні Національного банку. ( Пункт 6.11 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

6.12. Комерційним банкам, до кореспондентських рахунків яких у регіональних управліннях Національного банку значиться картотека, відкривати кореспондентські рахунки в інших комерційних банках не дозволяється.

6.13. У разі встановлення прямих кореспондентських відносин без дозволу регіонального управління Національного банку чи здійснення їх після відкликання дозволу, до банків-кореспондентів застосовуються санкції, передбачені статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ).

7. Виконання регіональними управліннями Національного банку ухвал судів та постанов слідчих органів прокуратури, внутрішніх справ та служби безпеки України щодо арешту грошових коштів комерційних банків

7.1. Відповідно до статей 149-152 Цивільного процесуального кодексу України ( 1502-06 ), 66, 67 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ) для забезпечення цивільного позову загальні і арбітражні суди (далі - суд) можуть за заявою сторони, що подала позов або з своєї ініціативи вжити заходи щодо забезпечення позову. Одним із таких заходів є накладення арешту на грошові кошти (далі - кошти), що належать відповідачеві.

7.2. Заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються регіональним управлінням Національного банку при наявності ухвали арбітражного суду, загальних судів про накладення арешту (далі - ухвали).

У разі, якщо арешт на кошти, що належать відповідачеві, накладає арбітражний суд, крім винесеної ухвали, повинен бути виданий також наказ.

7.3. Після одержання від суду вищезазначених документів, регіональне управління Національного банку:

- надсилає в той же день повідомлення про це відповідному комерційному банку;

- реєструє отримані документи в окремому журналі, де зазначає всі необхідні реквізити (дату одержання документів, їх номери, назву комерційного банку, до якого прийнято ухвалу, суму, назву суду, найменування позивача, примітку про виконання ухвали та інше);

- відкриває комерційному банку рахунок на балансовому рахунку N 3207 "Накопичувальні рахунки" (А-П), на якому накопичує кошти для виконання ухвали суду.

( Пункт 7.3 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

7.4. Ухвала суду в регіональному управлінні Національного банку виконується станом на початок операційного дня за наявністю коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку, з попередженням електронною поштою власника рахунку про списання, а також РРП про резервування відповідної суми коштів на технічному кореспондентському рахунку цього комерційного банку.

При цьому на кореспондентському рахунку комерційного банку мають залишатись кошти у розмірі встановлених Національним банком обов'язкових резервів та 10 відсотків від суми залишку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів.

(Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ

N 429 від 12.12.97 р., реєстр. N 500 від 12.12.97 р.)

( v0500500-97 )

Здійснюються проводки:

- на рівні регіонального управління Національного банку

Дебет - кореспондентський рахунок (МФО комерційного банку)

Кредит - N 3207 (МФО регіонального управління Національного банку);

- на рівні комерційного банку

Дебет - відповідний рахунок

Кредит - кореспондентський рахунок.

( Пункт 7.4 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

7.5. У разі відсутності або недостатності коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку, а також при наявності картотеки за позабалансовим рахунком N 9804 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку" регіональне управління Національного банку повідомляє про це арбітражний суд для прийняття ним відповідного рішення. При цьому у разі надходження коштів на кореспондентський рахунок комерційного банку продовжується накопичення їх на рахунку N 3207 "Накопичувальні рахунки" до остаточного вирішення цього питання судом. ( Пункт 7.5 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

7.6. У разі недостатності коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку, або наявності картотеки до нього, регіональне управління Національного банку виконує ухвалу суду у такому порядку.

7.6.1. Здійснює оплату розрахункових документів за безспірним стягненням та безакцептним списанням, а також накопичення коштів на рахунку N 3207 в порядку встановленої черговості виконання платежів.

Накопичення коштів на рахунку N 3207 здійснюється в тій же групі черговості, що і стягнення за виконавчими документами судів з врахуванням календарної черговості надходження документів.

( Пункт 7.6.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

7.6.2. При цьому на кореспондентському рахунку комерційного банку мають залишатись кошти у розмірі встановлених Національним банком обов'язкових резервів та 10 відсотків від суми залишку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів.

(Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ

N 429 від 12.12.97 р., реєстр. N 500 від 12.12.97 р.)

( v0500500-97 )

7.6.3. Залучає кошти, що враховуються на субкореспондентських рахунках установ комерційного банку.

Для цього регіональне управління Національного банку надсилає електронне повідомлення комерційному банку про необхідність залучення коштів з його установ не пізніше наступного банківського дня після одержання повідомлення.

Отримавши повідомлення, комерційний банк терміново підтверджує його і залучає відповідну суму з установ свого банку, в зазначений строк.

У разі невиконання комерційним банком вищезазначеної вимоги регіональне управління Національного банку надсилає електронне повідомлення до відповідних регіональних управлінь Національного банку з вимогою щодо списання визначеної суми з субкореспондентських рахунків установ цього комерційного банку.

На підставі одержаного повідомлення відповідне регіональне управління Національного банку здійснює перерахування визначеної суми з субкореспондентського рахунку зазначеної установи комерційного банку, станом на початок операційного дня, з попередженням про це власника рахунку електронною поштою, а також РРП про резервування відповідної суми коштів на технічному субкореспондентському рахунку цієї установи.

Для визначення суми, яку необхідно списати з відповідної установи комерційного банку, регіональне управління Національного банку на початку операційного дня направляє електронний запит регіональним управлінням Національного банку, де відкриті субкореспондентські рахунки установ комерційного банку. Сума для списання визначається, виходячи із залишку коштів на субкореспондентському рахунку, зменшеного на 10 відсотків для забезпечення потреб клієнтів.

(Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ

N 429 від 12.12.97 р., реєстр. N 500 від 12.12.97 р.)

( v0500500-97 )

Списану з субкореспондентського рахунку установи комерційного банку суму, регіональне управління Національного банку направляє для зарахування на рахунок N 3207 регіональному управлінню Національного банку в той же день.

( Пункт 7.6.3 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

7.7. У разі ухилення комерційного банку від виконання зазначених вимог, регіональне управління Національного банку повідомляє про це Національний банк України для застосування до зазначеного комерційного банку санкцій, передбачених статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

7.8. Відповідальність за затримку оплати розрахункових документів клієнтів у зв'язку із списанням коштів для виконання ухвали суду несе комерційний банк.

7.9. Кошти, які накопичені на рахунку N 3207, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали про зняття арешту. ( Пункт 7.9 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

7.10. Після надходження виконавчого документа про стягнення коштів за рішенням суду та платіжної вимоги від банку-стягувача регіональне управління Національного банку перераховує призначену до стягнення суму на рахунок стягувача, здійснивши при цьому проводку:

Дебет - N 3207 (МФО регіонального управління Національного банку)

Кредит - рахунок стягувача (МФО банку-стягувача).

( Пункт 7.10 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

7.11. Якщо в момент надходження виконавчого документа про стягнення коштів за рішенням суду, на рахунку N 3207 була накопичена сума менша, ніж в рішенні про стягнення, то зазначена сума перераховується повністю на рахунок стягувача, а на залишок суми, що підлягає стягненню, платіжна вимога в той же день вміщується в картотеку несплачених документів, що значиться в регіональному управлінні Національного банку. ( Пункт 7.11 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

7.12. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми меншої ніж накопичена на рахунку N 3207 невикористана сума повертається на кореспондентський рахунок комерційного банку.

У разі прийняття судом ухвали про скасування арешту у зв'язку з відмовою в позові регіональне управління Національного банку повертає накопичені на рахунку N 3207 кошти на кореспондентський рахунок комерційного банку.

( Пункт 7.12 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

7.13. Відповідно до чинного законодавства суд може винести ухвалу про накладення арешту на кошти, що належать відповідачеві, без зазначення конкретної суми.

У цьому разі сума на рахунку N 3207 накопичується згідно з вищезазначеним порядком до прийняття судом відповідного рішення. ( Пункт 7.13 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

8. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з кореспондентських рахунків комерційних банків

8.1. Відповідно до статей 32, 381 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), статті 411 Цивільного процесуального кодексу України ( 1503-06 ), статті 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ) безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється з комерційних банків - юридичних осіб. Без згоди юридичних осіб списання (стягнення) коштів, що знаходяться на їх рахунках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

(Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ N 316 від 06.12.96 р., реєстр. N 403 від 11.12.96 р.) ( v0316500-96, v0403500-96 ) ( Пункт 8.1 розділу 8 в редакції Постанови Нацбанку N 4 ( v0514500-98 ) від 05.01.98 )

8.2. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів регіональним управлінням Національного банку до рахунків клієнтів комерційного банку не застосовується.

Відповідальність за порушення встановленої черговості виконання розрахункових документів клієнтів, несвоєчасне або неправильне їх проведення несе комерційний банк.

8.3. Розрахункові документи за безспірним стягненням та безакцептним списанням коштів оформлюються відповідно до вимог Інструкції Національного банку України N 7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України.

Відповідальність за достовірність даних та правильність оформлення розрахункових документів на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів покладається на стягувачів, які оформили ці документи.

8.4. Банк одержувача, отримавши від стягувача розрахункові документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів, перевіряє правильність їх заповнення та відповідність підстав для здійснення безспірного стягнення та безакцептного списання коштів згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

У разі неправильно вказаного в розрахункових документах будь-якого реквізиту чи невідповідності чинному законодавству зазначених підстав, розрахунковий документ із зазначенням мотиву відмови повертається без виконання у встановленому порядку.

Правильно оформлені розрахункові документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів банк одержувача відправляє регіональному управлінню Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок комерційного банку-боржника.

Банк одержувача забезпечує відправлення розрахункових документів у день їх надходження або наступного дня, якщо документи надійшли після операційного часу з включенням переліку документів у реєстр ф.1, примірники яких з відміткою дати отримання документів підприємством спецзв'язку залишається в банку.

8.5. Розрахункові документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів регіональне управління Національного банку приймає від підприємства спецзв'язку на підставі примірника реєстру ф.5, або безпосередньо від стягувача, якщо він обслуговується в цьому управлінні, з відміткою дати їх отримання.

Отримавши розрахункові документи, регіональне управління Національного банку перевіряє правильність їх заповнення та відповідність підстав для здійснення безспірного стягнення та безакцептного списання коштів згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

У разі неправильно вказаного в розрахункових документах будь-якого реквізиту чи невідповідності чинному законодавству зазначених підстав розрахунковий документ повертається без виконання у встановленому порядку.

8.6. Розрахункові документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів в регіональному управлінні Національного банку виконуються станом на початок операційного дня за наявністю коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку, з попередженням електронною поштою власника рахунку про списання, а також РРП про резервування відповідної суми коштів на технічному кореспондентському рахунку цього комерційного банку.

(Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ

N 429 від 12.12.97 р., реєстр. N 500 від 12.12.97 р.)

( v0500500-97 )

8.7. У разі здійснення платежів за безспірним стягненням та безакцептним списанням коштів виконуються бухгалтерські операції з використанням рахунків N 4749 "Кредиторська заборгованість за операціями з іншими фінансовими інструментами" (А-П), N 6601 "Інші штрафи, пені, неустойки, що отримані" (П).

При цьому здійснюються проводки:

- на рівні регіонального управління Національного банку

Дебет - кореспондентський рахунок (МФО комерційного банку)

Кредит - N 4749 (МФО регіонального управління Національного банку),

Дебет - N 4749 (МФО регіонального управління Національного банку)

Кредит - рахунок одержувача коштів (МФО комерційного банку);

- на рівні комерційного банку

Дебет - відповідний рахунок

Кредит - кореспондентський рахунок.

Штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу стягується з комерційного банку за меморіальним ордером на підставі оформленого розпорядження за підписом керівника та головного бухгалтера регіонального управління Національного банку.

Дебет - кореспондентський рахунок (МФО комерційного банку)

Кредит - N 6601 (МФО регіонального управління Національного банку).

( Пункт 8.7 розділу 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

8.8. Розрахункові документи не оплачені в день їх надходження, у разі відсутності або за недостатністю коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку, приймаються регіональним управлінням Національного банку в картотеку за позабалансовим рахунком N 9804 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку". Оплата їх здійснюється при надходженні коштів згідно з встановленою черговістю виконання платежів.

При цьому у разі недостатності коштів часткова оплата розрахункового документа здійснюється за меморіальним ордером за підписами осіб уповноважених керівником регіонального управління Національного банку.

( Пункт 8.8 розділу 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

8.9. При наявності картотеки та недостатності коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку регіональне управління Національного банку надсилає йому електронне повідомлення, в якому зобов'язує зібрати необхідну суму коштів на кореспондентському рахунку зі своїх установ не пізніше наступного банківського дня після одержання повідомлення.

Отримавши повідомлення, комерційний банк терміново підтверджує його і залучає відповідну суму з установ свого банку в зазначений строк.

8.10. При невиконанні комерційним банком вимоги зазначеної у п.8.9 Положення Національний банк України застосовує до нього санкції згідно зі статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ).

8.11. У разі невиконання комерційним банком вищезазначеної вимоги та з метою здійснення оплати картотеки регіональне управління Національного банку надсилає електронне повідомлення до відповідних регіональних управлінь Національного банку, в яких відкриті субкореспондентські рахунки установ цього комерційного банку з вимогою щодо перерахування з їх рахунків визначеної суми на кореспондентський рахунок комерційного банку. При цьому на субкореспондентському рахунку установи залишаються кошти у розмірі 10 відсотків від суми залишку для забезпечення потреб клієнтів.

(Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ

N 429 від 12.12.97 р., реєстр. N 500 від 12.12.97 р.)

( v0500500-97 )

8.12. На підставі одержаного повідомлення відповідне регіональне управління Національного банку здійснює перерахування визначеної суми з субкореспондентського рахунку зазначеної установи комерційного банку, станом на початок операційного дня, з попередженням про це власника рахунку електронною поштою, а також РРП про резервування відповідної суми коштів на технічному субкореспондентському рахунку цієї установи. При цьому обов'язково враховуються вимоги зазначені у п.8.11 Положення.

Перерахування коштів здійснюється кожного разу за окремим повідомленням, меморіальним ордером за підписом керівника та головного бухгалтера регіонального управління Національного банку.

8.13. При надходженні коштів на кореспондентський рахунок комерційного банку регіональне управління Національного банку здійснює оплату розрахункових документів, які враховуються за позабалансовим рахунком N 9929 згідно з встановленою черговістю виконання платежів.

При недостатності коштів регіональне управління Національного банку продовжує надсилати електронні повідомлення до відповідних регіональних управлінь Національного банку до того часу, поки не буде сплачена картотека за позабалансовим рахунком N 9929.

У разі, якщо після оплати картотеки залишаються залучені кошти, комерційний банк самостійно вирішує питання щодо повернення їх на субкореспондентські рахунки своїх установ.

9. Здійснення дебетових платежів між регіональними управліннями Національного банку

Дебетові платежі між регіональними управліннями Національного банку здійснюються у разі виконання окремих операцій, які регламентуються нормативними актами Національного банку України.

10. Нормативно-правова основа міжбанківських розрахунків

10.1. Національний банк організовує міжбанківські розрахунки через СЕП, гарантує надійність і безпеку СЕП, бере участь у здійсненні розрахунків.

Національний банк надає дозвіл комерційному банку (установі) на його перехід до роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок. Порядок переходу викладено у додатку N 14.

(Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ

N 154 від 20.05.97 р., N 445 від 20.05.97 р.)

( v0445500-97 )

10.2. Якщо комерційний банк (установа) обслуговується в СЕП за моделлю 1, 2 або самостійно, то підставою для такого обслуговування є договір банку з регіональним управлінням Національного банку (додаток N 1).

10.3. Підставою для роботи за моделлю 3 є договір про встановлення кореспондентських відносин (додаток N 2) між комерційним банком та Національним банком України, який укладається після складання двостороннього акта про готовність ВПС банку до роботи за моделлю 3. Про укладання договору Національний банк інформує всі свої регіональні управління.

10.4. При роботі банків через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок емісійно-касові операції здійснюються згідно з Інструкцією Національного банку України N 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України та Тимчасовим порядком підкріплення операційних кас установ комерційного банку під час роботи через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок (додаток N 9).

10.5. Взаємовідносини між регіональними управліннями Національного банку та комерційними банками (установами) здійснюються на договірних умовах (додаток N 10).

10.6. Порядок виконання міжбанківських розрахунків через внутрішньобанківські платіжні системи регулюється нормативними документами банків, яким належать ці системи.

При цьому комерційні банки (установи), які здійснюють міжбанківські розрахунки через власну внутрішньобанківську платіжну систему (далі - ВПС) мають дотримуватися загальних вимог, що відповідають стандартам СЕП Національного банку, викладених у додатку N 15.

(Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ

N 154 від 20.05.97 р., реєстр. N 445 від 20.05.97 р.)

( v0445500-97 )

З введенням в дію цього Положення втратили чинність:

- Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 липня 1993 року N 57 ( v0057500-93 );

- листи Національного банку України: від 11.11.94 р. N 17217/779, від 28.02.95 р. N 22017/146-929 ( v-929500-95 ), від 03.03.95 р. N 235 ( v0235500-95 ), від 31.05.95 р. N 254 ( v0254500-95 ).

Департамент бухгалтерського
 обліку та розрахунків

Додаток N 1

Договір про надання інформаційно-розрахункових послуг та послуг електронної пошти в обчислювальній мережі Національного банку України

___________________                           N _____________
      (дата)

Національний банк України (далі - ВИКОНАВЕЦЬ), в особі начальника регіонального управління Національного банку України

________________________________, який діє на підставі довіреності
(прізвище, ім'я та по батькові)
_________________________________ N __________ , з однієї сторони,
              (дата)
та _______________ (далі - ЗАМОВНИК), в особі ____________________
                                                    (посада)
____________________________________, який діє на підставі Статуту
(прізвище, ім'я та по батькові)
(Положення або довіреності),  з  іншої сторони, уклали договір про
таке.

I. Предмет договору

1. Виконавець відкриває та здійснює обслуговування технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку за міжбанківськими розрахунками ЗАМОВНИКА з банківськими установами України, які є учасниками системи електронних платежів Національного банку; обмін банківською інформацією між абонентами електронної пошти Національного банку; розрахунки ЗАМОВНИКА з учасниками СЕП; інформаційно-обчислювальні послуги.

II. Права та зобов'язання сторін

2. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для удосконалення послуг, що надаються.

2.2. Тимчасово припиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

2.3. Припиняти роботу Банку в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.4 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

3. ЗАМОВНИК має право:

3.1. Передавати інформацію іншим абонентам засобами ЕП, якщо це не суперечить чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України.

3.2. Вільно вибирати визнаний Національним банком України спосіб розрахунків, не обмежуючись рамками СЕП.

3.3. Бути учасником розрахунків через СЕП.

4. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

4.1. Виконувати умови цього договору.

4.2. Забезпечувати своєчасне і якісне здійснення міжбанківських розрахунків на регіональному та міжрегіональному рівнях.

4.3. Виконувати через СЕП розрахунки, учасником яких є ЗАМОВНИК, у визначений чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України термін за умови виконання банком-кореспондентом Регламенту функціонування СЕП.

4.4. Щоденно визначати підсумки розрахунків ЗАМОВНИКА через СЕП з відображенням їх на його кореспондентському (субкореспондентському) рахунку.

4.5. Щоденно видавати ЗАМОВНИКУ виписки про результати його міжбанківських розрахунків, виконаних через СЕП попереднього дня.

4.6. Контролювати проходження розрахунків між учасниками СЕП.

4.7. Надавати інформаційні послуги ЗАМОВНИКУ щодо здійснення розрахунків та поточного стану його рахунку.

4.8. Забезпечувати ЗАМОВНИКА програмними засобами автоматизованого робочого місця для зв'язку з ВИКОНАВЦЕМ.

4.9. Підтримувати актуальний стан нормативно-довідкової бази СЕП та своєчасно передавати ЗАМОВНИКУ інформацію про її зміни.

4.10. Передавати ЗАМОВНИКУ програмні засоби власної розробки вузла ЕП.

4.11. Забезпечувати необхідні консультації для підготовки ЗАМОВНИКА до роботи протягом місяця після підписання договору та подальші консультації протягом дії договору у разі невідкладних обставин.

4.12. Передавати ЗАМОВНИКУ удосконалені версії програмного забезпечення після укладання договору, за умови тривалості його дії.

4.13. Надавати послуги ЕП для транспортування інформації з доставкою повідомлень отримувачу, гарантованої на підставі підтверджень про прийняття і передачу, в робочі дні банку згідно з розпорядком роботи відповідного вузла ЕП за умови функціонування каналів зв'язку.

4.14. Зберігати банківську таємницю та дотримуватися вимог банківської безпеки, викладених у Положенні про систему захисту електронних банківських документів у системі електронних платежів Національного банку України.

4.15. ВИКОНАВЕЦЬ гарантує ЗАМОВНИКУ своєчасну доставку електронної кореспонденції, за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання ним технологічної дисципліни, визначеної Положенням про систему електронної пошти Національного банку України. При цьому ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальність за зміст електронної кореспонденції, яка готується абонентами ЕП, а також за правильність інформації в електронних розрахункових документах, поданої йому Замовником.

4.16. У разі необхідності надавати інформаційно-арбітражні послуги позивачам (банкам-учасникам СЕП) у вигляді паперових документів, які підтверджують або відхиляють звинувачення відповідно до вимог, що передбачені в додатку N 7 до Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

5. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

5.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

5.2. Подавати інформацію про платежі до ВИКОНАВЦЯ, підготовлену згідно з вимогами Регламенту.

5.3. Подавати інформацію про платежі до ВИКОНАВЦЯ за допомогою ЕП регулярно протягом дня, щоб забезпечити рівномірне завантаження СЕП та проведення розрахунків у той же день.

5.4. Здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів в день їх одержання від СЕП в порядку черговості їх надходження і незалежно від змісту.

5.5. Дотримуватися технологічної дисципліни в обчислювальній мережі Національного банку України.

5.6. Використовувати під час роботи в СЕП лише офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в уповноважених ними установах програмні продукти.

5.7. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

5.8. Виконувати всі вимоги централізованої системи банківської безпеки Національного банку, викладені в Положенні про інформаційно-арбітражні послуги служби захисту електронних банківських документів у системі електронних платежів Національного банку України, Положенні про систему захисту електронних банківських документів у системі електронних платежів Національного банку України та Тимчасовій інструкції про забезпечення захисту електронних міжбанківських розрахунків (платежів) в СЕП Національного банку України та про порядок роботи з документами, які мають гриф "Документ особливого обліку", включаючи наявність потрібних технічних та програмних засобів банківської безпеки та потрібні режимні умови для зберігання, обліку і використання (функціонування) засобів захисту електронних міжбанківських розрахунків.

5.9. У разі ліквідації банку забезпечувати повноцінну роботу згідно з діючою технологією до моменту закриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку.

5.10. У разі припинення дії цього договору виконувати передбачені процедури передачі (повернення) до Національного банку засобів захисту електронних розрахункових документів та документації з питань захисту електронних банківських документів.

5.11. Забезпечувати наявність потрібних технічних та програмних засобів ЕП згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

5.12. Узгоджувати план дій з ВИКОНАВЦЕМ щодо усунення екстремальних та непередбачених ситуацій.

5.13. Щоденно формувати на гнучких магнітних дискетах (далі - ГМД) та надійно зберігати шифрований архів електронних розрахункових документів за допомогою апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту.

III. Відповідальність сторін

6. ВИКОНАВЕЦЬ тимчасово припиняє роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

7. ВИКОНАВЕЦЬ припиняє роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.4 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

8. У разі втрати, пошкодження чи викривлення інформації винна у цьому сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні збитки, пов'язані з цим. Відповідальність встановлюється на підставі підтверджень про прийняття та передачу електронних розрахункових документів.

9. У разі завдання шкоди функціонуванню СЕП або обчислювальним системам її учасників, якщо встановлено вину ЗАМОВНИКА, він відшкодовує ВИКОНАВЦЮ і учасникам СЕП заподіяні збитки, пов'язані з цим.

10. У разі завдання шкоди функціонуванню обчислювальних систем ЗАМОВНИКА, якщо встановлено вину ВИКОНАВЦЯ, він відшкодовує ЗАМОВНИКУ фактичні збитки, пов'язані з цим.

11. У разі втрати або передачі закріплених за ЗАМОВНИКОМ програмних, апаратно-програмних засобів захисту, які використовуються в СЕП третім особам, установам або організаціям, він відшкодовує ВИКОНАВЦЮ фактичні збитки, пов'язані з цим, а також платить штраф у розмірі до 50 відсотків від суми оплати за надані послуги.

12. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу.

(Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ

N 154 від 20.05.97 р., реєстр. N 445 від 20.05.97 р.)

( v0445500-97 )

У разі припинення роботи ЗАМОВНИКА в СЕП, яке продовжується більше місяця, пеня не нараховується.

IV. Порядок розрахунків

13. ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ згідно з тарифами, які діють на момент оплати: вступний внесок за підключення ЗАМОВНИКА до СЕП та консультації протягом місяця з дня підписання цього договору; абонентську плату, яка не залежить від обсягу наданих послуг; вартість виконання послуг СЕП.

14. ВИКОНАВЕЦЬ щомісячно до 3 числа наступного місяця надсилає ЗАМОВНИКУ для оплати розрахунок за виконані роботи. ЗАМОВНИК має здійснити оплату не пізніше 3-х робочих днів після отримання розрахунку за виконані роботи.

V. Форс-мажор

15. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (іменується в подальшому "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходи, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання забов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період їхньої дії та ліквідації наслідків.

Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно.

Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна з сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна з сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

VI. Порядок змін та розірвання договору

16. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, повинна відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.

VII. Порядок розгляду спорів

17. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в арбітражному суді.

VIII. Строк дії договору

18. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

IX. Юридичні адреси сторін

19. Юридична адреса та банківські реквізити ВИКОНАВЦЯ:

______________________________________________________________
______________________________________________________________
     20. Юридична адреса та банківські реквізити ЗАМОВНИКА:
______________________________________________________________
______________________________________________________________
     21. Для вирішення всіх питань,  пов'язаних з виконанням цього
договору, відповідальними представниками є:
     від ВИКОНАВЦЯ:  _________________________________________
     від ЗАМОВНИКА: __________________________________________

22. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.

ВИКОНАВЕЦЬ                            ЗАМОВНИК

М.П.                                  М.П.

-----------------------------------------

Крім передбачених цим договором умов, сторони при укладанні договору можуть встановлювати й інші умови, які не повинні суперечити чинному законодавству України.

Додаток N 2

Договір про встановлення кореспондентських відносин

__________________                          N _____________
      (дата)

Національний банк України (далі - Національний банк) в  особі
Голови Правління ________________________________________________,
                   (прізвище, ім'я та по батькові)
який діє на підставі Статуту, з однієї сторони та ________________
(далі - Банк) в особі Голови Правління __________________________,
                                   (прізвище, ім'я та по батькові)
який діє на підставі Статуту,  з іншої сторони, уклали договір про
таке.

I. Предмет договору

1. Сторони встановлюють кореспондентські відносини шляхом відкриття Банку консолідованого кореспондентського рахунку. Цей рахунок відображає міжбанківські розрахунки, які здійснюються через систему електронних платежів та надання комплексу послуг розрахунково-касового обслуговування за дорученням і на кошти Банку.

II. Порядок обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку

2. Порядок здійснення операцій на консолідованому кореспондентському рахунку визначається нормативними актами Національного банку України та цим договором.

Національний банк починає обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку тільки після підписання спільного акта про функціональну готовність Банку до роботи через консолідований кореспондентський рахунок.

3. Міжбанківські розрахунки здійснюються через СЕП на підставі електронних розрахункових документів шляхом списання та зарахування коштів через консолідований кореспондентський рахунок.

4. Учасником СЕП є лише Банк. Його установи здійснюють обмін розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС Банку.

5. Емісійно-касові операції здійснюються згідно з Інструкцією Національного банку України N 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України та Тимчасовим порядком підкріплення операційних кас установ комерційного банку під час роботи через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок.

III. Права та зобов'язання сторін

6. Національний банк має право:

6.1. Одержувати баланси, статистичну звітність та вимагати необхідну інформацію як від Банку в цілому, так і від окремих його установ.

6.2. Встановлювати регламент обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

6.3. Вимагати відповідності технології оброблення платежів у ВПС Банку потребам СЕП, сумісності програмнотехнічних та організаційних засобів Банку з цією системою.

6.4. Вимагати відповідності технології обробки платежів, програмних, технічних та організаційних засобів захисту у ВПС Банку вимогам Національного банку щодо захисту електронної банківської інформації.

6.5. Тимчасово припиняти роботу Банку в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

6.6. Припиняти роботу Банку в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.4 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

6.7. Здійснювати безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з консолідованого кореспондентського рахунку Банку у випадках, передбачених чинним законодавством України.

7. Банк має право:

7.1. Самостійно розпоряджатися коштами на своєму консолідованому кореспондентському рахунку згідно з встановленими правилами.

7.2. Використовувати можливості СЕП для виконання міжбанківських розрахунків згідно з регламентом.

7.3. Отримувати інформацію про проходження електронних розрахункових документів, що стосується Банку.

7.4. Користуватися засобами ЕП для передачі електронних розрахункових документів та іншої інформації, пов'язаної з обслуговуванням консолідованого кореспондентського рахунку.

8. Національний банк бере на себе зобов'язання:

8.1. Виконувати умови цього договору.

8.2. Забезпечувати своєчасне і якісне здійснення міжбанківських розрахунків.

8.3. Забезпечувати касове обслуговування за дорученням Банку, включаючи підкріплення операційних кас готівкою, за встановленим порядком.

8.4. Забезпечувати збереження доручених йому грошових коштів Банку.

8.5. Щоденно надавати Банку виписку з консолідованого кореспондентського рахунку.

8.6. Контролювати проходження електронних розрахункових документів і надавати інформацію про це на вимогу Банку.

8.7. Підтримувати належний стан програмного забезпечення та нормативно-довідкової бази СЕП і своєчасно передавати Банку інформацію про їх зміни.

8.8. Забезпечувати Банк програмно-технічними засобами захисту електронних розрахункових документів в СЕП Національного банку.

8.9. Надавати необхідні консультації Банку у нестандартних ситуаціях у разі невідкладних обставин при виконанні міжбанківських розрахунків.

8.10. Надавати послуги ЕП для транспортування електронних розрахункових документів та іншої інформації, пов'язаної з обслуговуванням консолідованого кореспондентського рахунку, в робочі дні Банку згідно з розпорядком роботи відповідного вузла ЕП за умови функціонування каналів зв'язку.

8.11. Зберігати банківську таємницю та забезпечувати захист банківської інформації в СЕП.

8.12. Забезпечувати своєчасну доставку електронної кореспонденції, за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання Банком технологічної дисципліни, визначеної Положенням про систему електронної пошти Національного банку України.

При цьому Національний банк не несе відповідальності за зміст електронної кореспонденції, яка готується абонентами ЕП, а також за правильність інформації у електронних та паперових розрахункових документах, поданої йому Банком.

9. Банк бере на себе зобов'язання:

9.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

9.2. Забезпечувати чітке здійснення міжбанківських розрахунків через консолідований кореспондентський рахунок з дотриманням правил, встановлених Національним банком.

9.3. Дотримуватися технологічної дисципліни в обчислювальній мережі Національного банку України.

9.4. Підтримувати належний стан програмно-технічних засобів, які використовуються для міжбанківських розрахунків.

9.5. Виконувати всі вимоги Національного банку щодо сумісності та надійності програмно-технічних і організаційних засобів, форм і порядку надання інформації, заходів безпеки.

9.6. Забезпечувати надання інформації для ІПС щодо проходження електронних розрахункових документів від СЕП через власну ВПС до своїх установ-отримувачів платежів.

9.7. У разі припинення дії цього договору виконувати передбачені процедури передачі (повернення) до Національного банку засобів захисту електронних розрахункових документів та документації з питань захисту електронних розрахункових документів.

9.8. Своєчасно подавати щоденний баланс, звітність та іншу інформацію на вимогу Національного банку як від Банку в цілому, так і від окремих установ.

9.9. Узгоджувати план дій з Національним банком щодо усунення екстремальних та непередбачених ситуацій.

9.10. Своєчасно оплачувати послуги Національного банку.

IV. Відповідальність сторін

10. Національний банк тимчасово припиняє роботу Банку в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

11. Національний банк припиняє роботу Банку в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.4 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

12. У разі втрати, пошкодження чи викривлення інформації винна у цьому сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні збитки, пов'язані з цим. Відповідальність встановлюється на підставі підтверджень про прийняття та передачу електронних розрахункових документів.

13. У разі несвоєчасного проведення платежів клієнтів на підставі отриманих електронних розрахункових документів та несвоєчасного одержання клієнтами інформаційних дебетових повідомлень Банк несе відповідальність перед клієнтами згідно з чинним законодавством і укладеними договорами.

14. У разі втрати або передачі закріплених за Банком програмних, апаратно-програмних засобів захисту, які використовуються в СЕП, третім особам, установам або організаціям він відшкодовує Національному банку фактичні збитки, пов'язані з цим, а також платить штраф у розмірі до 50 відсотків від суми оплати за надані послуги.

