Рішення про Основи митних законодавств держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (укр/рос)

Чинний Рішення

Номер:
Прийняття: 10.02.1995
Видавники: Україна, Співдружність незалежних держав, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Грузія, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Республіка Узбекистан

Рішення про Основи митних законодавств держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав

Статус Рішення див. ( 997_747 )

     Дата підписання:                    10.02.1995

Дата набрання чинності для України: 10.02.1995

Рада глав держав Співдружності Незалежних Держав

вирішила:

1. Прийняти Основи митних законодавств держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (додаються).

2. З метою гармонізації митного законодавства держав - учасниць Співдружності використовувати Основи митних законодавств держав - учасниць Співдружності для підготовки або уточнення національного митного законодавства.

3. Рішення тимчасово застосовується з дня підписання і набуває чинності з дати здачі на збереження депозитарію третього повідомлення про виконання державами, що його підписали, усіх необхідних внутрішньодержавних процедур.

Вчинено в місті Алмати 10 лютого 1995 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, яка направить кожній державі, що підписала це Рішення, його засвідчену копію.

 За Азербайджанську Республіку           За Республіку Молдова

(підпис) (підпис) З урахуванням особливої думки

 За Республіку Вірменія                  За Російську Федерацію

(підпис) (підпис)

 За Республіку Білорусь                  За Республіку Таджикистан

(підпис) (підпис)

 За Республіку Грузія                    За Туркменистан

(підпис)

 За Республіку Казахстан                 За Республіку Узбекистан

(підпис) (підпис)

 За Киргизьку Республіку                 За Україну

(підпис) (підпис) За винятком слів у преамбулі "що не суперечать цим Основам"

ДОДАТОК до Рішення Ради глав держав Співдружності Незалежних Держав про Основи митних законодавств держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року

ОСНОВИ
митних законодавств держав - учасниць
Співдружності Незалежних Держав

Основи митних законодавств держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - Основи) визначають принципи правового, економічного й організаційного регулювання митної справи держав - учасниць Співдружності (далі - держави), за якими зберігається право введення інших норм, що не суперечать Основам.

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1
Митна справа

Стаття 1
Митна справа

Митну справу складають митна політика держав, а також порядок і умови переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, стягування митних платежів, митного оформлення, митний контроль і інші кошти втілення митної політики в життя.

Митна справа відноситься до ведення вищих органів законодавчої і виконавчої влади держав.

Держави прагнуть до активної участі в міжнародному співробітництві в галузі митної справи. Митна справа в державах розвивається в напрямі гармонізації й уніфікації із загальноприйнятими міжнародними нормами і практикою.

Стаття 2
Митна політика

Митна політика є складовою внутрішньої і зовнішньої політики держав.

Стаття 3
Митна територія і митний кордон держави

Кожна держава має свою митну територію, яку складає сухопутна територія, територіальні і внутрішні води і повітряний простір над ними.

Митна територія держави містить також штучні острови, що знаходяться в морській винятковій економічній зоні, установки і спорудження, над якими держава має виняткову юрисдикцію щодо митної справи.

Межі митної території держави, а також периметри вільних митних зон і вільних складів є митним кордоном держави.

Стаття 4
Митна справа і міжнародна економічна інтеграція

В інтересах розвитку і зміцнення міжнародної економічної інтеграції держави укладають між собою і з іншими державами, що не входять у Співдружність Незалежних Держав, угоди з митних питань відповідно до норм міжнародного права.

Стаття 5
Митне законодавство

Митне законодавство держав є складовою національного законодавства кожної держави.

У митній справі застосовуються акти законодавства, що діють на день прийняття митним органом митної декларації й інших документів, за винятком випадків, передбачених національним законодавством держав. При незаконному переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон держави таким днем вважається день фактичного переміщення товарів і транспортних засобів через нього.

Глава 2
Організація митної справи

Стаття 6
Митні органи

Митну справу безпосередньо здійснюють митні органи держав, що є правоохоронними органами.

Безпосереднє керівництво митною справою в державах здійснюють їхні центральні митні органи. Положення про центральний митний орган, його завдання, функції і компетенцію визначаються національним законодавством.

Ніякі державні органи, крім вищих органів законодавчої і виконавчої влади держави, не вправі приймати рішення щодо компетенції митних органів, виконувати без відповідного допуску або змінювати їхні функції, покладати на них додаткові завдання або іншим способом втручатися у діяльність цих органів, яка відповідає національному законодавству.

Стаття 7
Митні лабораторії, науково-дослідні установи і
навчальні заклади, підприємства й організації,
підвідомчі центральному митному органу

Для проведення експертиз і досліджень товарів у митних цілях центральний митний орган створює митні лабораторії.

З метою проведення науково-дослідних робіт у сфері митної справи, підготовки кадрів і підвищення їхньої кваліфікації в системі центрального митного органу діють науково-дослідні установи і навчальні заклади.

Центральний митний орган держави створює обчислювальні центри, поліграфічні, будівельно-експлуатаційні й інші підприємства й організації, діяльність яких сприяє вирішенню завдань, покладених на митні органи.

Стаття 8
Основні функції митних органів

Митні органи виконують такі основні функції:

1) беруть участь у розробці митної політики держави і реалізують цю політику;

2) забезпечують дотримання законодавства, контроль за виконанням якого покладений на митні органи; вживають заходів для захисту прав і інтересів громадян, підприємств, установ і організацій при здійсненні митної справи;

3) забезпечують у межах своєї компетенції економічну безпеку держави, що є економічною основою суверенітету держави;

4) захищають економічні інтереси держави;

5) застосовують засоби митного регулювання торговельно-економічних відносин;

6) стягують мита, податки й інші митні платежі;

7) беруть участь в розробці заходів економічної політики щодо товарів, які переміщуються через митний кордон держави, реалізують ці заходи;

8) забезпечують дотримання дозвільного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон держави;

9) ведуть боротьбу з контрабандою, порушеннями митних правил і податкового законодавства щодо товарів, які переміщуються через митний кордон держави, припиняють незаконний обіг через митний кордон держави наркотичних засобів, зброї, предметів художнього, історичного і археологічного надбання, об'єктів інтелектуальної власності, видів тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, їхніх частин і дериватів, інших товарів, а також надають сприяння у боротьбі з міжнародним тероризмом і припиненні незаконного втручання в аеропортах у діяльність міжнародної цивільної авіації;

10) здійснюють і удосконалюють митний контроль і митне оформлення, створюють умови, що сприяють прискоренню товарообігу через митний кордон держави;

11) ведуть митну статистику зовнішньої торгівлі і спеціальну митну статистику;

12) ведуть товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності;

13) сприяють здійсненню заходів для захисту державної безпеки, суспільного порядку, моральності населення, життя і здоров'я людини, захисту тварин і рослин, охороні навколишнього природного середовища, захисту інтересів вітчизняних споживачів товарів, що ввозяться;

14) здійснюють валютний контроль у межах своєї компетенції;

15) забезпечують виконання міжнародних зобов'язань держави в частині, що стосується митної справи; беруть участь у розробці міжнародних договорів, що стосуються митної справи; здійснюють співробітництво з митними й іншими компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями, що займаються питаннями митної справи;

16) проводять науково-дослідні роботи і консультування в сфері митної справи; здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації фахівців у цій сфері для державних органів, підприємств, установ і організацій;

17) реалізують єдину фінансово-господарську політику, розвивають матеріально-технічну і соціальну базу митних органів, створюють необхідні умови праці для працівників цих органів.

Національним законодавством на митні органи можуть покладатися й інші функції.

Стаття 9
Нормативні акти центрального митного органу держави

Центральний митний орган держави видає в межах своєї компетенції нормативні акти з митної справи, обов'язкові для виконання всіма митними органами держави й іншими державними органами, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності і підпорядкованості, а також посадовими особами і громадянами.

Нормативні акти центрального митного органу держави загального характеру набувають чинності після закінчення тридцяти днів після їх опублікування центральним митним органом, за винятком випадків, коли ці акти встановлюють більш пільгові правила, ніж ті, які діють, або якщо акти національного законодавства зобов'язують центральний митний орган ввести нормативні акти з митної справи у дію в більш короткий термін.

Стаття 10
Взаємодія митних органів з іншими державними органами,

підприємствами, установами, організаціями і громадянами

Митні органи з метою вирішення завдань митної справи взаємодіють з іншими правоохоронними й державними органами, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

Державні органи і їхні посадові особи зобов'язані надавати сприяння митним органам у вирішенні покладених на них завдань.

Відповідно до національного законодавства митні органи вправі допускати виконання під своїм контролем окремих дій щодо їхньої компетенції, іншими державними органами, підприємствами, установами й організаціями.

Стаття 11
Основні поняття, що використовуються в Основах

У дійсних Основах використовуються основні поняття в наступних значеннях:

1) держави - держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, що прийняли Основи;

2) товари - будь-яке рухоме майно, у тому числі валюта, валютні цінності, електрична, теплова, інші види енергії і транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, зазначених у пункті 5 цієї статті;

3) вітчизняні товари - товари, що виготовлені в державі, або товари, випущені у вільне обертання на території цієї держави;

4) іноземні товари - товари, не зазначені в пункті 3 цієї статті;

5) транспортні засоби - будь-які засоби, що використовуються для міжнародних перевезень пасажирів і товарів, включаючи контейнери та інше транспортне устаткування;

6) переміщення через митний кордон держави - здійснення дій щодо ввезення на митну територію держави або вивезення з цієї території товарів або транспортних засобів будь-яким способом, включаючи пересилання в міжнародних поштових відправленнях, використання трубопровідного транспорту і ліній електропередач. До зазначених дій належать:

при ввезенні товарів або транспортних засобів на митну територію держави і при ввезенні з території вільних митних зон і з вільних складів на іншу частину митної території держави - фактичне перетинання митного кордону;

при вивезенні товарів або транспортних засобів з митної території держави і при вивезенні товарів або транспортних засобів з іншої частини митної території держави на територію вільних митних зон і на вільні склади - подача митної декларації або інша дія, безпосередньо спрямована на реалізацію наміру відповідно вивезти або ввезти товари або транспортні засоби;

7) особи - підприємства, установи й організації, а також фізичні особи, за винятком випадків, коли з положень дійсних Основ випливає інше;

8) вітчизняні особи - підприємства, установи й організації з місцезнаходженням у державі, створені відповідно до національного законодавства; особи, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, зареєстровані на території держави; громадяни держави, що мають постійне місце проживання в цій державі;

9) іноземні особи - особи, не зазначені в пункті 8 цієї статті;

10) особи, що переміщують товари, - особи, що є власниками товарів, їхніми покупцями, власниками або виступають у іншій якості, достатній відповідно до національного законодавства для здійснення з товарами дій, передбачених цими Основами, від власного імені;

11) декларант - особа, що переміщує товари, і митний агент (брокер, посередник), що декларують, представляють і пред'являють товари і транспортні засоби від власного імені;

12) перевізник - особа, що фактично переміщує товари або є відповідальною за використання транспортних засобів;

13) митний режим - сукупність положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон держави, для митних цілей;

14) випуск - передача митними органами товарів або транспортних засобів після їхнього митного оформлення у повне розпорядження особи;

15) умовний випуск - випуск товарів і транспортних засобів, пов'язаний із зобов'язаннями особи про дотримання встановлених обмежень, вимог або умов;

16) митне оформлення - процедура розміщення товарів і транспортних засобів у визначеному митному режимі і завершення дії цього режиму відповідно до вимог і положень Основ;

17) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами з метою забезпечення дотримання національного, у тому числі митного законодавства і міжнародних договорів держави, контроль за виконанням яких покладений на митні органи;

18) заходи економічної політики - обмеження на ввіз і вивіз товарів і транспортних засобів, встановлені з міркувань економічної політики держави, що можуть містити квотування, ліцензування, встановлення мінімальних і максимальних цін, а також інші заходи регулювання взаємодії національної економіки зі світовим господарством;

19) митні платежі - мито, податки, митні збори, збори за видачу ліцензій і інші платежі, що стягуються у встановленому порядку митними органами;

20) мито - платіж, що стягується митними органами при ввезенні товару на митну територію держави або вивезенні товару з цієї території і є невід'ємною умовою такого ввезення або вивезення;

21) податки - податки, стягнення яких відповідно до національного законодавства покладено на митні органи.

РОЗДІЛ II
ПЕРЕМІЩЕННЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН ДЕРЖАВИ ТОВАРІВ
І ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ. МИТНІ РЕЖИМИ

Глава 3
Основні принципи переміщення товарів
і транспортних засобів

Стаття 12
Право ввезення на територію держави і вивезення
з цієї території товарів і транспортних засобів

Всі особи на рівних підставах мають право на ввезення і вивезення товарів і транспортних засобів.

Ніхто не може бути позбавлений права або обмежений у праві на ввезення і вивезення товарів і транспортних засобів, за винятком випадків, передбачених цими Основами і законодавчими актами держави.

Стаття 13
Заборона ввезення на територію держави і вивезення
з цієї території товарів і транспортних засобів

Ввезення на територію держави і вивезення з цієї території окремих товарів і транспортних засобів можуть бути заборонені з огляду на державну безпеку, захист суспільного порядку, моральності населення, життя і здоров'я людини, захист тварин і рослин, охорону навколишнього природного середовища, захист художнього, історичного й археологічного надбання народів, захист прав власності, у тому числі на об'єкти інтелектуальної власності, захист інтересів вітчизняних споживачів ввезених товарів, а також інші інтереси держави відповідно до національного законодавства і міжнародних договорів держави.

Зазначені товари і транспортні засоби підлягають відповідно негайному вивезенню за межі території держави або поверненню на територію цієї держави, якщо не передбачена конфіскація цих товарів і транспортних засобів відповідно до національного законодавства і міжнародних договорів держави.

Вивезення або повернення товарів і транспортних засобів провадиться особою, що переміщує товари, або перевізником за власний рахунок.

При неможливості або у випадку нездійснення негайного вивезення або повернення товари і транспортні засоби передаються на збереження на склади тимчасового збереження, власниками яких є митні органи. Граничний термін збереження таких товарів і транспортних засобів на зазначених складах складає три доби.

Стаття 14
Обмеження на ввезення на територію держави і вивезення
з цієї території товарів і транспортних засобів

На ввезення на територію держави і вивезення з цієї території товарів і транспортних засобів можуть встановлюватися обмеження в інтересах економічної політики, виконання міжнародних зобов'язань держави, захисту економічної основи суверенітету держави, захисту внутрішнього споживчого ринку в якості відповідних заходів на дискримінаційні або інші акції іноземних держав і їхніх союзників, що шкодять інтересам вітчизняних осіб і з інших досить важливих підстав відповідно до національного законодавства і міжнародних договорів держави.

Витрати, що виникли в особи, що переміщує товари, або в перевізника у зв'язку з введенням зазначених обмежень, державними органами не відшкодовуються.

Стаття 15
Порядок переміщення товарів і транспортних засобів
через митний кордон держави

Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон держави проводиться відповідно до їх митного режиму у порядку, передбаченому цими Основами і національним законодавством.

Стаття 16
Види митних режимів товарів і транспортних засобів

З метою митного регулювання встановлюються такі види митних режимів товарів і транспортних засобів:

1) випуск для вільного обігу;

2) реімпорт;

3) транзит;

4) митний склад;

5) магазин безмитної торгівлі;

6) переробка на митній території;

7) переробка під митним контролем;

8) тимчасове ввезення (вивезення);

9) вільна митна зона;

10) вільний склад;

11) переробка поза митною територією;

12) експорт;

13) реекспорт;

14) знищення;

15) відмова на користь держави.

Стаття 17
Додаткові митні режими

Національним законодавством держави можуть установлюватися митні режими, не передбачені цими Основами.

Стаття 18
Вибір і зміна митного режиму

Особа вправі у будь-який час вибрати будь-який митний режим або змінити його на інший, незалежно від характеру, кількості, країни походження або призначення товарів і транспортних засобів, якщо інше не передбачено цими Основами і національним законодавством.

Стаття 19
Митне оформлення і митний контроль

Товари і транспортні засоби підлягають митному оформленню і митному контролю у порядку і на умовах, передбачених цими Основами і національним законодавством.

Стаття 20
Місце і час перетинання товарами і транспортними
засобами митного кордону держави

Перетинання товарами і транспортними засобами митного кордону держави допускається в місцях, обумовлених митними органами, і під час їхньої роботи. В інших місцях і поза часом роботи митних органів товари і транспортні засоби можуть перетинати митний кордон держави за узгодженням з митним органом.

Стаття 21

Користування і розпорядження товарами і транспортними засобами, переміщуваними через митний кордон держави

Користування і розпорядження товарами і транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон держави, здійснюється відповідно до їхніх митних режимів, цих Основ і національного законодавства.

Стаття 22

Користування і розпорядження умовно випущеними товарами і транспортними засобами щодо яких надані пільги за митними платежами

Умовно випущені товари і транспортні засоби щодо яких надані пільги за митними платежами, можуть використовуватися тільки в тих цілях, у зв'язку з якими надані такі пільги. Використання зазначених товарів і транспортних засобів в інших цілях допускається з дозволу митних органів за умови сплати митних платежів і виконання інших вимог, передбачених цими Основами і національним законодавством.

Розпорядження умовно випущеними товарами і транспортними засобами щодо яких надані пільги за митними платежами, допускається з дозволу митних органів у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Глава 4
Випуск товарів для вільного обертання

Стаття 23
Зміст митного режиму

Випуск товарів для вільного обертання - митний режим, при якому ввезені на митну територію держави товари залишаються постійно на цій території без зобов'язання про їхній вивіз з цієї території.

Стаття 24
Умови розміщення товарів під митний режим

Випуск товарів для вільного обертання передбачає:

сплату щодо товарів митних зборів, податків і внесення інших митних платежів;

дотримання засобів економічної політики й інших обмежень.

Глава 5
Реімпорт товарів

Стаття 25
Зміст митного режиму

Реімпорт товарів - митний режим, при якому вітчизняні товари, вивезені з митної території держави відповідно до митного режиму експорту, ввозяться назад у встановлені терміни без стягнення митних зборів, податків, а також без застосування до товарів методів економічної політики.

Стаття 26
Умови розміщення товарів під митний режим

Для розміщення товарів під митний режим реімпорту товари мають:

бути завезені на митну територію держави протягом десяти років з моменту вивезення;

знаходитися в тому самому стані, у якому вони були у момент вивезення, крім змін унаслідок природного зносу або зменшення при нормальних умовах транспортування і збереження та інших випадках, обумовлених національним законодавством.

