ПРОТОКОЛ
проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, який доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності

Офіційний переклад

Преамбула

Держави - учасниці цього Протоколу,

усвідомлюючи невідкладну необхідність недопущення й припинення незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї та боротьби із цими діяннями, оскільки такі дії завдають шкоди безпеці кожної держави, регіону та світу в цілому, створюючи загрозу для благополуччя народів, їхнього соціально-економічного розвитку та права на мирне життя,

будучи переконаними в силу цього в необхідності того, щоб усі держави вжили в цьому зв'язку всіх належних заходів, у тому числі міжнародного співробітництва та інших заходів на регіональному та глобальному рівнях,

посилаючись на резолюцію 53/111 Генеральної Асамблеї від 9 грудня 1998 року, у якій Асамблея постановила заснувати міжурядовий спеціальний комітет відкритого складу для розробки всеосяжної міжнародної конвенції проти транснаціональної організованої злочинності та обговорення питання про розробку, inter alia, міжнародного документа про боротьбу проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї,

пам'ятаючи про принципи рівноправності та самовизначення народів, закріплених у Статуті Організації Об'єднаних Націй і Декларації про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй,

будучи переконаними, що доповнення Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності міжнародним документом проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї сприятиме запобіганню таким злочинам і боротьбі з ними,

домовилися про таке:

І. Загальні положення

Стаття 1
Зв'язок з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності

1. Цей Протокол доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності. Він тлумачиться разом з Конвенцією.

2. Положення Конвенції застосовуються mutatis mutandis до цього Протоколу, якщо в ньому не передбачено іншого.

3. Злочини, визнані такими відповідно до статті 5 цього Протоколу, вважаються злочинами, визнані такими відповідно до Конвенції.

Стаття 2
Мета

Мета цього Протоколу полягає в сприянні, полегшенні та зміцненні співробітництва між Державами-учасницями для недопущення, боротьби й викорінення незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї та боротьби із цими діяннями.

Стаття 3
Використання термінів

Для цілей цього Протоколу:

a) «вогнепальна зброя» означає будь-яку переносну ствольну зброю, яка спричинює постріл, призначена або може бути легко пристосована для спричинення пострілу чи прискорення кулі або снаряду за рахунок енергії вибухової речовини, за винятком старовинної вогнепальної зброї або її моделей. Старовинна вогнепальна зброя та її моделі визначаються відповідно до національного законодавства. Однак старовинна вогнепальна зброя в жодному разі не включає вогнепальної зброї, виготовленої після 1899 року;

b) «складові частини і компоненти» означає будь-які елементи або запасні деталі, спеціально призначені для вогнепальної зброї та необхідні для її функціонування, у тому числі ствол, корпус або стовбурну коробку, затвор або барабан, вісь затвору або казенник, а також будь-який пристрій, призначений або адаптований для зменшення звуку, спричиненого пострілом;

c) «боєприпаси» означає постріл у комплекті або його компоненти, у тому числі патронні гільзи, капсули, метальний заряд, кулі або снаряди, які використовуються у вогнепальній зброї, за умови, що самі такі компоненти підпадають під систему дозволів у відповідній Державі-учасниці;

d) «незаконне виготовлення» означає виготовлення або складання вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів чи боєприпасів:

i) зі складових частин і компонентів, які перебувають у незаконному обігу,

ii) без відповідної ліцензії або дозволу компетентного органу Держави-учасниці, у якій здійснюється виготовлення або складання чи

iii) без маркування вогнепальної зброї відповідно до статті 8 цього Протоколу під час її виготовлення;

видача ліцензії або дозволу на виготовлення складових частин і компонентів здійснюється відповідно до національного законодавства;

e) «незаконний обіг» означає ввіз (вивіз), придбання, продаж, доставку, переміщення або передачу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї з території або територією однієї Держави-учасниці на територію іншої Держави-учасниці, якщо будь-яка із заінтересованих Держав-учасниць не надає дозволу на це відповідно до положень цього Протоколу або якщо вогнепальна зброя не має маркування, нанесеного відповідно до статті 8 цього Протоколу;

f) «відстеження» означає систематичний облік і контроль вогнепальної зброї та, де це можливо, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї на всіх етапах їхнього проходження від виробника до покупця з метою надання компетентним органам Держав-учасниць допомоги у виявленні, розслідуванні та проведенні аналізу незаконного виготовлення та обігу.