15. За затримку оплати наданих послуг Банк сплачує Національному банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу.

(Із змінами, внесеними Постановою Правління НБУ

N 154 від 20.05.97 р., реєстр. N 445 від 20.05.97 р.)

( v0445500-97 )

У разі припинення роботи Банку в СЕП, яке продовжується більше місяця, пеня не нараховується.

16. За неправильне списання (зарахування) коштів з консолідованого кореспондентського рахунку Банку Національний банк сплачує на його користь штраф у розмірі не менше 0,5 відсотка неправильно списаної (зарахованої) суми за кожний день прострочки.

V. Порядок розрахунків

17. Національний банк щомісячно до 3 числа наступного місяця надсилає Банку для оплати розрахунок за виконані роботи.

18. Банк сплачує послуги, що надаються за цим договором згідно з тарифами, які діють на момент оплати, не пізніше 3-х робочих днів після отримання розрахунку за виконані роботи.

VI. Форс-мажор

19. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (іменується в подальшому "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходи, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання забов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період їхньої дії та ліквідації наслідків. Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше, ніж 6 місяців, то кожна з сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цією угодою, і в такому разі жодна з сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

VII. Порядок змін та розірвання договору

20. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.

VIII. Порядок розгляду спорів

21. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в арбітражному суді.

IX. Строк дії договору

22. Договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

X. Юридичні адреси сторін

23. Юридична адреса та банківські реквізити Національного банку:

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
     24. Юридична адреса та банківські реквізити Банку:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
     25. Для вирішення всіх питань,  пов'язаних з виконанням цього
договору, відповідальними представниками є:
     від Національного банку: ____________________________________
     від Банку: __________________________________________________

26. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.

За Національний банк             За ________________ банк

України

Голова Правління                  Голова Правління

М.П.                               М.П.
--------------------------------------------

При цьому комерційні банки, які одержали дозвіл на роботу в СЕП за 4-6 моделями, до розробки Національним банком відповідних договорів укладають договір за цим додатком з внесенням відповідних змін щодо специфіки роботи за кожною із вказаних моделей.

Додаток N 3

Договір про надання послуг електронної пошти Національного банку України

___________________                           N _____________
      (дата)

________________________________, який діє на підставі довіреності
(прізвище, ім'я та по батькові)
_______ N ____, з однієї сторони, та _____________________________
(дата)
(далі - ЗАМОВНИК), в особі ___________ ___________________________
                            (посада)       (прізвище, ім'я та по
__________, який   діє   на   підставі   Статуту   (Положення  або
батькові)
довіреності), з іншої сторони, уклали договір про таке.

I. Предмет договору

1. ВИКОНАВЕЦЬ підключає ЗАМОВНИКА до системи електронної пошти Національного банку України та здійснює передачу інформації засобами ЕП для/від ЗАМОВНИКА.

II. Права та зобов'язання сторін

2. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.2. Тимчасово припиняти надання послуг ЗАМОВНИКУ у разі порушення технології роботи в системі ЕП.

2.3. Остаточно припиняти надання послуг ЗАМОВНИКУ у разі його ліквідації за його заявою та у разі систематичних (три і більше разів) порушень протягом одного року з моменту допущення першого порушення умов договору.

3. ЗАМОВНИК має право:

3.1. Передавати інформацію іншим абонентам засобами ЕП Національного банку, якщо це не буде суперечити чинному законодавству та нормативним актам Національного банку України.

3.2. Мати власну електронну поштову адресу.

4. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

4.1. Здійснювати діяльність, передбачену цим договором, відповідно до чинного законодавства України.

4.2. Передавати ЗАМОВНИКУ програмні засоби власної розробки вузла ЕП Національного банку України.

4.3. Забезпечувати потрібні консультації для підготовки ЗАМОВНИКА до роботи протягом місяця після підписання договору та подальші консультації протягом дії договору у разі невідкладних обставин.

4.4. Передавати ЗАМОВНИКУ удосконалені версії програмного забезпечення протягом тривалості дії договору.

4.5. Надавати послуги електронної пошти для транспортування інформації з доставкою повідомлень отримувачу, гарантованої на підставі підтверджень про прийняття і передачу, в робочі дні банку згідно з розпорядком роботи вузла ЕП за умови функціонування каналів зв'язку.

4.6. ВИКОНАВЕЦЬ гарантує ЗАМОВНИКУ своєчасну доставку електронної кореспонденції, за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання ним технологічної дисципліни, визначеної Положенням про систему електронної пошти Національного банку України. При цьому ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальності за зміст електронної кореспонденції, яка готується абонентами ЕП.

5. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

5.1. Здійснювати свою діяльність згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

5.2. Дотримуватись технологічної дисципліни роботи в ЕП Національного банку згідно з його нормативними документами.

5.3. Використовувати під час роботи в обчислювальній мережі Національного банку лише офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в уповноважених ними установах програмні продукти.

5.4. Не передавати отриману інформацію третім особам без згоди на те ВИКОНАВЦЯ.

5.5. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

5.6. Забезпечувати наявність необхідних технічних та програмних засобів електронної пошти згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

5.7. Узгоджувати план дій з ВИКОНАВЦЕМ щодо усунення екстремальних та непередбачених ситуацій.

III. Відповідальність сторін

6. У разі порушення ЗАМОВНИКОМ умов цього договору, ВИКОНАВЕЦЬ припиняє обслуговування до усунення цих порушень.

У разі систематичних (три і більше разів) порушень протягом одного року з моменту допущення першого порушення умов договору ВИКОНАВЕЦЬ може остаточно припинити надання послуг, попередивши про це ЗАМОВНИКА за один місяць. Через один місяць договір вважається розірваним.

7. У разі завдання шкоди функціонуванню ЕП Національного банку або обчислювальним системам її учасників, якщо встановлено вину ЗАМОВНИКА, він відшкодовує ВИКОНАВЦЮ і учасникам обчислювальної мережі Національного банку фактичні збитки, пов'язані з цим.

8. У разі завдання шкоди функціонуванню обчислювальних систем ЗАМОВНИКА, якщо встановлено вину ВИКОНАВЦЯ, він відшкодовує ЗАМОВНИКУ фактичні збитки, пов'язані з цим.

9. За передачу отриманої інформації та зареєстрованих за ним програмних засобів, які використовуються в ЕП Національного банку, третім особам, установам або організаціям ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЮ фактичні збитки, пов'язані з цим, а також платить штраф у розмірі не менше 20 відсотків від суми оплати за надані послуги.

10. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу.

(Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ

N 154 від 20.05.97 р., реєстр. N 445 від 20.05.97 р.)

( v0445500-97 )

У разі припинення надання послуг ЕП Національного банку, яке продовжується більше місяця, пеня не нараховується.

IV. Порядок розрахунків

11. ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ згідно з тарифами, які діють на момент оплати: вступний внесок за підключення ЗАМОВНИКА до обчислювальної мережі Національного банку та консультації протягом місяця з дня підписання цього договору; абонентську плату, яка не залежить від обсягу наданих послуг; вартість виконання послуг ЕП Національного банку.

12. ВИКОНАВЕЦЬ щомісячно до 3 числа наступного місяця надсилає ЗАМОВНИКУ для оплати розрахунок за виконані роботи. ЗАМОВНИК має здійснити оплату не пізніше 3-х робочих днів після отримання розрахунку за виконані роботи.

V. Форс-мажор

13. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (іменується в подальшому "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходи, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання забов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період їхньої дії та ліквідації наслідків.

Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно.

VI. Порядок змін та розірвання договору

14. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

VII. Порядок розгляду спорів

15. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в арбітражному суді.

VIII. Строк дії договору

16. Договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

IX. Юридичні адреси сторін

17. Юридична адреса та банківські реквізити ВИКОНАВЦЯ:

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
     18. Юридична адреса та банківські реквізити ЗАМОВНИКА:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
     19. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього
договору, відповідальними представниками є:
     від ВИКОНАВЦЯ: ______________________________________________
     від ЗАМОВНИКА: ______________________________________________

20. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.

ВИКОНАВЕЦЬ                            ЗАМОВНИК

М.П.                              М.П.

---------------------------------------

Крім передбачених цим договором умов сторони при укладанні договору можуть встановлювати й інші умови, які не повинні суперечити чинному законодавству України.

Додаток N 4

Регламент функціонування мережі розрахункових палат України та її взаємодії з банками - учасниками системи електронних платежів

I. Принципи функціонування

1.1. Загальні положення

Дія Регламенту функціонування мережі розрахункових палат України та її взаємодії з банками - учасниками системи електронних платежів (далі - Регламент) поширюється на учасників міжбанківських розрахунків, які підписали договір з регіональним управлінням Національного банку про надання інформаційно-розрахункових послуг та послуг електронної пошти в обчислювальній мережі Національного банку України.

Центральна та регіональні розрахункові палати функціонують на базі існуючої системи бухгалтерського обліку та звітності Національного банку України.

РРП обслуговує комерційні банки (установи), для яких відкрито кореспондентські (субкореспондентські) рахунки у відповідних регіональних управліннях Національного банку.

ЦРП виконує функції РРП для банківських установ м.Києва і Київської області.

Функціонування СЕП забезпечується взаємодією між учасниками міжбанківських розрахунків, регіональними розрахунковими палатами та Центральною розрахунковою палатою, що відображено на схемі.

——————————————————————————————————
              |   Національний банк України    |
              ——————————————————————————————————
                             | ЦРП |
                             ———————
регіон 1                       ^ |                     регіон 2
—————————————————————————————— | | ——————————————————————————————
| Регіональне управління НБУ | | | | Регіональне управління НБУ |
—————————————————————————————— | | ——————————————————————————————
     |ОПЕРВ<————| РРП |————————— ———————> РРП |————>ОПЕРВ|
     ———————    ———————                 ———————    ———————
                   ^                       |
                   |                       |
    —————————————————————              ————V————————————————
    | Комерційний банк 1|              | Комерційний банк 2|
    —————————————————————              —————————————————————
              ^                                  |
       ————————————————                   ———————V————————
       |Клієнт банку 1|                   |Клієнт банку 2|
       ————————————————                   ————————————————

1.2. Функції регіональних розрахункових палат

До числа функцій РРП входить:

- ведення технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків банків як внутрішньосистемного відображення стану їх реальних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків;

- своєчасне періодичне узгодження стану технічних та реальних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків;

- своєчасне виконання міжбанківських розрахунків;

- надання інформаційних послуг учасникам міжбанківських розрахунків з питань поточного стану їх рахунків та ходу виконання платіжних операцій;

- щоденне відображення підсумкових платіжних балансів учасників міжбанківських розрахунків на їх кореспондентських (субкореспондентських) рахунках в регіональних управліннях Національного банку;

- забезпечення регіонального управління Національного банку оперативною статистичною та контрольною інформацією про стан міжбанківських розрахунків в регіоні;

- забезпечення збереження банківської таємниці та належної конфіденційності платежів завдяки єдиним методам захисту;

- надання консультативних послуг з питань технічного та технологічного забезпечення;

- інформування служби захисту інформації Національного банку та ЦРП про випадки спроб несанкціонованого доступу до СЕП;

- внесення у разі потреби тимчасових змін до Регламенту в межах регіону, з санкції ЦРП та з відповідним повідомленням учасників СЕП.

До числа функцій ЦРП входить:

- контроль проходження міжрегіональних платежів;

- синхронізація роботи РРП при виконанні етапів "Початок дня РРП", "Закінчення початкових міжрегіональних оборотів РРП", "Кінець дня РРП";

- забезпечення Національного банку оперативною статистичною та контрольною інформацією про стан міжбанківських розрахунків у СЕП в цілому;

- надання консультативних послуг РРП з питань технічного та технологічного забезпечення;

- внесення у разі потреби тимчасових змін до Регламенту з відповідним інформуванням РРП та учасників СЕП;

- своєчасне поновлення списку учасників СЕП та забезпечення ним всіх РРП.

1.3. Технологічна схема оброблення банківської інформації в РРП

Беручи до уваги ступінь програмно-технічного забезпечення комерційних банків (установ) та обсяг виконаних ними розрахунків, СЕП дозволяє проведення розрахунків за допомогою РРП за основною технологічною схемою - застосування електронних розрахункових документів за повним макетом.

Технологічна схема передбачає оброблення електронних розрахункових документів в РРП за загальною технологією, яка містить в собі:

- перевірку відповідності поданої інформації правилам СЕП;

- надсилання відправнику підтвердження про одержання інформації;

- сортування отриманих електронних розрахункових документів;

- передачу електронних розрахункових документів каналами електронного зв'язку банкам-одержувачам;

- відображення платежів на технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунках учасників міжбанківських розрахунків у РРП.

II. Розпорядок та графік роботи

2.1. Розпорядок та графік роботи ЦРП

ЦРП функціонує усі робочі дні в режимі, що забезпечує роботу РРП за типовим графіком. Внутрішня системна робота ведеться у дві зміни.

2.1.1. Початок дня ЦРП

Початком дня ЦРП вважається 8 година.

З цього часу в ЦРП проводяться системні роботи, пов'язані з підготовкою мережі до початку здійснення розрахунків.

2.1.2. Функціонування ЦРП протягом дня

З 8 годин 30 хвилин до 19 години в ЦРП здійснюється оброблення контрольної інформації щодо загального стану СЕП.

Програмне забезпечення ЦРП (АРМ-1 системи електронних платежів) працює в автоматичному режимі.

2.1.3. Кінець дня ЦРП

З 19 до 20 години виконується зведення балансу міжрегіональних платежів. За умови зведення балансу о 20 годині надсилається до РРП дозвіл на закінчення робочого дня. Після отримання від усіх РРП сигналів про завершення дня в ЦРП виконуються підсумкові роботи:

- передача звітних форм АРМ-1 до Національного банку;

- системні процедури, пов'язані з закінченням робочого дня та підготовкою до початку наступного дня, включаючи архівування інформації.

2.2. Розпорядок та графік роботи РРП

РРП функціонує усі робочі дні за типовим графіком. Внутрішня системна робота ведеться у дві зміни.

2.2.1. Початок дня РРП

Початок дня РРП виконується о 8 годині.

З цього часу в РРП проводяться системні роботи, пов'язані з підготовкою мережі до початку здійснення розрахунків.

До 8 годин 30 хвилин ОПЕРВ регіонального управління Національного банку надає РРП інформацію про стан реальних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків комерційних банків (установ) у форматі, затвердженому в СЕП.

На початку дня в РРП виконуються стартові процедури автоматизованого робочого місця обслуговування комерційних банків (установ) АРМ-2.

Після цього комерційні банки (установи) можуть одержати інформацію про стан їх технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків.

2.2.2. Оброблення електронних розрахункових документів

З 9 до 19 години в РРП здійснюється оброблення інформації за загальною технологією.

Програмне забезпечення РРП (АРМ-2 системи електронних платежів) працює в циклічному режимі. Сеансом технологічного оброблення вважається один цикл приймання та відправки пакетів розрахункових документів та іншої інформації СЕП за загальною технологією.

За результатами кожного сеансу створюються дублюючі копії баз даних АРМ-2 згідно з технологією резервування СЕП.

2.2.3. Закінчення початкових міжрегіональних оборотів РРП

О 18 годині робітниками РРП виконується етап "Закінчення початкових міжрегіональних оборотів РРП", після чого продовжуються сеанси оброблення електронних розрахункових документів. Всі міжрегіональні платежі, що надійшли від комерційних банків (установ) в РРП та були оброблені електронною поштою Національного банку до 17 годин 30 хвилин, будуть надіслані в інші РРП до виконання цього етапу. Внаслідок виконання етапу "Закінчення початкових міжрегіональних оборотів РРП" всі початкові міжрегіональні документи, що формуються в сеансах оброблення, не надсилаються РРП-отримувачу, а відносяться на балансовий рахунок N 175 РРП-отримувача в цій РРП.

Інформація про виконання цього етапу автоматично надсилається до ЦРП.

2.2.4. Кінець дня РРП

Кінець дня РРП виконується о 20 годині.

Необхідними умовами для закінчення дня є:

- отримання від ЦРП файла-дозволу на закінчення робочого дня;

- відсутність надісланих цією РРП, але не підтверджених РРП-одержувачем файлів міжрегіональних платежів.

Робота з отримання-передачі пакетів розрахункових документів припиняється і починаються підсумкові роботи:

- формування і надсилання банкам-учасникам регіону виписок з технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку та іншої технічної інформації;

- коригування списку учасників СЕП;

- передання стану оборотів за кожним технічним кореспондентським (субкореспондентським) рахунком за підсумками дня до ОПЕРВ регіонального управління Національного банку;

- передання звітних форм АРМ-2 до відповідного регіонального управління Національного банку;

- передання технічної інформації до ЦРП;

- системні процедури, пов'язані з закінченням робочого дня та підготовкою до початку наступного дня роботи, в тому числі архівування інформації.