Стаття 27
Повернення сум вивізних митних зборів, податків і
інших сум

При реімпорті товарів протягом трьох років з моменту вивезення митні органи повертають сплачені суми вивізних митних зборів, податків.

При реімпорті товарів особа, що переміщує товари, повертає суми, отримані як виплати або в результаті інших пільг, наданих при вивезенні товарів.

У випадках, обумовлених національним законодавством, крім зазначених сум стягуються відсотки з них.

Суми і відсотки з них, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, сплачуються митному органові в порядку, установленому для сплати митних платежів.

Глава 6
Транзит товарів

Стаття 28
Зміст митного режиму

Транзит товарів - митний режим, при якому товари переміщуються під митним контролем між двома митними органами держави, у тому числі через територію іноземної держави, без стягнення митних зборів, податків, а також без застосування до товарів заходів економічної політики.

Стаття 29
Умови розміщення товарів під митний режим

Товари, переміщувані транзитом між двома митними органами держави, мають:

залишатися в незмінному стані, крім змін унаслідок природного зносу або зменшення за нормальних умов транспортування і збереження, і не використовуватися в яких-небудь інших цілях, крім транзиту;

доставлятися в митний орган призначення в терміни, встановлені митним органом відправлення, виходячи з можливостей транспортного засобу, наміченого маршруту й інших умов перевезення.

Транзит товарів по території держави може здійснюватися будь-якими шляхами і напрямками, якщо інше не встановлено національним законодавством.

У випадку, якщо у митних органів є підстави думати, що перевізник або його транспортний засіб не можуть гарантувати дотримання вимог митного законодавства, митні органи вправі допустити розміщення товарів під митний режим транзиту лише за умови належного обладнання транспортного засобу, митного супроводу або перевезення товарів митним перевізником у порядку, обумовленому національним законодавством.

Витрати, що виникли в перевізника у зв'язку із забезпеченням належного устаткування транспортного засобу або перевезенням товарів митним перевізником, державними органами не відшкодовуються.

Стаття 30
Дозвіл на транзит товарів

Транзит товарів провадиться з дозволу митних органів, за винятком випадків, установлюваних національним законодавством.

Стаття 31
Документи на товари, що підлягають врученню митному
органові призначення

Документи на товари, що підлягають врученню митному органові призначення, доставляються в тому самому порядку, що і товари, яких вони стосуються.

Стаття 32
Заходи, вживані внаслідок аварії або дії
непереборної сили

При аварії або дії непереборної сили товари можуть бути вивантажені. У цьому випадку перевізник зобов'язаний:

вжити усіх необхідних заходів для забезпечення схоронності товарів і недопущення якого-небудь їх використання;

негайно повідомити у найближчий митний орган про обставини справи, місце перебування товарів і транспортних засобів;

забезпечити перевезення товарів у найближчий митний орган або доставку посадових осіб митного органу до місця перебування товарів.

Митні органи не відшкодовують перевізникові витрат, понесених у зв'язку з вживанням заходів, передбачених цією статтею.

Стаття 33
Відповідальність перевізника.
Відповідальність за транзит товарів несе перевізник

При видачі товарів без дозволу митних органів, втраті або непостачанні їх у митний орган призначення перевізник повинен сплатити митні платежі, що підлягали б сплаті відповідно при митних режимах випуску для вільного обертання або експорту, за винятком випадків, коли товари виявилися знищеними, безповоротно загубленими внаслідок аварії або дії непереборної сили, або нестача відбулася в силу природного зносу або зменшилися при нормальних умовах транспортування і збереження, або товари вибули з володіння унаслідок неправомірних, відповідно до національного законодавства, дій органів або посадових осіб іноземної держави.

Глава 7
Митний склад

Стаття 34
Зміст митного режиму

Митний склад - митний режим, при якому завезені товари зберігаються під митним контролем без стягування митних зборів і податків і без застосування до товарів заходів економічної політики у період збереження, а товари, призначені для вивозу відповідно до митного режиму експорту, зберігаються під митним контролем з наданням пільг, передбачених цими Основами і національним законодавством.

Стаття 35
Умови розміщення товарів під митний режим

Під режим митного складу можуть підпадати будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення на митну територію держави і вивезення з неї, а також інших товарів, перелік яких визначається національним законодавством.

Товари, що можуть заподіяти шкоду іншим товарам або потребують особливих умов збереження, повинні зберігатися у спеціально пристосованих приміщеннях.

Стаття 36
Термін збереження товарів

Товари можуть знаходитися у режимі митного складу протягом трьох років. Зазначений термін для окремих категорій товарів і окремих осіб може обмежуватися національним законодавством.

Обмежений термін збереження товарів у режимі митного складу не може бути менше одного року.

Після закінчення встановленого терміну товар має бути заявлений до розміщення під інший митний режим або поміщений на склад тимчасового збереження, власником якого є митний орган.

Стаття 37
Операції, здійснювані з товарами, поміщеними
під режим митного складу

З товарами, поміщеними під режим митного складу, можуть проводитися такі операції:

із забезпечення схоронності цих товарів;

із підготовки товарів з дозволу митних органів до продажу і транспортування - дроблення партій, формування відправлень, сортування, упакування, переупакування, маркірування, навантаження, вивантаження, перевантаження й інші подібні операції.

Конкретний перелік і порядок здійснення зазначених операцій визначаються національним законодавством.

Стаття 38
Звільнення товарів, поміщених під режим митного складу

і призначених для вивезення відповідно до митного режиму експорту, від митних зборів, податків або повернення сплачених сум

При поміщенні під режим митного складу товарів, призначених для вивезення відповідно до митного режиму експорту, такі товари звільняються від митних зборів, податків або сплачені суми повертаються, якщо таке звільнення або повернення передбачені при фактичному поверненні товарів. При звільненні від митних зборів, податків або поверненні сплачених сум товари мають бути вивезені не пізніше трьох місяців із дня поміщення під режим митного складу.

При нездійсненні фактичного вивезення товарів у встановлені терміни сплачуються мита, податки, а також відсотки з них у порядку, обумовленому національним законодавством.

Стаття 39
Митні склади і їхні типи

Забезпечення збереження товарів здійснюється шляхом використання спеціально виділеного й обладнаного приміщення або іншого місця (митного складу).

Митний склад може бути відкритого типу, тобто доступним для використання будь-якими особами, і закритого типу, тобто призначеним для збереження товарів визначених осіб.

Митні склади закритого типу можуть засновуватися, тільки якщо маються достатні підстави недоцільності встановлення складу відкритого типу.

Стаття 40
Власники митних складів

Власниками митних складів можуть бути митні органи або вітчизняні особи.

Митні склади, засновані митними органами, є митними складами відкритого типу.

Стаття 41
Ліцензія на встановлення митного складу

Митний склад може засновуватися за наявності ліцензії митного органу держави. Ліцензія не потрібна, якщо засновником митного складу є митний орган.

Порядок видачі ліцензії на встановлення митного складу, термін її дії визначаються національним законодавством.

За видачу ліцензії на встановлення митного складу стягується збір у розмірах, обумовлених національним законодавством.

Ліцензія на встановлення митного складу може бути анульована або відкликана, або її дія може бути припинена митними органами.

Ліцензія анулюється, якщо вона не могла бути видана на підставі встановленого порядку заявникові або вона була видана на основі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне значення для ухвалення рішення про її видачу. Рішення про анулювання діє з дати видачі ліцензії.

Ліцензія відзивається, якщо власник митного складу не дотримує вимог цих Основ і національного законодавства. Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.

Дія ліцензії може бути припинена на термін до трьох місяців за наявності достатніх підстав думати, що власник митного складу зловживає своїми правами.

При анулюванні або відкликанні ліцензії збір за її видачу поверенню не підлягає.

Стаття 42
Вимоги до митних складів і їхніх власників

Приміщення або інше місце, призначене для митного складу, має бути обладнане належним чином з метою забезпечення митного контролю, а за необхідності - обладнане подвійними замикаючими пристроями, один з яких має бути у віданні митних органів.

Власник митного складу зобов'язаний:

виключити можливість вилучення крім митного контролю товарів з митного складу, що знаходяться на збереженні;

не ускладнювати здійснення митного контролю;

дотримувати умови ліцензії на встановлення митного складу і виконувати вимоги митних органів, включаючи забезпечення доступу посадових осіб митних органів до товарів, що зберігаються на митному складі;

вести облік товарів, що зберігаються, і надавати митним органам звітність про ці товари у порядку, обумовленому митними органами.

Стаття 43
Відповідальність за сплату
митних платежів

Відповідальність за сплату митних зборів, податків і внесення інших митних платежів несе власник митного складу, за винятком випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Якщо митний склад засновується митним органом, відповідальність за сплату митних платежів несе особа, що помістила на збереження товари на митний склад.

Відповідальність за сплату митних платежів за згодою митного органу може бути покладена на особу, що помістила товари на збереження на митний склад відкритого типу.

Стаття 44
Ліквідація митного складу

При ліквідації митного складу після закінчення терміну дії ліцензії або за бажанням власника, а також при анулюванні або відкликанні митними органами ліцензії на встановлення митного складу з дати прийняття такого рішення митний склад стає складом тимчасового збереження. Збереження товарів на складі тимчасового збереження здійснюється відповідно до цих Основ і національного законодавства.

При анулюванні ліцензії товари, що знаходяться на складі, підлягають повторному митному оформленню з дати поміщення їх на склад. За весь період збереження товарів на ліквідованому складі з власника складу стягуються митні збори за збереження, встановлені для складів тимчасового збереження, заснованих митними органами.

При відкликанні ліцензії товари, що знаходяться на складі, підлягають повторному митному оформленню з дати ухвалення рішення про відкликання.

За збереження товарів на ліквідованому складі після ухвалення рішення про відкликання ліцензії з власника складу стягуються митні збори за збереження, встановлені для складів тимчасового збереження, заснованих митними органами.

При призупиненні дії ліцензії поміщення товарів на збереження на склад не допускається. Випуск товарів зі складу проводиться в порядку, передбаченому цими Основами і національним законодавством.

Глава 8
Магазин безмитної торгівлі

Стаття 45
Зміст митного режиму

Магазин безмитної торгівлі - митний режим, при якому товари знаходяться і реалізуються під митним контролем на митній території держави (в аеропортах, портах, відкритих для міжнародного сполучення, і інших місцях, обумовлених митними органами) без стягнення митних зборів, податків і без застосування до товарів заходів економічної політики.

Стаття 46
Умови поміщення товарів під митний режим

У митному режимі магазина безмитної торгівлі можуть реалізовуватися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення на митну територію держави і вивезення з неї, заборонених до реалізації на території держави, а також інших товарів, перелік яких визначається національним законодавством.

Товари, реалізація яких на території держави обмежена, можуть реалізовуватися в митному режимі магазина безмитної торгівлі тільки за умови дотримання вимог, встановлених національним законодавством.

Товари, поміщені під митний режим магазина безмитної торгівлі, реалізуються безпосередньо в спеціальних магазинах (магазини безмитної торгівлі).

Стаття 47
Ліцензія на встановлення магазина безмитної торгівлі

Магазин безмитної торгівлі може засновуватися вітчизняною особою за наявності ліцензії митного органу.

Порядок видачі ліцензії на встановлення магазину безмитної торгівлі, термін її дії визначаються національним законодавством.

За видачу ліцензії на встановлення магазину безмитної торгівлі стягується збір у розмірах, обумовлених національним законодавством.

Ліцензія на встановлення магазину безмитної торгівлі може бути анульована або відкликана, або її дія може бути припинена митними органами.

Ліцензія відкликається, якщо власник магазина безмитної торгівлі не дотримує вимог цих Основ і національного законодавства або така ліцензія більше не відповідає економічній політиці держави. Відкликання діє з дати прийняття рішення про відкликання.

Дія ліцензії може бути припинена на термін до трьох місяців за наявності достатніх підстав думати, що власник магазину безмитної торгівлі зловживає своїми правами.

При анулюванні або відкликанні ліцензії збір за її видачу поверненню не підлягає.

Стаття 48
Вимоги до власника магазина безмитної торгівлі

Власник магазина безмитної торгівлі зобов'язаний:

виключити можливість вилучення крім митного контролю товарів, що надходять у магазин безмитної торгівлі і реалізованих ним;

дотримуватися умов ліцензії на встановлення магазину безмитної торгівлі і виконувати вимоги митних органів;

вести облік товарів, що надходять і реалізуються та представляти митним органам звітність про ці товари в порядку, обумовленому митними органами.

Стаття 49
Відповідальність за сплату митних платежів

Відповідальність за сплату митних платежів несе власник магазину безмитної торгівлі.

Стаття 50
Ліквідація магазину безмитної торгівлі

При ліквідації магазину безмитної торгівлі після закінчення терміну дії ліцензії, а також при анулюванні або відкликанні митними органами ліцензії на встановлення магазину безмитної торгівлі, магазин стає складом тимчасового збереження з дати прийняття такого рішення.

Збереження товарів на складі тимчасового збереження здійснюється відповідно до цих Основ і національного законодавства.

При анулюванні ліцензії товари, що знаходяться в магазині, підлягають повторному митному оформленню з дати надходження їх у магазин. За весь період перебування товарів у ліквідованому магазині з власника магазину стягуються митні збори за збереження, встановлені для складів тимчасового збереження, заснованих митними органами.

При відкликанні ліцензії товари, що знаходяться в магазині, підлягають повторному митному оформленню з дати ухвалення рішення про відкликання. За перебування товарів у ліквідованому магазині після прийняття рішення про відкликання ліцензії з власника магазину стягуються митні збори за збереження, встановлені для складів тимчасового збереження, що засновані митними органами.

При призупиненні дії ліцензії реалізація товарів у магазині не допускається. Надходження товарів у магазин проводиться у порядку, передбаченому цими Основами і національним законодавством.

Глава 9
Переробка товарів на митній території держави

Стаття 51
Зміст митного режиму

Переробка товарів на митній території - митний режим, при якому іноземні товари використовуються у встановленому порядку для переробки на митній території держави без застосування заходів економічної політики і з поверненням сум ввізних митних зборів і податків за умови вивезення відповідно до митного режиму експорту продуктів переробки за межі митної території держави.

Стаття 52
Операції щодо переробки товарів

Операції щодо переробки товарів включають:

виготовлення товару, включаючи монтаж, збірку і припасування під інші товари;

власне переробку й обробку товарів;

ремонт товарів, включаючи їхнє відновлення і приведення до ладу;

використання деяких товарів, що сприяють виробництву продуктів переробки або полегшують його, навіть якщо ці товари цілком або частково споживаються в процесі переробки.

Обмеження на окремі операції щодо переробки товарів, умови проведення операцій щодо переробки товарів, включаючи можливість і порядок використання вітчизняних товарів, визначаються національним законодавством.

Стаття 53
Ліцензія на переробку товарів
на митній території держави

Переробка товарів на митній території держави проводиться за наявності ліцензії митного органу.

Зазначена ліцензія видається вітчизняній особі за умови, якщо:

завезені товари можуть бути ідентифіковані в продуктах переробки, за винятком випадків, обумовлених національним законодавством;

переробка сприяє вивезенню продуктів переробки або використанню вітчизняних виробничих потужностей;

виконано інші вимоги щодо забезпечення дотримання законодавства про митну справу, що можуть встановлюватися митними органами.

Порядок видачі ліцензії на переробку товарів на митній території держави визначається національним законодавством.

Ліцензія на переробку товарів на митній території держави може бути анульована або відкликана митними органами.

Ліцензія відкликається, якщо її власник не дотримує вимог цих Основ і національного законодавства або ліцензія більше не відповідає економічній політиці держави. Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.

Стаття 54
Терміни переробки товарів на митній
території держави

Переробка товарів на митній території держави повинна проводитися в терміни, встановлені митним органом у порядку, обумовленому національним законодавством. Встановлення термінів має ґрунтуватися на економічно виправданій тривалості процесу переробки товарів і розпорядження продуктами їх переробки.

Стаття 55
Кількість виходу продуктів переробки
у митних цілях

Митні органи можуть встановлювати у митних цілях обов'язкову кількість виходу продуктів переробки, що утворюються у результаті переробки товарів.

Порядок встановлення у митних цілях обов'язкової кількості виходу продуктів переробки визначається відповідно до національного законодавства.

Стаття 56
Повернення сум ввізних митних зборів, податків

Повернення сум ввізних митних зборів, податків при вивезенні продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту проводиться митними органами за умови дотримання положень цих Основ і національного законодавства і якщо продукти переробки вивозяться у термін не пізніше двох років із дня переміщення товару через митний кордон держави.

Стаття 57
Звільнення від вивізних митних зборів, податків
і застосування заходів економічної політики

Від вивізних митних зборів і податків звільняються іноземні товари і продукти їхньої переробки. До зазначених товарів і продуктів не застосовуються заходи економічної політики.

Глава 10
Переробка товарів під митним контролем

Стаття 58
Призначення митного режиму

Переробка товарів під митним контролем - митний режим, при якому іноземні товари використовуються у встановленому порядку на митній території держави без стягування митних зборів і податків, а також без застосування до товарів заходів економічної політики для переробки під митним контролем з наступним випуском для вільного обігу або поміщення продуктів переробки під інший митний режим.

Стаття 59
Положення, відповідно до яких здійснюється переробка
товарів під митним контролем

Переробка товарів під митним контролем здійснюється відповідно до положень статей 52-55 і 57 цих Основ.

Стаття 60
Обмеження використання митного режиму

Переробка товарів під митним контролем не може використовуватися для відхилення від дотримання заходів економічної політики і правил визначення країни походження товарів.

Випадки, коли використання митного режиму переробки товарів під митним контролем не допускається, визначаються національним законодавством.

Глава 11
Тимчасове ввезення (вивезення) товарів

Стаття 61
Зміст митного режиму

Тимчасове ввезення (вивезення) товарів - митний режим, при якому користування товарами на митній території держави або за її межами допускається з повним або частковим звільненням від митних зборів і податків, а також без застосування заходів економічної політики.

Товари, що тимчасово ввозяться (вивозяться) - підлягають поверненню у незмінному стані, крім змін унаслідок природного зносу або зменшення при нормальних умовах транспортування і збереження.

Стаття 62
Умови поміщення товарів під митний режим

У випадках, обумовлених митними органами, тимчасове ввезення (вивезення) товарів допускається тільки при наданні зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення) і забезпеченні сплати митних платежів.