Стаття 4
Сфера застосування

1. Цей Протокол застосовується, якщо в ньому не зазначено іншого, до недопущення незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї та до розслідування та кримінального переслідування у зв'язку зі злочинами, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Протоколу, якщо ці злочини носять транснаціональний характер і вчинені за участі організованої злочинної групи.

2. Цей Протокол не застосовується до міждержавних операцій або до державних передач у тих випадках, коли застосування Протоколу завдало б шкоди праву Держави-учасниці вживати заходів в інтересах національної безпеки відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 5
Криміналізація

1. Кожна Держава-учасниця вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними, для визнання кримінальними злочинами такої умисно скоєної дії:

a) незаконне виготовлення вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї;

b) незаконний обіг вогнепальною зброєю, її складовими частинами і компонентами, а також боєприпасами до неї;

c) фальсифікація або незаконне видалення, знищення або зміна маркування на вогнепальній зброї, передбаченого в статті 8 цього Протоколу.

2. Кожна Держава-учасниця також вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними, для визнання кримінальними злочинами такої умисно скоєної дії:

a) за умови дотримання основних принципів своєї правової системи - замах на вчинення або участь як співучасник у вчиненні будь-якого злочину, визнаного таким відповідно до пункту 1 цієї статті, а також

b) організацію, керівництво, пособництво, підбурювання, сприяння або шляхом надання порад під час вчинення будь-якого злочину, визнаного таким відповідно до пункту 1 цієї статті.

Стаття 6
Конфіскація, арешт і відчуження

1. Без обмеження положень статті 12 Конвенції Держави-учасниці вживають, у максимальній мірі, можливій у рамках їхніх національних правових систем, таких заходів, які можуть знадобитися для забезпечення можливості конфіскації вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, які були незаконно виготовлені або перебували в незаконному обігу.

2. Держави-учасниці вживають у рамках своїх національних правових систем таких заходів, які можуть знадобитися для запобігання того, щоб незаконно виготовлена вогнепальна зброя або вогнепальна зброя, яка перебуває в незаконному обігу, її складові частини і компоненти, а також боєприпаси до неї потрапляли до рук не уповноважених на те осіб, шляхом арешту та знищення такої вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, якщо тільки їхнє відчуження іншим шляхом не було офіційно дозволено за умови, що на цю вогнепальну зброю було нанесено відповідну мітку та що відчуження цієї вогнепальної зброї та боєприпасів до неї було документально оформлено.

II. Запобігання

Стаття 7
Зберігання інформації

Кожна Держава-учасниця забезпечує зберігання протягом щонайменше десяти років інформації, яка стосується вогнепальної зброї та, коли це доцільно й практично можливо, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї та інформації, яка необхідна для відстеження й ідентифікації такої вогнепальної зброї та, коли це доцільно й практично можливо, таких її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, які були незаконно виготовлені або перебували в незаконному обігу, і для недопущення й виявлення такої діяльності. Така інформація включає:

a) належне маркування, передбачене в статті 8 цього Протоколу;

b) у випадках, які стосуються міжнародних угод стосовно вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, - дати видачі та закінчення строку дії відповідних ліцензій або дозволів, зазначення країни експорту, країни імпорту, країн транзиту, у належних випадках, і кінцевого одержувача, а також опис і зазначення кількості таких предметів.

