Статут Всесвітнього поштового союзу(*)

(редакція від 12 серпня 2008 року)

Із змінами і доповненнями, внесеними Додатковими протоколами, прийнятими на Конгресах ВПС у Токіо, 1969 ( 055_010 ), в Лозанні, 1974 ( 055_011 ), в Гамбурзі, 1984 ( 055_012 ), у Вашингтоні, 1989 ( 995_104 ), у Сеулі, 1994 ( 995_135 ), в Пекіні 15 вересня 1999 року(**) ( 995_797 ), в Бухаресті 5 жовтня 2004 року(***) ( 055_002 ), в Женеві від 12 серпня 2008 року(****) ( 055_014 )

(*) Набув чинності 1 січня 1966 р., для України - 10 лютого 1978 р.

(**) Уводиться в дію 1 січня 2001 р. і залишається чинним на невизначений час.

(***) Набуває чинності 1 січня 2006 року і залишається чинним упродовж невизначеного часу.

(****) Набирає чинності 1 січня 2010 року й залишається чинним упродовж невизначеного часу.

ПРЕАМБУЛА

З метою розвитку зв'язків між народами шляхом ефективного функціонування поштових служб і сприяння досягненню високих цілей міжнародного співробітництва в культурній, соціальній та економічній сферах повноважні представники Урядів договірних країн прийняли, за умови ратифікації, цей Статут.

Завданням Союзу є стимулювання сталого розвитку ефективних та доступних всесвітніх поштових служб для сприяння зв'язку між жителями всього світу шляхом:

- гарантування вільного обігу поштових відправлень на єдиній поштовій території, яку утворюють взаємопов'язані мережі;

- сприяння прийняттю справедливих загальних стандартів і використанню технологій;

- забезпечення співробітництва та взаємодії між заінтересованими сторонами;

- сприяння ефективному технічному співробітництву;

- забезпечення задоволення мінливих потреб клієнтів.

Розділ I
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Сфера діяльності і мета Союзу

(1) Країни, які приймають цей Статут, становлять під найменуванням "Всесвітній поштовий союз" єдину поштову територію для взаємного обміну відправленнями письмової кореспонденції. Свобода транзиту гарантується на всій території Союзу.

(2) Метою Союзу є забезпечення організації і вдосконалення поштових зносин і створення в цій сфері сприятливих умов для розвитку міжнародного співробітництва.

(3) Союз, у міру своїх можливостей, бере участь у наданні технічної допомоги в сфері поштового зв'язку, про яку його просять Країни-члени.

Стаття 1bis
Визначення

1. Для цілей актів Всесвітнього поштового союзу викладені нижче терміни мають такі значення:

1.1. "Поштова служба" - усі поштові послуги, обсяг яких визначається органами Союзу. Основними зобов'язаннями, які стосуються поштових послуг, є досягнення певних соціальних та економічних цілей країн-членів шляхом забезпечення збирання, сортування, пересилання та доставки поштових відправлень.

1.2. "Країна-член" - країна, яка виконує умови статті 2 Статуту.

1.3. "Єдина поштова територія" (одна й та сама поштова територія) - зобов'язання, покладене на договірні сторони актів Всесвітнього поштового союзу, забезпечувати взаємний обмін відправленнями письмової кореспонденції, у тому числі свободу транзиту, а також обробляти поштові відправлення, що надсилаються транзитом з інших країн, без дискримінації, так само, як і власні поштові відправлення.

1.4. "Свобода транзиту" - зобов'язання проміжної країни-члена забезпечувати перевезення поштових відправлень, що надсилаються їй транзитом для іншої країни-члена, й обробляти такі відправлення так само, як і внутрішні відправлення.

1.5. "Відправлення письмової кореспонденції" - відправлення, які описано в Конвенції .

1.6. "Міжнародна поштова служба" - поштові операції чи послуги, що регулюються актами; сукупність таких операцій чи послуг.

1.7. "Призначений оператор" - будь-який урядовий чи неурядовий суб'єкт, офіційно призначений країною-членом для здійснення поштових послуг і виконання пов'язаних із цим обов'язків, що випливають з актів Союзу, на її території.

1.8. "Застереження" - це положення про звільнення від відповідальності, яким країна-член заявляє про виключення або зміну юридичних наслідків положення акта, іншого, ніж Статут і Загальний регламент , під час його застосування до цієї країни-члена. Будь-яке застереження є сумісним із цілями Союзу, які визначено в преамбулі й статті 1 Статуту. Воно повинно бути належним чином обґрунтоване й підтримане більшістю, необхідною для затвердження відповідного акта, і включене до його Заключного протоколу.

Стаття 2
Члени Союзу

Країнами - членами Союзу є:

a) країни, які є членами на момент набуття чинності цим Статутом;

b) країни, що стали членами згідно зі Статтею 11.

