{ Щодо виходу України з Протоколу див. Постанову КМ N 415 ( 415-2019-п ) від 22.05.2019 }

Протокол про уніфікації підходу та укладення угод про запобігання подвійного оподаткування доходів і майна

{ Про припинення дії Протоколу для України див. Лист Міністерства закордонних справ N 72/14-612/2-1509 ( v1509321-20 ) від 09.07.2020 }

Дата підписання: 15 травня 1992 р.

Набуття чинності: 15 травня 1992 р.

Відповідно до Угоди між урядами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав про погоджені принципи податкової політики від 13 березня 1992 р. ( 997_634 ) (стаття 4) і з метою забезпечення єдиного методологічного підходу до укладення угод про запобігання подвійного оподаткування прибутків і майна Глави урядів держав-учасниць Співдружності домовилися використовувати між собою і з третіми країнами типову угоду з цього питання (додається).

ВЧИНЕНО в місті Ташкенті 15 травня 1992 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить державам, що підписали цей Протокол, його завірену копію.

 За Уряд                                 За Уряд 
 Азербайджанської Республіки             Російської Федерації 
                                                 (підпис) 

 За Уряд                                 За Уряд 
 Республіки Білорусь                     Республіки Таджикистан 
     (підпис)                                    (підпис) 

 За Уряд                                 За Уряд 
 Республіки Вірменія                     Туркменистану 
     (підпис) 

 За Уряд                                 За Уряд 
 Республіки Казахстан                    Республіки Узбекистан 
     (підпис)                                    (підпис) 

 За Уряд                                 За Уряд України 
 Республіки Киргизстан                           (підпис) 
     (підпис) 

 За Уряд 
 Республіки Молдова 
     (підпис) 

ДОДАТОК до Протоколу про уніфікації підходу і висновки угод про запобігання подвійного оподаткування прибутків і майна від 15 травня 1992 року

УГОДА

     між Урядом ______________________

і Урядом __________________________

про запобігання подвійного оподаткування прибутків і майна.

     Уряд _____________ і
     Уряд _____________, 

керуючись прагненням розвивати і зміцнювати економічне, наукове, технічне і культурне співробітництво між обома Державами

і з метою усунення подвійного оподаткування прибутків і майна

вирішили укласти цю Угоду і

домовилися про нижченаведене:

Стаття 1
Особи, до яких застосовується Угода

1. Ця Угода застосовується до осіб, що є особами з постійним місцем перебування в одній або обох Договірних Державах.

2. Для цілей цієї Угоди термін "особа з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі" означає будь-яку особу або будь-яке утворення, що по законодавству цієї Держави підлягає в ньому оподаткуванню на основі свого місця проживання, постійного місцеперебування, місця реєстрації в якості юридичної особи або будь-якого іншого аналогічного критерію.

У випадку, якщо прибуток отримується повним товариством, партнерством або фондом, постійне місцеперебування цього повного товариства, партнерства або фонду визначається відповідно до місця його реєстрації.

3. Якщо відповідно до положення пункту 2 особа, що не є фізичною особою, є особою з постійним місцеперебуванням в обох Договірних Державах, вона вважається особою з постійним місцем перебування у тій Договірній Державі, у якій розташований її фактичний керівний орган.

4. Якщо відповідно до положення пункту 2 фізична особа є особою з постійним місцем проживання в обох Договірних Державах, її положення визначається в такий спосіб:

вона вважається особою з постійним місцем проживання в тій Договірній Державі, у якій вона володіє постійним житлом:

якщо вона володіє постійним житлом в обох Договірних Державах, вона вважається особою з постійним місцем проживання в Договірній Державі, у якій вона має найбільш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);

якщо Держава, у якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена, або якщо вона не володіє постійним житлом у жодній з Договірних Держав, вона вважається особою з постійним місцем проживання в тій Державі, у якій вона звичайно перебуває;

якщо вона звичайно проживає в обох Договірних Державах, або якщо вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається особою з постійним місцем проживання в тій Договірній Державі, громадянином якої вона є;

якщо кожна з Договірних Держав розглядає її в якості свого громадянина або жодна з Держав не вважає її такою, компетентні органи Договірних Держав вирішують дане питання за взаємною згодою.

Стаття 2
Податки, на які поширюється Угода

1. Ця Угода поширюється на податки з прибутків і майна або частини загального прибутку або загального майна, стягнутого відповідно до законодавства кожної з Договірних Держав незалежно від методу їх стягування.

