Приєднуйтесь.
Р І Ш Е Н Н Я КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
у справі за конституційними поданнями 52 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ряду указів Президента України стосовно діяльності Ради національної безпеки і оборони України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про склад Ради національної безпеки і оборони України"
м. Київ Справа N 1-10/2008
22 квітня 2008 року
N 9-рп/2008
Конституційний Суд України у складі суддів:
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,
Головіна Анатолія Сергійовича,
Дідківського Анатолія Олександровича,
Домбровського Івана Петровича,
Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,
Ткачука Павла Миколайовича - доповідача,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційними поданнями 52 народних депутатів України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) указів Президента України стосовно діяльності Ради національної безпеки і оборони України (далі - Рада).
Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є конституційні подання 52 народних депутатів України та 50 народних депутатів України.
Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є наявність спору щодо конституційності зазначених у конституційних поданнях Указів Президента України.
Заслухавши суддю-доповідача Ткачука П.М. та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд України
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 52 народних депутати України - 13 грудня 2006 року звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), Укази Президента України "Питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України" від 14 жовтня 2005 року N 1446 ( 1446/2005 ) (зі змінами, внесеними указами від 13 січня 2006 року N 2 ( 2/2006 ), від 17 липня 2006 року N 614 ( 614/2006 ), від 11 вересня 2006 року N 750 ( 750/2006 ) (зі змінами, внесеними Указом від 9 жовтня 2006 року N 820) ( 820/2006 ) (далі - Указ N 1446); "Про склад Ради національної безпеки і оборони України" від 11 вересня 2006 року N 749 ( 749/2006 ) (зі змінами, внесеними указами від 20 вересня 2006 року N 761 ( 761/2006 ), від 17 жовтня 2006 року N 884 ( 884/2006 ), від 15 листопада 2006 року N 966 ( 966/2006 ), від 24 листопада 2006 року N 1000) ( 1000/2006 ) (далі - Указ N 749); "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 вересня 2006 року "Про виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 лютого 2006 року "Про суспільну ситуацію в Автономній Республіці Крим" від 9 жовтня 2006 року N 822 ( 822/2006 ) (далі - Указ N 822); "Про звільнення В. Горбуліна від тимчасового виконання обов'язків Секретаря Ради національної безпеки і оборони України" від 10 жовтня 2006 року N 864 ( 864/2006 ) (далі - Указ N 864); "Про призначення В. Гайдука Секретарем Ради національної безпеки і оборони України" від 10 жовтня 2006 року N 865 ( 865/2006 ) (далі - Указ N 865); "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 вересня 2006 року "Про стан виконання статті 4 Указу Президента України від 8 лютого 2005 року N 208 "Про деякі питання організації діяльності Ради національної безпеки і оборони України" від 24 жовтня 2006 року N 895 ( 895/2006 ) (далі - Указ N 895); "Про призначення І. Дріжчаного заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України" від 30 листопада 2006 року N 1013 ( 1013/2006 ) (далі - Указ N 1013).
Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 11 липня 2007 року відкрила конституційне провадження у справі.
2. Суб'єкт права на конституційне подання - 50 народних депутатів України - 20 квітня 2007 року звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційним), Указ Президента України "Про склад Ради національної безпеки і оборони України" від 11 вересня 2006 року N 749 ( 749/2006 ).
Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 11 липня 2007 року відкрила конституційне провадження у справі.
3. Ухвалою Конституційного Суду України від 25 жовтня 2007 року N 43-уп/2007 конституційні провадження у цих справах об'єднано в одне конституційне провадження.
4. Проведений Конституційним Судом України порівняльно-правовий аналіз відповідних норм Конституції України ( 254к/96-ВР ) щодо ініційованих у конституційних поданнях питань дає підстави для таких висновків.
4.1. Згідно з пунктом 31 частини першої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) Президент України здійснює інші, крім перелічених у пунктах 1-30 цієї статті, визначені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) повноваження. Вони передбачені, зокрема, в статті 107 Конституції України ( 254к/96-ВР ), відповідно до якої Президент України формує персональний склад Ради і своїми указами вводить у дію її рішення (частини четверта, сьома).
При виданні Указів N 1446 ( 1446/2005 ), N 822 ( 822/2006 ), N 895 ( 895/2006 ) Президент України реалізував повноваження, що закріплені за ним саме в зазначених конституційних нормах.
Автори конституційних подань обґрунтовують їх тим, що укази Президента України з питань формування персонального складу Ради та введення в дію її рішень відповідно до частини четвертої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) мають скріплюватися підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.