Стаття 3
Належність до Союзу

До Союзу належать:

a) території Країн-членів;

b) поштові установи, засновані Країнами-членами на територіях, не включених у Союз;

c) території, які, не будучи членами Союзу, включені в Союз, тому що, з поштової точки зору, вони підпорядковані Країнам-членам.

Стаття 4
Виключні відносини

Країни-члени, призначені оператори яких обслуговують території, не включені до Союзу, зобов'язані бути посередниками для інших країн-членів. До таких виключних відносин застосовуються положення Статуту та його Регламентів.

Стаття 5
Місцеперебування Союзу

Місцеперебуванням Союзу і його постійних органів встановлено м. Берн.

Стаття 6
Офіційна мова Союзу

Офіційною мовою Союзу є французька мова.

Стаття 7(*)

Грошова одиниця

Грошовою одиницею, яка використовується в Актах Союзу, є розрахункова одиниця Міжнародного валютного фонду (МВФ).

(*) Змінена Конгресом у Вашингтоні, 1989.

Стаття 8
Регіональні союзи. Спеціальні угоди

1. Країни-члени чи їхні призначені оператори, якщо законодавство цих країн-членів це дозволяє, можуть засновувати Регіональні союзи та укладати спеціальні угоди, які стосуються міжнародної поштової служби, за умови, що вони ніколи не вноситимуть положень, які є менш сприятливими для населення, ніж ті, що передбачені актами, сторонами яких є відповідні країни-члени.

2. Регіональні союзи можуть направляти спостерігачів на Конгреси, конференції та засідання Союзу, до Адміністративної ради, а також до Ради поштової експлуатації.

3. Союз може направляти спостерігачів на Конгреси, конференції та засідання Регіональних союзів.

Стаття 9
Відносини з Організацією Об'єднаних Націй

Відносини між Союзом і Організацією Об'єднаних Націй регулюються Угодами, тексти яких додані до цього Статуту.

Стаття 10
Відносини з міжнародними організаціями

З метою забезпечення тісного співробітництва в сфері міжнародної поштової служби Союз може співпрацювати з міжнародними організаціями, які мають спільні з Союзом інтереси і пов'язані з ним у своїй діяльності.

Глава II
ПРИЄДНАННЯ АБО ПРИЙНЯТТЯ В СОЮЗ.
ВИХІД ІЗ СОЮЗУ

Стаття 11(*)

Приєднання чи прийняття до Союзу. Процедура

(*) Змінена Конгресами в Токіо, 1969 і Вашингтоні, 1989.

1. Будь-який член Організації Об'єднаних Націй може приєднатися до Союзу.

2. Будь-яка суверенна країна, яка не є членом Організації Об'єднаних Націй, може звернутися з проханням прийняти її як країну - члена Союзу.

3. Приєднання чи прохання про прийняття до Союзу повинно спричинювати надання офіційної заяви про приєднання до Статуту й до обов'язкових актів Союзу. Вона надсилається Урядом відповідної країни Генеральному директору Міжнародного бюро, який, залежно від обставин, повідомляє про приєднання чи консультується з країнами-членами стосовно прохання про прийняття.

4. Країна, яка не є членом Організації Об'єднаних Націй, уважається визнаною як країна-член, якщо її прохання підтримує принаймні дві третини країн - членів Союзу. Країни-члени, які не відповіли в межах чотирьох місяців з дати консультації, уважаються такими, що утрималися.

5. Генеральний директор Міжнародного бюро повідомляє Урядам країн-членів про приєднання чи прийняття в члени. Приєднання чи прийняття набирає чинності з дати такого повідомлення.

Стаття 12(*)

Вихід із Союзу. Процедура

(*) Змінена конгресом у Вашингтоні, 1989.

(1) Кожна Країна-член має право виходу з Союзу шляхом денонсування Статуту, повідомивши про це через уряд зацікавленої країни Генерального директора Міжнародного бюро, який повідомляє уряди Країн-членів.

(2) Вихід із Союзу набуває чинності по закінченні одного року з дня отримання Генеральним директором Міжнародного бюро заяви про денонсацію, передбачену в параграфі (1).

Глава III
СТРУКТУРА СОЮЗУ

Стаття 13(*)

Органи Союзу

(*) Змінена Конгресами в Токіо, 1969, Гамбурзі, 1984 і Сеулі, 1994.

(1) Органами Союзу є - Конгрес, Адміністративна рада, Рада поштової експлуатації і Міжнародне бюро.

(2) Постійними органами Союзу є Адміністративна рада, Рада поштової експлуатації і Міжнародне бюро.

Стаття 14
Конгрес

(1) Конгрес є вищим органом Союзу.

(2) Конгрес складається з представників Країн-членів.