2. Податки, на які поширюється ця Угода:

а) податки з прибутку і прибутків ____________________________________________________________, ____________________________________________________________, ____________________________________________________________,

б) податки на майно: ____________________________________________________________, ____________________________________________________________,

3. Ця Угода буде застосовуватися також до будь-яких по суті аналогічних податків, передбачених у п. 1 цієї статті, що будуть стягуватися після дати підписання цієї Угоди на додаток до існуючих податків або замість них, включаючи податки, по суті аналогічні тим, що у даний час діють в одній Договірній Державі, але відсутні в іншій Договірній Державі, і які в майбутньому будуть введені іншою Державою. Компетентні органи Договірних Держав будуть повідомляти один одному про істотні зміни в їхніх податкових законодавствах.

Стаття 3
Деякі загальні визначення

1. Для цілей цієї Угоди, якщо з контексту не випливає інше: термін "Договірна Держава" означає в залежності від контексту, ______________, або _______; термін " _____________" означає _____________. При використанні в географічному розумінні зону і континентальний шельф, по відношенню до котрих __________ може здійснювати суверенні права і юрисдикцію відповідно до міжнародного права й у якій діє податкове законодавство _________; термін "_____________ " означає ______________. При використанні в географічному розумінні цей термін включає територіальне море, а також економічну зону і континентальний шельф, по відношенні до котрих __________ можуть здійснювати суверенні права і юрисдикцію відповідно до міжнародного права й у який діє податкове законодавство ________;

термін "особа" означає або фізичну особу, або партнерство, юридичну особу або інше утворення, створене за законами Договірної Держави і розглянуте як юридична особа для цілей оподаткування в цій Державі;

термін "компанія" означає будь-яке утворення, що розглядається як корпоративне об'єднання для цілей оподаткування, і включає, зокрема, акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю або іншу юридичну особу, або іншу організацію, що підлягає оподаткуванню податком на прибуток;

термін "міжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, річковим або повітряним судном, автотранспортним засобом або залізничним транспортом із місцем розташування фактичного керівного органу в одній з Договірних Держав винятково між пунктами, розташованими на території різних Договірних Держав;

термін "компетентний орган" означає: стосовно до ________________________________________________; стосовно до ________________________________________________.

2. При застосуванні цієї Угоди Договірною Державою будь-який невизначений у ній термін буде, якщо з контексту не випливає інше або якщо компетентні органи не прийдуть до загальної думки відповідно до процедури, передбаченої статтею 24, мати те значення, які він має по законодавству цієї Держави, що стосується податків, на які поширюється ця Угода.

Стаття 4
Постійне представництво

1. Для цілей цієї Угоди термін "Постійне представництво" означає постійне місце діяльності, через котре особа з постійним місцем перебуванням в одній Договірній Державі цілком або частково здійснює комерційну або іншу господарську діяльність в іншій Договірній Державі.

2. Термін "постійне представництво", зокрема, включає:

місце управління;

відділення;

контору;

фабрику;

майстерню;

рудник, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів.

3. Будівельний майданчик, будівельний, монтажний, шеф-монтажний або складальний об'єкт, або установка, або бурова установка або судно, що використовується для розвідки і розробки природних ресурсів, утворюють постійне представництво, тільки якщо тривалість пов'язаних з ними робіт перевищує 12 місяців. Компетентні органи Договірних Держав, у яких здійснюються ці роботи, можуть у виняткових випадках на основі клопотання особи, що здійснює ці роботи, не розглядати цю діяльність як таку, що створює постійне представництво й у тих випадках, коли тривалість цих робіт перевищує 12 місяців, але на термін не більше 24 місяців.

4. Незважаючи на попередні положення цієї статті, наступні види діяльності особи з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі не будуть розглядатися як здійснювані нею в іншій Договірній Державі через постійне представництво:

використання споруджень виключно для цілей зберігання, демонстрації або відвантаження товарів або виробів, що належать цій особі;

утримування запасу товарів або виробів, що належать цій особі, виключно для цілей переробки іншою особою;

утримування постійного місця діяльності виключно для цілей закупівлі товарів або виробів або для збору інформації для цієї особи;

утримування постійного місця діяльності тільки для цілей здійснення будь-якої іншої діяльності підготовчого або допоміжного характеру в інтересах виключно цієї особи;

утримування постійного місця діяльності виключно для цілей підготовки до висновку, або просто підписання комерційних і інших контрактів від імені цієї особи;

утримування постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, згаданих у пункті 4.