2.3. Взаємодія комерційного банку (установи) з РРП

2.3.1. Початок дня в комерційному банку (установі)

На початку дня в комерційному банку (установі) мають виконуватись стартові процедури автоматизованого робочого місця зв'язку з РРП (АРМ-3 СЕП).

Протягом першого сеансу зв'язку з РРП треба отримати:

- файл виписки з технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку за підсумками минулого дня;

- файл з інформацією про стан кореспондентського (субкореспондентського) рахунку в регіональному управлінні Національному банку на початок поточного банківського дня;

- файл з коригуючою інформацією списку учасників СЕП, якщо він є.

Комерційний банк (установа) зобов'язаний підтримувати список учасників електронних платежів в належному стані.

2.3.2. Передання початкових розрахункових документів в СЕП

Отримання розрахункових документів від клієнтів і заповнення електронних розрахункових документів здійснюються комерційними банками (установами) згідно з діючими правилами СЕП.

Комерційний банк (установа) несе відповідальність за підготовку інформації для подання до РРП.

Файли розрахункових документів для подання до РРП каналами зв'язку мають готуватися лише за допомогою програмного забезпечення "Операційний день банку" і передаватись до РРП лише за допомогою програмного забезпечення АРМ-3 СЕП.

2.3.3. Оброблення електронних розрахункових документів

Протягом робочого дня банк проводить сеанси зв'язку з РРП електронною поштою і технологічні сеанси оброблення інформації в АРМ-3 СЕП. Кількість і періодичність сеансів банк визначає згідно з своїми потребами і регламентом роботи РРП, враховуючи технічні можливості електронної пошти.

2.3.4. Завершення дня в комерційному банку (установі)

Необхідними умовами для закінчення дня є:

- отримання квитанцій від РРП на всі надіслані банком файли початкових платежів;

- отримання квитанцій від ОДБ на всі отримані банком від РРП і надіслані до ОДБ файли зворотних платежів.

Ознакою завершення обміну файлами розрахункових документів між комерційним банком (установою) та РРП на поточний день є передача файла "Протокольний звіт".

Якщо на момент завершення робочого дня в комерційному банку (установі) протокольний звіт не може бути переданий через порушення електронного зв'язку з РРП, інформація про завершення обміну має бути передана в той же день телефоном.

При завершенні робочого дня в комерційному банку (установі) треба провести архівацію інформації засобами АРМ-3, включаючи інформацію системи криптографування, надрукувати реєстри розрахункових документів для кожного клієнта, провести звірку інформації АРМ-3 з відповідною інформацією "Операційного дня банку".

III. Загальні питання

Графік взаємодії РРП з комерційними банками (установами) у разі потреби може коригуватися. В такому разі він доводиться до банків за три доби до зміни.

Типовий графік взаємодії РРП з комерційними банками (установами)

1) Початок дня АРМ-2 РРП                       8:30
     2) Початок дня АРМ-3 банку                     9:00
     3) Сеанси технологічного оброблення,           9:00-19:00
        обмін розрахунковими документами
     4) Кінець початкових оборотів РРП             18:00
     5) Кінець дня АРМ-3 банків                    18:00-19:00
     6) Сеанси технологічного оброблення,          18:00-20:00
        обмін технологічними квитанціями
     7) Кінець дня АРМ-2 РРП                       20:00

Режим роботи учасників СЕП в останній робочий день поточного року та в перший робочий день наступного року встановлюється відповідно до спеціальних вказівок Національного банку України.

Додаток N 5

Договір про надання в оренду апаратних засобів захисту інформації в обчислювальній мережі Національного банку України

___________________                           N _____________
      (дата)

____________________________________________, який діє на підставі
      (прізвище, ім'я та по батькові)
довіреності _______ N ____, з однієї сторони, та _________________
             (дата)

(далі - ЗАМОВНИК), в особі ___________ ___________________________ (посада) (прізвище, ім'я та по

_____________________, який діє на підставі Статуту (Положення або
     батькові)
довіреності), з іншої сторони, уклали договір про таке.

I. Предмет договору

1. ВИКОНАВЕЦЬ передає в оренду ЗАМОВНИКУ апаратно-програмні засоби захисту інформації згідно з актом приймання-передачі.

II. Права та зобов'язання сторін

2. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для поліпшення послуг, що надаються.

3. ЗАМОВНИК має право:

3.1. Користуватися наданою апаратурою для забезпечення захисту електронних розрахункових документів в обчислювальній мережі Національного банку України.

3.2. Одержувати консультації з питань, пов'язаних з експлуатацією апаратури захисту.

4. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

4.1. Робити технічне обслуговування або заміну апаратури у разі виходу її з ладу, безкоштовний ремонт, окрім випадків, зазначених у п.6 цього договору.

4.2. Забезпечувати своєчасну заміну ключової інформації згідно з графіком Національного банку України.

5. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

5.1. Дотримуватися технологічної дисципліни роботи з апаратурою захисту, забезпечувати її збереження, цілісність пломб та печаток.

5.2. Утримувати апаратно-програмні засоби у належному стані.

5.3. Забезпечувати наявність необхідних технічних засобів для підключення апаратури захисту згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

5.4. Забезпечувати транспортування апаратури захисту до місця її встановлення у ЗАМОВНИКА та до місця її заміни (ремонту) у ВИКОНАВЦЯ.

5.5. У разі припинення чинності цього договору у строк, що не перевищує три доби, виконати передбачені процедури передачі (повернення) до Національного банку засобів захисту електронних розрахункових документів та документації з питань захисту електронних розрахункових документів.

5.6. Не передавати (навіть тимчасово) зареєстровані за ним апаратно-програмні засоби, які використовуються в обчислювальній мережі Національного банку України, третім особам, установам чи організаціям.

5.7. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

III. Відповідальність сторін

6. ЗАМОВНИК несе відповідальність перед ВИКОНАВЦЕМ і учасниками обчислювальної мережі Національного банку України у разі втрати (викрадення, загублення та ін.) або заподіяння шкоди наданій в аренду ЗАМОВНИКУ апаратури захисту (зовнішнє пошкодження та інші пошкодження, пов'язані з порушенням технології користування, що спричинили виведення з ладу апаратури), якщо встановлено вину ЗАМОВНИКА. ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЮ фактичні збитки, пов'язані з цим (суму в карбованцях, еквівалентну відповідній сумі у доларах США при перерахуванні за офіційним курсом), а саме:

- за втрату або пошкодження, при яких апаратура не підлягає ремонту: електронної картки - $100; блоку АЗЕГО - $1000; блоку АЗБД - $1000;

- за пошкодження, при яких апаратура підлягає ремонту - у сумі, яку визначить комісія з представників обох сторін, що розглядатиме причини та обсяг пошкодження.

7. За порушення п.п.4.1 та 5.6 цього договору ВИКОНАВЕЦЬ має право тимчасово припиняти обслуговування ЗАМОВНИКА до з'ясування обставин порушення та усунення недоліків, які викликали тимчасове припинення.

8. За несвоєчасну оплату орендної плати ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу.

(Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ

N 154 від 20.05.97 р., реєстр. N 445 від 20.05.97 р.)

( v0445500-97 )

IV. Порядок розрахунків

9. ЗАМОВНИК щомісячно до 3 числа наступного місяця сплачує ВИКОНАВЦЕВІ орендну плату згідно з тарифами, які діють на момент оплати.

V. Форс-мажор

10. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (іменується в подальшому "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходи, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання забов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період їхньої дії та ліквідації наслідків.

Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно.

VI. Порядок змін та розірвання договору

11. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.

VII. Порядок розгляду спорів

12. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в арбітражному суді.

VIII. Строк дії договору

13. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

IX. Юридичні адреси сторін

14. Юридична адреса та банківські реквізити ВИКОНАВЦЯ:

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
     15. Юридична адреса та банківські реквізити ЗАМОВНИКА:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
     16. Для вирішення всіх питань,  пов'язаних з виконанням цього
договору, відповідальними представниками є:
     від ВИКОНАВЦЯ: ______________________________________________
     від ЗАМОВНИКА: ______________________________________________

17. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.

ВИКОНАВЕЦЬ                            ЗАМОВНИК

М.П.                              М.П.

----------------------------------------

Додаток N 6

Положення про систему захисту електронних банківських документів у системі електронних платежів Національного банку України

Система захисту електронних банківських документів складається з комплексу апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключової системи до них, технологічних та організаційних заходів щодо захисту інформації в обчислювальній мережі Національного банку.

Система захисту електронних банківських документів у СЕП базується на таких вимогах:

а) система безпеки роботи СЕП охоплює всі етапи розробки, впровадження та експлуатації програмно-технічного забезпечення СЕП;

б) система безпеки роботи СЕП включає технологічні, апаратні, програмні засоби та організаційні заходи захисту;

в) система безпеки роботи СЕП включає чіткий розподіл відповідальності на кожному етапі підготовки, обробки та виконання розрахунків на всіх рівнях, від клієнта банку до АРМ-1.

На базі цього виділені такі завдання системи захисту СЕП:

а) захист від злочинних дій (несанкціоноване розшифрування та викривлення електронних розрахункових документів, поява фальсифікованих електронних розрахункових документів на будьякому етапі обробки - від клієнта банку до АРМ-1);

б) автоматичне ведення протоколу використання банківської мережі з метою локалізації джерел появи порушень роботи СЕП;

в) захист від технічних порушень та збоїв апаратури (у тому числі збоїв та псування апаратних і програмних засобів, завад у каналах зв'язку);

г) створення умов роботи СЕП, при яких фахівці банків-учасників СЕП та Національного банку практично не мають змоги втручатись в обробку електронних розрахункових документів після їх формування та забезпечення контролю на кожному етапі обробки.

1. Технологічні та бухгалтерські засоби безпеки у СЕП

Технологічний та бухгалтерський контроль у СЕП виконується програмним забезпеченням на всіх рівнях обробки електронних розрахункових документів, що дає змогу контролювати прохождення розрахунків протягом банківського дня, а також виконувати звірку в кінці дня.

Технологічні засоби контролю включають:

- механізм обміну квитанціями, який дає змогу однозначно ідентифікувати отримання адресатом будь-якого пакета електронних розрахункових документів та достовірність отриманої інформації в цьому пакеті;

- механізм інформування банку-учасника СЕП про поточний стан його кореспондентського (субкореспондентського) рахунку за підсумками сеансів обробки платежів у РРП;

- взаємного обміну між банком та РРП підсумковими документами в кінці дня, програмне звірення цих підсумкових документів як у РРП, так і в банку;

- програмний комплекс самодіагностики, який дає змогу виділяти порушення цілосності та несуперечності баз даних програмного забезпечення РРП, зіпсування яких може спричинитися через збій функціонування системи, спроб несанкціонованого доступу або фізичного зіпсування баз даних;

- взаємообмін між РРП та ЦРП звітними повідомленнями про функціонування РРП в цілому;

- механізм контроля програмних засобів щодо несанкціонованого модифікування робочих модулів.

Усі технологічні засоби контролю вбудовані у програмне забезпечення, вони не можуть бути заблоковані, а в разі виникнення нестандартної ситуації або підозри на несанкціонований доступ вони повідомляють працівників РРП та ЦРП, що дає можливість оперативного втручання в таку ситуацію.

Бухгалтерські засоби контролю включають:

- підсумкові документи, які містять повну технологічну та бухгалтерську інформацію та аналіз балансу;

- підсумкові документи ЦРП, які містять бухгалтерську інформацію про стан СЕП в Україні;

- засоби аналізу причин відсутності балансу в межах України.

2. Криптографічний захист інформації в СЕП

Реалізація апаратно-програмних засобів криптографічного захисту виконується з урахуванням вимог міжнародних стандартів та має позитивні експертні оцінки державних служб України.

Криптографічний захист інформації в СЕП виконується на двох рівнях:

1) Від зовнішніх чинників, які можуть застосовувати новітні методи впливу - за допомогою апаратури захисту банківських даних (АЗБД). Ця апаратура забезпечує гарантований захист банківських електронних повідомлень від перейняття, нав'язування, підробки та викривлення їх внаслідок зовнішнього впливу, підтримує абсолютну достовірність повідомлень, використовуючи електронні картки як носії ключової інформації. Ці засоби захисту "прозорі" для телекомунікаційних систем та сумісні з стандартними протоколами зв'язку і працюють в автоматичному режимі.

2) Від внутрішніх чинників, які працюють у СЕП, за допомогою апаратури захисту електронного грошового обігу (АЗЕГО). Ця апаратура забезпечує апаратне шифрування інформації, що відповідає стандарту ГОСТ 28147-89. Ключова інформація та пароль дозволу роботи з цією апаратурою зберігається в електронній картці, що гарантує неможливість підробки ключової інформації та її гарантовний захист від несанкціонованого використання в разі виконання адміністративних вимог щодо зберігання та використання електронних карток.

Як допоміжний та резервний засіб криптування в СЕП використовується програма шифрування TREZOR, яка забезпечує програмне шифрування інформації, що також відповідає стандарту ГОСТ 28147-89. Ці програмні продукти виробляються для кожної банківської установи-участника СЕП. При використанні програмних засобів шифрування необхідно дотримуватися адміністративних вимог щодо правил користування засобами захисту.

Засоби шифрування банківської інформації (як АЗЕГО, так і програма TREZOR) забезпечують аутентифікацію адресата та відправника електронного розрахункового документа, його абсолютну достовірність та цілісність через неможливість його підроблення або викривлення в шифрованому вигляді. При роботі засобів шифрування банківської інформації ведеться шифрований архів оброблених електронних розрахункових документів. Наприкінці робочого дня цей шифрований архів треба обов'язково переписати на гнучкі магнітні носії. Цей шифрований архів використовується для надання інформаційно-арбітражних послуг, які надає служба захисту електронних банківських документів Національного банку відповідно до "Положення про інформаційно-арбітражні послуги служби захисту електронних банківських документів в СЕП".

3. Допоміжні засоби захисту інформації у локальній мережі банківської установи - учасника СЕП

З метою підвищення безпеки при обробці розрахункових документів у локальній мережі банківської установи-учасника СЕП (яка обслуговується програмним комплексом "Операційний день банку"), система захисту СЕП включає програмні засоби перехрестного накладання/перевірки електронного цифрового підпису на базі алгоритма з відкритими ключами. Ці програмні засоби дають змогу генерувати ключі для накладання/перевірки електронного цифрового підпису банком-участником СЕП самостійно і надсилати їх до служби захисту електронних банківських документів для сертифікування та розповсюдження відкритих ключів в СЕП. Технологія перехрестного накладання/перевірки електронного цифрового підпису забезпечує наявність на окремому робочому місці банку тільки ключів саме конкретної службової особи і відсутність повного набору ключів, які необхідні для остаточного формування розрахункового документа для передачі його в АРМ-3 СЕП. Ця технологія обробки платежів в банківській установі виконує надійний розподіл доступу при обробці розрахункових документів та захист розрахункових документів від модифікації в локальній мережі банку.

Крім того, програмне забезпечення "Операційний день банку", яке може включати систему "клієнт-банк", має відповідати "Вимогам Національного банку України до програмного комплексу "Операційний день банку" (ОДБ)", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 травня 1995 року N 106.

Захист електронної банківської інформації в локальних обчислювальних мережах банківських установ складається з суворого виконання службовими особами технологічних операцій з формування та оброблення електронних розрахункових документів та організаційних заходів щодо обмеження доступу до електронної розрахункової інформації.

Захист інформації в локальних обчислювальних мережах забезпечується використанням надійних сертифікованих програм обробки розрахункових документів та програм дозволу доступу до конкретних файлів інформації адміністратором локальної мережі, охороною приміщення та іншими організаційними заходами.

Відповідальність за виконання вимог захисту в локальних мережах покладається на службових осіб цих банківських установ.

4. Ключова система

Ключова система криптографічного захисту та самі ключі є основою захисту, тому інформація про це має закритий характер, розголошенню не підлягає. Всім службовим особам банківських установ-учасників СЕП в своїй роботі необхідно суворо дотримуватись інструкцій та правил користування апаратурою захисту, правил користування електронними носіями з ключовою інформацією, при виконанні листування та діловодства з питань захисту, особливо правил збереження та користування апаратними та програмними засобами захисту, які працюють в СЕП.

До роботи із засобами захисту допускаються службові особи, які вивчили інструкції та правила користування засобами захисту і наказом керівника установи призначені виконувати відповідні обов'язки щодо захисту електронних банківських документів.