Митні органи вправі визначати категорії товарів, що не можуть ввозитися (вивозитися) відповідно до режиму тимчасового ввезення (вивезення).

Стаття 63
Дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) товарів

Дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) товарів надається митним органом у порядку, обумовленому національним законодавством.

Митні органи не вправі надавати дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо відсутня можливість забезпечення їхньої надійної ідентифікації.

Стаття 64
Терміни тимчасового ввезення
(вивезення) товарів

Терміни тимчасового ввезення (вивезення) товарів встановлюються митним органом виходячи з мети й обставин такого ввезення (вивезення) і не можуть перевищувати двох років.

Для окремих категорій товарів національним законодавством можуть встановлюватися більш короткі або більш тривалі граничні терміни тимчасового ввезення (вивезення).

Продовження зазначених термінів здійснюється митними органами у порядку, обумовленому національним законодавством.

Стаття 65
Звільнення від сплати митних зборів і податків

Випадки повного звільнення щодо тимчасово ввезених (що вивозяться) товарів від сплати митних зборів і податків визначаються національним законодавством.

В інших випадках, а також при недотриманні особою, що переміщує товари, умов повного звільнення від сплати митних зборів і податків може застосовуватися часткове звільнення від сплати митних зборів і податків у порядку, обумовленому національним законодавством.

Загальна сума митних зборів і податків, стягнутих при тимчасовому ввезенні (вивезенні) з частковим звільненням від сплати митних зборів і податків, не повинна перевищувати суми митних зборів і податків, що підлягала б сплаті на момент ввезення (вивезення), якби товари були випущені для вільного обігу або вивезені відповідно до митного режиму експорту.

У випадку якщо зазначені суми стануть рівними, то товар вважається випущеним для вільного обігу або вивезеним відповідно до митного режиму експорту за умови, що стосовно цього товару не застосовуються заходи економічної політики.

Стаття 66
Дії з товарами після закінчення встановлених термінів
тимчасового ввезення (вивезення)

У день закінчення встановлених термінів тимчасового ввезення (вивезення) неповернені товари мають бути заявлені до іншого митного режиму або поміщені на склади тимчасового збереження, власниками яких є митні органи.

Стаття 67
Неповернення тимчасово завезених (вивезених) товарів
через їхнє знищення, втрату, нестачу або неправомірні дії
органів або посадових осіб іноземної держави

Особа, що тимчасово ввезла (вивезла) товари і не повернула їх у встановлені терміни, не несе відповідальності перед митними органами лише у випадку, якщо факт знищення або безповоротної втрати товарів внаслідок аварії або дії непереборної сили, нестачі в силу природного зносу або зменшення при нормальних умовах транспортування і збереження або вибуття з володіння внаслідок неправомірних, відповідно до національного законодавства, дій органів або посадових осіб іноземної держави підтверджені консульськими установами держави за кордоном.

Глава 12
Вільна митна зона. Вільний склад

Стаття 68
Зміст митних режимів

Вільна митна зона і вільний склад - митні режими, при яких іноземні товари розміщуються і використовуються у відповідних територіальних межах або приміщеннях (місцях) без стягнення митних зборів і податків, а також без застосування до зазначених товарів заходів економічної політики, а вітчизняні товари розміщуються і використовуються на умовах, що застосовуються до вивезення відповідно до митного режиму експорту.

Стаття 69
Створення вільної митної зони

Вільна митна зона як територія, на якій діє митний режим вільної митної зони, створюється відповідно до національного законодавства.

Стаття 70
Ліцензія на встановлення вільного складу

Вільний склад як приміщення або інше місце, де діє митний режим вільного складу, може засновуватися за наявності ліцензії митних органів.

Порядок видачі ліцензії на встановлення вільного складу і термін її дії визначаються національним законодавством.

За видачу ліцензії на встановлення вільного складу стягується збір у розмірах, обумовлених національним законодавством.

Ліцензія на встановлення вільного складу може бути анульована або відкликана, або її дія може бути припинена митними органами.

Ліцензія відкликається, якщо власник вільного складу не дотримується вимог цих Основ і національного законодавства або ліцензія більше не відповідає економічній політиці держави. Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.

Дія ліцензії може бути припинена на термін до трьох місяців за наявності достатніх основ думати, що власник вільного складу зловживає своїми правами.

При анулюванні або відкликанні ліцензії збір за її видачу поверненню не підлягає.

Стаття 71
Вимоги до вільних складів і їхніх власників

Приміщення або інше місце, призначене для встановлення вільного складу, має бути обладнане належним чином з метою забезпечення митного контролю, а при необхідності - обладнане подвійними замикаючими пристроями, один з яких повинен знаходитися у віданні митного органу.

Власниками вільних складів можуть бути винятково вітчизняні особи.

Власник вільного складу зобов'язаний:

виключити можливість вилучення крім митного контролю товарів, що знаходяться на складі;

не ускладнювати здійснення митного контролю;

дотримувати умови ліцензії на установу вільного складу і виконувати вимоги митних органів.

Стаття 72
Операції, що проводяться з товарами у вільних митних
зонах і на вільних складах

У вільних митних зонах і на вільних складах допускається здійснення виробничих і інших комерційних операцій з товарами, крім їхнього роздрібного продажу, за умови дотримання положень цих Основ і національного законодавства.

З метою забезпечення дотримання національного законодавства і виходячи з характеру товарів на здійснення операцій з ними у вільних митних зонах і на вільних складах можуть встановлюватися окремі заборони й обмеження. Такі заборони і обмеження щодо вільних митних зон і вільних складів встановлюються відповідно до національного законодавства.

Митні органи можуть забороняти окремим особам здійснення операцій з товарами у вільних митних зонах і на вільних складах, якщо ці особи не дотримуються положень цих Основ і національного законодавства, або відмовляти таким особам у доступі у вільні митні зони і на вільні склади.

Відповідно до національного законодавства окремі категорії товарів можуть бути обмежені або заборонені до ввезення у вільні митні зони або до поміщення їх на вільні склади.

Стаття 73
Терміни перебування товарів у вільних митних зонах
і на вільних складах

Товари можуть знаходитися у вільних митних зонах і на вільних складах без обмеження термінів.

Стаття 74
Забезпечення дотримання митного законодавства
у вільних митних зонах і на вільних складах

При наявності достатніх основ митні органи вправі здійснювати митний контроль за товарами, що знаходяться у вільних митних зонах і на вільних складах.

Митне оформлення товарів, ввезених у вільні митні зони і поміщених на вільні склади, а також вивезених з вільних митних зон і з вільних складів, може здійснюватися в спрощеному порядку, обумовленому митними органами.

Зведення будинків, будівель і споруджень у вільній митній зоні допускається за узгодженням з митними органами.

Стаття 75
Облік товарів, що знаходяться у вільних митних зонах
і на вільних складах

Особи, що здійснюють операції з товарами у вільних митних зонах, і власники вільних складів ведуть облік товарів, що ввозяться, вивозяться, зберігаються, виготовляються, переробляються, придбаються і реалізуються, і надають митним органам звітність про ці товари у порядку, обумовленому митними органами. Будь-які зміни, що відбуваються з товарами у межах вільних митних зон і вільних складів, мають відображатися в облікових документах.

Стаття 76
Стягнення митних зборів, податків і застосування заходів
економічної політики

При ввезенні іноземних і вітчизняних товарів у вільні митні зони або поміщенні їх на вільні склади, мита і податки не стягуються і заходи економічної політики не застосовуються.

При ввезенні товарів з території вільних митних зон і з вільних складів на іншу частину митної території держави і при вивезенні товарів з території вільних митних зон і з вільних складів за межі держави мита і податки стягуються і заходи економічної політики застосовуються в залежності від походження товарів.

На прохання зацікавленої особи митні органи засвідчують походження товарів сертифікатом у порядку, обумовленому національним законодавством.

При відсутності сертифіката товар розглядається як вітчизняний з метою стягнення вивізних митних зборів і податків, а також застосування заходів економічної політики при вивезенні і як іноземний - в інших цілях.

Стаття 77
Звільнення товарів, призначених для вивезення відповідно до
митного режиму експорту, від митних зборів, податків або
повернення сплачених сум

При ввезенні товарів, призначених для вивезення за межі держави відповідно до митного режиму експорту, у вільні митні зони або при поміщенні їх на вільні склади такі товари звільняються від митних зборів і податків, або сплачені суми повертаються, якщо таке звільнення або повернення передбачене при фактичному вивезенні товарів. Фактичне вивезення таких товарів має бути здійснене не пізніше шести місяців з дня повернення митних зборів і податків або звільнення від них.

При поверненні товарів, що підлягають вивезенню за межі держави, з території вільних митних зон і з вільних складів на іншу частину митної території держави або при нездійсненні фактичного вивезення протягом встановлених термінів сплачуються мита і податки, а також відсотки з них у порядку, обумовленому національним законодавством.

Стаття 78
Відповідальність за сплату митних платежів

Відповідальність за сплату митних платежів несе особа, яка ввезла товари у вільну митну зону або помістила їх на вільний склад.

Стаття 79
Ліквідація вільного складу

При ліквідації вільного складу після закінчення терміну дії ліцензії або за бажанням власника, а також при анулюванні або відкликанні митними органами ліцензії на встановлення вільного складу, з дати прийняття такого рішення вільний склад стає складом тимчасового збереження. Загальний термін перебування товарів на складі тимчасового збереження не може перевищувати шести місяців.

При анулюванні ліцензії товари, що знаходяться на складі, підлягають повторному митному оформленню з дати поміщення їх на склад. За весь період перебування товарів на ліквідованому складі з власника складу стягуються митні збори за збереження, встановлені для складів тимчасового зберігання, заснованих митними органами.

За період перебування товарів на ліквідованому складі після прийняття рішення про відкликання ліцензії з власника складу стягуються митні збори за зберігання, встановлені для складів тимчасового зберігання, заснованих митними органами.

При призупиненні дії ліцензії розміщення іноземних товарів на складі здійснюється зі сплатою митних зборів, податків із застосуванням заходів економічної політики, а звільнення від митних зборів і податків або повернення митних зборів і податків щодо вітчизняних товарів, що розміщуються, не проводяться.

Глава 13
Переробка товарів поза митною територією держави

Стаття 80
Зміст митного режиму

Переробка товарів поза митною територією держави - митний режим, при якому вітчизняні товари вивозяться без застосування до них заходів економічної політики і використовуються поза митною територією держави з метою їхньої переробки і наступного випуску продуктів переробки у вільний обіг на митній території цієї держави з повним або частковим звільненням від митних зборів і податків, а також без застосування до товарів заходів економічної політики.

Стаття 81
Операції щодо переробки товарів
поза митною територією держави

При переробці товарів поза митною територією держави можуть здійснюватися операції, зазначені в частині першій статті 52 цих Основ.

Обмеження на окремі операції щодо переробки товарів поза митною територією держави встановлюються відповідно до національного законодавства.

Стаття 82
Випадки, що виключають можливість використання
митного режиму

Митний режим переробки товарів поза митною територією держави не може бути використаний у таких випадках:

якщо вивезення товарів дає підставу вимагати повернення ввізних митних зборів і податків, звільнення від них або одержання виплат, наданих при вивезенні;

якщо товари до вивезення були випущені у вільний обіг з повним звільненням від ввізних митних зборів і податків - до закінчення користування таким звільненням;

в інших випадках, обумовлених відповідно до національного законодавства.

Стаття 83
Ліцензія на переробку товарів поза митною
територією держави

Переробка товарів поза митною територією держави проводиться при наявності ліцензії митного органу.

Зазначена ліцензія видається вітчизняній особі за умови, якщо:

1) митний орган вважає за можливе встановити, що продукти переробки утворилися в результаті переробки вивезених товарів, за винятком випадку, зазначеного в частині третій цієї статті;

2) переробка товарів поза митною територією держави не завдає серйозного збитку інтересам національної економіки держави.

Порядок видачі ліцензії на переробку товарів поза митною територією держави, включаючи випадки й умови, коли митний орган може видати ліцензію незалежно від положень пункту 1 частини другої цієї статті, визначається національним законодавством.

Ліцензія на переробку товарів поза митною територією держави може бути анульована або відкликана митними органами.

Ліцензія відкликається, якщо її власник не дотримується вимог цих Основ і національного законодавства або ліцензія більше не відповідає економічній політиці держави. Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.

Стаття 84
Терміни переробки товарів поза митною
територією держави

Переробка товарів поза митною територією держави повинна проводитися в терміни, встановлені митним органом у порядку, обумовленому національним законодавством.

Встановлення термінів має ґрунтуватися на економічно виправданій тривалості процесу переробки товарів.

Стаття 85
Кількість виходу продуктів переробки
у митних цілях

Митні органи можуть встановлювати у митних цілях обов'язкову кількість виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів.

Порядок встановлення для митних цілей обов'язкової кількості виходу продуктів переробки визначається відповідно до національного законодавства.

Стаття 86
Застосування митних зборів і податків
при вивезенні товарів на переробку

Товари, що вивозяться на переробку, обкладаються вивізними митними зборами і податками з наступним поверненням їхніх сум при випуску продуктів переробки для вільного обертання на митній території держави за умови дотримання положень цих Основ і національного законодавства. Відсотки на суми, що повертаються, не нараховуються.

Відповідно до національного законодавства товари можуть звільнятися від митних зборів, а податки, стягнуті з товарів, можуть повертатися при вивезенні товарів на переробку поза митною територією держави.

Стаття 87
Звільнення продуктів переробки від ввізних митних
зборів і податків

Повне або часткове звільнення продуктів переробки від ввізних митних зборів і податків надається у випадку, якщо ці продукти заявляються для вільного обігу особою, що одержала ліцензію на переробку товарів поза митною територією держави, або її митним агентом.

Повне звільнення від ввізних митних зборів і податків надається, якщо митний орган упевниться в тому, що метою переробки був ремонт вивезених товарів, здійснюваний безоплатно в силу положень законодавства або договору, за винятком випадків, коли при первісному випуску товарів для вільного обігу враховувалася наявність недоліку.

Часткове звільнення від ввізних митних зборів і податків надається при розрахунковому ремонті товарів, що вивозяться, і при здійсненні інших операцій по переробці. Суми митних зборів і податків визначаються виходячи зі ставок, що застосовуються до продуктів переробки, помножених на вартість ремонту або інших операцій по переробці.

Стаття 88
Заміна продуктів переробки іноземними товарами

Заміна продуктів переробки іноземними товарами допускається у порядку, обумовленому національним законодавством.

Стаття 89
Неповернення вивезених для переробки товарів або продуктів
переробки через їхнє знищення, втрату, нестачу або
неправомірні дії органів або посадових осіб
іноземної держави

Особа, що одержала ліцензію на переробку товарів поза митною територією держави і не повернула товари або не здійснила ввезення продуктів переробки у встановлений термін, не несе відповідальності перед митними органами лише в тому випадку, якщо факт знищення або безповоротної втрати товарів або продуктів переробки внаслідок аварії або дії непереробної сили, їхньої нестачі в силу природного зносу або зменшення при нормальних умовах транспортування і збереження або вибуття з володіння внаслідок неправомірних, відповідно до національного законодавства, дій органів або посадових осіб іноземної держави підтверджений консульськими установами держави за кордоном.

Глава 14
Експорт товарів

Стаття 90
Зміст митного режиму

Експорт товарів - митний режим, при якому товари вивозяться за межі митної території держави без зобов'язання про їхній ввезення на цю територію.

Стаття 91
Вимоги при експорті товарів

Експорт товарів здійснюється за умови сплати вивізних митних зборів і внесення інших митних платежів, дотримання заходів економічної політики і виконання інших вимог, передбачених цими Основами і національним законодавством.

При експорті товари звільняються від податків або сплачені суми податків підлягають поверненню відповідно до національного законодавства.

Стаття 92
Випуск товарів у митному режимі експорту

При випуску товарів у митному режимі експорту товари мають бути вивезені за межі митної території держави в тому самому стані, у якому вони були на день прийняття митної декларації, крім зміни стану товарів внаслідок природного зносу або зменшення при нормальних умовах транспортування і збереження.

Глава 15
Реекспорт товарів

Стаття 93
Зміст митного режиму

Реекспорт товарів - митний режим, при якому іноземні товари вивозяться з митної території держави без стягнення або з поверненням ввізних митних зборів і податків і без застосування заходів економічної політики відповідно до цих Основ і національного законодавства.

Реекспорт товарів допускається з дозволу митного органу або іншого уповноваженого на те органу, наданого в порядку, обумовленому національним законодавством.

Стаття 94
Умови реекспорту товарів

При ввезенні товарів на митну територію держави ввізні мита і податки не стягуються і заходи економічної політики не застосовуються, якщо товари заявляються митному органу в якості призначених безпосередньо і винятково для реекспорту. Фактичне вивезення таких товарів має бути здійснене не пізніше шести місяців із дня прийняття митної декларації. При нездійсненні фактичного вивезення протягом встановленого терміну сплачуються мита і податки, а також відсотки з них у порядку, обумовленому національним законодавством.

При вивезенні товарів, що реекспортуються, сплачені ввізні мита і податки підлягають поверненню за умови, якщо:

товари, що реекспортуються, знаходяться в тому самому стані, у якому вони були на момент ввезення, крім зміни стану товарів внаслідок природного зносу або зменшення при нормальних умовах транспортування і збереження;

реекспорт товарів відбувається протягом двох років з моменту ввезення;

товари, що реекспортуються, не використовувалися з метою отримання доходу.

При вивезенні товарів, що реекспортуються, вивізні мита і податки не стягуються, а заходи економічної політики, що діють при вивезенні, не застосовуються, за винятком випадків, передбачених національним законодавством.

Глава 16
Знищення товарів

Стаття 95
Зміст митного режиму

Знищення товарів - митний режим, при якому іноземні товари знищуються під митним контролем, включаючи приведення їх у стан, не придатний для використання, без стягнення митних зборів і податків, а також без застосування до товарів заходів економічної політики.

Знищення товарів допускається з дозволу митних органів. Такий дозвіл не надається, якщо знищення товарів може заподіяти істотну шкоду навколишньому природному середовищу, а також в інших випадках, обумовлених національним законодавством.

Стаття 96
Витрати щодо знищення товарів

Знищення товарів проводиться зацікавленою особою за власний рахунок.

Стаття 97
Відходи, що утворилися в результаті знищення товарів

Відходи, що утворилися в результаті знищення товарів, мають бути поміщені під відповідний митний режим як іноземні товари, що знаходяться під митним контролем.