5. Незважаючи на положення пунктів 1 і 2, якщо особа з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі здійснює діяльність в іншій Договірній Державі через агента, то вважається, що ця особа має постійне представництво в цій іншій Державі по відношенню до будь-якої діяльності, яку агент здійснює для цієї особи, якщо цей агент задовольняє кожну з наступних умов:

він має повноваження укладати контракти в цій іншій Державі від імені цієї особи;

він звичайно використовує ці повноваження;

він не є агентом із незалежним статусом, до якого застосовуються положення пункту 6;

його діяльність не обмежується видами діяльності, згаданими в пункті 4.

6. Вважається, що особа з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі не має постійного представництва в іншій Договірній Державі тільки в силу того, що вона здійснює комерційну діяльність у цій іншій Державі через брокера, комісіонера або будь-якого іншого агента з незалежним статусом, за умови, що ці особи діють у рамках звичайної комерційної діяльності.

7. Той факт, що компанія, що є особою із постійним місцем перебування в одній Договірній Державі, контролює або контролюється компанією, що є особою з постійним місцем перебування в іншій Договірній Державі або яка здійснює комерційну діяльність у цій іншій Державі (через постійне представництво або інший спосіб), сам по собі перетворює одну з цих компаній у постійне представництво іншою.

Стаття 5
Прибуток від комерційної діяльності

1. Прибуток, що отримується в одній Договірній Державі особою з постійним місцем перебування в іншій Договірній Державі, може оподатковуватися податком у першій Державі, тільки якщо він отриманий через розташоване там її постійне представництво і тільки в тій частині, що може бути віднесений до діяльності цього постійного представництва.

2. З урахуванням положень пункту 3, якщо особа з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі здійснює комерційну діяльність в іншій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво, то в кожній Договірній Державі до такого постійного представництва відноситься прибуток, який вона могла б одержати, якби вона була окремою і самостійною особою, що здійснює таку ж або аналогічну діяльність при таких же або подібних умовах і діючим зовсім самостійно.

3. При визначенні прибутку постійного представництва допускається відрахування витрат, понесених для цілей діяльності цього постійного представництва. При цьому допускається обгрунтований перерозподіл документально підтверджених витрат між особою з постійним місцем перебуванням в одній Договірній Державі і її постійному представництві в іншій Договірній Державі. Такі витрати включають управлінські й загальноадміністративні витрати, витрати на дослідження і розвиток, відсотки і плату за управління, консультації, технічне сприяння, понесені як у Державі, у якій розташоване постійне представництво, так і в будь-якому іншому місці.

4. Прибуток, що відноситься до постійного представництва, буде визначатися щорічно тим самим методом, якщо тільки не буде вагомої і достатньої причини для його зміни.

5. На підставі лише закупівлі постійним представництвом товарів або виробів для особи, яку він представляє, постійному представництву не зараховується будь-який прибуток.

6. Якщо прибуток включає види прибутку, про котрий окремо говориться в інших статтях цієї Угоди, то положення цих статей не зачіпаються положеннями цієї статті.

Стаття 6
Міжнародні перевезення

1. Прибутки особи з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі від використання морських, річкових або повітряних суден у міжнародних перевезеннях оподатковуються податком тільки в цій Державі.

2. Для цілей цієї Угоди прибуток від міжнародних перевезень включає прибуток, що одержується від прямого використання, здачі в оренду або використання в будь-якій іншій формі повітряних, морських або річкових суден, автотранспорту і залізничного транспорту, включаючи використання, утримування або здачу в оренду контейнерів і устаткування, яке до них відноситься.

3. Положення пунктів 1 і 2 застосовуються також до прибутків від участі в пулі, спільному підприємстві або міжнародній організації по експлуатації транспортних засобів.

Стаття 7
Дивіденди

1. Дивіденди, виплачувані компанією, що є особою із постійним місцеперебуванням в одній Договірній Державі, фактичне право на які має особа з постійним місцем перебування в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватися податком у цій іншій Державі.

Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватися податком у першій Договірній Державі і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, стягнутий у такому випадку, не повинен перевищувати 10 відсотків валової суми дивідендів, якщо особи, що не мають постійного місця перебування в першій Договірній Державі, володіють безпосередньо в сукупності 100 відсотками капіталу компанії, що виплачує дивіденди - 15 відсотків валової суми дивідендів.

2. Термін "дивіденди" при використанні в цій статті означає прибуток від акцій або інших прав, що не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також прибуток від інших корпоративних прав, що підлягає такому ж податковому регулюванню, як прибуток від акцій відповідно до законодавства Держави, у якій компанія, що розподіляє прибуток, має постійне місце перебування. Термін "дивіденди" включає також прибуток від угод, включаючи боргові зобов'язання, що передбачають участь у прибутках, у випадку, якщо вони визначаються таким чином по законодавству Договірної Держави, у якому виникає прибуток. Цей термін включає, зокрема, прибуток, що переказується за кордон учасниками спільного підприємства й іншого господарського утворення за участю іноземного капіталу, створеного за законами Договірної Держави.