Банківські установи-учасники СЕП за порушення інструкцій та правил користування засобами захисту електронних банківських документів, які завдали збитків СЕП або Національному банку, несуть матеріальну відповідальність згідно з діючим законодавством та договором про надання інформаційно-розрахункових послуг.

Службові особи за порушення інструкцій та правил безпечного користування засобами захисту несуть дисциплінарну та матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Генерація ключової інформації для апаратури захисту, їх транспортування, контроль за їх обліком і використанням, надання дозволу на придбання засобів захисту, їх облік, контроль за використанням, технічно-експлуатаційне обслуговування, ремонт засобів захисту та сертифікування відкритих ключів СЕП покладаються тільки на службу захисту Національного банку.

На вимогу служби захисту Національного банку, всім службовим особам, відповідальним за виконання захисту електронних банківських документів, треба негайно надавати письмову або усну інформацію про стан засобів захисту та їх використання, а також інформацію про стан програмного забезпечення "Операційний день банку" (у тому числі, системи клієнт-банк), технологію обробки платежів в банку і систему захисту інформації при їх обробці.

5. Облік апаратних та програмних засобів захисту, документації до них, призначення відповідальних службових осіб у банківських установах - учасниках СЕП

У кожній банківській установі, обов'язково в окремому журналі, ведеться облік:

- апаратних та програмних засобів захисту, правил користування засобами захисту, правил користування електронними носіями з ключами (облікові номери: тільки виробничі або служби захисту Національного банку);

- коли та кому (дата, прізвище та підпис) передали для користування та зберігання засоби захисту або документи до них;

- службових осіб, на яких наказом покладено (звільнено від) виконання криптографічного захисту електронних банківських документів;

- одержання пакетів з електронними картками та паролями.

Ведеться окрема справа з листування з питань захисту.

У кожній банківській установі призначаються відповідальні за криптографічний захист службові особи:

- за листування з питань захисту, одержання та відправку пакетів з ключовою інформацією, облік та зберігання електронних карток, щоденну їх видачу користувачам, облік засобів захисту та документації до них (одна службова особа);

- за виконання криптографічного захисту електронних банківських документів в каналах телекомунікаційного зв'язку (робота з АЗБД - одна або дві службові особи);

- за виконання криптографічного захисту електронних розрахункових документів на АРМ-3, виконання електронного цифрового підпису платежів на АРМ-3, ведення шифрованого архіву електронних розрахункових документів (одна або дві службові особи).

Кількість службових осіб: необхідно найменше три (за сумісництвом). В залежності від обсягів роботи з платежами кількість службових осіб збільшують або призначають для виконання тільки цієї роботи.

Необхідно забезпечити чіткий розподіл повноважень між службовими особами щодо ключових моментів обробки платежів у банківській установі, а повноваження адміністратора АРМ-3, адміністратора ОДБ, адміністратора електронної пошти та локальної мережі банку мають виконувати різні особи. Лише як виняток, з обов'язковим відображенням у наказі керівництва банківської установи, можливе сумісництво у однієї особи повноважень адміністратора не більш як двох вищенаведених систем у таких парах:

- адміністратора банківської безпеки та АРМ-3;

- адміністратора ОДБ та електронної пошти;

- адміністратора електронної пошти та локальної мережі.

6. Вимоги режимних умов до приміщень банківських установ-учасників СЕП, де обробляються електронні платежі, працюють та зберігаються засоби захисту.

Для абонентів СЕП до приміщень банківських установ, де обробляються електронні розрахункові документи, працюють та зберігаються в неробочий час засоби захисту, є обов'язковими такі вимоги:

6.1. Мають міцні стіни, підлогу та стелю, на вікнах встановлені металеві надійні грати, двері міцні (дерев'яні, оббиті металом, металеві), обладнані кодовим або автоматичним замком, в неробочий час приміщення опечатується.

6.2. Обладнані стандартною (сертифікованою) охороною та пожежною сигналізацією, працюючої в чергового варти банку або охоронної служби МВС. Приміщення повинно мати охоронну сигналізацію з трьох рубежів захисту, а саме: перший - двері, вікна, другий - сейфів, третій - об'ємний. У чергового варти має бути інструкція на випадок спрацювання сигналізації.

6.3. Мають сейфи (металеві міцні шафи) для зберігання засобів захисту, документів до них в неробочий час та під час перерви.

6.4. Забезпечується постійний контроль за входом у приміщення тільки службових осіб, які наказом керівника банківської установи призначені для виконання електронних розрахункових документів та їх захисту.

6.5. Приміщення має бути розташоване та обладнане так, щоб уникнути безконтрольного поширення інформації електронних розрахункових документів та засобів захисту (акустично, візуально, через електронні прилади або електромагнітні випромінення) за межі приміщення або банківської установи (контрольованої зони).

6.6. Мають цілодобову охорону, яка виключає викрадення, компрометацію або псування засобів захисту.

6.7. Виконання робіт у приміщенні (ремонтні роботи, прибирання приміщення та інші) забезпечувати під контролем осіб, які відповідають за електронні розрахункові документи.

6.8. Після ремонту приміщення або інших ремонтних робіт рекомендується обстежити приміщення та обладнання з метою вилучення пристроїв викрадення інформації.

6.9. Не дозволяється встановлювати в приміщеннях обладнання, через яке можливе неконтрольоване поширення інформації.

6.10. З метою обмеження доступу до електронної інформації банку рекомендується розміщати сервер локальної мережі банку, вузол електронної пошти, АРМ бухгалтера ОДБ, АРМ-3 в окремих ізольованих приміщеннях.

Всі службові особи, визначені для виконання електронних розрахунків, зобов'язані суворо дотримуватися цих вимог. Відповідальність за виконання вимог режимних умов до приміщень покладається на керівників банківських установ.

Додаток N 7

Положення про інформаційно-арбітражні послуги служби захисту електронних банківських документів у системі електронних платежів Національного банку України

Послуги банківським установам у веденні арбітражних справ за електронними розрахунковими документами між банківськими установами - учасниками СЕП надає лише служба захисту електронних банківських документів Національного банку як незацікавлена в комерційній діяльності сторона.

Комплексом апаратно-програмних засобів криптографічного захисту СЕП передбачено формування шифрованого архіву, де зберігаються всі зашифровані та відправлені, а також одержані та аутентифіковані (дешифровані) платежі. Дешифрування повідомлень архіву можливе лише за наявністю ключа (шифра), який знаходиться в службі захисту електронних банківських документів Національного банку.

Арбітражна версія апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту дає змогу службі захисту електронних банківських документів Національного банку за наявністю копій шифрованого архиву банківської установи-учасника СЕП дешифрувати всі повідомлення з цього архіву та з абсолютною достовірністю визначати:

- ім'я абонента, який відправив (зашифрував) електронний розрахунковий документ;

- ім'я абонента, якому адресовано електронний розрахунковий документ;

- дату, годину та хвилину, коли виконувалося шифрування електронного розрахункового документа;

- дату, годину та хвилину, коли та ким виконувалося дешифрування електронного розрахункового документа.

При використанні апаратних засобів захисту додатково визначається:

- номер апаратури захисту, на якій виконувалось шифрування (дешифрування) електронного розрахункового документа;

- номер електронної картки, якою користувались під час шифрування (дешифрування) електронного розрахункового документа.

Журнали реєстрації надходжень електронної пошти дають змогу мати іформацію про шлях та час проходження електронним розрахунковим документом від однієї банківської установи до іншої через всі пункти мережі телекомунікації СЕП.

Засоби захисту електронних банківських документів мають сертифікати відповідних державних служб України. Установи арбітражного суду України приймають до розгляду матеріали арбітражної справи від служби захисту Національного банку як достовірні документи.

Умови виконання арбітражної послуги в службі захисту Національного банку:

- всі банківські установи-учасники СЕП щоденно формують на гнучких магнітних дискетах (далі - ГМД) та надійно зберігають шифрований архів електронних розрахункових документів за допомогою апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту;

- без копії на ГМД щоденного шифрованого архіву електронних розрахункових документів користувача інформаційно-арбітражні послуги службою захисту електронних банківських документів Національного банку не надаються;

- відсутність щоденного шифрованого архіву електронних розрахункових документів у відповідача за наявністю деяких свідчень та обставин спричиняє відповідальність за позов.

Служба захисту електронних банківських документів Національного банку надаватиме послуги у разі виникнення непорозуміння або спірних питань з електронними розрахунковими документами між банківськими установами-учасниками СЕП у разі, якщо:

- не виконується аутентифікація електронного розрахункового документа, не дешифрується електронний документ;

- є відмова від факту одержання електронного розрахункового документа, який справді був одержаний;

- є відмова від формування та відправки електронного розрахункового документа;

- стверджується, що одержувачу в деякий час надійшов електронний розрахунковий документ, а фактично він не надсилався або був підроблений на місці;

- стверджується, що електронний розрахунковий документ був сформований та відправлений, а фактично він не формувався, було відправлене інше повідомлення;

- є непорозуміння в сумах одного й того ж електронного розрахункового документа, сформованого та надісланого банком "А" і одержаного й правильно аутентифікованого банком "Б";

- є непорозуміння в даті або часі формування електронного розрахункового документа в банку "А" та одержання його в банку "Б";

- проводиться робота з архівом абонента при проведенні ревізій.

Інформаційно-арбітражні послуги служба захисту Національного банку надає позивачам (банківським установам-учасникам СЕП) у вигляді паперових документів (на перелічені вище спірні питання), які стверджують або відхиляють звинувачення в заявах позивачів. Ці документи арбітражний суд розглядає як докази до позову.

При наданні службі захисту Національного банку для арбітражу неякісних копій щоденного шифрованого архіву електронних розрахункових документів або пошкодженої (зіпсованої) інформації на ГМД (з будь-яких причин) позивачу буде відмовлено в позові, а якщо це матеріали відповідача, то при наявності деяких свідчень та обставин це тягне його відповідальність за позов.

Якщо відповідач не надає матеріалів (копії щоденного шифрованого архіву) службі захисту Національного банку для арбітражу у разі наявності деяких свідчень та обставин, відповідальність за позов покладається на нього.

Інформаційно-арбітражні послуги служби захисту Національного банку обумовлюються при укладанні договору про надання інформаційно-розрахункових послуг та послуг електронної пошти в обчислювальній мережі Національного банку України.

Додаток N 8

Перелік бухгалтерських операцій, що здійснюються при веденні, обліку та контролюванні міжбанківських розрахунків

Балансові рахунки:

1. Рахунок N 160 "Транзитний кореспондентський рахунок для сум, що не були підтверджені банком-одержувачем коштів" (активно-пасивний).

Відкривається на балансі регіональних розрахункових палат та регіональних управлінь Національного банку.

Призначення рахунку: облік сум, що не були підтверджені банком-одержувачем коштів.

Відкривається для кожної банківської установи, якій відкрито кореспондентський рахунок у регіональному управлінні Національного банку України.

За кредитом рахунку враховуються суми, за якими не надійшло електронного підтвердження від банку-одержувача коштів.

За дебетом рахунку здійснюється перерахування сум, за якими надійшло електронне підтвердження від банку-одержувача коштів та зарахування на кореспондентський рахунок банку-одержувача.

Аналогічно за дебетовим рахунком.

Залишків за рахунком N 160 за станом на 1 січня не повинно бути.

2. Рахунок N 162 "Кореспондентські рахунки установ Національного банку України у регіональній розрахунковій палаті" (активно-пасивний).

Відкривається на балансі установ Національного банку та технічний - в регіональних розрахункових палатах.

Призначення рахунку: проведення міжбанківських розрахунків в установах Національного банку.

За кредитом рахунку враховуються суми, списані з рахунків клієнтів, що обслуговуються установами Національного банку.

За дебетом рахунку проводяться суми, що зараховуються на рахунки клієнтів, які обслуговуються установами Національного банку.

Залишків за рахунком N 162 за станом на кінець банківського дня не повинно бути.

3. Рахунок N 175 "Транзитний кореспондентський рахунок для сум, що не були підтверджені регіональною розрахунковою палатою - одержувачем коштів" (активно-пасивний).

Відкривається на балансі регіональних розрахункових палат та регіональних управлінь Національного банку України.

Призначення рахунку: облік сум, що не були підтверджені регіональною розрахунковою палатою - одержувачем коштів.

Відкривається для кожної РРП.

За кредитом рахунку враховуються суми, за якими не надійшло електронне підтвердження від регіональної розрахункової палати - одержувача коштів.

За дебетом рахунку здійснюється перерахування сум, за якими надійшло електронне підтвердження від регіональної розрахункової палати - одержувача коштів та зарахування на рахунок N 873 регіональної розрахункової палати - одержувача коштів.

Аналогічно за дебетовим рахунком.

Залишків за рахунком N 175 за станом на 1 січня не повинно бути.

4. Рахунок N 872 "Транзитний рахунок для початкових операцій з кореспондентськими рахунками банків" (активно-пасивний).

Відкривається на балансі регіональних розрахункових палат.

Призначення рахунку: облік початкових операцій установ банків, що обслуговуються регіональною розрахунковою палатою.

За кредитом рахунку проводяться програмно суми, списані з технічного кореспондентського рахунку банку-платника і надіслані за призначенням регіону банку-одержувача (міжрегіональні), чи банку-одержувача (внутрішньорегіональні).

За дебетом рахунку здійснюється списання сум після отримання з банку-одержувача (у разі внутрішньорегіонального платежу), або з регіональної розрахункової палати - одержувача (у разі міжрегіонального платежу) підтвердження про отримання платежу. Якщо підтвердження протягом банківського дня не надійшло, перерахування сум здійснюється на рахунок непідтверджених сум одержувача (рахунок N 175 для регіональної розрахункової палати - одержувача або рахунок N 160 для банкуодержувача).

Залишків за рахунком N 872 на кінець банківського дня не повинно бути.

5. Рахунок N 873 "Початкові операції банку за взаємними міжрегіональними розрахунками" (активно-пасивний).

Відкривається на балансі регіональних управлінь Національного банку, регіональних розрахункових палат та Центральної розрахункової палати.

Призначення рахунку: облік початкових операцій за взаємними розрахунками між установами банків, що обслуговуються різними регіональними розрахунковими палатами (міжрегіональні розрахунки).

За кредитом рахунку проводяться програмно суми, перераховані з кореспондентського рахунку банку-платника і надіслані за призначенням регіону банку-одержувача.

За дебетом рахунку проводяться суми, згідно з якими в кінці робочого дня формуються електронні авізо на кожне регіональне управління Національного банку.

Залишків за рахунком N 873 на кінець банківського дня не повинно бути.

6. Рахунок N 874 "Відповідні операції за взаємними міжрегіональними розрахунками" (активно-пасивний).

Призначення рахунку: облік відповідних операцій за взаємними розрахунками між установами банків, що обслуговуються різними регіональними розрахунковими палатами (міжрегіональні розрахунки).

За кредитом рахунку проводяться суми, що надійшли за електронними авізо з регіональних управлінь Національного банку до банків-платників.

За дебетом рахунку проводяться суми, що підлягають зарахуванню на кореспондентський рахунок банку-одержувача коштів.

Залишків за рахунком N 874 на кінець банківського дня не повинно бути.

7. Рахунок N 875 "Відповідні операції комерційного банку за взаємними міжрегіональними розрахунками" (активно-пасивний).

Відкривається на балансі регіональних розрахункових палат.

Призначення рахунку: облік сум, перерахованих однією регіональною розрахунковою палатою до іншої.

За кредитом рахунку проводяться суми, одержані від іншої регіональної розрахункової палати.

За дебетом рахунку проводяться суми після одержання електронного підтвердження від банку-одержувача. У разі неотримання електронного підтвердження кошти зараховуються на рахунок непідтверджених сум банку-одержувача (рахунок N 160).

Залишків за рахунком N 875 на кінець банківського дня не повинно бути.

8. Рахунок N 876 "Рахунок міжрегіональних розрахунків регіональних палат" (активно-пасивний).

Відкривається на балансі Центральної розрахункової палати.

Призначення рахунку: облік сум, що перераховуються між регіональними розрахунковими палатами.

За кредитом рахунку враховуються суми, що перераховуються від однієї регіональної розрахункової палати до іншої.

За дебетом рахунку враховується опрацьована Центральною розрахунковою палатою інформація, що передається до регіональної розрахункової палати банку-одержувача.

Залишків за рахунком N 876 на кінець банківського дня не повинно бути.

Робота в комерційному банку-платника

9. В комерційному банку-платника здійснюються бухгалтерські операції за рахунками:

Дебет - рахунок клієнта

Кредит - кореспондентський рахунок банку-платника.

У разі надходження платежу дебетується кореспондентський рахунок банку, кредитується рахунок клієнта.

