{ Директиву скасовано на підставі Директиви N 2013/59/Євратом ( 984_006-13 ) від 05.12.2013 }

Директива Ради 89/618/Євратом "Щодо інформування широкої громадськості про заходи охорони здоров'я, що мають вживатись, і дії, які повинні виконуватись, у випадку радіаційної аварії" від 27 листопада 1989 року

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СПІЛЬНОТИ,

Враховуючи положення Угоди про створення Європейського товариства з атомної енергії ( 994_027 ) та, зокрема, її Статті 31,

З урахуванням пропозиції Комісії, направленої після консультацій з групою осіб, призначених Науково-Технічним Комітетом з числа наукових спеціалістів у Державах-Учасницях, як викладено у відповідній Статті,

З урахуванням думки Європейського Парламенту (1),

Враховуючи думку Економічного та Соціального Комітету (2),

Оскільки Стаття 2 (b) Угоди ( 994_027 ) визначає, що Спільнота має створити єдині стандарти безпеки для захисту здоров'я робітників і населення в цілому;

Оскільки 2 лютого 1959 р. Рада прийняла Директиви, що визначають основні стандарти захисту здоров'я робітників і населення в цілому від загрози, яка виникає у зв'язку з іонізуючим випромінюванням (1), із останніми змінами, внесеними відповідно до Директив 80/836/Євратом (2) та 84/467/Євратом (3);

Оскільки, згідно з Статтею 24 Директиви 80/836/Євратом, всі Держави-Учасниці повинні забезпечувати одержання робітниками, які зазнають дії радіації, адекватної інформації про радіаційний захист;

Оскільки, відповідно до Статті 45 (4) зазначеної Директиви, кожна Держава-Учасниця у разі аварії повинна зазначити рівні втручання та заходи, яких мають вживати компетентні органи, а також необхідні ресурси, як людські, так і обладнання, необхідні для виконання дій для захисту і підтримання здоров'я населення;

Оскільки на рівні Спільноти необхідно додати й інші елементи до інформації, що передається широкій громадськості, окрім зазначеної у Статті 6 (2) Директиви Ради 85/337/ЄЕС від 27 червня 1985 р. про оцінку впливу деяких громадських і приватних проектів на довкілля (1) та Статті 8 (1) Директиви Ради 82/501/ЄЕС від 24 червня 1982 р. про загрози крупних аварій від певних видів промислової діяльності (2), із змінами відповідно до Директиви 88/610/ЄЕС (3);

Оскільки всі Держави-Учасниці підписали Конвенцію Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) про раннє сповіщення про ядерні аварії ( 995_026 );

Оскільки Рішення Ради 87/600/Євратом від 14 грудня 1987 р. про заходи у Спільноті на забезпечення раннього обміну інформацією у випадку радіаційної аварії (4) вимагає, щоб всі Держави-Учасниці, які приймають рішення вжити аварійних заходів для захисту населення, внаслідок ненормально високих рівнів радіації у навколишньому середовищі або внаслідок аварії, що спричинила або може спричинити значний викид радіоактивного матеріалу, інформували Комісію та Держав-Учасниць, яких це може зачепити, про вжиті чи заплановані захисні заходи, а також вжиті чи заплановані заходи для інформування широкої громадськості;

Оскільки деякі Держави-Учасниці вже уклали двосторонні угоди про інформацію, координацію і взаємодопомогу у разі ядерної аварії;

Оскільки, у випадку аварії на ядерній установці, розташованій у Державі-Учасниці, необхідно сприяти, щоб населення, яке зазнає впливу, вживало відповідних дій, що можуть підвищити ефективність вжитих чи запланованих аварійних заходів;

Оскільки частині населення, на яку може вплинути радіаційна аварія, необхідно завчасно надати і далі продовжувати надавати відповідну інформацію про заплановані заходи із охорони здоров'я, які стосуються цих людей, а також дії, які їм необхідно здійснити у разі радіаційної аварії; оскільки з цією метою певні спільні принципи і конкретні положення про інформування таких частин населення повинні визначатись на рівні Спільноти;

Оскільки також необхідно сформулювати спільні принципи і конкретні положення про інформування населення, яке зазнало впливу від радіаційної аварії;

Оскільки у інформації, що надається, необхідно враховувати частини населення, які живуть в прикордонних районах;

Оскільки, крім того, необхідно вжити заходів для посилення чинних на національному рівні дій і самої практики інформування широкої громадськості у разі радіаційної аварії,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Глава I

Цілі і визначення

Стаття 1

Ця Директива покликана визначити на рівні Спільноти спільні цілі щодо заходів і порядку інформування широкої громадськості з метою вдосконалення охорони здоров'я, що оперативно надається у випадку радіаційної аварії.