Стаття 8
Маркування вогнепальної зброї

1. Для цілей ідентифікації й відстеження вогнепальної зброї Держави-учасниці:

a) у процесі виготовлення кожної одиниці вогнепальної зброї або вимагають нанесення унікального маркування, яке вказує на найменування виготовлювача, країну або місце виготовлення та серійний номер, або зберігають будь-яке інше альтернативне унікальне зручне у використанні маркування, яке складається з простих геометричних символів у сполученні із цифровим та (або) буквено-цифровим кодовим позначенням та яке дозволяє Державам-учасницям швидко визначити країну виготовлення;

b) вимагають наявність належного простого маркування на кожній одиниці імпортованої вогнепальної зброї, яке дозволяє визначити країну імпорту та, якщо це можливо, рік імпорту та яке дає компетентним органам цієї країни можливість відстежувати цю вогнепальну зброю, а також наявність унікального маркування, якщо ця вогнепальна зброя не має такого маркування. Вимоги, установлені в цьому підпункті, не застосовуються до тимчасового імпорту вогнепальної зброї для законних цілей, які піддаються перевірці;

c) забезпечують під час передачі вогнепальної зброї з державних запасів для постійного використання для цивільних цілей наявність належного унікального маркування, яке дозволяє всім Державам-учасницям визначити країну, яка передає.

2. Держави-учасниці заохочують підприємства - виробників вогнепальної зброї розробляти заходи, які перешкоджають знищенню або зміні маркування.

Стаття 9
Знешкодження вогнепальної зброї

Держава-учасниця, яка не визнає знешкодженої зброї як вогнепальну зброю згідно зі своїм національним законодавством, вживає необхідних заходів, у тому числі стосовно встановлення, у належних випадках, конкретних складів злочинів для недопущення незаконного використання знешкодженої вогнепальної зброї відповідно до таких загальних принципів знешкодження:

a) усі основні частини знешкодженої вогнепальної зброї повинні бути приведені в повну непридатність і нездатність для вилучення, заміни або такої зміни, яка дозволяє використання знешкодженої вогнепальної зброї за призначенням;

b) необхідно передбачити заходи для того, щоб знешкодження перевірялося, у належних випадках, компетентним органом для посвідчення того, що здійснені зміни у вогнепальній зброї привели її у повну непридатність;

c) перевірка компетентним органом повинна включати видачу сертифіката або запис, який підтверджує факт знешкодження вогнепальної зброї, або нанесення на такій вогнепальній зброї чітко видимої спеціальної мітки.

Стаття 10
Загальні вимоги до систем експортно-імпортних і транзитних ліцензій або дозволів

1. Кожна Держава-учасниця встановлює або застосовує ефективну систему експортно-імпортних ліцензій або дозволів, а також заходів стосовно міжнародного транзиту для передачі вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї.

2. До видачі експортних ліцензій або дозволів на перевезення партій вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї кожна Держава-учасниця перевіряє:

a) що держави, які імпортують, видали імпортні ліцензії або дозволи, а також

b) що - без обмеження двосторонніх чи багатосторонніх угод або домовленостей, які захищають інтереси держав, які не мають виходу до моря, - держави транзиту, як мінімум, надіслали до відвантаження письмове повідомлення про те, що в них немає заперечень проти транзиту.

3. Експортно-імпортна ліцензія або дозвіл і супровідна документація містять інформацію, у якій, як мінімум, зазначаються місце та дата видачі, дата закінчення строку дії, країна експорту, країна імпорту, кінцевий одержувач, опис і зазначення кількості вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї та, у разі транзиту, зазначення країн транзиту. Інформація, яка міститься в імпортній ліцензії, повинна надаватися державам транзиту завчасно.

4. Держава-учасниця, яка імпортує, на запит, повідомляє Державі-учасниці, яка експортує, про одержання відправленої партії вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів чи боєприпасів до неї.

5. Кожна Держава-учасниця вживає, у межах існуючих можливостей, таких заходів, які можуть знадобитися для забезпечення того, щоб процедури видачі ліцензій або дозволів були надійними та щоб дійсність ліцензійної документації або документації, яка надає дозвіл, могла бути перевірена або підтверджена.

