Рекомендація Комісії 87/62/ЄЕС "Щодо моніторингу та контролю за великими ризиками кредитних установ" від 22 грудня 1986 року

КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ) і, зокрема статтю 155 Договору;

Враховуючи, що вступ до цієї Рекомендації відповідає цілям, викладеним в Білій Книзі Комісії "Наповнення внутрішнього ринку"1;

Враховуючи, що Консультаційний Комітет, створений відповідно до статті 11 Директиви Ради 77/780/ЄЕС ( 994_297 ), Першої Директиви Ради від 12 грудня 1977 року щодо узгодження положень законів, підзаконних та адміністративних актів, які стосуються започаткування діяльності кредитних установ та її ведення2, допомагав Комісії у підготовці цієї Рекомендації щодо гармонізації положень, що регулюють великі ризики;

_______________
     1 Документ COM (85) 310.
     2 OJ L 322, 17.12.1977, p. 30.

Враховуючи, що моніторинг та контроль за великими ризиками кредитних установ складають невід'ємну частину пруденційного нагляду; враховуючи, що надмірна концентрація ризиків на одному клієнті або групі пов'язаних між собою клієнтів може призвести до неприпустимого рівня концентрації ризику; враховуючи, що така ситуація може вважатись такою, що завдає шкоди платоспроможності кредитної установи;

Враховуючи, що на спільному банківському ринку кредитні установи безпосередньо конкурують одна з одною, вимоги пруденційного нагляду повинні застосовуватись на всій території Співтовариства для підвищення рівня довіри суспільства, посилення та захисту банківської системи та зменшення випадків порушення принципів чесної конкуренції шляхом запровадження поступового наближення систем звітності та обмеження великих ризиків, встановлені та застосовані державами-членами;

Враховуючи, що система моніторингу та контролю за великими ризиками повинна, з одного боку, надавати компетентному органу дані, що вимагаються, щоб оцінити ризики, та сприяти різноманітності, та, з іншого боку, сприяти співробітництву між компетентними органами держав-членів, а також між ними та компетентними органами третіх країн у питанні застосування цієї системи;

Враховуючи, що загальні стандарти здійснення моніторингу та контролю за ризиками кредитних установ будуть спочатку запроваджені у формі рекомендації; беручи до уваги, що такий інструмент обрано через те, що він надає можливість існуючим системам змінюватись поступово, і нові системи, які будуть засновані, не спричинять розладу банківської системи Співтовариства; враховуючи, що імплементація положень цієї Рекомендації сприятиме прийняттю найближчим часом Директиви про здійснення моніторингу та контролю за великими ризиками;

Враховуючи, що стандарти, зазначені в цій Рекомендації, будуть застосовуватись до всіх кредитних установ, що отримали ліцензію у Співтоваристві; враховуючи, що в деяких державах-членах існує національне законодавство або адміністративні положення, в яких враховано особливі вимоги до спеціалізованих кредитних установ; беручи до уваги, що якщо діяльність таких установ регулюється аналогічними або більш обмежувальними положеннями, застосування вищезазначених загальних стандартів може бути відкладене, доки на ці спеціалізовані установи не буде поширюватися дія цієї Рекомендації, за умови, що таке відкладання не надає цій установі переваги в конкуренції;

Беручи до уваги, що протягом імплементації Директиви Ради 86/635/ЄЕС щодо річних бухгалтерських звітів та консолідованих звітів банків та інших фінансових установ1 ( 994_270 ), та протягом гармонізації системи звітності, визначення способу звітування за результатами розрахунку ризику залишається за державами-членами;

_______________
     1 OJ L 372, 31.12.1986, p. 1.

Беручи до уваги, що перелік елементів, з яких складається ризик, міститься в додатку до цієї Рекомендації; враховуючи, протягом подальшої координації держави-члени можуть застосовувати дискреційний коефіцієнт до абсолютної вартості елемента; враховуючи, що передбачається, що всі держави-члени включать всі нові подібні елементи;

Враховуючи, що група пов'язаних між собою клієнтів визначена, з одного боку, відповідно до положень Директиви Ради 83/349/ЄЕС2, яка зараз застосовується щодо банків та інших фінансових установ, згідно з вищезазначеною Директивою 86/635/ЄЕС ( 994_270 ), і з іншого боку, термінами на основі фінансової або економічної взаємозалежності;

_______________
     2 OJ L 193, 18.07.1983, p. 1.

Враховуючи, що поріг, обмеження ризиків та запропоновані коефіцієнти оцінки, передбачені цією Рекомендацією, є початковим етапом процесу гармонізації, держави-члени можуть застосовувати більш суворі вимоги;

Враховуючи, що звітний період, передбачений цією Рекомендацією, вимагає, щоб кредитна установа надавала дані щодо ризиків щонайменше кожного року; враховуючи, що компетентним органам рекомендується вимагати більш частішого звітування згідно з належними вимогами,

РЕКОМЕНДУЄ ДЕРЖАВАМ-ЧЛЕНАМ:

1. здійснювати моніторинг та контроль за великими ризиками кредитних установ відповідно до положень, наведених в Додатку, що додається;

2. подавати Комісії протягом 24 місяців від дня повідомлення про цю Рекомендацію тексти основних законів, підзаконних та адміністративних положень, які були прийняті щодо цієї Рекомендації, та надавати Комісії інформацію щодо будь-яких подальших змін в цій сфері.