3. Положення пункту 2 не застосовується, якщо особа, що фактично має право на дивіденди, будучи особою з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі, здійснює або здійснювала комерційну діяльність в іншій Договірній Державі, у якій компанія, що виплачує дивіденди, має постійне місце перебування, через розташоване там постійне представництво, або надає чи надавала в цій іншій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і дивіденди відносяться до такого постійного представництва або постійної бази. У такому випадку застосовуються положення статті 5 цієї Угоди.

Стаття 8
Відсотки

1. Відсотки, що виникають в одній Договірній Державі і виплачуються особі з постійним місцем перебування в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватися податком у цій іншій Державі.

Однак такі відсотки можуть також оподатковуватися податком у тій Договірній Державі, у якій вони виникають, відповідно до законодавства цієї Держави, але податок у цьому випадку не повинен перевищувати 10 відсотків валової суми відсотків.

2. Незважаючи на положення пункту 1:

а) відсотки, що виникають в одній Договірній Державі, звільняються від оподаткування в цій Державі за умови, що фактичне право на них має уряд, регіональні або місцеві органи влади іншої Договірної Держави або центральний банк цієї іншої Держави;

б) відсотки, що виникають в одній Договірній Державі, звільняються від оподаткування в цій Державі, якщо фактичне право на них має будь-яка інша, крім зазначених у підпункті "а" цього пункту, особа з постійним місцем перебування в іншій Договірній Державі, але за умови, що угода, у результаті якої виникає боргова вимога, була гарантована урядом першої згаданої Держави.

3. Термін "відсотки" при використанні в цій Угоді означає прибуток від боргових вимог будь-якого виду, зокрема, прибуток від урядових цінних паперів, облігацій і боргових зобов'язань, включаючи премії і виграші, що відносяться до таких цінних паперів, облігацій і боргових зобов'язань, а також будь-який інший прибуток, що розглядається законодавством Держави, у якій виникає прибуток від наданих у позичці сум.

4. Положення пункту 1 не приймається, якщо особа, що фактично має право на відсотки, будучи особою з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі, здійснює або здійснювала комерційну діяльність в іншій Договірній Державі, у якій виникають відсотки, через розташоване в ній постійне представництво або надає або надавала в цій іншій Державі незалежні особисті послуги з розташуванням у ній постійної бази, і відсотки відносяться до такого постійного представництва або постійної бази. У такому випадку приймаються положення статті 5 цієї Угоди.

5. Якщо внаслідок особливих відношень між платником і особою, що фактично має право на відсотки, або між ними обома і якою-небудь іншою особою сума відсотків, що відноситься до боргової вимоги, у відношенні якої вони виплачуються, перевищує суму, що була б погоджена між платником і особою, що фактично має на них право, при відсутності таких відносин положення цієї статті приймаються тільки до останньої згаданої суми. У такому випадку надлишкова частина платежу як і раніше оподатковується податком відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з урахуванням інших положень цієї Угоди.

Стаття 9
Прибутки від нерухомого майна

1. Прибутки, одержувані особою з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі від використання нерухомого майна (включаючи прибутки від сільського або лісового господарства), що знаходиться в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватися податком у цій іншій Державі.

2. Термін "нерухоме майно" має те значення, що надається йому законодавством тієї Договірної Держави, у якій знаходиться це майно. Морські, річкові і повітряні судна, автотранспортні засоби і рухомий склад залізничного транспорту не розглядаються в якості нерухомого майна.

3. Положення пункту 1 застосовуються до прибутку, отриманого від використання нерухомого майна в комерційних цілях у будь-якій формі (здача в оренду, у заставу тощо).

Стаття 10
Прибутки від продажу нерухомого і рухомого майна

1. Прибутки, які особа з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі одержує від продажу нерухомого і рухомого майна, що знаходиться в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватися податком у цій іншій Договірній Державі.

Під "рухомим майном" розуміється майно, що вважається таким по законодавству Договірної Держави, у якій таке майно знаходиться.

2. Прибутки, одержувані від продажу майна, що складають частину постійного представництва, котрі особа з постійним місцеперебуванням в одній Договірній Державі має в іншій Договірній Державі, включаючи прибутки, одержувані від продажу цього постійного представництва, можуть оподатковуватися податком у цій іншій Державі.