6. Держави-учасниці можуть установлювати спрощені процедури для тимчасового експорту та імпорту або транзиту вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї для законних цілей, які піддаються перевірці, наприклад полювання, спортивної стрільби, оцінки, проведення виставок або ремонту.

Стаття 11
Заходи безпеки та попереджувальні заходи

З метою виявлення, недопущення й припинення розкрадань, втрат або витоків, а також незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї кожна Держава-учасниця вживає відповідних заходів для:

a) забезпечення цілості й безпеки вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї під час виготовлення, імпорту, експорту й транзиту через її територію, а також

b) підвищення ефективності контролю за імпортом, експортом і транзитом, у тому числі, у відповідних випадках, прикордонного контролю, а також ефективності транскордонного співробітництва між органами поліції та митними органами.

Стаття 12
Інформація

1. Без обмеження статей 27 та 28 Конвенції Держави-учасниці обмінюються, відповідно до їхніх національних правових та адміністративних систем, відповідною конкретною інформацією з таких питань, як уповноважені виробники, дилери, імпортери, експортери та, де це можливо, перевізники вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї.

2. Без обмеження статей 27 та 28 Конвенції Держави-учасниці обмінюються, відповідно до їхніх національних правових та адміністративних систем, відповідною інформацією з таких питань, як:

a) організовані злочинні групи, які, як це відомо або підозрюється, беруть участь у незаконному виготовленні або обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї;

b) засоби приховання, які використовуються під час незаконного виготовлення або обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, і способи їхнього виявлення;

c) методи та засоби, пункти відправлення та призначення, а також маршрути, що зазвичай використовуються організованими злочинними групами, які беруть участь у незаконному обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, а також

d) законодавчий досвід, а також практика та заходи, спрямовані на недопущення й припинення незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї та боротьбу із цими діяннями.

3. Держави-учасниці надають або, у належних випадках, обмінюються між собою відповідною науково-технічною інформацією в інтересах правоохоронних органів для того, щоб розширювати можливості одна одної стосовно недопущення, виявлення та розслідування незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї та судового переслідування причетних до такої незаконної діяльності осіб.

4. Держави-учасниці співробітничають між собою у відстеженні вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, які могли бути незаконно виготовлені або могли перебувати в незаконному обігу. Таке співробітництво включає негайну відповідь на запити про надання допомоги у відстеженні такої вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї в межах існуючих можливостей.

5. За умови дотримання основних принципів своєї правової системи або будь-яких інших міжнародних угод кожна Держава-учасниця гарантує конфіденційність одержуваної нею відповідно до цієї статті від іншої Держави-учасниці інформації, у тому числі захищену правом власності інформацію, пов'язану з комерційними справами, і дотримується будь-яких обмежень стосовно використання такої інформації в разі звернення до неї з відповідним запитом Держави-учасниці, яка надає інформацію. Якщо такої конфіденційності не може бути забезпечено, Державі-учасниці, яка надає інформацію, про це повідомляється до її розголошення.

Стаття 13
Співробітництво

1. Держави-учасниці співробітничають на двосторонньому, регіональному та міжнародному рівнях з метою недопущення й припинення незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї та боротьби із цими діяннями.

2. Без обмеження положень пункту 13 статті 18 Конвенції кожна Держава-учасниця призначає національний орган або посадову особу для підтримання зв'язків між ним та іншими Державами-учасницями з питань, які стосуються цього Протоколу.

3. Держави-учасниці прагнуть заручитися підтримкою виробників, дилерів, імпортерів, експортерів, брокерів і комерційних перевізників вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї та співробітничати з ними для недопущення й виявлення незаконної діяльності, зазначеної в пункті 1 цієї статті.

