З А К О Н СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК

 N 328-I від 04.08.89 

 vd890804 vn328-I 

{ Закон не застосовується на території України згідно із Законом N 2215-IX ( 2215-20 ) від 21.04.2022 }

Про статус суддів в СРСР

( Вводиться в дію Постановою ВР СРСР N 329-I ( v0329400-89 ) від 04.08.89 )

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Судді і народні засідателі

1. Суддями і народними засідателями є громадяни СРСР, обрані у встановленому законом порядку до Верховного Суду СРСР, Верховних Судів союзних республік, Верховних Судів автономних республік, крайових, обласних, міських судів, судів автономних областей, судів автономних округів, районних (міських) народних судів, а також військових трибуналів у Збройних Силах СРСР.

2. Судді і народні засідателі є відповідальними перед органами або виборцями, які їх обрали, і звітують перед ними.

3. Народні засідателі при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Стаття 2. Вимоги, що ставляться до суддів і народних
засідателів

Судді і народні засідателі повинні неухильно додержувати радянських законів, використовувати свої знання і досвід для виконання покладених на суди завдань, бути гідними свого високого звання.

РОЗДІЛ II
ОСНОВНІ ГАРАНТІЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СУДДІВ
І НАРОДНИХ ЗАСІДАТЕЛІВ

Стаття 3. Незалежність суддів і народних засідателів

1. Судді і народні засідателі є незалежними і підкоряються тільки законові.

2. Незалежність суддів і народних засідателів забезпечується встановленими законом порядком їх обрання і звільнення, недоторканністю суддів і народних засідателів, строгою юридичною процедурою здійснення правосуддя, таємницею наради суддів при винесенні рішень і забороною вимагати її розголошення, відповідальністю за неповагу до суду або втручання у вирішення конкретних справ, створенням необхідних організаційно-технічних умов для діяльності судів, а також матеріальним і соціальним забезпеченням суддів, що відповідає їх високому статусу.

Стаття 4. Відповідальність за неповагу до суду

Прояв неповаги до суду з боку осіб або громадян, які беруть участь у справі і присутні в судовому засіданні, а так само вчинення будь-ким дій, що свідчать про явну зневагу до суду, тягнуть за собою відповідальність відповідно до законодавства Союзу РСР і союзних республік.

Стаття 5. Недопустимість втручання у вирішення судових справ

1. Втручання в діяльність суддів і народних засідателів по здійсненню правосуддя забороняється.

2. Вплив у будь-якій формі на суддів чи народних засідателів з метою перешкодити всебічному, повному і об'єктивному розгляду конкретної справи або добитися винесення незаконного судового рішення тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до законодавства Союзу РСР і союзних республік.

3. Засоби масової інформації не мають права вирішувати наперед у своїх повідомленнях результати судового розгляду в конкретній справі або іншим чином впливати на суд до набрання рішенням чи вироком законної сили.

Стаття 6. Недоторканність суддів і народних засідателів

1. Суддю, а також народного засідателя при виконанні ним обов'язків у суді не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності або заарештовано без згоди:

Верховної Ради союзної республіки, а в період між сесіями - Президії Верховної Ради союзної республіки - щодо народних суддів, суддів крайових, обласних, міських судів, судів автономних областей, Верховних Судів автономних республік, Верховного Суду союзної республіки, а також народних засідателів цих судів;

Верховної Ради СРСР, а в період між сесіями - Президії Верховної Ради СРСР - щодо суддів і народних засідателів Верховного Суду СРСР і військових трибуналів.

2. Кримінальну справу щодо народного судді або народного засідателя районного (міського) народного суду може порушити тільки прокурор союзної республіки або Генеральний прокурор СРСР, а щодо суддів або народних засідателів інших судів союзних республік і судів Союзу РСР - тільки Генеральний прокурор СРСР. Порушення кримінальної справи щодо суддів і народних засідателів військових трибуналів допускається лише за згодою Президії Верховної Ради СРСР, щодо народних засідателів районних (міських) народних судів - за згодою президії вищестоящої Ради народних депутатів, щодо всіх інших суддів і народних засідателів - за згодою Ради народних депутатів, яка обрала їх, а в період між сесіями - за згодою президії відповідної Ради. Одночасно з цим вирішується питання про зупинення повноважень судді. Нагляд за розслідуванням здійснює прокурор, який порушив справу.

3. Кримінальні справи щодо народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів є підсудними Верховним Судам союзних республік, а щодо суддів і народних засідателів інших судів союзних республік і судів Союзу РСР - Верховному Суду СРСР.