3. Прибутки, одержувані від продажу транспортних засобів, що використовується у міжнародних перевезеннях, і від продажу рухомого майна, що використовується для експлуатації цих транспортних засобів, можуть оподатковуватися податком тільки в тій Договірній Державі, у якій зареєстрований керівний орган особи, що здійснює міжнародні перевезення.

4. Прибутки, одержувані юридичною особою від продажу раніше придбаних нею акцій, випущених під нерухоме і рухоме майно юридичної особи іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватися податком тільки в тій Договірній Державі, у якій знаходиться юридична особа, що випустила акції.

5. Прибутки, одержувані від продажу будь-якого іншого майна, не перерахованого вище в цій статті, можуть оподатковуватися податком тільки в тій Договірній Державі, у якій особа, що продає майно, має постійне місце перебування.

Стаття 11
Прибутки від авторських прав і ліцензій

1. Прибутки від авторських прав і ліцензій, що виникають в одній Договірній Державі і виплачуються особі з постійним місцеперебуванням в іншій Договірній Державі, підлягають оподатковуванню тільки в цій іншій Договірній Державі.

2. Термін "прибутки від авторських прав і ліцензій" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, отримані в якості винагороди за використання або за надання права використання авторських прав на будь-який твір літератури, мистецтва і науки, включаючи кінофільми, записи для радіомовлення і телебачення і відеокасети, будь-якого патенту, товарного знака, креслення або моделі, схеми, комп'ютерної програми, секретної формули або процесу, або за використання чи надання права використання промислового, комерційного або наукового устаткування, або за інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду ("ноу-хау").

3. Положення цієї статті застосовуються також до винагород, що виплачуються за надання технічних послуг, коли такі послуги надаються на додаток до продажу, використання або надання для використання, а також передачі інформації, згаданих у пункті 2 цієї статті.

4. Положення пункту 1 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на прибутки від авторських прав і ліцензій, будучи особою з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі, здійснює комерційну діяльність в іншій Договірній Державі, у якій виникають прибутки від авторських прав і ліцензій, через розташоване в ній постійне представництво або надає незалежні особисті послуги в цій іншій Державі з розташованої в ній постійної бази, і право або майно, у відношенні яких виплачуються прибутки від авторських прав і ліцензій, дійсно пов'язані з таким постійним представництвом або постійною базою. У такому випадку застосовуються положення статті 5 цієї Угоди.

5. Вважається, що прибутки від авторських прав і ліцензій виникають у Договірній Державі, якщо платником є Уряд цієї Договірної Держави, його місцевий орган влади або особа з постійним місцем перебування у цій Договірній Державі. Якщо, однак, особа, що виплачує прибутки від авторських прав і ліцензій, незалежно від того, чи має вона постійне місцеперебування в Договірній Державі або ні, має в Договірній Державі постійне представництво, у відношенні якого виникло зобов'язання виплачувати прибутки від авторських прав і ліцензій, і витрати по виплаті несе таке постійне представництво, то вважається, що такі прибутки від авторських прав і ліцензій виникають у тій Договірній Державі, у якій розташоване постійне представництво.

6. Якщо внаслідок особливих відносин між платником і особою, що фактично має право на прибутки, або між ними обома і якою-небудь іншою особою сума виплачених прибутків від авторських прав і ліцензій, що відноситься до використання, права використання або інформації, за які вони виплачуються, перевищує суму, що була б погоджена між платником і особою, що фактично має права на ці прибутки при відсутності таких відносин, положення цієї статті застосовуються тільки до останньої згаданої суми. У такому випадку надлишкова частина платежу як і раніше оподатковується податком відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з урахуванням інших положень цієї Угоди.

Стаття 12
Прибутки від роботи по найму

1. З урахуванням положень інших статей цієї Угоди платня, заробітна плата й інші подібні винагороди, одержувані за роботу по найму особою з постійним місцем проживання в одній Договірній Державі, оподатковуються податком тільки в цій Державі, якщо робота по найму не здійснюється в іншій Договірній Державі. Якщо робота по найму здійснюється й в іншій Договірній Державі, отримана в зв'язку з цим винагорода може оподатковуватися податком у цій іншій Договірній Державі.

2. Незважаючи на положення пункту 1, винагорода, одержувана особою з постійним місцем проживання в одній Договірній Державі у відношенні роботи по найму, здійснюваної в іншій Договірній Державі, оподатковується податком тільки в першій згаданій Державі, якщо одночасно:

- одержувач перебуває в іншій Договірній Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів у відповідності до календарного року;

- винагорода виплачується наймачем або від імені наймача, що не є особою з постійним місцем перебування в іншій Договірній Державі;

- витрати по виплаті винагороди не несе постійне представництво, яке наймач має в іншій Договірній Державі.