Робота в регіональних управліннях Національного банку України

10. В операційних управліннях (відділах) регіональних управлінь Національного банку для проведення міжбанківських розрахунків відкриваються рахунки розділів балансу VIII "Розрахунки з кредитними установами", ХХ "Розрахунки між банками", XXI "Дебітори і кредитори".

Розрахунки в межах регіону

10.1. В кінці банківського дня загальними сумами виконуються бухгалтерські операції за рахунками:

Дебет - кореспондентського рахунку банку-платника

Кредит - кореспондентського рахунку банку-одержувача.

Початкові міжрегіональні розрахунки

10.2. Для кожного комерційного банку виконуються бухгалтерські операції загальними сумами, які відображаються на балансі операційного управління (відділу) регіональних управлінь Національного банку за рахунками:

Дебет - кореспондентський рахунок банку-платника

Кредит - N 873 (регіону банку-одержувача)

В кінці банківського дня на кожний регіон України формується електронне авізо з відображенням сум за рахунками:

Дебет - N 873 (регіону банку-одержувача)

Кредит - N 830.

Відповідні міжрегіональні розрахунки

10.3. Отримане електронне авізо відображається за рахунками:

Дебет - N 840

Кредит - N 874 (регіону банку-платника)

Далі виконується проводка загальними сумами за кожним комерційним банком:

Дебет - N 874 (регіону банку-платника)

Кредит - кореспондентський рахунок банку-одержувача коштів;

Незавершені операції

10.4. У разі незавершення розрахунків на кінець банківського дня (щодо банку-одержувача) бухгалтерські операції здійснюються за рахунками:

- з внутрішньорегіональних розрахунків

Дебет - кореспондентський рахунок банку платника

Кредит - N 160 (банку-одержувача);

- з міжрегіональних розрахунків

Дебет - N 874 (регіону банку-платника)

Кредит - N 160 (банку-одержувача).

Завершення операцій

10.5. У разі завершення операцій банківського дня бухгалтерські операції здійснюються за рахунками:

Дебет - N 160 (банку-одержувача)

Кредит - кореспондентський рахунок банку-одержувача.

Робота в регіональній розрахунковій палаті

11. Для проведення розрахунків в регіональних розрахункових палатах відкриваються комерційним банкам (установам) рахунки NN 160, 175, 872, 873, 874, 875.

Розрахунки в межах регіону

11.1. Виконана в комерційному банку бухгалтерська операція відображається в розрахунковій палаті програмно на рахунку, який відкривається кожному комерційному банку відповідного регіону:

Дебет - кореспондентський рахунок банку-платника

Кредит - N 872 (банку-платника).

Після надходження від банку-одержувача підтвердження про отримання платежу в той же банківський день:

Дебет - N 872 (банку-платника)

Кредит - кореспондентського рахунку банку-одержувача.

Початкові міжрегіональні розрахунки

11.2. Міжрегіональні розрахунки здійснюються за повним макетом електронного платежу.

Виконана в комерційному банку проводка програмно відображається в розрахунковій палаті банку-платника на рахунках:

Дебет - кореспондентський рахунок банку-платника

Кредит - N 872 (РРП-платника).

Після надходження від РРП-одержувача підтвердження в той же банківський день:

Дебет - N 872 (РРП-платника)

Кредит - N 873 (РРП-одержувача).

Відповідні міжрегіональні розрахунки

11.3. Одержавши інформацію з регіональної розрахункової палати банку-платника про перерахування нею коштів до регіональної розрахункової палати банку-одержувача бухгалтерські операції відображаються за рахунками:

Дебет - N 874 (регіону банку-платника)

Кредит - N 875 (банку-одержувача).

При надходженні підтвердження з банку-одержувача про отримання платежу автоматично виконується бухгалтерська операція за рахунками:

Дебет - N 875 (банку-одержувача)

Кредит - кореспондентський рахунок банку-одержувача.

Незавершені операції

11.4. При неотриманні підтвердження від банку-одержувача протягом банківського дня у регіональній розрахунковій палаті здійснюються бухгалтерські операції за рахунками:

Дебет - N 872 (банку-платника)

Кредит - N 160 (банку-одержувача);

У разі, якщо підтвердження від РРП-одержувача не отримано до кінця банківського дня в РРП-платника:

Дебет - N 872 (РРП-платника)

Кредит - N 175 (РРП-одержувача).

Міжрегіональні розрахунки здійснюються до часу, встановленого регламентом регіональних розрахункових палат. Суми, що надходять до регіональної розрахункової палати після встановленого регламентом часу, не надсилаються регіону банку-одержувача і відображаються за рахунками:

Дебет - кореспондентський рахунок банку-платника

Кредит - N 175 (регіону банку-одержувача).

Завершення операцій

11.5. Після отримання підтвердження кошти зараховуються на кореспондентський рахунок банку-одержувача, що відображається за рахунками:

Дебет - N 160 (банку-одержувача)

Кредит - кореспондентський рахунок банку-одержувача.

Після отримання підтвердження регіональна розрахункова палата банку-платника зараховує кошти регіональній розрахунковій палаті банку-одержувача, що відображається за рахунками:

Дебет - N 175 (РРП-одержувача)

Кредит - N 873 (РРП-одержувача).

Робота в Центральній розрахунковій палаті

12. Для проведення розрахунків у Центральній розрахунковій палаті відкриваються кожному регіону України рахунки NN 873, 874, 876.

Початкові операції

12.1. Центральна розрахункова палата одержує каналами зв'язку інформацію про перерахування коштів регіональною розрахунковою палатою банку-платника, яка відображається за рахунками:

Дебет - N 873 (регіону банку-платника)

Кредит - N 876 (регіону банку-платника).

Відповідні операції

12.2. Опрацьована Центральною розрахунковою палатою інформація передається до регіональної розрахункової палати банку-одержувача і відображається за рахунками:

Дебет - N 876 (регіону банку-платника)

Кредит - N 874 (регіону банку-одержувача).

На кінець робочого дня в Центральній розрахунковій палаті залишки рахунків NN 873, 874 дорівнюють початковим і відповідним залишкам у регіональних розрахункових палатах, а рахунок N 876 дорівнює нулю.

13. У день, який передує переходу установи комерційного банку на роботу через консолідований кореспондентський рахунок за моделлю 3, установа банку має закінчити роботу таким чином, щоб залишок коштів на балансовому рахунку N 160 дорівнював нулю.

У день переходу установа комерційного банку письмово підтверджує стан кореспондентського рахунку регіональному управлінню Національного банку, вказує номер МФО та номер субкореспондентського рахунку установи в головному комерційному банку.

В регіональному управлінні Національного банку одночасно здійснюється бухгалтерська операція за переказом залишку коштів на проміжний рахунок:

Дебет - кореспондентський рахунок установи комерційного банку (МФО регіонального управління)

Кредит - N 903 (МФО регіонального управління).

З проміжного рахунку залишок коштів перераховується на субкореспондентський рахунок установи комерційного банку, що відкритий в головному банку:

Дебет - N 903 (МФО регіонального управління)

Кредит - N 890 субкореспондентський рахунок установи комерційного банку (МФО головного банку).

Додаток N 9

Порядок підкріплення операційних кас установ комерційного банку у разі їх роботи через консолідований кореспондентський рахунок

Порядок розроблений на підставі Інструкції Національного банку України N 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України ( v0001500-94 ).

Касове обслуговування установ комерційного банку здійснюється:

- комерційним банком у межах своєї системи;

- операційним управлінням (відділом) регіонального управління Національного банку на підставі укладеного договору;

- іншим комерційним банком на підставі укладеного договору та за погодженням з регіональним управлінням Національного банку.

Для підкріплення операційної каси готівкою установа комерційного банку подає заявку:

- у свій комерційний банк - при підкріпленні ним операційної каси установи;

- у регіональне управління Національного банку - при підкріпленні ним операційної каси установи.

У разі необхідності підкріплення операційної каси установи комерційного банку готівкою з іншого комерційного банку, що знаходиться в одному адміністративному регіоні з банком-одержувачем, між ними укладається договір на передачу готівки без погодження з регіональним управлінням Національного банку, але з повідомленням його про підкріплення в той же день.

У разі підкріплення операційної каси установи іншим комерційним банком, який розташований в іншому адміністративному регіоні, установа комерційного банку подає регіональному управлінню Національного банку клопотання про надання ним згоди на підкріплення.

Після з'ясування сум та строків підкріплень, чиїми силами і засобами буде здійснюватись перевезення, регіональне управління Національного банку повідомляє електронною поштою про свою згоду установу комерційного банку, її комерційний банк і банк-відправника готівки.

На підставі отриманого повідомлення комерційний банк електронним документом здійснює оплату готівки банку-відправнику.

Видача готівки з оборотної каси операційного управління (відділу) регіонального управління Національного банку або з операційної каси іншого комерційного банку проводиться тільки після надходження попередньої оплати, за видатковим касовим ордером і довіреністю установи-одержувача.

Підкріплення установи комерційного банку через інкасаторів Національного банку проводиться на підставі окремого договору на доставку цінностей.

При здійсненні операцій з підкріплення операційної каси установи комерційного банку пропонуються бухгалтерські проводки з використанням таких рахунків:

N 030 "Каса установ Національного банку України в гривнях" (А);

N 031 "Каса комерційних банків в гривнях" (А);

N 042 "Готівка у гривнях у дорозі" (А);

N 908 "Транзитні обороти при безпосередній кореспонденції МФО і каси" (А-П).

1. У комерційному банку:

1.1. При видачі готівки з операційної каси комерційного банку своїй установі:

Дебет - N 908

Кредит - N 031 (символ 66 у статистичній звітності за ф.748).

1.2. У разі підкріплення операційної каси установи комерційного банку з оборотної каси регіонального управління Національного банку або з операційної каси іншого комерційного банку кошти перераховуються з консолідованого кореспондентського рахунку комерційного банку:

Дебет - N 908

Кредит - кореспондентський рахунок.

2. В установі комерційного банку, що купує готівку:

- після отримання готівки операційною касою

Дебет - N 031 (символ 36, 37, 39 у статистичній звітності за ф.748)

Кредит - N 908.

3. У регіональному управлінні Національного банку:

- після надходження попередньої оплати

Дебет - кореспондентський рахунок

Кредит - N 908;

- при видачі готівки з оборотної каси

Дебет - N 042

Кредит - N 030 (символ 71 у статистичній звітності за ф.748);

- після отримання готівки установою комерційного банку

Дебет - N 908

Кредит - N 042.

4. В іншому комерційному банку, який продає готівку:

- після надходження попередньої оплати

Дебет - кореспондентський рахунок

Кредит - N 908;

- при видачі готівки з операційної каси

Дебет - N 908

Кредит - N 031 (символ 72 у статистичній звітності за ф.748)."

12. Доповнити це Положення додатками NN 13, 14, 15, 16.

(Із змінами, внесеними Постановою Правління НБУ

N 154 від 20.05.97 р., реєстр. N 445 від 20.05.97 р.)

( v0445500-97 )

Додаток N 10

Договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування комерційного банку (установи) регіональним управлінням Національного банку

__________________                         N ________________
      (дата)

Національний банк України (далі - Національний банк), в особі начальника регіонального управління Національного банку України

_______________________________, який діє  на підставі довіреності
(прізвище, ім'я та по батькові)
______ N ____, з однієї сторони, та _______________ (далі - Банк),
(дата)
в особі ___________ _____________________________________________,
         (посада)           (прізвище, ім'я та по батькові)
який діє на підставі Статуту (Положення або  довіреності), з іншої
сторони, уклали договір про таке.

I. Предмет договору

1. Сторони встановлюють кореспондентські відносини для здійснення Банком міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів Національного банку та надання комплексу послуг розрахунково-касового обслуговування шляхом відкриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку за дорученням і на кошти Банку.

2. Порядок здійснення операцій на кореспондентському (субкореспондентському) рахунку визначається нормативними актами Національного банку України та цим договором.

3. Міжбанківські розрахунки здійснюються через СЕП на підставі електронних розрахунків документів шляхом списання та зарахування коштів через кореспондентський (субкореспондентський) рахунок.

II. Права та зобов'язання сторін

4. Національний банк має право:

4.1. Одержувати баланси, статистичну звітність та вимагати необхідну інформацію від Банку.

4.2. Встановлювати регламент обслуговування кореспондентського (субкореспондентського) рахунку.

4.3. Тимчасово припиняти роботу Банку в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.3. Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

4.4. Припиняти роботу Банку в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.4. Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

4.5. При підкріпленні Банку стягувати з нього плату за касове обслуговування у розмірі фактичних витрат, але не вище 0,5 відсотка від виданої суми.

4.6. Здійснювати безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з кореспондентського рахунку Банку у випадках, передбачених чинним законодавством України.

5. Банк має право:

5.1. Самостійно розпоряджатися коштами на своєму кореспондентському (субкореспондентському) рахунку згідно з встановленими правилами.

5.2. Використовувати можливості СЕП для виконання міжбанківських розрахунків згідно з регламентом.

5.3. Отримувати інформацію про проходження електронних розрахункових документів, що стосується його клієнтів.

5.4. Користуватися засобами ЕП для передачі електронних розрахункових документів та іншої інформації, пов'язаної з обслуговуванням кореспондентського (субкореспондентського) рахунку.

6. Національний банк бере на себе зобов'язання:

6.1. Належним чином виконувати умови цього договору.

6.2. Забезпечувати здійснення розрахунків згідно з регламентом Центральної розрахункової палати.

6.3. Зберігати банківську таємницю щодо проведених Банком операцій за кореспондентським (субкореспондентським) рахунком та забезпечувати захист банківської інформації згідно з вимогами Національного банку України щодо захисту електронної банківської інформації.

6.4. Забезпечувати збереження дорученої йому готівки Банку.

6.5. Забезпечувати касове обслуговування за дорученням Банку, включаючи підкріплення операційних кас готівкою, за встановленим порядком.

6.6. Контролювати проходження електронних розрахункових документів і надавати інформацію про це на вимогу Банку.

6.7. Надавати необхідні консультації Банку у нестандартних ситуаціях у разі невідкладних обставин при виконанні міжбанківських розрахунків.

6.8. Щоденно надавати Банку виписку з кореспондентського (субкореспондентського) рахунку.

6.9. Забезпечувати своєчасну доставку електронної кореспонденції, за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання Банком технологічної дисципліни, визначеної Положенням про систему електронної пошти Національного банку України.

7. Банк бере на себе зобов'язання:

7.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

7.2. Проводити активні операції тільки в межах коштів, які знаходяться на кореспондентському (субкореспондентському) рахунку Банку.

7.3. Дотримуватися технологічної дисципліни в обчислювальній мережі Національного банку України.

7.4. Здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів в день їх одержання від СЕП в порядку черговості їх надходження і незалежно від змісту.

7.5. Своєчасно оплачувати послуги Національного банку.

7.6. Своєчасно подавати щоденний баланс, звітність та іншу інформацію на вимогу Національного банку.

7.7. Повертати помилково зараховані кошти платнику або за призначенням у п'ятиденний строк з дня їх зарахування на його кореспондентський (субкореспондентський) рахунок.

7.8. В той же день відображати всі операції, виконані протягом дня на кореспондентському ( субкореспондентському) рахунку як у балансі свого банку, так і у балансі Національного банку.

7.9. Дотримуватися встановленого порядку обробки, формування і пакування готівки, зокрема виконувати відсортування зношених банкнот.

7.10. Своєчасно, у встановлені строки, зібрати необхідну суму коштів на своєму кореспондентському рахунку зі своїх установ у разі одержання повідомлення від Національного банку про наявність картотеки та недостатності коштів на його кореспондентському рахунку.

III. Відповідальність сторін

8. За неправильне списання (зарахування) коштів з кореспондентського (субкореспондентського) рахунку Банку, Національний банк сплачує на його користь штраф у розмірі не менше 0,5 відсотка неправильно списаної (зарахованої) суми за кожний день прострочки.

9. За затримку оплати наданих послуг Банк сплачує Національному банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу.

(Із змінами, внесеними Постановою Правління НБУ

N 154 від 20.05.97 р., реєстр. N 445 від 20.05.97 р.)

( v0445500-97 )

10. За несвоечасне зібрання необхідної суми коштів на кореспондентському рахунку з установ свого Банку у разі одержання повідомлення від Національного банку про наявність картотеки та недостатності коштів на кореспондентському рахунку, Банк сплачує Національному банку за кожний день прострочки штраф у розмірі не менше 1 відсотка від суми коштів, яких не вистачає.

11. За кожний випадок порушення п.7.9 цього договору Банк сплачує Національному банку штраф у розмірі не менше 10 відсотків оплати за надання послуг.