Глава 17
Відмова від товару на користь держави

Стаття 98
Зміст митного режиму

Відмова від товару на користь держави - митний режим, при якому особа відмовляється від товару без стягнення митних зборів і податків, а також без застосування заходів економічної політики.

Відмова від товару на користь держави відповідно до положень цього розділу допускається з дозволу митних органів, наданого в порядку, обумовленому національним законодавством.

Стаття 99
Витрати, пов'язані з відмовою від товару

Відмова від товару на користь держави відповідно до положень цього розділу не тягне яких-небудь витрат для держави.

Глава 18
Переміщення через митний кордон держави транспортних
засобів і окремих видів товарів

Стаття 100
Переміщення транспортних засобів

Переміщення транспортних засобів через митний кордон держави здійснюється відповідно до митних режимів, що застосовуються до транспортних засобів.

Транспортні засоби, що прямують через митний кордон держави, а також транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон держави як товар, зупиняються в місцях, обумовлених митними органами. При недотриманні цієї вимоги митні органи вправі здійснювати примусову зупинку транспортних засобів.

Тривалість стоянки транспортних засобів визначається митним органом разом з перевізником і не може бути скорочена на шкоду здійсненню митного контролю і митного оформлення.

Відправлення транспортних засобів з місць їхньої стоянки проводиться з дозволу митних органів.

Час і місце перетинання митного кордону держави транспортними засобами узгоджується перевізником з відповідним митним органом.

Стаття 101
Переміщення валюти й інших валютних цінностей

Переміщення через митний кордон держави валюти і інших валютних цінностей здійснюється відповідно до національного законодавства.

Стаття 102
Переміщення фізичними особами товарів з
некомерційною метою

Товари, не призначені для виробничої або іншої комерційної діяльності, можуть переміщуватися фізичними особами через митний кордон держави в спрощеному, пільговому порядку, обумовленому відповідно до національного законодавства.

Пільговий порядок може включати повне або часткове звільнення від митних зборів і податків, встановлення єдиних ставок митних зборів і податків, а також незастосування заходів економічної політики.

Призначення товарів встановлюється виходячи з їхнього характеру і кількості, частоти переміщення товарів, з урахуванням всіх обставин поїздки фізичної особи і при відсутності підстав вважати, що товари переміщуються через митний кордон не з метою особистого користування або споживання фізичною особою або членами її родини.

РОЗДІЛ III
МИТНІ ПЛАТЕЖІ

Глава 19
Основні положення

Стаття 103
Митні платежі

При переміщенні через митний кордон держави й в інших випадках, передбачених цими Основами і національним законодавством, сплачуються такі митні платежі:

1) мито;

2) податок на додану вартість;

3) акцизи;

4) збори за видачу ліцензій митними органами і поновлення дії ліцензій;

5) збори за видачу кваліфікаційного атестата фахівця з митного оформлення і поновлення дії атестата;

6) митні збори за митне оформлення;

7) митні збори за збереження товарів;

8) митні збори за митний супровід товарів;

9) плата за інформування і консультування;

10) плата за ухвалення попереднього рішення;

11) плата за участь у митних аукціонах;

12) інші митні платежі.

Стаття 104
Мито і податки

Застосування мита і податку на додану вартість, акцизів і інших податків, стягнення яких покладено на митні органи, до товарів, що ввозяться на митну територію держави і вивозяться з цієї території, здійснюється відповідно до цих Основ і національного законодавства.

Глава 20
Нарахування і сплата митних платежів

Стаття 105
Основа для нарахування мита, податку на додану
вартість, акцизів

Основою для нарахування мита й акцизів є митна вартість товарів і транспортних засобів, обумовлена відповідно до цих Основ і національного законодавства.

Основою для нарахування податку на додану вартість є митна вартість товарів, до якої додається мито, а щодо підакцизних товарів також і сума акцизу.

Стаття 106
Платники митних платежів

Митні платежі сплачуються безпосередньо декларантом або іншою особою відповідно до цих Основ і національного законодавства.

Будь-яка зацікавлена особа вправі сплатити митні платежі, якщо інше не передбачено цими Основами і національним законодавством.

Стаття 107
Терміни і порядок сплати митних платежів

Терміни і порядок сплати митних платежів, включаючи порядок надання відстрочки і розстрочки їхньої сплати визначаються національним законодавством.

Стаття 108
Забезпечення сплати митних платежів

Сплата митних платежів може забезпечуватися заставою товарів і транспортних засобів, гарантією третьої особи або внесенням на депозит митного органу належних сум.

Оформлення застави і звернення стягнення на предмет застави здійснюється відповідно до національного законодавства.

В якості забезпечення сплати митних платежів може використовуватися гарантія банку або іншої кредитної установи відповідно до національного законодавства.

На депозит митного органу вноситься сума митних платежів, що підлягала б сплаті, якби товари були випущені для вільного обігу, або відповідно до митного режиму експорту.

Стаття 109
Звільнення від мита

Від мита звільняються:

а) транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і товарів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство й інше майно, необхідне для їх нормальної експлуатації на час подорожі, у пунктах проміжної зупинки або придбане за кордоном у зв'язку з ліквідацією наслідків аварій (поломки) цих транспортних засобів;

б) предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство й інше майно, що вивозиться за межі митної території держави для забезпечення діяльності вітчизняних і орендованих (зафрахтованих) вітчизняними особами суден, що ведуть морський промисел, а також продукція їхнього промислу, ввезена на митну територію держави;

в) товари, що ввозяться на митну територію держави або вивозяться з цієї території для офіційного або особистого користування представниками іноземних держав, фізичними особами, що мають право на безмитне ввезення таких предметів на підставі міжнародних угод держави або національного законодавства;

г) національна валюта, іноземна валюта (крім тої, що використовується у нумізматичних цілях), а також цінні папери відповідно до національного законодавства;

д) товари, що підлягають поверненню у власність держави відповідно до національного законодавства;

е) товари, що ввозяться на митну територію держави і вивозяться з цієї території: як гуманітарна допомога; з метою ліквідації наслідків аварій і катастроф, стихійних лих; навчальні посібники для безкоштовних навчальних, дошкільних і лікувальних установ;

ж) товари, що ввозяться на митну територію держави і (або), що вивозяться з цієї території в якості безоплатної допомоги і (або) на благодійні цілі по лінії держав, урядів, міжнародних організацій, включаючи надання технічного сприяння;

з) товари і транспортні засоби в інших випадках, обумовлених національним законодавством.

РОЗДІЛ IV
МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРУ. КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ

Глава 21
Основні положення

Стаття 110
Система визначення митної вартості товару

Система визначення митної вартості (митної оцінки) товарів поширюється на товари, ввезені на митну територію держави.

Порядок застосування системи митної оцінки товарів, ввезених на митну територію держави, встановлюється національним законодавством на підставі положень цих Основ.

У виняткових випадках з метою захисту економічних інтересів держави відповідно до національного законодавства може встановлюватися мінімально припустимий рівень митної вартості у відношенні окремих товарів, що переміщуються через митний кордон.

Порядок визначення митної вартості товарів, що вивозяться з митної території держави, встановлюється національним законодавством.

Стаття 111
Заява митної вартості товарів

Митна вартість товарів заявляється (декларується) декларантом митному органу при переміщенні товару через митний кордон держави.

Порядок і умови заяви митної вартості ввезених товарів, а також форма декларації встановлюються митними органами відповідно до національного законодавства.

Митна вартість товару визначається декларантом згідно з методами визначення митної вартості, встановленими цими Основами.

Контроль за правильністю визначення митної вартості товару здійснюється митним органом, що робить митне оформлення товару.

Стаття 112
Дотримання конфіденційності інформації

Інформація, що представляється декларантом при заяві митної вартості товару, визначена в якості складової комерційної таємниці або така, що є конфіденційною, може використовуватися митним органом винятково в митних цілях і не може передаватися третім особам, включаючи інші державні органи, без спеціального дозволу декларанта, за винятком випадків, передбачених національним законодавством.

За розголошення інформації, що складає комерційну таємницю або є конфіденційною, митний орган і його посадові особи несуть відповідальність відповідно до національного законодавства.

Стаття 113
Права й обов'язки декларанта

Митна вартість товару, що заявляється декларантом, і надані ним відомості, що відносяться до її визначення, повинні ґрунтуватися на достовірній, кількісно обумовленій і документально підтвердженій інформації.

При необхідності підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати останньому потрібні для цього відомості. При виникненні в митного органу сумнівів у вірогідності відомостей, наданих декларантом для визначення митної вартості товару, декларант має право довести таку вірогідність.

У випадку ненадання доказів, що підтверджують вірогідність використаних декларантом даних, митний орган вправі прийняти рішення про неможливість використання обраного декларантом методу митної оцінки.

При виникненні необхідності в уточненні заявленої декларантом митної вартості товару декларант вправі звернутися у митний орган із проханням надати йому товар, що декларується, у користування під заставу майна або іншу гарантію відповідно до національного законодавства або сплатити митні платежі відповідно до митної оцінки товару, здійсненою митним органом.

Додаткові витрати, що виникли в декларанта у зв'язку з уточненням заявленої ним митної вартості товару або наданням митному органу додаткової інформації, несе декларант. При цьому збільшення терміну митного оформлення товару, обумовлене проведенням митної оцінки, не може бути використане декларантом для одержання фактичної відстрочки оплати товару митом.

Стаття 114
Права й обов'язки митного органу

Митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товару, вправі приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товару з обліком положень статті 111 цих Основ.

При відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, або при наявності підстав думати, що надані декларантом відомості не є достовірними і (або) достатніми, митний орган може самостійно визначити митну вартість товару, що декларується, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості товару, встановлені цими Основами, на підставі наявних у нього відомостей (у тому числі цінової інформації з ідентичними або однорідними товарами) з корегуванням, що здійснюється відповідно до цих Основ.

Митний орган на письмовий запит декларанта зобов'язаний у тримісячний термін надати декларантові письмове роз'яснення причин, з яких заявлена декларантом митна вартість товару не може бути прийнята митним органом як основа для нарахування мита.

При незгоді декларанта з рішенням митного органу у відношенні визначення митної вартості товару це рішення може бути оскаржене в порядку, обумовленому національним законодавством.

Глава 22
Методи визначення митної вартості товару і
порядок їхнього застосування

Стаття 115
Методи визначення митної вартості товару

1. Визначення митної вартості товарів, ввезених на митну територію держави, провадиться шляхом застосування таких методів:

за ціною угоди з ввезеними товарами;

за ціною угоди з ідентичними товарами;

за ціною угоди з однорідними товарами;

на основі вирахування вартості;

на основі додавання вартості;

резервного методу.

2. Основним методом визначення митної вартості товару є метод за ціною угоди із ввезеними товарами.

У тому випадку, якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний з перерахованих у пункті 1 цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом використання попереднього методу.

Методи вирахування і додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності.

Стаття 116
Метод за ціною угоди із ввезеними товарами

1. Митною вартістю ввезеного товару є ціна угоди, фактично сплачена або що підлягає сплаті за ввезений товар на момент перетинання ним митного кордону (до порту або іншого місця ввезення).

При визначенні митної вартості товару в ціну угоди включаються такі компоненти, якщо вони не були раніше в неї включені:

а) витрати по доставці товару до аеропорту, порту або іншого місця ввезення товару на митну територію держави:

вартість транспортування;

витрати по навантаженню, вивантаженню, перевантаженню і перевалці товарів;

страхова сума;

б) витрати, яких зазнав покупець:

комісійні і брокерські винагороди, за винятком комісійних по закупівлі товару;

вартість контейнерів і (або) іншої багатооборотної тари, якщо відповідно до товарної номенклатури вони розглядаються як єдине ціле з оцінюваними товарами;

вартість упакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів і робіт з упакування;

в) відповідна частина вартості наступних товарів і послуг, які прямо або побічно були надані покупцем безкоштовно або за зниженою ціною для використання в зв'язку з виробництвом або продажем на вивезення оцінюваних товарів:

сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів і інших комплектуючих виробів, що є складовою оцінюваних товарів;

інструментів, штампів, форм і інших подібних предметів, використаних при виробництві оцінюваних товарів;

матеріалів, витрачених при виробництві оцінюваних товарів (мастильних матеріалів, палива й інших);

інженерної проробки, дослідно-конструкторської роботи, дизайну, художнього оформлення, ескізів і креслень, виконаних поза митною територією держави і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

г) ліцензійні й інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо або побічно здійснити як умову продажу оцінюваних товарів;

д) відповідна частина прямого або непрямого прибутку продавця від будь-яких наступних перепродажів, передачі або використання оцінюваних товарів на території держави ввезення товарів.

2. Зазначений метод не може бути використаний для визначення митної вартості товару, якщо:

а) існують обмеження щодо прав покупця на оцінюваний товар, за винятком:

обмежень, встановлених національним законодавством;

обмежень географічного регіону, у якому товари можуть бути перепродані;

обмежень, що істотно не впливають на ціну товару;

б) продаж і ціна угоди залежать від дотримання умов, вплив яких не може бути врахований;

в) дані, використані декларантом при заяві митної вартості товару, не підтверджені документально або не є кількісно визначеними і достовірними;

г) учасники угоди є взаємозалежними особами, за винятком випадків, коли їхня взаємозалежність не вплинула на ціну угоди, що має бути доведено декларантом. При цьому під взаємозалежними особами розуміються особи, що відповідають хоча б одній з наступних ознак:

один з учасників угоди (фізична особа) або посадова особа одного з учасників угоди є одночасно посадовою особою іншого учасника угоди;

учасники угоди є співвласниками підприємства;

учасники угоди пов'язані трудовими відносинами;

один з учасників угоди є власником внеску (паю) або власником акцій із правом голосу в статутному капіталі іншого учасника угоди, що складають не менше п'яти відсотків статутного капіталу;

обидва учасники угоди знаходяться під безпосереднім або непрямим контролем третьої особи;

учасники угоди спільно контролюють, безпосередньо або побічно, третю особу;

один з учасників угоди знаходиться під безпосереднім або непрямим контролем іншого учасника угоди;

учасники угоди або їхні посадові особи є родичами.

Стаття 117
Метод за ціною угоди з ідентичними товарами

1. При використанні методу за ціною угоди з ідентичними товарами як основи для визначення митної вартості товару приймається ціна угоди з ідентичними товарами при дотриманні умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма критеріями з оцінюваними товарами, у тому числі за такими ознаками:

фізичні характеристики;

якість і репутація на ринку;

країна походження;

виробник.

Незначні розходження в зовнішньому вигляді не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в іншому такі товари відповідають вимогам цього пункту.

2. Ціна угоди з ідентичними товарами приймається як основа для визначення митної вартості товару, якщо ці товари:

а) продані для ввезення на митну територію держави;

б) завезені одночасно з оцінюваними товарами або не раніше ніж за 90 днів до ввезення оцінюваних товарів;

в) завезені приблизно в тій самій кількості і (або) на тих самих комерційних умовах. У випадку якщо ідентичні товари ввозилися в іншій кількості і (або) на інших комерційних умовах, то декларант повинен зробити відповідне корегування їхньої ціни з обліком цих розходжень і документально підтвердити митному органу її обґрунтованість.

3. Митна вартість товару, обумовлена за ціною угоди з ідентичними товарами, повинна бути скорегована з урахуванням витрат, зазначених у статті 116 цих Основ.

Корегування має проводитися декларантом на підставі достовірних і документально підтверджених відомостей.

4. У випадку якщо при застосуванні цього методу виявляється більше однієї ціни угоди по ідентичних товарах, то для визначення митної вартості ввезених товарів застосовується найнижча з них.

Стаття 118
Метод за ціною угоди з однорідними товарами

1. При використанні методу оцінки за ціною угоди з однорідними товарами як основи для визначення митної вартості товару приймається ціна угоди по товарах, однорідних з ввезеними, при дотриманні умов, зазначених у цій статті. При цьому під однорідними розуміються товари, що, хоча і не є однаковими у всіх відносинах, але мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати ті самі функції, що й оцінювані товари, і бути комерційно взаємозамінними.

При визначенні однорідності товарів враховуються такі їх ознаки:

якість, наявність товарного знака і репутація на ринку;

країна походження;

виробник.

2. При використанні методу визначення митної вартості товару за ціною угоди з однорідними товарами застосовуються положення пунктів 2-4 статті 117 цих Основ.

3. При використанні методу митної оцінки товару на підставі положень статті 117 і цієї статті:

а) товари не вважаються ідентичними оцінюваним або однорідним з ними, якщо вони не були зроблені в тій самій країні, що і оцінювані товари;

б) товари, зроблені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, приймаються до уваги тільки в тому випадку, якщо не має ні ідентичних, ні однорідних товарів, вироблених особою - виробником оцінюваних товарів;

в) товари не вважаються ідентичними або однорідними, якщо їхнє проектування, дослідно-конструкторські роботи над ними, їхнє художнє оформлення, дизайн, ескізи і креслення й інші аналогічні роботи виконані в державі ввезення товарів.

Стаття 119
Метод на основі вирахування вартості

1. Визначення митної вартості товару за методом оцінки на основі вирахування вартості проводиться в тому випадку, якщо оцінювані, ідентичні або однорідні товари будуть продаватися на території держави ввезення без зміни свого первісного стану.

2. При використанні методу вирахування вартості як основи для визначення митної вартості товару приймається ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні або однорідні товари продаються найбільшою партією на території держави ввезення не пізніше 90 днів з дати ввезення оцінюваних товарів учасникові угоди, що не є взаємозалежною із продавцем особою.

3. З ціни одиниці товару віднімаються такі компоненти:

а) витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток і загальні витрати у зв'язку з продажем на митній території держави ввезення ввезених товарів того самого класу і виду;

б) суми ввізних митних зборів, податків, зборів і інших платежів, що підлягають сплаті в державі ввезення в зв'язку з ввезенням або продажем товарів;

в) звичайні витрати, понесені в державі ввезення товарів на транспортування, страхування, навантажувальні і розвантажувальні роботи.

4. При відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних або однорідних товарів у такому самому стані, у якому вони знаходилися на момент ввезення, на прохання декларанта може використовуватися ціна одиниці товару, що пройшов переробку, з поправкою на додану вартість і при дотриманні положень пунктів 2 і 3 цієї статті.