3. Незважаючи на положення пунктів 1 і 2 цієї статті, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані особою з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі за роботу по найму або послуги, здійснювані в іншій Договірній Державі, не оподатковуються податком в іншій Державі, якщо робота по найму або послуги здійснюються безпосередньо;

- технічними фахівцями в зв'язку з будівельним майданчиком, будівельним, монтажним, шеф-монтажним, складальним і іншим об'єктом відповідно до положень пункту 3 статті 4 цієї Угоди;

- по відношенню до роботи по найму, що здійснюється на борту морського, річкового або повітряного судна, в автомобільному або залізничному транспорті, що використовується в міжнародних перевезеннях особою з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі, а також для постійного представництва в іншій Договірній Державі транспортного підприємства, фактичний керівний орган якого знаходиться в першій Державі;

- у якості журналіста, кореспондента преси, радіо або телебачення, якщо винагороди отримані з джерел за межами цієї іншої держави протягом п'яти років із дня прибуття в цю Державу.

Стаття 13
Незалежна особиста діяльність

1. Прибуток, одержуваний особою з постійним місцем проживання в одній Договірній Державі від надання професійних послуг або іншої незалежної діяльності, здійснюваної в іншій Договірній Державі, може оподатковуватися податком у цій іншій Договірній Державі.

2. Термін "професійні послуги" включає незалежну наукову, літературну, артистичну, освітню або викладацьку діяльність, а також незалежну особисту діяльність лікарів, юристів, інженерів, архітекторів, стоматологів і бухгалтерів.

Стаття 14
Гонорари директорів

Гонорари директорів і інші аналогійні виплати, одержувані особою з постійним місцем проживання в одній Договірній Державі в якості члена ради директорів або аналогічного органу компанії, що є особою з постійним місцем перебування в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватися податком у цій іншій Договірній Державі.

Стаття 15
Державна служба

1. Винагорода, крім пенсії, виплачувана з державних фондів однієї Договірної Держави або її адміністративно-територіального утворення будь-якій фізичній особі у відношенні послуг, наданих цій Договірній Державі або утворенню, обкладається податком тільки в цій Державі.

2. Однак зазначена в пункті 1 винагорода може обкладатися податком в іншій Договірній Державі, якщо послуги надаються в цій іншій Договірній Державі й одержувач є громадянином цієї іншої Договірної Держави.

3. Незважаючи на положення пунктів 1 і 2, винагороди, що виплачуються Договірною Державою або адміністративно-територіальним утворенням у відношенні послуг, що надаються нею у зв'язку з їхньою комерційною діяльністю, обкладаються податком відповідно до положень статей "Незалежні особисті послуги" або "Прибутки від роботи по найму".

Стаття 16
Пенсії

Пенсії й інші подібні винагороди, що виплачуються особі з постійним місцем проживання в одній Договірній Державі за раніше здійснену діяльність, можуть обкладатися податком тільки в цій Договірній Державі.

Стаття 17
Працівники мистецтв і спортсмени

1. Незважаючи на положення статей 12 і 13 цієї Угоди, прибуток, одержуваний особою з постійним місцем проживання в одній Договірній Державі в якості працівника мистецтва, такого, як артиста театру, кіно, радіо або телебачення, або музиканта, або в якості спортсмена від його особистої діяльності як такої, здійснюваної в іншій Договірній Державі, може обкладатися податком у цій іншій Договірній Державі.

2. У випадку, коли прибуток у відношенні особистої діяльності, здійснюваної працівником мистецтва або спортсменом у такій його якості, нараховується не самому працівнику мистецтв або спортсмену, а іншій особі, цей прибуток може, незважаючи на положення статей 5, 12 і 13 цієї Угоди, обкладатися податком у тій Договірній Державі, у якій здійснюється діяльність працівника мистецтва або спортсмена.

3. Незважаючи на положення пунктів 1 і 2, прибуток, одержуваний працівниками мистецтв або спортсменами, що є особами з постійним місцем проживання в одній Договірній Державі, від діяльності, здійснюваної в іншій Договірній Державі в рамках угоди про культурний обмін між Урядами обох Договірних Держав, звільняється від оподатковування в цій іншій Договірній Державі.