Стаття 14
Підготовка кадрів і технічна допомога

Держави-учасниці співробітничають одна з одною та, у належних випадках, з відповідними міжнародними організаціями в наданні Державам-учасницям, на їхній запит, допомоги в підготовці кадрів і технічної допомоги, необхідної для підвищення їхніх можливостей у сфері недопущення й припинення незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї та боротьби із цими діяннями, у тому числі технічної, фінансової та матеріальної допомоги з питань, зазначених у статтях 29 - 30 Конвенції.

Стаття 15
Брокери та брокерські операції

1. З метою запобігання та протидії незаконному виготовленню та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї Держави-учасниці, які ще не зробили цього, розглядають можливість створення системи для регулювання діяльності осіб, які здійснюють брокерські операції. Така система може передбачати вжиття одного або декількох заходів, наприклад:

a) установлення вимоги стосовно реєстрації брокерів, які ведуть діяльність на їхній території;

b) установлення вимоги про ліцензування або одержання дозволу на брокерські операції або

c) установлення вимоги про зазначення імен або найменувань брокерів, які беруть участь в угоді, і даних про їхнє місцезнаходження в імпортних та експортних ліцензіях або дозволах або супровідних документах.

2. Держави-учасниці, які створили систему дозволів стосовно брокерських операцій, про яку йдеться в пункті 1 цієї статті, заохочуються до обміну відомостями про брокерів і брокерські операції в рамках обміну інформацією відповідно до статті 12 цього Протоколу та до зберігання документації, яка стосується брокерів і брокерських операцій, відповідно до статті 7 цього Протоколу.

III. Прикінцеві положення

Стаття 16
Вирішення спорів

1. Держави-учасниці прагнуть вирішувати спори стосовно тлумачення або застосування цього Протоколу шляхом проведення переговорів.

2. Будь-який спір між двома або більше Державами-учасницями стосовно тлумачення або застосування цього Протоколу, який не може бути вирішено шляхом проведення переговорів протягом обґрунтованого строку, передається на запит однієї із цих Держав-учасниць на арбітражний розгляд. Якщо протягом шести місяців від дати запиту про арбітражний розгляд ці Держави-учасниці не зможуть домовитися стосовно його проведення, кожна із цих Держав-учасниць може передати спір на розгляд Міжнародного Суду, звернувшись із заявою згідно зі Статутом Суду.

3. Кожна Держава-учасниця може під час підписання, ратифікації, прийняття або затвердження цього Протоколу чи під час приєднання до нього заявити про те, що вона не вважає себе зв’язаною положеннями пункту 2 цієї статті. Інші Держави-учасниці не будуть зв’язані положеннями пункту 2 цієї статті стосовно будь-якої Держави-учасниці, яка зробила таке застереження.

4. Кожна Держава-учасниця, яка зробила застереження відповідно до пункту 3 цієї статті, може будь-коли зняти це застереження шляхом надіслання повідомлення про це Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 17
Підписання, ратифікація, прийняття, затвердження та приєднання

1. Цей Протокол є відкритим для підписання всіма державами в штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй в Нью-Йорку з тридцятого дня після його прийняття Генеральною Асамблеєю до 12 грудня 2002 року.

2. Цей Протокол також є відкритим для підписання регіональними організаціями економічної інтеграції за умови, що щонайменше одна з держав - членів такої організації підписала цей Протокол відповідно до пункту 1 цієї статті.

3. Цей Протокол підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню. Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи затвердження передаються на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй. Регіональна організація економічної інтеграції може передати на зберігання свою ратифікаційну грамоту або документ про прийняття чи затвердження, якщо щонайменше одна з її держав-членів вчинила в такий самий спосіб. У цій ратифікаційній грамоті або в документі про прийняття чи затвердження така організація заявляє про сферу своєї компетенції стосовно питань, які регулюються цим Протоколом. Така організація також повідомляє депозитарієві про будь-яку відповідну зміну сфери своєї компетенції.