Стаття 120
Метод на основі додавання вартості

При використанні методу оцінки на основі додавання вартості як основи для визначення митної вартості товару приймається ціна товару, розрахована шляхом додавання:

а) вартості матеріалів і витрат, яких зазнав виготовлювач у зв'язку з виробництвом оцінюваного товару;

б) загальних витрат, характерних для продажу в державу ввезення з країни вивезення товарів того самого виду, у тому числі витрат на транспортування, навантажувальні і розвантажувальні роботи, страхування до місця перетинання митного кордону держави ввезення, і інших витрат;

в) прибутку, звичайно одержуваного експортером у результаті постачання у державу ввезення таких товарів.

Стаття 121
Резервний метод

У випадках якщо митна вартість товару не може бути визначена декларантом у результаті послідовного застосування зазначених у статтях 116-120 цих Основ методів визначення митної вартості товару або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, то митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики.

При застосуванні резервного методу митний орган надає декларантові наявну в його розпорядженні цінову інформацію.

2. Як основа для визначення митної вартості товару по резервному методу не можуть бути використані:

а) ціна товару на внутрішньому ринку держави ввезення товару;

б) ціна товару, що поставляється з країни його вивезення в треті країни;

в) ціна на внутрішньому ринку держави ввезення на товари вітчизняного походження;

г) довільно встановлена або вірогідно не підтверджена ціна товару.

Глава 23
Визначення країни походження товару

Стаття 122
Мета визначення країни походження товару

Країна походження товару визначається з метою здійснення тарифних і нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію держави і вивезення товару з цієї території.

Принципи визначення країни походження товару ґрунтуються на існуючій міжнародній практиці. Порядок визначення країни походження товару встановлюється національним законодавством на підставі положень цих Основ.

Стаття 123
Країна походження товару

Країною походження товару вважається країна, у якій товар був цілком зроблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цими Основами.

При цьому під країною походження товару може розумітися група країн, митні союзи країн, регіон або частина країни, якщо є необхідність їхнього виділення з метою визначення походження товару.

Стаття 124
Товар, повністю вироблений у даній країні

Товарами, повністю виробленими в даній країні, вважаються:

а) корисні копалини, добуті на її території або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі й у морських надрах, якщо країна має виключні права на розробку цих надр;

б) рослинна продукція, вирощена або зібрана на її території;

в) живі тварини, народжені і вирощені в ній;

г) продукція, отримана в цій країні від вирощених у ній тварин;

д) зроблена в ній продукція мисливського, рибальського і морського промислів;

е) продукція морського промислу, добута і (або) зроблена в Світовому океані суднами даної країни або суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

ж) вторинна сировина і відходи, що є результатом виробничих і інших операцій, здійснюваних у даній країні;

з) продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на космічних суднах, що належать даній країні або орендованих нею;

и) товари, зроблені в даній країні винятково з продукції, зазначеної в пунктах "а"-"з" цієї статті.

Стаття 125
Критерій достатньої переробки товару

Якщо у виробництві товару беруть участь двоє і більше країн, походження товару визначається відповідно до критеріїв достатньої переробки.

Критеріями достатньої переробки товару в даній країні є:

а) зміна товарної позиції (класифікаційного коду товару) за товарною номенклатурою на рівень кожного з перших чотирьох знаків, що відбулася в результаті переробки товару;

б) виконання виробничих або технологічних операцій, достатніх або не достатніх для того, щоб вважалося, що товар походить з тієї країни, де ці операції мали місце;

в) правило адвалорної частки - зміна вартості товару, коли процентна частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки ціни товару, що поставляється.

При цьому вважаються такими, що не відповідають критерію достатньої переробки:

операції щодо забезпечення схоронності товарів під час збереження або транспортування;

операції з підготовки товарів до продажу і транспортування (дроблення партії, формування відправлень, сортування, переупаковка);

прості складальні операції;

змішування товарів (компонентів) без надання отриманій продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;

комбінація двох або більшого числа зазначених вище операцій;

забій худоби.

У випадку якщо стосовно конкретних товарів або країни походження товару особливо не обумовлено, то застосовується загальне правило, відповідно до якого товар вважається підданим достатній переробці, якщо відбулася зміна товарної позиції по товарній номенклатурі на рівні кожного з перших чотирьох знаків.

Критерії достатньої переробки для конкретних товарів і країн встановлюються і застосовуються на підставі цих Основ у порядку, обумовленому національним законодавством.

Стаття 126
Визначення країни походження товарів
при їхньому постачанні партіями

Товари в розібраному або незібраному вигляді, що поставляються декількома партіями, коли через виробничі або транспортні умови неможливе їхнє відвантаження одною партією, а також у випадках, якщо партія товару розбита на кілька партій у результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта при визначенні країни походження як єдиний товар. Умовою застосування цього правила є:

попереднє повідомлення митного органу про розбивку розібраного або незібраного товару на кілька партій із вказівкою причин такої розбивки, докладною специфікацією кожної партії з вказівкою кодів товарів за товарною номенклатурою, вартості і країни походження товарів, що входять у кожну партію;

документальне підтвердження помилковості розбивки товару на кілька партій;

постачання всіх партій товарів з однієї країни одним постачальником;

ввіз усіх партій товарів через той самий митний орган;

постачання всіх партій товарів у термін, що не перевищує шести місяців з дати прийняття митної декларації або закінчення термінів на її подачу у відношенні першої партії.

Стаття 127
Підтвердження походження товару

На посвідчення походження товару з даної країни митний орган вправі вимагати представлення сертифіката про походження товару.

При вивезенні товарів з митної території держави сертифікат про походження товару в тих випадках, коли він необхідний і це зафіксовано у відповідних контрактах, у національних правилах країни ввезення або передбачено міжнародними зобов'язаннями держави, видається уповноваженим на це органом.

При ввезенні товару на митну територію держави сертифікат про походження товару представляється в обов'язковому порядку:

на товари, що походять з країн, яким національне законодавство надає преференції за митним тарифом;

на товари, ввезення яких з даної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) або іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

якщо це передбачено міжнародними угодами, а також національним законодавством в галузі охорони навколишнього природного середовища, здоров'я населення, захисту прав вітчизняних споживачів, суспільного порядку, державної безпеки й інших життєво важливих інтересів;

у випадках, коли в документах, що представляються для митного оформлення, відомості про походження товарів відсутні або в митного органу є підстави думати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

Стаття 128
Сертифікат про походження товару

Сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни і повинен містити:

а) письмову заяву відправника про те, що товар відповідає відповідному критерію походження;

б) письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, що видав сертифікат про те, що представлені в сертифікаті відомості відповідають дійсності.

Сертифікат про походження товару надається разом з митною декларацією й іншими документами, що представляються при митному оформленні. При втраті сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.

У випадку виникнення сумнівів щодо бездоганності сертифіката або відомостей, що містяться в ньому, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органів, що видали сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості.

Товар не вважається таким, що походить з даної країни доти, поки не буде представлений у випадках, встановлених цими Основами і національним законодавством, належним чином оформлений сертифікат походження або інформація за запитом.

Стаття 129
Підстава для відмовлення у випуску товару

Митний орган може відмовити у випуску товару через митний кордон лише при наявності достатніх підстав думати, що він походить із країни, товари якої не підлягають випуску відповідно до національного законодавства і міжнародних угод, учасницею яких є держава.

Ненадання належним чином оформленого сертифіката або відомостей про походження товару не є підставою для відмови у випуску товару через митний кордон.

Стаття 130
Додаткові положення, що відносяться до визначення
країни походження товару

При визначенні країни походження товару, походження енергії, що використовується для його виробництва, машин, устаткування і інструментів не враховується.

Особливості визначення країни походження товару, ввезеного на митну територію держави з третіх країн, включаючи порядок застосування правила "прямого відвантаження і безпосередньої закупівлі", а також ввезеного з територій вільних митних зон і вільних складів, розташованих на території держави, встановлюються національним законодавством.

РОЗДІЛ V
МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ

Глава 24
Загальні положення

Стаття 131
Порядок виробництва митного оформлення

Митне оформлення проводиться в порядку, обумовленому цими Основами і національним законодавством.

Стаття 132
Місце і час виробництва митного оформлення

Митне оформлення проводиться у визначених для цього місцях у зоні діяльності митного органу, у якому знаходиться відправник або одержувач товарів або їх структурний підрозділ, і під час роботи митного органу.

На прохання зацікавленої особи, за її рахунок і за згодою митного органу митне оформлення може проводитися в інших місцях і поза часом роботи митного органу.

Національним законодавством може бути встановлено, що митне оформлення окремих категорій товарів і транспортних засобів може проводитися тільки визначеними митними органами.

Стаття 133
Присутність повноважних осіб і їхніх
представників при митному оформленні

Особи, що володіють повноваженнями у відношенні товарів і транспортних засобів, і їхні представники вправі бути присутніми при митному оформленні.

На вимогу митного органу зазначені особи і їх представники зобов'язані бути присутніми при митному оформленні і сприяти посадовим особам митних органів у здійсненні митного оформлення.

Стаття 134
Митне оформлення і контроль інших
державних органів

У випадках, передбачених національним законодавством, митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон держави, може бути довершено тільки після здійснення ветеринарного, фітосанітарного, екологічного і інших видів державного контролю.

Порядок проведення інших видів державного контролю у відношенні товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон держави, визначається національним законодавством.

Стаття 135

Користування і розпорядження товарами і транспортними засобами, щодо яких митне оформлення не довершене

Ніхто не вправі користуватися і розпоряджатися товарами і транспортними засобами, щодо яких митне оформлення не довершене, за винятком випадків, передбачених цими Основами і національним законодавством.

Національним законодавством можуть встановлюватися умови і накладатися обмеження на користування і розпорядження товарами і транспортними засобами, щодо яких митне оформлення не довершене.

Стаття 136
Початок митного оформлення

Митне оформлення починається не пізніше 30 хвилин після того, як посадова особа митного органу заявила про свою готовність до здійснення митного оформлення щодо конкретних товарів і транспортних засобів, при дотриманні порядку здійснення попередніх операцій, передбачених цими Основами і національним законодавством.

Стаття 137
Спрощений порядок митного оформлення

При ввезенні на митну територію держави і вивезенні з цієї території товарів, необхідних при стихійних лихах, аваріях, катастрофах; живих тварин; швидкопсувних товарів; радіоактивних матеріалів; повідомлень і інших матеріалів для цілей масової інформації; товарів, що направляються на адресу вищих органів законодавчої, виконавчої і судової влади держави, і інших подібних товарів їхнє митне оформлення проводиться в спрощеному вигляді і пріоритетному порядку.

Випадки й умови застосування спрощеного порядку митного оформлення визначаються національним законодавством.

Стаття 138

  Вантажні й інші операції з товарами і транспортними засобами, 
                 необхідні для митного оформлення

За вимогою митного органу особа, що переміщує товари через митний кордон держави, перевізник, власник складу і (або) інша особа, що володіє повноваженнями щодо товарів і транспортних засобів, зобов'язані зробити транспортування, зважування або інше визначення кількості товарів, навантаження, вивантаження, перевантаження, виправлення ушкодженого упакування, розкриття упакування, упакування або переупаковку товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, а також розкриття приміщень, ємностей і інших місць, де можуть знаходитися такі товари і транспортні засоби.

В інших випадках, якщо митне оформлення щодо даних товарів і транспортних засобів не довершено, зазначені операції можуть проводитися тільки з дозволу митного органу.

Вантажні й інші операції з товарами і транспортними засобами не повинні спричинити для митного органу яких-небудь додаткових витрат.

Стаття 139
Взяття проб і зразків товарів з метою митного оформлення

З метою митного оформлення митні органи вправі брати проби і зразки товарів і проводити їх дослідження (експертизу).

Проби і зразки товарів, що знаходяться під митним контролем, з дозволу митного органу можуть стягуватися також особами, що володіють повноваженнями щодо товарів, їхніми представниками і іншими органами державного контролю з метою здійснення митного оформлення.

Проби і зразки беруться в мінімальних кількостях, що забезпечують можливість дослідження цих проб і зразків.

Про взяття проб і зразків товарів, що знаходяться під митним контролем, складається акт за формою, яка встановлюється митними органами.

Особи, що володіють повноваженнями щодо товарів, і їх представники вправі бути присутніми при взятті проб і зразків товарів посадовими особами митних органів і інших органів державного контролю. Посадові особи митних органів присутні при взятті проб і зразків товарів іншими органами державного контролю, а також особами, що володіють повноваженнями у відношенні товарів, і їхніми представниками. Зазначені особи і їх представники зобов'язані сприяти посадовим особам митних органів при взятті ними проб і зразків товарів, у тому числі здійснювати за свій рахунок вантажні й інші операції, необхідні для взяття проб і зразків.

Під час відсутності осіб, що володіють повноваженнями щодо товарів, і їхніх представників проби і зразки товарів можуть стягуватися митними органами у випадку неявки таких осіб після закінчення десяти днів після надання товарів, а також за обставин, що не терплять зволікання. При такому взятті проб і зразків товарів присутні не зацікавлені в результаті їхнього дослідження фізичні особи.

Особи, що володіють повноваженнями щодо товарів, і їхні представники вправі знайомитися з результатами проведеного дослідження взятих у них проб і зразків товарів. Митні органи мають бути поінформовані про результати проведеного дослідження проб і зразків товарів, взятих іншими органами державного контролю.

Митні органи не відшкодовують яких-небудь витрат, що виникли в особи в результаті взяття проб і зразків товарів. Витрати на дослідження проб і зразків товарів, що виникли в митних органів і митних лабораторій, особою не відшкодовуються, за винятком випадків, якщо таке дослідження проводиться з ініціативи зазначеної особи.

Порядок взяття проб і зразків товарів, терміни і порядок їх дослідження, а також розпорядження ними встановлюються митними органами.

Глава 25
Попередні операції

Стаття 140
Попередні операції

До попередніх операцій відносяться всі дії, що стосуються митної справи передують основному митному оформленню і поміщенню товарів і транспортних засобів під визначений митний режим.

Стаття 141
Основне призначення попередніх операцій

Попередні операції покликані полегшити і прискорити виробництво основного митного оформлення товарів і транспортних засобів і їхнє поміщення під визначений митний режим.

При попередніх операціях митні органи роблять попереднє митне оформлення, спрямоване на недопущення ввезення на митну територію держави і вивезення з цієї території товарів і транспортних засобів, заборонених до такого ввезення і вивезення, а також ідентифікацію товарів і транспортних засобів для митних цілей.

Стаття 142
Повідомлення митних органів про перетинання митного
кордону держави або про намір вивезти товари і
транспортні засоби за межі митної
території держави

При ввезенні товарів і транспортних засобів на митну територію держави, а також при ввезенні товарів і транспортних засобів із території вільних митних зон і з вільних складів на іншу частину митної території держави перевізник повідомляє митний орган про перетинання митного кордону держави.

При вивезенні товарів і транспортних засобів за межі митної території держави особа, що переміщує товари і транспортні засоби, попередньо повідомляє митні органи про намір вивезти ці товари і транспортні засоби. Митний орган вправі зареєструвати таке повідомлення і призначити час і місце, куди товари і транспортні засоби повинні прибути для здійснення подальшого митного оформлення. Якщо особа, що переміщує товари, не робить зазначеного повідомлення, то такий обов'язок покладається на перевізника.

Положення цієї статті не застосовуються до морських, річкових і повітряних суден, що перетинають митну територію держави без зупинки в порту або аеропорті, розташованому на території цієї держави.

Стаття 143
Доставка товарів, транспортних засобів і документів
на них у місце, обумовлене митним органом

Після подачі повідомлення, зазначеного в статті 142 цих Основ, перевізник зобов'язаний доставити товари, транспортні засоби і документи на них без якої-небудь зміни їхнього упакування або стану, крім змін внаслідок природного зносу або втрати при нормальних умовах транспортування і збереження, без використання в яких-небудь інших цілях, крім доставки, і по встановлених маршрутах у визначене митним органом місце і знаходитися в цьому місці після прибуття.

Доставка товарів, транспортних засобів і документів на них повинна бути зроблена в терміни, встановлені митним органом відповідно до звичайних термінів доставки, виходячи з можливостей транспортного засобу, встановленого маршруту й інших умов перевезення.

Стаття 144
Заходи, прийняті внаслідок аварії
або дії непереборної сили

Якщо при доставці товарів, транспортних засобів і документів на них перевізник не може виконати обов'язки, передбачені статтею 143 цих Основ, внаслідок аварії або дії непереборної сили, він зобов'язаний вжити усіх заходів для забезпечення схоронності і недопущення якого-небудь недозволеного використання товарів і транспортних засобів, негайно повідомити в найближчий митний орган про ці обставини, про місце перебування товарів і транспортних засобів. Митний орган визначає, які заходи мають бути вжиті в цьому випадку для забезпечення митного контролю.

Положення цієї статті застосовуються також до випадків, коли морські, річкові і повітряні судна, згадані в частині третій статті 142 цих Основ, здійснюють змушену зупинку або посадку на території держави.

Стаття 145
Представлення товарів і транспортних засобів
у місці доставки

У місці доставки товари і транспортні засоби представляються, а документи на них вручаються митному органу. Представлення виражається в повідомленні про прибуття товарів і транспортних засобів не пізніше 30 хвилин після їхнього прибуття, а у випадку прибуття товарів і транспортних засобів поза часом роботи митного органу - не пізніше 30 хвилин після настання часу початку роботи цього органу.

На вимогу митного органу представлені товари і транспортні засоби фактично пред'являються цьому органу.

Після представлення товарів з дозволу митного органу особи, що володіють повноваженнями у відношенні товарів, і їхні представники можуть брати проби і зразки товарів з метою поміщення їх під митний режим.

Товари і транспортні засоби, що прибули в місце призначення поза часом роботи митного органу, мають бути розміщені в зоні митного контролю.

Залишення транспортних засобів і товарів без догляду, зміна місця стоянки, вивантаження і перевантаження товарів, зміна первісного місця перебування товарів, висаджування пасажирів, розкриття упакування, упакування або переупаковка товарів, зміна, видалення або знищення засобів ідентифікації допускаються тільки з дозволу митного органу.

Порушення положень частини п'ятої цієї статті не тягне відповідальності перевізника тільки у випадку, якщо він доведе, що існувала реальна загроза життю і здоров'ю пасажирів і екіпажу транспортного засобу, погроза знищення, безповоротної втрати або істотного псування товарів і транспортного засобу.

Про обставини, що викликали порушення зазначених положень, перевізник негайно повідомляє митний орган.

Митний орган вправі в будь-який час зажадати негайного виконання дій, передбачених частиною п'ятою цієї статті, або їхнього виконання у встановлений цим органом термін. Усі додаткові витрати, що виникли в перевізника внаслідок дій або обставин, передбачених положеннями дійсної статті, митними органами не відшкодовуються.