12. Випадки встановлення недостач або надлишків, фальшивих банкнот у непорушеній упаковці Банку розглядаються сторонами у порядку, встановленому Інструкцією Національного банку України № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України. За встановленими фактами недостач, неналежного оформлення готівки, відсутності відсортування зношених від придатних банкнот Банк сплачує Національному банку штраф у розмірі не менше 10 відсотків від суми порушень за кожний випадок.

14. За порушення вимог, передбачених п.7.8 цього договору, Банк сплачує Національному банку штраф у розмірі не менше 0,5 відсотка несвоєчасно відображеної суми за кожний день прострочки.

IV. Порядок розрахунків

15. Національний банк щомісячно до 3 числа наступного місяця надсилає Банку для сплати розрахунок за виконані роботи.

16. Банк сплачує послуги, що надаються за цим договором, згідно з тарифами, які діють на момент оплати, не пізніше 3-х робочих днів після отримання розрахунку за виконані роботи.

17. Оплата готівки для підкріплення операційної каси здійснюється в день одержання готівки.

V. Форс-мажор

18. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (іменується в подальшому "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходи, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше, ніж 6 місяців, то кожна з сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором, і в такому разі жодна з сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

VI. Порядок змін та розірвання договору

19. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.

VII. Порядок розгляду спорів

20. Спори, що виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в арбітражному суді.

VIII. Строк дії договору

21. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

IX. Юридичні адреси сторін

22. Юридична  адреса  та  банківські  реквізити Національного
банку: ___________________________________________________________
__________________________________________________________________
     23. Юридична адреса та банківські реквізити Банку: __________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
     24. Для вирішення всіх питань,  пов'язаних з виконанням цього
договору, відповідальними представниками є:
     від Національного банку: ____________________________________
     від  Банку: _________________________________________________

25. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.

Національний банк                       Банк

М.П.                                   М.П.

--------------------------------------------

Крім передбачених цим договором умов, сторони у разі укладання договору можуть встановлювати й інші умови, які не повинні суперечити чинному законодавству України.

Додаток N 11

Договір про надання інформаційно-розрахункових послуг та послуг електронної пошти в обчислювальній мережі Національного банку України в системі мультивалютності

___________________                           N  _____________
      (дата)

Національний   банк   України  (далі - ВИКОНАВЕЦЬ),  в  особі
начальника Центральної розрахункової  палати  Національного  банку
України ____________________________________, який діє на підставі
           (прізвище, ім'я та по батькові)
довіреності _______  N ____, з однієї сторони, та ________________
             (дата)

(далі - ЗАМОВНИК), в особі ___________ ___________________________ (посада) (прізвище, ім'я та по

_____________________, який діє на підставі Статуту (Положення або
    батькові)
довіреності), з іншої сторони, уклали договір про таке.

I. Предмет договору

1. Виконавець відкриває та здійснює обслуговування технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку за міжбанківськими розрахунками ЗАМОВНИКА з банківськими установами України в системі мультивалютності, які є учасниками системи електронних платежів Національного банку; обмін банківською інформацією між абонентами електронної пошти Національного банку; розрахунки ЗАМОВНИКА з учасниками СЕП; інформаційно-обчислювальні послуги.

II. Права та зобов'язання сторін

2. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.2. Тимчасово припиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП в системі мультивалютності у випадках, передбачених п.5.1.3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

3. ЗАМОВНИК має право:

3.2. Вільно вибирати визнаний Національним банком України спосіб розрахунків, не обмежуючись рамками СЕП.

3.3. Бути учасником розрахунків через СЕП в системі мультивалютності.

4. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

4.1. Виконувати умови цього договору.

4.2. Забезпечувати своєчасне і якісне здійснення міжбанківських розрахунків в системі мультивалютності.

4.6. Контролювати проходження розрахунків між учасниками СЕП в системі мультивалютності.

4.7. Надавати інформаційні послуги ЗАМОВНИКУ щодо здійснення розрахунків та поточного стану його рахунку.

4.8. Забезпечувати ЗАМОВНИКА програмними засобами автоматизованого робочого місця для зв'язку з ВИКОНАВЦЕМ.

4.10. Передавати ЗАМОВНИКУ програмні засоби власної розробки вузла ЕП.

4.15. ВИКОНАВЕЦЬ гарантує ЗАМОВНИКУ своєчасну доставку електронної кореспонденції, за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання ним технологічної дисципліни, визначеної Положенням про систему електронної пошти Національного банку України. При цьому ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальності за зміст електронної кореспонденції, яка готується абонентами ЕП, а також за правильність інформації у електронних розрахункових документах, поданої йому Замовником;

5. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

5.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

5.2. Подавати інформацію про платежі до ВИКОНАВЦЯ, підготовлену згідно з вимогами Регламенту.

5.5. Дотримуватися технологічної дисципліни в обчислювальній мережі Національного банку України.

5.7. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

5.11. Забезпечувати наявність потрібних технічних та програмних засобів ЕП згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

5.12. Узгоджувати план дій з ВИКОНАВЦЕМ щодо усунення екстремальних та непередбачених ситуацій.

III. Відповідальність сторін

11. У разі втрати або передачі закріплених за ЗАМОВНИКОМ програмних, апаратно-програмних засобів захисту, які використовуються в СЕП, третім особам, установам або організаціям він відшкодовує ВИКОНАВЦЮ фактичні збитки, пов'язані з цим, а також платить штраф у розмірі до 50 відсотків від суми оплати за надані послуги.

У разі припинення роботи ЗАМОВНИКА в СЕП в системі мультивалютності, яке продовжується більше місяця, пеня не нараховується.

IV. Порядок розрахунків

13. ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ згідно з тарифами, які діють на момент оплати: абонентську плату за роботу в СЕП в системі мультивалютності; плату за обслуговування технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку в одній валюті; плату за кожний документ.

V. Форс-мажор

Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно.

VI. Порядок змін та розірвання договору

VII. Порядок розгляду спорів

VIII. Строк дії договору

18. Договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

IX. Юридичні адреси сторін

19. Юридична адреса та банківські реквізити ВИКОНАВЦЯ:

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
     20. Юридична адреса та банківські реквізити ЗАМОВНИКА:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
     21. Для вирішення всіх питань,  пов'язаних з виконанням цього
договору, відповідальними представниками є:
     від ВИКОНАВЦЯ: ______________________________________________
     від ЗАМОВНИКА: ______________________________________________

ВИКОНАВЕЦЬ                            ЗАМОВНИК

М.П.                                  М.П.

------------------------------------------

Додаток N 12

Порядок виключення комерційного банку (установи) із учасників СЕП у зв'язку з його ліквідацією

Порядок регламентує послідовність дій АРМ-1 Центральної розрахункової палати та АРМ-2 регіональної розрахункової палати у разі виключення комерційного банку (далі - банку) з учасників СЕП і закриття його технічного кореспондентського рахунку.

Супроводження "Довідника банків-учасників СЕП" (файл S_UCH.DBF) здійснюється тільки засобами АРМ-1 Центральної розрахункової палати.

У разі прийняття Правлінням Національного банку України рішення про ліквідацію банку Urxx (де r - ідентифікатор РРП, в якій відкритий технічний кореспондентський рахунок банку Urxx) регіональним управлінням Національного банку проводяться дії у такому порядку.

День 1.

1.1. Регіональне управління Національного банку, в якому відкрито кореспондентський рахунок для банку Urхх, в день отримання повідомлення про прийняття Правлінням Національного банку України рішення про ліквідацію цього банку не пізніше 15:00 години надсилає повідомлення в ЦРП про виключення банку із СЕП з посиланням на дату і номер постанови Правління Національного банку України та письмово повідомляє про це керівництво банку Urxx і зобов'язує його забезпечити повноцінну роботу банку в СЕП на період виключення.

День 2.

2.1. У РРП (UrHP - код РРП) адміністратор АРМ-2 до виконання операції "Відкрити новий день" виконує блокування банку Urxx в частині здійснення ним активних операцій.

2.2. Після виконання пункту "Початок дня" адміністратор АРМ-2 включає в командний файл приймання електронної пошти _INPMAIL.BAT - команду вилучення із вхідного каталогу АРМ-2 файлу $ZUrxx (протокольний звіт) від банку, що виключається.

2.3. У ЦРП адміністратор АРМ-1 формує файл $U (зміни списку учасників СЕП), в якому має бути вказана операція виключення банку Urxx із списку учасників СЕП.

День 3.

3.1. У РРП UrHP адміністратор АРМ-2 до виконання операції "Відкрити новий день" засобами АРМ-2 включає банк Urxx у свій "Довідник банків-учасників СЕП" (S_UCH.DBF) з тими ж реквізитами, які були в довіднику S_UCH.DBF у цього банку перед виключенням. Цей довідник відсилається з АРМ-2 на АРМ-3 банку, який виключається.

3.2. Після виконання пункту "Початок дня" адміністратор АРМ-2 перевіряє присутність цього банку в довіднику адресатів даної РРП (файл S_REG.DBF) і знову блокує початкові операції від цього банку.

3.3. Після виконання пункту "Початок дня" адміністратор АРМ-2 включає в командний файл приймання електронної пошти _INPMAIL.BAT - команду вилучення із вхідного каталогу АРМ-2 файлу $ZUrxx (протокольний звіт) від банку, що виключається.

3.4. Перед виконанням пункту "Кінець дня" адміністратор АРМ-2 повинен впевнитись у тому, що всі файли платежів $B на даний банк сквитовані. У тому разі, коли є несквитовані файли $BUrxx:

- провести вручну квитовку кожного із цих файлів;

- перенести кожний із них в закриптографованому і відкритому вигляді на зовнішні магнітні носії;

- скласти акт про перелік сквитованих вручну файлів з вказанням сум (за дебетом чи кредитом) і кількості документів за кожним файлом;

- передати дані файли на магнітних носіях, склавши акт про передачу.

3.5. Після виконання пункту "Кінець дня" адміністратор АРМ-2 повідомляє про повне виконання робіт щодо виключення банку із учасників СЕП адміністратора АРМ-1 та за його дозволом вилучає даний банк із свого довідника банків-учасників СЕП (файла S_UCH.DBF).

День 4.

4.1. До виконання пункту "Початок дня" адміністратор АРМ-2 повинен упевнитись в тому, що в файлі КС (завантаження кореспондентських рахунків) відсутня інформація за виключеним банком, оскільки напередодні в ОДБ ОПЕРУ регіонального управління Національного банку здійснюється перерахування залишку з кореспондентського рахунку цього банку на балансовий рахунок N 3207 "Накопичувальні рахунки".

Особливі випадки:

а) виключення банку (установи), який працює за 3 або 2 моделями обслуговування консолідованого кореспондентського (субкореспондентського) рахунку, здійснюється в тій РРП, в якій обслуговується консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, за умови виконаня вимог, зазначених у пунктах 2.3, 3.1, 3.5. цього Порядку;

б) виключення установи банку, яка працює за 1 моделлю обслуговування консолідованого субкореспондентського рахунку, виконується за тією ж схемою, що і виключення банку-юридичної особи;

в) виключення головних банків, які працюють за 1, 2 або 3 моделями, може проводитись тільки в одному із випадків:

- одночасно з виключенням усіх його установ;

- одночасно з переведенням усіх його установ на роботу з незалежними кореспондентськими рахунками;

- одночасно з виділенням нового головного банку з числа установ колишнього головного банку, який виключається з СЕП.

( Пункт 4.1 додатка 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 ( v0512500-97 ) від 31.12.97 )

Додаток N 13

Комерційні банки (установи), які працюють у СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок умовно поділяються на такі категорії:

1. Установа комерційного банку:

- не має субкореспондентського рахунку в регіональному управлінні Національного банку;

- має окремий технічний субкореспондентський рахунок у СЕП;

- є прямим абонентом СЕП (має програмно-технічні засоби СЕП);

- здійснює розрахунки з іншими установами через СЕП.

2. Комерційний банк (установа):

- має консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у регіональному управлінні Національного банку та використовує його спільно з установами категорії 1, які йому підпорядковані;

- має окремий технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у СЕП;

- є прямим абонентом СЕП (має програмно-технічні засоби СЕП);

- керує міжбанківськими розрахунками своїх установ засобами СЕП.

3. Установа комерційного банку:

- не має субкореспондентського рахунку в регіональному управлінні Національного банку;

- не має окремого технічного субкореспондентського рахунку в СЕП;

- не є прямим абонентом СЕП ( не має програмно-технічних засобів СЕП);

- здійснює розрахунки з іншими установами через ВПС головного банку.

4. Комерційний банк (установа):

- має окремий технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у СЕП;

- є прямим абонентом СЕП (має програмно-технічні засоби СЕП);

- має власну внутрішньобанківську платіжну систему;

- виконує міжбанківські розрахунки між своїми установами через ВПС;

- виконує міжбанківські розрахунки своїх установ з іншими банками через СЕП;

- керує міжбанківськими розрахунками своїх установ засобами ВПС.

Відношення комерційних банків та його установ за категоріями до відповідних моделей таке:

Модель 1: головний банк - категорії2, його установи - категорії 1.

Модель 2: головний банк - категорії 4, його установи - категорії 3.

Модель 3: головний банк - категорії 4, його установи - категорії 3.

Модель 4: головний банк - категорії 2, його установи - категорії 1.

Модель 5: головний банк - категорії 2, регіональні управління головного банку відносно головного банку є установами категорії 1, відносно підпорядкованих їм установ - установами категорії 4 (але без наявності субкореспондентського рахунку в регіональному управлінні Національного банку), установи регіонального управління - категорії 3.

Модель 6: головний банк - категорії 2, регіональні управління головного банку відносно головного банку є установами категорії 1, відносно підпорядкованих їм установ - установами категорії 2 (але без наявності субкореспондентського рахунку в регіональному управлінні Національного банку), установи регіонального управління - категорії 1.

Модель 7: головний банк - категорії 2, його установи - категорії 1, з додатковим механізмом управління роботою установ за допомогою бізнес-правил.

Функціональні вимоги поширюються на програмні забезпечення комерційних банків (установ) залежно від їх категорії і є додатковими до загальних вимог, які пред'явлені Національним банком до ОДБ і ВПС.

Категорія 1. Програмне забезпечення установи має виконувати ведення внутрішнього значення технічного субкореспондентського рахунку установи та звіряння його нерозривності й коректності за технологічною інформацією, яка надається СЕП.

Додаткові вимоги щодо роботи за 7 моделлю:

- обмін з СЕП пакетами бізнес-правил та супровідною технологічною інформацією;

- ведення бази даних, яка містить діючі бізнес-правила для цієї установи (на підставі отриманих від СЕП пакетів бізнес-правил);

- приймання або відхилення розрахункових транзакцій та/чи інших операцій в ОДБ згідно з діючим на цей час набором бізнес-правил;

- ведення протоколу (архіву) змін у часі бізнес-правил із супровідною технологічною інформацією.

Категорія 2. Програмне забезпечення комерційного банку (установи) має виконувати:

а) ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку головного банку з урахуванням обміну розрахунковими документами із СЕП як головного банку, так і його установ;

б) ведення значень технічних субкореспондентських рахунків установ за технологічною інформацією, яка надається СЕП:

- відображення проведених транзакцій;

- облік внутрішньосистемних оборотів;

в) звіряння нерозривності та коректності значень технічних субкореспондентських рахунків установ і технологічної інформації про роботу установ, яка надається СЕП;

г) управління роботою своїх установ у СЕП за допомогою механізму лімітів.

Додаткові вимоги до програмного забезпечення регіонального управління за умови роботи за 6 моделлю: ведення внутрішнього значення технічного субкореспондентського рахунку регіонального управління замість ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського рахунку головного банку.

Додаткові вимоги до програмного забезпечення головного банку за умови роботи за 7 моделлю:

- обмін з установами пакетами бізнес-правил та супровідною технологічною інформацією через СЕП;

- ведення захищеної бази даних, яка містить сукупність діючих бізнес-правил для установ;

- ведення протоколу (архіву) змін у часі бізнес-правил із супровідною технологічною інформацією.

Категорія 3. Програмне забезпечення установи має виконувати ведення внутрішнього значення субкореспондентського рахунку установи та звіряння його нерозривності та коректності за технологічною інформацією, яка надається ВПС.

Категорія 4. Програмне забезпечення комерційного банку (установи) має виконувати:

б) ведення значень субкореспондентських рахунків установ:

- відображення проведених транзакцій;

- облік внутрішньосистемних оборотів;

в) обмін розрахунковими документами між установами, а також між установами та головним банком;

г) безпечний розподіл та обмін ключів криптографічного захисту;

д) прийняття початкових платежів від установ у межах залишку коштів на їх субкореспондентських рахунках; можливий варіант реалізації механізму внутрішньобанківського кредиту (головний банк надає кредит установі) для виконання початкових платежів установою, яка не має відповідних коштів на субкореспондентському рахунку.