Стаття 15
Надзвичайні конгреси

Надзвичайний конгрес може бути скликаний на прохання або за згодою принаймні двох третин Країн - членів Союзу.

Стаття 16
Адміністративні конференції

(Скасована)(*)

(*) Конгресом у Гамбурзі, 1984.

Стаття 17(*)

Адміністративна рада

(*) Змінена Конгресом у Сеулі, 1994.

(1) Між двома конгресами Адміністративна рада (АР) забезпечує безперервність роботи Союзу згідно з положеннями Актів Союзу.

(2) Члени Адміністративної ради виконують свої функції від імені і в інтересах Союзу.

Стаття 18(*)

Рада поштової експлуатації

(*) Змінена Конгресами в Токіо, 1969 і Сеулі, 1994.

На Раду поштової експлуатації (РПЕ) покладаються питання експлуатаційного, комерційного, технічного та економічного характеру, що цікавлять поштову службу.

Стаття 19
Спеціальні комісії

(Скасована)(*)

(*) Конгресом у Гамбурзі, 1984.

Стаття 20(*)

Міжнародне бюро

(*) Змінена Конгресами в Гамбурзі, 1984 і Сеулі, 1994.

Центральна установа, яка функціонує в місці перебування Союзу, названа Міжнародним бюро Всесвітнього поштового союзу, керується Генеральним директором і контролюється Адміністративною радою, є виконавчим органом, органом підтримки, зв'язку, інформації і консультації для Поштових адміністрацій.

Глава IV
ФІНАНСИ СОЮЗУ

Стаття 21(*)

Видатки Союзу. Членські внески Країн-членів

(*) Змінена Конгресами в Токіо, 1969, Лозанні, 1974 і Вашингтоні, 1989.

(1) Кожний конгрес встановлює максимальну суму на:

a) щорічні видатки Союзу;

b) видатки, пов'язані з проведенням наступного Конгресу.

(2) Максимальна сума видатків, передбачена в параграфі (1), може бути перевищена, якщо цього вимагають обставини, за умови дотримання положень Спільного регламенту, які стосуються цього.

(3) Видатки Союзу, включаючи в належному випадку видатки, згадані в параграфі (2), покриваються спільно Країнами - членами Союзу. З цією метою кожна Країна-член вибирає клас внесків, до якого вона бажає себе зарахувати. Класи внесків установлені в Спільному регламенті.

(4) У випадку приєднання або прийняття в Союз на підставі Статті 11 зацікавлена країна вільно вибирає клас внесків, до якого вона бажає належати при розподілі видатків Союзу.

Розділ II
АКТИ СОЮЗУ

Глава I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 22
Акти Союзу

1. Статут є основним актом Союзу. Він містить основні норми Союзу й не підлягає застереженням.

2. Загальний регламент охоплює ті положення, які забезпечують застосування Статуту й діяльність Союзу. Він є обов'язковим для всіх країн-членів і не підлягає застереженням.

3. Всесвітня поштова конвенція, Регламент письмової кореспонденції й Регламент поштових посилок охоплюють норми, що застосовуються до міжнародної поштової служби, а також положення, що стосуються служби письмової кореспонденції та служби поштових посилок. Ці акти є обов'язковими для всіх країн-членів. Країни-члени забезпечують виконання їхніми призначеними операторами зобов'язань, що випливають з Конвенції та її Регламентів.

4. Угоди Союзу та їхні Регламенти регулюють служби, інші, ніж служби письмової кореспонденції та служби поштових посилок, між країнами-членами, які є їхніми сторонами. Вони є обов'язковими тільки для цих країн-членів. Країни-члени, що їх підписали, забезпечують виконання їхніми призначеними операторами зобов'язань, що випливають з Угод та їхніх Регламентів.

5. Регламенти, які містять норми застосування, необхідні для виконання Конвенції та Угод, розробляються Радою поштової експлуатації з урахуванням рішень, прийнятих Конгресом.

6. Заключні протоколи, що додаються до зазначених у пунктах 3, 4 та 5 актів Союзу, містять застереження до цих актів.

Стаття 23(*)

Застосування Актів Союзу до територій, міжнародні відносини яких забезпечуються Країною-членом

(*) Змінена Конгресом у Вашингтоні, 1989.

(1) Кожна країна може заявити в будь-який час, що прийняття нею Актів Союзу поширюється на всі території, міжнародні відносини яких вона забезпечує, або тільки на деякі з них.

(2) Заява, передбачена в параграфі (1), повинна бути направлена Генеральному директору Міжнародного бюро.

(3) Кожна Країна-член може в будь-який час направити Генеральному директору Міжнародного бюро повідомлення про припинення застосування Актів Союзу, щодо яких вона зробила заяву, передбачену в параграфі (1). Це повідомлення набуває чинності через рік після дати отримання його Генеральним директором Міжнародного бюро.