4. Не допускається затримання, привід чи застосування заходів адміністративного стягнення щодо судді, а також народного засідателя при виконанні ним обов'язків у суді.

Стаття 7. Гарантії трудових прав народних засідателів

Увільнення народних засідателів у період їхніх повноважень з ініціативи адміністрації або їх переведення в порядку дисциплінарного стягнення на нижчеоплачувану роботу допускається, крім додержання загального порядку, тільки за згодою трудового колективу, який обрав народного засідателя.

РОЗДІЛ III
ВИБОРИ СУДДІВ І НАРОДНИХ ЗАСІДАТЕЛІВ

Стаття 8. Вимоги, які ставляться до кандидатів у судді і
народні засідателі

1. Народним суддею може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.

2. Суддями вищестоящих судів можуть бути обрані громадяни СРСР, які мають вищу юридичну освіту і стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше п'яти років, у тому числі, як правило, не менше двох років як суддя.

3. Суддею військового трибуналу може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, перебуває на дійсній військовій службі, має вищу юридичну освіту і військове звання офіцерського складу. Особа, яку вперше обирають суддею військового трибуналу, повинна здати кваліфікаційний екзамен.

4. Народним засідателем може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, а народним засідателем військового трибуналу-громадянин СРСР, який перебуває на дійсній військовій службі.

Стаття 9. Подбір кандидатів у судді

1. Підбір кандидатів у судді здійснюють органи юстиції відповідно до вимог цього Закону на основі рекомендації і врахування думки трудових колективів, в яких працюють кандидати, що їх висувають, і висновку кваліфікаційної колегії суддів.

2. Особи, яких вперше рекомендують кандидатами в судді, проходять професійну підготовку у випадках і порядку, що визначаються Міністерством юстиції СРСР.

3. Представлення кандидатів у народні судді районних (міських) народних судів, судді крайових, обласних, міських судів, судів автономних областей, судів автономних округів, Верховних Судів автономних республік провадиться спільно Міністерством юстиції і Верховним Судом союзної республіки. Кандидати в судді Верховних Судів союзних республік представляються в порядку, встановленому законодавством союзних республік, з урахуванням думки Верховного Суду СРСР і Міністерства юстиції СРСР.

Стаття 10. Порядок виборів і строки повноважень суддів і
народних засідателів

1. Народні судді районних (міських) народних судів, судді крайових, обласних і міських судів обираються відповідними вищестоящими Радами народних депутатів.

2. Судді Верховного Суду СРСР, Верховних Судів союзних і автономних республік, судів автономних областей і автономних округів обираються відповідно Верховною Радою СРСР, Верховними Радами союзних і автономних республік, Радами народних депутатів автономних областей і автономних округів.

3. Народні засідателі районних (міських) народних судів обираються на зборах громадян за місцем їх проживання або роботи відкритим голосуванням, а народні засідателі вищестоящих судів - відповідними Радами народних депутатів.

4. Судді військових трибуналів обираються Президією Верховної Ради СРСР, а народні засідателі - зборами військовослужбовців відкритим голосуванням.

5. Судді всіх судів обираються строком на десять років. Народні засідателі всіх судів обираються строком на п'ять років.

6. Якщо строк повноважень суддів і народних засідателів закінчується в період розгляду ними судової справи, то їхні повноваження зберігаються до закінчення розгляду цієї справи.

7. Народні засідателі закликаються до виконання своїх обов'язків в судах порядку черговості не більш як на два тижні на рік, крім випадків, коли продовження цього строку обумовлюється необхідністю закінчити розгляд судової справи, початої з їхньою участю.

Стаття 11. Присяга судді і народного засідателя

1. Вперше обрані судді і народні засідателі приносять присягу.

2. Текст присяги судді і народного засідателя, а також порядок її принесення для суддів судів Союзу РСР визначається Верховною Радою СРСР, а для суддів судів союзних республік - Верховними Радами союзних республік.

РОЗДІЛ IV
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СУДДІВ І НАРОДНИХ ЗАСІДАТЕЛІВ

Стаття 12. Права суддів і народних засідателів

1. Судді і народні засідателі мають владні повноваження, необхідні для здійснення правосуддя. Ці повноваження визначаються законодавством Союзу РСР і союзних республік.

2. Суддя також має право:

вимагати від службових осіб і громадян виконання своїх розпоряджень, пов'язаних із здійсненням покладених на нього законом обов'язків;

вносити подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону або причин і умов, які сприяли вчиненню правопорушень;

запитувати інформацію від державних і громадських органів, наукових установ та інформаційних центрів.