Стаття 146
Коротка декларація

До поміщення товарів і транспортних засобів під визначений митний режим може застосовуватися коротка декларація.

Форма короткої декларації і перелік відомостей, що підлягають вказівці в ній, встановлюються митними органами.

З дозволу митного органу в якості короткої декларації можуть використовуватися транспортні, комерційні й інші документи, у тому числі складені іноземними мовами, якими володіють посадові особи митного органу, якщо в цих документах є відомості, про які йде мова в частині другій цієї статті.

Коротка декларація подається перевізником одночасно з наданням товарів і транспортних засобів або з дозволу митного органу не пізніше наступного робочого дня після надання товарів і транспортних засобів.

Коротка декларація не подається, якщо товари протягом зазначеного терміну поміщаються під визначений митний режим.

За відсутності представника, спеціально уповноваженого перевізником на подачу короткої декларації, таким для митних цілей є капітан, водій або інша фізична особа, що керує транспортним засобом.

Представник перевізника зобов'язаний сприяти митним органам в оформленні короткої декларації.

Стаття 147
Відповідальність перед митними органами
при попередніх операціях

До поміщення товарів і транспортних засобів під визначений митний режим усю відповідальність за ці товари і транспортні засоби перед митними органами, включаючи сплату митних платежів, несе перевізник, за винятком випадку у відношенні товарів, згаданого в частині другій статті 142, а також інших випадків, передбачених цими Основами.

Глава 26
Тимчасове зберігання

Стаття 148
Тимчасове зберігання

Товари і транспортні засоби з моменту представлення митному органу і до їхнього випуску або надання особі в розпорядження відповідно до обраного митного режиму знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем.

Стаття 149
Місця тимчасового зберігання

Тимчасове зберігання здійснюється в спеціально виділених і обладнаних приміщеннях або інших місцях (складах тимчасового зберігання).

Склади тимчасового зберігання можуть засновуватися митними органами або вітчизняними особами.

Стаття 150
Ліцензія на встановлення складу
тимчасового зберігання

Склад тимчасового зберігання може засновуватися за наявності ліцензії митного органу. Ліцензія не потрібна, якщо засновником складу тимчасового зберігання є митний орган.

Порядок розгляду заяви і видачі ліцензії на встановлення складу тимчасового зберігання і термін її дії визначаються національним законодавством.

За видачу ліцензії на встановлення складу тимчасового зберігання стягується збір у розмірі, обумовленому національним законодавством.

Ліцензія на встановлення складу тимчасового зберігання може бути анульована або відкликана митними органами.

Ліцензія відкликається, якщо власник складу не дотримується вимог цих Основ і національного законодавства. Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.

При анулюванні або відкликанні ліцензії збір за її видачу поверненню не підлягає.

Стаття 151
Типи складів тимчасового зберігання

Склади тимчасового зберігання можуть бути відкритого типу, тобто доступними для використання будь-якими особами, і закритого типу, тобто призначеними для зберігання товарів визначених осіб.

Склади тимчасового зберігання, які засновують митні органи, є складами відкритого типу.

Склади тимчасового зберігання закритого типу можуть засновуватися в тому випадку, якщо є достатні підстави для недоцільності встановлення складу відкритого типу.

Стаття 152
Товари, що можуть бути поміщені на склад
тимчасового зберігання

На складі тимчасового зберігання можуть міститися будь-які товари. Товари, що можуть заподіяти шкоду іншим товарам або такі що потребують особливих умов зберігання, повинні зберігатися в спеціально пристосованих приміщеннях складу тимчасового зберігання.

Стаття 153
Взаємини власника складу тимчасового зберігання з особами,
що поміщають товари і транспортні засоби на склад

Взаємини власника складу тимчасового зберігання з особами, що поміщають товари і транспортні засоби на склад, ґрунтуються на договірній основі.

Взаємини митних органів, що є власниками складів тимчасового зберігання, з особами, що поміщають товари і транспортні засоби на склад, здійснюються відповідно до цих Основ і національного законодавства.

Стаття 154
Документи, необхідні для поміщення товарів і транспортних
засобів на склад тимчасового зберігання

При поміщенні товарів і транспортних засобів на склад тимчасового зберігання митні органи вимагають, як правило, лише документи, що дозволяють ідентифікувати товари і транспортні засоби, у тому числі складені іноземними мовами, якими володіють посадові особи митного органу.

Стаття 155
Обов'язки власника складу тимчасового зберігання

Власник складу тимчасового зберігання зобов'язаний:

облаштувати склад належним чином з метою забезпечення митного контролю;

виключити можливість вилучення крім митного контролю зі складу товарів і транспортних засобів, що знаходяться на зберіганні;

не ускладнювати здійснення митного контролю;

вести облік і надавати митному органу звітність про товари, що зберігаються, і транспортні засоби у порядку, обумовленому митними органами;

забезпечити неможливість доступу третіх осіб до товарів і транспортних засобів, що зберігаються;

обладнати за необхідності склад подвійними замикаючими пристроями, один з яких повинен перебувати у віданні митного органу;

дотримуватися умови ліцензії на встановлення складу тимчасового зберігання і виконувати вимоги митних органів, включаючи забезпечення доступу до збережених товарів і транспортних засобів посадових осіб митних органів у будь-який час за їхньою вимогою.

Стаття 156
Додаткові права митних органів щодо складів
тимчасового зберігання

Митні органи можуть встановлювати обов'язкові вимоги до конструкції, облаштованості і місця розташування складів тимчасового зберігання.

Митні органи вправі визначати перелік товарів, що можуть зберігатися тільки на складах тимчасового зберігання, власниками яких є митні органи.

Стаття 157
Відповідальність за сплату
митних платежів

Відповідальність перед митними органами за сплату митних платежів щодо товарів і транспортних засобів, що зберігаються на складі тимчасового зберігання, несе власник складу, за винятком випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Якщо договором власника складу тимчасового збереження з особою, що поміщає товари і транспортні засоби на склад, передбачено, що відповідальність за сплату митних платежів несе ця особа, то власник такого складу несе солідарну відповідальність із зазначеною особою за сплату митних платежів.

Якщо власником складу тимчасового зберігання є митний орган, відповідальність за сплату митних платежів несе особа, що помістила товари і транспортні засоби на склад тимчасового зберігання, а за відсутності такої особи - особа, що є власником або власником товарів і транспортних засобів.

Стаття 158
Терміни тимчасового зберігання

Терміни тимчасового зберігання встановлюються митним органом виходячи з часу, необхідного на подачу митної декларації, характеру товару і використовуваного транспортного засобу.

Встановлені терміни можуть продовжуватися митним органом.

Загальний термін перебування товарів і транспортних засобів на складі тимчасового збереження не може перевищувати двох місяців, за винятком випадків, передбачених іншими статтями цих Основ і національним законодавством.

Митні органи можуть встановлювати більш короткі граничні терміни зберігання товарів окремих категорій.

Стаття 159
Операції з товарами, що знаходяться на складі
тимчасового зберігання

Товари, що знаходяться на складі тимчасового зберігання, можуть:

оглядатися і вимірятися власником складу тимчасового зберігання, іншою особою, що володіє повноваженнями щодо товарів, і їхніми представниками. З дозволу митного органу можуть братися проби і зразки товарів;

піддаватися операціям, що необхідні для забезпечення їхньої схоронності в незмінному стані, включаючи виправлення ушкодженої упаковки.

Глава 27
Митний агент

Стаття 160
Митний агент

Митним агентом (брокером, посередником) може бути створене відповідно до національного законодавства підприємство, організація, установа, що володіють правами юридичної особи і отримали ліцензію митного органу на здійснення діяльності в якості митного агента. Митний агент здійснює свою діяльність відповідно до цих Основ і національного законодавства.

Відносини митного агента з особою-представником ґрунтуються на основі договору.

Стаття 161
Ліцензія на здійснення діяльності в якості митного агента

Для одержання ліцензії, що дає право на здійснення діяльності в якості митного агента, необхідно:

1) мати в штаті фахівця з митного оформлення, який одержав кваліфікаційний атестат;

2) мати матеріально-технічне оснащення, достатнє для здійснення діяльності в якості митного агента;

3) мати умови, що забезпечують ведення обліку і звітності, що точно і повно відображають операції з товарами, які підлягають митному контролю;

4) відповідати іншим вимогам, що встановлені національним законодавством.

Порядок видачі ліцензії на здійснення діяльності в якості митного агента і термін її дії визначаються національним законодавством.

Ліцензія може бути анульована митними органами, якщо вона не могла бути видана заявникові на підставі встановленого порядку або вона була видана на основі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне значення для ухвалення рішення про її видачу.

Рішення про анулювання діє з дати видачі ліцензії.

Ліцензія може бути відкликана митними органами у випадку:

1) невиконання обов'язків митного агента;

2) здійснення правопорушення в сфері митної справи;

3) заподіяння неправомірного істотного збитку особі, що представляється, у тому числі шляхом незаконного використання відомостей, які є комерційною таємницею або конфіденційною інформацією, що встановлено судом;

4) визнання митного агента неспроможним або оголошення ним про свою неспроможність;

5) користування послугами фахівця, що не має або позбавленого кваліфікаційного атестата, фахівця, кваліфікаційний атестат якого анульований, відкликаний або визнаний недійсним, або фахівця, дія кваліфікаційного атестата якого припинена;

6) порушення податкового законодавства держави. Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання. Повторна заява про видачу ліцензії може бути розглянута по закінченні двох років із дня винесення рішення про анулювання або відкликання ліцензії за умови усунення причин, що послужили підставою для її анулювання або відкликання.

Дія ліцензії може бути припинена за наявності достатніх підстав думати, що митний агент зловживає своїми правами. Призупинення дії ліцензії проводиться митними органами на термін до трьох місяців.

Стаття 162
Права й обов'язки митного агента

Митний агент вправі від власного імені здійснювати будь-які операції по митному оформленню і виконувати інші посередницькі функції в галузі митної справи за рахунок і за дорученням особи, що представляється.

При здійсненні митного контролю і митного оформлення митний агент виконує всі обов'язки і несе відповідальність, так ніби він самостійно переміщує товари через митний кордон держави.

Права, обов'язки і відповідальність митного агента по відношенню до митних органів не можуть бути обмежені договором з особою, що представляється.

Стаття 163
Фахівець з митного оформлення

Правом здійснювати дії по митному оформленню від імені митного агента володіє фахівець, що має кваліфікаційний атестат митного органу.

При здійсненні дій по митному оформленню від імені митного агента фахівцем, згаданим у частині першій цієї статті, вважається, що цей фахівець уповноважений на те митним агентом, якщо митний агент не доведе зворотного.

Митний агент не може обмежити обов'язки фахівця з митного оформлення стосовно митних органів.

Порядок видачі кваліфікаційного атестата, термін його дії, а також вимоги до фахівців з митного оформлення визначаються національним законодавством.

Кваліфікаційний атестат фахівця з митного оформлення може бути анульований митними органами, якщо такий атестат не міг бути виданий на підставі встановленого порядку заявникові або він був виданий на основі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне значення для ухвалення рішення про видачу атестата.

Рішення про анулювання діє з дати видачі кваліфікаційного атестата.

Кваліфікаційний атестат фахівця з митного оформлення може бути відкликаний митними органами у випадку, якщо фахівець:

1) неодноразово не виконав свої обов'язки перед митними органами;

2) неодноразово порушував або не виконував вимоги законодавчих і інших правових актів у митній справі;

3) визнаний винним у підробці документів, здійсненні розкрадання, в хабарництві, а також у випадку здійснення правопорушень у галузі митної справи;

4) неправомірно завдав істотної шкоди особі-представнику, у тому числі шляхом незаконного використання відомостей, які є комерційною таємницею або конфіденційною інформацією, що встановлено судом;

5) порушив податкове законодавство держави.

Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.

У випадку визнання митного агента неспроможним або оголошення ним про свою неспроможність кваліфікаційні атестати його фахівців автоматично визнаються недійсними.

Фахівець з митного оформлення може бути позбавлений кваліфікаційного атестата за рішенням суду.

Повторна заява про видачу кваліфікаційного атестата може бути розглянута після закінчення шести місяців з дня його анулювання, відкликання або визнання недійсним за умови усунення причин, що послужили підставою для цього, або після закінчення терміну, визначеного судом.

Дія кваліфікаційного атестата може бути припинена за наявності достатніх підстав для сумніву в сумлінності здійснення фахівцем з митного оформлення своїх обов'язків.

Призупинення дії кваліфікаційного атестата проводиться митними органами на термін до двох місяців.

Стаття 164
Збори за видачу ліцензії, кваліфікаційного атестата
і поновлення їхньої дії

За видачу ліцензії на здійснення діяльності в якості митного агента, кваліфікаційного атестата фахівця з митного оформлення, а також за поновлення дії ліцензії і кваліфікаційного атестата стягуються збори в розмірах, обумовлених національним законодавством.

При анулюванні, відкликанні або призупиненні дії ліцензії на здійснення діяльності в якості митного агента, анулюванні, відкликанні, визнанні недійсним, призупиненні дії або позбавленні за рішенням суду кваліфікаційного атестата фахівця з митного оформлення збори за видачу ліцензії, атестата або за поновлення їхньої дії поверненню не підлягають.

Стаття 165
Відношення митного агента і його працівників до інформації,
отриманої від особи, яку вони представляють

Інформація, отримана митним агентом і його працівниками від особи, яку вони представляють, для митних цілей, може використовуватися винятково в цих цілях.

Інформація, що складає комерційну, банківську або іншу охоронювану законом таємницю, а також конфіденційна інформація особи, що представляється, не повинні розголошуватися, використовуватися митним агентом і його працівниками у власних цілях, передаватися третім особам, а також державним органам (крім митних органів), за винятком випадків, обумовлених національним законодавством.

Глава 28
Митний перевізник

Стаття 166
Митний перевізник

Митним перевізником може бути організація, підприємство, створене відповідно до національного законодавства, яке має права юридичної особи і ліцензію митних органів на здійснення діяльності в якості митного перевізника.

Митний перевізник здійснює свою діяльність у відповідності з цими Основами і національним законодавством.

Взаємини митного перевізника з відправником товарів і документів на них ґрунтуються на договірній основі.

Стаття 167
Ліцензія на здійснення діяльності
в якості митного перевізника

Для одержання ліцензії, що дає право на здійснення діяльності як митного перевізника, необхідно:

1) мати транспортні засоби, устаткування яких відповідає обумовленим митними органами вимогам, спрямованим на забезпечення дотримання митного законодавства;

2) мати у власності або в повному господарському веденні або орендувати на термін не менш трьох років таку кількість належно обладнаних транспортних засобів, що забезпечувало б прибуття протягом 24 годин хоча б одного транспортного засобу в місце митного оформлення в регіоні діяльності митного органу, у якому митний перевізник зареєстрований;

3) відповідати іншим вимогам, встановленим національним законодавством.

Порядок видачі ліцензії на здійснення діяльності в якості митного перевізника і термін її дії визначаються національним законодавством.

Ліцензія на здійснення діяльності в якості митного перевізника може бути анульована або відкликана або її дія може бути припинена митними органами.

Ліцензія анулюється, якщо вона не могла бути видана на підставі встановленого порядку заявникові або вона була видана на підставі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне значення для ухвалення рішення про її видачу. Рішення про анулювання діє з дати видачі ліцензії.

Ліцензія відзивається у випадку:

1) кількаразового невиконання обов'язків митним перевізником, включаючи необґрунтовані відмови в перевезенні товарів і документів на них, використання не обладнаних належним чином транспортних засобів і встановлення плати за перевезення, що не відповідає середній вартості послуг, що надаються;

2) здійснення правопорушень в галузі митної справи;

3) заподіяння неправомірної істотної шкоди відправнику товарів і документів на них, у тому числі шляхом незаконного використання відомостей, що складають комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, що встановлено судом;

4) визнання митного перевізника неспроможним або оголошення ним про свою неспроможність.

Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.

Повторна заява про видачу ліцензії може бути розглянута після закінчення одного року з дня винесення рішення про анулювання або відкликання ліцензії за умови усунення причин, що послужили підставою для її анулювання або відкликання.

Дія ліцензії може бути припинена на термін до трьох місяців за наявності достатніх підстав думати, що митний перевізник зловживає своїми правами.

За видачу ліцензії на здійснення діяльності в якості митного перевізника, а також за поновлення її дії стягуються збори в розмірах, обумовлених національним законодавством.

При анулюванні або відкликанні ліцензії або призупиненні її дії збори за видачу ліцензії і за поновлення її дії поверненню не підлягають.

Стаття 168
Реєстрація митних перевізників і
надання інформації про них

Митний орган реєструє митних перевізників, що мають намір виконувати такі функції в регіоні діяльності даного митного органу.

Реєстрація здійснюється на основі заяви митного перевізника.

Зазначений митний орган надає для загальнодоступного ознайомлення перелік зареєстрованих митних перевізників.

Стаття 169
Відношення митного перевізника і його працівників до
інформації, отриманої від відправника товарів і
документів на них

Отримана від відправника товарів і документів на них інформація, що складає комерційну, банківську або іншу охоронювану законом таємницю, а також конфіденційна інформація не повинні розголошуватися, використовуватися митним перевізником і його працівниками у власних цілях, передаватися третім особам, а також державним органам (крім митних органів), за винятком випадків, передбачених національним законодавством.

Глава 29
Декларування

Стаття 170
Декларування товарів і транспортних засобів

Товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон держави, товари і транспортні засоби, митний режим яких змінюється, а також інші товари і транспортні засоби у випадках, обумовлених національним законодавством, підлягають декларуванню в митному органі.

Стаття 171
Форма декларування

Декларування проводиться шляхом заяви за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом електронної передачі даних або інше) точних відомостей про товари і транспортні засоби, про їх митний режим й інших відомостей, необхідних для митних цілей.

Форма і порядок декларування, а також перелік відомостей, необхідних для митних цілей, визначаються митними органами.

Стаття 172
Місце декларування

Товари декларуються в митному органі, у якому проводиться митне оформлення товарів. Транспортні засоби, товари, що перевозять, декларуються одночасно з товарами, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Морські, річкові і повітряні судна декларуються в порту або аеропорту прибуття на митну територію держави або в порту або аеропорту відправлення з митної території держави.

Порожні транспортні засоби і транспортні засоби, що перевозять пасажирів, декларуються при перетинанні митного кордону держави.

Стаття 173
Терміни подання митної декларації

Митна декларація подається в терміни, що встановлюються митними органами. Ці терміни не можуть перевищувати 15 днів з дати представлення товарів і транспортних засобів, що перевозять товари, митному органу.

