Приєднуйтесь.
Директива Ради 95/60/ЄС "Про фіскальне маркування газойлю та гасу" від 27 листопада 1995 року
Беручи до уваги Договір про утворення Європейського Економічного Співтовариства ( 994_017 ) і, зокрема, Статтю 99 Договору,
Беручи до уваги пропозицію Комісії (1),
Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (2),
Беручи до уваги висновок Економічного і Соціального Комітету (3),
Враховуючи, що заходи Співтовариства, передбачені цією Директивою, є не лише необхідними, а й обов'язковими для досягнення завдань внутрішнього ринку; враховуючи, що держави-члени Співтовариства не можуть досягнути цих завдань відокремлено; більш того, враховуючи, що їх досягнення на рівні Співтовариства вже передбачено у Директиві 92/81/ЄЕС ( 994_370 ) (4), і зокрема у її статті 9; враховуючи, що ця Директива відповідає принципу субсидіарності;
Враховуючи, що у Директиві 92/82/ЄЕС ( 994_371 ) (5) сформульовано положення стосовно мінімальних ставок акцизного збору, що застосовуються до певних нафтопродуктів та зокрема до різних категорій газойлю та гасу;
Враховуючи, що належне функціонування внутрішнього ринку нині вимагає, щоб було встановлено загальні правила фіскального маркування газойля та гасу, з яких не було стягнуто повну ставку збору, яка застосовується до таких нафтопродуктів, що використовуються як гази-витискувачі;
Враховуючи, що деяким державам-членам Співтовариства у зв'язку з особливими національними обставинами слід дозволити відступ від заходів, встановлених цією Директивою;
Враховуючи, що Директива 92/12/ЄЕС ( 994_361 ) (6) закріплює положення щодо загальних домовленостей про продукцію, що підлягає стягненню акцизного збору і, зокрема, її стаття 24 передбачає створення Акцизного комітету, який може розглядати питання стосовно застосування положень Співтовариства щодо акцизного збору;
Враховуючи, що Італійській Республіці та Королівству Іспанії слід надати до 31 грудня 1998 року можливість встановлення нижчої ставки податку на сигари та сигарили по відношенню до тютюнових ролів, що складаються повністю з натурального тютюну, які не є цигарками;
Враховуючи, що було б доречним, якби деякі технічні питання стосовно визначення продукції, що має використовуватися для фіскального маркування газойлю та гасу, що має розглядатися згідно з положеннями зазначеної статті,
1. Не завдаючи шкоди національним положенням щодо фіскального маркування, держави-члени Співтовариства мають застосовувати фіскальний маркер відповідно до положень цієї Директиви до:
- всього газойля, що належить до коду ЗН 2710 00 69 і який було випущено для споживання в значенні статті 6 Директиви 92/12/ЄЕС ( 994_361 ) та звільнено від акцизного збору або який підлягає стягненню акцизного збору за іншою ставкою, ніж та, що була встановлена в статті 5(1) Директиви 92/82/ЄЕС ( 994_371 );
- керосину, що належить до коду ЗН 2710 00 55 і який було випущено для споживання в значенні статті 6 Директиви 92/12/ЄЕС ( 994_361 ) та звільнено від акцизного збору або який підлягає стягненню акцизного збору за іншою ставкою, ніж та, що була встановлена в статті 8(1) Директиви 92/82/ЄЕС ( 994_371 ).
2. Держави-члени Співтовариства можуть дозволяти винятки щодо застосування фіскального маркера, передбаченого у пункті 1 з міркувань здоров'я або безпеки населення або з інших технічних причин, за умови, що вони вживатимуть відповідні заходи фіскального нагляду.
Крім того, Ірландія може вирішити не використовувати або дозволяти використання цього маркера відповідно до статті 21(4) Директиви 92/12/ЄЕС ( 994_361 ). У такому випадку Ірландія має поінформувати Комісію, яка інформуватиме інші держави-члени Співтовариства.
1. Маркер повинен складатися з чітко визначеного поєднання хімічних добавок, які додаються під наглядом фіскальних органів перед відпуском нафтопродуктів, про які йдеться, споживачам.
- у випадку прямих поставок з іншої держави-члена Співтовариства згідно з домовленістю про призупинення оподаткування поза межами фіскального складу держави-члени Співтовариства можуть вимагати, щоб маркер додавався перед тим, як продукт відправляється з фіскального складу пункту відправлення;
- держави-члени Співтовариства, які вжили цей захід до 1 січня 1996 року, можуть у певних виняткових випадках або ситуаціях дозволяти, щоб маркери додавалися після того, як нафтопродукти, про які йдеться, відпускатимуться споживачам під фіскальним наглядом. Будь-яка держава-член Співтовариства, що застосовуватиме такий захід, має поінформувати про це Комісію. Комісія інформує про цей захід інших держав-члени Співтовариства. У останньому випадку держави-члени Співтовариства можуть повертати акцизний збір, сплачений під час відпуску продукту споживачам;
- Данія може відкласти запровадження маркера найпізніше до моменту остаточного роздрібного продажу, за умови, що товари і надалі підлягатимуть фіскальному контролю.
2. Маркер, що має використовуватися, визначається відповідно до процедури, встановленої у статті 24 Директиви 92/12/ЄЕС ( 994_361 ).
Держави-члени Співтовариства вживають необхідних заходів, щоб забезпечити уникнення неналежного використання маркованих продуктів і зокрема, щоб нафтопродукти, про які йдеться, не могли використовуватися для згоряння у двигуні транспортного засобу, що рухається на дорозі, або триматися в його баку для пального, якщо таке використання не дозволено у конкретних випадках, визначених компетентними органами держав-членів Співтовариства.
Держави-члени Співтовариства забезпечують, щоб використання нафтопродуктів, про які йдеться у випадках, зазначених у першому підпункті, розглядалося як правопорушення за національним правом держави-члена Співтовариства, якої це стосується.
Кожна держава-член Співтовариства вживає заходів, необхідних для того, щоб повністю виконувати усі положення цієї Директиви, і, зокрема, визначає покарання, що мають призначатися в разі невиконання зазначених заходів; такі покарання мають бути пропорційними до їхньої мети та мати відповідний стримуючий вплив.
Держави-члени Співтовариства можуть додавати національний маркер або колір на додаток до маркера, передбаченого у статті 1(1).
Ніхто не може додавати до нафтопродуктів, про які йдеться, жодного маркера чи кольору, крім тих, що передбачені правом Співтовариства або національним правом держави-члена Співтовариства, якої це стосується.
1. Держави-члени Співтовариства вводять в дію положення законодавства, необхідні для виконання цієї Директиви, про набрання чинності положеннями, прийнятими відповідно до процедури, передбаченої у статті 2. Вони негайно інформують про це Комісію.
При прийнятті таких заходів державами-членами Співтовариства ці заходи мають містити посилання на цю Директиву або супроводжуватися таким посиланням при офіційній публікації. Форми цих посилань визначаються державами-членами Співтовариства.
2. Держави-члени Співтовариства передають Комісії тексти основних положень національних законодавств, які вони приймають у сфері, що регулюється цією Директивою.
Ця Директива адресована державам-членам Співтовариства.
Вчинено в Брюсселі, 27 листопада 1995 року.
За Раду
Голова П. Сольбес Міра
Офіційний журнал L 291, 06/12/1995, p. 0046 - 0047
Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.