Стаття 18
Викладачі, учені, студенти і практиканти

1. Незважаючи на положення відповідних статей цієї Угоди, винагорода, одержувана викладачем або науковим співробітником, що був безпосередньо перед приїздом в одній Договірній Державі особою з постійним місцем проживання в іншій Договірній Державі і який знаходиться в першій згаданій Державі з метою викладання, продовження своєї освіти, читання лекцій або проведення досліджень в університеті або в іншому навчальному закладі або науково-дослідному інституті в цій Договірній Державі, звільняється від податку в цій Договірній Державі протягом трьох років з дати його першого приїзду в першу згадану Договірну державу у відношенні винагород за таке викладання, читання лекцій і проведення досліджень.

2. Стипендії та інші платежі, для цілей утримування, одержання освіти або проходження практики, одержувані студентом або практикантом, які є або безпосередньо перед приїздом в одну Договірну Державу був особою з постійним місцем проживання в іншій Договірній Державі і який знаходиться в першій згаданій Договірній Державі виключно з метою одержання освіти або проходження практики, не обкладаються податком у цій першій Договірній Державі, за умови, що ці виплати відбуваються з джерела поза цією Договірною Державою.

Стаття 19
Інші прибутки

Види прибутків особи з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі, про яке не згадується в попередніх статтях цієї Угоди, обкладаються податком тільки в цій Договірній Державі, незалежно від того, де виникає прибуток.

Стаття 20
Майно

1. Майно, що склається з нерухомого майна, про яке згадується в статті 9 цієї Угоди, що є власністю особи з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі і розташоване в іншій Договірній Державі, може обкладатися податком у цій іншій Державі.

2. Майно, що складається з рухомого майна, що складає частину майна постійного представництва, котре особа з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі має в іншій Договірній Державі, або складається з рухомого майна, що відноситься до постійної бази, наявної в розпорядженні особи з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі в іншій Договірній Державі для цілей здійснення незалежної особистої діяльності, може оподатковуватися податком у цій іншій Державі.

3. Майно, що складається з морських, річкових, повітряних суден та інших транспортних засобів і контейнерів, що є власністю особи з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі, також складається з майна, що відноситься до користування такими транспортними засобами і контейнерами, обкладається податком тільки в цій Державі.

4. Всі інші елементи майна особа з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі обкладається податком тільки в цій Державі.

Стаття 21
Усунення подвійного оподаткування

Якщо особа з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі одержує прибуток, що відповідно до положень цієї Угоди може обкладатися податком в іншій Договірній Державі, сума податку на цей прибуток, що підлягає сплаті в цій іншій Договірній Державі, відраховується з податку, стягнутого з такої особи в зв'язку з таким прибутком у першій згаданій Договірній Державі. Таке відрахування, однак, не буде перевищувати суму податку першої Договірної Держави на такий прибуток, розрахованого відповідно до її податкового законодавства і правил.

Стаття 22
Недискримінація

1. Громадяни однієї Договірної Держави або особи без громадянства, що є особами з постійним місцем проживання в цій Державі, не будуть піддаватися в іншій Договірній Державі будь-якому оподатковуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, іншому або більш обтяжливому, ніж оподаткування і пов'язані з ним зобов'язання, яким піддаються або можуть піддаватися громадяни цієї іншої Договірної Держави або особи без громадянства, що є особами з постійним місцем проживання в цій іншій Державі за тих самих умов.

2. Оподатковування доходів або прибутків, які особа з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі одержує через постійне представництво в іншій Договірній Державі, не буде менше сприятливим у цій іншій Договірній Державі, ніж оподатковування доходів або прибутків, одержуваних через постійне представництво в цій Договірній Державі особами з постійним місцем перебування у третіх державах, що здійснюють аналогічну діяльність на таких же умовах.

3. Положення цієї статті, незважаючи на положення статті 2 цієї Угоди, застосовуються до податків будь-якого виду і характеру.

Стаття 23
Обмін інформацією

1. Компетентні органи Договірних Держав будуть обмінюватися інформацією, необхідною для застосування положень цієї Угоди або внутрішнього законодавства Договірних Держав, що стосується податків, на які поширюється Угода цього ступеня, у якій оподатковування по цьому законодавству не суперечить Угоді. Будь-яка отримана Договірною Державою інформація буде вважатися конфіденційної так само, як і інформація, отримана по внутрішньому законодавству цієї Держави, і буде розкрита тільки особам або органам, включаючи суди й адміністративні органи, пов'язаним з нарахуванням, стягуванням, примусовим стягненням або виконанням вирішень у відношенні податків, на які поширюється Угода. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки для таких цілей. Вони можуть розкривати цю інформацію в ході відкритого судового засідання або при прийнятті юридичних рішень.