При переміщенні через митний кордон держави фізичними особами товарів з некомерційною метою у ручній поклажі і супровідному багажі митна декларація подається одночасно з представленням товарів.

Порожні транспортні засоби, що в'їжджають на митну територію держави і транспортні засоби, що перевозять пасажирів, декларуються не пізніше трьох годин після перетинання митного кордону держави, а транспортні засоби, що виїжджають - не пізніше ніж за три години до перетинання митного кордону.

Зазначені терміни можуть продовжуватися в порядку і на умовах, обумовлених митними органами.

Стаття 174
Декларант

Декларантом може бути особа, що перемішує товари і транспортні засоби, або митний агент.

Декларантом може бути тільки вітчизняна особа, за винятком випадків переміщення через митний кордон держави фізичними особами товарів з некомерційною метою і інших випадків, обумовлених митними органами.

Декларант виконує всі обов'язки і несе в повному обсязі відповідальність, передбачену національним законодавством, незалежно від того, чи є він особою, що переміщує товари і транспортні засоби через митний кордон держави, або митним агентом.

Стаття 175
Обов'язки і права декларанта

При декларуванні товарів і транспортних засобів декларант зобов'язаний:

зробити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, передбаченого цими Основами і національним законодавством;

на вимогу митних органів пред'явити декларовані товари і транспортні засоби;

представити митним органам документи і додаткові відомості, необхідні для митних цілей;

сплатити митні платежі;

надавати митним органам сприяння у здійсненні митного оформлення, у тому числі шляхом здійснення необхідних вантажних і інших операцій.

Крім інших прав, передбачених цими Основами, до подачі митної декларації декларант вправі під митним контролем оглядати і вимірювати товари і транспортні засоби, з дозволу митних органів брати проби і зразки товарів.

Окрема митна декларація на проби і зразки товарів не подається за умови, що вони будуть охоплені митною декларацією, що подається у відношенні товарів.

Стаття 176
Документи і додаткові відомості, необхідні
для митних цілей

Надання митної декларації має супроводжуватися представленням митним органам документів, необхідних для митних цілей.

Митні органи вправі запросити додаткові відомості з метою перевірки інформації, що міститься в митній декларації, наданих документах, і для інших митних цілей.

Перелік зазначених документів і додаткових відомостей визначається митними органами.

Митні органи вправі встановлювати терміни для надання відсутніх документів і відомостей.

З дозволу митних органів можуть бути надані документи, складені на іноземних мовах, якими володіють посадові особи митних органів.

Стаття 177
Прийняття митної декларації

Подана митна декларація приймається митними органами. Прийняття митної декларації оформляється в порядку, обумовленому митними органами.

З моменту оформлення прийняття митної декларації вона стає документом, що свідчить про факти, які мають юридичне значення.

Митні органи не вправі відмовити в прийнятті митної декларації.

Стаття 178
Зміна, доповнення і вилучення митної декларації

З дозволу митних органів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або доповнені, а подана митна декларація може бути вилучена.

Зміна, доповнення або вилучення може проводитися тільки до:

початку перевірки митної декларації;

початку огляду товарів і транспортних засобів;

встановлення митними органами невірогідності зазначених відомостей.

Зміна або доповнення митної декларації не може розширювати або звужувати сферу її дії.

Посадові особи митних органів не вправі з власної ініціативи, за дорученням або на прохання особи заповнювати письмову митну декларацію, змінювати або доповнювати відомості, зазначені в митній декларації, за винятком внесення в неї тих відомостей, які віднесені до компетенції митних органів, а також зміни або доповнення кодованих відомостей, що використовуються для машинної обробки, якщо такі відомості в некодованому вигляді є в митній декларації.

Стаття 179
Тимчасова або неповна декларація

Якщо декларант у силу особливих причин не може подати повну митну декларацію, то митні органи в порядку, обумовленому національним законодавством, вправі дозволити подання тимчасової або неповної митної декларації за умови, що тимчасова або неповна митна декларація містить основні відомості, необхідні для митних цілей, і що відсутні відомості будуть представлені в терміни, що встановлюються митними органами.

Стаття 180
Періодична митна декларація

При регулярному переміщенні тих самих товарів і транспортних засобів тією самою особою митний орган може дозволити подачу однієї митної декларації на всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон держави протягом визначеного часу.

Випадки і порядок подачі періодичної митної декларації визначаються митними органами.

Стаття 181
Спрощений порядок декларування товарів
і транспортних засобів

З метою вдосконалювання митного оформлення митні органи вправі встановлювати спрощений порядок декларування товарів і транспортних засобів.

РОЗДІЛ VI
МИТНИЙ КОНТРОЛЬ

Глава 30
Загальні положення

Стаття 182
Проведення митного контролю і його форми

Митний контроль проводиться посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів і відомостей, необхідних для митних цілей; митного огляду (огляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду як виняткової форми митного контролю); обліку товарів і транспортних засобів; усного опитування фізичних і посадових осіб; перевірки системи обліку і звітності; огляду територій і приміщень складів тимчасового збереження, митних складів, вільних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі й інших місць, де можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, або здійснюється діяльність, контроль за якою покладений на митні органи; в інших формах, передбачених цими Основами і національним законодавством.

При проведенні митного контролю можуть застосовуватися технічні засоби, безпечні для життя і здоров'я людини, тварин і рослин і не заподіюють збитку товарам, транспортним засобам, особам.

Правила проведення митного контролю визначаються митними органами.

Стаття 183
Зони митного контролю

З метою здійснення митного контролю уздовж митного кордону держави, у місцях митного оформлення, перебування митних органів і в інших місцях, обумовлених митними органами, створюються зони митного контролю.

Порядок створення і позначення зон митного контролю визначається митними органами відповідно до національного законодавства.

Здійснення виробничої й іншої комерційної діяльності, переміщення товарів, транспортних засобів, осіб, включаючи посадових осіб інших державних органів, через кордони таких зон і в їхніх межах допускаються тільки з дозволу митних органів і під їхнім контролем, за винятком випадків, передбачених національним законодавством. У зазначених випадках доступ в зони митного контролю дозволяється за попереднього повідомлення митних органів.

Стаття 184
Документи і відомості, необхідні для митного контролю

Особи, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон держави або здійснюють діяльність, контроль за якою покладений на митні органи, зобов'язані надавати цим органам документи і відомості, необхідні для митного контролю.

Перелік документів і відомостей, порядок їхнього надання визначаються митними органами відповідно до національного законодавства.

Для проведення митного контролю митні органи вправі одержувати від банків і інших кредитних установ відомості і довідки про операції і стан рахунків осіб, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон держави, митних агентів або інших осіб, що здійснюють діяльність, контроль за якою покладений на митні органи.

Інші правоохоронні органи, податкові й інші контролюючі органи держави за власною ініціативою або за запитом митних органів інформують про наявні відомості, необхідні для митного контролю.

Документи, необхідні для митного контролю, повинні зберігатися особами не менше трьох років.

Стаття 185
Залучення фахівців і експертів для надання сприяння
у проведенні митного контролю

Митні органи вправі залучати відповідно до національного законодавства фахівців інших правоохоронних і контролюючих органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкованості, а також експертів для надання сприяння в проведенні митного контролю.

Запит митного органу про залучення фахівця або експерта для надання сприяння в проведенні митного контролю є обов'язковим для виконання керівником державного органу, підприємства, установи або організації, де цей фахівець або експерт працює.

Стаття 186
Доступ посадових осіб митних органів на території й у
приміщення для проведення митного контролю

З метою проведення митного контролю посадові особи митних органів на підставі службового посвідчення мають право доступу на територію й у приміщення будь-яких осіб, де можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають такому контролю, документи, необхідні для митного контролю, або здійснюється діяльність, контроль за якою покладений на митні органи, за винятком випадків, передбачених національним законодавством або міжнародними договорами держави.

Стаття 187
Ідентифікація товарів, транспортних засобів,
приміщень і інших місць

Транспортні засоби, приміщення й інші місця, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, місця, де здійснюється діяльність, контроль за якою покладений на митні органи, а також товари і транспортні засоби, що знаходяться під митним контролем, можуть ідентифікуватися митними органами.

Ідентифікація проводиться шляхом накладення пломб, печаток, нанесення цифрового, буквеного й іншого маркірування, ідентифікаційних знаків, штампування, взяття проб і зразків, опису товарів і транспортних засобів, складання креслень, виготовлення масштабних зображень, фотографій, ілюстрацій, використання товаросупроводжувальної й іншої документації й інших засобів ідентифікації.

Засоби ідентифікації можуть змінюватися або знищуватися тільки митними органами або з їхнього дозволу, за винятком випадків, якщо існує реальна загроза знищення, безповоротної втрати або істотного псування товарів і транспортних засобів. Митним органам негайно повідомляється про зміну, видалення або знищення засобів ідентифікації і надаються докази існування зазначеної загрози.

Стаття 188
Перевірка фінансово-господарської діяльності

З метою забезпечення дотримання національного законодавства і міжнародних договорів держави, контроль за виконанням яких покладений на митні органи, при наявності підстав думати, що зазначені законодавство і міжнародні договори не дотримуються або дотримуються не повною мірою, митні органи вправі призначати або проводити в межах своєї компетенції перевірку фінансово-господарської діяльності осіб, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон держави, митних агентів або інших осіб, що здійснюють діяльність, контроль за якою покладений на митні органи.

При проведенні перевірки фінансово-господарської діяльності посадові особи митних органів вправі:

вимагати безоплатного надання й ознайомлення з будь-якою документацією (включаючи банківську) і інформацією, що стосується здійснення зовнішньоекономічної й іншої господарської діяльності, що має відношення до митної справи і функцій митних органів;

одержувати від посадових осіб і інших працівників довідки, письмові й усні пояснення;

опечатувати приміщення;

вилучати по акту, що складається за формою, яка встановлюється митними органами, документи, якщо вони будуть перевірятися в іншому місці. Вилучені документи повинні повертатися в максимально короткий термін.

При необхідності посадовими особами митних органів можуть встановлюватися місце і час для ознайомлення з документацією і інформацією.

Дії посадових осіб митних органів при здійсненні перевірки не повинні завдавати неправомірного збитку особі, чия фінансово-господарська діяльність перевіряється. Результати перевірки негайно повідомляються цій особі.

Вся отримана в ході перевірки інформація є конфіденційною.

Стаття 189
Вибірковість митного контролю

При проведенні митного контролю митні органи використовують, як правило, ті його форми, що є достатніми для забезпечення дотримання національного законодавства і міжнародних договорів держави, контроль за виконанням яких покладений на митні органи.

Незастосування інших форм митного контролю або звільнення від них не повинно означати, що особи звільняються від обов'язку дотримуватися положень національного законодавства і міжнародних договорів держави.

При необхідності митні органи можуть використовувати всі форми митного контролю, згадані в цих Основах з урахуванням статті 190.

Стаття 190
Звільнення від визначених форм
митного контролю

Звільнення від визначених форм митного контролю встановлюється національним законодавством.

Стаття 191
Особистий огляд

Особистий огляд як виняткова форма митного контролю може бути проведений за наявності достатніх підстав припускати, що фізична особа, яка слідує через митний кордон держави або, що знаходиться в зоні митного контролю або транзитній зоні аеропорту, відкритого для міжнародного повідомлення, ховає при собі і не пред'являє товари, що є об'єктами порушення національного законодавства або міжнародного договору держави, контроль за виконанням яких покладений на митні органи.

Стаття 192
Неприпустимість заподіяння неправомірної
шкоди при проведенні митного контролю

При проведенні митного контролю не допускається заподіяння неправомірної шкоди особам, їхнім товарам і транспортним засобам.

Митні органи і їхні посадові особи, що заподіяли неправомірну шкоду, несуть відповідальність відповідно до національного законодавства.

Шкода, заподіяна правомірними діями посадових осіб митних органів, відшкодуванню не підлягає.

Глава 31
Додаткові положення, що відносяться до митного
контролю за товарами і транспортними засобами,
що переміщуються через митний кордон держави

Стаття 193
Товари і транспортні засоби, що підлягають
митному контролю

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон держави, за винятком випадків, передбачених національним законодавством.

Митні органи вправі примусово зупиняти транспортні засоби у випадках, обумовлених національним законодавством.

Стаття 194
Час перебування під митним контролем

Товари і транспортні засоби знаходяться під митним контролем з моменту його початку і до його завершення відповідно до митного режиму.

При ввезенні митний контроль починається з моменту перетинання товаром і транспортним засобом митного кордону держави.

При вивезенні митний контроль починається з моменту прийняття митної декларації.

Митний контроль завершується в момент випуску товарів і транспортних засобів, якщо інше не передбачено цими Основами і національним законодавством.

При випуску товарів і транспортних засобів, що вивозяться за межі митної території держави, митний контроль завершується в момент перетинання митного кордону держави.

Особи зобов'язані дотримуватися вимоги про мінімальний період часу, необхідного для проведення митного контролю. Зазначені вимоги встановлюються митними органами. Шкода, заподіяна особі внаслідок недотримання нею таких вимог, відшкодуванню не підлягає.

Стаття 195
Митний контроль після випуску товарів і
транспортних засобів

Поза залежністю від випуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може проводитися в будь-який час, якщо є достатні підстави думати про наявність порушень національного законодавства або міжнародних договорів держави, контроль за виконанням яких покладаний на митні органи.

У зазначеному випадку митні органи вправі перевіряти наявність товарів і транспортних засобів, проводити їхній повторний митний огляд, перевіряти ще раз відомості, зазначені в митній декларації, перевіряти комерційні документи й іншу інформацію, що відноситься до зовнішньоекономічних і наступних комерційних операцій з даним товаром. Перевірка може проводитися в місцях перебування декларанта, будь-якої іншої особи, яка прямо або побічно має відношення до зазначених операцій або володіє необхідними документами. При виявленні правопорушень особи несуть відповідальність відповідно до національного законодавства.

Стаття 196
Терміни перевірки митної декларації, документів
і огляду товарів і транспортних засобів

Перевірка митної декларації, документів і огляд товарів і транспортних засобів здійснюється митними органами не пізніше десяти днів з моменту прийняття митної декларації і надання усіх необхідних для митних цілей документів і відомостей, а у відношенні товарів, згаданих у статті 137 цих Основ, - не пізніше трьох днів.

У випадку якщо потрібне надання товарів і транспортних засобів, зазначені терміни обчислюються з моменту такого надання.

Зазначені терміни не включають час, необхідний для здійснення контролю за товарами і транспортними засобами іншими державними органами.

Стаття 197
Вантажні й інші операції з товарами і транспортними
засобами, взяття проб і зразків для проведення
митного контролю

Вантажні й інші операції з товарами і транспортними засобами, взяття проб і зразків для проведення митного контролю здійснюються в порядку, передбаченому статтями 138 і 139 цих Основ.

Стаття 198
Присутність декларанта, інших осіб, що володіють
повноваженнями у відношенні товарів і транспортних
засобів, і їхніх представників при проведенні огляду
товарів і транспортних засобів

Декларант, інші особи, що володіють повноваженнями у відношенні товарів і транспортних засобів, і їхні представники вправі за власною ініціативою бути присутніми при огляді товарів і транспортних засобів.

На вимогу посадових осіб митних органів зазначені особи зобов'язані бути присутніми при такому огляді і здійснювати посадовим особам митних органів необхідне сприяння. При відсутності представника, спеціально уповноваженого перевізником, як такого для митних цілей є фізична особа, що керує транспортними засобами.

Митні органи вправі проводити огляд товарів і транспортних засобів під час відсутності декларанта, інших осіб, що володіють повноваженнями у відношенні товарів і транспортних засобів, і їх представників у наступних випадках:

при неявці зазначених осіб після закінчення десяти днів після надання товарів і транспортних засобів;

при існуванні загрози державної безпеки, суспільному порядку, життю і здоров'ю людини, тваринам і рослинам, навколишньому природному середовищу, збереженню художнього, історичного й археологічного надбання і за інших обставинах, що не терплять зволікання;

при пересиланні товарів у міжнародних поштових відправленнях;

при залишенні на митній території держави товарів і транспортних засобів з порушенням митного режиму.

Огляд товарів і транспортних засобів у зазначених випадках проводиться у присутності не зацікавлених у результатах огляду осіб.

Стаття 199
Інвентаризація товарів і транспортних засобів,
що знаходяться під митним контролем

Митні органи вправі у будь-який час проводити інвентаризацію товарів і транспортних засобів, що знаходяться під митним контролем, а також товарів, у відношенні яких не сплачені митні платежі або надані митні пільги в частині митних платежів.

РОЗДІЛ VII
ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ

Глава 32
Валютний контроль митними органами

Стаття 200
Здійснення валютного контролю митними органами

Митні органи здійснюють валютний контроль відповідно до валютного законодавства держави щодо митного контролю.

Стаття 201
Відповідальність за правопорушення, виявлені
при здійсненні валютного контролю митними органами

При виявленні митними органами в ході здійснення валютного контролю порушень валютного законодавства, що є одночасно порушеннями митних правил або правопорушеннями, що зазіхають на нормальну діяльність митних органів, особи несуть відповідальність відповідно до митного законодавства.

В інших випадках відповідальність за порушення валютного законодавства, виявлені митними органами, настає у відповідності до інших актів національного законодавства.

РОЗДІЛ VIII
МИТНІ ПІЛЬГИ

Глава 33
Митні пільги представництвам іноземних держав
і інших осіб

Стаття 202
Митні пільги представництвам іноземних держав,
їхнім працівникам і іншим особам

Митні пільги представництвам іноземних держав, їх працівникам і іншим особам встановлюються відповідно до національного законодавства і міжнародних договорів держави.

РОЗДІЛ IX
ВЕДЕННЯ МИТНОЇ СТАТИСТИКИ І ТОВАРНОЇ НОМЕНКЛАТУРИ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Глава 34
Ведення митної статистики

Стаття 203
Митна статистика зовнішньої торгівлі

Митні органи ведуть збір і обробку відомостей про переміщення товарів через митний кордон держави і публікують дані митної статистики відповідно до національного законодавства.

Стаття 204
Документи і відомості, що використовуються
для статистичних цілей

Документи і відомості для статистичних цілей надаються відповідно до положень цих Основ про порядок здійснення митного оформлення і проведення митного контролю.

Інформація, надана для статистичних цілей, є конфіденційною.