4. Цей Протокол є відкритим для приєднання будь-якої держави або будь-якої регіональної організації економічної інтеграції, щонайменше одна з держав - членів якої є Учасником цього Протоколу. Документи про приєднання здаються на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй. Під час приєднання регіональна організація економічної інтеграції заявляє про сферу своєї компетенції стосовно питань, які регулюються цим Протоколом. Така організація також повідомляє депозитарієві про будь-яку відповідну зміну сфери своєї компетенції.

Стаття 18
Набрання чинності

1. Цей Протокол набирає чинності на дев'яностий день після дати передачі на зберігання сорокової ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, затвердження або приєднання, але він не набирає чинності до набрання чинності Конвенцію. Для цілей цього пункту будь-яка така грамота або документ, передані на зберігання регіональною організацією економічної інтеграції, не вважаються як додаткові до грамот або документів, переданих на зберігання державами - членами такої організації.

2. Для кожної держави або регіональної організації економічної інтеграції, які ратифікують, приймають або затверджують цей Протокол чи приєднуються до нього після передачі на зберігання сорокової ратифікаційної грамоти або документа про таку дію, цей Протокол набирає чинності на тридцятий день після дати передачі на зберігання такою державою або організацією відповідної грамоти або документа чи станом на дату набрання чинності цим Протоколом відповідно до пункту 1 цієї статті, залежно від того, що настане пізніше.

Стаття 19
Поправки

1. Після закінчення п'яти років після набрання чинності цим Протоколом Держава - учасниця цього Протоколу може запропонувати поправку та надіслати її Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй, який потім повідомляє запропоновану поправку Державам-учасницям і Конференції Учасників Конвенції з метою розгляду цієї пропозиції та прийняття рішення по ній. Держави - учасниці цього Протоколу, які беруть участь у Конференції Учасників, докладають усіх зусиль для досягнення консенсусу стосовно кожної поправки. Якщо всі зусилля для досягнення консенсусу вичерпані, а згоди не досягнуто, як крайній захід, для прийняття поправки потрібна більшість у дві третини голосів Держав - учасниць цього Протоколу, які є присутніми та беруть участь у голосуванні на засіданні Конференції Учасників.

2. У питаннях, які входять у сферу їхньої компетенції, регіональні організації економічної інтеграції здійснюють своє право голосу відповідно до цієї статті, маючи у своєму розпорядженні число голосів, що дорівнює кількості їхніх держав-членів, які є Учасниками цього Протоколу. Такі організації не здійснюють свого права голосу, якщо їхні держави-члени здійснюють своє право голосу, і навпаки.

3. Поправка, прийнята відповідно до пункту 1 цієї статті, підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню Державами-учасницями.

4. Поправка, прийнята відповідно до пункту 1 цієї статті, набирає чинності стосовно Держави-учасниці через дев'яносто днів після дати передачі на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй ратифікаційної грамоти або документа про прийняття або затвердження такої поправки.

5. Коли поправка набирає чинності, вона стає обов’язковою для тих Держав-учасниць, які висловили згоду бути зв’язаними нею. Інші Держави-учасниці продовжують бути зв’язаними положеннями цього Протоколу та будь-якими поправками, ратифікованими, прийнятими або затвердженими ними раніше.

Стаття 20
Денонсація

1. Держава-учасниця може денонсувати цей Протокол шляхом надіслання письмового повідомлення Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй. Така денонсація набирає чинності після закінчення одного року після дати одержання повідомлення Генеральним секретарем.

2. Регіональна організація економічної інтеграції перестає бути Учасником цього Протоколу, коли всі її держави-члени денонсували цей Протокол.

Стаття 21
Депозитарій та мови

1. Депозитарієм цього Протоколу призначається Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй.

2. Оригінал цього Протоколу, англійський, арабський, іспанський, китайський, російський та французький тексти якого є рівноавтентичними, передається на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.

На посвідчення чого повноважні представники, що підписалися нижче, належним чином на це вповноважені своїми урядами, підписали цей Протокол.