Ця Рекомендація адресована державам-членам.

Вчинено в Брюсселі, 22 грудня 1986 року.

За комісію
 Віце-президент

Моніторинг та контроль за великими ризиками кредитних установ

Стаття 1. Визначення

Для цілей цієї Рекомендації:

- "кредитна установа" визначена згідно з першим пунктом статті 1 Директиви Ради 77/780/ЄЕС ( 994_297 );

- "компетентні органи" визначені згідно з першим пунктом статті 1 Директиви Ради 83/350/ЄЕС1;

_______________
     1 OJ L 193, 18.07. 1983, p. 18.

- "органи державної влади" визначені згідно з першим пунктом статті 2 Директиви Комісії 80/723/ЄЕС2;

_______________
     2 OJ L 195, 29.07. 1980, p. 35.

- "ризик" означає будь-яку послугу (використану чи ні), надану кредитною установою клієнту або групі пов'язаних між собою клієнтів, на балансові чи позабалансові статті, та включає зобов'язання та потенційні зобов'язання, які розглядаються компетентним органом як важливі, коли оцінюються можливі ризики цієї установи. Перелік ризиків надається в Додатку до цієї рекомендації;

- "власні кошти" визначаються згідно з COM (86) 169/2 3;

_______________
     3 OJ C 243, 27.09. 1986, p. 4.

- "група пов'язаних між собою клієнтів"4 означає дві або більше особи, фізичні чи юридичні, що несуть ризик тієї ж самої кредитної установи або будь-якої з її дочірніх компаній, спільно або самостійно, але які є взаємопов'язані у спосіб, коли:

_______________
     4 Хоча в контексті оцінки великого ризику надзвичайно складно
надати однозначне,  лаконічне та юридичне вірне визначення поняттю
"група пов'язаних між собою клієнтів", є абсолютно необхідним, тим
не менше, для адміністрації кредитної установи визначити, чи існує
фінансова, правова чи економічна взаємозалежність між будь-якими з
її клієнтів.

(i) один з них прямо чи непрямо здійснює контроль над іншими, як це визначено в статті 1 Директиви 83/348/ЄЕС, або (ii) їхні сукупні ризики представляють для кредитної установи єдиний ризик, оскільки вони настільки взаємопов'язані між собою, що якщо один з них має фінансові проблеми, інший чи всі вони схоже мають труднощі з виплатами. З допомогою прикладу такої взаємопов'язаності, кредитна установа повинна враховувати наступне: - спільну власність, - спільне керівництво, - перехресні гарантії, - пряму комерційну взаємозалежність, яка не може бути замінена в короткий строк. Якщо виявляється така взаємопов'язаність, є розумним розглядати такі зобов'язання як єдиний ризик.

Стаття 2. Сфера дії

1. Відповідно до пунктів 2 та 3, ця Рекомендація застосовується до кредитних установ, як визначено в статті 1.

2. Державам-членам не потрібно застосовувати цю Рекомендацію щодо:

(а) кредитних установ, зазначених в статті 2 (2) Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ) із змінами, внесеними Директивою 86/524/ЄЕС5;

_______________
     5 OJ L 309, 4.11.1989, p. 15

(б) установ однієї і тієї ж держави-члена, які, як зазначено в статті 2 (4) (а) Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ), є структурними підрозділами материнської компанії в тій державі-члені. В цьому випадку, не порушуючи застосування цієї Рекомендації щодо материнської компанії, до всіх, включно материнської компанії та її структурного підрозділу, повинен застосовуватись консолідований нагляд за великими ризиками.

3. Протягом подальшого узгодження держави-члени можуть відкласти на певний строк застосування цієї Рекомендації до спеціалізованих кредитних установ, окремі операції яких регулюються спеціальним національним законодавством або адміністративними положеннями, що стосуються, серед іншого, моніторингу та контролю за великими ризиками. Комісія повинна бути поінформована про ці категорії кредитних установ протягом шести місяців з дня повідомлення про цю Рекомендацію.