3. Державні органи, громадські організації і службові особи зобов'язані виконувати вимоги і розпорядження суддів, пов'язані із провадженням судової діяльності, своєчасно відповідати на їх подання і запити.

4. Суддя може вносити на обговорення конференції суддів, а також безпосередньо у Верховний Суд СРСР або Верховний Суд союзної республіки пропозиції про дачу керівних роз'яснень з питань застосування законодавства.

5. Народний засідатель, який має вищу юридичну освіту, може заміщати народного суддю районного (міського) народного суду в разі його тривалої відсутності.

Стаття 13. Обов'язки суддів і народних засідателів

1. Судді і народні засідателі при розгляді цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення зобов'язані точно виконувати вимоги законів, забезпечувати охорону прав і свобод громадян, їхньої честі і гідності, інтересів суспільства, високу культуру і виховний вплив судової діяльності, бути справедливими і гуманними.

2. Судді зобов'язані підвищувати рівень професійних знань, вивчати й узагальнювати судову практику, брати участь у роботі з правового виховання громадян.

3. Судді і народні засідателі при виконанні своїх обов'язків у суді, а також у позаслужбових відносинах повинні уникати всього, що могло б применшити авторитет соціалістичного правосуддя, гідність радянського судді або викликати сумнів у його об'єктивності та неупередженості.

4. Народні засідателі зобов'язані оволодівати правовими знаннями, готуватись до судового розгляду кожної справи, брати участь у роботі по запобіганню правопорушенням.

5. Судді зобов'язані попередньо знайомити народних засідателів із справами, що підлягають розглядові, чинним законодавством і практикою його застосування, подавати іншу допомогу у здійсненні їхніх повноважень.

6. Судді і народні засідателі не мають права розголошувати таємницю наради суддів і відомості, одержані при проведенні закритих судових засідань.

7. Народні засідателі зобов'язані вчасно прибувати в суд для виконання функцій по здійсненню правосуддя. Виклик народного засідателя до суду є обов'язковим для адміністрації підприємства, установи, організації, де працює або вчиться народний засідатель.

РОЗДІЛ V
КОНФЕРЕНЦІЇ СУДДІВ.
КВАЛІФІКАЦІЙНІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ

Стаття 14. Конференції суддів

1. Судді судів союзної республіки, яка не має обласного поділу, автономної республіки, краю, області, міста, автономної області, автономного округу щороку скликаються на конференції.

2. Конференції суддів обговорюють питання, застосування законодавства, що виникають у судовій практиці, звертаються до Верховного Суду СРСР або Верховного Суду союзної республіки з пропозиціями про дачу керівних роз'яснень, або про внесення подань у порядку законодавчої ініціативи чи про тлумачення законів. У випадках, передбачених статтею 15 цього Закону, конференції обирають кваліфікаційні колегії суддів.

3. Порядок скликання і проведення конференції визначається законодавством союзних республік.

4. Порядок скликання і проведення конференцій суддів військових трибуналів, а також обрання кваліфікаційних колегій цих суддів визначається Положенням про військові трибунали, яке затверджується законом СРСР.

Стаття 15. Кваліфікаційні колегії суддів

1. Кваліфікаційні колегії суддів створюються з метою забезпечення висування на судову роботу гідних кандидатів і посилення гарантій незалежності суддів.

2. Кваліфікаційні колегії суддів в автономних республіках, краях, областях, містах, автономних областях і автономних округах обираються конференціями суддів з числа народних суддів і членів відповідних вищестоящих судів. Кваліфікаційні колегії суддів у союзних республіках, які не мають обласного поділу, обираються конференціями суддів з числа народних суддів і членів міських судів суддями цих судів. Народні судді повинні становити не менше половини членів колегії.

3. Кваліфікаційні колегії суддів Верховного Суду СРСР і Верховних Судів союзних республік обираються з числа членів відповідних судів пленумами цих судів.

4. Кількісний склад кваліфікаційної колегії суддів визначається при її обранні. Голови судів та їхні заступники, за винятком голів районних (міських) народних судів, до складу кваліфікаційних колегій не входять.

5. Кваліфікаційні колегії суддів обираються строком на п'ять років. Кваліфікаційні колегії суддів звітують про свою роботу перед конференціями суддів або пленумами судів, які їх обрали.

6. Порядок виборів та організація діяльності кваліфікаційних колегій суддів визначаються Положеннями, які затверджуються відповідно Верховною Радою СРСР і Верховними Радами союзних республік.