(4) Заяви і повідомлення, передбачені в параграфах (1) і (3), доводяться до відома Країн-членів Генеральним директором Міжнародного бюро.

(5) Параграфи (1)-(4) не застосовуються до територій, які є членами Союзу і міжнародні відносини яких забезпечуються Країною-членом.

Стаття 24
Національні законодавства

Постанови Актів Союзу не можуть порушувати законодавство кожної Країни-члена в усьому, що точно не передбачено цими Актами.

Глава II
ЗАТВЕРДЖЕННЯ І ДЕНОНСУВАННЯ АКТІВ СОЮЗУ

Стаття 25(*)

Підписання, підтвердження автентичності, ратифікація та інші форми затвердження актів Союзу

(*) Змінена Конгресами у Вашингтоні, 1989 і Сеулі, 1994.

1. Акти Союзу, що виникають у результаті роботи Конгресу, підписуються повноважними представниками країн-членів.

2. Автентичність Регламентів підтверджується Головою та Генеральним секретарем Ради поштової експлуатації.

3. Статут ратифікується якнайшвидше країнами, що його підписали.

4. Затвердження актів Союзу, інших, ніж Статут, регулюється конституційними нормами кожної країни, яка їх підписала.

5. У випадках, коли країна-член не ратифікує Статуту чи не затверджує інших актів, які вона підписала, Статут й інші акти є не менш чинними для інших країн, які їх ратифікували чи затвердили.

Стаття 26(*)

Повідомлення про ратифікацію та про інші форми схвалення Актів Союзу

(*) Змінена Конгресами в Токіо, 1969 і Вашингтоні, 1989.

Документи про ратифікацію Статуту, Додаткових протоколів до нього та, у випадку необхідності, про схвалення інших Актів Союзу передаються на зберігання в якнайкоротші строки Генеральному директору Міжнародного бюро, який повідомляє про це уряди Країн-членів.

Стаття 27
Приєднання до Угод

(1) Країни-члени можуть у будь-який час приєднатися до однієї або кількох Угод, передбачених у Статті 22, параграф (4).

(2) Про приєднання Країн-членів до Угод повідомляється згідно зі Статтею 11, параграф (3).

Стаття 28
Денонсування Угоди

Кожна Країна-член має право припинити свою участь в одній або кількох Угодах на умовах, передбачених у Статті 12.

Глава III
ЗМІНА АКТІВ СОЮЗУ

Стаття 29
Подання пропозицій

1. Країна-член має право подавати або Конгресові, або в період між Конгресами пропозиції стосовно актів Союзу, сторонами яких вона є.

2. Проте пропозиції стосовно Статуту й Загального регламенту ( 995_293 ) можуть подаватися на розгляд тільки Конгресові.

3. Крім того, пропозиції стосовно Регламентів подаються на розгляд безпосередньо Раді поштової експлуатації, але вони повинні бути попередньо надіслані Міжнародним бюро всім країнам-членам і всім призначеним операторам.

Стаття 30
Зміни до Статуту

1. Для того, щоб пропозиції, які представлені Конгресу та які стосуються цього Статуту, могли бути прийняті, вони повинні бути схвалені, принаймні двома третинами країн - членів Союзу, які мають право голосу.

2. Прийняті Конгресом зміни становлять предмет додаткового протоколу і, якщо Конгрес не прийме іншого рішення, набувають чинності одночасно з актами, чинність яких продовжено на цьому Конгресі. Вони ратифікуються країнами-членами якомога швидше, а ратифікаційні грамоти розглядаються згідно з процедурою, установленою в статті 26.

Стаття 31
Зміни до Загального Регламенту,
Конвенції та Угод

1. У Загальному Регламенті, Конвенції та Угодах визначаються умови, які повинні бути виконані для прийняття пропозицій, що стосуються їх.

2. Конвенція та Угоди набувають чинності одночасно й мають однаковий термін дії. З дня, установленого Конгресом для набуття чинності цими актами, відповідні акти попереднього Конгресу скасовуються.

Глава IV
ВИРІШЕННЯ РОЗБІЖНОСТЕЙ

Стаття 32
Арбітраж

У разі виникнення спору між двома чи більше країнами-членами стосовно тлумачення актів Союзу або відповідальності, що покладається на країну-члена під час застосування цих актів, спірне питання вирішується арбітражем.

Розділ III
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 33
Набуття чинності і строк дії Статуту

Цей Статут набуває чинності 1 січня 1966 року і залишається чинним на невизначений час.

На посвідчення чого повноважні представники урядів Договірних країн підписали цей Статут в одному примірнику, який буде зберігатися в архівах уряду країни місця перебування Союзу. Копія цього примірника буде передана кожній Стороні урядом країни місця проведення Конгресу.

Здійснено у Відні 10 липня 1964 року.