Протокол про застосування принципів субсидіарності та пропорційності

2 жовтня 1997 року

( консолідована версія станом на 1 січня 2005 року )

{ Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу з протоколами та деклараціями станом на 30.03.2010 див. в ( 994_b06) }

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

З НЕПОХИТНИМ ПРАГНЕННЯМ упровадити умови застосування принципів субсидіарності та пропорційності, закладених у статті 5 Договору про заснування Європейської Спільноти ( 994_017 ), щоб деталізувати критерії їхнього застосування та забезпечити, щоб усі інституції суворо дотримувалися цих принципів і послідовно виконували їх,

ПРАГНУЧИ забезпечити, щоб рішення приймали якомога ближче до громадян Союзу,

БЕРУЧИ ДО УВАГИ Міжінституційну угоду від 25 жовтня 1993 року між Європейським Парламентом, Радою та Комісією про процедури виконання принципу субсидіарності,

ПІДТВЕРДЖУЮТЬ, що висновки Європейської Ради в Бірмінгемі 16 жовтня 1992 року і загальна концепція застосування принципу субсидіарності, узгоджена на засіданні Європейської Ради в Единбургу 11 - 12 грудня 1992 року, і надалі становитимуть керівні засади діяльності інституцій Спільноти, а також розвитку застосування принципу субсидіарності, з цією метою,

ПОГОДИЛИСЯ, що до Договору про заснування Європейської Спільноти ( 994_017 ) належить додати такі положення:

1. Кожній інституції, під час виконання наданих їй повноважень, належить забезпечувати дотримання принципу субсидіарності. Крім того, кожній інституції належить забезпечувати дотримання принципу пропорційності, згідно з яким заходи Спільноти не повинні виходити за межі того, що потрібно для досягнення цілей Договору ( 994_017 ).

2. Принципи субсидіарності та пропорційності належить застосовувати, шануючи загальні положення та цілі Договору ( 994_017 ), зокрема щодо цілковитого збереження acquis communautaire та інституційної рівноваги; належить також не порушувати принципи, що їх розвинув Суд, щодо відносин між національним правом та правом Спільноти, а також брати до уваги частину четверту статті 6 Договору про Європейський Союз ( 994_029 ), згідно з якою "Союз забезпечує себе засобами, потрібними, щоб досягти своїх цілей та реалізовувати свої політики".

3. Принцип субсидіарності не ставить під сумнів повноваження, що їх Договір ( 994_017 ) надає Європейській Спільноті згідно з тлумаченням Суду. Критерії, зазначені у частині другій статті 5 Договору, дотичні тих сфер, в яких Спільнота не має виключної компетенції. Принцип субсидіарності є керівною засадою того, як належить здійснювати такі повноваження на рівні Спільноти. Субсидіарність є динамічною концепцією і її належить застосовувати з огляду на цілі, сформульовані в Договорі. Це дає Спільноті змогу в межах її повноважень розширити свої дії, коли цього вимагають обставини, чи навпаки, обмежити або припинити їх, якщо їх здійснення більше не є виправданим.

4. В будь-яких пропозиціях правових актів Спільноти належить наводити причини, на яких їх засновано, щоб обгрунтувати їхню сумісність з принципами субсидіарності та пропорційності; причини того, що цілей Спільноти можна краще досягнути на рівні Спільноти належить супроводжувати кількісними чи, якщо можливо, якісними показниками.

5. Щоб дії Спільноти були обгрунтованими, належить виконати обидва критерії субсидіарності: дії держав-членів в рамках їхніх національних конституційних систем недостатні, щоб належно досягти цілей запропонованої дії, отже, їх можна краще досягти через дії Спільноти.

Перевіряючи, чи виконано зазначені вище умови, належить дотримуватися таких настанов:

- розглядуване питання має транснаціональні аспекти, що їх неможливо належно регулювати діями держав-членів;

- дії лише держав-членів чи брак дій Спільноти суперечать вимогам Договору ( 994_017 ) (наприклад, потреба виправлення у випадку спотворення конкуренції, уникнення прихованих обмежень торгівлі чи зміцнення економічної та соціальної згуртованості) чи іншим чином завдають значної шкоди інтересам держав-членів;

- дії на рівні Спільноти мають чіткі переваги з огляду на масштаби чи результати цих дій порівняно з діями на рівні держав-членів.

