Приєднуйтесь.
Регламент N 613/91 Комісії (ЄЕС) про перехід суден з одного реєстру до іншого в межах Співтовариства
КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,
Беручи до уваги Договір про утворення Європейського економічного співтовариства ( 994_017 ) і, зокрема, Статтю 84 (2) Договору,
Беручи до уваги пропозицію Комісії (1),
Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (2),
Беручи до уваги висновок Економічного і Соціального Комітету (3),
_______________
(1) ОВ N С. 153, 22. 6. 1990, С. 14.
Враховуючи, що створення та функціонування внутрішнього ринку включає усунення технічних перешкод на шляху переходу суден між національними реєстрами держав-членів; враховуючи, що заходи щодо полегшення переходу суден в межах Співтовариства також необхідні для звільнення європейських судновласників від видатків та адміністративних процедур, пов'язаних із зміною реєстру в межах Співтовариства та для покращення, таким чином, умов роботи та стану конкуренції в судноплавстві Співтовариства;
Враховуючи, що в той же час потрібно гарантувати високий рівень безпеки суден та охорони навколишнього середовища, відповідно до міжнародних Конвенцій ( 995_251, 896_007, 896_009 );
Враховуючи, що, таким чином, переходу суден, що плавають під прапором держави-члена між реєстрами держав-членів, не повинні перешкоджати технічні бар'єри, за умови, що судна визнано такими, що дотримуються положень цих міжнародних Конвенцій ( 995_251, 896_007, 896_009 );
Враховуючи, що видача міжнародних свідоцтв безпеки та запобігання забрудненню, передбачених Міжнародною конвенцією про охорону людського життя на морі 1974 року (SOLAS 1974) ( 995_251 ), Міжнародною конвенцією про вантажну марку 1966 року (LL 1966) ( 896_007 ), Міжнародною конвенцією про запобігання забрудненню з суден ( 896_009 ), з поправками, внесеними Протоколом 1978 року (MARPOL 73/78) ( 995_829 ), та пов'язаними з ними резолюціями обов'язкового характеру, прийнятими Міжнародною морською організацією (IMO), належить до відповідальності держав; враховуючи, що у разі видачі свідоцтв приватними організаціями від імені держави-члена, відповідно до згаданих конвенцій, вони чинять це також на відповідальність держави, як визначено в цих Конвенціях;
Враховуючи, що в цих Конвенціях ( 995_251, 896_007, 896_009 ) важливі аспекти тлумачення залишено на розсуд окремих держав-учасниць; враховуючи, що на основі свого тлумачення цих Конвенцій уряди держав-членів видають всім суднам, які плавають під їхнім прапором і на які поширюються положення цієї Конвенції, міжнародні свідоцтва, що засвідчують дотримання ними цих положень; враховуючи, що держави-члени запроваджують національні технічні правила, деякі з положень яких містять вимоги, відмінні від вимог цих міжнародних Конвенцій і пов'язаних з ними технічних нормативів; враховуючи, що слід встановити відповідну процедуру з огляду на вирішення проблеми розходжень у тлумаченні існуючих вимог, які можуть виникати при поданні клопотання про перехід суден і з метою врахування внесення нових положень до згаданих Конвенцій;
Враховуючи, що цей Регламент жодною мірою не перешкоджає підготовці та тлумаченню конвенцій Міжнародною морською організацією (IMO);
Враховуючи, що судна, які одержують користь від положень цього Регламенту, повинні бути зареєстровані і займатися діяльністю під прапором держави-члена щонайменше протягом шести місяців, щоб остання мала достатньо часу для перевірки їхнього стану;
Враховуючи, що потрібно створити комітет для допомоги Комісії у виконанні та тлумаченні цього Регламенту, з метою досягнення мети полегшення передачі суден в межах Співтовариства і в той же час забезпечення того, що стандарти безпеки на морі та охорони навколишнього середовища не занижуються,
(a) "Конвенції" означають Міжнародну конвенцію про охорону людського життя на морі 1974 року (SOLAS 1974) ( 995_251 ), Міжнародну конвенцію про вантажну марку 1966 року (LL 1966) ( 896_007 ) і Міжнародну конвенцію про запобігання забрудненню з суден ( 896_009 ) (MARPOL 73/78) та пов'язані з ними резолюції обов'язкового характеру, прийняті Міжнародною морською організацією (IMO);
Без шкоди для процедури внесення поправок до згаданих Конвенцій ( 995_251, 896_007, 896_009 ), рішення про застосування для цілей цього Регламенту наступних поправок до них, що набули чинності, приймається відповідно до процедури, викладеної в Статті 7;
(b) "вимоги" означають вимоги до безпеки та запобігання забрудненню, встановлені у Конвенціях ( 995_251, 896_007, 896_009 );
(c) "свідоцтва" означають свідоцтва, видані державою-членом чи від імені держави-члена відповідно до Конвенцій ( 995_251, 896_007, 896_009 ), а також свідоцтва, видані для танкерів для перевезення хімікатів та газовозів, збудованих до 1 липня 1986 року, відповідно до Кодексу з будування та обладнання суден, що перевозять небезпечні хімічні вантажі наливом [Резолюція IMO A.212 (VII)], чи Кодексу з будування та обладнання суден, що перевозять рідинні гази наливом [Резолюція IMO A.328 (IX)].