Стаття 16. Повноваження кваліфікаційних колегій

1. Кваліфікаційні колегії суддів:

оцінюють підготовленість до судової роботи кожного кандидата, який вперше висувається у народні судді, і проводять кваліфікаційний екзамен кандидатів у судді;

дають висновки про можливості висунення кандидата у народні судді або в члени вищестоящого суду;

проводять кваліфікаційну атестацію суддів;

дають висновок у питанні про відкликання судді;

розглядають питання про дисциплінарну відповідальність судді.

2. Кваліфікаційні колегії суддів Верховного Суду СРСР і Верховних Судів союзних республік, крім того, розглядають скарги на рішення нижчестоящих кваліфікаційних колегій у питаннях про відкликання і дисциплінарну відповідальність суддів.

РОЗДІЛ VI
ВІДКЛИКАННЯ І ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ
СУДДІВ І НАРОДНИХ ЗАСІДАТЕЛІВ.
ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ

Стаття 17. Відкликання і дострокове звільнення суддів і
народних засідателів

1. Судді і народні засідателі можуть бути достроково позбавлені своїх повноважень за порушення соціалістичної законності або вчинення поступку, що їх порочить, несумісних з їх високим званням, не інакше як за відкликанням органу, що обрав їх, або виборців, а також внаслідок винесеного про них обвинувального вироку суду, який набрав законної сили.

2. Судді і народні засідателі можуть бути достроково звільнені від виконання своїх обов'язків:

за станом здоров'я, який перешкоджає продовженню роботи;

внаслідок обрання на іншу посаду або переведення, з їхньої згоди, на іншу роботу;

за власним бажанням.

3. Порядок відкликання і дострокового звільнення суддів і народних засідателів судів Союзу РСР і судів союзних республік визначається відповідно законодавством Союзу РСР і законодавством союзних республік.

4. Питання про відкликання суддів вирішується з урахуванням висновків кваліфікаційної колегії суддів і міністерства юстиції союзної республіки або Міністерства юстиції СРСР.

Стаття 18. Дисциплінарна відповідальність суддів

1. Суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності:

за порушення законності при розгляді судових справ;

за вчинення іншого службового проступку;

за вчинення поступку, що його порочить.

2. Порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності встановлюється законодавством Союзу РСР і союзних республік.

3. Скасування або зміни судового рішення самі по собі не тягнуть відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення якщо при цьому ним не були допущені навмисне порушення закону або несумлінність, яка призвела до істотних наслідків.

РОЗДІЛ VII
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 19. Кваліфікаційна атестація суддів

Судді в порядку, що встановлюється Верховною Радою СРСР, проходять атестацію, за результатами якої їм з урахуванням кваліфікації і досвіду роботи присвоюються кваліфікаційні класи.

Стаття 20. Матеріальне і соціальне забезпечення суддів

1. Заробітна плата для суддів встановлюється з урахуванням кваліфікаційної атестації. Порядок призначення і розміри доплат до посадового окладу за кваліфікацію, а також пенсійного забезпечення суддів встановлюються законодавством Союзу РСР і союзних республік.

2. Місцеві Ради народних депутатів зобов'язані не пізніш як через шість місяців після обрання судді забезпечити його благоустроєним жилим приміщенням у вигляді окремої квартири або будинку.

Стаття 21. Робота суддів за сумісництвом

Робота суддів в інших державних установах, підприємствах і організаціях, а також в кооперативних та інших громадських організаціях на умовах сумісництва не допускається, за винятком педагогічної і науково-дослідницької діяльності.

Стаття 22. Збереження за народними засідателями заробітної
плати, інших виплат і пільг на час виконання
ними обов'язків у суді

1. За народними засідателями на час виконання ними обов'язків у суді зберігається середній заробіток за місцем постійної роботи.

2. Щодо інших виплат і пільг час виконання народними засідателями обов'язків у суді прирівнюється до часу виконання основної роботи.

3. Порядок і розміри відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням народними засідателями їхніх обов'язків у суді, встановлюються законодавством союзних республік.

Стаття 23. Символи судової влади. Посвідчення судді і
народного засідателя

1. Символом судової влади у Верховному Суді СРСР є суддівська мантія із зображенням Державного герба СРСР. Символи судової влади в судах союзних республік встановлюються законодавством союзних республік.

2. Суддям і народним засідателям видаються посвідчення, зразки яких встановлюються:

для судів союзних республік - Президіями Верховних Рад, союзних республік,

для судів Союзу РСР - Президією Верховної Ради СРСР.

Голова Верховної Ради СРСР М.ГОРБАЧОВ
Москва, Кремль. 4 серпня 1989 р.
N 328-I