Додаткові вимоги до програмного забезпечення регіонального управління за умови роботи за 5 моделлю: ведення внутрішнього значення технічного субкореспондентського рахунку регіонального управління замість ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського рахунку головного банку.

Додаток N 14

Порядок переходу комерційного банку (установи) на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок за умови одержання ним дозволу Національного банку

1. Для переходу комерційного банку та його установ на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок потрібно одержати дозвіл Національного банку, за винятком 1 моделі, коли дозвіл надає регіональне управління Національного банку. При цьому порядок надання дозволу регіональним управлінням відповідає порядку надання дозволу Національним банком.

2. Дозвіл комерційному банку (установі) надається на підставі таких документів:

- клопотання про надання дозволу;

- письмової згоди комерційного банку (юридичної особи), якщо клопотання подається від імені його установи;

- положення про порядок здійснення розрахункових операцій установами комерційного банку через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, що має включати описи технологічної моделі, бухгалтерського обліку, системи захисту (за умови роботи ВПС за 2, 3, 5 моделями) та регламент функціонування платіжної системи комерційного банку.

3. Національний банк розглядає подані документи та перевіряє функціональну і технологічну готовність комерційного банку (установи) до роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у місячний строк з дня одержання документів.

Після розгляду документів і прийняття рішення про готовність комерційного банку (установи) до роботи через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок Національний банк надає йому на це дозвіл та інформує про це свої регіональні управління та комерційні банки - учасники СЕП .

У разі прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу Національний банк повідомляє про це комерційному банку із зазначенням причин відмови.

4. Враховуючи функціональну і технологічну готовність комерційного банку (установи) до роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, Національний банк визначає день його переходу, про що інформує банк.

5. Регіональне управління Національного банку не пізніше визначеного дня переходу укладає договір з комерційним банком (установою) на відкриття консолідованого кореспондентського (субкореспондентського) рахунку за умови функціональної та технологічної готовності банку і відповідних підрозділів Національного банку.

Одночасно з укладенням договору на відкриття консолідованого кореспондентського (субкореспондентського) рахунку комерційний банк (установа) повідомляє свої установи про необхідність протягом 3 робочих днів розірвати договори, які були укладені ними з регіональними управліннями Національного банку при відкритті субкореспондентських рахунків.

6. Комерційний банк та його установи не пізніше визначеного дня переходу укладають з регіональними управліннями Національного банку або з Центральною розрахунковою палатою договори про надання інформаційно-розрахункових послуг і послуг електронної пошти в обчислювальній мережі Національного банку у разі відкриття та обслуговування технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків.

7. Субкореспондентські рахунки установ комерційного банку, які були відкриті в регіональних управліннях Національного банку, у разі розірвання договорів закриваються, залишки коштів на них перераховуються на консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок комерційного банку (установи) згідно з технологією переходу.

8. Контроль за станом субкореспондентських рахунків і балансових рахунків N 160 установ комерційного банку в день їх переходу на роботу через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок здійснюють регіональні розрахункові палати Національного банку та Центральна розрахункова палата.

9. Зміни у складі учасників СЕП, що відбуваються у зв'язку з переведенням комерційного банку та його установ на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, здійснюються згідно з п.5.1.2 Положення.

10. При переведенні комерційного банку та його установ на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок установи Національного банку, комерційний банк і його установи керуються оперативними вказівками Національного банку України щодо технології переходу.

11. У разі переведення установи комерційного банку на роботу за 4-7 моделями з використанням програмного забезпечення СЕП між цією установою і регіональним управлінням Національного банку за місцезнаходженням установи укладається договір (додаток N 16), згідно з яким надаються в оренду засоби захисту інформації в СЕП.

Додаток N 15

Загальні вимоги до ВПС комерційних банків (установ)

1. Класифікація систем розрахунків.

A. За типом: A1 - брутто системи; A2 - нетто системи.

В. За режимом виконання розрахункових транзакцій: В1 - OFF-LINE системи; В2 - ON-LINE системи; В3 - системи змішаного типу, в яких транзакції можуть виконуватися як у режимі OFF-LINE, так і в режимі ON-LINE.

С. За системою обслуговування рахунків кореспондентів: С1 - прямі кореспондентські відносини типу "Лоро-Ностро"; С2 - взаємні кореспондентські відносини; С3 - обслуговування групи рахунків типу "Лоро" (рахунків інших та/або своїх банківських установ тощо), а також, можливо, деяких рахунків типу "Ностро".

D. За моделлю обслуговування в СЕП: DA - відсутність рахунку "Ностро" в СЕП; D0 - простий рахунок "Ностро" в СЕП; D1 - 1 модель; D2 - 2 модель; D3 - 3 модель; D4 - 4 модель; D5 - 5 модель; D6 - 6 модель; D7 - 7 модель.

2. Загальні вимоги.

При здійсненні міжбанківських розрахунків через власну ВПС комерційні банки (установи) мають дотримуватися таких загальних вимог, які відповідають стандартам СЕП Національного банку:

- реквізити електронних розрахункових документів мають відповідати вимогам Інструкції N 7 Національного банку України "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" та інших нормативних актів;

- електронні розрахункові документи, які передаються з ВПС до СЕП, повинні містити всі реквізити згідно з "Інтерфейс між ОДБ і АРМ-3 системи електронних платежів (СЕП)";

- у разі формування початкових платежів підсистема підготовки електронних розрахункових документів має автоматично заносити ідентифікаційний код клієнта-відправника платежу в електронний розрахунковий документ відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" і постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України";

- електронні документи повинні мати електронний цифровий підпис на всіх етапах їх оброблення;

- оброблення електронних розрахункових документів здійснюється в порядку черговості надходження до системи, якщо інше не обумовлено угодою між учасниками розрахунків;

- автоматичне ведення протоколу (захист цього протоколу від модифікації) найбільш критичних моментів роботи (вхід, формування пакетів розрахункових документів, проводки, відкат тощо); архівація цього протоколу під час закриття робочого дня;

- зберігання архівів електронних розрахункових транзакцій та протоколів роботи протягом трьох років.

При цьому електронні міжбанківські розрахунки вважаються остаточно здійсненими банком платника, який є учасником ВПС, після списання коштів з його рахунку, відкритому у розрахунковій палаті комерційного банку.

Міжбанківські розрахунки за електронними розрахунковими документами, що надійшли до розрахункової палати комерційного банку протягом операційного дня (час якого регламентується режимом роботи банку), здійснюються розрахунковою палатою того ж дня. За документами, що надійшли після операційного дня, наступного дня.

2.1. Вимоги до систем класу А1.

За рахунками типу "Лоро" банків-кореспондентів неприпустимо мати неконтрольований (нелімітований) овердрафт.

2.2. Вимоги до систем класу А2.

Виконання мінімальних стандартів організації та функціонування механізмів взаєморозрахунків (де кількість учасників більше 3):

- механізми взаєморозрахунків мають відповідати чинному законодавству;

- учасники механізму взаєморозрахунків мають чітко уявляти собі вплив конкретного механізму на кожний з фінансових ризиків, що задіяні в процесі розрахунків;

- у системах багатосторонніх взаєморозрахунків мають існувати чітко сформульовані процедури управління кредитними ризиками і ризиками ліквідності, які встановлюють відповідні обов'язки організатора та учасників взаєморозрахунків. Ці процедури мають також забезпечувати створення для всіх сторін як стимулів, так і можливостей керувати кожним з ризиків, яким вони підлягають, та стримувати такі ризики; крім того, в процедурі має бути передбачено встановлення максимального рівня кредитного ризику, який може генеруватися кожним учасником;

- системи багатосторонніх взаєморозрахунків, як мінімум, мають бути здатні забезпечити своєчасне завершення щоденних розрахунків у разі, якщо учасник, що має найбільшу чисту дебеторську позицію, не зможе виконати розрахунок;

- системи багатосторонніх взаєморозрахунків повинні мати об'єктивні та гласні критерії членства, що забезпечують справедливий і відкритий доступ до цих систем;

- усі механізми взаєморозрахунків мають забезпечувати операційну надійність технічних систем та наявність дублюючих потужностей, що здатні задовольнити щоденні потреби в обробленні платежів.

2.3. Вимоги до систем класу B1:

а) мати механізми логічної квитовки на всі пакети, що містять розрахункові транзакції;

б) забезпечувати передачу повідомлень між абонентами у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих (стандартизованих) засобів захисту;

в) мати безпечну систему розподілу та обміну ключів криптографічного захисту;

г) програмні засоби систем, що обслуговують рахунок типу "Ностро", повинні:

- виконувати автоматичне звіряння стану рахунку та проведення усіх розрахункових транзакцій за ним на підставі одержаної виписки;

- вести дзеркальне відображення свого рахунку (з урахуванням проведених розрахункових транзакцій та відокремленням транзакцій, про завершення яких немає інформації);

- відстежувати нерозривність свого рахунку та відповідність його проведеним розрахунковим транзакціям.

2.4. Вимоги до систем класу B2:

- забезпечувати захист за допомогою керованого доступу усіх користувачів до будь-якого окремого файлу або бази даних;

- наявність системи реєстрації усіх користувачів;

- контроль усіх дій та локалізація ресурсів системи.

2.5. Вимоги до систем класу B3.

Поширюються усі вимоги, які пред'явлені до систем B1 та B2.

2.6. Вимоги до систем класу C3.

Забезпечувати однаковим рівнем послуг та сервісу усіх власників рахунків "Лоро".

Програмні засоби, що обслуговують рахунки "Лоро", мають надавати їх власникам технологічну інформацію в обсязі, достатньому для ведення та звіряння значень рахунків, а також результати виконання розрахунків за кожним розрахунковим документом.

2.7. Вимоги до систем класу D2, D3, D5:

- мати процедури та/або механізми, які після збоїв чи інших порушень дають змогу відновити нормальну роботу без ослаблення інформаційної безпеки;

- мати програмний інтерфейс з інформаційно-пошуковою системою СЕП Національного банку;

- фіксувати спроби несанкціонованого доступу до системи розрахунків і негайно інформувати про це службу захисту інформації Національного банку.

Додаток N 16

Договір про надання в оренду засобів захисту інформації в системі електронних платежів Національного банку України

___________                           N ___________
        (дата)

Національний банк України (далі - ВИКОНАВЕЦЬ) в особі начальника регіонального управління Національного банку України

________________________________, який діє на підставі довіреності
 (прізвище,ім'я та по батькові)
_________ N ________, з однієї сторони, та _______________________
 (дата)

(далі - ЗАМОВНИК) в особі ___________ ____________________________ (посада) (прізвище, ім'я та

_________________, який діє на підставі Положення або довіреності,
   по батькові)
з другої сторони, уклали договір про таке.

I. Предмет договору

1. ВИКОНАВЕЦЬ передає в оренду ЗАМОВНИКУ засоби захисту інформації в СЕП згідно з актом приймання-передачі за умови відкриття технічного субкореспондентського рахунку ЗАМОВНИКУ в іншій РРП.

II. Права та зобов'язання сторін

2. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1. Перевіряти ЗАМОВНИКА з питань користування,зберігання та обліку засобів захисту.

2.2. Припиняти обслуговування ЗАМОВНИКА в разі порушень правил роботи із засобами захисту або передання (навіть тимчасово) зареєстрованих за ЗАМОВНИКОМ засобів захисту третім особам, установам чи організаціям.

3. ЗАМОВНИК має право:

3.1. Користуватися наданими засобами для забезпечення захисту електронних банківських документів у СЕП.

3.2. Одержувати консультації з питань, що пов'язані з експлуатацією та зберіганням засобів захисту.

3.3. Використовувати наданий генератор ключів для генерації ключів електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) для робочих місць програмного забезпечення "Операційний день банку" і у разі необхідності - для захисту електронних банківських документів у локальній мережі ЗАМОВНИКА.

4. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

4.1. Своєчасно надавати ЗАМОВНИКУ засоби захисту інформації з докладною документацією до них; надавати консультації з питань захисту та правил користування засобами захисту.

4.2. Своєчасно інформувати ЗАМОВНИКА про зміни, які планується вносити в систему захисту інформації СЕП.

4.3. Забезпечувати своєчасну заміну інформації про ключову систему згідно з графіком Національного банку України.

4.4. Забезпечувати своєчасну заміну генератора ключів ЕЦП у разі його пошкодження або втрати працездатності (крім випадків, зазначених у п.7).

4.5. Здійснювати технічне обслуговування або заміну апаратури захисту в разі виходу її з ладу, безкоштовний ремонт (крім випадків, зазначених у п.7).

5. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

5.1. Не передавати (навіть тимчасово) зареєстровані за ним програмні та апаратні засоби захисту, які використовуються в СЕП Національного банку, третім особам, установам чи організаціям.

5.2. Дотримуватися технологічної дисципліни роботи з засобами захисту, забезпечувати їх зберігання згідно з наданими інструкціями.

5.3. Не використовувати надані засоби захисту для інших завдань, окрім обумовлених у наявних інструкціях.

5.4. Забезпечувати цілісність пломб та печаток на апаратурі захисту.

5.5. Забезпечувати наявність необхідних технічних засобів для підключення апаратури захисту згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

5.6. Забезпечувати транспортування апаратури захисту до місця її встановлення у ЗАМОВНИКА та до місця її заміни (ремонту) у ВИКОНАВЦЯ.

5.7. У разі припинення чинності цього договору у строк, що не перевищує три доби, виконати передбачені процедури передання (повернення) ВИКОНАВЦЮ засобів захисту інформації та документації до них.

5.8. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

III. Відповідальність сторін

6. ВИКОНАВЕЦЬ несе відповідальність перед ЗАМОВНИКОМ за правильне та своєчасне надання засобів захисту ЗАМОВНИКУ для забезпечення можливості роботи в СЕП Національного банку.

7. ЗАМОВНИК несе відповідальність перед ВИКОНАВЦЕМ і учасниками СЕП за шкоду, заподіяну через втрату (викрадення, загублення та ін.), або заподіяння шкоди наданим в оренду ЗАМОВНИКУ засобам захисту (зовнішнє пошкодження, пов'язане з порушенням технології використання, що спричинило виведення з ладу засобів) у тому разі, якщо встановлено вину ЗАМОВНИКА.

8. ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЮ фактичні збитки:

- за втрату або пошкодження генератора ключів ЕЦП - 500 грн.;

- за втрату або пошкодження (за умови, що апаратура захисту не підлягає ремонту) - суму в гривнях, еквівалентну відповідній сумі у доларах США, при перерахуванні за офіційним курсом: електронної картки - $100; блоку АЗЕГО - $1000; блоку АЗБД - $1000;

- за пошкодження, при яких апаратура захисту підлягає ремонту - у сумі, що визначить комісія з представників обох сторін, яка розглядатиме причини та обсяг пошкоджень.

9. За порушення пп.5.1 та 5.2 цього договору ВИКОНАВЕЦЬ має право тимчасово припинити обслуговування ЗАМОВНИКА до з'ясування обставин порушення та усунення недоліків, які викликали тимчасове припинення.

10. У разі повторно виявлених порушень режимних умов зберігання та використання засобів захисту ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЕВІ фактичні збитки, пов'язані з цим, а також сплачує штраф у розмірі 2000 грн.

11. За несвоєчасну оплату орендної плати ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу.

IV. Порядок розрахунків

12. ЗАМОВНИК щомісяця до 3 числа наступного місяця сплачує ВИКОНАВЦЕВІ орендну плату згідно з тарифами, які діють на час оплати.

V. "Форс-мажор"

13. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (далі - "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходи, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період їхньої дії та ліквідації наслідків.

Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно.

Якщо ці обставини триватимуть більше як 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і у такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

VI. Порядок змін та розірвання договору

Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.

VII. Порядок розгляду спорів

VIII. Строк дії договору

16. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

IX. Юридичні адреси сторін

17. Юридична адреса та банківські реквізити ВИКОНАВЦЯ:

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
     18. Юридична адреса та банківські реквізити ЗАМОВНИКА:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
     19. Для вирішення усіх питань, пов'язаних із виконанням цього
договору, відповідальними представниками є:
     від ВИКОНАВЦЯ: ______________________________________________

від ЗАМОВНИКА: ______________________________________________

ВИКОНАВЕЦЬ                            ЗАМОВНИК

М.П.                                  М.П.

------------------------------------

Крім передбачених цим договором умов, сторони при укладенні договору можуть встановлювати й інші умови, які не повинні суперечити чинному законодавству України.

Про нас

Конфіденційність

Приєднуйтесь.