Стаття 3. Звіт про великі ризики

1. Кредитна установа звітує компетентному органу щонайменше кожного року про кожен великий ризик, як це передбачено пунктом 2, та про інші ризики, як це передбачено пунктом 3.

2. Ризик кредитної установи вважається великим, якщо його сума становить або перевищує 15% власних коштів.

3. В тих державах-членах, в яких не існує системи обміну інформацією по кредитах, а також в тих державах-членах, в яких така система існує, але яка не відповідає вимогам, зазначеним в пункті 4, та незалежно від того, чи існує великий ризик для цієї кредитної установи, компетентні органи вимагають звіт, зазначений в пункті 1, про щонайменше десять ризиків найбільшої відсоткової вартості.

4 Звіти, які кредитна установа подає до системи обміну інформацією по кредитах держави-члена, може вважатись такою, що задовольняє вимоги, зазначені в цій статі, за умови, що:

(i) система обміну інформацією по кредитах керується або перевіряється компетентними органами або будь-яким іншим органом державної влади, що звітує перед цими компетентними органами;

(ii) ризики обліковуються або кредитною установою, або системою обміну інформацією по кредитах або компетентними органами;

(iii) інформація, надана системі обміну інформацією по кредитах, чітко відповідає визначенню ризику, наведеного в четвертому абзаці статті 1.

Стаття 4. Обмеження великих ризиків

1. Кредитна установа не може нести ризик стосовно клієнта або групи пов'язаних між собою клієнтів, якщо його відсоткова вартість перевищує 40% власних коштів.

2. Кредитна установа не може нести великі ризики, які в сумі перевищують 800% власних коштів.

3. Обмеження, зазначені в пунктах 1 та 2, можуть бути перевищені лише за виключних обставин і, в таких випадках, компетентні органи вимагають від кредитної установи або збільшити обсяг власних коштів, або вжити відновлюючих заходів.

4. Компетентні органи можуть повністю або частково виключити із застосування пунктів 1 та 2 наступних клієнтів або груп пов'язаних між собою клієнтів:

(i) органи державної влади: (а) будь-якої держави-члена, (б) тих країн, що містяться в списку індустріалізованих країн, складеному МВФ для статистичних цілей;

(ii) установи Європейських Співтовариств та міжнародні громадські організації, членом яких є відповідна держава-член.

5. Компетентні органи можуть повністю або частково виключити із застосування пунктів 1 та 2:

(а) ризики, забезпечені точною безвідзивною гарантією, або поручительством тих організацій, що зазначені в пункті 4;

(б) ризики, забезпечені грошовим депозитом або зареєстрованими цінними паперами, за умови, що вартість останніх підрахована належним чином.

6. Компетентні органи можуть виключити із застосування цієї Рекомендації "міжбанківські" ризики із строком сплати шість місяців або менше. Незалежно від обмежень, зазначених в пунктах 1 та 2, компетентні органи можуть передбачити більші обмеження або альтернативний коефіцієнт оцінки "міжбанківських" ризиків, що залишилися, та для ризиків, що покриваються гарантією кредитної установи.

Стаття 5. Треті країни

1. Компетентні органи можуть вимагати від структурного підрозділу, головний офіс якого знаходиться в третій країні, доповідати їм про великі ризики структурного підрозділу з метою здійснення моніторингу та контролю. Питання застосування цього пункту може залежати від двосторонньої угоди між відповідними компетентними органами з метою забезпечення принципу "внутрішнього контролю в межах країни".

2. Держави-члени не повинні застосовувати щодо структурного підрозділу кредитної установи, головний офіс якого знаходиться в третій країні, положення, що створили б для нього більш сприятливі умови, ніж для структурного підрозділу кредитної установи, головний офіс якого знаходиться в Співтоваристві.

3. Застосування цієї Рекомендації щодо кредитних установ, головні офіси материнських компаній яких заходяться в третіх країнах, а також щодо кредитних установ, розташованих в третіх країнах, головні офіси материнських компаній яких знаходяться в Співтоваристві, може залежати від двосторонньої угоди, укладеної на основі принципу взаємності, між компетентними органами держав-членів та відповідних третіх країн. Метою таких угод є надання можливості для компетентних органів держав-членів отримувати необхідну інформацію для забезпечення моніторингу та контролю за великими ризиками кредитних установ в межах Співтовариства, які мають участь за межами Співтовариства, і щоб компетентні органи в третій країні могли отримувати необхідну інформацію для здійснення нагляду за материнськими компаніями, головні офіси яких знаходяться на їх території, які мають участь в кредитних установах, розташованих в одній або більше державах-членах.

4. До початку переговорів щодо угод з третіми країнами держави-члени інформують про це Комісію та Консультативний комітет, створений згідно зі статтею 11 Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ). Комісія повинна забезпечити координацію цілей, що переслідуються цими переговорами, для чого вона може звернутись за допомогою до Консультативного комітету.