6. Формі дій Спільноти належить бути якомога простішою, згідною з належним досягненням цілі заходу та потребою ефективного виконання заходу. Спільноті належить ухвалювати правові акти лише в разі потреби. За всіх інших однакових обставин, перевагу належить надати директивам щодо регламентів та рамковим директивам щодо докладних заходів. Як обумовлено в статті 249 Договору ( 994_017 ), хоча директиви є обов'язковими для кожної держави-члена, якій їх адресовано, щодо результатів, що їх треба досягти, проте залишають національній владі цілковиту свободу вибирати форму та засоби досягнення цих результатів.

7. З огляду на природу та масштаби дій Спільноти, заходам Спільноти належить залишати простір для національних рішень такою мірою, якою це можливо за умови збереження мети заходу та дотримання вимог Договору ( 994_017 ). Шануючи право Спільноти, належить враховувати також усталені національні правила, а також структуру та спосіб функціювання правових систем держав-членів. Коли це доцільно та з урахуванням потреби належного застосування, заходи Спільноти мають надавати державам-членам альтернативні шляхи досягнення цілей заходів.

8. Якщо застосування принципу субсидіарності має наслідком те, що Спільнота не вживає жодних дій, державам-членам належить у своїх діях дотримуватися загальних приписів статті 10 Договору ( 994_017 ), вживаючи усіх належних заходів, щоб забезпечити виконання зобов'язань, що випливають із Договору, та утримуючися від будь-яких заходів, що можуть перешкодити досягненню цілей Договору.

9. Без порушення її права ініціативи, Комісії належить:

- за винятком особливо нагальних чи конфіденційних випадків, проводити широкі консультації, перш ніж висунути пропозицій правових актів і, коли доцільно, оприлюднювати консультаційні документи;

- обгрунтовувати доцільність її пропозицій з огляду на принцип субсидіарності; у разі потреби, в пояснювальному меморандумі до пропозиції належить зробити перелік деталізованих даних. Цілковите чи часткове фінансування дій Спільноти з бюджету Спільноти потребує пояснення;

- належно враховувати те, щоб фінансовий тягар та адміністративні видатки Спільноти, урядів держав-членів, місцевих та регіональних влад, економічних операторів та громадян були якомога нижчими та відповідними до поставленої цілі;

- щороку подавати Європейській Раді, Європейському Парламентові та Раді доповідь про застосування статті 5 Договору ( 994_017 ). Цю щорічну доповідь належить також надсилати Комітетові Регіонів та Економіко-соціальному комітетові.

10. Європейській Раді належить враховувати доповідь Комісії, зазначену в абзаці четвертому пункту 9, в рамках доповіді про поступ Союзу, що його вона має подавати Європейському Парламентові згідно зі статтею 4 Договору про Європейський Союз ( 994_029 ).

11. Європейському Парламентові та Раді, суворо дотримуючися закладеної процедури, належить перевіряти невідокремно від загального розгляду пропозицій Комісії, чи сумісні вони зі статтею 5 Договору ( 994_017 ). Це стосується як первісної пропозиції Комісії, так і змін до пропозиції, поданих на розгляд Європейському Парламентові та Раді.

12. У рамках застосування процедур, зазначених у статтях 251 та 252 Договору ( 994_017 ), Європейський Парламент належить інформувати про позицію Ради щодо застосування статті 5 Договору через наведення причин, якими керувалася Рада, ухвалюючи спільну позицію. Раді належить інформувати Європейський Парламент про причини, на підставі яких вона вважає, що пропозиція Комісії цілком чи частково суперечить статті 5 Договору.

13. Дотримання принципу субсидіарності належить перевіряти згідно з положеннями Договору ( 994_017 ).