Стаття 2

Термін "Радіаційна аварія", що вживається у цій Директиві, означатиме будь-яку ситуацію:

1. яка настає після:

(a) аварії на території однієї з Держав-Учасниць, що зачіпає установки або діяльність, названі у пункті 2, коли відбувається чи може відбутись значний викид радіоактивного матеріалу; або

(b) виявлення на власній території чи поза її межами ненормальних рівнів радіації, які можуть завдати шкоди здоров'ю населення у цій Державі-Учасниці; або

(c) аварій, інших ніж названі в (a), які зачіпають установки або діяльність, названі у пункті 2, коли відбувається чи може відбутись значний викид радіоактивного матеріалу; або

(d) інших аварій, що спричинили або можуть спричинити значний викид радіоактивного матеріалу;

2. яка може бути приписана установкам чи діяльності, зазначеним у пункті 1 (a) і (c), а саме:

(a) будь-якому ядерному реактору, незалежно від місця розташування;

(b) будь-якій іншій установці із ядерним паливним циклом;

(c) будь-якій установці з переробки радіоактивних відходів;

(d) транспорту і місцям зберігання ядерного палива або радіоактивних відходів;

(e) виробництву, використанню, зберіганню, утилізації і транспортуванню радіоізотопів для сільськогосподарських, промислових, медичних та пов'язаних з ними наукових і дослідницьких цілей; і

(f) використанню радіоізотопів для генерування енергії в космічних апаратах.

Стаття 3

Для цілей застосування цієї Директиви терміни "значний викид радіоактивного матеріалу" і "ненормальні рівні радіації, які можуть завдати шкоди здоров'ю населення" повинні тлумачитись як такі, що означають ситуації, коли населення може одержати дози понад межі, встановлені згідно з Директивами, які визначають основні стандарти безпеки Спільноти щодо радіаційного захисту (1).

Стаття 4

Терміни, що вживаються у цій Директиві, мають наведені нижче значення:

(a) населення, яке може постраждати у випадку радіаційної аварії: будь-яка група населення, для якої Держави-Учасниці склали плани втручання на випадок радіаційної аварії;

(b) населення, яке постраждало внаслідок радіаційної аварії: будь-яка група населення, для якої вжито конкретних захисних заходів одразу після того, як сталася радіаційна аварія.

Глава II

Попередня інформація

Стаття 5

1. Держави-Учасниці повинні забезпечити те, щоб населення, яке може постраждати у випадку радіаційної аварії, одержало інформацію про заходи охорони здоров'я, що їх стосуються, а також про їх дії у випадку такої аварії.

2. Надана інформація повинна включати, принаймні, елементи, зазначені у Додатку I.

3. Ця інформація має передаватись населенню, названому у пункті 1, без попереднього запиту.

4. Держави-Учасниці повинні оновлювати та розповсюджувати інформацію регулярно, а також у випадках значних змін у її змісті. Ця інформація повинна бути постійно доступною для громадськості.

Глава III

Інформація у випадку радіаційної аварії

Стаття 6

1. Держави-Учасниці повинні забезпечити, щоб у випадку радіаційної аварії, постраждале населення негайно було поінформовано про факт аварії, дії, які повинні виконуватись відповідно до конкретного випадку, а також заходи з охорони здоров'я цього населення.

2. Надана інформація повинна висвітлювати питання, наведені у Додатку II, які стосуються конкретного типу радіаційної аварії.

Глава IV

Інформування осіб, які можуть залучатись до організації термінової допомоги у випадку радіаційної аварії

Стаття 7

1. Держави-Учасниці повинні забезпечити те, щоб особи, які не входять до штату установок і/або не залучені до діяльності, визначеної у Статті 2 (2), але можуть залучатись до організації термінової допомоги у випадку радіаційної аварії, одержували адекватну і регулярно оновлювану інформацію про можливий вплив на здоров'я від їх втручання, а також застережні заходи, які мають вживатись у цьому випадку; така інформація повинна враховувати цілий діапазон потенційно можливих радіаційних аварій.