2. Ні в якому випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такі, що зобов'язують одну Договірна Держава:

- проводити адміністративні заходи, що суперечать законодавству або адміністративній практиці цієї або іншої Договірної Держави;

- надавати інформацію, що не можна одержати по законодавству або в ході звичайної адміністративної практики цієї або іншої Договірної Держави;

- надавати інформацію, що розкриває торгову, промислову, комерційну або професійну таємницю або торговий процес, або інформацію, розкриття якої суперечило б державній політиці.

Стаття 24
Взаємопогоджувальна процедура

1. Якщо особа вважає, що дії однієї або обох Договірних Держав призводять або призведуть до оподатковування її не відповідно до цієї Угоди, вона може, незалежно від засобів захисту, передбачених внутрішнім законодавством цих Держав, представити свою заяву компетентному органу тієї Договірної Держави, особою з постійним місцем перебування у якій воно є, або, якщо справа стосується оподатковування фізичної особи і підпадає під дію п. 1 статті 23 цієї Угоди, тієї держави, громадянином якої є ця фізична особа. Заява повинна бути подана протягом трьох років з моменту першого повідомлення про дію, що призводить до оподатковування, що не відповідає положенням Угоди.

2. Компетентний орган буде прагнути, якщо він вважає заяву обгрунтованою або якщо він самий не зможе прийняти задовільне рішення, вирішити питання за взаємною згодою з компетентним органом іншої Договірної Держави з метою запобігання оподатковування, що не відповідає Угоді. Будь-яка досягнута згода буде виконана незалежно від будь-яких обмежень у часу, передбачених внутрішнім законодавством Договірних Держав.

3. Компетентні органи Договірних Держав будуть прагнути вирішувати за взаємною згодою будь-які складнощі або сумніви, що виникають при тлумаченні або застосуванні Угоди. Вони можуть також консультуватися для цілей усунення подвійного оподатковування у випадках, не передбачених Угодою.

4. Компетентні органи Договірних Держав можуть безпосередньо вступати в контакти один з одним у встановленому порядку для цілей досягнення згоди в змісті попередніх пунктів.

Стаття 25
Дипломатичні агенти і консульські службовці

Ніякі положення цієї Угоди не зачіпають податкових привілеїв співробітників дипломатичних місій і консульських постів, наданих загальними нормами міжнародного права або відповідно до положень спеціальних угод.

Стаття 26
Набуття чинності

1. Ця Угода підлягає ратифікації в кожній з Договірних Держав, обмін ратифікаційними грамотами відбудеться в _____ у можливо короткі терміни.

2. Угода набуває чинності з дня обміну ратифікаційними грамотами, і її положення застосовуються:

- по відношенню до податків, стягнутих у джерела з переказних або виплачуваних прибутків, - починаючи з 1 січня календарного року, що йде за роком набуття Угодою чинності;

- по відношенню до інших податків, стягнутих із прибутків, - на оподатковані періоди, що починаються 1 січня або після 1 січня календарного року, що йде за роком набуття Угодою чинності;

- по відношенню до податків на майно, встановлених на складові цього майна, що існують на 1 січня кожного року, що йде за роком набуття Угодою в чинності.

3. З моменту набуття чинності цієї Угоди у відносинах між Російською Федерацією та іншими республіками втрачає силу Угода між НРБ, УНР, НДР, МНР, ПНР, СРР і ЧССР про усунення подвійного оподатковування прибутків і майна фізичних осіб від 27 травня 1977 року ( 986_010 ) й Угода між НРБ, УНР, НДР, МНР, ПНР, СРСР і ЧССР про усунення подвійного оподатковування прибутків і майна юридичних осіб від 19 травня 1978 року ( 994_005 ).

Стаття 27
Припинення дії

Ця Угода залишається чинною доти, поки її дію не буде припинено Договірною Державою. Кожна Договірна Держава може припинити дію Угоди в будь-який час після закінчення __ років з дня набуття Угодою чинності шляхом передачі по дипломатичних каналах іншій Договірній Державі письмового повідомлення про припинення дії щонайменше за шість місяців. У такому випадку Угода припиняє дію:

- по відношенню до податків, стягнутих у джерела - до сум, виплаченим або нарахованим першого січня або після першого січня року, що йде за датою закінчення 6-місячного періоду;

- по відношенню до інших податків - до оподаткованих періодів, починаючи з першого січня або після першого січня, що випливає за датою витікання 6-місячного періоду.

На посвідчення чого підписані нижче, відповідним чином на те уповноважені своїми урядами, підписали цю Угоду.

ВЧИНЕНО в ____________, ________ числа __________ місяця 19__ року в ________ примірниках, ___________ і _________ мовами, причому обидва тексти мають
однакову силу.
За Уряд За Уряд