Глава 35
Ведення товарної номенклатури
зовнішньоекономічної діяльності

Стаття 205
Ведення товарної номенклатури
зовнішньоекономічної діяльності

Митні органи здійснюють ведення товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, тобто:

забезпечують спостереження за змінами і доповненнями міжнародної основи товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, міжнародними поясненнями й іншими рішеннями щодо тлумачення цієї основи;

проводять товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності у відповідності з її міжнародною основою;

забезпечують опублікування товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;

розробляють і затверджують пояснення й інші рішення щодо тлумачення товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності і забезпечують їхнє опублікування;

здійснюють інші функції, необхідні для ведення зазначеної номенклатури.

Стаття 206
Класифікація товарів

Митні органи класифікують товари, тобто відносять конкретні товари до позицій, зазначених у товарній номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності.

Рішення митних органів про класифікацію товарів є обов'язковим. Рішення інших органів і установ при класифікації товарів у митних цілях не використовуються.

РОЗДІЛ X
ІНФОРМУВАННЯ І КОНСУЛЬТУВАННЯ. ПОПЕРЕДНІ РІШЕННЯ

Глава 36
Забезпечення зацікавлених осіб інформацією
і консультування з митних питань

Стаття 207
Одержання інформації про причини прийнятого рішення,
дії або бездіяльності

Особа, щодо якої прийнято рішення митними органами, здійснена дія посадовими особами митних органів, а також особа, щодо якої рішення не прийняте або необхідна дія не здійснена протягом тримісячного терміну, вправі звернутися до митних органів у двомісячний термін із дня прийняття рішення, здійснення дії або закінчення терміну їхнього прийняття або здійснення зробленої дії або неприйняття рішення або нездійснення дії, якщо це торкається права і законних інтересів такої особи безпосередньо й індивідуально.

Запит підлягає розгляду митними органами в місячний термін.

При подачі письмового запиту відповідь має бути дана в письмовому вигляді.

Стаття 208
Опублікування правових актів

Акти митного законодавства, інші акти законодавства і міжнародні договори держави, контроль за виконанням яких покладений на митні органи, нормативні акти центрального митного органу загального характеру підлягають опублікуванню відповідно в друкованих виданнях вищих органів законодавчої і виконавчої влади держави і виданнях центрального митного органу держави.

Центральний митний орган держави забезпечує опублікування найбільш важливих правових актів у митній справі в інших засобах масової інформації, а також видання збірників правових актів у митній справі.

Стаття 209
Інформація про чинні правові акти

Інформація про чинні правові акти, зазначені у статті 208 цих Основ, включаючи назву акта, його предмет і видання, у якому цей акт опублікований, надається всім зацікавленим особам безкоштовно.

Короткі довідки про основні положення митного й іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладений на митні органи, надаються для загальнодоступного ознайомлення в місцях перебування митних органів.

Стаття 210
Надання текстів опублікованих
правових актів

Тексти опублікованих правових актів, зазначених у статті 208 цих Основ, надаються всім зацікавленим особам за плату. Розмір стягнутої плати, а також випадки, при яких зазначена плата не стягується, визначаються національним законодавством.

Стаття 211
Консультування з питань митної справи й інших питань,
що відносяться до компетенції митних органів

Працівники митних органів, митних лабораторій, науково-дослідних установ і навчальних закладів центрального митного органу держави консультують з питань митної справи й інших питань, що належать до компетенції митних органів, у порядку, обумовленому національним законодавством.

За консультації стягується плата. Розмір стягнутої плати, а також випадки, при яких зазначена плата не стягується, визначаються національним законодавством.

Стаття 212
Відповідальність за недостовірну інформацію

Митні органи, митні лабораторії, науково-дослідні установи і навчальні заклади центрального митного органу держави несуть відповідальність, передбачену національним законодавством, за достовірність інформації, наданої особам відповідно до положень цієї глави.

Органи й установи, зазначені в частині першій цієї статті, не несуть відповідальності за збитки, заподіяні внаслідок перекручування тексту правового акта, опублікованого без їхнього відома і контролю, так само як за збитки, заподіяні внаслідок некваліфікованих консультацій, зроблених особами, що не є працівниками цих органів і установ, уповноваженими на консультування.

Глава 37
Попереднє рішення

Стаття 213
Ухвалення попереднього рішення

Відповідно до національного законодавства митні органи можуть прийняти попереднє рішення щодо класифікації товарів, їхньої митної вартості і країни походження, розмірів митних платежів і з інших питань застосування актів митного законодавства щодо конкретного товару або конкретної господарської операції.

За ухвалення попереднього рішення стягується плата в розмірах, обумовлених національним законодавством.

Стаття 214
Запит про ухвалення попереднього рішення

Особа, зацікавлена в ухваленні попереднього рішення, направляє до митного органу письмовий запит.

Запит повинен містити всі відомості, необхідні для прийняття попереднього рішення. До запиту повинні додаватися проби і зразки товарів, їхній опис, фотографії, малюнки, креслення, комерційні й інші документи, будь-які інші необхідні відомості залежно від характеру попереднього рішення, що запитується.

Запит відхиляється, якщо винесення попереднього рішення неможливе.

Відхилення запиту про ухвалення попереднього рішення оскарженню не підлягає.

Стаття 215
Юридичне значення попереднього рішення

Попереднє рішення є обов'язковим для митних органів держави. Попереднє рішення діє протягом одного року щодо товарів, які переміщуються через митний кордон держави заявником.

Стаття 216
Анулювання, зміна або відкликання попереднього рішення

Митні органи можуть анулювати, змінити або відкликати попереднє рішення, прийняте ними.

Анулювання або зміна попереднього рішення проводиться, якщо таке рішення прийняте на основі неповної або недостовірної інформації, наданої заявником, а також у випадку зміни законодавства, що має відношення до попереднього рішення, і набирає сили з дня ухвалення рішення про анулювання або зміну.

Попереднє рішення може бути відкликане, якщо є достатні підстави для цього. Рішення про відкликання набирає сили після закінчення двох місяців із дня його прийняття.

При анулюванні, зміні або відкликанні попереднього рішення плата за його прийняття поверненню не підлягає, якщо заявник скористався цим рішенням або надав неповну або недостовірну інформацію.

Анулювання, зміна і відкликання попереднього рішення оскарженню не підлягають.

РОЗДІЛ XI
КОНТРАБАНДА. КОНТРОЛЬОВАНІ ПОСТАЧАННЯ.
ДІЗНАННЯ І ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
МИТНИХ ОРГАНІВ

Глава 38
Контрабанда

Стаття 217
Контрабанда

Контрабандою визнається переміщення через митний кордон держави без або з прихованням митного контролю, або з обманним використанням документів або засобів митної ідентифікації, або сполучене з недекларуванням або недостовірним декларуванням:

наркотичних засобів, психотропних, сильнодіючих, отруйних, радіоактивних і вибухових речовин;

озброєння, вибухових пристроїв, вогнепальної зброї, патронів до нього і боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї і боєприпасів до неї);

ядерного, хімічного, біологічного й інших видів зброї масового знищення, матеріалів і устаткування, що свідомо можуть бути використані при його створенні;

предметів художнього, історичного і археологічного надбання народів, а також таке переміщення інших предметів, зроблене у великих розмірах або з використанням службового положення посадової особи або посадовою особою з використанням свого службового становища, або особою, звільненою від визначених форм митного контролю, або особою, уповноваженою на переміщення через митний кордон держави окремих товарів і транспортних засобів, звільнених від визначених форм митного контролю, або групою осіб, що організувалися для зайняття контрабандою.

Контрабандою визнається також неповернення на митну територію держави предметів художнього, історичного і археологічного надбання народів, вивезених за межі митної території держави, якщо таке повернення є обов'язковим, або переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон держави шляхом її прориву, що виразився в їх відкритому переміщенні через митний кордон держави всупереч прямій забороні присутньої при цьому посадової особи, що здійснювала митний контроль.

Національним законодавством можуть визнаватися контрабандою інші порушення.

Стаття 218
Відповідальність осіб, що здійснили контрабанду,
ведення у справах про контрабанду і порядок
розгляду таких справ

Відповідальність осіб, що зробили контрабанду, ведення у справах про контрабанду, порядок розгляду справ про контрабанду визначаються національним законодавством.

Глава 39
Контрольовані постачання

Стаття 219
Контрольовані постачання наркотичних засобів
і психотропних речовин

З метою припинення міжнародного незаконного обороту наркотичних засобів, психотропних речовин і виявлення осіб, що беруть участь у такому обороті, митні органи в кожному окремому випадку відповідно до домовленостей з митними й іншими компетентними органами іноземних держав або на основі міжнародних договорів держави використовують метод контрольованого постачання, тобто допускають під своїм контролем ввезення на митну територію держави, вивезення з митної території держави або транзит через митну територію держави наркотичних засобів і психотропних речовин, включених у незаконний оборот.

Рішення про використання методу контрольованого постачання приймається центральним митним органом держави в порядку, встановленому національним законодавством.

Стаття 220
Використання методу контрольованого постачання
щодо інших предметів

Метод контрольованого постачання може використовуватися щодо інших предметів, що є знаряддям або засобами здійснення злочину, або предметів, добутих злочинним шляхом, або предметів, протиправні дії з якими є контрабандою.

Рішення про використання методу контрольованого постачання щодо зазначених предметів приймається центральним митним органом держави в порядку, встановленому національним законодавством.

Стаття 221

Розпорядження коштами і майном, конфіскованими при використанні методу контрольованого постачання

Грошові кошти, конфісковані судами держав і іноземними державами у справах про злочини, при розкритті і припиненні яких використовувався метод контрольованого постачання, а також виручені від реалізації конфіскованого при цьому майна, розподіляються між державами, митними й іншими компетентними органами, що брали участь у використанні зазначеного методу, відповідно до домовленості між центральним митним органом держави і компетентними відомствами іноземних держав.

Глава 40
Митні органи як органи дізнання

Стаття 222
Митні органи як органи дізнання

Митні органи є органами дізнання у справах про контрабанду, а також у справах про інші злочини, ведення дізнання щодо яких віднесене до компетенції митних органів національним законодавством.

Стаття 223
Ведення дізнання митними органами

За наявності ознак контрабанди й інших злочинів, ведення дізнання щодо яких віднесене до компетенції митних органів, митні органи порушують кримінальну справу і, керуючись нормами національного законодавства, здійснюють невідкладні слідчі дії щодо встановлення і закріплення слідів злочину і виявлення осіб, що його вчинили.

Глава 41
Оперативно-розшукова діяльність митних органів

Стаття 224
Митні органи як органи, що здійснюють
оперативно-розшукову діяльність

Митні органи здійснюють оперативно-розшукову діяльність з метою виявлення осіб, що готують, або здійснюють протиправне діяння, визнане національним законодавством злочином, ведення дізнання щодо якого віднесене до компетенції митних органів.

Стаття 225
Здійснення оперативно-розшукової діяльності
митними органами

Митні органи здійснюють оперативно-розшукову діяльність відповідно до національного законодавства.

Оперативно-розшукові заходи, що забезпечують власну безпеку митних органів, здійснюються в порядку, передбаченому національним законодавством.

РОЗДІЛ XII
ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ. ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ
НА НОРМАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ МИТНИХ ОРГАНІВ

Глава 42
Загальні положення

Стаття 226
Порушення митних правил

Порушенням митних правил визнається протиправна дія або бездіяльність особи, що посягає на встановлений цими Основами, національним законодавством і міжнародними договорами держави, контроль за виконанням яких покладений на митні органи, порядок переміщення (включаючи застосування митних режимів), митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон держави, обкладання митними платежами і їхньою сплатою, надання митних пільг і користування ними, на нормальну діяльність митних органів, за які національним законодавством передбачено відповідальність.

Стаття 227
Відповідальність осіб, що здійснили порушення
митних правил і правопорушення, що посягають
на нормальну діяльність митних органів

Особи, що здійснили порушення митних правил і правопорушення, що посягають на нормальну діяльність митних органів, несуть відповідальність відповідно до національного законодавства.

Стаття 228
Ведення у справах про порушення митних правил і
правопорушеннях, що посягають на нормальну діяльність
митних органів, і порядок розгляду таких справ

Провадження у справах про порушення митних правил, правопорушення, що посягають на нормальну діяльність митних органів, і порядок розгляду таких справ визначаються національним законодавством.

Глава 43
Види порушень митних правил. Види правопорушень,
що посягають на нормальну діяльність митних органів

Стаття 229
Види порушень митних правил

Порушеннями митних правил визнаються:

1) порушення режиму зони митного контролю;

2) неповідомлення при ввезенні товарів і транспортних засобів про перетинання митного кордону держави;

3) неповідомлення або недостовірне повідомлення митного органу про намір вивезти товари і транспортні засоби за межі митної території держави;

4) неприйняття необхідних заходів у випадку аварії або дії непереборної сили;

5) ненадання товарів і транспортних засобів у місце доставки і невручення документів на них митному органу;

6) видача без дозволу митного органу, втрата або недоставлення у митний орган товарів і транспортних засобів і документів на них;

7) незупинка транспортного засобу, що вирушає через митний кордон держави;

8) відправлення транспортного засобу без дозволу митних органів;

9) причалювання до судна й інших плавучих засобів, що знаходяться під митним контролем;

10) порушення порядку виробництва митного оформлення;

11) проведення неправомірних операцій з товарами і транспортними засобами, щодо яких митне оформлення не довершене, зміна їхнього стану, користування і розпорядження ними;

12) вантажні й інші операції, здійснені без дозволу митного органу;

13) зміна, знищення, ушкодження або втрата засобів митної ідентифікації;

14) порушення порядку декларування товарів і транспортних засобів;

15) порушення термінів надання митному органу митної декларації, документів і додаткових відомостей;

16) перешкоджання доступу посадової особи митного органу на територію або в приміщення для проведення митного контролю;

17) ненадання митному органу відповідної звітності і недотримання порядку ведення обліку;

18) порушення режиму складу тимчасового зберігання;

19) порушення порядку поміщення товарів на зберігання, їх зберігання і проведення операцій з ними;

20) порушення порядку переробки товарів;

21) порушення порядку здійснення виробничої і комерційної діяльності у вільних митних зонах і на вільних складах;

22) порушення порядку зведення будинків, будівель і споруд у вільних митних зонах;

23) невивезення за межі митної території держави або неповернення на цю територію товарів і транспортних засобів;

24) порушення порядку знищення товарів;

25) проведення неправомірних операцій з товарами і транспортними засобами, поміщеними під визначений митний режим, зміна їхнього стану, користування і розпорядження ними;

26) недотримання порядку застосування заходів економічної політики і інших обмежень при переміщенні через митний кордон держави товарів і транспортних засобів;

27) переміщення товарів через митний кордон держави під виглядом товарів для некомерційних цілей;

28) переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон держави без митного контролю;

29) приховання від митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон держави;

30) переміщення через митний кордон держави товарів і транспортних засобів з обманним використанням документів або засобів митної ідентифікації;

31) недекларування або недостовірне декларування товарів і транспортних засобів;

32) транспортування, збереження, придбання товарів і транспортних засобів, завезених на митну територію держави з порушеннями митних правил, користування або розпорядження ними;

33) порушення порядку користування і розпорядження умовно випущеними товарами і транспортними засобами, щодо яких надано пільги по митних платежах;

34) дії, спрямовані на неправомірне звільнення від митних платежів або їхнє заниження;

35) дії, спрямовані на повернення сплачених митних платежів, одержання виплат і інших відшкодувань або їхнє неповернення без належних підстав;

36) порушення термінів сплати митних платежів;

37) невиконання банками й іншими кредитними установами рішень митних органів;

38) незаконне здійснення діяльності в якості митного агента або порушення умов такої діяльності;

39) незаконне здійснення діяльності в якості митного перевізника або порушення умов такої діяльності.

Національним законодавством можуть визнаватися порушеннями митних правил інші протиправні дії або бездіяльність.

Стаття 230
Види правопорушень, що посягають на нормальну діяльність
митних органів

Правопорушеннями, що посягають на нормальну діяльність митних органів, визнаються:

1) непокора законному розпорядженню або вимогам посадової особи митного органу;

2) образа посадової особи митного органу;

3) погроза здійснення насильницьких дій щодо посадової особи митного органу;

4) протидія проведенню ревізії, перевірки, інвентаризації або відмова від їх проведення;

5) відмова або відхилення експерта і фахівця від участі в проведенні митного контролю або здійсненні митного оформлення;

6) відмова або відхилення посадової особи підприємства, установи, організації від виконання доручення про проведення експертизи або вимоги про виклик фахівця;

7) незаконний вплив або втручання з метою вплинути на прийняте митним органом або його посадовою особою рішення або здійснювана дія.

Національним законодавством можуть визнаватися правопорушеннями, що посягають на нормальну діяльність митних органів, інші протиправні дії або бездіяльність.

РОЗДІЛ XIII
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 231
Обов'язковість для виконання законних розпоряджень
або вимог посадової особи митного органу

Законні розпорядження або вимоги посадової особи митного органу обов'язкові для виконання підприємствами, установами й організаціями, державними органами і їхніми посадовими особами й іншими працівниками, а також фізичними особами.

Непокора законному розпорядженню або вимогам посадової особи митного органу, а також інші дії, що перешкоджають виконанню покладених на цю посадову особу обов'язків, тягнуть за собою відповідальність, передбачену національним законодавством.

Посадові особи митних органів не несуть відповідальності за моральну, фізичну і майнову шкоду, заподіяну правопорушникові застосуванням фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї у випадках, передбачених національним законодавством.

Стаття 232
Відношення до інформації, наданої митним
органам для митних цілей

Інформація, надана митним органам іншими державними органами, підприємствами, установами, організаціями і громадянами відповідно до цих Основ і національного законодавства, може використовуватися винятково у митних цілях.

Інформація, що складає державну, комерційну, банківську або іншу охоронювану законом таємницю, а також конфіденційна інформація (інформація, що не є загальнодоступною і здатна завдати шкоди правам і охоронюваним законом інтересам особи, що її надала) не повинна розголошуватися, використовуватися посадовими особами митних органів в особистих цілях, передаватися третім особам, а також державним органам, за винятком випадків, передбачених національним законодавством.

Стаття 233
Правовий статус посадових осіб митних органів

Правовий статус посадових осіб митних органів визначається національним законодавством.

Стаття 234
Відповідальність митних органів, їхніх посадових осіб
і інших працівників митних органів

Відповідальність митних органів, їхніх посадових осіб і інших працівників визначається національним законодавством.

Про нас

Конфіденційність

Приєднуйтесь.