Стаття 6. Консолідація

1. За ризиками кредитної установи, яка має участь, як визначено в статті 1, абзац 3 Директиви 83/350/ЄЕС, в іншій кредитній установі або фінансовій установі, здійснюється моніторинг та контроль на консолідованій основі в обсязі та у спосіб, згідно з вимогами, передбаченими державами-членами при застосуванні Директиви 83/350/ЄЕС.

2. На додаток до вимог пункту 1, компетентні органи держави-члена можуть також здійснювати моніторинг та контроль за великими ризиками окремих кредитних установ на частково консолідованій або неконсолідованій основі.

Стаття 7. Допоміжні заходи

1. Держави-члени забезпечують, щоб не було правових перешкод, які б заважали будь-якій кредитній або фінансовій установі надавати кредитній установі, яка має участь в ній, інформацію, необхідну для здійснення моніторингу та контролю за великими ризиками відповідно до цієї Рекомендації.

2. Держави-члени дозволяють своїм компетентним органам здійснювати обмін інформацією, необхідною для забезпечення відповідно до цієї Рекомендації моніторингу та контролю за великими ризиками; зрозуміло, що у випадку з фінансовими установами, збір інформації або володіння інформацією не може ні в якому разі сприйматись як факт здійснення нагляду за такими фінансовими установами компетентними органами.

3. Будь-який обмін інформацією між компетентними органами, передбачений цією Рекомендацією, належить до професійної таємниці, як це передбачено статтею 12 Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ); будь-яка така інформація використовується виключно з метою здійснення моніторингу та контролю за платоспроможністю відповідної кредитної установи.

4. Якщо, при застосуванні цієї Рекомендації щодо кредитної установи, компетентний орган однієї держави-члена бажає у конкретних випадках перевірити інформацію стосовно кредитної або фінансової установи, що знаходиться в іншій державі-члені, він повинен зробити запит до компетентного органу тієї держави-члена про здійснення такої перевірки. Орган, який отримав такий запит, повинен в межах своєї компетенції або здійснити перевірку інформації самостійно, або дозволити органу, що зробив запит, здійснити таку перевірку, або дозволити це аудитору чи експерту.

Стаття 8. Перехідні положення щодо ризиків, які перевищують обмеження

1. Якщо на момент вжиття заходів при застосуванні цієї Рекомендації, кредитна установа вже понесла ризик або ризики, які перевищують або обмеження великого ризику або обмеження суми великих ризиків, як це зазначено в статті 4, компетентний орган вживає заходів для приведення ризику або ризиків кредитної установи у відповідність з положеннями цієї Рекомендації.

2. Порядок приведення ризику або ризиків повинен бути розроблений, прийнятий, імплементований та завершений у строк, який компетентний орган вважає розумним та таким, що відповідає правилам чесної конкуренції. Компетентні органи інформують Комісію про графік прийнятого порядку імплементації.

Визначення терміну "ризик" Додаткова інформація

Наведені нижче пункти містять перелік елементів, які держава-член може включати до терміну "ризик". Під час здійснення подальшої координації, держави-члени мають право закріплювати коефіцієнт зваження елементів, наведених нижче; однак, Комісія рекомендує, щоб елементи, зазначені в розділах А та Б (i), були зважені на 100%. Оскільки цей перелік є примірним, він не вважається вичерпним, Комісія закликає держави-члени включати в термін "ризик" будь-які аналогічні елементи.

А. Балансові статті:

- позики та аванси, в тому числі овердрафти;

- чеки та векселі;

- лізинг;

- акції та інші цінні папери;

- облігації;

- депозитні сертифікати.

Б. Позабалансові статті:

(i) гарантії та інші можливі зобов'язання:

- акцепти,

- індосамент на векселях, на якому не зазначена назва іншої кредитної установи,

- гарантії у формі субституту кредиту,

- документарні акредитиви, видані та підтверджені,

- угоди з правом регресу,

- гарантії та відшкодування, в тому числі тендерні облігації та гарантії виконання угод та митні та податкові облігації,

- безвідзивний акредитив стенд-бай;

(ii) Зобов'язання:

- угоди про продаж активів з наступним викупом,

- активи, придбані згідно з форвардними угодами купівлі-продажу,

- несплачена частина частково сплачених акцій та цінних паперів,

- зобов'язання стенд-бай, такі як безвідзивні револьверні кредитні лінії,

- андеррайтинг, включаючи зобов'язання з випуску боргових розписок і револьверні андеррайтингові зобов'язання,

- безвідзивні овердрафти, зобов'язання позики, купівлі цінних паперів або надання гарантій чи акцептування.

Official Journal L 033, 04.02. 1987, p. 0010-0015.