Приєднуйтесь.

Зберігайте закони у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
Договір
Номер:
Прийняття: 15.04.1935
Видавники: Сполучені Штати Америки

Договір про захист художніх і наукових закладів та історичних пам'яток (Пакт Реріха)

Високі Договірні Сторони, натхненні метою надання договірної форми положенням резолюції, схваленої 16 грудня 1933 року всіма державами, представленими на сьомій Міжнародній конференції американських держав, що відбулася в Монтевідео і яка рекомендувала урядам Америки, котрі ще не зробили цього, підписати Пакт Реріха, започаткований Музеєм Реріха у Сполучених Штатах, який має метою універсальне прийняття прапору, вже встановленого і широко відомого, щоб захистити в час будь-якої небезпеки всі державні та приватні нерухомі пам'ятки, що становлять культурну скарбницю народів, вирішили укласти договір із цією метою і заради того, щоб забезпечити повагу до культурних цінностей та їх захист під час війни й у мирний час, і погодилися про такі статті.

Стаття I

Історичні пам'ятки, музеї, наукові, художні, навчальні й культурні заклади розглядатимуться як нейтральні та як такі користуватимуться повагою і захистом з боку воюючих сторін.

Такою ж повагою і захистом користуватиметься персонал вищезазначених закладів.

Така ж повага і захист надаватимуться історичним пам'яткам, музеям, науковим, художнім, навчальним закладам як у дні миру, так і під час війни.

Стаття II

Нейтралітет, захист і повага до пам'яток і закладів, згаданих у попередній статті, визнаватимуться на всій території, що знаходиться під юрисдикцією кожної з Держав, які підписали або приєдналися до Договору, без жодної дискримінації зазначених пам'яток та інститутів, хоч би до якої країни вони належали.

Відповідні уряди погоджуються вжити у внутрішньому законодавстві всіх заходів, необхідних для забезпечення такого захисту і поваги.

Стаття III

Аби вирізняти пам'ятки та інститути, зазначені в статті I, буде використано розпізнавальний прапор (червоне коло з трьома червоними кружками всередині на білому тлі) відповідно до моделі, доданої до Договору.

Стаття IV

Уряди, які підписали цей Договір або приєдналися до нього, надсилатимуть до Панамериканського союзу під час його підписання або приєднання до нього чи будь-коли перелік пам'яток і закладів, яким вони бажають забезпечити захист, передбачений у цьому Договорі.

Панамериканський союз, своєю чергою, надсилатиме іншим урядам перелік пам'яток, згадуваних у цій статті та інформуватиме інші уряди про будь-які зміни у зазначеному переліку.

Стаття V

Пам'ятки та інститути, вказані у статті I, позбавляються привілеїв, визнаних у цьому Договорі, якщо вони використовуватимуться у воєнних цілях.

Стаття VI

Держави, які не підписали цього Договору в день, коли його було відкрито для підписання, можуть підписати його або приєднатися до нього будь-коли.

Стаття VII

Депозитарієм документів про приєднання, ратифікацію або денонсацію цього Договору буде Панамериканський союз, який повідомлятиме всі Держави, що підписали Договір або приєдналися до нього, про кожний документ, переданий союзові на зберігання.

Стаття VIII

Цей Договір може бути денонсований будь-коли будь-якою Державою, що підписала Договір чи приєдналася до нього, а денонсація набере чинності через три місяці від того дня, коли про денонсацію буде повідомлено всі інші Держави, які підписали Договір чи приєдналися до нього.

Чинність Договору засвідчили й підписали його від імені своїх урядів повноважні представники Держав після повного виконання їхніх повноважень у відповідній і належній формі і скріпили Договір своїми печатками, проставивши дату проти своїх підписів.

Вашингтон, 15 квітня 1935 р.

The American Jornal of International Law. - 1936. - N 30, Suppl. - Р. 195 - 197.

Україна в міжнародно-правових відносинах,
книга 2, Правова охорона культурних цінностей,
Київ, Юрінком Інтер, 1997