ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

N 3 від 28.03.97
     м.Київ

vd970328 vn3
 

Про внесення змін  і  доповнень  до  постанови  Пленуму
     Верховного Суду України від 29 грудня 1992 р. N 14 "Про
     судову практику  в  справах  про  відшкодування  шкоди,
     заподіяної  підприємствам,  установам,  організаціям їх
                          працівниками"
 

У зв'язку зі змінами в законодавстві Пленум Верховного Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:

Внести у постанову Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 р. N 14 ( v0014700-92 ) "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" такі зміни й доповнення:

1. У першому реченні преамбули слова "не притягають" замінити словами "не обговорюють питання про притягнення".

2. В останньому абзаці п.2 виключити з першого речення слова "після розгляду їх в комісії по трудових спорах (КТС)", а також друге речення.

3. У другому абзаці п.3 перше речення викласти в такій редакції:

"Виходячи з вимог ст.15 ЦПК ( 1501-06 ) суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП ( 322-08 ) залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню", а в другому реченні слово "встановити" замінити словом "з'ясовувати". В абзаці четвертому цього ж пункту слово "притягати" замінити словами "обговорити питання про притягнення".

4. Абзац третій п.4 викласти в такій редакції:

"При матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку він визначається відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 ( 100-95-п ) Порядку обчислення середньої заробітної плати (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 р. N 348 ( 348-95-п ), а саме виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню судом справи про відшкодування шкоди, або за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше двох місяців, а в разі коли працівник останні місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення - виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на даному підприємстві (в установі, організації)."

5. У першому реченні абзацу другого п.6 слова "а також заробітної плати, виплаченої працівникові за зайво надані дні чергової відпустки без виключення днів прогулу" замінити словом "тощо".

6. Абзац третій п.9 виключити.

7. Абзац другий п.12 викласти в такій редакції:

"За чинним законодавством така відповідальність може бути покладена, зокрема, за шкоду, заподіяну: перевитратою пального на автомобільному транспорті, розкраданням, знищенням (зіпсуттям), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей; витратами підприємства, установи, організації на навчання у вищому навчальному закладі молодого фахівця в разі його звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни чи за власним бажанням без поважних причин протягом трьох років з часу прийняття на роботу за направленням".

8. У першому реченні абзацу третього п.14 слово "притягає" замінити словами "обговорює питання про притягнення".

9. Абзаци перший і другий п.15 викласти в такій редакції:

"Розмір шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, суд визначає відповідно до ст.135-3 КЗпП ( 322-08 ), Закону України N 217/95-ВР від 6 червня 1995 р. "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" і затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 116 ( 116-96-п ) Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1996 р. N 1009 ( 1009-96-п ) та від 20 січня 1997 р. N 34 ( 34-97-п ).

Визначаючи розмір шкоди, суд має виходити з цін на матеріальні цінності, що діють у даній місцевості на час вирішення справи, і застосовувати встановлені нормативно-правовими актами для даних випадків кратність, коефіцієнти, індекси, податок на добавлену вартість, акцизний збір тощо".

10. У другому реченні п.16 слова "вироком суду" замінити словом "судом". Третє речення цього пункту виключити.

11. В абзаці другому п.17 літери й цифри "пп.3, 6" замінити літерою й цифрою "п.3".

12. У першому реченні п.22 виключити слова "з додержанням порядку попереднього позасудового вирішення спору".

13. В абзаці четвертому п.23 слова "які передували виявленню шкоди" замінити словами "які передували заявленню вимог про відшкодування шкоди".