2. У випадку радіаційної аварії така інформація повинна належним чином доповнюватись, відповідно до конкретних обставин.

Глава V

Порядок здійснення

Стаття 8

Зазначена у Статтях 5, 6 і 7 інформація повинна також називати органи влади, відповідальні за впровадження заходів, названих у цих Статтях.

Стаття 9

Порядок обороту інформації, зазначеної у Статтях 5, 6 і 7, а також особи (юридичні і фізичні), яким має адресуватись ця інформація, визначаються кожною Державою-Учасницею.

Стаття 10

1. Інформація, зазначена у Статті 5, повинна передаватись Комісії на її вимогу, із збереженням права Держав-Учасниць повідомити цю інформацію іншим Державам.

2. Інформація, розповсюджена Державою-Учасницею відповідно до Статті 6, повинна передаватись Комісії і тим Учасницям, які постраждали, чи можуть постраждати.

3. Що стосується зазначеної у Статті 7 інформації, дані, які стосуються радіаційної аварії, повинні передаватись Комісії на її вимогу, якомога скоріше і у міру здійсненності.

Глава VI

Заключні положення

Стаття 11

Ця Директива не впливає на право Держав-Учасниць вживати чи визначати заходи щодо надання додаткової інформації, окрім тієї, що вимагається згідно з даною Директивою.

Стаття 12

Держави-Учасниці повинні вжити заходів на виконання цієї Директиви не пізніше 24 місяців з дня її прийняття. Вони повинні негайно інформувати Комісію про них, а також подальші зміни в них.

Стаття 13

Цю Директиву адресовано Державам-Учасницям.

Брюссель, 27 листопада 1989 р.

Від імені Ради                                          Президент

Р. Дюма

_______________
     (1) OJ No C 158, 26. 6. 1989, p. 403.
     (2) OJ No C 337, 31. 12. 1988, p. 67.
     (3) OJ No 11, 20. 2. 1959, p. 221/59.
     (4) OJ No L 246, 17. 9. 1980, p. 1.
     (5) OJ No L 265, 5. 10. 1984, p. 4.
     (6) OJ No L 175, 5. 7. 1985, p. 40.
     (7) OJ No L 230, 5. 8. 1982, p. 1.
     (8) OJ No L 336, 7. 12. 1988, p. 14.
     (9) OJ No L 371, 30. 12. 1987, p. 76.

(1) Див., зокрема, Статтю 12 Директиви 80/836/Євратом.

Попередня інформація, зазначена у Статті 5

1. Основні факти про радіоактивність та її вплив на людей і довкілля.

2. Різні типи радіаційних аварій та їх наслідки для населення і навколишнього середовища.

3. Аварійні заходи, передбачені для попередження, захисту і допомоги населенню у випадку радіаційної аварії.

4. Інформація про дії населення у випадку радіаційної аварії.

Інформація у випадку радіаційної аварії, зазначена у Статті 6

1. Відповідно до планів втручання, попередньо розроблених у Державах-Учасницях, населення, яке постраждало від радіаційної аварії, має оперативно і регулярно одержувати:

(a) інформацію про тип аварії, що сталася, і, якщо можливо, її характеристики (тобто, походження, масштаб і можливий розвиток);

(b) поради щодо захисту, які, залежно від типу аварії, можуть: - включати: обмеження споживання певних видів харчових продуктів, які можуть бути забрудненими, прості правила гігієни і дезактивації, рекомендації залишатись вдома, розподіл і використання захисних речовин, порядок евакуації, - супроводжуватись, якщо необхідно, спеціальними попередженнями для певних груп населення;

(c) оголошення, що рекомендують виконувати інструкції або вимоги компетентних органів.

2. Якщо аварії передувала стадія попередження про небезпеку, населення, яке може постраждати у випадку радіаційної аварії, мало вже одержати інформацію та поради під час цієї стадії, такі як:

- прохання населенню увімкнути радіо чи телевізор,

- попередня порада установам з конкретними колективними обов'язками,

- рекомендації професійним групам, яких це безпосередньо стосується.

3. Зазначена інформація і поради мають доповнюватись, якщо дозволяє час, нагадуванням основних фактів про радіоактивність і її вплив на людей і довкілля.

Офіційний Журнал L 357, 07/12/1989 p. 0031 - 0034

Фінське спеціальне видання ...: Глава 15 Том 9 стор. 137

Шведське спеціальне видання ...: Глава 15 Том 9 стор. 137

Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.