Держави-учасниці цієї Угоди в особі урядів, далі - Сторони,

виходячи з норм міжнародного права і національного законодавства Сторін,

вважаючи пріоритетною для себе задачу забезпечення прав і законних інтересів своїх громадян,

розглядаючи співпрацю в боротьбі з незаконною міграцією як один із важливих напрямів регулювання міграційних процесів на територіях Сторін та з метою здійснення спільних заходів до запобігання незаконної міграції,

бажаючи забезпечити правову основу для співпраці Сторін в боротьбі з незаконною міграцією,

погодились про таке:

Стаття 1

Терміни, що застосовуються у цій Угоді, мають таке значення:

«незаконні мігранти» - громадяни третіх держав та особи без громадянства, які порушили правила в'їзду, виїзду, перебування або транзитного проїзду через території Сторін, а також громадяни Сторін, котрі порушили правила перебування на території однієї з Сторін, що встановлені її національним законодавством;

«треті держави» - держави, що не є учасницями цієї Угоди;

«держава виїзду» - держава громадянської належності незаконного мігранта (для осіб без громадянства - держава його звичайного місця проживання) або держава, з території якої прибув незаконний мігрант;

«держава в'їзду» - держава, на територію якої прибув незаконний мігрант.

Стаття 2

Угода не застосовується до осіб, які прибули на територію однієї з Сторін з метою отримання притулку або статусу біженця, якщо їх клопотання про надання такого статусу подані у відповідні органи держави в'їзду за порядком, що передбачений її законодавством.

В'їзд громадян третіх держав, осіб без громадянства і громадян Сторін на територію однієї з Сторін можливий за умови виконання ними вимог її національного законодавства про правила в'їзду, виїзду, перебування та транзитного проїзду, а також міжнародних договорів, учасницею яких вона є.

Особи, яких визнано біженцями або, яким надано притулок на території однієї з Сторін, в'їжджають на території інших Сторін згідно з частиною першою цієї статті.

Стаття 4

Сторони здійснюють взаємодію у галузі боротьби з незаконною міграцією за такими основними напрямами:

міграційний контроль;

облік громадян третіх держав, осіб без громадянства і громадян Сторін, які незаконно перетинають кордони держав, незаконно перебувають на територіях Сторін, а також осіб, яким заборонено в'їзд на територію однієї з Сторін;

гармонізація національного законодавства Сторін в галузі відповідальності для незаконних мігрантів і для всіх категорій осіб, що надають сприяння незаконній міграції;

Стаття 5

У випадку, якщо незаконні мігранти прибули на територію однієї з Сторін з території другої Сторони, то вони, за наявності відповідних доказів про це, підлягають передачі останній. При цьому передача незаконних мігрантів здійснюється у відповідності з окремими домовленостями Сторін в цій галузі.

Стаття 6

Сторони обмінюватимуться інформацією:

про національне законодавство в галузі міграції, а також про зміни в ньому;

про зразки документів, що засвідчують особу і надають право на перетинання державного кордону, зміни форм і вимог до документів для в'їзду, перебування та виїзду з території Сторін;

про виявлені канали незаконної міграції, в тому числі отримання в'їзних віз, інших документів та їх використання, а також про інші питання виконання цієї Угоди;

Стаття 7

Стаття 8

За спільним погодженням Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни і доповнення, що оформлюються у вигляді протоколів і є невід’ємною частиною цієї Угоди.

Стаття 9

Ця Угода підлягає ратифікації відповідно до національного законодавства Сторін та набирає чинності з дня здачі депозитарію на зберігання третьої ратифікаційної грамоти.

Стаття 10

Положення цієї Угоди не торкаються зобов'язань, що були прийняті Сторонами у відповідності з іншими міжнародними договорами.

Стаття 11

Стаття 12

Цю Угоду відкрито для приєднання держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, що поділяють його положення, за погодженням усіх Сторін шляхом передачі депозитарію документів про таке приєднання. Приєднання вважається, таким що набрало чинності, з дня отримання депозитарієм останнього повідомлення про погодження на таке приєднання.

Кожна Сторона може вийти з цієї Угоди, направивши письмове повідомлення про це депозитарію не пізніше ніж за 6 місяців до виходу.

Вчинено у місті Москві 6 березня 1998 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому Секретаріаті Співдружності Незалежних Держав, який направить кожній державі, що підписала цю Угоду, її завірену копію.