Цей Регламент застосовується до вантажних суден валовою місткістю не менше 500 брт, які:
(a) були збудовані не раніше 25 травня 1980 року чи були збудовані до цієї дати, але:
- дотримання ними правил для нових суден, визначених в Конвенції SOLAS 1974 року ( 995_251 ), і
- у випадку танкерів для перевезення хімікатів та газовозів, дотримання ними кодексів нормативів, про які йдеться в статті 1 (c) для суден, збудованих не раніше 25 травня 1980 року,
підтверджено державою-членом чи від імені держави-члена;
(b) плавають під прапором держави-члена чи зареєстровані в державі-члені і займаються діяльністю під цим прапором щонайменше протягом шести місяців;
1. Держави-члени не відмовляють в реєстрації через технічні причини, які випливають з Конвенцій ( 995_251, 896_007, 896_009 ), вантажному судну, яке зареєстроване в іншій державі-члені відповідно до вимог і має чинні свідоцтва, а також прилади та обладнання, які схвалені або тип яких схвалений в країні походження судна.
Якщо на дату набуття чинності цього Регламенту вони є зв'язаними регіональними угодами про захист морського навколишнього середовища, держави-члени можуть встановлювати додаткові правила, які відповідають вимогам факультативних додатків до Конвенцій ( 995_251, 896_007, 896_009 ).
2. При передачі судна, приймаюча держава прапора, що є державою-членом, видає свідоцтва на тих самих умовах, що й ті, які були чинними для попереднього прапора.
3. Якщо свідоцтва видаються організацією від імені держави-члена, остання має забезпечити, щоб кваліфікація, технічний досвід та персонал даної організації були такими, щоб вона була спроможна, застосовуючи Конвенції ( 995_251, 896_007, 896_009 ), видавати свідоцтва, що гарантують високий рівень безпеки.
Організація повинна бути спроможною розробляти та оновлювати правила та розпорядження, що мають якість прийнятих технічних стандартів, і в ній повинні працювати кваліфіковані та досвідчені інспектори для адекватної оцінки стану судна.
4. Тим не менше, при переході судно може підлягати інспектуванню приймаючою державою прапора, яка є державою-членом, для підтвердження того, що справжній стан судна та його обладнання відповідає його свідоцтвам та твердженням про відповідність, про які йдеться в статті 2 (a).
Якщо вимоги залишаються незмінними для існуючих суден на час поновлення, продовження чи перегляду свідоцтв, виданих відповідно до статті 3, приймаючі держави прапора, які є державами-членами, не накладають інших вимог, окрім тих, які були встановлені для довгострокових свідоцтв із самого початку.
1. Держави-члени негайно повідомляють Комісію про будь-яку відмову видати нові свідоцтва на підставі розходжень у тлумаченні вимог чи положень, які залишено Конвенціями ( 995_251, 896_007, 896_009 ) на розсуд Сторін.
Якщо тільки Комісію не повідомляють про досягнення згоди відповідними державами-членами протягом одного місяця, вона розпочинає розгляд з метою прийняття рішення відповідно до процедури, викладеної в статті 7.
2. Якщо держава-член вважає, що судно не може бути зареєстроване відповідно до статті 3 на підставі існування серйозної загрози безпеці та навколишньому середовищу, які не охоплюються свідоцтвами, реєстрацію може бути припинено на період, що не перевищує трьох місяців, і така держава-член невідкладно передає цю справу на розгляд Комісії, надаючи відповідне обґрунтування. Рішення про припинення має бути підтверджене чи скасоване відповідно до процедури, викладеної в статті 7.
Комісії надає допомогу комітет, який складається з представників держав-членів і очолюється представником Комісії.
У разі виконання процедури, викладеної в цій статті, представник Комісії подає комітету проект заходів, які мають бути прийняті. Комітет виносить свій висновок щодо цього проекту протягом періоду, який може встановити його голова залежно від терміновості справи. Висновок приймається більшістю, як встановлено в статті 148 (2) Договору ЄЕС ( 994_017 ) для рішень, які Рада зобов'язана приймати за пропозицією Комісії. Голоси представників держав-членів в комітеті зважуються у спосіб, вказаний у вищезгаданій статті. Голова не бере участі в голосуванні. Комісія приймає передбачені заходи, якщо вони відповідають висновку комітету.
Якщо передбачені заходи не відповідають висновку комітету або якщо жодного висновку не було винесено, Комісія невідкладно подає Раді пропозицію стосовно заходів, які потрібно прийняти. Рада приймає рішення кваліфікованою більшістю. Якщо після закінчення восьмимісячного періоду з часу передачі справи на розгляд Ради, Рада рішення не прийняла, запропоновані заходи приймаються Комісією.
Комітет може також консультуватися з Комісією з будь-якого питання, що стосується застосування та тлумачення цього Регламенту і, зокрема, з метою забезпечення того, що стандарти безпеки на морі та охорони навколишнього середовища не занижуються.
Комітет складає свій регламент.
Цей Регламент набуває чинності 1 січня 1992 року. Цей Регламент є обов'язковим в повному обсязі і прямо застосовується в усіх державах-членах.
Вчинено в Брюсселі, 4 березня 1991 року.
За Раду Президент