Зазначене твердження народних депутатів України не ґрунтується на положеннях пункту 18 частини першої, частини четвертої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) у їх взаємозв'язку з положеннями статті 107 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
4.2. В аспекті конституційних подань Конституційний Суд України виходить з того, що окремо визначені у статті 107 Конституції України ( 254к/96-ВР ) повноваження Президента України можуть реалізовуватися без застосування вимоги частини четвертої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
5. Укази Президента України N 864 ( 864/2006 ), N 865 ( 865/2006 ) та N 1013 ( 1013/2006 ) є правовими актами ненормативного характеру (індивідуальної дії), якими В. Горбуліна звільнено від тимчасового виконання обов'язків Секретаря Ради, а В. Гайдука та І. Дріжчаного призначено відповідно Секретарем Ради і заступником Секретаря Ради. Ці Укази ( 864/2006, 865/2006, 1013/2006 ) стосувалися окремих фізичних осіб, були розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після їх реалізації вичерпали свою дію, що, зокрема, підтверджується і фактами звільнення В. Гайдука та І. Дріжчаного із зазначених посад Указами Президента України "Про звільнення В. Гайдука з посади Секретаря Ради національної безпеки і оборони України" від 12 травня 2007 року N 395 ( 395/2007 ) та "Про звільнення І. Дріжчаного з посади заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України" від 29 жовтня 2007 року N 1022 ( 1022/2007 ).
Такий висновок ґрунтується на правовій позиції Конституційного Суду України щодо ненормативності правових актів, викладеній в абзаці четвертому пункту 1 мотивувальної частини Рішення від 23 червня 1997 року N 2-зп ( v002p710-97 ) (справа про акти органів Верховної Ради України), яка полягає в тому, що "за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".
У зв'язку з вичерпанням своєї дії зазначені Укази ( 864/2006, 865/2006, 1013/2006 ) не можуть бути об'єктом конституційного контролю. Отже, питання щодо їх конституційності не належать до повноважень Конституційного Суду України.
5.1. Указ N 749 ( 749/2006 ) відповідно до Указу Президента України "Про склад Ради національної безпеки і оборони України" від 21 січня 2008 року N 43 ( 43/2008 ) визнано таким, що втратив чинність. За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 14 листопада 2001 року N 15-рп/2001 ( v015p710-01 ) (справа щодо прописки), юрисдикція Конституційного Суду України поширюється лише на чинні нормативно-правові акти (пункт 5 мотивувальної частини), тому питання щодо конституційності нечинного правового акта непідвідомче Конституційному Суду України.
5.2. Непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційних поданнях, відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), параграф 51 Регламенту Конституційного Суду України ( v001z710-97 ) є підставою для припинення конституційного провадження у справі.
Отже, конституційне провадження у справі в частині визнання неконституційними Указів N 749 ( 749/2006 ), N 864 ( 864/2006 ), N 865 ( 865/2006 ), N 1013 ( 1013/2006 ) підлягає припиненню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 13, 39, пунктом 3 статті 45, статтями 51, 61, 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), параграф 51 Регламенту Конституційного Суду України ( v001z710-97 ), Конституційний Суд України
1. Визнати такими, що відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є конституційними), Укази Президента України "Питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України" від 14 жовтня 2005 року N 1446 ( 1446/2005 ) (зі змінами, внесеними указами від 13 січня 2006 року N 2 ( 2/2006 ), від 17 липня 2006 року N 614 ( 614/2006 ), від 11 вересня 2006 року N 750 ( 750/2006 ) (зі змінами, внесеними Указом від 9 жовтня 2006 року N 820) ( 820/2006 ), "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 вересня 2006 року "Про виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 лютого 2006 року "Про суспільну ситуацію в Автономній Республіці Крим" від 9 жовтня 2006 року N 822 ( 822/2006 ) та "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 вересня 2006 року "Про стан виконання статті 4 Указу Президента України від 8 лютого 2005 року N 208 "Про деякі питання організації діяльності Ради національної безпеки і оборони України" від 24 жовтня 2006 року N 895 ( 895/2006 ).
2. Припинити конституційне провадження у справі в частині відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) Указів Президента України "Про склад Ради національної безпеки і оборони України" від 11 вересня 2006 року N 749 ( 749/2006 ) (зі змінами, внесеними указами від 20 вересня 2006 року N 761 ( 761/2006 ), від 17 жовтня 2006 року N 884 ( 884/2006 ), від 15 листопада 2006 року N 966 ( 966/2006 ), від 24 листопада 2006 року N 1000) ( 1000/2006 ), "Про звільнення В. Горбуліна від тимчасового виконання обов'язків Секретаря Ради національної безпеки і оборони України" від 10 жовтня 2006 року N 864 ( 864/2006 ), "Про призначення В. Гайдука Секретарем Ради національної безпеки і оборони України" від 10 жовтня 2006 року N 865 ( 865/2006 ), "Про призначення І. Дріжчаного заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України" від 30 листопада 2006 року N 1013 ( 1013/2006 ) на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційних поданнях.
3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.
